Court order (original) (raw)

dbo:abstract

الحكم القضائي هو قرار صادر في خصومة أقيمت لدى محكمة مُشكلة تشكيلا صحيحا ومختصة بما لها من سلطة قضائية يتضمن أداء معين لشخص قبل آخر. (ar)
A court order is an official proclamation by a judge (or panel of judges) that defines the legal relationships between the parties to a hearing, a trial, an appeal or other court proceedings. Such ruling requires or authorizes the carrying out of certain steps by one or more parties to a case. A court order must be signed by a judge; some jurisdictions may also require it to be notarized. The content and provisions of a court order depend on the type of proceeding, the phase of the proceedings in which they are issued, and the procedural and evidentiary rules that govern the proceedings. An order can be as simple as setting a date for trial or as complex as restructuring contractual relationships by and between many corporations in a multi-jurisdictional dispute. It may be a final order (one that concludes the court action), or an interim order (one during the action). Most orders are written, and are signed by the judge. Some orders, however, are spoken orally by the judge in open court, and are only reduced to writing in the transcript of the proceedings. (en)
El auto judicial o mandato judicial (también llamado en algunos ordenamientos sentencia interlocutoria) es una resolución judicial mediante la cual un juzgado o tribunal se pronuncia sobre peticiones de las partes, resolviendo las incidencias, es decir, las cuestiones diversas del asunto principal del litigio, pero relacionadas con él, que surgen a lo largo de un proceso jurisdiccional. El auto, como la mayoría de las resoluciones, debe ir acompañado de un razonamiento jurídico (consideraciones y fundamentos), en los casos en que las leyes de procedimiento (civil o penal) así lo determinan. Dado que el auto es una resolución decisoria, en la mayoría de los casos es posible impugnarlo mediante la interposición de un recurso judicial. Al auto judicial también se le denomina sentencia interlocutoria, que se refiere a toda aquella decisión judicial que resuelve una controversia incidental suscitada entre las partes en un juicio. Se distingue de la sentencia definitiva en que esta resuelve el asunto principal objeto del litigio. En este sentido, la razón por la que se denomina interlocutoria es porque sus efectos jurídicos en relación con las partes son provisionales, en el sentido de que pueden modificarse sus consecuencias a través de la sentencia definitiva. Tipos de autos: • Los autos de sustanciación: tal y como los ha considerado la doctrina y jurisprudencia patria son simples decisiones de actos o solicitudes sencillas sin exigencias de motivación que no repercuten mayor trascendencia dentro del proceso, lo cual les permite ser analizados nuevamente y ser decididos sin complicaciones, ratificando o cambiando de opinión. Su carácter tal y como los señalamos anteriormente está en la naturaleza del acto a decidir, son actos de simple trámite del proceso. • Los autos motivados: si son trascendentales, porque deciden actos importantes dentro del proceso como una medida cautelar privativa de libertad. Son autos que tienen la facultad de cambiar situaciones procesales y hasta extra procesales de las partes, incluso con ellos se puede llegar a finalizar el proceso, en el caso de un sobreseimiento definitivo en nuestra legislación. Entonces sobre la base de la naturaleza de lo que se decida, los obliga a ser autos motivados con características similares a una sentencia. Nunca bajo ningún concepto un auto de mera sustanciación que no conlleva una motivación y que solo se refiere a aspectos procesales técnicos tendrá características similares a las de una sentencia. (es)
Ein Beschluss ist eine Form, in der die Entscheidung eines einzelnen Richters, eines aus mehreren Richtern bestehenden Spruchkörpers oder eines Rechtspflegers ergehen kann. Andere Formen der gerichtlichen Entscheidung sind das Urteil und die Verfügung. (de)
Zuzenbidean, autoa batean zehar jaulkitzen den epailearen erabaki mota bat da, auziaren gai nagusiari buruz erabakitzen ez duena, harekin zerikusia duten gaien inguruan. (eu)
명령(命令)이란 법원 외의 재판기관(재판장, 수명법관, 수탁법관 등)이 하는 재판을 말한다. 명령의 내용으로는 기일변경명령, 보정명령 등이 있다. (ko)
Een gerechtelijk bevel of rechterlijk bevel is een officiële uitspraak door een rechter dat de juridische relaties tussen de partijen bepaalt voor een hoorzitting, een proces, een hoger beroep of een andere gerechtelijke procedure. Een dergelijke uitspraak verplicht of laat een of meer partijen bij een zaak toe om bepaalde stappen te ondernemen. Een gerechtelijk bevel moet worden ondertekend door een rechter. (nl)
Ухва́ла — письмове або усне судове рішення, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду справи, та інші процесуальні питання. Ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанцій також вирішуються питання про відкриття апеляційного або касаційного провадження. Ухвала є актом застосування судом норм процесуального права. Судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України; інші випадки закінчення розгляду справи (зокрема, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду) оформляються постановленням ухвали. Ухвали суду, що набрали чинності, є обов'язковими до виконання. (uk)
Определение (в праве) — вид судебного акта, который выносится судом по вопросам, требующим разрешения в ходе судебного разбирательства, но которым не решается дело по существу. Определение суда может оформляться как путём составления отдельного документа, так и путём его занесения в протокол судебного заседания (протокольное определение). Также определением называется итоговый судебный акт кассационной судебной инстанции в гражданском, уголовном и административном процессах. (ru)
法庭判令是一位或一席法官的正式宣告，去釐定法庭上每一方法律上的關係，並要求或授權一方或多方就著案件來作出相應行動。 (zh)

dbo:wikiPageWikiLink

rdfs:comment

الحكم القضائي هو قرار صادر في خصومة أقيمت لدى محكمة مُشكلة تشكيلا صحيحا ومختصة بما لها من سلطة قضائية يتضمن أداء معين لشخص قبل آخر. (ar)
Ein Beschluss ist eine Form, in der die Entscheidung eines einzelnen Richters, eines aus mehreren Richtern bestehenden Spruchkörpers oder eines Rechtspflegers ergehen kann. Andere Formen der gerichtlichen Entscheidung sind das Urteil und die Verfügung. (de)
Zuzenbidean, autoa batean zehar jaulkitzen den epailearen erabaki mota bat da, auziaren gai nagusiari buruz erabakitzen ez duena, harekin zerikusia duten gaien inguruan. (eu)
명령(命令)이란 법원 외의 재판기관(재판장, 수명법관, 수탁법관 등)이 하는 재판을 말한다. 명령의 내용으로는 기일변경명령, 보정명령 등이 있다. (ko)
Een gerechtelijk bevel of rechterlijk bevel is een officiële uitspraak door een rechter dat de juridische relaties tussen de partijen bepaalt voor een hoorzitting, een proces, een hoger beroep of een andere gerechtelijke procedure. Een dergelijke uitspraak verplicht of laat een of meer partijen bij een zaak toe om bepaalde stappen te ondernemen. Een gerechtelijk bevel moet worden ondertekend door een rechter. (nl)
Определение (в праве) — вид судебного акта, который выносится судом по вопросам, требующим разрешения в ходе судебного разбирательства, но которым не решается дело по существу. Определение суда может оформляться как путём составления отдельного документа, так и путём его занесения в протокол судебного заседания (протокольное определение). Также определением называется итоговый судебный акт кассационной судебной инстанции в гражданском, уголовном и административном процессах. (ru)
法庭判令是一位或一席法官的正式宣告，去釐定法庭上每一方法律上的關係，並要求或授權一方或多方就著案件來作出相應行動。 (zh)
A court order is an official proclamation by a judge (or panel of judges) that defines the legal relationships between the parties to a hearing, a trial, an appeal or other court proceedings. Such ruling requires or authorizes the carrying out of certain steps by one or more parties to a case. A court order must be signed by a judge; some jurisdictions may also require it to be notarized. The content and provisions of a court order depend on the type of proceeding, the phase of the proceedings in which they are issued, and the procedural and evidentiary rules that govern the proceedings. (en)
El auto judicial o mandato judicial (también llamado en algunos ordenamientos sentencia interlocutoria) es una resolución judicial mediante la cual un juzgado o tribunal se pronuncia sobre peticiones de las partes, resolviendo las incidencias, es decir, las cuestiones diversas del asunto principal del litigio, pero relacionadas con él, que surgen a lo largo de un proceso jurisdiccional. El auto, como la mayoría de las resoluciones, debe ir acompañado de un razonamiento jurídico (consideraciones y fundamentos), en los casos en que las leyes de procedimiento (civil o penal) así lo determinan. (es)
Ухва́ла — письмове або усне судове рішення, яким вирішуються питання, пов'язані з процедурою розгляду справи, та інші процесуальні питання. Ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанцій також вирішуються питання про відкриття апеляційного або касаційного провадження. Ухвала є актом застосування судом норм процесуального права. Судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України; інші випадки закінчення розгляду справи (зокрема, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду) оформляються постановленням ухвали. (uk)

rdfs:label

حكم قضائي (ar)
Beschluss (deutsches Recht) (de)
Auto judicial (es)
Court order (en)
Auto (zuzenbidea) (eu)
법원 명령 (ko)
Gerechtelijk bevel (nl)
Определение (право) (ru)
Ухвала (uk)
法庭判令 (zh)

is dbo:wikiPageWikiLink of