Withdrawal from the European Union (original) (raw)

dbo:abstract

الانسحاب من الاتحاد الأوروبي هو العملية السياسية والقانونية التي تكف بموجبها دولة عن أن تكون دولة عضو في الاتحاد الأوروبي. تنص المادة 50 من معاهدة الاتحاد الأوروبي بأنه «يحق لأي دولة عضو أن تنسحب من الاتحاد بشكل يتماشى مع المقتضيات الدستورية الخاصة بها». حتى شهر فبراير من عام 2022، كانت المملكة المتحدة الدولة العضو السابقة الوحيدة التي انسحبت من الاتحاد الأوروبي. بدأت عملية الانسحاب تلك مع تفعيل حكومة المملكة المتحدة المادة 50 للبدء بانسحاب المملكة المتحدة من الاتحاد الأوروبي في 29 مارس 2017 بعد استفتاء بقاء المملكة المتحدة ضمن الاتحاد الأوروبي الذي أجري في شهر يونيو من عام 2016، وجُدول موعد الانسحاب في 29 مارس 2019. سعت المملكة المتحدة في وقت لاحق وراء عدد من التمديدات اللمادة 50 حتى 31 يناير من عام 2020، ومُنحت المملكة تلك التمديدات. في 23 يناير 2020، أقر برلمان المملكة المتحدة اتفاقية الانسحاب، وأقرها البرلمان الأوروبي في 29 يناير 2022. خرجت المملكة المتحدة من الاتحاد الأوروبي في 31 يناير 2020 عند الساعة 11 ليلًا بتوقيت غرينيتش منهية بذلك عضويتها في الاتحاد التي امتدت لـ 47 عامًا. وانسحبت أيضًا أربعة أقاليم من الدول الأعضاء في الاتحاد الأوروبي: الجزائر الفرنسية (عند استقلالها عام 1962) وغرينلاند (في عام 1985 في أعقاب استفتاء) سان بيير وميكلون (أيضًا في العام 1985، بشكل أحادي) وسان بارتليمي (في عام 2012)، وأصبحت الأراضي الثلاث الأخيرة أقاليم ذات عضوية خاصة في الاتحاد الأوروبي. (ar)
La retirada de un Estado miembro de la Unión Europea (UE) es el procedimiento oficial que, en virtud del artículo 50 del Tratado de la Unión Europea (TUE), permite la posibilidad de dejar de ser parte de la organización voluntariamente. El Tratado de Lisboa (TL) que entró en vigor el 1 de diciembre de 2009, modificó el TUE haciendo legal el procedimiento. Algunos de los actuales Estados miembros especiales y la Unión han cambiado o están en proceso de cambiar su situación de tal, cuando la legislación de la UE se aplica plenamente o con excepciones limitadas a tales, cuando la legislación de la UE en su mayoría no se aplica. El proceso también ocurre en la dirección opuesta. El TL facilitó el procedimiento de aplicación de estos cambios. Cualquier Estado que se haya retirado de la UE podrá solicitar reincorporarse, para lo que deberá someterse a los Criterios de Copenhague. (es)
Le retrait de l'Union européenne est une possibilité pour les États membres envisageant de quitter l'Union européenne. Il s'agit d'un retrait d'un traité — depuis son entrée en vigueur le 1er décembre 2009, le traité de Lisbonne offre la possibilité aux pays membres de se retirer selon leurs règles respectives, via l'article 50 du traité sur l'Union européenne. La question du retrait de l'Union européenne se distingue de celle de la suspension d'un État membre de l'Union européenne. (fr)
Pencabutan keanggotaan Uni Eropa (Inggris: Withdrawal from the European Union) merupakan tindakan yang dapat dilakukan kepada seluruh negara anggota yang tergabung dalam Uni Eropa. Hal ini tercantum dalam pasal 50 Perjanjian Lisbon yang dibuat di Portugal tahun 2007 dan mulai berlaku tanggal 1 Desember 2009. Disebutkan pada pasal 50: "Negara anggota dapat memutuskan untuk mencabut keanggotaannya dari Uni Eropa dan harus mengikuti aturan konstitusional yang berlaku yang telah disepakati sebelumnya". Sejauh ini, ada 3 negara tidak berdaulat yang telah keluar dari Uni Eropa, yakni Aljazair (1962, sebelumnya merupakan bagian dari Prancis, Greenland (1985) dan Saint Barthélemy (2012). Britania Raya sebagai negara berdaulat pertama yang menyatakan keinginannya untuk keluar dari Uni Eropa setelah dilakukannya voting pada tahun 2016 lalu menujukkan bahwa mayoritas penduduk warga Britania Raya (51,9%) ingin keluar dari Uni Eropa. (in)
L'uscita di uno Stato membro dall'Unione europea è un diritto di ogni Stato membro dell'Unione europea (UE). Ai sensi dell'articolo 50 del trattato sull'Unione europea: «Ogni Stato membro può decidere di recedere dall'Unione conformemente alle proprie norme costituzionali». Fino al 2020 nessuno Stato era mai uscito dall'organizzazione, anche se alcune dipendenze territoriali avevano lasciato l'Unione europea o la precedente Comunità economica europea; di questi, solo la Groenlandia aveva indetto un referendum sull'uscita dalla CEE, nel 1985. Nessuno Stato membro prima del 23 giugno 2016 aveva mai tenuto un referendum nazionale sul ritiro dall'Unione, anche se nel 1975 il Regno Unito organizzò un referendum sulla CEE in cui il 67,23% degli elettori scelse di rimanere nella Comunità. Il primo referendum nazionale sull'uscita dall'Unione si è tenuto il 23 giugno 2016 nel Regno Unito, in cui la maggioranza dei votanti (51,89%) si è espressa per l'uscita dall'Unione europea effettivamente avvenuta nel 2020. (it)
Withdrawal from the European Union is the legal and political process whereby an EU member state ceases to be a member of the Union. Article 50 of the Treaty on European Union (TEU) states that "Any Member State may decide to withdraw from the Union in accordance with its own constitutional requirements". As of 2022, the United Kingdom is the only former member state to have withdrawn from the European Union. The process to do so began when the UK Government triggered Article 50 to begin the UK's withdrawal from the EU on 29 March 2017 following a June 2016 referendum, and the withdrawal was scheduled in law to occur on 29 March 2019. Subsequently, the UK sought, and was granted, a number of Article 50 extensions until 31 January 2020. On 23 January 2020, the withdrawal agreement was ratified by the Parliament of the United Kingdom, and on 29 January 2020 by the European Parliament. The UK left the EU on 31 January 2020 at 23:00 GMT ending 47 years of membership. Four territories of EU member states have withdrawn: French Algeria (in 1962, upon independence), Greenland (in 1985, following a referendum), Saint Pierre and Miquelon (also in 1985, unilaterally) and Saint Barthélemy (in 2012), the latter three becoming Overseas Countries and Territories of the European Union. (en)
유럽 연합 탈퇴는 유럽 연합(EU)의 회원국이 더 이상 회원국이 아니게 되는 법적, 정치적 절차를 말한다. 2007년 리스본 조약에 따라 발동된 유럽 연합 조약(TEU) 제50조에서는 "어떤 회원국도 자국의 헌법적 요건에 따라 연합으로부터의 탈퇴를 결정할 수 있다"고 규정하고 있다. 현재까지 실제로 유럽 연합에서 탈퇴한 국가는 영국뿐으로, 1973년 회원국이 된 영국은 2016년 국민투표에 따라 탈퇴를 결의하여 2020년 공식적으로 탈퇴하였다. 이외에 회원국의 속령이 유럽 연합 회원국에서 탈퇴한 일은 총 4번 있었는데, 하나는 프랑스령 알제리가 1962년 독립한 일이고, 나머지는 그린란드(1985년), 생피에르 미클롱(1985년), 생바르텔레미(2012년)가 회원국에서 탈퇴하고 유럽 연합 특수 회원국 영토으로 편입한 경우이다. (ko)
Utträde ur Europeiska unionen är en process som innebär att ett land upphör att vara medlem av Europeiska unionen. Möjligheten att utträda regleras av artikel 50 i fördraget om Europeiska unionen och tillkom genom Lissabonfördraget. (sv)
Вихід із Європейського Союзу є правом членів Європейського Союзу по TEU (Стаття 50): «Будь-яка держава-член може прийняти рішення про вихід з Союзу згідно зі своїми конституційними вимогами». Жодна держава ніколи не виходила з ЄС, хоча деякі залежні території або напівавтономні області робили це. З них тільки Ґренландія явно проголосувала за вихід, від'єднуючись від попередника ЄС, Європейської економічної спільноти (ЄЕС), 1985 року. До 2015 року жодна держава-член ЄС ніколи не проводили національний референдум про вихід з Європейського Союзу, хоча 1975 року у Великій Британії відбувся всенародний референдум про вихід з його попереднику, ЄЕС, 67,2 % виборців проголосували за те, щоб залишитися в Спільноті. Велика Британія провела референдум 23 червня 2016 року, щоб вирішити чи залишатися їй членом Європейського Союзу або стати незалежною. Результати голосування показали, що 51,9 % висловилися за вихід з ЄС при явці 72,2 %. (uk)
退出欧洲联盟（英語：Withdrawal from the European Union，也称脱欧）是指欧盟成员国退出欧洲联盟，脫離欧盟的法律和政治的过程。《欧洲联盟条约》（TEU）第50条规定，“任何成员国都可根据本国的宪法要求决定退出欧盟”。截至2022年只有大不列顛暨北愛爾蘭聯合王國退出了欧盟。另外歐盟成員國的四個領土也退出了欧盟，包括法屬阿爾及利亞（1962 年獨立）、格陵蘭（1985年公投退出）、聖皮埃爾和密克隆（1985年單方面退出）和聖巴泰勒米島（2012年），後者三個成為歐盟的海外領土。 (zh)
Выход из Европейского союза — право государств — членов Европейского союза (ЕС) в соответствии с Договором о Европейском союзе (статья 50): «Любое государство-член может принять решение о выходе из Союза в соответствии со своими конституционными требованиями». До 2020 года ни одно государство никогда не выходило из ЕС, выходили только некоторые полуавтономные области (такие как Французский Алжир, Гренландия, Сен-Мартен; из них только Гренландия явно проголосовала за выход, отсоединяясь от предшественника ЕС, Европейского экономического сообщества (ЕЭС), в 1985 году). До 2016 года ни одна страна-член ЕС никогда не проводила национальный референдум о выходе из Европейского союза, хотя в 1975 году в Великобритании состоялся всенародный референдум о выходе из его предшественника, ЕЭС, и тогда 67,2 % избирателей проголосовали за то, чтобы остаться в Сообществе. Повторно Великобритания провела референдум 23 июня 2016 года, чтобы решить, оставаться ли ей членом Европейского союза или стать независимой; результаты голосования показали, что 51,9 % высказались за выход из ЕС при явке 72,2 %. 31 января 2020 Великобритания стала первым государством, официально вышедшим из состава ЕС. (ru)

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdf:type

rdfs:comment

Le retrait de l'Union européenne est une possibilité pour les États membres envisageant de quitter l'Union européenne. Il s'agit d'un retrait d'un traité — depuis son entrée en vigueur le 1er décembre 2009, le traité de Lisbonne offre la possibilité aux pays membres de se retirer selon leurs règles respectives, via l'article 50 du traité sur l'Union européenne. La question du retrait de l'Union européenne se distingue de celle de la suspension d'un État membre de l'Union européenne. (fr)
유럽 연합 탈퇴는 유럽 연합(EU)의 회원국이 더 이상 회원국이 아니게 되는 법적, 정치적 절차를 말한다. 2007년 리스본 조약에 따라 발동된 유럽 연합 조약(TEU) 제50조에서는 "어떤 회원국도 자국의 헌법적 요건에 따라 연합으로부터의 탈퇴를 결정할 수 있다"고 규정하고 있다. 현재까지 실제로 유럽 연합에서 탈퇴한 국가는 영국뿐으로, 1973년 회원국이 된 영국은 2016년 국민투표에 따라 탈퇴를 결의하여 2020년 공식적으로 탈퇴하였다. 이외에 회원국의 속령이 유럽 연합 회원국에서 탈퇴한 일은 총 4번 있었는데, 하나는 프랑스령 알제리가 1962년 독립한 일이고, 나머지는 그린란드(1985년), 생피에르 미클롱(1985년), 생바르텔레미(2012년)가 회원국에서 탈퇴하고 유럽 연합 특수 회원국 영토으로 편입한 경우이다. (ko)
Utträde ur Europeiska unionen är en process som innebär att ett land upphör att vara medlem av Europeiska unionen. Möjligheten att utträda regleras av artikel 50 i fördraget om Europeiska unionen och tillkom genom Lissabonfördraget. (sv)
退出欧洲联盟（英語：Withdrawal from the European Union，也称脱欧）是指欧盟成员国退出欧洲联盟，脫離欧盟的法律和政治的过程。《欧洲联盟条约》（TEU）第50条规定，“任何成员国都可根据本国的宪法要求决定退出欧盟”。截至2022年只有大不列顛暨北愛爾蘭聯合王國退出了欧盟。另外歐盟成員國的四個領土也退出了欧盟，包括法屬阿爾及利亞（1962 年獨立）、格陵蘭（1985年公投退出）、聖皮埃爾和密克隆（1985年單方面退出）和聖巴泰勒米島（2012年），後者三個成為歐盟的海外領土。 (zh)
الانسحاب من الاتحاد الأوروبي هو العملية السياسية والقانونية التي تكف بموجبها دولة عن أن تكون دولة عضو في الاتحاد الأوروبي. تنص المادة 50 من معاهدة الاتحاد الأوروبي بأنه «يحق لأي دولة عضو أن تنسحب من الاتحاد بشكل يتماشى مع المقتضيات الدستورية الخاصة بها». (ar)
La retirada de un Estado miembro de la Unión Europea (UE) es el procedimiento oficial que, en virtud del artículo 50 del Tratado de la Unión Europea (TUE), permite la posibilidad de dejar de ser parte de la organización voluntariamente. El Tratado de Lisboa (TL) que entró en vigor el 1 de diciembre de 2009, modificó el TUE haciendo legal el procedimiento. Cualquier Estado que se haya retirado de la UE podrá solicitar reincorporarse, para lo que deberá someterse a los Criterios de Copenhague. (es)
Pencabutan keanggotaan Uni Eropa (Inggris: Withdrawal from the European Union) merupakan tindakan yang dapat dilakukan kepada seluruh negara anggota yang tergabung dalam Uni Eropa. Hal ini tercantum dalam pasal 50 Perjanjian Lisbon yang dibuat di Portugal tahun 2007 dan mulai berlaku tanggal 1 Desember 2009. Disebutkan pada pasal 50: "Negara anggota dapat memutuskan untuk mencabut keanggotaannya dari Uni Eropa dan harus mengikuti aturan konstitusional yang berlaku yang telah disepakati sebelumnya". (in)
L'uscita di uno Stato membro dall'Unione europea è un diritto di ogni Stato membro dell'Unione europea (UE). Ai sensi dell'articolo 50 del trattato sull'Unione europea: «Ogni Stato membro può decidere di recedere dall'Unione conformemente alle proprie norme costituzionali». (it)
Withdrawal from the European Union is the legal and political process whereby an EU member state ceases to be a member of the Union. Article 50 of the Treaty on European Union (TEU) states that "Any Member State may decide to withdraw from the Union in accordance with its own constitutional requirements". (en)
Выход из Европейского союза — право государств — членов Европейского союза (ЕС) в соответствии с Договором о Европейском союзе (статья 50): «Любое государство-член может принять решение о выходе из Союза в соответствии со своими конституционными требованиями». До 2020 года ни одно государство никогда не выходило из ЕС, выходили только некоторые полуавтономные области (такие как Французский Алжир, Гренландия, Сен-Мартен; из них только Гренландия явно проголосовала за выход, отсоединяясь от предшественника ЕС, Европейского экономического сообщества (ЕЭС), в 1985 году). (ru)
Вихід із Європейського Союзу є правом членів Європейського Союзу по TEU (Стаття 50): «Будь-яка держава-член може прийняти рішення про вихід з Союзу згідно зі своїми конституційними вимогами». Жодна держава ніколи не виходила з ЄС, хоча деякі залежні території або напівавтономні області робили це. З них тільки Ґренландія явно проголосувала за вихід, від'єднуючись від попередника ЄС, Європейської економічної спільноти (ЄЕС), 1985 року. (uk)

rdfs:label

Withdrawal from the European Union (en)
الانسحاب من الاتحاد الأوروبي (ar)
Retirada de un Estado miembro de la Unión Europea (es)
Pencabutan keanggotaan Uni Eropa (in)
Uscita di uno Stato membro dall'Unione europea (it)
Retrait de l'Union européenne (fr)
유럽 연합 탈퇴 (ko)
Выход из Европейского союза (ru)
Utträde ur Europeiska unionen (sv)
Вихід із Європейського Союзу (uk)
退出欧洲联盟 (zh)

is dbo:wikiPageWikiLink of