Croatian language (original) (raw)

dbo:abstract

El croat (en croat: hrvatski jezik) és una de les llengües eslaves i és parlat per uns 7 milions de persones, principalment a Croàcia.Des del punt de vista lingüístic, el serbi i el croat són dues variants estandarditzades d'un mateix idioma, sent les diferències entre ambdues de tipus menor i existint una plena intel·ligibilitat mútua. Des del punt de vista polític, fins al 1991 es va considerar que el serbi formava, juntament amb el croat i el bosnià, una de les varietats del serbocroat. El terme serbocroat es va utilitzar durant la major part del segle xx per referir-se a l'idioma comú de croats i serbis. Aquesta denominació va ser usada des de 1921 fins a les Guerres de Iugoslàvia a principis dels anys noranta, a manera de genèric dels dialectes parlats per serbis, croats, bosnians i montenegrins. Amb la separació de Iugoslàvia i l'aparició de nous estats, el terme «serbocroat» va caure en desús, a excepció de la lingüística. Avui en dia, la denominació de l'idioma és una qüestió polèmica, en la qual tenen molt a veure la història i la política. Després de la desintegració de Iugoslàvia i el cessament d'aplicació dels acords lingüístics entre Croàcia i Sèrbia es ve insistint molt, sobretot del costat croat, en la separació entre els tres idiomes. El major punt d'acord que es pot aconseguir en aquest sentit és el d'admetre que el serbi i croat (juntament amb el bosnià) formen part del «diasistema eslau centre-meridional». El croat està basat en la pronúncia ijekaviana del dialecte štokavià (štokavski) amb certa influència del txakavià (čakavski) i kajkavià (kajkavski) i escrit amb l'alfabet croat: El croat modern estàndard és resultat de l'evolució de més de nou-cents anys de literatura escrita en una barreja d'eslavònic litúrgic croat i la llengua vernacla. L'eslavònic litúrgic croat va ser abandonat cap a mitjans del segle xv i la literatura en croat «purament» vernacle existeix des de fa més de cinc segles. (ca)
Chorvatština je jihoslovanský jazyk chorvatského obyvatelstva zejména v Chorvatsku, Bosně a Hercegovině a početných komunitách v zahraničí. V podstatě jde o jiný název pro variantu srbochorvatštiny užívanou v Chorvatsku, která byla úředním jazykem v Jugoslávii do roku 1992. (cs)
Η Κροατική γλώσσα (στα κροατικά hrvatski jezik / χρβάτσκι γιέζικ) είναι μία από τις πρότυπες εκδοχές του Κεντρικού-Νοτίου Σλαβικού διασυστήματος, αποκαλούμενη παλιότερα Σερβοκροατική και βασισμένα στη Στοκαβική διάλεκτο. Τα Κροατικά χρησιμοποιούνται βασικά στην Κροατία και στη Βοσνία και Ερζεγοβίνη όπου είναι επίσημη γλώσσα, καθώς και από την κροατική διασπορά.Η Κροατική γλώσσα είναι μια ινδοευρωπαϊκή γλώσσα και ανήκει στη δυτική ομάδα των νότιων σλαβικών γλωσσών. Ομιλείται από τους Κροάτες, οι οποίοι ζουν κυρίως στην Κροατία, στη Βοσνία και Ερζεγοβίνη, στη Βοϊβοντίνα της Σερβίας και άλλες γειτονικές χώρες και περιοχές. Τα Επίσημα Κροατικά βασίζονται στη δημοφιλέστερη σερβοκροατική διάλεκτο, τη , και πιο συγκεκριμένα την , στην οποία βασίζεται η Επίσημη Σερβική γλώσσα, η Βοσνιακή γλώσσα και η Μαυροβουνιακή γλώσσα. Κατά τα μέσα του 18ου αιώνα, έγιναν οι πρώτες προσπάθειες δημιουργίας του κροατικού λογοτεχνικού προτύπου βασισμένο στη Νεοστοκαβιανή διάλεκτο, η οποία ήταν η λίνγκουα φράνκα της περιοχής, κάτι που θα οδηγούσε στη μείωση της σημασίας των περιφερειακών διαλέκτων (Τσακαβιανή, Καϊκαβιανή και Στοκαβιανή). Αποφασιστικό ρόλο στη θέσπιση του κροατικού λογοτεχνικού προτύπου έπαιξαν οι , οι οποίοι θεμελίωσαν τη χρήση της Ιγιεκαβιανής Νεοστοκαβιανής διαλέκτου ως το κροατικό λογοτεχνικό πρότυπο στα τέλη του 19ου αιώνα και τις αρχές του 20ού αιώνα. Παράλληλα σχεδίασαν μια φωνητική ορθογραφία. Τα κροατικά γράφονται με το . Η Κροατική γλώσσα, μαζί με τα σέρβικα και τα βοσνιακά (και τα μαυροβουνιακά, αν θεωρηθούν ξεχωριστή γλώσσα από τα σέρβικα), είναι διάλεκτοι που προήλθαν από την ίδια γλώσσα. Έτσι, αν κάποιος γνωρίζει οποιαδήποτε από αυτές τις 3/4 γλώσσες, μπορεί να συνεννοηθεί άνετα με ανθρώπους από τη Σερβία, την Κροατία, το Μαυροβούνιο και τη Βοσνία-Ερζεγοβίνη. Επίσης, είναι δυνατή η συνεννόηση με ανθρώπους από τη Βόρεια Μακεδονία και τη Σλοβενία. Πέρα από τη στοκαβική διάλεκτο, στην οποία βασίζεται η κροατική γλώσσα, υπάρχουν άλλες δύο διαλέκτοι που ομιλούνται επί κροατικού εδάφους, η και η . Αυτοί οι διάλεκτοι, όπως και τα τέσσερα εθνικά πρότυπα, συχνά συνοψίζονται υπό τον όρο "Σερβοκροατική γλώσσα", ο οποίος παραμένει αμφιλεγόμενος στους μητρικούς ομιλητές της γλώσσας. Γι'αυτό εναλλακτικοί όροι όπως οι "Βοσνιακή-Κροατική-Μαυροβουνιακή-Σερβική γλώσσα" χρησιμοποιούνται μερικές φορές, ειδικά σε διπλωματικούς κύκλους. (el)
اللغة الكرواتية هي لغة من لغات المجموعة الغربية للغات السلافية الجنوبية، يستخدمها الكروات. اللغة الكرواتية لغة رسمية في كرواتيا والبوسنة والهرسك، كما تستخدم بشكل كبير في صربيا والجبل الأسود، ودول أخرى في أوروبا الوسطى والبلقان. (ar)
La kroata lingvo (kroate: hrvatski, kodo laŭ ISO 639: hr) estas normigita versio de la serbokroata lingvo. Ĝi estas oficiala lingvo en Kroatio kaj en Bosnio kaj Hercegovino. Ĝi estas ekskluzive skribita en la latina alfabeto. La kroata lingvo estas reciproke komprenebla kun serba, la montenegra kaj bosna, ĉar ĉiuj kvar evoluis el la novŝtokava dialekto. Post disfalo de Jugoslavio en la diversajn naciajn ŝtatojn la diversaj variantoj iĝis rekonataj kiel apartaj lingvoj. Multaj akademiuloj (precipe antaŭ la disrompo de Jugoslavio) konsideris kaj daŭre konsideras ambaŭ kiel du variaĵojn de komuna serbokroata lingvo, politike dividita laŭ etnaj apartenoj. (eo)
Kroatisch (kroatisch hrvatski jezik) ist eine Standardvarietät aus dem südslawischen Zweig der slawischen Sprachen und basiert wie Bosnisch und Serbisch auf einem neuštokavischen Dialekt. Einzelwissenschaften, welche sich insbesondere mit der kroatischen Sprache befassen, sind die Kroatistik (vereinzelt auch die Serbokroatistik) und die Slawistik. Mit dem EU-Beitritt Kroatiens am 1. Juli 2013 wurde die kroatische Sprache zur 24. Amtssprache der Europäischen Union. Sowohl nach grammatikalischen Kriterien als auch im Vokabular und der Aussprache ist die kroatische Sprache der serbischen und bosnischen so ähnlich, dass sich Kroatischsprecher mühelos mit Sprechern des Bosnischen und Serbischen verständigen können (siehe auch: Unterschiede zwischen den serbokroatischen Standardvarietäten). (de)
Croatian (/kroʊˈeɪʃən/; hrvatski [xř̩ʋaːtskiː]) is the standardized variety of the Serbo-Croatian pluricentric language used by Croats, principally in Croatia, Bosnia and Herzegovina, the Serbian province of Vojvodina, and other neighboring countries. It is the official and literary standard of Croatia and one of the official languages of the European Union. Croatian is also one of the official languages of Bosnia and Herzegovina and a recognized minority language in Serbia and neighboring countries. Standard Croatian is based on the most widespread dialect of Serbo-Croatian, Shtokavian, more specifically on Eastern Herzegovinian, which is also the basis of Standard Serbian, Bosnian, and Montenegrin. In the mid-18th century, the first attempts to provide a Croatian literary standard began on the basis of the Neo-Shtokavian dialect that served as a supraregional lingua franca pushing back regional Chakavian, Kajkavian, and Shtokavian vernaculars. The decisive role was played by Croatian Vukovians, who cemented the usage of Ijekavian Neo-Shtokavian as the literary standard in the late 19th and the beginning of the 20th century, in addition to designing a phonological orthography. Croatian is written in Gaj's Latin alphabet. Besides the Shtokavian dialect, on which Standard Croatian is based, there are two other main dialects spoken on the territory of Croatia, Chakavian and Kajkavian. These dialects, and the four national standards, are usually subsumed under the term "Serbo-Croatian" in English, though this term is controversial for native speakers, and paraphrases such as "Bosnian-Croatian-Montenegrin-Serbian" are therefore sometimes used instead, especially in diplomatic circles. (en)
Kroaziera eslaviar hizkuntza da, nagusiki Kroazia, Bosnia-Herzegovinako eta Montenegroko mintzatua. Historikoki, serbo-kroaziera hizkuntza batuaren aldaera da eta oraindik ere aditu batzuek haren barruan mantentzen dute. (eu)
El idioma croata o dialecto croata es una variante estándar del idioma serbocroata. La división es en parte similar a la existente entre el español de España y el español americano, si bien las diferencias dentro del ámbito lingüístico del español son mayores que las del croata y el serbio. El croata y las otras así llamadas variedades del serbocroata se diferencian en pequeñas cosas (uso de palabras, gramática); sin embargo, son equivalentes y mutuamente inteligibles. El croata es hablado principalmente en Croacia, en donde es oficial, así como en las zonas de Bosnia y Herzegovina, Eslovenia, Serbia, Macedonia del Norte, Montenegro y Kosovo habitadas por croatas. Es, asimismo, la lengua nativa hablada por la , que se encuentra diseminada mayormente en países como Alemania, Rumania, Canadá, Eslovaquia, Australia, Estados Unidos y en América del Sur (principalmente en Argentina y Chile), donde hay amplias concentraciones de croatas nativos o descendientes de croatas que aún mantienen sus costumbres, como el idioma. (es)
Teanga Shlavach is ea an Chróitis a labhraítear sa Chróit. An teanga scríofa oifigiúil a úsáidtear, níl ann go bunúsach ach leagan den tSeirbea-Chróitis, ach le déanaí, táthar ag iarraidh an teanga a fhorbairt ina treo féin agus a dhéanamh níos difriúla leis an tSeirbis agus le leaganacha réigiúnacha eile den tSeirbea-Chróitis. Cosúil leis an tSeirbis, tá an Chróitis chaighdeánaithe bunaithe ar an gcanúint úd štokavski. Tá dhá mhórchanúint eile le cloisteáil sa Chróit, kajkavskiagus čakavski. Ní labhraítear an dá cheann deireanacha ach sa Chróit. Mar sin féin, maireann na Crótaigh féin ag baint úsáide as leagan den chanúint štokavski. Ceann de na rudaí a bhíonn difriúil i dtíortha éagsúla na Seirbea-Chróitise is ea an dóigh ar fhorbair an guta ar a dtugann lucht an léinn Shlavaigh yat´, nó sin é an t-ainm atá ar an litir a sheasann don ghuta seo i seanleagan na haibítre Coireallaí - ѣ an litir. Glactar leis gur [æ] fada a bhí ann - an guta a chloisfeá ag muintir Chonamara san fhocal Gaeilge úd bean. I bhfo-chanúintí difriúla štokavski, rinneadh ije/je, e nó i den ghuta seo, agus is féidir an leagan ijekavski (ije/je) nó ekavski (e) a chleachtadh sa teanga scríofa. Úsáidtear ije agus je sa Chróitis chaighdeánach, agus seasann ije don ghuta fhada, je don ghuta ghairid. Mar sin féin, tá siad ann a deir nach bhfuil an difríocht seo le cloisteáil i ngnáthchaint na Cróite ar aon nós, agus gur chóir ie nó je a úsáid don dá rud. Samplaí: vjetar/vetar "gaoth", mlijeko/mleko "bainne", htjeti/hteti "rud a bheith ag teastáil uait", dijete/dete "páiste". Ní ghlactar ach leis an leagan ijekavski sa Chróitis. Tugann an tSeirbis aitheantas don dá leagan, ós rud é go bhfuil an dá chanúint á labhairt sna críocha "Seirbiacha", ach is é an leagan ekavski is mó a shamhlaítear leis an tSeirbia. Tá an Chróitis níos seachantaí i leith na bhfocal iasachta ná an tSeirbis. Mar shampla, tugtar ainmneacha Laidine ar mhíonna na bliana sa tSeirbis, ach is fearr leis na Crótaigh na hainmneacha Slavacha. Thairis sin, bíonn na téarmaí reiligiúnacha an-difriúil sa dá theanga: bíonn na Crótaigh ina gCaitlicigh agus na Seirbiaigh ina nOrtadocsaigh, rud a chiallaíonn go bhfuair siad téarmaíocht na Críostaíochta as foinsí difriúla. Labhraítear canúintí Cróitise san Ostair (Cróitis Bhurgenland) agus san Iodáil (Cróitis Mholise). Ní bhaineann na dreamanna seo úsáid as caighdeán na Cróite, ach as leagan caighdeánaithe a gcanúna féin - is í an chanúint štokavski atá i gceist i Molise; i mBurgenland, labhraítear an chanúint čakavski. (ga)
Le croate (en croate : hrvatski) est l’une des variétés standard, utilisée par les Croates, de la langue serbo-croate, désignée par certains linguistes « diasystème slave du centre-sud », štokavski jezik « langue chtokavienne », standardni novoštokavski « néochtokavien standard » ou BCMS (bosnien-croate-monténégrin-serbe). Du point de vue de la sociolinguistique, le serbo-croate est une langue standardisée pluricentrique commune aux Serbes, aux Croates, aux Bosniaques et aux Monténégrins, ayant pour base son dialecte chtokavien, ses autres variétés standard étant le serbe, le bosnien et le monténégrin. La standardisation du croate actuel fut commencée dans la première moitié du XIXe siècle, par un groupe de lettrés ayant à leur tête Ljudevit Gaj, partiellement en accord avec certains lettrés serbes, premièrement Vuk Stefanović Karadžić, qui œuvraient à la standardisation de la langue littéraire serbe. Il en a résulté un standard peu différent de celui du serbe, notamment par l’alphabet latin réformé par Ljudevit Gaj et son orthographe pratiquement phonémique. Cet alphabet correspondait exactement à l’alphabet cyrillique proposé par Karadžić, et il fut adopté ultérieurement par le standard serbe à côté du cyrillique. Après la désintégration de la Yougoslavie, le croate est devenu officiel avec l’appellation « langue croate », et de sa norme s’occupe l’Institut de la langue croate et de la linguistique. (fr)
La lingua croata (nome nativo: hrvatski jezik, AFI: [xř̩ʋaːtskiː]) è un idioma slavo riconosciuto come la lingua ufficiale della Croazia, Bosnia ed Erzegovina ed Unione Europea; si tratta di una delle quattro varietà standardizzate della lingua serbo-croata. Lapide di Bescanuova in lingua croata, Bescanuova (1000-1100). Codice di Vinodol in lingua croata (1200).Il messale del duca Novak in lingua croata (1368).Libro di preghiere vaticano in lingua croata (1380-1400). (it)
Bahasa Kroasia (hrvatski jezik) merupakan salah satu bahasa dari rumpun bahasa Slavia Selatan. Statusnya di negara Kroasia dan di negara Bosnia dan Herzegovina adalah sebagai bahasa resmi. Dari sudut pandang linguistik, bahasa Kroasia adalah salah satu bentuk normatif dari bahasa Serbo-Kroasia. (in)
クロアチア語（クロアチアご、クロアチア語: hrvatski 発音 [xř̩ʋaːtskiː]）は、インド・ヨーロッパ語族スラヴ語派南スラヴ語群の言語である。クロアチアおよびボスニア・ヘルツェゴビナの公用語である。クロアチアのEU加盟により、2013年7月以降EU公用語の一つにもなっている。漢字表記では克羅地亜語、呉呂茶語など。 1991年にクロアチアがユーゴスラビア社会主義連邦共和国から独立する前は、セルビア語と同一の言語としてセルビア・クロアチア語として扱われていた。ユーゴスラビア解体後にそれぞれが別言語と主張されるようになったが、元々両者の違いは細かい正書法や表現の差異程度であり、現在でも非常に近い関係にある。セルビア語がアルファベットとしてキリル文字とラテン文字を使用するのに対し、現在のクロアチア語ではもっぱらラテン文字を使用する。歴史的にはグラゴル文字が使用されたこともあり、一部では近代まで用いられていた。話者は主にバルカン半島に分布し、クロアチア人を中心にクロアチア、セルビア、モンテネグロ、ボスニア・ヘルツェゴビナおよび他の国で話される。スロベニア語、マケドニア語とも類似している。クロアチア国内で話される南スラヴ語群の言語変種には主にシュト方言・カイ方言・チャ方言の3種類があり、そのうち新シュト方言の東ヘルツェゴビナ方言がクロアチア語の標準語の基盤となっている。なお、セルビア語やボスニア語もシュト方言の一種から標準語が作られている。 (ja)
크로아티아어(hrvatski [xř̩ʋaːtskiː])는 크로아티아의 사실상의 공용어로, 서부 남슬라브어군 세르보크로아트어의 일종이다. 1991년에 크로아티아가 유고슬라비아 사회주의 연방 공화국으로부터 독립하기 전, 세르비아어와 동일한 언어로 취급되고 있었으나 유고 해체 이후 정치적인 이유로 각각 다른 언어로 주장되고 있다. 다만 원래 양자의 차이는 미세한 맞춤법이나 표현의 차이 정도이며, 현재에도 매우 가까운 관계에 있다. 크로아티아어의 화자는 주로 발칸반도에 분포하고 크로아티아인을 중심으로 크로아티아, 세르비아, 몬테네그로, 보스니아 헤르체고비나 및 다른 국가에서도 지역언어로 인정된다. (ko)
Het Kroatisch (hrvatski) is een van de standaardvarianten van het Servo-Kroatisch. Het is de officiële taal van Kroatië en wordt ook gebruikt door Kroaten in Bosnië en Herzegovina. Enkele specifieke kenmerken van het Kroatisch binnen het Servo-Kroatisch: * "Ijekavisch": de Proto-Slavische ě is ije (lang), je (kort) of i (voor o) geworden (vrijeme (tijd) , djevojka (meisje), htio ([hij] wilde) vs. Servisch vreme, devojka, hteo). * De maanden van het jaar hebben afwijkende namen: in plaats van de internationale namen die in Servië en Bosnië gebruikelijk zijn (januar, novembar e.d.) treft men namen van het type "grasmaand" (travanj=april) of (sječanj=januari) e.d. aan. * Afwijkende woordenschat op een aantal andere punten, enkele in het oog springende voorbeelden zijn zrak (lucht) vs. vazduh, kruh (brood) vs. hleb, tjedan (week) vs. sedmica, vlak (trein) vs. voz en kolodvor (station) vs. stanica. In deze gevallen is het Kroatisch vaak "de vreemde eend in de bijt": in Bosnië, Montenegro en Servië worden typisch Kroatische woorden niet gebruikt en zijn meestal meer algemeen-Slavische of internationale woorden in gebruik. Sinds de onafhankelijkheid van Kroatië en de versterking van het Kroatisch als standaardtaal zijn er veel nieuwe "Kroatische" woorden bij gekomen, maar deze hebben lang niet allemaal ingang gevonden onder de Kroatische bevolking. * Enkele woorden onderscheiden zich in geslacht en daardoor in verbuiging, zoals Kroatisch minuta (v) (minuut) vs. Servisch minut (m), osnova (v) (basis) vs. osnov (m) en večer (v) (avond) vs. veče (o). * In het Kroatisch krijgen nieuwe leenwoorden met een Latijnse stam meestal het achtervoegsel -irati, in het Servisch komen ook -ovati en -isati voor: Kroatisch identificirati (identificeren) vs. Servisch identifikovati, informirati (informeren) vs. informisati. * Enkele specifieke spellingsregels, waaronder de spelling van werkwoorden in de toekomende tijd: "ik zal spreken"="govorit ću", terwijl in Servië "govoriću", als één woord, wordt gespeld (de uitspraak verschilt niet). * Afwijkende klemtoon, toon of , hierbij moet worden opgemerkt dat voor alle varianten van het Servo-Kroatisch geldt dat de voorgeschreven standaard niet altijd met de werkelijkheid overeenkomt en de accentuatie per dialect behoorlijk kan verschillen. * Het Latijnse alfabet wordt gebruikt. (nl)
Język chorwacki (chorw. hrvatski jezik) – język indoeuropejski z grupy zachodniej języków południowosłowiańskich. Jest używany przez Chorwatów, zamieszkujących Chorwację, Bośnię i Hercegowinę, serbską Wojwodinę i sąsiednie kraje. Jest językiem urzędowym Chorwacji, a także jednym z trzech języków urzędowych Bośni i Hercegowiny. W pobliskich krajach bałkańskich, takich jak Serbia i Czarnogóra, chorwacki występuje jako język mniejszościowy. Łącznie jako mową ojczystą posługuje się nim ok. 5,5 mln osób. Status języka chorwackiego i kwestia jego odrębności od języka serbskiego stanowi przedmiot kontrowersji politycznej. Oba języki, na poziomie form literackich, są do siebie zbliżone i zachowują dobrą wzajemną zrozumiałość, przy czym serbski charakteryzuje się przywiązaniem do prawosławia i cyrylicy, a chorwacki jest kojarzony z katolicyzmem i pismem łacińskim. Różnice między językami uwidaczniają się na płaszczyźnie słownictwa – serbski i chorwacki wykazują różne preferencje leksykalne, co wynika m.in. z wpływów różnych języków i tym samym odrębnych źródeł zapożyczeń. Najbardziej wyraźne podziały językowe istnieją jednak nie w ramach standardów o zasięgu ogólnonarodowym, lecz na poziomie bardziej zróżnicowanych gwar miejscowych. Z punktu widzenia typologii lingwistycznej chorwacki jest językiem fleksyjnym. W zdaniu przeważa szyk SVO (podmiot orzeczenie dopełnienie), przy czym porządek wyrazów jest stosunkowo swobodny. W języku standardowym istnieje siedem przypadków, do których dołącza się przyimki. Do zapisu języka chorwackiego stosuje się zmodyfikowaną formę alfabetu łacińskiego, a jego zasady ortografii mają przede wszystkim charakter fonologiczny. Charakterystyczną cechą ortografii chorwackiej jest niedostosowywanie postaci graficznej nazw obcych do pisowni chorwackiej. W chorwackim powszechnie stosuje się formy bezokolicznika, co odróżnia ten język od serbskiego, unikającego tych form pod wpływem związków z bałkańską ligą językową. Status państwowego język chorwacki (wraz z alfabetem łacińskim) otrzymał na mocy konstytucji Republiki Chorwacji z 22 grudnia 1990 r. Od 2013 roku chorwacki jest także jednym z języków urzędowych Unii Europejskiej. W Chorwacji panują politycznie umotywowane dążności purystyczne. (pl)
Kroatiska (hrvatski) är ett sydvästslaviskt språk som talas av cirka 5,6 miljoner personer, huvudsakligen i Kroatien och Bosnien och Hercegovina där det har officiell status. I samband med Kroatiens EU-inträde år 2013 blev kroatiska Europeiska unionens 24:e officiella språk. Därtill har kroatiska status som officiellt minoritetsspråk i Baranya i Ungern, Vojvodina i Serbien, Burgenland i Österrike, Molise i Italien, och i Rumänien, Slovakien, Tjeckien och i Montenegro. (sv)
O idioma croata é falado predominantemente na Croácia, sendo também encontrado em outras nações das proximidades. Do ponto de vista linguístico, assemelha-se ao sérvio; ambas as línguas podem ser consideradas variantes padronizadas de um mesmo idioma em comum: a língua servo-croata. (pt)
Хорва́тский язы́к (hrvatski jezik) — официальный язык Хорватии, Боснии и Герцеговины (наряду с боснийским и сербским) и один из шести официальных языков автономного края Воеводины в составе Сербии. Кроме того, он является официальным в некоторых муниципалитетах австрийской федеральной земли Бургенланд. Является одним из 24 официальных языков Европейского союза. Относится к славянской группе индоевропейской семьи языков. Письменность на основе латинского алфавита. Около 6,2 миллионов говорящих. Наука, изучающая хорватский язык, называется кроатистикой. (ru)
Хорва́тська мо́ва (хорв. hrvatski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Хорватії, Боснії і Герцеговині і сербській Воєводині, має статус міноритарної в Чорногорії, Австрії, Італії, Угорщині, Румунії. Є офіційною мовою Європейського Союзу. Належить до групи південнослов'янських мов. Стандартизована хорватська базується на найпоширенішому наріччі сербохорватської — штокавському, що є основою також стандартизованих сербської, боснійської та чорногорської. Інші сербохорватські наріччя (чакавське, кайкавське, торлацьке, ) також поширені серед хорватів. Ці чотири наріччя, як і чотири стандартизовані мови часто окреслюють разом терміном сербохорватська мова. Щоправда, цей термін є дискусійним, особливо серед носіїв цих мов, і в деяких колах вживають парафраз «боснійсько-сербсько-хорватсько-чорногорська мова». У середині 18-го століття було здійснено перші спроби сформувати хорватський літературний стандарт на основі неоштокавського діалекту, який служив міжрегіональною лінгва франка, відводячи на другий план чакавське, кайкавське та штокавське просторіччя. Вирішальну роль зіграли хорватські вуківці (послідовники Вука Караджича), які наприкінці 19-го ст. — на поч. 20-го ст. закріпили використання неоштокавського як літературного стандарту, а також фонологічної орфографії. Для запису хорватської мови використовують латинську абетку — «гаєвицю». (uk)
克罗地亚语（克羅埃西亞語：Hrvatski jezik）是塞爾維亞-克羅地亞語的一種標準化形式，由克羅地亞族使用，是克羅地亞的官方語言，波黑和伏伊伏丁那的官方語言之一。在南斯拉夫社会主义联邦共和国时期，與塞爾維亞語是同一種語言，稱為「塞尔维亚-克罗地亚语」，南斯拉夫社会主义联邦共和国解体后，「塞尔维亚-克罗地亚语」分别独立成为克罗地亚语、塞尔维亚语、波斯尼亞語以及黑山語等四種標準化形式。標準克羅地亞語基於塞爾維亞-克羅地亞語最廣為使用的方言，，更具體地說是基於。東黑塞哥維那方言也是標準塞爾維亞語、波斯尼亞語、黑山語的基礎。克羅埃西亞語與同為南斯拉夫語支的塞爾維亞語十分接近，兩者可互通。 (zh)

dbo:spokenIn

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:fam

dbp:states

Croatia, Bosnia and Herzegovina, Serbia , Montenegro , Romania (en)

rdfs:comment

Chorvatština je jihoslovanský jazyk chorvatského obyvatelstva zejména v Chorvatsku, Bosně a Hercegovině a početných komunitách v zahraničí. V podstatě jde o jiný název pro variantu srbochorvatštiny užívanou v Chorvatsku, která byla úředním jazykem v Jugoslávii do roku 1992. (cs)
اللغة الكرواتية هي لغة من لغات المجموعة الغربية للغات السلافية الجنوبية، يستخدمها الكروات. اللغة الكرواتية لغة رسمية في كرواتيا والبوسنة والهرسك، كما تستخدم بشكل كبير في صربيا والجبل الأسود، ودول أخرى في أوروبا الوسطى والبلقان. (ar)
Kroaziera eslaviar hizkuntza da, nagusiki Kroazia, Bosnia-Herzegovinako eta Montenegroko mintzatua. Historikoki, serbo-kroaziera hizkuntza batuaren aldaera da eta oraindik ere aditu batzuek haren barruan mantentzen dute. (eu)
La lingua croata (nome nativo: hrvatski jezik, AFI: [xř̩ʋaːtskiː]) è un idioma slavo riconosciuto come la lingua ufficiale della Croazia, Bosnia ed Erzegovina ed Unione Europea; si tratta di una delle quattro varietà standardizzate della lingua serbo-croata. Lapide di Bescanuova in lingua croata, Bescanuova (1000-1100). Codice di Vinodol in lingua croata (1200).Il messale del duca Novak in lingua croata (1368).Libro di preghiere vaticano in lingua croata (1380-1400). (it)
Bahasa Kroasia (hrvatski jezik) merupakan salah satu bahasa dari rumpun bahasa Slavia Selatan. Statusnya di negara Kroasia dan di negara Bosnia dan Herzegovina adalah sebagai bahasa resmi. Dari sudut pandang linguistik, bahasa Kroasia adalah salah satu bentuk normatif dari bahasa Serbo-Kroasia. (in)
크로아티아어(hrvatski [xř̩ʋaːtskiː])는 크로아티아의 사실상의 공용어로, 서부 남슬라브어군 세르보크로아트어의 일종이다. 1991년에 크로아티아가 유고슬라비아 사회주의 연방 공화국으로부터 독립하기 전, 세르비아어와 동일한 언어로 취급되고 있었으나 유고 해체 이후 정치적인 이유로 각각 다른 언어로 주장되고 있다. 다만 원래 양자의 차이는 미세한 맞춤법이나 표현의 차이 정도이며, 현재에도 매우 가까운 관계에 있다. 크로아티아어의 화자는 주로 발칸반도에 분포하고 크로아티아인을 중심으로 크로아티아, 세르비아, 몬테네그로, 보스니아 헤르체고비나 및 다른 국가에서도 지역언어로 인정된다. (ko)
Kroatiska (hrvatski) är ett sydvästslaviskt språk som talas av cirka 5,6 miljoner personer, huvudsakligen i Kroatien och Bosnien och Hercegovina där det har officiell status. I samband med Kroatiens EU-inträde år 2013 blev kroatiska Europeiska unionens 24:e officiella språk. Därtill har kroatiska status som officiellt minoritetsspråk i Baranya i Ungern, Vojvodina i Serbien, Burgenland i Österrike, Molise i Italien, och i Rumänien, Slovakien, Tjeckien och i Montenegro. (sv)
O idioma croata é falado predominantemente na Croácia, sendo também encontrado em outras nações das proximidades. Do ponto de vista linguístico, assemelha-se ao sérvio; ambas as línguas podem ser consideradas variantes padronizadas de um mesmo idioma em comum: a língua servo-croata. (pt)
Хорва́тский язы́к (hrvatski jezik) — официальный язык Хорватии, Боснии и Герцеговины (наряду с боснийским и сербским) и один из шести официальных языков автономного края Воеводины в составе Сербии. Кроме того, он является официальным в некоторых муниципалитетах австрийской федеральной земли Бургенланд. Является одним из 24 официальных языков Европейского союза. Относится к славянской группе индоевропейской семьи языков. Письменность на основе латинского алфавита. Около 6,2 миллионов говорящих. Наука, изучающая хорватский язык, называется кроатистикой. (ru)
克罗地亚语（克羅埃西亞語：Hrvatski jezik）是塞爾維亞-克羅地亞語的一種標準化形式，由克羅地亞族使用，是克羅地亞的官方語言，波黑和伏伊伏丁那的官方語言之一。在南斯拉夫社会主义联邦共和国时期，與塞爾維亞語是同一種語言，稱為「塞尔维亚-克罗地亚语」，南斯拉夫社会主义联邦共和国解体后，「塞尔维亚-克罗地亚语」分别独立成为克罗地亚语、塞尔维亚语、波斯尼亞語以及黑山語等四種標準化形式。標準克羅地亞語基於塞爾維亞-克羅地亞語最廣為使用的方言，，更具體地說是基於。東黑塞哥維那方言也是標準塞爾維亞語、波斯尼亞語、黑山語的基礎。克羅埃西亞語與同為南斯拉夫語支的塞爾維亞語十分接近，兩者可互通。 (zh)
El croat (en croat: hrvatski jezik) és una de les llengües eslaves i és parlat per uns 7 milions de persones, principalment a Croàcia.Des del punt de vista lingüístic, el serbi i el croat són dues variants estandarditzades d'un mateix idioma, sent les diferències entre ambdues de tipus menor i existint una plena intel·ligibilitat mútua. El croat està basat en la pronúncia ijekaviana del dialecte štokavià (štokavski) amb certa influència del txakavià (čakavski) i kajkavià (kajkavski) i escrit amb l'alfabet croat: (ca)
Η Κροατική γλώσσα (στα κροατικά hrvatski jezik / χρβάτσκι γιέζικ) είναι μία από τις πρότυπες εκδοχές του Κεντρικού-Νοτίου Σλαβικού διασυστήματος, αποκαλούμενη παλιότερα Σερβοκροατική και βασισμένα στη Στοκαβική διάλεκτο. Τα Κροατικά χρησιμοποιούνται βασικά στην Κροατία και στη Βοσνία και Ερζεγοβίνη όπου είναι επίσημη γλώσσα, καθώς και από την κροατική διασπορά.Η Κροατική γλώσσα είναι μια ινδοευρωπαϊκή γλώσσα και ανήκει στη δυτική ομάδα των νότιων σλαβικών γλωσσών. Ομιλείται από τους Κροάτες, οι οποίοι ζουν κυρίως στην Κροατία, στη Βοσνία και Ερζεγοβίνη, στη Βοϊβοντίνα της Σερβίας και άλλες γειτονικές χώρες και περιοχές. (el)
Kroatisch (kroatisch hrvatski jezik) ist eine Standardvarietät aus dem südslawischen Zweig der slawischen Sprachen und basiert wie Bosnisch und Serbisch auf einem neuštokavischen Dialekt. Einzelwissenschaften, welche sich insbesondere mit der kroatischen Sprache befassen, sind die Kroatistik (vereinzelt auch die Serbokroatistik) und die Slawistik. Mit dem EU-Beitritt Kroatiens am 1. Juli 2013 wurde die kroatische Sprache zur 24. Amtssprache der Europäischen Union. (de)
La kroata lingvo (kroate: hrvatski, kodo laŭ ISO 639: hr) estas normigita versio de la serbokroata lingvo. Ĝi estas oficiala lingvo en Kroatio kaj en Bosnio kaj Hercegovino. Ĝi estas ekskluzive skribita en la latina alfabeto. La kroata lingvo estas reciproke komprenebla kun serba, la montenegra kaj bosna, ĉar ĉiuj kvar evoluis el la novŝtokava dialekto. (eo)
Croatian (/kroʊˈeɪʃən/; hrvatski [xř̩ʋaːtskiː]) is the standardized variety of the Serbo-Croatian pluricentric language used by Croats, principally in Croatia, Bosnia and Herzegovina, the Serbian province of Vojvodina, and other neighboring countries. It is the official and literary standard of Croatia and one of the official languages of the European Union. Croatian is also one of the official languages of Bosnia and Herzegovina and a recognized minority language in Serbia and neighboring countries. (en)
El idioma croata o dialecto croata es una variante estándar del idioma serbocroata. La división es en parte similar a la existente entre el español de España y el español americano, si bien las diferencias dentro del ámbito lingüístico del español son mayores que las del croata y el serbio. El croata y las otras así llamadas variedades del serbocroata se diferencian en pequeñas cosas (uso de palabras, gramática); sin embargo, son equivalentes y mutuamente inteligibles. El croata es hablado principalmente en Croacia, en donde es oficial, así como en las zonas de Bosnia y Herzegovina, Eslovenia, Serbia, Macedonia del Norte, Montenegro y Kosovo habitadas por croatas. (es)
Le croate (en croate : hrvatski) est l’une des variétés standard, utilisée par les Croates, de la langue serbo-croate, désignée par certains linguistes « diasystème slave du centre-sud », štokavski jezik « langue chtokavienne », standardni novoštokavski « néochtokavien standard » ou BCMS (bosnien-croate-monténégrin-serbe). (fr)
Teanga Shlavach is ea an Chróitis a labhraítear sa Chróit. An teanga scríofa oifigiúil a úsáidtear, níl ann go bunúsach ach leagan den tSeirbea-Chróitis, ach le déanaí, táthar ag iarraidh an teanga a fhorbairt ina treo féin agus a dhéanamh níos difriúla leis an tSeirbis agus le leaganacha réigiúnacha eile den tSeirbea-Chróitis. Samplaí: vjetar/vetar "gaoth", mlijeko/mleko "bainne", htjeti/hteti "rud a bheith ag teastáil uait", dijete/dete "páiste". (ga)
クロアチア語（クロアチアご、クロアチア語: hrvatski 発音 [xř̩ʋaːtskiː]）は、インド・ヨーロッパ語族スラヴ語派南スラヴ語群の言語である。クロアチアおよびボスニア・ヘルツェゴビナの公用語である。クロアチアのEU加盟により、2013年7月以降EU公用語の一つにもなっている。漢字表記では克羅地亜語、呉呂茶語など。 1991年にクロアチアがユーゴスラビア社会主義連邦共和国から独立する前は、セルビア語と同一の言語としてセルビア・クロアチア語として扱われていた。ユーゴスラビア解体後にそれぞれが別言語と主張されるようになったが、元々両者の違いは細かい正書法や表現の差異程度であり、現在でも非常に近い関係にある。セルビア語がアルファベットとしてキリル文字とラテン文字を使用するのに対し、現在のクロアチア語ではもっぱらラテン文字を使用する。歴史的にはグラゴル文字が使用されたこともあり、一部では近代まで用いられていた。話者は主にバルカン半島に分布し、クロアチア人を中心にクロアチア、セルビア、モンテネグロ、ボスニア・ヘルツェゴビナおよび他の国で話される。スロベニア語、マケドニア語とも類似している。 (ja)
Het Kroatisch (hrvatski) is een van de standaardvarianten van het Servo-Kroatisch. Het is de officiële taal van Kroatië en wordt ook gebruikt door Kroaten in Bosnië en Herzegovina. Enkele specifieke kenmerken van het Kroatisch binnen het Servo-Kroatisch: (nl)
Język chorwacki (chorw. hrvatski jezik) – język indoeuropejski z grupy zachodniej języków południowosłowiańskich. Jest używany przez Chorwatów, zamieszkujących Chorwację, Bośnię i Hercegowinę, serbską Wojwodinę i sąsiednie kraje. Jest językiem urzędowym Chorwacji, a także jednym z trzech języków urzędowych Bośni i Hercegowiny. W pobliskich krajach bałkańskich, takich jak Serbia i Czarnogóra, chorwacki występuje jako język mniejszościowy. Łącznie jako mową ojczystą posługuje się nim ok. 5,5 mln osób. (pl)
Хорва́тська мо́ва (хорв. hrvatski jezik) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують переважно в Хорватії, Боснії і Герцеговині і сербській Воєводині, має статус міноритарної в Чорногорії, Австрії, Італії, Угорщині, Румунії. Є офіційною мовою Європейського Союзу. Належить до групи південнослов'янських мов. Для запису хорватської мови використовують латинську абетку — «гаєвицю». (uk)

is dbo:language of

is dbo:officialLanguage of

is dbo:wikiPageRedirects of

is dbp:blankInfoSec of

is dbp:language of

is dbp:languages of