Mollusca (original) (raw)
- Els mol·luscs (Mollusca) constitueixen un embrancament d'animals invertebrats. Se'n coneixen unes 93.000 espècies vivents, fet que el fa l'embrancament marí més nombrós: conté un 23% de tots els organismes marins coneguts. Els representants d'aquest embrancament ocupen una gran varietat d'hàbitats, incloent-hi el medi marí, l'aigua dolça i l'entorn terrestre. Els mol·luscs són un grup molt diversificat en mida, anatomia estructural, comportament i hàbitat. L'embrancament normalment es divideix en nou o deu classes taxonòmiques, de les quals dues estan extintes. Els gastròpodes (cargols i llimacs) són de lluny els mol·luscs més nombrosos pel que fa a espècies classificades, i sumen el 80% del nombre total d'espècies de mol·luscs conegudes. Els mol·luscs cefalòpodes, com els calamars, sèpies i pops, es troben entre els invertebrats amb un sistema neurològic més avançat. O bé el calamar gegant o bé el calamar colossal és l'invertebrat més gran conegut. La paraula «mol·lusc» prové del llatí molluscus, de mollis, 'tou'. Al seu torn, molluscus era una adaptació del τᾲ μαλάκια, 'cosa tova', d'Aristòtil, que va aplicar a la sèpia.L'estudi científic dels mol·luscs s'anomena malacologia. (ca)
- الرخويات هي ثاني أكبر شعبة من الحيوانات اللافقارية. وهي تنقسم إلى سبع طوائف أهمها طائفة المحاريات ، طائفة القواقع أو البطنقدميات ، وطائفة الرأسقدميات -ومعظم حيوانات هذه الطائفة البحرية تعيش في مياه عذبة-، وطائفة ثنائية العصب، وطائفة مجدافية القدم، وطائفة وحيدة اللوح وهي تشتمل على نوع واحد وهو حيوان رخو بدائي يسمى نيوبلنا جالانيا. ولجميع الرخويات بعض الصفات المميزة التي نشأت بطرق مختلفة في المجموعات المتنوعة وهي: * القدم: وهو عضو يقع في الجزء السفلي أو البطني من الجسم ويتركب من كتلة عضلية وهو عضو الحركة عند الرخويات المتحركة. * العباءة: وهي ثنية جلدية تحيط بالجسم ويوجد بينها وبين الجسم تجويف يسمى تجويف البرنس الذي يحتوي على الخياشيم. * الصدفة : يفرزها البرنس وتختلف في الشكل وتكون إما ذات مصراعين أو ذات مصراع واحد وتتركب الصدفة ذات المصراعين من تصفين كل منهما على هيئة طبق متشابهان غالبا في الشكل والحجم ويرتبطان مفصليا وينفتح المصراعان عندما يتنفس الحيوان ويتناول طعامه ويقفل المصراعان بإحكام إذا أثيرت أو هددت بالجفاف وذلك بواسطة عضلة قافلة متصلة بمصراعي الصدفة، أما الصدفة ذات المصرع الواحد فهي تأخذ شكل انبوبة حلزونية ملتوية وهي أصداف القواقع المألوفة الرخويات الرأسقدميات الوحيدة التي لها صدفة حقيقية تعيش داخلها أما البزاقات التي ليس لها صدفة على الإطلاق فهي بطنقدميات تنتمي إلى مجموعة من القواقع وتتركب أصداف الرخويات من بصفة خاصة. * تعيش معظم أنواع في المياه المالحة على شواطئ البحار والبحيرات وبعضها في المياه العذبة والبعض الأخر يوجد في الصحارى والغابات والمزارع ويبلغ عددها 45.000 نوع ومثل هذا العدد تقريباً يكون أنواعاً متحجرة من الحفريات ، وهي كائنات طليقة حرة وتتحرك بالزحف البطيء عادة وبعضها يزحف حراً وتوجد ملتصقة بالأحجار والأعشاب والنباتات المختلفة وبعضها لها قيمة اقتصادية نافعة وتصنع من أصدافها الأزرار وأنواع أخرى تنتج اللؤلؤ وغيرها يؤكل والآخر يلعب دوراً هاماً كعوامل متوسطة لكثير من الديدان الطفيلية ولذلك له أهمية علمية وطبية ومن أمثلة الرخويات المعروفة الكيتون ومحار الماء العذب وبلح البحر والقواقع الصحراوية والحبار أو السبيط والأخطبوط وتتغذى على النباتات والحيوانات . * ثلاثية الطبقات.. تتكون من وطبقة المتوسطة والطبقة الداخلية الإندودرم وجسمها غير مقسم وتتكون الطبقة الخارجية من صف واحد من الخلايا وتشمل خلايا غدية مخاطية وهي مهدبة غالباً * الجسم قصير عادة ويحيط به من الناحية الظهرية غلاف البُرنس والذي يفرز صدفة جيرية أو كلسية من مادة كربونات الكالسيوم . وإما أن تتكون من قطعة واحدة أو اثنين أو ثمانية، وقد تكون مندغمة أو ضامرة أو داخلية في بعض الأنواع . * يتكون الجسم من رأس وقدم عضلى وقد يتحور القدم لتأدية وظيفة الحركة مثل الزحف والحفر أو العوم ولا يوجد رأس في بعض الأنواع مثل محار الماء العذب والدينتاليم . * الجهاز الهضمى : يشمل الجسم على قناة هضمية كاملة على شكل حرف U أو ملتوية وتبدأ بفتحة الفم بالمقدمة وتنتهى بفتحة الشرج في المؤخرة ويحمل الفم شريط كيتينى يعرف بالسفن ويتكون من صفوف عرضية من أسنان صغيرة ويعرف أحياناً باسم حامل الأسنان أو المبرد، وتفتح في القناة الهضمية أو وغالباً الغدد اللعابية. * ويتركب الجهاز الدورى من مكون من بطين وأذين أو أذينان يحيط به ويخرج منه أورطى أمامى وعدد من الأوعية . * تتنفس الرخويات بواسطة الخياشيم غالبية في الأنواع المائية وبالرئة في الأنواع البرية وأحياناً عن طريق البرنس أو الطبقة الإكتودرمية الخارجية . * تتم عملية الإخراج عن طريق الكلى زوج أو اثنين أو واحدة فقط وهي متصلة بالتجويف التامورى والأوردة . * الجهاز الإخراجىي: السيلوم ويختصر على التجويف التاموري والكلوي والتناسلي وباقى تجويف الجسم الداخلي، وهو عبارة عن تجويف دموي. * الجهاز العصبي: ويتكون عادة من ثلاثة أزواج من العقد العصبية، وتتصل بعضها ببعض بأحبال عصبية طولية وعرضية ويوجد في بعضها أعضاء للحس (الشم واللمس والتذوق) وأعضاء أخرى للإبصار عيون بسيطة أو مركبة وعضو اتزان * الجهاز التناسلي: الأجناس منفصلة عادة وبعضها (خنثى) مثل القواقع الأرضية والإخصاب خارجى أو داخلى ويوجد أثناء نموها طور يرقى مطوق تروكوفور يكون جسم الحيوان الكامل أو النمو مباشر ولا يوجد تكاثر لا جنسى . (ar)
- Měkkýši (Mollusca) patří mezi bezobratlé živočichy. Po členovcích se jedná o nejpočetnější živočišný kmen čítající asi 135 000 druhů. Jejich vědecký název je odvozen od latinského slova molluscus, což znamená měkký oříšek. Základní společné znaky měkkýšů odlišující je od ostatních kmenů: * – v něm je většina vnitřních orgánů * plášť vylučuje vnější vápenitou schránku, která je někdy redukovaná * radula (redukovaná u mlžů) Měkkýši jsou dvoustranně souměrní (bilaterálně symetričtí) nebo sekundárně asymetričtí. Jsou to (Eucoelomata) (Anarticulata) živočichové (společně s kmeny sumýšovci a rypohlavci; všichni ostatní coelomoví jsou článkovaní). Coelom byl ale z větší části redukován a hlavní tělní dutina je . Nemají končetiny. Věda zkoumající měkkýše se nazývá malakologie nebo též malakozoologie a odborníci na měkkýše jsou malakologové. Schránkami měkkýšů se zabývá konchologie. (cs)
- Die Weichtiere (Mollusca) oder Mollusken (lateinisch molluscus „weich“) sind ein sehr arten- und formenreicher Tierstamm der Gewebetiere (Eumetazoa). Sie leben vorwiegend im Meer (marin), kommen mit einigen Formen aber auch auf dem Festland und im Süßwasser vor. Die Wissenschaft von den Weichtieren wird auch als Malakologie (altgriechisch μαλακός malakós „weich“) oder Malakozoologie bezeichnet. (de)
- Τα μαλάκια (Mollusca) αποτελούν μια τεράστια συνομοταξία ζώων, την πολυπληθέστερη μετά τα αρθρόποδα, με πάνω από 100.000 είδη. Ο επιστημονικός κλάδος της ζωολογίας που ασχολείται με την μελέτη των μαλακίων ονομάζεται μαλακιολογία ή μαλακιοζωολογία, ενώ μαλακιολόγος ονομάζεται ο επιστήμονας που εξασκεί το επάγγελμα. Στη συνομοταξία αυτή περιλαμβάνονται τα δίθυρα (γνωστά και ως ελασματοβράγχια), τα κεφαλόποδα, τα γαστερόποδα, τα και τα , τα οποία και αποτελούν τις επιμέρους πέντε ομοταξίες της συνομοταξίας αυτής. Στα μαλάκια περιλαμβάνονται διάφορα είδη όπως τα σαλιγκάρια, οι αχιβάδες, τα καλαμάρια, τις σουπιές και τα χταπόδια, που από εξελικτικής άποψης είναι από τα πιο εξελιγμένα ανάμεσα στα ασπόνδυλα. Ζουν κατά πλειονότητα στο νερό, συνήθως στη θάλασσα, τους ωκεανούς αλλά και σε γλυκό νερό. Είναι μια ομάδα ζώων πολύ παλιά· πρωτοεμφανίστηκε την Εδιακαρανική περίοδο και εκπρόσωποί της ζουν μέχρι σήμερα. (el)
- Moluskoj (Mollusca) estas filumo de senvertebraj, dusimetriaj, molkorpaj bestoj. Ĉe ili aperis unuafoje dum la filogenezo la ekstera malmola ŝelo (konko), kio ebligis ilian rapidan disvolviĝon. Tiu konko protektis ilin kontraŭ la rabobestoj kaj la eksteraj damaĝaj efikoj. (eo)
- Moluskuak (latinez Mollusca, "biguna") animalia ornogabeen arteko bigarren filumik handiena da. 85.000 espezie inguru ezagutzen dira, eta espezie fosilak 60.000 eta 100.000 artean dira. Moluskuak dira itsas-filumik handiena, itsasoan bizi diren organismo guztien %23. Molusku asko ur gezan eta lur-lehorrean ere bizi dira. Aniztasun handiko taldea da, ez bakarrik tamainan edo egitura anatomikoan, baita ere portaeran eta habitatei dagokionez. Filuma normalki zortzi edo bederatzi klasetan banatzen da, horietatik bi guztiz desagertuak. Zefalopodoak (txibiak, olagarroak...) neurologikoki garatuenak diren ornogabeen artean daude, eta txibia erraldoia ezagutzen den ornogaberik handiena da. Gastropodoak (barraskiloak eta bareak) dira moluskuen artean ugarienak, sailkatutako espezie guztien %80 inguru. Molusku espezie gehienak itsasoan bizi dira, eta horietako asko mareen arteko gunean. Olagarro eta txibia pelagikoen bizitokia itsaso irekiko ura da eta espezie batzuk ur-abisaletan ere bizi dira, ur-hidrotermaletan. Hala ere molusku guztiak ez dira itsastarrak: hainbat bibalbio eta gastropodo ur gezatan ere bizi dira eta barraskilo eta bareak bezalako gastropodoak lur lehorrean bizi dira. Espezie asko jangarriak dira gizakiarentzat edo dekoraziorako. (eu)
- Les mollusques (Mollusca) sont un embranchement d'animaux lophotrochozoaires. Ce sont des animaux non segmentés, à symétrie bilatérale quelquefois altérée. Leur corps se compose généralement d'une tête, d'une masse viscérale, et d'un pied. La masse viscérale est recouverte en tout ou partie par un manteau, qui sécrète une coquille calcaire. Le système nerveux comprend un double collier périœsophagien. La cavité générale est plus ou moins réduite au péricarde et aux néphridies. L'embranchement des mollusques (Mollusca) tire son nom du latin mollis, « mou ». La science consacrée à l'étude des mollusques est la malacologie et l'archéomalacologie (de l'équivalent grec malakia μαλάκια, « mou »). Dans la classification phylogénétique, les mollusques ont longtemps été classés comme des métazoaires triploblastiques cœlomates bilatériens protostomiens mais les termes « cœlomate », « acœlomate » et « pseudocœlomate » sont désormais obsolètes et retirés de la classification; les synapomorphies notables de ce clade étant la présence d'une radula et d'un manteau. L'embranchement contient plus de 70 600 espèces actuelles décrites mais on estime que quelque 15 000 espèces de mollusques marins restent non décrits à ce jour. De plus on estime le nombre d'espèces fossiles entre 60 000 et 100 000. Ils constituent avec les Chordés un des embranchements les plus diversifiés du règne animal, après les arthropodes, ces derniers regroupant, avec près d'1,5 million d'espèces recensées (on évalue le nombre d'espèces possibles dans une fourchette comprise entre 5 et 10 millions d'espèces possibles), plus de 80 % des espèces connues. Certains mollusques peuvent sécréter des perles en recouvrant de nacre les éléments irritants qui s'introduisent dans leur coquille. Les mollusques ou leur coquille (et leurs perles parfois) ont fait l'objet de nombreux usages, dont alimentaires par l'Homme, depuis la Préhistoire. Un cinquième des espèces de mollusques terrestres sont menacées d’extinction selon l’Union internationale pour la conservation de la nature. (fr)
- Mollusca is the second-largest phylum of invertebrate animals after the Arthropoda, the members of which are known as molluscs or mollusks (/ˈmɒləsk/). Around 85,000 extant species of molluscs are recognized. The number of fossil species is estimated between 60,000 and 100,000 additional species. The proportion of undescribed species is very high. Many taxa remain poorly studied. Molluscs are the largest marine phylum, comprising about 23% of all the named marine organisms. Numerous molluscs also live in freshwater and terrestrial habitats. They are highly diverse, not just in size and anatomical structure, but also in behaviour and habitat. The phylum is typically divided into 7 or 8 taxonomic classes, of which two are entirely extinct. Cephalopod molluscs, such as squid, cuttlefish, and octopuses, are among the most neurologically advanced of all invertebrates—and either the giant squid or the colossal squid is the largest known invertebrate species. The gastropods (snails and slugs) are by far the most numerous molluscs and account for 80% of the total classified species. The three most universal features defining modern molluscs are a mantle with a significant cavity used for breathing and excretion, the presence of a radula (except for bivalves), and the structure of the nervous system. Other than these common elements, molluscs express great morphological diversity, so many textbooks base their descriptions on a "hypothetical ancestral mollusc" (see image below). This has a single, "limpet-like" shell on top, which is made of proteins and chitin reinforced with calcium carbonate, and is secreted by a mantle covering the whole upper surface. The underside of the animal consists of a single muscular "foot". Although molluscs are coelomates, the coelom tends to be small.The main body cavity is a hemocoel through which blood circulates; as such, their circulatory systems are mainly open. The "generalized" mollusc's feeding system consists of a rasping "tongue", the radula, and a complex digestive system in which exuded mucus and microscopic, muscle-powered "hairs" called cilia play various important roles. The generalized mollusc has two paired nerve cords, or three in bivalves. The brain, in species that have one, encircles the esophagus. Most molluscs have eyes, and all have sensors to detect chemicals, vibrations, and touch. The simplest type of molluscan reproductive system relies on external fertilization, but more complex variations occur. Nearly all produce eggs, from which may emerge trochophore larvae, more complex veliger larvae, or miniature adults. The coelomic cavity is reduced. They have an open circulatory system and kidney-like organs for excretion. Good evidence exists for the appearance of gastropods, cephalopods, and bivalves in the Cambrian period, 541–485.4 million years ago. However, the evolutionary history both of molluscs' emergence from the ancestral Lophotrochozoa and of their diversification into the well-known living and fossil forms are still subjects of vigorous debate among scientists. Molluscs have been and still are an important food source for anatomically modern humans. Toxins that can accumulate in certain molluscs under specific conditions create a risk of food poisoning, and many jurisdictions have regulations to reduce this risk. Molluscs have, for centuries, also been the source of important luxury goods, notably pearls, mother of pearl, Tyrian purple dye, and sea silk. Their shells have also been used as money in some preindustrial societies. A handful of mollusc species are sometimes considered hazards or pests for human activities. The bite of the blue-ringed octopus is often fatal, and that of Octopus apollyon causes inflammation that can last over a month. Stings from a few species of large tropical cone shells can also kill, but their sophisticated, though easily produced, venoms have become important tools in neurological research. Schistosomiasis (also known as bilharzia, bilharziosis, or snail fever) is transmitted to humans by water snail hosts, and affects about 200 million people. Snails and slugs can also be serious agricultural pests, and accidental or deliberate introduction of some snail species into new environments has seriously damaged some ecosystems. (en)
- Los moluscos (Mollusca, del latín mollis "blando") conforman uno de los grandes filos del reino animal. Son invertebrados protóstomos celomados, triblásticos de simetría bilateral (aunque algunos pueden tener una asimetría secundaria) no segmentados, de cuerpo blando, desnudo o protegido por una concha. Los moluscos son los invertebrados más numerosos después de los artrópodos, e incluyen formas tan conocidas como las almejas, machas, navajuelas, ostras, sepias, calamares, pulpos, babosas y la gran diversidad de caracoles, tanto marinos como terrestres. Se calcula que pueden existir cerca de 100 000 especies vivientes y 35 000 especies extintas. Los moluscos tienen una larga historia geológica, esta abarca desde el Cámbrico Inferior hasta la actualidad. Originalmente de ambientes marinos, Han experimentado un gran éxito evolutivo. Están presentes en una amplia variedad de hábitats: cuerpos de agua dulce, mares, en ambientes terrestres, desde altitudes de más de 3000 m sobre el nivel del mar hasta profundidades oceánicas de más de 5000 m y, por último, desde aguas polares hasta tropicales. Estos animales suelen ser organismos comunes del litoral marino de todo el planeta. Son animales de cuerpo blando, este se encuentra dividido en una región cefálica o cabeza, una masa visceral y un pie muscular. Han desarrollado tres características únicas en el reino animal por las cuales se identifican: * Un pie muscular. * Una concha calcárea protegiendo la masa visceral, excepto en algunos órdenes de cefalópodos que carecen de ella o la tienen interna. La concha es secretada por un integumento subyacente llamado manto que en ocasiones se encuentra ausente. * Un órgano de alimentación llamado rádula (formada por hileras de dientes quitinosos curvos). El interés del ser humano en los moluscos es enorme: por un lado, los moluscos son una importante fuente de alimentación para la especie humana; por otro, numerosas enfermedades parasitarias humanas y animales son transmitidas por moluscos, ya que pueden actuar como hospedador intermediario, por ejemplo de gusanos trematodos. La especialidad de la zoología que estudia específicamente a los moluscos se denomina malacología. Durante los siglos XVIII y XIX se elaboraron importantes colecciones malacológicas y conquiliológicas desde prestigiosas instituciones como museos, academias de ciencias y colecciones privadas. Hoy en día, sigue siendo unos de los principales pasatiempos coleccionar conchas de moluscos, debido a esta afición, los moluscos son unos de los grupos zoológicos mejor estudiados después de los vertebrados, aunque también un peligro para la supervivencia de algunas especies muy cotizadas. Una quinta parte de las especies de moluscos terrestres está en peligro de extinción, según la Unión Internacional para la Conservación de la Naturaleza. (es)
- Cuimsíonn na moilisc páirt d'fhíleam mór na n-ainmhithe inveirteabracha a dtugtar Mollusca orthu. Tá timpeall 85,000 speiceas ar marthain atá ar eolas againn. Is iad na moilisc an fíleam mara is mó atá ann, a chuimsíonn thart ar 23% de mhuirorgánaigh atá ainmnithe againn. Bíonn an iliomad moileasc beo freisin, i bhfionnuisce agus i ngnáthóga talún. Tá siad an-éagsúil, ní hamháin i méid agus i struchtúr anatamaíocha, ach freisin in iompar agus i ngnáthóg. Go minic bíonn cos mhatánach faoina bhun is fallaing anuas air, clúdaithe le lanna cailcreacha nó blaosc sholadach chailcreach. Bíonn cuas chun tosaigh ina bhfuil na giolbhaigh le haghaidh riospráide. Ceann dea-fhorbartha ag cuid mhaith díobh, le súile is gaireas giall dioscánach. Cosnaítear orgáin an ionathair le blaosc a thálann an fhallaing. Tá an fíleam roinnte de ghnáth i 9 nó 10 rang tacsanomaíoch, agus tá dhá cheann acu go hiomlán imithe in éag. Tá na ceifealapóid, mar shampla scuideanna, cudail agus na hochtapais, i measc na gceann is mó chun tosaigh, ó thaobh na néareolaíochta de, sna hinveirteabraigh — agus ceachtar acu, an nó an is ea an speiceas inveirteabrach is mó ar eolas. Is iad na gastrapóid,(seilidí agus drúchtíní) na moilisc is líonmhaire go mór i dtéarmaí na speiceas atá aicmithe, agus cuimsíonn siad 80% den iomlán. Tugtar ar an staidéar eolaíoch ar na moilisc. (ga)
- Moluska (filum Mollusca, dari bahasa Latin: molluscus = lunak) merupakan hewan triploblastik selomata yang bertubuh lunak. Ke dalamnya termasuk semua hewan lunak dengan maupun tanpa cangkang, seperti berbagai jenis siput, kiton, kerang-kerangan, serta cumi-cumi dan kerabatnya. Moluska merupakan filum terbesar kedua dalam kerajaan binatang setelah filum Arthropoda. Saat ini diperkirakan ada 75 ribu jenis, ditambah 35 ribu jenis dalam bentuk fosil. Moluska hidup di laut, air tawar, payau, dan darat. Dari palung benua di laut sampai pegunungan yang tinggi, bahkan mudah saja ditemukan di sekitar rumah kita. Moluska dipelajari dalam cabang zoologi yang disebut malakologi (malacology). (in)
- I molluschi (Mollusca Cuvier, 1797) costituiscono il secondo phylum del regno animale per numero di specie (il primo phylum è costituito dagli artropodi), con 85 844 specie note. Sono animali marini, ma alcune specie hanno colonizzato le acque dolci come, ad esempio, i Bivalvi ed i Gasteropodi, ed alcune specie di questi ultimi si sono adattate anche all'ambiente terrestre. Sono divisi in 8 classi e sembrano aver colonizzato tutti i biomi terrestri, ad eccezione dell'alta montagna. (it)
- 연체동물(軟體動物)은 몸이 연하며 외투막을 가진 동물이다. 연체동물은 환형동물과 함께 분화된 것이다. 분화과정에서 체절제가 없어지고, 석회질의 껍질을 지니게 되면서 이동성이 약해진 것인데 체제는 환형동물보다 진화되었다. 신경절이 모여 몇 쌍의 신경구(球)가 형성되고 거기에 머리·다리·내장 등의 신경중추가 만들어졌다. 순환계는 심장이 커지고, 배출기도 잘 발달되고 소화계에서도 간장이 매우 커졌다. 호흡계도 잘 발달된 두 쌍의 아가미가 생겨 환형동물보다 발달된 체제를 가지게 되었다. 특히 두족류의 경우, 눈은 척추동물과 같이 잘 발달되었고, 신경구가 모두 머리 부분에 모여 연골로 에워싸여 척추동물의 뇌와 비슷한 형태이다. 또 감각이나 행동은 잘 발달하고 운동도 활발해서 무척추동물 중에서는 곤충의 잠자리류와 함께 가장 발달된 동물군으로 꼽힌다. 연체동물은 일반적으로 바다에 서식하지만, 환형동물과 마찬가지로 육지가 넓어짐에 따라 그 일부는 육상으로 올라왔고, 또 담수에 적응한 것도 생겨났다. 지구 상에는 작은 달팽이에서부터 거대한 대왕오징어에 이르기까지, 10만 종이 넘는 연체동물이 살고 있다. 땅에서 사는 것도 있지만 대부분 물에서 산다. 달팽이, 고둥, 앵무조개, 조개, 문어, 오징어 등을 포함한다. (ko)
- 軟体動物(なんたいどうぶつ、英: mollusk, mollusc)とは、軟体動物門(Mollusca)に分類される動物の総称、後生動物前口動物の分類群である。 (ja)
- De weekdieren of mollusken (Mollusca) vormen een stam van ongewervelde dieren met een week lichaam en in de regel een uitwendig kalkskelet (schelp). Het is na de geleedpotigen de stam met de meeste soorten, waarbij in 2019 schattingen uitgingen van ongeveer 50.000 tot 55.000 zee-, 25.000 tot 30.000 land- en 6000 tot 7000 zoetwaterweekdieren. Het aantal fossiele soorten is minder nauwkeurig en loopt uiteen van 60.000 tot meer dan 100.000 soorten. De wetenschap die zich bezighoudt met weekdieren heet de malacologie. Weekdieren kennen een grote morfologische verscheidenheid en zijn onderverdeeld in acht klassen, waarvan de bekendste de slakken (Gastropoda), de tweekleppigen (Bivalvia) en de inktvissen (Cephalopoda) zijn. Er zijn grote verschillen in anatomie, gedrag en habitat, maar de weekdieren hebben een aantal kenmerken gemeen, zoals de bouw van het zenuwstelsel, de open bloedsomloop en de ontwikkeling van het embryo. Er zijn veel aanwijzingen voor het feit dat de slakken, inktvissen en bivalven ontstaan zijn gedurende het Cambrium, 541 tot 485,4 miljoen jaar geleden. Weekdieren zijn volgens de huidige inzichten geëvolueerd uit voorouderlijke lophotrochozoa. Een aantal weekdieren wordt ook wel schelpdieren genoemd. Dit zijn onder andere de mossel, kokkel, oester, slak, inktvis en de sint-jacobsschelp. (nl)
- Моллю́ски, или мягкоте́лые (лат. Mollusca), — тип первичноротых целомических животных со спиральным дроблением. Оценка общего количества видов моллюсков колеблется в разных публикациях в диапазоне от 100 до 200 тысяч. В России насчитывают около 2900 видов. Этот тип обычно делят на 7 или 8 современных классов, к которым добавляют минимум 3 полностью вымерших. Моллюски освоили практически все среды обитания: морские и пресноводные водоёмы, почву, наземно-воздушную среду. Некоторые моллюски стали временными или постоянными паразитами других животных. Самых мелких представителей моллюсков относят к классу двустворчатых. Взрослые особи самого мелкого вида, Condylonucula maya достигают в длину 0,5 мм. К моллюскам относят и крупнейших ныне живущих представителей беспозвоночных — колоссальных кальмаров (Mesonychoteuthis) из класса головоногих: их масса достигает 495 кг. Моллюски очень разнообразны не только по размеру, но и по анатомическому строению и поведению. Головоногие моллюски, такие как кальмары, каракатицы и осьминоги, занимают одно из первых мест среди беспозвоночных по степени развития нервной системы. Около 80 % видов моллюсков относят к классу брюхоногих, ещё около 19 % — к классу двустворчатые, и лишь около 1 % современных видов — к остальным классам. Большинство моллюсков может передвигаться с помощью ноги. У головоногих моллюсков нога трансформирована в щупальца и сифон. Одна из характерных особенностей моллюсков — минерализированная раковина, форма и строение которой меняется от класса к классу. У большинства головоногих раковины нет. Для моллюсков характерен особый ротовой орган — радула. У двустворчатых радула (как и вся голова) полностью редуцирована. Жизненные циклы моллюсков также весьма разнообразны. Для сухопутных моллюсков и представителей класса головоногие характерно прямое развитие, а у многих представителей других классов есть личинки, такие как трохофоры, глохидии и велигеры. Появление типа моллюсков датируют началом кембрийского периода. Классификация, филогения и даже монофилия моллюсков как типа являются предметом дебатов. Многие виды моллюсков (в основном сухопутные и пресноводные) оказались перед угрозой вымирания в результате человеческой деятельности и находятся под охраной. Моллюски являются важным источником питания для человека, а также источником материалов, служащих сырьём для предметов роскоши, таких как перламутр, жемчуг, пурпур и виссон. Вместе с тем некоторые моллюски являются сельскохозяйственными вредителями, а некоторые могут представлять прямую угрозу для человека. В популярной культуре моллюскам класса головоногих отведена роль морских чудовищ. (ru)
- Mięczaki (Mollusca, łac. molluscus ‘miękki’) – typ zwierząt, drugi najliczniejszy po stawonogach (Arthropoda), obejmujący około 130 tysięcy żyjących gatunków. Odznaczają się olbrzymią różnorodnością morfologiczną i zróżnicowaniem rozmiarów. Żyją zarówno na lądzie, jak i w wodzie. Badaniem mięczaków zajmuje się malakologia. Typ ten sklasyfikowany jest w 11 gromad, w tym 3 wymarłe: * bruzdobrzuchy (Solenogastres) * chitony (Polyplacophora) * głowonogi (Cephalopoda) * Helcionelloida† * hiolity (Hyolitha†) * jednotarczowce (Monoplacophora) * łódkonogi (Scaphopoda) * małże (Bivalvia) * rostrokonchy (Rostroconchia†) * ślimaki (Gastropoda) * tarczonogie (Caudofoveata) Prawdopodobnie pojawiły w prekambrze, ale współczesne bogactwo form osiągnęły pod koniec ordowiku. Być może pochodzą od organizmów podobnych do wstężnic. (pl)
- Blötdjur (Mollusca) är en djurstam med idag omkring 90 000 levande arter på jorden. Den vetenskapliga forskningen om blötdjur kallas för malakologi. Eftersom det som oftast upphittas efter döda blötdjur är deras skal, kallas läran ibland för konkyliologi. Detta avser egentligen enbart läran om deras skal och används i dag mest som beteckning för amatörer med samlarintresse för skal. (sv)
- Os moluscos (Filo Mollusca, do latim molluscus, mole) constituem um grande filo de animais invertebrados, marinhos, de água doce ou terrestres. O filo Mollusca é o segundo filo com a maior diversidade de espécies, depois dos Artrópodes, (cerca de 93 000 espécies viventes confirmadas e até 200 000 espécies viventes estimadas, e 70 000 espécies fósseis) e inclui uma variedade de animais muito familiares, como as ostras, as lulas, os polvos e os caramujos. A maior parte dos moluscos são aquáticos, mas existem muitas formas terrestres como os caracóis. É um Filo extremamente diverso, tanto em número de espécies quanto em variedade de formas e de hábitos, e possui extrema importância comercial e cultural, uma vez que vários destes animais fazem parte do nosso dia a dia e estão presentes na alimentação de diversos povos. Estes animais têm um corpo mole e não-segmentado e são bilaterais. As principais estruturas do bauplan (é o plano corpóreo, o conjunto de características que une um filo. Estas características variam) são: pé muscular, manto, cavidade do manto, rádula e concha. O pé muscular, tem como funções básicas a locomoção, fixação, escavação, natação ou serve para capturar suas presas. Nos cefalópodes o pé está transformado em tentáculos. Bivalves e escafópodes possuem pés elongados adaptados para penetração e fixação no substrato marinho. Sua estrutura cilíndrica é localizada na região anterior. Nos bivalves que habitam ambientes rochosos (como o mexilhão) no entanto, os pés são reduzidos e esses organismos utilizam filamentos bisso para sua fixação. Nos poliplacóforos o pé é localizado na região ventral do corpo e ocupa praticamente toda a região. É utilizado como estrutura adesiva que adere o animal no substrato rochoso e os permite suportar fortes correntes marítimas. O manto é a epiderme dos moluscos, que é esclerotizada, e que protege o corpo destes animais. O manto é ligado à região externa pela cavidade do manto, que apresenta o ânus, os nefrídios (metanefrídios), os gonóporos (dá origem aos gametas), as brânquias (quitenídios) e estrutura sensorial (osfrádio). Há também a concha, que muitos deles apresentam, de carbonato de cálcio (calcária) secretada pelo manto. Os Aplacophora são moluscos vermiformes, compridos e alongados, e são os únicos do filo que não possuem concha. Os Monoplacophota possuem a concha formada por uma única peça, e a cavidade do manto é um sulco ao redor do pé. Os Polyplacophora possuem muitas placas ou quítons, e sua cavidade do manto também é um sulco ao redor do pé. A classe Bivalvia apresenta duas conchas, fazendo uma compressão lateral do corpo. A classe Scaphopoda possui uma concha em formato de "dente de elefante". E a classe Gastropoda possui uma concha espiralizada e compacta (em sua maioria, uma vez que alguns grupos dentro desta classe não possuem concha). Já a classe dos Cephalopoda, composto pelo Náutilus, lulas e polvos, possui uma variedade de relações com a concha. O Náutilus apresenta uma concha espiralizada, as lulas apresentam concha interna, e os polvos apresentam conchas ou muito pequenas ou ausentes. Uma outra característica dos moluscos é a rádula, uma estrutura raspadora, que auxilia na alimentação. Os bivalves, porém, não apresentam rádula, e sim estruturas que filtram micropartículas de alimento da água e levam para a boca. Este grupo de moluscos é o único que possui esse hábito filtrador. Possuem um sistema digestivo completo (ou seja, o fluxo de alimento é unidirecional, o que permite a compartimentalização dos processos digestivos e a especialização regional). O sistema circulatório é em geral aberto (o sangue sai dos vasos, e em algum momento volta para os vasos), o que faz com que o metabolismo destes animais seja mais lento, uma vez que o sangue perde pressão ao sair dos vasos sanguíneos. Já os cefalópodes, como o polvo e a lula, possuem sistema circulatório fechado (o sangue não sai dos vasos), o que faz com que o sangue tenha mais pressão, e com isso, eles possam se locomover mais rapidamente. (pt)
- 软体动物门(学名:Mollusca)是动物界的一个门,就其而言,是动物界的第二大門, 僅次於節肢動物門,其已確認的物種數量估计有十萬多種。软体动物屬於無脊椎動物,能適應許多不同環境,分布广泛,从寒带、温带到热带,从海洋到河川、湖泊,从平原到高山,陆地、淡水和咸水多種棲息地中都有大量成员,例如蜗牛、河蚌、海螺、乌贼等物種。在目前的海洋生物中,軟體動物的數量佔比可達23%,是所有海洋動物中數量最多的。 軟體動物型態、習性差異甚大,最大的软体动物大王乌贼的腕展开可达12公尺,最小的螺类卻僅有1厘米長。但是牠們有共同的基本特征,身体無內骨骼且軟,大多数不分节,身體結構可分為头、足、内脏团和外套膜4个部分。部分軟體動物的外套膜會分泌出钙质的硬壳保护身体。外套膜的形狀因種類而不同。除了成年期的腹足动物之外,軟體動物的的壳体都是左右对称的。 软体动物大多有壳,如田螺、文蛤等貝類;少數在陸地上的則有蜗牛、蛞蝓;章鱼、烏賊、海蛞蝓的外殼已消失;软体动物多数靠一条肉脚向前滑动,以此移动自己的身体,很多都有一个盘绕的外壳来保护蜗在里面的柔软的身体。 (zh)
- Молю́ски, або м'якуни́ (Mollusca) — тип первинноротих двобічно-симетричних целомічних тварин зі спіральним дробленням зиготи. М'якуни — другий за чисельністю видів тип тварин після Членистоногих. Наразі відомо приблизно 130 тисяч сучасних видів молюсків, проте науковці припускають існування до 200 тисяч видів. Крім того, відомо від 35 до 70 тисяч викопних видів м'якунів. Приблизно 80 % видів належать до класу Черевоногих. В Україні налічують орієнтовно 500—650 видів молюсків. Здебільшого молюски є водяними тваринами, що мешкають у морських та прісних водоймах, меншість м'якунів наземні. Здебільшого молюски є вільноживучими організмами, проте деякі з них пристосувалися до паразитичного способу життя. Молюски дуже різноманітні за розмірами, анатомічною будовою та поведінкою. Дорослі особини найменших видів (належать до черевоногих та двостулкових молюсків) сягають завдовжки лише 0,5 мм, тоді як найбільші — велетенські кальмари з класу Головоногих, зокрема , які можуть досягати 10 м у довжину та 495 кг ваги, є найбільшими безхребетними тваринами. Однак переважна більшість м'якунів має розміри в кілька сантиметрів. Одна з характерних особливостей молюсків — мінералізована черепашка (мушля), форма та будова якої відрізняється у представників різних класів. У більшості сучасних головоногих мушля редукована. Характерним для молюсків є також особливий ротовий орган — радула. У двостулкових радула, як і вся голова, повністю редукована. Пересувається більшість молюсків за допомогою ноги, яка в головоногих перетворилася на щупальця. Головоногі молюски, а саме кальмари, каракатиці та восьминоги, мають одну з найрозвиненіших нервових систем серед усіх безхребетних. Життєві цикли молюсків також досить різноманітні. Наземні м'якуни та представники класу Головоногих розвиваються без проміжних стадій, інші ж мають різні личинкові форми. Появу перших молюсків наразі датують початком кембрійського періоду палеозойської ери (приблизно 540 млн років тому). Класифікація, філогенетика та навіть монофілія молюсків як типу наразі остаточно не встановлені, проте найчастіше тип поділяють на 8 сучасних та 2 викопних класи. Багато видів молюсків, переважно наземних та прісноводних, опинилися перед загрозою вимирання через діяльність людини та потребують охорони. Наразі 1032 сучасні види цієї групи вже відмічені як імовірно вимерлі, що становить більше половини всіх відомих сучасних вимирань видів. Певні види молюсків є важливим джерелом харчування для людини, а також джерелом цінних матеріалів, зокрема перламутру, перлів, пурпуру та , з яких виготовляють коштовні прикраси та інші предмети розкошів. Водночас деякі м'якуни є сільськогосподарськими шкідниками, а деякі можуть безпосередньо загрожувати здоров'ю та життю людини. У популярній культурі равлики є символом неквапливості, а велетенські головоногі надихали давніх мореплавців та сучасних авторів на розповіді про морських чудовиськ. Вивчає молюсків наука малакологія. (uk)
- http://molluscan-eye.epoc.u-bordeaux1.fr/index.php%3Frubrique=accueil&lang=en
- https://web.archive.org/web/20161113173444/http:/molluscan-eye.epoc.u-bordeaux1.fr/index.php%3Frubrique=accueil&lang=en
- http://www.nmr-pics.nl/
- https://conchology.be/%3Ft=261
- https://phys.org/news/2011-10-mollusk-evolutionary-tree.html
- https://web.archive.org/web/20150907012135/http:/ccma.nos.noaa.gov/about/coast/nsandt/musselwatch.aspx
- dbr:Calcite
- dbr:Calcium_carbonate
- dbr:Cambrian
- dbr:Carl_Linnaeus
- dbr:Ammonite
- dbr:Procopius
- dbr:Rostroconchia
- dbr:Rudists
- dbr:Scallop
- dbr:Scallops
- dbr:Schistosoma
- dbr:Schistosomiasis
- dbr:Extant_taxon
- dbr:Metamerism_(biology)
- dbr:Molecule
- dbr:Money
- dbr:Mucus
- dbr:Nervous_system
- dbr:Mesoderm
- dbr:Sea_slug
- dbr:Xenophyophore
- dbr:Tonicella_lineata
- dbr:Belemnitida
- dbr:Bilateria
- dbr:Bivalvia
- dbr:Blue-ringed_octopus
- dbr:Brachiopod
- dbr:Anus
- dbc:Molluscs
- dbr:Aragonite
- dbr:Hyolitha
- dbr:Pearl_oyster
- dbr:Pearls
- dbr:Cuticle
- dbr:Vetigastropoda
- dbr:Viscera
- dbr:Volborthella
- dbr:Detritus
- dbr:Inflammation
- dbr:Inflation
- dbr:Internal_fertilization
- dbr:Mussel
- dbr:Oyster
- dbr:Limpet
- dbr:Nudibranch
- dbr:10th_edition_of_Systema_Naturae
- dbc:Articles_containing_video_clips
- dbc:Controversial_taxa
- dbr:Common_Era
- dbr:Cretaceous
- dbr:Crete
- dbr:Anatomically_modern_human
- dbr:Esophagus
- dbr:Gastropod_shell
- dbr:Geoduck
- dbr:Ventral_nerve_cord
- dbr:Shell_money
- dbr:Synapomorphy
- dbr:Respiratory_pigment
- dbr:Radula
- dbr:Cilia
- dbr:Circulatory_system
- dbr:Coelom
- dbr:Coleoidea
- dbr:Egg_(biology)
- dbr:Endangered
- dbr:Engrailed_(gene)
- dbr:Freshwater_snail
- dbr:Gastropoda
- dbr:Brain
- dbr:Molecular_phylogenetics
- dbr:Monoplacophora
- dbr:Morphology_(biology)
- dbr:Mother_of_pearl
- dbr:Murex
- dbr:Bivalve
- dbr:Bivalves
- dbr:Conch
- dbr:Conchifera
- dbr:Conchiolin
- dbr:Cone_snail
- dbr:Cretaceous–Paleogene_extinction_event
- dbr:Osphradium
- dbr:Octopus_apollyon
- dbr:Annelid
- dbr:Aorta
- dbr:Aplacophora
- dbr:Anatomical
- dbr:Lophophorata
- dbr:Lophotrochozoa
- dbr:Malacology
- dbr:Calcareous
- dbr:Chitin
- dbr:Chlamys
- dbr:Siberia
- dbr:Silicon_dioxide
- dbr:Skeleton
- dbr:Colossal_squid
- dbr:Commissure
- dbr:Commodity
- dbr:Common_octopus
- dbr:Embryology
- dbr:Feces
- dbr:Freshwater_mollusc
- dbr:Halkieria
- dbr:Host_(biology)
- dbr:Before_Christ
- dbr:Gastropod
- dbr:Pearl
- dbr:Social_status
- dbr:Bacteria
- dbr:Bryozoa
- dbr:Cephalopod
- dbr:Cephalopoda
- dbc:Extant_Cambrian_first_appearances
- dbr:Trilobite
- dbr:Trochophore
- dbr:Tropical
- dbr:Tunicate
- dbr:Tyrian_purple
- dbr:West_Indies
- dbr:Gland
- dbr:Habitat
- dbr:Helix_pomatia
- dbr:East_Pacific_Red_Octopus
- dbr:File:Archimollusc-en.svg
- dbr:Land_snail
- dbr:Larva
- dbr:Pinctada
- dbr:Minoans
- dbr:Abalone
- dbr:Achatina_fulica
- dbr:Aculifera
- dbr:Aldanella
- dbr:Algae
- dbr:Ammonoidea
- dbr:Currency
- dbr:Cuttlefish
- dbr:Ediacaran
- dbr:Extinct
- dbr:Eyes
- dbr:Filter_feeders
- dbr:Fordilla
- dbr:Ammonites
- dbr:Ovum
- dbr:Oxygen
- dbr:Oysters
- dbr:Pacific_Ocean
- dbr:Caudofoveata
- dbr:Cecum
- dbr:Bioindicators
- dbr:Fossil
- dbr:Gonad
- dbr:File:Monachoides_vicinus_dart_lateral.jpg
- dbr:Sea_hare
- dbr:Protein
- dbr:Reef
- dbr:Respiration_(physiology)
- dbr:Heart
- dbr:Helcionellid
- dbr:Helcionelloida
- dbr:Hemocoel
- dbr:Hemocyanin
- dbr:Hemoglobin
- dbr:Atlantic_surf_clam
- dbr:Atrium_(heart)
- dbr:Intracellular_digestion
- dbr:Invertebrate
- dbr:Jellyfish
- dbr:Taxonomy_(biology)
- dbr:Cowrie
- dbr:Tentaculita
- dbr:Tentaculites
- dbr:Hydrostatic_skeleton
- dbr:Aristotle
- dbr:Armenia
- dbr:Arthropod
- dbr:Abyssal_zone
- dbc:Animal_phyla
- dbr:Chiton
- dbr:Chordate
- dbr:Kimberella
- dbr:Larvae
- dbr:Latin
- dbr:Latitude
- dbr:Latouchella
- dbr:Blood
- dbr:Cobcrephora
- dbr:Ecosystem
- dbr:Hermaphrodite
- dbr:Textile
- dbr:Theopompus
- dbr:Torsion_(gastropod)
- dbr:Toxin
- dbr:Whelk
- dbr:Monophyletic
- dbr:Slugs
- dbr:Artery
- dbr:Arthropoda
- dbr:Marine_biology
- dbr:Byssus
- dbr:Phylogeny
- dbr:Plankton
- dbr:Planorbidae
- dbr:Plectronoceras
- dbr:Pojetaia
- dbr:Polychaete
- dbr:Polyphyletic
- dbr:Sperm
- dbr:Spirula
- dbr:Squid
- dbr:Circumesophageal_nerve_ring
- dbr:Clam
- dbr:Class_(biology)
- dbr:Mantle_cavity
- dbr:Scaphopod
- dbr:Indian_Ocean
- dbr:Inter_alia
- dbr:Metamorphosis
- dbr:Microfossil
- dbr:Nautiloid
- dbr:Nautilus
- dbr:Necrosis
- dbr:Nectocaris
- dbr:Neurobiology
- dbr:Ocean_acidification
- dbr:Octopus
- dbr:Odontogriphus
- dbr:Operculum_(gastropod)
- dbr:Ordovician
- dbr:Organism
- dbr:Orthrozanclus
- dbr:Sea_butterfly
- dbr:Seafood
- dbr:Wiwaxia
- dbr:Lophophore
- dbr:Mantle_(mollusc)
- dbr:Species
- dbr:Synonym_(taxonomy)
- dbr:Slug
- dbr:Snail
- dbr:Urine
- dbr:Ventricle_(heart)
- dbr:Neurology
- dbr:Sea_silk
- dbr:Euglandina_rosea
- dbr:External_fertilization
- dbr:IUCN_Red_List
- dbr:Odontophore
- dbr:Solenogastres
- dbr:Terrestrial_molluscs
- dbr:Excretion
- dbr:Excretory_system
- dbr:Giant_squid
- dbr:Gill
- dbr:Nacre
- dbr:Sea_snail
- dbr:Statocyst
- dbr:Scaphopoda
- dbr:Phylum
- dbr:Pinna_nobilis
- dbr:Polyplacophora
- dbr:Siphuncle
- dbr:Tropics
- dbr:Periostracum
- dbr:Reproductive_system
- dbr:Temperate
- dbr:Veliger
- dbr:Sediment
- dbr:Radulae
- dbr:Rudist
- dbr:Neomeniomorpha
- dbr:Nephridia
- dbr:Neurological
- dbr:Halwaxiid
- dbr:Freshwater_molluscs
- dbr:Testaria
- dbr:Subtropical
- dbr:Secrete
- dbr:Metanephridia
- dbr:Open_circulatory_system
- dbr:Dorid
- dbr:Dorsoventral
- dbr:Cone_shell
- dbr:Nudibranchs
- dbr:Solenogasters
- dbr:Coelomate
- dbr:Genital
- dbr:Potamopyrgus_antipodarum
- dbr:Septum_(marine_biology)
- dbr:Tyrians
- dbr:File:Textile_cone.JPG
- dbr:Prototroch
- dbr:File:Snail-wiki-120-Zachi-Evenor.jpg
- dbr:Wikt:spicule
- dbr:File:Kimberella_quadrata_4.jpg
- dbr:Wikt:mollis
- dbr:Cricoconarida
- dbr:File:Berlin_Naturkundemuseum_Muscheln.jpg
- dbr:File:Cypraea_chinensis_with_partially_extended_mantle.jpg
- 215 (xsd:integer)
- 400 (xsd:integer)
- dbc:Molluscs
- dbc:Articles_containing_video_clips
- dbc:Controversial_taxa
- dbc:Extant_Cambrian_first_appearances
- dbc:Animal_phyla
- Die Weichtiere (Mollusca) oder Mollusken (lateinisch molluscus „weich“) sind ein sehr arten- und formenreicher Tierstamm der Gewebetiere (Eumetazoa). Sie leben vorwiegend im Meer (marin), kommen mit einigen Formen aber auch auf dem Festland und im Süßwasser vor. Die Wissenschaft von den Weichtieren wird auch als Malakologie (altgriechisch μαλακός malakós „weich“) oder Malakozoologie bezeichnet. (de)
- Moluskoj (Mollusca) estas filumo de senvertebraj, dusimetriaj, molkorpaj bestoj. Ĉe ili aperis unuafoje dum la filogenezo la ekstera malmola ŝelo (konko), kio ebligis ilian rapidan disvolviĝon. Tiu konko protektis ilin kontraŭ la rabobestoj kaj la eksteraj damaĝaj efikoj. (eo)
- I molluschi (Mollusca Cuvier, 1797) costituiscono il secondo phylum del regno animale per numero di specie (il primo phylum è costituito dagli artropodi), con 85 844 specie note. Sono animali marini, ma alcune specie hanno colonizzato le acque dolci come, ad esempio, i Bivalvi ed i Gasteropodi, ed alcune specie di questi ultimi si sono adattate anche all'ambiente terrestre. Sono divisi in 8 classi e sembrano aver colonizzato tutti i biomi terrestri, ad eccezione dell'alta montagna. (it)
- 軟体動物(なんたいどうぶつ、英: mollusk, mollusc)とは、軟体動物門(Mollusca)に分類される動物の総称、後生動物前口動物の分類群である。 (ja)
- Blötdjur (Mollusca) är en djurstam med idag omkring 90 000 levande arter på jorden. Den vetenskapliga forskningen om blötdjur kallas för malakologi. Eftersom det som oftast upphittas efter döda blötdjur är deras skal, kallas läran ibland för konkyliologi. Detta avser egentligen enbart läran om deras skal och används i dag mest som beteckning för amatörer med samlarintresse för skal. (sv)
- 软体动物门(学名:Mollusca)是动物界的一个门,就其而言,是动物界的第二大門, 僅次於節肢動物門,其已確認的物種數量估计有十萬多種。软体动物屬於無脊椎動物,能適應許多不同環境,分布广泛,从寒带、温带到热带,从海洋到河川、湖泊,从平原到高山,陆地、淡水和咸水多種棲息地中都有大量成员,例如蜗牛、河蚌、海螺、乌贼等物種。在目前的海洋生物中,軟體動物的數量佔比可達23%,是所有海洋動物中數量最多的。 軟體動物型態、習性差異甚大,最大的软体动物大王乌贼的腕展开可达12公尺,最小的螺类卻僅有1厘米長。但是牠們有共同的基本特征,身体無內骨骼且軟,大多数不分节,身體結構可分為头、足、内脏团和外套膜4个部分。部分軟體動物的外套膜會分泌出钙质的硬壳保护身体。外套膜的形狀因種類而不同。除了成年期的腹足动物之外,軟體動物的的壳体都是左右对称的。 软体动物大多有壳,如田螺、文蛤等貝類;少數在陸地上的則有蜗牛、蛞蝓;章鱼、烏賊、海蛞蝓的外殼已消失;软体动物多数靠一条肉脚向前滑动,以此移动自己的身体,很多都有一个盘绕的外壳来保护蜗在里面的柔软的身体。 (zh)
- الرخويات هي ثاني أكبر شعبة من الحيوانات اللافقارية. وهي تنقسم إلى سبع طوائف أهمها طائفة المحاريات ، طائفة القواقع أو البطنقدميات ، وطائفة الرأسقدميات -ومعظم حيوانات هذه الطائفة البحرية تعيش في مياه عذبة-، وطائفة ثنائية العصب، وطائفة مجدافية القدم، وطائفة وحيدة اللوح وهي تشتمل على نوع واحد وهو حيوان رخو بدائي يسمى نيوبلنا جالانيا. ولجميع الرخويات بعض الصفات المميزة التي نشأت بطرق مختلفة في المجموعات المتنوعة وهي: (ar)
- Els mol·luscs (Mollusca) constitueixen un embrancament d'animals invertebrats. Se'n coneixen unes 93.000 espècies vivents, fet que el fa l'embrancament marí més nombrós: conté un 23% de tots els organismes marins coneguts. Els representants d'aquest embrancament ocupen una gran varietat d'hàbitats, incloent-hi el medi marí, l'aigua dolça i l'entorn terrestre. Els mol·luscs són un grup molt diversificat en mida, anatomia estructural, comportament i hàbitat. (ca)
- Měkkýši (Mollusca) patří mezi bezobratlé živočichy. Po členovcích se jedná o nejpočetnější živočišný kmen čítající asi 135 000 druhů. Jejich vědecký název je odvozen od latinského slova molluscus, což znamená měkký oříšek. Základní společné znaky měkkýšů odlišující je od ostatních kmenů: * – v něm je většina vnitřních orgánů * plášť vylučuje vnější vápenitou schránku, která je někdy redukovaná * radula (redukovaná u mlžů) Věda zkoumající měkkýše se nazývá malakologie nebo též malakozoologie a odborníci na měkkýše jsou malakologové. Schránkami měkkýšů se zabývá konchologie. (cs)
- Τα μαλάκια (Mollusca) αποτελούν μια τεράστια συνομοταξία ζώων, την πολυπληθέστερη μετά τα αρθρόποδα, με πάνω από 100.000 είδη. Ο επιστημονικός κλάδος της ζωολογίας που ασχολείται με την μελέτη των μαλακίων ονομάζεται μαλακιολογία ή μαλακιοζωολογία, ενώ μαλακιολόγος ονομάζεται ο επιστήμονας που εξασκεί το επάγγελμα. Στη συνομοταξία αυτή περιλαμβάνονται τα δίθυρα (γνωστά και ως ελασματοβράγχια), τα κεφαλόποδα, τα γαστερόποδα, τα και τα , τα οποία και αποτελούν τις επιμέρους πέντε ομοταξίες της συνομοταξίας αυτής. (el)
- Moluskuak (latinez Mollusca, "biguna") animalia ornogabeen arteko bigarren filumik handiena da. 85.000 espezie inguru ezagutzen dira, eta espezie fosilak 60.000 eta 100.000 artean dira. Moluskuak dira itsas-filumik handiena, itsasoan bizi diren organismo guztien %23. Molusku asko ur gezan eta lur-lehorrean ere bizi dira. Aniztasun handiko taldea da, ez bakarrik tamainan edo egitura anatomikoan, baita ere portaeran eta habitatei dagokionez. Filuma normalki zortzi edo bederatzi klasetan banatzen da, horietatik bi guztiz desagertuak. Zefalopodoak (txibiak, olagarroak...) neurologikoki garatuenak diren ornogabeen artean daude, eta txibia erraldoia ezagutzen den ornogaberik handiena da. Gastropodoak (barraskiloak eta bareak) dira moluskuen artean ugarienak, sailkatutako espezie guztien %80 ingu (eu)
- Les mollusques (Mollusca) sont un embranchement d'animaux lophotrochozoaires. Ce sont des animaux non segmentés, à symétrie bilatérale quelquefois altérée. Leur corps se compose généralement d'une tête, d'une masse viscérale, et d'un pied. La masse viscérale est recouverte en tout ou partie par un manteau, qui sécrète une coquille calcaire. Le système nerveux comprend un double collier périœsophagien. La cavité générale est plus ou moins réduite au péricarde et aux néphridies. L'embranchement des mollusques (Mollusca) tire son nom du latin mollis, « mou ». La science consacrée à l'étude des mollusques est la malacologie et l'archéomalacologie (de l'équivalent grec malakia μαλάκια, « mou »). (fr)
- Mollusca is the second-largest phylum of invertebrate animals after the Arthropoda, the members of which are known as molluscs or mollusks (/ˈmɒləsk/). Around 85,000 extant species of molluscs are recognized. The number of fossil species is estimated between 60,000 and 100,000 additional species. The proportion of undescribed species is very high. Many taxa remain poorly studied. (en)
- Los moluscos (Mollusca, del latín mollis "blando") conforman uno de los grandes filos del reino animal. Son invertebrados protóstomos celomados, triblásticos de simetría bilateral (aunque algunos pueden tener una asimetría secundaria) no segmentados, de cuerpo blando, desnudo o protegido por una concha. Los moluscos son los invertebrados más numerosos después de los artrópodos, e incluyen formas tan conocidas como las almejas, machas, navajuelas, ostras, sepias, calamares, pulpos, babosas y la gran diversidad de caracoles, tanto marinos como terrestres. (es)
- Cuimsíonn na moilisc páirt d'fhíleam mór na n-ainmhithe inveirteabracha a dtugtar Mollusca orthu. Tá timpeall 85,000 speiceas ar marthain atá ar eolas againn. Is iad na moilisc an fíleam mara is mó atá ann, a chuimsíonn thart ar 23% de mhuirorgánaigh atá ainmnithe againn. (ga)
- Moluska (filum Mollusca, dari bahasa Latin: molluscus = lunak) merupakan hewan triploblastik selomata yang bertubuh lunak. Ke dalamnya termasuk semua hewan lunak dengan maupun tanpa cangkang, seperti berbagai jenis siput, kiton, kerang-kerangan, serta cumi-cumi dan kerabatnya. Moluska dipelajari dalam cabang zoologi yang disebut malakologi (malacology). (in)
- 연체동물(軟體動物)은 몸이 연하며 외투막을 가진 동물이다. 연체동물은 환형동물과 함께 분화된 것이다. 분화과정에서 체절제가 없어지고, 석회질의 껍질을 지니게 되면서 이동성이 약해진 것인데 체제는 환형동물보다 진화되었다. 신경절이 모여 몇 쌍의 신경구(球)가 형성되고 거기에 머리·다리·내장 등의 신경중추가 만들어졌다. 순환계는 심장이 커지고, 배출기도 잘 발달되고 소화계에서도 간장이 매우 커졌다. 호흡계도 잘 발달된 두 쌍의 아가미가 생겨 환형동물보다 발달된 체제를 가지게 되었다. 특히 두족류의 경우, 눈은 척추동물과 같이 잘 발달되었고, 신경구가 모두 머리 부분에 모여 연골로 에워싸여 척추동물의 뇌와 비슷한 형태이다. 또 감각이나 행동은 잘 발달하고 운동도 활발해서 무척추동물 중에서는 곤충의 잠자리류와 함께 가장 발달된 동물군으로 꼽힌다. 연체동물은 일반적으로 바다에 서식하지만, 환형동물과 마찬가지로 육지가 넓어짐에 따라 그 일부는 육상으로 올라왔고, 또 담수에 적응한 것도 생겨났다. 지구 상에는 작은 달팽이에서부터 거대한 대왕오징어에 이르기까지, 10만 종이 넘는 연체동물이 살고 있다. 땅에서 사는 것도 있지만 대부분 물에서 산다. (ko)
- Mięczaki (Mollusca, łac. molluscus ‘miękki’) – typ zwierząt, drugi najliczniejszy po stawonogach (Arthropoda), obejmujący około 130 tysięcy żyjących gatunków. Odznaczają się olbrzymią różnorodnością morfologiczną i zróżnicowaniem rozmiarów. Żyją zarówno na lądzie, jak i w wodzie. Badaniem mięczaków zajmuje się malakologia. Typ ten sklasyfikowany jest w 11 gromad, w tym 3 wymarłe: Prawdopodobnie pojawiły w prekambrze, ale współczesne bogactwo form osiągnęły pod koniec ordowiku. Być może pochodzą od organizmów podobnych do wstężnic. (pl)
- De weekdieren of mollusken (Mollusca) vormen een stam van ongewervelde dieren met een week lichaam en in de regel een uitwendig kalkskelet (schelp). Het is na de geleedpotigen de stam met de meeste soorten, waarbij in 2019 schattingen uitgingen van ongeveer 50.000 tot 55.000 zee-, 25.000 tot 30.000 land- en 6000 tot 7000 zoetwaterweekdieren. Het aantal fossiele soorten is minder nauwkeurig en loopt uiteen van 60.000 tot meer dan 100.000 soorten. De wetenschap die zich bezighoudt met weekdieren heet de malacologie. (nl)
- Os moluscos (Filo Mollusca, do latim molluscus, mole) constituem um grande filo de animais invertebrados, marinhos, de água doce ou terrestres. O filo Mollusca é o segundo filo com a maior diversidade de espécies, depois dos Artrópodes, (cerca de 93 000 espécies viventes confirmadas e até 200 000 espécies viventes estimadas, e 70 000 espécies fósseis) e inclui uma variedade de animais muito familiares, como as ostras, as lulas, os polvos e os caramujos. A maior parte dos moluscos são aquáticos, mas existem muitas formas terrestres como os caracóis. É um Filo extremamente diverso, tanto em número de espécies quanto em variedade de formas e de hábitos, e possui extrema importância comercial e cultural, uma vez que vários destes animais fazem parte do nosso dia a dia e estão presentes na alim (pt)
- Моллю́ски, или мягкоте́лые (лат. Mollusca), — тип первичноротых целомических животных со спиральным дроблением. Оценка общего количества видов моллюсков колеблется в разных публикациях в диапазоне от 100 до 200 тысяч. В России насчитывают около 2900 видов. Этот тип обычно делят на 7 или 8 современных классов, к которым добавляют минимум 3 полностью вымерших. Моллюски освоили практически все среды обитания: морские и пресноводные водоёмы, почву, наземно-воздушную среду. Некоторые моллюски стали временными или постоянными паразитами других животных. (ru)
- Молю́ски, або м'якуни́ (Mollusca) — тип первинноротих двобічно-симетричних целомічних тварин зі спіральним дробленням зиготи. М'якуни — другий за чисельністю видів тип тварин після Членистоногих. Наразі відомо приблизно 130 тисяч сучасних видів молюсків, проте науковці припускають існування до 200 тисяч видів. Крім того, відомо від 35 до 70 тисяч викопних видів м'якунів. Приблизно 80 % видів належать до класу Черевоногих. В Україні налічують орієнтовно 500—650 видів молюсків. Вивчає молюсків наука малакологія. (uk)
is dbo:phylum of
- dbr:Cacozeliana
- dbr:Calliomphalus
- dbr:Caloria_guenanti
- dbr:Caloria_rosea
- dbr:Calpurnus
- dbr:Calycidoris_guentheri
- dbr:Campanile_auvertianum
- dbr:Campanile_cornucopiae
- dbr:Campaniloidea
- dbr:Campeloma_nebrascensis
- dbr:Cancellaphera
- dbr:Candidula_castriota
- dbr:Canterburyellidae
- dbr:Carelia_turricula
- dbr:Caribeginella
- dbr:Carinaria
- dbr:Carinastele
- dbr:Carronella_pellucida
- dbr:Cassiella
- dbr:Ameranna_capixaba
- dbr:Ameranna_florida
- dbr:Ameranna_royalensis
- dbr:Amerianna_carinata
- dbr:Ammonitella
- dbr:Ammonitella_yatesii
- dbr:Amonovula_piriei
- dbr:Ampelita
- dbr:Ampelita_fulgurata
- dbr:Ampelita_julii
- dbr:Ampelita_soulaiana
- dbr:Ampezzanildidae
- dbr:Amphicyclotulus
- dbr:Amphicyclotulus_amethystinus
- dbr:Amphicyclotulus_dominicensis
- dbr:Amphicyclotulus_guadeloupensis
- dbr:Amphicyclotulus_liratus
- dbr:Amphicyclotulus_perplexus
- dbr:Amphicyclotulus_schrammi
- dbr:Amphicyclotus
- dbr:Amphidromus_adamsii
- dbr:Amphidromus_areolatus
- dbr:Amphidromus_atricallosus
- dbr:Amphidromus_chloris
- dbr:Amphidromus_coeruleus
- dbr:Amphidromus_cognatus
- dbr:Amphidromus_contrarius
- dbr:Amphidromus_flavus
- dbr:Amphidromus_floresianus
- dbr:Amphidromus_fuscolabris
- dbr:Amphidromus_glaucolarynx
- dbr:Amphidromus_inversus
- dbr:Amphidromus_johnstanisici
- dbr:Amphidromus_kruehni
- dbr:Amphidromus_laevus
- dbr:Amphidromus_martensi
- dbr:Amphidromus_palaceus
- dbr:Amphidromus_perversus
- dbr:Amphidromus_pictus
- dbr:Amphidromus_poecilochrous
- dbr:Amphidromus_porcellanus
- dbr:Amphidromus_roseolabiatus
- dbr:Amphidromus_schomburgki
- dbr:Amphidromus_sekincauensis
- dbr:Amphidromus_semitessellatus
- dbr:Amphidromus_similis
- dbr:Amphidromus_xiengensis
- dbr:Amphigyra
- dbr:Amphiplica
- dbr:Amphiplica_plutonica
- dbr:Amphirissoa_cyclostomoides
- dbr:Amphiscapha
- dbr:Amphissa_(gastropod)
- dbr:Amphissa_versicolor
- dbr:Amphitomariidae
- dbr:Amphorella
- dbr:Amphorella_cimensis
- dbr:Amphorella_iridescens
- dbr:Amphorella_melampoides
- dbr:Amphorella_producta
- dbr:Amphorina
- dbr:Amphorina_andra
- dbr:Amphorina_farrani
- dbr:Amphorina_linensis
- dbr:Amphorina_pallida
- dbr:Amphorina_viriola
- dbr:Amplirhagada
- dbr:Amplirhagada_astuta
- dbr:Amplirhagada_elevata
- dbr:Amplirhagada_herbertena
- dbr:Amplirhagada_montalivetensis
- dbr:Amplirhagada_questroana
- dbr:Ampulla_priamus
- dbr:Ampullaria_bicarinata
- dbr:Ampullinidae
- dbr:Ampullosansonia_renephilippei
- dbr:Amuropaludina
- dbr:Amuropaludina_chloantha
- dbr:Amuropaludina_pachya
- dbr:Amuropaludina_praerosa
- dbr:Bayerius_zenkevitchi
- dbr:Beckianum
- dbr:Beckianum_sinistrum
- dbr:Beddomea
- dbr:Beddomeia_angulata
- dbr:Beddomeia_averni
- dbr:Beddomeia_bowryensis
- dbr:Beddomeia_briansmithi
- dbr:Beddomeia_camensis
- dbr:Beddomeia_capensis
- dbr:Beddomeia_fallax
- dbr:Beddomeia_forthensis
- dbr:Beddomeia_franklandensis
- dbr:Beddomeia_fromensis
- dbr:Beddomeia_gibba
- dbr:Beddomeia_hallae
- dbr:Beddomeia_inflata
- dbr:Beddomeia_kershawi
- dbr:Beddomeia_kessneri
- dbr:Beddomeia_krybetes
- dbr:Beddomeia_launcestonensis
- dbr:Beddomeia_mesibovi
- dbr:Beddomeia_petterdi
- dbr:Beddomeia_phasianella
- dbr:Beddomeia_protuberata
- dbr:Beddomeia_ronaldi
- dbr:Beddomeia_salmonis
- dbr:Beddomeia_tasmanica
- dbr:Beddomeia_topsiae
- dbr:Beddomeia_trochiformis
- dbr:Beddomeia_turnerae
- dbr:Beddomeia_wilmotensis
- dbr:Beddomeia_wiseae
- dbr:Beddomeia_zeehanensis
- dbr:Beekmanoceras
- dbr:Belgrandia_silviae
- dbr:Belgrandia_varica
- dbr:Bellerophinidae
- dbr:Belocaulus
- dbr:Belonimorphis_belonimorphis
- dbr:Belonimorphis_cubensis
- dbr:Bembexia
- dbr:Bembicium_altum
- dbr:Bembicium_discoideum
- dbr:Bembicium_flavescens
- dbr:Bembicium_melanostoma
- dbr:Bembicium_nanum
- dbr:Bembicium_priscum
- dbr:Bembicium_vittatum
- dbr:Benedictia
- dbr:Benedictia_maxima
- dbr:Benhamina_obliquata
- dbr:Potamides_(gastropod)
- dbr:Potamides_archiaci
- dbr:Powellisetia
- dbr:Praecuvierinidae
- dbr:Priene_(gastropod)
- dbr:Primovula_roseomaculata
- dbr:Pristilomatidae
- dbr:Probuccinum
- dbr:Probythinella
- dbr:Procalpurnus
- dbr:Progeronia
- dbr:Promicroceras
- dbr:Promurex
- dbr:Proneptunea
- dbr:Proplacenticeras
- dbr:Protatlanta
- dbr:Protoma
- dbr:Provocator_(gastropod)
- dbr:Pselliogyra
- dbr:Pseudobornella_orientalis
- dbr:Pseudomurex
- dbr:Pseudoperna
- dbr:Pseudopolinices
- dbr:Pseudorissoina
- dbr:Pseudosetia
- dbr:Pseudovertagus
- dbr:Pseudunela
- dbr:Psilaxis_radiatus
- dbr:Pterochelus
- dbr:Pterorytis
- dbr:Pterotrigonia
- dbr:Ptychatractus
- dbr:Ptychosyrinx
- dbr:Puncticulis
- dbr:Punctulum
- dbr:Punctum_pygmaeum
- dbr:Purpurellus
- dbr:Purpuriconus
- dbr:Pusillina_kazakhstanica
- dbr:Pusula
- dbr:Pyrazus
- dbr:Pyrgiscilla
- dbr:Pyrgolampros
- dbr:Pyruclia
- dbr:Quarkia
- dbr:Quasisimnia
- dbr:Rolandiella
- dbr:Rollerites
- dbr:Rollieria
- dbr:Rostellaria
- dbr:Rostellariella
- dbr:Rotadiscus_(gastropod)
- dbr:Rotaovula
- dbr:Royella
- dbr:Rugapedia
- dbr:Samla_riwo
- dbr:Samla_telja
- dbr:Samoana_attenuata
- dbr:Scaphander_lignarius
- dbr:Scaphis
- dbr:Scenella_tenuistriata
- dbr:Scenelloidea
- dbr:Schaffhauseria
- dbr:Schilderia
- dbr:Elachorbis_diaphana
- dbr:Elachorbis_subtatei
- dbr:Elachorbis_tatei
- dbr:Elasmias
- dbr:Elasmias_cernicum
- dbr:Elasmias_jaurffreti
- dbr:Elasmias_kitaiwojimanum
- dbr:Elasmias_quadrasi
- dbr:Elasmias_wakefieldiae
- dbr:Elasmognatha
- dbr:Enaeta_barnesii
- dbr:Enaeta_cumingii
- dbr:Enaeta_cylleniformis
- dbr:Enaeta_guildingii
- dbr:Enaeta_leonardhilli
- dbr:Enaeta_reevei
- dbr:Enatimene_bassetti
- dbr:Enatimene_lanceolatus
- dbr:Endemoconus
- dbr:Endothyrella_plectostoma
- dbr:Engina_alveolata
- dbr:Engina_australis
- dbr:Engina_bonasia
- dbr:Engina_corinnae
- dbr:Engina_demani
- dbr:Engina_egregia
- dbr:Engina_goncalvesi
- dbr:Engina_ignicula
- dbr:Engina_lanceolata
- dbr:Engina_lineata
- dbr:Engina_mendicaria
- dbr:Engina_mundula
- dbr:Engina_trifasciata
- dbr:Engina_tuberculosa
- dbr:Engina_turbinella
- dbr:Engina_zea
- dbr:Engina_zepa
- dbr:Enginella_leucozona
- dbr:Engoniophos_unicinctus
- dbr:Enigmaticolus_auzendei
- dbr:Enigmaticolus_desbruyeresi
- dbr:Enigmavasum_enigmaticum
- dbr:Enigmofusus_nicki
- dbr:Ennea_(gastropod)
- dbr:Enoploceras
- dbr:Entemnotrochus_adansonianus
- dbr:Entemnotrochus_rumphii
- dbr:Enteroplax
- dbr:Enteroplax_yaeyamensis
- dbr:Enteroxenos_bouvieri
- dbr:Enteroxenos_muelleri
- dbr:Enteroxenos_oestergreni
- dbr:Enteroxenos_parastichopoli
- dbr:Enterprise_siltsnail
- dbr:Entocolax_chiridotae
- dbr:Entocolax_ludwigii
- dbr:Entocolax_rimskykorsakovi
- dbr:Entocolax_schiemenzi
- dbr:Entocolax_schwanitschi
- dbr:Entocolax_trochodotae
- dbr:Entoconcha_mirabilis
- dbr:Entomoliva_incisa
- dbr:Entomoliva_mirabilis
- dbr:Eoacmaea_calamus
- dbr:Eoacmaea_ceylanica
- dbr:Eoacmaea_chamorrorum
- dbr:Eoacmaea_conoidalis
- dbr:Eoacmaea_ivani
- dbr:Eoacmaea_javanica
- dbr:Eoacmaea_mauritiana
- dbr:Eoacmaea_omanensis
- dbr:Eoacmaea_perfestiva
- dbr:Eoacmaea_profunda
- dbr:Eoacmaea_pustulata
- dbr:Eoacmaea_semirubida
- dbr:Eobania
- dbr:Eobania_vermiculata
- dbr:Eostrobilops
- dbr:Eostrobilops_nipponica
- dbr:Eotomariidae
- dbr:Eotomarioidea
- dbr:Eotripteroceras
- dbr:Epicephalites
- dbr:Epidendrium_billeeanum
- dbr:Epiphragmophora_clausomphalos
is dbo:wikiPageWikiLink of
- dbr:Cacozeliana
- dbr:Cadmium
- dbr:Calabrian_(stage)
- dbr:Calcium_cycle
- dbr:Calliomphalus
- dbr:Calophyllum
- dbr:Caloria_guenanti
- dbr:Caloria_rosea
- dbr:Calpurnus
- dbr:Calycidoris_guentheri
- dbr:Cambrian_explosion
- dbr:Campanile_auvertianum
- dbr:Campanile_cornucopiae
- dbr:Campaniloidea
- dbr:Campbellton_Formation
- dbr:Campeloma_nebrascensis
- dbr:Cancellaphera
- dbr:Candidula_castriota
- dbr:Canterburyellidae
- dbr:Capitan_Formation
- dbr:Carcinus_maenas
- dbr:Carelia_turricula
- dbr:Caribeginella
- dbr:Carinaria
- dbr:Carinastele
- dbr:Carl_Vogt
- dbr:Carronella_pellucida
- dbr:Cassiella
- dbr:Castle_Hayne_Limestone
- dbr:Amebocyte
- dbr:Ameranna_capixaba
- dbr:Ameranna_florida
- dbr:Ameranna_royalensis
- dbr:Amerianna_carinata
- dbr:American_black_duck
- dbr:American_conger
- dbr:Ammonitella
- dbr:Ammonitella_yatesii
- dbr:Amonovula_piriei
- dbr:Amorphous_calcium_carbonate
- dbr:Ampelita
- dbr:Ampelita_fulgurata
- dbr:Ampelita_julii
- dbr:Ampelita_soulaiana
- dbr:Ampezzanildidae
- dbr:Amphibulimidae
- dbr:Amphicyclotulus
- dbr:Amphicyclotulus_amethystinus
- dbr:Amphicyclotulus_dominicensis
- dbr:Amphicyclotulus_guadeloupensis
- dbr:Amphicyclotulus_liratus
- dbr:Amphicyclotulus_perplexus
- dbr:Amphicyclotulus_schrammi
- dbr:Amphicyclotus
- dbr:Amphidromus_adamsii
- dbr:Amphidromus_areolatus
- dbr:Amphidromus_atricallosus
- dbr:Amphidromus_chloris
- dbr:Amphidromus_coeruleus
- dbr:Amphidromus_cognatus
- dbr:Amphidromus_contrarius
- dbr:Amphidromus_flavus
- dbr:Amphidromus_floresianus
- dbr:Amphidromus_fuscolabris
- dbr:Amphidromus_glaucolarynx
- dbr:Amphidromus_inversus
- dbr:Amphidromus_johnstanisici
- dbr:Amphidromus_kruehni
- dbr:Amphidromus_laevus
- dbr:Amphidromus_martensi
- dbr:Amphidromus_palaceus
- dbr:Amphidromus_perversus
- dbr:Amphidromus_pictus
- dbr:Amphidromus_poecilochrous
- dbr:Amphidromus_porcellanus
- dbr:Amphidromus_roseolabiatus
- dbr:Amphidromus_schomburgki
- dbr:Amphidromus_sekincauensis
- dbr:Amphidromus_semitessellatus
- dbr:Amphidromus_similis
- dbr:Amphidromus_xiengensis
- dbr:Amphigyra
- dbr:Amphiplica
- dbr:Amphiplica_plutonica
- dbr:Amphirissoa_cyclostomoides
- dbr:Amphiscapha
- dbr:Amphissa_(gastropod)
- dbr:Amphissa_versicolor
- dbr:Amphitomariidae
- dbr:Amphorella
- dbr:Amphorella_cimensis
- dbr:Amphorella_iridescens
- dbr:Amphorella_melampoides
- dbr:Amphorella_producta
- dbr:Amphorina
- dbr:Amphorina_andra
- dbr:Amphorina_farrani
- dbr:Amphorina_linensis
- dbr:Amphorina_pallida
- dbr:Amphorina_viriola
- dbr:Amplirhagada
- dbr:Amplirhagada_astuta
- dbr:Amplirhagada_elevata
- dbr:Amplirhagada_herbertena
- dbr:Amplirhagada_montalivetensis
- dbr:Amplirhagada_questroana
- dbr:Ampulla_priamus
- dbr:Ampullaria_bicarinata
- dbr:Ampullinidae
- dbr:Ampullosansonia_renephilippei
- dbr:Amuropaludina
- dbr:Amuropaludina_chloantha
- dbr:Amuropaludina_pachya
- dbr:Amuropaludina_praerosa
- dbr:Bayerius_zenkevitchi
- dbr:Beckianum
- dbr:Beckianum_sinistrum
- dbr:Beddomea
- dbr:Beddomeia_angulata
- dbr:Beddomeia_averni
- dbr:Beddomeia_bowryensis
- dbr:Beddomeia_briansmithi
- dbr:Beddomeia_camensis
- dbr:Beddomeia_capensis
- dbr:Beddomeia_fallax
- dbr:Beddomeia_forthensis
- dbr:Beddomeia_franklandensis
- dbr:Beddomeia_fromensis
- dbr:Beddomeia_gibba
- dbr:Beddomeia_hallae
- dbr:Beddomeia_inflata
- dbr:Beddomeia_kershawi
- dbr:Beddomeia_kessneri
- dbr:Beddomeia_krybetes
- dbr:Beddomeia_launcestonensis
- dbr:Beddomeia_mesibovi
- dbr:Beddomeia_petterdi
- dbr:Beddomeia_phasianella
- dbr:Beddomeia_protuberata
- dbr:Beddomeia_ronaldi
- dbr:Beddomeia_salmonis
- dbr:Beddomeia_tasmanica
- dbr:Beddomeia_topsiae
- dbr:Beddomeia_trochiformis
- dbr:Beddomeia_turnerae
- dbr:Beddomeia_wilmotensis
- dbr:Beddomeia_wiseae
- dbr:Beddomeia_zeehanensis
- dbr:Beekmanoceras
- dbr:Belgrandia_silviae
- dbr:Belgrandia_varica
- dbr:Bellerophinidae
- dbr:Bellerophontidae
- dbr:Belocaulus
- dbr:Belonimorphis_belonimorphis
- dbr:Belonimorphis_cubensis
- dbr:Bembexia
- dbr:Bembicium_altum
- dbr:Bembicium_discoideum
- dbr:Bembicium_flavescens
- dbr:Bembicium_melanostoma
- dbr:Bembicium_nanum
- dbr:Bembicium_priscum
- dbr:Bembicium_vittatum
- dbr:Benedictia
- dbr:Benedictia_maxima
- dbr:Benhamina_obliquata
- dbr:Potamides_(gastropod)
- dbr:Potamides_archiaci
- dbr:Powellisetia
- dbr:Praecuvierinidae
- dbr:Priene_(gastropod)
- dbr:Primovula_roseomaculata
- dbr:Pristilomatidae
- dbr:Probuccinum
- dbr:Probythinella
- dbr:Procalpurnus
- dbr:Progeronia
- dbr:Promicroceras
- dbr:Promurex
- dbr:Proneotherium
- dbr:Proneptunea
- dbr:Proplacenticeras
- dbr:Protatlanta
- dbr:Protoma
- dbr:Protostome
- dbr:Provocator_(gastropod)
- dbr:Pselliogyra
- dbr:Pseudobornella_orientalis
- dbr:Pseudomurex
- dbr:Pseudoperna
- dbr:Pseudopolinices
- dbr:Pseudorissoina
- dbr:Pseudosetia
- dbr:Pseudovertagus
- dbr:Pseudunela
- dbr:Psilaxis_radiatus
- dbr:Pterochelus
- dbr:Pterorytis
- dbr:Pterotrigonia
- dbr:Ptychatractus
- dbr:Ptychosyrinx
- dbr:Puncticulis
- dbr:Punctulum
- dbr:Punctum_pygmaeum
- dbr:Purpurellus
- dbr:Purpuriconus
- dbr:Pusillina_kazakhstanica
- dbr:Pusula
- dbr:Pyrazus
- dbr:Pyrgiscilla
- dbr:Pyrgolampros
- dbr:Pyruclia
- dbr:Quarkia
- dbr:Quasisimnia
- dbr:Robert_Welch_(photographer)
- dbr:Rock_monitor
- dbr:Rolandiella
- dbr:Rollerites
- dbr:Rollieria
- dbr:Rosario_and_San_Bernardo_Corals_National_Natural_Park
- dbr:Rosewood,_Florida
- dbr:Rostellaria
- dbr:Rostellariella
- dbr:Rotadiscus_(gastropod)
- dbr:Rotaovula
- dbr:Royella
- dbr:Rugapedia
- dbr:Samla_riwo
- dbr:Samla_telja
- dbr:Samoana_attenuata
- dbr:Sanibel,_Florida
- dbr:Santa_Monica_Pier_Aquarium
- dbr:Saxitoxin
- dbr:Scanisaurus
- dbr:Scaphander_lignarius
- dbr:Scaphis
- dbr:Scenella_tenuistriata
- dbr:Scenelloidea
- dbr:Schaffhauseria
- dbr:Schilderia
- dbr:Scopelopsis_multipunctatus
- dbr:Elachorbis_diaphana
- dbr:Elachorbis_subtatei
- dbr:Elachorbis_tatei
- dbr:Elasmias
- dbr:Elasmias_cernicum
- dbr:Elasmias_jaurffreti
- dbr:Elasmias_kitaiwojimanum
- dbr:Elasmias_quadrasi
- dbr:Elasmias_wakefieldiae
- dbr:Elasmognatha
- dbr:Eleanor_Seely_Salmon
- dbr:Eledone_gaucha
- dbr:Eledone_massyae
- dbr:Eledone_moschata
- dbr:Enaeta_barnesii
- dbr:Enaeta_cumingii
- dbr:Enaeta_cylleniformis
- dbr:Enaeta_guildingii
- dbr:Enaeta_leonardhilli
- dbr:Enaeta_reevei
- dbr:Enatimene_bassetti
- dbr:Enatimene_lanceolatus
- dbr:Endemoconus
- dbr:Endothyrella_plectostoma
- dbr:Endozoicomonas
- dbr:Engina_alveolata
- dbr:Engina_australis
- dbr:Engina_bonasia
- dbr:Engina_corinnae
- dbr:Engina_demani
- dbr:Engina_egregia
- dbr:Engina_goncalvesi
- dbr:Engina_ignicula
- dbr:Engina_lanceolata
- dbr:Engina_lineata
- dbr:Engina_mendicaria
- dbr:Engina_mundula
- dbr:Engina_trifasciata
- dbr:Engina_tuberculosa
- dbr:Engina_turbinella
- dbr:Engina_zea
- dbr:Engina_zepa
- dbr:Enginella_leucozona
- dbr:Engoniophos_unicinctus
- dbr:Enigmaticolus_auzendei
- dbr:Enigmaticolus_desbruyeresi
- dbr:Enigmavasum_enigmaticum
- dbr:Enigmofusus_nicki
- dbr:Ennea_(gastropod)
- dbr:Enoploceras
- dbr:Entemnotrochus_adansonianus
- dbr:Entemnotrochus_rumphii
- dbr:Enteroplax
- dbr:Enteroplax_yaeyamensis
- dbr:Enteroxenos_bouvieri
- dbr:Enteroxenos_muelleri
- dbr:Enteroxenos_oestergreni
- dbr:Enteroxenos_parastichopoli