Samguk Sagi (original) (raw)
تاريخ الممالك الثلاث (بالهانغل: 삼국사기، وبالهانجا: 三國史記، وحرفياً: سَامْغُكْ سَاغِي) هو مُؤَلَّف تاريخي خاص بتاريخ ممالك كوريا الثلاث اكتملت كتابته في سنة 1145 على يد المؤرخ والمسؤول الحكومي بأمر من الملك إنجونغ ملك مملكة غوريو، ويعتبر أقدم كتاب كوري عُثر عليه. تحمل نسخ الكتاب المختلفة والموجودة اليوم الرقم 525، والرقم 722، والرقم 723 وذلك في ترتيب .
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | تاريخ الممالك الثلاث (بالهانغل: 삼국사기، وبالهانجا: 三國史記، وحرفياً: سَامْغُكْ سَاغِي) هو مُؤَلَّف تاريخي خاص بتاريخ ممالك كوريا الثلاث اكتملت كتابته في سنة 1145 على يد المؤرخ والمسؤول الحكومي بأمر من الملك إنجونغ ملك مملكة غوريو، ويعتبر أقدم كتاب كوري عُثر عليه. تحمل نسخ الكتاب المختلفة والموجودة اليوم الرقم 525، والرقم 722، والرقم 723 وذلك في ترتيب . (ar) Das Samguk Sagi („Chronik der Drei Königreiche“) ist eine mittelalterliche koreanische Schrift, welche die Zeit der Drei Königreiche (1. Jahrhundert v. Chr.- 7. Jahrhundert n. Chr.) schildert. Sie wurde im Jahr 1145 von Kim Bu-sik (金富軾) in klassischem Chinesisch (Wenyan) verfasst und ist das älteste noch erhaltene Dokument über die Geschichte Koreas. Das Samguk Sagi umfasst 50 Bände: * Aufzeichnungen über Silla (Nagi; 나기; 羅紀) * Aufzeichnungen über Goguryeo (Yeogi; 여기; 麗紀) * Aufzeichnungen über Baekje (Jegi; 제기; 濟紀) * Zeittafeln * verschiedene weitere Aufzeichnungen u. a. über Kultur, Musik und Geographie * Biographien Von einigen modernen Historikern wird die Glaubwürdigkeit des Samguk Sagi angezweifelt, da der Autor offenbar versuchte, die Legitimität der später dominanten Goryeo-Dynastie herauszustellen. Nichtsdestoweniger handelt es sich beim Samguk Sagi um eine der wichtigsten Schriften über die koreanische Geschichte. (de) Samguk Sagi (Historia de los Tres Reinos) es un registro histórico de los Tres Reinos de Corea: Goguryeo, Baekje y Silla. El Samguk Sagi está escrito en chino clásico (el idioma escrito utilizado por los literatos en la Corea tradicional) y su compilación fue ordenada por el rey Injong (r. 1122-1146) de Goryeo y llevada a cabo por (金富軾) historiador y empleado del gobierno junto con un grupo de estudiosos. Fue terminada en 1145. Es muy conocida en Corea como el registro más antiguo de la historia de Corea. (es) Samguk Sagi (Korean: 삼국사기; Hanja: 三國史記, History of the Three Kingdoms) is a historical record of the Three Kingdoms of Korea: Goguryeo, Baekje and Silla. The Samguk Sagi is written in Classical Chinese, the written language of the literati of ancient Korea, and its compilation was ordered by King Injong of Goryeo (r. 1122-1146) and undertaken by the government official and historian Kim Busik (Korean: 김부식; Hanja: 金富軾) and a team of junior scholars. Completed in 1145, it is well known in Korea as the oldest surviving chronicle of Korean history. The document has been digitized by the National Institute of Korean History and is available online with Modern Korean translation in Hangul and original text in Classical Chinese. (en) Le Samguk sagi (en coréen : 삼국사기) est une chronique historique de Corée qui couvre les dix premiers siècles de notre ère. Samguk sagi signifie Mémoires historiques des Trois Royaumes, les royaumes de Koguryo, Baekje et Silla. Elle fut compilée durant la période Goryeo (Koryŏ), en 1145. Elle est connue comme la plus ancienne œuvre écrite de l'histoire de la Corée. (fr) Samguk Sagi (Hangul: 三國史記; Hanja: 삼국사기; lit. Babad Tiga Kerajaan) adalah sebuah catatan sejarah kuno mengenai Tiga Kerajaan Korea: Goguryeo, Baekje dan Silla. Samguk Sagi ditulis dalam bahasa Tionghoa Klasik dan penyusunannya diprakarsai oleh Raja Injong (berkuasa pada tahun 1122-1146) dan dikerjakan oleh para pejabat kerajaan dan sejarawan Kim Bu-sik (金富軾) serta sekelompok ilmuwan junior. Samguk Sagi diselesaikan tahun 1145 dan sampai sekarang merupakan naskah sejarah tertua Korea yang masih tersisa. (in) Il Samguk sagi (삼국사기?, 三國史記?; Cronache dei Tre Regni) è una registrazione storica dei Tre Regni di Corea: Goguryeo, Baekje e Silla. Il Samguk sagi è scritto in cinese classico (il linguaggio scritto dei letterati nella Corea tradizionale), la sua compilazione fu ordinata dal re (r. 1122-1146) e formulata dall'ufficiale e storico del governo (金富軾), coadiuvato da un gruppo di giovani studenti. Esso fu completato nel 1145. È ben conosciuto in Corea come il più vecchio trattato sulla storia della Corea. (it) Samguk Sagi (Kronieken van de drie koninkrijken) is een historisch verslag van de periode die de Koreaanse geschiedenis ingegaan is als de periode van de Drie koninkrijken. De drie koninkrijken waren Goguryeo, Baekje en Silla. De Samguk Sagi is geheel geschreven in Klassiek Chinees, het schrift waarvan de elite zich in die tijd bediende, in opdracht van koning van Goryeo. Het geheel werd samengesteld door de regeringsfunctionaris en historicus (金富軾) en een team van jeugdige wetenschappers. Werk aan de Samguk Sagi werd in 1145 voltooid. Het is het oudste Koreaans werk over de Koreaanse geschiedenis. (nl) ( 다른 뜻에 대해서는 삼국사기 (대구광역시 유형문화재 제79호) 문서를 참고하십시오.) 《삼국사기》(三國史記)는 삼국사(三國史)라 하기도 하며, 고려 인종의 명을 받아 김부식(金富軾) 등이 1145년(인종 23년) 완성한 삼국시대사(史)이다. 대한민국에서 현존하는 가장 오래된 역사서이며, 삼국 시대의 각국의 흥망과 변천을 기술한 정사체의 역사서이다. 1970년 경주 옥산서원에 소장된 판본이 보물 제525호로 지정되었으며 2018년 국보 제322-1호로 승격되었다. 그밖에 1981년 조병순 소장 영본(零本)과 경주부간본(慶州府刊本)이 각각 보물 제722호, 723호로 지정되었다가 경주부간본이 국보 제322-2호로 승격되었다. 국보 제322-1호, 322-2호가 유일한 완본으로 현전하며, 보물 제722호는 7권 1책이 전해진다. (ko) 『三国史記』（さんごくしき）は、高麗17代仁宗の命を受けて金富軾が撰した、三国時代（新羅・高句麗・百済）から統一新羅末期までを対象とする紀伝体の歴史書。朝鮮半島に現存する最古の歴史書。1143年執筆開始、1145年完成、全50巻。 (ja) Samguk Sagi (koreanska hanja 三國史記, hangul 삼국사기 "Historiska uppteckningar från de tre kungadömen") är den äldsta bevarade boken om Koreas uråldriga historia. (sv) Samguk sagi, Kronika Trzech Królestw – koreańska kronika, najstarszy z zachowanych zabytków koreańskiego dziejopisarstwa. Utwór skomponował 11-osobowy zespół konfucjańskich uczonych kierowanych przez Kim Bu-sika na zlecenie króla . Kronikę ukończono w 1145 roku. Napisany klasyczną chińszczyzną tekst przedstawia epokę Trzech Królestw Korei. Wydania kroniki we współczesnym języku koreańskim ukazały się zarówno w KRLD (1958) i w Korei Południowej (1972 i 1977). Ponadto dzieło doczekało się tłumaczenia na język rosyjski. Dzieło zawiera 50 ksiąg (卷): 28 ksiąg poświęcono kolejno dziejom państw Silla, Goguryeo i Baekje, 3 księgi przeznaczono na tablice chronologiczne, 10 ksiąg na biografie zasłużonych urzędników i dowódców oraz 9 ksiąg na opisy kultury i obyczajów. Kim Bu-sik reprezentował oficjalny konfucjański punkt widzenia. Ze względu na pochodzenie autora z sillańskiej szlachty, część treści w kronice sprzyja właśnie temu królestwu, choć można założyć że po prostu autor miał dostęp głównie do materiałów z Silla. Ponadto korzystał też z dzieł chińskich (Sanguo Zhi, Wei Shu i Zizhi Tongjian). (pl) Самгук Сагі (кор. 삼국사기) — найдавніша зі збережених літературних та історичних пам'яток Кореї. Історичні записи періоду Трьох держав Кореї: Когурьо, Пекче і Сілла. Самгук Сагі була написана на китайській (як і вся корейська література того часу). Складання почалося за вказівкою корьоського вана Інджона (правив у 1122—1146 роках) і здійснювалося під керівництвом придворного історика Кім Бусіка групою вчених. Була закінчена у 1145 році. Слідуючи традиції китайської історіографії, Кім Бусік склав свій твір з наступних частин: літописів, хронології, різних описів і біографій. Весь твір складається з 50 книг, з яких 12 книг (1-12) займають «Літописи Сілла», 10 книг (13-22) — «Літописи Когурьо», 6 книг (23 — 28) — «Літописи Пекче», 3 книги (29-31) — «Хронологія», 9 книг (32-40) — «Опис» і 10 книг (41-50) — «Біографії». Відразу ж після складання Самкук саги стали з'являтися видання цього твору, але найдавніші з них (періоду Корьо) не збереглися, і зараз найстарішим вважається ксилографічне видання, підготовлене в кінці XIV ст. Чін Игві і Кім Году. На цьому виданні ґрунтувалися набірні тексти часу династії Лі і пізніші видання. (uk) 《三國史記》，或原稱為《三國史》，是高丽宰相金富轼奉高麗仁宗之命所编撰的高丽官修正史，是朝鲜半岛现存最早的完整史书。《三国史记》共50卷，约27万字，以中国正史的体例记述了新罗、高句丽、百济三国的历史。中国正史在记述多国并存的时期会以一国为主，比如《三国志》以魏为正统，蜀、吴都以魏年号纪年。但《三国史记》突破了这样观念，以平等的态度对三国，三国各有本纪，各以自己的君主纪年，均称“我国”。全书由新羅本紀（12卷）、高句麗本紀（10卷）、百濟本紀（6卷）、年表（3卷）、雜志（9卷）、列傳（10卷）等六個部分構成。《三国史记》与中国的《史记》一样都以教化为原则，以塑造人物为写作方法，以道德精神为取人标准，而不是像一般的中国正史那样以纪实为写作方法，以对历史贡献的大小为取人标准。因此《三国史记》保留了《史记》亦文亦史的风格。 《三国史记》主要参考引用了朝鲜半岛历史上已失传的《》、《新罗古记》、《花郎世记》、《海东古记》、《高丽古记》、《百济古记》、《三韩古记》等史籍，同时也参考了中国的历史典籍包括《魏书》、《三国志》、《晋书》、《旧唐书》、《新唐书》和《资治通鉴》，是朝鲜半岛第一部将本国史料与中国史料结合起来的史书。在两国史料记载有冲突时，金富轼更信任本国史料。《三国史记》明确指出本国史料与中国史料的校正有34处，其中11处否定中国记录，8处质疑中国记录，15处两存之。 (zh) «Самгу́к саги́» (кор. 삼국사기, 三國史記, Samguk Sagi, Samguk Sagi, или «Исторические записи трёх государств») — древнейший сохранившийся до наших дней памятник корейской историографии в жанре официальной династийной истории. Его хронологические рамки охватывают события эпохи Трёх государств — Когурё, Пэкче и Силла. Как и большинство произведений корейской литературы той эпохи, этот памятник написан на литературном китайском языке (кор. ханмун). Составление «Самгук саги» было предпринято по указанию корёского вана Инджона (правил в 1122–1146) группой учёных под руководством придворного историка Ким Бусика и завершилось в 1145 году. Наряду с «Самгук юса», «Самгук саги» является одним из двух базовых источников по древней и раннесредневековой истории Кореи. «Самгук саги» не следует смешивать с китайским историческим сочинением «Сань го чжи» («Записи о Трёх царствах») — официальной историей периода Троецарствия. Имеется полный перевод «Самгук саги» на русский язык с приложением факсимиле оригинального ханмунного текста, опубликованный издательством «Наука» в серии «Памятники литературы народов Востока» (Тексты. Большая сер., I, 1–3). (ru) |
| dbo:author | dbr:Kim_Busik |
| dbo:country | dbr:Goryeo |
| dbo:language | dbr:Classical_Chinese |
| dbo:nonFictionSubject | dbr:History_of_Korea |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Samguk.jpg?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | http://hongwontack.com/homepage2/data/2171.pdf http://www.earticle.net/Article.aspx%3Fsn=44829 http://www.khaan.net/history/samkookSagi/samkookSagi.htm%7Ctitle= http://www.eastasianhistory.org/archive https://zh.wikisource.org/wiki/%E4%B8%89%E5%9C%8B%E5%8F%B2%E8%A8%98%7Ctitle= http://s-space.snu.ac.kr/bitstream/10371/63698/1/seoul_j_10_45.pdf http://www.raskb.com/transactions/VOL67/KORS0749D_VOL67.pdf http://congress.aks.ac.kr/korean/files/2_1357522704.pdf https://archive.org/details/sourcebookofkore0000leep/page/750 https://web.archive.org/web/20071118134128/http:/www2.hawaii.edu/~dkane/Samguk.htm https://web.archive.org/web/20160305201052/http:/www.khaan.net/history/samkooksagi/samkooksagi.htm%7Caccess-date https://web.archive.org/web/20160305201052/http:/www.khaan.net/history/samkooksagi/samkooksagi.htm) http://www2.hawaii.edu/~dkane/Samguk.htm http://db.history.go.kr/item/level.do%3FitemId=sg&types=o |
| dbo:wikiPageID | 188144 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 28593 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1101298014 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Queen_Seondeok_of_Silla dbr:Samguk_yusa dbr:Sansang_of_Goguryeo dbr:Michu_of_Silla dbr:Minae_of_Silla dbr:Munjamyeong_of_Goguryeo dbr:Silseong_of_Silla dbr:Buyeo_(state) dbr:Sanguo_Zhi dbr:Biryu_of_Baekje dbr:Book_of_Wei dbr:Anjang_of_Goguryeo dbr:Anwon_of_Goguryeo dbr:Hyeokgeose_of_Silla dbr:Uija_of_Baekje dbc:Goryeo_works dbr:Dongseong_of_Baekje dbr:Nulji_of_Silla dbr:Qin_Dynasty dbr:Rulers_of_Korea dbr:Sadaejuui dbr:Cheomhae_of_Silla dbr:Namhae_of_Silla dbr:Muryeong_of_Baekje dbr:Munseong_of_Silla dbr:Sinmu_of_Silla dbr:Yangwon_of_Goguryeo dbr:Classical_Chinese dbc:12th-century_history_books dbr:Emperor_Taizong_of_Tang dbr:Gaero_of_Baekje dbr:Gim_Busik dbr:Gogukcheon_of_Goguryeo dbr:Goguryeo dbr:Goryeo dbr:Minjung_of_Goguryeo dbr:Mobon_of_Goguryeo dbr:Munju_of_Baekje dbr:Myeongnim_Dap-bu dbr:Jewang_Ungi dbr:Yurye_of_Silla dbr:Beolhyu_of_Silla dbr:Beop_of_Baekje dbr:Beopheung_of_Silla dbr:Mandate_of_Heaven dbr:Chimnyu_of_Baekje dbr:Chogo_of_Baekje dbr:Silla dbr:Sima_Qian dbr:Sin_Chaeho dbr:Sindae_of_Goguryeo dbr:Yuri_of_Goguryeo dbr:Zizhi_Tongjian dbr:Gaya_Confederacy dbr:Pasa_of_Silla dbr:Taejo_of_Goguryeo dbr:Micheon_of_Goguryeo dbr:Muyeol_of_Silla dbr:Baekje dbr:Balhae dbr:Adalla_of_Silla dbr:Three_Kingdoms_of_Korea dbr:Daru_of_Baekje dbr:Gaeru_of_Baekje dbr:Girim_of_Silla dbr:Giru_of_Baekje dbr:Jang_Bogo dbr:Jobun_of_Silla dbr:Yang_Manchun dbr:Sindeok_of_Silla dbr:Daemusin_of_Goguryeo dbr:Eulji_Mundeok dbc:History_books_about_Korea dbr:Gogugyang_of_Goguryeo dbr:Goi_of_Baekje dbr:Kim_Yang dbr:Mahan_confederacy dbr:Gung_Ye dbr:Gyebaek dbr:Gyeon_Hwon dbr:Gyeongsun_of_Silla dbr:Han_Dynasty dbr:Hangul dbr:History_of_Korea dbr:Jangsu_of_Goguryeo dbr:Hwarang_Segi dbr:Hye_of_Baekje dbr:Hyegong_of_Silla dbr:Hyogong_of_Silla dbr:Hyoseong_of_Silla dbr:Hyoso_of_Silla dbr:Jeonji_of_Baekje dbr:Jijeung_of_Silla dbr:Jima_of_Silla dbr:Jindeok_of_Silla dbr:Jinheung_of_Silla dbr:Jinji_of_Silla dbr:Jinsa_of_Baekje dbr:Soji_of_Silla dbr:Aejang_of_Silla dbr:Chadae_of_Goguryeo dbr:China dbr:Choe_Chiwon dbr:Jeonggang_of_Silla dbr:Jinpyeong_of_Silla dbr:Jinseong_of_Silla dbr:Jungcheon_of_Goguryeo dbr:King_Seondeok_of_Silla dbr:Biyu_of_Baekje dbr:Heonan_of_Silla dbr:Heondeok_of_Silla dbr:Heongang_of_Silla dbr:Heukchi_Sangji dbr:Heulhae_of_Silla dbr:Heungdeok_of_Silla dbr:Jabi_of_Silla dbr:Dongcheon_of_Goguryeo dbr:Dongmyeong_of_Goguryeo dbr:Asin_of_Baekje dbr:Bojang_of_Goguryeo dbr:Bongsang_of_Goguryeo dbr:Bunseo_of_Baekje dbr:Guisin_of_Baekje dbr:Huigang_of_Silla dbr:Gogukwon_of_Goguryeo dbr:Injong_of_Goryeo dbr:Kojiki dbr:National_Institute_of_Korean_History dbr:Old_Book_of_Tang dbr:Onjo_of_Baekje dbr:Records_of_the_Grand_Historian dbr:Chaekgye_of_Baekje dbr:Chang_Jo-ri dbr:Yeon_Gaesomun dbr:Yeongnyu_of_Goguryeo dbr:New_Book_of_Tang dbr:Mu_of_Baekje dbr:Nihon_Shoki dbr:Seong_of_Baekje dbr:Sinmun_of_Silla dbr:Eulpaso dbr:Gusu_of_Baekje dbr:Gye_of_Baekje dbr:Gyeongae_of_Silla dbr:Gyeongdeok_of_Silla dbr:Gyeongmun_of_Silla dbr:Gyeongmyeong_of_Silla dbr:Ilseong_of_Silla dbr:Yuri_of_Silla dbr:Saban_of_Baekje dbr:Placename_glosses_in_the_Samguk_sagi dbr:Geunchogo_of_Baekje dbr:Geungusu_of_Baekje dbr:Naehae_of_Silla dbr:Naemul_of_Silla dbr:Wideok_of_Baekje dbr:Munmu_of_Silla dbr:Pyeongwon_of_Goguryeo dbr:Talhae_of_Silla dbr:Seocheon_of_Goguryeo dbr:Seol_Chong dbr:Sosurim_of_Goguryeo dbr:Soseong_of_Silla dbr:Samgeun_of_Baekje dbr:Five_Classics dbr:Yeongyang_of_Goguryeo dbr:Annals_of_Joseon_Dynasty dbr:Kim_Busik dbr:Wonseong_of_Silla dbr:Yi_Sabu dbr:Samguk_Yusa dbr:Kim_Immun dbr:Kim_Yusin dbr:King_Gyeongdeok dbr:King_Seongdeok_of_Silla dbr:Ondal_(Goguryeo) dbr:Goryeo-sa dbr:Jin_Shu dbr:Gwanggaeto_of_Goguryeo dbr:Modern_Korean dbr:Gu_Samguksa dbr:Mikhail_Nikolaevich_Pak dbr:S:zh:三國史記/卷01 dbr:S:zh:三國史記/卷02 dbr:S:zh:三國史記/卷03 dbr:S:zh:三國史記/卷04 dbr:S:zh:三國史記/卷05 dbr:S:zh:三國史記/卷06 dbr:S:zh:三國史記/卷07 dbr:S:zh:三國史記/卷08 dbr:S:zh:三國史記/卷09 dbr:S:zh:三國史記/卷10 dbr:S:zh:三國史記/卷11 dbr:S:zh:三國史記/卷12 dbr:S:zh:三國史記/卷13 dbr:S:zh:三國史記/卷14 dbr:S:zh:三國史記/卷15 dbr:S:zh:三國史記/卷16 dbr:S:zh:三國史記/卷17 dbr:S:zh:三國史記/卷18 dbr:S:zh:三國史記/卷19 dbr:S:zh:三國史記/卷20 dbr:S:zh:三國史記/卷21 dbr:S:zh:三國史記/卷22 dbr:S:zh:三國史記/卷23 dbr:S:zh:三國史記/卷24 dbr:S:zh:三國史記/卷25 dbr:S:zh:三國史記/卷26 dbr:S:zh:三國史記/卷27 dbr:S:zh:三國史記/卷28 dbr:S:zh:三國史記/卷29 dbr:S:zh:三國史記/卷30 dbr:S:zh:三國史記/卷31 dbr:S:zh:三國史記/卷32 dbr:S:zh:三國史記/卷33 dbr:S:zh:三國史記/卷34 dbr:S:zh:三國史記/卷35 dbr:S:zh:三國史記/卷36 dbr:S:zh:三國史記/卷37 dbr:S:zh:三國史記/卷38 dbr:S:zh:三國史記/卷39 dbr:S:zh:三國史記/卷40 dbr:S:zh:三國史記/卷41 dbr:S:zh:三國史記/卷42 dbr:S:zh:三國史記/卷43 dbr:S:zh:三國史記/卷44 dbr:S:zh:三國史記/卷45 dbr:S:zh:三國史記/卷46 dbr:S:zh:三國史記/卷47 dbr:S:zh:三國史記/卷48 dbr:S:zh:三國史記/卷49 dbr:S:zh:三國史記/卷50 |
| dbp:author | dbr:Kim_Busik |
| dbp:country | dbr:Goryeo |
| dbp:genre | Ancient history (en) |
| dbp:imageSize | 200 (xsd:integer) |
| dbp:language | dbr:Classical_Chinese |
| dbp:name | Samguk Sagi (en) |
| dbp:releaseDate | 1145 (xsd:integer) |
| dbp:subject | dbr:History_of_Korea |
| dbp:titleOrig | 삼국사기 (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:Citation_needed dbt:Cite_book dbt:Cite_journal dbt:Cite_web dbt:Commons_category dbt:In_lang dbt:Infobox_book dbt:Korean dbt:Original_research dbt:Original_research_section dbt:Refbegin dbt:Refend dbt:Reflist dbt:Short_description dbt:Wikisourcelang dbt:Harvid dbt:Harvnb |
| dcterms:subject | dbc:Goryeo_works dbc:12th-century_history_books dbc:History_books_about_Korea |
| gold:hypernym | dbr:Record |
| rdf:type | owl:Thing bibo:Book schema:Book schema:CreativeWork dbo:Work wikidata:Q234460 wikidata:Q386724 wikidata:Q571 yago:Artifact100021939 yago:Book106410904 yago:Creation103129123 yago:Object100002684 yago:PhysicalEntity100001930 yago:Product104007894 yago:Publication106589574 yago:WikicatHistoryBooks yago:WikicatHistoryBooksAboutKorea yago:Work104599396 dbo:Album dbo:Book dbo:WrittenWork yago:Whole100003553 yago:Wikicat12th-centuryHistoryBooks |
| rdfs:comment | تاريخ الممالك الثلاث (بالهانغل: 삼국사기، وبالهانجا: 三國史記، وحرفياً: سَامْغُكْ سَاغِي) هو مُؤَلَّف تاريخي خاص بتاريخ ممالك كوريا الثلاث اكتملت كتابته في سنة 1145 على يد المؤرخ والمسؤول الحكومي بأمر من الملك إنجونغ ملك مملكة غوريو، ويعتبر أقدم كتاب كوري عُثر عليه. تحمل نسخ الكتاب المختلفة والموجودة اليوم الرقم 525، والرقم 722، والرقم 723 وذلك في ترتيب . (ar) Samguk Sagi (Historia de los Tres Reinos) es un registro histórico de los Tres Reinos de Corea: Goguryeo, Baekje y Silla. El Samguk Sagi está escrito en chino clásico (el idioma escrito utilizado por los literatos en la Corea tradicional) y su compilación fue ordenada por el rey Injong (r. 1122-1146) de Goryeo y llevada a cabo por (金富軾) historiador y empleado del gobierno junto con un grupo de estudiosos. Fue terminada en 1145. Es muy conocida en Corea como el registro más antiguo de la historia de Corea. (es) Samguk Sagi (Korean: 삼국사기; Hanja: 三國史記, History of the Three Kingdoms) is a historical record of the Three Kingdoms of Korea: Goguryeo, Baekje and Silla. The Samguk Sagi is written in Classical Chinese, the written language of the literati of ancient Korea, and its compilation was ordered by King Injong of Goryeo (r. 1122-1146) and undertaken by the government official and historian Kim Busik (Korean: 김부식; Hanja: 金富軾) and a team of junior scholars. Completed in 1145, it is well known in Korea as the oldest surviving chronicle of Korean history. The document has been digitized by the National Institute of Korean History and is available online with Modern Korean translation in Hangul and original text in Classical Chinese. (en) Le Samguk sagi (en coréen : 삼국사기) est une chronique historique de Corée qui couvre les dix premiers siècles de notre ère. Samguk sagi signifie Mémoires historiques des Trois Royaumes, les royaumes de Koguryo, Baekje et Silla. Elle fut compilée durant la période Goryeo (Koryŏ), en 1145. Elle est connue comme la plus ancienne œuvre écrite de l'histoire de la Corée. (fr) Samguk Sagi (Hangul: 三國史記; Hanja: 삼국사기; lit. Babad Tiga Kerajaan) adalah sebuah catatan sejarah kuno mengenai Tiga Kerajaan Korea: Goguryeo, Baekje dan Silla. Samguk Sagi ditulis dalam bahasa Tionghoa Klasik dan penyusunannya diprakarsai oleh Raja Injong (berkuasa pada tahun 1122-1146) dan dikerjakan oleh para pejabat kerajaan dan sejarawan Kim Bu-sik (金富軾) serta sekelompok ilmuwan junior. Samguk Sagi diselesaikan tahun 1145 dan sampai sekarang merupakan naskah sejarah tertua Korea yang masih tersisa. (in) Il Samguk sagi (삼국사기?, 三國史記?; Cronache dei Tre Regni) è una registrazione storica dei Tre Regni di Corea: Goguryeo, Baekje e Silla. Il Samguk sagi è scritto in cinese classico (il linguaggio scritto dei letterati nella Corea tradizionale), la sua compilazione fu ordinata dal re (r. 1122-1146) e formulata dall'ufficiale e storico del governo (金富軾), coadiuvato da un gruppo di giovani studenti. Esso fu completato nel 1145. È ben conosciuto in Corea come il più vecchio trattato sulla storia della Corea. (it) ( 다른 뜻에 대해서는 삼국사기 (대구광역시 유형문화재 제79호) 문서를 참고하십시오.) 《삼국사기》(三國史記)는 삼국사(三國史)라 하기도 하며, 고려 인종의 명을 받아 김부식(金富軾) 등이 1145년(인종 23년) 완성한 삼국시대사(史)이다. 대한민국에서 현존하는 가장 오래된 역사서이며, 삼국 시대의 각국의 흥망과 변천을 기술한 정사체의 역사서이다. 1970년 경주 옥산서원에 소장된 판본이 보물 제525호로 지정되었으며 2018년 국보 제322-1호로 승격되었다. 그밖에 1981년 조병순 소장 영본(零本)과 경주부간본(慶州府刊本)이 각각 보물 제722호, 723호로 지정되었다가 경주부간본이 국보 제322-2호로 승격되었다. 국보 제322-1호, 322-2호가 유일한 완본으로 현전하며, 보물 제722호는 7권 1책이 전해진다. (ko) 『三国史記』（さんごくしき）は、高麗17代仁宗の命を受けて金富軾が撰した、三国時代（新羅・高句麗・百済）から統一新羅末期までを対象とする紀伝体の歴史書。朝鮮半島に現存する最古の歴史書。1143年執筆開始、1145年完成、全50巻。 (ja) Samguk Sagi (koreanska hanja 三國史記, hangul 삼국사기 "Historiska uppteckningar från de tre kungadömen") är den äldsta bevarade boken om Koreas uråldriga historia. (sv) 《三國史記》，或原稱為《三國史》，是高丽宰相金富轼奉高麗仁宗之命所编撰的高丽官修正史，是朝鲜半岛现存最早的完整史书。《三国史记》共50卷，约27万字，以中国正史的体例记述了新罗、高句丽、百济三国的历史。中国正史在记述多国并存的时期会以一国为主，比如《三国志》以魏为正统，蜀、吴都以魏年号纪年。但《三国史记》突破了这样观念，以平等的态度对三国，三国各有本纪，各以自己的君主纪年，均称“我国”。全书由新羅本紀（12卷）、高句麗本紀（10卷）、百濟本紀（6卷）、年表（3卷）、雜志（9卷）、列傳（10卷）等六個部分構成。《三国史记》与中国的《史记》一样都以教化为原则，以塑造人物为写作方法，以道德精神为取人标准，而不是像一般的中国正史那样以纪实为写作方法，以对历史贡献的大小为取人标准。因此《三国史记》保留了《史记》亦文亦史的风格。 《三国史记》主要参考引用了朝鲜半岛历史上已失传的《》、《新罗古记》、《花郎世记》、《海东古记》、《高丽古记》、《百济古记》、《三韩古记》等史籍，同时也参考了中国的历史典籍包括《魏书》、《三国志》、《晋书》、《旧唐书》、《新唐书》和《资治通鉴》，是朝鲜半岛第一部将本国史料与中国史料结合起来的史书。在两国史料记载有冲突时，金富轼更信任本国史料。《三国史记》明确指出本国史料与中国史料的校正有34处，其中11处否定中国记录，8处质疑中国记录，15处两存之。 (zh) Das Samguk Sagi („Chronik der Drei Königreiche“) ist eine mittelalterliche koreanische Schrift, welche die Zeit der Drei Königreiche (1. Jahrhundert v. Chr.- 7. Jahrhundert n. Chr.) schildert. Sie wurde im Jahr 1145 von Kim Bu-sik (金富軾) in klassischem Chinesisch (Wenyan) verfasst und ist das älteste noch erhaltene Dokument über die Geschichte Koreas. Das Samguk Sagi umfasst 50 Bände: (de) Samguk sagi, Kronika Trzech Królestw – koreańska kronika, najstarszy z zachowanych zabytków koreańskiego dziejopisarstwa. Utwór skomponował 11-osobowy zespół konfucjańskich uczonych kierowanych przez Kim Bu-sika na zlecenie króla . Kronikę ukończono w 1145 roku. Napisany klasyczną chińszczyzną tekst przedstawia epokę Trzech Królestw Korei. Wydania kroniki we współczesnym języku koreańskim ukazały się zarówno w KRLD (1958) i w Korei Południowej (1972 i 1977). Ponadto dzieło doczekało się tłumaczenia na język rosyjski. (pl) Samguk Sagi (Kronieken van de drie koninkrijken) is een historisch verslag van de periode die de Koreaanse geschiedenis ingegaan is als de periode van de Drie koninkrijken. De drie koninkrijken waren Goguryeo, Baekje en Silla. De Samguk Sagi is geheel geschreven in Klassiek Chinees, het schrift waarvan de elite zich in die tijd bediende, in opdracht van koning van Goryeo. Het geheel werd samengesteld door de regeringsfunctionaris en historicus (金富軾) en een team van jeugdige wetenschappers. (nl) «Самгу́к саги́» (кор. 삼국사기, 三國史記, Samguk Sagi, Samguk Sagi, или «Исторические записи трёх государств») — древнейший сохранившийся до наших дней памятник корейской историографии в жанре официальной династийной истории. Его хронологические рамки охватывают события эпохи Трёх государств — Когурё, Пэкче и Силла. Как и большинство произведений корейской литературы той эпохи, этот памятник написан на литературном китайском языке (кор. ханмун). Составление «Самгук саги» было предпринято по указанию корёского вана Инджона (правил в 1122–1146) группой учёных под руководством придворного историка Ким Бусика и завершилось в 1145 году. Наряду с «Самгук юса», «Самгук саги» является одним из двух базовых источников по древней и раннесредневековой истории Кореи. (ru) Самгук Сагі (кор. 삼국사기) — найдавніша зі збережених літературних та історичних пам'яток Кореї. Історичні записи періоду Трьох держав Кореї: Когурьо, Пекче і Сілла. Самгук Сагі була написана на китайській (як і вся корейська література того часу). Складання почалося за вказівкою корьоського вана Інджона (правив у 1122—1146 роках) і здійснювалося під керівництвом придворного історика Кім Бусіка групою вчених. Була закінчена у 1145 році. (uk) |
| rdfs:label | تاريخ الممالك الثلاث (كتاب) (ar) Samguk Sagi (de) Samguk Sagi (en) Samguk Sagi (es) Samguk Sagi (in) Samguk sagi (it) Samguk sagi (fr) 三国史記 (ja) 삼국사기 (ko) Samguk Sagi (nl) Samguk sagi (pl) Самгук саги (ru) Samguk Sagi (sv) Самгук Сагі (uk) 三国史记 (zh) |
| owl:sameAs | freebase:Samguk Sagi yago-res:Samguk Sagi wikidata:Samguk Sagi dbpedia-ar:Samguk Sagi dbpedia-az:Samguk Sagi http://ckb.dbpedia.org/resource/سامگووک_ساگی dbpedia-de:Samguk Sagi dbpedia-es:Samguk Sagi dbpedia-fa:Samguk Sagi dbpedia-fr:Samguk Sagi dbpedia-hu:Samguk Sagi dbpedia-id:Samguk Sagi dbpedia-it:Samguk Sagi dbpedia-ja:Samguk Sagi dbpedia-kk:Samguk Sagi dbpedia-ko:Samguk Sagi dbpedia-ms:Samguk Sagi dbpedia-nl:Samguk Sagi dbpedia-no:Samguk Sagi dbpedia-pl:Samguk Sagi dbpedia-ro:Samguk Sagi dbpedia-ru:Samguk Sagi http://si.dbpedia.org/resource/සම්ගුක්_සගි dbpedia-sv:Samguk Sagi dbpedia-th:Samguk Sagi http://tl.dbpedia.org/resource/Samguk_Sagi dbpedia-tr:Samguk Sagi dbpedia-uk:Samguk Sagi dbpedia-vi:Samguk Sagi dbpedia-zh:Samguk Sagi https://global.dbpedia.org/id/4Vc2A |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Samguk_Sagi?oldid=1101298014&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Samguk.jpg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Samguk_Sagi |
| foaf:name | Samguk Sagi (en) 삼국사기 (三國史記) (en) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Samguk_sagi dbr:Sanguk_sagi dbr:Sanguo_Shiji dbr:三國史記 dbr:Samguk-Sagi dbr:Samguksagi dbr:Samkuksaki |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Prehistoric_art dbr:Princess_of_Nangnang_(1st_century) dbr:Queen_Seondeok_of_Silla dbr:Samguk_sagi dbr:Samhan dbr:Samnyeonsanseong dbr:Michu_of_Silla dbr:Munjamyeong_of_Goguryeo dbr:Silseong_of_Silla dbr:Yang_Gil dbr:Ye-Maek_language dbr:Prince_Hodong_(ballet) dbr:Sanguk_sagi dbr:Sanguo_Shiji dbr:Battle_of_Jwawon dbr:Biryu dbr:Biryu_of_Baekje dbr:Bone-rank_system dbr:Borugak_Jagyeongnu dbr:Hwarang dbr:Hyeokgeose_of_Silla dbr:List_of_monarchs_of_Korea dbr:Peach dbr:Culture_of_Korea dbr:Daeboreum dbr:Uija_of_Baekje dbr:Ulleungdo dbr:Veritable_Records_of_the_Joseon_Dynasty dbr:Dongseong_of_Baekje dbr:Incendiary_kite dbr:List_of_historians dbr:Nurimedia dbr:Pei_Shiqing dbr:Prehistoric_Korea dbr:Northeast_Project_of_the_Chinese_Academy_of_Social_Sciences dbr:Seongdeok_of_Silla dbr:Timeline_of_Korean_history dbr:1145 dbr:12th_century_in_literature dbr:Meju dbr:Sadaejuui dbr:Cheomhae_of_Silla dbr:Geom_Mojam dbr:Namhae_of_Silla dbr:Muryeong_of_Baekje dbr:Naval_history_of_Japan dbr:Temple_of_King_Dongmyeong dbr:Muyedobotongji dbr:Queen_U_of_Goguryeo dbr:Sea_of_Japan_naming_dispute dbr:Zhuanxu dbr:Emperor_Ku dbr:Gaero_of_Baekje dbr:Gasin_faith dbr:Geomungo dbr:Geumwa_of_Buyeo dbr:Gijang_County dbr:Gim_Yu-sin dbr:Gogukcheon_of_Goguryeo dbr:Goguryeo–Sui_War dbr:Goguryeo–Wei_War dbr:Minjung_of_Goguryeo dbr:Miryang dbr:Mobon_of_Goguryeo dbr:Munju_of_Baekje dbr:Conception_dreams dbr:Creation_myth_of_Baekje dbr:Lady_Aryeong dbr:Lady_Saso dbr:Military_history_of_Goguryeo dbr:Mimana dbr:Yeonnalligi dbr:Yurye_of_Silla dbr:Beolhyu_of_Silla dbr:Liancourt_Rocks dbr:Liancourt_Rocks_dispute dbr:Liao_dynasty dbr:Lion_dance dbr:Chimnyu_of_Baekje dbr:Chinese_influence_on_Korean_culture dbr:Choe_Nam-seon dbr:Chogo_of_Baekje dbr:Silk_Road_transmission_of_Buddhism dbr:Silla dbr:Sindae_of_Goguryeo dbr:Hae_Mo-su_of_Buyeo dbr:1st_century_BC dbr:Baekje dbr:Balhae dbr:Balhae_controversies dbr:Banwolseong dbr:Buk_(drum) dbr:Bukhansanseong dbr:Adalla_of_Silla dbr:Three_Kingdoms_of_Korea dbr:Tsushima_Island dbr:Daru_of_Baekje dbr:Wang_San-ak dbr:Wiryeseong dbr:Gaeru_of_Baekje dbr:Galmunwang dbr:Gammun dbr:Gang_Isik dbr:Gao_(surname) dbr:Garden dbr:Gim_Mu-ryeok dbr:Gimhae_Gim_clan dbr:Girim_of_Silla dbr:Giru_of_Baekje dbr:Jang_Bogo dbr:Jobun_of_Silla dbr:Yang_Manchun dbr:Daegu dbr:Eastern_Buyeo dbr:Eulji_Mundeok dbr:Go_Heung dbr:Go_dynasty dbr:Goi_of_Baekje dbr:Goryeong_Gaya dbr:Goryeosa dbr:Historiography dbr:History_of_Daegu dbr:Isabu dbr:Kim_Bu-sik dbr:Kim_Dae-mun dbr:Kim_In-mun dbr:Kim_Seon dbr:Korean_Buddhism dbr:Korean_Buddhist_sculpture dbr:Korean_architecture dbr:Korean_barrel_drum dbr:Korean_drum dbr:Korean_garden dbr:Korean_knots dbr:Korean_nationalist_historiography dbr:Korean_poetry dbr:Mahan_confederacy dbr:Gwanggaeto_Stele dbr:Gwangju dbr:Gyeon_Hwon dbr:Gyeongju dbr:Gyeongsun_of_Silla dbr:Hadong_County dbr:Haedong_Goseungjeon dbr:Hanja dbr:Heo_Hwang-ok dbr:Himiko dbr:Jang_Yeong-sil dbr:Japan–Korea_disputes dbr:Bak_Jesang dbr:Tamna dbr:The_King_of_Legend dbr:Hyegong_of_Silla dbr:Hyoso_of_Silla dbr:Jeonji_of_Baekje dbr:Jin'ni-Ō dbr:Jindeok_of_Silla dbr:Jinhan_confederacy dbr:Jinsa_of_Baekje dbr:Chadae_of_Goguryeo dbr:Cheonghaejin dbr:Choe_Chiwon dbr:Choi_(Korean_surname) dbr:Choi_Ri_(Lelang) dbr:Jeong_Jung-bu dbr:Jeotgal dbr:Jinpyeong_of_Silla dbr:Jinseong_of_Silla dbr:Jizi dbr:Kaesong dbr:Kimchi dbr:Lady_Hae dbr:Lady_Jukbang dbr:Biyu_of_Baekje dbr:Susanoo-no-Mikoto dbr:Taejodae_of_Goguryeo dbr:Heonan_of_Silla dbr:Heongang_of_Silla dbr:Heukchi_Sangji dbr:Heulhae_of_Silla dbr:Hogong dbr:Tribute dbr:Yamato_period dbr:Yeon_clan dbr:Doenjang dbr:Dongcheon_of_Goguryeo dbr:Donggung_Palace_and_Wolji_Pond dbr:Asin_of_Baekje dbr:Bojang_of_Goguryeo dbr:Bunseo_of_Baekje dbr:Buyeo_Gonji dbr:Buyeo_Ubok dbr:Soseono dbr:Soy_sauce dbr:Guhyeong_of_Geumgwan_Gaya dbr:Guisin_of_Baekje dbr:Indians_in_Korea dbr:Injong_of_Goryeo dbr:Ko_(Korean_surname) dbr:Korean_name dbr:Okjeo dbr:Onjo_of_Baekje dbr:Chaekgye_of_Baekje dbr:Wunü_Mountain dbr:Wutae dbr:Yeon_Namsaeng dbr:Chronicles_of_the_Three_Kingdoms dbr:Kite dbr:Sadae_(office) dbr:Sinmun_of_Silla dbr:Shaohao dbr:Eulpaso dbr:Gusu_of_Baekje dbr:Gwonbeop dbr:Gye_of_Baekje dbr:Gyerim dbr:Ijinasi dbr:Literary_Chinese_literature_in_Korea dbr:Yuri_of_Silla dbr:Saban_of_Baekje dbr:Fire_services_in_South_Korea dbr:Gija_Joseon dbr:Gim_Alji dbr:Naehae_of_Silla dbr:Naemul_of_Silla dbr:Taejang_Ceremony dbr:Usan dbr:Pyeongwon_of_Goguryeo dbr:Talhae_of_Silla dbr:Seol_Chong dbr:Song_of_the_Yellow_Bird dbr:Samgeun_of_Baekje dbr:Prince_Hodong_and_the_Princess_of_Nakrang dbr:Tomb_of_King_Muryeong dbr:Yeongyang_of_Goguryeo dbr:三國史記 dbr:Soup_soy_sauce dbr:Ungjin_Commandery dbr:Yeon_Sin dbr:Taesangwang dbr:Samguk-Sagi dbr:Samguksagi dbr:Samkuksaki |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Samguk_Sagi |
