Infrared homing (original) (raw)

dbo:abstract

التوجيه بالأشعة تحت الحمراء هو أحد طرق توجيه الصواريخ. يطلق على الصواريخ التي تستخدم هذه الطريقة في توجيهها أحيانا صواريخ حرارية. نظام توجيه الصواريخ الموجهة بالأشعة تحت الحمراء هو نظام توجيه سلبي حيث يستخدم الانبعاثات الكهرومغناطيسية في منطقة الأشعة تحت الحمراء من الطيف التي يصدرها الهدف ليتبعها. أطلق على الصواريخ التي تستخدم هذه الطريقة صواريخ حرارية لأن الأشعة تحت الحمراء تقع في المنطقة أسفل الطيف المرئي للضوء مباشرة في التردد وتشعها الأجسام الساخنة. العديد من الأجسام مثل البشر ومحركات الطائرات ومحركات المركبات تصدر هذه الحرارة ويظهر هذا بوضوح في منطقة الأشعة تحت الحمراء حيث تكون الحرارة مضيئة جدا مقارنة بالمناطق الأكثر برودة. (ar)
Infrared homing is a passive weapon guidance system which uses the infrared (IR) light emission from a target to track and follow it. Missiles which use infrared seeking are often referred to as "heat-seekers" since infrared is radiated strongly by hot bodies. Many objects such as people, vehicle engines and aircraft generate and emit heat and so are especially visible in the infrared wavelengths of light compared to objects in the background. Infrared seekers are passive devices, which, unlike radar, provide no indication that they are tracking a target. That makes them suitable for sneak attacks during visual encounters or over longer ranges when they are used with a forward looking infrared or similar cuing system. Heat-seekers are extremely effective: 90% of all United States air combat losses over the past 25 years have been caused by infrared-homing missiles. They are, however, subject to a number of simple countermeasures, most notably by dropping flares behind the target to provide false heat sources. That works only if the pilot is aware of the missile and deploys the countermeasures, and the sophistication of modern seekers has rendered them increasingly ineffective. The first IR devices were experimented with before World War II. During the war, German engineers were working on heat seeking missiles and proximity fuses but did not have time to complete development before the war ended. Truly practical designs did not become possible until the introduction of conical scanning and miniaturized vacuum tubes during the war. Anti-aircraft IR systems began in earnest in the late 1940s, but the electronics and the entire field of rocketry were so new that they required considerable development before the first examples entered service in the mid-1950s. The early examples had significant limitations and achieved very low success rates in combat during the 1960s. A new generation developed in the 1970s and the 1980s made great strides and significantly improved their lethality. The latest examples from the 1990s and on have the ability to attack targets out of their field of view (FOV) behind them and even to pick out vehicles on the ground. IR seekers are also the basis for many semi-automatic command to line of sight (SACLOS) weapons. In this use, the seeker is mounted on a trainable platform on the launcher and the operator keeps it pointed in the general direction of the target manually, often using a small telescope. The seeker does not track the target, but the missile, often aided by flares to provide a clean signal. The same guidance signals are generated and sent to the missile via thin wires or radio signals, guiding the missile into the center of the operator's telescope. SACLOS systems of this sort have been used both for anti-tank missiles and surface-to-air missiles, as well as other roles. The infrared sensor package on the tip or head of a heat-seeking missile is known as the seeker head. The NATO brevity code for an air-to-air infrared-guided missile launch is Fox Two. (en)
Pemanduan inframerah adalah yang menggunakan inframerah (IR) dari target untuk melacak dan mengikutinya. Rudal yang menggunakan pemanduan inframerah sering disebut sebagai "rudal pencari panas", karena inframerah dipancarkan dengan kuat oleh benda yang panas. Banyak objek seperti manusia, mesin kendaraan, dan pesawat terbang menghasilkan dan memancarkan panas, dan karenanya, terutama terlihat dalam panjang gelombang cahaya inframerah dibandingkan dengan objek di latar belakang. Pemandu inframerah adalah perangkat pasif yang tidak seperti radar, tidak memberikan indikasi bahwa mereka melacak target. Ini membuatnya cocok untuk serangan diam-diam selama pertemuan visual, atau dalam jangkauan yang lebih jauh bila digunakan dengan sistem inframerah pandang depan atau sistem cueing yang serupa. Senjata dengan pencari panas sangat efektif: 90% dari semua selama 25 tahun terakhir telah disebabkan oleh rudal-rudal berpandu inframerah. Rudal ini bagaimanapun juga tunduk pada sejumlah penangkal sederhana, terutama dengan menjatuhkan suar di belakang pesawat untuk menyediakan sumber panas palsu. Ini hanya bekerja jika pilot menyadari rudal dan menyebarkan penangkal, dan kecanggihan para pemandu modern telah membuat suar semakin tidak efektif. Perangkat IR pertama telah dicoba pada era sebelum Perang Dunia II. Selama perang, para insinyur Jerman sedang mengerjakan rudal mencari panas dan , tetapi tidak punya waktu untuk menyelesaikan pengembangan sebelum perang berakhir. Desain yang benar-benar praktis tidak menjadi mungkin sampai diperkenalkannya dan tabung vakum miniatur selama perang. Sistem IR anti-pesawat dimulai dengan sungguh-sungguh pada akhir 1940-an, tetapi baik elektronika dan seluruh bidang peroketan sangat baru sehingga diperlukan pengembangan yang cukup sebelum contoh pertama memasuki layanan pada pertengahan 1950-an. Contoh-contoh awal ini memiliki keterbatasan yang signifikan dan mencapai tingkat keberhasilan yang sangat rendah dalam pertempuran selama 1960-an. Generasi baru yang dikembangkan pada tahun 1970-an dan 80-an membuat langkah besar dan secara signifikan menjadi semakin mematikan. Contoh-contoh terbaru dari tahun 1990-an dan seterusnya memiliki kemampuan untuk menyerang target di luar bidang pandang mereka (FOV), di belakang mereka, dan bahkan memilih sasaran kendaraan di darat. Paket sensor inframerah di ujung atau kepala rudal pencari panas dikenal sebagai kepala pemandu. untuk peluncuran rudal udara-ke-udara berpandu inframerah adalah Fox Two. (in)
Le guidage par infrarouge ou autodirecteur infrarouge ou guidage thermique est un système de guidage à infrarouge passif qui utilise l'émission de lumière infrarouge d'une cible pour la localiser et la suivre. Les missiles qui utilisent le guidage par infrarouge sont souvent appelés "missiles détecteurs de chaleur" ou "missiles à guidage thermique" (heat-seekers en anglais), étant donné que les lumières infrarouges sont fortement émises par des corps chauds. De nombreux objets tels que les personnes, des moteurs de véhicules et des avions génèrent et émettent de la chaleur, et en tant que tel, sont particulièrement visibles dans les longueurs d'onde infrarouges de la lumière, comparés aux objets environnants. Les missiles guidés par infrarouge sont des dispositifs passifs, qui, à la différence de radar, ne fournissent aucune indication qu'ils sont à la poursuite d'une cible. Cela les rend utiles pour les attaques furtives pendant des rencontres en visuel, ou sur de plus longues portées lorsqu'ils sont utilisés avec un système d'imagerie infrarouge frontale ou un système similaire de ciblage. Cela rend les missiles à guidage thermique extrêmement létaux; 90̤̤ % de toutes les pertes de l'armée américaine en combat aérien pendant les vingt dernières années ont été dues à des missiles à détecteur de chaleur. Ils sont, cependant, vulnérables à un certain nombre de contre-mesures simples, en particulier le lâchage de leurres (flare en anglais) pour générer des fausses signatures thermiques. Cela fonctionne seulement si le pilote de l'avion ciblé est conscient du missile et déploie bien les contre-mesures, et les têtes chercheuses modernes ont rendu ces dernières de plus en plus inefficaces même dans ce cas. Les premiers appareils infrarouges ont été expérimentés dans l'Entre-deux-guerres. Pendant la Seconde Guerre mondiale, les ingénieurs allemands ont travaillé sur des missiles à guidage thermique, mais n'ont pas eu le temps d'achever le développement avant la fin de la guerre. Des designs vraiment pratiques sont restés impossibles jusqu'à l'introduction du radar à balayage conique et de la miniaturisation des tubes électroniques pendant la guerre. Les systèmes à infrarouge anti-aériens ont véritablement commencé dans la fin des années 1940, l'électronique, aussi bien que l'ensemble du champ de la fuséologie, étaient des domaines tellement nouveaux que cela exigerait des développements considérables avant que les premiers exemples entrent en service au milieu des années 1950. Ces premiers exemples avaient des limites significatives et ont obtenu de très faibles taux de réussite au combat pendant les années 1960. Une nouvelle génération développé dans les années 1970 et 80 a fait de grands progrès et a sensiblement amélioré leur létalité. Les exemples les plus récents, à partir des années 1990 et ensuite, ont la capacité d'attaquer des cibles hors de leur champ de vue, derrière eux, et même de choisir des véhicules au sol. Le système de capteur infrarouge sur le bout ou sur la tête du missile à guidage thermique est appelé "tête chercheuse". Le code abrégé de l'OTAN pour un tir de missile air-air guidé infrarouge est Fox Two. (fr)
적외선유도(IR)는 미사일의 유도 방식 중 하나이다. 미국의 AIM-9 사이드와인더가 유명하다. (ko)
Un missile a guida infrarossa, o a ricerca di calore, è un tipo di missile il cui sistema di guida rileva passivamente le emissioni elettromagnetiche del bersaglio nel campo dell'infrarosso (le quali corrispondono alle emissioni di calore) e le sfrutta per inseguirlo. Insieme alla , la guida infrarossa costituisce una delle due principali categorie in cui è possibile classificare i missili in base al sistema di guida; in virtù della loro semplicità e della loro efficacia, però, i missili a ricerca di calore sono quelli che hanno maggiore diffusione. Il codice NATO usato per indicare il lancio di un missile aria-aria a guida infrarossa è Fox Two (it)
本項では、光波を媒体としたホーミング誘導について述べる。 (ja)
Теплова головка самонаведення (Інфрачервона головка самонаведення; англ. Heatseeker) — головка самонаведення, належить до класу пасивних систем наведення і працює за принципом перехоплення інфрачервоного випромінення, що створює захоплена ціль. Є оптоелектронним пристроєм, який призначено для ідентифікації цілі та видачі в автоматичний прицільний пристрій (АПП) сигналу захоплення, а також для вимірювання і видачі автопілоту сигналу кутової швидкості лінії візування. Ракети, які використовують інфрачервоне випромінення для пошуку цілі часто називають «тепловими», оскільки значення частоти хвилі інфрачервоного випромінення нижче видимого спектра світла і випромінюється гарячими тілами. Багато об'єктів, наприклад люди, двигуни літаків і автомобілів генерують і утримують тепло, і завдяки цьому, особливо помітні в інфрачервоному діапазоні довжини світлових хвиль в порівнянні з об'єктами фонового середовища. (uk)
Infraröd målsökare är en vanlig typ av målsökare för robotvapen. Den är mycket vanlig bland mindre luftvärnsrobotar och jaktrobotar. Det är en passiv typ av målsökare som för att hitta och följa målet använder den elektromagnetiska strålningen i den infraröda delen av det spektrum som målet utsänder. Missilen har oftast ett kylaggregat för att hålla målsökaren kall så den inte bländas av sin egen värme. (sv)
Инфракрасная головка самонаведения (Тепловая головка самонаведения, ТГС; англ. Heatseeker) — головка самонаведения, работающая на принципе улавливания волн инфракрасного диапазона, излучаемых захватываемой целью. Представляет собой оптико-электронный прибор, предназначенный для идентификации цели на окружающем фоне и выдачи в автоматическое прицельное устройство (АПУ) сигнала захвата, а также для измерения и выдачи в автопилот сигнала угловой скорости линии визирования. (ru)
紅外線導引也常被稱作熱導引或追熱導引，紅外線導引以感應、追蹤目標物與週遭環境的紅外線訊號強度差異來找掌握目標的位置與動向。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

rdfs:comment

التوجيه بالأشعة تحت الحمراء هو أحد طرق توجيه الصواريخ. يطلق على الصواريخ التي تستخدم هذه الطريقة في توجيهها أحيانا صواريخ حرارية. نظام توجيه الصواريخ الموجهة بالأشعة تحت الحمراء هو نظام توجيه سلبي حيث يستخدم الانبعاثات الكهرومغناطيسية في منطقة الأشعة تحت الحمراء من الطيف التي يصدرها الهدف ليتبعها. أطلق على الصواريخ التي تستخدم هذه الطريقة صواريخ حرارية لأن الأشعة تحت الحمراء تقع في المنطقة أسفل الطيف المرئي للضوء مباشرة في التردد وتشعها الأجسام الساخنة. العديد من الأجسام مثل البشر ومحركات الطائرات ومحركات المركبات تصدر هذه الحرارة ويظهر هذا بوضوح في منطقة الأشعة تحت الحمراء حيث تكون الحرارة مضيئة جدا مقارنة بالمناطق الأكثر برودة. (ar)
적외선유도(IR)는 미사일의 유도 방식 중 하나이다. 미국의 AIM-9 사이드와인더가 유명하다. (ko)
本項では、光波を媒体としたホーミング誘導について述べる。 (ja)
Infraröd målsökare är en vanlig typ av målsökare för robotvapen. Den är mycket vanlig bland mindre luftvärnsrobotar och jaktrobotar. Det är en passiv typ av målsökare som för att hitta och följa målet använder den elektromagnetiska strålningen i den infraröda delen av det spektrum som målet utsänder. Missilen har oftast ett kylaggregat för att hålla målsökaren kall så den inte bländas av sin egen värme. (sv)
Инфракрасная головка самонаведения (Тепловая головка самонаведения, ТГС; англ. Heatseeker) — головка самонаведения, работающая на принципе улавливания волн инфракрасного диапазона, излучаемых захватываемой целью. Представляет собой оптико-электронный прибор, предназначенный для идентификации цели на окружающем фоне и выдачи в автоматическое прицельное устройство (АПУ) сигнала захвата, а также для измерения и выдачи в автопилот сигнала угловой скорости линии визирования. (ru)
紅外線導引也常被稱作熱導引或追熱導引，紅外線導引以感應、追蹤目標物與週遭環境的紅外線訊號強度差異來找掌握目標的位置與動向。 (zh)
Infrared homing is a passive weapon guidance system which uses the infrared (IR) light emission from a target to track and follow it. Missiles which use infrared seeking are often referred to as "heat-seekers" since infrared is radiated strongly by hot bodies. Many objects such as people, vehicle engines and aircraft generate and emit heat and so are especially visible in the infrared wavelengths of light compared to objects in the background. (en)
Le guidage par infrarouge ou autodirecteur infrarouge ou guidage thermique est un système de guidage à infrarouge passif qui utilise l'émission de lumière infrarouge d'une cible pour la localiser et la suivre. Les missiles qui utilisent le guidage par infrarouge sont souvent appelés "missiles détecteurs de chaleur" ou "missiles à guidage thermique" (heat-seekers en anglais), étant donné que les lumières infrarouges sont fortement émises par des corps chauds. De nombreux objets tels que les personnes, des moteurs de véhicules et des avions génèrent et émettent de la chaleur, et en tant que tel, sont particulièrement visibles dans les longueurs d'onde infrarouges de la lumière, comparés aux objets environnants. (fr)
Pemanduan inframerah adalah yang menggunakan inframerah (IR) dari target untuk melacak dan mengikutinya. Rudal yang menggunakan pemanduan inframerah sering disebut sebagai "rudal pencari panas", karena inframerah dipancarkan dengan kuat oleh benda yang panas. Banyak objek seperti manusia, mesin kendaraan, dan pesawat terbang menghasilkan dan memancarkan panas, dan karenanya, terutama terlihat dalam panjang gelombang cahaya inframerah dibandingkan dengan objek di latar belakang. (in)
Un missile a guida infrarossa, o a ricerca di calore, è un tipo di missile il cui sistema di guida rileva passivamente le emissioni elettromagnetiche del bersaglio nel campo dell'infrarosso (le quali corrispondono alle emissioni di calore) e le sfrutta per inseguirlo. Insieme alla , la guida infrarossa costituisce una delle due principali categorie in cui è possibile classificare i missili in base al sistema di guida; in virtù della loro semplicità e della loro efficacia, però, i missili a ricerca di calore sono quelli che hanno maggiore diffusione. (it)
Теплова головка самонаведення (Інфрачервона головка самонаведення; англ. Heatseeker) — головка самонаведення, належить до класу пасивних систем наведення і працює за принципом перехоплення інфрачервоного випромінення, що створює захоплена ціль. Є оптоелектронним пристроєм, який призначено для ідентифікації цілі та видачі в автоматичний прицільний пристрій (АПП) сигналу захоплення, а також для вимірювання і видачі автопілоту сигналу кутової швидкості лінії візування. (uk)

rdfs:label

توجيه بالأشعة تحت الحمراء (ar)
Pemandu inframerah (in)
Guidage de missile par infrarouge (fr)
Missile a guida infrarossa (it)
Infrared homing (en)
적외선 유도 (ko)
光波ホーミング誘導 (ja)
Инфракрасная головка самонаведения (ru)
Infraröd målsökare (sv)
紅外線導引 (zh)
Теплова головка самонаведення (uk)

is dbo:wikiPageWikiLink of