Tathāgata (original) (raw)
Tathagata (Devanagari: तथागत, dilafalkan ta-thā-ga-ta; Pali dan Sanskerta: Tathāgata; Tionghoa dan Jepang: 如来; Korea: 여래; Vietnam: Như Lai) adalah kata yang oleh Siddhartha Gautama untuk memanggil dirinya sendiri ketika ia masih hidup. Kata ini memiliki arti, "Ia yang telah pergi" (Tathā-gata) dan atau "Ia yang telah datang" (Tathā-āgata). Kata ini mungkin juga dapat diartikan "Ia yang telah menemukan kebenaran". * l * * s
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Tathāgata (Sanskrit, Pali तथागत, Der so Gegangene, der so Gekommene, oder: aus der Soheit Gekommene, in die Soheit Gegangene, oder: der Vollendete; chinesisch 如來 / 如来, Pinyin rúlái, W.-G. ju-lai, Jyutping jyu4loi4; kor. 여래, RR yeorae; japanisch 如来 / 如來, kana にょらい, Rōmaji Nyorai; tib. དེ་བཞིན་གཤེགས་པ་, Wylie de bzhin gshegs pa) bezeichnet einen auf dem Weg der Wahrheit zur Höchsten Erleuchtung Samyak-Sambodhi Gelangten und ist einer der Zehn Titel des Buddha Shakyamuni, dessen er sich selbst bediente, wenn er von sich oder anderen Buddhas sprach. Im Mahayana stellt der Tathagata den Buddha in seinen drei Aspekten Trikaya dar. Er ist sowohl der vollendete Mensch, der alle Formen annehmen kann und mit den Zehn Kräften eines Buddha ausgestattet ist, als auch das kosmische Prinzip, die Essenz des Universums, das Nicht-Bedingte, Ungeborene. Er ist der Vermittler zwischen dem Essentiellen und der phänomenalen Welt. Vielfach wird Tathagata als Absolutes mit Prajna und Shunyata gleichgesetzt. Der Begriff bezeichnet auch die fünf transzendenten Buddhas (Adibuddhas) der Buddhafamilien (Buddhakula). * Die fünf Tathagatas im Kloster Shalu (Tibet) * Vier der fünf Tathagatas * Akshobhya * Vairocana * Amitabha * Amoghasiddhi * Ratnasambhava * Erläuterung in Shalu Im Vajrayana ist er ein vielfältig angewandtes Ordnungsprinzip der Ikonographie und Symbolik (Trikaya). Im Diamant-Sutra heißt es, dass der Tathagata sowohl das organische Auge besitze als auch das göttliche Auge, das Auge der Weisheit, das Auge des Dharma und das Buddha-Auge. (de) Tathāgata o Tathagata (en devanagari: तथागत, igual en sánscrito y pali), es un término que la tradición del budismo atribuye al propio Buda Gautama para referirse a sí mismo. Se traduce como "el que así ha venido" (Thatā - āgata) o "el que así se ha ido" (Thatā - gata). También se ha señalado como traducción de este término: "el que ha alcanzado la verdad", esta última acepción ha sido enseñada principalmente dentro del contexto del budismo de la escuela Theravada. La mayor parte de las escrituras budistas ponen en labios del buda este término cada vez que se refiere a sí mismo. Sin embargo, el propio budismo utiliza tal título para referirse al buda en cuanto principio espiritual más que como persona. Esto en razón de que conforme al budismo la realidad fenoménica es ilusoria. De ahí que el Sutra del Diamante exprese: «(...) el Tathagata no puede ser percibido por su cuerpo perfectamente formado, ya que el Tathagata enseña que un cuerpo perfectamente formado no es realmente tal (...).» Sutra del diamante, 20. Es por ello que el término en plural Tathāgatas puede determinar al conjunto de los o celestiales, que en este contexto puede entenderse como "Los Perfectos". (es) Tathāgata (तथागत, sanskrit et pali (chinois : traduction rúlái 如來 (signification : Ainsi Venu), transcription dūo túo ā gā túo 多陀阿伽陀 ; tibétain : de bzhin gshegs pa ; japonais : nyorai ; coréen : yeo-rae), pouvant s’interpréter comme tatha-gata (ainsi allé) ou tatha-agata (ainsi venu), est l'une des épithètes désignant le Bouddha dans le canon pali, parfois employée en français comme synonyme de bouddha.Tathagata a donné lieu à différentes interprétations dès les premières traductions du sanscrit en chinois. Le mot, traduit comme « ainsi venu » (rúlái) , a été expliqué ainsi : * Chengshilun (成実論) : celui qui est parvenu à l’éveil en suivant le chemin de l’ainséité ; * Yunfalunlun (転法輪論) : rú représente le nirvāna et lái la compréhension ; rúlái est « celui qui réalise le nirvana » ; * Shengmanbaoku (勝鬘寶窟) : en apparaissant en chair et en os (nirmanakaya), le bouddha manifeste (fait venir) l'ainséité (dharmakaya) dans le monde . * Commentaire du Maha Vairochana Sutra (大日經疏) : celui qui prend le chemin des autres bouddhas. La discussion se poursuit aux XXe et XXIe siècles. Otto von Böhtlingk (1815-1904), au contraire de la majorité, proposait d’y voir une désignation non descriptive : « tel qu’il est », c'est-à-dire « Lui ». Sugata, autre épithète du Bouddha Gautama, signifie « Bien-venu », est mise en parallèle avec tathagata par certains, qui voient dans le couple deux aspects du Bouddha : celui qui s’en est allé du samsara (perspective « individualiste »), et celui qui est venu enseigner le dharma (perspective « altruiste »). Sugata cependant signifie étymologiquement bien-allé, et se prête aussi à de nombreuses interprétations : qui a complètement fait le chemin, a suivi la juste voie, a bien servi, etc. (fr) Tathagata (Devanagari: तथागत, dilafalkan ta-thā-ga-ta; Pali dan Sanskerta: Tathāgata; Tionghoa dan Jepang: 如来; Korea: 여래; Vietnam: Như Lai) adalah kata yang oleh Siddhartha Gautama untuk memanggil dirinya sendiri ketika ia masih hidup. Kata ini memiliki arti, "Ia yang telah pergi" (Tathā-gata) dan atau "Ia yang telah datang" (Tathā-āgata). Kata ini mungkin juga dapat diartikan "Ia yang telah menemukan kebenaran". * l * * s (in) Tathāgata (Pali: [tɐˈtʰaːɡɐtɐ]) is a Pali word; Gautama Buddha uses it when referring to himself or other Buddhas in the Pāli Canon. The term is often thought to mean either "one who has thus gone" (tathā-gata), "one who has thus come" (tathā-āgata), or sometimes "one who has thus not gone" (tathā-agata). This is interpreted as signifying that the Tathāgata is beyond all coming and going – beyond all transitory phenomena. There are, however, other interpretations and the precise original meaning of the word is not certain. The Buddha is quoted on numerous occasions in the Pali Canon as referring to himself as the Tathāgata instead of using the pronouns me, I or myself. This may be meant to emphasize by implication that the teaching is uttered by one who has transcended the human condition, one beyond the otherwise endless cycle of rebirth and death, i.e. beyond dukkha. (en) 如来 （にょらい）とは、サンスクリットのタターガタ（梵: तथागत, tathāgata）の漢訳であり、語義は諸説あるが、仏教で釈迦や諸仏の称呼に用いられる。 仏陀の10の称号である十号の一つ。如来を総名として十号の内に数えない場合もある（十号#異説を参照）。 (ja) Tathāgata (devanagari तथागत) — cinese 如来, Rú lái), giapponese Nyorai (如来?), coreano Yeorae (여래), vietnamita Như Lai, tibetano de-bZhin-gShegs-pa — è una parola sanscrita e pāli che si può tradurre come "Colui che così viene" o "Colui che così va"; questa ambiguità è generalmente interpretata come voluta e il termine è tradotto con "colui che viene e va allo stesso modo (di tutti i Buddha)". Tathāgata è infatti il nome con cui il "Buddha storico" Śākyamuni (Siddhartha Gautama) indica sé stesso nelle raccolte dei suoi sermoni (gli Āgama-Nikāya), e allo stesso modo viene indicato dai suoi interlocutori, per evidenziare lo stato ontologico raro e indefinito di un essere pienamente illuminato, che è al di là dell'esistenza e della non-esistenza, di fatto al di là di ogni stato esprimibile con parole. Nei sutra mahāyāna indica anche altri buddha. (it) 여래(如來)는 불10호(佛十號) 즉 부처의 10가지 명호(名號) 중의 하나이며 그 유래가 명확하지는 않으나 범어의 따타가따(tathāgata)를 번역한 것이라고 한다. 음역하여 다아갈(多阿竭) · 다타아가도(多陀阿伽度 또는 多他阿伽度) · 다타아가타(多陀阿伽陀) · 다타아가태(多陀阿伽馱) · 달살아갈(怛薩阿竭) · 달타알다(怛他蘗多) 원어를 따타가따(tathā+gata)로 보는가 따타아가따(tathā+āgata)로 보는가에 따라 2가지 뜻이 있는데, 불교의 교학에서는 여래(如來)라는 낱말에는 이 2가지 뜻이 모두 들어 있다고 본다. 즉, 여(如)는 있는 그대로의 진실(眞如), 진리 그 자체를 뜻하는데, 여(如)로부터 온다는 의 뜻과 여(如)에로 간다는 타타아가타의 뜻이 여래(如來)라는 낱말에 모두 포함되어 있다고 본다. 따라서 고타마가 진리를 깨달았다는 체험 위에서 깨달음으로 향하는 지혜를 주로 한다면 '진리에로 간다', 즉 여거(如去)가 되며, 반대로 진리를 깨달은 결과 나타난 힘, 즉 자비의 이타행(利他行)이라는 면에서 본다면 '진리에서 우리들 쪽으로 오는 것', 즉 여래(如來)가 된다. 한역(漢譯)에서는 단어의 문자 그대로의 뜻으로는 진리에 따라 이 세상에 와서 진리를 가르치는 사람이란 뜻의 '여래(如來)'로 번역되어 사용되고 있는데, 내포하는 의미로는 여거(如去)와 여래(如來)를 모두 뜻한다. (ko) Tathagata (skt. tathāgata तथागत) — jedno z określeń Buddy. Dość powszechnie mówi się, że tathagata znaczy "ten, który przyniósł prawdę", "ten, który osiągnął prawdziwe wyzwolenie". Jednakże znaczenie tego słowa nie jest jasne, przede wszystkim dlatego, że nie występuje we wszystkich tekstach kanonu palijskiego, a tam gdzie występuje jest używane w różnych kontekstach. Np. gdy Budda mówi o sobie w trzeciej osobie, określa siebie właśnie jako tathagatę, ale w odniesieniu do arhatów również używa tego określenia. (pl) Tatagata é o epíteto mais usado pelo Buda para referir-se a si mesmo. O termo em Pali pode ser dissecado em: * tatha (assim, ou tal) + gata (ir) ou então em: * tatha + agata (vir / oposto de gata) Portanto o significado de Tatagata é impreciso, talvez de maneira intencional, entre "assim ido" ou "assim vindo", referindo-se ao estado iluminado de Buda, aquele que transcendeu a existência em samsara. (pt) Татха́гата (дев. तथागत) в санскрите и пали — букв. «так ушедший» или «тот, кто вышел за пределы» — пояснительно-разъяснительный эпитет, использующийся в буддийской мифологии хинаяны и махаяны (см., напр., Алмазную сутру) для Будды Шакьямуни и для других Будд. Также может употребляться по отношению к любому архату. По взглядам махасангхиков, у всех татхагат нет пределов (границ) тела (форм, проявлений). Все татхагаты являются архатами (букв. «достойными; святыми»), но не все архаты являются татхагатами, — сказано в палийском каноне. Под татхагатами (татхагатой) подразумевается материальные воплощения будды-абсолюта в любом из миров. Именно это имеется в виду, когда говорится, что их тела беспредельны, то есть неисчислимы. Исторически этот эпитет использовался самим Гаутамой по отношению к себе. Впоследствии стал применяться в значении «Будда» (например, в тексте Итгэл). Татхагата превосходит всех приходящих и уходящих — за все временные явления. Он тот, кто прозрел истину в её полном объёме — в отличие от тех, кто знает / «видит» её частично. Исторический Будда, Сиддхартха Гаутама, называет себя Татхагата вместо использования местоимений я, мне и сам. Это нужно для того, чтобы подчеркнуть, что обучение «косвенно проводит» тот, кто вышел за пределы человеческого состояния, или в противном случае из одного бесконечного цикла перерождений, кто превзошёл все смерти и умирания, все страдания. Гаутама Будда хранил «благородное молчание» в ответ на специфические «безответные вопросы» (таких вопросов насчитывалось согласно «Чуламалункья-сутте» десять), в том числе вопрос о том, существует ли Татхагата после смерти или нет. (ru) 如来（梵語：तथागत，羅馬化：Tathāgata），音譯為多陀阿伽陀，佛的十大稱號之一。梵語「तथा」（tatha）意思是“如”，意思為如同或不變。「आगता」（āgata）意思是“來”。如来即“如同來了”或“不來不去”之義。《金剛經》中解釋爲“无所从来，亦无所去，故名如來”；也有解释作“如诸佛而来，故名如来”。 (zh) Татхагата (дев. तथागत) у санскриті і палі) — одне з найменувань Будди Гаутами, що означає «той, хто прийшов» або «той, хто пішов». Історично цей епітет використовувався самим Гаутамою по відношенню до себе. Згодом став застосовуватися в значенні «Будда» (наприклад, в тексті ):227. Всі Татхагати (Будди) є аргатами (букв. «гідними», «святими»), але не всі аргати є Татхагатами, — сказано в палійському каноні. Татхагата перевершує всіх тих, хто приходить і йдуть, через всі тимчасові явища. Він той, хто прозрів істину в її повному обсязі — на відміну від тих, хто знає / «бачить» її частково. Історичний Будда, Сіддхартха Гаутама, називає себе «Татхагата» замість використання займенників я, мені і сам. Це потрібно для того, щоб підкреслити, що навчання «побічно проводить» той, хто вийшов за межі людського стану, або в іншому випадку з одного нескінченного циклу перероджень, хто перевершив всі смерті і вмирання, всі страждання [джерело не вказане 3685 днів]. Гаутама Будда зберігав «благородне мовчання» у відповідь на про те, чи існує Татхагата після смерті чи ні. (uk) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Shakyamuni_Buddha_wit...es_-_Google_Art_Project.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://www.purifymind.com/Vimalakirti10.htm |
| dbo:wikiPageID | 508377 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 17165 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1114267637 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Pāli_Canon dbr:Sanskrit dbr:Sariputta dbr:Death dbr:René_Guénon dbr:Vairocana dbr:Vajrayana dbr:Vessabhū_Buddha dbr:Vipassī_Buddha dbr:Nyorai dbr:Anguttara_Nikaya dbr:Citta dbr:Enlightenment_in_Buddhism dbr:Gautama_Buddha dbr:Nagarjuna dbc:Epithets_of_Gautama_Buddha dbr:Maitreya dbr:Bodhisattva dbr:Sikhī_Buddha dbr:Sugata dbr:Parinirvana dbr:Buddhaghosa dbr:Adi-Buddha dbc:Buddhas dbr:Aggi-Vacchagotta_Sutta dbr:Trikaya dbr:Fyodor_Shcherbatskoy dbr:Nikāya dbr:Vajrasekhara_Sutra dbr:Akshobhya dbr:Amitābha dbr:Amoghasiddhi dbr:Dukkha dbr:Early_Buddhist_Texts dbr:Nirvana dbr:Pali dbr:Diamond_Realm dbr:Edward_Conze dbr:Tathagatagarbha dbc:Buddhist_philosophical_concepts dbr:Chinese_language dbr:Kakusandha_Buddha dbr:Kalpa_(aeon) dbr:Kassapa_Buddha dbr:Tattvasaṃgraha_Tantra dbr:Skandhas dbr:Dharmakāya dbc:Buddha-nature dbr:Mara_(demon) dbr:Pinyin dbr:Enlightenment_(religious) dbr:Koṇāgamana_Buddha dbr:Buddhahood dbr:Buddhavaṃsa dbr:Buddhism_and_Hinduism dbr:Ratnasambhava dbr:Rebirth_(Buddhism) dbr:Mahabharata dbr:Mandala dbr:Sandhi dbr:Sankhara dbr:Digha_Nikaya dbr:Impermanence dbr:Pratyekabuddha dbr:Mulamadhyamakakarika dbr:Tathagatagarbha_Sutra dbr:Tathatā dbr:Vajradhara dbr:Vimalakirti dbr:File:Shakyamuni_Buddha_with_Avadana_Legend_Scenes_-_Google_Art_Project.jpg dbr:File:022_Stupas_and_Bodhi_Trees_representing_the_Seven_Buddhas_(33772342726).jpg dbr:File:Buddha.jpg dbr:File:Ascetic_Sumedha_and_Dipankara_Buddha.jpg |
| dbp:bo | ་ (en) |
| dbp:boLatn | dezhin sheg pa (en) |
| dbp:en | One who has thus gone (en) Thus Come One (en) |
| dbp:jaLatn | nyorai (en) |
| dbp:km | (en) |
| dbp:koLatn | yeorae (en) |
| dbp:title | Tathāgata (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Buddhism_topics dbt:Linktext dbt:Main dbt:Quote dbt:Rp dbt:Short_description dbt:Buddhism dbt:Buddhist_term dbt:IPA-pi |
| dbp:zhLatn | rú laí/ Cantonese=yu loi (en) |
| dct:subject | dbc:Epithets_of_Gautama_Buddha dbc:Buddhas dbc:Buddhist_philosophical_concepts dbc:Buddha-nature |
| gold:hypernym | dbr:Pali |
| rdf:type | yago:WikicatBuddhistPhilosophicalConcepts yago:Abstraction100002137 yago:Cognition100023271 yago:Concept105835747 yago:Content105809192 yago:Idea105833840 yago:PsychologicalFeature100023100 |
| rdfs:comment | Tathagata (Devanagari: तथागत, dilafalkan ta-thā-ga-ta; Pali dan Sanskerta: Tathāgata; Tionghoa dan Jepang: 如来; Korea: 여래; Vietnam: Như Lai) adalah kata yang oleh Siddhartha Gautama untuk memanggil dirinya sendiri ketika ia masih hidup. Kata ini memiliki arti, "Ia yang telah pergi" (Tathā-gata) dan atau "Ia yang telah datang" (Tathā-āgata). Kata ini mungkin juga dapat diartikan "Ia yang telah menemukan kebenaran". * l * * s (in) 如来 （にょらい）とは、サンスクリットのタターガタ（梵: तथागत, tathāgata）の漢訳であり、語義は諸説あるが、仏教で釈迦や諸仏の称呼に用いられる。 仏陀の10の称号である十号の一つ。如来を総名として十号の内に数えない場合もある（十号#異説を参照）。 (ja) Tathagata (skt. tathāgata तथागत) — jedno z określeń Buddy. Dość powszechnie mówi się, że tathagata znaczy "ten, który przyniósł prawdę", "ten, który osiągnął prawdziwe wyzwolenie". Jednakże znaczenie tego słowa nie jest jasne, przede wszystkim dlatego, że nie występuje we wszystkich tekstach kanonu palijskiego, a tam gdzie występuje jest używane w różnych kontekstach. Np. gdy Budda mówi o sobie w trzeciej osobie, określa siebie właśnie jako tathagatę, ale w odniesieniu do arhatów również używa tego określenia. (pl) Tatagata é o epíteto mais usado pelo Buda para referir-se a si mesmo. O termo em Pali pode ser dissecado em: * tatha (assim, ou tal) + gata (ir) ou então em: * tatha + agata (vir / oposto de gata) Portanto o significado de Tatagata é impreciso, talvez de maneira intencional, entre "assim ido" ou "assim vindo", referindo-se ao estado iluminado de Buda, aquele que transcendeu a existência em samsara. (pt) 如来（梵語：तथागत，羅馬化：Tathāgata），音譯為多陀阿伽陀，佛的十大稱號之一。梵語「तथा」（tatha）意思是“如”，意思為如同或不變。「आगता」（āgata）意思是“來”。如来即“如同來了”或“不來不去”之義。《金剛經》中解釋爲“无所从来，亦无所去，故名如來”；也有解释作“如诸佛而来，故名如来”。 (zh) Tathāgata (Sanskrit, Pali तथागत, Der so Gegangene, der so Gekommene, oder: aus der Soheit Gekommene, in die Soheit Gegangene, oder: der Vollendete; chinesisch 如來 / 如来, Pinyin rúlái, W.-G. ju-lai, Jyutping jyu4loi4; kor. 여래, RR yeorae; japanisch 如来 / 如來, kana にょらい, Rōmaji Nyorai; tib. དེ་བཞིན་གཤེགས་པ་, Wylie de bzhin gshegs pa) bezeichnet einen auf dem Weg der Wahrheit zur Höchsten Erleuchtung Samyak-Sambodhi Gelangten und ist einer der Zehn Titel des Buddha Shakyamuni, dessen er sich selbst bediente, wenn er von sich oder anderen Buddhas sprach. Vier der fünf Tathagatas * Akshobhya * Vairocana * (de) Tathāgata o Tathagata (en devanagari: तथागत, igual en sánscrito y pali), es un término que la tradición del budismo atribuye al propio Buda Gautama para referirse a sí mismo. Se traduce como "el que así ha venido" (Thatā - āgata) o "el que así se ha ido" (Thatā - gata). También se ha señalado como traducción de este término: "el que ha alcanzado la verdad", esta última acepción ha sido enseñada principalmente dentro del contexto del budismo de la escuela Theravada. (es) Tathāgata (तथागत, sanskrit et pali (chinois : traduction rúlái 如來 (signification : Ainsi Venu), transcription dūo túo ā gā túo 多陀阿伽陀 ; tibétain : de bzhin gshegs pa ; japonais : nyorai ; coréen : yeo-rae), pouvant s’interpréter comme tatha-gata (ainsi allé) ou tatha-agata (ainsi venu), est l'une des épithètes désignant le Bouddha dans le canon pali, parfois employée en français comme synonyme de bouddha.Tathagata a donné lieu à différentes interprétations dès les premières traductions du sanscrit en chinois. Le mot, traduit comme « ainsi venu » (rúlái) , a été expliqué ainsi : (fr) Tathāgata (Pali: [tɐˈtʰaːɡɐtɐ]) is a Pali word; Gautama Buddha uses it when referring to himself or other Buddhas in the Pāli Canon. The term is often thought to mean either "one who has thus gone" (tathā-gata), "one who has thus come" (tathā-āgata), or sometimes "one who has thus not gone" (tathā-agata). This is interpreted as signifying that the Tathāgata is beyond all coming and going – beyond all transitory phenomena. There are, however, other interpretations and the precise original meaning of the word is not certain. (en) Tathāgata (devanagari तथागत) — cinese 如来, Rú lái), giapponese Nyorai (如来?), coreano Yeorae (여래), vietnamita Như Lai, tibetano de-bZhin-gShegs-pa — è una parola sanscrita e pāli che si può tradurre come "Colui che così viene" o "Colui che così va"; questa ambiguità è generalmente interpretata come voluta e il termine è tradotto con "colui che viene e va allo stesso modo (di tutti i Buddha)". Tathāgata è infatti il nome con cui il "Buddha storico" Śākyamuni (Siddhartha Gautama) indica sé stesso nelle raccolte dei suoi sermoni (gli Āgama-Nikāya), e allo stesso modo viene indicato dai suoi interlocutori, per evidenziare lo stato ontologico raro e indefinito di un essere pienamente illuminato, che è al di là dell'esistenza e della non-esistenza, di fatto al di là di ogni stato esprimibile con p (it) 여래(如來)는 불10호(佛十號) 즉 부처의 10가지 명호(名號) 중의 하나이며 그 유래가 명확하지는 않으나 범어의 따타가따(tathāgata)를 번역한 것이라고 한다. 음역하여 다아갈(多阿竭) · 다타아가도(多陀阿伽度 또는 多他阿伽度) · 다타아가타(多陀阿伽陀) · 다타아가태(多陀阿伽馱) · 달살아갈(怛薩阿竭) · 달타알다(怛他蘗多) 원어를 따타가따(tathā+gata)로 보는가 따타아가따(tathā+āgata)로 보는가에 따라 2가지 뜻이 있는데, 불교의 교학에서는 여래(如來)라는 낱말에는 이 2가지 뜻이 모두 들어 있다고 본다. 즉, 여(如)는 있는 그대로의 진실(眞如), 진리 그 자체를 뜻하는데, 여(如)로부터 온다는 의 뜻과 여(如)에로 간다는 타타아가타의 뜻이 여래(如來)라는 낱말에 모두 포함되어 있다고 본다. (ko) Татха́гата (дев. तथागत) в санскрите и пали — букв. «так ушедший» или «тот, кто вышел за пределы» — пояснительно-разъяснительный эпитет, использующийся в буддийской мифологии хинаяны и махаяны (см., напр., Алмазную сутру) для Будды Шакьямуни и для других Будд. Татхагата превосходит всех приходящих и уходящих — за все временные явления. Он тот, кто прозрел истину в её полном объёме — в отличие от тех, кто знает / «видит» её частично. (ru) Татхагата (дев. तथागत) у санскриті і палі) — одне з найменувань Будди Гаутами, що означає «той, хто прийшов» або «той, хто пішов». Історично цей епітет використовувався самим Гаутамою по відношенню до себе. Згодом став застосовуватися в значенні «Будда» (наприклад, в тексті ):227. Всі Татхагати (Будди) є аргатами (букв. «гідними», «святими»), але не всі аргати є Татхагатами, — сказано в палійському каноні. Татхагата перевершує всіх тих, хто приходить і йдуть, через всі тимчасові явища. Він той, хто прозрів істину в її повному обсязі — на відміну від тих, хто знає / «бачить» її частково. (uk) |
| rdfs:label | Tathagata (de) Tathāgata (es) Tathagata (in) Tathāgata (fr) Tathāgata (it) 여래 (ko) 如来 (ja) Tathagata (pl) Tatagata (pt) Tathāgata (en) Татхагата (ru) Татхагата (uk) 如来 (zh) |
| owl:sameAs | dbpedia-ja:Tathāgata freebase:Tathāgata wikidata:Tathāgata dbpedia-de:Tathāgata dbpedia-es:Tathāgata dbpedia-et:Tathāgata dbpedia-fa:Tathāgata dbpedia-fr:Tathāgata http://hi.dbpedia.org/resource/तथागत dbpedia-hu:Tathāgata dbpedia-id:Tathāgata dbpedia-it:Tathāgata dbpedia-ka:Tathāgata dbpedia-ko:Tathāgata dbpedia-mr:Tathāgata http://my.dbpedia.org/resource/တထာဂတ dbpedia-no:Tathāgata dbpedia-pl:Tathāgata dbpedia-pt:Tathāgata dbpedia-ru:Tathāgata dbpedia-sh:Tathāgata dbpedia-sr:Tathāgata http://ta.dbpedia.org/resource/ததாகதர் dbpedia-th:Tathāgata dbpedia-tr:Tathāgata dbpedia-uk:Tathāgata dbpedia-vi:Tathāgata dbpedia-zh:Tathāgata https://global.dbpedia.org/id/8WXK |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Tathāgata?oldid=1114267637&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Ascetic_Sumedha_and_Dipankara_Buddha.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Shakyamuni_Buddha_wit...egend_Scenes_-_Google_Art_Project.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Buddha.jpg wiki-commons:Special:FilePath/022_Stupas_and_Bodhi_...g_the_Seven_Buddhas_(33772342726).jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Tathāgata |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Tathagata dbr:Rulai dbr:Rúlái dbr:Nhu_Lai dbr:Như_Lai dbr:Tatagata dbr:Tathagat dbr:Tathagata_Buddha dbr:Tathagatha |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Pratītyasamutpāda dbr:Pre-sectarian_Buddhism dbr:Rulaizong dbr:Samantabhadra_(Bodhisattva) dbr:Sanskrit_literature dbr:List_of_bodhisattvas dbr:Basic_points_unifying_Theravāda_and_Mahāyāna dbr:Bhaisajyaguru dbr:Bhagavan dbr:Religion_in_Korea dbr:Udayagiri,_Odisha dbr:Vajrapani dbr:Vimalakirti_Sutra dbr:Index_of_Buddhism-related_articles dbr:Index_of_Eastern_philosophy_articles dbr:Index_of_philosophy_articles_(R–Z) dbr:Index_of_philosophy_of_religion_articles dbr:Anantarika-karma dbr:Sa_Dingding dbr:City_of_Ten_Thousand_Buddhas dbr:Eight_Garudhammas dbr:Eleven-Faced_Avalokitesvara_Heart_Dharani_Sutra dbr:Enlightenment_in_Buddhism dbr:Gautama_Buddha_(film) dbr:Moheyan dbr:Monkey_(TV_series) dbr:Mu_(negative) dbr:The_unanswerable_questions dbr:Zennyo_Ryūō dbr:Lotus_Sutra dbr:Ching_Hai dbr:Zu_Lai_Temple dbr:Idappaccayatā dbr:Mahayana dbr:Superman_(disambiguation) dbr:Buddha-nature dbr:Buddhist_philosophy dbr:Aggi-Vacchagotta_Sutta dbr:Lalitavistara_Sūtra dbr:Seri-Vanija_Jathaka_Katha dbr:Alchi_Monastery dbr:Ambedkar_Memorial_Park dbr:Amitābha dbr:Culture_of_Japan dbr:Noble_Eightfold_Path dbr:Dharmarakṣa dbr:Kosha dbr:Wisdom dbr:List_of_Journey_to_the_West_characters dbr:List_of_National_Treasures_of_Japan_(archaeological_materials) dbr:List_of_National_Treasures_of_Japan_(paintings) dbr:List_of_Shaman_King_characters dbr:Prajnaparamita dbr:Tashiding_Monastery dbr:Tathāgatagarbha_sūtras dbr:Arhat dbr:Acintya dbr:Tendai dbr:Dharmadhatu dbr:Dharmakāya dbr:Mantra dbr:Guanyin dbr:Guhyasamāja_Tantra dbr:Imperial_Preceptor dbr:Middle_Way dbr:Buddha_footprint dbr:Buddhahood dbr:Buddhas_and_bodhisattvas_in_art dbr:Buddhist_painting dbr:Buddhānusmṛti dbr:Nīlakaṇṭha_Dhāraṇī dbr:Seichō-ji dbr:Shengtai dbr:Yachiyo,_Chiba dbr:Ye_Dharma_Hetu dbr:Saint_(manhua) dbr:Tathātā dbr:Tathagata dbr:Five_Tathāgatas dbr:Rennyo dbr:Padumuttara_Buddha dbr:Outline_of_Buddhism dbr:Upaya dbr:Vīmaṃsaka_Sutta dbr:Rulai dbr:Tathāgataguhyaka_Sūtra dbr:Rúlái dbr:Nhu_Lai dbr:Như_Lai dbr:Tatagata dbr:Tathagat dbr:Tathagata_Buddha dbr:Tathagatha |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Tathāgata |
