Embodied cognition (original) (raw)

dbo:abstract

الإدراك المجسّد أو الإدراك المكتسب بشكل محسوس، هو النظرية القائلة بأن العديد من سمات الإدراك تتشكل من جوانب الجسم بأكمله. وتشمل سمات الإدراك مفاهيم عقلية عالية المستوى (مثل المفاهيم والتقسيمات) وأداء مختلف المهام المعرفية (مثل التفكير أو إصدار الحكم). تشمل جوانب الجسم النظام الحركي، والنظام الحسي، والتفاعلات الجسدية مع البيئة، والافتراضات حول العالم الذي بني في الكائن. يطعن طرح الإدراك المجسد في نظريات أخرى، مثل المعرفية، والازدواجية الديكارتية. ويرتبط ارتباطًا وثيقا بأطروحات العقل الممتد، والتفاعلية (مع المحيط). تعتمد الرؤية الحديثة على رؤى مستمدة من الأبحاث الحديثة في علم النفس، واللغويات، وعلوم الإدراك، والأنظمة الديناميكية، والذكاء الاصطناعي، والروبوتات، والإدراك الحيواني، وإدراك النباتات، وبيولوجيا الأعصاب. (ar)
Vtělená kognice představuje v kognitivní vědě výzkum který klade důraz na důležitost formativní role prostředí při vývoji kognitivních procesů. Obecná teorie tvrdí, že kognitivní procesy se vyvíjí když se z interakcí, které jsou orientované na cíl a probíhají v reálném čase, mezi organismy a jejich prostředím, vynoří propojené systémy. Povaha těchto interakcí ovlivňuje tvorbu a blíže specifikuje charakter vývoje kognitivních kapacit. Jelikož byla teorie vtělené kognice formulována v různých podoborech kognitivní vědy (to jsou: vývojová psychologie, umělá inteligence/robotika, lingvistika a filosofie mysli), tento výzkumný program je stále ve vývoji. Všechny koncepty však již sdílí jednu nezbytnou podmínku pro kognici, aby byla vtělená: hlavní pojetí vtělenosti je chápáno jako unikátní způsob sensomotorických kapacit organismu umožňujících mu se úspěšně interagovat s jeho environmentální nikou. Všechny různé formulace obecné teorie vtělené kognice navíc sdílí společný cíl vyvinout (kognitivní) vysvětlení, které zachycuje způsob, jakým na sebe mysl, tělo a svět vzájemně působí a vzájemně se ovlivňují směrem k adaptivnímu úspěchu organismu. (cs)
Embodiment (deutsch: Verkörperung, Inkarnation oder Verleiblichung) ist eine These aus der neueren Kognitionswissenschaft, nach der Bewusstsein einen Körper benötigt, also eine physische Interaktion voraussetzt. Diese Auffassung ist der klassischen Interpretation des Bewusstseins (insbesondere im Sinne des Kognitivismus und computationaler Theorien) entgegengesetzt und wird als grundlegende Wende in der Kognitionswissenschaft angesehen. (de)
Embodied cognition is the theory that many features of cognition, whether human or otherwise, are shaped by aspects of an organism's entire body. Sensory and motor systems are seen as fundamentally integrated with cognitive processing. The cognitive features include high-level mental constructs (such as concepts and categories) and performance on various cognitive tasks (such as reasoning or judgment). The bodily aspects involve the motor system, the perceptual system, the bodily interactions with the environment (situatedness), and the assumptions about the world built into the organism's functional structure. The embodied mind thesis challenges other theories, such as cognitivism, computationalism, and Cartesian dualism. It is closely related to the extended mind thesis, situated cognition, and enactivism. The modern version depends on insights drawn from up to date research in psychology, linguistics, cognitive science, dynamical systems, artificial intelligence, robotics, animal cognition, plant cognition, and neurobiology. (en)
L'embodiment (ou cognition incarnée) est un concept issu de la psychologie cognitive. Il fait référence aux pensées (cognition), aux sentiments (émotion) et aux comportements (corps) basés sur nos expériences sensorielles et sur nos positions corporelles. Dans la pratique, il est utilisé pour penser des aspects généralement associés à notre vie quotidienne, tels que notre façon de bouger, de parler et de se développer. Ce processus d’embodiment se constitue de deux modes de fonctionnement : * le premier mode, « bottom-up », explique la manière dont les informations provenant du corps influencent notre cognition ; * le second, nommé « top-down », correspond à la manière dont notre cognition va influencer nos mouvements corporels. (fr)
체화된 인지는 인간이든 그렇지 않든 인식의 많은 특징이 유기체의 전신 측면에 의해 형성된다는 이론이다. 인지의 특징은 높은 수준의 정신적 구성(예: 개념 및 범주)과 다양한 인지 작업(예: 추론 또는 판단)에 대한 수행을 포함한다. 신체의 측면에는 운동 시스템, 지각 시스템, 환경과의 신체적 상호 작용(상황), 유기체의 구조에 내장된 세계에 대한 가정이 포함된다. 체화된 마음 테제는 인지주의, 계산주의, 데카르트 이원론 과 같은 다른 이론에 도전한다. 그것은 확장된 마음의 테제, 상황적 인지, 행동주의와 밀접 하게 관련되어 있다. 현대 버전은 심리학, 언어학, 인지 과학, 역학 시스템, 인공지능, 로봇공학, 동물 인지, 식물 인지 및 신경 생물학의 최근 연구에서 얻은 통찰력에 의존한다. 체화된 인지 이론의 지지자들은 인지 형성과 인지 능력 이해에 있어 신체가 하는 능동적이고 중요한 역할을 강조한다. 철학에서 체화된 인지는 행위자의 인식이 세계에 대한 단순한 (선천적인) 추상적 표현의 산물이 아니라 뇌 자체를 넘어 행위자의 신체 측면에 의해 강하게 영향을 받는다고 주장한다. 체화된 인지 모델은 모든 정신 현상이 비물리적이므로 신체의 영향을 받지 않는 체화되지 않은 데카르트 모델에 반대한다. 따라서 구현 테제는 인지에 대한 설명으로 신체 경험을 재도입하려고 한다. 그것은 다소 광범위한 테제이며 구현의 약한 변형과 강한 변형을 모두 포함한다. 체화된 인지는 정신적 구성물(예: 생각 및 욕구)이 신체 행동에 영향을 미치는 것처럼 내부 및 외부(예: 신체 및 환경)의 여러 요인이 인지 능력 개발에 역할을 한다고 주장한다. 이러한 이유로 체화된 인지는 잘 정의되고 통일된 이론이라기보다 광범위한 연구 프로그램으로 간주된다. 체화된 인지에 대한 과학적 접근 방식은 체화된 인지를 (방법론적으로) 조사하기 위한 공동 노력의 일환으로 여러 연구 영역의 아이디어에 도달하고 영감을 주고 결합한다. 체화된 인지에 대한 연구는 언어학, 신경과학, (인지)심리학, 철학, 인공지능, 로봇공학 등 과학 내 다양한 분야로 구성되어 있다. 이러한 이유로 체화된 인지에 대한 최근의 발전은 인지의 본질, 구조 및 메커니즘을 보는 새로운 방법을 제공하는 인지 과학의 체화된 화장으로 간주될 수 있다. 또한, 인지의 체화는 인지, 언어, 기억, 학습, 추론, 감정, 자기조절, 사회적 측면과 같은 인지의 다양한 특징을 체현의 렌즈를 통해 재검토하고 조사하여 이론적, 방법론적 토대를 마련해야 한다. (ko)
La filosofia del corpo o cognizione incorporata è un concetto ideato da una corrente di filosofi, cognitivisti e ricercatori di intelligenza artificiale secondo i quali la natura della mente umana sarebbe ampiamente determinata dalle caratteristiche e dai movimenti del corpo umano. Sostengono che tutti gli aspetti della cognizione (idee, pensieri, concetti e categorie) sarebbero plasmati da aspetti del corpo. Tali aspetti comprendono il sistema percettivo, le intuizioni che sottostanno alle capacità di movimento, le attività e le interazioni con l'ambiente, e i presupposti ontologici sul mondo integrati nel nostro corpo e nel nostro cervello. La tesi della filosofia del corpo si oppone ad altre teorie della cognizione, come il cognitivismo classico, il e ovviamente il dualismo cartesiano. L'idea ha le sue radici nella filosofia di Kant e di alcuni filosofi continentali del XX secolo, come Maurice Merleau-Ponty. La versione più moderna fa riferimento a risultati ottenuti da recenti ricerche nella linguistica, nelle scienze cognitive, nell'intelligenza artificiale, nella robotica e nella neurobiologia. George Lakoff (un linguista e cognitivista) e suoi collaboratori (compresi , Mark Turner, e ) hanno scritto una serie di opere che promuovono ed ampliano la tesi sulla base di scoperte nel campo delle scienze cognitive, come la metafora concettuale e lo . I ricercatori nella robotica come Rodney Brooks, Hans Moravec e hanno sostenuto come a loro avviso la vera intelligenza artificiale possa essere raggiunta solo da macchine dotate di abilità sensoriali e motorie e di un corpo vero e proprio, collegato e relazionato al mondo. I risultati di questi ricercatori hanno a loro volta ispirato filosofi come Andy Clark e . La proposta da e colleghi dei Laboratori Haskins sostiene che l'identificazionee delle parole è "situata" nella percezione dei movimenti corporei mediante i quali le parole vengono formate. Gerald Edelman, Antonio Damasio ed altri neurobiologi hanno chiarito le connessioni tra corpo, strutture individuali del cervello ed aspetti della mente come la coscienza, l'emozione, l'autocoscienza e la volontà. La biologia ha ispirato Gregory Bateson, Humberto Maturana, Francisco Varela, Eleanor Rosch and a sviluppare un'idea strettamente legata detta , mentre persegue una descrizione della cognizione biologicamente radicata detta ''. (it)
A cognição incorporada é a teoria de que muitas características da cognição, sejam humanas ou não, são moldadas por aspectos de todo o corpo do organismo. As características da cognição incluem construções mentais de alto nível (como conceitos e categorias) e desempenho em várias tarefas cognitivas (como raciocínio ou julgamento). Os aspectos do corpo incluem o sistema motor, o sistema perceptivo, as interações corporais com o ambiente (situacionalidade) e as suposições sobre o mundo que são incorporadas à estrutura do organismo. A tese da mente incorporada desafia outras teorias, como cognitivismo, computacionalismo e dualismo cartesiano. Está intimamente relacionado com a tese da mente estendida, cognição situada e enactivismo. A versão moderna depende de insights extraídos de pesquisas recentes em psicologia, linguística, ciência cognitiva, sistemas dinâmicos, inteligência artificial, robótica, cognição animal, cognição de plantas e neurobiologia. (pt)
Poznanie ucieleśnione (z ang. embodied cognition) – określenie stosowane w filozofii, psychologii oraz teorii umysłu na taki typ poznania, na którego wpływ mają nie tylko procesy przetwarzania informacji w mózgu, ale i w całym ciele. Poprzez to teoria ta stoi w opozycji do zakładanego w kognitywistyce symbolicznej poglądu o obliczeniowej teorii umysłu (CTM), mówiącego, że mózg jako operujący symbolicznymi obliczeniami organ nadrzędnie przyczynia się do poznania świata. Podejście to stoi także w opozycji do dualizmu kartezjańskiego. Zakłada, że nasza wiedza o świecie jest nierozerwalnie związana z naszymi ciałami, językiem i społecznym usytuowaniem, czyli ucieleśnieniem. Margaret Willson wyróżniła 6 wyróżników paradygmatu podejścia ucieleśnionego: 1. * Procesy poznawcze są usytuowane – w trakcie procesu kognitywnego nabyte dane są na bieżąco uzupełniane i wpływają na proces ich przetwarzania, dodatkowo poznanie odbywa się także przy pomocy narządów zmysłów, które wpływają na zachodzące w mózgu procesy obliczeniowe. Jako przykład podaje się tu najczęściej jazdę samochodem 2. * Procesy poznawcze podlegają upływowi czasu – przy szybko zmieniających się warunkach środowiskowych, proces wytwarzania obrazów umysłowych może zwalniać, zakłada się, że jest on wspomagany przez dane zmysłowe. 3. * Nadmiar informacji jest magazynowany poza mózgiem, przykładami są rozmaite kalendarze, notatki, czy wręcz literatura do których to źródeł dostęp jest możliwy tylko i wyłączenie za pośrednictwem zmysłów. 4. * Środowisko jest częścią systemu poznawczego – zakłada się, że na procesy umysłowe wpływają zmieniające się warunki środowiskowe, rozumie się przez nie nie tylko zjawiska środowiska przyrodniczego mające wpływ na podstawowe zmysły człowieka (jak np. temperatura), ale także jego jego środowisko informacyjne i kulturowe (wiedza, poglądy, religia). Wynika z tego że sytuacja oraz doświadczająca ją osoba są ze sobą stale związane, pogląd ten jest częściowo zbieżny z koncepcją poznania rozproszonego (z ang. distributet cognition). 5. * Procesy poznawcze wspomagają działanie – duża część wyobrażeń umysłowych powstała by pomagać w poruszaniu się w trójwymiarowym świecie są więc ewolucyjnie związane z ciałami w jakich się znajdujemy. Spostrzeganie i pamięć wpływają zatem na zachowanie w danej sytuacji. 6. * Procesy poznawcze bazują na ciele – wiele scentralizowanych pozornie oddzielonych od ciała procesów kognitywnych podlegają schematom, które wykształciły się w nich aby wspomagać motorykę czy przetwarzać wrażenia zmysłowe. Do punktu 5 i 6 dobrym przykładem jest znany z robotyki problem na który natknęły się pierwsze próby skonstruowania sieci neuronowej WalkNet kontrolującej robota o sześciu kończynach (trudnością był brak znanych z ludzkiej kognicji wyobrażeń umysłowych dotyczących kontroli wielu kończyn). (pl)
體化認知（英語：Embodied cognition ），又稱為體現的認知、具身認知，是一種認知理論，該理論認為無論是人類還是其他生物，其多數认知特徵是由生物體全身的各方面所塑造而成。认知特征包括高级的心理產物（例如概念和範疇）以及在各種認知任務（如推理或判斷）中的表現。而身體方面則包括运动系统、，身体与环境的相互作用（），以及根據生物體結構來設想這個世界。體化心靈的论点對如認知主義、计算主義和笛卡尔二元论等其他理论發起了挑战，並且与、和密切相关。其现代版本取決於多領域最新的研究見解，包括心理学、语言学、认知科学、动力学系统、人工智慧、机器人学、动物认知、和神经生物学。 (zh)
Воплощённое познание (англ. Embodied cognition) — теория, подразумевающая, что разум нужно рассматривать в его взаимосвязях с физическим телом, которое в свою очередь взаимодействует с окружающей средой. Воплощённое познание является направлением социальной и когнитивной психологии, охватывающей такие вопросы, как социальное взаимодействие, процессы восприятия, представления, памяти, внимания, абстрактного мышления, включая обработку символьных систем (язык, математика), решение проблем и принятие решений. Согласно теории воплощённого познания, между чувственно-моторным опытом и поведением, эмоциями, принятием решений существует сложная связь. Мозг работает во взаимосвязи с физическими факторами, а ощущения связаны как с бессознательным, так и с сознательным мышлением. Например, если участница исследования держит карандаш в зубах, задействуя мышцы, которые работают, когда человек улыбается, то она воспринимает приятные высказывания быстрее, чем неприятные. Если же карандаш находится между носом и верхней губой, включая в работу мышцы, которые действуют, когда мы хмуримся, то наблюдается противоположный эффект. Теория воплощенного познания представляет собой скорее совокупность предпосылок, которых придерживаются многочисленные исследователи-когнитивисты, нежели единую стройную концепцию. Ключевые положения теории воплощенного познания сформулированы в работе «Six views of embodied cognition» : 1. * Познание укоренено в среде. Оно происходит под воздействием внешних раздражителей, вызывающих реакции, соответствующие задаче. 2. * Познание работает в условиях дефицита времени. Нам приходится иметь дело с ограничением времени, отведенного на выполнение действия. 3. * Мы передаем часть познавательной работы окружающей среде, чтобы уменьшить когнитивную нагрузку. Справочники, словари, компьютерные файлы и пр. — все это можно считать когнитивными приспособлениями, помогающими избегать запоминания лишней информации и, следовательно, частью когнитивных процессов. 4. * Окружающая среда — часть когнитивной системы. Чтобы разобраться в процессах познания, нужно изучать одновременно и ситуацию и находящегося в ней познающего субъекта (см. также интегральную модель познания в контексте его обусловленности ситуативным контекстом, телесными механизмами и законами физического мира). 5. * Задача познания — служить достижению целей. Нужно изучать когнитивные процессы c точки зрения их влияния на поведение, соответствующее определенной ситуации. 6. * Познание, даже будучи оторванным от окружающей среды (например, при работе памяти или воображения), все равно основано на тех же механизмах переработки сенсорной информации и моторного контроля, что и восприятие действительности / взаимодействие с действительностью. Для когнитивных исследований семантики, например, последний принцип (связь между офлайновым мышлением и телесными механизмами – восприятием, моторной системой) оказывается особенно важен, поскольку открывает новую перспективу, под которой может рассматриваться организация семантической системы в сознании человека: если языковая семантика формируется и хранится в индивидуальном сознании на основе телесного опыта, следовательно, семантика может быть систематически описана с точки зрения телесного опыта, и такое описание может претендовать на экологическую валидность и внутреннюю системность (как следствие системности перцептивного и моторного механизмов познания). (ru)
Втілене пізнання (англ. Embodied cognition) — теорія, яка припускає, що розум потрібно розглядати в його взаємозв'язках з фізичним тілом, яке в свою чергу взаємодіє з навколишнім середовищем. Втілене пізнання — предмет дослідження соціальної та когнітивної психології, яка охоплює такі питання, як соціальна взаємодія та прийняття рішень. Відповідно до теорії втіленого пізнання, між чуттєво-моторним досвідом і поведінкою, емоціями, ухваленням рішень існує складний зв'язок. Мозок працює у взаємозв'язку з фізичними факторами, а відчуття пов'язані як з несвідомим, так і з свідомим мисленням. Наприклад, якщо піддослідний тримає олівець в зубах, тим самим будуть задіяні м'язи, які працюють, коли людина посміхається, то він сприймає приємні висловлювання швидше, ніж неприємні. Якщо ж олівець знаходиться між носом і верхньою губою, включаючи в роботу м'язи, які діють, коли ми хмуримося, то спостерігається протилежний ефект. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:author

Marcin Miłkowski (en)
RA Wilson and L Foglia (en)

dbp:cognitivefeatures

dbr:Concepts
dbr:Categorization
(en)
Emotion]] (en)
Language]] (en)
Learning]] (en)
Memory]] (en)
Perception]] (en)
Reasoning]] (en)
Self-regulation]] (en)
Sensorimotor contingencies]] (en)
Social cognition]] (en)
[[#Emotion (en)
[[#Language (en)
[[#Learning (en)
[[#Memory (en)
[[#Perception (en)
[[#Reasoning (en)
[[#Self-regulation (en)
[[#Sensorimotor_contingencies (en)
[[#Social cognition (en)

dbp:relatedfields

dbp:text

Many features of cognition are embodied in that they are deeply dependent upon characteristics of the physical body of an agent, such that the agent's beyond-the-brain body plays a significant causal role, or a physically constitutive role, in that agent's cognitive processing. (en)
It would be a mistake, however, to suppose that cognition consists simply of building maximally accurate representations of input information...the gaining of knowledge is a stepping stone to achieving the more immediate goal of guiding behavior in response to the system's changing surroundings. (en)
By using the term embodied we mean to highlight two points: first that cognition depends upon the kinds of experience that come from having a body with various sensorimotor capacities, and second, that these individual sensorimotor capacities are themselves embedded in a more encompassing biological, psychological and cultural context. (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

Embodiment (deutsch: Verkörperung, Inkarnation oder Verleiblichung) ist eine These aus der neueren Kognitionswissenschaft, nach der Bewusstsein einen Körper benötigt, also eine physische Interaktion voraussetzt. Diese Auffassung ist der klassischen Interpretation des Bewusstseins (insbesondere im Sinne des Kognitivismus und computationaler Theorien) entgegengesetzt und wird als grundlegende Wende in der Kognitionswissenschaft angesehen. (de)
體化認知（英語：Embodied cognition ），又稱為體現的認知、具身認知，是一種認知理論，該理論認為無論是人類還是其他生物，其多數认知特徵是由生物體全身的各方面所塑造而成。认知特征包括高级的心理產物（例如概念和範疇）以及在各種認知任務（如推理或判斷）中的表現。而身體方面則包括运动系统、，身体与环境的相互作用（），以及根據生物體結構來設想這個世界。體化心靈的论点對如認知主義、计算主義和笛卡尔二元论等其他理论發起了挑战，並且与、和密切相关。其现代版本取決於多領域最新的研究見解，包括心理学、语言学、认知科学、动力学系统、人工智慧、机器人学、动物认知、和神经生物学。 (zh)
الإدراك المجسّد أو الإدراك المكتسب بشكل محسوس، هو النظرية القائلة بأن العديد من سمات الإدراك تتشكل من جوانب الجسم بأكمله. وتشمل سمات الإدراك مفاهيم عقلية عالية المستوى (مثل المفاهيم والتقسيمات) وأداء مختلف المهام المعرفية (مثل التفكير أو إصدار الحكم). تشمل جوانب الجسم النظام الحركي، والنظام الحسي، والتفاعلات الجسدية مع البيئة، والافتراضات حول العالم الذي بني في الكائن. (ar)
Vtělená kognice představuje v kognitivní vědě výzkum který klade důraz na důležitost formativní role prostředí při vývoji kognitivních procesů. Obecná teorie tvrdí, že kognitivní procesy se vyvíjí když se z interakcí, které jsou orientované na cíl a probíhají v reálném čase, mezi organismy a jejich prostředím, vynoří propojené systémy. Povaha těchto interakcí ovlivňuje tvorbu a blíže specifikuje charakter vývoje kognitivních kapacit. (cs)
Embodied cognition is the theory that many features of cognition, whether human or otherwise, are shaped by aspects of an organism's entire body. Sensory and motor systems are seen as fundamentally integrated with cognitive processing. The cognitive features include high-level mental constructs (such as concepts and categories) and performance on various cognitive tasks (such as reasoning or judgment). The bodily aspects involve the motor system, the perceptual system, the bodily interactions with the environment (situatedness), and the assumptions about the world built into the organism's functional structure. (en)
L'embodiment (ou cognition incarnée) est un concept issu de la psychologie cognitive. Il fait référence aux pensées (cognition), aux sentiments (émotion) et aux comportements (corps) basés sur nos expériences sensorielles et sur nos positions corporelles. Dans la pratique, il est utilisé pour penser des aspects généralement associés à notre vie quotidienne, tels que notre façon de bouger, de parler et de se développer. Ce processus d’embodiment se constitue de deux modes de fonctionnement : (fr)
체화된 인지는 인간이든 그렇지 않든 인식의 많은 특징이 유기체의 전신 측면에 의해 형성된다는 이론이다. 인지의 특징은 높은 수준의 정신적 구성(예: 개념 및 범주)과 다양한 인지 작업(예: 추론 또는 판단)에 대한 수행을 포함한다. 신체의 측면에는 운동 시스템, 지각 시스템, 환경과의 신체적 상호 작용(상황), 유기체의 구조에 내장된 세계에 대한 가정이 포함된다. 체화된 마음 테제는 인지주의, 계산주의, 데카르트 이원론 과 같은 다른 이론에 도전한다. 그것은 확장된 마음의 테제, 상황적 인지, 행동주의와 밀접 하게 관련되어 있다. 현대 버전은 심리학, 언어학, 인지 과학, 역학 시스템, 인공지능, 로봇공학, 동물 인지, 식물 인지 및 신경 생물학의 최근 연구에서 얻은 통찰력에 의존한다. (ko)
La filosofia del corpo o cognizione incorporata è un concetto ideato da una corrente di filosofi, cognitivisti e ricercatori di intelligenza artificiale secondo i quali la natura della mente umana sarebbe ampiamente determinata dalle caratteristiche e dai movimenti del corpo umano. Sostengono che tutti gli aspetti della cognizione (idee, pensieri, concetti e categorie) sarebbero plasmati da aspetti del corpo. Tali aspetti comprendono il sistema percettivo, le intuizioni che sottostanno alle capacità di movimento, le attività e le interazioni con l'ambiente, e i presupposti ontologici sul mondo integrati nel nostro corpo e nel nostro cervello. (it)
Poznanie ucieleśnione (z ang. embodied cognition) – określenie stosowane w filozofii, psychologii oraz teorii umysłu na taki typ poznania, na którego wpływ mają nie tylko procesy przetwarzania informacji w mózgu, ale i w całym ciele. Poprzez to teoria ta stoi w opozycji do zakładanego w kognitywistyce symbolicznej poglądu o obliczeniowej teorii umysłu (CTM), mówiącego, że mózg jako operujący symbolicznymi obliczeniami organ nadrzędnie przyczynia się do poznania świata. Podejście to stoi także w opozycji do dualizmu kartezjańskiego. Zakłada, że nasza wiedza o świecie jest nierozerwalnie związana z naszymi ciałami, językiem i społecznym usytuowaniem, czyli ucieleśnieniem. (pl)
Воплощённое познание (англ. Embodied cognition) — теория, подразумевающая, что разум нужно рассматривать в его взаимосвязях с физическим телом, которое в свою очередь взаимодействует с окружающей средой. Воплощённое познание является направлением социальной и когнитивной психологии, охватывающей такие вопросы, как социальное взаимодействие, процессы восприятия, представления, памяти, внимания, абстрактного мышления, включая обработку символьных систем (язык, математика), решение проблем и принятие решений. (ru)
A cognição incorporada é a teoria de que muitas características da cognição, sejam humanas ou não, são moldadas por aspectos de todo o corpo do organismo. As características da cognição incluem construções mentais de alto nível (como conceitos e categorias) e desempenho em várias tarefas cognitivas (como raciocínio ou julgamento). Os aspectos do corpo incluem o sistema motor, o sistema perceptivo, as interações corporais com o ambiente (situacionalidade) e as suposições sobre o mundo que são incorporadas à estrutura do organismo. (pt)
Втілене пізнання (англ. Embodied cognition) — теорія, яка припускає, що розум потрібно розглядати в його взаємозв'язках з фізичним тілом, яке в свою чергу взаємодіє з навколишнім середовищем. Втілене пізнання — предмет дослідження соціальної та когнітивної психології, яка охоплює такі питання, як соціальна взаємодія та прийняття рішень. Відповідно до теорії втіленого пізнання, між чуттєво-моторним досвідом і поведінкою, емоціями, ухваленням рішень існує складний зв'язок. Мозок працює у взаємозв'язку з фізичними факторами, а відчуття пов'язані як з несвідомим, так і з свідомим мисленням. (uk)

rdfs:label

إدراك مجسد (ar)
Vtělená kognice (cs)
Embodied cognition (en)
Embodiment (de)
Embodiment (fr)
Filosofia del corpo (it)
체화된 인지 (ko)
Poznanie ucieleśnione (pl)
Воплощённое познание (ru)
Cognição incorporada (pt)
Втілене пізнання (uk)
體化認知 (zh)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:wikiPageRedirects of