Field artillery (original) (raw)

dbo:abstract

Ein Feldgeschütz ist ein Geschütz, welches für den beweglichen Einsatz im Gelände konzipiert ist und meist zur Unterstützung der Infanterie eingesetzt wird. Damit sind die Feldgeschütze von den ortsfesten Festungsgeschützen oder den nur bedingt beweglichen Belagerungsgeschützen abzugrenzen. Die Feldartillerie musste der Infanterie und Kavallerie in jedem Gelände folgen können, die Feldgeschütze mussten deshalb sehr beweglich und lenkbar sein; ferner mussten sie schnell feuerbereit sein und eine möglichst rasche Bedienung zulassen. Um dies zu ermöglichen, mussten die Feldgeschütze durch Pferdezug in einer Last im Gelände bewegt werden können. Da ein Pferd 300 bis maximal 500 kg ziehen kann und mehr als sechsspänniger Pferdezug völlig unpraktikabel ist, durfte also ein Feldgeschütz in Fahrstellung einschließlich Protze, eventuell aufgesessener Bedienung und mitgeführter Munition maximal zwei bis drei Tonnen wiegen. Die ersten Geschütze wurden Anfang des 14. Jahrhunderts hauptsächlich bei Belagerungen eingesetzt. Sie waren nur eingeschränkt beweglich, das Laden und Ausrichten auf das Ziel war langwierig. Erst mobile Lafetten auf Rädern erlaubten den mobilen Einsatz und während der Hussitenkriege (1419–1434) etablierten sich Feldgeschütze (als Nachfolger der Tarrasbüchse) in der damaligen Kriegsführung. Die Ziele, die Feldgeschütze beschießen sollten, waren meistens Truppenansammlungen, seltener Befestigungen von geringer Widerstandsfähigkeit, deshalb wurden kleinere Kaliber als bei Festungs- und Belagerungsgeschützen verwendet. Zur Zeit der Napoleonischen Kriege (1792–1815) erreichen die Feldgeschütze eine Schussweite von etwa 1200 Metern. Mitte des 19. Jahrhunderts rechnete man zu den Feldgeschützen die 4-, 6-, 8- und 12 pfündigen Feldkanonen und die 7- und 10 pfündigen, 42/5-, 51/2- und 8-zölligen Feldhaubitzen. Für den Transport über längere Strecken wurde das Feldgeschütz mit einer Protze verbunden, welche auch einen kleinen Munitionsvorrat aufnahm. Seit der Zeit nach dem Ersten Weltkrieg ersetzte Motorzug allmählich den bis dahin üblichen Pferdezug, die Gewichtsbeschränkungen (max. 3 Tonnen) entfielen damit, und so wurde auch der Begriff des Feldgeschützes spätestens nach dem Zweiten Weltkrieg obsolet. Heute werden Feldgeschütze zunehmend auf Selbstfahrlafetten eingesetzt. Die neu entwickelten Panzer wurden zuerst mit leichten Feldgeschützen bekämpft. Diese Aufgabe übernahmen jedoch nachfolgend Panzerabwehrkanonen. Leichte Feldgeschütze dienten auch als Infanteriegeschütz zur unmittelbaren Feuerunterstützung der Infanterie. Als Feldkanonen werden heute noch Maschinenkanonen bezeichnet, die zur Ausrüstung der Infanterie gehören und zu deren Feuerunterstützung dienen. In manchen modernen Armeen gibt es keine Feldgeschütze mehr. In der Bundeswehr war die Feldhaubitze FH155-1 das letzte Feldgeschütz. Die Funktion wird heute von der Panzerartillerie wie mit der Panzerhaubitze 2000 wahrgenommen. (de)
Field artillery is a category of mobile artillery used to support armies in the field. These weapons are specialized for mobility, tactical proficiency, short range, long range, and extremely long range target engagement. Until the early 20th century, field artillery were also known as foot artillery, for while the guns were pulled by beasts of burden (often horses), the gun crews would usually march on foot, thus providing fire support mainly to the infantry. This was in contrast to horse artillery, whose emphasis on speed while supporting cavalry units necessitated lighter guns and crews riding on horseback. Whereas horse artillery has been superseded by self-propelled artillery, field artillery has survived to this day both in name and mission, albeit with motor vehicles towing the guns (this towed artillery arrangement is often called mobile artillery), carrying the crews and transporting the ammunition. Modern artillery has also advanced to rapidly deployable wheeled and tracked vehicles and precision delivered munitions capable of striking targets at ranges between 15 and 30 kilometers. (en)
Artillería de campaña es una categoría de la artillería móvil utilizada para apoyar ejércitos en el campo de batalla. Estas armas están especializadas para movilidad, capacidad táctica, largo alcance, corto alcance y combate a objetivos a alcances extremadamente largos. Hasta principios del siglo XX, la artillería de campaña era también conocida como artillería de pie, pues mientras los cañones eran tiradas por animales de carga (a menudo caballos), los equipos artilleros normalmente marchaban a pie, por lo que proporcionaban apoyo de fuego principalmente a la infantería. Esto era en contraste a la artillería de caballos, cuyo énfasis era la velocidad, al mismo tiempo que apoyaba a las unidades de caballería, requería armas y equipos más ligeros a caballo. Mientras que la artillería de caballos ha sido sustituida por la artillería autopropulsada, la artillería de campaña ha sobrevivido hasta hoy tanto en nombre como en misión, aunque con vehículos motorizados remolcando las armas, cargando a las tripulaciones y transportando las municiones. La artillería moderna también ha avanzado a vehículos de ruedas y orugas de despliegue rápido y municiones de precisión capaces de atacar a objetivos de entre 15 y 300 kilómetros. (es)
L'artillerie de campagne est une des branches majeures de l'artillerie, qui a pour vocation de soutenir et appuyer les troupes sur le champ de bataille. Pour remplir cette fonction, son matériel doit être mobile et apte à suivre des opérations mobiles. Cet impératif a tendance à lui faire adopter des pièces plus légères et moins puissantes que par exemple l' ou l'. (fr)
L'artiglieria da campagna, anche detta artiglieria campale o (fino al XX secolo) artiglieria a piedi, è quella specialità dell'arma di artiglieria responsabile del supporto di fuoco dei reparti impegnati in azione sul campo di battaglia. Benché in gran parte sostituita dai semoventi d'artiglieria e dagli autocannoni, negli eserciti moderni l'artiglieria da campagna a traino è ancora esistente, in particolare per le unità anfibie o aviotrasportate. (it)
야전포(野戰砲, 영어: field artillery )는 야전에서 쓰이는 대포이다. 이동하기 쉬우며 발사속도가 빠르다. 포가 받침이 있다는 점에서 박격포와 구분된다. (ko)
野戦砲（やせんほう）は大砲の種別の一つで、野戦で用いられる野砲やカノン砲、榴弾砲、歩兵砲、山砲を指す。本来の意味の野砲が先進国砲兵に存在しない現在では野砲（やほう）とも呼ばれる。ただし、対戦車砲や対空砲などは含まない。初期の大砲は基本的に攻城砲であり、攻城戦が始まってから戦場で大砲を鋳造して、動かない目標を破壊すればよかったので、移動の必要がなかった。しかし、野戦は戦場が不特定の場所である場合が多く、かつ目標が動くため移動する能力が必要である。そのため砲車に載せて牛馬に引かせて移動した。野戦砲は15世紀に大々的に用いられるようになるが、20世紀に入るまで基本的な部分は変わらず、2つ大型車輪の砲車に載せられ、駐鋤（ちゅうじょ）を持ち反動を抑えられるようになっていた。それまでに滑腔砲が施条砲となり、前装方式から後装方式となり、木製砲車から鉄製砲車となったがこれらの歴史は野戦砲に限らず砲全般に言えることである。 20世紀に入ると駐退機が採用され、反動を大きく抑えられるようになった。これにより反動で後ろに下がった砲を元に戻して照準を合わせる必要がなくなったので速射性が向上した。第二次世界大戦を境に牽引方法も牛馬から自動車へ変わり車輪も空気式のタイヤに変わっていく。さらには車両と一体化した自走砲が登場し一分野を築いた。 (ja)
A artilharia de campanha é o ramo da artilharia dos exércitos que tem como missão apoiar as forças de manobra (infantaria, cavalaria e carros de combate) pelo fogo, destruindo, neutralizando ou suprimindo os elementos inimigos terrestres que as ameacem. A artilharia de campanha pode ser equipada com peças, obuses, morteiros, foguetes e mísseis, dotados de elevada mobilidade tática de modo a poderem acompanhar, no terreno, as forças de manobra. Até ao início do século XX, a artilharia de campanha constituía a vertente da artilharia vocacionada para o acompanhamento da infantaria. Como estava, normalmente, equipada com obuses e peças de calibre médio, era também conhecida como "artilharia média". Por outro lado, era também designada "artilharia montada" devido às condições de transporte das suas unidades de tiro, em que as bocas de fogo eram tiradas a cavalo, deslocando-se os seus serventes montados nos reparos e armões das armas. Em alguns exércitos, a artilharia de campanha também incluía a artilharia a cavalo ou artilharia ligeira, de maior mobilidade e vocacionada para o acompanhamento da cavalaria. Já a artilharia pesada e super-pesada, de longo alcance e de mobilidade reduzida - incluindo a artilharia a pé, a artilharia de posição e a artilharia ferroviária - normalmente formava um grupo separado, não integrando a artilharia de campanha, apesar de por vezes apoiar as grandes unidades de manobra sobretudo em operações de sítio. Hoje em dia, a maioria dos exércitos inclui na sua artilharia de campanha todos os seus elementos de artilharia contra objetivos de superfície, seja qual for o meio de deslocamento, o tipo e a potência das armas. Isso inclui, normalmente, toda a artilharia com exceção da artilharia antiaérea e da artilharia de costa. (pt)
Artyleria polowa – rodzaj artylerii naziemnej przeznaczonej do bezpośredniego wsparcia wojsk na . Dzieli się na artylerię organiczną, wchodzącą w skład pododdziałów, oddziałów i związków ogólnowojskowych oraz pancernych i artylerii odwodu naczelnego dowództwa, przeznaczoną do wzmocnienia artylerii organicznej. (pl)
Полева́я артилле́рия — вид сухопутных артиллерийских сил и средств, которые действуют на поле боя совместно с другими войсками. (ru)
Польова артилерія — вид артилерії, призначений для підтримки військ на полі бою. У початковий період розвитку артилерії (14-15 століття) її гармати були громіздкими і малорухомими і тому застосовувалися головним чином для облоги та оборони фортець. З винаходом дерев'яного лафета артилерія отримала можливість маневрувати в боях і діяти спільно з піхотою і кіннотою. Така артилерія отримала назву «польова артилерія». В артилерії перші станки з колесами з'явилися наприкінці 15 століття; з 2-ї чверті 16 століття лафети виготовлялися під всі гармати. В подальшому (17-18 ст.) зменшенню маси гармат і збільшенню їх рухомості приділялася велика увага. Перед Першою світовою війною польова артилерія армій включала легку, кінну, гірську, кінно-гірську, мортирну й важку артилерію. У сучасних арміях термін польова артилерія вживається зазвичай в країнах західної Європи, НАТО та багатьох країн світу для позначення роду військ у складі сухопутних військ. До польової артилерії відносять підрозділи, частини, об'єднання, сухопутних військ, які мають на озброєнні ракетні комплекси, комплекси артилерійської розвідки, гармати, міномети та протитанкові комплекси. Організаційно вони представлені артилерійськими батареями, дивізіони, полки та бригади. У радянській військовій науці термін «польова артилерія» не застосовувався та був визначений як застарілий. (uk)

dbo:wikiPageWikiLink

rdfs:comment

L'artillerie de campagne est une des branches majeures de l'artillerie, qui a pour vocation de soutenir et appuyer les troupes sur le champ de bataille. Pour remplir cette fonction, son matériel doit être mobile et apte à suivre des opérations mobiles. Cet impératif a tendance à lui faire adopter des pièces plus légères et moins puissantes que par exemple l' ou l'. (fr)
L'artiglieria da campagna, anche detta artiglieria campale o (fino al XX secolo) artiglieria a piedi, è quella specialità dell'arma di artiglieria responsabile del supporto di fuoco dei reparti impegnati in azione sul campo di battaglia. Benché in gran parte sostituita dai semoventi d'artiglieria e dagli autocannoni, negli eserciti moderni l'artiglieria da campagna a traino è ancora esistente, in particolare per le unità anfibie o aviotrasportate. (it)
야전포(野戰砲, 영어: field artillery )는 야전에서 쓰이는 대포이다. 이동하기 쉬우며 발사속도가 빠르다. 포가 받침이 있다는 점에서 박격포와 구분된다. (ko)
野戦砲（やせんほう）は大砲の種別の一つで、野戦で用いられる野砲やカノン砲、榴弾砲、歩兵砲、山砲を指す。本来の意味の野砲が先進国砲兵に存在しない現在では野砲（やほう）とも呼ばれる。ただし、対戦車砲や対空砲などは含まない。初期の大砲は基本的に攻城砲であり、攻城戦が始まってから戦場で大砲を鋳造して、動かない目標を破壊すればよかったので、移動の必要がなかった。しかし、野戦は戦場が不特定の場所である場合が多く、かつ目標が動くため移動する能力が必要である。そのため砲車に載せて牛馬に引かせて移動した。野戦砲は15世紀に大々的に用いられるようになるが、20世紀に入るまで基本的な部分は変わらず、2つ大型車輪の砲車に載せられ、駐鋤（ちゅうじょ）を持ち反動を抑えられるようになっていた。それまでに滑腔砲が施条砲となり、前装方式から後装方式となり、木製砲車から鉄製砲車となったがこれらの歴史は野戦砲に限らず砲全般に言えることである。 20世紀に入ると駐退機が採用され、反動を大きく抑えられるようになった。これにより反動で後ろに下がった砲を元に戻して照準を合わせる必要がなくなったので速射性が向上した。第二次世界大戦を境に牽引方法も牛馬から自動車へ変わり車輪も空気式のタイヤに変わっていく。さらには車両と一体化した自走砲が登場し一分野を築いた。 (ja)
Artyleria polowa – rodzaj artylerii naziemnej przeznaczonej do bezpośredniego wsparcia wojsk na . Dzieli się na artylerię organiczną, wchodzącą w skład pododdziałów, oddziałów i związków ogólnowojskowych oraz pancernych i artylerii odwodu naczelnego dowództwa, przeznaczoną do wzmocnienia artylerii organicznej. (pl)
Полева́я артилле́рия — вид сухопутных артиллерийских сил и средств, которые действуют на поле боя совместно с другими войсками. (ru)
Ein Feldgeschütz ist ein Geschütz, welches für den beweglichen Einsatz im Gelände konzipiert ist und meist zur Unterstützung der Infanterie eingesetzt wird. Damit sind die Feldgeschütze von den ortsfesten Festungsgeschützen oder den nur bedingt beweglichen Belagerungsgeschützen abzugrenzen. In manchen modernen Armeen gibt es keine Feldgeschütze mehr. In der Bundeswehr war die Feldhaubitze FH155-1 das letzte Feldgeschütz. Die Funktion wird heute von der Panzerartillerie wie mit der Panzerhaubitze 2000 wahrgenommen. (de)
Field artillery is a category of mobile artillery used to support armies in the field. These weapons are specialized for mobility, tactical proficiency, short range, long range, and extremely long range target engagement. (en)
Artillería de campaña es una categoría de la artillería móvil utilizada para apoyar ejércitos en el campo de batalla. Estas armas están especializadas para movilidad, capacidad táctica, largo alcance, corto alcance y combate a objetivos a alcances extremadamente largos. (es)
A artilharia de campanha é o ramo da artilharia dos exércitos que tem como missão apoiar as forças de manobra (infantaria, cavalaria e carros de combate) pelo fogo, destruindo, neutralizando ou suprimindo os elementos inimigos terrestres que as ameacem. A artilharia de campanha pode ser equipada com peças, obuses, morteiros, foguetes e mísseis, dotados de elevada mobilidade tática de modo a poderem acompanhar, no terreno, as forças de manobra. (pt)
Польова артилерія — вид артилерії, призначений для підтримки військ на полі бою. У початковий період розвитку артилерії (14-15 століття) її гармати були громіздкими і малорухомими і тому застосовувалися головним чином для облоги та оборони фортець. З винаходом дерев'яного лафета артилерія отримала можливість маневрувати в боях і діяти спільно з піхотою і кіннотою. Така артилерія отримала назву «польова артилерія». У радянській військовій науці термін «польова артилерія» не застосовувався та був визначений як застарілий. (uk)

rdfs:label

Field artillery (en)
Feldgeschütz (de)
Artillería de campaña (es)
Artillerie de campagne (fr)
Artiglieria da campagna (it)
野戦砲 (ja)
야전포 (ko)
Artyleria polowa (pl)
Artilharia de campanha (pt)
Полевая артиллерия (ru)
Польова артилерія (uk)

is dbo:type of

is dbp:role of

is dbp:type of