Human rights in North Korea (original) (raw)

dbo:abstract

حقوق الإنسان في كوريا الشمالية محدودة جدًا. فعلى الرغم من أن دستور البلاد يضمن العديد من الحقوق، إلا أنَّ حرية التعبير مسلوبة على أرض الواقع، وما يعد مصرّحًا به قانونيًا في الإذاعة والتلفاز والموسيقى والأخبار المقدمة هو فقط ما تديره الحكومة. ويقدر عدد السجناء في معسكرات الاعتقال المخصصة لمرتكبي الجرائم السياسية ما يقارب 80 ألف إلى 120 ألف سجين، والذين يخضعون للعمل القسري والإيذاء الجسدي وعقوبات الإعدام. وتسيطر حكومة كوريا الشمالية سيطرة صارمة على تحركات الزوار الأجانب للبلاد.فمسؤولو المساعدات يخضعون لتدقيق كبير ويُمنعون من دخول المناطق التي لا ترغب الحكومة بدخولهم إليها. وبحكم أن المواطنين محظورون من مغادرة البلاد، فقد دُوِّنت معظم سجلات حقوق الإنسان في كوريا الشمالية بناءً على قصص اللاجئين والمنشقِّين عن النظام. وعبَّرت وكالة الأنباء المركزية في كوريا الشمالية عن موقف البلاد تجاه النقد الدولي لسجلاتها الخاصة بحقوق الإنسان، حيث ترى أن هذه الانتقادات ذريعة للإطاحة بنظامها الاشتراكي الجوتشي، ومع ذلك فالناقدون لها يسلمون من العقاب. وتعد سجلات حقوق الإنسان في كوريا الشمالية الأسوأ في العالم وقد أُدينت عالميا، بالإضافة لوجود العديد من المنظمات الناقدة لسجلاتها كالأمم المتحدة ومنظمة العفو الدولية وهيومن رايتس ووتش والاتحاد الأوروبي.والواقع أن جميع المنظمات الدولية لحقوق الإنسان ترى أنه لايوجد في الوقت الحاضر نظير لكوريا الشمالية فيما يتعلق بانتهاك الحريات. وتتبنى الجمعية العامة للأمم المتحدة القرار بإدانة سجلات حقوق الإنسان في كوريا الشمالية سنويًا منذ عام 2003. وينص أحدث قراراتها الصادر في التاسع عشر من ديسمبر عام 2011 والذي أُصدر بغلبة 123 صوتا مقابل 16 مع امتناع 51 عن التصويت، على حث الحكومة في بيونغ يانغ على ضرورة إيقاف انتهاكاتها «المنهجية واسعة النطاق والخطيرة لحقوق الإنسان» والتي تضمنت الإعدام العلني والاحتجاز التعسفي. وقد رفضت كوريا الشمالية هذا القرار قائلةً بأن وراءه دوافع سياسية مستندة إلى تلفيقات كاذبة.وفي فبراير عام 2014، قامت لجنة خاصة تابعة للأمم المتحدة بنشر تقرير مفصل يتألف من 400 صفحة، والذي يستند إلى إدلاءات مستقاة من مصادر مباشرة توثق «الجرائم البشعة» التي ارتُكبت في البلاد. (ar)
Die Menschenrechtssituation in Nordkorea ist kritisch. Nordkorea zählt zwar zu den Unterzeichnerstaaten des Internationalen Pakts über bürgerliche und politische Rechte sowie des Pakts über wirtschaftliche, soziale und kulturelle Rechte, gleichwohl werden dem Staat regelmäßig schwerwiegende Verstöße gegen die Menschenrechte von den Vereinten Nationen, dem Europäischen Parlament und diversen Menschenrechtsorganisationen vorgeworfen. In vielen Rankings – etwa solchen, die den Grad der Demokratie oder die Pressefreiheit eines Staates betreffen – liegt Nordkorea weltweit auf den letzten Plätzen. Es gilt als das restriktivste aller heute existierenden totalitären Systeme. (de)
The human rights record of North Korea is often considered to be the worst in the world and has been globally condemned, with the United Nations, the European Union and groups such as Human Rights Watch all critical of the country's record. Most international human rights organizations consider North Korea to have no contemporary parallel with respect to violations of liberty. Western human rights groups such as Amnesty International and nations such as the United States have asserted that, in practice, there is no right to free speech, and the only media providers that are deemed legal are those operated by the government in North Korea. According to reports from Amnesty International and the U.S. Committee for Human Rights in North Korea, by 2017 an estimated 200,000 prisoners were incarcerated in camps that are dedicated to political crimes, and subjected to forced labour, physical abuse, and execution. The North Korean government strictly monitors the activities of foreign visitors. Aid workers are subjected to considerable scrutiny and they are also excluded from places and regions which the government does not want them to enter. Since citizens cannot freely leave the country, it is mainly from stories of refugees and defectors that the nation's human rights record has been constructed. The government's position, expressed through the Korean Central News Agency, is that international criticism of its human rights record is a pretext for overthrowing its Juche-based system, while the abuses of its critics go unpunished. The General Assembly of the United Nations has since 2003 annually adopted a resolution condemning the country's human rights record. The latest resolution of December 19, 2011, passed by a vote of 123–16 with 51 abstentions, urged the government in Pyongyang to end its "systematic, widespread and grave violations of human rights", which included public executions and arbitrary detentions. North Korea rejected the resolution, saying it was politically motivated and based upon untrue fabrications. In February 2014, a UN special commission published a detailed, 400-page account based on first-hand testimonies documenting "unspeakable atrocities" committed in the country. (en)
Corea del Norte se halla entre los países con los índices más bajos de respeto a los derechos humanos, motivo por el cual ha recibido críticas de organizaciones tanto gubernamentales como no gubernamentales, sobre todo de organizaciones radicadas en Occidente: Amnistía Internacional, Human Rights Watch, la Unión Europea y la ONU. Las ONG pro derechos humanos de Occidente aseguran que Corea del Norte comete violaciones de los derechos humanos "a una escala sin parangón en el mundo contemporáneo", en lo concerniente al derecho a la libertad individual y la libre expresión. Por su parte, el gobierno norcoreano, a través del medio de comunicación nacional oficial, la Agencia Telegráfica Central de Corea, mantiene la postura de que cualquier crítica internacional hacia el estatus de los derechos humanos en el país es un pretexto para derrocar su sistema socialista, basado en la ideología Juche. Asimismo, las autoridades norcoreanas se han quejado reiteradamente de que los abusos cometidos por aquellos que critican las violaciones norcoreanas a los derechos humanos nunca son, en su opinión, castigados. La Asamblea General de las Naciones Unidas adopta cada año, desde 2003, una resolución en la que condena el estado de los derechos humanos en el país. La resolución del 19 de diciembre de 2011, aprobada por 123 votos a favor y 16 en contra, con 51 abstenciones, conminaba al gobierno de Pionyang a que terminase con "las violaciones sistemáticas y generalizadas de los derechos humanos", entre las que se cuentan las ejecuciones públicas y las detenciones arbitrarias. Esta resolución fue rechazada por Corea del Norte, bajo la premisa de que fue formulada por razones políticas y con base en acusaciones sin fundamento . En febrero de 2014, una comisión especial de la ONU publicó una recopilación de testimonios de primera mano de 400 páginas, en la que se documentan "atrocidades indecibles" cometidas en el país. (es)
Hak asasi manusia di Korea Utara sangat dikekang, sebagaimana yang ditemukan oleh organisasi hak asasi manusia internasional. Meskipun sejumlah hak asasi diabadikan dalam , pada kenyataannya warga negara Korea Utara tidak memiliki hak kebebasan berbicara atau berpendapat, dan satu-satunya resmi dikelola oleh pemerintah. Diperkirakan terdapat sekitar 150.000 hingga 200.000 tahanan politik yang dijebloskan ke kamp-kamp konsentrasi di Korea Utara. Di kamp tersebut, mereka dipekerjakan sebagai pekerja paksa, atau dipukuli, disiksa, dan dihukum mati. Rincian lengkap pelanggaran hak asasi manusia di Korea Utara masih belum jelas. Pemerintah Korea Utara menerapkan peraturan yang menyebabkan sangat sulit bagi warga asing untuk memasuki negara tersebut, dan secara ketat memantau setiap kegiatan yang mereka lakukan. Pekerja kemanusiaan di Korea Utara diawasi setiap kegiatannya dan dilarang memasuki wilayah-wilayah yang tidak diizinkan oleh pemerintah. Sejak warga negara dilarang meninggalkan Korea Utara, masalah-masalah seperti pembelotan dan pengungsi gelap telah menjadi hal umum. Menurut kantor berita pemerintah Korean Central News Agency, Korea Utara tidak memiliki masalah pelanggaran hak asasi manusia karena sistem Juche yang diberlakukan di negara tersebut diputuskan oleh rakyat dan bertugas melayani mereka dengan setia. Pelanggaran hak asasi manusia di Korea Utara dikecam oleh berbagai kalangan, terutama oleh Amnesty International, Human Rights Watch, dan Perserikatan Bangsa-Bangsa. Sejak tahun 2003, Majelis Umum PBB setiap tahunnya secara rutin menetapkan resolusi yang mengutuk pelanggaran hak asasi manusia di negara tersebut. Resolusi terakhir ditetapkan tanggal 19 Desember 2011, yang disahkan melalui pemungutan suara dengan hasil 123-16 dan 51 abstain. Resolusi ini mendesak agar pemerintah Korea Utara mengakhiri "pelanggaran hak asasi manusia yang meluas dan sistematis", yang meliputi eksekusi di depan umum dan penahanan sewenang-wenang. Korea Utara menolak resolusi tersebut, menyatakan bahwa penetapan resolusi tersebut didalangi oleh motif politik dan didasarkan pada sumber rekayasa yang tidak faktual. Pada bulan Februari 2014, komisi khusus PBB menerbitkan dokumentasi laporan 400 halaman yang bersumber dari kesaksian pihak pertama mengenai "kekejaman tak terperikan" yang dilakukan oleh pemerintah Korea Utara. (in)
La Corée du Nord est l'un des pays dans lesquels les droits de l'Homme sont les moins respectés, bien que les dirigeants de ce pays le contestent fermement. La Corée du Nord a signé plusieurs traités l'engageant à respecter les droits de l'Homme et plusieurs articles de sa constitution défendent plusieurs libertés fondamentales. Mais en raison de l'isolationnisme important du pays, il est très difficile de vérifier leur respect. Des gouvernements étrangers et des ONG comme Amnesty International et PSCORE accusent la Corée du Nord de ne pas respecter certaines libertés fondamentales (comme la liberté d'expression, d'association, de religion ou encore de circulation) et « exhorte le gouvernement de Corée du Nord à prendre sans plus attendre des mesures en vue d’améliorer le respect des droits humains dans le pays ». Le travail forcé serait très fréquent dans « un grand nombre de camps de détention ». Le nombre de travailleurs forcés condamnés pour motifs politiques est estimé entre 150 000 et 200 000. En 2014, l'ONU publie un rapport accablant qui fait état de nombreux cas de « crimes contre l'humanité » perpétrés par les dirigeants du régime à l'encontre du peuple nord-coréen, ce qui remet en question certains espoirs précédemment placés dans l'évolution de la situation politique internationale : ainsi, en 2007, le rapporteur des Nations unies sur les droits de l'homme en Corée du Nord Vitit Muntarbhorn estimait que les progrès dans les pourparlers multilatéraux à six sur les armes nucléaires en Corée du Nord pouvaient avoir des conséquences positives sur les droits de l'Homme dans ce pays. Le travail des ONG humanitaires est également entravé par les sanctions internationales renforcées en 2017 et les pressions américaines . En 2018, Save the Children, l’une des dernières ONG encore présentes dans le pays de façon permanente, a dû partir, ne pouvant plus délivrer d'aide humanitaire à cause des sanctions. (fr)
이 문서는 조선민주주의인민공화국의 인권 문제에 대한 다양한 주장들을 기술한 문서이다. (ko)
Molti dei diritti umani e delle libertà civili in Corea del Nord sono pressoché inesistenti, gravemente violati e di fatto non rispettati dallo Stato, sebbene la Costituzione formalmente li garantisca. Non c'è libertà di parola, i media sono strettamente controllati e lasciare il paese risulta praticamente impossibile. Le uniche fonti d'informazione disponibili sui diritti umani in Corea del Nord sono da parte degli ex detenuti e guardiani che sono riusciti a fuggire e informare Human Rights Watch e Amnesty International. Nel 2019 il Democracy Index posiziona la Corea del Nord ultima su 167 paesi esaminati, con un punteggio totale di 1,08 su 10,00. Per quanto riguarda il processo elettorale e il pluralismo il punteggio è di 0,00 su 10,00; la funzione del governo occupa un punteggio di 2,50 su 10,00; la partecipazione politica ottiene un punteggio di 1,67 su 10,00; la cultura politica 1,25 su 10,00 e libertà civili 0,00 su 10,00. (it)
北朝鮮人権問題（きたちょうせんじんけんもんだい）とは、北朝鮮当局による拷問、公開処刑、外国人拉致、意思表示の権利剥奪、強制収容所、300万人以上と言われる国民の餓死、脱北を初めとする各種の圧政・人権侵害に関する問題。北朝鮮には多くの政治犯収容所（強制収容所）が存在し、自国民をしばしば裁判抜きに殺害し圧政を引いているほか、他国への主権侵害行為として工作員による外国人拉致も行っている（詳細後述）。 (ja)
Prawa człowieka w Korei Północnej opierają się na konstytucji (obecną wersję przyjęto w 2016 roku). Według organizacji zajmujących się prawami człowieka (m.in Amnesty International, Freedom House, Human Rights Watch), Korea Północna stale łamie prawa człowieka. Według Organizacji Narodów Zjednoczonych, Korea Północna łamie prawa człowieka na masową skalę w sposób systematyczny i zorganizowany. Koreę Północną oskarża się m.in. o ograniczanie dostępu do pożywienia, przetrzymywanie obywateli w obozach koncentracyjnych, stosowanie tortur, masową dyskryminację całych grup ludności i nieuzasadnione aresztowania. Niezwykle trudno jest precyzyjnie ustalić, w jakim stopniu przestrzegane są prawa człowieka w Korei Północnej. Związane jest to z panującą w kraju atmosferą powszechnej nieufności oraz zamkniętym charakterem państwa. Rząd Korei Północnej stwarza duże utrudnienia przed obcokrajowcami starającymi się o pozwolenie na wjazd na terytorium państwa oraz monitoruje wszelką aktywność tych, którym zostaje udzielona taka zgoda. Pracownicy organizacji pomocy humanitarnej również są obiektem stałej inwigilacji i nie mają dostępu do miejsc i regionów, w których rząd nie życzy sobie ich obecności. Obywatele Korei Północnej nie mogą swobodnie opuszczać swojego kraju, dlatego też dokumentacja stanu praw człowieka jest gromadzona głównie na podstawie relacji zebranych od uchodźców i uciekinierów. Oficjalne stanowisko rządu wyrażone za pośrednictwem Koreańskiej Centralnej Agencji Prasowej informuje, że problem nieprzestrzegania praw człowieka w Korei Północnej nie istnieje, ponieważ panujący tam ustrój socjalistyczny został wybrany przez samych ludzi, którym wiernie służy. Pomimo trudności z zarysowaniem przejrzystego, całościowego obrazu sytuacji wewnętrznej kraju, bezsporny pozostaje fakt, że rząd kontroluje praktycznie każdą działalność, która ma miejsce na terytorium Korei Północnej. Obywatele nie mogą w sposób wolny wyrażać swoich opinii, a ci, którzy krytykują reżim, narażeni są na surowe represje. Wszystkie działające media znajdują się pod ścisłą kontrolą rządu i spełniają przede wszystkim funkcję tuby propagandowej administracji Kim Dzong Una. (pl)
Múltiplas organizações internacionais de direitos humanos, incluindo a Anistia Internacional dos Estados Unidos e a Human Rights Watch em idioma inglês, acusam a Coreia do Norte de ter um dos piores registros de direitos humanos de qualquer nação. Os norte-coreanos têm sido referidos como "algumas das pessoas mais brutalizadas do mundo" pela Human Rights Watch, devido às severas restrições às suas liberdades políticas e econômicas. Em 18 de novembro de 2014, a ONU condenou as violações dos direitos humanos na Coreia do Norte, dando um primeiro passo para julgar a Coreia por crimes contra a humanidade. A resolução foi aprovada por 111 votos a favor e 19 contra. A pena capital é amplamente empregada na Coreia do Norte, inclusive para situações aparentemente corriqueiras, tais como: manifestações religiosas não autorizadas, distribuição de pornografia, manter contato com pessoas de fora do país ou até mesmo assistir a filmes sul-coreanos ou americanos. Muitas das execuções são públicas. (pt)
Оценка ситуации с правами человека в КНДР затруднительна из-за закрытого характера северокорейского государства. Несмотря на то, что КНДР ежегодно посещают около 250 тысяч туристов, в том числе около 5—6 тысяч из стран Запада, подавляющее большинство из них бывает в районе гор Кымгансан. Иностранцам запрещено посещение некоторых регионов страны, имеющих, согласно официальным заявлениям властей КНДР, стратегически важное значение. К любой туристической группе приставлено не менее двух гидов, самостоятельное передвижение туристов ограничено непосредственными окрестностями туристических объектов, а контакты с местным населением не поощряются. Впрочем, в последние годы в связи с общей либерализацией и послаблением режима надзор этот стал менее навязчивым. По заявлению Госдепартамента США, с 1996 года в страну полностью закрыт доступ международным правозащитным организациям. Граждане КНДР не имеют права свободно покинуть свою страну, и поэтому информация поступает от беженцев, невозвращенцев и других лиц, покинувших Северную Корею. Хотя она зачастую носит субъективный характер, на основании большого числа сообщений беженцев ряд организаций делает выводы об общей ситуации в Северной Корее. Согласно официальной позиции правительства КНДР, в стране «нет никаких проблем в области прав человека», поскольку социалистический строй, существующий в КНДР, «был выбран её гражданами добровольно и направлен на всецелое удовлетворение их материальных и духовных потребностей». В то же время, проанализировав имеющиеся данные, многие международные организации сделали вывод о тоталитарном характере северокорейского государства. Некоторые правозащитные организации и правительства осудили нарушения прав человека в Северной Корее. Среди них — Международная амнистия. Генеральная Ассамблея ООН также осудила нарушение прав человека в Северной Корее, приняв соответствующую резолюцию, подготовленную странами — членами Европейского союза. 18 ноября 2014 года 3-й комитет 69-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН рекомендовали Совету Безопасности рассмотреть вопрос о передаче ситуации с правами в КНДР на рассмотрение Международного уголовного суда и о возможности введения санкций против тех, кто несёт ответственность за преступления против человечества. В 2004 году в США был принят Закон о правах человека в КНДР (№ 108—333), осуждавший Северную Корею и обрисовывавший в общих чертах шаги, которые Соединённые Штаты должны предпринять, чтобы в Северной Корее установились демократия и свобода. За исключением проблемы похищения японцев, которая была частично решена, Северная Корея полностью отрицает все сообщения о нарушениях прав человека и обвиняет беженцев во лжи и распространении американской пропаганды. На международном уровне регулярно проводятся неправительственные конференции, посвящённые правам человека в Северной Корее. В марте 2003 года такая конференция проводилась в Брюсселе, а в марте 2006 года — в Праге. (ru)
Оцінка ситуації з правами людини в КНДР ускладнена через закритий характер північнокорейської держави. Уряд Північної Кореї обмежує доступ до країни іноземцям. Хоча КНДР щорічно відвідують понад триста тисяч туристів, зокрема, близько 1500 — з країн Заходу, переважна більшість з них бувають у районі гір . Лише невелика частина туристів відвідує Пхеньян. Іноземцям заборонено відвідування деяких регіонів країни, що мають, згідно з офіційними заявами влади КНДР, стратегічно важливе значення. Заборонено також будь-яку фото- та відео-зйомку без дозволу супроводжуючого. Держдепартамент США повідомив, що з 1996 року в країну повністю закрито доступ міжнародним правозахисним організаціям. Громадяни КНДР не мають права вільно залишити свою країну, і тому інформація надходить від біженців, неповерненців та інших осіб, які залишили Північну Корею. Хоча інформація від цих категорій осіб найчастіше має суб'єктивний характер, на підставі великої кількості повідомлень біженців низка організацій робить висновки про загальну ситуацію в Північній Кореї. Згідно з офіційною позицією уряду КНДР, у країні «немає ніяких проблем у галузі прав людини», оскільки соціалістичний лад, що існує в КНДР, «було обрано її громадянами добровільно і він спрямований на всебічне задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб». У той же час, проаналізувавши наявні дані, багато міжнародних організацій зробили висновок про тоталітарний характер північнокорейської держави. Деякі правозахисні організації та уряди засудили порушення прав людини в Північній Кореї. Серед них — Міжнародна амністія. Генеральна Асамблея ООН також засудила порушення прав людини в Північній Кореї, ухваливши відповідну резолюцію, підготовлену країнами-членами Європейського Союзу. 2004 року в США було ухвалено Закон про права людини в КНДР (№ 108—333), що засудив Північну Корею і визначив у загальних рисах кроки, які Сполучені Штати мають зробити, аби у Північній Кореї встановилися демократія і свобода. За винятком проблеми викрадання японців, яку було частково вирішено, Північна Корея повністю заперечує всі повідомлення про порушення прав людини і звинувачує біженців у брехні і поширенні американської пропаганди. На міжнародному рівні регулярно відбуваються неурядові конференції, які присвячено правам людини в Північній Кореї. У березні 2003 року така конференція відбувалася в Брюсселі, а в березні 2006 — у Празі. 20 серпня 2013 р. в сеульському університеті Йонсей почалися засідання спеціальної Комісії ООН з прав людини в Північній Кореї. Організація Об'єднаних Націй 17 лютого 2014 року опублікувала доповідь, присвячену порушенням прав людини в КНДР. Укладачі документа рекомендують передати справу відносно влади КНДР у Міжнародний кримінальний суд. Згідно з текстом листа, до відповідальності можуть залучити й очільника держави, Кім Чен Ина. (uk)
朝鮮民主主義人民共和國人权是朝鮮的人权状况。朝鮮是当今世界上人权最恶劣的国家之一，外界認為朝鮮是一個類似封建专制制度的独裁國家。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

rdfs:comment

Die Menschenrechtssituation in Nordkorea ist kritisch. Nordkorea zählt zwar zu den Unterzeichnerstaaten des Internationalen Pakts über bürgerliche und politische Rechte sowie des Pakts über wirtschaftliche, soziale und kulturelle Rechte, gleichwohl werden dem Staat regelmäßig schwerwiegende Verstöße gegen die Menschenrechte von den Vereinten Nationen, dem Europäischen Parlament und diversen Menschenrechtsorganisationen vorgeworfen. In vielen Rankings – etwa solchen, die den Grad der Demokratie oder die Pressefreiheit eines Staates betreffen – liegt Nordkorea weltweit auf den letzten Plätzen. Es gilt als das restriktivste aller heute existierenden totalitären Systeme. (de)
이 문서는 조선민주주의인민공화국의 인권 문제에 대한 다양한 주장들을 기술한 문서이다. (ko)
北朝鮮人権問題（きたちょうせんじんけんもんだい）とは、北朝鮮当局による拷問、公開処刑、外国人拉致、意思表示の権利剥奪、強制収容所、300万人以上と言われる国民の餓死、脱北を初めとする各種の圧政・人権侵害に関する問題。北朝鮮には多くの政治犯収容所（強制収容所）が存在し、自国民をしばしば裁判抜きに殺害し圧政を引いているほか、他国への主権侵害行為として工作員による外国人拉致も行っている（詳細後述）。 (ja)
朝鮮民主主義人民共和國人权是朝鮮的人权状况。朝鮮是当今世界上人权最恶劣的国家之一，外界認為朝鮮是一個類似封建专制制度的独裁國家。 (zh)
حقوق الإنسان في كوريا الشمالية محدودة جدًا. فعلى الرغم من أن دستور البلاد يضمن العديد من الحقوق، إلا أنَّ حرية التعبير مسلوبة على أرض الواقع، وما يعد مصرّحًا به قانونيًا في الإذاعة والتلفاز والموسيقى والأخبار المقدمة هو فقط ما تديره الحكومة. ويقدر عدد السجناء في معسكرات الاعتقال المخصصة لمرتكبي الجرائم السياسية ما يقارب 80 ألف إلى 120 ألف سجين، والذين يخضعون للعمل القسري والإيذاء الجسدي وعقوبات الإعدام. (ar)
The human rights record of North Korea is often considered to be the worst in the world and has been globally condemned, with the United Nations, the European Union and groups such as Human Rights Watch all critical of the country's record. Most international human rights organizations consider North Korea to have no contemporary parallel with respect to violations of liberty. (en)
Corea del Norte se halla entre los países con los índices más bajos de respeto a los derechos humanos, motivo por el cual ha recibido críticas de organizaciones tanto gubernamentales como no gubernamentales, sobre todo de organizaciones radicadas en Occidente: Amnistía Internacional, Human Rights Watch, la Unión Europea y la ONU. Las ONG pro derechos humanos de Occidente aseguran que Corea del Norte comete violaciones de los derechos humanos "a una escala sin parangón en el mundo contemporáneo", en lo concerniente al derecho a la libertad individual y la libre expresión. Por su parte, el gobierno norcoreano, a través del medio de comunicación nacional oficial, la Agencia Telegráfica Central de Corea, mantiene la postura de que cualquier crítica internacional hacia el estatus de los d (es)
Hak asasi manusia di Korea Utara sangat dikekang, sebagaimana yang ditemukan oleh organisasi hak asasi manusia internasional. Meskipun sejumlah hak asasi diabadikan dalam , pada kenyataannya warga negara Korea Utara tidak memiliki hak kebebasan berbicara atau berpendapat, dan satu-satunya resmi dikelola oleh pemerintah. Diperkirakan terdapat sekitar 150.000 hingga 200.000 tahanan politik yang dijebloskan ke kamp-kamp konsentrasi di Korea Utara. Di kamp tersebut, mereka dipekerjakan sebagai pekerja paksa, atau dipukuli, disiksa, dan dihukum mati. (in)
La Corée du Nord est l'un des pays dans lesquels les droits de l'Homme sont les moins respectés, bien que les dirigeants de ce pays le contestent fermement. La Corée du Nord a signé plusieurs traités l'engageant à respecter les droits de l'Homme et plusieurs articles de sa constitution défendent plusieurs libertés fondamentales. Mais en raison de l'isolationnisme important du pays, il est très difficile de vérifier leur respect. (fr)
Molti dei diritti umani e delle libertà civili in Corea del Nord sono pressoché inesistenti, gravemente violati e di fatto non rispettati dallo Stato, sebbene la Costituzione formalmente li garantisca. Non c'è libertà di parola, i media sono strettamente controllati e lasciare il paese risulta praticamente impossibile. Le uniche fonti d'informazione disponibili sui diritti umani in Corea del Nord sono da parte degli ex detenuti e guardiani che sono riusciti a fuggire e informare Human Rights Watch e Amnesty International. (it)
Prawa człowieka w Korei Północnej opierają się na konstytucji (obecną wersję przyjęto w 2016 roku). Według organizacji zajmujących się prawami człowieka (m.in Amnesty International, Freedom House, Human Rights Watch), Korea Północna stale łamie prawa człowieka. Według Organizacji Narodów Zjednoczonych, Korea Północna łamie prawa człowieka na masową skalę w sposób systematyczny i zorganizowany. Koreę Północną oskarża się m.in. o ograniczanie dostępu do pożywienia, przetrzymywanie obywateli w obozach koncentracyjnych, stosowanie tortur, masową dyskryminację całych grup ludności i nieuzasadnione aresztowania. (pl)
Múltiplas organizações internacionais de direitos humanos, incluindo a Anistia Internacional dos Estados Unidos e a Human Rights Watch em idioma inglês, acusam a Coreia do Norte de ter um dos piores registros de direitos humanos de qualquer nação. Os norte-coreanos têm sido referidos como "algumas das pessoas mais brutalizadas do mundo" pela Human Rights Watch, devido às severas restrições às suas liberdades políticas e econômicas. (pt)
Оценка ситуации с правами человека в КНДР затруднительна из-за закрытого характера северокорейского государства. Несмотря на то, что КНДР ежегодно посещают около 250 тысяч туристов, в том числе около 5—6 тысяч из стран Запада, подавляющее большинство из них бывает в районе гор Кымгансан. Иностранцам запрещено посещение некоторых регионов страны, имеющих, согласно официальным заявлениям властей КНДР, стратегически важное значение. К любой туристической группе приставлено не менее двух гидов, самостоятельное передвижение туристов ограничено непосредственными окрестностями туристических объектов, а контакты с местным населением не поощряются. Впрочем, в последние годы в связи с общей либерализацией и послаблением режима надзор этот стал менее навязчивым. По заявлению Госдепартамента США, с 19 (ru)
Оцінка ситуації з правами людини в КНДР ускладнена через закритий характер північнокорейської держави. Уряд Північної Кореї обмежує доступ до країни іноземцям. Хоча КНДР щорічно відвідують понад триста тисяч туристів, зокрема, близько 1500 — з країн Заходу, переважна більшість з них бувають у районі гір . Лише невелика частина туристів відвідує Пхеньян. Іноземцям заборонено відвідування деяких регіонів країни, що мають, згідно з офіційними заявами влади КНДР, стратегічно важливе значення. Заборонено також будь-яку фото- та відео-зйомку без дозволу супроводжуючого. Держдепартамент США повідомив, що з 1996 року в країну повністю закрито доступ міжнародним правозахисним організаціям. (uk)

rdfs:seeAlso

is dbo:wikiPageWikiLink of