Secularization (original) (raw)

About DBpedia

La secularització és la separació entre l'Església i l'Estat, procés en la direcció del secularisme. Es dona a la majoria dels països occidentals. La secularització és el resultat d'un llarg procés històric ple de tensions i d'incomprensions entre l'Estat i l'Església, alguns dels quals són els següents:

Property Value
dbo:abstract La secularització és la separació entre l'Església i l'Estat, procés en la direcció del secularisme. Es dona a la majoria dels països occidentals. La secularització és el resultat d'un llarg procés històric ple de tensions i d'incomprensions entre l'Estat i l'Església, alguns dels quals són els següents: (ca) Sekularizace (z lat. saeculum, „tento věk, svět“ a saecularis, „světský“) je zesvětštění či odnáboženštění, obecně potlačení vlivu náboženství a jeho institucí. Podle Maxe Webera a dalších je jedním z důsledků „odkouzlení světa“, modernizace a racionalizace společnosti. Znaky této tendence nalézáme již v antice, v pozdním středověku a zejména v období reformace, renesance a osvícenství. V historicko-právním významu znamená zabrání církevní půdy a majetku světskou mocí, v sociologickém smyslu může znamenat přebírání dříve církevních kompetencí (zdravotnictví, školství) nebo náboženských hodnot (lidská práva) státem. (cs) العلمنة هي تحول مجتمع ذو هوية وثيقة الصلة مع القيم والمؤسسات الدينية نحو القيم غير الدينية والمؤسسات العلمانية. تشير أطروحة العلمنة إلى الاعتقاد بأن مع تقدم المجتمعات، لاسيما من خلال التحديث أو الترشيد، يفقد الدين سلطته في جميع جوانب الحياة الاجتماعية والحكم الرشيد. قد يرد مصطلح العلمنة في سياق رفع القيود الرهبانية عن أحد رجال الدين. تتضمن العلمنة العملية التاريخية التي يفقد فيها الدين الأهمية الاجتماعية والثقافية. يصبح دور الدين في المجتمعات الحديثة محدوداً كنتيجة للعلمنة. في المجتمعات العلمانية، يفقد الإيمان سلطته الثقافية، والقوة الاجتماعية للمنظمات الدينية ضعيفة. للعلمنة عدة مستويات من المعنى، كنظرية وعملية تاريخية. افترض المنظرون الاجتماعيون مثل كارل ماركس (1818-1883)، وسيجموند فرويد (1856-1939)، وماكس فيبر (1864-1920) وإميل دوركايم (1858-1917) أن تحديث المجتمع سيتضمن انخفاضًا في مستويات التدين. تسعى دراسة هذه العملية إلى تحديد الطريقة التي تفقد بها العقائد والممارسات والمؤسسات الدينية الأهمية الاجتماعية وإلى أي مدى تفقدها. يزعم بعض المنظرين أن علمنة الحضارة الحديثة ناتجة جزئيًا عن عدم قدرتنا على تكييف الاحتياجات الأخلاقية والروحية للنفس البشرية مع التقدم المتسارع للعلوم الفيزيائية. على النقيض من أطروحة «التحديث»، يجادل كريستيان سميث وآخرون بأن النخبة الفكرية والثقافية تشجع العلمنة لتعزيز مكانتها وتأثيرها. يعتقد سميث أن المثقفين لديهم ميول كامنة لمعاداة ثقافاتهم الأصلية، وهذا ما يؤدي بهم للعلمانية. لمصطلح العلمنة معان إضافية، تاريخية ودينية في المقام الأول. بالتطبيق على ممتلكات الكنيسة، فهي تشير تاريخيا إلى الاستيلاء على أراضي الكنيسة ومبانيها؛ كعندما حل هنري الثامن الأديرة في إنجلترا في القرن السادس عشر، والأفعال اللاحقة خلال الثورة الفرنسية في القرن الثامن عشر، وكذلك من قبل مختلف الحكومات الأوروبية المستبدة المستنيرة المناهضة لرجال الدين خلال القرن الثامن عشر والتاسع عشر، ما أدى إلى طرد وقمع المجتمعات الدينية التي احتلتها. مثّل الصراع الثقافي في ألمانيا وسويسرا في القرن التاسع عشر وأحداث مماثلة في العديد من البلدان الأخرى تعبيرًا عن العلمانية. ما زال يوجد شكل آخر من أشكال العلمنة يشير إلى فعل الأساقفة الأمراء أو حاملي المنصب في نظام رهباني أو عسكري -الاحتفاظ بسلطة دينية وعلمانية مشتركة تحت الكنيسة الكاثوليكية- الذين انفصلوا وجعلوا أنفسهم تابعين لحكم وراثي وعلماني تمامًا (بروتستانتية نموذجية). على سبيل المثال، تحول غوتهارد كيتلر (1517-1587)، وهو آخر قائد لفرسان اليفونيان، إلى اللوثرية، وأخذ لنفسه أراضي سيميغاليا وكورلاند نيابة عن الفرسان وعلمنها، ما مكنه من الزواج وترك لأحفاده دوقية كورلاند وسيميغاليا. شهدت الستينات اتجاهات نحو زيادة العلمنة في أوروبا الغربية وأمريكا الشمالية وأستراليا ونيوزيلندا. ترافق هذا التحول مع عوامل اجتماعية رئيسية: الازدهار الاقتصادي، وتمرد الشباب ضد قواعد وأعراف المجتمع، وتحرر المرأة، واللاهوت الراديكالي، والسياسة الراديكالية. (ar) Εκκοσμίκευση ονομάζεται η διαδικασία μετατροπής μιας κοινωνίας στηριγμένης σε μεγάλο βαθμό σε συγκεκριμένες θρησκευτικές αξίες και κανόνες σε μια κοινωνία άθρησκη, βασιζόμενη σε κοσμικές αξίες και θεσμούς. Η εν λόγω θέση υποστηρίζει πως, καθώς μετασχηματίζονται οι κοινωνίες μέσω του και του τους, η θρησκεία χάνει την αυθεντία της σε όλους τους τομείς της κοινωνικής ζωής και διακυβέρνησης. Κατά μία έννοια η εκκοσμίκευση μπορεί να θεωρηθεί ως η εφαρμογή του κοσμικισμού στην πράξη. Ο όρος εκκοσμίκευση χρησιμοποιείται επίσης στο πλαίσιο της άρσης των μοναστικών περιορισμών στα μέλη του κλήρου. Η εκκοσμίκευση αναφέρεται στην ιστορική διαδικασία στην οποία η θρησκεία χάνει την κοινωνική και πολιτιστική της σημασία. Ως αποτέλεσμα της εκκοσμίκευσης ο ρόλος της θρησκείας στις σύγχρονες κοινωνίες περιορίζεται. Στις κοσμικές κοινωνίες η πίστη στερείται πολιτιστικής εξουσίας και οι θρησκευτικές οργανώσεις έχουν μικρή κοινωνική δύναμη. Η εκκοσμίκευση έχει πολλά επίπεδα σημασίας, τόσο ως θεωρία όσο και ως ιστορική διαδικασία. Κοινωνικοί θεωρητικοί, όπως ο Καρλ Μαρξ, ο Σίγκμουντ Φρόυντ, ο Μαξ Βέμπερ και ο Εμίλ Ντιρκέμ, θεώρησαν ότι ο εκσυγχρονισμός της κοινωνίας θα περιελάμβανε μείωση των επιπέδων θρησκευτικότητας. Η μελέτη αυτής της διαδικασίας επιδιώκει να καθορίσει τον τρόπο με τον οποίο, ή το βαθμό στον οποίο οι θρησκευτικές πίστες, πρακτικές και θεσμοί χάνουν κοινωνική σημασία. Μερικοί θεωρητικοί υποστηρίζουν ότι η εκκοσμίκευση του σύγχρονου πολιτισμού απορρέει εν μέρει από την αδυναμία μας να προσαρμόσουμε τις ευρείες ηθικές και πνευματικές ανάγκες της ανθρωπότητας στην ολοένα και πιο γρήγορη πρόοδο των φυσικών επιστημών. Ο όρος έχει επίσης πρόσθετες έννοιες, κυρίως ιστορικές και θρησκευτικές. Εφαρμοσμένος στην εκκλησιαστική ιδιοκτησία, ιστορικά αναφέρεται στην κατάσχεση μοναστικών εκτάσεων και κτιρίων, όπως η Διάλυση των Μοναστηρίων στην Αγγλία του Ερρίκου Η΄ και οι μεταγενέστερες πράξεις κατά τη διάρκεια της Γαλλικής Επανάστασης καθώς και οι διάφορες πολιτικές ευρωπαϊκών κυβερνήσεων κατά τη διάρκεια του 18ου και του 19ου αιώνα που είχαν ως αποτέλεσμα την απέλαση και καταστολή των θρησκευτικών κοινοτήτων που τις κατείχαν. Το του 19ου αιώνα στη Γερμανία και παρόμοια γεγονότα σε πολλές άλλες χώρες ήταν επίσης εκφράσεις της εκκοσμίκευσης. Στη δεκαετία του 1960 σημειώθηκε μια δραματική μεταστροφή προς την εκκοσμίκευση στη Δυτική Ευρώπη, τη Βόρεια Αμερική (ειδικά το Κεμπέκ), την Αυστραλία και τη Νέα Ζηλανδία. Αυτή η μεταμόρφωση ήταν αλληλένδετη με σημαντικούς κοινωνικούς παράγοντες: την οικονομική ευημερία, τη νεολαία που επαναστατεί ενάντια στους κανόνες και τις συμβάσεις της κοινωνίας, την απελευθέρωση των γυναικών, τη ριζοσπαστική θεολογία και τη ριζοσπαστική πολιτική. (el) Die Säkularisierung (von lateinisch saeculum ‚Zeit‘, ‚Zeitalter‘; auch: ‚Jahrhundert‘) bedeutet allgemein jede Form von Verweltlichung, im engeren Sinne aber die durch den Humanismus und die Aufklärung ausgelösten Prozesse, welche die Bindungen an die Religion gelockert oder gelöst und die Fragen der Lebensführung dem Bereich der menschlichen Vernunft zugeordnet haben. Soziologisch wird dieser Prozess als „sozialer Bedeutungsverlust von Religion“ interpretiert. Während eine Säkularisierung in der jüngeren Geschichte vor allem in westlichen Gesellschaften zu beobachten gewesen ist (Entchristlichung), sind säkularisatorische Tendenzen auch in vielen anderen Gesellschaften feststellbar. (de) Sekularizo (el latina lingvo saeculum, "tiu ĉi erao, mondo" kaj saecularis, "monda") signifas desanktigo aŭ dereligiigo, ĝenerale el subpremo de influo de religio kaj ties institucioj. Laŭ Max Weber kaj aliaj ĝi estas unu el sekvoj de "prisorĉigo de la mondo", modernigo kaj racionaligo de socio. Markojn de tiu ĉi tendenco oni trovas jam en antikvo, en malfrua mezepoko kaj precipe en periodo de reformacio, renesanco kaj klerismo. Sekularigo estas grava trajto de multaj el la landoj de Okcidento en la 20a jarcento kaj tiel ĝi aperas en multaj el ties konstitucioj. (eo) La secularización (lat. saeculare, significa ‘siglo’ o ‘mundo’) es el paso de algo o alguien de una esfera religiosa a una civil o no teológica. También significa el paso de algo o alguien que estaba bajo el ámbito de una doctrina religiosa (siguiendo sus reglas o preceptos) a la estructura secular, laica o mundanal.​​ En el ámbito de la Filosofía de la Cultura en general, y con repercusiones directas en Derecho Civil y Canónico, el concepto o proceso social de Secularización se ha referido a la desacralización de elementos y estructuras, inicialmente percibidas como dotados de significado simbólico transcendente y pasando al ámbito del laicismo profano, afirmándose de ese modo una inmanencia radical (relativismo individualista) en el valor referido a de los mismos. Dicho proceso se vincula con la subjetivación de dichos elementos, pérdida de transcendencia pública, incluso en la codificación legal y asignación de relativismo subjetivo en la asignación de valor de los mismos. Ejemplo de esto es la consideración de la institución del matrimonio por la Reforma Protestante como una cuestión no sacramental, sino puramente civil, y su posterior pérdida de relevancia pública hasta la crisis de la institución legal del matrimonio sufrida en el siglo XX y XXI al ser considerado una estructura sin relevancia pública más allá del propio individuo. La secularización también se refiere al proceso que experimentan algunos Estados o territorios cuando diversas instituciones y bienes pasan de la esfera religiosa a la civil. Con la secularización, lo sagrado y lo religioso se hacen más privados y ceden su preeminencia pública a la sociedad. Uno de los procesos de secularización territorial más destacados de la Edad Moderna fue la mediatización de Europa de finales del siglo XVIII a principios del siglo XIX a consecuencia de las conquistas napoleónicas y la caída del Sacro Imperio Romano Germánico. (es) Sekularizazioa gizarteak bizitako aldaketa-prozesu sakon bati ematen zaion izena da, zeinean erlijioari estuki loturiko balioek zein erakundeek indarra galtzen duten, balio ez-erlijiosoen eta erakunde sekularren mesedetan. Sekularizazioa, horrela, nagusiki soziologian zein filosofian erabilitako kontzeptua da. Sekularizazioaren tesia, bere aldetik, bidez erlijioak gizarte-bizitzan zein gobernuetako erabakietan eraginik izango ez duenaren ustea da. Sekularizazioa teoria gisa edo prozesu historiko gisa uler daiteke. Teoria gisa hartuz, Karl Marx, Sigmund Freud, Max Weber eta Émile Durkheim bezalako gizarte-zientzialariek azaldu zuten nola gizarteen modernizazioarekin batera erlijioaren eraginaren gainbehera zetorren. Historialarien ikuspegitik, sekularizazioak bestelako zentzua du. Horren arabera, Eliza Katolikoak gobernu desberdinekin izandako harremanen aldaketari deritzo, zeinaren ondorioz gobernuen gain Elizak zuen eragina gutxitu baitzen. Horri lotuta, Elizaren batekin lotura formalik ez duen estatu-egitura sortu zen, estatu sekularra hain zuzen. (eu) La sécularisation (étymologiquement « rendre au siècle, au monde », de séculier, du mot latin seculum, « siècle ») consiste à faire passer des biens d’Église dans le domaine public, ou encore, à soustraire à l’influence des institutions religieuses des fonctions ou des biens qui lui appartenaient. (fr) In sociology, secularization (or secularisation) is the transformation of a society from close identification with religious values and institutions toward non-religious values and secular institutions. The secularization thesis expresses the idea that as societies progress, particularly through modernization, rationalization, and advances in science and technology, religious authority diminishes in all aspects of social life and governance. In recent years, the secularization thesis has been challenged due to some global studies indicating that the irreligious population of the world may be in decline as a percentage of the world population due to irreligious countries having subreplacement fertility rates and religious countries having higher birth rates in general. Christian sociologist Peter L. Berger coined the term desecularization to describe this phenomenon. In addition, secularization rates are stalling or reversing in some countries/regions such as the countries in the former Soviet Union or large cities in the Western world with significant amounts of religious immigrants. As a second meaning, the term "secularization" may also occur in the context of the lifting of monastic restrictions from a member of the clergy. (en) Sekularisasi adalah hal-hal yang membawa ke arah kehidupan yang tidak didasarkan pada ajaran agama. Tesis sekularisasi mengarah pada keyakinan bahwa ketika masyarakat "berkembang", terutama melalui modernisasi dan rasionalisasi, agama kehilangan kekuasaannya di semua aspek kehidupan sosial dan pemerintahan. Sebutan sekularisasi juga digunakan dalam konteks mengangkat batasan keagamaan dari seorang rohaniwan. Sekularisasi memiliki banyak tingkatan arti, yaitu sebagai teori atau proses sejarah. Teoris sosial seperti Karl Marx, Sigmund Freud, Max Weber, dan Émile Durkheim, menyatakan bahwa modernisasi masyarakat akan mendorong penurunan tingkat . Penelitian dalam proses ini bertujuan untuk menentukan kelakuan yang menyebabkan kepercayaan, praktik dan institusi keagamaan kehilangan pengaruh publik. Sejumlah teoris membantah bahwa sekularisasi peradaban modern disebabkan oleh ketidakmampuan manusia untuk mengadopsi kebutuhan etis dan spiritual manusia agar sejalan dengan perkembangan ilmu pengetahuan yang semakin cepat. Sebutan ini juga memiliki arti tambahan yang historis. Sekularisasi pernah diberlakukan pada properti yang melibatkan pengabaian barang oleh gereja dan dijual setelah pemerintah menyita properti tersebut. Ini sering terjadi setelah negosiasi dan persetujuan yang masuk akal berhasil tercapat. Dalam teologi katolik, sebutan ini juga dapat menandakan izin atau kekuasaan yang diberikan kepada seseorang (biasanya rohaniwan, yang menjadi rohaniwan sekuler) untunk tinggal di luar koloni religiusnya (biara) dengan waktu yang ditentukan atau permanen. (in) 세속화(世俗化, 영어: secularization)란 종교적 가치와 제도가 매우 동일시되던 사회가 비종교적 가치와 세속적 제도로 변화하는 과정을 일컫는다. '세속화 테제'는 근대화나 합리화와 같은 사회 발전으로 말미암아 종교가 사회 생활과 통치의 모든 측면에서 권위를 잃는다는 주장을 말한다. 세속화는 이론이자 역사상의 한 과정으로서 여러 층위의 의미를 담고 있다. 카를 마르크스, 지그문트 프로이트, 막스 베버, 에밀 뒤르켐과 같은 사회 이론가들은 사회 근대화로 이 쇠퇴하고 있다고 주장하였다. 세속화 연구에서는 종교적 신조, 관습, 제도가 사회적 영향력을 잃고 있는 정도와 방식에 대해 파악하고자 한다. 세속화 테제를 둘러싼 논쟁은 종교 사회학에서 매우 복잡한 영역으로, 세속화 테제 지지자들은 고전 사회학자들의 견해에 동의하면서 현대 사회에서 종교가 영향력을 잃어 가고 있다고 보지만, 반대자들은 종교가 새롭고 생소한 형태이기는 하나 여전히 강력한 힘으로 남아있다고 주장한다. 한편 '세속화'라는 표현은 주로 역사 분야에서 다른 의미로 쓰이기도 한다. 교회 재산의 경우, 이 표현은 정부가 교회 재산을 점유하여 교회에서 이를 매각해 처분하는 의미를 담고 있으며, 보통 이 과정은 합리적인 협상과 협정을 맺은 연후에 이루어진다. 가톨릭 신학에서 이 낱말은 어떤 개인(보통 성직자)을 일정 기간 혹은 영구적으로 본인의 종교적 영역(수도원) 바깥에서 살게끔 허가하는 것을 말한다. (ko) La secolarizzazione (il cui significato si riconduce al termine latino saeculum, con il significato di mondo) è un fenomeno sociale che si compone della separazione tra istituzioni religiose e secolari e del declino di credenze e pratiche religiose nella società. (it) 世俗化（せぞくか）とは、主に宗教社会学で使われる理論の一つで、宗教が近代社会で衰退するという考え方である。 (ja) Secularisering (van het Latijn saeculum: het aardse leven, wereld) is de algemene benaming voor de zoals die tot uitdrukking komt in ontkerkelijking, de reductie van religie tot het private terrein en de afname van de maatschappelijke invloed van religie (laïcisme). Deze secularisering vindt volgens onder meer socioloog Max Weber volgens de secularisatiethese plaats via een zogenaamd 'seculariseringproces.' Gedurende de middeleeuwen namen Kerk en religie in Europa een belangrijke plaats in binnen alle aspecten van het leven, zowel filosofisch, cultureel, sociaal als politiek. Tijdens de renaissance speelde religie nog steeds een belangrijke rol. Tijdens de verlichting werd de religie en haar invloed echter fundamenteel aangevallen. Maar vooral in de 19e en 20e eeuw verminderde de invloed van de christelijke godsdienst en Kerken op het openbare leven, vooral in West-Europa. In iets mindere mate geldt dit ook voor Noord-Amerika in de 19e eeuw en later voor Oost-Europa onder het communisme in de 20e eeuw. Ook in de rest van de wereld zijn bij tijd en wijle seculariserende tendensen te merken geweest. In landen als Japan en China heeft religie altijd al een wat minder belangrijke rol in het openbare leven gespeeld dan in Europa; daar is dan ook minder te merken geweest van secularisering. In veel landen met een moslim-meerderheid is religie nog altijd aanwezig in cultuur, maatschappij en politiek, hoewel sommige, zoals Turkije, wel gedeeltelijk geseculariseerd zijn. In West-Europa heeft de secularisering min of meer parallel plaatsgevonden met de ontkerstening (de afname van mensen die belang hechten aan de christelijke boodschap). Secularisering en ontkerstening zijn echter geen synoniemen aan elkaar. Zo heeft het seculariseringsproces in de Verenigde Staten een kleiner effect gehad op het groeiend aantal ongelovigen. In bepaalde Centraal en Oost-Europese landen ziet men zelfs het omgekeerde effect. Zo is het secularisingsproces van Polen in de jaren negentig hand in hand gegaan met een herwaardering van het katholicisme. (nl) A secularização é um processo através do qual a religião perde a sua influência sobre as variadas esferas da vida social. Essa perda de influência repercute-se na diminuição do número de membros das religiões e de suas práticas, na perda do prestígio das igrejas e organizações religiosas, na influência na sociedade, na cultura, na diminuição das riquezas das instituições religiosas, e, por fim, na desvalorização das crenças e dos valores a elas associados. A partir do século XIX, houve um progressivo declínio da influência das instituições religiosas tradicionais. Este declínio verificou-se tanto na prática dos fiéis, como na dificuldade crescente em recrutar clero para o desenvolvimento e manutenção da instituição. A maior parte dos estudos versou a tentativa de compreensão deste fenômeno. Hoje, a investigação já não se centra tanto nas causas e nas razões da secularização, mas nas possibilidades da relação da modernidade com o religioso. (pt) Sekularyzacja, zeświecczenie – zespół działań zmierzający do znacznego ograniczenia lub wręcz całkowitego wyeliminowania roli religii w społeczeństwie. Termin powstał w 1646 r. w trakcie rokowań kończących wojnę trzydziestoletnią i pochodzi od łacińskiego saecularis (świecki); do języka polskiego przeszedł z francuskiego sécularisation. W przeszłości sekularyzacją nazywano także przejęcie majątku, urzędów lub innych sfer życia publicznego od władzy lub kontroli kościelnej na rzecz władz świeckich. Używa się także terminu kasata, np. klasztorów. (pl) Sekularisering (av latin sæcularis = som hör till seklet, det vill säga till de till tiden avgränsade, jordiska eller världsliga förhållandena) är ett begrepp med flera betydelser: (1) I juridisk mening avses utveckling mot en sekulär stat, det vill säga en irreligiös stat (men inte ett irreligiöst samhälle). Lagstiftningen förändras, från att ha baserats på en religion till att vara neutral i trosfrågor. (2) En annan betydelse är ökad sekularism, vilket innebär att religion blir en privat angelägenhet. Religiösa symboler och uttryck tas bort från det offentliga rummet, inom ramen för religionsfrihet och yttrandefriheten. (3) En tredje betydelse är att allt färre i samhället ser sig som religiösa. (sv) Секуляриза́ция (от лат. saecularis — светский) — в социологии процесс снижения роли религии в жизни общества; переход от общества, регулируемого преимущественно религиозной традицией, к светской модели общественного устройства на основе рациональных (внерелигиозных) норм. До конца XX века в русском языке термин «секуляризация» был традиционно историческим и описывал процесс экспроприации церковных земельных владений в пользу государства, который в России практически закончился в XVIII веке, см. Секуляризация (история). Антоним — клерикализация. (ru) 世俗化（英語：Secularization）是宗教社會學提出來的理論概念，指通过社会进步，特别是通过现代化和理性化，宗教逐漸由在現實生活中無處不在的地位，退縮到一個相對獨立的宗教領域裡，社会从极度认同和制度转向非宗教价值观和世俗制度，不再受到宗教的控制，政治、經濟、社會、文化等層面逐漸去除宗教色彩。 “世俗化”也可以指解除神职人员的修道院限制。 从社会学的意义上讲，世俗化是指宗教失去社会和文化意义的历史过程。世俗化的结果是，宗教在现代社会中的作用受到限制。 在世俗社会中， 信仰缺乏文化权威，宗教组织几乎没有社会权力。 学界普遍认为，马克斯·韦伯最早将“世俗化”概念引进到宗教社会学上，但只是一笔带过。后来，他曾经的同事恩斯特·特勒爾奇把这个概念捡了起来。直到20世纪50年代，这个概念才引起了美国学界的普遍关注。艾彌爾·涂爾幹在他不同的作品中一再提出現代社會世俗化的趨勢，他認為神聖性跟機械連帶的社會控制機制在現代工業為主、個人主義盛行的社會中正遭受到侵蝕挑戰。 世俗化具有许多层次的意义，无论是理论上还是历史过程上。社会理论家，例如卡尔·马克思（1818–1883），西格蒙德·弗洛伊德（1856–1939），马克斯·韦伯（1864–1920）和埃米尔·涂尔干（1858–1917）都假设社会的现代化将包括宗教信仰水平下降。他们对这一过程的研究试图确定宗教的信條、实践和制度以何种方式在多大程度上失去了社会意义。一些理论家认为，现代文明的世俗化一定程度上是由于我们无法使人类广泛的伦理和精神需求适应自然科学日新月异的发展。 与“现代化”的论点相反， 和其他人认为，知识分子和文化精英推动世俗化，是为了提高自己的地位和影响力。史密斯认为，知识分子有一种对本土文化怀有敌意的内在倾向，这导致他们接受世俗主义。 术语“世俗化”还具有其他含义，主要是历史和宗教含义。在方面，历史上它用于指没收教堂的土地和建筑物，例如亨利八世在16世纪将英格兰的修道院解散，以及18世纪法国大革命期间的后期行为，以及在18、19世纪被各种反教权主义的开明专制的欧洲政府没收教堂的土地和建筑物，最终导致占据教堂土地和建筑物的宗教团体遭到驱逐和镇压。19世纪德国和瑞士的文化斗争以及许多其他国家的类似事件也是世俗化的表现。 世俗化的另一种形式是指采邑主教或修道院或军事修会中的职位持有者，（在天主教会的统治下拥有宗教和世俗的双重权威）脱离教会并成为完全世俗的（通常是新教）的世袭统治者，例如，他是立窝尼亚骑士团最后的首领，他改信路德教 ，将自己和代表骑士团持有的瑟米加利亚和库尔兰的土地世俗化，这使他能够结婚，并把库兰公国和塞米加利亚公国留给他的后代。 1960年代性革命後，西方國家包括西欧，北美，澳大利亚和新西兰出现了世俗化的趋势。 这种转变伴随着主要的社会因素：经济繁荣，青年对社会规则和习俗的反抗，妇女解放，激进的神学和激进的政治。 (zh) Секуляриза́ція (фр. sécularisation, від лат. saecularis) — це вид змін у взаємовідносинах релігії з суспільством у напрямку звільнення від релігійного впливу. Зокрема: * Перетворення церковної і монастирської власності (головним чином, земельної) на власність світську, державну. * Вилучення чогось із церковного відання й передання його до світського, цивільного. * Звільнення від впливу церкви (наприклад шкільної освіти). Існує ще одне визначення «секуляризація населення». Під ним, як правило, розуміють спад релігійної практики, зниження кількості членів церкви, а також зменшення християнського впливу, християнських цінностей і певних норм. (uk)
dbo:wikiPageExternalLink http://findarticles.com/p/articles/mi_m0SOR/is_3_60/ai_57533379/print http://www.garethjmsaunders.co.uk/shed/GJ2/writing/mth-sor03.htm%23defi https://web.archive.org/web/20070929160838/http:/www.garethjmsaunders.co.uk/shed/GJ2/writing/mth-sor03.htm%23defi https://www.academia.edu/23326428/Varieties_of_Secularization_Theories_and_Their_Indispensable_Core
dbo:wikiPageID 333225 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength 39401 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID 1122257812 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink dbc:Disengagement_from_religion dbr:Prince-bishop dbr:Protestantism dbr:Rodney_Stark dbr:Same-sex_marriage dbr:Science dbr:Military_order_(religious_society) dbr:David_Martin_(sociologist) dbr:Death_of_God_theology dbr:Jordan dbr:José_Casanova_(sociologist) dbr:Peter_L._Berger dbr:Religion dbr:Desecularization dbr:Institution dbr:Mexican_secularization_act_of_1833 dbr:Confucianism dbr:Courland dbr:Max_Weber dbr:Natural_theology dbr:Oral_tradition dbr:Orthodox_Judaism dbr:Sociology_of_religion dbr:State_religion dbr:Religiosity dbr:Christian_Smith_(sociologist) dbr:Christianity dbr:Egypt dbr:Enlightened_absolutism dbr:French_Revolution dbr:Gallup_(company) dbr:Gotthard_Kettler dbr:Modern_history dbr:Morocco dbr:Creed dbr:Theory dbr:Anthropology dbr:Anti-clericalism dbr:Livonian_Order dbr:London dbr:Lutheranism dbr:Sigmund_Freud dbr:State_of_Palestine dbr:Sub-replacement_fertility dbr:Émile_Durkheim dbr:Kulturkampf dbr:Sovereign_state dbr:Age_of_Enlightenment dbc:Political_philosophy dbr:Western_world dbr:Hebrews dbr:Jörg_Stolz dbr:Karl_Löwith dbr:Secular_state dbr:Abdel_Fattah_el-Sisi dbr:Abortion dbc:Religion_and_politics dbr:Duchy_of_Courland_and_Semigallia dbr:Faith dbr:Foreign_Affairs dbr:Francisco_Franco dbr:British_Social_Attitudes_Survey dbr:Education dbr:Hans_Blumenberg dbr:Separation_of_church_and_state dbr:Nan_Dirk_de_Graaf dbr:Rationality dbr:Rationalization_(sociology) dbr:Harvard_University dbr:Henry_VIII dbr:Israel dbr:Baconian_method dbr:Talcott_Parsons dbc:Secularism dbr:Abdel_Wahab_El-Messiri dbc:Cultural_studies dbc:Sociology_of_religion dbr:Charles_Taylor_(philosopher) dbr:China dbr:Chinese_Communist_Party dbr:Karl_Marx dbr:Law dbr:Lebanon dbr:Birth_control dbr:Superstition dbr:Religious_Zionism dbr:Modernization_theory dbr:Religious_values dbr:Dissolution_of_the_monasteries dbr:Divorce dbr:Positivism dbr:Society dbr:Soviet_Union dbr:Spanish_Civil_War dbr:India dbr:Intellectual dbr:New_German_Critique dbr:Secularity dbr:Secularization_(church_property) dbr:Semigallia dbr:Sexual_revolution dbr:Sharia dbr:Christian_persecution_complex dbr:Christian_tradition dbr:Christianity_in_the_United_States dbr:Wolfhart_Pannenberg dbr:Women's_liberation_movement dbr:Middle_Ages dbr:Secularism dbr:Sociology dbr:European_Social_Survey dbr:Monasticism dbr:Postsecularism dbr:The_Enlightenment dbr:Ronald_F._Inglehart dbr:Theories_of_religion
dbp:date 2007-09-29 (xsd:date)
dbp:url https://web.archive.org/web/20070929160838/http:/www.garethjmsaunders.co.uk/shed/GJ2/writing/mth-sor03.htm%23defi
dbp:wikiPageUsesTemplate dbt:Authority_control dbt:Col_div dbt:Main dbt:Other_uses dbt:Portal dbt:Reflist dbt:See_also dbt:Short_description dbt:Webarchive dbt:When dbt:Wikiquote
dcterms:subject dbc:Disengagement_from_religion dbc:Political_philosophy dbc:Religion_and_politics dbc:Secularism dbc:Cultural_studies dbc:Sociology_of_religion
gold:hypernym dbr:Transformation
rdf:type owl:Thing dbo:ProgrammingLanguage
rdfs:comment La secularització és la separació entre l'Església i l'Estat, procés en la direcció del secularisme. Es dona a la majoria dels països occidentals. La secularització és el resultat d'un llarg procés històric ple de tensions i d'incomprensions entre l'Estat i l'Església, alguns dels quals són els següents: (ca) Die Säkularisierung (von lateinisch saeculum ‚Zeit‘, ‚Zeitalter‘; auch: ‚Jahrhundert‘) bedeutet allgemein jede Form von Verweltlichung, im engeren Sinne aber die durch den Humanismus und die Aufklärung ausgelösten Prozesse, welche die Bindungen an die Religion gelockert oder gelöst und die Fragen der Lebensführung dem Bereich der menschlichen Vernunft zugeordnet haben. Soziologisch wird dieser Prozess als „sozialer Bedeutungsverlust von Religion“ interpretiert. Während eine Säkularisierung in der jüngeren Geschichte vor allem in westlichen Gesellschaften zu beobachten gewesen ist (Entchristlichung), sind säkularisatorische Tendenzen auch in vielen anderen Gesellschaften feststellbar. (de) Sekularizo (el latina lingvo saeculum, "tiu ĉi erao, mondo" kaj saecularis, "monda") signifas desanktigo aŭ dereligiigo, ĝenerale el subpremo de influo de religio kaj ties institucioj. Laŭ Max Weber kaj aliaj ĝi estas unu el sekvoj de "prisorĉigo de la mondo", modernigo kaj racionaligo de socio. Markojn de tiu ĉi tendenco oni trovas jam en antikvo, en malfrua mezepoko kaj precipe en periodo de reformacio, renesanco kaj klerismo. Sekularigo estas grava trajto de multaj el la landoj de Okcidento en la 20a jarcento kaj tiel ĝi aperas en multaj el ties konstitucioj. (eo) La sécularisation (étymologiquement « rendre au siècle, au monde », de séculier, du mot latin seculum, « siècle ») consiste à faire passer des biens d’Église dans le domaine public, ou encore, à soustraire à l’influence des institutions religieuses des fonctions ou des biens qui lui appartenaient. (fr) La secolarizzazione (il cui significato si riconduce al termine latino saeculum, con il significato di mondo) è un fenomeno sociale che si compone della separazione tra istituzioni religiose e secolari e del declino di credenze e pratiche religiose nella società. (it) 世俗化（せぞくか）とは、主に宗教社会学で使われる理論の一つで、宗教が近代社会で衰退するという考え方である。 (ja) Sekularyzacja, zeświecczenie – zespół działań zmierzający do znacznego ograniczenia lub wręcz całkowitego wyeliminowania roli religii w społeczeństwie. Termin powstał w 1646 r. w trakcie rokowań kończących wojnę trzydziestoletnią i pochodzi od łacińskiego saecularis (świecki); do języka polskiego przeszedł z francuskiego sécularisation. W przeszłości sekularyzacją nazywano także przejęcie majątku, urzędów lub innych sfer życia publicznego od władzy lub kontroli kościelnej na rzecz władz świeckich. Używa się także terminu kasata, np. klasztorów. (pl) Секуляриза́ция (от лат. saecularis — светский) — в социологии процесс снижения роли религии в жизни общества; переход от общества, регулируемого преимущественно религиозной традицией, к светской модели общественного устройства на основе рациональных (внерелигиозных) норм. До конца XX века в русском языке термин «секуляризация» был традиционно историческим и описывал процесс экспроприации церковных земельных владений в пользу государства, который в России практически закончился в XVIII веке, см. Секуляризация (история). Антоним — клерикализация. (ru) العلمنة هي تحول مجتمع ذو هوية وثيقة الصلة مع القيم والمؤسسات الدينية نحو القيم غير الدينية والمؤسسات العلمانية. تشير أطروحة العلمنة إلى الاعتقاد بأن مع تقدم المجتمعات، لاسيما من خلال التحديث أو الترشيد، يفقد الدين سلطته في جميع جوانب الحياة الاجتماعية والحكم الرشيد. قد يرد مصطلح العلمنة في سياق رفع القيود الرهبانية عن أحد رجال الدين. تتضمن العلمنة العملية التاريخية التي يفقد فيها الدين الأهمية الاجتماعية والثقافية. يصبح دور الدين في المجتمعات الحديثة محدوداً كنتيجة للعلمنة. في المجتمعات العلمانية، يفقد الإيمان سلطته الثقافية، والقوة الاجتماعية للمنظمات الدينية ضعيفة. (ar) Sekularizace (z lat. saeculum, „tento věk, svět“ a saecularis, „světský“) je zesvětštění či odnáboženštění, obecně potlačení vlivu náboženství a jeho institucí. Podle Maxe Webera a dalších je jedním z důsledků „odkouzlení světa“, modernizace a racionalizace společnosti. Znaky této tendence nalézáme již v antice, v pozdním středověku a zejména v období reformace, renesance a osvícenství. (cs) Εκκοσμίκευση ονομάζεται η διαδικασία μετατροπής μιας κοινωνίας στηριγμένης σε μεγάλο βαθμό σε συγκεκριμένες θρησκευτικές αξίες και κανόνες σε μια κοινωνία άθρησκη, βασιζόμενη σε κοσμικές αξίες και θεσμούς. Η εν λόγω θέση υποστηρίζει πως, καθώς μετασχηματίζονται οι κοινωνίες μέσω του και του τους, η θρησκεία χάνει την αυθεντία της σε όλους τους τομείς της κοινωνικής ζωής και διακυβέρνησης. Κατά μία έννοια η εκκοσμίκευση μπορεί να θεωρηθεί ως η εφαρμογή του κοσμικισμού στην πράξη. Ο όρος εκκοσμίκευση χρησιμοποιείται επίσης στο πλαίσιο της άρσης των μοναστικών περιορισμών στα μέλη του κλήρου. (el) Sekularizazioa gizarteak bizitako aldaketa-prozesu sakon bati ematen zaion izena da, zeinean erlijioari estuki loturiko balioek zein erakundeek indarra galtzen duten, balio ez-erlijiosoen eta erakunde sekularren mesedetan. Sekularizazioa, horrela, nagusiki soziologian zein filosofian erabilitako kontzeptua da. Sekularizazioaren tesia, bere aldetik, bidez erlijioak gizarte-bizitzan zein gobernuetako erabakietan eraginik izango ez duenaren ustea da. (eu) La secularización (lat. saeculare, significa ‘siglo’ o ‘mundo’) es el paso de algo o alguien de una esfera religiosa a una civil o no teológica. También significa el paso de algo o alguien que estaba bajo el ámbito de una doctrina religiosa (siguiendo sus reglas o preceptos) a la estructura secular, laica o mundanal.​​ (es) Sekularisasi adalah hal-hal yang membawa ke arah kehidupan yang tidak didasarkan pada ajaran agama. Tesis sekularisasi mengarah pada keyakinan bahwa ketika masyarakat "berkembang", terutama melalui modernisasi dan rasionalisasi, agama kehilangan kekuasaannya di semua aspek kehidupan sosial dan pemerintahan. Sebutan sekularisasi juga digunakan dalam konteks mengangkat batasan keagamaan dari seorang rohaniwan. (in) In sociology, secularization (or secularisation) is the transformation of a society from close identification with religious values and institutions toward non-religious values and secular institutions. The secularization thesis expresses the idea that as societies progress, particularly through modernization, rationalization, and advances in science and technology, religious authority diminishes in all aspects of social life and governance. In recent years, the secularization thesis has been challenged due to some global studies indicating that the irreligious population of the world may be in decline as a percentage of the world population due to irreligious countries having subreplacement fertility rates and religious countries having higher birth rates in general. Christian sociologist (en) 세속화(世俗化, 영어: secularization)란 종교적 가치와 제도가 매우 동일시되던 사회가 비종교적 가치와 세속적 제도로 변화하는 과정을 일컫는다. '세속화 테제'는 근대화나 합리화와 같은 사회 발전으로 말미암아 종교가 사회 생활과 통치의 모든 측면에서 권위를 잃는다는 주장을 말한다. 세속화는 이론이자 역사상의 한 과정으로서 여러 층위의 의미를 담고 있다. 카를 마르크스, 지그문트 프로이트, 막스 베버, 에밀 뒤르켐과 같은 사회 이론가들은 사회 근대화로 이 쇠퇴하고 있다고 주장하였다. 세속화 연구에서는 종교적 신조, 관습, 제도가 사회적 영향력을 잃고 있는 정도와 방식에 대해 파악하고자 한다. 세속화 테제를 둘러싼 논쟁은 종교 사회학에서 매우 복잡한 영역으로, 세속화 테제 지지자들은 고전 사회학자들의 견해에 동의하면서 현대 사회에서 종교가 영향력을 잃어 가고 있다고 보지만, 반대자들은 종교가 새롭고 생소한 형태이기는 하나 여전히 강력한 힘으로 남아있다고 주장한다. (ko) Secularisering (van het Latijn saeculum: het aardse leven, wereld) is de algemene benaming voor de zoals die tot uitdrukking komt in ontkerkelijking, de reductie van religie tot het private terrein en de afname van de maatschappelijke invloed van religie (laïcisme). Deze secularisering vindt volgens onder meer socioloog Max Weber volgens de secularisatiethese plaats via een zogenaamd 'seculariseringproces.' (nl) A secularização é um processo através do qual a religião perde a sua influência sobre as variadas esferas da vida social. Essa perda de influência repercute-se na diminuição do número de membros das religiões e de suas práticas, na perda do prestígio das igrejas e organizações religiosas, na influência na sociedade, na cultura, na diminuição das riquezas das instituições religiosas, e, por fim, na desvalorização das crenças e dos valores a elas associados. A partir do século XIX, houve um progressivo declínio da influência das instituições religiosas tradicionais. Este declínio verificou-se tanto na prática dos fiéis, como na dificuldade crescente em recrutar clero para o desenvolvimento e manutenção da instituição. A maior parte dos estudos versou a tentativa de compreensão deste fenômeno (pt) Sekularisering (av latin sæcularis = som hör till seklet, det vill säga till de till tiden avgränsade, jordiska eller världsliga förhållandena) är ett begrepp med flera betydelser: (1) I juridisk mening avses utveckling mot en sekulär stat, det vill säga en irreligiös stat (men inte ett irreligiöst samhälle). Lagstiftningen förändras, från att ha baserats på en religion till att vara neutral i trosfrågor. (3) En tredje betydelse är att allt färre i samhället ser sig som religiösa. (sv) 世俗化（英語：Secularization）是宗教社會學提出來的理論概念，指通过社会进步，特别是通过现代化和理性化，宗教逐漸由在現實生活中無處不在的地位，退縮到一個相對獨立的宗教領域裡，社会从极度认同和制度转向非宗教价值观和世俗制度，不再受到宗教的控制，政治、經濟、社會、文化等層面逐漸去除宗教色彩。 “世俗化”也可以指解除神职人员的修道院限制。 从社会学的意义上讲，世俗化是指宗教失去社会和文化意义的历史过程。世俗化的结果是，宗教在现代社会中的作用受到限制。 在世俗社会中， 信仰缺乏文化权威，宗教组织几乎没有社会权力。 学界普遍认为，马克斯·韦伯最早将“世俗化”概念引进到宗教社会学上，但只是一笔带过。后来，他曾经的同事恩斯特·特勒爾奇把这个概念捡了起来。直到20世纪50年代，这个概念才引起了美国学界的普遍关注。艾彌爾·涂爾幹在他不同的作品中一再提出現代社會世俗化的趨勢，他認為神聖性跟機械連帶的社會控制機制在現代工業為主、個人主義盛行的社會中正遭受到侵蝕挑戰。 世俗化的另一种形式是指采邑主教或修道院或军事修会中的职位持有者，（在天主教会的统治下拥有宗教和世俗的双重权威）脱离教会并成为完全世俗的（通常是新教）的世袭统治者，例如，他是立窝尼亚骑士团最后的首领，他改信路德教 ，将自己和代表骑士团持有的瑟米加利亚和库尔兰的土地世俗化，这使他能够结婚，并把库兰公国和塞米加利亚公国留给他的后代。 (zh) Секуляриза́ція (фр. sécularisation, від лат. saecularis) — це вид змін у взаємовідносинах релігії з суспільством у напрямку звільнення від релігійного впливу. Зокрема: * Перетворення церковної і монастирської власності (головним чином, земельної) на власність світську, державну. * Вилучення чогось із церковного відання й передання його до світського, цивільного. * Звільнення від впливу церкви (наприклад шкільної освіти). (uk)
rdfs:label علمنة (ar) Secularització (ca) Sekularizace (cs) Säkularisierung (de) Εκκοσμίκευση (el) Sekularizo (eo) Secularización (es) Sekularizazio (eu) Sekularisasi (in) Sécularisation (fr) Secolarizzazione (it) 세속화 (ko) 世俗化 (ja) Sekularyzacja (pl) Secularisering (nl) Secularization (en) Secularização (pt) Секуляризация (социология) (ru) Sekularisering (sv) 世俗化 (zh) Секуляризація (uk)
rdfs:seeAlso dbr:India dbr:Secularism
owl:sameAs freebase:Secularization http://d-nb.info/gnd/4051238-1 wikidata:Secularization dbpedia-ar:Secularization dbpedia-be:Secularization dbpedia-ca:Secularization dbpedia-cs:Secularization dbpedia-da:Secularization dbpedia-de:Secularization dbpedia-el:Secularization dbpedia-eo:Secularization dbpedia-es:Secularization dbpedia-et:Secularization dbpedia-eu:Secularization dbpedia-fa:Secularization dbpedia-fi:Secularization dbpedia-fr:Secularization dbpedia-fy:Secularization dbpedia-he:Secularization http://hi.dbpedia.org/resource/धर्मनिरपेक्षीकरण dbpedia-hr:Secularization dbpedia-hu:Secularization dbpedia-id:Secularization dbpedia-it:Secularization dbpedia-ja:Secularization dbpedia-kk:Secularization dbpedia-ko:Secularization dbpedia-la:Secularization http://lt.dbpedia.org/resource/Sekuliarizacija dbpedia-nl:Secularization dbpedia-nn:Secularization dbpedia-no:Secularization dbpedia-pl:Secularization dbpedia-pt:Secularization dbpedia-ro:Secularization dbpedia-ru:Secularization dbpedia-sh:Secularization dbpedia-simple:Secularization dbpedia-sk:Secularization dbpedia-sr:Secularization dbpedia-sv:Secularization http://ta.dbpedia.org/resource/மதச்சார்பின்மையாதல் dbpedia-th:Secularization http://tl.dbpedia.org/resource/Sekularisasyon dbpedia-tr:Secularization dbpedia-uk:Secularization dbpedia-zh:Secularization https://global.dbpedia.org/id/512ei
prov:wasDerivedFrom wikipedia-en:Secularization?oldid=1122257812&ns=0
foaf:isPrimaryTopicOf wikipedia-en:Secularization
is dbo:wikiPageDisambiguates of dbr:Secular_(disambiguation) dbr:Secularization_(disambiguation)
is dbo:wikiPageRedirects of dbr:Secularisation dbr:Declericalization dbr:Modern_secular_society dbr:Secularised dbr:Secularization_hypothesis dbr:Secularization_thesis dbr:Secularize dbr:Secularized
is dbo:wikiPageWikiLink of dbr:Cantonal_rebellion dbr:Carlos_de_la_Garza dbr:Carlota_of_Mexico dbr:Carmelites dbr:Casimir_the_Great_Park dbr:Catalans dbr:Pravdinsk dbr:Presidency_of_Ulysses_S._Grant dbr:Prince-Bishopric_of_Augsburg dbr:Prince-Bishopric_of_Speyer dbr:Prince-bishop dbr:Princess_Theodora_of_Greece_and_Denmark_(1906–1969) dbr:Principled_Distance dbr:Progress dbr:Prosperity_theology dbr:Protestantism dbr:Protestantism_by_country dbr:Robert_Samut_Hall dbr:Robinson_Jeffers dbr:Rodgau dbr:Rodney_Stark dbr:Roman_Catholic_Diocese_of_Halberstadt dbr:Roman_Catholic_Diocese_of_Speyer dbr:Roman_Catholic_Diocese_of_Urgell dbr:Ronald_Inglehart dbr:Rorodt dbr:Rottenburg_am_Neckar dbr:Samuel_Kinsey dbr:San_Antonio_Creek_(Vandenberg_Space_Force_Base) dbr:San_Diego–Tijuana dbr:San_Juan_Bautista,_California dbr:San_Luis_Obispo,_California dbr:Sanitz dbr:Santa_Cruz,_California dbr:Sargenroth dbr:Schlüsselfeld dbr:Schondorf dbr:Schopp dbr:Englschalking dbr:List_of_earthquakes_in_California dbr:List_of_gay,_lesbian_or_bisexual_people:_Sa–Sc dbr:List_of_gay,_lesbian_or_bisexual_people:_Sj–Sz dbr:Moritzberg_(Hildesheim) dbr:Mundat_Forest dbr:Principality_of_Montenegro dbr:Merveldt_family dbr:Olympus_Generation dbr:Psychology_of_religion dbr:Religious_identity dbr:Prince-Bishopric_of_Lübeck dbr:Basilica_of_St._Cunibert,_Cologne dbr:Bassam_Tibi dbr:Baunach dbr:Belgium_in_"the_long_nineteenth_century" dbr:Bell_Tower_of_Saint_Sophia_Cathedral dbr:Bengel_(Mosel) dbr:Bethlem_Royal_Hospital dbr:Biblis dbr:Bischberg dbr:Bledzew dbr:Bolków dbr:Borek_Strzeliński dbr:Breitengüßbach dbr:David_Lyon_(sociologist) dbr:Death_of_God_theology dbr:Democratic_Party_(Luxembourg) dbr:Demographics_of_Europe dbr:Ali_Abdel_Raziq dbr:Anti-Arabism dbr:Anti-Catholicism_in_the_United_States dbr:Anton_Mahnič dbr:Anzac_Day_in_Queensland dbr:History_of_social_democracy dbr:Hohenpeißenberg dbr:Holy_Roman_Empire dbr:Hornburg dbr:Human_history dbr:Joseph_W._Tobin dbr:José_Batlle_y_Ordóñez dbr:José_Casanova_(sociologist) dbr:José_Joaquín_Ampuero_y_del_Río dbr:Juan_Bosch_(politician) dbr:Juliusz_Słowacki_Theatre dbr:Paul_Josef_Cordes dbr:Peace_of_Prague_(1635) dbr:Pelagianism dbr:Peter_Gordon_(historian) dbr:Peter_L._Berger dbr:Pfaffen-Schwabenheim dbr:Reichenau,_Baden-Württemberg dbr:Reinhart_Koselleck dbr:Religion dbr:Religion_in_Europe dbr:Religion_in_the_United_Kingdom dbr:Religious_discrimination dbr:Religious_pluralism dbr:Resacralization dbr:Resacralization_of_knowledge dbr:Rescue_and_Fire_Unit_No._1,_Bydgoszcz dbr:Retzstadt dbr:Cultural_Christians dbr:Cultural_Hindus dbr:Culture_war dbr:Uhldingen-Mühlhofen dbr:Union_of_the_Muslims_of_Russia dbr:University_of_Toronto dbr:Université_du_Québec_à_Rimouski dbr:Uzerche dbr:Viereth-Trunstadt dbr:Visionaries_(2001_film) dbr:David_Tacey dbr:Decline_of_Christianity_in_the_Western_world dbr:Deconsecration dbr:Desacralization_of_knowledge dbr:Desecularization dbr:Detraditionalization dbr:Dorothea_von_Schlegel dbr:Early_Kurdish_nationalism dbr:Early_modern_period dbr:Index_of_philosophy_articles_(R–Z) dbr:Index_of_philosophy_of_religion_articles dbr:Index_of_social_and_political_philosophy_articles dbr:Index_of_sociology_articles dbr:Institute_for_the_Study_of_Secularism_in_Society_and_Culture dbr:Integration_of_faith_and_learning dbr:Integrism_(Spain) dbr:Jacques_Guillaume_Thouret dbr:Jamdudum_cernimus dbr:Marienrode_Priory dbr:Mexican_secularization_act_of_1833 dbr:Saint_Justin's_Church,_Frankfurt-Höchst dbr:Spanish_missions_in_California dbr:Liberalism_and_progressivism_within_Islam dbr:List_of_metropolitans_of_Montenegro dbr:Post-Classic_stage dbr:Postchristianity dbr:Pre-Marxist_communism dbr:Presbyterorum_Ordinis dbr:Protestantism_in_Canada dbr:Protestantism_in_the_United_Kingdom dbr:Rottenbuch_Abbey dbr:Treaty_of_Kruschwitz dbr:Timeline_of_Eastern_Orthodoxy_in_Greece_(1821–1924) dbr:1838_San_Andreas_earthquake dbr:1922_Lithuanian_parliamentary_election dbr:1980_Quebec_referendum dbr:Collège_Saint-Alexandre dbr:Concordia_University_of_Edmonton dbr:Crimean_Karaites dbr:Criticisms_of_globalization dbr:Massachusetts dbr:Max_Weber dbr:Rychtal dbr:Rödermark dbr:Röttingen dbr:Sabino_Acquaviva dbr:Sack_of_Magdeburg dbr:Saint-Maur_Abbey dbr:Saint_Basil's_Cathedral dbr:New_Jerusalem_Monastery dbr:On_the_Origin_of_Species dbr:Orthodox_Judaism dbr:Saint_Othmar dbr:Sociology_of_religion dbr:State_religion dbr:Poor_Franciscan_Sisters_of_the_Holy_Family dbr:Secularism_in_Tunisia dbr:Treaty_of_Kraków dbr:1889_Costa_Rican_general_election dbr:Christian_Democratic_Union_of_Germany dbr:Christian_democracy dbr:Christianity_in_Kosovo dbr:Christianity_in_the_20th_century dbr:Church_of_the_Savior_on_Blood dbr:Circassians dbr:Cohabitation dbr:Edward_Burnett_Tylor dbr:Eloy_Alfaro dbr:Elz,_Hesse dbr:Encyclopédie dbr:Franconia dbr:Fraubrunnen dbr:Fremont,_California dbr:Friederike_Charlotte_of_Brandenburg-Schwedt dbr:Friedrich_Gogarten dbr:Friedrich_Nietzsche dbr:Gabriele_Marranci dbr:Geiselbach dbr:Geldern dbr:Georgsmarienhütte dbr:Gerach dbr:Gerardus_Majellakerk_(Tilburg) dbr:Gillenbeuren dbr:Grace_Davie dbr:Mission_San_Buenaventura dbr:Mission_San_Gabriel_Arcángel dbr:Mission_San_Juan_Capistrano dbr:Mission_San_Juan_Capistrano_(Texas) dbr:Mission_Santa_Inés dbr:Modernity dbr:Moldavia dbr:Monastery_of_Santa_Maria_de_las_Cuevas dbr:Monterey,_California dbr:Mykhailo_Drahomanov dbr:Mühlheim_am_Main dbr:Mürlenbach dbr:Creation_and_evolution_in_public_education dbr:Criticism_of_the_Joint_Comprehensive_Plan_of_Action dbr:Theatine_Church,_Munich dbr:Theatre_Square,_Bydgoszcz dbr:Theories_about_religions dbr:Thomas_Szasz dbr:Erlach_Abbey dbr:Laicism dbr:Secularism_in_Syria dbr:Orgelkids dbr:Andlau dbr:Andrzej_Frycz_Modrzewski dbr:Anti-clericalism dbr:Antoun_Saadeh dbr:Arie_van_Deursen dbr:Armenian_National_Congress_(1917) dbr:Armenian_illuminated_manuscripts dbr:Bernadette_Louise_Dean dbr:Leonie_Aviat dbr:Leopold_I_of_Belgium dbr:Liberal_Constitutional_Party_(Egypt) dbr:Lieser,_Germany dbr:Lilienthal,_Lower_Saxony dbr:Livonian_War dbr:Lubiąż dbr:Mabel_Ping-Hua_Lee dbr:Mainhausen dbr:Manhattanville_College dbr:Slovenia dbr:Sobótka dbr:State_atheism dbr:Stiftung_Juliusspital_Würzburg dbr:Suicide dbr:Cleavage_(politics) dbr:Demographics_of_Budapest dbr:Demographics_of_Slovenia dbr:Demographics_of_Spain dbr:Zapyškis dbr:Zellingen dbr:Feminism_and_Nationalism_in_the_Third_World dbr:Frauenchiemsee dbr:Dechristianization_(disambiguation) dbr:José_María_de_Echeandía dbr:Krzysztof_Kościelniak dbr:Kulturkampf dbr:Santiago_Argüello dbr:Pame_people dbr:Ramersdorf-Perlach dbr:Magdalenengarten dbr:Syllabus_of_Errors dbr:Manuel_Victoria dbr:Matris_Domini_Monastery dbr:Mickiewicz_Square dbr:Augusto_Del_Noce dbr:Babek_(film) dbr:Bacoor dbr:Bad_Iburg dbr:Bad_Schussenried dbr:Bad_Wimpfen dbr:Ballenstedt dbr:Ballmoos dbr:Bangerten dbr:Brücken,_Kusel dbr:Burgwindheim dbr:Buxtehude dbr:Bydgoszcz_Cathedral dbr:Büren_zum_Hof dbr:Catholic_Church dbr:Catholic_Church_and_politics dbr:Ahrensbök_Charterhouse dbr:Todos_Santos,_Baja_California_Sur dbr:Toluca_Lake,_Los_Angeles dbr:Trzebnica dbr:Tyrol_(state) dbr:Walnut,_California dbr:Wattendorf dbr:Weingarten,_Württemberg dbr:Wiesthal dbr:Dissolution_of_monasteries_under_the_Russian_Partition dbr:Divine_law dbr:Fürsteneck_Castle dbr:Giovanna_Borradori dbr:Hartmut_Lehmann dbr:Hedwig_Codex dbr:Iron_cage dbr:Irreligion_in_Bulgaria dbr:Irreligion_in_Sweden dbr:Jörg_Stolz dbr:Jōdo_Shinshū dbr:Kasımiye_Medrese dbr:Law_and_religion dbr:Lectures_on_the_Philosophy_of_Religion dbr:Sectarianism dbr:Transformation_processes_(media_systems)
is dbp:denomination of dbr:Robert_Samut_Hall
is dbp:event of dbr:Bishopric_of_Havelberg
is dbp:eventEnd of dbr:Archbishopric_of_Magdeburg
is dbp:eventStart of dbr:Principality_of_Montenegro
is dbp:functionalStatus of dbr:Church_of_the_Savior_on_Blood
is dbp:ideology of dbr:Lebanese_Arab_Army
is dbp:mainInterests of dbr:Peter_Gordon_(historian) dbr:Phil_Zuckerman
is dbp:religiousAffiliation of dbr:Monastery_of_Santa_Maria_de_las_Cuevas
is rdfs:seeAlso of dbr:Death_of_God_theology
is foaf:primaryTopic of wikipedia-en:Secularization