Sirius (original) (raw)

About DBpedia

Sirius nebo též Psí hvězda, Aschere nebo Canicula je nejjasnější hvězda (ve skutečnosti se jedná o dvojhvězdu – Sirius A a Sirius B) na noční obloze a nejjasnější hvězda souhvězdí Velkého psa. Velký pes představoval původně egyptského boha Anupa se šakalí hlavou. Sirius je nejjižnější hvězda zimního šestiúhelníku.

thumbnail

Property Value
dbo:abstract Sirius nebo též Psí hvězda, Aschere nebo Canicula je nejjasnější hvězda (ve skutečnosti se jedná o dvojhvězdu – Sirius A a Sirius B) na noční obloze a nejjasnější hvězda souhvězdí Velkého psa. Velký pes představoval původně egyptského boha Anupa se šakalí hlavou. Sirius je nejjižnější hvězda zimního šestiúhelníku. (cs) الشِّعرَى اليَمَانِيَّة أو أبْرَق (بالإنجليزية: Sirius)‏ هي نجم سماوي يعرف في الفهارس الرسمية وفي علم الفلك الحديث باسم (ألفا الكلب الأكبر)(α Canis Majoris) (باللاتينية: Alpha Canis Majoris) - ويختصر Alpha CMa أو α CMa - لتعيينه فلكياً النجم الأول في تلك الكوكبة. يطلق عليه أهل البحر في شبه الجزيرة العربية اسم «التير» ويسميه أهل البادية في منطقة نجد باسم «المرزم» ويعد النجم الوحيد - باستثناء الشمس - الذي ذكر اسمه صريحاً في القرآن الكريم في الآية 49 من سورة النجم "وَأَنَّهُ هُوَ رَبُّ الشِّعْرَى". الشعري اليمانية هي ألمع أو أسطع نجوم السماء كلها، ولا يفوقها لمعاناً من الأجرام السماوية سوى الشمس والقمر والكواكب الزهرة والمشتري والمريخ وعطارد. وبذلك هي سابع أجرام السماء من حيث السطوع أو اللمعان المُوَحّد. ويبلغ قدر لمعانها الظاهر عند رؤيتها من الأرض −1.46 وهو تقريباً ضعف لمعان سهيل، وهو النجم الذي يليها من جهة القدر الظاهري للمعان في السماء. الشعرى اليمانية في الحقيقة هي عبارة عن نجمين مترافقين، يدوران حول مركز الجاذبية بينهما ويكونان معاً نظاماً نجمياً يعرف باسم النجم الزَوْجِيّ. تبلغ كتلة النجم الأكبر والرئيس للشعرى 2.1 ضعف كتلة الشمس وهو يعد نجماً من نجوم النسق الأساسي ويصنف من النوع A0 أو A1 حسب طيفه النجمي وهو يعرف باسم Sirius A (الشعرى اليمانية أ). أما النجم الأصغر هو قزم أبيض خافت مرافق للنجم الأكبر يعرف ياسم Sirius B (الشعرى اليمانية ب) وقد تم رصده بالتليسكوب سنة 1862 م. ويصنف نجم الشعرى اليمانية ب من النوع DA2 حسب طيفه ويبلغ القدر الظاهر للمعانه 8.5 mag فقط. تتراوح المسافة بين النجمين بين 8.2 و 31.5 وحدة فلكية وهما يكملان دورانهما كل 50 سنة. ويقع هذا الثنائي النجمي على خط واحد مع نجمي الكلب الأكبر-بيتا والكلب الأكبر-جاما في نفس الكوكبة كما تبين الخارطة السماوية المجاورة. يبدو نجم الشعرى اليمانية ساطعاً بسبب جلاؤه الأسَاسِيّ (أو ضيائيته) وقربه من النظام الشمسي. إذ يبعد نظام الشعرى عن النظام الشمسي حوالي 2.6 فرسخ فلكي (8.6 سنة ضوئية)، وبذلك يكون واحداً من أقرب النجوم المجاورة لكوكب الأرض. يقدر عمره بنحو 240 مليون سنة وهو بذلك من أصغر الأنظمة النجمية عمرا. (ar) Sírius (α Canis Majoris / α CMa) és l'estel més brillant del cel nocturn. El seu nom deriva de la paraula grega antiga Σείριος (Sírios), que significa 'ardent'. Té una magnitud aparent de −1,46, és a dir, és gairebé el doble de brillant que Canopus, el segon estel més brillant. És un estel binari format per un estel de la seqüència principal de tipus espectral A0 o A1 i un nan blanc tènue de tipus espectral DA2, Sírius B, separats per una distància que va des de 8,2 fins a 31,5 unitats astronòmiques. El seu període orbital és de 50 anys. Sírius brilla tant perquè té brillantor intrínseca elevada i perquè és a prop de la Terra. A una distància de 2,6 parsecs (8,6 anys llum), el sistema de Sírius és una de les estrelles més properes a la Terra. Sírius A és unes dues vegades més massiva que el Sol i té una magnitud absoluta visual d'1,42. És 25 vegades més lluminosa que el Sol, però té una brillantor significativament menor que altres estrelles brillants com Canopus o Rigel. El sistema té una edat d'entre 200 i 300 milions d'anys. Originàriament estava composta de dues estrelles brillants blavoses. La més massiva de les dues, Sírius B, va consumir els seus recursos i va esdevenir una gegant vermella abans de desprendre les capes exteriors i quedar-se com una nana blanca fa 120 milions d'anys. Sírius també es coneix com l'estel del Ca, mostrant la seva prominència a la seva constel·lació, Ca Major. L'alçament helíac de Sírius marcava les inundacions del Nil a l'antic Egipte, i per als antics grecs marcava l'inici de la canícula. Per als polinesis, marcava l'hivern i era una estrella important de la navegació per l'oceà Pacífic. (ca) Ο Σείριος (α CMa / α Μεγάλου Κυνός / α Canis Majoris κατά Μπάγιερ) είναι το λαμπρότερο αστέρι στον νυχτερινό ουρανό με φαινόμενο μέγεθος −1,47. Βρίσκεται στον αστερισμό του Μεγάλου Κυνός. Το όνομά του σημαίνει "φωτεινός". Αν και με γυμνό οφθαλμό διακρίνεται ένα αστέρι, στην πραγματικότητα είναι διπλό άστρο, αποτελούμενο από ένα λευκό αστέρα κύριας ακολουθίας φασματικού τύπο A1V και ένα λευκό νάνο φασματικού τύπου DA2. Η απόσταση ποικίλει από 8,2 μέχρι 31,5 ΑΜ. Βρίσκεται 8,6 έτη φωτός από την Γη, όπως προσδιορίστηκε από τον δορυφόρο Ίππαρχος, και είναι ένα από τα κοντινότερα αστέρια. Ο Σείριος πλησιάζει σταδιακά το Ηλιακό Σύστημα, και έτσι η λαμπρότητά του θα αυξάνεται για τα επόμενα 60.000 χρόνια. Μετά η απόσταση θα αρχίσει να μεγαλώνει, αλλά ο Σείριος θα εξακολουθήσει να είναι το λαμπρότερο αστέρι στον γήινο ουρανό για τα επόμενα 210.000 χρόνια. Ο Σείριος Α έχει περίπου δύο φορές μεγαλύτερη μάζα από τον Ήλιο και έχει απόλυτο μέγεθος 1,42. Είναι 25 φορές φωτεινότερος από τον Ήλιο, αλλά είναι πολύ λιγότερο φωτεινός από άλλους λαμπρούς αστέρες, όπως ο Κάνωπος και ο Ρίγκελ. Το σύστημα έχει ηλικία ανάμεσα στα 200 και 300 εκατομμύρια έτη. Αρχικά αποτελείτο από δύο γαλάζιους αστέρες. Ο Σείριος Β, ο οποίος είχε μεγαλύτερη μάζα, κατανάλωσε τα καύσιμά του και έγινε ένα ερυθρός γίγαντας πριν χάσει τα εξωτερικά στρώματα και γίνει λευκός νάνος πριν περίπου 120 εκατομμύρια χρόνια. Ο Σείριος είναι ορατός από σχεδόν όλη την Γη τους χειμερινούς μήνες (για το Βόρειο ημισφαίριο, εκτός αν ο παρατηρητής βρίσκεται βορειότερα από τις 73 μοίρες). Μαζί με τον Πρόκυνα και τον Μπετελγκέζ σχηματίζουν ένα φωτεινό τρίγωνο που έχει την ανεπίσημη ονομασία «Χειμερινό τρίγωνο» (el) Sirius, Bayer-Bezeichnung α Canis Majoris (Alpha Canis Majoris, α CMa), auch Hundsstern, früher auch Aschere oder Canicula genannt, ist ein Doppelsternsystem des Sternbildes „Großer Hund“. Er ist der hellste Stern am Nachthimmel, beinahe doppelt so hell wie der zweithellste Stern Canopus. Von allen Himmelsobjekten erscheinen nur Sonne, Mond sowie die Planeten Venus, Jupiter, Mars und Merkur heller. Im Wintersechseck markiert Sirius die südlichste Ecke. Seine hellere Komponente besitzt eine scheinbare Helligkeit von −1,46 mag. Die Helligkeit seines Begleiters, des Weißen Zwerges Sirius B, beträgt hingegen nur 8,5 mag. Mit 8,6 Lichtjahren Entfernung ist Sirius eines der nächsten Gestirne. Aufgrund des geschätzten Alters von etwa 240 Millionen Jahren gehört Sirius zu den jungen Sternsystemen. (de) Siriuso estas la ĉefstelo de la konstelacio Granda Hundo (α Canis Majoris = α CMa). Ĝi havas luman videblan magnitudon de −1.47, kaj tial estas la plej luma stelo de la ĉielo. Ĝi apartenas al la suda parto de la tera ĉielo, sed estas videbla ĝis latitudo de 73 nordaj gradoj. Plej bona videblo estas en decembro kaj januaro, kiam ĝia pozicio kontraŭas tiun de la Suno. Kvankam Siriuso aperas kiel unu stelo, ĝi vere konsistas el du steloj: Siriuso A estas ĉef-sekvenca stelo, Siriuso B estas blanka nano kun malforta lumo. Ĝi estas unu el la steloj plej proksimaj al Suno (ĉirkaŭ 8,6 lumjaroj). (eo) Sirio, o Sirius en su denominación latina, es el nombre propio de la estrella Alfa Canis Maioris (α CMa, también Alfa Canis Majoris), la más brillante de todo el cielo nocturno vista desde la Tierra, situada en la constelación del hemisferio celeste sur Canis Maior. Esta estrella tan notable, que es en realidad una estrella binaria, es muy conocida desde la antigüedad; por ejemplo, en el Antiguo Egipto, la salida heliaca de Sirio marcaba la época de las inundaciones del Nilo,​ y ha estado presente en civilizaciones tan dispares como la griega, la maya y la polinesia. En ocasiones, y coloquialmente, Sirio es llamada «Estrella Perro» a raíz de la constelación a la que pertenece. La componente primaria de las dos estrellas que conforman el sistema, Sirio A, es una estrella blanca de la secuencia principal de tipo espectral A1V que cuenta con una temperatura superficial de 9726 °C (10 000 K) y que está alejada a unos 8,6 años luz del sistema solar, lo que la convierte en la séptima estrella más cercana respecto al Sol. Su magnitud aparente en la banda B (azul) es –1,46, y en la banda V es –1,47.​ Friedrich Bessel, en 1844, dedujo la presencia de una compañera, un objeto celeste muy tenue ahora llamado Sirio B o «el Cachorro», que fue observado casualmente por primera vez en 1862 por el constructor de objetivos astronómicos Alvan Graham Clark. Fue una de las primeras enanas blancas en ser descubiertas, su magnitud en la banda V es 8,44, su tipo espectral es DA2 y su temperatura superficial es de unos 25 200 K.​ Debido a ciertas irregularidades en la órbita del sistema Sirio formado por ambas estrellas, se ha sugerido la presencia de una tercera estrella, Sirio C, una presunta enana roja con un quinto de la masa del Sol y tipo espectral M5-9, en una órbita elíptica de seis años alrededor de Sirio A. Este objeto aún no ha sido observado y se discute su existencia real. (es) Sirius ist ein Brunnen von Annemie Fontana. Er ist eines der bekanntesten Werke der Künstlerin. Der Brunnen stand auf dem Escher-Wyss-Platz in Zürich und wurde von ihr für diesen Platz entworfen. Am 18. März 2009 wurde die Brunnenskulptur abmontiert. Zwischen Oktober und Dezember 2012 wurde der Brunnen vor dem Hallenstadion wieder errichtet. (de) Sirius (Canis Maiorraren Alfa izenaz ere ezaguna), Lurretik ikusita, gaueko zeruko izarrik distiratsuena da, -1,46 magnitudekoa, Canis Maior konstelazioan kokatua. Haren magnitudea B bandan (iragazki urdina) -1,46 da, eta V bandan (iragazki berdea), -1,47. Izar zuri bat da, 8,7 argi urteko distantziara dagoena: gure Eguzkitik hurbileneko bosgarren izarra. Bere abiadura erradialagatik, 7,6 km/s-ko, 27360 km/h-ko abiadan gerturatzen ari dela kalkula daiteke: hain handia den balio hau, bere mugimendu propioa eta Eguzkiaren Esne Bide inguruko mugimendu orbitalaren konbinaketagatik sortzen da. Izar hau, izatez, elkarrekin doazen bi izarrez osatuta dago, grabitate indarragatik lotuak, espiral formako ibilbide bat deskribatuz. Izar hauen orbitan gertatzen diren perturbazio batzuk direla eta, hirugarren izar bat egon daitekeela uste da (Sirius C), gure eguzkiaren masaren %20a duena, M5-9 espektro motakoa, eta Sirius A izarraren inguruko 6 urteko orbita eliptikoa duena, eta, beraz, sistema hirukoitza osatuz. Gorputz hau oraindik ez da ikusia izan, eta eztabaida dago benetan existitzen den edo ez. , 1844an, Sirius eta Prozionen posizioak eta euren itxurazko noraezeko mugimendua aztertuz, Siriusen izar lagunaren orbita marraztu zuen, Sirius B edo "Zakurkumea" deitutako nano zuri bat. Siriusen lagun hori ustekabean behatu zuen 1862an objektibo astronomikoen egile ospetsuak, Washingtoneko Ontzi Behategirako amaitu berri zuen teleskopioa Siriuserantz zuzentzen ari zenean: aurkitu zen lehen nano zuria izan zen, bere magnitudea 8,44 da eta bere espektro mota DA. Siriusen masa, gure eguzkiarena baino 3,5 aldiz handiagoa dela uste da, eta bere lagunarena eguzkiarenaren antzerakoa. Aldiz, Sirius B izarraren bolumena Lurrarena bezalakoa da, eguzkiarena baino 40.000 aldiz txikiagoa. Hortaz, bere dentsitatea eguzkiarena baino 40.000 aldiz handiagoa da eta hau Lurrarena baino 1,4 handiagoa denez, Siriusen lagunaren dentsitatea, 60.000 kg/dm³ko dentsitate harrigarria ematen du emaitza bezala, hau da, material honen litro bakar batek, 60.000 kiloko masa izango luke. (eu) Sirius nó Sotis nó Réalt an Mhadaidh: an réalt is gile ar an spéir, agus í suite i réaltbhuíon an Mhadaidh Mhóir. Tá Sirius cóngarach go maith dúinn - ocht solasbhliain go leith - agus siúd is go bhfuil sí níos gile agus níos mó ná an Ghrian, ní fathachréalt í ar aon nós. Gnáthréalt de chuid an phríomhsheichimh atá inti, go bunúsach.Mar sin féin, tá rún nó dúthomhas ag baint le Sirius: tá cuid mhaith foinsí stairiúla ó réalteolaithe na seanBhabalóine go dtí na Meánaoiseanna ar aon fhocal gur réalt dhearg a bhí i Sirius lena lá féin. Ní réalt dhearg atá i Sirius mar is aithin dúinn inniu í, ach réalt bhán. Fuarthas amach ins an naoú haois déag go bhfuil leathbhádóir ag Sirius - an abhacréalt bhán ar a dtugtar Sirius B inniu. Ós abhacréalt bhán atá inti, is seanréalt í a bhí ina fathachréalt dhearg roimhe seo, agus nuair a bhí, is follasach go raibh sí in ann léaró bán Sirius (nó Sirius A) a bháthadh lena loinnir dhearg. Ní féidir linn an t-athrú tobann ó réalt dhearg go réalt bhán a mhíniú mar sin féin, nó ní bhíonn na fathachréaltaí dearga ag caochló go habhacréaltaí bána taobh istigh de mhíle bliain - bíonn na hathruithe ins an spéir ag teacht i gcrann i bhfad níos maille ná sin. (ga) Sirius, également appelée Alpha Canis Majoris (α Canis Majoris/α CMa) par la désignation de Bayer, est l'étoile principale de la constellation du Grand Chien. Vue de la Terre, Sirius est l'étoile la plus brillante du ciel après le Soleil, dépassant Canopus et Arcturus. Elle fait partie de la catégorie des étoiles blanches (selon la classification du catalogue de l'astronome Pietro Angelo Secchi). Du fait de sa déclinaison, Sirius n'est jamais très élevée au-dessus de l'horizon depuis les latitudes tempérées de l'hémisphère nord. L'extinction atmosphérique atténue son éclat comparativement à Arcturus (Canopus étant, elle, invisible depuis ces latitudes). Du fait de sa proximité et de son éclat, Sirius est une des étoiles les plus étudiées des astronomes et fut l'objet de plusieurs « premières », notamment la détection de son mouvement propre et de sa vitesse radiale. (fr) Sirius (/ˈsɪriəs/, atau α Canis Majoris (Huruf latin: Alpha Canis Majoris, disingkat Alpha CMa, α CMa)) adalah bintang paling terang di langit malam. Nama Sirius diambil dari kata Yunani Σείριος (Seirios), yang berarti "berkilau". Dengan magnitudo tampak −1.46, Sirius hampir dua kali lebih terang dari Canopus, bintang paling terang ke-2 di langit malam. Sirius adalah sebuah sistem bintang biner yang terdiri dari bintang deret utama dengan kelas spektrum A0 atau A1, yang disebut Sirius A, dan katai putih redup dengan kelas spektrum DA2, yang disebut Sirius B. Sirius A dan B saling mengorbit satu sama lain dengan waktu 50 tahun. Sirius tampak cerah diakibatkan luminositasnya dan kedekatannya terhadap Tata Surya. Pada jarak 2,64 parsec (8,6 tc), Sirius adalah salah satu tetangga terdekat Bumi. Sirius secara bertahap bergerak mendekat ke arah Tata Surya, sehingga kecerahannya akan meningkat dalam 60.000 tahun ke depan. Setelah itu, Sirius akan mulai menjauh, dan Sirius akan menjadi lebih redup, tetapi akan terus menjadi bintang paling terang di langit malam Bumi selama 210.000 tahun ke depan. Sirius A memiliki massa sekitar 2 kali massa Matahari (M☉) dan mempunyai magnitudo absolut +1.42. Bintang ini 25 kali lebih terang dari Matahari tetapi memiliki luminositas yang jauh lebih rendah jika dibandingkan dengan bintang terang lainnya seperti Canopus atau Rigel. Sistem bintang ini memiliki usia antara 200 hingga 300 juta tahun. Sistem ini awalnya terdiri dari 2 bintang kebiruan yang terang. (in) Sirius is the brightest star in the night sky. Its name is derived from the Greek word Σείριος, or Seirios, meaning lit. 'glowing' or 'scorching'. The star is designated α Canis Majoris, Latinized to Alpha Canis Majoris, and abbreviated Alpha CMa or α CMa. With a visual apparent magnitude of −1.46, Sirius is almost twice as bright as Canopus, the next brightest star. Sirius is a binary star consisting of a main-sequence star of spectral type A0 or A1, termed Sirius A, and a faint white dwarf companion of spectral type DA2, termed Sirius B. The distance between the two varies between 8.2 and 31.5 astronomical units as they orbit every 50 years. Sirius appears bright because of its intrinsic luminosity and its proximity to the Solar System. At a distance of 2.64 parsecs (8.6 ly), the Sirius system is one of Earth's nearest neighbours. Sirius is gradually moving closer to the Solar System, so it is expected to increase in brightness slightly over the next 60,000 years, reaching a peak magnitude of −1.68. After that time, its distance will begin to increase, and it will become fainter, but it will continue to be the brightest star in the Earth's night sky for approximately the next 210,000 years, before Vega, another A-type star and more luminous than Sirius, becomes the brightest star. Sirius A is about twice as massive as the Sun (M☉) and has an absolute visual magnitude of +1.43. It is 25 times as luminous as the Sun, but has a significantly lower luminosity than other bright stars such as Canopus, Betelgeuse, or Rigel. The system is between 200 and 300 million years old. It was originally composed of two bright bluish stars. The initially more massive of these, Sirius B, consumed its hydrogen fuel and became a red giant before shedding its outer layers and collapsing into its current state as a white dwarf around 120 million years ago. Sirius is known colloquially as the "Dog Star", reflecting its prominence in its constellation, Canis Major (the Greater Dog). The heliacal rising of Sirius marked the flooding of the Nile in Ancient Egypt and the "dog days" of summer for the ancient Greeks, while to the Polynesians, mostly in the Southern Hemisphere, the star marked winter and was an important reference for their navigation around the Pacific Ocean. (en) ( 다른 뜻에 대해서는 시리우스 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 시리우스(Sirius)는 밤하늘에서 가장 밝은 별로, 천랑성(天狼星), 큰개자리 알파라 부르기도 한다. '시리우스'라는 이름은 고대 그리스의 Σείριος (세이리오스,→불탐, 빛남)에서 유래했다. 겨울철 대삼각형의 꼭짓점이다. 시리우스는 겉보기 등급이 -1.47로 두 번째로 밝은 카노푸스보다 두 배 정도 더 밝으며, 태양을 제외하고는 가장 밝은 별이다. 시리우스는 지구에서 맨눈으로 볼 때는 단독성처럼 보이지만 실제로 이 별은 백색 왜성을 반성으로 거느리고 있는 쌍성계로, 우리 눈으로 볼수 있는 밝은 별은 시리우스 A로 분광형 A1 V의 A형 주계열성이며 맨눈으로 볼 수 없는 짝별은 시리우스 B로 분광형 DA2의 백색 왜성이다. 시리우스 A와 B는 서로의 질량 중심을 공전하고 있으며 둘 사이 거리는 가장 가까울 때 8.1천문단위이고 가장 멀 때는 31.5천문단위이다. 시리우스는 그 자체로도 밝은 A형 주계열성인데다 지구와 가깝기 때문에 우리 눈에 밝게 보인다. 히파르코스 위성이 측정한 시리우스까지의 거리는 8.6광년(2.6파섹)이며 태양계에서 가까운 이웃 항성계이다. 시리우스는 지구 북반구 위도 30~73도 사이에 거주하는 사람(유럽 대부분, 동아시아, 북아메리카 대부분 포함)이 맨눈으로 볼 수 있는 별 중 지구에서 태양 다음으로 가깝다. 시리우스는 태양계에 천천히 다가오고 있으며 앞으로 6만 년 후까지 점점 밝아질 것이다. 6만 년 후를 정점으로 다시 어두워지겠지만 앞으로 21만 년 동안은 밤하늘에서 가장 밝은 별의 위치를 지킬 것이다. 시리우스 A의 질량은 대략 태양의 두 배 정도이며 절대 등급은 1.42이다. 광도는 태양의 24배이나 카노푸스, 리겔과 같은 다른 밝은 별에 비하면 매우 어둡다. 시리우스 항성계의 나이는 2억 년~3억 년 정도이다. 시리우스 계(系)는 처음 태어났을 때는 청색 및 백색 주계열성 둘로 구성되었으나 무거운 청색 별 시리우스 B는 빠르게 중심핵의 수소를 태우고 적색 거성이 되었고, 약 1억 2천만 년 전 외포층을 우주로 날려보내고 지금의 백색 왜성을 남겼다. 서구권에서는 시리우스를 구어체로 '개의 별'(Dog Star)로 부르며 이는 시리우스가 큰개자리에서 가장 밝은 별임을 반영하는 것이다. 고대 이집트인은 시리우스의 신출(新出) 시기를 나일 강이 범람하는 때로 인식했고 고대 그리스 사람들은 '개의 날들'로 불렀으며, 폴리네시아 사람들은 겨울이 시작되는 때로 받아들였다. 폴리네시아인은 시리우스를 태평양을 항해할 때 꼭 필요한 별로 생각했었다. (ko) Sirio (IPA: /ˈsirjo/; α CMa / α Canis Majoris / Alfa Canis Majoris, conosciuta anche come Stella del Cane o Stella Canicola; in latino Sīrĭus, derivato dal nome greco della stella, Σείριος Séirios, che vuol dire "splendente", "ardente") è una stella bianca della costellazione del Cane Maggiore; è la stella più brillante del cielo notturno, con una magnitudine apparente pari a −1,46 e una magnitudine assoluta di +1,40. Vista dalla Terra possiede due volte la luminosità apparente di Canopo (α Carinae), la seconda stella più brillante del cielo; in una notte limpida, senza Luna e possibilmente senza i pianeti più luminosi, è persino in grado di proiettare a terra una leggerissima ombra degli oggetti. Sirio può essere osservata da tutte le regioni abitate della Terra e, nell'emisfero boreale, è uno dei vertici dell'asterismo del Triangolo invernale. La sua brillantezza in cielo è dovuta sia alla sua luminosità intrinseca, sia alla sua vicinanza al Sole; Sirio si trova infatti ad una distanza di 8,6 anni luce, ed è perciò una delle stelle più vicine alla Terra. È una stella di sequenza principale di tipo spettrale A1 Vm ed ha una massa circa 2,1 volte quella del Sole. La sua luminosità assoluta è pari a 25 volte quella del nostro Sole, ma Sirio è notevolmente meno luminosa di Rigel o della stessa Canopo, che appaiono meno luminose perché più lontane. Rispetto al Sole, inoltre, è molto più calda e la sua temperatura di 9400 K la fa apparire di un bianco intenso. Sirio è in realtà un sistema binario: infatti, attorno alla componente principale (detta per questo Sirio A) orbita una nana bianca chiamata Sirio B, che compie la propria rivoluzione attorno alla primaria ad una distanza compresa tra 8,1 e 31,5 au, con un periodo di circa 50 anni. Presso molte culture, la stella è stata spesso associata alla figura di un cane. Presso i Greci si riteneva che il suo scintillio al suo sorgere eliaco potesse danneggiare i raccolti, portare forte siccità o persino causare e diffondere epidemie di rabbia; il suo nome deriva infatti dal greco antico Σείριος (pronuncia Séirios), che significa splendente, ma anche ardente, bruciante. I Romani erano soliti sacrificare un cane assieme ad una pecora e del vino, allo scopo di prevenire gli effetti nefasti di questa stella. I giorni in cui queste cerimonie venivano consumate, all'inizio dell'estate, erano detti Giorni del Cane, e la stella Sirio Stella Canicula: fu così che il termine canicola diventò sinonimo di caldo afoso. Presso i Celti, invece, la levata eliaca di Sirio era considerata un fatto positivo e segnava l'inizio di Lugnasad, considerata la festa più importante. (it) Sirius (alpha Canis Majoris) is de helderste ster van de nachtelijke sterrenhemel. Met een schijnbare helderheid van −1,46 is hij bijna dubbel zo helder als Canopus, de helderste ster na hem. Omdat Sirius de helderste ster is van het sterrenbeeld Grote Hond (Canis Major) staat hij ook bekend als de Hondsster. Andere namen zijn Canicula en Aschere. Met een afstand van 8,6 lichtjaar is Sirius na de Zon het op zes na dichtstbijzijnde stersysteem. Sirius is een type A hoofdreeksster. Deze ster maakt deel uit van de Winterzeshoek. (nl) Syriusz (Alfa Canis Majoris, α CMa) – najjaśniejsza i jedna z najbliższych gwiazd południowego nieba, położona w gwiazdozbiorze Wielkiego Psa. Jej jasność obserwowana to −1,47 magnitudo, a odległość od Słońca jest równa 8,6 roku świetlnego. (pl) シリウス（Sirius）は、おおいぬ座で最も明るい恒星で、全天21の1等星の1つで、太陽を除けば地球上から見える最も明るい恒星である。視等級は-1.46等で、シリウスに次いで明るいカノープスのほぼ2倍の明るさである。バイエル符号における名称は「おおいぬ座α星」である。オリオン座のベテルギウス、こいぬ座のプロキオンともに、冬の大三角を形成している。冬のダイヤモンドを形成する恒星の1つでもある。 肉眼では1つの恒星に見えるが、実際にはシリウスAと呼ばれるA型主系列星と、シリウスBと呼ばれる白色矮星から成る連星である。シリウスBのシリウスAからの距離は、8.2天文単位 (au)から31.5auの間で変化する。 シリウスは近距離にあるうえ、自身の光度も大きいため、肉眼でもよく見える。ヒッパルコス衛星の観測によって得られた年周視差の値に基づくと、地球との距離は約8.6光年（約2.6パーセク）となる。その距離から、地球に近い恒星の一つである。シリウスは太陽系に接近しているので、今後6万年の間にわずかに明るさが増す。それ以降は太陽系から離れていき、徐々に暗くなっていくが、少なくとも今後21万年間は全天一明るい恒星でありつづけると考えられている。 主星のシリウスAは、太陽の約2倍の質量を持ち、絶対等級は1.9等である。光度は太陽の約25倍にもなるが、カノープスやリゲルなどと比べると小さい。年齢は2億年から3億年ほどと推定されている。かつてシリウスは明るい2つの恒星から成る連星系だったが、より質量が大きいシリウスBが先に寿命を迎え、1億2000万年前には赤色巨星になった。シリウスBはその後、外層を失い、現在の白色矮星になったとされている。 シリウスはおおいぬ座にあることから、英語では「Dog Star」とも呼ばれている。その明るさゆえに、古くからその存在は知られており、古代エジプトでは、ナイル川の氾濫時期を知らせてくれる星として、非常に重要な働きをしていた（エジプト神話・ナイル川およびソプデトも参照）。またポリネシア人の間では、太平洋上の航海において、冬の到来を示す重要な役目を果たした。 (ja) Sírio, também chamada de Sirius, α CMa, α Canis Majoris ou alpha Canis Majoris (latim: Alfa do Cão Maior) é a estrela mais brilhante do céu noturno visível a olho nu, com uma magnitude aparente de −1,46. Localizada na constelação do Cão Maior, pode ser vista a partir de qualquer ponto na Terra, sendo que, no Hemisfério Norte faz parte do Hexágono do Inverno. Dista 2,6 parsecs (ou 8,57 anos-luz) da Terra, sendo por isso uma das estrelas mais próximas do nosso planeta. A sua estrela vizinha mais próxima é Prócion, à distância de 1,61 pc ou 5,24 anos-luz, com um espectro de tipo A0 ou A1 e uma massa cerca de 2,4 vezes maior que a massa do Sol. Sírio é uma estrela binária de duas orbitando entre si a uma distância de 20 unidades astronômicas, aproximadamente a distância entre o Sol e Urano, com um período de 50,1 anos. A estrela mais brilhante denominada Sírius A é uma estrela de sequência principal do tipo espectral A1V, com uma temperatura na superfície de 9940 K. Sua companheira, Sírius B, é uma estrela que já saiu da sequência principal e se tornou uma anã branca. Atualmente é dez mil vezes menos luminosa no espectro visível. Anteriormente Sírius B era a mais massiva das duas estrelas. A idade do sistema foi estimada em 230 milhões de anos. Acredita-se que no início de sua formação, o sistema tinha duas orbitando uma a outra em uma órbita elíptica de 9,1 anos. O sistema emite uma quantidade maior que a esperada de radiação infra-vermelha, medido pelo observatório espacial IRAS. Isto pode ser uma indicação de poeira no sistema, o que é não é usual para uma estrela binária. Uma imagem do observatório de raios-X Chandra mostra Sírius B brilhando mais que sua companheira pois é uma fonte mais intensa de raios-X. (pt) Си́риус (лат. Sirius), также α Большого Пса (лат. α Canis Majoris) — звезда созвездия Большого Пса. Звезда главной последовательности, спектрального класса A1. Ярчайшая звезда ночного неба; её светимость в 25 раз превышает светимость Солнца, при этом не является рекордной в мире звёзд — высокий видимый блеск Сириуса обусловлен его относительной близостью к Земле. Наблюдаема из любого региона Земли, за исключением самых северных её областей. Находится на расстоянии 8,6 св. лет от Солнечной системы и является одной из ближайших к Земле звёзд. В 1844 году Фридрих Бессель предположил, что Сириус является двойной звездой. В 1862 году Альван Кларк подтвердил это, обнаружив звезду-компаньона, получившую название Сириус B; с этого момента видимую звезду иногда называют Сириусом A. Две звезды вращаются вокруг общего центра масс на расстоянии примерно в 20 а. е. с периодом обращения, близким к 50 годам. В 1915 году астрономы, работавшие в обсерватории Маунт-Вильсон, установили, что Сириус B является белым карликом (это был первый из обнаруженных белых карликов). Из этого следует, что Сириус B в прошлом должен был быть гораздо массивнее Сириуса A, так как он в процессе эволюции уже покинул главную последовательность (парадокс Алголя). Возраст системы Сириуса, по современным исследованиям, составляет примерно 230 млн лет (оценки варьируются от 200 до 300 млн лет). Первоначально система Сириуса состояла из двух бело-голубых звёзд спектрального класса В: Сириус A имел массу в 2 M☉ , Сириус B — 5 M☉. Около 120 млн лет назад более массивный Сириус B прогорел и стал красным гигантом, затем сбросил внешнюю оболочку и перешёл в состояние белого карлика, в котором остаётся и поныне. В настоящее время Сириус B имеет массу в 1,02 M☉ и является одним из самых тяжёлых известных белых карликов (масса типичных белых карликов 0,5—0,6 M☉). (ru) Sirius eller Alfa Canis Majoris (α Canis Majoris, förkortat Alfa CMa, α CMa), som är stjärnans Bayer-beteckning, även känd som hundstjärnan, är huvudstjärnan i stjärnbilden Stora hunden. Från jorden sett är Sirius den klarast lysande stjärnan (bortsett från solen). Sirius ligger 8,6 ljusår från solen och är därmed en av de stjärnor som ligger närmast jorden. Friedrich Wilhelm Bessel fastslog 1841 efter upptäckten av Sirius skenbara "vaggning" att Sirius måste ha en ännu inte upptäckt följeslagare. Denna upptäcktes 1862 av Alvan Graham Clark. Stjärnorna ligger på ett avstånd av 20 AE från varandra och gör ett varv kring varandra på 50 år. Den mindre stjärnan, Sirius B, är en vit dvärg. (sv) 天狼星（英語：Sirius，Bd：α CMa）是夜空中最亮的恆星，其視星等為-1.46，幾乎為第二亮恆星老人星的兩倍。英文名稱為Sirius，讀法為/sɪɹiəs/，源自古希臘文的Σείριος。天狼星根據拜耳命名法的名稱為大犬座α星。用肉眼看像一顆恆星的天狼星，實際上是一個聯星系統，其中包括一顆光譜型A1V的藍矮星和另一顆光譜型DA2的暗白矮星伴星天狼星B（Bd：α CMa B）。 天狼星如此之亮，除了因爲其原本就很高的光度以外，還因爲距離太陽很近。天狼星距離地球約2.6秒差距（約8.6光年），是距离地球最近的恆星之一。天狼星A的質量為太陽的兩倍，而絕對星等為1.42等，比太陽亮25倍。但光度明顯比其它亮星較暗，如對比老人星或參宿七。此雙星系統有約二億至三億年歷史，而初期是由兩顆藍色的亮星組成。更高質量的天狼星B耗盡了能源，成爲一顆紅巨星，然後又漸漸削去外層，約在一億二千萬年前坍塌成爲今天的白矮星狀態。 中國古代星象學說中，天狼星是「主侵略之兆」的惡星。屈原在《九歌·東君》中寫到：「舉長矢兮射天狼」，以天狼星比擬位於楚國西北的秦國；而蘇軾《江城子·密州出獵》中「會挽雕弓如滿月，西北望，射天狼」，以天狼星比擬威脅北宋西北邊境的西夏。 (zh) Сі́ріус α Великого Пса, (лат. Sirius; давньоєгипетська Сопт, або не зовсім правильно — Сотіс; аккадською назва — Как сі ді («стріла»)) — найяскравіша зоря нічного неба. Хоча її світність у 25 разів перевищує світність Сонця, вона аж ніяк не є рекордною у світі зір — високий видимий блиск Сіріуса обумовлений його відносною близькістю. Сіріус можна спостерігати з будь-якого регіону Землі, за винятком її північних областей. Сіріус віддалений на 8,6 св. року від Сонячної системи і є однією з найближчих до нас зір. Він є зорею головної послідовності, спектрального класу A1. У 1844 році Фрідріх Бессель припустив, що Сіріус являє собою подвійну зорю. У Алван Кларк виявив зорю-компаньйона, що отримала назву Сіріус B (тут латинська літера B, оскільки компоненти зір іменуються заголовними латинськими літерами). Видиму зорю іноді називають Сіріусом A. Дві зорі обертаються навколо загального центру мас на відстані приблизно 20 а. о. з періодом обертання, близьким до 50 років. У астрономами з обсерваторії Маунт-Вілсон було встановлено, що Сіріус B є білим карликом (це був перший із виявлених білих карликів). Цікаво, що з цього випливає, що Сіріус B в минулому мав бути набагато масивніший, ніж Сіріус A, оскільки він вже покинув головну послідовність у процесі еволюції. Вік системи Сіріуса, за сучасними дослідженнями, становить приблизно 230 млн років (оцінки коливаються від 200 до 300 млн років). Спочатку система Сіріуса складалася з двох біло-блакитних зір спектрального класу В: маса одного компонента (Сіріус B) 5 мас Сонця, другого (Сіріус A) — 2 маси Сонця. Потім, близько 120 млн років тому, більш масивний Сіріус B прогорів і став червоним гігантом, а потім скинув зовнішню оболонку і перейшов у свій сучасний стан білого карлика (uk)
dbo:thumbnail wiki-commons:Special:FilePath/Canis_Major_constellation_map.svg?width=300
dbo:wikiPageExternalLink http://www.johnsankey.ca/siriustime.html%7Caccess-date=21 https://chandra.harvard.edu/chronicle/0400/sirius_part2.html%7Caccess-date=21 https://books.google.com/books%3Fid=CEk6SZQK0C0C%7Ctitle=Sirius: https://zenodo.org/record/1432238
dbo:wikiPageID 28017 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength 92003 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID 1122915611 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink dbr:Cairo dbr:Cangin_languages dbr:Canis_Major dbr:Canopus dbr:Cape_of_Good_Hope dbr:Bayer_designation dbr:B-type_star dbr:Procyon dbr:Ptolemy dbr:Puppis dbr:Romanization_of_Japanese dbr:Royal_Australian_Navy dbr:Royal_Navy dbr:Royal_Society dbr:Rudra dbr:Sanat_Kumara dbr:Sanskrit dbr:Satellite_radio dbr:Scandinavia dbr:List_of_brightest_stars dbr:Metallicity dbr:Sacred_texts dbr:Behenian_fixed_star dbr:Bering_Strait dbr:Beryl dbr:Beta_Aurigae dbr:Beta_Crateris dbr:Beta_Eridani dbr:Beta_Serpentis dbr:Betelgeuse dbr:Binary_star dbr:Bonner_Durchmusterung dbr:Daylight dbr:Dearborn_Observatory dbr:Dendera dbc:Astronomical_objects_known_since_antiquity dbr:Almagest dbr:Animal_sacrifice dbr:Apaosha dbr:Aratus dbr:Archaic_Greece dbr:Homer dbr:Horus dbr:Hubble_Space_Telescope dbr:Hyades_(star_cluster) dbr:Julian_calendar dbr:Pawnee_people dbr:Persia dbr:Persian_literature dbr:Rigel dbr:Robert_Hanbury_Brown dbr:Uranus dbr:Ursa_Major dbr:Vega dbr:Venus dbr:Voyager_2 dbr:Declination dbr:Infrared_excess dbr:Intensity_interferometer dbr:Gaia_Data_Release_3 dbr:List_of_northernmost_settlements dbr:Ursa_Major_Moving_Group dbr:Proper_motion dbr:Robigo dbc:A-type_main-sequence_stars dbc:Am_stars dbc:Articles_containing_video_clips dbc:Bayer_objects dbc:Binary_stars dbc:Bright_Star_Catalogue_objects dbc:Canis_Major dbc:Durchmusterung_objects dbc:Flamsteed_objects dbc:Gliese_and_GJ_objects dbc:Henry_Draper_Catalogue_objects dbc:Hipparcos_objects dbc:Stars_with_proper_names dbc:TIC_objects dbc:White_dwarfs dbr:Constellation dbr:An-Najm dbr:Mato_Grosso dbr:Mauritania dbr:Sabarimala dbr:Saint_Petersburg dbr:Night_sky dbr:Orion_(mythology) dbr:Saltigue dbr:List_of_nearest_stars dbr:17th_parallel_south dbr:Christiaan_Huygens dbr:Cicero dbr:Ejnar_Hertzsprung dbr:Friedrich_Bessel dbr:Gaia_(spacecraft) dbr:General_Catalogue_of_Trigonometric_Parallaxes dbr:Geoffrey_Chaucer dbr:Germanicus dbr:Giant_planet dbr:Giuseppe_Piazzi dbr:Minute_and_second_of_arc dbr:Mitsubishi_Motors dbr:Mitsubishi_Sirius_engine dbr:Māori_people dbr:Convection_zone dbr:Theosophy_(Blavatskian) dbr:Thomas_Henderson_(astronomer) dbr:Thomas_Jefferson_Jackson_See dbr:Thomas_Maclear dbr:Antares dbr:Apparent_magnitude dbr:Lombardy dbr:Luminosity dbr:Luyten_Half-Second_catalogue dbr:Luyten_Two-Tenths_catalogue dbr:Lyndon,_Rutland dbr:Macquarie_University dbr:Magnetic_field dbr:Main_sequence dbr:Malayalam dbr:Mali dbr:Chinese_astronomy dbr:Shiva dbr:Sirius_Satellite_Radio dbr:Star dbr:Stellar_evolution dbr:Stellar_spectrum dbr:Dendera_Temple_complex dbr:Zeus dbr:Stellar_parallax dbr:Spiritual_energy dbr:Surah dbr:Tishtrya dbr:Marcel_Griaule dbr:Australia dbr:Avesta dbr:Avestan dbr:Avienius dbr:73rd_parallel_south dbr:A-type_main-sequence_star dbr:CNO_cycle dbr:Troy dbr:Walt_Whitman dbr:Walter_Sydney_Adams dbr:When_Lilacs_Last_in_the_Dooryard_Bloom'd dbr:White_dwarf dbr:William_Huggins dbr:Duat dbr:Hathor dbr:Heliacal_rising dbr:Ethnic dbr:Juniper dbr:Latinisation_of_names dbr:2_Pallas dbr:4388_Jürgenstock dbr:Aegean_Sea dbr:Aldebaran dbr:Alpha_Centauri dbr:Alpha_Coronae_Borealis dbr:Alvan_Graham_Clark dbr:Ancient_Egypt dbr:Ancient_Greek dbr:Ancient_Greek_language dbr:Ancient_Greeks dbr:Aitken_Double_Star_Catalogue dbr:Culmination dbr:Earth dbr:Ecliptic dbr:Edmond_Halley dbr:Am_star dbr:Eta_Carinae dbr:Ferdowsi dbr:Fiji dbr:First_Fleet dbr:Flag_of_Brazil dbr:Angular_distance dbr:Nile dbr:North_America dbr:Osiris dbr:Paris dbr:Flooding_of_the_Nile dbr:Open_cluster dbr:Red_giant dbr:Rutland dbr:Gregorian_calendar dbr:Gregory_of_Tours dbr:HMS_Sirius_(1786) dbr:Hawaii dbr:Heinrich_Cornelius_Agrippa dbr:Henry_Draper_catalogue dbr:Hesiod dbr:Asterism_(astronomy) dbr:Astrometry dbr:Astronomical_interferometer dbr:International_Astronomical_Union dbr:International_Celestial_Reference_System dbr:Inuit dbr:Isis dbr:J2000.0 dbr:Jacques_Cassini dbr:Tennyson dbr:The_Gambia dbr:Marcus_Manilius dbr:Zoroastrianism dbr:Stellar_rotation dbr:Arcminutes dbr:Arcsecond dbr:Arcturus dbr:Astrolabe dbr:Astrology dbr:Astronomical_unit dbr:Achilles dbr:Chandra_X-ray_Observatory dbr:Charles_Lindbergh dbr:Cherokee dbr:Jodrell_Bank dbr:Johann_Bayer dbr:John_Herschel dbr:John_Milton dbr:Jupiter dbr:Karlheinz_Stockhausen dbr:Kelvin dbr:Sun dbr:The_Princess_(Tennyson_poem) dbr:Thomas_Barker_(meteorologist) dbr:Tohono_Oʼodham dbr:Well_(Chinese_constellation) dbr:Winter_solstice dbr:Red_dwarf dbr:Dog dbr:Dog_days dbr:Dogon_people dbr:Marquesas_Islands dbr:Mars dbr:Pinyin dbr:Pleiades dbr:Pleiades_in_folklore_and_literature dbr:Plutarch dbr:Pollux_(star) dbr:Polynesians dbr:Solar_System dbr:Sopdet dbr:Spectral_type dbr:Circumpolar_star dbr:Great_refractor dbr:Apoastron dbr:IRAS dbr:Ibn_Kathir dbr:Iliad dbr:Mercury_(planet) dbr:Middle_Persian dbr:Brown_dwarf dbr:Nevil_Maskelyne dbr:New_Persian dbr:Orion_(constellation) dbr:Qur'an dbr:Red_shift dbr:Seneca_the_Younger dbr:Senegal dbr:Serer_people dbr:Seri_people dbr:Shahnameh dbr:Working_Group_on_Star_Names dbr:Ceos dbr:Northern_Hemisphere dbr:Southern_Hemisphere dbr:Masters_of_the_Ancient_Wisdom dbr:Middle_Ages dbr:Mount_Wilson_Observatory dbr:Rust_(fungus) dbr:Sah_(god) dbr:Scintillation_(astronomy) dbr:Serer_language dbr:Serer_religion dbr:Sidereal_day dbr:Richard_Q._Twiss dbr:Vertex_(geometry) dbr:Telesterion dbr:List_of_stars_in_Canis_Major dbr:Flagship dbr:Flamsteed_designation dbr:The_Sirius_Mystery dbr:Dante dbr:Satet dbr:Molecular_cloud dbr:Works_and_Days dbr:Noah_Brosch dbr:Persian_mythology dbr:Seven_Rays dbr:Sopdu dbr:Radial_velocities dbr:Blackfoot dbr:Winter_Triangle dbr:Yazatas dbr:VLT_Survey_Telescope dbr:Milliarcsecond dbr:Polynesian_people dbr:Richard_Hinckley_Allen dbr:Treatise_on_the_Astrolabe dbr:Main-sequence
dbp:absmagV +1.43 (en) +11.18 (en)
dbp:appmagV 8.440000 (xsd:double) −1.46 (en)
dbp:axis 7.495700 (xsd:double)
dbp:bV +0.00 (en) −0.03 (en)
dbp:class dbr:White_dwarf A0mA1 Va (en)
dbp:component Sirius B (en) Sirius A (en)
dbp:constell dbr:Canis_Major
dbp:date 2000-10-06 (xsd:date)
dbp:eccentricity 0.591420 (xsd:double)
dbp:engvar en-UK (en)
dbp:epoch dbr:J2000.0
dbp:equinox dbr:International_Celestial_Reference_System
dbp:gravity 4.330000 (xsd:double) 8.570000 (xsd:double)
dbp:inclination 136.336000 (xsd:double)
dbp:luminosity 0.056000 (xsd:double) 25.400000 (xsd:double)
dbp:mass 1.018000 (xsd:double)
dbp:metalFe 0.500000 (xsd:double)
dbp:name α Canis Majoris B (en)
dbp:names Dog Star, Aschere, Canicula, Al Shira, Sothis, Alhabor, Mrgavyadha, Lubdhaka, Tenrōsei, α Canis Majoris , 9 Canis Majoris , HD 48915, HR 2491, BD−16°1591, GJ 244, LHS 219, ADS 5423, LTT 2638, HIP 32349 (en) EGGR 49, WD 0642-166, GCTP 1577.00 (en)
dbp:noHeading y (en)
dbp:node 45.400000 (xsd:double)
dbp:pError 0.231300 (xsd:double) 1.580000 (xsd:double)
dbp:parallax 374.489600 (xsd:double) 379.210000 (xsd:double)
dbp:periarg 149.161000 (xsd:double)
dbp:periastron 1994.571500 (xsd:double)
dbp:period 50.128400 (xsd:double)
dbp:primary α Canis Majoris A (en)
dbp:propMoDec −1,223.07 (en) −914.520 (en)
dbp:propMoRa −461.571 (en) −546.01 (en)
dbp:radius 0.008400 (xsd:double) 1.711000 (xsd:double)
dbp:rotationalVelocity 16 (xsd:integer)
dbp:simbad *+alf+CMa+B (en) TYC+5949-2777-1 (en)
dbp:sn A (en) B (en)
dbp:temperature 9940 (xsd:integer) 25000 (xsd:integer)
dbp:title Sirius B in x-ray (en)
dbp:type dbr:Main_sequence dbr:White_dwarf
dbp:uB −0.05 (en) −1.04 (en)
dbp:wikiPageUsesTemplate dbt:Lang-egy dbt:APOD dbt:Anchor dbt:Authority_control dbt:Cite_book dbt:Cite_journal dbt:Cite_web dbt:Clear dbt:Commons dbt:Convert dbt:Cvt dbt:Efn dbt:Featured_article dbt:HMAS dbt:HMS dbt:IPAc-en dbt:Linktext dbt:Lit dbt:Main dbt:Nbsp dbt:Noteslist dbt:Portal_bar dbt:Quote dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:Sky dbt:Solar_mass dbt:Starbox_astrometry dbt:Starbox_begin dbt:Starbox_catalog dbt:Starbox_character dbt:Starbox_detail dbt:Starbox_end dbt:Starbox_image dbt:Starbox_observe_2s dbt:Starbox_reference dbt:Starbox_visbin dbt:Stars_of_Canis_Major dbt:Transl dbt:USNS dbt:Use_British_English dbt:Val dbt:Wiktionary dbt:± dbt:DEC dbt:Location_mark dbt:RA dbt:CJKV dbt:Lang-grc-gre dbt:Hiero dbt:Redirect-several dbt:Nearest_systems
dct:subject dbc:Astronomical_objects_known_since_antiquity dbc:A-type_main-sequence_stars dbc:Am_stars dbc:Articles_containing_video_clips dbc:Bayer_objects dbc:Binary_stars dbc:Bright_Star_Catalogue_objects dbc:Canis_Major dbc:Durchmusterung_objects dbc:Flamsteed_objects dbc:Gliese_and_GJ_objects dbc:Henry_Draper_Catalogue_objects dbc:Hipparcos_objects dbc:Stars_with_proper_names dbc:TIC_objects dbc:White_dwarfs
gold:hypernym dbr:Star
rdf:type owl:Thing dbo:Place dbo:Location schema:Place dbo:CelestialBody yago:WikicatBayerObjects yago:WikicatBinaryStars yago:WikicatMythologicalDogs yago:WikicatWhiteDwarfs yago:WikicatStars yago:WikicatStarsWithProperNames yago:Animal100015388 yago:BinaryStar109221070 yago:Canine102083346 yago:Carnivore102075296 yago:CelestialBody109239740 yago:Chordate101466257 yago:Dog102084071 yago:DomesticAnimal101317541 yago:LivingThing100004258 yago:Mammal101861778 yago:NaturalObject100019128 yago:Object100002684 yago:Organism100004475 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Placental101886756 yago:WikicatHRObjects yago:WikicatHenryDraperCatalogueObjects yago:WikicatHipparcosObjects dbo:Star yago:Star109444100 yago:Vertebrate101471682 yago:WhiteDwarf109478569 yago:Whole100003553 yago:WikicatA-typeMain-sequenceStars yago:WikicatA-typeStars yago:WikicatDoubleStars yago:WikicatFlamsteedObjects
rdfs:comment Sirius nebo též Psí hvězda, Aschere nebo Canicula je nejjasnější hvězda (ve skutečnosti se jedná o dvojhvězdu – Sirius A a Sirius B) na noční obloze a nejjasnější hvězda souhvězdí Velkého psa. Velký pes představoval původně egyptského boha Anupa se šakalí hlavou. Sirius je nejjižnější hvězda zimního šestiúhelníku. (cs) Siriuso estas la ĉefstelo de la konstelacio Granda Hundo (α Canis Majoris = α CMa). Ĝi havas luman videblan magnitudon de −1.47, kaj tial estas la plej luma stelo de la ĉielo. Ĝi apartenas al la suda parto de la tera ĉielo, sed estas videbla ĝis latitudo de 73 nordaj gradoj. Plej bona videblo estas en decembro kaj januaro, kiam ĝia pozicio kontraŭas tiun de la Suno. Kvankam Siriuso aperas kiel unu stelo, ĝi vere konsistas el du steloj: Siriuso A estas ĉef-sekvenca stelo, Siriuso B estas blanka nano kun malforta lumo. Ĝi estas unu el la steloj plej proksimaj al Suno (ĉirkaŭ 8,6 lumjaroj). (eo) Sirius ist ein Brunnen von Annemie Fontana. Er ist eines der bekanntesten Werke der Künstlerin. Der Brunnen stand auf dem Escher-Wyss-Platz in Zürich und wurde von ihr für diesen Platz entworfen. Am 18. März 2009 wurde die Brunnenskulptur abmontiert. Zwischen Oktober und Dezember 2012 wurde der Brunnen vor dem Hallenstadion wieder errichtet. (de) Sirius (alpha Canis Majoris) is de helderste ster van de nachtelijke sterrenhemel. Met een schijnbare helderheid van −1,46 is hij bijna dubbel zo helder als Canopus, de helderste ster na hem. Omdat Sirius de helderste ster is van het sterrenbeeld Grote Hond (Canis Major) staat hij ook bekend als de Hondsster. Andere namen zijn Canicula en Aschere. Met een afstand van 8,6 lichtjaar is Sirius na de Zon het op zes na dichtstbijzijnde stersysteem. Sirius is een type A hoofdreeksster. Deze ster maakt deel uit van de Winterzeshoek. (nl) Syriusz (Alfa Canis Majoris, α CMa) – najjaśniejsza i jedna z najbliższych gwiazd południowego nieba, położona w gwiazdozbiorze Wielkiego Psa. Jej jasność obserwowana to −1,47 magnitudo, a odległość od Słońca jest równa 8,6 roku świetlnego. (pl) 天狼星（英語：Sirius，Bd：α CMa）是夜空中最亮的恆星，其視星等為-1.46，幾乎為第二亮恆星老人星的兩倍。英文名稱為Sirius，讀法為/sɪɹiəs/，源自古希臘文的Σείριος。天狼星根據拜耳命名法的名稱為大犬座α星。用肉眼看像一顆恆星的天狼星，實際上是一個聯星系統，其中包括一顆光譜型A1V的藍矮星和另一顆光譜型DA2的暗白矮星伴星天狼星B（Bd：α CMa B）。 天狼星如此之亮，除了因爲其原本就很高的光度以外，還因爲距離太陽很近。天狼星距離地球約2.6秒差距（約8.6光年），是距离地球最近的恆星之一。天狼星A的質量為太陽的兩倍，而絕對星等為1.42等，比太陽亮25倍。但光度明顯比其它亮星較暗，如對比老人星或參宿七。此雙星系統有約二億至三億年歷史，而初期是由兩顆藍色的亮星組成。更高質量的天狼星B耗盡了能源，成爲一顆紅巨星，然後又漸漸削去外層，約在一億二千萬年前坍塌成爲今天的白矮星狀態。 中國古代星象學說中，天狼星是「主侵略之兆」的惡星。屈原在《九歌·東君》中寫到：「舉長矢兮射天狼」，以天狼星比擬位於楚國西北的秦國；而蘇軾《江城子·密州出獵》中「會挽雕弓如滿月，西北望，射天狼」，以天狼星比擬威脅北宋西北邊境的西夏。 (zh) الشِّعرَى اليَمَانِيَّة أو أبْرَق (بالإنجليزية: Sirius)‏ هي نجم سماوي يعرف في الفهارس الرسمية وفي علم الفلك الحديث باسم (ألفا الكلب الأكبر)(α Canis Majoris) (باللاتينية: Alpha Canis Majoris) - ويختصر Alpha CMa أو α CMa - لتعيينه فلكياً النجم الأول في تلك الكوكبة. يطلق عليه أهل البحر في شبه الجزيرة العربية اسم «التير» ويسميه أهل البادية في منطقة نجد باسم «المرزم» ويعد النجم الوحيد - باستثناء الشمس - الذي ذكر اسمه صريحاً في القرآن الكريم في الآية 49 من سورة النجم "وَأَنَّهُ هُوَ رَبُّ الشِّعْرَى". (ar) Sírius (α Canis Majoris / α CMa) és l'estel més brillant del cel nocturn. El seu nom deriva de la paraula grega antiga Σείριος (Sírios), que significa 'ardent'. Té una magnitud aparent de −1,46, és a dir, és gairebé el doble de brillant que Canopus, el segon estel més brillant. És un estel binari format per un estel de la seqüència principal de tipus espectral A0 o A1 i un nan blanc tènue de tipus espectral DA2, Sírius B, separats per una distància que va des de 8,2 fins a 31,5 unitats astronòmiques. El seu període orbital és de 50 anys. (ca) Sirius, Bayer-Bezeichnung α Canis Majoris (Alpha Canis Majoris, α CMa), auch Hundsstern, früher auch Aschere oder Canicula genannt, ist ein Doppelsternsystem des Sternbildes „Großer Hund“. Er ist der hellste Stern am Nachthimmel, beinahe doppelt so hell wie der zweithellste Stern Canopus. Von allen Himmelsobjekten erscheinen nur Sonne, Mond sowie die Planeten Venus, Jupiter, Mars und Merkur heller. Im Wintersechseck markiert Sirius die südlichste Ecke. (de) Ο Σείριος (α CMa / α Μεγάλου Κυνός / α Canis Majoris κατά Μπάγιερ) είναι το λαμπρότερο αστέρι στον νυχτερινό ουρανό με φαινόμενο μέγεθος −1,47. Βρίσκεται στον αστερισμό του Μεγάλου Κυνός. Το όνομά του σημαίνει "φωτεινός". Αν και με γυμνό οφθαλμό διακρίνεται ένα αστέρι, στην πραγματικότητα είναι διπλό άστρο, αποτελούμενο από ένα λευκό αστέρα κύριας ακολουθίας φασματικού τύπο A1V και ένα λευκό νάνο φασματικού τύπου DA2. Η απόσταση ποικίλει από 8,2 μέχρι 31,5 ΑΜ. (el) Sirius (Canis Maiorraren Alfa izenaz ere ezaguna), Lurretik ikusita, gaueko zeruko izarrik distiratsuena da, -1,46 magnitudekoa, Canis Maior konstelazioan kokatua. Haren magnitudea B bandan (iragazki urdina) -1,46 da, eta V bandan (iragazki berdea), -1,47. Izar zuri bat da, 8,7 argi urteko distantziara dagoena: gure Eguzkitik hurbileneko bosgarren izarra. Bere abiadura erradialagatik, 7,6 km/s-ko, 27360 km/h-ko abiadan gerturatzen ari dela kalkula daiteke: hain handia den balio hau, bere mugimendu propioa eta Eguzkiaren Esne Bide inguruko mugimendu orbitalaren konbinaketagatik sortzen da. (eu) Sirio, o Sirius en su denominación latina, es el nombre propio de la estrella Alfa Canis Maioris (α CMa, también Alfa Canis Majoris), la más brillante de todo el cielo nocturno vista desde la Tierra, situada en la constelación del hemisferio celeste sur Canis Maior. Esta estrella tan notable, que es en realidad una estrella binaria, es muy conocida desde la antigüedad; por ejemplo, en el Antiguo Egipto, la salida heliaca de Sirio marcaba la época de las inundaciones del Nilo,​ y ha estado presente en civilizaciones tan dispares como la griega, la maya y la polinesia. En ocasiones, y coloquialmente, Sirio es llamada «Estrella Perro» a raíz de la constelación a la que pertenece. (es) Sirius, également appelée Alpha Canis Majoris (α Canis Majoris/α CMa) par la désignation de Bayer, est l'étoile principale de la constellation du Grand Chien. Vue de la Terre, Sirius est l'étoile la plus brillante du ciel après le Soleil, dépassant Canopus et Arcturus. Elle fait partie de la catégorie des étoiles blanches (selon la classification du catalogue de l'astronome Pietro Angelo Secchi). Du fait de sa déclinaison, Sirius n'est jamais très élevée au-dessus de l'horizon depuis les latitudes tempérées de l'hémisphère nord. L'extinction atmosphérique atténue son éclat comparativement à Arcturus (Canopus étant, elle, invisible depuis ces latitudes). Du fait de sa proximité et de son éclat, Sirius est une des étoiles les plus étudiées des astronomes et fut l'objet de plusieurs « premièr (fr) Sirius nó Sotis nó Réalt an Mhadaidh: an réalt is gile ar an spéir, agus í suite i réaltbhuíon an Mhadaidh Mhóir. Tá Sirius cóngarach go maith dúinn - ocht solasbhliain go leith - agus siúd is go bhfuil sí níos gile agus níos mó ná an Ghrian, ní fathachréalt í ar aon nós. Gnáthréalt de chuid an phríomhsheichimh atá inti, go bunúsach.Mar sin féin, tá rún nó dúthomhas ag baint le Sirius: tá cuid mhaith foinsí stairiúla ó réalteolaithe na seanBhabalóine go dtí na Meánaoiseanna ar aon fhocal gur réalt dhearg a bhí i Sirius lena lá féin. Ní réalt dhearg atá i Sirius mar is aithin dúinn inniu í, ach réalt bhán. Fuarthas amach ins an naoú haois déag go bhfuil leathbhádóir ag Sirius - an abhacréalt bhán ar a dtugtar Sirius B inniu. Ós abhacréalt bhán atá inti, is seanréalt í a bhí ina fathachréalt (ga) Sirius (/ˈsɪriəs/, atau α Canis Majoris (Huruf latin: Alpha Canis Majoris, disingkat Alpha CMa, α CMa)) adalah bintang paling terang di langit malam. Nama Sirius diambil dari kata Yunani Σείριος (Seirios), yang berarti "berkilau". Dengan magnitudo tampak −1.46, Sirius hampir dua kali lebih terang dari Canopus, bintang paling terang ke-2 di langit malam. Sirius adalah sebuah sistem bintang biner yang terdiri dari bintang deret utama dengan kelas spektrum A0 atau A1, yang disebut Sirius A, dan katai putih redup dengan kelas spektrum DA2, yang disebut Sirius B. Sirius A dan B saling mengorbit satu sama lain dengan waktu 50 tahun. (in) Sirius is the brightest star in the night sky. Its name is derived from the Greek word Σείριος, or Seirios, meaning lit. 'glowing' or 'scorching'. The star is designated α Canis Majoris, Latinized to Alpha Canis Majoris, and abbreviated Alpha CMa or α CMa. With a visual apparent magnitude of −1.46, Sirius is almost twice as bright as Canopus, the next brightest star. Sirius is a binary star consisting of a main-sequence star of spectral type A0 or A1, termed Sirius A, and a faint white dwarf companion of spectral type DA2, termed Sirius B. The distance between the two varies between 8.2 and 31.5 astronomical units as they orbit every 50 years. (en) ( 다른 뜻에 대해서는 시리우스 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 시리우스(Sirius)는 밤하늘에서 가장 밝은 별로, 천랑성(天狼星), 큰개자리 알파라 부르기도 한다. '시리우스'라는 이름은 고대 그리스의 Σείριος (세이리오스,→불탐, 빛남)에서 유래했다. 겨울철 대삼각형의 꼭짓점이다. 시리우스는 겉보기 등급이 -1.47로 두 번째로 밝은 카노푸스보다 두 배 정도 더 밝으며, 태양을 제외하고는 가장 밝은 별이다. 시리우스는 지구에서 맨눈으로 볼 때는 단독성처럼 보이지만 실제로 이 별은 백색 왜성을 반성으로 거느리고 있는 쌍성계로, 우리 눈으로 볼수 있는 밝은 별은 시리우스 A로 분광형 A1 V의 A형 주계열성이며 맨눈으로 볼 수 없는 짝별은 시리우스 B로 분광형 DA2의 백색 왜성이다. 시리우스 A와 B는 서로의 질량 중심을 공전하고 있으며 둘 사이 거리는 가장 가까울 때 8.1천문단위이고 가장 멀 때는 31.5천문단위이다. (ko) Sirio (IPA: /ˈsirjo/; α CMa / α Canis Majoris / Alfa Canis Majoris, conosciuta anche come Stella del Cane o Stella Canicola; in latino Sīrĭus, derivato dal nome greco della stella, Σείριος Séirios, che vuol dire "splendente", "ardente") è una stella bianca della costellazione del Cane Maggiore; è la stella più brillante del cielo notturno, con una magnitudine apparente pari a −1,46 e una magnitudine assoluta di +1,40. Vista dalla Terra possiede due volte la luminosità apparente di Canopo (α Carinae), la seconda stella più brillante del cielo; in una notte limpida, senza Luna e possibilmente senza i pianeti più luminosi, è persino in grado di proiettare a terra una leggerissima ombra degli oggetti. Sirio può essere osservata da tutte le regioni abitate della Terra e, nell'emisfero boreale, (it) シリウス（Sirius）は、おおいぬ座で最も明るい恒星で、全天21の1等星の1つで、太陽を除けば地球上から見える最も明るい恒星である。視等級は-1.46等で、シリウスに次いで明るいカノープスのほぼ2倍の明るさである。バイエル符号における名称は「おおいぬ座α星」である。オリオン座のベテルギウス、こいぬ座のプロキオンともに、冬の大三角を形成している。冬のダイヤモンドを形成する恒星の1つでもある。 肉眼では1つの恒星に見えるが、実際にはシリウスAと呼ばれるA型主系列星と、シリウスBと呼ばれる白色矮星から成る連星である。シリウスBのシリウスAからの距離は、8.2天文単位 (au)から31.5auの間で変化する。 シリウスは近距離にあるうえ、自身の光度も大きいため、肉眼でもよく見える。ヒッパルコス衛星の観測によって得られた年周視差の値に基づくと、地球との距離は約8.6光年（約2.6パーセク）となる。その距離から、地球に近い恒星の一つである。シリウスは太陽系に接近しているので、今後6万年の間にわずかに明るさが増す。それ以降は太陽系から離れていき、徐々に暗くなっていくが、少なくとも今後21万年間は全天一明るい恒星でありつづけると考えられている。 (ja) Sírio, também chamada de Sirius, α CMa, α Canis Majoris ou alpha Canis Majoris (latim: Alfa do Cão Maior) é a estrela mais brilhante do céu noturno visível a olho nu, com uma magnitude aparente de −1,46. Localizada na constelação do Cão Maior, pode ser vista a partir de qualquer ponto na Terra, sendo que, no Hemisfério Norte faz parte do Hexágono do Inverno. Dista 2,6 parsecs (ou 8,57 anos-luz) da Terra, sendo por isso uma das estrelas mais próximas do nosso planeta. A sua estrela vizinha mais próxima é Prócion, à distância de 1,61 pc ou 5,24 anos-luz, com um espectro de tipo A0 ou A1 e uma massa cerca de 2,4 vezes maior que a massa do Sol. (pt) Sirius eller Alfa Canis Majoris (α Canis Majoris, förkortat Alfa CMa, α CMa), som är stjärnans Bayer-beteckning, även känd som hundstjärnan, är huvudstjärnan i stjärnbilden Stora hunden. Från jorden sett är Sirius den klarast lysande stjärnan (bortsett från solen). Sirius ligger 8,6 ljusår från solen och är därmed en av de stjärnor som ligger närmast jorden. (sv) Си́риус (лат. Sirius), также α Большого Пса (лат. α Canis Majoris) — звезда созвездия Большого Пса. Звезда главной последовательности, спектрального класса A1. Ярчайшая звезда ночного неба; её светимость в 25 раз превышает светимость Солнца, при этом не является рекордной в мире звёзд — высокий видимый блеск Сириуса обусловлен его относительной близостью к Земле. Наблюдаема из любого региона Земли, за исключением самых северных её областей. Находится на расстоянии 8,6 св. лет от Солнечной системы и является одной из ближайших к Земле звёзд. (ru) Сі́ріус α Великого Пса, (лат. Sirius; давньоєгипетська Сопт, або не зовсім правильно — Сотіс; аккадською назва — Как сі ді («стріла»)) — найяскравіша зоря нічного неба. Хоча її світність у 25 разів перевищує світність Сонця, вона аж ніяк не є рекордною у світі зір — високий видимий блиск Сіріуса обумовлений його відносною близькістю. Сіріус можна спостерігати з будь-якого регіону Землі, за винятком її північних областей. Сіріус віддалений на 8,6 св. року від Сонячної системи і є однією з найближчих до нас зір. Він є зорею головної послідовності, спектрального класу A1. (uk)
rdfs:label Sirius (en) الشعرى اليمانية (ar) Sírius (ca) Sirius (cs) Sirius (de) Sirius (Brunnen) (de) Σείριος (el) Siriuso (eo) Sirio (es) Sirius (eu) Sirius (ga) Sirius (in) Sirius (fr) Sirio (it) シリウス (ja) 시리우스 (ko) Sirius (ster) (nl) Syriusz (pl) Сириус (ru) Sirius (pt) Sirius (sv) 天狼星 (zh) Сіріус (uk)
rdfs:seeAlso dbr:Nommo dbr:Sirius dbr:Fiction dbr:Winter_Triangle
owl:sameAs dbpedia-commons:Sirius freebase:Sirius http://d-nb.info/gnd/4181577-4 yago-res:Sirius http://viaf.org/viaf/316429980 wikidata:Sirius wikidata:Sirius dbpedia-af:Sirius dbpedia-ar:Sirius http://arz.dbpedia.org/resource/شعرى_يمانيه http://ast.dbpedia.org/resource/Sirius dbpedia-az:Sirius http://azb.dbpedia.org/resource/کروان_قیران dbpedia-be:Sirius dbpedia-bg:Sirius http://bn.dbpedia.org/resource/লুব্ধক dbpedia-br:Sirius dbpedia-ca:Sirius http://ckb.dbpedia.org/resource/گەلاوێژ_(ئەستێرە) dbpedia-cs:Sirius http://cv.dbpedia.org/resource/Сириус dbpedia-cy:Sirius dbpedia-da:Sirius dbpedia-de:Sirius dbpedia-de:Sirius dbpedia-el:Sirius dbpedia-eo:Sirius dbpedia-es:Sirius dbpedia-et:Sirius dbpedia-eu:Sirius dbpedia-fa:Sirius dbpedia-fi:Sirius dbpedia-fr:Sirius dbpedia-ga:Sirius dbpedia-gl:Sirius dbpedia-he:Sirius http://hi.dbpedia.org/resource/व्याध_तारा dbpedia-hr:Sirius dbpedia-hu:Sirius http://hy.dbpedia.org/resource/Սիրիուս dbpedia-id:Sirius dbpedia-is:Sirius dbpedia-it:Sirius dbpedia-ja:Sirius http://jv.dbpedia.org/resource/Sirius dbpedia-ka:Sirius dbpedia-kk:Sirius dbpedia-ko:Sirius dbpedia-ku:Sirius dbpedia-la:Sirius dbpedia-lb:Sirius http://li.dbpedia.org/resource/Sirius_(staar) http://lt.dbpedia.org/resource/Sirijus http://lv.dbpedia.org/resource/Sīriuss dbpedia-mk:Sirius http://ml.dbpedia.org/resource/സിറിയസ് dbpedia-mr:Sirius dbpedia-ms:Sirius http://my.dbpedia.org/resource/ဆိုင်ရပ်စ် dbpedia-nds:Sirius http://ne.dbpedia.org/resource/व्याध_तारा dbpedia-nl:Sirius dbpedia-nn:Sirius dbpedia-no:Sirius dbpedia-oc:Sirius dbpedia-os:Sirius http://pa.dbpedia.org/resource/ਸ਼ਿਕਾਰੀ_ਤਾਰਾ dbpedia-pl:Sirius dbpedia-pnb:Sirius dbpedia-pt:Sirius http://qu.dbpedia.org/resource/Willkawara dbpedia-ro:Sirius dbpedia-ru:Sirius http://scn.dbpedia.org/resource/Siriu dbpedia-sh:Sirius http://si.dbpedia.org/resource/සිරියස් dbpedia-simple:Sirius dbpedia-sk:Sirius dbpedia-sl:Sirius dbpedia-sq:Sirius dbpedia-sr:Sirius dbpedia-sv:Sirius dbpedia-sw:Sirius http://ta.dbpedia.org/resource/சிரியசு http://te.dbpedia.org/resource/సిరియస్_నక్షత్రం dbpedia-th:Sirius http://tl.dbpedia.org/resource/Sirius dbpedia-tr:Sirius http://tt.dbpedia.org/resource/Сириус dbpedia-uk:Sirius http://ur.dbpedia.org/resource/شعریٰ_یمانی http://uz.dbpedia.org/resource/Sirius dbpedia-vi:Sirius dbpedia-war:Sirius dbpedia-zh:Sirius https://global.dbpedia.org/id/hyXw
skos:exactMatch http://globalwordnet.org/ili/i86193
prov:wasDerivedFrom wikipedia-en:Sirius?oldid=1122915611&ns=0
foaf:depiction wiki-commons:Special:FilePath/Red_circle.svg wiki-commons:Special:FilePath/Hubble_heic0206j.jpg wiki-commons:Special:FilePath/4388_Jürgenstock_traj...cultation_of_Sirius_February_2019.png wiki-commons:Special:FilePath/Canis_Major_constellation_map.svg wiki-commons:Special:FilePath/Five_Pointed_Star_Lined.svg wiki-commons:Special:FilePath/Isis-Sothis-Demeter.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Konjunktion_Pallas-Si...mit_langer_Brennweite_beschriftet.png wiki-commons:Special:FilePath/Orbit_Sirius_B_arcsec.png wiki-commons:Special:FilePath/Sirius_-_Agrippa.png wiki-commons:Special:FilePath/Sirius_A-Sun_comparison2.png wiki-commons:Special:FilePath/Sirius_A_&_B_X-ray.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Sirius_A_and_B_Hubble_photo.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Sirius_B-Earth_comparison2.png wiki-commons:Special:FilePath/Sirius_Midnight_Culmination_New_Year_2022.png
foaf:homepage http://www.johnsankey.ca
foaf:isPrimaryTopicOf wikipedia-en:Sirius
foaf:name Sirius (en)
is dbo:wikiPageDisambiguates of dbr:Sirius_(disambiguation)
is dbo:wikiPageRedirects of dbr:Dog_Star dbr:Dog_star dbr:Dog_stars dbr:HD_48915 dbr:HIP_32349 dbr:Alhabor dbr:Sirius_B dbr:Α_CMa dbr:Α_CMa_B dbr:Α_Canis_Majoris dbr:Α_Canis_Majoris_A dbr:Α_Canis_Majoris_B dbr:Σείριος dbr:الشعرى dbr:Canicula dbr:Sothis_(star) dbr:SAO_151881 dbr:Aschere dbr:Alpha_CMa dbr:Alpha_Canis_Maioris dbr:Alpha_Canis_Majoris dbr:9_CMa dbr:9_Canis_Majoris dbr:Gliese_244 dbr:Gliese_244_A dbr:Gliese_244_B dbr:Sirius-B dbr:Sirius.B dbr:Sirius_(star) dbr:Sirius_A dbr:Sirius_AB dbr:Sirius_supercluster dbr:WD_0642-166 dbr:WD_0642–166 dbr:The_Dog-Star dbr:Swart_star
is dbo:wikiPageWikiLink of dbr:Cancer_(constellation) dbr:Canis_Major dbr:Canis_Minor dbr:Canopus dbr:Capella dbr:Carina_(constellation) dbr:Procyon dbr:Proto-Indo-European_society dbr:Proxima_Centauri_b dbr:Roman_Egypt dbr:Sanat_Kumara dbr:Santa_Maria_degli_Angeli_e_dei_Martiri dbr:Satis_(goddess) dbr:List_of_artificial_objects_leaving_the_Solar_System dbr:List_of_astronomical_catalogues dbr:List_of_brightest_stars dbr:List_of_brightest_stars_and_other_record_stars dbr:List_of_calendars dbr:List_of_fictional_astronauts_(beyond_near-future_capabilities) dbr:Minced_oath dbr:Morning_Star dbr:Phosphorus_(morning_star) dbr:Macarthur_Girls_High_School dbr:Mental_disorders_in_fiction dbr:One_Two_Three..._Infinity dbr:2007_Svenska_Cupen dbr:Battle_of_Lake_Tunis dbr:Beatmania_IIDX_17:_Sirius dbr:Behenian_fixed_star dbr:Beta_Canis_Majoris dbr:Betelgeuse dbr:Binary_star dbr:Bob_Whitfield dbr:Ddrum dbr:Dearborn_Observatory dbr:Dee_Snider dbr:Delta_Canis_Majoris dbr:Delta_Scuti dbr:Alien_invasion dbr:Antiochus_I_of_Commagene dbr:Apaosha dbr:Archaeoastronomy_and_Stonehenge dbr:Homunculus_Nebula dbr:Horizon_Forbidden_West dbr:Hyades_(star_cluster) dbr:Joseph_von_Fraunhofer dbr:Biblical_astronomy dbr:List_of_Doctor_Who_universe_creatures_and_aliens_(Q–Z) dbr:List_of_Fist_of_the_North_Star_characters dbr:List_of_Fist_of_the_North_Star_episodes dbr:List_of_Loonatics_Unleashed_characters dbr:List_of_Nebulous_episodes dbr:List_of_Power_Rangers_S.P.D._characters dbr:List_of_The_Galaxy_Railways_characters dbr:List_of_future_astronomical_events dbr:List_of_proper_names_of_stars dbr:List_of_unusual_units_of_measurement dbr:Pentagram dbr:Phases_of_Operation_Car_Wash dbr:Renae_Cuéllar dbr:Rendlesham_Forest_incident dbr:Rho_Ursae_Majoris dbr:Rigel dbr:Rilu_Rilu_Fairilu dbr:Road_with_Cypress_and_Star dbr:Robert_DeStefano dbr:Cuneiform_Records_discography dbr:USS_Sirius_(AK-15) dbr:UY_Scuti dbr:U_Monocerotis dbr:Ursa_Major dbr:V603_Aquilae dbr:VV_Cephei dbr:VY_Canis_Majoris dbr:V_(1983_miniseries) dbr:Van_Maanen_2 dbr:Vega dbr:Vela_Molecular_Ridge dbr:Victoria_Moran dbr:Voices_of_a_Distant_Star dbr:Voyager_2 dbr:Voyager_program dbr:Decan dbr:Decree_of_Canopus dbr:Degenerate_matter dbr:Canis_Majoris dbr:Double_star dbr:Durchmusterung dbr:Dynamo_Joe dbr:Inconstant_Moon dbr:Index_of_ancient_Egypt–related_articles dbr:Initiation_(Theosophy) dbr:Inuit_astronomy dbr:J-Break dbr:Stellar_classification dbr:List_of_geological_features_on_Venus dbr:List_of_nearest_bright_stars dbr:List_of_nearest_stars_and_brown_dwarfs dbr:List_of_people_from_Malibu,_California dbr:List_of_poems_by_Ivan_Bunin dbr:List_of_ships_of_the_People's_Liberation_Army_Navy dbr:Margaret_Thomson_Janvier dbr:The_Isle_of_Dogs_(play) dbr:Supplicia_canum dbr:Vh1_Satellite_Radio dbr:Proper_motion dbr:Search_for_extraterrestrial_intelligence dbr:Timeline_of_telescopes,_observatories,_and_observing_technology dbr:18_Draconis dbr:1580s_BC dbr:Comet_Hale–Bopp dbr:Cosmic_Trigger_I:_The_Final_Secret_of_the_Illuminati dbr:Cristina_Perez_(judge) dbr:An-Najm dbr:Ancient_Egyptian_technology dbr:Ancient_Greek_astronomy dbr:Medicine_Wheel/Medicine_Mountain_National_Historic_Landmark dbr:Rurutia dbr:Russell's_teapot dbr:SS_Sirius_(1885) dbr:Childe_Cycle dbr:Children_of_the_Dog_Star dbr:Gavriil_Adrianovich_Tikhov dbr:Naked_eye dbr:Nakh_peoples dbr:Nommo dbr:Orders_of_magnitude_(acceleration) dbr:Orion_(mythology) dbr:Outernet_(novel_series) dbr:Robert_William_Cole dbr:The_Hasty_Hare dbr:Seven_rays dbr:Nick_and_the_Glimmung dbr:Rehua dbr:Quezon_Science_High_School dbr:Timeline_of_stellar_astronomy dbr:Timeline_of_the_early_universe dbr:Timeline_of_white_dwarfs,_neutron_stars,_and_supernovae dbr:1844 dbr:1844_in_science dbr:1862 dbr:1862_in_science dbr:1862_in_the_United_States dbr:Chris_Booker dbr:Christiaan_Huygens dbr:Christmas_Eve dbr:CoRoT-1 dbr:Egyptian_calendar dbr:Epoch_(astronomy) dbr:Epsilon_Eridani dbr:Epsilon_Pyxidis dbr:Franklin's_Magic_Christmas dbr:FreeSpace_2 dbr:Freelancer_(video_game) dbr:Friedrich_Bessel dbr:From_Mars_to_Sirius dbr:GJ_3991 dbr:GWR_4000_Class dbr:GWR_Ariadne_Class dbr:GWR_Star_Class dbr:Gaia_1 dbr:Gamma_Canis_Majoris dbr:Gamma_Draconis dbr:Gary_Mule_Deer dbr:Gemini_7 dbr:Georgios_Konstantinos_Vouris dbr:Gliese_581 dbr:Go_to_Heaven dbr:Gravitational_redshift dbr:Mu_Cephei dbr:Murry_Hope dbr:Mysterious_Incredible_Terminator dbr:NGC_2360 dbr:NR_Canis_Majoris dbr:Nabta_Playa dbr:Conjunction_(astronomy) dbr:Cosmology_of_Tolkien's_legendarium dbr:The_Nabataean_Agriculture dbr:The_Sea_Prince_and_the_Fire_Child dbr:The_Sentimental_Agents_in_the_Volyen_Empire dbr:Thomas_Jefferson_Jackson_See dbr:Ergenekon dbr:Turkish_months dbr:Milt_Heflin dbr:Andromeda_Galaxy dbr:Anubis dbr:Apocatastasis dbr:Apollo_8 dbr:Apparent_magnitude dbr:Aristaeus dbr:Basilisk dbr:Legends_of_the_Dark_King dbr:Leonids dbr:Light-year dbr:List_of_Athena's_Saints dbr:Lucky_Starr_and_the_Rings_of_Saturn dbr:Lyra dbr:MV_Sirius dbr:Macquarie_University dbr:Main_sequence dbr:Man:_Whence,_How_and_Whither,_a_Record_of_Clairvoyant_Investigation dbr:Chinese_star_names dbr:Sirius_(Stockhausen) dbr:SkyWeek dbr:Star dbr:Star_system dbr:Stars_and_planetary_systems_in_fiction dbr:Stellar_mass dbr:Studio_for_Electronic_Music_(WDR) dbr:Subgiant dbr:Compass_rose dbr:Demetrius_Oliver dbr:Dendera_zodiac dbr:Yuwaalaraay dbr:Francesco_Maurolico dbr:Frontier:_Elite_II dbr:Harkhebi dbr:Dog_(disambiguation) dbr:Dog_Star dbr:Dog_Star_(disambiguation) dbr:Ibn_Yunus dbr:Iceworld dbr:Kristin_Key dbr:Leslie_Gornstein dbr:Pelorus_(instrument) dbr:Planetarium dbr:Makahiki dbr:Makaravilakku dbr:Tishtrya dbr:Marcel_Griaule dbr:Mass_suicide dbr:Mediocrity_principle dbr:Micromégas dbr:Music_of_Portugal dbr:Aurvandill dbr:A∴A∴ dbr:BMW_5_Series_(E60) dbr:5th_millennium_BC dbr:A-type_main-sequence_star dbr:Bulgarian_Navy dbr:Béla_Harkányi dbr:C/1861_J1 dbr:Thutmose_II dbr:Thutmose_III dbr:Tim_Hardaway dbr:Tokyo_Majin_Gakuen_Gehōchō:_Keppūroku dbr:Trapp_Mendoza dbr:Tyrian_purple dbr:UCF_Orlando_Jazz_Festival dbr:USNS_Sirius_(T-AFS-8) dbr:David_&_Carr dbr:WFAN_(AM) dbr:W_Hydrae dbr:Walter_Sydney_Adams dbr:Weed_(manga) dbr:Wentworth_Erck dbr:White_dwarf dbr:William_Huggins dbr:Dog_watch dbr:Dogs_in_religion dbr:Dogsbody_(novel) dbr:Galactic_Center dbr:Galactic_Pot-Healer dbr:HMS_Sirius dbr:HSwMS_Sirius_(T122) dbr:Hebrew_astronomy dbr:Heliacal_rising dbr:Ionia_(novel) dbr:January_31 dbr:Jupiter_in_fiction dbr:List_of_7-foot_gauge_railway_locomotive_names dbr:Logan_in_Overtime dbr:Yasht dbr:Table_of_stars_with_Bayer_designations dbr:Space_Mouse dbr:28_Cygni dbr:2_Pallas dbr:2nd_Army_Aviation_Regiment_"Sirio" dbr:40_Eridani dbr:4388_Jürgenstock dbr:55_Andromedae dbr:61_Cygni dbr:61_Virginis dbr:70_Ophiuchi dbr:Abraham_in_Islam dbr:Absolute_magnitude dbr:Abu_Simbel dbr:Achernar dbr:Acropolis_Museum dbr:Ahura_Mazda dbr:Aldebaran dbr:Algol dbr:Alpaero_Sirius dbr:Alpha_Centauri dbr:Alvan_Clark dbr:Alvan_Graham_Clark dbr:Ancient_Egyptian_units_of_measurement dbr:Ancient_Iranian_religion dbr:40-foot_telescope dbr:Edmond_Halley
is dbp:brighteststarname of dbr:Canis_Major
is dbp:neareststarname of dbr:Canis_Major
is dbp:shipNamesake of dbr:USS_Sirius_(AK-15) dbr:USNS_Sirius_(T-AFS-8)
is rdfs:seeAlso of dbr:Sirius dbr:Sirius_(disambiguation) dbr:Serbian_folk_astronomy
is foaf:primaryTopic of wikipedia-en:Sirius