Tip of the tongue (original) (raw)
Presque vu ([pʁɛsk vy]IPA) je psychologický termín převzatý z francouzštiny (kde znamená téměř viděno). Popisuje stav neschopnosti vybavit si nějaké slovo, kombinovaný s pocitem blízkosti hledaného slova. Lidé prožívající presque vu si obvykle dokáží vzpomenout na několik vlastností objektu hledání jako je první písmeno, jeho důraz či blízká slova s podobným významem.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Presque vu ([pʁɛsk vy]IPA) je psychologický termín převzatý z francouzštiny (kde znamená téměř viděno). Popisuje stav neschopnosti vybavit si nějaké slovo, kombinovaný s pocitem blízkosti hledaného slova. Lidé prožívající presque vu si obvykle dokáží vzpomenout na několik vlastností objektu hledání jako je první písmeno, jeho důraz či blízká slova s podobným významem. (cs) يقصد بظاهرة طرف اللسان (TOT) الفشل في استدعاء كلمة ما من الذاكرة، ويصاحب ذلك استرجاع جزئي والشعور بأن استدعاء الكلمة سيكون وشيكًا. وجاءت تسمية هذه الظاهرة من قولنا «على طرف لساني.» عادة ما يتمكن المصابون بحالة طرف اللسان من استرجاع صفة أو أكثر للكلمة المطلوبة، مثل الحرف الأول والضغط على المقطع اللفظي وكلمات مشابهة لتلك الكلمة من حيث المعنى و/أو الصوت.. وذكر بعض الأفرد الشعور بأنهم محصورون في تلك الحالة، فيشعرون بشيء يشبه اللوعة عند البحث عن الكلمة وشعور بالراحة عند العثور عليها. ورغم أنه لا تزال جوانب عديدة من حالة طرف اللسان غير واضحة، فهناك تفسيران متعارضان مهمان لشرح أسباب حدوثها، وهما وجهة الوصول المباشر ووجهة الاستنباط. فيفترض تفسير وجهة الوصول المباشر أن هذه الحالة عندما لا تكون الذاكرة قوية بما يكفي لاسترجاع عنصر ما، ولكنها قوية بما يكفي لبدء هذه الحالة. بينما يفترض تفسير وجهة الاستنباط أن هذه الحالة تحدث عندما يستنبط الشخص معرفة من الكلمة المطلوبة ويحاول أن يضع إشارات الكلمة المختلفة جنبًا إلى جنب بحيث يمكن الوصول إلى تلك الإشارات في الذاكرة. ويؤدي الاستدعاء المستحث بالشعور غالبًا إلى زيادة معدل حدوث حالة ذروة اللسان أكثر من الاستدعاء المحايد شعوريًا، مثلما يحدث عن السؤال عن مكان اغتيال أحد الرموز الشهيرة بدلاً من السؤال ببساطة عن عاصمة إحدى الدول. وينبغي التمييز بين حالات ذروة اللسان والشعور بالمعرفة. فعلى الناحية الأخرى، نجد أن الشعور بالمعرفة هو الشعور بأنك سيمكنك تمييز عنصر لا يمكنك الوصول إليها حاليًا، عندما يكون في قائمة من العناصر. ولا زال هناك حاليًا مقالات متعارضة تشرح كيفية الفصل بين الآلية المسببة لهذين المفهومين. رغم ذلك هناك بعض الأدلة التي تبين أن ظاهرة طرف اللسان والشعور بالمعرفة ينشآن من مكانين مختلفين في الدماغ. فترتبط حالة ذروة اللسان بالقشرة الحزامية الأمامية وقشرة مقدم الجبهة الظهراني الأيمن والقشرة السفلى اليمنى في حين لا يرتبط الشعور بالمعرفة بأي من ذلك. قد يصاب الأشخاص من جميع الأعمار بحالة طرف اللسان بصورة عرضية. وتزيد وتيرة حدوث تلك الحالة بتقدم العمر. وتكون تلك الحالة حالة مرضية إذا أصبحت متكررة بصورة تعوق العملية التعليمية أو الأنشطة اليومية. ويطلق على هذا الاضطراب اسم حُبسة التسمية عندما يصاب بها الشخص نتيجة تلف الدماغ، ودائمًا ما يحدث ذلك بسبب إصابة الرأس أو سكتة أو خرف. تنطوي ظاهرة طرف اللسان على تضمينات بحثية في مجالات علم اللغة النفسي والذاكرة والإدراك المعرفي. (ar) Das Zungenspitzenphänomen (auch TOT-Phänomen (tip-of-the-tongue) genannt) bezeichnet einen Zustand, in dem ein eigentlich bekanntes Wort zu einem bestimmten Zeitpunkt im mentalen Lexikon nicht oder nur teilweise verfügbar ist. (de) Punta de la lengua (a menudo abreviado como PDL) es el nombre de un fenómeno memorístico estudiado por la psicología. Con este nombre se conoce el fenómeno por el que una persona cree estar a punto de recordar algo (tenerlo en la punta de la lengua) pero no acaba de caer en ello. El reputado psicólogo estadounidense y uno de los padres de la psicología científica, William James, lo relacionó con lo que él llamó sensaciones de tendencia, sensaciones relacionadas con estados de conciencia mediadores entre contenidos de la memoria que se hallan contiguos, unidos no por el significado, sino por el curso del pensamiento. Si bien estudios basados en la recogida de datos mediante diarios indica que la incidencia de este fenómeno oscila entre 2 y 3 veces por semana, con un cierto incremento hasta entre 2 y 4 veces por semana para ancianos; algunos autores sin embargo, señalan que es necesario no olvidar que hay varias causas en este tipo de registro que pueden distorsionar los datos: los sesgos asociados al voluntario, a la selección y al propio acto de registrar. Sin embargo, frente a lo que la mayoría de las personas piensa, el conocimiento del contenido que pretenden estar a punto de recuperar, no siempre es real. (es) Avoir un mot sur le bout de la langue désigne l'impossibilité à retrouver un mot en mémoire, associée à un souvenir partiel et le sentiment que la récupération du mot est imminente. Le phénomène concerne principalement les noms, adjectifs et verbes, les mots fonctionnels (déterminants, pronoms) n'étant pas concernés. Les personnes ayant un mot sur le bout de langue peuvent se souvenir de certaines caractéristiques du mot recherché, comme sa première lettre ou phonème, son nombre de syllabes, ou d'autres mots ayant des sens ou des sons similaires. Un sentiment de frustration accompagne souvent la recherche du mot, suivie par une sensation de soulagement lorsqu'il est retrouvé. (fr) Ujung lidah adalah fenomena gagal untuk menyebut kata atau istilah dari ingatan. Nama fenomena tersebut brasal dari perkitaan "Itu ada pada ujung lidahku." Orang yang mengalami fenomena ujung lidah biasanya dapat menyebut satu petunjuk atau lebih dari kata yang ingin disampaikan, seperti huruf pertamanya dan kata yang memiliki pengartian dan/atau penyebutan yang serupa. (in) Punta della lingua (nella lingua inglese noto anche con l'acronimo TOT — tip of (the) tongue — o con il termine lethologica, derivato dal greco antico) è il fenomeno per cui non si riesce a richiamare dalla memoria una parola o un termine, accompagnato dal parziale ricordo e dalla sensazione che il "recupero" di tale informazione è imminente. Il nome del fenomeno viene dal modo di dire "Ce l'ho sulla punta della lingua". Il fenomeno "punta della lingua" dimostra che l'accesso lessicale avviene per fasi. Le persone che vivono il fenomeno punta della lingua riescono spesso a ricordare una o più caratteristiche della parola ricercata, ad esempio la lettera iniziale, su quale sillaba cada l'accento, e parole simili nel suono, nel significato, o entrambi. I soggetti riferiscono la sensazione di essere colti dallo stato (di blocco mnestico), una sensazione di vaga angoscia durante la ricerca della parola, ed un senso di sollievo quando si ritrova la parola. Benché molti aspetti dello stato punta della lingua rimangano incerti, ci sono due teorie principali che competono per spiegare l'accadimento, la concezione dell'accesso diretto e la concezione inferenziale. Anche l'emozione e i legami emotivi con quel che si cerca di rammentare possono avere un'incidenza sul fenomeno TOT. Quanto più forte è il legame emotivo, tanto più tempo ci vorrà per far riemergere l'elemento dalla memoria. Gli stati TOT vanno distinti dagli stati FOK (feeling of knowing, sensazione di conoscere). FOK, invece, è la sensazione per cui una persona ritiene che sarà in grado di riconoscere — da una lista di oggetti — un oggetto che attualmente è inaccessibile. Ci sono alcune prove che (gli stati) TOT e FOK fanno ricorso a diverse parti del cervello. I TOT sono associati alla corteccia cingolata anteriore, alla corteccia prefrontale dorsolaterale destra, e alla corteccia inferiore destra; non è così per gli stati FOK. I FOK possono essere valutati attraverso dei test di monitoraggio della memoria in cui al soggetto "testato" viene chiesto di "stimare la probabilità" di riconoscere quando "sollecitato da un indizio" o informazione che in precedenza non era riuscito a ricordare. Questo test punta a misurare la precisione del soggetto nel monitoraggio della memoria durante lo "stadio di estrazione della memoria". Uno stato punta della lingua è normale per persone di tutte le età; tuttavia, diviene più frequente con l'invecchiamento. TOT può essere definito come un'effettiva malattia, ma solo quando diventa abbastanza frequente da interferire con l'apprendimento o la vita quotidiana. Il disturbo è detto disnomia se arrecato da un danno cerebrale, di solito da , ictus, o demenza. Il fenomeno punta della lingua ha implicazioni per la ricerca nei campi della psicolinguistica, memoria, e metacognizione. (it) Tip of the tongue (also known as TOT or lethologica) is the phenomenon of failing to retrieve a word or term from memory, combined with partial recall and the feeling that retrieval is imminent. The phenomenon's name comes from the saying, "It's on the tip of my tongue." The tip of the tongue phenomenon reveals that lexical access occurs in stages. People experiencing the tip-of-the-tongue phenomenon can often recall one or more features of the target word, such as the first letter, its syllabic stress, and words similar in sound, meaning, or both sound and meaning. Individuals report a feeling of being seized by the state, feeling something like mild anguish while searching for the word, and a sense of relief when the word is found. While many aspects of the tip-of-the-tongue state remain unclear, there are two major competing explanations for its occurrence: the direct-access view and the inferential view. Emotion and the strength of the emotional ties to what is trying to be remembered can also have an impact on the TOT phenomenon. The stronger the emotional ties, the longer it takes to retrieve the item from memory. TOT states should be distinguished from FOK (feeling of knowing) states. FOK, in contrast, is the feeling that one will be able to recognize—from a list of items—an item that is currently inaccessible. There are still currently opposing hypotheses in the psychological literature regarding the separability of the process underlying these concepts. However, there is some evidence that TOTs and FOKs draw on different parts of the brain. TOTs are associated with the anterior cingulate, right dorsolateral prefrontal cortex, and right inferior cortex while FOKs are not. FOKs can be assessed through memory-monitoring testing in which a test subject is asked to "estimate the likelihood" of recognizing when "prompted with a cue" or information that they previously failed to remember. This test aims to measure a test subject's accuracy of memory monitoring during the "memory extraction stage". An occasional tip-of-the-tongue state is normal for people of all ages; however, it becomes more frequent as people age. TOT can be referred as an actual medical condition, but only when it becomes frequent enough to interfere with learning or daily life. This disorder is called anomic aphasia when acquired by brain damage, usually from a head injury, stroke, or dementia. The tip of the tongue phenomenon has implications for research in psycholinguistics, memory, and metacognition. (en) 舌先現象（したさきげんしょう、英: Tip of the tongue phenomenon）は心理学用語であり、思い出そうとすることが「喉まで出かかっているのに思い出せない」現象である。舌端現象や英語の頭文字を取ってTOT現象などの別名でも呼ばれる。以降、舌先現象をTOT現象として記述する。 (ja) 설단 현상(舌端現象,tip of the tongue)은 기억으로부터 단어를 떠올리지 못하는 현상이다. (ko) Zjawisko końca języka (tip-of-the-tongue phenomenon, TOT) – odczuwamy je, gdy nie możemy sobie wyraźnie przypomnieć określonego słowa, ale mamy poczucie, że je znamy. Poszukujemy na przykład w pamięci zapomnianej nazwy miasta, nazwiska czy innego rzadko używanego słowa i wydaje nam się, że już je znaleźliśmy, ale jednak niezupełnie. Wiemy jak ono brzmi, na jaką literę się zaczyna, ile ma sylab – po prostu mamy je „na końcu języka”, ale nie możemy podać jego dokładnego brzmienia. Jest to szczególnego rodzaju luka w pamięci, która nie jest pusta: zawarte są w niej pewne szczegóły, które sprawiają, że poszukiwania idą w określonym kierunku, chwilami zdaje się, że jesteśmy bardzo blisko, prawie słyszymy to słowo, potrafimy też odrzucić błędne pomysły, ponieważ nie pasują do kształtu luki. Zjawisko „końca języka” jest irytujące, a znalezienie odpowiedniego słowa przynosi wyraźną ulgę. (pl) Феномен на кінчику язика (деколи також називається presque vu) — це нездатність отримати слово з пам'яті, поєднана з частковим та відчуттям, що слово ось-ось вдасться пригадати, коли воно «крутиться на язику». Назва феномену походить від вислову «на кінчику язика» Феномен «на кінчику язика» вказує на те, що лексичне розкриття відбувається по стадіях. Люди, які відчувають феномен на кінчику язика часто пригадують одну або декілька рис цільового слова, наприклад першу літеру, наголос на певному складі, та слова, схожі за змістом та/або вимовою. Люди повідомляють про відчуття захоплення цим станом, відчуття невеликої паніки при пошуку його слова та відчуття полегшення, коли слово знайдено. І хоча багато аспектів стану «на кінчику язика» залишаються неясними, існує два основних конкуруючих пояснення його появи, погляд прямого доступу та погляд висновків. Погляд прямого доступу постулює, що цей стан спостерігається, коли сили пам'яті недостатньо для пригадування поняття, але достатньо для початку його стану. Погляд висновків, натомість, стверджує, що феномен на кінчику язика не базується виключно на недоступних, але активованих цілях; радше він виникає, коли людина намагається розшифрувати різні підказки щодо слова. Емоційно-спровоковане пригадування (напр., де було вбито відому людину?) часто спричиняє більшу кількість таких станів, ніж емоційно-нейтральне пригадування (напр, назва столиці країни). Емоційні стани «на кінчику язика» також мають більшу тривалість, ніж не-емоційні. Причина цього невідома, але можливі пояснення включають використання різних стратегій пригадування для емоційних та неемоційних пригадувань, плинність під час пригадування та силу пам'яті. Стани «на кінчику язика» слід відрізняти від станів «відчуття знання». На відміну від першого, відчуття знання — це відчуття, що людина зможе з переліку понять виділити те поняття, яке зараз вона не може пригадати. На цей час, серед науковців ще існують протилежні думки щодо окремості процесів, які є підґрунтям цих двох концепцій. Зокрема, існують певні докази, що стани «на кінчику язика» та «відчуття знання» використовують різні відділи мозку. «На кінчику язика» асоціюються з передньою частиною поясної звивини, правою дорсолатеральною префронтальною корою і правою нижньою частиною кори, а «відчуття знання» — ні. Відчуття стану «на кінчику язика» час від часу є нормальним для всіх вікових груп, однак з віком, випадки частішають. Цей стан кваліфікується як патологічний лише в тому випадку, коли він стає достатньо частим, щоб заважати навчанню чи щоденному життю. Така патологія називається , коли вона виникає внаслідок пошкодження мозку, як правило при , інсульті або деменції. Феномен «на кінчику язика» має застосування у дослідженнях в галузі психолінгвістики, пам'яті, та . (uk) «На ко́нчике языка́» («ве́ртится на языке́») — неспособность вспомнить какое-либо хорошо знакомое слово, при этом в памяти всплывает определённое количество информации о забытом слове. Возникает ощущение, что забытое слово будет найдено прямо сейчас и что его очень легко вспомнить, но тем не менее оно не вспоминается. Это состояние может быть мучительным и даже навязчивым. Феномен является формой окклюзии и сопровождается интенсивным ощущением фрустрации из-за неспособности вспомнить хорошо знакомое слово. В англоязычной научной литературе это явление обозначается термином «TOT-phenomenon» или «ТОТ-state» (от англ. tip-of-the-tongue «вертится на кончике языка»). Феномен впервые описал Уильям Джеймс в своём фундаментальном труде «Принципы психологии» в 1890 году. Один из исследователей, Беннет Шварц, иллюстрирует это явление на примере рассказа Чехова «Лошадиная фамилия»: герой этого рассказа не может вспомнить фамилию, но тем не менее он уверен, что забытая фамилия имеет какое-то отношение к лошадям. Этот феномен является иллюстрацией того, что в сознании может временно существовать значение слова без его знаковой формы. Иногда это явление обозначается термином пресквю или прескевю (фр. presque vu «почти увиденное»), который был создан по аналогии с терминами дежавю и жамевю. (ru) 舌尖现象（英语：Tip of the tongue，或者 TOT），也是常说的“话在嘴边”，是一种不能从记忆中回忆词语的现象，时常伴有部分回忆，但又焦急说不出的情况。这个现象名字的由来是英语中“It's on the tip of my tongue”这一说法。 经历舌尖现象的人通常能回忆起一或多个目标词语的特点，例如其中的一个字，与目标词语有相似读音或者意思的词语，甚至目标词语的一个音节。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Wm_james.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageID | 4743980 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 45521 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1109825737 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Caffeine dbr:Priming_(psychology) dbr:Psychoactive_drug dbr:Roger_Brown_(psychologist) dbr:Metaphor dbr:Memory_and_aging dbr:Metamemory dbr:Benzodiazepine dbr:David_McNeill dbr:Dementia dbr:Anomic_aphasia dbr:Anterior_cingulate_cortex dbr:University_of_California,_Los_Angeles dbr:Dorsolateral_prefrontal_cortex dbr:Insular_cortex dbr:Frontal_cortex dbc:Memory dbr:Memory dbr:Psycholinguistics dbr:Functional_magnetic_resonance_imaging dbr:Phonological dbr:Anxiety dbr:Aphasia dbr:Lorazepam dbr:Calque dbr:Sigmund_Freud dbr:Stroke dbr:Emotion dbr:Empirical_research dbr:Idiom dbr:Phonology dbr:Posterior_cingulate_cortex dbc:Cognitive_psychology dbr:Thoughts dbr:William_James dbr:Fusiform_face_area dbr:Head_injury dbr:Gray_matter dbr:Subjectivity dbr:Spreading_activation dbr:American_Sign_Language dbr:Amharic dbr:Dyslexia dbr:Alzheimer's_disease dbr:Prefrontal_cortex dbr:Magnetoencephalography dbr:Recall_(memory) dbr:Harvard_University dbr:Hypothesis dbc:English-language_idioms dbc:Figures_of_speech dbr:Syntax dbr:Heuristic dbr:Tongue dbr:Word dbr:Pomona_College dbr:Icelandic_(language) dbr:Insomnia dbr:Kiswahili dbr:Metacognition dbr:Seizures dbr:Semantic dbr:Superior_temporal_gyrus dbr:Supplementary_motor_area dbr:Unconscious_mind dbr:Neuroanatomy_of_memory dbr:Neuroimaging dbr:Neurolinguistics dbr:Impulse_(psychology) dbr:Kalenjin_language dbr:TOTimal dbr:Supramarginal_gyrus dbr:Sedation dbr:Syllable dbr:The_Principles_of_Psychology dbr:Parahippocampal_gyrus dbr:Parietal_cortex dbr:Lexical_access dbr:Retrieval_cue dbr:Infers dbr:File:Wm_james.jpg dbr:File:Gray727_anterior_cingulate_cortex.png |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:About dbt:Col_div dbt:Colend dbt:Confusing dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description dbt:Tsp dbt:Visible_anchor dbt:When dbt:Memory |
| dcterms:subject | dbc:Memory dbc:Cognitive_psychology dbc:English-language_idioms dbc:Figures_of_speech |
| gold:hypernym | dbr:Phenomenon |
| rdf:type | owl:Thing yago:WikicatMemoryDisorders yago:WikicatMemoryProcesses yago:Abstraction100002137 yago:Act100030358 yago:Activity100407535 yago:Attribute100024264 yago:Communication100033020 yago:Condition113920835 yago:Disorder114052403 yago:Event100029378 yago:ExpressiveStyle107066659 yago:Formulation107069948 yago:Parlance107081177 yago:PhysicalCondition114034177 yago:Procedure101023820 yago:PsychologicalFeature100023100 yago:WikicatIdioms yago:YagoPermanentlyLocatedEntity dbo:Disease yago:State100024720 |
| rdfs:comment | Presque vu ([pʁɛsk vy]IPA) je psychologický termín převzatý z francouzštiny (kde znamená téměř viděno). Popisuje stav neschopnosti vybavit si nějaké slovo, kombinovaný s pocitem blízkosti hledaného slova. Lidé prožívající presque vu si obvykle dokáží vzpomenout na několik vlastností objektu hledání jako je první písmeno, jeho důraz či blízká slova s podobným významem. (cs) Das Zungenspitzenphänomen (auch TOT-Phänomen (tip-of-the-tongue) genannt) bezeichnet einen Zustand, in dem ein eigentlich bekanntes Wort zu einem bestimmten Zeitpunkt im mentalen Lexikon nicht oder nur teilweise verfügbar ist. (de) Ujung lidah adalah fenomena gagal untuk menyebut kata atau istilah dari ingatan. Nama fenomena tersebut brasal dari perkitaan "Itu ada pada ujung lidahku." Orang yang mengalami fenomena ujung lidah biasanya dapat menyebut satu petunjuk atau lebih dari kata yang ingin disampaikan, seperti huruf pertamanya dan kata yang memiliki pengartian dan/atau penyebutan yang serupa. (in) 舌先現象（したさきげんしょう、英: Tip of the tongue phenomenon）は心理学用語であり、思い出そうとすることが「喉まで出かかっているのに思い出せない」現象である。舌端現象や英語の頭文字を取ってTOT現象などの別名でも呼ばれる。以降、舌先現象をTOT現象として記述する。 (ja) 설단 현상(舌端現象,tip of the tongue)은 기억으로부터 단어를 떠올리지 못하는 현상이다. (ko) 舌尖现象（英语：Tip of the tongue，或者 TOT），也是常说的“话在嘴边”，是一种不能从记忆中回忆词语的现象，时常伴有部分回忆，但又焦急说不出的情况。这个现象名字的由来是英语中“It's on the tip of my tongue”这一说法。 经历舌尖现象的人通常能回忆起一或多个目标词语的特点，例如其中的一个字，与目标词语有相似读音或者意思的词语，甚至目标词语的一个音节。 (zh) يقصد بظاهرة طرف اللسان (TOT) الفشل في استدعاء كلمة ما من الذاكرة، ويصاحب ذلك استرجاع جزئي والشعور بأن استدعاء الكلمة سيكون وشيكًا. وجاءت تسمية هذه الظاهرة من قولنا «على طرف لساني.» عادة ما يتمكن المصابون بحالة طرف اللسان من استرجاع صفة أو أكثر للكلمة المطلوبة، مثل الحرف الأول والضغط على المقطع اللفظي وكلمات مشابهة لتلك الكلمة من حيث المعنى و/أو الصوت.. وذكر بعض الأفرد الشعور بأنهم محصورون في تلك الحالة، فيشعرون بشيء يشبه اللوعة عند البحث عن الكلمة وشعور بالراحة عند العثور عليها. ورغم أنه لا تزال جوانب عديدة من حالة طرف اللسان غير واضحة، فهناك تفسيران متعارضان مهمان لشرح أسباب حدوثها، وهما وجهة الوصول المباشر ووجهة الاستنباط. فيفترض تفسير وجهة الوصول المباشر أن هذه الحالة عندما لا تكون الذاكرة قوية بما يكفي لاسترجاع عنصر ما، ولكنها قوية بما يكفي لبدء هذه الحالة. بينما يفترض تفسير وجهة الاست (ar) Punta de la lengua (a menudo abreviado como PDL) es el nombre de un fenómeno memorístico estudiado por la psicología. Con este nombre se conoce el fenómeno por el que una persona cree estar a punto de recordar algo (tenerlo en la punta de la lengua) pero no acaba de caer en ello. Sin embargo, frente a lo que la mayoría de las personas piensa, el conocimiento del contenido que pretenden estar a punto de recuperar, no siempre es real. (es) Avoir un mot sur le bout de la langue désigne l'impossibilité à retrouver un mot en mémoire, associée à un souvenir partiel et le sentiment que la récupération du mot est imminente. Le phénomène concerne principalement les noms, adjectifs et verbes, les mots fonctionnels (déterminants, pronoms) n'étant pas concernés. (fr) Tip of the tongue (also known as TOT or lethologica) is the phenomenon of failing to retrieve a word or term from memory, combined with partial recall and the feeling that retrieval is imminent. The phenomenon's name comes from the saying, "It's on the tip of my tongue." The tip of the tongue phenomenon reveals that lexical access occurs in stages. The tip of the tongue phenomenon has implications for research in psycholinguistics, memory, and metacognition. (en) Punta della lingua (nella lingua inglese noto anche con l'acronimo TOT — tip of (the) tongue — o con il termine lethologica, derivato dal greco antico) è il fenomeno per cui non si riesce a richiamare dalla memoria una parola o un termine, accompagnato dal parziale ricordo e dalla sensazione che il "recupero" di tale informazione è imminente. Il nome del fenomeno viene dal modo di dire "Ce l'ho sulla punta della lingua". Il fenomeno "punta della lingua" dimostra che l'accesso lessicale avviene per fasi. (it) Zjawisko końca języka (tip-of-the-tongue phenomenon, TOT) – odczuwamy je, gdy nie możemy sobie wyraźnie przypomnieć określonego słowa, ale mamy poczucie, że je znamy. Poszukujemy na przykład w pamięci zapomnianej nazwy miasta, nazwiska czy innego rzadko używanego słowa i wydaje nam się, że już je znaleźliśmy, ale jednak niezupełnie. Wiemy jak ono brzmi, na jaką literę się zaczyna, ile ma sylab – po prostu mamy je „na końcu języka”, ale nie możemy podać jego dokładnego brzmienia. Zjawisko „końca języka” jest irytujące, a znalezienie odpowiedniego słowa przynosi wyraźną ulgę. (pl) «На ко́нчике языка́» («ве́ртится на языке́») — неспособность вспомнить какое-либо хорошо знакомое слово, при этом в памяти всплывает определённое количество информации о забытом слове. Возникает ощущение, что забытое слово будет найдено прямо сейчас и что его очень легко вспомнить, но тем не менее оно не вспоминается. Это состояние может быть мучительным и даже навязчивым. Феномен является формой окклюзии и сопровождается интенсивным ощущением фрустрации из-за неспособности вспомнить хорошо знакомое слово. (ru) Феномен на кінчику язика (деколи також називається presque vu) — це нездатність отримати слово з пам'яті, поєднана з частковим та відчуттям, що слово ось-ось вдасться пригадати, коли воно «крутиться на язику». Назва феномену походить від вислову «на кінчику язика» Феномен «на кінчику язика» вказує на те, що лексичне розкриття відбувається по стадіях. Феномен «на кінчику язика» має застосування у дослідженнях в галузі психолінгвістики, пам'яті, та . (uk) |
| rdfs:label | طرف اللسان (ar) Presque vu (cs) Zungenspitzenphänomen (de) En la punta de la lengua (es) Ujung lidah (in) Punta della lingua (it) Mot sur le bout de la langue (fr) 설단 현상 (ko) 舌先現象 (ja) Zjawisko końca języka (pl) Tip of the tongue (en) На кончике языка (ru) На кінчику язика (uk) 舌尖现象 (zh) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Blocking_effect |
| owl:sameAs | freebase:Tip of the tongue yago-res:Tip of the tongue wikidata:Tip of the tongue dbpedia-ar:Tip of the tongue dbpedia-cs:Tip of the tongue dbpedia-de:Tip of the tongue dbpedia-es:Tip of the tongue dbpedia-fa:Tip of the tongue dbpedia-fi:Tip of the tongue dbpedia-fr:Tip of the tongue dbpedia-hu:Tip of the tongue http://hy.dbpedia.org/resource/Լեզվի_ծայրին dbpedia-id:Tip of the tongue dbpedia-it:Tip of the tongue dbpedia-ja:Tip of the tongue dbpedia-ko:Tip of the tongue http://pa.dbpedia.org/resource/ਬੁੱਲਾਂ_ਤੇ_ਫਿਰਨਾ dbpedia-pl:Tip of the tongue dbpedia-ru:Tip of the tongue http://tl.dbpedia.org/resource/Tungki dbpedia-tr:Tip of the tongue dbpedia-uk:Tip of the tongue dbpedia-zh:Tip of the tongue https://global.dbpedia.org/id/2AroE |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Tip_of_the_tongue?oldid=1109825737&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Gray727_anterior_cingulate_cortex.png wiki-commons:Special:FilePath/Wm_james.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Tip_of_the_tongue |
| is dbo:wikiPageDisambiguates of | dbr:Tot |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Feeling_of_knowing dbr:Lethologica dbr:Tip-Of-The-Tongue_Effect dbr:Tip-of-the-tongue dbr:Tip-of-the-tongue_phenomenon dbr:Tip_of_the_tongue_phenomenon dbr:Tip_of_tongue |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Roger_Brown_(psychologist) dbr:Metamemory dbr:Benjaman_Kyle dbr:Anomic_aphasia dbr:Character_amnesia dbr:Developmental_language_disorder dbr:Information_processing dbr:Memory dbr:The_Seven_Sins_of_Memory dbr:Feeling dbr:Freudian_slip dbr:Placeholder_name dbr:Joe_Bloggs dbr:Lise_Abrams dbr:Forgetting dbr:Lemma_(psycholinguistics) dbr:Feeling_of_knowing dbr:Recall_(memory) dbr:Jamais_vu dbr:Bilingual_memory dbr:Effect_of_caffeine_on_memory dbr:Tip_of_My_Tongue dbr:Tongue dbr:Tot dbr:Reconstructive_memory dbr:List_of_cognitive_biases dbr:Specific_language_impairment dbr:Neuroscience_of_multilingualism dbr:Preconscious dbr:Speech_production dbr:Lethologica dbr:Tip-Of-The-Tongue_Effect dbr:Tip-of-the-tongue dbr:Tip-of-the-tongue_phenomenon dbr:Tip_of_the_tongue_phenomenon dbr:Tip_of_tongue |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Tip_of_the_tongue |
