Ayub Khan (President of Pakistan) (original) (raw)

dbo:abstract

Muhammad Ayub Khan (Haripur, Raj Britànic, 14 de maig de 1907 - Islamabad, Pakistan, 19 d'abril de 1974) militar i polític, va ser el segon President del Pakistan, i va governar entre 1958 i 1969. Es va convertir en oficial de l'exèrcit indi el 1928. Va lluitar en diversos teatres d'operacions durant la Segona Guerra Mundial, primer com a major i després com a coronel i posterior a això va ascendir fins al final dels rangs en la milícia de la recentment independent Pakistan. En 1958 el president pakistanès Iskander Mirza, va revocar la constitució del país i Ayub va passar a ser cap de llei marcial. Es va declarar a si mateix president aquest mateix any, exiliant a Mirza. Va establir estrets nexes amb Xina i el 1965 va iniciar una guerra amb l'Índia pel control de la regió de Caixmir. El fracàs de la presa de Caixmir, combinat amb el descontentament per les restriccions en els comicis, va induir a disturbis i Ayub va renunciar el 1969. (ca)
محمد أيوب خان عسكري ورئيس الجمهورية الإسلامية الباكستانية. ولد في المنطقة الشمالية من شبه جزيرة الهند، وبدأ حياته العملية ملتحقا بالجيش الهندي البريطاني ثم تولى رئاسة الجمهورية إثر انقلاب عسكري قام به. سلم الحكم سنة 1969 إلى الجيش بعد اضطرابات داخلية دامية أدت إلى تفتيت وحدة البلاد وقيام دولة بنغلاديش سنة 1971. (ar)
Ο Μουχάμαντ Αγιούμπ Χαν (14 Μαΐου 1907- 19 Απριλίου 1974) ήταν Πακιστανός στρατηγός ο οποίος διατέλεσε Πρόεδρος του Πακιστάν από το 1958 έως το 1969. (el)
Muhammad Ayub Khan (Urdu: محمد ایوب خان; 14 May 1907 – 19 April 1974), was the second President of Pakistan. He was an army general who seized the presidency from Iskander Mirza in a coup in 1958, the first successful coup d'état in the country's history. Popular demonstrations and labour strikes supported by the protests in East Pakistan ultimately led to his forced resignation in 1969. During his presidency, differences between East and West Pakistan arose to an enormous degree, that ultimately led to the Independence of East Pakistan. Trained at the British Royal Military College, Ayub Khan fought in World War II as a colonel in the British Indian Army before deciding to transfer to the Pakistan Army in the aftermath of the partition of India in 1947. His assignments included command of the 14th Division in East-Bengal. He was elevated to become the first native Commander-in-Chief of the Pakistan Army in 1951 by Prime Minister Liaquat Ali Khan, succeeding General Douglas Gracey. From 1953 to 1958, he served in the civilian government as Defence and Home Minister and supported President Iskander Mirza's decision to impose martial law against Prime Minister Feroze Khan's administration in 1958. Two weeks later, he took over the presidency from Mirza after a breakdown in civil-military relations between him and Mirza. Upon taking power, he appointed General Musa Khan as Commander-in-Chief in 1958 to replace him in that role. He aligned Pakistan with the United States, and allowed American access to air bases inside Pakistan, most notably the airbase outside of Peshawar, from which spy missions over the Soviet Union were launched. Relations with neighboring China were strengthened but his alignment with the US worsened relations with the Soviet Union in 1962. He launched Operation Gibraltar against India in 1965, leading to all-out war. However, with Soviet Union intervention in 1966, peace was negotiated and relations among the three nations improved. Domestically, Ayub subscribed to the laissez-faire policy of Western-aligned nations at the time. He privatized state-owned industries, and liberalized the economy generally. Large inflows of foreign aid and investment led to the fastest-growing economy in South Asia. His tenure was also distinguished by the completion of hydroelectric stations, dams, and reservoirs. Under Ayub, Pakistan's space program was established, and the country launched its first unmanned space-mission by 1962. However, the failure of land reforms and a weak taxation system meant that most of this growth landed in the hands of the elite. In 1965, Ayub Khan entered the presidential race as the Pakistan Muslim League (PML) candidate to counter the popular and famed non-partisan Fatima Jinnah and was controversially reelected for a second term. He was faced with allegations of widespread intentional vote riggings, organizing political murders in Karachi, worsening the already-weak legitimacy of his regime after the peace with India, which many Pakistanis considered an embarrassing compromise. In 1967, wide disapproval of price hikes of food prompted demonstrations across the country led by Zulfikar Ali Bhutto. Ayub Khan dramatically fell from power in 1969 amid a popular uprising in East Pakistan led by Mujibur Rahman. He was forced to resign to avoid further protests, and appointed Yahya Khan his successor to oversee elections. He fought a brief illness and died in 1974. His legacy remains mixed; he is credited with ostensible economic prosperity and what supporters dub the "decade of development" by bringing an industrial and agricultural revolution to the country, but is criticized for beginning the first of the intelligence agencies' incursions into national politics, for concentrating wealth in a corrupt few hands, and segregated policies that later led to the breaking-up of the nation's unity that resulted in the creation of Bangladesh. (en)
Muhammad Ajub Ĥan (en urdua: محمد ایوب خان‬‎; 14a de Majo 1907 – 19a de Aprilo 1974), amplekse konata kiel Ajub Ĥan, kun medaloj ekzemple de Ordeno de la Brita Imperio, estis pakistana politikisto kaj armea generalo kiu servis kiel la dua Prezidento de Pakistano el 1958 ĝis esti devigita rezigni meze de 1969 pro la ribelo de Orienta Pakistano. Li estis fama ĉar estis la unua kaj nura mem-nomumita kampmarŝalo, same kiel la unua reganto laŭ militleĝo kiu ekhavis la prezidentecon post la ekziligo de la Prezidento Iskander Mirza kiam tiu lasta deklaris la militleĝon kontraŭ la registaro de Feroz Ĥan Nun en 1958. Trajnita en la Reĝa Militakademio Sandhurst, Ajub Ĥan luktis en la Dua Mondmilito kiel kolonelo en la Brithindia Armeo. Li decidiĝis al Pakistano kaj aliĝis al aremo post ties establado kiel sekvo de la dispartigo de Hindio en 1947. Li servis kiel stabestro de la Orientpakistana Komando en Orienta Bengalio kaj li estis plialtigita kiel unua indiĝena ĉefkomandanto de la Pakistana Armeo en 1951 fare de la tiam Ĉefministro de Pakistano Liakat Ali Ĥan en polemika promocio super kelkaj pli aĝaj oficiroj. El 1953–58, li servis en la civila registaro kiel Ministro pri Defendo kaj Internaj Aferoj kaj subtenis la decidon de Iskander Mirza deklari la militleĝon kontraŭ la registaro de la Ĉefministro Feroze Ĥan en 1958. Post du semajnoj, li elprenis la prezidentecon el Mirza post la fandiĝo de la civilaj kaj militistaj rilatoj inter la militista kaj la civila Prezidentoj. Post la nomumo de la Generalo Musa Ĥan kiel armeestro en 1958, la politiko kliniĝis al la alianco kun Usono rezultis en permeso al usona aliro al instalaĵoj ene de Pakistano, ĉefe ĉe la aerbazo ekster Peŝavaro, el kie oni lanĉis misiojn de spionado super Sovetunio. La rilatoj kun najbara Ĉinio estis plifortigitaj sed deterioriĝis tiuj kun Sovetunio en 1962, kaj kun Barato en 1965. Dum lia prezidenteco okazis milito kontraŭ Barato en 1965 kiu finis kiam Sovetunio faciligis la Taŝkentan Deklaron inter du landoj. Enlande, la politiko de privatigo kaj industriigo estis enkondukita tiel ke tio faris la landan ekonomion unu el plej kreskantaj ekonomioj de Azio. Dum sia regotempo, oni konstruis kelkajn infrastrukturajn programojn kiuj konsistis en la finkompletigo de elektrejoj, akvobaraĵoj kaj baraĵlagoj, same kiel la prioritatigo de la spaca programo sed reduktante atombombojn. (eo)
Muhammed Ayub Khan (Urdu محمد ایوب خان‎; * 14. Mai 1907 im Dorf Rehana, Distrikt Hazara; † 20. April 1974 in Rawalpindi) war pakistanischer Offizier, Politiker und Präsident. Er war der jüngste General und (selbsternannte) Feldmarschall in Pakistans militärischer Geschichte. Er war ebenso der erste pakistanische Militär, der die Macht durch einen Putsch übernahm. (de)
Mohammed Ayub Khan, más conocido com Ayub Khan (Haripur, 14 de mayo de 1907-19 de abril de 1974), fue el primer general de cuatro estrellas nativo de la India Británica y el único mariscal de campo del ejército pakistaní. También fue el primer dictador militar y segundo presidente de Pakistán entre los años 1958 y 1969. Ayub Khan nació en el pueblo de Rehana en el Distrito Hazara de la Provincia de la Frontera del Noroeste de la India BritánicaHaripur > de la tribu Tareen, fue el primer hijo de la segunda esposa de , que era un Risaldar-Major en el 9th Hodson's Horse, un regimiento de caballería del antes de la independencia de la India. Para su educación básica, Ayub Khan fue inscrito en una escuela de , que estaba a unas cuatro millas de su pueblo y solía ir a la escuela a lomos de una mula. Más tarde fue trasladado a una escuela de Haripur, donde vivía con su abuela. Se matriculó en la Universidad Musulmana de Aligarh en 1922, aunque no completó estudios, y después ingresó en el de Sandhurst. Alcanzó el rango de oficial del ejército indio británico en 1928. Luchó en la Segunda Guerra Mundial y luego de eso ascendió hasta el final de los rangos en la milicia del recién independiente Pakistán. En 1958 el presidente pakistaní Iskander Mirza, revocó la constitución del país y Ayub pasó a ser jefe de ley marcial. Se declaró a sí mismo presidente ese mismo año, exiliando a Mirza. Estableció estrechos nexos con China y en 1965 inició una guerra con la India por el control de la región de Cachemira. El fracaso de la toma de Cachemira, combinado con el descontento por las restricciones en los comicios, indujo a disturbios y Ayub renunció en 1969. (es)
Muhammad Ayub Khan (urduz: محمد ایوب خان‎‎; , 1907ko maiatzaren 14a - Islamabad, 1974ko apirilaren 19a) pskistandar militar eta politikaria izan zen. Pakistango 2. presidentea izan zen. Indiako Britainiar Armadako kide izan zen eta Bigarren Mundu Gerran borrokatu zuen. Indiaren banaketa ondoren, Pakistanen armadan sartu zen. Armadako buru eta Defentsa ministro, 1958ko urriaren 27an, estatu-kolpe batean eman zuen presidentearen aurka, eta lehendakaria bihurtu zen. Ameriketako Estatu Batuekin eta Txinarekin harremanak estutu zituen, baina Sobietar Batasunarekin eta Indiarekin okertu ziren. Barne-politikan, pribatizazio- eta industrializazio-politikak eta azpiegiturak eraikitzeko politikak sartu zituen. 1965ean berriz hautatu zuten iruzurrezko hautu batean. , 1967ko prezioen igoeraren manifestazioak eta 1969ko Ekialdeko Pakistanen altxamenduak bere boterea ahuldu zuten. 1969ko martxoaren 25ean Yahya Khan jeneralaren alde dimisioa ematera behartu zuten. * Datuak: Q190071 * Multimedia: Muhammed Ayub Khan (eu)
Mohammed Ayub Khan ou Muhammad Ayub Khan (en ourdou : محمد ایوب خان), né le 14 mai 1907 à Haripur et mort le 19 avril 1974 à Rawalpindi, est un militaire et homme d'État pakistanais. Général en chef de l'armée pakistanaise dès 1951, il s'empare du pouvoir et impose une dictature militaire après que, le 8 octobre 1958, le président Iskander Mirza a abrogé la constitution et proclamé la loi martiale. Il a été président de la république islamique du Pakistan du 27 octobre 1958 au 25 mars 1969 et est l'un des trois grands dirigeants militaires qu'a connu le pays. D'origine pachtoune et né dans une famille rurale du district d'Haripur, Muhammad Ayub Khan reçoit une formation militaire puis s'engage au sein de l'armée indienne britannique en 1929 avant de rejoindre l'armée pakistanaise en 1947, lors de la création du pays. Il progresse rapidement dans la hiérarchie militaire, jusqu'à devenir le premier Pakistanais à diriger les forces armées de la jeune nation en 1951. Après avoir été nommé ministre de la Défense en 1954, il est le co-auteur d'un coup d’État contre le gouvernement civil le 8 octobre 1958 avec l'aide du président Mirza, qu'il renverse et remplace ensuite rapidement. Dirigeant le pays pendant dix ans de manière autoritaire, Ayub Khan instaure une nouvelle constitution et entame des réformes économiques et sociales importantes. Il conduit une politique mêlant libéralisme économique, répartition de certaines richesses, réformes séculières et références à l'Islam. D'abord populaire, son pouvoir s'affaiblit progressivement après la deuxième guerre indo-pakistanaise de 1965. Il démissionne le 25 mars 1969 à la suite de vastes mouvements de contestation. Son héritage politique est controversé, étant le premier général pakistanais auteur d'un coup d’État, marquant ainsi le début de conflits récurrents entre pouvoirs civil et militaire dans le pays. (fr)
Muhammad Ayub Khan (14 Mei 1907 –19 April 1974), lebih dikenal sebagai Ayub, adalah seorang pimpinan jenderal bintang lima dan negarawan, yang menjabat sebagai Presiden Pakistan kedua dari 1958 sampai penurunan paksanya pada 1969. (in)
ムハンマド・アユーブ・ハーン（ウルドゥー語: محمد ایوب خان‎; 1907年5月14日 – 1974年4月19日）は、パキスタンの初代軍総司令官であり、第2代の同国大統領である。1958年のクーデターで政権に就き、1969年の暴動で辞任を強いられるまでその地位にとどまった。 (ja)
무함마드 아유브 칸(우르두어: محمد ایوب خان Muhammad Ayub Khan, 1907년 5월 14일 ~ 1974년 4월 19일)은 파키스탄의 군인이자 제2대 대통령(1958년~1969년)이다. 그는 다른 고령의 사관들의 우두머리에 진급을 시킨 최고 사령관 야히아 칸에게 권력을 넘겼다. 그는 1951년 파키스탄의 초대 최고 사령관이 되었고, 파키스탄의 군사 역사상 최연소 현역 장군이자 자기 추천의 최고 사령관이었다. 그는 선출된 국회를 해산하여 권력이 갈망하고 부패한 것을 기소하였다. 이 점에서 그는 무함마드 지아울하크와 페르베즈 무샤라프 같은 다른 군인들이 따른 판례를 세워 그들의 대통령직을 확신기키고 연장하는 시스템을 조종하였다. 군사의 간섭은 국가를 안정시키는 체제에 있어왔다. 자신의 대통령직의 10년의 세월에 국내 총생산이 인상적인 45%에 의하여 오르고, 제조품들이 면화 수출을 대체하기 시작하였다. 하지만 그의 정책들은 상류층 가족들과 군사와 함께 한 영주들을 보상하는 데 계획되어 성실한 민주주의를 복구하는 데 약간의 흥미를 가진 지배적인 과두 정치를 대표하였다. 지아울하크가 나중에 하면서 그는 소련에 대항하는 데 미국과 파키스탄을 제휴시키면서 미국 원조의 수십억 달러를 얻었다. 아직 이 재산은 동등하지 않게 분배되어 빈부차가 심해졌다. 이른바 부패한 선출된 정부를 해산한 그와 그의 가족은 재산을 모았다. 파키스탄에서 이어서의 군사 독재자들보다 그는 정부에서 인기있는 참가가 특권 있는 무대로서 파악된 민족 정신을 창조하고, 상류층들의 참가 지배를 위하여 책임이 있었다. 선출된 정부들은 전복되어 왔고, 부패 혹은 국가의 단일성과 안정을 유지하는 데 무능과 고발되었다. 저서로 〈주인들이 아닌 동지들〉(1967년)이 있다. (ko)
Muhammad Ayub Khan (Abbottabad, 14 maggio 1907 – Islamabad, 20 aprile 1974) è stato un generale e politico pakistano, nonché presidente del Pakistan dal 1962 al 1969. (it)
Muhammad Ayub Khan (Haripur (Brits-Indië), 14 mei 1907 – Islamabad (Pakistan), 19 april 1974) was een Pakistaans politicus en militair. Hij was het eerste hoofd van de strijdkrachten en de tweede president van het land. Ook was Ayub Khan korte tijd premier van Pakistan. (nl)
Muhammad Ayub Khan (urdu محمد ایوب خان; ur. 14 maja 1907, zm. 19 kwietnia 1974) – pakistański wojskowy i polityk. (pl)
Муха́ммед Айю́б Хан (англ. Ayub Khan, урду محمد ایوب خان‎; 14 мая 1907[…], Рехана[d], Британская Индия — 19 апреля 1974[…], Равалпинди, Пенджаб) — пакистанский государственный и политический деятель, главнокомандующий вооружёнными силами и президент Пакистана с 1958 по 1969 годы. (ru)
Maomé Aiube Cã (em pastó: محمد ايوب خان; romaniz.: Muhammad Ayub Khan; 14 de maio de 1907 próximo a Haripur – Islamabade, 19 de abril de 1974) foi presidente do Paquistão no período de 27 de outubro de 1958 a 25 de março de 1969. (pt)
Mohammad Ayub Khan, oftast kallad endast Ayub Khan, född 14 maj 1907 i Haripur, Khyber Pakhtunkhwa, död 19 april 1974 i Islamabad, var en pakistansk militär och politiker. Han var Pakistans president 1958-1969. Ayub Khan var pashtun och hans far var vid ett kavalleriregemente i den Brittisk-indiska armén. Själv fick Ayub Khan gå på Sandhurst och blev officer vid . General Ayub Khan blev Pakistans förste infödde arméchef i januari 1951 då han efterträdde britten . Han blandade sig i politiken och kunde lägga in veto mot politiska beslut om de påverkade arméns intressen. 1958 beslöt han och hans medhjälpare sig för att sätta stopp för de civila politikerna och ge landet "stabilitet". Under Ayub Khans styre genomfördes en stor jordreform. En ny konstitution trädde i kraft 1962, men makten stannade i Ayub Khans händer. Utrikespolitiskt sökte Ayub Khan stöd av USA som fick inrätta militära baser i Pakistan. Kriget mellan Pakistan och Indien 1965 undergrävde Ayub Khans ställning (trots att han utnämnde sig till fältmarskalk) och 1968 lämnade han över makten till arméchefen Yahya Khan. (sv)
Айюб Хан Мухаммед (14 травня 1907, с. Рехана поблизу Хріпура, провінція Хазара Британської Індії — 19 квітня 1974, Ісламабад) — пакистанський військовий і державний діяч. Закінчив Алі-гархський мусульманський університет і Військовий коледж у Сандгерсті (Велика Британія). Офіцер британської колоніальної армії (1927—1947), учасник Другої світової війни, генерал-майор (1948). У 1951 призначений головнокомандувачем пакистанської армії. З 1954 — міністр оборони. 7 жовтня 1958 в Пакистані відбувся військовий переворот. 27 жовтня, замість обраного в 1955 Іскандера Мірзи, Айюб Хан оголосив себе президентом країни, перебравши на себе диктаторські повноваження. В результаті перевороту був розпущений парламент, заборонені партії, запроваджена цензура преси та військові трибунали. Формально демократія була відновлена у 1962 після прийняття нової конституції Пакистану. Проте влада залишалася в руках військових. Урядові Айюб Хана, незважаючи на недемократичні методи правління та авторитаризм, вдалося добитися суттєвих успіхів в економіці. Була розпочата аграрна реформа, розвивалася національна промисловість. Проте ці реформи не змогли подолати вплив Однак, усі економічні реформи не змогли зламати вплив «21 родини» — найвпливовіших олігархічних груп, які в середині 1960-х продовжували контролювати 60 % промислового та 80 % банківського капіталу Пакистану. У лютому 1960 Айюб Хана був переобраний на президентський пост. На чергових президентських виборах у 1965 опозиція висунула як єдиного кандидата сестру «батька нації» А. М. Джинни — Фатіму Джинну. Проте це не завадило Айюб Хану перемогти. У зовнішній політиці Айюб Хан продовжив попередню орієнтацію на США та підтвердив участь Пакистану у військових структурах СЕАТО. В середині 1960-х Пакистан робив спроби підтримання антиіндійського повстання в Кашмірі. Проте це привело до погіршення становища Пакистану і короткотривалої, але повномасштабної війни з Індією у 1965. Шукаючи союзників, Пакистан почав зближуватися з Китаєм. Айюб Хан використав конфлікт для того, аби запровадити 6 вересня 1965 воєнний стан, що тривав аж до 1969. У листопаді 1968 під час виступу у Айюб Хана на 200-тисячному мітингу в Пешаварі студент політехнічного коледжу двічі вистрелив у нього. Президент залишився живим. Розпочалися репресії проти всієї опозиції, яку він звинуватив в підготовці замаху на своє життя. Було арештовано тисячі осіб, серед яких були популярні керівники опозиційних партій Зульфікар Алі Бхутто та . У відповідь на це у головних містах країни — Карачі, Лахорі, , Равалпінді — почалися масові виступи. Уряд запровадив комендантську годину та обмеження зібрань. Все це привело до прямих зіткнень демонстрантів з поліцією, з'явилися перші жертви. Уряд 11 лютого 1969 перевів З. А. Бхутто під домашній арешт у Ларкані на півночі Сінду, який перетворився на неофіційний центр опозиції. 15 лютого 1969 Айюб Хан змушений був скасувати воєнний стан. Айюб Хан для збереження влади зробив спробу створити проурядову коаліцію з представників правлячої Мусульманської ліги та ще семи поміркованих партій. Але це об'єднання, що отримало назву Комітет демократичних дій, не змогло завоювати довіру в народу. Також провалися ідея провести круглий стіл в кінці лютого — початку березня 1969. Увечері 25 березня 1969 у радіозверненні до народу Айюб Хан оголосив про свою відставку. Владу було передано головнокомандувачу збройних сил 52-річному генералові Агі Мохаммеду Ях'я Хану. (uk)
穆罕默德·阿尤布·汗（乌尔都语：محمد ايوب خان‎‎，英語：Muhammad Ayub Khan，1907年5月14日－1974年4月19日），巴基斯坦普什圖族軍事強人，獨裁者，第二任巴基斯坦總統。早年留學英國並成為印度陸軍高級軍官的他始終致力巴基斯坦脫離英属印度獨立，並且巴基斯坦建國後的1958年至1969年間統治巴基斯坦。因為他對鄰國印度的強硬作風，讓他頗受巴基斯坦國內人民的擁戴，不過也因與印度的交惡，在他任內，南亞始終呈現緊張的態勢。1965年，第二次印巴战争爆發。 1962年中印邊界戰爭後，他促使巴基斯坦加強和中國的關係，成為中國在當時少數的堅定盟友。 1969年，被政變推翻；3月25日陆军总司令叶海亚·汗接替阿尤布·汗任军法首席执行官，3月31日就任总统。 (zh)

dbo:termPeriod

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:order

dbp:ribbon

1939 (xsd:integer)
Burma Star BAR.svg (en)
Ribbon - War Medal.png (en)
Hilal-e-Jurat.png (en)
Pakistan Independence Medal 1947.png (en)
QE II Coronation Medal 1953.png (en)
Republic Medal 1956 .png (en)
Ribbon India Service Medal.png (en)
India General Service Medal .png (en)
Order of the British Empire .png (en)
Hilal-e-Pakistan .png (en)
Indian Distinguished Service Medal.png (en)
Nishan-e-Pakistan .png (en)
US Legion of Merit Chief Commander ribbon.png (en)

dbp:successor

dbp:termStart

1951-01-23 (xsd:date)
1954-10-24 (xsd:date)
1958-10-07 (xsd:date)
1958-10-27 (xsd:date)
1958-10-28 (xsd:date)
1965-03-23 (xsd:date)

dbp:type

award-star (en)
award‐star (en)

dbp:years

1951 (xsd:integer)
1954 (xsd:integer)
1958 (xsd:integer)
1965 (xsd:integer)

rdf:type

rdfs:comment

محمد أيوب خان عسكري ورئيس الجمهورية الإسلامية الباكستانية. ولد في المنطقة الشمالية من شبه جزيرة الهند، وبدأ حياته العملية ملتحقا بالجيش الهندي البريطاني ثم تولى رئاسة الجمهورية إثر انقلاب عسكري قام به. سلم الحكم سنة 1969 إلى الجيش بعد اضطرابات داخلية دامية أدت إلى تفتيت وحدة البلاد وقيام دولة بنغلاديش سنة 1971. (ar)
Ο Μουχάμαντ Αγιούμπ Χαν (14 Μαΐου 1907- 19 Απριλίου 1974) ήταν Πακιστανός στρατηγός ο οποίος διατέλεσε Πρόεδρος του Πακιστάν από το 1958 έως το 1969. (el)
Muhammed Ayub Khan (Urdu محمد ایوب خان‎; * 14. Mai 1907 im Dorf Rehana, Distrikt Hazara; † 20. April 1974 in Rawalpindi) war pakistanischer Offizier, Politiker und Präsident. Er war der jüngste General und (selbsternannte) Feldmarschall in Pakistans militärischer Geschichte. Er war ebenso der erste pakistanische Militär, der die Macht durch einen Putsch übernahm. (de)
Muhammad Ayub Khan (14 Mei 1907 –19 April 1974), lebih dikenal sebagai Ayub, adalah seorang pimpinan jenderal bintang lima dan negarawan, yang menjabat sebagai Presiden Pakistan kedua dari 1958 sampai penurunan paksanya pada 1969. (in)
ムハンマド・アユーブ・ハーン（ウルドゥー語: محمد ایوب خان‎; 1907年5月14日 – 1974年4月19日）は、パキスタンの初代軍総司令官であり、第2代の同国大統領である。1958年のクーデターで政権に就き、1969年の暴動で辞任を強いられるまでその地位にとどまった。 (ja)
Muhammad Ayub Khan (Abbottabad, 14 maggio 1907 – Islamabad, 20 aprile 1974) è stato un generale e politico pakistano, nonché presidente del Pakistan dal 1962 al 1969. (it)
Muhammad Ayub Khan (Haripur (Brits-Indië), 14 mei 1907 – Islamabad (Pakistan), 19 april 1974) was een Pakistaans politicus en militair. Hij was het eerste hoofd van de strijdkrachten en de tweede president van het land. Ook was Ayub Khan korte tijd premier van Pakistan. (nl)
Muhammad Ayub Khan (urdu محمد ایوب خان; ur. 14 maja 1907, zm. 19 kwietnia 1974) – pakistański wojskowy i polityk. (pl)
Муха́ммед Айю́б Хан (англ. Ayub Khan, урду محمد ایوب خان‎; 14 мая 1907[…], Рехана[d], Британская Индия — 19 апреля 1974[…], Равалпинди, Пенджаб) — пакистанский государственный и политический деятель, главнокомандующий вооружёнными силами и президент Пакистана с 1958 по 1969 годы. (ru)
Maomé Aiube Cã (em pastó: محمد ايوب خان; romaniz.: Muhammad Ayub Khan; 14 de maio de 1907 próximo a Haripur – Islamabade, 19 de abril de 1974) foi presidente do Paquistão no período de 27 de outubro de 1958 a 25 de março de 1969. (pt)
穆罕默德·阿尤布·汗（乌尔都语：محمد ايوب خان‎‎，英語：Muhammad Ayub Khan，1907年5月14日－1974年4月19日），巴基斯坦普什圖族軍事強人，獨裁者，第二任巴基斯坦總統。早年留學英國並成為印度陸軍高級軍官的他始終致力巴基斯坦脫離英属印度獨立，並且巴基斯坦建國後的1958年至1969年間統治巴基斯坦。因為他對鄰國印度的強硬作風，讓他頗受巴基斯坦國內人民的擁戴，不過也因與印度的交惡，在他任內，南亞始終呈現緊張的態勢。1965年，第二次印巴战争爆發。 1962年中印邊界戰爭後，他促使巴基斯坦加強和中國的關係，成為中國在當時少數的堅定盟友。 1969年，被政變推翻；3月25日陆军总司令叶海亚·汗接替阿尤布·汗任军法首席执行官，3月31日就任总统。 (zh)
Muhammad Ayub Khan (Haripur, Raj Britànic, 14 de maig de 1907 - Islamabad, Pakistan, 19 d'abril de 1974) militar i polític, va ser el segon President del Pakistan, i va governar entre 1958 i 1969. Es va convertir en oficial de l'exèrcit indi el 1928. Va lluitar en diversos teatres d'operacions durant la Segona Guerra Mundial, primer com a major i després com a coronel i posterior a això va ascendir fins al final dels rangs en la milícia de la recentment independent Pakistan. (ca)
Muhammad Ayub Khan (Urdu: محمد ایوب خان; 14 May 1907 – 19 April 1974), was the second President of Pakistan. He was an army general who seized the presidency from Iskander Mirza in a coup in 1958, the first successful coup d'état in the country's history. Popular demonstrations and labour strikes supported by the protests in East Pakistan ultimately led to his forced resignation in 1969. During his presidency, differences between East and West Pakistan arose to an enormous degree, that ultimately led to the Independence of East Pakistan. (en)
Muhammad Ajub Ĥan (en urdua: محمد ایوب خان‬‎; 14a de Majo 1907 – 19a de Aprilo 1974), amplekse konata kiel Ajub Ĥan, kun medaloj ekzemple de Ordeno de la Brita Imperio, estis pakistana politikisto kaj armea generalo kiu servis kiel la dua Prezidento de Pakistano el 1958 ĝis esti devigita rezigni meze de 1969 pro la ribelo de Orienta Pakistano. Li estis fama ĉar estis la unua kaj nura mem-nomumita kampmarŝalo, same kiel la unua reganto laŭ militleĝo kiu ekhavis la prezidentecon post la ekziligo de la Prezidento Iskander Mirza kiam tiu lasta deklaris la militleĝon kontraŭ la registaro de Feroz Ĥan Nun en 1958. (eo)
Mohammed Ayub Khan, más conocido com Ayub Khan (Haripur, 14 de mayo de 1907-19 de abril de 1974), fue el primer general de cuatro estrellas nativo de la India Británica y el único mariscal de campo del ejército pakistaní. También fue el primer dictador militar y segundo presidente de Pakistán entre los años 1958 y 1969. (es)
Muhammad Ayub Khan (urduz: محمد ایوب خان‎‎; , 1907ko maiatzaren 14a - Islamabad, 1974ko apirilaren 19a) pskistandar militar eta politikaria izan zen. Pakistango 2. presidentea izan zen. Indiako Britainiar Armadako kide izan zen eta Bigarren Mundu Gerran borrokatu zuen. Indiaren banaketa ondoren, Pakistanen armadan sartu zen. Armadako buru eta Defentsa ministro, 1958ko urriaren 27an, estatu-kolpe batean eman zuen presidentearen aurka, eta lehendakaria bihurtu zen. Ameriketako Estatu Batuekin eta Txinarekin harremanak estutu zituen, baina Sobietar Batasunarekin eta Indiarekin okertu ziren. Barne-politikan, pribatizazio- eta industrializazio-politikak eta azpiegiturak eraikitzeko politikak sartu zituen. (eu)
Mohammed Ayub Khan ou Muhammad Ayub Khan (en ourdou : محمد ایوب خان), né le 14 mai 1907 à Haripur et mort le 19 avril 1974 à Rawalpindi, est un militaire et homme d'État pakistanais. Général en chef de l'armée pakistanaise dès 1951, il s'empare du pouvoir et impose une dictature militaire après que, le 8 octobre 1958, le président Iskander Mirza a abrogé la constitution et proclamé la loi martiale. Il a été président de la république islamique du Pakistan du 27 octobre 1958 au 25 mars 1969 et est l'un des trois grands dirigeants militaires qu'a connu le pays. (fr)
무함마드 아유브 칸(우르두어: محمد ایوب خان Muhammad Ayub Khan, 1907년 5월 14일 ~ 1974년 4월 19일)은 파키스탄의 군인이자 제2대 대통령(1958년~1969년)이다. 그는 다른 고령의 사관들의 우두머리에 진급을 시킨 최고 사령관 야히아 칸에게 권력을 넘겼다. 그는 1951년 파키스탄의 초대 최고 사령관이 되었고, 파키스탄의 군사 역사상 최연소 현역 장군이자 자기 추천의 최고 사령관이었다. 그는 선출된 국회를 해산하여 권력이 갈망하고 부패한 것을 기소하였다. 이 점에서 그는 무함마드 지아울하크와 페르베즈 무샤라프 같은 다른 군인들이 따른 판례를 세워 그들의 대통령직을 확신기키고 연장하는 시스템을 조종하였다. 군사의 간섭은 국가를 안정시키는 체제에 있어왔다. 선출된 정부들은 전복되어 왔고, 부패 혹은 국가의 단일성과 안정을 유지하는 데 무능과 고발되었다. 저서로 〈주인들이 아닌 동지들〉(1967년)이 있다. (ko)
Mohammad Ayub Khan, oftast kallad endast Ayub Khan, född 14 maj 1907 i Haripur, Khyber Pakhtunkhwa, död 19 april 1974 i Islamabad, var en pakistansk militär och politiker. Han var Pakistans president 1958-1969. (sv)
Айюб Хан Мухаммед (14 травня 1907, с. Рехана поблизу Хріпура, провінція Хазара Британської Індії — 19 квітня 1974, Ісламабад) — пакистанський військовий і державний діяч. Закінчив Алі-гархський мусульманський університет і Військовий коледж у Сандгерсті (Велика Британія). Офіцер британської колоніальної армії (1927—1947), учасник Другої світової війни, генерал-майор (1948). У 1951 призначений головнокомандувачем пакистанської армії. З 1954 — міністр оборони. (uk)

rdfs:label

محمد أيوب خان (رئيس باكستان) (ar)
Muhammad Ayub Khan (ca)
Muhammed Ayub Khan (de)
Αγιούμπ Χαν (el)
Ajub Ĥan (eo)
Ayub Khan (President of Pakistan) (en)
Ayub Khan (es)
Ayub Khan (eu)
Muhammad Ayub Khan (in)
Muhammad Ayub Khan (fr)
Ayyub Khan (it)
アユーブ・ハーン (ja)
아유브 칸 (ko)
Mohammed Ayub Khan (nl)
Muhammad Ayub Khan (pl)
Maomé Aiube Cã (general) (pt)
Айюб Хан, Мухаммед (ru)
Mohammad Ayub Khan (sv)
Айюб Хан (uk)
阿尤布·汗 (zh)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:wikiPageWikiLink of