Vitaliy Lytvyn | Ivan Franko National University of Lviv (original) (raw)

Dissertations/Theses by Vitaliy Lytvyn

Литвин В. Інституційно-процесуальні та політично-поведінкові атрибути і різновиди напівпрезидентської системи правління: порівняльний аналіз на прикладі країн Європи / Віталій Литвин. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. – 815 с., 2018

У дисертації виявлено історіографічні, концептуальні, теоретико-методологічні і практично-емпірич... more У дисертації виявлено історіографічні, концептуальні, теоретико-методологічні і практично-емпіричні особливості дослідження напівпрезидентської системи правління у політичній науці, розглянуто інституційно-процесуальну і політично-поведінкову зумовленість сутності, атрибутів і типологізації напівпрезидентської системи правління в країнах Європи, зокрема на тлі таких індикаторів, як: формування, функціонування та відповідальність урядів; розпуск та композиція легіслатур; дуалізм, легітимність, партійна приналежність та відповідальність виконавчої влади; сила президентів. На цій підставі зафіксовано інституційно-процесуальні і політично-поведінкові наслідки й впливи напівпрезидентської системи правління у демократичних і автократичних країнах Європи, а також встановлено й систематизовано особливості, ризики та перспективи операціоналізації і реформування напівпрезидентської системи правління в Україні.
Ключові слова: напівпрезиденталізм, форма та система державного правління, атрибути і різновиди напівпрезиденталізму, президент, прем’єр-міністр, уряд, парламент, міжінституційні відносини, дуалізм виконавчої влади, Європа, Україна.

Литвин В. Порівняльний аналіз стабільності урядів країн Центральної Європи та України / Віталій Литвин. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2010. – 301 с., 2010

Дисертація є комплексним порівняльним дослідженням стабільності урядів країн Центральної Європи й... more Дисертація є комплексним порівняльним дослідженням стабільності урядів країн Центральної Європи й України. У досліджені запропоновано визначення, індикатори та способи вимірювання урядової стабільності; проаналізовано інституційні характеристики урядів конкретних країн; визначено співвідношення урядової стабільності та відповідальності; проведено порівняльне дослідження стабільності різних типів урядів; виміряно залежність урядової стабільності від систем державного правління; окреслено вплив партійних систем, сили, ідеології та систем парламентського голосування на урядову стабільність; визначено співвідношення типів виборчих систем з урядовою стабільністю; здійснені виміри міністерської стабільності конкретних країн.
Ключові слова: урядова стабільність, урядова тривалість, індекс урядової стабільності, напівпрезиденталізм, індикатори урядової стабільності, міністерська стабільність, урядове виживання.

Monographs and Handbooks by Vitaliy Lytvyn

Романюк А., Литвин В. Порівняльний аналіз політичних інститутів і систем країн Західної Європи. Т. 1. Особливості міжінституційних відносин у трикутнику "глава держави–парламент–уряд" та їхні наслідки для політичного процесу: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2020. 456 с., 2020

У першому томі комплексної двотомної монографії розглянуто теоретико-методологічні засади аналізу... more У першому томі комплексної двотомної монографії розглянуто теоретико-методологічні засади аналізу політичних інститутів та систем у порівняльній політології, а на цій підставі компаративно окреслено атрибути й особливості становлення і чинний стан розвитку політичного процесу, політичних систем й інституту держави у регіоні Західної Європи, сутність та параметри інституту глави держав у структурі політичних систем країн Західної Європи, ознаки позиціонування і структуризації інституту парламенту й парламентських процедур у країнах Західної Європи, а також значимість, типи та політичні наслідки інституту уряду й урядового кабінету, в тім числі на тлі виконавчо-законодавчих відносин у країнах Західної Європи. З огляду на це, напрацьовано релевантний механізм порівняльного аналізу політичних інститутів і систем країн Західної Європи крізь призму соціополітичних та партійно-виборчих аспектів і в умовах багаторівневості політичного процесу й урядування, про що йтиметься у другому томі монографії.
Для студентів, аспірантів, докторантів, вчених і викладачів закладів вищої освіти, політиків й державних службовців, а також усіх, хто цікавиться порівняльною політологією, зокрема проблематикою політичних інститутів і систем країн Західної Європи.

Contemporary Methods and Tools of Political Science: collective monograph / edited by Vitaliy Lytvyn. – Lviv: Ivan Franko National University of Lviv, 2020. – 296 p., 2020

У колективній монографії представлено матеріали учасників й експертів серії теоретичних і практич... more У колективній монографії представлено матеріали учасників й експертів серії теоретичних і практичних воркшопів з Польщі, Словаччини, Угорщини й України, які 13–15 вересня 2019 року відбулись у Львівському національному університеті імені Івана Франка в рамках проекту “Удосконалення методів та інструментів політології в Україні: вплив університетів країн Вишеградської четвірки”. Колективна монографія присвячена проблематиці сучасних методів й інструментів політичної науки, зокрема у дослідженні політичних транзитів, політичних і партійних систем, політичних і виборчих кампаній, політичної реклами й ідеологій, державної політики і транскордонного співробітництва, політичних фінансів. Окрему рубрику присвячено кількісним методам та інструментам дослідження політичних явищ і процесів. Колективна монографія поширюватиметься у навчальних і науково‐дослідних установах України та країн Вишеградської групи і буде цікавою для політологів і тих, хто цікавиться методами й інструментами політичної науки.

Литвин В. Атрибути та різновиди напівпрезидентської системи правління в Європі: інституційно-процесуальний і політично-поведінковий аспекти: монографія / Віталій Литвин. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2018. – 636 с., 2018

Виявлено історіографічні, концептуальні, теоретико-методологічні і практично-емпіричні особливост... more Виявлено історіографічні, концептуальні, теоретико-методологічні і практично-емпіричні особливості дослідження напівпрезидентської системи правління у політичній науці. Розглянуто інституційно-процесуальну та політично-поведінкову зумовленість операціоналізації сутності, атрибутів і типологізації напівпрезидентської системи правління в країнах Європи, зокрема на тлі таких індикаторів, як формування та відповідальність урядів, розпуск та композиція легіслатур, дуалізм, легітимність, партійна приналежність і відповідальність виконавчої влади та сила президентів. На цій підставі зафіксовано інституційно-процесуальні і політично-поведінкові наслідки й впливи напівпрезидентської системи правління у демократичних і автократичних країнах Європи, а також встановлено й систематизовано особливості, ризики та перспективи операціоналізації і реформування напівпрезидентської системи правління в Україні. Для студентів, аспірантів, докторантів та викладачів закладів вищої освіти, політиків і державних службовців, а також усіх, хто цікавиться проблематикою напівпрезидентської та інших систем державного правління, міжінституційних та політичних відносин, демократії та автократії.

Порівняльний аналіз політичних інститутів країн Вишеградської групи та інших країн Центрально-Східної Європи: монографія / А. С. Романюк, В. С. Литвин. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – 548 с., Aug 2016

У монографії проаналізовано основні особливості і тенденції розвитку політичних інститутів у краї... more У монографії проаналізовано основні особливості і тенденції розвитку політичних інститутів у країнах Вишеградської групи й інших країнах Центрально-Східної Європи за період після падіння “Берлінського муру”. Напрацьовано механізми адекватної оцінки національних політичних інститутів (глави держави, парламенту, уряду, виборів, партій тощо) у форматі порівняльного аналізу. Розглянуто особливості переходу країн регіону від авторитаризму до демократії. Проаналізовано еволюцію основних соціополітичних поділів у країнах регіону. З’ясовано головні особливості інтеграції країн Вишеградської групи й інших країн Центрально-Східної Європи до Європейського Союзу та НАТО. Монографія може бути використана студентами, аспірантами, докторантами та викладачами вищих навчальних закладів, політиками й державними службовцями, а також усіма, хто цікавиться проблемами політичних інститутів країн Вишеградської групи й інших країн Центрально-Східної Європи.

Литвин В. Політичні режими сучасності: інституційні та процесуальні виміри аналізу / Віталій Литвин. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 632 c., 2014

Проведено теоретико-методологічний та емпіричний розгляд політичних режимів сучасності, а також і... more Проведено теоретико-методологічний та емпіричний розгляд політичних режимів сучасності, а також історії становлення та сучасного стану розвитку кількісних та якісних методів типологізації та порівняльного вимірювання політичних режимів сучасності. Окреслено і структуровано економічні та політичні свободи у контексті політичних режимів сучасності. Проаналізовано різновиди та концепти демократії (демократизації) та автократії/автократизації. Простежено параметри оцінювання ефективності та якості демократії і демократизації. Означено сутність і типологію субнаціональних політичних режимів. Розкрито параметри порівняльного аналізу трансформації/транзиту політичних режимів сучасності. Визначено економетричні атрибути різних типів політичних режимів сучасності.

Політичні інститути країн Центрально-Східної Європи: порівняльний аналіз / Анатолій Романюк, Віталій Литвин, Надія Панчак-Бялоблоцка. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 462 c., 2014

Проаналізовано основні особливості та тенденції розвитку політичних інститутів у країнах Централь... more Проаналізовано основні особливості та тенденції розвитку політичних інститутів у країнах Центрально-Східної Європи за період після падіння „Берлінського муру”. Напрацьовано механізми адекватної оцінки національних політичних інститутів (глави держави, парламенту, уряду, виборів, партій тощо) у форматі порівняльного аналізу. Розглянуто особливості переходу країн Центрально-Східної Європи від авторитаризму до демократії. Проаналізовано еволюцію основних соціополітичних поділів у країнах Центрально-Східної Європи. З’ясовано головні особливості інтеграції країн регіону до Європейського Союзу.

Journal and Monograph Articles by Vitaliy Lytvyn

Romanyuk A., Lytvyn V. Electoral performance of new political parties in Ukraine: The context of electoral volatility at the parliamentary level (1998–2019) // The Czech Journal of Political Science. 2021. Vol. 3. P. 274–292.

This article is devoted to study and comparative analysis of the features and levels of support f... more This article is devoted to study and comparative analysis of the features and levels of support for new political parties during parliamentary elections in Ukraine, in particular the period 1998–2019. With this in mind, mainly based on the calculations of the indices of overall electoral volatility, intra-system electoral volatility and extra-system electoral volatility, we analyze the parameters of changes in electoral support (by voters) for political parties, in particular new ones, during the 1998–2019 parliamentary elections in Ukraine. In addition, we correlate overall, intra-system and extra-system electoral volatility, and present the correlation of overall electoral volatility in the sample of all political parties as the subjects of electoral processes in Ukraine and political parties elected to the national parliament (the Verkhovna Rada of Ukraine). As a result, the study outlines two clusters of extra-system electoral volatility, which show the highest level of similarity, and calculates the dependence of the level of electoral volatility and stability of the party system in Ukraine. With this background, we conclude that electoral volatility in Ukraine is largely determined by the effect of party affiliation or desire to belong to the government or opposition, and is regulated by the special context of identity politics in this country.
Keywords: political parties; new political parties; parliamentary elections; electoral volatility; Ukraine.

Lytvyn V., Romanyuk A. Types and effects of European semi-presidentialism: based on the features of dualism, party affiliation and responsibility of the executive and the composition of legislatures // The Annals of University of Bucharest: Political Science Series. 2021. Vol. 23. No. 1. P. 87–116.

This article explores types of European semi-presidentialism and outlines the powers of political... more This article explores types of European semi-presidentialism and outlines the powers of political institutions and actors and the peculiarities of relations between them in the triangle president–prime minister/cabinet–parliament. Semi-presidentialism can be embodied in the forms of both unified or divided, as well as majority or minority systems and their derivatives. Accordingly, the logics, functionality and dynamics of European semi-presidentialism depend both on constitutional norms, as well as political practice. The research also focuses on the updated and expanded taxonomy of semi-presidentialism based on the peculiarities of dualism, party affiliation, responsibility of the executive and the composition of legislatures. In particular, we argued that semi-presidentialism should be classified within the logics of the fully or partly unified majority systems, fully or partly unified minority systems, divided majority systems and divided minority systems, which provide various political implications.
Keywords: semi-presidentialism, executive dualism, party affiliation, responsibility of the executive, composition of legislature, unified and divided systems, majority and minority systems.

Lytvyn V. Institutional and procedural determination of premier-presidentialism as a type of semi-presidential system of government and its manifestations and operationalisations in European countries // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej. 2021. Nr. 16. S. 69–91.

The article is dedicated to analyzing the phenomenon of premier-presidentialism as a system of in... more The article is dedicated to analyzing the phenomenon of premier-presidentialism as a system of inter-institutional relations both in theoretical terms as well as in the context of the real political process in European countries. In view of this, the author singled out institutional and procedural determinants of premier-presidentialism and stated that premier-presidentialism is a separate type of semi-presidential system of government. In this way, the institutional and political manifestations and the parameters of operationalization of premier-presidentialism in European countries were analyzed. The researcher singled out current and historical cases of premier-presidentialism in the analyzed region and, in view of this, found that premier-presidentialism is generally characterized by monistic collective responsibility of governmental cabinet solely to the legislature, by the president’s ability to dissolve parliament and call early elections and hence by the dualism in the executive. It is concluded that premier-presidentialism is characterized not so much by transactional as by hierarchical relations in the triangle “president – governmental cabinet / prime minister – parliament”.
Keywords: system of government, semi-presidentialism, premier-presidentialism, president, governmental cabinet, prime minister, parliament, legislature, European countries.

Lytvyn V. Cabinet responsibility as an institutional, procedural, political and behavioral attribute of semi-presidentialism in European countries // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Gospodarki Krajowej w Kutnie. 2021. Nr. 15. S. 30–49.

The article is dedicated to analyzing the phenomenon and components of parliamentary responsibili... more The article is dedicated to analyzing the phenomenon and components of parliamentary responsibility of governmental cabinets as an institutional, procedural, political and behavioral attribute of semi-presidentialism in European countries. It is emphasized that parliamentary responsibility of governmental cabinet is a systemic and immanent feature of semi-presidentialism and can be reflected mainly through the procedures of parliamentary votes of no confidence in running governmental cabinets and optionally through the procedures of parliamentary votes of confidence in running governmental cabinets. These procedures were characterized and clustered on the basis of a comparative analysis of European semi-presidential countries. Additionally, the study analyzes the electoral and non-electoral factors of parliamentary responsibility of governmental cabinets in the context of semi-presidentialism in Europe.
Keywords: semi-presidentialism, government, governmental cabinet, parliamentary responsibility of governmental cabinet, vote of no confidence in running cabinet, vote of confidence in running cabinet, European countries.

Lytvyn V., Romanyuk A., Osadchuk I. Attributes, logics, and reasons for the choice of semi-presidentialism: A verification and systematisation on the example of European countries // Studia Politica: Romanian Political Science Review. 2020. Vol. XX. No. 4. P. 469–498.

This article is devoted to the study of the attributes, logics, and reasons for the choice of sem... more This article is devoted to the study of the attributes, logics, and reasons for the choice of semipresidentialism in European countries. The supposition is that the verification and systematisation of the attributes of semi-presidentialism can be both constitutional and political that confirms its both institutional and political nature. Firstly, the article focuses on theoretical, methodological, practical, and empirical tools for the verification and systematisation of the attributes, logics and reasons of semi-presidentialism. Secondly, the article concerns the systematisation of the attributes and cases of semi-presidentialism in Europe. Thirdly, the study addresses the logics, patterns and reasons for the choice, attribution, and development of semi-presidentialism in Europe. It was stated that semipresidentialism can be distinctively delineated formally (institutionally-procedurally) and actually (politically-behaviourally), even though it is outlined by the common definitional attributes. Thus, European semi-presidentialism is not a homogeneous, but a heterogeneous phenomenon. It remains the most common constitutional type in Europe, even though its attribution, logics and reasons have not created the equilibrium state in European countries. Therefore, the descriptive novelty is that semi-presidentialism is distinctively positioned formally and actually, since despite definition it is characterised by diverse complementary (typological) and temporary (transitive) attributes and reasons for the choice. In turn, the analytical novelty is that semi-presidentialism as the dominant European model operates quite variably in practice, certifying that its formal side does not always correspond to its actual side.
Keywords: system of government, semi-presidentialism, attributes of semi-presidentialism, logics and reasons for the choice of semi-presidentialism, European countries.

Lytvyn V. Features and types of governmental cabinets as descriptors of semi-presidential system of government in European countries // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej: Wydawnictwo Wyzszej Szkoly Gospodarki Krajowej w Kutnie. 2020. Nr. 14. S. 37–52.

The article deals with the essence and attributes of semi-presidential system of government, main... more The article deals with the essence and attributes of semi-presidential system of government, mainly in European countries, in particular on the basis of outlining and operationalising the features and types of governmental cabinets as a descriptor of semi-presidentialism.On this basis, the author found a correlation between the influence of the institutions of the head of state and parliament on the formation of differenttypes of governmental cabinets in countries with semi-presidential system of government.It is clear that party governmental cabinets (primarily majority, notminority ones and coalition rather than single-party ones), which are the predominant characteristic ofthe countries whose political regimes are democraticones, are dominant in European semi-presidential countries. Instead, non-party governmental cabinets are rare and are the characteristic of semi-presidential countries with mainly undemocratic (autocraticor hybrid) political regimes (including presidential or president-oriented governmental cabinets), but less often with democratic political regimes (particularly as technocratic governmental cabinets).
Keywords: semi-presidentialism, governmental cabinet, president, parliament, European countries.

Бевза Б., Пилипів І., Литвин В. Методика оцінювання та порівняння сили президентів із позиції сфер повноважень: теоретизація й апробація на прикладі країн Африки // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. 2020. Вип. 42. С. 121–135.

The article is devoted to analyzing preconditions, theoretical and methodological principles of t... more The article is devoted to analyzing preconditions, theoretical and methodological principles of the study of the strength of presidents as well as to consideration the most common approaches in this context. The authors outlined the evolution of formation and analyzed the most common classical and modern methods of evaluation and comparison the strength of presidents, based on which they identified their main common features and parameters. It was stated that the existing methods of evaluation the strength of presidents are not always relevant in a universalist context, since they had been often developed for regional and cross-national context. In contrast, the article actualizes the universal approach to the development of a method for evaluation and comparison the strength of presidents, which is derived from the evidence of the problem of delineation exclusively the formalized (formal) powers of presidents in the existing methods. With this in mind, the research proposes, theorizes and testes the author’s method for evaluation and comparison the strength of presidents based on the positions and powers of the heads of state in various areas of their authority and potential for their implementation. To solve this problem, the researchers initially outlined and systematized the logics of forming the analytical blocks of indicators and criteria for evaluation and comparison the strength of presidents, as well as the mechanism for counting it. As a result, with the help of the chosen logics and counting mechanism, the scientists have substantiated the option of solving the problem of formal de-lineation of presidential strength. After that, the method was verified on the example of comparison the constitutionalized powers of presidents in African countries as in a region that had not traditionally been subjected to such studies. In addition, the results of African countries were compared with those from “Freedom in the World” by “Freedom House”, which correlated the strength of presidents, the systems of government and the types of political regimes.
Keywords: president, powers of presidents, strength of presidents, areas of powers, potential, the methods for evaluation and comparison the strength of presidents, the countries of Africa.

Lytvyn V. Conditionality, factors and indicators of heterogeneity and typologization of semi-presidential system of government // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej. 2020. Nr. 13. P. 31–55., 2020

The article is dedicated to analyzing the conditionality, factors and indicators of heterogeneity... more The article is dedicated to analyzing the conditionality, factors and indicators of heterogeneity and typologization of semi-presidential system of government. Attention is focused on the fact that semi-presidentialism is formally (institutionally and procedurally) and factually (politically and behaviorally) a heterogeneous system of government, and therefore it must be subjected to a comprehensive typologization and taxonomy. Since different types of semi-presidentialism, having positives (advantages) and negatives (disadvantages) and generating different risks and prospects, have dissimilar effects on inter-institutional relations, political process, dynamics of political regime change, political stability and socio-economic efficiency. In this regard, the author singled out the main taxonomies of semi-presidentialism into: president-parliamentarism and premier-presidentialism; unified majority system, divided majority system, divided minority system and unified minority system; presidentialized (highly presidentialized), premierized (parliamentarized) and balanced semi-presidentialism. In addition, the article traces the clusters of typologizations of semi-presidentialism and different approaches to their content. Therefore, it is argued that hypothetically there is no reason to speak of any established and perfect model of semi-presidentialism, even if it is concentrated in one region or one part of the world. Consequently, it makes no sense to compare semi-presidentialism as a whole, but instead it is much more efficient to appeal to its formal, factual and both formal and factual types/attributes as well as to political and socio-economic consequences caused by them.
Keywords: system of governmentб semi-presidential system of government, heterogeneity of semi-presidentialism, typologization of semi-presidentialism, president, governmental cabinet, prime minister, parliament.

Lytvyn V. The Framework, Way of Election, Legitimacy and Powers of Presidents as Institutional, Procedural, Political and Behavioural Attributes of the European Semi-Presidentialism // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej. 2019. Nr. 12. S. 29–61., 2019

The article is dedicated to analysing and comparing the president’s institution under the Europea... more The article is dedicated to analysing and comparing the president’s institution under the European semi-presidentialism, in particular in theoretical and empirical contexts. Based on the methodology of new institutionalism and behaviourism, the author researched the arbitrary nature and framework of the president’s institution in the European semi-presidentialism, in particular in historical, theoretical and methodological cuts. Special attention was paid to the problems of ways, features and consequences of presidential elections under the European semi-presidentialism. The study is also devoted to the issues of electoral and institutional specifics and logics of popular presidential legitimacy under the European semi-presidentialism. Finally, the article appeals to institutional, procedural, political and behavioural parameters of formal and actual powers and activism of presidents in the European semi-presidentialism. Generally, the scientist developed a complete and systematic view of the president’s institution under the European semi-presidentialism and argued the constant feasibility of the typology of the latter. Keywords: semi-presidentialism, president, elections, legitimacy, European countries.

Lytvyn V., Romaniuk A. Historical and current geopolitical positioning of Ukraine: is it Central or Eastern Europe? // Politeja: Pismo Wydziału Studiów Międzynarodowych i Politycznych Uniwersytetu Jagiellońskiego w Krakowie. – 2018. – No. 6 (57). – P. 149–167., 2018

The academic paper is focused on developing historical and current geopolitical positioning of Uk... more The academic paper is focused on developing historical and current geopolitical positioning of Ukraine in Europe. The scholars have attempted to solve the problem of affiliation of Ukraine to a specific sub-region of Europe – Central and/or Eastern. It has been reasoned and argued that on the map of the European sub-regions, Ukraine occupies an extremely specific and mixed position, as its affiliation to any certain sub-region has always been historically and geopolitically determined, however it largely correlates with some attributes inherent both to Central and Eastern Europe. In conclusion it has been specified that Ukraine, being a boundary country, is characterized by a paradoxical geopolitical position and inconstant nature of its geopolitical projection within the frames of the sub-regions in Central and Eastern Europe. Key words: Ukraine, Europe, sub-region, geopolitical positioning, Central Europe, Eastern Europe, Central-Eastern Europe.

Lytvyn V. The Evolution, Logics, Variations and Improving of the Actual (Political and Behavioural) Typology of Semi-Presidentialism: Theorisation and Manifestations on the Example of European Countries // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej. – 2019. – Nr. 11. – S. 90–118., 2019

Semi-presidentialism is a very common and heterogeneous system of government, since it can be typ... more Semi-presidentialism is a very common and heterogeneous system of government, since it can be typified both formally (institutionally and procedurally) and actually (politically and behaviorally), but the dynamics of semi-presidentialism is less dependent on institutional and constitutional norms than on political and behavioral factors. These typological factors (in particular, the dualism, legitimacy, party affiliation and responsibility of the executive and the compositions of legislatures) create the grounds for the mediation of semi-presidentialism on the basis of political and behavioral models of the evaluation of norms and manifestations. Therefore, the study primarily focuses on the updated and expanded theorization of the actual (political and behavioral) typology of semi-presidentialism and on the practical consequences, risks and prospects for its operationalization within the framework of the European cases (from the moment of semi-presidentialism’s introduction and as of December 2017). As a result, it is argued that semi-presidentialism (based on a presidential party positioning against the types of cabinets and the parameters of inter-party and intra-party relations) should be alternatively typified on the fully or partly unified majority systems, fully or partly unified minority systems, divided majority systems and divided minority systems, which provide various political implications. Keywords: semi-presidentialism, system of government, actual (political and behavioral) typology of semi-presidentialism, European countries.

Литвин В. До структуризації та оновлення типології напівпрезиденталізму на підставі особливостей дуалізму, партійної приналежності і відповідальності виконавчої влади та композиції легіслатур // Історико-політичні проблеми сучасного світу: Збірник наукових статей. 2019. Вип. 40. С. 26–33., 2019

Розглянуто еволюцію і проаналізовано поточний стан розвитку типологізації напівпрезиденталізму на... more Розглянуто еволюцію і проаналізовано поточний стан розвитку типологізації напівпрезиденталізму на підставі врахування дуалізму, партійної приналежності та відповідальності виконавчої влади і композиції легіслатур. З огляду на це, констатовано, що типологія напівпрезиденталізму потребує систематизації, доповнення й оновлення. Як результат, теоретично й емпірично констатовано, що типологізація напівпрезиденталізму повинна структуризуватись у форматі виокремлення таких опцій, як системи повністю або частково уніфікованої більшості, повністю або частково уніфікованої меншості, розділеної більшості та розділеної меншості. Ключові слова: напівпрезиденталізм, система правління, дуалізм, партійна приналежність і відповідальність виконавчої влади, композиція легіслатури, уніфіковані та розділені системи.

Contemporary Methods and Tools of Political Science: collective monograph / edited by Vitaliy Lytvyn. – Lviv: Ivan Franko National University of Lviv, 2020. – 296 p., 2020

Литвин В. Інструментарій і підходи до дефініювання, концептуалізації та теоретико-методологічної критики напівпрезидентської системи правління // Сучасні методи та інструменти політичної науки / Віталій Литвин. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020. C. 234–281., 2020

Розділ монографії охоплює проблематику інструментарія і підходів до визначення, концептуалізації ... more Розділ монографії охоплює проблематику інструментарія і підходів до визначення, концептуалізації і теоретико-методологічної критики напівпрезидентської системи правління як найпоширенішої у Європі. У розділі продемонстровано, що в рамках різних підходів щодо типологізації систем правління концептуалізація напівпрезиденталізму не є уніфікованою, адже може здійснюватись у класичній (чи “дювержівській”) і посткласичній/сучасній (чи “постдювержівській”) формах або, відповідно, у максималістській/суттєвій і мінімалістській/формальній дефінітивних традиціях, а також на підставі їхнього синтезування. Кожну із них було піддано аналізу на предмет термінологічної, смислової/дефінітивної та системної або “інтелектуальної”/сутнісної критики та перевірки із приводу концептуальної валідності, надійності та “чистоти”.

Литвин В. Особливості та наслідки поділу і дуалізму виконавчої влади в рамках різних видів напівпрезиденталізму / Віталій Литвин // Український часопис конституційного права. – 2018. – № 4. – С. 94–112., 2018

Крізь призму теоретичних і практичних, конституційних і політичних вимірів, а також в рамках конс... more Крізь призму теоретичних і практичних, конституційних і політичних вимірів, а також в рамках конституційного права і порівняльної політології проаналізовано особливості та наслідки поділу і дуалізму виконавчої влади в рамках різних видів напівпрезиденталізму. Аргументовано, що напівпрезиденталізм дефінітивно та практично завжди окреслюється дуалізмом виконавчої влади, хоча останній і позначається різними особливостями, динамікою та наслідками у рамках різних видів цієї форми/системи державного правління. Водночас на підставі особливостей ієрархічних і транзакційних міжінституційних відносин обґрунтовано, що дуалізм виконавчої влади в рамках напівпрезиденталізму характеризується здебільшого не подвійною природою відповідальності виконавчої влади, а подвійною природою її формування та здійснення.
Ключові слова: форма/система державного правління, напівпрезиденталізм, поділ влади, виконавча влада, дуалізм виконавчої влади.

Lytvyn V. Categorization and systematization of institutionally-procedural and politically-behavioral attributes and features of semi-presidentialism: theoretical and methodological cut // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej: Wydawnictwo WSGK w Kutnie. – 2018. – Nr. 10. – S. 158–179., 2018

The article is devoted to theoretical and methodological categorization and systematization of in... more The article is devoted to theoretical and methodological categorization and systematization of institutionally-procedural and politically-behavioral attributes and features of semi-presidentialism. The author identified at least two groups of causes and factors, i.e. exogenous and endogenous, that define and categorize semi-presidentialism: the actual content of a constitution, the combination of traditions and circumstances (exogenous causes and factors), the composition of parliamentary majority and the position of a president in relation to parliamentary majority (endogenous causes and factors). It was motivated that, within the same constitutional delineation, a specific semi-presidential country can be classified in practice, first of all in the cut of varying institutional rules and formal/actual powers of presidents, governmental cabinets/prime ministers and parliaments. The researcher found out that taking into account the place and role of political institutions in inter-party competition and party hierarchy has a significant influence on this process. That is why semi-presidentialism was generalized as a system of government, which is comprehensively updated and taxonomied formally and actually. At the same time, it was recorded that semi-presidentialism uses specific hierarchical and transactional relations in the triangle “the head of state–governmental cabinet–parliament”. Their combination affects the formal and actual positioning and taxonomy of different types of heterogeneous semi-presidentialism. It was generalized that semi-presidentialism is definitively and permanently characterized with: a restrained and moderate model of separation of powers and appropriate system of checks and balances; popular election of a president for a fixed term; the collective responsibility of a prime minister and a cabinet to a legislature; the actual “securitization” of a president from interference in his or her activities by other institutions and branches of state power; actual (or at least formal), but multi-step and different deconcentration or dualization of the executive between a president (the head of state) and a prime minister (the head of governmental cabinet); double or dual nature of the origin and implementation of the executive, but not a double or dual nature of the responsibility of the executive.
Keywords: semi-presidentialism, president, prime minister, governmental cabinet, legislature, interinstitutional relations.

Lytvyn V., Osadchuk I. The Atypicality of Semi-Presidentialism in the Post-Soviet Countries: The Context of the Votes of No Confidence in Governments // Studia Politica: Romanian Political Science Review. 2019. Vol. 19. No. 1. P. 57–82., 2019

The variations of presidential, parliamentary and semi-presidential systems of government represe... more The variations of presidential, parliamentary and semi-presidential systems of government represent the main framework of analysis of this study. Extremely different factors of the political process and inter-institutional relations, which are the conditions for defining different systems of government, can be indicators for distinguishing typical and atypical systems of government. In this sense, the purpose of this article is to determine whether the peculiarities of the institution of the vote of no confidence in governments in several post-Soviet semi-presidential countries (Azerbaijan, Belarus, Georgia, Kazakhstan, Kyrgyzstan, and Russia) can predetermine the atypicality of these systems of government. It is argued that the atypicality of the post-Soviet semi-presidentialism is often due to the fact that parliaments have the right to cast the votes of no confidence in governments, but the latter come in force only when they are supported by presidents, who may be empowered to choose between the dismissal of governments and the dissolution of legislatures. On one hand, such systems of government definitively tend to be semi-presidential. On the other hand, the atypical responsibility of governments to parliaments denies the semi-presidential nature of systems of governments largely in favor of presidentialism. This determines that against the backdrop of traditional generalizations of different systems of government, they are formally and actually constructed as “constitutional hybrids” in the six post-Soviet countries (Azerbaijan, Belarus, Georgia, Kazakhstan, Kyrgyzstan, and Russia) and therefore can be positioned both as cases of atypical semi-presidentialism and instances of incomplete presidentialism. At the same time, such cases are unique and must be classified as exceptional ones.
Keywords: system of government; semi-presidentialism; the vote of no confidence in government; atypicality; the post-Soviet countries.

Литвин В. Інституційно-процесуальні та політично-поведінкові варіанти розвитку та реформування напівпрезидентської системи правління в Україні / Віталій Литвин // Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України. – 2018. – Вип. 2 (94). – С. 201–221., 2018

Окреслено історію та особливості, конституційно-правові та політичні виклики і перспективи напівп... more Окреслено історію та особливості, конституційно-правові та політичні виклики і перспективи напівпрезидентської системи правління в Україні, зокрема ротаційно у форматі високопрезиденціалізованого президент-парламентаризму та збалансованого прем’єр-президенталізму. На цій підставі виділено інституційно-процесуальні і політично-поведінкові варіанти й опції розвитку та реформування напівпрезидентської системи правління в Україні як інструменту подолання проблем повторювальної "приватизації і інструменталізації" конституційного розвитку та "революційного конституціоналізму". Аргументовано, що вибір ефективного й надійного варіанту реконструювання і/чи реформування системи правління в Україні має стосуватись пролонгації і корекції чинного збалансованого прем’єр-президенталізму або ж означатись введенням парламентаризованого прем’єр-президенталізму чи взагалі парламентаризму зі слабким президентом.
Ключові слова: система державного правління, напівпрезидентська система правління, президент-парламентаризм, прем’єр-президенталізм, Україна.

Литвин В. Атиповість напівпрезидентських систем державного правління у пострадянських країнах: контекст вотумів недовіри урядам / Віталій Литвин, Ігор Осадчук // Politicus. – 2018. – Вип. 3. – С. 49–57., 2018

Як відомо теоретично і як засвідчує практика, у рамках республіканської форми державного правлінн... more Як відомо теоретично і як засвідчує практика, у рамках республіканської форми державного правління функціонують системи державного правління, які формально і/чи фактично відрізняються від традиційних/типових президентської, парламентської і напівпрезидентської. При цьому, індикаторами розрізнення типових й атипових систем державного правління можуть бути вкрай варіативні чинники політичного процесу та міжінституційних відносин, які є предикторами дефініювання і виокремлення різних типів систем державного правління. У цьому зрізі метою статті є визначити те, чи особливості інституту вотуму недовіри урядам у напівпрезидентських системах державного правління в пострадянських країнах зумовлюють атиповість цих систем правління. Теоретико-методологічною основою запропонованого дослідження обрано неоінституціоналізм і його варіативні типи й парадигми. Їх поєднання дозволило виробити цілісне уявлення про атиповість пострадянського формату напівпрезиденталізму на підставі такого його індикатора, як інститут вотуму недовіри урядам.
Ключові слова: система державного правління, напівпрезиденталізм, вотум недовіри уряду, атиповість, пострадянські країни.

Литвин В. Регіональні особливості теоретизації і вибору напівпрезидентської системи державного правління в країнах Центрально-Східної Європи / Віталій Литвин // Актуальні проблеми політичної науки. – 2018. – Вип. 5. – С. 127–145., 2018

The research shows that the concept of semi-presidentialism is not unified in its definitive and ... more The research shows that the concept of semi-presidentialism is not unified in its definitive and verification context, because it dichotomizes onto maximalist (classical, "Duvergerian", relational) and minimalist (modern/post-classical, "post-Duvergerian", dispositional) paradigms. This fact is critical and distinctive, because scientists have different approaches to determining semi-presidentialism in specific countries and regions and enjoy various theoretical and methodological basis, leading to various essential and comparative consequences. The stated problems clearly demonstrate the situation around theorizing, selection and allocation regional cases of semi-presidentialism in Central and Eastern European countries. These case are often dichotomous and they oppose or combine minimalist and maximalist definitions of semi-presidentialism, largely due to the peculiarities of theoretical and methodological field of new Political Science’ schools, which only recently begun to explore and operationalize the concept of semi-presidentialism in the analyzed region. It is also noticeable an etymology diversification of semi-presidentialism in some countries of Central and Eastern Europe, which is due to the fact that their systems of interinstitutional relations in the triangle "president – cabinet – legislature" generally have a much weaker institutions of presidents (the power of president is a key difference between minimalist and maximalist definitions of semi-presidentialism) than classical cases of this system of government in the rest of the world. As a result, it was decided to offer an updated/synthetic definition of semi-presidentialism and to apply/verify it on the example of Central and Eastern European countries.

Lytvyn V. The features of the lustration of the police system: the practice of post-communist countries of Europe (on the example of Poland, Hungary, Slovakia and the Czech Republic) / Vitaliy Lytvyn // Studium Europy Srodkowej i Wschodniej. – 2018. – Nr. 9. – S. 67–81., 2018

The article is dedicated to comparative analysis of causes, peculiarities of the implementation a... more The article is dedicated to comparative analysis of causes, peculiarities of the implementation and consequences of the lustration of police system in post-communist countries of Europe, in particular in Poland, Hungary, Slovakia and the Czech Republic. It has been revealed that the features of the lustration and liberalization of police system in post-communist Poland, Hungary, Czechia and Slovakia were extremely various and therefore they were able to lead to various organizational and functional consequences and results of police functioning: both at the level of its transformation from an instrument of protection of the autocratic regime into a democracy oriented institution and at the level of processes of its demilitarization, professionalization, specialization, demystification, reduction, decentralization, decriminalization and so on. The author argued that the problem of all the analyzed countries of the region was the fact that the lustration of police system was used (or still continues to do so) to a large extent as manipulative technology by political rivals and media. At the same time, it was discovered that Poland, Hungary, Czechia and Slovakia used various models of lustration law and policy towards secret police and they are largely dependent on different models of transition from authoritarianism to democracy.
Keywords: police, police system, secret police, lustration, post-communist Europe.

Литвин В. Проблеми з’ясування сутності, різновидів, сили і релевантності «малих» партій // Політичні партії і вибори: українські та світові практики: за результатами наук. конф. 27.11.2021 / відп. за випуск Анатолій Романюк, Віталій Литвин. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2022. Вип. 6. C. 129–150.

Литвин В. «Малі» партії: варіанти розуміння у політичній науці // Тези звітної наукової конференції філософського факультету за 2021 рік / Відп. за випуск Л. Рижак, Н. Жигайло. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2022. С. 119–122.

Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, Н. Жигайло... more Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, Н. Жигайло.-Львів, 2022.-Вип. 19.-263 с. Збірник тез представляє результати роботи професорсько-викладацького складу, асистентів та співробітників кафедр філософії, історії філософії, теорії та історії політичної науки, політології, психології, теорії та історії культури філософського факультету за 2021 рік по виконанню кафедральних наукових тем.

Литвин В. Партійно-електоральні бази та масиви даних: винятково національні чи можливо і доречно й субнаціональні/регіональні? // Політичні партії і вибори: українські та світові практики: наук. конф. від 28.11.2020 р. / ред. А. Романюк, В. Литвин. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2021. Вип. 5. С. 376–386.

УДК 329:324(477+100)(063) А 3 П 504 Рекомендовано Вченою радою Львівського національного універси... more УДК 329:324(477+100)(063) А 3 П 504 Рекомендовано Вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка, протокол № 16/6 від 30 червня 2021 р. Рецензенти: Бабкіна О.В.-доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політичних наук Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова; Бортніков В.І.-доктор політичних наук, професор, професор кафедри політології та державного управління Волинського національного університету імені Лесі Українки; Климончук В.Й.-доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри політології Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника. Політичні партії і вибори: українські та світові практики: зб. ст. і тез за результатами п'ятої міжнародної наукової конференції «Політичні партії і вибори: українські та світові практики» (пам'яті Юрія Романовича Шведи) від 28 листопада 2020 року / за ред. Анатолія Романюка і Віталія Литвина.-Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2021.-Вип. 5.-388 с.

Литвин В. Кореляція типів напівпрезиденталізму та типів політичного режиму: на прикладі країн Європи // Тези звітної наукової конференції філософського факультету за 2020 рік / Відп. за випуск Л. Рижак, Н. Жигайло. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2021. С. 133–137.

Литвин В. Нові різновиди та особливості й тренди розвитку спеціальних партій постматеріалістичних цінностей // Політичні партії і вибори: українські та світові практики / за ред. А. Романюка і В. Литвина. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2020. Вип. 4. С. 363–367., 2020

Литвин В. Усереднені ефекти і наслідки різних типів європейського напівпрезиденталізму: очікувані та неочікувані вияви // Problemy Bezpieczeństwa w Procesach Politycznej i Społecznej Transformacji w Krajach Europy Środkowo-Wschodniej / Z. Bialoblocki, A. Romanyuk, W. Łytwyn. Kutno, 2019. S. 108–117., 2019

The study states that different types and options of semi-presidential system of government have ... more The study states that different types and options of semi-presidential system of government have different effects and consequences, in particular regarding the correlation with the types of political regimes and stability, conflicts and effectiveness of inter-institutional relations. In view of this, the researcher analyzed the averaged effects and consequences of different types of European semi-presidentialism and stated that its different options can be used for different purposes and due to different motives of political actors. In general, it was argued that semi-presidentialism should always be defined and determined in view of the heterogeneity peculiar to it, because the heterogeneity and expected/unexpected manifestations, rather than the essence of semi-presidentialism generate the effects and consequences of this system of government in the real political process. Keywords: system of government, semi-presidentialism, heterogeneity of semi-presidentialism, effects and consequences, European countries.

Литвин В. Феномен антиістеблішментських партій : на прикладі країн Центрально-Східної Європи // Політичні партії і вибори: українські та світові практики / відп. за випуск Анатолій Романюк, Віталій Литвин, Ігор Осадчук. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2019. – Вип. 3. – С. 261–268., 2019

Литвин В. Наслідки й ефекти гетерогенного європейського напівпрезиденталізму // Тези звітної наукової конференції філософського факультету за 2018 рік / Відп. за випуск Л. Рижак, Г. Шипунов. Львів, 2019. С. 152–157., 2019

Литвин В. Особливості люстрації системи поліції: на прикладі Польщі, Угорщини, Словаччини та Чехії // Międzynarodową Konferencję Naukową “Etos służb policyjnych i zadania policji w polityce bezpieczeństwa wewnętrznego państwa – historia, tradycja, współczesność”. – Kutno: WSGK, 2 czerwca 2018 r., 2018

The article is dedicated to comparative analysis of causes, peculiarities of the implementation a... more The article is dedicated to comparative analysis of causes, peculiarities of the implementation and consequences of the lustration of police system in post-communist countries of Europe, in particular in Poland, Hungary, Slovakia and the Czech Republic. It has been revealed that the features of the lustration and liberalization of police system in post-communist Poland, Hungary, Czechia and Slovakia were extremely various and therefore they were able to lead to various organizational and functional consequences and results of police functioning: both at the level of its transformation from an instrument of protection of the autocratic regime into a democracy oriented institution and at the level of processes of its demilitarization, professionalization, specialization, demystification, reduction, decentralization, decriminalization and so on. The author argued that the problem of all the analyzed countries of the region was the fact that the lustration of police system was used (or still continues to do so) to a large extent as manipulative technology by political rivals and media. At the same time, it was discovered that Poland, Hungary, Czechia and Slovakia used various models of lustration law and policy towards secret police and they are largely dependent on different models of transition from authoritarianism to democracy. Keywords: police, police system, secret police, lustration, post-communist Europe.

Михайлишин М., Литвин В. Кореляція стабільності та ефективності урядових кабінетів: на прикладі країн Східної Європи // Громадсько-політична діяльність та соціально-гуманітарні науки в умовах демократичних трансформацій: Всеукр. наук.-практ. конф. (Дніпро, 27 березня 2019). Ніжин, 2019. С. 107–112., 2019

Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Дніпро, 27 березня 2019 року) За з... more Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Дніпро, 27 березня 2019 року) За загальною редакцією доктора філософських наук, професора О. С. Токовенка Дніпро -2019 УДК 32.019.51 ББК 66.2.67.9(4Укр)300.3.60.66 Г Друкується за рішенням оргкомітету відповідно до рішення Вченої ради факультету суспільних наук і міжнародних відносин Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від 18.04.2019 № 8 Г__Громадсько-політична діяльність та соціальногуманітарні науки в умовах демократичних трансформацій: матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. (м. Дніпро, 27 березня 2019 р.) ; за заг. ред. О. С. Токовенка / МОН України, Дніпр. нац. ун-т ім. О. Гончара -Ніжин: Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2019. -129 с. УДК 32.019.51 ББК 66.2.67.9(4Укр)300.3.60.66 Тези доповідей друкуються мовою оригіналу. Відповідальність за точність поданих фактів, цитат і прізвищ несуть автори та їх керівники. © Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара, 2019 Нєгіна В. Р. аспірантка кафедри політології Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара ПОДАЛЬШІ ПЕРСПЕКТИВИ ІЗРАЇЛЬСЬКО-СИРІЙСЬКИХ ВІДНОСИН Після короткого затишшя на ізраїльсько-сирійському кордоні у квітні 2019 року Ізраїль розгорнув нову надзвукову

Литвин В. Напівпрезидентська система правління в Польщі й Україні: етапи становлення та порівняння інституційно-процесуальних і політично-поведінкових атрибутів // "25 lat traktatu między Rzecząpospolitą Polską a Ukrainą o dobrym sąsiedztwie". – Olsztyn, 11–12 Maja 2017., 2017

Дослідження присвячено концептуалізації, систематизації і порівнянню атрибутів й етапів розвитку ... more Дослідження присвячено концептуалізації, систематизації і порівнянню атрибутів й етапів розвитку напівпрезидентської системи державного правління в Польщі й Україні. Аргументовано, що напівпрезиденталізм має дефініюватись якомога менш суб’єктивно або мінімалістсько (інституційно-процесуально), але повинен типологізуватись якомога широко або максималістсько (інституційно-процесуально та політично-поведінково). На цій підставі виявлено, що типологізувати напівпрезиденталізм потрібно різносторонньо – інституційно-процесуально, політично-поведінково й синтетично. Відповідно, в однині про напівпрезиденталізм можна говорити винятково дефінітивно, але це неприпустимо типологізаційно, адже різні "прикметники" й атрибути напівпрезиденталізму відсилають до різних формальних та фактичних різновидів і фаз/сценаріїв цієї системи державного правління. Умотивовано, що станом на 2017 р. в Польщі та Україні було здебільшого апробовано дуже схожі різновиди напівпрезиденталізму, які детермінувались системами уніфікованої більшості у межах конструкцій збалансованого прем’єр-президенталізму. Водночас, виявлено, що повноваження різних політичних акторів в умовах напівпрезиденталізму детермінуються формально-конституційно, інституційно-процесуально, політично-поведінково, партологічно, електорально, особистісно тощо.
Ключові слова: напівпрезиденталізм, атрибути та різновиди напівпрезиденталізму.

Литвин В. Інституційно-процесуальні та політично-поведінкові варіанти розвитку та реформування напівпрезидентської системи правління в Україні // Цивілізаційне самовизначення України наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. (23 березня 2018 р.) // Наукові записки ІПЕНД. – 2018. – № 2 (94). – С. 201–221., 2018

Литвин В. До концептуально-теоретичного уточнення сутності когабітації та її емпіричної інституційно-партійної детермінації: аналіз на прикладі Франції // Політичні партії і вибори: українські та світові практики (21 жовтня 2017 року). – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. – Вип. 2.– С. 241–247., 2018

Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент/докторант кафедри політології ДО К... more Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент/докторант кафедри політології ДО КОНЦЕПТУАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНОГО УТОЧНЕННЯ СУТНОСТІ КОГАБІТАЦІЇ ТА ЇЇ ЕМПІРИЧНОЇ ІНСТИТУЦІЙНО-ПАРТІЙНОЇ ДЕТЕРМІНАЦІЇ: АНАЛІЗ НА ПРИКЛАДІ ФРАНЦІЇ Ґрунтуючись на зауваженнях таких учених, як Л. Бойман [4], Р. Елгі [8; 9], В. Литвин [2], А. Когіндет [5; 6], Р. Пірс [13], Дж.-Р. Щю та багато інших про те, що напівпрезидентська система державного правління (напівпрезиденталізм) передбачає можливість одночасного існування двох «виконавців» (центрів виконавчої влади) -президента і прем'єр-міністра,очевидною та правомірною є логіка типологізації напівпрезиденталізму на певні політичноповедінкові типи на підставі врахування дуалізму, легітимності та відповідальності виконавчої влади і атрибутів міжпартійної змагальності. Одним із таких типів є когабітація чи система розділеної більшості -політично-поведінковий сценарій та тип напівпрезиденталізму, за якого: президент і прем'єр-міністр представляють протилежні/протиборчі і взаємно опозиційні партії чи коаліції; глава держави, на відміну від прем'єр-міністра, не наділений підтримкою більшості у легіслатурі, а партія, яка з ним асоціюється, на відміну від партії прем'єр-міністра, не входить до складу уряду та не забезпечує парламентської підтримки урядові та прем'єр-міністрові; найважливіші владно-виконавчі рішення звикло, проте не обов'язково приймає прем'єр-міністр.

Литвин В. Типи когабітації: порівняльний аналіз на практиці європейського напівпрезиденталізму / Віталій Литвин // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, О. Квас. – Дрогобич: ТзОВ "Трек-ЛТД", 2018. – Випуск 15. – С. 90–95., 2018

Литвин В. Особливості формування і функціонування партійних систем у Львівській області (2006–2017) / Віталій Литвин, Анатолій Романюк, Ігор Осадчук // Політичні партії і вибори: українські та світові практики (21 жовтня 2017 року). – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2018. – Вип. 2. – С. 24–37., 2018

Литвин В. Система уніфікованої меншості як варіативний різновид напівпрезиденталізму: перевірка доцільності виокремлення та концептуалізації // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, О. Квас. – Дрогобич: ТзОВ "Трек-ЛТД", 2017. – С. 117–122., 2017

Литвин В. Партійно-виборча детермінація напівпрезидентської системи державного правління / Віталій Литвин // Політичні партії і вибори: українські та світові практики (від 8 жовтня 2016 року) / За заг. редакцією А. Романюка. – Львів: Простір-М, 2017. – С. 278–286., 2017

Литвин В. Теоретико-методологічні параметри і підходи до типологізації партійних систем та емпірично-порівняльні результати їх верифікації на прикладі України (1990–2016) / В. Литвин, І. Осадчук // Політичні партії і вибори: українські та світові практики / А. Романюк. – Львів, 2017. – С. 149–193., 2017

Литвин В. Регіональні особливості теоретизації і вибору напівпрезизидентської системи державного правління в країнах Центрально-Східної Європи // Міжнародна науково-практична конференція "Регіональна політика та адміністративна реформа в Україні". – Ужгород, 14–15 грудня 2016 р., 2016

Литвин В. Інституційна специфічність президент-парламентських систем правління з номінальними президентами: європейський досвід // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск Л. Рижак, В. Литвин. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2016. – Вип. 13. – С. 133–137., 2016

Вісник Львівського університету: “Серія філософсько-політологічні студії” / Bulletin of Lviv University: A series of philosophical and political science studies, 2013

Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України / I. F. Kuras NAS of Ukraine Scientific Proceedings of the Institute of Political and Ethnic Studies, 2014

Politologický časopis - Czech Journal of Political Science, 2021

The article presents the cases, theoretical and methodological determination, structuring and mod... more The article presents the cases, theoretical and methodological determination, structuring and modelling of governments of national unity thorough the example of European democracies. The author implements the analysis of theoretical and practical dimensions of governments of national unity and, based on the party-dimensional and ideologically formative components, proposes the mechanism of governments of national unity formation. The researcher also defines the preconditions and determinants of governments of national unity formation and the impact and significance of governments of national unity in the political process.

IntroductionToday, in Political Science, there are two major methodological approaches of underst... more IntroductionToday, in Political Science, there are two major methodological approaches of understanding political (or constitutional) systems of government, i.e. dichotomous and trichotomous approaches. The dichotomous approach takes into consideration such two classical systems of republican and monarchical forms of government as presidentialism and parliamentarism. According to the trichotomous approach, the scientific analysis is supplemented with such a republican system of government as semi-presidentialism1. Considering this, we must understand that Political Science tends to use the term "system of government", not the term "form of government". Such clarification is quite relevant because the form of government can be estimated and based on a method of formation or replacement of the head of state (without taking into account the responsibilities of the head of state). Instead, the system of government is based on formal (constitutional) or actual (politi...

The author determined phases of formation, powers, role and place of presidency in the government... more The author determined phases of formation, powers, role and place of presidency in the government system of Ukraine at different stages of its political development, outlined historiography of presidency's researches in Ukraine, incrementally structured the evolution of political and legal views about the nature and purpose of the presidency in Ukraine, outlined the factual authority, role and place of presidency in the government system of Ukraine (on Ukrainian ethnic territories) in the first decade of the twentieth century. He also described the influence of the USSR presidency on the characteristics of formation and role of the presidency in post-Soviet Ukraine as well as revealed the dynamics of presidency in the independent Ukraine, 1991-2014. The author also found out the problem of institutional inheritance of presidency (including his powers, role and place in system of government) in the context of impact of some historical milestones of Ukrainian statehood in the following historical milestones. As result, the researcher argued that the institution of presidency in Ukraine (including the government system at all) needs to be reformed because of the past institutional, legal and political legacy of the presidency in Ukraine, and given to the experience of presidency in Central and Eastern Europe countries.

Politeja

The academic paper is focused on developing historical and current geopolitical positioning of Uk... more The academic paper is focused on developing historical and current geopolitical positioning of Ukraine in Europe. The scholars have attempted to solve the problem of affiliation of Ukraine to a specific sub‑region of Europe – Central and/or Eastern. It has been reasoned and argued that on the map of the European sub‑regions, Ukraine occupies an extremely specific and mixed position, as its affiliation to any certain sub‑region has always been historically and geopolitically determined, however it largely correlates with some attributes inherent both to Central and Eastern Europe. In conclusion it has been specified that Ukraine, being a boundary country, is characterized by a paradoxical geopolitical position and inconstant nature of its geopolitical projection within the frames of the sub‑regions in Central and Eastern Europe.

Ukrainian Journal of Constitutional Law

The article is devoted to analysis of the peculiarities and consequences of the executive separat... more The article is devoted to analysis of the peculiarities and consequences of the executive separation and dualism within the various types of semi-presidentialism, in particular through the prism of theoretical and practical, constitutional and political dimensions, as well as within the framework of Constitutional Law and Comparative Political Science. The author argued that semi-presidentialism is always definitively and practically outlined by the executive dualism, although the latter is affected by various peculiarities, dynamics and consequences within the various types of the analyzed form/system of government. At the same time, based on the peculiarities of hierarchical and transactional inter-institutional relations, it is substantiated that the executive dualism within the framework of semipresidentialism is characterized by a dual nature of the executive formation and implementation, but not by a dual nature of the executive responsibility..

Аргументовано, що напівпрезидентська система державного правління не є уніфікованою, а натомість ... more Аргументовано, що напівпрезидентська система державного правління не є уніфікованою, а натомість позиціонується різноманітною і гетерогенною структурою міжінституційних відносин. На цій підставі виокремлено інституційно-процесуальні фактори типологізації напівпрезиденталізму, які здебільшого обертаються довкола проблематики формування та відповідальності урядів, а також можливості розпуску легіслатур. У світлі запропонованої типологізації з’ясовано особливості, логіку і параметри операціоналізації президентсько-парламентської напівпрезидентської системи державного правління в країнах Європи.

Розглянуто еволюцію становлення і проаналізовано найпоширеніші класичні та сучасні методики оціню... more Розглянуто еволюцію становлення і проаналізовано найпоширеніші класичні та сучасні методики оцінювання й порівняння сили президентів, на підставі чого виокремлено їхні основні спільні ознаки та параметри. Водночас констатовано, що наявні методики оцінювання сили президентів не завжди є релевантними в універсалістському контексті, адже доволі часто розроблялись у регіональному та крос-національному розрізі. З огляду на це, у дослідженні запропоновано, зокрема теоретизовано та апробовано, авторську методику оцінювання сили президентів на підставі врахування позицій та уповноваженості глав держав у рамках різних сфер повноважень і потенціалу їхньої реалізації. Для цього спочатку окреслено і систематизовано логіку формування блоків індикаторів та критеріїв оцінювання й порівняння сили президентів, а також механізм їхнього підрахунку. Після цього методику верифіковано і результовано на прикладі порівняння та зіставлення конституціоналізованих повноважень президентів у країнах Африки як у...

The article is dedicated to analysing the features of balanced semi-presidentialism compared to o... more The article is dedicated to analysing the features of balanced semi-presidentialism compared to other types of semi-presidentialism constitutional system of government. The author outlined theoretical features, institutional risks and positives of balanced semi-presidentialism at the example and experience of different countries and singled the history of formation and prospects for reformation of balanced semi-presidentialism in Ukraine. In the first part of the study, the researcher dealt with the knowledge of theoretical framework, institutional risks and positives, which are peculiar to a balanced semi-presidentialism in different countries. The author also argued that semi-presidentialism is a system of government and a constitutional model with a position of a nationwide and directly elected for a fixed term president (usually as a head of state, but sometimes as a head of state and a chief executive) and with positions of prime minister and cabinet, which are necessarily coll...

The article is dedicated to phased analysis of republican form of government. The author singled ... more The article is dedicated to phased analysis of republican form of government. The author singled out theoretical and methodological "waves" republican form of government; outlined attributes of republicanism in post-socialist countries; demonstrated methodological approaches for current republican forms of government understanding – dichotomous and trichotomous; outlined semi-presidentialism as particularized model of modern republicanism. Key words: republican government, "wave", presidentialism, parliamentarism, semi- presidentialism, dichotomous approach trichotomous approach.

The article is dedicated to reviewing the “cordon sanitaire” technic towards radical parties in e... more The article is dedicated to reviewing the “cordon sanitaire” technic towards radical parties in electoral and parliamentary-cabinet aspects of their activity at the example of Central and Eastern European countries. The authors identified types of cross-party cooperation’s strategies between traditional and radical left-wing and rightwing parties. They are co-optation of party, collaboration of party, ignoring the party, isolation of party. The authors also determined attributes of legal and political containment of radical parties in Central-Eastern European countries, analyzed different parameters of severity (power) and effectiveness, implications and conclusions of the “cordon sanitaire” technic at the example of Central-Eastern European countries. The focus of the article is verification and application of the «cordon sanitaire» technic in Central and Eastern European countries, at the example of Bulgaria, Czech Republic, Estonia, Hungary, Latvia, Lithuania, Poland, Romania, Sl...

The article is dedicated to theoretical, methodolo gical and empirical analysis of the essence, n... more The article is dedicated to theoretical, methodolo gical and empirical analysis of the essence, nature and types, constitutional and p olitical challenges and consequences of different republican systems of government. Special attention is paid to theoretical and empirical comparative analysis of semi-presidentialism. The author single s out different varieties of semi-presidential system of government and identifies the examples of different types of semi-presidentialism in the world. The researcher uses several approaches to th e classification of semi-presidentialism: formal, factual and both formal and factual. The usage of d ifferent types of semi-presidentialism is tested within the parameters of their performance, includi ng the indicators of political rights and civil liberties, governance effectiveness and human devel opment. On this basis, the researcher builds a synthetic model of semi-presidentialism, which is t he sum of various interinstitutional relations, each of whi...

The article is dedicated to analyzing the historiography and conceptualization of the phenomenon ... more The article is dedicated to analyzing the historiography and conceptualization of the phenomenon of efficiency and quality of democracy. The author of the research outlined the definitive and conceptual parameters of comparative analysis of efficiency and quality of democracy, argued that different political regimes are more or less democratic. The article highlights various approaches, theoretical and empirical features of studying efficiency and quality of democracy, represents the most systemic/holistic indicators and methods of operationalization of democracy quality and efficiency. On this basis, the author actualized a unified approach to the analysis and conceptualization of quality and efficiency of democracy and argued that quality and efficiency of democracy is expedient to be mentioned not in a holistic continuum of political regimes, but when a certain state is actually democratic. As a result, the research confirmed that democracy is a multipiece category and is able to...

Історико-політичні проблеми сучасного світу

The article clarifies that the typology of semi-presidentialism, which outlines the real powers o... more The article clarifies that the typology of semi-presidentialism, which outlines the real powers of political institutions and the peculiarities of relations among them in the triangle “president–prime minister/cabinet–parliament”, was initiated to place the institutions of president and prime minister in the environment of the distribution of powers and responsibilities in the executive and party composition of legislatures. Thus, it was recorded that semi-presidentialism can be represented in the form of the systems of both unified and divided government, as well as their variational derivatives. Accordingly, it was found that the functionality and dynamics of semi-presidentialism are dependent both on constitutional norms and political factors. Simultaneously, the study primarily focuses on the updated and expanded theorization of the typology of semi-presidentialism based on the peculiarities of dualism, party affiliation and responsibility of the executives and the composition o...

Studium Europy Środkowej i Wschodniej, Dec 31, 2021

The article tests the assumption that political transition in some countries can be incomplete, a... more The article tests the assumption that political transition in some countries can be incomplete, at least for a very long period of time, or restored even after the completion of democratization and consolidation of democracies. This is done based on both the modernization, as well as transitological and institutional interpretation of political transition. Empirically, the comparative analysis was carried out on the basis of the case of Ukraine, particularly by taking into account the dynamics of development and making a correlation between the options (more democratic or more autocratic) of hybrid political regime and various options of systems of government (primarily semi-presidentialism) in Ukraine. It is stated that semi-presidentialism can certainly contribute to democratization and completion of political transition in Ukraine, but only in the case of further approval and prolongation of its premier-presidential, rather than president-parliamentary version. This partly corresponds to the logic and choice of systems of government in Central and Eastern European countries, which use parliamentarized systems of government.

The article is devoted to considering the problems of conditionality, essence and parameters of t... more The article is devoted to considering the problems of conditionality, essence and parameters of the research of informal political institutions. It is stated that informal political institutions are quite important in structuring the political process and cover many issues that are not in the field of the operationalization by formal political institutions. The author argued that informal political institutions are characterized by different causes of conditionality, different sources of institutional change, different mechanisms of changes and modification (in the framework of formation and functioning) and variable rates of change. As a result, it is proved that various causes of conditionality, evolution and development, as well as the causes and mechanisms of formation of informal political institutions, determine the heterogeneity of the latter, and therefore they can be structured.

The research is dedicated to conceptualization, systematization and comparing the attributes and ... more The research is dedicated to conceptualization, systematization and comparing the attributes and stages of installation and development of semi-presidential system of government in Poland and Ukraine. It was argued that semi-presidentialism should be defined the least subjectively or minimally (or in an institutional and procedural way), but should be classified the most broadly or maximally (or in an institutional, procedural, political and behavioral way). Based on this, it was found that we need to classify semi-presidentialism in a versatile way, i.e. institutionally, procedurally, politically, behaviorally and synthetically. Accordingly, it was found that reflection on semi-presidentialism in singular can be only definitive, but such a logic is unacceptable in the classification of semi-presidentialism, because different "adjectives" and attributes of semi-presidentialism refer to different formal and factual types, phases and scenarios of the analyzed system of government. The researcher reasoned that as of 2017 Poland and Ukraine experienced very similar types of semi-presidentialism, which were determined with the unified majority systems within the constructions of balanced premier-presidentialism. At the same time, it was found that the powers of the various political actors within the conditions of semi-presidentialism are determined with formal, constitutional, institutional, procedural, political, behavioral, party, electoral and personal factors.

The article is dedicated to analyzing the peculiarities of ethnic identity, polarization and poli... more The article is dedicated to analyzing the peculiarities of ethnic identity, polarization and politicization of Russians in the post-Soviet space and as one of the factors of geopolitical positioning of some countries of the region. The author determined what was the essence of the policy of identity and polarization of Russians in the post-Soviet space (in particular, in the period of 1991-2000) and found out why in some countries it led to catastrophic consequences, while in others it did not prevent the change of geopolitical priorities and «separation» from the post-Soviet space. It was proved that ethnic identity, polarization and politicization of Russians in different post-Soviet countries were formed gradually and multi-vectored and were determined both by political and socioeconomic factors and psychological effects.

Semi-presidentialism is a very common and heterogeneous system of government, since it can be typ... more Semi-presidentialism is a very common and heterogeneous system of government, since it can be typified both formally (institutionally and procedurally) and actually (politically and behaviorally), but the dynamics of semi-presidentialism is less dependent on institutional and constitutional normsthan on political and behavioral factors. These typological factors (in particular, the dualism, legitimacy, party affiliation and responsibility of the executive and the compositions of legislatures) create the grounds for the mediation of semi-presidentialism on the basis of political and behavioral models of the evaluation of norms and manifestations. Therefore, the study primarily focuses on the updated and expanded theorization of the actual (political and behavioral) typology of semi-presidentialism and on the practical consequences, risks and prospects for its operationalization within the framework of the European cases (from the moment of semi-presidentialism’s introduction and as of December 2017). As a result, it is argued that semi-presidentialism (based on a presidential party positioning against the types of cabinets and the parameters of inter-party and intra-party relations) should be alternatively typified on the fully or partly unified majority systems, fully or partly unified minority systems, divided majority systems and divided minority systems, which provide various political implications.

The article is dedicated to analysing and comparing the president' s institution under the Europe... more The article is dedicated to analysing and comparing the president' s institution under the European semi-presidentialism, in particular in theoretical and empirical contexts. Based on the methodology of new institutionalism and behaviourism, the author researched the arbitrary nature and framework of the president' s institution in the European semi-presidentialism, in particular in historical, theoretical and methodological cuts. Special attention was paid to the problems of ways, features and consequences of presidential elections under the European semi-presidentialism. The study is also devoted to the issues of electoral and institutional specifics and logics of popular presidential legitimacy under the European semi-presidentialism. Finally, the article appeals to institutional, procedural, political and behavioural parameters of formal and actual powers and activism of presidents in the European semi-presidentialism. Generally, the scientist developed a complete and systematic view of the president' s institution under the European semi-presidentialism and argued the constant feasibility of the typology of the latter.

The article is dedicated to theoretical, methodological and empirical justification for different... more The article is dedicated to theoretical, methodological and empirical justification for different types and systems of republican government. The author conducted the comparative analysis of the presidential powers in various systems of republican government and explained the nature and different types of semi-presidential systems of government as exemplified by Central and Eastern European countries of the EU. The researcher also argued and identified the main attributes of semi-presidentialism with nominal presidents in the context of its distinction from parliamentarism as exemplified by Bulgaria, Czechia, Slovakia and Slovenia and defined the correlation between parliamentary democracy, semi-presidentialism and parliamentarism.

Studia Politologiczne, Dec 21, 2019

The article is dedicated to signify the classical/«Duvergerian» and post-classical/«post-Duverger... more The article is dedicated to signify the classical/«Duvergerian» and post-classical/«post-Duvergerian» approaches to the definition of semi-presidentialism. The researcher argued that all definitions of semi-presidentialism are advisable to be divided and structured into minimalist and maximalist, relational (subjective, researcher-dependent) and dispositional (objective, researcher-independent) ones. However, it was found that each group of definitions of semi-presidentialism has its strengths and weaknesses, which are advisable to be taken into account and to be imposed with the result that promotes renewed or synthetic definition of semi-presidentialism. It has been applied and verified by the example of Central and Eastern European countries.

У дослідженні концептуалізованою і теоретико-методологічно розмежовано використовувані політичною... more У дослідженні концептуалізованою і теоретико-методологічно розмежовано використовувані політичною наукою поняття «форма державного правління» і «система державного правління». Це має сприяти більш успішному конструюванню цілісного та комплексного наукового знання про міжінституційні відносини в тій чи іншій країні або в порівняльному контексті. Аргументовано, що «форма державного правління» відображає тільки зовнішній, формально-юридичний аспект держави (політичної системи), який пов'язаний із процесом передачі верховної влади-через успадкування або вибори. Натомість, «система державного правління» характеризує не тільки формально-юридичний, але й інституційнополітичний (фактичний) аспект держави (політичної системи) як складної конструкції взаємовідносин між главою держави, законодавчою, виконавчою і судовою владою. Вмотивовано, що форма державного правління характеризує спосіб отримання влади винятково по вертикалі, а система державного правління окреслює спосіб отримання, організації, здійснення та відповідальності за владу як по вертикалі, так і по горизонталі. Ключові слова: форма державного правління, система державного правління, політична наука, дихотомічний, трихотомічний і чотирихотомічний підхід.

Запропоновано поетапний розгляд республіканських форм державного правління. Виокремлено теоретико... more Запропоновано поетапний розгляд республіканських форм державного правління. Виокремлено теоретико-методологічні "хвилі" дослідження республіканських систем державного правління. Окреслено атрибути розвитку республіканізму в постсоціалістичних країнах світу. Продемонстровано методологічні підходи розуміння сучасних республіканських системдихотомічний і трихотомічний. Окреслено напівпрезиденталізм як окремішню модель сучасного республіканізму. Ключові слова: республіка, "хвиля", президенталізм, парламентаризм, напівпрезиденталізм, дихотомічний підхід, трихотомічний підхід. 1 Слід зауважити, що в західній політичній науці дуже часто говорять не про форму правління, але про конституційну систему. Вказане уточнення позиціонується як доволі актуальне, адже форма державного правління піддається оцінці, в більшій мірі, на підставі апелювання щодо конституційних передумов у міжінституційних відносинах із приводу влади.

Політичні дослідження, 2022

Анотація. У статті порівняно та систематизовано параметри й особливості співвідношення показ ни к... more Анотація. У статті порівняно та систематизовано параметри й особливості співвідношення показ ни ків і патернів стабільності, конфліктності й ефек тивності міжінституційних відносин у рамках різних видів напівпрезиденталізму в країнах Європи. Для цього спочатку запропоновано визначення й уточ нено дефінітивні ознаки напівпрезиденталізму та виокремлено його приклади як найпоширенішої сис теми державного правління в країнах Євро пи, а після цього аргументовано, що про напів пре зиденталізм доцільно говорити у множині. З огляду на це, виділено та наповнено змістом три базові класифікації напівпрезиденталізму, зокрема формальну чи інституційну, фактичну чи політичну й формально-фактичну чи інституційно-політичну, а також види напівпрезиденталізму в кожній з них. Після цього емпірично верифіковано і підтверджено, зокрема на досвіді країн Європи, теоретизовану у політичній науці позицію, згідно з якою напівпрезиденталізм і його окремі види зумовлюють доволі різні, а інколи й взаємовиключні наслідки, ризики і перспективи. Останні, серед іншого, виявляються у різноспрямованому зіставленні напівпрезиденталізму і його опцій зі стабільністю, конфліктністю й ефективністю міжінституційних відносин у трикутнику "президентпрем'єр-міністр/уряд-парламент". Відповідно, підтверджено доцільність трактуван ня напівпрезиденталізму не як гомогенного, а як гетерогенного феномену, який спричиняє різнорідні ефекти, в тому числі щодо стабільності, конфліктності й ефективності міжінституційних відносин у рамках різних видів аналізованої системи правління в країнах Європи. Враховуючи це, підсумовано, що саме різні види напівпрезиденталізму (а не напівпрезиденталізм у цілому) і теоретично, і емпірично є надійнішими та валіднішими індикаторами вибору систем державного правління, аніж критика кожної з них, адже перші у різних ситуаціях можуть виявлятися порізному, наближуючись чи віддаляючись від оптимальної і пошукуваної конструкції міжінституційних відносин.

Політичне життя, Jan 12, 2017

У науковій статті порівняльно проаналізовано інституційні атрибути кількості, розміру і членства ... more У науковій статті порівняльно проаналізовано інституційні атрибути кількості, розміру і членства в постійних парламентських комітетах на прикладі європейських представницьких демократій. Дослідження проведено на основі методології контент-аналізу на неоінституціоналізму, внаслідок чого було виділено різні розмірні групи парламентів/легіслатур у європейських демократіях, зіставлено кількість та розмір постійних парламентських комітетів, проаналізовано особливості членства депутатів у комітетах, виявлено принципи, техніки й формули розподілу членів та голів комітетів, а також окреслено особливості заміщення членства в комітетах. Аналізом покрито вибірку 45 представницьких демократій у Європі.

Studium Europy Środkowej i Wschodniej

The article is dedicated to analyzing and comparing the president’s institution under the Europea... more The article is dedicated to analyzing and comparing the president’s institution under the European semi-presidentialism, in particular in theoretical and empirical contexts. Based on the meth- odology of new institutionalism and behaviorism, the author researched the arbitrary nature and framework of the president’s institution in the European semi-presidentialism, in particular in historical, theoretical and methodological cuts. Special attention was paid to the problems of ways, features and consequences of presidential elections under the European semi-presidentialism. The study is also devoted to the issues of electoral and institutional specifics and logics of popular presidential legitimacy under the European semi-presidentialism. Finally, the article appeals to institutional, procedural, political and behavioral parameters of formal and actual powers and activism of presidents in the European semi-presidentialism. Generally, the scientist developed a complete and systematic v...

Studium Europy Środkowej i Wschodniej