Dargwa language (original) (raw)
اللغة درغينية أو لغة دَرغَينْ : (بالروسية: Даргинский язык) هي لغة قوقازية بحتة. يتحدث بها ثاني أكبر قومية في داغستان. وهي إحدى اللغات الرسمية في جمهورية داغستان
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | اللغة درغينية أو لغة دَرغَينْ : (بالروسية: Даргинский язык) هي لغة قوقازية بحتة. يتحدث بها ثاني أكبر قومية في داغستان. وهي إحدى اللغات الرسمية في جمهورية داغستان (ar) El darguà és una llengua caucàsica septentrional de la família daguestànica, parlada pels darguins del Daguestan. El seu nombre de parlants el 1989 era de 315.000 i es divideix en tres dialectes: * Urakhi o Khürkili o gäwa, parlat pels pastors de les planures altes * Tzudakhar, parlat pels artesans i comerciants de les planures * Akusha, més diferenciat i base de la llengua literària, usada pels kubatxis i kaytags. Però la forta influència russa, àzeri i kumyk els ha fet molt bilingües. L'ensenyament primari es fa en darguà i el secundari en rus. La literatura és recent, ja que les primeres obres es remunten a finals del segle xix, amb (1831-1910), autor dels cicles poètics Dailuti, que no foren publicats fins al 1928, i la literatura soviètica té alguns autors destacats com (1931) amb les novel·les Temir Bulat (1957), Núvies darguines (1962) i Nureddin de les mans d'or (1928) i el poeta nacional (1928) amb Adamti (1965). D'antuvi s'escrivia en alfabet àrab, modificat el 1920 (nou ), però el 1928 fou substituït per l'alfabet llatí, i el 1938 pel ciríl·lic. Segons el cens rus del 2002, hi havia 429.347 parlants de darguà al Daguestan, 7.188 a Calmúquia, 1.620 a Khàntia-Mànsia, 680 a Txetxènia, i centenars a altres parts de Rússia. (ca) Darginisch (oder Dargwa, Eigenbezeichnung дарган мез dargan mez) ist eine Sprache, die von ca. 370.000 Menschen gesprochen wird. Die Sprecher, die Darginer (oder Darginen), leben vorwiegend in der autonomen Republik Dagestan in der Russischen Föderation, kleine Minderheiten auch in Aserbaidschan, Kasachstan, Kirgisistan, der Türkei und Turkmenistan. Darginisch gehört zur lakisch-darginischen Untergruppe innerhalb der Sprachgruppe der dagestanischen Sprachen, die wiederum zur (nordostkaukasischen) nachisch-dagestanischen Sprachfamilie gehören. Am nächsten verwandt ist das Lakische. (de) Dargva lingvo aŭ Dargina lingvo estas unu el multaj lingvoj parolataj en Nordorienta Kaŭkazio (respubliko Dagestano). Ĝin parolas pli ol 300 mil homoj. Dargva lingvo estas simila al multaj aliaj lingvoj de Kauxkazio, kelkaj el ili estas iam konsiderataj kiel dargvaj dialektoj. Unu el plej apartaj estas ugbuga lingvo. Fama esplorinto de dargva lingvo estis esperantologo Jevgenij Bokarjov. (eo) Dargwa (дарган мез, dargan mez) is a Northeast Caucasian language spoken by the Dargin people in the Russian republic Dagestan. It is the literary and main dialect of the dialect continuum constituting the Dargin languages.The four other languages in this dialect continuum (Kajtak, Kubachi, Itsari, and Chirag) are often considered variants of Dargwa. Korjakov (2012) concludes that Southwestern Dargwa is closer to Kajtak than it is to North-Central Dargwa. Dargwa uses the Cyrillic script. According to the 2002 Census, there are 429,347 speakers of Dargwa proper in Dagestan, 7,188 in neighbouring Kalmykia, 1,620 in Khanty–Mansi AO, 680 in Chechnya, and hundreds more in other parts of Russia. Figures for the Lakh dialect spoken in central Dagestan are 142,523 in Dagestan, 1,504 in Kabardino-Balkaria, 708 in Khanty–Mansi. (en) El darguin, dargwa o dargua es el idioma hablado por el pueblo darguin en Rusia, en la república de Daguestán. Es el dialecto literario y principal del continuo dialectal que constituyen los idiomas darguines. Los otros cuatro idiomas en este continuo dialectal son los idiomas kaytak, kubachi, y . Estos dialectos o lenguas a menudo se consideran como variantes del idioma darguin. Ethnologue enumera estos bajo el idioma darguin, pero reconoce que estos pueden ser diferentes idiomas. Korjakov (2012) concluye que el dargua suroccidental es más cercano al kaytak que el dargua norte-central. Los hablantes de esta lengua son mayoritariamente musulmanes suníes. El darguin se escribe en alfabeto cirílico. De acuerdo con el Censo ruso de 2002, hay 429.347 hablantes del darguin estándar en Daguestán, 7.188 en la vecina Kalmukia, 1620 en el distrito autónomo de Janty-Mansi (Siberia occidental), 680 en Chechenia, y cientos más en otras partes de Rusia. Las cifras del dialecto laj hablado en el centro de Daguestán son de 142.523 en Daguestán, 1.504 en Kabardia-Balkaria, y 708 en Janti-Mansi. (es) Darginera edo dargvera Dagestango darginek hitz egiten duten hizkuntza da. Kaukasoko ipar-ekialdekoa edo nakh-dagestandar familiakoa da. Barne aldakortasun handia du eta sei dialekto multzo bereizten dira, bakoitza aldaera desberdinekin. (eu) Le dargwa ou darguine (d'après l'ethnonyme дарган) est une langue de la famille des langues nakho-daghestaniennes, parlée par les Darguines dans la république du Daghestan, en Russie. La langue, écrite, est normatisée sur la base du dialecte akusha. L'alphabet est depuis 1938 le cyrillique, qui avait remplacé l'alphabet latin en usage à partir de 1928. Auparavant, l'alphabet arabe était utilisé. Au recensement de 1989, le nombre de locuteurs du dargwa s'élevait à 365 000 personnes. En 2002, le nombre total de locuteurs au Daghestan était de 430 000 (440 000 dans toute la Russie). En 2007, on estime que le dargwa est parlé par près de 505 000 personnes. (fr) Los idiomas darguin o idiomas darguines constan de un continuo dialectal de lenguas caucásicas nororientales que se hablan en el sur-centro de Daguestán. Kaytak, kubachi, y a menudo se consideran dialectos del mismo idioma darguin / dargua. Ethnologue los enumera bajo un idioma darguin común, pero también señala que pueden ser idiomas separados del propio dargua. Ahora se llegan a considerar más de diez dialectos, que a veces no se entienden entre sí. Existe el idioma darguin unificado, basado en el darguin del Norte. Es idioma oficial de escritura en Daguestán, donde lo hablan más de 485.705 personas, además de otros hablantes de la diáspora. En el Glottolog aparece en la familia: Dargwic (Yu. B. Korjakov 2012). (es) La lingua dargwa, chiamata anche dargua o dargva (дарган мез) è una lingua caucasica orientale parlata nella Federazione Russa, nella repubblica del Daghestan. (it) ダルグワ語（дарган мез, dargan mez）はダゲスタン共和国に居住するダルギン人によって話されているのうち、書き言葉かつ標準語として使用されている言語である。 2002年全ロシア国勢調査によると、ダゲスタン共和国に429,347人、カルムイク共和国に7,188人、ハンティ・マンシ自治管区に1,620人 、チェチェン共和国に680人、ロシアの他の地域に100人以上の話者がいる。 (ja) 다르기어(Дарган мез)는 다게스탄 서부의 다르기인들이 사용하는 언어이다. 공식적인 다르기 문어(러시아어: Даргинский литературный язык)와 별도로 방언연속체인 다르기어 내에는 크게 쿠바치(Кубачинский, ГӀугъбуган), 이차리(Ицаринский, ИцӀрила гъай), 카이타크(Кайтагский, Хайдакьан), 치라크(Чирагский, Хьугъул мец) 방언이 존재한다. 문자는 키릴 문자를 사용한다. 영어식 표현을 따른 다르과어(영어: Dargwa language)로도 알려져 있다. 2002년의 인구 조사에서 42만9,347명의 다르기어 사용자가 다게스탄 공화국에 거주하고, 7,188명이 칼미크 공화국, 1,620명이 한티만시 자치구에, 680명이 체첸 공화국, 나머지 1,000명 이상은 러시아의 다른 지역에 거주한다. 라흐 방언을 사용하는 다르기인들은 14만2,523명이 다게스탄 공화국에, 1,504명이 카바르디노발카르 공화국에, 708명이 한티만시 자치구에 거주한다. (ko) Het Dargiens (дарган мез, dargan mez) is een Nach-Dagestaanse taal, die wordt gesproken door de Dargienen. (nl) O dargínico ou dargwa (дарган мез) é uma língua caucasiana do nordeste da família daguestânica, falada pelos dargins do Daguestão. Seu número de falantes em 1989 era de 315.000, divide-se em três dialetos: * Urakhi ou Khürkili ou gäwa, falado pelos pastores das planícies altas * Tzudakhar, falado pelos artesãos e comerciantes das planícies * Akusha, mais diferenciado e base da língua literária, usada pelos kubatxis e kaytags. Mas a forte influência russa, azeri e kumyk faz com que muitos sejam bilíngües. (pt) Дарги́нские языки (самоназвание — дарган мез) — ветвь нахско-дагестанских языков, традиционно рассматривается как единый даргинский язык с множеством диалектов. Распространены среди даргинцев на традиционной территории их проживания и на равнине, куда после 1950-х гг. переселилась значительная их часть. (ru) Даргинский литературный язык — один из даргинских языков, литературный язык даргинцев, является одним из государственных языков Республики Дагестан. Основан на акушинском диалекте севернодаргинского языка. Преподаётся в большинстве школ в традиционных районах проживания даргинцев, однако в целом владение им часто остаётся пассивным и он лишь ограниченно используется для общения между носителями разных даргинских языков. Чаще при общении каждый говорит на своём языке, либо при полном отсутствии взаимопонимания — на русском языке. Поэтому численность говорящих на нём оценить очень сложно. На даргинском языке издаются республиканская газета «Замана», многочисленные районные газеты, журналы «Дагъиста хьунул адам» и «Лачин», альманах «Зурхъяб». (ru) Дарги́нська мо́ва — мова, що є рідною для 505 тис. даргинців (Акушинський, Буйнакський, Сергокалинський, Левашинський, Духадаєвський, Кайтагський р-н Дагестану). Писемна мова базована на Акушинському діалекті. До 1928 р. Даргинська мова використовувала арабський алфавіт, потім латинський до 1938 р. і згодом під впливом радянської влади була введена кирилиця. Іменник має граматичні категорії числа і відмінку, а також ділиться на 3 класи: Ікл.-іменники чоловічого роду(дудеш-батько, урши-син, удзи-брат, мурул-чоловік). Признаками Ікл. є в, й та нульовий показник: дудеш вакІиб-батько прийшов, дудеш сай-батько є, дудеш узар-батько працює. ІІкл.-іменники жіночого роду: неш-мама, рурси-донька, рудзи-сестра, хІунул-дружина(жінка). Признаком ІІкл. є р-:неш рукІиб-мама прийшла, неш сари-мама є, неш рузар-мама працює. До ІІІкл. відносяться всі решта іменників, що не ввійшли до І чи ІІ класу: ута-крісло, ундза-двері, бецІ-вовк, шин-вода. Унц бакІиб-бик прийшов, унц саби-бик є, унц бузар-бик мучиться. В мгожині І і ІІ класи мають показник б- :уршби бакІиб-сини прийшли, рурсби бакІиб-дівчата прийшли. ІІІкл. має показник д- (на початку слова) і р- (в середині чи в кінці): унци дакІиб-бики прийшли, унци лер-бики є. Показники множини є доволі різноманітні: -би,-ти,-ми,-ни,-и,-ри,-хьали; -би: хІули(око)- хІулби, тІул(палець)- тІулби; -ти: адам(чоловік)- адамти, хІейван(тварина)-хІейванти; -ни: багьа(ціна)- багьні; -ми: дабри(взуття)-дабруми, шала(світло)- шалми; -и: унц(бик)- унци, бецІ(вовк)- буцІи; -ри: кабц(шкіра)- кубцри. Відмінки прийнято ділити на 2 групи: абстрактні (називний, ергативний, родовий, давальний, спільний, предметний, орудний) і просторові(місцеві). (uk) Даргинські мови — гілка нахсько-дагестанських мов. Поширені серед даргинців: на традиційній території їх проживання (в північно-східній частині гірського Дагестану (Росія) — в Акушинському, Буйнакському, Сергокалинському, Левашинському, Дахадаєвському, Кайтазькому, Карабудахкентському і Агульському районах) і на рівнині, куди після 1950-х рр. переселилася значна їх частина. Загальне число мовців даргинськими мовами — 485 705 осіб (перепис 2010 р.). Окремі даргинські мови в перепису не враховуються; нижче наводяться оцінки чисельності мовців на них для традиційних територій їх поширення (в цілому становлять близько половини від загального числа). На Україні число носіїв даргинської мови — 409 осіб. Даргинською мовою видаються газети , Шила гӏямру, Эркиндешличи, Сагаси гьуникад, Бархьдешла гьуни, Хайдакьла зяхIматчи, Мургукла анкъи, а також журнали — Дагъиста хьунул адам, Гьалмагъдеш, Дубурлан і Лачин. (uk) |
| dbo:iso6392Code | dar |
| dbo:iso6393Code | dar |
| dbo:languageFamily | dbr:Dargin_languages dbr:Northeast_Caucasian_languages |
| dbo:spokenIn | dbr:Russia dbr:Dagestan |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://starling.rinet.ru/cgi-bin/response.cgi%3Froot=new100&morpho=0&basename=new100%5Cncc%5Cdgw&limit=-1 http://titus.fkidg1.uni-frankfurt.de/didact/caucasus/nekklaut.htm%23FN4 https://web.archive.org/web/20061207200313/http:/www.durov.com/linguistics4/abdullayev-67.htm https://dictionaria.clld.org/contributions/sanzhi%23twords |
| dbo:wikiPageID | 30872946 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 16805 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1093448034 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Epiglottal_ejective dbr:Pharyngeal_consonant dbr:Velar_consonant dbr:Uvular_consonant dbr:Consonant dbr:Russia dbr:Ejective_consonant dbr:Fricative_consonant dbr:Front_vowel dbr:Gemination dbr:Glottal_consonant dbr:Glottal_stop dbr:Glottalization dbr:Labial_consonant dbr:Open_vowel dbr:Approximant_consonant dbr:Close_vowel dbr:Dental_consonant dbr:Feature_(linguistics) dbc:Northeast_Caucasian_languages dbc:Dargwa_language dbr:Languages_of_the_Caucasus dbr:Laryngeal_consonant dbr:Affricate_consonant dbr:Cyrillic dbr:Cyrillic_script dbr:Dagestan dbr:Dargin_languages dbr:Dargins dbc:Dagestan dbr:Northeast_Caucasian_languages dbr:Central_vowel dbr:Fortis_and_lenis dbr:Glottis dbr:Itsari_language dbr:Back_vowel dbc:Languages_of_Russia dbr:Chechnya dbr:Chirag_language dbr:Kabardino-Balkaria dbr:Kajtak_language dbr:Kalmykia dbr:Khanty-Mansi_Autonomous_Okrug dbr:Trill_consonant dbr:Dialect_continuum dbr:Phoneme dbr:Plosive_consonant dbr:Kubachi_language dbr:Nasal_consonant dbr:Mid_vowel dbr:Voice_(phonetics) dbr:Voicelessness dbr:Palatal_consonant dbr:Russian_Census_(2002) dbr:Postalveolar_consonant dbr:Epiglottal_consonant dbr:Wikt:Appendix:Cyrillic_script dbr:Mehweb |
| dbp:date | 2010 (xsd:integer) |
| dbp:ethnicity | Dargins (en) |
| dbp:fam | dbr:Dargin_languages dbr:Northeast_Caucasian_languages |
| dbp:familycolor | Caucasian (en) |
| dbp:glotto | darg1241 (en) sout3261 (en) |
| dbp:glottorefname | North-Central Dargwa (en) Southwestern Dargwa (en) |
| dbp:iso | dar (en) |
| dbp:iso3comment | (en) |
| dbp:name | Dargwa (en) |
| dbp:nation | * (en) |
| dbp:nativename | dargan mez (en) дарган мез (en) |
| dbp:ref | e18 (en) |
| dbp:region | dbr:Dagestan |
| dbp:script | dbr:Cyrillic |
| dbp:states | dbr:Russia |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:! dbt:Authority_control dbt:Expand_German dbt:Flag dbt:In_lang dbt:Notelist dbt:Redirect dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Verify_source dbt:Expand-section dbt:NEC-lang-stub dbt:Languages_of_Russia dbt:Languages_of_the_Caucasus dbt:Sigfig dbt:IPAlink dbt:Incubator dbt:Infobox_language dbt:Northeast_Caucasian_languages |
| dbp:wordnet_type | http://www.w3.org/2006/03/wn/wn20/instances/synset-language-noun-1 |
| dcterms:subject | dbc:Northeast_Caucasian_languages dbc:Dargwa_language dbc:Dagestan dbc:Languages_of_Russia |
| rdf:type | owl:Thing dbo:Language schema:Language wikidata:Q315 yago:WikicatLanguages yago:WikicatLanguagesOfRussia yago:WikicatNortheastCaucasianLanguages yago:Abstraction100002137 yago:Communication100033020 yago:Language106282651 umbel-rc:Language |
| rdfs:comment | اللغة درغينية أو لغة دَرغَينْ : (بالروسية: Даргинский язык) هي لغة قوقازية بحتة. يتحدث بها ثاني أكبر قومية في داغستان. وهي إحدى اللغات الرسمية في جمهورية داغستان (ar) Darginisch (oder Dargwa, Eigenbezeichnung дарган мез dargan mez) ist eine Sprache, die von ca. 370.000 Menschen gesprochen wird. Die Sprecher, die Darginer (oder Darginen), leben vorwiegend in der autonomen Republik Dagestan in der Russischen Föderation, kleine Minderheiten auch in Aserbaidschan, Kasachstan, Kirgisistan, der Türkei und Turkmenistan. Darginisch gehört zur lakisch-darginischen Untergruppe innerhalb der Sprachgruppe der dagestanischen Sprachen, die wiederum zur (nordostkaukasischen) nachisch-dagestanischen Sprachfamilie gehören. Am nächsten verwandt ist das Lakische. (de) Dargva lingvo aŭ Dargina lingvo estas unu el multaj lingvoj parolataj en Nordorienta Kaŭkazio (respubliko Dagestano). Ĝin parolas pli ol 300 mil homoj. Dargva lingvo estas simila al multaj aliaj lingvoj de Kauxkazio, kelkaj el ili estas iam konsiderataj kiel dargvaj dialektoj. Unu el plej apartaj estas ugbuga lingvo. Fama esplorinto de dargva lingvo estis esperantologo Jevgenij Bokarjov. (eo) Darginera edo dargvera Dagestango darginek hitz egiten duten hizkuntza da. Kaukasoko ipar-ekialdekoa edo nakh-dagestandar familiakoa da. Barne aldakortasun handia du eta sei dialekto multzo bereizten dira, bakoitza aldaera desberdinekin. (eu) La lingua dargwa, chiamata anche dargua o dargva (дарган мез) è una lingua caucasica orientale parlata nella Federazione Russa, nella repubblica del Daghestan. (it) ダルグワ語（дарган мез, dargan mez）はダゲスタン共和国に居住するダルギン人によって話されているのうち、書き言葉かつ標準語として使用されている言語である。 2002年全ロシア国勢調査によると、ダゲスタン共和国に429,347人、カルムイク共和国に7,188人、ハンティ・マンシ自治管区に1,620人 、チェチェン共和国に680人、ロシアの他の地域に100人以上の話者がいる。 (ja) 다르기어(Дарган мез)는 다게스탄 서부의 다르기인들이 사용하는 언어이다. 공식적인 다르기 문어(러시아어: Даргинский литературный язык)와 별도로 방언연속체인 다르기어 내에는 크게 쿠바치(Кубачинский, ГӀугъбуган), 이차리(Ицаринский, ИцӀрила гъай), 카이타크(Кайтагский, Хайдакьан), 치라크(Чирагский, Хьугъул мец) 방언이 존재한다. 문자는 키릴 문자를 사용한다. 영어식 표현을 따른 다르과어(영어: Dargwa language)로도 알려져 있다. 2002년의 인구 조사에서 42만9,347명의 다르기어 사용자가 다게스탄 공화국에 거주하고, 7,188명이 칼미크 공화국, 1,620명이 한티만시 자치구에, 680명이 체첸 공화국, 나머지 1,000명 이상은 러시아의 다른 지역에 거주한다. 라흐 방언을 사용하는 다르기인들은 14만2,523명이 다게스탄 공화국에, 1,504명이 카바르디노발카르 공화국에, 708명이 한티만시 자치구에 거주한다. (ko) Het Dargiens (дарган мез, dargan mez) is een Nach-Dagestaanse taal, die wordt gesproken door de Dargienen. (nl) O dargínico ou dargwa (дарган мез) é uma língua caucasiana do nordeste da família daguestânica, falada pelos dargins do Daguestão. Seu número de falantes em 1989 era de 315.000, divide-se em três dialetos: * Urakhi ou Khürkili ou gäwa, falado pelos pastores das planícies altas * Tzudakhar, falado pelos artesãos e comerciantes das planícies * Akusha, mais diferenciado e base da língua literária, usada pelos kubatxis e kaytags. Mas a forte influência russa, azeri e kumyk faz com que muitos sejam bilíngües. (pt) Дарги́нские языки (самоназвание — дарган мез) — ветвь нахско-дагестанских языков, традиционно рассматривается как единый даргинский язык с множеством диалектов. Распространены среди даргинцев на традиционной территории их проживания и на равнине, куда после 1950-х гг. переселилась значительная их часть. (ru) El darguà és una llengua caucàsica septentrional de la família daguestànica, parlada pels darguins del Daguestan. El seu nombre de parlants el 1989 era de 315.000 i es divideix en tres dialectes: * Urakhi o Khürkili o gäwa, parlat pels pastors de les planures altes * Tzudakhar, parlat pels artesans i comerciants de les planures * Akusha, més diferenciat i base de la llengua literària, usada pels kubatxis i kaytags. Segons el cens rus del 2002, hi havia 429.347 parlants de darguà al Daguestan, 7.188 a Calmúquia, 1.620 a Khàntia-Mànsia, 680 a Txetxènia, i centenars a altres parts de Rússia. (ca) Dargwa (дарган мез, dargan mez) is a Northeast Caucasian language spoken by the Dargin people in the Russian republic Dagestan. It is the literary and main dialect of the dialect continuum constituting the Dargin languages.The four other languages in this dialect continuum (Kajtak, Kubachi, Itsari, and Chirag) are often considered variants of Dargwa. Korjakov (2012) concludes that Southwestern Dargwa is closer to Kajtak than it is to North-Central Dargwa. Dargwa uses the Cyrillic script. (en) Los idiomas darguin o idiomas darguines constan de un continuo dialectal de lenguas caucásicas nororientales que se hablan en el sur-centro de Daguestán. Kaytak, kubachi, y a menudo se consideran dialectos del mismo idioma darguin / dargua. Ethnologue los enumera bajo un idioma darguin común, pero también señala que pueden ser idiomas separados del propio dargua. Ahora se llegan a considerar más de diez dialectos, que a veces no se entienden entre sí. Existe el idioma darguin unificado, basado en el darguin del Norte. Es idioma oficial de escritura en Daguestán, donde lo hablan más de 485.705 personas, además de otros hablantes de la diáspora. (es) El darguin, dargwa o dargua es el idioma hablado por el pueblo darguin en Rusia, en la república de Daguestán. Es el dialecto literario y principal del continuo dialectal que constituyen los idiomas darguines. Los otros cuatro idiomas en este continuo dialectal son los idiomas kaytak, kubachi, y . Estos dialectos o lenguas a menudo se consideran como variantes del idioma darguin. Ethnologue enumera estos bajo el idioma darguin, pero reconoce que estos pueden ser diferentes idiomas. Korjakov (2012) concluye que el dargua suroccidental es más cercano al kaytak que el dargua norte-central. (es) Le dargwa ou darguine (d'après l'ethnonyme дарган) est une langue de la famille des langues nakho-daghestaniennes, parlée par les Darguines dans la république du Daghestan, en Russie. La langue, écrite, est normatisée sur la base du dialecte akusha. L'alphabet est depuis 1938 le cyrillique, qui avait remplacé l'alphabet latin en usage à partir de 1928. Auparavant, l'alphabet arabe était utilisé. (fr) Даргинский литературный язык — один из даргинских языков, литературный язык даргинцев, является одним из государственных языков Республики Дагестан. Основан на акушинском диалекте севернодаргинского языка. Преподаётся в большинстве школ в традиционных районах проживания даргинцев, однако в целом владение им часто остаётся пассивным и он лишь ограниченно используется для общения между носителями разных даргинских языков. Чаще при общении каждый говорит на своём языке, либо при полном отсутствии взаимопонимания — на русском языке. Поэтому численность говорящих на нём оценить очень сложно. (ru) Даргинські мови — гілка нахсько-дагестанських мов. Поширені серед даргинців: на традиційній території їх проживання (в північно-східній частині гірського Дагестану (Росія) — в Акушинському, Буйнакському, Сергокалинському, Левашинському, Дахадаєвському, Кайтазькому, Карабудахкентському і Агульському районах) і на рівнині, куди після 1950-х рр. переселилася значна їх частина. Загальне число мовців даргинськими мовами — 485 705 осіб (перепис 2010 р.). Окремі даргинські мови в перепису не враховуються; нижче наводяться оцінки чисельності мовців на них для традиційних територій їх поширення (в цілому становлять близько половини від загального числа). На Україні число носіїв даргинської мови — 409 осіб. Даргинською мовою видаються газети , Шила гӏямру, Эркиндешличи, Сагаси гьуникад, Бархьдешла г (uk) Дарги́нська мо́ва — мова, що є рідною для 505 тис. даргинців (Акушинський, Буйнакський, Сергокалинський, Левашинський, Духадаєвський, Кайтагський р-н Дагестану). Писемна мова базована на Акушинському діалекті. До 1928 р. Даргинська мова використовувала арабський алфавіт, потім латинський до 1938 р. і згодом під впливом радянської влади була введена кирилиця. В мгожині І і ІІ класи мають показник б- :уршби бакІиб-сини прийшли, рурсби бакІиб-дівчата прийшли. ІІІкл. має показник д- (на початку слова) і р- (в середині чи в кінці): унци дакІиб-бики прийшли, унци лер-бики є. (uk) |
| rdfs:label | Dargwa language (en) اللغة الدرغينية (ar) Darguà (ca) Darginische Sprache (de) Dargva lingvo (eo) Idioma darguin (es) Idiomas darguin (es) Darginera (eu) Lingua dargwa (it) Dargwa (fr) 다르기어 (ko) ダルグワ語 (ja) Dargiens (nl) Língua dargínica (pt) Даргинские языки (ru) Даргинский литературный язык (ru) Даргинська мова (uk) Даргинські мови (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Dargwa language yago-res:Dargwa language http://d-nb.info/gnd/4148799-0 wikidata:Dargwa language wikidata:Dargwa language dbpedia-ar:Dargwa language http://ast.dbpedia.org/resource/Idioma_darguin dbpedia-az:Dargwa language http://azb.dbpedia.org/resource/دارقینی_دیللری http://azb.dbpedia.org/resource/دارگوا_دیللری dbpedia-br:Dargwa language dbpedia-ca:Dargwa language dbpedia-de:Dargwa language dbpedia-eo:Dargwa language dbpedia-es:Dargwa language dbpedia-es:Dargwa language dbpedia-eu:Dargwa language dbpedia-fa:Dargwa language dbpedia-fa:Dargwa language dbpedia-fi:Dargwa language dbpedia-fr:Dargwa language http://hy.dbpedia.org/resource/Դարգիներեն dbpedia-it:Dargwa language dbpedia-ja:Dargwa language dbpedia-ka:Dargwa language dbpedia-ko:Dargwa language dbpedia-la:Dargwa language dbpedia-mk:Dargwa language dbpedia-ms:Dargwa language dbpedia-nl:Dargwa language dbpedia-oc:Dargwa language dbpedia-os:Dargwa language dbpedia-pms:Dargwa language dbpedia-pt:Dargwa language dbpedia-ro:Dargwa language dbpedia-ru:Dargwa language dbpedia-ru:Dargwa language dbpedia-sl:Dargwa language dbpedia-tr:Dargwa language http://tt.dbpedia.org/resource/Даргин_теле dbpedia-uk:Dargwa language dbpedia-uk:Dargwa language http://uz.dbpedia.org/resource/Dargʻin_tili http://ce.dbpedia.org/resource/ДаьргӀойн_литературин_мотт http://ce.dbpedia.org/resource/ДаьргӀойн_мотт https://global.dbpedia.org/id/2zczP |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Dargwa_language?oldid=1093448034&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Dargwa_language |
| foaf:name | Dargwa (en) dargan mez (en) дарган мез (en) |
| is dbo:language of | dbr:Lenina_Bayrah |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Dargwa dbr:Dar |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:North-Central_Dargwa dbr:North-Central_Dargwa_language dbr:ISO_639:dar dbr:Dargi dbr:Dargi_language dbr:Dargins_language dbr:Dargin_language dbr:Southwestern_Dargwa dbr:Southwestern_Dargwa_language |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Purrimakhi dbr:Pyatigorsky_Otdel dbr:Ruka,_Republic_of_Dagestan dbr:Sanchi,_Republic_of_Dagestan dbr:Epiglottal_ejective dbr:List_of_contemporary_ethnic_groups dbr:List_of_dictionaries_by_number_of_words dbr:List_of_endangered_languages_in_Russia dbr:North-Central_Dargwa dbr:North-Central_Dargwa_language dbr:Barshamay dbr:Bazhluk dbr:Berikey dbr:Bikalamakhi dbr:List_of_official_languages dbr:Pharyngeal_consonant dbr:Republics_of_Russia dbr:Ulluaya dbr:Uragi dbr:Urakhi dbr:Urgubamakhi dbr:Urkhnishcha dbr:Urkhuchimakhi dbr:Urzhagimakhi dbr:Utsilimakhi dbr:Uznimakhi dbr:Vanashimakhi,_Sergokalinsky_District,_Republic_of_Dagestan dbr:Varsit dbr:Verkhneye_Labkomakhi dbr:Verkhniye_Mulebki dbr:Verkhny_Arshi dbr:Verkhny_Chiamakhi dbr:Verkhny_Ubekimakhi dbr:Vladikavkazsky_Okrug dbr:Institute_for_Bible_Translation dbr:Intercontinental_Dictionary_Series dbr:Levashi,_Republic_of_Dagestan dbr:List_of_language_names dbr:List_of_languages_of_Russia dbr:Russian_Empire_Census dbr:Megeb dbr:Mekegi dbr:Safavid_Daghestan dbr:Ejective_consonant dbr:Elakatmakhi dbr:Gapshima dbr:Geba,_Republic_of_Dagestan dbr:Gedzhukh dbr:Gerkhmakhi dbr:Ginta,_Republic_of_Dagestan dbr:Giyagaramakhi dbr:Mizhigli dbr:Mugi,_Republic_of_Dagestan dbr:Mukrakari dbr:Murlatinamakhi dbr:Musultemakhi dbr:Myurego dbr:Arabic_script dbr:Arachanamakhi dbr:Lenina_Bayrah dbr:Leninkent,_Karabudakhkentsky_District,_Republic_of_Dagestan dbr:Levashinsky_District dbr:Shinkbalakada dbr:Shukty dbr:Shuragat dbr:Dené–Caucasian_languages dbr:Zilmukmakhi dbr:Zurilaudimakhi dbr:Dargwa dbr:Madzhalis dbr:Ayalakab dbr:Ayalizimakhi dbr:Ayatsimakhi dbr:Ayatsuri dbr:Aymaumakhi dbr:Aynikab dbr:Aynikabmakhi dbr:Aynurbimakhi dbr:Bakhmakhi dbr:Bakni dbr:Baltamakhi dbr:Buanzimakhi dbr:Bukkamakhi dbr:Burgimakmakhi dbr:Burkhimakhi dbr:Burtanimakhi dbr:Butulta dbr:Caucasian_Imamate dbr:Tserkhimakhi dbr:Tsizgari dbr:Tsudakhar dbr:Tsukhta dbr:Tsulikana dbr:Tsundimakhi dbr:Tsunimakhi dbr:Tsurai,_Republic_of_Dagestan dbr:Tsurmakhi dbr:Turaga,_Republic_of_Dagestan dbr:Turkmenistan dbr:Tuzlamakhi dbr:Dargin dbr:Languages_of_Russia dbr:Minority_language_broadcasting dbr:Adaga dbr:Agulsky_District dbr:Akhmedkent dbr:Akhsakadamakhi dbr:Akushinsky_District dbr:Alikhanmakhi dbr:Allate dbr:Amalte dbr:Ameterkmakhi dbr:Amir_Hamza_III dbr:Amukh dbr:Cyrillic_alphabets dbr:Dagestan dbr:Daknisa dbr:Damkulakada dbr:Dargin_languages dbr:Dargins dbr:Duakar dbr:Dubrimakhi dbr:Dzhanga dbr:Dzhangamakhi dbr:Dzhavgat dbr:Dzhibakhni dbr:Dzhigiya dbr:Dzhinabi dbr:Dzhirabachi dbr:Dzhurmachi dbr:Dzilebki dbr:Ebdalaya dbr:Nizhneye_Labkomakhi dbr:Nizhneye_Makhargimakhi dbr:Nizhneye_Mulebki dbr:Nizhniye_Karshli dbr:Nizhny_Arshi dbr:Nizhny_Chiamakhi dbr:Nizhny_Ubekimakhi dbr:Northeast_Caucasian_languages dbr:Novaya_Barsha dbr:Novoye_Mugri dbr:Novy_Urkarakh dbr:Dar dbr:Education_in_Russia dbr:Itsari_language dbr:Karamakhi dbr:List_of_Cyrillic_multigraphs dbr:List_of_ISO_639-2_codes dbr:Groznensky_Okrug dbr:Gubden dbr:Guladty dbr:Guldy dbr:Gulebki dbr:Gulli,_Republic_of_Dagestan dbr:Gumramakhi dbr:Gunakari dbr:Gunnamakhi dbr:Gurbuki dbr:Gurgumakhi dbr:Helma_van_den_Berg dbr:Inzimakhi dbr:Iragi dbr:Iraki,_Republic_of_Dagestan dbr:Irgali dbr:Itsari dbr:Izberbash dbr:Tanty dbr:Tarlankak dbr:Tarlimakhi dbr:Tashkapur dbr:Tebekmakhi dbr:Terek_Oblast dbr:Ashty,_Republic_of_Dagestan dbr:Chabanmakhi dbr:Chabazimakhi dbr:Chakhdikna dbr:Chakhimakhi dbr:Chankalamakhi dbr:Chankurbe dbr:Chinimakhi dbr:Chirag_language dbr:Chishili dbr:Kachkalyk dbr:Kadar,_Russia dbr:Kaddamakhi dbr:Kadirkent dbr:Kaitag_language dbr:Kakamakhi,_Levashinsky_District,_Republic_of_Dagestan dbr:Kakmakhi dbr:Kalkni dbr:Kamkadamakhi dbr:Kanasiragi dbr:Karatsan dbr:Karekadani dbr:Karkatsi dbr:Karsha,_Republic_of_Dagestan dbr:Kartalay dbr:Kassagumakhi dbr:Kavkamakhi dbr:Kaytagsky_District dbr:Kertukmakhi dbr:Khabkaymakhi dbr:Khadagi dbr:Khadzhalmakhi dbr:Kharbuk dbr:Khasakent dbr:Khasavyurtovsky_Okrug dbr:Khazhnimakhi dbr:Khuduts dbr:Lak_language dbr:Laks_(Caucasus) dbr:Sumiya,_Republic_of_Dagestan dbr:Sunzhensky_Otdel dbr:Surkhachi dbr:Surkhavkent dbr:Sutbuk dbr:Tagirkent dbr:ISO_639:dar dbr:Deybuk dbr:Dibgalik dbr:Ditunshimakhi dbr:Pilyaki dbr:Dargi dbr:Dargi_language dbr:Dargins_language dbr:Inkuchimakhi dbr:Kirki,_Republic_of_Dagestan dbr:Kishcha dbr:Kizlyarsky_Otdel dbr:Kubachi_(urban-type_settlement) dbr:Kubachi_language dbr:Kubrimakhi dbr:Kudagu dbr:Kulegu dbr:Kulibukhna dbr:Kulidzha dbr:Kuliyamakhi dbr:Kumamakhi dbr:Kundurkhe dbr:Kunki,_Republic_of_Dagestan dbr:Kuppa,_Republic_of_Dagestan dbr:Kurimakhi dbr:Kurkimakhi dbr:Miglakasimakhi dbr:Naskent dbr:Natsi,_Republic_of_Dagestan dbr:Semgamakhi dbr:Sergokalinsky_District dbr:Shari,_Dakhadayevsky_District,_Republic_of_Dagestan dbr:Shilyagi dbr:Yaraymakhi dbr:Urkarakh dbr:Sergokala dbr:Dargin_language dbr:Southwestern_Dargwa dbr:Southwestern_Dargwa_language |
| is dbp:commonLanguages of | dbr:Safavid_Daghestan |
| is dbp:label of | dbr:Northeast_Caucasian_languages |
| is dbp:language of | dbr:Lenina_Bayrah |
| is dbp:officialLangList of | dbr:Dagestan |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Dargwa_language |