Kharosthi (original) (raw)
L'escriptura kharoṣṭhī és un antic sistema abugida (alfasil·làbic) utilitzat per la cultura de Gandhara per escriure les llengües i sànscrit. Va estar vigent entre la meitat del segle iii aC i el segle III dC. Es va usar també a Sogdiana, Kushan i diversos llocs de la ruta de la Seda i hauria subsistit fins al segle VII a alguns lloc remots com Khotan.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | L'escriptura kharoṣṭhī és un antic sistema abugida (alfasil·làbic) utilitzat per la cultura de Gandhara per escriure les llengües i sànscrit. Va estar vigent entre la meitat del segle iii aC i el segle III dC. Es va usar també a Sogdiana, Kushan i diversos llocs de la ruta de la Seda i hauria subsistit fins al segle VII a alguns lloc remots com Khotan. (ca) Kharóšthí je staroindické písmo, které bylo používáno v oblasti severozápadní Indie, zejména v Gandháře. Odtud se mu též někdy říká gandhárské písmo. Bylo používáno k zápisu sanskrtu, a paštštiny.. Používalo se mezi 3. století př. n. l. až 3. stoletím n. l. Poté se písmo přestalo používat. Kharóšthí se užívalo v Kušánské říši, Sogdianě a podél hedvábné stezky, kde se pravděpodobně používalo o několik století déle než v gandhárské oblasti. (cs) Die Kharoshthi-Schrift (Kharoṣṭhī), auch Gandhari-Schrift, ist ein Schriftsystem des antiken Indien und gehört neben der zeitgleich verwendeten Brahmi-Schrift zu den ältesten indischen Alphabetschriften (3. Jh. v. Chr.). Die Kharoshthi war im Gegensatz zur Brahmi nur eine Regionalschrift und starb bereits im Altertum ohne irgendwelche Abkömmlinge aus. Ihr Verbreitungsgebiet erstreckte sich im Wesentlichen auf Gebiete im nördlichen Pakistan und im östlichen Afghanistan sowie die angrenzenden Gebiete des heutigen Indien. Fundstellen gibt es auch im Tarimbecken von Xinjiang, beispielsweise in der Wüste Lop Nor in den Orten Loulan und Yingpan. Die Fachwelt teilt mittlerweile in einen Typ A und einen Typ B, der rechtsläufig ist und die mittelindische Sprache wiedergibt, ein. Von buchhalterischen Texten bis hin zu buddhistischen Lehren finden sich Schriftstücke, teils auch als Randnotizen zu anderen Texten. (de) Ĥaroŝti, literumita ankaŭ kiel Kharosthi, Kharoshthi kaj Kharoṣṭhī (Kharosthi: 𐨑𐨪𐨆𐨯𐨠𐨁) estis skribmaniero de antikva Hindio uzita en Gandhara (nuntempa Pakistano kaj nordorienta Afganio) por skribi Gandaran Prakriton kaj Sanskriton. Ĝi estis uzita ankaŭ en Centrazio. Estante abugida, ĝi estis enkondukita almenaŭ ĉirkaŭ la mezo de la 3a jarcento a.K., eble dum la 4a jarcento a.K., kaj restis uzata ĝis ĝi formortis en sia naskolando ĉirkaŭ la 3a jarcento p.K. Ĝi estis uzata ankaŭ en Baktrio, en la Kuŝana imperio, Sogdio kaj laŭlonge de la Silka Vojo, kie estas iomaj pruvoj ke ĝi survivis ĝis la 7a jarcento en Hotan kaj Niya, urboj de la ĉina regiono Ŝjinĝjiango. Ĥaroŝti estis kodigita en Unicode en gamo U+10A00–U+10A5F, el la versio 4.1. (eo) The Kharosthi script, also spelled Kharoshthi and Kharoṣṭhī (Kharosthi: 𐨑𐨪𐨆𐨯𐨠𐨁), was an ancient Indo-Iranian script used by various Indo-European peoples in present-day northern Pakistan and eastern Afghanistan. It was used in Central Asia as well. An abugida, it was introduced at least by the middle of the 3rd century BCE, possibly during the 4th century BCE, and remained in use until it died out in its homeland around the 3rd century CE. It was also in use in Bactria, the Kushan Empire, Sogdia, and along the Silk Road. There is some evidence it may have survived until the 7th century in Khotan and Niya, both cities in East Turkestan. (en) La escritura karosti o areameoindio (Kharoṣṭhī) es un abugida o alfasilabario utilizado antiguamente en el sureste asiático (cultura de la región de Gandhara) para escribir los idiomas gāndhārī y sánscrito, entre los siglos III a. C. y III d. C. A través del comercio de la Ruta de la Seda, pudo sobrevivir en algunos puntos hasta el siglo VII. Sus caracteres están cifrados en el sistema unicode entre U+10A00 y U+10A5F. Se escribe de derecha a izquierda. (es) L'alphabet kharoshthi (IAST: kharoṣṭhī), aussi connu sous le nom d'alphabet gāndhārī, est un ancien alphasyllabaire utilisé pour noter le gāndhārī et le sanskrit par les scribes du Gandhāra. Il fut utilisé du milieu du IIIe siècle av. J.-C. au IIIe siècle. On l'utilisait aussi le long de la route de la soie où il aurait survécu jusqu'au VIIe siècle dans les relais isolés de Khotan et de Niya, dans l'actuelle région autonome ouïghoure du Xinjiang, en Chine. Les spécialistes ne sont pas d'accord sur l'origine du kharoṣṭhī, soit qu'il ait évolué au fur et à mesure, soit qu'il soit l'invention d'un scribe de génie. L'analyse de l'alphabet montre une relation nette avec l'alphabet araméen, auquel on a ajouté des symboles supplémentaires pour noter les phonèmes des langues indiennes. Une hypothèse propose que l'alphabet araméen arriva avec la conquête des Achéménides en 500 av. J.-C. et évolua pendant deux siècles pour atteindre sa forme finale vers le IIIe siècle av. J.-C. On n'a cependant pas retrouvé de formes intermédiaires qui confirmeraient cette hypothèse. L'étude du kharoṣṭhī a été stimulée par la découverte de textes bouddhistes du Gandhāra écrites en kharoṣṭhī, retrouvés près de la ville de Hadda en Afghanistan et confiés à la British Library en 1994. Les manuscrits sont datés du Ier siècle, ce qui en fait les manuscrits bouddhistes les plus anciens qui existent. (fr) Aksara Kharoṣṭhī adalah sebuah aksara yang dahulu digunakan di Gandhara (kini Afganistan dan Pakistan) untuk menulis bahasa Prakerta Gandhari dan bahasa Sanskerta. Aksara ini juga banyak digunakan di Asia Tengah. Aksara Kharosthi merupakan sebuah abugida dan dipakai mulai abad ke-3 SM hingga berhenti dipakai di wilayah asalnya pada abad ke-3 M. Aksara Kharosthi juga digunakan di Baktria, Kekaisaran Kushan, Sogdiana, dan di wilayah-wilayah sepanjang Jalur Sutra, dengan beberapa peninggalan hingga abad ke-7 ditemukan di daerah sejauh Khotan dan Niya. Aksara Kharoṣṭhī berada di blok Unicode U+10A00–U+10A5F mulai versi 4.1.0. (in) Il kharoshthi (kharoṣṭhī o anche gāndhārī) è un tipo di scrittura utilizzata nel subcontinente indiano. Si tratta di un alfasillabario basato su consonanti con variazioni grafiche per esprimere le vocali cui sono legate, utilizzato nell'ambito della cultura del Gandhāra per la scrittura del sanscrito e del , tra il III secolo a.C. e il III secolo d.C.; venne anche utilizzato nel Kushan, nella Sogdiana e lungo la Via della Seta, dove qualche traccia del suo utilizzo fino al VII secolo è rimasta nelle stazioni di Khotan e Niya. Il kharoshthi è incluso nell'intervallo Unicode U+10A00—U+10A5F, a partire dalla versione 4.1.0. Il kharoshthi fu decifrato da James Prinsep (1799–1840) per mezzo delle monete con legende bilingui, greco e pali con scrittura kharoshthi, tipiche dei re indo-greci. Non vi è accordo tra gli studiosi sull'origine del kharoshthi, se sia il frutto di un'evoluzione graduale o se sia stato progettato da un unico inventore. Un'analisi di questa scrittura mostra una chiara dipendenza dall'alfabeto aramaico, ma notevoli modifiche sono state apportate per rappresentare suoni presenti nelle lingue indiche. Un'ipotesi è che la scrittura aramaica sia giunta con la conquista degli Achemenidi nel V secolo a.C. e che si sia evoluta nei successivi due secoli per raggiungere la sua forma definitiva nel III secolo a.C., quando compare sugli Editti di Ashoka nella parte nord-occidentale del subcontinente indiano. Contro tale ipotesi è la mancanza di forme intermedie: iscrizioni sulla roccia e legende delle monete a partire dal III secolo a.C. mostrano una scrittura unificata e standardizzata. Lo studio del kharoshthi è stato rinvigorito dalla recente scoperta dei , un insieme di manoscritti che utilizzano questa scrittura, scoperti nei pressi della città di Hadda, Afghanistan e donati alla British Library nel 1994: tutti questi manoscritti risalgono al I secolo e sono quindi i più antichi manoscritti buddisti pervenutici. (it) 카로슈티 문자는 고대의 남아시아 서북부 및 중앙아시아에서 사용된 문자이다. 다른 문자 체계에 영향을 주지 않고 사멸했다. 현재 알려진 불교와 관계되는 가장 오래된 문헌은 이 문자로 쓰여져있다. (ko) Het Kharoṣṭhī-schrift is een schrift uit de oudheid dat in het antieke Gandhara (voornamelijk het hedendaagse Afghanistan en Pakistan) en India werd gebruikt om er Gandhari Prakrit en Sanskriet in te schrijven. Ook in Centraal-Azië was het een populair schrift. De abugida was vanaf het midden van de 3e eeuw v.Chr. in gebruik, tot het rond de 3e eeuw n.Chr. in het land van oorsprong uitstierf. Het schrift was onder meer in gebruik in Bactrië, het Kushanrijk, Sogdia en langs de zijderoute. Lange tijd was het Kharosthi schrift naast het Brahmi schrift in gebruik, dit zijn waarschijnlijk de oudste schriften van India. In unicode vanaf versie 4.1.0 wordt het Kharoshti weergegeven in de reeks U+10A00–U+10A5F. (nl) カローシュティー文字（カローシュティーもじ、Kharoṣṭhī）とは、古代の南アジア西北部および中央アジアで用いられた文字。他の文字体系に影響を与えることなく滅亡した。現在知られる仏教関係の最古の文献はこの文字で書かれている。 (ja) Kharoszthi (Kharoṣṭhī), pismo gāndhārī – alfabet sylabiczny używany od III w. p.n.e. do III w. n.e. na terenie starożytnych krain Gandhary, Sogdiany i Kuszanu. Wywodził się z alfabetu aramejskiego. Zachował się w odległych miejscowościach położonych na szlaku jedwabnym aż do VII w. Służył do zapisywania buddyjskich tekstów m.in. w sanskrycie i pali. Został odcyfrowany przez (1799–1840), który wykorzystał dwujęzyczne monety z alfabetem greckim z jednej strony i tekstem w języku pali w alfabecie kharoszthi na rewersie. (pl) Kharoṣṭhī är en abugida som användes i Gandhara i nordvästra delen av indiska halvön för att skriva gāndhārī och sanskrit. Den uppstod i mitten av 300-talet f.Kr., troligtvis baserad på den , och dog ut i sitt hemland under 200-talet e.Kr. På andra håll fortsatte skriften att användas fram till 600-talet. Skriften uppstod ungefär samtidigt med brāhmī men till skillnad från denna, som gav upphov till en lång rad olika skriftspråk, har kharoṣṭhī inga efterföljare. (sv) 佉（qū lú）盧文（梵語：खरोष्ठी，Kharoṣṭhī；古印度俗語：kharoṭṭhī），又名犍陀羅文，是一种古代文字，通用于印度西北部、巴基斯坦、阿富汗一带，最早發現的佉盧文可追溯至公元前251年，至公元3世纪时就已逐渐消失，但在丝绸之路各地仍被使用，可能一直到7世纪才彻底被遗弃。 (zh) Кхаро́штхи — письменность, по-видимому, произошедшая от арамейского алфавита. Была распространена в Северной Индии и на юге Средней Азии (Бактрия, Согдиана) в III в. до н. э. — IV в. н. э. По характеру — полуалфавитное, полуслоговое письмо. Каждый знак обозначал либо гласный, либо согласный+любой гласный; слогообразующие гласные обозначались дополнительными чертами или видоизменениями знаков. Имелись также лигатуры. В отличие от существовавшего в ту же эпоху письма брахми, от которого происходят практически все современные алфавиты Индии и Юго-Восточной Азии, письмо кхароштхи было забыто и дешифровано заново лишь в XIX веке Джеймсом Принсепом. (ru) Кхароштхі (Kharoṣṭhī) — абугіда, яка використовувалася для запису мови гандхарі (Gāndhārī — одна із середньоіндійських мов (пракритів)). Поширене спочатку було на землях Гандхари (північ Пакистану та схід Афганістану), пізніше — в Центральній Азії (Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Китай). Це одне з двох давніх індійських систем письма — другим древнім письмом є брахмі. Але на відміну від брахмі, від якого виникли багато сучасних індійських писемностей, кхароштхі не залишило нащадків. Письмо кхароштхі виникло від арамейського алфавіту. Точний час виникнення письма не відомий, але вважається що це сталося десь між 559 та 336 роками до н. е., тобто в часи ахемендіського панування на землях Гандхари. Вперше це письмо з'являється у написах царя Ашоки, які були знайдені в Шахбазгархі та Мансехрі (приблизно 250 рік до н. е.); також цим письмом зроблені написи на багатьох індогрецьких та індоскіфських монетах (175 р. до н. е. — 1 ст. н. е.). Письмо кхароштхі використовувалося у Гандхарі та довколишніх землях приблизно до середини 3 ст. н. е., після чого в цих місцях було забуте. Також це письмо використовувалося для офіційних документів в центральноазіатських містах Хотан, Крораіна (Лоулан) та Нія впродовж 3 — 4 ст. н. е. У місті Куча та в оточуючих містах, які знаходилися вздовж північної гілки Великого шовкового шляху, кхароштхі, можливо, збереглося аж до 7 ст. н. е. Було знайдено більше 700 документів, написаних письмом кхароштхі, на землях сучасного Сіньцзян-Уйгурського автономного району в містах Нія, Хотан, Ендере, Лоулан. Напрямок письма — справа наліво, але є невелика кількість написів, написаних зліва направо. (uk) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/YingpanKharoshthi.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://gandhari.org https://archive.org/details/bub_gb_r2ctAAAAYAAJ https://archive.org/details/isbn_9780195079937/page/373 https://gandhari.org/tmp/glass_2000.pdf http://unicode.org/charts/PDF/U10A00.pdf http://www.indoskript.org |
| dbo:wikiPageID | 559437 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 36579 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1118145054 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Prakrit dbr:Roman_numerals dbr:Roundedness dbr:Sanskrit dbr:Menander_II dbr:Brahmi_script dbr:Anusvara dbr:Aramaic_alphabet dbr:Unicode dbr:Velar_consonant dbr:Visarga dbr:Inherent_vowel dbr:Proto-Sinaitic_script dbr:Mathura_lion_capital dbr:Menander_I dbr:Nike_(mythology) dbr:Vibrant_consonant dbr:Sibilant dbr:Christian_Lassen dbr:Egyptian_hieroglyphs dbr:Fricative_consonant dbr:Gandhara dbr:Gandhāran_Buddhist_texts dbr:Greek_alphabet dbr:Nabataean_alphabet dbr:Labial_consonant dbr:Virama dbr:London dbr:Loulan_Kingdom dbr:Luoyang dbr:Major_Rock_Edicts dbr:Bodhisattva dbr:Silk_Road dbr:Sirkap dbr:Dental_consonant dbr:Halo_(religious_iconography) dbr:Palmyrene_alphabet dbr:Shahbazgarhi dbr:Aurel_Stein dbr:Bactria dbr:British_Library dbr:British_Museum dbc:Right-to-left_writing_systems dbr:Central_Asia dbc:Obsolete_writing_systems dbr:Three_Kingdoms dbr:Transcription_(linguistics) dbr:Gandharan_Buddhism dbr:Hashtnagar dbr:Abugida dbr:Achaemenid_conquest_of_the_Indus_Valley dbr:Afghanistan dbr:Cuneiform dbr:Darius_the_Great dbr:East_Turkestan dbr:Edicts_of_Ashoka dbr:Pahlavi_scripts dbr:Pakistan dbr:Pali dbr:Carl_Ludwig_Grotefend dbr:Dharma dbr:Diadem dbr:Tetradrachm dbr:Hadda,_Afghanistan dbr:History_of_Afghanistan dbr:History_of_Pakistan dbr:Attitude_(heraldry) dbr:International_Phonetic_Alphabet dbr:James_Prinsep dbr:Taxila dbr:Ashoka dbr:Aspirated_consonant dbr:Athena dbc:Abugida_writing_systems dbc:Ancient_history_of_Pakistan dbc:Ancient_history_of_Afghanistan dbr:John_Marshall_(archaeologist) dbr:Khyber_Pass dbr:Birch_bark_manuscript dbr:Syriac_alphabet dbr:Diacritic dbr:Mansehra dbr:Phoenician_alphabet dbr:Sogdia dbr:Sogdian_alphabet dbr:Gāndhārī_language dbr:Old_Iranian dbr:Indo-European_languages dbr:Indo-Greek_Kingdom dbr:Indo-Iranians dbr:Kingdom_of_Khotan dbr:Kushan_Empire dbr:Mid_back_rounded_vowel dbr:Mid_front_unrounded_vowel dbr:Nasal_consonant dbr:National_Museum,_New_Delhi dbr:Shahbaz_Garhi dbr:Xinjiang dbr:Mandaic_alphabet dbr:Mid_vowel dbr:Saka_language dbr:Sonorant dbr:Voice_(phonetics) dbr:Voicelessness dbr:Gurgamoya dbr:Xinjiang_Region_Museum dbr:Palatal_consonant dbr:Retroflex_consonant dbr:Niya_(Tarim_Basin) dbr:Pre-Islamic_scripts_in_Afghanistan dbr:Tantric_Buddhism dbr:Brāhmī_script dbr:Khotan dbr:File:Kharosthi_a.svg dbr:File:Kharosthi_b.svg dbr:File:Kharosthi_dh.svg dbr:File:Kharosthi_e.svg dbr:File:Kharosthi_g.svg dbr:File:Kharosthi_gh.svg dbr:File:Kharosthi_h.svg dbr:File:Kharosthi_j.svg dbr:File:Kharosthi_k.svg dbr:File:Kharosthi_kh.svg dbr:File:Kharosthi_l.svg dbr:File:Kharosthi_m.svg dbr:File:Kharosthi_n.svg dbr:File:Kharosthi_p.svg dbr:File:Kharosthi_r.svg dbr:File:Kharosthi_s.svg dbr:File:Kharosthi_sh.svg dbr:File:Kharosthi_ss.svg dbr:File:Kharosthi_t.svg dbr:File:Kharosthi_th.svg dbr:File:Kharosthi_v.svg dbr:File:Kharosthi_y.svg dbr:File:Dhrama_Dipi_inscription_in_the_Sh...rst_Edict_in_the_Kharosthi_script.jpg dbr:File:Буква_I_(залежний_знак)._Письмо_кхароштхі._Kharoshthi_vowel_sign_I.svg dbr:File:Буква_E_(залежний_знак)._Письмо_кхароштхі._Kharoshthi_vowel_sign_E.svg dbr:File:Kharoshthi_letters.jpg dbr:File:Artemidoros_coin_obverse_with_transliteration.jpg dbr:File:Буква_O_(залежний_знак)._Письмо_кхароштхі._Kharoshthi_vowel_sign_O.svg dbr:File:Brahmic_script_travel_from_India.png dbr:File:ISO_639_Icon_pra.svg dbr:File:Kharosthi_1.svg dbr:File:Kharosthi_10.svg dbr:File:Kharosthi_100.svg dbr:File:Kharosthi_1000.svg dbr:File:Kharosthi_20.svg dbr:File:Kharosthi_2a.svg dbr:File:Kharosthi_3a.svg dbr:File:Kharosthi_4a.svg dbr:File:Kharosthi_bh.svg dbr:File:Kharosthi_c1.svg dbr:File:Kharosthi_ch.svg dbr:File:Kharosthi_d.svg dbr:File:Kharosthi_dd.svg dbr:File:Kharosthi_ddh.svg dbr:File:Kharosthi_i.svg dbr:File:Kharosthi_kk.svg dbr:File:Kharosthi_nn.svg dbr:File:Kharosthi_ny.svg dbr:File:Kharosthi_o.svg dbr:File:Kharosthi_ph.svg dbr:File:Kharosthi_tt.svg dbr:File:Kharosthi_tth.svg dbr:File:Kharosthi_ttth.svg dbr:File:Kharosthi_u.svg dbr:File:Буква_U_(залежний_знак)._Письмо_кхароштхі._Kharoshthi_vowel_sign_U.svg dbr:File:Буква_ZА_(незалежний_знак)._Письмо_кхароштхі._Kharoshthi_letter_ZA.svg dbr:File:Буква_складове_R_(залежний_знак)....._Kharoshthi_vowel_sign_vocalic_R.svg |
| dbp:alt | (en) |
| dbp:compact | yes (en) |
| dbp:fam | dbr:Aramaic_alphabet dbr:Proto-Sinaitic_script dbr:Egyptian_hieroglyphs dbr:Phoenician_alphabet |
| dbp:fix | Help:Multilingual support#Kharosthi (en) |
| dbp:footnotes | Kharosthi is widely held to be a derivation of Aramaic, whereas the Semitic origins of the Brahmic scripts are not universally agreed upon. (en) |
| dbp:iso | Khar (en) |
| dbp:languages | dbr:Sanskrit dbr:Pali dbr:Gāndhārī_language dbr:Saka_language (en) |
| dbp:link | Specials #Replacement character (en) |
| dbp:name | Kharosthi (en) |
| dbp:sample | File:YingpanKharoshthi.jpg (en) |
| dbp:sisters | dbr:Brahmi_script dbr:Nabataean_alphabet dbr:Palmyrene_alphabet dbr:Pahlavi_scripts dbr:Syriac_alphabet dbr:Sogdian_alphabet dbr:Mandaic_alphabet (en) |
| dbp:special | uncommon Unicode characters (en) |
| dbp:time | 4 (xsd:integer) |
| dbp:type | dbr:Abugida |
| dbp:unicode | http://unicode.org/charts/PDF/U10A00.pdf |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:GALE dbt:Authority_control dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Cite_journal dbt:Clear dbt:Commons_category dbt:Contains_special_characters dbt:Main dbt:More_citations_needed dbt:Numeral_systems dbt:Reflist dbt:Sc dbt:Script dbt:Sfn dbt:Short_description dbt:ProQuest dbt:Alphabet dbt:Huge dbt:Infobox_Writing_system dbt:List_of_writing_systems dbt:Cit dbt:Unicode_chart_Kharoshthi |
| dcterms:subject | dbc:Right-to-left_writing_systems dbc:Obsolete_writing_systems dbc:Abugida_writing_systems dbc:Ancient_history_of_Pakistan dbc:Ancient_history_of_Afghanistan |
| gold:hypernym | dbr:Script |
| rdf:type | owl:Thing dbo:Software yago:WikicatBrahmicScripts yago:WikicatNumeralSystems yago:Abstraction100002137 yago:Alphabet106497459 yago:Artifact100021939 yago:CharacterSet106488880 yago:Communication100033020 yago:Database106637824 yago:DramaticComposition107007684 yago:Information106634376 yago:Instrumentality103575240 yago:List106481320 yago:Message106598915 yago:Object100002684 yago:Orthography106351202 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Writing106359877 yago:Writing106362953 yago:WrittenCommunication106349220 yago:Script106351613 yago:Script107009946 yago:System104377057 yago:Whole100003553 yago:WikicatAlphabets |
| rdfs:comment | L'escriptura kharoṣṭhī és un antic sistema abugida (alfasil·làbic) utilitzat per la cultura de Gandhara per escriure les llengües i sànscrit. Va estar vigent entre la meitat del segle iii aC i el segle III dC. Es va usar també a Sogdiana, Kushan i diversos llocs de la ruta de la Seda i hauria subsistit fins al segle VII a alguns lloc remots com Khotan. (ca) Kharóšthí je staroindické písmo, které bylo používáno v oblasti severozápadní Indie, zejména v Gandháře. Odtud se mu též někdy říká gandhárské písmo. Bylo používáno k zápisu sanskrtu, a paštštiny.. Používalo se mezi 3. století př. n. l. až 3. stoletím n. l. Poté se písmo přestalo používat. Kharóšthí se užívalo v Kušánské říši, Sogdianě a podél hedvábné stezky, kde se pravděpodobně používalo o několik století déle než v gandhárské oblasti. (cs) La escritura karosti o areameoindio (Kharoṣṭhī) es un abugida o alfasilabario utilizado antiguamente en el sureste asiático (cultura de la región de Gandhara) para escribir los idiomas gāndhārī y sánscrito, entre los siglos III a. C. y III d. C. A través del comercio de la Ruta de la Seda, pudo sobrevivir en algunos puntos hasta el siglo VII. Sus caracteres están cifrados en el sistema unicode entre U+10A00 y U+10A5F. Se escribe de derecha a izquierda. (es) Aksara Kharoṣṭhī adalah sebuah aksara yang dahulu digunakan di Gandhara (kini Afganistan dan Pakistan) untuk menulis bahasa Prakerta Gandhari dan bahasa Sanskerta. Aksara ini juga banyak digunakan di Asia Tengah. Aksara Kharosthi merupakan sebuah abugida dan dipakai mulai abad ke-3 SM hingga berhenti dipakai di wilayah asalnya pada abad ke-3 M. Aksara Kharosthi juga digunakan di Baktria, Kekaisaran Kushan, Sogdiana, dan di wilayah-wilayah sepanjang Jalur Sutra, dengan beberapa peninggalan hingga abad ke-7 ditemukan di daerah sejauh Khotan dan Niya. Aksara Kharoṣṭhī berada di blok Unicode U+10A00–U+10A5F mulai versi 4.1.0. (in) 카로슈티 문자는 고대의 남아시아 서북부 및 중앙아시아에서 사용된 문자이다. 다른 문자 체계에 영향을 주지 않고 사멸했다. 현재 알려진 불교와 관계되는 가장 오래된 문헌은 이 문자로 쓰여져있다. (ko) Het Kharoṣṭhī-schrift is een schrift uit de oudheid dat in het antieke Gandhara (voornamelijk het hedendaagse Afghanistan en Pakistan) en India werd gebruikt om er Gandhari Prakrit en Sanskriet in te schrijven. Ook in Centraal-Azië was het een populair schrift. De abugida was vanaf het midden van de 3e eeuw v.Chr. in gebruik, tot het rond de 3e eeuw n.Chr. in het land van oorsprong uitstierf. Het schrift was onder meer in gebruik in Bactrië, het Kushanrijk, Sogdia en langs de zijderoute. Lange tijd was het Kharosthi schrift naast het Brahmi schrift in gebruik, dit zijn waarschijnlijk de oudste schriften van India. In unicode vanaf versie 4.1.0 wordt het Kharoshti weergegeven in de reeks U+10A00–U+10A5F. (nl) カローシュティー文字（カローシュティーもじ、Kharoṣṭhī）とは、古代の南アジア西北部および中央アジアで用いられた文字。他の文字体系に影響を与えることなく滅亡した。現在知られる仏教関係の最古の文献はこの文字で書かれている。 (ja) Kharoszthi (Kharoṣṭhī), pismo gāndhārī – alfabet sylabiczny używany od III w. p.n.e. do III w. n.e. na terenie starożytnych krain Gandhary, Sogdiany i Kuszanu. Wywodził się z alfabetu aramejskiego. Zachował się w odległych miejscowościach położonych na szlaku jedwabnym aż do VII w. Służył do zapisywania buddyjskich tekstów m.in. w sanskrycie i pali. Został odcyfrowany przez (1799–1840), który wykorzystał dwujęzyczne monety z alfabetem greckim z jednej strony i tekstem w języku pali w alfabecie kharoszthi na rewersie. (pl) Kharoṣṭhī är en abugida som användes i Gandhara i nordvästra delen av indiska halvön för att skriva gāndhārī och sanskrit. Den uppstod i mitten av 300-talet f.Kr., troligtvis baserad på den , och dog ut i sitt hemland under 200-talet e.Kr. På andra håll fortsatte skriften att användas fram till 600-talet. Skriften uppstod ungefär samtidigt med brāhmī men till skillnad från denna, som gav upphov till en lång rad olika skriftspråk, har kharoṣṭhī inga efterföljare. (sv) 佉（qū lú）盧文（梵語：खरोष्ठी，Kharoṣṭhī；古印度俗語：kharoṭṭhī），又名犍陀羅文，是一种古代文字，通用于印度西北部、巴基斯坦、阿富汗一带，最早發現的佉盧文可追溯至公元前251年，至公元3世纪时就已逐渐消失，但在丝绸之路各地仍被使用，可能一直到7世纪才彻底被遗弃。 (zh) Die Kharoshthi-Schrift (Kharoṣṭhī), auch Gandhari-Schrift, ist ein Schriftsystem des antiken Indien und gehört neben der zeitgleich verwendeten Brahmi-Schrift zu den ältesten indischen Alphabetschriften (3. Jh. v. Chr.). Die Kharoshthi war im Gegensatz zur Brahmi nur eine Regionalschrift und starb bereits im Altertum ohne irgendwelche Abkömmlinge aus. Ihr Verbreitungsgebiet erstreckte sich im Wesentlichen auf Gebiete im nördlichen Pakistan und im östlichen Afghanistan sowie die angrenzenden Gebiete des heutigen Indien. Fundstellen gibt es auch im Tarimbecken von Xinjiang, beispielsweise in der Wüste Lop Nor in den Orten Loulan und Yingpan. Die Fachwelt teilt mittlerweile in einen Typ A und einen Typ B, der rechtsläufig ist und die mittelindische Sprache wiedergibt, ein. Von buchhalterische (de) Ĥaroŝti, literumita ankaŭ kiel Kharosthi, Kharoshthi kaj Kharoṣṭhī (Kharosthi: 𐨑𐨪𐨆𐨯𐨠𐨁) estis skribmaniero de antikva Hindio uzita en Gandhara (nuntempa Pakistano kaj nordorienta Afganio) por skribi Gandaran Prakriton kaj Sanskriton. Ĝi estis uzita ankaŭ en Centrazio. Estante abugida, ĝi estis enkondukita almenaŭ ĉirkaŭ la mezo de la 3a jarcento a.K., eble dum la 4a jarcento a.K., kaj restis uzata ĝis ĝi formortis en sia naskolando ĉirkaŭ la 3a jarcento p.K. Ĥaroŝti estis kodigita en Unicode en gamo U+10A00–U+10A5F, el la versio 4.1. (eo) The Kharosthi script, also spelled Kharoshthi and Kharoṣṭhī (Kharosthi: 𐨑𐨪𐨆𐨯𐨠𐨁), was an ancient Indo-Iranian script used by various Indo-European peoples in present-day northern Pakistan and eastern Afghanistan. It was used in Central Asia as well. An abugida, it was introduced at least by the middle of the 3rd century BCE, possibly during the 4th century BCE, and remained in use until it died out in its homeland around the 3rd century CE. (en) L'alphabet kharoshthi (IAST: kharoṣṭhī), aussi connu sous le nom d'alphabet gāndhārī, est un ancien alphasyllabaire utilisé pour noter le gāndhārī et le sanskrit par les scribes du Gandhāra. Il fut utilisé du milieu du IIIe siècle av. J.-C. au IIIe siècle. On l'utilisait aussi le long de la route de la soie où il aurait survécu jusqu'au VIIe siècle dans les relais isolés de Khotan et de Niya, dans l'actuelle région autonome ouïghoure du Xinjiang, en Chine. (fr) Il kharoshthi (kharoṣṭhī o anche gāndhārī) è un tipo di scrittura utilizzata nel subcontinente indiano. Si tratta di un alfasillabario basato su consonanti con variazioni grafiche per esprimere le vocali cui sono legate, utilizzato nell'ambito della cultura del Gandhāra per la scrittura del sanscrito e del , tra il III secolo a.C. e il III secolo d.C.; venne anche utilizzato nel Kushan, nella Sogdiana e lungo la Via della Seta, dove qualche traccia del suo utilizzo fino al VII secolo è rimasta nelle stazioni di Khotan e Niya. Il kharoshthi è incluso nell'intervallo Unicode U+10A00—U+10A5F, a partire dalla versione 4.1.0. (it) Кхаро́штхи — письменность, по-видимому, произошедшая от арамейского алфавита. Была распространена в Северной Индии и на юге Средней Азии (Бактрия, Согдиана) в III в. до н. э. — IV в. н. э. По характеру — полуалфавитное, полуслоговое письмо. Каждый знак обозначал либо гласный, либо согласный+любой гласный; слогообразующие гласные обозначались дополнительными чертами или видоизменениями знаков. Имелись также лигатуры. (ru) Кхароштхі (Kharoṣṭhī) — абугіда, яка використовувалася для запису мови гандхарі (Gāndhārī — одна із середньоіндійських мов (пракритів)). Поширене спочатку було на землях Гандхари (північ Пакистану та схід Афганістану), пізніше — в Центральній Азії (Сіньцзян-Уйгурський автономний район, Китай). Це одне з двох давніх індійських систем письма — другим древнім письмом є брахмі. Але на відміну від брахмі, від якого виникли багато сучасних індійських писемностей, кхароштхі не залишило нащадків. Письмо кхароштхі виникло від арамейського алфавіту. Точний час виникнення письма не відомий, але вважається що це сталося десь між 559 та 336 роками до н. е., тобто в часи ахемендіського панування на землях Гандхари. Вперше це письмо з'являється у написах царя Ашоки, які були знайдені в Шахбазгархі та Ман (uk) |
| rdfs:label | Kharosthi (ca) Kharóšthí (cs) Kharoshthi-Schrift (de) Ĥaroŝti (eo) Karosti (es) Aksara Kharoṣṭhī (in) Alphabet kharoshthi (fr) Kharosthi (en) Kharoshthi (it) 카로슈티 문자 (ko) カローシュティー文字 (ja) Kharosthi (nl) Kharoszthi (pl) Caroste (pt) Кхароштхи (ru) Kharosthi (sv) 佉卢文 (zh) Харошті (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Kharosthi yago-res:Kharosthi wikidata:Kharosthi dbpedia-af:Kharosthi http://bn.dbpedia.org/resource/খরোষ্ঠী_লিপি dbpedia-ca:Kharosthi dbpedia-cs:Kharosthi dbpedia-de:Kharosthi dbpedia-eo:Kharosthi dbpedia-es:Kharosthi dbpedia-fa:Kharosthi dbpedia-fr:Kharosthi http://hi.dbpedia.org/resource/खरोष्ठी dbpedia-hu:Kharosthi dbpedia-id:Kharosthi dbpedia-it:Kharosthi dbpedia-ja:Kharosthi http://kn.dbpedia.org/resource/ಖರೋಷ್ಠಿ_ಲಿಪಿ dbpedia-ko:Kharosthi http://lt.dbpedia.org/resource/Kharošthi http://ml.dbpedia.org/resource/ഖരോഷ്ഠി dbpedia-mr:Kharosthi dbpedia-nl:Kharosthi dbpedia-no:Kharosthi http://pa.dbpedia.org/resource/ਖਰੋਸ਼ਠੀ dbpedia-pl:Kharosthi dbpedia-pnb:Kharosthi dbpedia-pt:Kharosthi dbpedia-ru:Kharosthi http://sa.dbpedia.org/resource/खरोष्ठीलिपिः dbpedia-sv:Kharosthi http://ta.dbpedia.org/resource/கரோஷ்டி_எழுத்துமுறை dbpedia-th:Kharosthi dbpedia-uk:Kharosthi http://uz.dbpedia.org/resource/Kharoshthi dbpedia-zh:Kharosthi https://global.dbpedia.org/id/DNo7 |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Kharosthi?oldid=1118145054&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Fragmentary_Buddhist_...s_(1st_C),_part_31_-_BL_Or._14915.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_a.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_b.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_dh.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_e.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_g.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_gh.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_h.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_j.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_k.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_kh.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_l.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_m.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_n.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_p.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_r.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_s.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_sh.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_ss.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_t.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_th.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_v.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_y.svg wiki-commons:Special:FilePath/Dhrama_Dipi_inscripti...rst_Edict_in_the_Kharosthi_script.jpg wiki-commons:Special:FilePath/YingpanKharoshthi.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Replacement_character.svg wiki-commons:Special:FilePath/Brahmic_script_travel_from_India.png wiki-commons:Special:FilePath/Artemidoros_coin_obverse_with_transliteration.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Ashoka_edict_shahbaz-garhi1.png wiki-commons:Special:FilePath/Ashoka_edict_shahbaz-garhi2.png wiki-commons:Special:FilePath/Coin_of_Menander_Dikaiou.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Document_on_Wooden_Ta...ten_in_Kharosthi_Script_(cropped).jpg wiki-commons:Special:FilePath/Han_dynasty_Kharoshthi_inscription.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Hashtnagar_Pedestal_R...Gandhara_384_exhib_British_Museum.jpg wiki-commons:Special:FilePath/ISO_639_Icon_pra.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharoshthi_letters.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Kharoshti_script_on_a...plate,_National_Museum,_New_Delhi.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Kharoshti_script_on_a...te,_National_Museum,_New_Delhi_01.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Kharoshti_script_on_a...te,_National_Museum,_New_Delhi_02.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_1.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_10.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_100.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_1000.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_20.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_2a.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_3a.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_4a.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_bh.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_c1.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_ch.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_d.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_dd.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_ddh.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_i.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_kk.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_nn.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_ny.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_o.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_ph.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_script_on_w...ional_Musem,_New_Delhi_-_IMG_2216.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_tt.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_tth.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_ttth.svg wiki-commons:Special:FilePath/Kharosthi_u.svg wiki-commons:Special:FilePath/Loulan_kharosthi_document.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Mathura_Lion_Capital_Detail.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Niya_BLH170_OR821114231424_W.jpg wiki-commons:Special:FilePath/Буква_E_(залежний_зна...хароштхі._Kharoshthi_vowel_sign_E.svg wiki-commons:Special:FilePath/Буква_I_(залежний_зна...хароштхі._Kharoshthi_vowel_sign_I.svg wiki-commons:Special:FilePath/Буква_O_(залежний_зна...хароштхі._Kharoshthi_vowel_sign_O.svg wiki-commons:Special:FilePath/Буква_U_(залежний_зна...хароштхі._Kharoshthi_vowel_sign_U.svg wiki-commons:Special:FilePath/Буква_ZА_(незалежний_...о_кхароштхі._Kharoshthi_letter_ZA.svg wiki-commons:Special:FilePath/Буква_складове_R_(зал...._Kharoshthi_vowel_sign_vocalic_R.svg wiki-commons:Special:FilePath/佉卢文木牍.jpg wiki-commons:Special:FilePath/KingGurgamoyaKhotan1stCenturyCE.jpg wiki-commons:Special:FilePath/MenanderCoin.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Kharosthi |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Kharoṣṭhī_numerals dbr:Kharosthi_numerals dbr:ISO_15924:Khar dbr:Gāndhārī_script dbr:Kharoṣṭhī dbr:𐨀 dbr:𐨁 dbr:𐨂 dbr:𐨃 dbr:𐨅 dbr:𐨆 dbr:𐨌 dbr:𐨍 dbr:𐨎 dbr:𐨏 dbr:𐨐 dbr:𐨑 dbr:𐨒 dbr:𐨓 dbr:𐨕 dbr:𐨖 dbr:𐨗 dbr:𐨙 dbr:𐨚 dbr:𐨛 dbr:𐨜 dbr:𐨝 dbr:𐨞 dbr:𐨟 dbr:𐨠 dbr:𐨡 dbr:𐨢 dbr:𐨣 dbr:𐨤 dbr:𐨥 dbr:𐨦 dbr:𐨧 dbr:𐨨 dbr:𐨩 dbr:𐨪 dbr:𐨫 dbr:𐨬 dbr:𐨭 dbr:𐨮 dbr:𐨯 dbr:𐨰 dbr:𐨱 dbr:𐨲 dbr:𐨳 dbr:𐨸 dbr:𐨹 dbr:𐨺 dbr:𐨿 dbr:𐩀 dbr:𐩁 dbr:𐩂 dbr:𐩃 dbr:𐩄 dbr:𐩅 dbr:𐩆 dbr:𐩇 dbr:𐩐 dbr:𐩑 dbr:𐩒 dbr:𐩓 dbr:𐩔 dbr:𐩕 dbr:𐩖 dbr:𐩗 dbr:𐩘 dbr:Kharosthi_Numerals dbr:Kharoṣṭhī_Numerals dbr:Arapacana dbr:Gandhari_script dbr:Karosthi dbr:Khar_(script) dbr:Kharoshthi dbr:Kharoshthi_(script) dbr:Kharoshti dbr:Kharosthi_script dbr:Kharosti dbr:Kharoşţhī dbr:Kharoshthi_script |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Rukhuna_reliquary dbr:Sanskrit dbr:Northern_Black_Polished_Ware dbr:Ma_(Indic) dbr:Segoe dbr:Barikot dbr:Begram_ivories dbr:Bharhut dbr:Bimaran_casket dbr:Brahmi_script dbr:Anusvara dbr:Apracharajas dbr:Aramaic_alphabet dbr:History_of_Xinjiang dbr:Hunza_District dbr:Bha_(Indic) dbr:Bhadayasa dbr:Bhumaka dbr:List_of_Indian_inventions_and_discoveries dbr:List_of_Indo-European_languages dbr:List_of_World_Heritage_Sites_in_Pakistan dbr:Peshawar dbr:Right-to-left_script dbr:Da_(Indic) dbr:Uyghurs dbr:Va_(Indic) dbr:Vigesimal dbr:Vima_Kadphises dbr:Decipherment dbr:E_(Indic) dbr:Early_Buddhist_texts dbr:India_ink dbr:Inherent_vowel dbr:Ink dbr:International_Dunhuang_Project dbr:Liaka_Kusulaka dbr:List_of_languages_by_writing_system dbr:List_of_numeral_systems dbr:O_(Indic) dbr:Proto-Tocharian_language dbr:Timeline_of_Buddhism dbr:Śa_(Indic) dbr:Ū_(Indic) dbr:Ḍa_(Indic) dbr:Ḍha_(Indic) dbr:Ḷ_(Indic) dbr:Ḹ_(Indic) dbr:Ṅa_(Indic) dbr:Ṇa_(Indic) dbr:Ṛ_(Indic) dbr:Ṝ_(Indic) dbr:Ṭa_(Indic) dbr:Ṭha_(Indic) dbr:Ancient_Rock_Carvings_of_Sindh dbr:Ancient_history_of_Afghanistan dbr:Mathura_lion_capital dbr:Sacred_Rock_of_Hunza dbr:Saka dbr:Xinjiang_coins dbr:Ra_(Indic) dbr:Gandhara dbr:Gandhari_language dbr:Gandhāran_Buddhist_texts dbr:Gandāra dbr:Gondophares dbr:Greco-Buddhist_art dbr:Brahmi_numerals dbr:Miran_fort dbr:Mulbekh_Monastery dbr:La_(Indic) dbr:Sarvastivada dbr:Taxila_copper_plate dbr:Linguistic_history_of_India dbr:Lipi_(script) dbr:Lokottaravāda dbr:Lop_Nur dbr:Loriyan_Tangai dbr:Loulan_Kingdom dbr:Mahīśāsaka dbr:Major_Rock_Edicts dbr:Shinkot_casket dbr:Silver_Reliquary_of_Indravarman dbr:Kharahostes dbr:Kharoshthi_(Unicode_block) dbr:Kharoṣṭhī_numerals dbr:Kujula_Kadphises dbr:Peter_Noble_(academic) dbr:Priyadasi dbr:Mahāsāṃghika dbr:Ta_(Indic) dbr:Maues dbr:Middle_Indo-Aryan_languages dbr:Murfatlar_Cave_Complex dbr:Sanskrit_Buddhist_literature dbr:Bajaur_casket dbr:Brussels_Buddha dbr:Agathocles_of_Bactria dbr:Ai_(Indic) dbr:Tocharian_languages dbr:Tocharians dbr:Vrishni dbr:Vāsishka dbr:Wardak_Vase dbr:Gadana dbr:Gandharan_Buddhism dbr:Gandhari dbr:Ha_(Indic) dbr:Jha_(Indic) dbr:Vima_Takto dbr:Abdagases_I dbr:Achaemenid_conquest_of_the_Indus_Valley dbr:Albert_Terrien_de_Lacouperie dbr:Alphabetum dbr:Edicts_of_Ashoka dbr:Alphasyllabic_numeral_system dbr:Fateh_Jang_Tehsil dbr:Pacores dbr:Palaeography dbr:Pali dbr:Paratarajas dbr:Dha_(Indic) dbr:Dhammapada dbr:History_of_Ladakh dbr:History_of_the_Uyghur_people dbr:Kanishka dbr:Prajnaparamita dbr:Quaternary_numeral_system dbr:Hazara,_Pakistan dbr:Hindu_Kush dbr:History_of_Buddhism dbr:History_of_India dbr:History_of_Pakistan dbr:Au_(Indic) dbr:Ja_(Indic) dbr:James_Prinsep dbr:Ba_(Indic) dbr:Tarim_Basin dbr:Termez dbr:Huvishka dbr:Arta_(Kamuia) dbr:Ashoka dbr:Aspavarma dbr:A_(Indic) dbr:A_in_Buddhism dbr:Afghan_literature dbr:Chashtana dbr:Chilas dbr:K._P._Rao dbr:Kanishka_Casket dbr:Kanishka_III dbr:Kharosthi_numerals dbr:Sven_Hedin dbr:ISO_15924:Khar dbr:Patika_Kusulaka dbr:Tha_(Indic) dbr:Dharmaguptaka dbr:Dharmarajika_Stupa dbr:Azes_I dbr:Azes_II dbr:Azilises dbr:Aṣṭasāhasrikā_Prajñāpāramitā_Sūtra dbr:Manikyala_stupa dbr:Manjushri dbr:Mansehra dbr:Mansehra_Rock_Edicts dbr:Ca_(Indic) dbr:Phoenician_alphabet dbr:Pompeii_Lakshmi dbr:Sodasa dbr:Spalahores dbr:Spalirisos dbr:Gāndhārī_script dbr:Indo-Greek_Kingdom dbr:Indravarma dbr:Indravasu dbr:Kingdom_of_Khotan dbr:Buddhism_in_Afghanistan dbr:Buddhism_in_Central_Asia dbr:Buddhist_councils dbr:Old_Hungarian_script dbr:Old_Turkic_script dbr:Cha_(Indic) dbr:Shahbaz_Garhi dbr:Shatial dbr:Xinjiang_Museum dbr:Ya_(Indic) dbr:Yarkand_River dbr:Indic dbr:Longer_Sukhāvatīvyūha_Sūtra dbr:Saka_language dbr:Sasan_(Apraca) dbr:Shanshan dbr:Ṣa_(Indic) dbr:Sarpedones dbr:Sases dbr:Gurgamoya dbr:I_(Indic) dbr:Sumpa dbr:Evolution_of_languages dbr:Gha_(Indic) dbr:Na_(Indic) dbr:Nahapana dbr:Thomas_Burrow dbr:Vispavarma dbr:Kharoṣṭhī dbr:Mujatria dbr:U_(Indic) dbr:Pha_(Indic) dbr:Rajuvula dbr:Repatriation_(cultural_property) dbr:Sa_(Indic) dbr:Pre-Islamic_scripts_in_Afghanistan dbr:Sadashkana dbr:Pa_(Indic) dbr:Zeionises dbr:𐨀 dbr:𐨁 dbr:𐨂 dbr:𐨃 dbr:𐨅 dbr:𐨆 dbr:𐨌 dbr:𐨍 dbr:𐨎 dbr:𐨏 dbr:𐨐 dbr:𐨑 dbr:𐨒 dbr:𐨓 dbr:𐨕 dbr:𐨖 dbr:𐨗 dbr:𐨙 dbr:𐨚 dbr:𐨛 dbr:𐨜 dbr:𐨝 dbr:𐨞 dbr:𐨟 dbr:𐨠 dbr:𐨡 dbr:𐨢 dbr:𐨣 dbr:𐨤 dbr:𐨥 dbr:𐨦 dbr:𐨧 dbr:𐨨 dbr:𐨩 dbr:𐨪 dbr:𐨫 dbr:𐨬 dbr:𐨭 dbr:𐨮 dbr:𐨯 dbr:𐨰 dbr:𐨱 dbr:𐨲 dbr:𐨳 dbr:𐨸 dbr:𐨹 dbr:𐨺 dbr:𐨿 dbr:𐩀 dbr:𐩁 dbr:𐩂 dbr:𐩃 dbr:𐩄 dbr:𐩅 dbr:𐩆 dbr:𐩇 dbr:𐩐 dbr:𐩑 dbr:𐩒 dbr:𐩓 dbr:𐩔 dbr:𐩕 dbr:𐩖 dbr:𐩗 dbr:𐩘 dbr:Kharosthi_Numerals dbr:Kharoṣṭhī_Numerals dbr:Spalagadames dbr:Ña_(Indic) dbr:Ā_(Indic) dbr:Ī_(Indic) dbr:Arapacana dbr:Gandhari_script dbr:Karosthi dbr:Khar_(script) dbr:Kharoshthi dbr:Kharoshthi_(script) dbr:Kharoshti dbr:Kharosthi_script dbr:Kharosti dbr:Kharoşţhī dbr:Kharoshthi_script |
| is dbp:fam of | dbr:Old_Turkic_script |
| is dbp:nativename of | dbr:Gandhari_language |
| is dbp:script of | dbr:Gandhari_language dbr:Kharoshthi_(Unicode_block) dbr:Saka_language |
| is dbp:sisters of | dbr:Brahmi_script |
| is rdfs:seeAlso of | dbr:Palaeography |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Kharosthi |
