Arabic script (original) (raw)

dbo:abstract

Die arabische Schrift ist heute eine der am weitesten verbreiteten Schriften der Welt und blickt im engeren Sinne auf eine Geschichte von etwa eineinhalb Jahrtausenden zurück, obwohl ihr Ursprung, wie der fast aller Alphabetschriften, älter ist. Sie wird von rechts nach links geschrieben. (de)
الكتابة العربية هو نظام الكتابة المستخدم في كتابة اللغة العربية، وفي كتابة لغات أخرى في آسيا وأفريقيا كذلك، مثل اللغات الأذرية والسندية والبشتوية والفارسية والبنجابية والكردية واللرية والأردية والمندنكوية وغيرها. وكان مسلمو الصين يستخدمونها لكتابة لهجاتهم الصينية، وكان الأندلسيون المستعربون حتى القرن السادس عشر يكتبون بلغاتهم الإسبانية والبرتغالية المرسومة بالخط العربي. إضافة لذلك، كانت اللغة التركية قبل 1928 تكتب بنسخة من الخط العربي. الخط العربي هو ثاني أكثر أنظمة الكتابة استخداما في العالم حسب عدد الدول المستخدمة لها والثالث من حيث عدد المستخدمين، بعد نظام الألفبائية اللاتينية والمقاطع الصينية. يكتب الخط العربي من اليمين إلى اليسار بحروف متصلة. في معظم الأحيان، الحرف يمثل صوتا صامتا، وأحيانا يمثل صوتا صائتا، فمعظم أنظمة الكتابة المبنية على الخط العربي هي أبجديات. كان الخط العربي مستخدما في البداية لكتابة نصوص باللغة العربية، وخصوصا القرآن وهو الكتاب المقدس الرئيسي والوحيد في الإسلام. وأصبح الخط العربي مع انتشار الإسلام مستخدما في كتابة لغات كثيرة في أسر لغات مختلفة، ما أدى إلى إضافة حروف جديدة ورموز أخرى، فصارت بعد النسخ، مثل الكتابات الكردية والأويغورية والبوسنية، أبوجيدات أو ألفبائيات حقيقية. الخط العربي كنظام كتابة هو كذلك أساس تقاليد فن الخط العربي. (ar)
The Arabic script is the writing system used for Arabic and several other languages of Asia and Africa. It is the second-most widely used writing system in the world by number of countries using it or a script directly derived from it, and the third-most by number of users (after the Latin and Chinese scripts). The script was first used to write texts in Arabic, most notably the Quran, the holy book of Islam. With the religion's spread, it came to be used as the primary script for many language families, leading to the addition of new letters and other symbols. Such languages still using it are: Persian (Farsi/Dari), Malay (Jawi), Uyghur, Kurdish, Punjabi (Shahmukhi), Sindhi, Balti, Balochi, Pashto, Lurish, Urdu, Kashmiri, Rohingya, Somali and Mandinka, Mooré among others. Until the 16th century, it was also used for some Spanish texts, and—prior to the language reform in 1928—it was the writing system of Turkish. The script is written from right to left in a cursive style, in which most of the letters are written in slightly different forms according to whether they stand alone or are joined to a following or preceding letter. However, the basic letter form remains unchanged. The script does not have capital letters. In most cases, the letters transcribe consonants, or consonants and a few vowels, so most Arabic alphabets are abjads, with the versions used for some languages, such as Sorani, Uyghur, Mandarin, and Serbo-Croatian, being alphabets. It is also the basis for the tradition of Arabic calligraphy. (en)
Araba skribmaniero estas skribmaniero uzata por skribi kelkajn lingvojn de Azio kaj Afriko, kiaj la Araba, Mandinkaj dialektoj, Sorana lingvo aŭ Centra Kurda, Luriaj dialektoj, Persa, Urdua, Paŝtoa, kaj aliaj. Eĉ ĝis la 16a jarcento, ĝi estis uzata por skribi kelkajn tekstojn en arabhispana. Ĝi estas la tria plej amplekse uzata skribsistemo en la mondo, post la Latina kaj la Ĉina. La Araba skribmaniero estas skribita el dekstro al maldekstro en kursiva stilo. En plej kazoj la literoj transskribas konsonantojn, aŭ konsonantojn kaj malmultajn vokalojn, kaj tiele plej arabaj alfabetoj estas abjad. Tiu skribmaniero estis unue uzata por skribi tekstojn en Araba, ĉefe la Korano, nome la sankta libro de Islamo. Kun la etendo de Islamo, ĝi iĝis uzata por skribi lingvojn de multaj diversaj lingvofamilioj, kio kondukis al la aldono de novaj literoj kaj de aliaj simboloj, kaj tiele kelkaj versioj, kiaj Kurda, Ujgura, kaj malnova Bosna iĝis abugidaj aŭ veraj alfabetoj. Ĝi estas ankaŭ la bazo por la tradicio de Araba kaligrafio. La Araba skribmaniero havas la kodojn ISO 15924 Araba kaj 160. (eo)
Het Arabische schrift is een alfabet (abjad) dat wordt gebruikt voor het schrijven van een aantal talen in Azië en Afrika, waaronder het Arabisch, Azerbeidzjaans, Sindhi, Pasjtoe, Perzisch, Punjabi, Koerdisch, Luri, Urdu, Mandinka en andere. Tot in de 16e eeuw werden sommige teksten in Spanje, zoals in het Mozarabisch, ook geschreven met in het Arabische schrift, het zogeheten Aljamiado. Bovendien werd het Turks geschreven in een Perso-Arabisch schrift voordat Mustafa Kemal in 1928 het Latijns schrift invoerde in de nieuwe Republiek Turkije. Na het Latijns schrift wordt het Arabisch schrift wereldwijd het meest gebruikt gemeten naar het aantal landen, en na het Latijns schrift en de Chinese karakters het meest gebruikte schrift gemeten naar het aantal gebruikers. Het Arabische schrift wordt geschreven van rechts naar links. Er bestaan ongeveer dertig verschillende alfabetten die gebaseerd zijn op het Arabische schriftsysteem. Het oudste en bekendste, het Arabisch alfabet, heeft 28 letters met alleen maar medeklinkers; het is daarmee een zogenaamde 'zuivere' abjad. De overige 29 alfabetten hebben aantallen letters variërend van 28 tot 64; degene die ook klinkers bevatten, worden 'onzuivere' abjads genoemd. Het schrift werd als eerste gebruikt om teksten in het Arabisch te schrijven, waarbij de Koran, het heilige boek van de islam, geldt als het bekendste voorbeeld. Naarmate de islam werd verspreid vanaf de 7e eeuw, werd het schrift overgenomen om talen uit veel andere taalfamilies op te tekenen. In dat proces werden per taal alfabetten opgesteld waaraan nieuwe letters en symbolen werden toegevoegd waar nodig, zoals het Koerdische Sorani-alfabet. Het in Perzië ontwikkelde alfabet en latere alfabetten die erop gebaseerd zijn wordt ook wel 'Perso-Arabisch' genoemd. (nl)
Ара́бский алфави́т (также арабское письмо, ара́бица) — алфавит, используемый для записи арабского языка и (чаще всего в модифицированном виде) некоторых других языков — в частности, персидского, пушту, урду, курдского, уйгурского, узбекского (в Афганистане) и др., см. Арабо-персидская письменность. Состоит из 28 букв и используется для письма справа налево. Происходит от набатейского письма, окончательно сложился в VI веке. Ход написания слов такой: 1. * пишут основные части букв, не требующие отрыва пера от бумаги; 2. * добавляют те части, которые требуют отрыва пера: отвесную черту букв ط и ظ, верхнюю наклонную черту буквы ك и точки, присущие многим буквам; 3. * если нужно, расставляют вспомогательные значки (то есть огласовки (харакят)). (ru)
Ара́бська абе́тка (іноді арабиця або в'язь) — абетка, яка використовується для запису арабської мови і (у дещо зміненому вигляді) деяких інших мов, зокрема перської, урду і деяких тюркських мов. Вона складається з 28 літер. Арабське письмо пишеться справа наліво. Арабська абетка відіграє важливу роль у світі як абетка ісламу та Корану. Вона поширювалася разом з поширенням ісламу. На сьогодні арабське письмо є найбільш розповсюдженим у світі після латиниці. Арабську абетку використовують такі мови: арабська, перська, пушту, курдська, урду, малайська, джаві. У Середньовіччі на Русі ця абетка була відома під назвою арабська в'язь (походить від лат. text — в'язь чи від зовнішньої подібності до мережива). Очевидно, що вперше вона стала відомою на руських землях, практично з часу виникнення ісламу, утворення Арабського халіфату й появи арабських купців на Русі, відтоді археологи знаходять арабські дирхеми з надписами в'яззю. У XIII ст. (часів Монгольської імперії) на Русі відомі монети, викарбувані ханами Золотої Орди з арабською в'яззю. Також, з XIV ст. в Україні при князівських замках з'являються спільноти русько- й тюркомовних служилих людей, які сповідували іслам («татар»). У їхньому середовищі здобули значне поширення кітаби — книги релігійного змісту, написані за допомогою арабської в'язі руською писемною мовою (Див. детальніше Білоруська арабська абетка). (uk)
阿拉伯文字是一种用于书写阿拉伯语、曼丁哥语方言、中库尔德语、卢尔语、波斯语、乌尔都语、普什图语及其他亚非语言的书写系统。在16世纪还被用于书写西班牙语。阿拉伯文字是世界上第二大广泛使用的书写系统，也是继拉丁文字和汉字之后使用人数第三的文字。阿拉伯文字以手写体方式右起横书。其字母多数情况下表示辅音或者有少数元音的辅音，因此多数阿拉伯文字母表为辅音音素文字。阿拉伯文字最初用于书写阿拉伯语，尤其是用于伊斯兰教经典《古兰经》。随着伊斯兰教的传播被用于书写多个语族的语言，产生了新的字母和其他符号，在库尔德语、维吾尔语及古代成为元音附标文字或者全音素文字。阿拉伯文字也是阿拉伯书法的基础。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:fam

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

Die arabische Schrift ist heute eine der am weitesten verbreiteten Schriften der Welt und blickt im engeren Sinne auf eine Geschichte von etwa eineinhalb Jahrtausenden zurück, obwohl ihr Ursprung, wie der fast aller Alphabetschriften, älter ist. Sie wird von rechts nach links geschrieben. (de)
阿拉伯文字是一种用于书写阿拉伯语、曼丁哥语方言、中库尔德语、卢尔语、波斯语、乌尔都语、普什图语及其他亚非语言的书写系统。在16世纪还被用于书写西班牙语。阿拉伯文字是世界上第二大广泛使用的书写系统，也是继拉丁文字和汉字之后使用人数第三的文字。阿拉伯文字以手写体方式右起横书。其字母多数情况下表示辅音或者有少数元音的辅音，因此多数阿拉伯文字母表为辅音音素文字。阿拉伯文字最初用于书写阿拉伯语，尤其是用于伊斯兰教经典《古兰经》。随着伊斯兰教的传播被用于书写多个语族的语言，产生了新的字母和其他符号，在库尔德语、维吾尔语及古代成为元音附标文字或者全音素文字。阿拉伯文字也是阿拉伯书法的基础。 (zh)
الكتابة العربية هو نظام الكتابة المستخدم في كتابة اللغة العربية، وفي كتابة لغات أخرى في آسيا وأفريقيا كذلك، مثل اللغات الأذرية والسندية والبشتوية والفارسية والبنجابية والكردية واللرية والأردية والمندنكوية وغيرها. وكان مسلمو الصين يستخدمونها لكتابة لهجاتهم الصينية، وكان الأندلسيون المستعربون حتى القرن السادس عشر يكتبون بلغاتهم الإسبانية والبرتغالية المرسومة بالخط العربي. إضافة لذلك، كانت اللغة التركية قبل 1928 تكتب بنسخة من الخط العربي. الخط العربي هو ثاني أكثر أنظمة الكتابة استخداما في العالم حسب عدد الدول المستخدمة لها والثالث من حيث عدد المستخدمين، بعد نظام الألفبائية اللاتينية والمقاطع الصينية. (ar)
The Arabic script is the writing system used for Arabic and several other languages of Asia and Africa. It is the second-most widely used writing system in the world by number of countries using it or a script directly derived from it, and the third-most by number of users (after the Latin and Chinese scripts). (en)
Araba skribmaniero estas skribmaniero uzata por skribi kelkajn lingvojn de Azio kaj Afriko, kiaj la Araba, Mandinkaj dialektoj, Sorana lingvo aŭ Centra Kurda, Luriaj dialektoj, Persa, Urdua, Paŝtoa, kaj aliaj. Eĉ ĝis la 16a jarcento, ĝi estis uzata por skribi kelkajn tekstojn en arabhispana. Ĝi estas la tria plej amplekse uzata skribsistemo en la mondo, post la Latina kaj la Ĉina. La Araba skribmaniero havas la kodojn ISO 15924 Araba kaj 160. (eo)
Het Arabische schrift is een alfabet (abjad) dat wordt gebruikt voor het schrijven van een aantal talen in Azië en Afrika, waaronder het Arabisch, Azerbeidzjaans, Sindhi, Pasjtoe, Perzisch, Punjabi, Koerdisch, Luri, Urdu, Mandinka en andere. Tot in de 16e eeuw werden sommige teksten in Spanje, zoals in het Mozarabisch, ook geschreven met in het Arabische schrift, het zogeheten Aljamiado. Bovendien werd het Turks geschreven in een Perso-Arabisch schrift voordat Mustafa Kemal in 1928 het Latijns schrift invoerde in de nieuwe Republiek Turkije. (nl)
Ара́бский алфави́т (также арабское письмо, ара́бица) — алфавит, используемый для записи арабского языка и (чаще всего в модифицированном виде) некоторых других языков — в частности, персидского, пушту, урду, курдского, уйгурского, узбекского (в Афганистане) и др., см. Арабо-персидская письменность. Состоит из 28 букв и используется для письма справа налево. Происходит от набатейского письма, окончательно сложился в VI веке. Ход написания слов такой: (ru)
Ара́бська абе́тка (іноді арабиця або в'язь) — абетка, яка використовується для запису арабської мови і (у дещо зміненому вигляді) деяких інших мов, зокрема перської, урду і деяких тюркських мов. Вона складається з 28 літер. Арабське письмо пишеться справа наліво. Арабська абетка відіграє важливу роль у світі як абетка ісламу та Корану. Вона поширювалася разом з поширенням ісламу. На сьогодні арабське письмо є найбільш розповсюдженим у світі після латиниці. Арабську абетку використовують такі мови: арабська, перська, пушту, курдська, урду, малайська, джаві. (uk)

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:translitLang1Type of