Quipu (original) (raw)
ذاتُ العُقَد أو الكويبو هي عبارة عن أجهزة تسجيل كانت مستخدمة في إمبراطورية الأنكا والمجتمعات التي سبقتها في منطقة الأنديز. وتتألف عادة من عقد ملونة ومنسوجة من خيط أو خيوط من شعر حيوان اللاما أو الألبكة. ويمكن أيضاً أن تكون مصنوعة من حبال القطن وقد تتكون الكويبو الواحدة من عقد قليلة أو من عدد يصل إلى 2000 عقدة أحياناً. وتختلف مسافات مواضع الخيوط بعضها عن بعض، كما تختلف أنواع العقد وعدد الخيوط المعقودة ومسافتها عن بعض والألوان وغيرها من الشفرات اللتي عجز عن فكها الباحثون حتى اليوم، ويُعتقد أنها تحكي قصصا وأساطير صانعيها وحضاراتهم.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | ذاتُ العُقَد أو الكويبو هي عبارة عن أجهزة تسجيل كانت مستخدمة في إمبراطورية الأنكا والمجتمعات التي سبقتها في منطقة الأنديز. وتتألف عادة من عقد ملونة ومنسوجة من خيط أو خيوط من شعر حيوان اللاما أو الألبكة. ويمكن أيضاً أن تكون مصنوعة من حبال القطن وقد تتكون الكويبو الواحدة من عقد قليلة أو من عدد يصل إلى 2000 عقدة أحياناً. وتختلف مسافات مواضع الخيوط بعضها عن بعض، كما تختلف أنواع العقد وعدد الخيوط المعقودة ومسافتها عن بعض والألوان وغيرها من الشفرات اللتي عجز عن فكها الباحثون حتى اليوم، ويُعتقد أنها تحكي قصصا وأساطير صانعيها وحضاراتهم. (ar) Kipu je uzlové písmo, které se vyskytovalo v oblasti And u různých kultur, například Inků. Starší bylo nalezeno v oblasti Caral. Záznamy pomocí šňůrek lze dohledat například i Číně. Dříve se mělo za to, že obsahem jsou pouze statistické záznamy. Nově se ale zjišťuje, že tyto záznamy byly pouze výchozí formou a písmo vývojem sloužilo i pro záznam textů. z washingtonského , který se v roce 1997 začal zabývat kipu, zjistil, že nejde pouze o uzly, ale také o rozdíly ve spřádání šňůr a jejich barvení. dále vypracoval teorii, že kipu je záznamem v binárním kódu. V roce 2005 se mu podařilo identifikovat první nenumerický element jako název města blízko Limy tvořený třemi osmičkovými uzly. (cs) El quipu (del quítxua: khipu, «nus») era un estri per dur el registre i comptabilitat utilitzat en l'Imperi Inca i per la societat precedent en la regió andina. Els quipus estaven fets normalment de pèl filat de llama o alpaca que s'acolorien i es trenaven. També podria tractar-se de cordons de cotó. Després en aquests cordells es codificaven valors numèrics en un sistema posicional de base decimal. Els quipus podien tenir des d'uns quants cordells fins a vora 2000. Se sap que va ser usat com un sistema de comptabilitat pels quipucamayoc (del quítxua: khipu kamayuq «el que fa parlar els nusos»), administradors de l'Imperi Inca. Certs autors han proposat que podria haver estat usat també com una forma d'escriptura, hipòtesi sostinguda entre altres per l'enginyer . S'han trobat quipus des de la , fins a , corresponent aquests a la cultura wari. Actualment es conserven en museus al voltant de 750 quipus. (ca) Quipu (span.) oder Khipu (Quechua: „Knoten“) ist der Name einer Knotenschrift der ursprünglichen südamerikanischen Bevölkerung des Inkareichs. Mit dieser Schrift konnten auch mehrstellige Zahlen im Dezimalsystem dargestellt werden. Khipus sind ab dem 7. Jahrhundert n. Chr. bekannt und waren noch eine ganze Zeit nach dem Ende des Inkareichs 1532 gebräuchlich, Texten zufolge bis mindestens 1622. In einigen entlegenen Dörfern der Anden wurden sie noch bis Mitte des 20. Jahrhunderts zur Buchhaltung eingesetzt. Nach heutiger Erkenntnis gab es zwei verschiedene Schriftsysteme: eines zur statistischen Erfassung von Gütern, wie Lagerbestände, Menschen, Tieren, Pflanzen und Ländereien, und eines für Nachrichtenverkehr, wie Briefwechseln. Die Knotenschrift für den Briefverkehr bestand aus den Haaren unterschiedlicher Tierarten, wie Vicuña, Alpaka, Guanaco, Lama, Hirsch und dem Pfeifhasen Vizcacha. Die Tierhaare waren in 14 verschiedenen Farben gefärbt und konnten so bis zu 95 verschiedene Silben wiedergeben. Die Knotenschrift für den Schriftverkehr ist bis heute nicht entziffert. Jedoch machen es auf komplexe Art geknüpfte und gefärbte Khipus aus Tierhaaren, die im Dorf San Juan de Collata Pierro in der Provinz Huarochirí in Peru gefunden wurden, äußerst wahrscheinlich, dass eine solche Silbenschrift in Knotenform existierte. (de) Kipuo (hispane quipu laŭ la keĉua khipu) estas sistemo de lanaj ŝnuroj kun nodoj, evoluiigita en la inkaa imperio kiel metodo por registri nombrojn precipe por kontotenado kaj distribuado de provizoj. Al ĉefa fadeno estas alplektitaj dekoj da flankaj fadenoj, plenaj de nodoj de diversaj specoj.Malgraŭ la nekonateco de skribo per signoj sur surfaco, la kipuoj verŝajne estis efika mnemonika ilo por administraj laboroj. Ankoraŭ ne estas konate, ĉu oni aplikis tiun ĉi nodoskribon ankaŭ por pliaj komunikaj celoj. Daŭras esploroj por deĉifri la signifojn de kipuoj trovitaj dum la 20-a jarcento. La plej granda parto de la kipuoj estis detruitaj en la 16-a jarcento fare de hispanaj konkerantoj. (eo) Kipua (kitxuaz khipu edo kipu; gaztelaniaz quipu) Hego Ameriketako Andeen eskualdean kontuak egiteko eta gertaerak adierazteko erabiltzen zituzten lokarri korapilodunen multzoa da. Batez ere Inka Inperioan datu estatistikoak (zergak, errolda, uztak) gorde eta igortzeko baliatzen zituzten. (eu) El quipu (el nombre es derivado del vocablo quechua khipu, que significa nudo, atadura, lazada)fue un instrumento de almacenamiento de información consistente en cuerdas de lana o de algodón de diversos colores, provistos de nudos, usado por las civilizaciones andinas. Si bien se sabe que fue usado como un sistema de contabilidad y almacenamiento de relatos épicos de los Incas difuntos, ciertos autores han propuesto que podría haber sido usado también como un sistema gráfico de escritura, hipótesis sostenida entre otros por el ingeniero William Burns Glynn, dichos instrumentos estaban en posesión de especialistas quipucamayoc (khipu kamayuq), administradores del Imperio inca, quienes eran los únicos capacitados para descifrar estas enigmáticas herramientas y autorizados a enunciar su contenido. Se han hallado quipus desde la Huaca de la Universidad de San Marcos, hasta el Cerro del Oro, correspondiendo estos a la cultura Wari. En la actualidad se conservan en museos alrededor de 750 quipus. Los quipus fueron conocidos por los cronistas, quienes hablaron detenidamente de ellos y emplearon la información que contenían, interpretada y proporcionada por los khipu kamayuqkuna, especializados en su manejo. Según José de Acosta (1590): Son quipus unos memoriales o registros hechos de ramales, en que diversos nudos y diversos colores significan diversas cosas. Es increíble lo que en este modo alcanzaron, porque cuanto los libros pueden decir de historias, y leyes, y ceremonias y cuentas de negocios, todo eso suplen los quipus tan puntualmente, que admiran. (es) Quipu (also spelled khipu) are recording devices fashioned from strings historically used by a number of cultures in the region of Andean South America. A quipu usually consisted of cotton or camelid fiber strings. The Inca people used them for collecting data and keeping records, monitoring tax obligations, collecting census records, calendrical information, and for military organization. The cords stored numeric and other values encoded as knots, often in a base ten positional system. A quipu could have only a few or thousands of cords. The configuration of the quipus has been "compared to string mops." Archaeological evidence has also shown the use of finely carved wood as a supplemental, and perhaps sturdier, base to which the color-coded cords would be attached. A relatively small number have survived. Objects that can be identified unambiguously as quipus first appear in the archaeological record in the first millennium AD (though debated quipus are much earlier). They subsequently played a key part in the administration of the Kingdom of Cusco and later the Incan Empire, flourishing across the Andes from c. 1100 to 1532 AD. Some have argued that as the region was subsumed under the Spanish Empire, the quipus were actively destroyed, to be replaced by European writing and numeral systems; but the Spanish response to the quipu is much more complicated than this. While certainly some quipu were identified as idolatrous and destroyed, the Spaniards actually promoted the adaptation of the quipu recording system to the needs of the colonial administration; and priests advocated the use of quipus for ecclesiastical purposes. In several modern villages, quipus have continued to be important items for the local community, albeit for ritual rather than practical use. It is unclear as to where and how many intact quipus still exist, as many have been stored away in mausoleums. Knotted strings unrelated to quipu have been used to record information by the ancient Chinese, Tibetans and Japanese. Quipu is the Spanish spelling and the most common spelling in English. Khipu (pronounced [ˈkʰɪpʊ], plural: khipukuna) is the word for "knot" in Cusco Quechua. In most Quechua varieties, the term is kipu. (en) Quipu, quipou, khipu ou quipo, signifie « nœud » et « compte » en quechua. Le terme désigne aujourd'hui les objets qu'utilisait l'administration inca pour le recensement des données statistiques concernant l'économie et la société de l'empire. En l'absence d'écriture, l'administration figurait les entiers naturels à l'aide de successions de nœuds le long de cordelettes de diverses couleurs fixées à une corde : l'ensemble constituait un quipu. Il est toutefois possible qu'une partie des quipus ait véhiculé une information d'un autre type, notamment des mots-clefs comme payé ou vendu, voire de véritables textes. (fr) Quipu atau khipu adalah alat pencatat yang digunakan oleh suku Inka dan komunitas penerusnya di wilayah Andes. Quipu adalah kata dalam bahasa Spanyol. Khipu (diucapkan [ˈkʰipu]) adalah kata untuk "simpul tali" pada bahasa (bahasa asli Inka). (in) Quipo (Kìpo) o quipu (in lingua quechua) è un insieme di cordicelle annodate, distanziate in modo sistematico tra loro e legate a una corda più grossa e corta che le sorregge. La notazione Quipu è comunemente usata in spagnolo mentre in inglese viene usata quipus (oppure khipus o talking knots). Nel dialetto della lingua quechua parlato a Cuzco questa parola significa "nodo".Da sempre associati alla civiltà Inca, da quando sono stati ritrovati in una versione più semplificata nell'insediamento di Caral a , in Perù, abitata tra il 3000 a.C. e il 2000 a.C. si è dovuto ipotizzare che siano stati inventati molto tempo prima del periodo Inca. I quipo erano concepiti per rimanere inalterati. Erano infatti bagnati, fatti seccare e incollati con resine particolari. I quipo, scoperti in antichi insediamenti in Perù, servivano per i calcoli matematici. I nodi delle corde sono di diversi colori: rappresentavano numeri, e dalla loro reciproca posizione se ne potevano ricavare le unità, le decine, le centinaia e le migliaia. Si crede che i quipo fossero utilizzati per calcoli astronomici, fondamentali per la cultura inca, per formule magiche ma anche per descrivere sommariamente avvenimenti storici ed economici. Lo stesso sistema di calcolo sembra fosse usato anche presso antichi popoli messicani. Ancora oggi i quipo, con un'elaborazione più semplice, sono usati dai pastori peruviani e boliviani. I quipu possono avere solo poche corde, ma alcuni arrivano ad averne circa 2000. I quipo non sono stati ancora pienamente decifrati ed esiste una grande varietà di teorie sul tipo di informazioni alle quali essi erano associati. (it) Quipu's (Quechua: khipu) waren bij de Inca's een soort koorden die gebruikt werden om allerlei informatie weer te geven. Dit deden ze door middel van knopen. Eeuwenlang waren de quipu's een mysterie. Tot in de jaren 1970 ging men ervan uit dat quipu's een soort van telramen waren waarmee men de boekhouding en administratie van het Inca-rijk deed. Vervolgens kwamen er echter bewijzen dat quipu's ook veel complexere informatie bevatten en in feite een soort van schrift zijn. Er werden meerdere koorden aan een koord geregen. Het leggen van knopen is de meest zichtbare vorm om informatie weer te geven. Hierbij werd het decimale stelsel toegepast. De onderste knopen gaven de eenheden aan, daarboven de tientallen. De soort van de te tellen eenheden werd door de kleur aangegeven. Daarnaast waren er ook nog verschillende binaire codes zoals: het type materiaal (wol of katoen), de plaats waarmee de knoop aan het hoofdtouw vastzit (naar voor of achter gericht) of de richting van de knoop zelf (s- of z-vormig). De codering van de quipu doet hierdoor erg sterk denken aan computerprogrammering. Door deze binaire gegevens te combineren kon men erg complexe informatie weergeven. Daarom kan de quipu als een schrift beschouwd worden. In tegenstelling tot de meeste ons bekende schrifturen gaat het hier om een schrift, gegevens dus die gesproken tekst weergeven. De quipu is immers verhalend zonder rechtstreeks spraak uit te drukken in haar gegevens. Al worden er af en toe nog ontdekkingen gedaan over de ontcijfering van de betekenissen van al die codes, toch blijft het tot op heden zoeken naar een correcte ontcijfering. Dit is grotendeels te wijten aan het ontbreken van een document zoals de steen van Rosetta die was voor de ontcijfering van het Egyptische hiërogliefenschrift. (nl) キープ（スペイン語: Quipu、ケチュア語：khipu）は、インカ帝国で使われた紐に結び目を付けて数を記述する方法。ケチュア語で「結び目」を意味する 。キープは紐の結び目の形で数を表現する結縄（けつじょう）の代表例である。 (ja) 키푸 또는 잉카매듭문자는 잉카 제국 및 안데스 지역에서 쓰였던 줄의 매듭을 이용한 의사소통체계이다. 영어의 Quipu는 스페인어의 quipu의 철자를 따른 것이고, 최종소급어원인 케추아어와 그 여러 변이형에서는 khipu 또는 kipu로 쓰는데, k의 발음은 기식음이다. (한국어로는 ㅋ소리가 가장 비슷하다) 키푸는 주로 수량의 표시에 제한적으로 쓰여서 문자라고 하기에는 모자란 측면이 있다. 아직 미처 해독되지 않은 키푸도 많다. 결승문자(結繩文字)로도 불린다. (ko) Kipu, quipu, khipu (w języku keczua „węzeł”) – forma trójwymiarowego zapisu stosowana przez Indian prekolumbijskiej Ameryki Południowej. Nazywane „pismem węzełkowym”, ze względu na swoją formę: zbiór wykonanych z bawełny lub włosia lamy i alpaki kolorowych sznurków z supełkami. (pl) Ки́пу (кечуа «khipu» -> исп. «quipu» — «узел», «завязывать узлы», «счёт»; айм. «chino» — «чино») — древняя мнемоническая и счётная система (в связке с юпаной — счётным устройством) инков и их предшественников, живших в горной системе Анды. Своеобразная письменность, представляющая собой сложные верёвочные сплетения и узелки, изготовленные либо из шерсти южноамериканских верблюдовых (альпака и лам), либо из хлопка. Может содержать различное количество свисающих нитей: от нескольких штук до 2500. Использовалось для передачи сообщений посыльными часки по специально проложенным имперским дорогам, а также в самых разных аспектах общественной жизни (в качестве календаря, топографической системы, для фиксации налогов и законов, и др.). Один из испанских хронистов Хосе де Акоста писал, что «вся империя инков управлялась посредством кипу» и никто не мог избежать тех, кто проводил подсчёты с помощью узлов. Слово «кипу» — несклоняемое существительное среднего рода. Наиболее древнее протокипу состоит из 12 свисающих нитей, некоторые из которых были с узелками, и нитей, обмотанных вокруг палочек, обнаружено при раскопках герметичной комнаты одной из крупных пирамид на археологическом объекте Караль (в долине Супе) археологом Рут Марта Шейди Солис (Ruth Martha Shady Solís), датируется по стратиграфическому слою приблизительно 3000 годом до н. э.; в связи с чем кипу может считаться одним из самых древних (после шумерской клинописи и египетских иероглифов) видов письменности у человечества. До этой находки самое старое кипу радиоуглеродным анализом датировалось 779‑981 годами н. э. Столь большой промежуток между этими датами пока не нашёл объяснения у историков. Первое упоминание о кипу в письменных источниках находится в «Письме», написанном в ноябре 1533 года конкистадором Эрнандо Писарро и отправленном королевской аудиенции в город Санто-Доминго. В письме конкистадор пишет, что «они [индейцы] считали с помощью узлов [завязанных] на нескольких верёвках» и что «есть у индейцев хранилища дров и кукурузы, и всего остального; и подсчитывают они [индейцы] с помощью узлов на своих верёвках то, что каждый касик [вождь] принёс». Эрнандо Писарро столкнулся с кипу во время своего похода за сокровищами храма Пачакамак, составивших часть выкупа Атауальпы, и первым заметил, что кипу использовалось для учёта расходов и доходов. В 1923 году американский историк Лесли Леланд Локк в своей книге «The ancient quipu» сумел доказать, что узелковые сплетения инков — действительно письменность.В 2006 году американский исследователь обнаружил, что в узелках кипу заложен некий код, более всего похожий на двоичную систему; код допускает 27=128 вариаций. Кипу впервые в истории человечества использовалось для применения такого способа ведения бухгалтерского учёта как двойная запись. (ru) Quipo ou Quipu (do quíchua cusquenho Quipo ou Khipu,") era um instrumento utilizado para comunicação, mas também como registro contábil e como registros memotécnicos entre os incas. Alguns expertos têm proposto que também eram utilizado como sistema de escrita, hipótese sustentada entre outras por William Burns Glynn,. Gary Urton y Manuel Medrano. Eram feitos da união de cordões que podem ser coloridos ou não, e poderia ter enfeites, como por exemplo ossos e penas, onde cada nó que se dava em cada cordão significava uma mensagem distinta. Cada cordão poderia ter um ou mais nós, ou nenhum nó, ou um nó na ponta, um na base, enfim, tudo era comunicado e transportado rapidamente ao imperador Inca no centro do império Cusco. (pt) Quipu eller khipu var trådknippen som användes som informationsbärare i Inkariket och äldre kulturer i Anderna. En quipu består vanligen av färgad spunnen och flätad tråd av lama- eller alpackahår eller bomullssnören med numeriska och andra värden kodade med knutar i ett decimalsystem. Ordet quipu är upptaget i spanskan från khipu, ordet för knut i Cuscodialekten av quechua. (sv) Кіпу́ (кеч. khipu та ісп. quipu — «вузол», «зав'язувати вузли», «рахунок») — прадавня мнемонічна й рахункова система (у зв'язці з рахунковим пристроєм юпаною) інків і їх попередників в Андах, своєрідна писемність (3000 років до н. е. — XVIII ст. н. е.): являє собою складні мотузкові сплетіння й вузлики, виготовлені з вовни південноамериканських верблюдових (альпаки та лами) або з бавовни. Фактично, кіпу — це третій різновид передачі мови, тобто не усно чи письмово, а за допомогою тактильних відчуттів і візуального сприйняття. У кіпу може бути від декількох звисаючих ниток до 2000. Вона використовувалася для передачі повідомлень посильними-«часкі» спеціально прокладеними імперськими дорогами, а також у найрізноманітніших аспектах суспільного життя (як календар, топографічна система, для фіксації податків і законів тощо). Хосе де Акоста — один з іспанських хроністів — писав, що «уся імперія інків управлялася за допомогою кіпу» і ніхто не міг уникнути тих, хто проводив підрахунки за допомогою вузлів. За легендою вважається, що кіпу запровадив Ільа, мудрець часів інки Майта Капака. Найдавніше прото-кіпу (що складається з 12 звисаючих ниток, деякі з вузликами, і обмотані навколо паличок) виявлено при розкопках герметичної кімнати однієї з великих пірамід на археологічному об'єкті Караль (долина ) археологом (Ruth Martha Shady Solís), датується воно за стратиграфічним шаром приблизно 3000 роком до н. е., у зв'язку із чим може вважатися одним із найдавніших (після шумерського клинопису і єгипетських ієрогліфів) засобів комунікації людства.. До цієї знахідки найстаріше кіпу радіовуглецевим аналізом датували 779—981 роками н. е. Настільки великий проміжок між цими датами поки не знайшов пояснення в істориків. Перша згадка про кіпу знаходиться в листі до (листопад 1533 року, де конкістадор пише, що «вони рахували за допомогою вузлів на декількох мотузках» і що «є в індіанців сховища дров і маїсу, і всього іншого, і підраховують вони за допомогою вузлів на своїх мотузках те, що кожен касік приніс», і він же першим помітив, що кіпу використовувалося для обліку витрат і доходів; з кіпу він зіткнувся під час свого походу за скарбами храму Пачакамак, що склали частину викупу Атауальпи. В 1923 році американський історик Леслі Леланд Локк у своїй книзі «The ancient quipu» зумів довести, що вузликові сплетення інків — дійсно писемність. У 2006 році американський дослідник виявив також, що у вузликах закладений якийсь код, найбільше схожий на двійкову систему — 128 варіацій або 27. В грудні 2017 року дослідники з Гарвардського університету — студент Манні Медрано спільно із Гері Ертоном — наблизилися до дешифрування кіпу, знайшовши перший важливий ключ. Виявилося, що частина лексичної інформації кодувалася кольором. Так, різними кольорами позначалися імена мешканців, що потрапляли до списків оподатковуваних. Наприклад, інформація про 9 Феліпів позначалися нитками одного кольору, а всі нитки про всіх Хосе — іншим кольором (мова йде вже про кіпу колоніального часу, коли іспанці робили паралельні звіти). Кіпу уперше в історії людства використовувалося для застосування такого способу ведення бухгалтерського обліку як подвійний запис. (uk) 奇普（Quipu或Khipu）是古代印加人的一种结绳记事的方法，用来计数或者记录历史。它是由许多颜色的绳结编成的，不同的绳结有不同的含义。这种结绳记事方法已经失传，目前还没有人能够了解其全部含义。这种计数方法在美国华盛顿國立美國印第安人博物館的长期展览“伟大的印加之路”（The Great Inka Road）中有实物展览，并附有诠释。 奇普因其特殊的打结方法，可从视觉上分辨结数（绕圈数）。其计数方法为，以单条绳上的结数数量及位置进行组合记录。位于绳下部的绳结数量，可表示从一到九的数字，十，百，千等量级则以单独绳结依次在绳高位打结作为记录。若该数字为个位数（1-9），则该绳绳结数量不超于九。 举例，若一条绳底部为七结，中部为三结，顶部一结，则该条绳表示的数字为137。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Inca_Quipu.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://khipukamayuq.fas.harvard.edu/ https://www.khipufieldguide.com http://www.nationalgeographic.com/inca/inca_culture_3.html http://www.archaeology.org/0511/etc/conversations.html https://www.sfu.ca/archaeology-old/museum/laarch/inca/quipue.html https://st-andrews.academia.edu/SabineHyland http://msnbc.msn.com/id/8633818/ http://news.bbc.co.uk/2/hi/americas/4143968.stm http://www.sciencemag.org/cgi/content/full/310/5756/1903d https://archive.org/details/quipuswitcheskno0000dayc https://web.archive.org/web/20050722013255/http:/www.msnbc.msn.com/id/8633818/ https://web.archive.org/web/20060427121825/http:/msnbc.msn.com/id/8633818/ https://web.archive.org/web/20070610050002/http:/www.athm.org/home_framemiddle1.htm https://web.archive.org/web/20110605235026/http:/www.archaeology.org/0511/etc/conversations.html https://web.archive.org/web/20160408060621/http:/www.nationalgeographic.com/inca/inca_culture_3.html https://www.atlasobscura.com/articles/khipus-inca-empire-harvard-university-colonialism https://www.facebook.com/pages/Open-Popular-Ad-Hoc-Khipu-Decipherment-Project/301063891939 https://www.nytimes.com/2010/08/17/world/americas/17peru.html http://aic.stanford.edu/ https://archive.org/details/incasthepeopleso00tere https://www.wired.com/wired/archive/15.01/khipu.html https://vistas.ace.fordham.edu/themes/pre-columbian-surveying |
| dbo:wikiPageID | 261479 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageInterLanguageLink | dbpedia-pl:Pismo_węzełkowe |
| dbo:wikiPageLength | 51699 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1118499387 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Camelidae dbr:Caral dbr:Quechuan_languages dbr:Epistle dbr:Museum dbr:Berlin dbr:Death_Stranding dbr:Decimal dbr:Archive dbr:Peru dbr:Ritual dbr:University_of_Bologna dbr:University_of_Michigan dbr:University_of_Wisconsin dbr:University_of_Wisconsin–Madison dbr:Light dbc:Mathematical_notation dbc:Numerals dbr:Color dbc:Recording dbc:Undeciphered_writing_systems dbr:Animal_shell dbr:Mausoleum dbr:Ruth_Shady dbr:Sabine_Hyland dbr:Puquina_language dbr:Puruchuco dbr:Quechuan_and_Aymaran_spelling_shift dbr:William_Burns_Glynn dbr:Colgate_University dbr:English_language dbr:Gary_Urton dbr:Germany dbr:Mold_(fungus) dbr:Munich dbr:Museum_Five_Continents dbc:Inca_mathematics dbr:Andes dbr:Anthropologists dbr:Anthropology dbr:Arid dbr:Library_science dbr:Lima dbr:Llama dbr:Magistrates dbr:Chinese_knotting dbr:ZIP_code dbr:Zero dbr:Fumigation dbr:Marcia_Ascher dbr:Fungicides dbr:Overhand_knot dbr:Pacha_Kamaq dbr:Phonetic dbr:Phonology dbr:Ply_(layer) dbr:String_(structure) dbr:Music_notation dbr:Aymara_language dbr:Aymara_people dbc:Proto-writing dbr:Cellulose dbc:Textile_arts_of_the_Andes dbr:Three-dimensional_space dbr:Tibetan_people dbr:Toponym dbr:Data_system dbr:Wari_culture dbr:Larva dbr:Logogram dbr:Third_Council_of_Lima dbr:Alkaline dbr:Alpaca dbr:Ethnological_Museum_of_Berlin dbr:Europe dbr:Felipe_Guaman_Poma_de_Ayala dbr:Figure-eight_knot dbr:Francisco_Pizarro dbr:Amazonas_Region dbr:Norte_Chico_civilization dbr:North_America dbr:Numeral_system dbr:Oyón_Province dbr:PH dbr:Pachacamac dbr:Paper dbr:Paracas_culture dbr:Census dbr:Knot dbr:Wool dbr:Raimondo_di_Sangro dbr:HVAC dbr:Hair dbr:Harvard_University dbr:Hernando_Pizarro dbr:Japanese_people dbr:Temperature dbr:Cotton dbr:Textiles dbr:Humidity dbr:Dyes dbr:Archeologist dbr:Arithmetic dbr:Ate_District dbr:Acid dbc:Archaeological_artefact_types dbr:Latin dbr:Blas_Valera dbr:Ectoparasitic_infestation dbr:Textile dbr:Writing_system dbr:Mordants dbr:Dora_and_the_Lost_City_of_Gold dbr:Dora_the_Explorer dbr:Pleiades dbr:Solvents dbr:South_America dbr:Spanish_Empire dbr:Spanish_conquest_of_Peru dbr:Spanish_language dbr:Fiber dbr:Guanaco dbr:Encoded dbr:Ica,_Peru dbr:Inca dbr:Inca_Empire dbr:Insect dbr:Mestizo dbr:National_Geographic_Society dbr:National_University_of_San_Marcos dbr:Neal_Stephenson dbc:Knots dbr:See_(TV_series) dbr:Kingdom_of_Cusco dbr:Inca_people dbr:UCL_Institute_of_Archaeology dbr:Science_(journal) dbr:Turn_(knot) dbr:Ultraviolet dbr:Wampum dbr:Tawantin_Suyu dbr:Vicuña_wool dbr:Museo_Nacional_de_Arqueología,_Antropología_e_Historia_del_Perú dbr:The_Wine-Dark_Sea dbr:The_Rise_and_Fall_of_D.O.D.O. dbr:Quechua_language dbr:Mita_(Inca) dbr:University_of_California_at_Santa_Barbara dbr:Pre-Columbian dbr:Jesuit dbr:Tribute_payment dbr:Semasiographic dbr:Archaeologists dbr:Incan_Empire dbr:Taxation dbr:Folios dbr:Qusqu-Qullaw dbr:Patrick_O’Brian dbr:Economic_output dbr:Glottographic dbr:Labour_(economics) dbr:Leimebamba dbr:Primer_Nueva_Corónica_y_Buen_Gobierno dbr:Color-coded dbr:Positional_system dbr:Historians dbr:File:Quipu.png dbr:File:Nueva_corónica_y_buen_gobierno_(1936_facsimile)_p360.png dbr:Carrie_J._Brezine dbr:File:Quipo_in_the_Museo_Machu_Picchu,_Casa_Concha,_Cusco.jpg dbr:Leslie_Leland_Locke dbr:Rapazian |
| dbp:align | right (en) |
| dbp:bgcolor | #c6dbf7 (en) |
| dbp:border | 1 (xsd:integer) |
| dbp:fontsize | 85.0 (dbd:perCent) |
| dbp:languages | dbr:Puquina_language dbr:Aymara_language dbr:Quechua_language |
| dbp:name | Quipu, Khipu (en) |
| dbp:quote | "The khipu were knotted-string devices that were used for recording both statistical and narrative information, most notably by the Inca but also by other peoples of the central Andes from pre-Incaic times, through the colonial and republican eras, and even – in a considerably transformed and attenuated form – down to the present day." (en) |
| dbp:region | Central Andes, Norte Chico civilization, Paracas culture, Wari culture, Aymara, Inca (en) |
| dbp:salign | right (en) |
| dbp:sample | Inca Quipu.jpg (en) |
| dbp:sisters | dbr:Chinese_knotting dbr:Wampum |
| dbp:source | Archaeologist Gary Urton, 2003. (en) |
| dbp:time | c. 2600 BC – 17th century (en) |
| dbp:type | other (en) |
| dbp:width | 30 (xsd:integer) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:IPA-qu dbt:Authority_control dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Cite_journal dbt:Cite_magazine dbt:Cite_news dbt:Cite_web dbt:Commons_category dbt:For dbt:Interlanguage_link_multi dbt:Numeral_systems dbt:Quote_box dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description dbt:Snd dbt:Wikisource1911Enc dbt:Infobox_Writing_system dbt:Knots |
| dct:subject | dbc:Mathematical_notation dbc:Numerals dbc:Recording dbc:Undeciphered_writing_systems dbc:Inca_mathematics dbc:Proto-writing dbc:Textile_arts_of_the_Andes dbc:Archaeological_artefact_types dbc:Knots |
| gold:hypernym | dbr:Devices |
| rdf:type | owl:Thing dbo:Device |
| rdfs:comment | ذاتُ العُقَد أو الكويبو هي عبارة عن أجهزة تسجيل كانت مستخدمة في إمبراطورية الأنكا والمجتمعات التي سبقتها في منطقة الأنديز. وتتألف عادة من عقد ملونة ومنسوجة من خيط أو خيوط من شعر حيوان اللاما أو الألبكة. ويمكن أيضاً أن تكون مصنوعة من حبال القطن وقد تتكون الكويبو الواحدة من عقد قليلة أو من عدد يصل إلى 2000 عقدة أحياناً. وتختلف مسافات مواضع الخيوط بعضها عن بعض، كما تختلف أنواع العقد وعدد الخيوط المعقودة ومسافتها عن بعض والألوان وغيرها من الشفرات اللتي عجز عن فكها الباحثون حتى اليوم، ويُعتقد أنها تحكي قصصا وأساطير صانعيها وحضاراتهم. (ar) Kipuo (hispane quipu laŭ la keĉua khipu) estas sistemo de lanaj ŝnuroj kun nodoj, evoluiigita en la inkaa imperio kiel metodo por registri nombrojn precipe por kontotenado kaj distribuado de provizoj. Al ĉefa fadeno estas alplektitaj dekoj da flankaj fadenoj, plenaj de nodoj de diversaj specoj.Malgraŭ la nekonateco de skribo per signoj sur surfaco, la kipuoj verŝajne estis efika mnemonika ilo por administraj laboroj. Ankoraŭ ne estas konate, ĉu oni aplikis tiun ĉi nodoskribon ankaŭ por pliaj komunikaj celoj. Daŭras esploroj por deĉifri la signifojn de kipuoj trovitaj dum la 20-a jarcento. La plej granda parto de la kipuoj estis detruitaj en la 16-a jarcento fare de hispanaj konkerantoj. (eo) Kipua (kitxuaz khipu edo kipu; gaztelaniaz quipu) Hego Ameriketako Andeen eskualdean kontuak egiteko eta gertaerak adierazteko erabiltzen zituzten lokarri korapilodunen multzoa da. Batez ere Inka Inperioan datu estatistikoak (zergak, errolda, uztak) gorde eta igortzeko baliatzen zituzten. (eu) Quipu atau khipu adalah alat pencatat yang digunakan oleh suku Inka dan komunitas penerusnya di wilayah Andes. Quipu adalah kata dalam bahasa Spanyol. Khipu (diucapkan [ˈkʰipu]) adalah kata untuk "simpul tali" pada bahasa (bahasa asli Inka). (in) キープ（スペイン語: Quipu、ケチュア語：khipu）は、インカ帝国で使われた紐に結び目を付けて数を記述する方法。ケチュア語で「結び目」を意味する 。キープは紐の結び目の形で数を表現する結縄（けつじょう）の代表例である。 (ja) 키푸 또는 잉카매듭문자는 잉카 제국 및 안데스 지역에서 쓰였던 줄의 매듭을 이용한 의사소통체계이다. 영어의 Quipu는 스페인어의 quipu의 철자를 따른 것이고, 최종소급어원인 케추아어와 그 여러 변이형에서는 khipu 또는 kipu로 쓰는데, k의 발음은 기식음이다. (한국어로는 ㅋ소리가 가장 비슷하다) 키푸는 주로 수량의 표시에 제한적으로 쓰여서 문자라고 하기에는 모자란 측면이 있다. 아직 미처 해독되지 않은 키푸도 많다. 결승문자(結繩文字)로도 불린다. (ko) Kipu, quipu, khipu (w języku keczua „węzeł”) – forma trójwymiarowego zapisu stosowana przez Indian prekolumbijskiej Ameryki Południowej. Nazywane „pismem węzełkowym”, ze względu na swoją formę: zbiór wykonanych z bawełny lub włosia lamy i alpaki kolorowych sznurków z supełkami. (pl) Quipu eller khipu var trådknippen som användes som informationsbärare i Inkariket och äldre kulturer i Anderna. En quipu består vanligen av färgad spunnen och flätad tråd av lama- eller alpackahår eller bomullssnören med numeriska och andra värden kodade med knutar i ett decimalsystem. Ordet quipu är upptaget i spanskan från khipu, ordet för knut i Cuscodialekten av quechua. (sv) 奇普（Quipu或Khipu）是古代印加人的一种结绳记事的方法，用来计数或者记录历史。它是由许多颜色的绳结编成的，不同的绳结有不同的含义。这种结绳记事方法已经失传，目前还没有人能够了解其全部含义。这种计数方法在美国华盛顿國立美國印第安人博物館的长期展览“伟大的印加之路”（The Great Inka Road）中有实物展览，并附有诠释。 奇普因其特殊的打结方法，可从视觉上分辨结数（绕圈数）。其计数方法为，以单条绳上的结数数量及位置进行组合记录。位于绳下部的绳结数量，可表示从一到九的数字，十，百，千等量级则以单独绳结依次在绳高位打结作为记录。若该数字为个位数（1-9），则该绳绳结数量不超于九。 举例，若一条绳底部为七结，中部为三结，顶部一结，则该条绳表示的数字为137。 (zh) El quipu (del quítxua: khipu, «nus») era un estri per dur el registre i comptabilitat utilitzat en l'Imperi Inca i per la societat precedent en la regió andina. Els quipus estaven fets normalment de pèl filat de llama o alpaca que s'acolorien i es trenaven. També podria tractar-se de cordons de cotó. Després en aquests cordells es codificaven valors numèrics en un sistema posicional de base decimal. Els quipus podien tenir des d'uns quants cordells fins a vora 2000. (ca) Kipu je uzlové písmo, které se vyskytovalo v oblasti And u různých kultur, například Inků. Starší bylo nalezeno v oblasti Caral. Záznamy pomocí šňůrek lze dohledat například i Číně. Dříve se mělo za to, že obsahem jsou pouze statistické záznamy. Nově se ale zjišťuje, že tyto záznamy byly pouze výchozí formou a písmo vývojem sloužilo i pro záznam textů. z washingtonského , který se v roce 1997 začal zabývat kipu, zjistil, že nejde pouze o uzly, ale také o rozdíly ve spřádání šňůr a jejich barvení. (cs) El quipu (el nombre es derivado del vocablo quechua khipu, que significa nudo, atadura, lazada)fue un instrumento de almacenamiento de información consistente en cuerdas de lana o de algodón de diversos colores, provistos de nudos, usado por las civilizaciones andinas. Si bien se sabe que fue usado como un sistema de contabilidad y almacenamiento de relatos épicos de los Incas difuntos, ciertos autores han propuesto que podría haber sido usado también como un sistema gráfico de escritura, hipótesis sostenida entre otros por el ingeniero William Burns Glynn, dichos instrumentos estaban en posesión de especialistas quipucamayoc (khipu kamayuq), administradores del Imperio inca, quienes eran los únicos capacitados para descifrar estas enigmáticas herramientas y autorizados a enunciar su con (es) Quipu (span.) oder Khipu (Quechua: „Knoten“) ist der Name einer Knotenschrift der ursprünglichen südamerikanischen Bevölkerung des Inkareichs. Mit dieser Schrift konnten auch mehrstellige Zahlen im Dezimalsystem dargestellt werden. Khipus sind ab dem 7. Jahrhundert n. Chr. bekannt und waren noch eine ganze Zeit nach dem Ende des Inkareichs 1532 gebräuchlich, Texten zufolge bis mindestens 1622. In einigen entlegenen Dörfern der Anden wurden sie noch bis Mitte des 20. Jahrhunderts zur Buchhaltung eingesetzt. (de) Quipu, quipou, khipu ou quipo, signifie « nœud » et « compte » en quechua. Le terme désigne aujourd'hui les objets qu'utilisait l'administration inca pour le recensement des données statistiques concernant l'économie et la société de l'empire. En l'absence d'écriture, l'administration figurait les entiers naturels à l'aide de successions de nœuds le long de cordelettes de diverses couleurs fixées à une corde : l'ensemble constituait un quipu. (fr) Quipu (also spelled khipu) are recording devices fashioned from strings historically used by a number of cultures in the region of Andean South America. A quipu usually consisted of cotton or camelid fiber strings. The Inca people used them for collecting data and keeping records, monitoring tax obligations, collecting census records, calendrical information, and for military organization. The cords stored numeric and other values encoded as knots, often in a base ten positional system. A quipu could have only a few or thousands of cords. The configuration of the quipus has been "compared to string mops." Archaeological evidence has also shown the use of finely carved wood as a supplemental, and perhaps sturdier, base to which the color-coded cords would be attached. A relatively small num (en) Quipo (Kìpo) o quipu (in lingua quechua) è un insieme di cordicelle annodate, distanziate in modo sistematico tra loro e legate a una corda più grossa e corta che le sorregge. La notazione Quipu è comunemente usata in spagnolo mentre in inglese viene usata quipus (oppure khipus o talking knots). Nel dialetto della lingua quechua parlato a Cuzco questa parola significa "nodo".Da sempre associati alla civiltà Inca, da quando sono stati ritrovati in una versione più semplificata nell'insediamento di Caral a , in Perù, abitata tra il 3000 a.C. e il 2000 a.C. si è dovuto ipotizzare che siano stati inventati molto tempo prima del periodo Inca. (it) Quipu's (Quechua: khipu) waren bij de Inca's een soort koorden die gebruikt werden om allerlei informatie weer te geven. Dit deden ze door middel van knopen. Eeuwenlang waren de quipu's een mysterie. Tot in de jaren 1970 ging men ervan uit dat quipu's een soort van telramen waren waarmee men de boekhouding en administratie van het Inca-rijk deed. Vervolgens kwamen er echter bewijzen dat quipu's ook veel complexere informatie bevatten en in feite een soort van schrift zijn. (nl) Quipo ou Quipu (do quíchua cusquenho Quipo ou Khipu,") era um instrumento utilizado para comunicação, mas também como registro contábil e como registros memotécnicos entre os incas. Alguns expertos têm proposto que também eram utilizado como sistema de escrita, hipótese sustentada entre outras por William Burns Glynn,. Gary Urton y Manuel Medrano. (pt) Ки́пу (кечуа «khipu» -> исп. «quipu» — «узел», «завязывать узлы», «счёт»; айм. «chino» — «чино») — древняя мнемоническая и счётная система (в связке с юпаной — счётным устройством) инков и их предшественников, живших в горной системе Анды. Своеобразная письменность, представляющая собой сложные верёвочные сплетения и узелки, изготовленные либо из шерсти южноамериканских верблюдовых (альпака и лам), либо из хлопка. Может содержать различное количество свисающих нитей: от нескольких штук до 2500. Использовалось для передачи сообщений посыльными часки по специально проложенным имперским дорогам, а также в самых разных аспектах общественной жизни (в качестве календаря, топографической системы, для фиксации налогов и законов, и др.). Один из испанских хронистов Хосе де Акоста писал, что «вся им (ru) Кіпу́ (кеч. khipu та ісп. quipu — «вузол», «зав'язувати вузли», «рахунок») — прадавня мнемонічна й рахункова система (у зв'язці з рахунковим пристроєм юпаною) інків і їх попередників в Андах, своєрідна писемність (3000 років до н. е. — XVIII ст. н. е.): являє собою складні мотузкові сплетіння й вузлики, виготовлені з вовни південноамериканських верблюдових (альпаки та лами) або з бавовни. Фактично, кіпу — це третій різновид передачі мови, тобто не усно чи письмово, а за допомогою тактильних відчуттів і візуального сприйняття. У кіпу може бути від декількох звисаючих ниток до 2000. Вона використовувалася для передачі повідомлень посильними-«часкі» спеціально прокладеними імперськими дорогами, а також у найрізноманітніших аспектах суспільного життя (як календар, топографічна система, для фік (uk) |
| rdfs:label | كيبو (ar) Quipu (en) Quipu (ca) Kipu (cs) Quipu (de) Kipuo (eo) Quipu (es) Kipu (eu) Quipu (in) Quipu (it) Quipu (fr) キープ (インカ) (ja) 키푸 (ko) Quipu (nl) Kipu (pl) Quipo (pt) Quipu (sv) Кипу (ru) 奇普 (zh) Кіпу (uk) |
| rdfs:seeAlso | dbr:Inca_education dbr:Mathematics_of_the_Incas |
| owl:sameAs | freebase:Quipu http://d-nb.info/gnd/4164317-3 dbpedia-commons:Quipu wikidata:Quipu dbpedia-af:Quipu dbpedia-ar:Quipu http://ast.dbpedia.org/resource/Quipu dbpedia-az:Quipu dbpedia-be:Quipu dbpedia-bg:Quipu dbpedia-ca:Quipu dbpedia-cs:Quipu dbpedia-da:Quipu dbpedia-de:Quipu dbpedia-eo:Quipu dbpedia-es:Quipu dbpedia-et:Quipu dbpedia-eu:Quipu dbpedia-fa:Quipu dbpedia-fi:Quipu dbpedia-fr:Quipu dbpedia-he:Quipu dbpedia-hr:Quipu dbpedia-hu:Quipu http://hy.dbpedia.org/resource/Կիպու_(գիր) dbpedia-id:Quipu dbpedia-is:Quipu dbpedia-it:Quipu dbpedia-ja:Quipu dbpedia-ka:Quipu dbpedia-ko:Quipu http://lt.dbpedia.org/resource/Kipu dbpedia-mk:Quipu dbpedia-ms:Quipu dbpedia-nl:Quipu dbpedia-nn:Quipu dbpedia-no:Quipu dbpedia-pl:Quipu dbpedia-pt:Quipu http://qu.dbpedia.org/resource/Khipu_q'aytu dbpedia-ro:Quipu dbpedia-ru:Quipu dbpedia-simple:Quipu dbpedia-sk:Quipu dbpedia-sr:Quipu dbpedia-sv:Quipu http://ta.dbpedia.org/resource/கிப்பு dbpedia-th:Quipu dbpedia-tr:Quipu dbpedia-uk:Quipu dbpedia-zh:Quipu https://global.dbpedia.org/id/nnLS |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Quipu?oldid=1118499387&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Quipu.png wiki-commons:Special:FilePath/Nueva_corónica_y_buen_gobierno_(1936_facsimile)_p360.png wiki-commons:Special:FilePath/Quipo_in_the_Museo_Machu_Picchu,_Casa_Concha,_Cusco.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Inca_Quipu.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Quipu |
| is dbo:nonFictionSubject of | dbr:Code_of_the_Quipu |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Quipus dbr:Khipu dbr:Kipu dbr:Khipu_knots dbr:Talking_knot dbr:Talking_knots dbr:Census_quipu dbr:Incan_record-keeping dbr:Khipus dbr:Khuipu dbr:Quipo dbr:Quipucamayoc dbr:Quipucamayocs dbr:Kaipu dbr:Kiypu dbr:Knotted_rope |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Caral dbr:Caral-Supe_civilization dbr:Demographics_of_Ecuador dbr:Arche-writing dbr:History_of_the_Americas dbr:History_of_writing dbr:John_R._Swanton dbr:List_of_The_Mysterious_Cities_of_Gold_characters dbr:List_of_The_Mysterious_Cities_of_Gold_episodes dbr:List_of_World_Heritage_Sites_in_Peru dbr:List_of_World_Heritage_Sites_in_South_America dbr:List_of_writing_systems dbr:Regional_Museum_of_Ica_"Adolfo_Bermúdez_Jenkins" dbr:Culture_of_Ecuador dbr:Dead_Media_Project dbr:Inca_army dbr:Inca_education dbr:Incan_animal_husbandry dbr:Indigenous_languages_of_the_Americas dbr:Olga_de_Amaral dbr:Numerical_digit dbr:LigoranoReese dbr:List_of_pre-Columbian_inventions_and_innovations_of_indigenous_Americans dbr:Postage_stamps_and_postal_history_of_Peru dbr:Preservation_(library_and_archive) dbr:Proto-writing dbr:Timeline_of_computing_hardware_before_1950 dbr:William_J._Conklin dbr:Quipus dbr:0 dbr:Cradle_of_civilization dbr:Andean_civilizations dbr:Andean_textiles dbr:Sabine_Hyland dbr:Saigon_(Killmaster_novel) dbr:Gate_of_the_Sun dbr:Oral_tradition dbr:William_Burns_Glynn dbr:Gary_Urton dbr:Museo_Chileno_de_Arte_Precolombino dbr:The_Mysterious_Cities_of_Gold dbr:The_Mysterious_Cities_of_Gold_(2012_TV_series) dbr:Lika_Mutal dbr:Lupaca dbr:Chinese_knotting dbr:State_(polity) dbr:Comentarios_Reales_de_los_Incas dbr:String_(structure) dbr:Tally_marks dbr:Tally_stick dbr:Tambo_(Incan_structure) dbr:Mathematics_of_the_Incas dbr:Bruce_Sterling dbr:Cecilia_Vicuña dbr:Tiwanaku dbr:Data_and_information_visualization dbr:Larry_Fleinhardt dbr:Latin_American_economy dbr:Writing_material dbr:Third_Council_of_Lima dbr:Abacus dbr:Ainu_culture dbr:Economy_of_Peru dbr:Ecuador dbr:Numeral_system dbr:Pachacuti dbr:Chasqui dbr:History_of_Argentine_nationality dbr:History_of_communication dbr:History_of_libraries_in_Latin_America dbr:Jorge_Eduardo_Eielson dbr:Kaidā_glyphs dbr:Knot dbr:List_of_Cornell_University_alumni dbr:List_of_English_words_from_indigenous_languages_of_the_Americas dbr:Public_records dbr:1st_millennium dbr:History_of_Peru dbr:History_of_South_America dbr:The_Art_of_Reckoning_(Numbers) dbr:Khipu dbr:Latin_America dbr:Blas_Valera dbr:System_Source_Computer_Museum dbr:Coca dbr:Code_of_the_Quipu dbr:Economy_of_the_Inca_Empire dbr:Hockett's_design_features dbr:The_Search_(TV_series) dbr:Writing_system dbr:Yupana dbr:Philosophy dbr:Post-classical_history dbr:Civilization dbr:Warazan dbr:Inca_Empire dbr:Inca_road_system dbr:Kipu dbr:National_Museum_of_Brazil dbr:Yan_Emperor dbr:Lost_literary_work dbr:Niedzica_Castle dbr:Undeciphered_writing_systems dbr:Ethnomathematics dbr:Luzene_Hill dbr:Wampum dbr:Writing dbr:National_Polytechnical_Museum dbr:Physicalization dbr:Muisca_numerals dbr:Polo_de_Ondegardo dbr:Peruvian_literature dbr:Khipu_knots dbr:Talking_knot dbr:Talking_knots dbr:Census_quipu dbr:Incan_record-keeping dbr:Khipus dbr:Khuipu dbr:Quipo dbr:Quipucamayoc dbr:Quipucamayocs dbr:Kaipu dbr:Kiypu dbr:Knotted_rope |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Quipu |
