Ownership (original) (raw)

dbo:abstract

Vlastnictví či vlastnické právo je přímé a výlučné právní panství určité individuálně určené osoby (vlastníka) nad konkrétní věcí. Řidčeji se slovo vlastnictví používá také ve významu majetek či jmění. Vlastnické právo je nejsilnějším a nejrozsáhlejším věcným právem. Jde o právo absolutní, které působí vůči všem ostatním osobám (erga omnes) na rozdíl od závazkových práv, které působí jen mezi stranami závazku (inter partes). Vlastnickému právu tak odpovídá povinnost všech ostatních subjektů nerušit vlastníka ve výkonu jeho práva k věci. Vlastnictví v českém právu upravuje především občanský zákoník. Dle § 1011 občanského zákoníku je vlastnictvím určité osoby vše, co jí patří, všechny věci hmotné i nehmotné (pokud to jejich povaha připouští). Jedná se o právo chráněné i mezinárodními smlouvami o lidských právech a Listinou základních práv a svobod. Vlastnické právo je nezbytnou podmínkou existence a fungování svobodného trhu a tržního hospodářství. (cs)
المِلكية (بالإنجليزية: Ownership)‏، هي حالة أو حقيقة الحيازة القانونية، والسيطرة على الممتلكات، والتي قد تكون أي أصول، ملموسة أو غير ملموسة. يمكن أن تتضمن الملكية حقوقًا متعددة، يشار إليها مجتمعة باسم حق الملكية، والتي يمكن فصلها وحيازتها من قبل أطراف مختلفة. عملية وآليات الملكية معقدة إلى حد ما: يمكن للمرء أن يكتسب الملكية وينقلها ويفقدها بعدة طرق. للحصول على عقار، يمكن للمرء شرائه بالمال، أو مبادلته بممتلكات أخرى، أو ربحه في رهان، أو استلامه كهدية، أو وراثته، أو العثور عليه، أو استلامه كتعويضات، أو كسبه عن طريق العمل، أو أداء الخدمات، أو بالاستيلاء عليه. ويمكن للفرد نقل ملكية أو فقدها عن طريق بيعها مقابل نقود، أو استبدالها بممتلكات أخرى أو إعطائها كهدية أو وضعها في غير محلها أو تجريدها من ملكيتها من خلال الوسائل القانونية مثل: الإخلاء، أو الحجز، أو حبس الرهن، أو الاستيلاء. الملكية تنتشر ذاتيًا بمعنى أن مالك أي عقار سيمتلك أيضًا المنافع الاقتصادية لتلك الممتلكات. (ar)
Inhaber bezeichnet das Subjekt, dem eine bestimmte zugeordnet ist. Solche Positionen können in erster Linie Rechte (wie Immaterialgüterrechte) sein, jedoch auch einige tatsächliche Positionen wie Gewahrsam, , ein Raum, ein Geschäft oder ein Unternehmen. Speziellere Begriffe sind z. B. Gläubiger für den Inhaber einer Forderung, Eigentümer für den Inhaber des Eigentumsrechts an einer Sache und Besitzer für denjenigen, der die tatsächliche Sachherrschaft über eine Sache von gewisser Dauer und Festigkeit hat. Im allgemeinen Sprachgebrauch wird der Begriff Inhaber synonym für Besitzer und Eigentümer verwendet. (de)
Ownership is the state or fact of legal possession and control over property, which may be any asset, tangible or intangible. Ownership can involve multiple rights, collectively referred to as title, which may be separated and held by different parties. The process and mechanics of ownership are fairly complex: one can gain, transfer, and lose ownership of property in a number of ways. To acquire property one can purchase it with money, trade it for other property, win it in a bet, receive it as a gift, inherit it, find it, receive it as damages, earn it by doing work or performing services, make it, or homestead it. One can transfer or lose ownership of property by selling it for money, exchanging it for other property, giving it as a gift, misplacing it, or having it stripped from one's ownership through legal means such as eviction, foreclosure, seizure, or taking. Ownership is self-propagating in that the owner of any property will also own the economic benefits of that property. (en)
Kepemilikan adalah kekuasaan yang didukung secara sosial untuk memegang kontrol terhadap sesuatu yang dimiliki secara eksklusif dan menggunakannya untuk tujuan pribadi. Definisi ini mirip dengan definisi , baik pribadi atau publik. (in)
소유권(所有權)은 물건을 자신의 물건으로서 직접적·배타적·전면적으로 지배하여 사용·수익·처분할 수 있는 사법(私法)상의 권리를 말한다. 물권(物權)에 있어서 가장 기본적이고 대표적인 권리이다. 이러한 소유권은 본질적으로 물건이 갖는 사용가치와 교환가치를 전면적으로 지배할 수 있는 권리이자 완전물권이라는 점에서 물건이 갖는 가치의 일부만을 지배할 수 있는 제한물권과 구별된다. :484 (ko)
所有権（しょゆうけん）とは、物の全面的支配すなわち自由に使用・収益・処分する権利。 18世紀ないし19世紀の近代的所有権は、自由主義や個人主義思想のもとで絶対的な所有権として成立し、原則的に無制限であると考えられていたが、20世紀に入ると私権の公共性が強調され始め、現代では所有権の横暴を抑制し公共の福祉を図るために社会的・経済的必要から所有権を原則的に制限可能なものであり、むしろ法律が許容する範囲内でのみその存在が可能なものと考えるようになった。日本の民法においては206条以下に規定がある。 * 以下、民法については、条名のみ記載する。 (ja)
Własność (łac. prioprietas) – najszersze, podstawowe prawo rzeczowe, pozwalające właścicielowi korzystać z rzeczy i rozporządzać nią z wyłączeniem innych osób (ius disponendi) (w jego ramach właściciel korzysta z maksimum uprawnień względem rzeczy). Oznaką korzystania z rzeczy są uprawnienia do posiadania (ius possidendi), używania (ius utendi), pobierania pożytków i innych dochodów z rzeczy (ius fruendi) (pożytki rzeczy – naturalne, np. płody, jabłka z sadu i cywilne, np. czynsz z tytułu dzierżawy lub najmu, odsetki od pożyczki albo leasingu itp.) oraz dysponowania faktycznego rzeczą (ius abutendi) (przetwarzanie rzeczy, zużycie, a nawet zniszczenie). Z kolei przez rozporządzanie rozumie się uprawnienia do wyzbycia się własności (np. przeniesienie, zrzeczenie, czy rozrządzenie na wypadek śmierci) i do obciążenia rzeczy poprzez ustanowienie ograniczonego prawa rzeczowego, np. zastawu, hipoteki lub poprzez dokonanie czynności – zobowiązań dotyczących rzeczy o skutkach obligacyjnych, tj. oddanie w dzierżawę, najem, pożyczkę, leasing. Uprawnienia te nie stanowią granic prawa własności, które zakreśla obowiązujące ustawodawstwo. Co do zasady własność jest prawem niegasnącym wraz z upływem czasu. Właściciel nie może ani korzystać z rzeczy, ani też nią rozporządzać w sposób sprzeczny z przepisami ustaw, zasadami współżycia społecznego czy społeczno-gospodarczym przeznaczeniem swego prawa. Właścicielem może być każdy podmiot prawa cywilnego (osoba fizyczna, osoba prawna, ułomna osoba prawna), z pewnymi wyjątkami, np. zgodnie z polskim ustawą o nabywaniu nieruchomości przez cudzoziemców właścicielem nieruchomości nie może być cudzoziemiec bez stosownego zezwolenia ministra właściwego do spraw wewnętrznych (z wyjątkami określonymi ustawą). Współwłasność polega na tym, że własność tej samej rzeczy przysługuje niepodzielnie kilku osobom. Ochrona własności oparta jest na systemie roszczeń (windykacyjne lub negatoryjne), jakie przysługują właścicielowi w razie naruszenia jego prawa. Własność jest funkcją rozwoju stosunków społecznych, politycznych i ekonomicznych. Na temat początków własności rzymskiej istnieje wiele hipotez. Powszechnie przyjmuje się, iż wcześniej wykształciło się prawo jednostki na rzeczach ruchomych, a dopiero później na nieruchomościach. Własność przysługuje także w stosunku do zwierząt, które jednak nie są rzeczami. W zakresie nieuregulowanym przepisami o ochronie zwierząt stosuje się odpowiednio (tj. z zachowaniem tych przepisów) przepisy o rzeczach. (pl)
Ägande i ekonomisk mening, avser den yttersta kontrollen och ansvaret över en materiell eller immateriell resurs. Materiella resurser är till exempel byggnader, landområden och lösöre. Immateriella resurser är till exempel kunskap, information eller datorprogram. Ett klart och tydligt rättssystem om äganderätt är viktigt för att en marknadsinriktad ekonomi skall kunna fungera. Den som har kontroll över hur en viss resurs används, och kan disponera eventuella vinster från användande av denna resurs, kan sägas utöva faktiskt ägande. (sv)
Со́бственность — 1. * Экономическая категория — исторически развивающиеся общественные отношения по поводу распределения (присвоения), описывающие принадлежность субъекту, у которого имеются полномочия на распоряжение, владение и пользование объектом собственности. Совокупность вещей, принадлежащих данному субъекту — собственнику — составляет имущество соответствующего лица, поэтому отношения собственности называются также имущественными отношениями. 2. * Юридическая категория — наиболее полный комплекс прав, которым может обладать субъект права в отношении своего имущества. В ряде теорий признаётся также собственность на некоторые права. Конституция России и Гражданский кодекс России признают и гарантируют любые формы собственности, при этом нормативно установлены три формы: государственная (федеральная и субъектов России), муниципальная и частная собственность. 3. * Гражданско-правовой институт — совокупность юридических норм, направленных на регулирование экономических отношений собственности методами гражданского права. 4. * Имущество — непосредственно сам объект собственности, само имущество, принадлежащее кому-либо на праве собственности. (ru)
Вла́сність — матеріальне чи інтелектуальне майно, яке перебуває у володінні особи. Розрізняють власність приватну, комунальну і державну залежно від того, чи речі (майно) належать приватній особі, громаді (спільноті) чи державі. Власність не слід плутати з правом власності, іншими речовими правами, а також з самими речами. (uk)
所有权（英語：ownership）又稱完全物权，是指民法上，权利人对可以直接全面排他性支配特定物的物权。所谓「全面支配」，意味着支配范围的全面性和支配时间的无限性，符合这一特征的物权只有所有权。因此，完全物权与所有权在内涵上是一致的。完全物权与限制物权是相对立的概念。在一般意义上，所有权也指人对于外界自然的支配或者支配形态。后者含义上的所有权（所有），从人类产生开始就已存在，经过了长时间的历史变迁。而法律意义上的所有权，是在一定的历史阶段以所有（支配）为基础的技术概念。也就是说，在商品交换占主导地位的近代社会，在互相交换商品的主体之间，必须互相承认对方对于商品这种财富的固有的支配（私有）。这种社会需要的法律形态，就是所有权。因此，普通意义上的所有权是以排他的，包容性的支配为内容的一种权利。不同的对于所有权的具体内容的规定，也有着一定的差异。另一方面，所有权的两个非常重要的特性便是直接支配和排他性处分。这是从所有和使用两个层面来讲的。直接支配反映出所有人对物的绝对权利。而排他处分反映出物在使用、流转的过程中人们所享有的绝对权利。近代以前人们对物是注重所有、占有的。而现在注重的却是流转，重视物在流转的过程中所产生的价值利益。所有权也受到法律的一定限制。和是对的限制，例如法、城市规划法、航空法、大气污染防止法、矿业法等等。因为所有权是包含性且排他性的支配性权利，对于圆满实现所有权过程中遇到的妨碍，所有权人有权排除。即所有物的占有被抢夺的时候有权行使所有权的，在侵夺占有以外的方式被妨碍的时候有权行使，在存在被妨碍的可能性的时候有权行使。但是，在行使土地所有权的时候，经常会产生不得不妨碍邻接土地的所有权的情况，在这种时候，为了保障土地所有权的行使，有必要对于排除妨碍请求权作出一定的限制。这就是“”规定的主旨。 (zh)

dbo:wikiPageWikiLink

rdfs:comment

Inhaber bezeichnet das Subjekt, dem eine bestimmte zugeordnet ist. Solche Positionen können in erster Linie Rechte (wie Immaterialgüterrechte) sein, jedoch auch einige tatsächliche Positionen wie Gewahrsam, , ein Raum, ein Geschäft oder ein Unternehmen. Speziellere Begriffe sind z. B. Gläubiger für den Inhaber einer Forderung, Eigentümer für den Inhaber des Eigentumsrechts an einer Sache und Besitzer für denjenigen, der die tatsächliche Sachherrschaft über eine Sache von gewisser Dauer und Festigkeit hat. Im allgemeinen Sprachgebrauch wird der Begriff Inhaber synonym für Besitzer und Eigentümer verwendet. (de)
Kepemilikan adalah kekuasaan yang didukung secara sosial untuk memegang kontrol terhadap sesuatu yang dimiliki secara eksklusif dan menggunakannya untuk tujuan pribadi. Definisi ini mirip dengan definisi , baik pribadi atau publik. (in)
소유권(所有權)은 물건을 자신의 물건으로서 직접적·배타적·전면적으로 지배하여 사용·수익·처분할 수 있는 사법(私法)상의 권리를 말한다. 물권(物權)에 있어서 가장 기본적이고 대표적인 권리이다. 이러한 소유권은 본질적으로 물건이 갖는 사용가치와 교환가치를 전면적으로 지배할 수 있는 권리이자 완전물권이라는 점에서 물건이 갖는 가치의 일부만을 지배할 수 있는 제한물권과 구별된다. :484 (ko)
所有権（しょゆうけん）とは、物の全面的支配すなわち自由に使用・収益・処分する権利。 18世紀ないし19世紀の近代的所有権は、自由主義や個人主義思想のもとで絶対的な所有権として成立し、原則的に無制限であると考えられていたが、20世紀に入ると私権の公共性が強調され始め、現代では所有権の横暴を抑制し公共の福祉を図るために社会的・経済的必要から所有権を原則的に制限可能なものであり、むしろ法律が許容する範囲内でのみその存在が可能なものと考えるようになった。日本の民法においては206条以下に規定がある。 * 以下、民法については、条名のみ記載する。 (ja)
Ägande i ekonomisk mening, avser den yttersta kontrollen och ansvaret över en materiell eller immateriell resurs. Materiella resurser är till exempel byggnader, landområden och lösöre. Immateriella resurser är till exempel kunskap, information eller datorprogram. Ett klart och tydligt rättssystem om äganderätt är viktigt för att en marknadsinriktad ekonomi skall kunna fungera. Den som har kontroll över hur en viss resurs används, och kan disponera eventuella vinster från användande av denna resurs, kan sägas utöva faktiskt ägande. (sv)
Вла́сність — матеріальне чи інтелектуальне майно, яке перебуває у володінні особи. Розрізняють власність приватну, комунальну і державну залежно від того, чи речі (майно) належать приватній особі, громаді (спільноті) чи державі. Власність не слід плутати з правом власності, іншими речовими правами, а також з самими речами. (uk)
المِلكية (بالإنجليزية: Ownership)‏، هي حالة أو حقيقة الحيازة القانونية، والسيطرة على الممتلكات، والتي قد تكون أي أصول، ملموسة أو غير ملموسة. يمكن أن تتضمن الملكية حقوقًا متعددة، يشار إليها مجتمعة باسم حق الملكية، والتي يمكن فصلها وحيازتها من قبل أطراف مختلفة. (ar)
Vlastnictví či vlastnické právo je přímé a výlučné právní panství určité individuálně určené osoby (vlastníka) nad konkrétní věcí. Řidčeji se slovo vlastnictví používá také ve významu majetek či jmění. Vlastnické právo je nejsilnějším a nejrozsáhlejším věcným právem. Jde o právo absolutní, které působí vůči všem ostatním osobám (erga omnes) na rozdíl od závazkových práv, které působí jen mezi stranami závazku (inter partes). Vlastnickému právu tak odpovídá povinnost všech ostatních subjektů nerušit vlastníka ve výkonu jeho práva k věci. (cs)
Ownership is the state or fact of legal possession and control over property, which may be any asset, tangible or intangible. Ownership can involve multiple rights, collectively referred to as title, which may be separated and held by different parties. (en)
Własność (łac. prioprietas) – najszersze, podstawowe prawo rzeczowe, pozwalające właścicielowi korzystać z rzeczy i rozporządzać nią z wyłączeniem innych osób (ius disponendi) (w jego ramach właściciel korzysta z maksimum uprawnień względem rzeczy). Oznaką korzystania z rzeczy są uprawnienia do posiadania (ius possidendi), używania (ius utendi), pobierania pożytków i innych dochodów z rzeczy (ius fruendi) (pożytki rzeczy – naturalne, np. płody, jabłka z sadu i cywilne, np. czynsz z tytułu dzierżawy lub najmu, odsetki od pożyczki albo leasingu itp.) oraz dysponowania faktycznego rzeczą (ius abutendi) (przetwarzanie rzeczy, zużycie, a nawet zniszczenie). Z kolei przez rozporządzanie rozumie się uprawnienia do wyzbycia się własności (np. przeniesienie, zrzeczenie, czy rozrządzenie na wypadek (pl)
Со́бственность — 1. * Экономическая категория — исторически развивающиеся общественные отношения по поводу распределения (присвоения), описывающие принадлежность субъекту, у которого имеются полномочия на распоряжение, владение и пользование объектом собственности. Совокупность вещей, принадлежащих данному субъекту — собственнику — составляет имущество соответствующего лица, поэтому отношения собственности называются также имущественными отношениями. 2. * Юридическая категория — наиболее полный комплекс прав, которым может обладать субъект права в отношении своего имущества. В ряде теорий признаётся также собственность на некоторые права. Конституция России и Гражданский кодекс России признают и гарантируют любые формы собственности, при этом нормативно установлены три формы: государст (ru)
所有权（英語：ownership）又稱完全物权，是指民法上，权利人对可以直接全面排他性支配特定物的物权。所谓「全面支配」，意味着支配范围的全面性和支配时间的无限性，符合这一特征的物权只有所有权。因此，完全物权与所有权在内涵上是一致的。完全物权与限制物权是相对立的概念。在一般意义上，所有权也指人对于外界自然的支配或者支配形态。后者含义上的所有权（所有），从人类产生开始就已存在，经过了长时间的历史变迁。而法律意义上的所有权，是在一定的历史阶段以所有（支配）为基础的技术概念。也就是说，在商品交换占主导地位的近代社会，在互相交换商品的主体之间，必须互相承认对方对于商品这种财富的固有的支配（私有）。这种社会需要的法律形态，就是所有权。因此，普通意义上的所有权是以排他的，包容性的支配为内容的一种权利。不同的对于所有权的具体内容的规定，也有着一定的差异。另一方面，所有权的两个非常重要的特性便是直接支配和排他性处分。这是从所有和使用两个层面来讲的。直接支配反映出所有人对物的绝对权利。而排他处分反映出物在使用、流转的过程中人们所享有的绝对权利。近代以前人们对物是注重所有、占有的。而现在注重的却是流转，重视物在流转的过程中所产生的价值利益。所有权也受到法律的一定限制。和是对的限制，例如法、城市规划法、航空法、大气污染防止法、矿业法等等。 (zh)

rdfs:label

Ownership (en)
ملكية (حق تصرف) (ar)
Vlastnictví (cs)
Inhaber (de)
Kepemilikan (in)
소유권 (ko)
所有権 (ja)
Własność (pl)
Собственность (ru)
Ägande (sv)
所有权 (zh)
Власність (uk)

is dbo:occupation of

is dbo:wikiPageWikiLink of

is gold:hypernym of