| dbo:abstract |
الأمر بالاستدعاء(بالإنجليزية: Subpoena) أو مذكرة الإحضار أو أيضا طلب حضور الشهود هو إشعار كتابي صادر عن وكالة حكومية، في معظم الأحيان محكمة، لإجبار الشاهد على الشهادة أو إنتاج أدلة مهمة في قضية معينة. يمكن إرسال أمر الاستدعاء إلى أفراد من كلا طرفي الدعوة، كما يمكن إرساله أيضا إلى أطراف ثالثة (الشهود والخبراء، وما إلى ذلك) قد يكون وجودها ضروريا لإصدار حكم أو إيقافه. يتضمن أمر الاستدعاء في غالب الأحيان على تحذير ببعض العقوبات التي قد يتم اللجوء إليها في حالة عدم امتثال الشخص لأمر الحضور أو أيضا في حالة تقديمه لمعلومات مضللة للوكالة الحكومية (المحكمة). هناك نوعان شائعان من أوامر الاستدعاء المعروفة: 1. * أمر الاستدعاء للشهادة، الذي يتم من خلاله توجيه أمر إلى شخص للحضور والإدلاء بشهادته في جلسة استماع أو محاكمة. يمكن لمذكرة الاستدعاء هذه أن تتطلب الحضور شخصيا أو تقديم الشهادة عبر الهاتف فقط. في حالة عدم الامتثال يتم اللجوء إلى تطبيق عقوبات على الشخص المستدعى. 2. * أمر الاستدعاء لإحضار مستندات، الذي يأمر شخصا أو منظمة معينة بإحضار أدلة مادية أمام سلطة الأمر أو مواجهة عقوبة. يتم غالبا استخدام هذا الأمر لتوجه طلبات إرسال نسخ من الأدلة (أوراق أو مستندات أو ما إلى ذلك) إلى الطرف الطالب أو مباشرة إلى المحكمة. (ar) Die Subpoena (Aussprache: səˈpiːnə, vom Lateinischen sub poena für unter Strafe) ist eine Form der strafbewehrten rechtlichen Anordnung im Discovery genannten Beweisaufnahmeverfahren der Länder des Common Law. Sie kommt sowohl im Strafrecht als auch im Zivilrecht zur Anwendung. (de) Le subpoena est, en droit de common law et en droit romain, une injonction de produire une preuve émise par un tribunal ou toute autre juridiction. Il s'agit d'une formule latine composée de l'agrégation des mots latin sub (« sous ») et poena (« peine »), également entrée dans la langue juridique anglaise sous la forme déformée supenna au XVe siècle. (fr) Perintah yang memaksa (bahasa Inggris: subpoena atau witness summons) adalah sebuah perintah yang dikeluarkan oleh sebuah lembaga yang berwenang (sering kali pengadilan), untuk memaksa seseorang bersaksi atau menyerahkan bukti dengan ancaman hukuman bila menolak untuk memenuhinya. Terdapat dua macam perintah yang memaksa: 1. * memerintahkan seseorang untuk bersaksi di muka lembaga yang memerintahkan atau dihukum. Jenis ini juga dapat merincikan kesaksian diberikan secara jarak jauh (telepon atau konferensi video) atau hadir secara langsung. 2. * memerintahkan seseorang atau sebuah badan hukum untuk menyerahkan bukti fisik kepada lembaga yang ememrintahkan atau dihukum. Jenis ini biasanya digunakan untuk mendapatkan salinan berkas kepada pihak yang meminta atau langsung ke muka pengadilan. (in) A subpoena (/səˈpiː.nə/; also subpœna, supenna or subpena) or witness summons is a writ issued by a government agency, most often a court, to compel testimony by a witness or production of evidence under a penalty for failure. There are two common types of subpoenas: 1. * subpoena ad testificandum orders a person to testify before the ordering authority or face punishment. The subpoena can also request the testimony to be given by phone or in person. 2. * subpoena duces tecum orders a person or organization to bring physical evidence before the ordering authority or face punishment. This is often used for requests to mail copies of documents to requesting party or directly to court. (en) Sub poena è un'espressione di origine latina, ma usata nel diritto anglosassone, per designare il diritto di un organismo statuale (in genere un giudice) di costringere la testimonianza di un teste o la produzione di elementi di prova con l'avviso che il mancato rispetto comporta una sanzione. (it) 소환(召喚, 미국:subpoena, 영국:witness summons)은 법원이 피고인·증인·감정인 등에게 특정한 장소와 시간에 출두하여 증언을 하라는 법적 명령을 뜻한다. 미국 연방민사소송규칙 제34조는 일방 당사자가 상대방이 소유하거나 지배하는 문서나 자료(컴퓨터, 녹음테이프 등 포함)에 대한 조사, 또는 조사목적으로 상대방의 땅이나 재산에 접근할 수 있는 방법을 규정하고 있다.보통 두 가지 소환이 존재하는데 하나는 증언을 강제하는 것이고 또 하나는 문서나 기록을 제출하는 것을 명령하는 것이다. 보통 법원 서기가 작성하며 판사의 명의로 발하게 된다. subpoena는 라틴어로 under penalty즉 "처벌하의"라는 뜻이다. (ko) 召喚令状（しょうかんれいじょう）、召喚状、罰則付召喚令状は期日に裁判所への出頭を命じる令状、および文書提出を命じる令状。命令には期限があり従わない者には罰が課される。英語では subpoena（サピーナ）。 証拠を獲得する目的で用いられる。より効力が強い。 (ja) Пові́стка — документ про офіційний обов'язковий або необов'язковий виклик до якого-небудь офіційного органу (наприклад, в суд (на судові слухання), в поліцію (на допит), в призовний пункт військового комісаріату (по призову) абощо). У різних державах і в різних ситуаціях повістка або повинна вручатися особисто під ознайомлення з врученням копії або під підпис, або може надсилатися поштою. Зазвичай, у повістці описується місце і час явки, іноді вимога принести із собою наявні матеріальні свідчення. Повістка про обов'язкову явку зазвичай передбачає санкції за невиконання без поважних на те причин. Іноді неявка за необов'язковою повісткою також може бути небажаною для особи що викликається. Наприклад, неявка одного з подружжя за повісткою на судове слухання про розлучення в деяких країнах може призвести до розгляду справи за відсутності однієї сторони з подружжя тощо. * Повістка до військкомату.СРСР, 1986 * Та ж повістка. Форма № 26, до ст. 106 * Судова повістка.Україна, 2013 (uk) Повестка — документ об официальном необязательном либо (чаще) обязательном вызове в какой-либо официальный орган, например, в суд (на судебные или внесудебные слушания), на допрос (в полицию/милицию/другие следственные органы), по призыву (в призывной пункт военного комиссариата) и так далее. В различных государствах и в различных ситуациях повестка либо обязана вручаться лично под ознакомление с вручением копии или под подпись, либо может присылаться по почте. Обычно в повестке описывается место и время явки, иногда требование принести с собой имеющиеся материальные свидетельства. Повестка об обязательной явке обычно предусматривает санкции за невыполнение без уважительных на то причин. Иногда неявка по необязательной повестке также может быть нежелательной для вызываемого. Например, неявка одного из супругов по повестке на судебное слушание о разводе в некоторых странах может привести к рассмотрению дела в отсутствие этого супруга и тому подобное. В судах старой Литвы и Малороссии существовала должность возного, вручавшего повестки (позывы). (ru) 傳票是由法庭或政府行政機構為各種目的而發出的法律文件。 (zh) |
| rdfs:comment |
Die Subpoena (Aussprache: səˈpiːnə, vom Lateinischen sub poena für unter Strafe) ist eine Form der strafbewehrten rechtlichen Anordnung im Discovery genannten Beweisaufnahmeverfahren der Länder des Common Law. Sie kommt sowohl im Strafrecht als auch im Zivilrecht zur Anwendung. (de) Le subpoena est, en droit de common law et en droit romain, une injonction de produire une preuve émise par un tribunal ou toute autre juridiction. Il s'agit d'une formule latine composée de l'agrégation des mots latin sub (« sous ») et poena (« peine »), également entrée dans la langue juridique anglaise sous la forme déformée supenna au XVe siècle. (fr) Sub poena è un'espressione di origine latina, ma usata nel diritto anglosassone, per designare il diritto di un organismo statuale (in genere un giudice) di costringere la testimonianza di un teste o la produzione di elementi di prova con l'avviso che il mancato rispetto comporta una sanzione. (it) 소환(召喚, 미국:subpoena, 영국:witness summons)은 법원이 피고인·증인·감정인 등에게 특정한 장소와 시간에 출두하여 증언을 하라는 법적 명령을 뜻한다. 미국 연방민사소송규칙 제34조는 일방 당사자가 상대방이 소유하거나 지배하는 문서나 자료(컴퓨터, 녹음테이프 등 포함)에 대한 조사, 또는 조사목적으로 상대방의 땅이나 재산에 접근할 수 있는 방법을 규정하고 있다.보통 두 가지 소환이 존재하는데 하나는 증언을 강제하는 것이고 또 하나는 문서나 기록을 제출하는 것을 명령하는 것이다. 보통 법원 서기가 작성하며 판사의 명의로 발하게 된다. subpoena는 라틴어로 under penalty즉 "처벌하의"라는 뜻이다. (ko) 召喚令状（しょうかんれいじょう）、召喚状、罰則付召喚令状は期日に裁判所への出頭を命じる令状、および文書提出を命じる令状。命令には期限があり従わない者には罰が課される。英語では subpoena（サピーナ）。 証拠を獲得する目的で用いられる。より効力が強い。 (ja) 傳票是由法庭或政府行政機構為各種目的而發出的法律文件。 (zh) الأمر بالاستدعاء(بالإنجليزية: Subpoena) أو مذكرة الإحضار أو أيضا طلب حضور الشهود هو إشعار كتابي صادر عن وكالة حكومية، في معظم الأحيان محكمة، لإجبار الشاهد على الشهادة أو إنتاج أدلة مهمة في قضية معينة. يمكن إرسال أمر الاستدعاء إلى أفراد من كلا طرفي الدعوة، كما يمكن إرساله أيضا إلى أطراف ثالثة (الشهود والخبراء، وما إلى ذلك) قد يكون وجودها ضروريا لإصدار حكم أو إيقافه. يتضمن أمر الاستدعاء في غالب الأحيان على تحذير ببعض العقوبات التي قد يتم اللجوء إليها في حالة عدم امتثال الشخص لأمر الحضور أو أيضا في حالة تقديمه لمعلومات مضللة للوكالة الحكومية (المحكمة). هناك نوعان شائعان من أوامر الاستدعاء المعروفة: (ar) Perintah yang memaksa (bahasa Inggris: subpoena atau witness summons) adalah sebuah perintah yang dikeluarkan oleh sebuah lembaga yang berwenang (sering kali pengadilan), untuk memaksa seseorang bersaksi atau menyerahkan bukti dengan ancaman hukuman bila menolak untuk memenuhinya. Terdapat dua macam perintah yang memaksa: (in) A subpoena (/səˈpiː.nə/; also subpœna, supenna or subpena) or witness summons is a writ issued by a government agency, most often a court, to compel testimony by a witness or production of evidence under a penalty for failure. There are two common types of subpoenas: (en) Повестка — документ об официальном необязательном либо (чаще) обязательном вызове в какой-либо официальный орган, например, в суд (на судебные или внесудебные слушания), на допрос (в полицию/милицию/другие следственные органы), по призыву (в призывной пункт военного комиссариата) и так далее. В различных государствах и в различных ситуациях повестка либо обязана вручаться лично под ознакомление с вручением копии или под подпись, либо может присылаться по почте. В судах старой Литвы и Малороссии существовала должность возного, вручавшего повестки (позывы). (ru) Пові́стка — документ про офіційний обов'язковий або необов'язковий виклик до якого-небудь офіційного органу (наприклад, в суд (на судові слухання), в поліцію (на допит), в призовний пункт військового комісаріату (по призову) абощо). У різних державах і в різних ситуаціях повістка або повинна вручатися особисто під ознайомлення з врученням копії або під підпис, або може надсилатися поштою. * Повістка до військкомату.СРСР, 1986 * Та ж повістка. Форма № 26, до ст. 106 * Судова повістка.Україна, 2013 (uk) |
