Dido (original) (raw)

About DBpedia

عليسة وتعرف أيضاً باسم أليسا أو أليسار هي ابنة ملك صور ومؤسسة قرطاج وملكتها الأولى. اشتهرت بعد ذكرها في الإنياذة التي كتبها فرجيل. وعرفت بدهائها وحسن التدبير اللذان سمحا لها بإنشاء وحكم قرطاج في شمال أفريقية التي عرفت بتجارتها الواسعة وسيطرتها على بحار المتوسط. كما أن تصاهرها مع سكان شمال أفريقية أوجد الشعب البونيقي الذي استوطن سواحل المتوسط.

thumbnail

Property Value
dbo:abstract عليسة وتعرف أيضاً باسم أليسا أو أليسار هي ابنة ملك صور ومؤسسة قرطاج وملكتها الأولى. اشتهرت بعد ذكرها في الإنياذة التي كتبها فرجيل. وعرفت بدهائها وحسن التدبير اللذان سمحا لها بإنشاء وحكم قرطاج في شمال أفريقية التي عرفت بتجارتها الواسعة وسيطرتها على بحار المتوسط. كما أن تصاهرها مع سكان شمال أفريقية أوجد الشعب البونيقي الذي استوطن سواحل المتوسط. (ar) Dido (també coneguda amb els noms d'Elissa o Elyssa, del fenici ) era una princesa filla del rei de Tir Mattan I, a Fenícia, que va fugir del seu germà Pigmalió, que conspirava pel poder, i va desembarcar a la costa de l'actual Tunísia, i hi fundà, segons la llegenda, Cartago. El nom Dido és un nom fenici i significa 'heroïna'. La seva història, l'esmenta Justí, encara que fou retocada per d'altres, especialment Virgili. El relat diu que a la mort del rei Mutgo (Matgenus, Methres) de Tir (Mataan I) fou proclamat el seu fill Pigmalió (Pygmalion) i la seva filla Dido o Elissa es va casar amb el seu oncle Acerbes (Acerbas, Sichaeus, Servius, Sicharbas), sacerdot d'Hèrcules, la funció principal del regne. Acerbes tenia un gran tresor que ningú més coneixia, però Pigmalió se'n va assabentar i va fer matar el seu oncle. Dido, que havia tingut un somni premonitori, va fer preparatius per sortir del país, però va fer veure que acceptava els fets i que aniria a casa del seu germà. Amb els criats encarregats de fer el trasllat de residència i alguns nobles tirians amics, van sortir amb vaixell a la recerca d'una nova terra, i primer van arribar a Xipre, on se'ls va unir un sacerdot de Zeus amb la dona i fills, i on van agafar vuit dones per fer de parelles dels que no en tenien. Mentrestant, Pigmalió va enviar a perseguir la seva germana, però la seva mare l'en va dissuadir, i així ella va arribar amb seguretat a la costa d'Àfrica, on es va trobar amb el gran rebuig inesperat dels pobles amazics. Gràcies a la seva habilitat va aconseguir, no obstant això, fundar la ciutat de la manera següent: Va demanar terres al cap de la tribu que governava els terrenys que després serien Cartago, anomenat Iarbes o Hiarbes (esmentat també com a Jarabas, Iarabas, i altres variants del nom). Aquest li va prometre, astutament, que rebria tanta terra com abastés una pell de bou. Dido va tallar la pell de bou en tires finíssimes, les va posar l'una al costat de l'altra i, d'aquesta manera va poder cobrir una gran parcel·la de terra que fou el turó de Birsa, que vol dir 'turó de la pell del brau'. En aquest fragment de la costa es va construir, segons la llegenda, el , una fortalesa protegida amb murs que seria l'embrió del centre de comerç fenici que esdevindria Cartago i es trobava damunt del port de la ciutat. L'assentament aviat va esdevenir una ciutat comercial i, a canvi d'un tribut anyal, els libis li van permetre construir la ciutat de Cartago. Iarbes va demanar la mà de Dido i va amenaçar amb la guerra si li era rebutjada. Els delegats cartaginesos van comunicar a la reina la petició dient que el rei demanava alguna persona per ser instruït i que no li la podrien donar perquè no hi hauria ningú a la ciutat disposat a fer aquest sacrifici, i Dido els va renyar dient que qualsevol ciutadà havia d'estar llest per fer aquest sacrifici; els delegats, llavors, li van dir a la reina que el que volia Hiarbes era la seva mà i que hauria de fer el sacrifici. Va demanar tres mesos de temps i al final d'aquests, en una cerimònia suposadament per acomiadar-se del seu primer marit i preparar-se per a les noves noces, es va suïcidar clavant-se una espasa al pit. A més a més, per a Virgili, Dido també està relacionada amb Enees: durant la fugida de Troia, una tempesta empeny Enees a la costa de la nova ciutat de Cartago, la reina de la qual, Dido, l'acull com a convidat. A causa d'un complot de Venus, la mare d'Enees, Dido s'enamora bojament d'ell. Però Zeus recorda aleshores a Enees els seus deures i ell abandona Cartago, cosa que duu Dido a suïcidar-se. Però ella jurà venjança i establí, d'aquesta manera, la base del conflicte posterior entre Roma i Cartago. La consumació literària d'aquesta història, la coneixem per l'Eneida de Virgili, el mite de la fundació de l'Imperi Romà, i ha estat perpetuat per moltes obres posteriors, entre les quals hi ha l'òpera Dido i Enees de Henry Purcell. La vida de Dido se situa a l'entorn del 800 aC. Pigmalió fou rei de Tir del 821 al 774 aC. (ca) Dídó (2. pád Dídony, též Elissa) byla sestrou fénického krále Pygmalióna z Týru, bájná zakladatelka a první královna Kartága. Spáchala sebevraždu poté, co ji opustil Aineiás, do kterého se beznadějně zamilovala. (cs) Dido (auch Elissa oder Elyssa) war der Gründungslegende Karthagos nach eine phönizische Prinzessin. (de) Στην ελληνική μυθολογία η Διδώ ήταν πριγκίπισσα της Τύρου, που πήγε στη Βόρεια Αφρική και ίδρυσε την Καρχηδόνα. Η Διδώ είχε κληρονομήσει τον θρόνο της Τύρου από τον πατέρα της, Μάττα ή Μύττο, μαζί με τον σύζυγό της Σιχαίο, πλούσιο ιερέα του Ηρακλή. Ο νεότερος όμως αδελφός της Διδούς, ο Πυγμαλίων, δολοφόνησε τον Σιχαίο και κατέλαβε την εξουσία. Μόλις το έμαθε η Διδώ, παρέλαβε τους θησαυρούς του νεκρού πλέον συζύγου της και επιβιβάσθηκε σε ένα πλοίο μαζί με μερικούς αφοσιωμένους της Τυρίους και δούλους της. Το πλοίο τους μετέφερε στην Κύπρο και από εκεί στις ακτές της Λιβύης, στη χώρα Γετουλία ή Νουμιδία, όπου ζήτησε από τους ντόπιους και τον βασιλιά τους Ιάρβα να της επιτρέψουν να χτίσει στην ακτή μία πόλη. Ο αρχικώς αρνήθηκε, όταν όμως η Διδώ του προσέφερε πλούσια δώρα δέχθηκε, υπό τον όρο η πόλη να καταλαμβάνει τόση έκταση όση ένα τομάρι βοδιού. Η πανέξυπνη Διδώ τότε έκοψε το τομάρι σε πολύ στενές λωρίδες και, ενώνοντας τη μία με την άλλη, περικύκλωσε τόσο χώρο, ώστε της έφθασε να κτίσει την Καρχηδόνα και την ακρόπολή της, τη Βύρσα (βύρσος = δέρμα, τομάρι). Ο Ιάρβας τότε τη ζήτησε σε γάμο, η Διδώ όμως, πιστή στη μνήμη του Σιχαίου, αρνήθηκε. Και, κατά την εκδοχή αυτή, για να αποφύγει τις συνέπειες από τον βάρβαρο βασιλιά, ανέβηκε σε μια πυρά και αυτοκτόνησε με ένα μαχαίρι. Μετά τον θάνατό της τιμήθηκε ως θεά: ο ναός της κτίστηκε στο λιμάνι της Καρχηδόνας. Αυτή την αρχική παράδοση τη μεταρρύθμισαν ως προς το τέλος της οι Ρωμαίοι ποιητές Ναίβιος και Έννιος, επιδιώκοντας να δικαιολογήσουν το άσπονδο μίσος των Καρχηδονίων για τη Ρώμη. Αυτούς ακολούθησε και ο Βιργίλιος, που στο τέταρτο βιβλίο της Αινειάδας περιγράφει τον τραγικό έρωτα της Διδούς για τον Αινεία, όταν αυτός πέρασε από τη βορειοαφρικανική ακτή. Ο Αινείας ανταποκρίθηκε αρχικώς στον έρωτά της, αλλά πήρε εντολή από τον Δία να φύγει για την Ιταλία, οπότε άρχισε να ετοιμάζεται να αναχωρήσει κρυφά. Η Διδώ όμως το κατάλαβε. Τότε άναψε φωτιά μέσα στην οποία έριξε το ξίφος του, την εικόνα του και καθετί που μπορούσε να της θυμίζει την απιστία του. Στη συνέχεια ανέβηκε στη φωτιά και κάηκε. Πριν πεθάνει όμως καταράστηκε τον Αινεία και έκανε έκκληση στους Τυρίους να τρέφουν μίσος κατά των απογόνων του, που ήταν οι Ρωμαίοι. Από τον μύθο της Διδούς εμπνεύσθηκε και ο Οβίδιος, που άλλοτε ακολουθεί την αρχική παράδοση και άλλοτε τη ρωμαϊκή. * Ο μεγάλος αστεροειδής 209 Διδώ (209 Dido), που ανακαλύφθηκε το 1879, πήρε το όνομά του από τη μυθική αυτή πριγκίπισσα. (el) Laŭ grekaj kaj romiaj fontoj, Dido, foje Didona, aŭ Elizo de Tiro aperas kiel fondintino kaj unua reĝino de Kartago, en la nuna Tunizio. Ŝia famo ŝuldiĝas ĉefe al rakonto inkludita en la Eneado de la romia poeto Vergilio. Ŝi estis filino de la reĝo de Tiro, nome Belo, konata ankaŭ kiel Muto. Dido havis du gefratojn: nome Pigmaliono, kiu heredis la regnon Tiro, kaj Ana. Ŝin ame konkeris kaj poste forlasis Eneo, rifuĝinto el Trojo, fondonto de la romia regno; ŝi bruligis sin en sia amdoloro sur ŝtiparo, kiel Vergilio rakontas en sia Eneado (eo) Dido (/ˈdaɪdoʊ/ DY-doh; Ancient Greek: Διδώ Greek pronunciation: [diː.dɔ̌ː], Latin pronunciation: [ˈdiːdoː]), also known as Elissa (/əˈlɪsə/ ə-LISS-ə, Ἔλισσα), was the legendary founder and first queen of the Phoenician city-state of Carthage (located in modern Tunisia), in 814 BC. In most accounts, she was the queen of the Phoenician city-state of Tyre (today in Lebanon) who fled tyranny to found her own city in northwest Africa.Known only through ancient Greek and Roman sources, all of which were written well after Carthage's founding, her historicity remains uncertain. The oldest references to Dido are attributed to Timaeus, who was active around 300 BC, or about five centuries after the date given for the foundation of Carthage. Details about Dido's character, life, and role in the founding of Carthage are best known from the account given in Virgil's epic poem, the Aeneid, written around 20 BC, which tells the legendary story of the Trojan hero Aeneas. Dido is described as a clever and enterprising woman who flees her ruthless and autocratic brother, Pygmalion, after discovering that he was responsible for her husband's death. Through her wisdom and leadership, the city of Carthage is founded and made prosperous. Dido remains an enduring figure in Western culture and arts since the early Renaissance and into the 21st century. In the early 20th century, she was also chosen as a national symbol in Tunisian nationalism, so that e.g. Tunisian women can be poetically referred to "Daughters of Dido"; Dido (Elissa) has also been represented on Tunisian currency in 2006. (en) Dido, batzuetan Elissa edo Elyssa (fenizieraz: 𐤄𐤋𐤉𐤔𐤔𐤀), Tiroko errege alaba zen. Bere neba errukigabe eta autokratikotik, , ihes egiten duen emakume argi eta ekintzaile bat bezala deskribatua da, bere senarraren heriotzaren arduraduna bera izan zela jakin ondoren. Bere jakinduria eta lidergoaren bidez, Kartago hiria (gaur egungo Tunisian) sortu eta oparo bihurtu zuen. Dido izenak, fenizieraz, heroi esan nahi du. Kartagoren sorrera, antzinako greziar eta erromatar iturrietatik bakarrik ezagutzen da, gehienak Kartago sortu eta askoz beranduago idatziak izan ziren. Kontakizun gehienetan, Tiro feniziar hiri-estatuko erregina zen, gaur egun, Libanon, eta tiraniatik ihes egin zuen Afrikako ipar-mendebaldean bere hiria sortzeko. Hari buruzko iturri nagusia Virgilio Antzinako Erromako poeta zen, Eneidan aipatzen baitu. Virgilioren arabera, Dido erregina, Olinpoko jainko-jainkosen eraginez, Eneas heroiaz maitemindu zen: Dido, oraindik ere, herri kulturan iraunkorreko figura da, XXI. mendean antzezlanetan, artelanetan eta beste obratan agertzen da. Bere ondarea, bereziki indartsua da Tunisian, non, batzuetan, bertako emakumeak, Didoren alabak deitzen dira, eta Dido ikur nazionaltzat hartzen da, baita bere irudia txanponean agertu da ere. (eu) En fuentes griegas y romanas, Dido o Elisa de Tiro (en fenicio Eliša, ‘Išt)​ aparece como la fundadora y primera reina de Cartago, en el actual Túnez. Su fama se debe principalmente al relato incluido en la Eneida del poeta romano Virgilio. Era hija del rey de Tiro Matán I y tenía dos hermanos: Pigmalión (forma griega del fenicio Pu'mayyaton), quien heredó el trono de Tiro, y la pequeña Ana. (es) Didon (latin : Dido), Elyssa, Elissa, Elisha, Elysha ou Hélissa, est une princesse phénicienne, fondatrice légendaire et première reine de Carthage. Arrivée des côtes de Phénicie (actuel Liban) aux côtes d'Afrique du Nord, dans l'actuelle Tunisie, elle fonde la cité de Carthage. Selon la légende, elle se serait immolée par le feu pour ne pas avoir à épouser le souverain des lieux, Hiarbas. Dans la mythologie grecque et romaine, Didon est la fille de Bélos et sœur d'Anne et du roi de Tyr, Pygmalion. Le mythe de Didon a été repris par Virgile dans son œuvre, l’Énéide. Il a également fait l'objet de nombreuses utilisations dans les autres arts : en musique, en peinture, en sculpture, etc. (fr) Dalam sumber Yunani dan Roman Dido merupakan sebagai pendiri dan ratu pertama Kartago (pada hari modern Tunisia). Dia menjadi yang terkenal untuk cerita yang cenderung oleh syair Roman Virgil di Aeneid. Dalam sumber mereka, lebih dikenal dengan Elissa. Nama Elissa diambil dari nama Bangsa Fenisia Elishat. Nama Dido, kebanyakan digunakan oleh penulis latin. Nama Elissa lebih dikenal di Kartago. (in) ディードー（古希: Διδώ, Dīdō, ラテン語: Dido）は、フェニキアの都市国家カルタゴを建国したと伝えられている伝説上の女王である。ギリシア神話・ローマ神話に登場する。長母音を省略してディド、ディドーとも表記される。 2006年よりチュニジアで発行されている10ディナール紙幣に肖像が使用されている。 (ja) Koningin Dido van Tyrus (Romeinse naam) of Elissa/Elyssa (Fenicische naam: ) is een van de hoofdfiguren uit de Aeneis van Vergilius en volgens de legende de stichteres van Carthago. De naam Dido is mogelijk Semitisch (en betekent dan 'geliefde'). Dido is dan synoniem met de Carthaagse godin Tanit. (nl) 디도(그리스어: Διδώ, 영어: Dido)는 트로이의 망명객 아이네이아스의 전설에 등장하는 카르타고의 여왕이다.그리스로마 문헌에 따르면 디도는 현재 투니시아인 카르타고의 창건자이자 첫 여왕이다. 그녀는 로마 시인 버질의 작품 아이네이드에 주어진 설명으로 가장 잘 알려져 있다. 약간의 문헌에서 그녀는 엘리사(Elissa)로 알려져 있다. 엘리사라는 이름은 아마도 페니키아 어의 '엘리샤트'의 그리스식 표기로 여겨진다. '디도'라는 이름은 라틴 저자가 사용했는데, '방랑자' 또는 '집시'를 의미한다. 트로이에 적대심을 갖고 있는 유노는 트로이가 함락된 후 목숨을 건져 아이네아스 지휘 아래 시칠리아로 피신하는 트로이 함대를 파멸시키려고 한다. 바람의 신 아이올루스는 유노의 명령으로 트로이 함대가 풍랑에 휩쓸리도록 하지만, 넵투누스의 개입으로 함대는 구출되어 카르타고항으로 피신을 한다. 유피테르는 베누스에게 트로이 유랑민이 라비니움에 정착한 후, 알바 롱가를 거쳐 로마를 건설하게 되리라고 예언한다. 메르쿠리우스는 카르타고의 여왕 디도가 트로이 유랑민에게 호감을 갖도록 유도한다. 한편 아이네아스는 사냥꾼으로 변장한 어머니 비너스를 만나 카르타고와 디도에 관해 정보를 얻는다. 얼마 후 아이네아스와 그가 이끄는 유랑민은 디도로부터 환영을 받음과 동시에, 디도는 비너스의 영향으로 아이네아스에게 호감을 갖는다. 환영 만찬회에서 디도는 트로이의 최후와 아이네아스의 7년간에 걸친 유랑 생활에 대해 이야기 해 줄 것을 청한다. (ko) Didone o Elissa è una figura femminile della mitologia classica. Fu la fondatrice e prima regina di Cartagine (corrispondente all'odierna Tunisi), dopo essere stata regina consorte del regno fenicio di Tiro. Secondo la narrazione virgiliana dell'Eneide, si innamorò dell'eroe troiano Enea, figlio di Anchise, quando egli approdò a Cartagine per colpa di una tempesta causata da Giunone prima di arrivare nel Lazio, ed ebbero una relazione. Disperata per la partenza improvvisa di Enea, costretto dal Fato, Didone si trafisse con la spada donatale dal troiano, chiedendo al suo popolo di vendicarla e profetizzando i futuri scontri tra Cartagine e i discendenti di Enea, ovvero i Romani. (it) Dydona (Elissa; łac. Dido, poetycka forma Didona pochodzi od Wergiliusza) – według Eneidy legendarna założycielka Kartaginy i jej pierwsza królowa. Według przekazu starożytnych historyków Timajosa i Pompejusza Trogusa z Tyru miała w IX wieku p.n.e. zbiec garstka jego mieszkańców na północne wybrzeża Afryki, niedaleko fenickiej kolonii Utyki. Przywódczynią kolonistów była Dydona (zwana też Eliszą lub Elissą), która uciekła, ponieważ brat Pigmalion zabił jej męża Acharbasa. W jej otoczeniu znajdowali się bogaci Fenicjanie (nie jest wyjaśnione dlaczego, prawdopodobnie to oni uciekali), w drodze zatrzymali się na Cyprze, skąd zabrano arcykapłana i dużą grupę dziewcząt. Gdy wysiedli na ląd, otoczyli ich miejscowi Numidyjczycy i zaczęły się pertraktacje. Ostatecznie Dydonie użyczono takiego skrawka ziemi na wybrzeżu, jaki obejmie skóra wołu. Dydona pocięła więc ją na wąskie paski i objęła nimi miejsce, na którym wzniesiono Byrsę (stgr. βύρσα 'skóra') – akropol Kartaginy. Imię Elissy zostało zmienione przez tubylców na Dydona, co oznacza „wędrowniczka”. Wcześniejsze imię pochodzi od fenickiego bóstwa Ela – być może więc Elissa była w Fenicji jego kapłanką. Gdy założone przez nią miasto rozkwitło, chciwy jej bogactw Jarbas (Iarbas, Hiarbas) poprosił o jej rękę, grożąc w razie odmowy wojną. Aby uniknąć małżeństwa z barbarzyńskim królem i pozostać wierną zamordowanemu mężowi, Dydona wstąpiła na zapalony stos i przebiła się mieczem). Wergiliusz w Eneidzie cofnął legendę o Dydonie do czasów Eneasza. Tam Dydona odbiera sobie życie na stosie, gdy na rozkaz Jowisza opuszcza ją umiłowany Eneasz. Motyw porzucenia Dydony wykorzystany został przez w operze Didone abandonnata (1724). Postać jej pojawia się również w operach: Henry'ego Purcella – Dydona i Eneasz oraz Hectora Berlioza – . (pl) Dido, som också är känd som Elissa, var enligt den grekiska traditionen dotter till kung Mutto av Tyrus, syster till Pygmalion, Sychaeus hustru och Karthagos grundare. Efter det att hennes man hade mördats av Pygmalion flydde Dido till Afrikas kust där kung Jarbas lovade henne så mycket land som kan omslutas av en oxhud. Dido skar huden i strimlor, och med detta kunde hon omsluta tillräckligt med mark för att kunna bygga en borg. Runt borgen växte staden Karthago fram. Enligt en version av legenden gick hon i döden för att undkomma kung Jarbas frierier. I den mest kända versionen från Vergilius Aeneiden skildras istället kärleken mellan Dido och den mytologiske hjälten Aeneas. Aeneas överger Dido på Jupiters befallning varvid Dido tar sitt liv genoma att bestiga bålet. Dido förbannar trojanerna vilket ger ett mytiskt ursprung till de puniska krigen mellan Rom och Karthago. Enligt modern forskning kan Dido och den karthagiska modergudinnan Tinnit ha samma ursprung. Tragedin om Dido och Aeneas har skildrats på operascenen: * Dido och Aeneas av Henry Purcell (musik) och Nahum Tate (libretto), uruppförd 1689 i London. * av Leonardo Vinci (musik) och Pietro Metastasio (libretto), uruppförd 1726 i Rom. * Aeneas i Carthago av J M Kraus (musik) och J H Kellgren (libretto), uruppförd 1799 i Stockholm (sv) 狄多（古希臘語：Διδώ Dīdō，拉丁語：Dido）据古希腊和古罗马史料记载，曾是古迦太基女王，迦太基城的建立者。最使她出名的当属古罗马诗人维吉尔在《埃涅阿斯纪》中的记载。埃涅阿斯与狄多相爱，但因为要去建立未来的罗马，不得不离开迦太基，狄多心碎自杀。不過根據記載埃涅阿斯與狄多相差一百年之久，因此不可能相遇。 (zh) Дидо́на (лат. Dido, др.-греч. Δειδώ), Элисса (др.-греч. Ἔλισσα), Фиоссо (др.-греч. Θειοσσώ) (конец IX века до н. э.) — царица, легендарная основательница Карфагена, возлюбленная Энея, совершившая самосожжение после его отъезда. (ru) Дідо́на (лат. Dydo, род. відм. Dydonis) — легендарна засновниця Карфагена, первісно — одне з фінікійських божеств. У IX ст. до н. е. — міфічна фінікійська цариця, небога й дружина Сіхея(Акербанта), верховного жерця Мелькарта в Тірі. Коли її брат Пум'ятон убив Сіхея, щоб захопити його скарби, Дідона втекла з Тіра й зі жменькою земляків оселилася на північному узбережжі Африки, біля фінікійської колонії Утіки. Місцевий володар Ярбас пообіцяв віддати Дідоні стільки землі, скільки обійме шкіра з вола; Дідона порізала шкіру на вузькі пасочки й охопила ними територію, на якій заснувала могутнє місто Карфаген. Бувши не в змозі захиститися від ненависних залицянь Ярбаса, вкоротила собі віку. Відома завдяки давньогрецьким і римським джерелам (більшість з цих джерел написана саме після заснування Карфагена), але все ж її історична постать залишається невідомою.Деталі про характер, життя Дідони і її роль в заснуванні Карфагена ми знаємо завдяки Вергілієвій поемі “Енеїда”, в якій розповідається про троянського героя Енея. У своєму творі Вергілій описує Дідону як розумну й ініціативну жінку, яка втекла від свого брата Пум'ятона (Пігмаліона), після того, як дізналася, що він відповідальний за смерть її чоловіка. Завдяки її розуму і якостям правительки, засноване нею місто процвітало. Дідона і досі є популярною фігурою в сучасних п'єсах і різних витворах мистецтва. Її вплив на культуру особливо помітний в Тунісі, де жінки називають себе “доньками Дідони”, її вважають національним символом. (uk)
dbo:thumbnail wiki-commons:Special:FilePath/Guérin_Énée_racontant...le_de_Troie_Louvre_5184.jpg?width=300
dbo:wikiPageExternalLink http://iconographic.warburg.sas.ac.uk/vpc/VPC_search/subcats.php%3Fcat_1=8&cat_2=15&cat_3=626&cat_4=970 http://www.queendido.org http://homepage.mac.com/cparada/GML/Dido.html https://hal.archives-ouvertes.fr/hal-03071551/ https://web.archive.org/web/19990901194817/http:/courses.washington.edu/hum523/dido/index.html https://web.archive.org/web/20040606112311/http:/www.tonykline.free-online.co.uk/Virgilhome.htm https://web.archive.org/web/20040619025007/http:/www2.prestel.co.uk/rey/dido.htm https://web.archive.org/web/20070406131254/http:/courses.washington.edu/hum523/dido/HeroidesVII(trans).html https://www.perseus.tufts.edu/cgi-bin/ptext%3Flookup=App.+Pun.+1.1 http://www.forumromanum.org/literature/justin/english/trans18.html%233 http://courses.washington.edu/hum523/dido/index.html
dbo:wikiPageID 83875 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength 39225 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID 1121368693 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink dbr:Calculus_of_variations dbr:Carthage dbr:Punic_Wars dbr:Pygmalion_of_Tyre dbr:Roman_Republic dbr:Romeo_and_Juliet dbr:Saverio_Mercadante dbr:Belus_II dbr:Menander_of_Ephesus dbr:Mercury_(mythology) dbr:Henry_VI_Part_2 dbr:Belus_(Egyptian) dbr:Berbers dbr:David dbr:David_Rohl dbr:Anna_Perenna dbc:Mythological_city_founders dbc:Ancient_Greeks_in_Africa dbr:Josephus dbr:Renaissance dbr:Utica,_Tunisia dbr:Venus_(mythology) dbr:Virgil dbr:Domenico_Sarro dbr:Niccolò_Jommelli dbc:Women_rulers_in_Africa dbr:Ancient_Greece dbc:Deified_women dbr:Maurus_Servius_Honoratus dbr:Melqart dbr:Niccolò_Piccinni dbr:Nora_Stone dbr:Oblique_case dbr:Christopher_Marlowe dbr:Civilization_II dbr:Civilization_V dbr:Classicist dbr:Cleopatra dbr:El_(deity) dbr:Epic_poetry dbr:Frank_Moore_Cross dbr:Gnaeus_Pompeius_Trogus dbr:Goethe dbr:Greek_Dark_Ages dbr:Greek_mythology dbr:Names_of_God_in_Judaism dbc:Ancient_African_women dbr:The_Merchant_of_Venice dbr:The_Tempest dbr:Broadside_(music) dbr:Antarctica dbr:Antony_and_Cleopatra dbr:Appian dbr:Leonardo_Vinci dbr:Les_Troyens dbr:Libya_(mythology) dbr:Sid_Meier dbr:Zenobia dbr:Francesco_Cavalli dbr:Iarbas dbr:Augustan_History dbr:Baldassare_Galuppi dbc:Legendary_rulers dbr:Troy dbr:Tunisia dbr:Tunisian_dinar dbr:Tyre,_Lebanon dbr:Tyre_(Lebanon) dbr:William_Shakespeare dbr:Garamantes dbr:Giuseppe_Sarti dbr:Iris_(mythology) dbr:Justin_(historian) dbr:209_Dido dbr:Aeneas dbr:Ancient_Carthage dbr:Ancient_Rome dbr:Cyprus dbc:Ancient_queens_regnant dbr:Famagusta dbr:Fascist_Italy_(1922–1943) dbr:Ballad dbr:Barcids dbr:Ovid dbr:Palmyra dbc:Legendary_Greek_people dbc:9th-century_BC_Punic_people dbc:Carthaginian_women dbc:Monarchs_of_Carthage dbr:Dido,_Queen_of_Carthage_(play) dbr:Dido_and_Aeneas dbr:Didon_(Desmarets) dbr:Didone_(opera) dbr:Didone_abbandonata_(Sarti) dbr:Gnaeus_Naevius dbr:Hiram_I dbr:Titus_Andronicus dbr:Pyre dbr:Hamlet dbr:Hannibal dbr:Hasdrubal_the_Boetharch dbr:Hector_Berlioz dbr:Henry_Purcell dbc:9th-century_BC_women_rulers dbr:Isoperimetric_problem dbr:James_Rolfe_(composer) dbr:Baal-Eser_II dbc:Carthaginian_mythology dbr:Taormina dbr:Cothon dbr:Marcus_Terentius_Varro dbr:The_Wandering_Prince_of_Troy dbr:Abibaal dbr:Acerbas dbc:Phoenician_characters_in_the_Aeneid dbr:Aeneid dbr:Against_Apion dbc:Africa_in_Roman_mythology dbc:Characters_in_Book_VI_of_the_Aeneid dbc:Tunisian_women dbr:Charlotte_von_Stein dbr:Chaucer dbr:Johann_Adolph_Hasse dbr:Juno_(mythology) dbr:Jupiter_(mythology) dbr:Lebanon dbr:Heracles dbr:Thriller_(genre) dbr:Timaeus_(historian) dbr:Henry_Desmarets dbr:Turkish_Army dbr:Didon_(Piccinni) dbr:Phoenicia dbr:Phoenician_language dbr:Poseidon dbr:Solomon dbr:Civilization_VI:_Gathering_Storm dbr:Christoph_Graupner dbr:Mattan_I dbr:Semiramis dbr:Semitic_people dbr:Semitic_root dbr:Shalmaneser_III dbr:Trojan_War dbr:Story_of_Wenamun dbr:Michael_Grant_(author) dbr:Punic_language dbr:Mount_Dido dbr:Tunisian_nationalism dbr:Silius_Italicus dbr:Metastasio dbr:A._S._Kline dbr:Hypocoristicon dbr:Sychaeus dbr:Coup_D'etat dbr:R._S._Conway dbr:Lost_writings dbr:Isoperimetry dbr:Junianus_Justinus dbr:The_Divine_Comedy dbr:File:Affresco_romano_-_Enea_e_di.jpg dbr:File:Guérin_Énée_racontant_à_Didon_les..._de_la_ville_de_Troie_Louvre_5184.jpg dbr:File:Dido_throne_MAN_Napoli_Inv8898.jpg dbr:File:Dido_Cochet_Louvre_ENT2000.10.jpg dbr:Elmer_Bagby_Atwood dbr:File:10_TND_-_2005_-_obverse.jpg dbr:File:Dosso_Dossi_041.jpg dbr:File:Guercino_Morte_di_Didone.jpg dbr:File:Jongen_S191a_Didon.jpg dbr:File:Meister_des_Vergilius_Vaticanus_001.jpg dbr:Wikt:Reconstruction:Proto-Semitic/ʾil- dbr:Wikt:Reconstruction:Proto-Semitic/ʾiš- dbr:Wikt:𐤀𐤎
dbp:date 1999-09-01 (xsd:date)
dbp:url https://web.archive.org/web/19990901194817/http:/courses.washington.edu/hum523/dido/index.html
dbp:wikiPageUsesTemplate dbt:About dbt:Authority_control dbt:Cite_conference dbt:Cite_journal dbt:Cn dbt:Commons_category dbt:Dubious dbt:IPA-la dbt:IPAc-en dbt:Lang-grc dbt:Poemquote dbt:Reflist dbt:Respell dbt:Script dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:Transliteration dbt:Use_dmy_dates dbt:Webarchive dbt:IPA-el dbt:Wikisource1911Enc dbt:SpecialChars dbt:Aeneid dbt:Famous_Carthaginians dbt:Dido_and_Aeneas
dct:subject dbc:Mythological_city_founders dbc:Ancient_Greeks_in_Africa dbc:Women_rulers_in_Africa dbc:Deified_women dbc:Ancient_African_women dbc:Legendary_rulers dbc:Ancient_queens_regnant dbc:Legendary_Greek_people dbc:9th-century_BC_Punic_people dbc:Carthaginian_women dbc:Monarchs_of_Carthage dbc:9th-century_BC_women_rulers dbc:Carthaginian_mythology dbc:Phoenician_characters_in_the_Aeneid dbc:Africa_in_Roman_mythology dbc:Characters_in_Book_VI_of_the_Aeneid dbc:Tunisian_women
rdf:type owl:Thing yago:WikicatBritishPeople yago:WikicatBritishPeopleOfFrenchDescent yago:WikicatBritishPopSingers yago:WikicatBritishSingers yago:WikicatCarthaginianWomen yago:WikicatLivingPeople yago:WikicatMonarchsOfCarthage yago:WikicatWomen yago:WikicatPeopleFromIslington yago:WikicatPeopleFromLondon yago:Adult109605289 yago:Aristocrat109807754 yago:Artist109812338 yago:CausalAgent100007347 yago:Communicator109610660 yago:Creator109614315 yago:Entertainer109616922 yago:Female109619168 yago:FemaleAristocrat110083823 yago:HeadOfState110164747 yago:Leader109623038 yago:LivingThing100004258 yago:Musician110339966 yago:Musician110340312 yago:Negotiator110351874 yago:Object100002684 yago:Organism100004475 yago:Performer110415638 yago:Person100007846 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Queen110499355 yago:Representative110522035 yago:Woman110787470 yago:YagoLegalActor yago:YagoLegalActorGeo yago:Ruler110541229 yago:Singer110599806 yago:Sovereign110628644 yago:Whole100003553 yago:Wikicat9th-centuryBCFemaleRulers yago:WikicatDeifiedPeople yago:WikicatEnglishFemaleSingers yago:WikicatEnglishMusicians yago:WikicatEnglishPeople yago:WikicatEnglishPeopleOfFrenchDescent yago:WikicatEnglishPeopleOfIrishDescent yago:WikicatEnglishPopSingers yago:WikicatFemaleRulersInAfrica yago:WikicatPopMusicians yago:WikicatPopSingers yago:WikicatQueens yago:WikicatRCARecordsArtists
rdfs:comment عليسة وتعرف أيضاً باسم أليسا أو أليسار هي ابنة ملك صور ومؤسسة قرطاج وملكتها الأولى. اشتهرت بعد ذكرها في الإنياذة التي كتبها فرجيل. وعرفت بدهائها وحسن التدبير اللذان سمحا لها بإنشاء وحكم قرطاج في شمال أفريقية التي عرفت بتجارتها الواسعة وسيطرتها على بحار المتوسط. كما أن تصاهرها مع سكان شمال أفريقية أوجد الشعب البونيقي الذي استوطن سواحل المتوسط. (ar) Dídó (2. pád Dídony, též Elissa) byla sestrou fénického krále Pygmalióna z Týru, bájná zakladatelka a první královna Kartága. Spáchala sebevraždu poté, co ji opustil Aineiás, do kterého se beznadějně zamilovala. (cs) Dido (auch Elissa oder Elyssa) war der Gründungslegende Karthagos nach eine phönizische Prinzessin. (de) Laŭ grekaj kaj romiaj fontoj, Dido, foje Didona, aŭ Elizo de Tiro aperas kiel fondintino kaj unua reĝino de Kartago, en la nuna Tunizio. Ŝia famo ŝuldiĝas ĉefe al rakonto inkludita en la Eneado de la romia poeto Vergilio. Ŝi estis filino de la reĝo de Tiro, nome Belo, konata ankaŭ kiel Muto. Dido havis du gefratojn: nome Pigmaliono, kiu heredis la regnon Tiro, kaj Ana. Ŝin ame konkeris kaj poste forlasis Eneo, rifuĝinto el Trojo, fondonto de la romia regno; ŝi bruligis sin en sia amdoloro sur ŝtiparo, kiel Vergilio rakontas en sia Eneado (eo) En fuentes griegas y romanas, Dido o Elisa de Tiro (en fenicio Eliša, ‘Išt)​ aparece como la fundadora y primera reina de Cartago, en el actual Túnez. Su fama se debe principalmente al relato incluido en la Eneida del poeta romano Virgilio. Era hija del rey de Tiro Matán I y tenía dos hermanos: Pigmalión (forma griega del fenicio Pu'mayyaton), quien heredó el trono de Tiro, y la pequeña Ana. (es) Dalam sumber Yunani dan Roman Dido merupakan sebagai pendiri dan ratu pertama Kartago (pada hari modern Tunisia). Dia menjadi yang terkenal untuk cerita yang cenderung oleh syair Roman Virgil di Aeneid. Dalam sumber mereka, lebih dikenal dengan Elissa. Nama Elissa diambil dari nama Bangsa Fenisia Elishat. Nama Dido, kebanyakan digunakan oleh penulis latin. Nama Elissa lebih dikenal di Kartago. (in) ディードー（古希: Διδώ, Dīdō, ラテン語: Dido）は、フェニキアの都市国家カルタゴを建国したと伝えられている伝説上の女王である。ギリシア神話・ローマ神話に登場する。長母音を省略してディド、ディドーとも表記される。 2006年よりチュニジアで発行されている10ディナール紙幣に肖像が使用されている。 (ja) Koningin Dido van Tyrus (Romeinse naam) of Elissa/Elyssa (Fenicische naam: ) is een van de hoofdfiguren uit de Aeneis van Vergilius en volgens de legende de stichteres van Carthago. De naam Dido is mogelijk Semitisch (en betekent dan 'geliefde'). Dido is dan synoniem met de Carthaagse godin Tanit. (nl) Didone o Elissa è una figura femminile della mitologia classica. Fu la fondatrice e prima regina di Cartagine (corrispondente all'odierna Tunisi), dopo essere stata regina consorte del regno fenicio di Tiro. Secondo la narrazione virgiliana dell'Eneide, si innamorò dell'eroe troiano Enea, figlio di Anchise, quando egli approdò a Cartagine per colpa di una tempesta causata da Giunone prima di arrivare nel Lazio, ed ebbero una relazione. Disperata per la partenza improvvisa di Enea, costretto dal Fato, Didone si trafisse con la spada donatale dal troiano, chiedendo al suo popolo di vendicarla e profetizzando i futuri scontri tra Cartagine e i discendenti di Enea, ovvero i Romani. (it) 狄多（古希臘語：Διδώ Dīdō，拉丁語：Dido）据古希腊和古罗马史料记载，曾是古迦太基女王，迦太基城的建立者。最使她出名的当属古罗马诗人维吉尔在《埃涅阿斯纪》中的记载。埃涅阿斯与狄多相爱，但因为要去建立未来的罗马，不得不离开迦太基，狄多心碎自杀。不過根據記載埃涅阿斯與狄多相差一百年之久，因此不可能相遇。 (zh) Дидо́на (лат. Dido, др.-греч. Δειδώ), Элисса (др.-греч. Ἔλισσα), Фиоссо (др.-греч. Θειοσσώ) (конец IX века до н. э.) — царица, легендарная основательница Карфагена, возлюбленная Энея, совершившая самосожжение после его отъезда. (ru) Dido (també coneguda amb els noms d'Elissa o Elyssa, del fenici ) era una princesa filla del rei de Tir Mattan I, a Fenícia, que va fugir del seu germà Pigmalió, que conspirava pel poder, i va desembarcar a la costa de l'actual Tunísia, i hi fundà, segons la llegenda, Cartago. El nom Dido és un nom fenici i significa 'heroïna'. L'assentament aviat va esdevenir una ciutat comercial i, a canvi d'un tribut anyal, els libis li van permetre construir la ciutat de Cartago. La vida de Dido se situa a l'entorn del 800 aC. Pigmalió fou rei de Tir del 821 al 774 aC. (ca) Στην ελληνική μυθολογία η Διδώ ήταν πριγκίπισσα της Τύρου, που πήγε στη Βόρεια Αφρική και ίδρυσε την Καρχηδόνα. Η Διδώ είχε κληρονομήσει τον θρόνο της Τύρου από τον πατέρα της, Μάττα ή Μύττο, μαζί με τον σύζυγό της Σιχαίο, πλούσιο ιερέα του Ηρακλή. Ο νεότερος όμως αδελφός της Διδούς, ο Πυγμαλίων, δολοφόνησε τον Σιχαίο και κατέλαβε την εξουσία. Μόλις το έμαθε η Διδώ, παρέλαβε τους θησαυρούς του νεκρού πλέον συζύγου της και επιβιβάσθηκε σε ένα πλοίο μαζί με μερικούς αφοσιωμένους της Τυρίους και δούλους της. Το πλοίο τους μετέφερε στην Κύπρο και από εκεί στις ακτές της Λιβύης, στη χώρα Γετουλία ή Νουμιδία, όπου ζήτησε από τους ντόπιους και τον βασιλιά τους Ιάρβα να της επιτρέψουν να χτίσει στην ακτή μία πόλη. Ο αρχικώς αρνήθηκε, όταν όμως η Διδώ του προσέφερε πλούσια δώρα δέχθηκε, υπό τον όρ (el) Dido (/ˈdaɪdoʊ/ DY-doh; Ancient Greek: Διδώ Greek pronunciation: [diː.dɔ̌ː], Latin pronunciation: [ˈdiːdoː]), also known as Elissa (/əˈlɪsə/ ə-LISS-ə, Ἔλισσα), was the legendary founder and first queen of the Phoenician city-state of Carthage (located in modern Tunisia), in 814 BC. In most accounts, she was the queen of the Phoenician city-state of Tyre (today in Lebanon) who fled tyranny to found her own city in northwest Africa.Known only through ancient Greek and Roman sources, all of which were written well after Carthage's founding, her historicity remains uncertain. The oldest references to Dido are attributed to Timaeus, who was active around 300 BC, or about five centuries after the date given for the foundation of Carthage. (en) Dido, batzuetan Elissa edo Elyssa (fenizieraz: 𐤄𐤋𐤉𐤔𐤔𐤀), Tiroko errege alaba zen. Bere neba errukigabe eta autokratikotik, , ihes egiten duen emakume argi eta ekintzaile bat bezala deskribatua da, bere senarraren heriotzaren arduraduna bera izan zela jakin ondoren. Bere jakinduria eta lidergoaren bidez, Kartago hiria (gaur egungo Tunisian) sortu eta oparo bihurtu zuen. Dido izenak, fenizieraz, heroi esan nahi du. (eu) Didon (latin : Dido), Elyssa, Elissa, Elisha, Elysha ou Hélissa, est une princesse phénicienne, fondatrice légendaire et première reine de Carthage. Arrivée des côtes de Phénicie (actuel Liban) aux côtes d'Afrique du Nord, dans l'actuelle Tunisie, elle fonde la cité de Carthage. Selon la légende, elle se serait immolée par le feu pour ne pas avoir à épouser le souverain des lieux, Hiarbas. Dans la mythologie grecque et romaine, Didon est la fille de Bélos et sœur d'Anne et du roi de Tyr, Pygmalion. (fr) 디도(그리스어: Διδώ, 영어: Dido)는 트로이의 망명객 아이네이아스의 전설에 등장하는 카르타고의 여왕이다.그리스로마 문헌에 따르면 디도는 현재 투니시아인 카르타고의 창건자이자 첫 여왕이다. 그녀는 로마 시인 버질의 작품 아이네이드에 주어진 설명으로 가장 잘 알려져 있다. 약간의 문헌에서 그녀는 엘리사(Elissa)로 알려져 있다. 엘리사라는 이름은 아마도 페니키아 어의 '엘리샤트'의 그리스식 표기로 여겨진다. '디도'라는 이름은 라틴 저자가 사용했는데, '방랑자' 또는 '집시'를 의미한다. (ko) Dydona (Elissa; łac. Dido, poetycka forma Didona pochodzi od Wergiliusza) – według Eneidy legendarna założycielka Kartaginy i jej pierwsza królowa. Według przekazu starożytnych historyków Timajosa i Pompejusza Trogusa z Tyru miała w IX wieku p.n.e. zbiec garstka jego mieszkańców na północne wybrzeża Afryki, niedaleko fenickiej kolonii Utyki. Przywódczynią kolonistów była Dydona (zwana też Eliszą lub Elissą), która uciekła, ponieważ brat Pigmalion zabił jej męża Acharbasa. W jej otoczeniu znajdowali się bogaci Fenicjanie (nie jest wyjaśnione dlaczego, prawdopodobnie to oni uciekali), w drodze zatrzymali się na Cyprze, skąd zabrano arcykapłana i dużą grupę dziewcząt. Gdy wysiedli na ląd, otoczyli ich miejscowi Numidyjczycy i zaczęły się pertraktacje. Ostatecznie Dydonie użyczono takiego skra (pl) Dido, som också är känd som Elissa, var enligt den grekiska traditionen dotter till kung Mutto av Tyrus, syster till Pygmalion, Sychaeus hustru och Karthagos grundare. Efter det att hennes man hade mördats av Pygmalion flydde Dido till Afrikas kust där kung Jarbas lovade henne så mycket land som kan omslutas av en oxhud. Dido skar huden i strimlor, och med detta kunde hon omsluta tillräckligt med mark för att kunna bygga en borg. Runt borgen växte staden Karthago fram. Enligt modern forskning kan Dido och den karthagiska modergudinnan Tinnit ha samma ursprung. (sv) Дідо́на (лат. Dydo, род. відм. Dydonis) — легендарна засновниця Карфагена, первісно — одне з фінікійських божеств. У IX ст. до н. е. — міфічна фінікійська цариця, небога й дружина Сіхея(Акербанта), верховного жерця Мелькарта в Тірі. Коли її брат Пум'ятон убив Сіхея, щоб захопити його скарби, Дідона втекла з Тіра й зі жменькою земляків оселилася на північному узбережжі Африки, біля фінікійської колонії Утіки. Місцевий володар Ярбас пообіцяв віддати Дідоні стільки землі, скільки обійме шкіра з вола; Дідона порізала шкіру на вузькі пасочки й охопила ними територію, на якій заснувала могутнє місто Карфаген. Бувши не в змозі захиститися від ненависних залицянь Ярбаса, вкоротила собі віку. (uk)
rdfs:label Dido (en) عليسة (ar) Dido (ca) Dídó (cs) Dido (Mythologie) (de) Διδώ (el) Dido (antikvo) (eo) Dido (es) Dido (eu) Dido (Ratu Kartago) (in) Didone (it) Didon (fr) 디도 (카르타고) (ko) Dido (mythologie) (nl) ディードー (ja) Dydona (pl) Dido (pt) Дидона (ru) Dido (sv) 狄多 (zh) Дідона (uk)
owl:sameAs freebase:Dido yago-res:Dido http://d-nb.info/gnd/118525271 http://viaf.org/viaf/57406084 http://viaf.org/viaf/71151776728918010792 wikidata:Dido dbpedia-af:Dido dbpedia-ar:Dido http://arz.dbpedia.org/resource/دايدو_ملكة_قرطاج http://ast.dbpedia.org/resource/Dido dbpedia-bg:Dido dbpedia-br:Dido dbpedia-ca:Dido dbpedia-cs:Dido dbpedia-da:Dido dbpedia-de:Dido dbpedia-el:Dido dbpedia-eo:Dido dbpedia-es:Dido dbpedia-eu:Dido dbpedia-fa:Dido dbpedia-fi:Dido dbpedia-fr:Dido dbpedia-fy:Dido dbpedia-gl:Dido dbpedia-he:Dido dbpedia-hr:Dido dbpedia-hu:Dido http://hy.dbpedia.org/resource/Դիդոնե dbpedia-id:Dido dbpedia-it:Dido dbpedia-ja:Dido dbpedia-ka:Dido dbpedia-ko:Dido dbpedia-la:Dido http://lt.dbpedia.org/resource/Didona dbpedia-ms:Dido dbpedia-nl:Dido dbpedia-no:Dido dbpedia-oc:Dido dbpedia-pl:Dido dbpedia-pt:Dido dbpedia-ro:Dido dbpedia-ru:Dido dbpedia-sh:Dido dbpedia-simple:Dido dbpedia-sl:Dido dbpedia-sr:Dido dbpedia-sv:Dido dbpedia-tr:Dido dbpedia-uk:Dido dbpedia-vi:Dido dbpedia-zh:Dido https://global.dbpedia.org/id/53iJz
skos:exactMatch http://globalwordnet.org/ili/i86888
prov:wasDerivedFrom wikipedia-en:Dido?oldid=1121368693&ns=0
foaf:depiction wiki-commons:Special:FilePath/10_TND_-_2005_-_obverse.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Dido_Cochet_Louvre_ENT2000.10.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Dido_throne_MAN_Napoli_Inv8898.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Dosso_Dossi_041.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Guercino_Morte_di_Didone.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Jongen_S191a_Didon.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Meister_des_Vergilius_Vaticanus_001.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Affresco_romano_-_Enea_e_di.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Guérin_Énée_racontant..._de_la_ville_de_Troie_Louvre_5184.jpg
foaf:isPrimaryTopicOf wikipedia-en:Dido
is dbo:wikiPageDisambiguates of dbr:Dido_(disambiguation)
is dbo:wikiPageRedirects of dbr:Dido_(Queen_of_Carthage) dbr:Elissar dbr:Dido_(Elissa) dbr:Dido_(Queen) dbr:Dido_of_Carthage
is dbo:wikiPageWikiLink of dbr:Carthage dbr:Carthage_Palace dbr:Beatrice_Monroy dbr:Beatrice_d'Este_(1268–1334) dbr:Scott_Henshall dbr:Elisa_(given_name) dbr:Eneida dbr:List_of_UK_top-ten_albums_in_2001 dbr:List_of_UK_top-ten_albums_in_2003 dbr:List_of_UK_top-ten_albums_in_2004 dbr:List_of_UK_top-ten_albums_in_2013 dbr:List_of_UK_top-ten_singles_in_2000 dbr:List_of_UK_top-ten_singles_in_2003 dbr:List_of_artists_who_reached_number_one_on_the_Czech_Republic_Rádio_Top_100 dbr:List_of_female_Academy_Award_winners_and_nominees_for_non-gendered_categories dbr:Michael_Price_(composer) dbr:Sortes_Vergilianae dbr:Berbers dbr:Animal_epithet dbr:Anna_Perenna dbr:Annia_gens dbr:Joseph_Reed_(playwright) dbr:Joséphine_Duchesnois dbr:List_of_Carthaginians dbr:Peter_Edge dbr:Rick_Nowels dbr:Curial_e_Güelfa dbr:Venus_(mythology) dbr:Elissa dbr:List_of_number-one_songs_of_the_2000s_(Czech_Republic) dbr:List_of_people_on_banknotes dbr:Pre-modern_conceptions_of_whiteness dbr:Anchises dbr:Anna dbr:Matthew_Jay dbr:Elishah dbr:Elissa_(name) dbr:Nahum_Tate dbr:Pigritia_dido dbr:Pummay dbr:Punic_people dbr:Punic_religion dbr:Civilization_V dbr:Alexandre_Hardy dbr:Eneide_(TV_serial) dbr:Mount_Agou dbr:Corynaeus dbr:2020_Nobel_Prize_in_Literature dbr:Anna_(name) dbr:Anti_(album) dbr:Alyssa_(disambiguation) dbr:Les_Troyens dbr:Lovesickness dbr:Luis_Resto_(musician) dbr:Youth_(musician) dbr:Patsy_Stone dbr:Plot_twist dbr:Spondee dbr:Star-crossed dbr:7th_Blockbuster_Entertainment_Awards dbr:820s_BC dbr:Caterina_Canzi dbr:Cento_Vergilianus_de_laudibus_Christi dbr:Agostino_Mascardi dbr:Tophet dbr:Tor_Cervara dbr:Tyre,_Lebanon dbr:Wallis_Giunta dbr:Gaetuli dbr:Iopas dbr:Isaac_Moillon dbr:Isabella_Whitney dbr:Jonny_Shipes dbr:Jules_Lefort dbr:Katabasis dbr:Abbasid_invasion_of_Asia_Minor_(806) dbr:Aeneas dbr:Anastasia_Hille dbr:Ancient_Carthage dbr:Cultural_depictions_of_Hannibal dbr:Darkness_Visible:_A_Study_of_Vergil's_Aeneid dbr:North_Africa dbr:Owl dbr:Chronicle_of_the_King_D._Pedro_I dbr:Dido's_Lament dbr:Dido_and_Aeneas dbr:Didogobius dbr:Didone_abbandonata_(Mercadante) dbr:List_of_Roman_cognomina dbr:HMS_Dido_(1836) dbr:HMS_Dido_(37) dbr:Hector_Berlioz dbr:Hiarbas_(king) dbr:Jan_van_der_Heyden dbr:Janet_Baker dbr:Jax_(singer) dbr:Baal-Eser_II dbr:The_Ellen_DeGeneres_Show_(season_1) dbr:The_Ellen_DeGeneres_Show_(season_6) dbr:Héroïde dbr:Jennifer_Johnston_(mezzo-soprano) dbr:Roman_Charity dbr:The_Book_of_the_City_of_Ladies dbr:Ark_of_Bukhara dbr:A_Bend_in_the_River dbr:A_Prefect's_Uncle dbr:Adonism dbr:Chilled_Euphoria dbr:Jessica_(The_Merchant_of_Venice) dbr:Jezebel dbr:L'Inferno dbr:Henry_VI,_Part_2 dbr:Remedia_Amoris dbr:Vergilius_Vaticanus dbr:Dido_(Queen_of_Carthage) dbr:Didon_(Piccinni) dbr:Didone_abbandonata_(Sarro) dbr:Dos_Equis_Pavilion dbr:Phoenicia dbr:Pierre-Narcisse_Guérin dbr:Civilization_VI:_Gathering_Storm dbr:Filterheadz dbr:Greg_Kurstin_production_discography dbr:Ksar_es-Seghir dbr:Middlesex_Hospital dbr:Mike_Hedges dbr:Olga_Karlatos dbr:Carthaginian_coinage dbr:Rai_1 dbr:Second_circle_of_hell dbr:Christophe_Cochet dbr:Women_in_piracy dbr:See_the_Sun dbr:Exploration dbr:Dido,_Queen_of_Carthage dbr:Dido_(disambiguation) dbr:Didone dbr:I_Modi dbr:List_of_songs_in_SingStar_games_(PlayStation_2) dbr:List_of_subjects_and_tales_in_Confessio_Amantis dbr:List_of_suicides_in_fiction dbr:List_of_women_in_the_Heritage_Floor dbr:Lucretia_(Raphael) dbr:Palazzo_Leoni,_Bologna dbr:Rosalind_Eleazar dbr:Exemplary_Women_of_Antiquity dbr:Mỹ_Tâm_discography dbr:VH1's_Top_40_Videos_of_the_Year dbr:Parallels_between_Virgil's_Aeneid_and_Homer's_Iliad_and_Odyssey dbr:Silius_Italicus dbr:The_Golden_Bough_(mythology) dbr:Triumphs dbr:Ten_Years_On:_A_Collection_of_Songs_in_Remembrance_of_September_11th_2001 dbr:Elissar dbr:Dido_(Elissa) dbr:Dido_(Queen) dbr:Dido_of_Carthage
is dbp:shipNamesake of dbr:HMS_Dido_(1836) dbr:HMS_Dido_(37)
is foaf:primaryTopic of wikipedia-en:Dido