Trust (social science) (original) (raw)
الثقة هي علاقة اعتماد بين اثنان، الشخص المؤتمن عليه من المفترض ان يفى بوعده، هي رمز وقيمة اخلاقية وايفاء بالوعود. الثقة تتضمن عدم الشك في اعتقاد الشخصية الجيدة، نوايا أو اخلاق الشخص الآخر. والثقة لا تتطلب ان تكون موجودة في الاشخاص ذو النوايا الحسنة فقط فإننا نرى ان الاشخاص المتورطين في الأعمال الإجرامية عادة ما يثقوا في بعضهم البعض. أيضا الثقة لا تتطلب حركة تشترك فيها أنت والشخص الآخر. الثقة هي توقع النوايا الحسنة، مبنية على معرفة المرء بالإنسان الآخر. الثقة هي كلمة عن ما هو المجهول—على سبيل المثال لانها لا يمكن التحقق منها في الوقت الحالي ولكن من الممكن رؤية نتائجها في المستقبل.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | La confiança és un sentiment cap a les altres persones que indica la creença que compliran els acords, tàcits o explícits, en què es basa la relació o que seran capaces de fer una tasca concreta. La societat es basa en uns lligams de confiança mínims que permeten la convivència i l'establiment de normes comunes. Aquesta confiança també es dona en altres espècies animals però no es considera com a tal perquè depèn de l'instint, no és conscient com en el cas dels humans. Quan la confiança està més enllà de la racionalitat, això s'anomena fe. Els individus capaços de generar confiança en els altres tenen més poder, ja que poden influir la resta de persones. Sovint va associada a la predictibilitat de la conducta, a bones dots de comunicació i a la possibilitat de generar empatia. Es reforça amb l'experiència, és a dir, una persona que ha demostrat ser digna de confiança, tendirà a suscitar major confiança en properes ocasions. Això explica per què hi ha gent amb més problemes per a confiar en altres, segons les experiències passades. La confiança en un mateix és un dels components de l'autoestima i sorgeix amb el primer desenvolupament psicològic (segons Erik Erikson des del naixement amb el lligam amb els cuidadors del nadó). (ca) الثقة هي علاقة اعتماد بين اثنان، الشخص المؤتمن عليه من المفترض ان يفى بوعده، هي رمز وقيمة اخلاقية وايفاء بالوعود. الثقة تتضمن عدم الشك في اعتقاد الشخصية الجيدة، نوايا أو اخلاق الشخص الآخر. والثقة لا تتطلب ان تكون موجودة في الاشخاص ذو النوايا الحسنة فقط فإننا نرى ان الاشخاص المتورطين في الأعمال الإجرامية عادة ما يثقوا في بعضهم البعض. أيضا الثقة لا تتطلب حركة تشترك فيها أنت والشخص الآخر. الثقة هي توقع النوايا الحسنة، مبنية على معرفة المرء بالإنسان الآخر. الثقة هي كلمة عن ما هو المجهول—على سبيل المثال لانها لا يمكن التحقق منها في الوقت الحالي ولكن من الممكن رؤية نتائجها في المستقبل. (ar) Důvěra (ze stč. do-vierie) je ochota jedné osoby spoléhat se na jinou osobu, resp. ochota entity nechat ohrozit budoucnost (ve smyslu dobrého jména) takové své vlastnosti, které si entita cení, subjektem, nad jehož chováním entita nemá úplnou kontrolu nebo jehož činnost pro ni není zcela transparentní. Typickými vlastnostmi, jež jsou vkládáním důvěry vystavovány riziku, jsou čest, nebo (vlastní) důvěryhodnost. Projevy důvěry jsou motivovány možností získání nějaké výhody, např. nabytí informace nebo přijetí zaměstnance pro práci, která vyžaduje nakládání s utajovanými skutečnostmi. Oběma entitami ve vztahu důvěry mohou být jak bytosti, používající přirozenou inteligenci, tak umělé systémy; příkladem případu, ve kterém jsou obě strany reprezentovány umělými systémy, je důvěra webového prohlížeče v certifikační autoritu. Spoléhání na druhou stranu (člověka, instituci, věc, …) je odvozováno od vnímání jejích schopností a její věrohodnosti. Důvěra se vždy vztahuje k budoucnosti, a musí se tedy opírat o věci, které nelze bezpečně vědět; vždy je tedy spojena s nejistotou a rizikem. (cs) Εμπιστοσύνη ονομάζεται η κατάσταση όταν ένα μέρος βασίζεται στις ενέργειες ενός άλλου μέρους, αν και ο όρος εμπιστοσύνη είναι χαρακτηρίζεται από πολυσημία. Εξαρτάται και από νευρολογικούς παράγοντες, όπως η έκκριση ωκυτοκίνης Στις κοινωνικές επιστήμες, η εμπιστοσύνη αποτελεί αντικείμενο συνεχούς έρευνας. Στην κοινωνιολογία και την ψυχολογία, ο βαθμός στον οποίο ένα μέρος εμπιστεύεται ένα άλλο είναι μέτρο πίστης στην , τη δικαιοσύνη ή την ενός άλλου μέρους. Στα οικονομικά, η εμπιστοσύνη συχνά εκλαμβάνεται ως αξιοπιστία στις συναλλαγές. Οι κοινωνιολόγοι ισχυρίζονται ότι η εμπιστοσύνη είναι μία από τις διάφορες κοινωνικές κατασκευές, στοιχείο της κοινωνικής πραγματικότητας. (el) Vertrauen bezeichnet eine bestimmte Art von subjektiver, auch emotional gefärbter, Überzeugung, nach der man sein Verhalten einrichtet; hierdurch ist das Vertrauen auch eine Praxis (ein System des Handelns). Das Vertrauen auf eine andere Person beinhaltet Überzeugungen über ihre Redlichkeit und ihre zukünftigen Handlungsweisen: Man erwartet, dass diese Person einem hilfreich sein oder jedenfalls nicht schaden werde. Vertrauen bringt daher Kooperation hervor. Hierbei macht der Vertrauende Aspekte seines eigenen Wohlergehens und seiner Sicherheit vom Verhalten des Kooperationspartners abhängig, geht mit seinem Vertrauen also auch ein Risiko ein. Das Gegenteil des Vertrauens ist das Misstrauen; es beinhaltet wesentlich, dass man gegenüber anderen Personen, weil man sie negativ bewertet, Vorsichtsmaßnahmen ergreift, um Schädigung durch sie auszuschließen. Mindestens trifft man eigene Vorkehrungen, um sich zu sichern, und lässt das eigene Wohlergehen nicht vom Verhalten des anderen abhängen. Misstrauen reduziert daher das Ausmaß von Kooperation. Vertrauen und Misstrauen haben gemeinsam, dass Erwartungen und Bewertungen in Bezug auf andere Menschen bestehen, nicht etwa Gleichgültigkeit. Entsprechend gibt es auch das Vertrauen auf einen Inhalt, auf eine Aussage: Es beinhaltet die Überzeugung, dass darin keine Täuschung oder Unwahrheit liegt und dass man sein Handeln schadlos danach ausrichten kann. Im Zusammenhang des Begriffs Selbstvertrauen erstreckt sich Vertrauen auch auf Überzeugungen über eigene Fähigkeiten, wünschenswerte Ziele zu verwirklichen. Neben einem psychologisch-persönlichkeitstheoretischen Ansatz, der die Quelle des Vertrauens in sozialisationsbedingten oder kulturell vermittelten Persönlichkeitsstrukturen sucht, gibt es ökonomische, soziologische, politologische und sozialpsychologische Theorien (transaktionsanalytische Modelle), die versuchen, die Entstehung von Vertrauen in institutionellen Zusammenhängen (z. B. in Organisationen) bzw. in interpersonalen Beziehungen zu erklären. (de) En sociologio kaj socia psikologio, Konfido estas la kredo ke persono aŭ homa grupo estos kapabla kaj deziros agadi per ĝusta maniero en precizaj situacio kaj pensoj. La konfido estos pli malpli plifortigita pere de agado kaj de valoroj. Laŭ PIV konfidi havas tri signifojn: nome arkaika sinonimo de fidi, "Plenkrede transdoni ion al ies fidela prizorgo" kaj "Lasi al ies diskreteco ion sekrete gardindan". La konfido povas temi pri la sento de sekureco rilate al alia persono aŭ al si mem: nome memkonfido. La malo de konfido estas malkonfido. (eo) En sociología y psicología social, la confianza es la creencia en que una persona o grupo será capaz y deseará actuar de manera adecuada en una determinada situación y pensamientos. La confianza se verá más o menos reforzada en función de las acciones y de valores. La confianza es una hipótesis sobre la conducta futura del otro. Es una actitud que concierne el futuro, en la medida en que este futuro depende de la acción de un otro. Es una especie de apuesta que consiste en no inquietarse del no control del otro y del tiempo. , La confianza en las relaciones pedagógicas La confianza existe en las relaciones interpersonales. Los seres humanos tienen una disposición natural a confiar y a juzgar la fiabilidad de otros individuos o grupos de seres humanos y cosas - en el desarrollo de relaciones con potenciales dignos de confianza, por ejemplo, tal vez como parte del trabajo interprofesional en la vía de derivación de un servicio de urgencias a una sala de hospitalización, o como parte del proceso y el trabajo de construcción de conocimiento sobre si las nuevas prácticas, personas y cosas introducidas en nuestras vidas son realmente responsables o dignas de invertir en confianza y seguridad (como se capta en el constructo empíricamente fundamentado de 'Integración relacional' dentro de la ). Esto se puede rastrear en términos de neurociencia a la estructura y actividad neurobiológica de un cerebro humano. Algunos estudios indican que la confianza puede alterarse, por ejemplo, mediante la aplicación de oxitocina. De acuerdo a la mayoría de las teorías que la abordan, se trata de una suspensión temporal de la situación básica de incertidumbre acerca de las acciones de los semejantes; gracias a ella, es posible suponer un cierto grado de regularidad y predictibilidad en las acciones sociales, simplificando el funcionamiento de la sociedad. Esta explicación, típicamente funcionalista, corresponde a la orientación teórica de la mayoría de los autores que han abordado el tema; en la teoría estructural-funcionalista, la confianza se considera por lo general la base de todas las instituciones, y funciona como correlato y contraste del poder, consistente en la capacidad de influir en la acción ajena para forzarla a ajustarse a las propias expectativas. El término se aplica a estadísticas (valores de confianza o índice de confianza) y también a medición y calibración de máquinas destinadas a medir una magnitud (grado de confianza de la medición). El término aplicado a una organización o una empresa se refleja a base de varios factores como la calidad con la que realiza sus productos y por tanto de las evaluaciones de calidad, de códigos éticos y de su cultura o clima laboral, pero por encima de todo ello se refleja mediante el ethos de la empresa (hábitos de su corazón), lo que define su carácter y los rasgos que la distinguen de cualquier otra. (es) Konfiantza edo uste ona pertsona, talde edo erakunde batek beste batek aurrez planifikatu, hitz eman edo espero den bezala jokatu eta bilatzen diren emaitzak izateko beharrezko ekintzak burutuko dituelako ustea eta horri dagokion jarrera eta sentimendua da. Funtsezko jarrera da gizarte harremanak eratzeko, gizartearen aurrerapena norberak hartutako konpromisoetan eta, hartzaileareen aldetik, horiek betetzeko konfiantzan oinarritzen delako. (eu) Divers philosophes, psychologues et chercheurs en sciences sociales ont travaillé sur la notion de confiance qui, selon une définition assez largement acceptée, peut être entendue comme « un état psychologique se caractérisant par l'intention d'accepter la vulnérabilité sur la base de croyances optimistes sur les intentions (ou le comportement) d'autrui ». La confiance renvoie à l’idée que l’on peut se fier à quelqu’un ou à quelque chose. Dans l’étymologie latine, le verbe confier (du latin confidere : cum, « avec » et fidere « fier ») signifie qu’on remet quelque chose de précieux à quelqu’un, en se fiant à lui et en s’abandonnant ainsi à sa bienveillance et à sa bonne foi. Cette origine souligne les liens étroits qui existent entre la confiance, l'espoir, la foi, la fidélité, la confidence, le crédit et la croyance. Confiance est aussi une des vertus chrétiennes plus importantes, particulièrement dans la dévotion à la divine miséricorde. (fr) La fiducia è un sentimento umano, che consiste nel presupporre un comportamento o un atteggiamento adeguato alla situazione da parte di altri individui o di sé stessi. (it) 信頼 * 信頼（しんらい）については、以下で解説。 * 信頼（のぶより）は、日本人の人名の一つ。藤原信頼など。 信頼（しんらい）とは、相手や対象に対し自分の期待した通りの結果が帰ってくることが信じられること。どれだけ信じられるかの定量的度合いを信頼性や信頼度という。 (ja) Trust is the willingness of one party (the trustor) to become vulnerable to another party (the trustee) on the presumption that the trustee will act in ways that benefit the trustor. In addition, the trustor does not have control over the actions of the trustee. Scholars distinguish between generalized trust (also known as social trust), which is the extension of trust to a relatively large circle of unfamiliar others, and particularized trust, which is contingent on a specific situation or a specific relationship. As the trustor is uncertain about the outcome of the trustee's actions, the trustor can only develop and evaluate expectations. Such expectations are formed with a view to the motivations of the trustee, dependent on their characteristics, the situation, and their interaction. The uncertainty stems from the risk of failure or harm to the trustor if the trustee does not behave as desired. In the social sciences, the subtleties of trust are a subject of ongoing research. In sociology and psychology, the degree to which one party trusts another is a measure of belief in the honesty, fairness, or benevolence of another party. The term "confidence" is more appropriate for a belief in the competence of the other party. A failure in trust may be forgiven more easily if it is interpreted as a failure of competence rather than a lack of benevolence or honesty. In economics, trust is often conceptualized as reliability in transactions. In all cases, trust is a heuristic decision rule, allowing the human to deal with complexities that would require unrealistic effort in rational reasoning. (en) 신뢰(信賴)는 타인의 미래 행동이 자신에게 호의적이거나 또는 최소한 악의적이지는 않을 가능성에 대한 기대와 믿음을 말한다. 즉 신뢰는 상대가 어떻게 행동할 것이라는 믿음 하에 상대방의 협조를 기대하는 것이라고 볼 수 있다. 보통 불확실성이 제도화함에 따라 순응의 발생이 확실해지는 상황에 신뢰가 형성된다. 신뢰에 대한 다양한 정의들을 정리하면, 신뢰란 '한 행위자가 위험에도 불구하고 다른 행위자가 자신의 기대 혹은 이해에 맞도록 행동할 것이라는 주관적 기대'이다. 이러한 신뢰는 사회적 관계를 전제로 하며, 그 관계속에서 존재하며, 신뢰가 있음으로 해서 관련 행위자들은 협동을 할 수 있고, 감시와 통제 비용을 줄일 수 있다는 점에서 사회적 자본의 전형적인 경우이다. 또한 신뢰는 사회적 자본으로서 공공재의 성격을 가지고 있다. 이는 다시 말해 신뢰 또한 공중재로서의 딜레마를 갖고 있다는 것을 의미한다. 즉, 사회적 관계 내에서 합리적 개인이라면 자신은 신뢰를 주지 않으면서 타인들은 자신에게 신뢰를 주거나 혹은 자신과 관련된 사람들간에 사회적 신뢰가 형성되기를 바랄 것이다. 신뢰 논의를 최초로 이론적으로 전개한 사회학자는 니클라스 루만이다. 1960년대 말 루만은 체계이론의 시각에서 사회적 복잡성의 한 해소 기제로 신뢰문제를 다루기 시작하면서 이 문제에 대한 사회과학적 논의의 가능성이 크게 열리게 되었다. (ko) Vertrouwen is het hebben van een vaste overtuiging dat een gewenste omstandigheid, waarvan de beheersing buiten de eigen macht ligt, zich voor zal doen. Op vertrouwen moet een beroep worden gedaan als over de omstandigheid geen zekerheid gekregen kan worden. Als zekerheid bestaat is vertrouwen immers overbodig. Voor vertrouwen is nodig dat men bereid is risico te lopen, omdat vertrouwen een element van onzekerheid in zich draagt, n.l. het risico dat de gewenste omstandigheid zich niet voor zal doen. Terecht gesteld vertrouwen moet daarom gerechtvaardigd worden door het te funderen op redelijke aannames. Men kan uitstekend op vakantie gaan naar de Shetlandeilanden, maar vertrouwen op een zonnige strandvakantie is dan niet te rechtvaardigen; men moet zelf voldoende onderzoek doen naar de te verwachten omstandigheden. Daartoe moet men zich allereerst een beeld vormen van het belang dat de gewenste omstandigheid heeft. Bij vertrouwen op een ander persoon moet men zich ervan vergewissen of die ander de vaardigheid en de wil heeft het gewenste te doen; bovendien moet men een goed beeld hebben van de betrouwbaarheid van die ander en bij een groot belang moet men zich afvragen of het redelijk is een ander te vragen aan dit belang te voldoen. Vertrouwen kent dan een wederkerigheid: de ander moet voldoende betrouwbaar zijn, maar voor de ander moet de belanghebbende tevens de moeite waard zijn om zich de inspanning te getroosten. Vertrouwen heeft in zowel sociale als psychologische zin verschillende connotaties. De meest gangbare definitie van vertrouwen omvat doorgaans de volgende elementen: * Bereidheid van een persoon of groep om afhankelijk te zijn van de daden van een andere persoon of groep. * Geloven dat een ander eerlijk is of dat iets goed zal gaan. * Verwachting van een persoon dat degene die hij/zij vertrouwt zal handelen op een manier die hem/haar niet zal benadelen, met het risico in een nadelige positie te belanden indien de ander dit vertrouwen schaadt. * Zelf niet weten, en zich verlaten op een ander. In sociologie en psychologie is de mate waarin twee groepen elkaar vertrouwen een maatstaf voor het geloof in de eerlijkheid en aardigheid van de ander. Vertrouwen speelt een belangrijke rol in bijvoorbeeld familiebanden, relaties, binnen bedrijven en andere sociale groepen. De gave van mensen om in te schatten of iemand te vertrouwen is, kan worden teruggevoerd naar een neurobiologische structuur en activiteit in de hersenen. Sociologie beschouwt vertrouwen als een van de sociale constructies van de samenleving en iets wat elke samenleving nodig heeft. Sociologie focust zich dan ook sterk op de positie die vertrouwen speelt in de gemeenschap. Interesse in vertrouwen is sinds de jaren 80 van de 20e eeuw sterk gegroeid. In de psychologie wordt vertrouwen omschreven als “geloven dat de persoon die men vertrouwt zal doen wat men van hem verwacht”. Volgens psychoanalist Erik Erikson begint het eerste opbouwen van vertrouwen al in de eerste twee jaar van een mensenleven. De mate waarin dit vertrouwen wordt bevestigd of geschaad kan op latere leeftijd van grote invloed zijn. (nl) Zaufanie wobec jakiegoś obiektu jest to wiedza lub wiara, że jego działania, przyszły stan lub własności okażą się zgodne z naszym życzeniem. Jeśli takiej pewności nie mamy, to zaufaniu towarzyszy także nadzieja. Obiekt zaufania może być dowolny, np. człowiek, zwierzę, przedmiot, substancja, instytucja, społeczeństwo, bóstwo. W przypadku zaufanie dotyczy najczęściej uczciwości drugiej strony wobec nas, co niekoniecznie oznacza uczciwość wobec innych, np. w grupie przestępczej. Zaufanie może, ale nie musi być odwzajemnione; jest jedną z podstawowych międzyludzkich, zarówno w rodzinie jak i grupach społecznych, i bywa szczególnie cenne w sytuacjach kryzysowych. Zaufaniem obdarowuje się osobę, której się wierzy. Jest to pojęcie analizowane w ramach wielu dyscyplin takich jak psychologia czy socjologia. Zaufanie jest podstawą więzi międzyludzkich. Ma ono również ogromne znaczenie podczas budowania stałego związku, gdyż staje się ono fundamentem udanego wspólnego pożycia. Gdy w związku lub małżeństwie pojawi się jego brak, grozi to rozstaniem, gdyż ciągłe podejrzenia mogą zaszkodzić dobrej komunikacji między partnerami. Wzbudzanie zaufania jest też częstą metodą działania przestępców, zwłaszcza oszustów. Emocja zaufania jest doznawana także przez bardziej inteligentne zwierzęta. (pl) Em psicologia, confia pode ser entendida como "um estado psicológico que se caracteriza pela intenção de aceitar a vulnerabilidade, com base em crenças otimistas a respeito das intenções (ou do comportamento) do outro". Pode também ser entendida como a crença na probidade moral, na sinceridade de alguém. Em sociologia e psicologia social, confiança refere-se à expectativa de que um indivíduo, grupo ou instituição atue da maneira esperada, em uma dada situação. Trata-se de uma suspensão temporal da situação básica de incerteza acerca de eventos ou ações individuais, grupais ou institucionais, mediante a suposição de que exista um certo grau de regularidade e previsibilidade desses eventos ou ações. A confiança será mais ou menos reforçada, em função de atos ou fatos. (pt) Доверие в социологии и психологии — открытые взаимоотношения между людьми (либо между человеком и субъектом), содержащие уверенность в порядочности другого человека (субъекта), с которым доверяющий находится в тех или иных отношениях. Доверие считается основой всех социальных институтов. В таком качестве исследовалось в этнометодологии. (ru) Довіра — соціологічна та психологічна категорія; впевненість у порядності й доброзичливості іншої сторони, з котрою довіряючий знаходиться в тих чи інших відносинах, що базується на його досвіді. Довіра не має потреби у включенні якоїсь дії, так що ви та протилежна сторона є взаємно втягнуті в неї. Довіра є всього лише передбачення покладання на якусь дію, яке базується на тому, що знає одна сторона про іншу. Наприклад, тому, що подія відбувається десь далеко і не може бути підтвердженою, або подія відбудеться тільки в майбутньому. З цієї точки зору довіра має певні межі, що базуються на знанні про іншу сторону, якій довіряють. Довіра — це твердження про те, що поки що невідоме, але має якусь вірогідність статися. Повну довіру часто ототожнюють з вірою, бо механізм такої довіри вже не базується на раціональних засадах тобто на досвіді й на передбаченні, та на попередньому знанні однієї сторони другою і включає ірраціональні мотиви взаємовідносин. (uk) 信任存在於人際關係中。人類具有信任和判斷可信賴性的天然傾向。這可以追溯到人類大腦的神經生物學結構和活動。一些研究表明信任可以改變，例如通過應用催產素。 在社會背景下，信任有多種含義。 信任的定義通常是指具有以下特徵的情況：一方（委託人）願意依賴另一方（受託人）的行為，並且這種情況通常是針對未來的。此外，委託人（自願或被迫）放棄對受託人所執行行為的控制。因此，委託人不確定對方行為的結果；委託人只能發展和評估期望。這種期望是針對受託人的動機而形成的，取決於他們的特徵、情況和相互作用。 如果受託人不按預期行事，則不確定性源於對委託人的失敗或傷害風險。 在談到人與科技的關係時，信任的歸屬是一個有爭議的問題。意向性立場（英語：Intentional stance）表明信任可以有效地歸因於複雜技術的人際關係。當前社會科學面臨的主要挑戰之一是重新思考技術的快速進步如何影響信任等結構。對於顯著改變社會系統因果關係的資訊科技來說尤其如此。 在社會科學中，信任的微妙之處是一個持續被研究的主題。在社會學和心理學中，一方信任另一方的程度是對另一方誠實、公平或仁慈的信念的衡量標準。 “信心”一詞更適合用於相信另一方的能力。如果將信任失敗解釋為能力失敗而不是缺乏仁慈或誠實，則可能更容易被原諒。 在經濟學中，信任通常被概念化為交易中的可靠性。在所有情況下，信任都是一種啟發法決策規則，允許人類處理需要在理性推理中不切實際的努力的複雜性。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Trust_in_others_in_Europe,_OWID.svg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://ventureteambuilding.co.uk/trust-fall/ https://www.annualreviews.org/doi/abs/10.1146/annurev-soc-082120-082850 http://www.stonybrook.edu/trust/ https://lse.academia.edu/AlexGillespie/Papers/1347655/The_intersubjective_dynamics_of_trust_distrust_and_manipulation https://lse.academia.edu/AlexGillespie/Papers/1347711/Trust_and_distrust_in_society https://web.archive.org/web/20051125014252/http:/www.sociology.ox.ac.uk/papers/trustbook.html https://web.archive.org/web/20081031132531/http:/web.missouri.edu/~jamesha/trust/index.htm https://archive.org/details/AmITrust1950 |
| dbo:wikiPageID | 850663 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 63853 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1124774292 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Prisoner's_Dilemma dbr:Psychoanalysis dbr:Psychology dbr:Mentorship dbr:Nash_equilibrium dbr:Meta-analysis dbr:Profit_margin dbr:Social_identity dbr:Bounded_rationality dbr:Anticipation dbc:Social_epistemology dbr:Reinhard_Bachmann dbr:E-commerce dbr:Information_system dbr:Self-interest dbr:Social_influence dbr:Analysis_paralysis dbr:Generalized_trust dbr:Neighbourhood dbr:Normalization_process_theory dbr:Optimism dbr:George_Akerlof dbr:Government_agency dbr:Motivation dbr:Contact_hypothesis dbr:Cooperation dbr:Credulity dbr:Cristina_Bicchieri dbr:Systems dbr:Annette_Baier dbr:Annual_Review_of_Political_Science dbr:Skepticism dbc:Computational_trust dbr:Community dbr:Stereotype dbr:Marital_breakdown dbc:Interpersonal_relationships dbc:Social_constructionism dbc:Moral_psychology dbr:Disposition dbr:Late_modernity dbr:Position_of_trust dbr:Social_identity_approach dbr:Economic_growth dbr:Economic_inequality dbr:Economics dbr:Erik_Erikson dbr:Erikson's_stages_of_psychosocial_development dbr:Oxytocin dbr:Diego_Gambetta dbr:Knowledge_sharing dbr:Marilynn_Brewer dbr:Attachment_disorder dbr:Attachment_theory dbr:Intimacy dbr:Accountability dbc:Accountability dbc:Concepts_in_ethics dbc:Emotions dbc:Reputation_management dbc:Sociological_terminology dbr:Leap_of_faith dbr:Economic_development dbr:Heuristic dbr:Trust_metric dbr:Trusted_system dbr:Divorce dbr:Facial_feature dbr:In-group_and_out-group dbr:Information_theory dbr:Organizational_culture dbr:Sexual_abuse dbr:Social_capital dbr:Social_identity_theory dbr:Skill dbr:Social_psychology dbr:Sociology dbr:Uncertainty dbr:Unilateralism dbr:Neuroscience dbr:Gullibility dbr:In-group_favoritism dbr:The_Market_for_Lemons dbr:Swift_trust_theory dbr:Social_complexity dbr:Self-categorization_theory dbr:Ingroup_favoritism dbr:Personal_boundaries dbr:Sexual_desire dbr:Source_criticism dbr:Pareto_efficiency dbr:Sviatoslav_I dbr:Sexual_victimization dbr:Misplaced_trust dbr:Forgive dbr:Social_constructs dbr:Social_entity dbr:Ethnic_diversity dbr:Institutional_trust dbr:Post-modernity dbr:Power_(philosophy) dbr:Wikt:bilateral dbr:Doi:10.1146/annurev-polisci-051921-102842 dbr:File:Country-level_estimates_of_trust,_OWID.svg dbr:File:Share_of_people_agreeing_with_the...most_people_can_be_trusted",_OWID.svg dbr:File:Trust_in_others_in_Europe,_OWID.svg |
| dbp:align | left (en) |
| dbp:caption | Trust combined with other primary emotions. (en) |
| dbp:direction | horizontal (en) |
| dbp:footer | Levels of trust are higher in more equal rich countries and in more equal US states (en) |
| dbp:image | Levels of trust are higher in more equal rich countries.jpg (en) Levels of trust are higher in more equal US states.jpg (en) |
| dbp:width | 200 (xsd:integer) 300 (xsd:integer) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:InPho dbt:PhilPapers dbt:Authority_control dbt:Columns-list dbt:Commons_category dbt:For dbt:Multiple_image dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description dbt:Wikiquote dbt:Wikiversity dbt:Wiktionary dbt:Cite_SEP dbt:ISBN? dbt:Emotion dbt:Iep |
| dcterms:subject | dbc:Social_epistemology dbc:Interpersonal_relationships dbc:Social_constructionism dbc:Moral_psychology dbc:Accountability dbc:Concepts_in_ethics dbc:Emotions dbc:Reputation_management dbc:Sociological_terminology |
| rdf:type | owl:Thing |
| rdfs:comment | الثقة هي علاقة اعتماد بين اثنان، الشخص المؤتمن عليه من المفترض ان يفى بوعده، هي رمز وقيمة اخلاقية وايفاء بالوعود. الثقة تتضمن عدم الشك في اعتقاد الشخصية الجيدة، نوايا أو اخلاق الشخص الآخر. والثقة لا تتطلب ان تكون موجودة في الاشخاص ذو النوايا الحسنة فقط فإننا نرى ان الاشخاص المتورطين في الأعمال الإجرامية عادة ما يثقوا في بعضهم البعض. أيضا الثقة لا تتطلب حركة تشترك فيها أنت والشخص الآخر. الثقة هي توقع النوايا الحسنة، مبنية على معرفة المرء بالإنسان الآخر. الثقة هي كلمة عن ما هو المجهول—على سبيل المثال لانها لا يمكن التحقق منها في الوقت الحالي ولكن من الممكن رؤية نتائجها في المستقبل. (ar) Εμπιστοσύνη ονομάζεται η κατάσταση όταν ένα μέρος βασίζεται στις ενέργειες ενός άλλου μέρους, αν και ο όρος εμπιστοσύνη είναι χαρακτηρίζεται από πολυσημία. Εξαρτάται και από νευρολογικούς παράγοντες, όπως η έκκριση ωκυτοκίνης Στις κοινωνικές επιστήμες, η εμπιστοσύνη αποτελεί αντικείμενο συνεχούς έρευνας. Στην κοινωνιολογία και την ψυχολογία, ο βαθμός στον οποίο ένα μέρος εμπιστεύεται ένα άλλο είναι μέτρο πίστης στην , τη δικαιοσύνη ή την ενός άλλου μέρους. Στα οικονομικά, η εμπιστοσύνη συχνά εκλαμβάνεται ως αξιοπιστία στις συναλλαγές. Οι κοινωνιολόγοι ισχυρίζονται ότι η εμπιστοσύνη είναι μία από τις διάφορες κοινωνικές κατασκευές, στοιχείο της κοινωνικής πραγματικότητας. (el) En sociologio kaj socia psikologio, Konfido estas la kredo ke persono aŭ homa grupo estos kapabla kaj deziros agadi per ĝusta maniero en precizaj situacio kaj pensoj. La konfido estos pli malpli plifortigita pere de agado kaj de valoroj. Laŭ PIV konfidi havas tri signifojn: nome arkaika sinonimo de fidi, "Plenkrede transdoni ion al ies fidela prizorgo" kaj "Lasi al ies diskreteco ion sekrete gardindan". La konfido povas temi pri la sento de sekureco rilate al alia persono aŭ al si mem: nome memkonfido. La malo de konfido estas malkonfido. (eo) Konfiantza edo uste ona pertsona, talde edo erakunde batek beste batek aurrez planifikatu, hitz eman edo espero den bezala jokatu eta bilatzen diren emaitzak izateko beharrezko ekintzak burutuko dituelako ustea eta horri dagokion jarrera eta sentimendua da. Funtsezko jarrera da gizarte harremanak eratzeko, gizartearen aurrerapena norberak hartutako konpromisoetan eta, hartzaileareen aldetik, horiek betetzeko konfiantzan oinarritzen delako. (eu) La fiducia è un sentimento umano, che consiste nel presupporre un comportamento o un atteggiamento adeguato alla situazione da parte di altri individui o di sé stessi. (it) 信頼 * 信頼（しんらい）については、以下で解説。 * 信頼（のぶより）は、日本人の人名の一つ。藤原信頼など。 信頼（しんらい）とは、相手や対象に対し自分の期待した通りの結果が帰ってくることが信じられること。どれだけ信じられるかの定量的度合いを信頼性や信頼度という。 (ja) Em psicologia, confia pode ser entendida como "um estado psicológico que se caracteriza pela intenção de aceitar a vulnerabilidade, com base em crenças otimistas a respeito das intenções (ou do comportamento) do outro". Pode também ser entendida como a crença na probidade moral, na sinceridade de alguém. Em sociologia e psicologia social, confiança refere-se à expectativa de que um indivíduo, grupo ou instituição atue da maneira esperada, em uma dada situação. Trata-se de uma suspensão temporal da situação básica de incerteza acerca de eventos ou ações individuais, grupais ou institucionais, mediante a suposição de que exista um certo grau de regularidade e previsibilidade desses eventos ou ações. A confiança será mais ou menos reforçada, em função de atos ou fatos. (pt) Доверие в социологии и психологии — открытые взаимоотношения между людьми (либо между человеком и субъектом), содержащие уверенность в порядочности другого человека (субъекта), с которым доверяющий находится в тех или иных отношениях. Доверие считается основой всех социальных институтов. В таком качестве исследовалось в этнометодологии. (ru) La confiança és un sentiment cap a les altres persones que indica la creença que compliran els acords, tàcits o explícits, en què es basa la relació o que seran capaces de fer una tasca concreta. La societat es basa en uns lligams de confiança mínims que permeten la convivència i l'establiment de normes comunes. Aquesta confiança també es dona en altres espècies animals però no es considera com a tal perquè depèn de l'instint, no és conscient com en el cas dels humans. Quan la confiança està més enllà de la racionalitat, això s'anomena fe. (ca) Důvěra (ze stč. do-vierie) je ochota jedné osoby spoléhat se na jinou osobu, resp. ochota entity nechat ohrozit budoucnost (ve smyslu dobrého jména) takové své vlastnosti, které si entita cení, subjektem, nad jehož chováním entita nemá úplnou kontrolu nebo jehož činnost pro ni není zcela transparentní. Typickými vlastnostmi, jež jsou vkládáním důvěry vystavovány riziku, jsou čest, nebo (vlastní) důvěryhodnost. (cs) En sociología y psicología social, la confianza es la creencia en que una persona o grupo será capaz y deseará actuar de manera adecuada en una determinada situación y pensamientos. La confianza se verá más o menos reforzada en función de las acciones y de valores. La confianza es una hipótesis sobre la conducta futura del otro. Es una actitud que concierne el futuro, en la medida en que este futuro depende de la acción de un otro. Es una especie de apuesta que consiste en no inquietarse del no control del otro y del tiempo. , La confianza en las relaciones pedagógicas (es) Vertrauen bezeichnet eine bestimmte Art von subjektiver, auch emotional gefärbter, Überzeugung, nach der man sein Verhalten einrichtet; hierdurch ist das Vertrauen auch eine Praxis (ein System des Handelns). Das Vertrauen auf eine andere Person beinhaltet Überzeugungen über ihre Redlichkeit und ihre zukünftigen Handlungsweisen: Man erwartet, dass diese Person einem hilfreich sein oder jedenfalls nicht schaden werde. Vertrauen bringt daher Kooperation hervor. Hierbei macht der Vertrauende Aspekte seines eigenen Wohlergehens und seiner Sicherheit vom Verhalten des Kooperationspartners abhängig, geht mit seinem Vertrauen also auch ein Risiko ein. (de) Divers philosophes, psychologues et chercheurs en sciences sociales ont travaillé sur la notion de confiance qui, selon une définition assez largement acceptée, peut être entendue comme « un état psychologique se caractérisant par l'intention d'accepter la vulnérabilité sur la base de croyances optimistes sur les intentions (ou le comportement) d'autrui ». La confiance renvoie à l’idée que l’on peut se fier à quelqu’un ou à quelque chose. Dans l’étymologie latine, le verbe confier (du latin confidere : cum, « avec » et fidere « fier ») signifie qu’on remet quelque chose de précieux à quelqu’un, en se fiant à lui et en s’abandonnant ainsi à sa bienveillance et à sa bonne foi. Cette origine souligne les liens étroits qui existent entre la confiance, l'espoir, la foi, la fidélité, la confiden (fr) Trust is the willingness of one party (the trustor) to become vulnerable to another party (the trustee) on the presumption that the trustee will act in ways that benefit the trustor. In addition, the trustor does not have control over the actions of the trustee. Scholars distinguish between generalized trust (also known as social trust), which is the extension of trust to a relatively large circle of unfamiliar others, and particularized trust, which is contingent on a specific situation or a specific relationship. (en) 신뢰(信賴)는 타인의 미래 행동이 자신에게 호의적이거나 또는 최소한 악의적이지는 않을 가능성에 대한 기대와 믿음을 말한다. 즉 신뢰는 상대가 어떻게 행동할 것이라는 믿음 하에 상대방의 협조를 기대하는 것이라고 볼 수 있다. 보통 불확실성이 제도화함에 따라 순응의 발생이 확실해지는 상황에 신뢰가 형성된다. 신뢰에 대한 다양한 정의들을 정리하면, 신뢰란 '한 행위자가 위험에도 불구하고 다른 행위자가 자신의 기대 혹은 이해에 맞도록 행동할 것이라는 주관적 기대'이다. 이러한 신뢰는 사회적 관계를 전제로 하며, 그 관계속에서 존재하며, 신뢰가 있음으로 해서 관련 행위자들은 협동을 할 수 있고, 감시와 통제 비용을 줄일 수 있다는 점에서 사회적 자본의 전형적인 경우이다. 또한 신뢰는 사회적 자본으로서 공공재의 성격을 가지고 있다. 이는 다시 말해 신뢰 또한 공중재로서의 딜레마를 갖고 있다는 것을 의미한다. 즉, 사회적 관계 내에서 합리적 개인이라면 자신은 신뢰를 주지 않으면서 타인들은 자신에게 신뢰를 주거나 혹은 자신과 관련된 사람들간에 사회적 신뢰가 형성되기를 바랄 것이다. (ko) Vertrouwen is het hebben van een vaste overtuiging dat een gewenste omstandigheid, waarvan de beheersing buiten de eigen macht ligt, zich voor zal doen. Op vertrouwen moet een beroep worden gedaan als over de omstandigheid geen zekerheid gekregen kan worden. Als zekerheid bestaat is vertrouwen immers overbodig. Vertrouwen heeft in zowel sociale als psychologische zin verschillende connotaties. De meest gangbare definitie van vertrouwen omvat doorgaans de volgende elementen: (nl) Zaufanie wobec jakiegoś obiektu jest to wiedza lub wiara, że jego działania, przyszły stan lub własności okażą się zgodne z naszym życzeniem. Jeśli takiej pewności nie mamy, to zaufaniu towarzyszy także nadzieja. (pl) 信任存在於人際關係中。人類具有信任和判斷可信賴性的天然傾向。這可以追溯到人類大腦的神經生物學結構和活動。一些研究表明信任可以改變，例如通過應用催產素。 在社會背景下，信任有多種含義。 信任的定義通常是指具有以下特徵的情況：一方（委託人）願意依賴另一方（受託人）的行為，並且這種情況通常是針對未來的。此外，委託人（自願或被迫）放棄對受託人所執行行為的控制。因此，委託人不確定對方行為的結果；委託人只能發展和評估期望。這種期望是針對受託人的動機而形成的，取決於他們的特徵、情況和相互作用。 如果受託人不按預期行事，則不確定性源於對委託人的失敗或傷害風險。 在談到人與科技的關係時，信任的歸屬是一個有爭議的問題。意向性立場（英語：Intentional stance）表明信任可以有效地歸因於複雜技術的人際關係。當前社會科學面臨的主要挑戰之一是重新思考技術的快速進步如何影響信任等結構。對於顯著改變社會系統因果關係的資訊科技來說尤其如此。 (zh) Довіра — соціологічна та психологічна категорія; впевненість у порядності й доброзичливості іншої сторони, з котрою довіряючий знаходиться в тих чи інших відносинах, що базується на його досвіді. Довіра не має потреби у включенні якоїсь дії, так що ви та протилежна сторона є взаємно втягнуті в неї. Довіра є всього лише передбачення покладання на якусь дію, яке базується на тому, що знає одна сторона про іншу. Наприклад, тому, що подія відбувається десь далеко і не може бути підтвердженою, або подія відбудеться тільки в майбутньому. З цієї точки зору довіра має певні межі, що базуються на знанні про іншу сторону, якій довіряють. Довіра — це твердження про те, що поки що невідоме, але має якусь вірогідність статися. Повну довіру часто ототожнюють з вірою, бо механізм такої довіри вже не базу (uk) |
| rdfs:label | ثقة (علم الاجتماع) (ar) Confiança (ca) Důvěra (cs) Vertrauen (de) Εμπιστοσύνη (el) Konfido (eo) Confianza (es) Konfiantza (eu) Confiance (fr) Fiducia (it) 신뢰 (ko) 信頼 (ja) Zaufanie (pl) Vertrouwen (nl) Confiança (pt) Доверие (ru) Trust (social science) (en) 信任 (zh) Довіра (uk) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Consumer_confidence |
| owl:sameAs | dbpedia-es:Trust (social science) dbpedia-fi:Trust (social science) http://d-nb.info/gnd/4063290-8 wikidata:Trust (social science) dbpedia-ar:Trust (social science) http://ast.dbpedia.org/resource/Enfotu dbpedia-be:Trust (social science) dbpedia-bg:Trust (social science) dbpedia-ca:Trust (social science) dbpedia-cs:Trust (social science) http://cv.dbpedia.org/resource/Шанăç dbpedia-da:Trust (social science) dbpedia-de:Trust (social science) dbpedia-el:Trust (social science) dbpedia-eo:Trust (social science) dbpedia-et:Trust (social science) dbpedia-eu:Trust (social science) dbpedia-fr:Trust (social science) dbpedia-fy:Trust (social science) dbpedia-gl:Trust (social science) dbpedia-he:Trust (social science) dbpedia-hr:Trust (social science) http://hy.dbpedia.org/resource/Վստահություն dbpedia-it:Trust (social science) dbpedia-ja:Trust (social science) dbpedia-kk:Trust (social science) http://kn.dbpedia.org/resource/ನಂಬಿಕೆ dbpedia-ko:Trust (social science) dbpedia-nl:Trust (social science) dbpedia-pl:Trust (social science) dbpedia-pt:Trust (social science) dbpedia-ru:Trust (social science) dbpedia-sh:Trust (social science) dbpedia-simple:Trust (social science) dbpedia-sk:Trust (social science) dbpedia-sr:Trust (social science) dbpedia-tr:Trust (social science) dbpedia-uk:Trust (social science) http://ur.dbpedia.org/resource/بھروسا dbpedia-zh:Trust (social science) https://global.dbpedia.org/id/4qPTa |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Trust_(social_science)?oldid=1124774292&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Country-level_estimates_of_trust,_OWID.svg wiki-commons:Special:FilePath/Levels_of_trust_are_higher_in_more_equal_US_states.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Levels_of_trust_are_higher_in_more_equal_rich_countries.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Share_of_people_agree...most_people_can_be_trusted",_OWID.svg wiki-commons:Special:FilePath/Trust_in_others_in_Europe,_OWID.svg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Trust_(social_science) |
| is dbo:knownFor of | dbr:Paul_van_Lange |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Trust |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Trusted dbr:Emotional_trust dbr:Trust_(social_sciences) dbr:Trust_(emotion) dbr:Trusting dbr:Trustworthy dbr:Social_trust dbr:Trust_(economics) dbr:Trust_(sociology) dbr:Trustiness dbr:Trustworthiness |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:RoboCop_(character) dbr:Pretexting dbr:Belief dbr:Anticipation dbr:Paul_van_Lange dbr:Requisite_organization dbr:Ricards_Lodge_High_School dbr:Cultural_sensitivity dbr:Ivermectin_during_the_COVID-19_pandemic dbr:Psychological_safety dbr:Cross-cultural_communication dbr:Generalized_trust dbr:Brand_relationship dbr:Conflict_resolution dbr:Organizational_assimilation dbr:Communication_privacy_management_theory dbr:Federal_Acquisition_Regulation dbr:Female_submission dbr:Functional_diversity_(organizational) dbr:Political_polarization dbr:Broken_Silence_(2001_film) dbr:Agreeableness dbr:Trumpism dbr:Trust_capital dbr:Trust_management_(managerial_science) dbr:Trusted dbr:Tula_Pahate_Re dbr:Faith_(disambiguation) dbr:Service_recovery dbr:E-commerce_payment_system dbr:Flipism dbr:Celeste_Kidd dbr:Diego_Gambetta dbr:Diplomatic_capital dbr:Relational_models_theory dbr:Guanxi dbr:Jeffrey_T._Hancock dbr:Sexual_inhibition dbr:Karen_Cook_(sociologist) dbr:Blame dbr:Transparency_(behavior) dbr:Trust dbr:Trust_metric dbr:Relational_mobility dbr:Political_culture dbr:Politics dbr:Spiral_of_silence dbr:Emotional_trust dbr:Kishū_Railway_Line dbr:Krystal_Gabel dbr:Open_sustainability_innovation dbr:Social_capital dbr:Maslow's_hierarchy_of_needs dbr:School_belonging dbr:Trust_(social_sciences) dbr:Philosophy_of_education dbr:World_Social_Capital_Monitor dbr:Sequential_game dbr:Triune_ethics_theory dbr:Territorial_peace_theory dbr:Trust_(emotion) dbr:Trusting dbr:Trustworthy dbr:Social_trust dbr:Trust_(economics) dbr:Trust_(sociology) dbr:Trustiness dbr:Trustworthiness |
| is owl:differentFrom of | dbr:The_Real |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Trust_(social_science) |
