Iwi (original) (raw)
L'iwi és la principal unitat social dins la societat maori. Iwi significa poble, i en la majoria de casos el sentit de iwi és anàleg al de tribu o clan, tot i que un iwi pot estar format per diferents tribus. Les recerques antropològiques han mostrat que, gairebé sempre, abans de la colonització europea, els maoris estaven principalment repartits en grups més petits tals com els whānau (grans famílies) e les hapū (sub-tribus). Cada iwi pot ser dividit en hapū (sub-tribus). Per exemple, l'iwi Ngāti Whātua està format per quatre hapū: Te Uri-o-Hau, Te Roroa, Te Taou, et Ngāti Whātua i Ōrākei.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | L'iwi és la principal unitat social dins la societat maori. Iwi significa poble, i en la majoria de casos el sentit de iwi és anàleg al de tribu o clan, tot i que un iwi pot estar format per diferents tribus. Les recerques antropològiques han mostrat que, gairebé sempre, abans de la colonització europea, els maoris estaven principalment repartits en grups més petits tals com els whānau (grans famílies) e les hapū (sub-tribus). Cada iwi pot ser dividit en hapū (sub-tribus). Per exemple, l'iwi Ngāti Whātua està format per quatre hapū: Te Uri-o-Hau, Te Roroa, Te Taou, et Ngāti Whātua i Ōrākei. (ca) Ein Iwi [ˈiwi] („Stamm“) ist die größte soziale und politische Einheit in der Gesellschaft der Māori. Dass Iwi im allgemeinen Sprachgebrauch mit „Stamm“ bzw. im Englischen mit „tribe“ übersetzt wird, führt oft zu der Annahme, dass ein Iwi in politischer und soziologischer Hinsicht der Kern einer maorischen Gesellschaft gewesen ist. Doch ein Iwi war früher eine lose und flexible Verbindung. (de) Iwi (Māori pronunciation: [ˈiwi]) are the largest social units in New Zealand Māori society. In Māori iwi roughly means "people" or "nation", and is often translated as "tribe", or "a confederation of tribes". The word is both singular and plural in the Māori language, and is typically pluralised as such in English. Iwi groups trace their ancestry to the original Polynesian migrants who, according to tradition, arrived from Hawaiki. Some iwi cluster into larger groupings that are based on whakapapa (genealogical tradition) and known as waka (literally "canoes", with reference to the original migration voyages). These super-groupings generally serve symbolic rather than practical functions. In pre-European times, most Māori were allied to relatively small groups in the form of hapū ("sub-tribes") and whānau ("family"). Each iwi contains a number of hapū; among the hapū of the Ngāti Whātua iwi, for example, are Te Uri-o-Hau, Te Roroa, Te Taoū, and Ngāti Whātua-o-Ōrākei. Māori use the word rohe to describe the territory or boundaries of iwi. In modern-day New Zealand, iwi can exercise significant political power in the management of land and of other assets. For example, the 1997 Treaty of Waitangi settlement between the New Zealand Government and Ngāi Tahu, compensated that iwi for various losses of the rights guaranteed under the Treaty of Waitangi of 1840. As of 2019 the tribe has collective assets under management of $1.85 billion. Iwi affairs can have a real impact on New Zealand politics and society. A 2004 attempt by some iwi to test in court their ownership of the seabed and foreshore areas polarised public opinion (see New Zealand foreshore and seabed controversy). (en) Los Iwi (iwi) son las unidades sociales más grandes dentro de la cultura maorí. Iwi significa «gente» o «pueblo»; siendo su significado análogo al de tribu o clan, con la diferencia de que a veces puede referirse a un grupo que abarque varias tribus. Según la tradición oral maorí, los grupos Iwi se remontan a los migrantes polinesios originales que llegaron desde Hawaiki. Algunos iwi se agrupan en grupos más grandes según el whakapapa (la genealogía) y se conocen como waka (literalmente «canoas», en referencia a la migración original). Estos supergrupos generalmente cumplen funciones simbólicas más que prácticas. En tiempos pre-europeos, la mayoría de los maoríes se alían a grupos relativamente pequeños en forma de hapū («subtribus») y («familia»). Cada iwi alberga una cantidad de hapūs; los hapū del iwi , por ejemplo, son Te Uri-o-Hau, Te Roroa, Te Taoū y Ngāti Whātua-o-Ōrākei. En la Nueva Zelanda moderna, el iwi puede ejercer un poder político significativo en la recuperación y gestión de la tierra y de otros activos. (Nótese, por ejemplo, el acuerdo del Tratado de Waitangi de 1997 entre el Gobierno de Nueva Zelanda y los Ngāi Tahu, que compensa al iwi por las diversas pérdidas de los derechos garantizados en virtud del Tratado de Waitangi de 1840). (es) Is éard is iwi (fuaimniú Maoraise: [ˈiwi]) ann ná an t-aonad sóisialta is mó i sochaí na Maorach in Aotearoa (An Nua-Shéalainn). Is éard is brí leis an bhfocal go litriúil ná “cnámh(a)”, ach sa bhrí shóisialta seo aistrítear mar “treibh”, “pobal”, nó “náisiún” é. Is focal uatha agus iolra araon sa Maorais é, agus de ghnáth úsáidtear é mar sin i mBéarla na Nua-Shéalainne, agus i nGaeilge freisin. Rianaíonn na grúpaí iwi a sinsir siar go dtí na himircigh Pholainéiseacha a tháinig i dtír ó , de réir an tseanchais. Cuirtear roinnt iwi le chéile i ngrúpaí níos mó a dtugtar waka orthu (go litriúil, “curacha” — tagairt don iomramh a rinne na himircigh), bunaithe ar whakapapa (seanchas ginealaigh). Sa ré réamhchoilíneach, bhí dlúthbhaint ag daoine Maoracha le grúpaí measartha beag: hapū (“fo-threibheanna”) and whānau (“teaghlach”). Bíonn roinnt hapū mar chuid de gach iwi; mar shampla, i measc na hapū san iwi Ngāti Whātua, tá Te Uri-o-Hau, Te Roroa, Te Taoū, agus Ngāti Whātua-o-Ōrākei. Úsáideann na Maoraigh an focal rohe chun cur síos a dhéanamh ar limistéar nó teorainneacha na iwi. I Nua-Shéalainn an lae inniu, tá cumhacht pholaitiúil nach beag ag na iwi a bhaineann le bainistíocht talún agus acmhainní eile. Mar shampla, de réir comhréitigh idir Rialtas na Nua-Shéalainne agus Ngāi Tahu faoi sa bhliain 1997, tugadh cúiteamh airgid don iwi as caillteanais éagsúla a bhain leis na cearta a ráthaíodh don phobal dúchasach i gConradh Waitangi sa bhliain 1840. Sa bhliain 2019, bhí sócmhainní comhchoiteanna ag an treibh arbh fhiú thart ar 1.6 billiún euro iad. Sa bhliain 2004, rinne roinnt iwi iarracht a gcuid ceart úinéireachta ar ghrinneall na farraige agus ar an trá a thástáil sna cúirteanna, cás a scoilt pobal na Nua-Shéalainne. Tosaíonn go leor ainmneacha iwi le Ngāti nó le Ngāi (ó ngā āti agus ngā ai faoi seach, leis an mbrí “sliocht” nó “síol” mar atá againn sa Ghaeilge, Síol Chonaire, srl.) Tá Ngāti ina mhoirféim tháirgiúil i mBéarla na Nua-Shéalainne anois, chun tagairt a dhéanamh do ghrúpaí daoine: mar shampla Ngāti Pākehā (Pākehā, nó daoine de bhunadh na hEorpa, mar ghrúpa), Ngāti Poneke (Maoraigh a chuaigh ar imirce go réigiún Wellington), agus Ngāti Rānana (Maoraigh ina gcónaí i Londain). Is é Ngāti Tūmatauenga (“Sliocht Tūmatauenga”, dia an chogaidh) an t-ainm oifigiúil ar Arm na Nua-Shéalainne sa Maorais, agus tugtar Ngā Opango (“An Treibh Dhubh”) ar na All Blacks. (ga) L’iwi est la principale unité sociale dans la société Māori. Iwi signifie « peuple » ; dans plusieurs cas, le sens de iwi est analogue à celui de tribu ou de clan, avec la distinction qu'un iwi peut être formé de plusieurs tribus. Les recherches anthropologiques montrent que dans la plupart des cas, avant la colonisation européenne, les Māoris étaient principalement répartis en groupes plus petits tels que les whānau (familles élargies) ou les hapū (sous-tribus). Chaque iwi peut être divisé en hapū ("sous-tribus"). Par exemple, l'iwi Ngāti Whātua est constitué de quatre hapū : Te Uri-o-Hau, Te Roroa, Te Taou, et Ngāti Whātua ki Ōrākei. (fr) イウィ (Iwi, マオリ語発音: [ˈiwi]) は、アオテアロア（ニュージーランド）のにおける最大の社会単位である。マオリ語のiwiという語は「人」または「国家」を意味し、「部族」、または「部族連合」と訳されることが多い。この語はマオリ語では単数形と複数形を兼ねる。 イウィの集団は、伝統的に(Hawaiki)からやってきた最初のポリネシア人移住者の祖先まで辿る事ができる。いくつかのイウィは、(伝統的系図)に基づいたより大きなグループに集まった(意味「カヌー」、もともと海を渡って移住してきたことに関連している)として知られている。これらの大集団は一般に、実用的な機能よりもむしろ象徴的な機能を果たす。ヨーロッパ人到達以前の時代には、マオリの大部分は(「準部族」)と(「家族」)という形の比較的小さな集団と結びついていた。各イウィは多数のハプーを含む。例えば、・イウィの中のハプーには、、、、がある 現代のニュージーランドでは、イウィは土地やその他の資産の回復と管理において大きな政治的権力を行使することができる（例えば、1997年にニュージーランド政府ととの間に結ばれたでは、1840年のワイタンギ条約で保障された権利の様々な損失を補償している）。イウィによる出来事はと社会に大きな影響を与えうる。2004年、一部のイウィが海底と沿岸地域の所有権を法廷で実証しようとしたことで、世論は二分された（を参照)。 (ja) Iwi è un termine māori che, nella società neozelandese, identifica le aggregazioni più vaste di nativi. La parola iwi significa popolo e in molti contesti è tradotta con tribù o clan, con la distinzione che essa viene solitamente riferita a un grande insieme di tribù.La ricerca antropologica tende a indicare che, prima dell'arrivo degli europei, i māori erano legati in gruppi più piccoli detti whānau (famiglie estese) o hapū (sub-tribù). In lingua māori iwi significa anche ossa. (it) Iwi (wym. [ˈiwi]) – w społeczeństwie nowozelandzkim największa grupa socjalna ludności maoryskiej. Samo słowo iwi w języku maoryskim znaczy tyle co „ludzie”, „lud”, przy czym najczęściej odnosi się do plemienia, klanu lub większej grupy plemion. Badania antropologiczne wykazują, że większość Māori w czasach przedeuropejskich uważała się za członków relatywnie niewielkich ugrupowań społecznych jak whānau (rozbudowana rodzina) albo też hapū (szczep/klan). (pl) Iwi är den största sammanslutningen av maorier på Nya Zeeland. Ordet iwi betyder "folk" eller "nation" och översätts ofta med stam eller en sammanslutning av stammar.Under föreuropeisk tid gav de flesta maorier sin huvudsakliga lojalitet till små grupper som hapū (grupp inom en stam) och whānau (storfamilj). (sv) Na sociedade da Nova Zelândia, iwi são as maiores unidades sociais na cultura maori. A palavra iwi significa "povos" ou "nações", e é muitas vezes traduzida como "tribo", ou confederação de tribos. A maioria dos maoris em tempos pré-europeus se organizavam primariamente em grupos relativamente pequenos, tais como hapu ("sub-tribo") e ("família"). (pt) Иви (маори iwi) — основная общественная единица новозеландского народа маори; то же, что и племя. В переводе с маорийского языка означает «кости». Иви состояло из нескольких хапу (маори hapū), или кланов, которые иногда соперничали друг с другом. Однако в случае угрозы территориям иви со стороны другого иви хапу объединялись и совместно защищали свои земли/ Племена, длительное время проживавшие на одной и той же территории, носили название иви-тутуру (маори iwi-tūturu), или тино-иви (маори tino-iwi), и, как правило, их называли по имени предка-основателя, хотя иногда иви назывались в честь какого-то значимого события. Группы племён, которые вели свою родословную от прародителя иви-тутуру, назывались иви-нуи (маори iwi-nui), или иви-фануи (маори iwi-whanui). Представители каждого племени идентифицировали себя с отдельным каноэ, или вака (маори waka), на котором приплыл их прародитель из легендарной страны Гаваики. К наиболее крупным иви относятся: * нгаи-таху (проживают в южной части Новой Зеландии, в основном на острове Южный); * нга-пухи (крупнейшее иви; проживает в регионе Нортленд); * нгати-кахунгуну (проживает на территории региона Хокс-Бей и Уаирарапа); * нгати-маниапото (проживает на территории региона Уаикато); * нгати-пороу (Гисборн, ); * нгати-тама (Таранаки, Веллингтон); * нгати-тоа (Порируа); * нгати-руануи (регион Таранаки); * нгати-фатуа (к северу от Окленда); * таинуи (регион Уаикато); * те-арава (регион Бей-оф-Пленти); * нгати-туфаретоа (центральная часть острова Северный). Ввиду относительной изолированности иви друг от друга язык маори разделился на несколько диалектов. (ru) Іві (маор. iwi) — маорійське плем'я, ключова суспільно-політична одиница новозеландського народу маорі. В дослівному перекладі з мови маорі означає «кістки». Іві складалося з кількох хапу (маор. hapū)(маорійських кланів), які інколи були суперниками один одного всередині іві. Однак у випадку загрози території іві всі хапу захищали племінні землі спільно. Племена, що довгий час мешкали в одній місцевості, носили назву іві-тутуру (маор. iwi-tūturu), або тіно-іві (маор. tino-iwi). Їх власна назва, як правило, походила від імені предка-засновника, хоча інколи іві звалися на честь певної події.. Групи племен, які вели свій родовід від пращура іві-тутуру, звалися іві-нуі (маор. iwi-nui), або іві-фануі (маор. iwi-whanui). Представники кожного племені ідентифікували себе з окремим Вака (каное), маор. waka, на якому їх прапращур приплив з легендарної країни Гаваїкі. До найбольших іві належать: * нгаті-таху (мешкають у південній частині Нової Зеландії, здебільшого на Південному острові); * нга-пухі (найбільше іві; мешкають в регіоне Нортленд); * нгаті-кахунгуну (мешкають на території регионів Гокс-Бей та Уаирарапа); * нгаті-маніапото (мешкають на території регіону Ваїкато); * нгаті-пороу (Гісборн, Іст-Кейп); * нгаті-тама (мешкають в регіонах Таранакі та Веллінгтон); * нгаті-тоа (мешкають в Поріруа); * нгаті-руануї (мешкають в Таранакі); * нгаті-фатуа (мешкають на Північ від Окленду); * таінуі (мешкають в регіоні Ваїкато); * те-арава (мешкають в регіоні Бей-оф-Пленті); * нгаті-туфаретоа (мешкають в центральній частині Північного острову). З огляду на відносну ізольованість іві одне від одного маорійська мова розділилася на кілька діалектів. (uk) |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://www.tkm.govt.nz/ http://www.nzherald.co.nz/storydisplay.cfm%3FstoryID=3452740&thesection=news&thesubsection=general http://www.teara.govt.nz/en/tribal-organisation |
| dbo:wikiPageID | 219984 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 19668 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1116119812 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Proto-Oceanic_language dbr:Public_opinion dbr:Rotorua dbr:Māori_culture dbr:Bastion_Point dbr:Bay_of_Plenty dbr:Victoria_University_of_Wellington dbr:Kāti_Māmoe dbr:Te_Āti_Awa dbr:Whakatōhea dbr:Ancestor dbr:Massey_University dbr:Ownership dbr:Te_Rauparaha dbr:Pākehā dbr:Gisborne,_New_Zealand dbr:Māori_King_Movement dbr:Māori_Party dbr:Māori_language dbc:Iwi_and_hapū dbr:Lower_Hutt dbr:Manawatū-Whanganui dbr:Ōpōtiki dbr:Ōrākei dbr:Te_Arawa dbr:Polynesian_languages dbr:Ngāti_Toa dbr:Tainui dbr:Muriwhenua dbc:Māori_society dbc:Māori_words_and_phrases dbr:Treaty_of_Waitangi dbr:Tribe dbr:Waikato dbr:Wellington dbr:Whakatane dbr:Hauraki_Māori dbr:Hawaiki dbr:New_Zealand_foreshore_and_seabed_controversy dbr:Waikato_Tainui dbr:East_Cape dbr:North_Island dbr:Northland_Region dbr:King_Country dbr:Ngāti_Raukawa dbr:Hauraki_Gulf dbr:High_Court_of_New_Zealand dbr:Taranaki dbr:Taupo dbr:Te_Māngai_Pāho dbr:The_Bone_People dbr:Auckland dbr:Auckland_University_of_Technology dbr:Chatham_Islands dbr:Keri_Hulme dbr:Political_power dbr:Politics_of_New_Zealand dbr:Porirua dbr:South_Island dbr:All_Blacks dbr:New_Zealand dbr:New_Zealand_Army dbr:New_Zealand_English dbr:Ngāi_Tahu dbr:Ngāti_Poneke dbr:Campus_radio dbr:Canoe dbr:Radio_Active_(New_Zealand) dbr:Rohe dbr:Self-determination dbr:Ngāti_Whātua-o-Ōrākei dbr:Ngāi_Tūhoe dbr:Ngāpuhi dbr:Ngāti_Kahungunu dbr:Ngāti_Maniapoto dbr:Ngāti_Porou dbr:Ngāti_Ruanui dbr:Ngāti_Rānana dbr:Ngāti_Tūwharetoa dbr:Ngāti_Whātua dbr:Te_Uri-o-Hau dbr:Te_Roroa dbr:Māori_migration_canoes dbr:Ngāti_Tama dbr:Tūmatauenga dbr:Te_Urewera dbr:Rātana dbr:Ngāti_Hikairo dbr:Northland_region dbr:Te_Taoū dbr:Te_Tau_Ihu_Māori dbr:Kāi_Tahu dbr:Treaty_of_Waitangi_settlement dbr:Te_Ara_–_the_Encyclopedia_of_New_Zealand dbr:Te_Atiawa dbr:Māori-language dbr:Waitomo_(district),_New_Zealand dbr:Tūhoe |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:About dbt:According_to_whom dbt:As_of dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Main dbt:Reflist dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:Use_New_Zealand_English dbt:IPA-mi dbt:Iwi dbt:Māori |
| dcterms:subject | dbc:Iwi_and_hapū dbc:Māori_society dbc:Māori_words_and_phrases |
| rdf:type | yago:WikicatSocialGroups yago:Abstraction100002137 yago:Group100031264 yago:SocialGroup107950920 |
| rdfs:comment | L'iwi és la principal unitat social dins la societat maori. Iwi significa poble, i en la majoria de casos el sentit de iwi és anàleg al de tribu o clan, tot i que un iwi pot estar format per diferents tribus. Les recerques antropològiques han mostrat que, gairebé sempre, abans de la colonització europea, els maoris estaven principalment repartits en grups més petits tals com els whānau (grans famílies) e les hapū (sub-tribus). Cada iwi pot ser dividit en hapū (sub-tribus). Per exemple, l'iwi Ngāti Whātua està format per quatre hapū: Te Uri-o-Hau, Te Roroa, Te Taou, et Ngāti Whātua i Ōrākei. (ca) Ein Iwi [ˈiwi] („Stamm“) ist die größte soziale und politische Einheit in der Gesellschaft der Māori. Dass Iwi im allgemeinen Sprachgebrauch mit „Stamm“ bzw. im Englischen mit „tribe“ übersetzt wird, führt oft zu der Annahme, dass ein Iwi in politischer und soziologischer Hinsicht der Kern einer maorischen Gesellschaft gewesen ist. Doch ein Iwi war früher eine lose und flexible Verbindung. (de) Iwi è un termine māori che, nella società neozelandese, identifica le aggregazioni più vaste di nativi. La parola iwi significa popolo e in molti contesti è tradotta con tribù o clan, con la distinzione che essa viene solitamente riferita a un grande insieme di tribù.La ricerca antropologica tende a indicare che, prima dell'arrivo degli europei, i māori erano legati in gruppi più piccoli detti whānau (famiglie estese) o hapū (sub-tribù). In lingua māori iwi significa anche ossa. (it) Iwi (wym. [ˈiwi]) – w społeczeństwie nowozelandzkim największa grupa socjalna ludności maoryskiej. Samo słowo iwi w języku maoryskim znaczy tyle co „ludzie”, „lud”, przy czym najczęściej odnosi się do plemienia, klanu lub większej grupy plemion. Badania antropologiczne wykazują, że większość Māori w czasach przedeuropejskich uważała się za członków relatywnie niewielkich ugrupowań społecznych jak whānau (rozbudowana rodzina) albo też hapū (szczep/klan). (pl) Iwi är den största sammanslutningen av maorier på Nya Zeeland. Ordet iwi betyder "folk" eller "nation" och översätts ofta med stam eller en sammanslutning av stammar.Under föreuropeisk tid gav de flesta maorier sin huvudsakliga lojalitet till små grupper som hapū (grupp inom en stam) och whānau (storfamilj). (sv) Na sociedade da Nova Zelândia, iwi são as maiores unidades sociais na cultura maori. A palavra iwi significa "povos" ou "nações", e é muitas vezes traduzida como "tribo", ou confederação de tribos. A maioria dos maoris em tempos pré-europeus se organizavam primariamente em grupos relativamente pequenos, tais como hapu ("sub-tribo") e ("família"). (pt) Los Iwi (iwi) son las unidades sociales más grandes dentro de la cultura maorí. Iwi significa «gente» o «pueblo»; siendo su significado análogo al de tribu o clan, con la diferencia de que a veces puede referirse a un grupo que abarque varias tribus. (es) Iwi (Māori pronunciation: [ˈiwi]) are the largest social units in New Zealand Māori society. In Māori iwi roughly means "people" or "nation", and is often translated as "tribe", or "a confederation of tribes". The word is both singular and plural in the Māori language, and is typically pluralised as such in English. (en) Is éard is iwi (fuaimniú Maoraise: [ˈiwi]) ann ná an t-aonad sóisialta is mó i sochaí na Maorach in Aotearoa (An Nua-Shéalainn). Is éard is brí leis an bhfocal go litriúil ná “cnámh(a)”, ach sa bhrí shóisialta seo aistrítear mar “treibh”, “pobal”, nó “náisiún” é. Is focal uatha agus iolra araon sa Maorais é, agus de ghnáth úsáidtear é mar sin i mBéarla na Nua-Shéalainne, agus i nGaeilge freisin. (ga) L’iwi est la principale unité sociale dans la société Māori. Iwi signifie « peuple » ; dans plusieurs cas, le sens de iwi est analogue à celui de tribu ou de clan, avec la distinction qu'un iwi peut être formé de plusieurs tribus. Les recherches anthropologiques montrent que dans la plupart des cas, avant la colonisation européenne, les Māoris étaient principalement répartis en groupes plus petits tels que les whānau (familles élargies) ou les hapū (sous-tribus). (fr) イウィ (Iwi, マオリ語発音: [ˈiwi]) は、アオテアロア（ニュージーランド）のにおける最大の社会単位である。マオリ語のiwiという語は「人」または「国家」を意味し、「部族」、または「部族連合」と訳されることが多い。この語はマオリ語では単数形と複数形を兼ねる。 イウィの集団は、伝統的に(Hawaiki)からやってきた最初のポリネシア人移住者の祖先まで辿る事ができる。いくつかのイウィは、(伝統的系図)に基づいたより大きなグループに集まった(意味「カヌー」、もともと海を渡って移住してきたことに関連している)として知られている。これらの大集団は一般に、実用的な機能よりもむしろ象徴的な機能を果たす。ヨーロッパ人到達以前の時代には、マオリの大部分は(「準部族」)と(「家族」)という形の比較的小さな集団と結びついていた。各イウィは多数のハプーを含む。例えば、・イウィの中のハプーには、、、、がある (ja) Иви (маори iwi) — основная общественная единица новозеландского народа маори; то же, что и племя. В переводе с маорийского языка означает «кости». Иви состояло из нескольких хапу (маори hapū), или кланов, которые иногда соперничали друг с другом. Однако в случае угрозы территориям иви со стороны другого иви хапу объединялись и совместно защищали свои земли/ К наиболее крупным иви относятся: Ввиду относительной изолированности иви друг от друга язык маори разделился на несколько диалектов. (ru) Іві (маор. iwi) — маорійське плем'я, ключова суспільно-політична одиница новозеландського народу маорі. В дослівному перекладі з мови маорі означає «кістки». Іві складалося з кількох хапу (маор. hapū)(маорійських кланів), які інколи були суперниками один одного всередині іві. Однак у випадку загрози території іві всі хапу захищали племінні землі спільно. До найбольших іві належать: З огляду на відносну ізольованість іві одне від одного маорійська мова розділилася на кілька діалектів. (uk) |
| rdfs:label | Iwi (en) Iwi (ca) Iwi (de) Iwi (es) Iwi (ga) Iwi (fr) Iwi (it) イウィ (ja) Iwi (pl) Иви (ru) Iwi (pt) Iwi (sv) Іві (маорі) (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Iwi yago-res:Iwi wikidata:Iwi dbpedia-an:Iwi dbpedia-ca:Iwi dbpedia-de:Iwi dbpedia-es:Iwi dbpedia-fr:Iwi dbpedia-ga:Iwi dbpedia-it:Iwi dbpedia-ja:Iwi dbpedia-ka:Iwi dbpedia-ms:Iwi dbpedia-nn:Iwi dbpedia-pl:Iwi dbpedia-pt:Iwi dbpedia-ru:Iwi dbpedia-sv:Iwi dbpedia-uk:Iwi https://global.dbpedia.org/id/eG1X |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Iwi?oldid=1116119812&ns=0 |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Iwi |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Iwi_(disambiguation) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Ngāi dbr:Ngāti dbr:Māori_tribe dbr:Māori_tribes |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Caleb_Shepherd dbr:Calton_Hill,_New_Zealand dbr:Cameron_Leslie dbr:Capital_of_New_Zealand dbr:Carolyn_Henwood dbr:Amokura_Kawharu dbr:Pou_Temara dbr:Pounamu_Pathway dbr:Puhi_Kai_Iti_/_Cook_Landing_Site dbr:Puhinui_Reserve dbr:Puke_Ariki dbr:Pukekohe dbr:Pukekura dbr:Pukematekeo dbr:Pukepoto dbr:Puketutu_Island dbr:Pukeuri dbr:Purangi dbr:Putāruru dbr:Pā dbr:Pākehā_Māori dbr:Pānia_Papa dbr:Pāoa dbr:Pūrākaunui dbr:Queen_Elizabeth_Park,_New_Zealand dbr:Queenstown,_New_Zealand dbr:Queequeg dbr:Robert_Sullivan_(poet) dbr:Rocket_Lab dbr:Rod_Carr_(administrator) dbr:Rolleston,_New_Zealand dbr:Rongowhakaata_Halbert dbr:Ropata_Wahawaha dbr:Rose_Pere dbr:Ross,_New_Zealand dbr:Rotorua dbr:Rowley_Habib dbr:Roxburgh,_New_Zealand dbr:Ruakituri dbr:Ruaotuwhenua dbr:Ruatapu,_New_Zealand dbr:Ruatoria dbr:Ruia_Morrison dbr:Sam_Dickson_(rugby_union) dbr:Sam_Gaze dbr:Sam_Tanner dbr:Samuel_Leigh_(missionary) dbr:Samuel_Marsden dbr:Sarah_Hirini dbr:Scandrett_Regional_Park dbr:Elective_monarchy dbr:English_Wesleyan_Mission dbr:Enid_Tapsell dbr:Eparaima_Te_Mutu_Kapa dbr:List_of_converts_to_Christianity_from_paganism dbr:Margaret_Mutu dbr:Miramar_Peninsula dbr:Musick_Point dbr:Māori_culture dbr:Maata_Te_Taiawatea_Rangitukehu dbr:Mabel_Mangakāhia dbr:Merata_Mita dbr:Mere_Haana_Hall dbr:Merekotia_Amohau dbr:Moriori_genocide dbr:Waitakere_City dbr:Uenuku-Kōpako dbr:Tumate_Mahuta dbr:Whatumoana_Paki dbr:2013_Māori_All_Blacks_tour_of_North_America dbr:2022_New_Zealand_budget dbr:Barrhill,_New_Zealand dbr:Barrytown dbr:Battle_of_Hingakaka dbr:Battle_of_Moremonui dbr:Bay_of_Islands dbr:Bay_of_Plenty dbr:Baylys_Beach dbr:Bell_Block,_New_Zealand dbr:Benhar,_New_Zealand dbr:Bill_Cunningham_(rugby_union) dbr:Bill_English dbr:Bill_Gallagher_(businessman) dbr:Billy_Guyton dbr:Bionicle dbr:Blackball,_New_Zealand dbr:Blair_Hilton dbr:Blue_Lake_(Tasman) dbr:Bob_Jahnke dbr:Brian_Poananga dbr:Brighton,_New_Zealand dbr:Dayna_Berghan-Whyman dbr:Debbie_Ngarewa-Packer dbr:Declaration_of_the_Independence_of_New_Zealand dbr:Defence_of_Pukekohe_East dbr:Demographics_of_New_Zealand dbr:Dennis_Marsh dbr:Department_of_Internal_Affairs dbr:Alfred_Warbrick dbr:Allan_Marshall dbr:Andrew_Anderson_(riverboat_skipper) dbr:Annabella_Mary_Geddes dbr:Anzac_Wallace dbr:Aotearoa_New_Zealand's_histories dbr:Aperahama_Tama-i-parea dbr:Aperahama_Taonui dbr:Apihai_Te_Kawau dbr:Archaeology_of_New_Zealand dbr:Archie_Taiaroa dbr:Hokitika dbr:Hokonui,_New_Zealand dbr:Hone_Harawira dbr:Hone_Tana_Papahia dbr:Hongi_Hika dbr:Hosea_Gear dbr:Hoteo_River dbr:Howick,_New_Zealand dbr:Howie_Tamati dbr:Huriana_Manuel dbr:John_Studholme dbr:John_Tamihere dbr:John_Whiteley_(missionary) dbr:Jonathan_Coleman_(politician) dbr:Jordan_Kahu dbr:Jordan_Rapana dbr:Josh_Hill_(rugby_union) dbr:Julian_Dennison dbr:Bianca_Hyslop dbr:List_of_The_Wild_Thornberrys_episodes dbr:List_of_genocides_by_death_toll dbr:List_of_last_words_(19th_century) dbr:List_of_prisons_in_New_Zealand dbr:Little_Akaloa dbr:Patricia_Grace dbr:Paul_Quinn_(New_Zealand_politician) dbr:Paul_Reeves dbr:Paul_Snow-Hansen dbr:Pei_Te_Hurinui_Jones dbr:Pelorus_Sound dbr:Pero_Cameron dbr:Peter_Smith_(rugby_union) dbr:Remuera dbr:Rereahu dbr:Richard_Walter_(archaeologist) dbr:Rino_Tirikatene dbr:Riria_Smith dbr:Riverton_/_Aparima dbr:Riwia_Brown dbr:Umurangi_Generation dbr:United_Tribes_of_New_Zealand dbr:Upper_Hutt dbr:Upper_Waitohi dbr:Victoria_Square,_Christchurch dbr:Vincent_O'Malley dbr:David_Geary dbr:Decolonisation_of_Oceania dbr:Indigenous_architecture dbr:Indigenous_intellectual_property dbr:Indigenous_planning dbr:Iwikau_Te_Heuheu_Tūkino_III dbr:Jacobs_River_(New_Zealand) dbr:Jacqui_Horswell dbr:James_Waitaringa_Mapu dbr:Joey_Matenga_Ashton dbr:John_Atirau_Asher dbr:Kupe dbr:Kāinga dbr:Kāti_Māmoe dbr:Kīngi_Īhaka dbr:Matariki dbr:Rongomaraeroa dbr:Libby_Hakaraia dbr:List_of_islands_of_New_Zealand dbr:List_of_iwi dbr:List_of_marae_in_the_Gisborne_District dbr:List_of_massacres_in_New_Zealand dbr:List_of_planetary_features_with_Māori_names dbr:Iwi_(disambiguation) dbr:Nōpera_Panakareao dbr:Nuku-pewapewa dbr:Nunuku-whenua dbr:Tiakitai dbr:Tongahiti dbr:Te_Pareihe dbr:Pauline_Yearbury dbr:Pounamu dbr:Pouākani dbr:Te_Kawerau_ā_Maki dbr:Tikanga_Māori dbr:Waituhi dbr:Pukaha_/_Mount_Bruce_National_Wildlife_Centre dbr:Te_Kani_te_Ua dbr:Robert_Panapa_Tutaki dbr:Tonga_Mahuta dbr:Whetumarama_Wereta dbr:Te_Huruhuru dbr:Te_Rangi-i-paia_II dbr:Te_Āti_Awa dbr:Whakatōhea dbr:'Tākou'_Himiona_Tūpākihi_Kāmira dbr:.nz dbr:1886_eruption_of_Mount_Tarawera dbr:Constitution_of_New_Zealand dbr:Corey_Main dbr:Courtenay,_New_Zealand dbr:Courtney_McGregor dbr:Cromwell,_New_Zealand dbr:Ana_Hamu dbr:Anahera_Herbert-Graves dbr:Anaru_Matete dbr:Mason_Durie_(community_leader) dbr:Mason_Durie_(psychiatrist) dbr:Masterton dbr:Matamau dbr:Matapara_/_Pickersgill_Island dbr:Mataura dbr:Matiu_/_Somes_Island dbr:Matukutūruru dbr:Maungakiekie_/_One_Tree_Hill dbr:Maungapohatu dbr:Maungarei dbr:Maungawhau_/_Mount_Eden dbr:Maureen_Waaka dbr:Max_Mariu dbr:McGillicuddy_Serious_Party dbr:MediaWorks_New_Zealand dbr:Meka_Whaitiri dbr:Melanie_Drewery dbr:Runanga,_New_Zealand dbr:Rurima_Island dbr:Russell_Beck dbr:Rāwhiti dbr:Rēweti_Kōhere dbr:SS_Wanganui dbr:Saint_Heliers dbr:Eruera_Hamiora_Tumutara dbr:Eruera_Riini_Manuera dbr:Eruini_Heina_Taipari dbr:George_Gage_(Ringatū_minister) dbr:Louis_Hekenui_Bidois dbr:Louis_Parore dbr:Louise_Potiki_Bryant dbr:Ngata dbr:Ngāti_Maru_(Hauraki) dbr:Ngāti_Maru_(Taranaki) dbr:Nuka_Taipari dbr:Mihi-ki-te-kapua dbr:Raniera_Te_Ahiko dbr:Te_Rauparaha dbr:Pepin_Island dbr:Te_Aitu-o-te-rangi_Jury dbr:Wharetutu_Te_Aroha_Stirling dbr:Nukutere dbr:Tanya_Pouwhare dbr:Ngāti_Rāhiri_Tumutumu dbr:Ngāti_Hauiti dbr:Te_Peehi_Turoa dbr:Te_Pikinga dbr:Te_Tirarau_Kukupa dbr:Pāora_Kaiwhata dbr:Pāora_Kīngi_Delamere dbr:Pāora_Taki dbr:Pāora_Temuera dbr:Pātara_Te_Tuhi dbr:Pātuki dbr:Pōhā dbr:Raharuhi_Rukupō dbr:Tini_Taiaroa dbr:Waipounamu_Māori dbr:Waitōtara_River dbr:1862–1863_Domett_Ministry dbr:Chris_Finlayson dbr:Chris_Hipkins dbr:Christchurch dbr:Cindy_Kiro dbr:Clarksville,_New_Zealand dbr:Clarkville,_New_Zealand dbr:Claudette_Hauiti dbr:Clifden,_New_Zealand dbr:Closeburn,_New_Zealand dbr:Clyde,_New_Zealand dbr:Clydevale dbr:Co-production_(public_services) dbr:Coastlands dbr:Colin_Moyle dbr:Elsie_Locke dbr:Emma_Foy dbr:Franz_Josef_/_Waiau dbr:Frasertown dbr:Frozen_(2013_film) dbr:Fruitlands,_New_Zealand dbr:Gail_Parata dbr:Galloway,_New_Zealand dbr:Garston,_New_Zealand dbr:Gayle_Broughton dbr:Geography_of_New_Zealand dbr:George_Floyd_protests_in_New_Zealand dbr:George_Grey dbr:George_Preece dbr:Georgetown,_Otago |
| is dbp:combatant of | dbr:New_Zealand_Wars |
| is gold:hypernym of | dbr:Uenuku-Kōpako dbr:Poutini dbr:Te_Kawerau_ā_Maki dbr:Kāti_Mamoe dbr:Te_Āti_Awa dbr:Ngāti_Maru_(Hauraki) dbr:Ngāti_Maru_(Taranaki) dbr:Ngāti_Rāhiri_Tumutumu dbr:Ngāti_Tahu dbr:Ngāti_Hauiti dbr:Ngāti_Pikiao dbr:Taranaki_(iwi) dbr:Tuhourangi dbr:Ngāti_Hau dbr:Ngāti_Whare dbr:Ngāti_Whanaunga dbr:Ngāti_Hako dbr:Ngāti_Raukawa dbr:Te_Whānau-ā-Apanui dbr:Ngāti_Te_Ata dbr:Ngāti_Te_Kanawa dbr:Ngāi_Tahu dbr:Ngāti_Hauā dbr:Ngāti_Manawa dbr:Ngāti_Poneke dbr:Rangitāne dbr:Ngāti_Hine dbr:Ngāruahine dbr:Waitaha dbr:Ngā_Rauru dbr:Ngāi_Takoto dbr:Ngāi_Te_Rangi dbr:Ngāi_Tāmanuhiri dbr:Ngāpuhi dbr:Ngāriki_Kaiputahi dbr:Ngāti_Apa dbr:Ngāti_Awa dbr:Ngāti_Hei dbr:Ngāti_Kahu dbr:Ngāti_Kahungunu dbr:Ngāti_Koata dbr:Ngāti_Kuia dbr:Ngāti_Kurī dbr:Ngāti_Maniapoto dbr:Ngāti_Mutunga dbr:Ngāti_Porou dbr:Ngāti_Pūkenga dbr:Ngāti_Pūkenga_ki_Waiau dbr:Ngāti_Rangi dbr:Ngāti_Ranginui dbr:Ngāti_Rangiteaorere dbr:Ngāti_Rangitihi dbr:Ngāti_Rangiwewehi dbr:Ngāti_Rongomaiwahine dbr:Ngāti_Rongoū dbr:Ngāti_Ruanui dbr:Ngāti_Rārua dbr:Ngāti_Tamaterā dbr:Ngāti_Tara_Tokanui dbr:Ngāti_Tūwharetoa dbr:Ngāti_Whakaue dbr:Ngāti_Whātua dbr:Ngāti_Ākarana dbr:Tapuika dbr:Ngāti_Ruapani dbr:Pakakohi dbr:Ngāti_Tarawhai dbr:Te_Aitanga-a-Māhaki dbr:Te_Aupōuri dbr:Te_Roroa dbr:Te_Whakatōhea dbr:Ngāpuhi_ki_Whaingaroa dbr:Te_Aitanga-a-Hauiti dbr:Muaūpoko dbr:Ngāti_Tama dbr:Ngāti_Pāoa dbr:Te_Rarawa dbr:Rongowhakaata dbr:Patukirikiri dbr:Tangahoe dbr:Ngāti_Pou dbr:Ngā_Ruanui dbr:Te_Āti_Haunui-a-Pāpārangi dbr:Te_Patukirikiri dbr:Te_Pātū dbr:Ngāti_Wai |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Iwi |