Roman army (original) (raw)

dbo:abstract

الجيش الروماني (باللاتينية: exercitus Romanorum) هو مصطلح عام للقوات المسلحة البرية التي تبعت لمملكة روما (حتى عام 500 قبل الميلاد) والجمهورية الرومانية (500-31 قبل الميلاد) والإمبراطورية الرومانية (31 قبل الميلاد - 476 م) وخليفتها الإمبراطورية البيزنطية (476-1453). وهو بذلك مصطلح يمتد نحو 2000 سنة، خضعت خلالها القوات المسلحة الرومانية للعديد من التبدلات في التكوين والمعدات والتنظيم والتكتيكات مع المحافظة على نواة من التقاليد الدائمة. (ar)
L'exèrcit romà era l'exèrcit de l'antiga Roma. Va fer possible que la civilització de l'antiga Roma dominés tota la Mediterrània entre els segles I aC i V dC. (ca)
Ο είναι ιστορικός όρος, που αναφέρεται στις δυνάμεις ξηράς που χρησιμοποίησαν το Ρωμαϊκό Βασίλειο, έπειτα η Ρωμαϊκή Δημοκρατία, αργότερα η Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία και η Βυζαντινή Αυτοκρατορία. Ο ρωμαϊκός στρατός ήταν από τους καλύτερους της εποχής του και αυτό οφείλεται στο γεγονός ότι ποτέ δεν έμεινε στάσιμος. Συνεχώς η ρωμαϊκή στρατιωτική μηχανή προχωρούσε ανάλογα με τις συνθήκες και πολλές φορές πρωτοπορούσε (βλ. corvus) ή άλλες άλλαζε ριζικά τακτικές. (el)
Romia armeo (latine exercitus Romanorum; malnove greke: στρατός/φοσσᾶτον Ῥωμαίων) estas armeo de Antikva Romio. Ĝi ebligis al romianoj regi Mediteraneon de la 2-a jc a.K. ĝis la 5-a jc. La romia legionano (en Latino: legionarius, pl. legionarii) estis profesia soldato de peza infanterio de la Romia armeo post la reformoj faritaj de Kajo Mario. (eo)
Erromatar armada (latinez: exercitus Romanus) Antzinako Erromak bere historian zehar zuen indar armatuen izena da, monarkian (c. K.a. 500 urtera arte) errepublikan (K.a. 500–K.a. 31) eta inperioan (K.a. 31– k. o. 395/476) zehar eta bere ondorengoa zen Bizantziar Inperioaren aroan. Beraz, 2.206 urteetan zehar (K.a. 753tik k. o. 1453ra arte), bere osaeran, ekimenduan eta taktiketan hainbat aldaketa izan zituen, tradizio batzuk mantendu arren. (eu)
Ejército romano es el término genérico utilizado para referirse a las fuerzas armadas de la antigua Roma, durante la monarquía, la república, el imperio y habitualmente también a las de su inmediato sucesor, el ejército bizantino. (es)
L'armée romaine (en latin : exercitus Romanus ; en grec ancien : στρατός Ῥωμαίων) est l'armée de la Rome antique. Elle permet aux Romains de dominer la Méditerranée du IIe siècle av. J.-C. au Ve siècle. (fr)
Angkatan Darat Kekaisaran Romawi (bahasa Latin: exercitus Romanus) adalah angkatan bersenjata yang dikerahkan oleh Romawi di daratan dari masa Kerajaan Romawi (sampai sekitar tahun 500 SM) hingga Republik Romawi (500–31 SM) dan Kekaisaran Romawi (31 SM – 395 M), dan masih berlanjut pada masa Kekaisaran Romawi Timur hingga jatuhnya Konstantinopel ke tangan Kesultanan Utsmaniyah pada tahun 1453. Maka dari itu, istilah ini mencakup sejarah sepanjang kurang lebih 2.206 tahun (753 SM hingga 1453 M), dan pada masa itu angkatan darat Romawi bekali-kali berganti persenjataan, taktik, dan pengorganisasiannya, walaupun tradisi intinya tetap bertahan dalam waktu yang lama. (in)
The Roman army (Latin: exercitus Romanus) was the armed forces deployed by the Romans throughout the duration of Ancient Rome, from the Roman Kingdom (c. 500 BC) to the Roman Republic (500–31 BC) and the Roman Empire (31 BC–395 AD), and its medieval continuation, the Eastern Roman Empire. It is thus a term that may span approximately 2,205 years (753 BC–1453 AD), during which the Roman armed forces underwent numerous permutations in size, composition, organisation, equipment and tactics, while conserving a core of lasting traditions. (en)
L'esercito romano (militia o exercitus in lingua latina) fu l'insieme delle forze militari terrestri e di mare che servirono l'antica Roma nella serie di campagne militari che caratterizzarono la sua espansione, dall'epoca dei sette re, alla Repubblica romana e all'epoca imperiale fino al definitivo declino. L'esercito era composto, a seconda dell'epoca storica, da varie componenti: le legioni di cittadini romani, i federati o le truppe ausiliarie, la flotta ravennate, di Miseno oltre a quelle fluviali e le guarnigioni di Roma (guardia pretoriana, coorti urbane e corpo dei vigili). Nel corso di una lunghissima storia, che ne ha fatto «l'istituzione militare più efficace e più longeva che si conosca nella storia umana», l'esercito romano ha conosciuto una continua evoluzione strutturale che, nel tempo, ne ha profondamente modificato l'organizzazione militare e la stessa costituzione. All'interno dei massimi livelli di entrambe le branche, le trasformazioni strutturali occorsero sia in conseguenza di effettive riforme militari, sia per l'emergere di naturali evoluzioni strutturali. L'esercito romano subì notevoli incrementi nel corso della sua storia, almeno fino a quando Roma riuscì ad occupare l'intero bacino del Mediterraneo. Da un esercito composto da soli 3.300 armati ai tempi del primo re Romolo, raggiunse ai tempi dell'Impero romano la sua massima dimensione, superando le 500 000 unità ed era composto da legioni. (it)
로마 육군(라틴어: exercitus Romanus)은 고대 로마부터 로마 왕국(기원전 500년 경), 로마 공화국(기원전 500년 ~ 31년), 로마 제국(기원전 31년 ~ 기원후 395년), 중세의 동로마 제국에 이르기까지 로마 군단에 소속된 군대였다. 이와 같이 로마 군단은 약 2,205년(기원전 753년 ~ 1453년)에 걸쳐 구성, 조직, 장비, 전술 등에서 수많은 변화을 거치며, 지속적인 전통의 핵심을 보존했다. (ko)
ローマ軍（ローマぐん）は、古代ローマ（王政ローマ・共和政ローマおよび帝政ローマ）における軍隊（陸軍および海軍）の総称。ラテン語では軍隊のことを「エクセルキトゥス（exercitus）」というので、「ローマ軍」を「ローマーニー・エクセルキトゥス（Romani exercitus）」あるいは「ノステル・エクセルキトゥス（noster excercitus、我らの軍隊）」などと呼んでいた。 (ja)
Het Romeinse leger (exercitus Romanus) zorgde deels voor de uitbreiding van de macht van Rome tot een wereldrijk. Zijn effectiviteit was te danken aan de bewapening, discipline, technieken en tactieken. (nl)
Armia rzymska (łac. exercitus Romanus) – siły zbrojne starożytnego Rzymu. Armia składała się z wojsk lądowych (legiony) oraz floty (classis). Armia rzymska wyróżniała się na tle innych sobie współczesnych armii, jej wojska posiadały znaczną liczbę żołnierzy niepochodzących z Rzymu. Wojsko przez wieki ewoluowało, przechodząc szereg reform i zmian. Państwo rzymskie przetrwało ponad tysiąc lat i załamało się dopiero na przełomie 406–407 r., kiedy to plemiona germańskie napierane przez Hunów przekroczyły ostatecznie Ren (aczkolwiek już od klęski cesarza Walensa pod Adrianopolem w roku 378 Wizygoci stale znajdowali się w granicach cesarstwa). Ostatnim sukcesem wojsk zachodniorzymskich była bitwa na Polach Katalaunijskich. Armia przestała istnieć wraz z upadkiem Cesarstwa Rzymskiego w 476 r. (pl)
A história do exército romano descreve as principais transformações cronológicas da organização e constituição das forças armadas da Roma Antiga, as quais foram qualificadas como "a instituição militar mais efetiva e duradoura conhecida da história". Das suas origens, por volta de 800 a.C. até a queda do Império Romano do Ocidente em 476 d.C., a estrutura militar de Roma atravessou uma série de mudanças estruturais de grande envergadura. A grandes traços, as armas romanas dividiam-se em exército e marinha, se bem que estes dois ramos eram menos diferenciados que nos exércitos nacionais atuais. Após um período proto-histórico do qual não resta informação escrita, a estrutura do exército romano pode ser generalizada através de uma série de fases históricas. Inicialmente, o exército romano consistia numas levas anuais de cidadãos que prestavam o serviço militar como parte dos seus deveres. Durante este período, o exército romano enfrentou principalmente adversários locais em campanhas sazonais. À medida que os territórios controlados por Roma se expandiam, e que o tamanho das cidades se incrementava, os exércitos da Roma Antiga foram profissionalizando-se, assalariando os seus soldados. Como consequência, os serviços militares dos níveis mais baixos da sociedade tornaram-se cada vez de mais longo prazo. As unidades militares desse período eram muito homogêneas e eram muito reguladas. O exército consistia em unidades de infantaria romana, conhecidas como legiões, bem como tropas aliadas formadas por não romanos conhecidas como tropas auxiliares (auxilia). Esta última costumava ser chamada para que provesse ao exército de infantaria ligeira ou de cavalaria, formando as legiões o núcleo de infantaria pesada. Na terceira fase do desenvolvimento militar, as forças tinham se encomendado manter e segurar as fronteiras das províncias sob controle romano, bem como da própria península Itálica. As ameaças estratégicas eram em geral menos sérias neste período, e a ênfase foi posta na preservação do território já conquistado. O exército evoluiu para a nova situação e tornou-se mais dependente das guarnições estáveis, e menos dos acampamentos itinerantes e das operações de campo contínuas. Na fase final, o serviço militar continuou assalariado e profissional para as tropas regulares. Contudo, a tendência a empregar aliados ou tropas mercenárias expandiu-se até o ponto de que estas acabaram representando uma proporção muito substancial das forças romanas. Ao mesmo tempo, a estrutura do exército romano tornou-se mais complexa: os soldados da época variavam dos arqueiros montados e muito pouco armados até a infantaria pesada, em regimentos de muito variável tamanho e qualidade. Isto foi acompanhado de uma importância cada vez maior da cavalaria frente à infantaria, assim como uma recuperação da importância da mobilidade. (pt)
Древнеримская армия (лат. exercitus, ранее — classis) — регулярное войско Древнего Рима, один из основных элементов римского общества и государства. Октавиан Август к 14 году нашей эры сократил армию до 28 легионов. Во время расцвета Древнего Рима общая численность армии обычно составляла до 100 тыс. человек, но при необходимости могла быть увеличена до 250—300 тыс. человек и более. После реформ Диоклетиана и Константина численность римской армии достигла 600—650 тысяч человек, из которых 200 тысяч составляла полевая армия, а остальное — гарнизоны. По некоторым данным в эпоху Гонория списочная численность войск обеих частей римской империи составляла 900 000—1 000 000 солдат (хотя в реальности армия была меньше). Этнический состав римской армии менялся с течением времени: в I в. н. э. она была преимущественно армией римлян, в конце I — начале II в. армией италиков, но уже в конце II — начале III в. н. э. превратилась в армию романизированных варваров, оставшись «римской» лишь по названию. По другим данным, если в I в. до н. э. в армии служили в основном выходцы с Апеннинского полуострова, то уже в I в. н. э. численность выходцев с Апеннинского полуострова в армии резко сократилась, а численность выходцев из романизированных сенатских провинций (Азия, Африка, Бетика, Македония, Нарбонская Галлия и др.) выросла. Римская армия имела лучшее для своего времени вооружение, опытный и хорошо подготовленный командный состав, отличалась жёсткой дисциплиной и высоким военным искусством полководцев, применявших самые совершенные способы ведения боевых действий, добиваясь полного разгрома противника. Основным родом войск являлась пехота. Кавалерия выполняла вспомогательную функцию. Флот обеспечивал действия сухопутных войск на приморских направлениях и переброску армий на территорию противника по морю. Значительное развитие получило военно-инженерное дело, устройство полевых лагерей, умение совершать быстрые переходы на большие расстояния, искусство осады и обороны крепостей. (ru)
Romerska rikets militär utvecklades under hela Romerska rikets existens. (sv)
罗马陆军（拉丁語：exercitus Romanorum）是指罗马王国、羅馬共和國和羅馬帝國以及它的後繼者東羅馬帝國的地面作战部队。 (zh)
Давньоримська армія (лат. exercitus, архаїчна назва classis) — один з аспектів історії Стародавнього Риму, що глибоко вивчаються, в основному в спеціалізованих колах. Римська армія стала вирішальним чинником у становленні могутності своєї держави. (uk)

dbo:garrison

dbp:battles

dbp:commander

rdfs:comment

الجيش الروماني (باللاتينية: exercitus Romanorum) هو مصطلح عام للقوات المسلحة البرية التي تبعت لمملكة روما (حتى عام 500 قبل الميلاد) والجمهورية الرومانية (500-31 قبل الميلاد) والإمبراطورية الرومانية (31 قبل الميلاد - 476 م) وخليفتها الإمبراطورية البيزنطية (476-1453). وهو بذلك مصطلح يمتد نحو 2000 سنة، خضعت خلالها القوات المسلحة الرومانية للعديد من التبدلات في التكوين والمعدات والتنظيم والتكتيكات مع المحافظة على نواة من التقاليد الدائمة. (ar)
L'exèrcit romà era l'exèrcit de l'antiga Roma. Va fer possible que la civilització de l'antiga Roma dominés tota la Mediterrània entre els segles I aC i V dC. (ca)
Ο είναι ιστορικός όρος, που αναφέρεται στις δυνάμεις ξηράς που χρησιμοποίησαν το Ρωμαϊκό Βασίλειο, έπειτα η Ρωμαϊκή Δημοκρατία, αργότερα η Ρωμαϊκή Αυτοκρατορία και η Βυζαντινή Αυτοκρατορία. Ο ρωμαϊκός στρατός ήταν από τους καλύτερους της εποχής του και αυτό οφείλεται στο γεγονός ότι ποτέ δεν έμεινε στάσιμος. Συνεχώς η ρωμαϊκή στρατιωτική μηχανή προχωρούσε ανάλογα με τις συνθήκες και πολλές φορές πρωτοπορούσε (βλ. corvus) ή άλλες άλλαζε ριζικά τακτικές. (el)
Romia armeo (latine exercitus Romanorum; malnove greke: στρατός/φοσσᾶτον Ῥωμαίων) estas armeo de Antikva Romio. Ĝi ebligis al romianoj regi Mediteraneon de la 2-a jc a.K. ĝis la 5-a jc. La romia legionano (en Latino: legionarius, pl. legionarii) estis profesia soldato de peza infanterio de la Romia armeo post la reformoj faritaj de Kajo Mario. (eo)
Erromatar armada (latinez: exercitus Romanus) Antzinako Erromak bere historian zehar zuen indar armatuen izena da, monarkian (c. K.a. 500 urtera arte) errepublikan (K.a. 500–K.a. 31) eta inperioan (K.a. 31– k. o. 395/476) zehar eta bere ondorengoa zen Bizantziar Inperioaren aroan. Beraz, 2.206 urteetan zehar (K.a. 753tik k. o. 1453ra arte), bere osaeran, ekimenduan eta taktiketan hainbat aldaketa izan zituen, tradizio batzuk mantendu arren. (eu)
Ejército romano es el término genérico utilizado para referirse a las fuerzas armadas de la antigua Roma, durante la monarquía, la república, el imperio y habitualmente también a las de su inmediato sucesor, el ejército bizantino. (es)
L'armée romaine (en latin : exercitus Romanus ; en grec ancien : στρατός Ῥωμαίων) est l'armée de la Rome antique. Elle permet aux Romains de dominer la Méditerranée du IIe siècle av. J.-C. au Ve siècle. (fr)
Angkatan Darat Kekaisaran Romawi (bahasa Latin: exercitus Romanus) adalah angkatan bersenjata yang dikerahkan oleh Romawi di daratan dari masa Kerajaan Romawi (sampai sekitar tahun 500 SM) hingga Republik Romawi (500–31 SM) dan Kekaisaran Romawi (31 SM – 395 M), dan masih berlanjut pada masa Kekaisaran Romawi Timur hingga jatuhnya Konstantinopel ke tangan Kesultanan Utsmaniyah pada tahun 1453. Maka dari itu, istilah ini mencakup sejarah sepanjang kurang lebih 2.206 tahun (753 SM hingga 1453 M), dan pada masa itu angkatan darat Romawi bekali-kali berganti persenjataan, taktik, dan pengorganisasiannya, walaupun tradisi intinya tetap bertahan dalam waktu yang lama. (in)
The Roman army (Latin: exercitus Romanus) was the armed forces deployed by the Romans throughout the duration of Ancient Rome, from the Roman Kingdom (c. 500 BC) to the Roman Republic (500–31 BC) and the Roman Empire (31 BC–395 AD), and its medieval continuation, the Eastern Roman Empire. It is thus a term that may span approximately 2,205 years (753 BC–1453 AD), during which the Roman armed forces underwent numerous permutations in size, composition, organisation, equipment and tactics, while conserving a core of lasting traditions. (en)
로마 육군(라틴어: exercitus Romanus)은 고대 로마부터 로마 왕국(기원전 500년 경), 로마 공화국(기원전 500년 ~ 31년), 로마 제국(기원전 31년 ~ 기원후 395년), 중세의 동로마 제국에 이르기까지 로마 군단에 소속된 군대였다. 이와 같이 로마 군단은 약 2,205년(기원전 753년 ~ 1453년)에 걸쳐 구성, 조직, 장비, 전술 등에서 수많은 변화을 거치며, 지속적인 전통의 핵심을 보존했다. (ko)
ローマ軍（ローマぐん）は、古代ローマ（王政ローマ・共和政ローマおよび帝政ローマ）における軍隊（陸軍および海軍）の総称。ラテン語では軍隊のことを「エクセルキトゥス（exercitus）」というので、「ローマ軍」を「ローマーニー・エクセルキトゥス（Romani exercitus）」あるいは「ノステル・エクセルキトゥス（noster excercitus、我らの軍隊）」などと呼んでいた。 (ja)
Het Romeinse leger (exercitus Romanus) zorgde deels voor de uitbreiding van de macht van Rome tot een wereldrijk. Zijn effectiviteit was te danken aan de bewapening, discipline, technieken en tactieken. (nl)
Romerska rikets militär utvecklades under hela Romerska rikets existens. (sv)
罗马陆军（拉丁語：exercitus Romanorum）是指罗马王国、羅馬共和國和羅馬帝國以及它的後繼者東羅馬帝國的地面作战部队。 (zh)
Давньоримська армія (лат. exercitus, архаїчна назва classis) — один з аспектів історії Стародавнього Риму, що глибоко вивчаються, в основному в спеціалізованих колах. Римська армія стала вирішальним чинником у становленні могутності своєї держави. (uk)
L'esercito romano (militia o exercitus in lingua latina) fu l'insieme delle forze militari terrestri e di mare che servirono l'antica Roma nella serie di campagne militari che caratterizzarono la sua espansione, dall'epoca dei sette re, alla Repubblica romana e all'epoca imperiale fino al definitivo declino. (it)
Armia rzymska (łac. exercitus Romanus) – siły zbrojne starożytnego Rzymu. Armia składała się z wojsk lądowych (legiony) oraz floty (classis). Armia rzymska wyróżniała się na tle innych sobie współczesnych armii, jej wojska posiadały znaczną liczbę żołnierzy niepochodzących z Rzymu. (pl)
A história do exército romano descreve as principais transformações cronológicas da organização e constituição das forças armadas da Roma Antiga, as quais foram qualificadas como "a instituição militar mais efetiva e duradoura conhecida da história". Das suas origens, por volta de 800 a.C. até a queda do Império Romano do Ocidente em 476 d.C., a estrutura militar de Roma atravessou uma série de mudanças estruturais de grande envergadura. A grandes traços, as armas romanas dividiam-se em exército e marinha, se bem que estes dois ramos eram menos diferenciados que nos exércitos nacionais atuais. (pt)
Древнеримская армия (лат. exercitus, ранее — classis) — регулярное войско Древнего Рима, один из основных элементов римского общества и государства. Октавиан Август к 14 году нашей эры сократил армию до 28 легионов. Во время расцвета Древнего Рима общая численность армии обычно составляла до 100 тыс. человек, но при необходимости могла быть увеличена до 250—300 тыс. человек и более. После реформ Диоклетиана и Константина численность римской армии достигла 600—650 тысяч человек, из которых 200 тысяч составляла полевая армия, а остальное — гарнизоны. По некоторым данным в эпоху Гонория списочная численность войск обеих частей римской империи составляла 900 000—1 000 000 солдат (хотя в реальности армия была меньше). (ru)

is dbo:wikiPageWikiLink of