1973 oil crisis (original) (raw)

dbo:abstract

La crisi del petroli del 1973 va ser una crisi econòmica iniciada l'octubre del 1973 quan els membres de l'Organització de Països Àrabs Exportadors de Petroli liderats per l'Aràbia Saudita van proclamar un embargament de petroli. L'embargament es va dirigir a les nacions que es percebia que donaven suport a Israel durant la guerra de Yom Kippur. L'objectiu inicial de l'embargament va ser Canadà, Japó, Països Baixos, Regne Unit i Estats Units, però també es va estendre a Portugal, Rhodèsia i Sud-àfrica. Al final final de l'embargament, el març del 1974, el preu del petroli havia augmentat un 300%, des dels 3 dòlars el barril als 12 dòlars el barril. Els preus als EUA van ser significativament més alts. Va suposar la devaluació del dòlar estatunidenc, la reducció de la demanda, la caiguda de la producció i l'increment de l'atur. Tanmateix, l'augment dels preus va estimular molt la inversió en nous jaciments petrolífers, cosa que va donar peu a una oferta abundant i preus baixos durant la dècada següent. (ca)
أزمة النفط عام 1973 أو صدمة النفط الأولى بدأت في 15 أكتوبر 1973، عندما قام أعضاء منظمة الأقطار العربية المصدرة للبترول (تتألف من الدول العربية أعضاء أوبك بالإضافة إلى مصر وسوريا) بإعلان حظر نفطي «لدفع الدول الغربية لإجبار إسرائيل على الانسحاب من الأراضي العربية المحتلة في حرب 1967» ، أوبك أعلنت أنها ستوقف إمدادات النفط إلى الولايات المتحدة والبلدان الأخرى التي تؤيد إسرائيل في صراعها مع سوريا ومصر والعراق. وفي الوقت نفسه، اتفق أعضاء أوبك على استخدام نفوذهم على ألية ضبط أسعار النفط في أنحاء العالم من اجل رفع أسعار النفط، بعد فشل المفاوضات مع شركات النفط العظمى التي أطلق عليها «الأخوات السبع» في وقت سابق من ذات الشهر. وبما أن معظم الاقتصاديات الصناعية تعتمد على النفط الخام فقد كانت أوبك موردها الأساسي للنفط. وبسبب التضخم المثير خلال هذه الفترة، فقد كانت النظرية الاقتصادية الرائجة تلقي باللوم على زيادات الأسعار هذه، باعتبارها كبتت النشاط الاقتصادي. ومع ذلك، فإن العلاقة السببية التي ذكرتها هذه النظرية غالبا ما تكون موضع تساؤل. وقد استجابت البلدان المستهدفة بمبادرات واسعة، ومعظمها دائمة، لاحتواء اعتمادهم المستقبلي على الغير. أزمة النفط 1973، جنبًا إلى جنب مع انهيار سوق الأوراق المالية (1973-1974)، قد اعتبرت أول حدث منذ الكساد الكبير، ذو آثار اقتصادية مستمرة. (ar)
Η πετρελαϊκή κρίση του 1973 ξεκίνησε τον Οκτώβριο του 1973, όταν τα μέλη του Οργανισμού Αραβικών Πετρελαιοπαραγωγών Χωρών ή OAPEC (αποτελούμενο από τα αραβικά μέλη του OPEC, καθώς και την Αίγυπτο, τη Συρία και την Τυνησία) διακήρυξαν εμπάργκο πετρελαίου. Μέχρι το τέλος του εμπάργκο τον Μάρτιο του 1974, η τιμή του πετρελαίου είχε αυξηθεί από 3 δολάρια ΗΠΑ το βαρέλι σε σχεδόν 12. Στον πόλεμο του Γιομ Κιπούρ το ίδιο έτος, η Αίγυπτος και η Συρία, με την υποστήριξη των άλλων αραβικών χωρών, εξαπέλυσαν μια στρατιωτική επίθεση εναντίον του Ισραήλ, κατά την ιερότερη μέρα του εβραϊκού ημερολογίου, προκειμένου να ανακτήσουν αραβικά εδάφη που απέσπασε το Ισραήλ στον πόλεμο των Έξι Ημερών, το 1967. Οι Ηνωμένες Πολιτείες επέλεξαν να επανεφοδιάσουν το Ισραήλ με όπλα και, σε απάντηση, ο OAPEC αποφάσισε να προβεί σε , ανακοινώνοντας εμπάργκο πετρελαίου κατά του Καναδά, της Ιαπωνίας, της Ολλανδίας, του Ηνωμένου Βασιλείου και των Ηνωμένων Πολιτειών. Με τις ενέργειες των αραβικών χωρών να θεωρούνται ως έναρξη πετρελαϊκού εμπάργκο και τη μακροπρόθεσμη πιθανότητα υψηλών τιμών πετρελαίου, διακοπής του ανεφοδιασμού και ύφεσης, δημιουργήθηκε ένα ισχυρό ρήγμα εντός του ΝΑΤΟ. Επιπλέον, ορισμένες ευρωπαϊκές χώρες και η Ιαπωνία προσπάθησαν να απαγκιστρωθούν από την πολιτική των ΗΠΑ στη Μέση Ανατολή. Οι αραβικές πετρελαιοπαραγωγές χώρες εξήρτησαν το τέλος του εμπάργκο με επιτυχείς προσπάθειες των ΗΠΑ να φέρουν ειρήνη στη Μέση Ανατολή, γεγονός που περιέπλεξε την κατάσταση. Για την αντιμετώπιση αυτών των εξελίξεων, ο πρόεδρος των Ηνωμένων Πολιτειών Ρίτσαρντ Νίξον ξεκίνησε παράλληλες διαπραγματεύσεις με τις αραβικές πετρελαιοπαραγωγές χώρες για τον τερματισμό του εμπάργκο και με την Αίγυπτο, τη Συρία, το Ισραήλ για να οργανώσουν μια ισραηλινή από το Σινά και τα Υψίπεδα του Γκολάν. Μέχρι την 18η Ιανουαρίου 1974, ο Αμερικανός Υπουργός Εξωτερικών Χένρι Κίσσινγκερ είχε διαπραγματευθεί την αποχώρηση των ισραηλινών στρατευμάτων από μέρη του Σινά. Η υπόσχεση για διευθέτηση μέσω διαπραγματεύσεων μεταξύ του Ισραήλ και της Συρίας ήταν αρκετή για να πείσει τις αραβικές πετρελαιοπαραγωγές χώρες να άρουν το εμπάργκο Μάρτιο του 1974. Ανεξάρτητα από αυτό, τα μέλη OAPEC συμφώνησαν να χρησιμοποιήσουν την επιρροή τους πάνω στον παγκόσμιο μηχανισμό καθορισμού των τιμών του πετρελαίου για να σταθεροποιήσουν τα πραγματικά τους έσοδα μέσω της αύξησης των διεθνών τιμών του πετρελαίου, μετά την πρόσφατη τότε αποτυχία των διαπραγματεύσεων με τις μεγάλες δυτικές εταιρείες πετρελαίου. Το εμπάργκο συνέπεσε με την παγκόσμια αύξηση της πετρελαίου από τις στις οποίες απευθύνεται ο OAPEC και ειδικότερα την απότομη αύξηση των εισαγωγών πετρελαίου από τη μεγαλύτερη χώρα κατανάλωσης πετρελαίου στον κόσμο, τις ΗΠΑ. Στον απόηχο της κρίσης, οι χώρες-στόχοι ξεκίνησαν την εφαρμογή μιας πληθώρας νέων και, ως επί το πλείστον, πάγιων πολιτικών για τη συγκράτηση της περαιτέρω εξάρτησής τους. Το «σοκ των τιμών του πετρελαίου» του 1973, μαζί με το κραχ του χρηματιστηρίου το 1973-1974, έχουν θεωρηθεί ως το πρώτο γεγονός μετά το Κραχ του 1923 που είχε μόνιμο οικονομικό αποτέλεσμα. Η επιτυχία του εμπάργκο απέδειξε την οικονομική δύναμη και τον διεθνή αντίκτυπο της παρουσίας της Σαουδικής Αραβίας, του μεγαλύτερου εξαγωγέα πετρελαίου και ενός βασιλείου πολιτικά και θρησκευτικά συντηρητικού. Στον αραβικό κόσμο, ο προοδευτικός , σαρώθηκε από μια αναγέννηση του ισλαμισμού. Σε όλο το , κατά τα επόμενα χρόνια, η μεγάλη αύξηση του πλούτου και το διεθνές κύρος της Σαουδικής Αραβίας θα δώσει ώθηση στην πουριτανική, συντηρητική ουαχαμπιστική ερμηνεία του Ισλάμ που αυτή ευνοούσε («») «να κατακτήσει μια περίοπτη θέση ισχύος στην παγκόσμια έκφραση του Ισλάμ». (el)
The 1973 oil crisis or first oil crisis began in October 1973 when the members of the Organization of Arab Petroleum Exporting Countries (OAPEC), led by Saudi Arabia, proclaimed an oil embargo. The embargo was targeted at nations that had supported Israel during the Yom Kippur War. The initial nations targeted were Canada, Japan, the Netherlands, the United Kingdom and the United States, though the embargo also later extended to Portugal, Rhodesia and South Africa.By the end of the embargo in March 1974, the price of oil had risen nearly 300%, from US$3 per barrel ($19/m3) to nearly 12perbarrel(12 per barrel (12perbarrel(75/m3) globally; US prices were significantly higher. The embargo caused an oil crisis, or "shock", with many short- and long-term effects on global politics and the global economy. It was later called the "first oil shock", followed by the 1979 oil crisis, termed the "second oil shock". (en)
La naftokrizo de 1973 komenciĝis en oktobro 1973, kiam la membroj de la Organizo de Arabaj Landoj Eksportantaj de Petrolo aŭ la OAPEC (konsistanta el la arabaj membroj de OPEC, kaj plie Egiptujo, Sirio kaj Tunizio) proklamis naftoembargon. Je ties fino en Marto de 1974, la prezo de nafto estis plialtigita el US$3 por barelo al preskaŭ $12. En la Milito de Jom Kippur de tiu jaro, Egiptujo kaj Sirio, kun la subteno de aliaj arabaj landoj, lanĉis kampanjon kontraŭ Israelon en la plej sankta tago de la juda kalendaro por reakiri arabajn teritoriojn perditaj al Israelo en la Sestaga Milito de 1967. Usono decidis reprovizi Israelon per armiloj kaj kiel reago, la OAPEC decidis rebati, sciigante naftobojkoton kontraŭ Kanado, Japanio, Nederlando, Britio, kaj Usono. Ĝi daŭris ĝis marto 1974. Kun la operacioj de la arabaj landoj viditaj kiel iniciatado de la naftobojkoto kaj la longperspektiva ebleco de altaj naftoprezoj, interrompita provizo, kaj recesio, forta divido estis kreita ene de NATO. Plie, kelkaj eŭropaj ŝtatoj kaj Japanio serĉis disasocii sin de la usona politiko en la Proksima Oriento. Arabaj petrolproduktantoj ankaŭ interligis la finon de la embargo kun sukcesaj usonaj laboroj por krei pacon en la Proksima Oriento, kio malfaciligis la situacion. Por trakti tiujn evoluojn, la Administracio de Richard Nixon komencis paralelajn intertraktadojn kun kaj arabaj petrolproduktantoj por fini la embargon, kaj kun Egiptujo, Sirio, kaj Israelo por aranĝi israelan retiron reen de Sinajo kaj la Golanaj Altaĵoj. Antaŭ la 18-an de januaro 1974, ministro por eksteraj aferoj Henry Kissinger negocis israelan trup-retiron de partoj de Sinajo. La promeso de intertrakta solvo inter Israelo kaj Sirio estis sufiĉa konvinki arabajn petrolproduktantojn por ĉesigi la embargon en marto 1974. Sendepende, la OAPEC-membroj uzis sian levilforton super la monda naftoprezo malsupreniranta mekanismon por petrolo por stabiligi siajn realajn enspezojn rilate mondajn petrolprezojn. Tiu ago sekvis plurajn jarojn da krutaj enspezmalkreskoj post la lastatempa fiasko de intertraktadoj kun la plej gravaj okcidentaj naftokompanioj pli frue. Industriigitaj ekonomioj dependis de nafto, kaj OAPEC estis ilia superrega provizanto. Pro la drameca inflacio travivita dum tiu periodo, populara ekonomia teorio estis ke tiuj prezaltiĝoj devis kulpigi, kiel esti subpremaj de ekonomia agado. Malsama opinio de malplimulto pridubas la kaŭzan rilaton priskribitan per tiu teorio. La laŭcelaj landoj reagis per vasta gamo de novaj, kaj plejparte permanentaj, iniciatoj enhavi sian plian dependecon. La petrola krizo de 1973, kune kun la 1973-1974 borskraŝo, estis rigardita kiel la unua okazaĵo ekde la Granda Depresio se temas pri havi persistan ekonomian efikon. (eo)
1973ko petrolioaren krisia edo lehen petrolio krisia 1973ko abuztuaren 23an hasi zen, Petrolio Esportatzaileak diren Herrialde Arabiarren Erakundeak (PEHAE) hartutako erabakiaren ondorioz. Erabaki oso polemikoa izan zen, eta hortik aurrera erakunde horretako herrialdeek Yom Kippur Gerran Israel lagundu zuten herrialdeei petrolio gehiago ez saltzea erabaki zuten. Erabaki horrek Amerikako Estatu Batuak, Japonia, Kanada eta Mendebaldeko Europako hainat herrialde hartzen zituen barne eta beranduago Hegoafrikara edo Rhodesiara ere zabaldu zen, besteak beste. 1974ko martxoa amaitzerako, petrolioaren prezioak ia %300 egin zuen gora, 3 dolar upel bakoitzeko (19 dolar/m3) balio izatetik ia 12 dolar upel bakoitzeko (75 dolar/m3) balio izatera globalki. Enbargoak petrolioaren krisia eragin zuen, eta epe luzean hainbat ondorio izan zituen politika eta ekonomia globalean. Prezioaren igoerak eta mundu industrializatuak petrolioarekiko zuen dependentzia handiaren ondorioz, herrialde horien aktibitate ekonomikoa oso kaltetua suertatu zen. Horregatik hainbat neurri hartu zituzten kanpo mendekotasuna jaisteko asmoarekin. (eu)
La crisis del petróleo de 1973 (también conocida como primera crisis del petróleo) comenzó el 16 de octubre de 1973, a raíz de la decisión de la Organización de Países Árabes Exportadores de Petróleo (que agrupaba a los países árabes miembros de la Organización de Países Exportadores de Petróleo (OPEP) (más Egipto, Siria y Túnez) con miembros del golfo pérsico de la OPEP (lo que incluía a Irán) de no exportar más petróleo a los países que habían apoyado a Israel durante la guerra de Yom Kipur (llamada así por la fecha conmemorativa judía Yom Kipur), que enfrentaba a Israel con Siria y Egipto. El aumento del precio, unido a la gran dependencia que tenía el mundo industrializado del petróleo, provocó un fuerte efecto inflacionista y una reducción de la actividad económica de los países afectados. Estos países respondieron con una serie de medidas permanentes para frenar su dependencia exterior. (es)
Krisis minyak 1973 terjadi pada 15 Oktober 1973 hingga 1975. Naiknya harga minyak yang ditetapkan oleh OPEC dan tingginya biaya yang dikeluarkan Amerika Serikat pada Perang Vietnam menyebabkan terjadinya stagflasi di Amerika Serikat. Anggota OPEC sepakat untuk menggunakan pengaruh mereka atas dunia-harga minyak untuk pengaturan mekanisme untuk menstabilkan pendapatan bagi mereka dengan meningkatkan harga minyak dunia. Tindakan ini diikuti beberapa tahun suram penurunan pendapatan setelah , serta baru-baru kegagalan negosiasi dengan "Seven Sisters" di bulan sebelumnya. (in)
Con il nome di crisi energetica del 1973 si intende il brusco aumento del prezzo del greggio e dei suoi derivati che si verificò nel 1973. Nel giorno della ricorrenza dello Yom Kippur (6 ottobre), Egitto e Siria attaccarono Israele; questa guerra ha appunto preso il nome da quella festa ebraica di espiazione, cioè Guerra del Kippur (6-25 ottobre 1973). I paesi arabi associati all'OPEC (l'organizzazione dei paesi esportatori di petrolio) decisero di sostenere l'azione di Egitto e Siria tramite robusti aumenti del prezzo del barile ed embargo nei confronti dei paesi maggiormente filo-israeliani. Le misure dell'OPEC condussero ad una impennata dei prezzi e ad una repentina interruzione del flusso dell'approvvigionamento di petrolio verso le nazioni importatrici. La crisi pose fine al ciclo di sviluppo economico che aveva caratterizzato l'Occidente negli anni cinquanta e sessanta. Pesanti furono le conseguenze dell'Austerity sull'industria, che per la prima volta si trovò costretta ad affrontare il problema del risparmio energetico. (it)
Le premier choc pétrolier est une crise mondiale des prix du pétrole qui débute en 1973 à la suite du pic de production de pétrole des États-Unis et de l'abandon des accords de Bretton-Woods qui a pour effet une forte dévalorisation du dollar et donc des cours du pétrole libellés en dollars. La crise économique induite est cependant souvent associée à ce choc à cause de la déclaration d'embargo de l'OPEP accélérant encore la hausse de prix du baril dans le contexte de la guerre du Kippour. D'octobre 1973 (date traditionnelle associée au début de la crise) à mars 1974, le prix du baril a quadruplé, passant de 2,59 à 11,65 dollars. Les effets du « premier choc pétrolier » vont se faire sentir jusqu'en 1978. Un second choc va suivre en 1979. (fr)
1973년 석유 위기는 1973년에 발생한 석유 파동이다. (ko)
De oliecrisis van 1973 of olieboycot van 1973, ten onrechte ook wel de eerste oliecrisis genoemd, betrof een wereldwijd opzettelijk gecreëerd tekort aan aardolie. De crisis werd veroorzaakt door een aantal politieke acties van de Arabische olieproducerende landen, gericht tegen het Westen. De Arabische landen verhoogden de olieprijs met 70% en verminderden de olieproductie elke maand met 5%, zodat de prijs per vat explosief steeg. Tegen een aantal landen die Israël direct hadden gesteund bij de Jom Kipoeroorlog werd bovendien een volledige olieboycot ingevoerd. De Verenigde Staten, Nederland en een aantal andere West-Europese landen waren de voornaamste doelwitten van deze boycot. Verder werden ook landen als Japan en Canada getroffen. De oliecrisis met haar stijgende olieprijzen leidde tot een aanbodschok, die wereldwijd grote invloed op de economie had, omdat zoveel economische sectoren van olie afhankelijk waren. De crisis leidde tot stagflatie – een combinatie van stagnatie en inflatie. De boycot werd beëindigd in 1974 na onderhandelingen tijdens de Washington Energy Conference. In 1979 ontstond een tweede oliecrisis, ook wel aangeduid als de oliecrisis van 1979, toen de sjah van Perzië Mohammad Reza Pahlavi tijdens de Iraanse Revolutie moest vluchten. (nl)
Kryzys naftowy, określany też mianem kryzysu paliwowego, energetycznego lub szoku naftowego – kryzys gospodarczy w historii gospodarki, który rozpoczął się w roku 1973 i objął wszystkie kraje wysoko uprzemysłowione i uzależnione od ropy naftowej i wszystkie dziedziny gospodarki światowej. (pl)
A crise petrolífera de 1973 teve início em outubro de 1973 quando os membros da Organização dos Países Árabes Exportadores de Petróleo (OPAEP) proclamaram um embargo petrolífero. O embargo foi direcionado as nações que eram vistas como apoiadoras de Israel durante a Guerra do Yom Kippur. As nações alvo do embargo foram inicialmente o Canadá, o Japão, a Holanda, o Reino Unido e os Estados Unidos, com o embargo também mais tarde se expandindo a Portugal, a Rodésia e a África do Sul. Até o fim do embargo, em março de 1974, o preço do petróleo subiu de US$ 3 por barril para cerca de US$ 12 no mundo inteiro; Os preços nos EUA foram ainda mais altos. O embargo causou uma crise, ou "choque" de petróleo, com muitos efeitos, de curto ou longo prazo, na política e economia global. Mais tarde, foi chamada o "primeiro choque do petróleo", seguido pela crise do petróleo de 1979, chamada o "segundo choque do petróleo." (pt)
Нефтяной кризис 1973 года (также известен под названием «нефтяное эмбарго») начался 17 октября 1973 года. В этот день все арабские страны — члены ОАПЕК, а также Египет и Сирия заявили, что они не будут поставлять нефть странам (Великобритания, Канада, Нидерланды, США, Япония), поддержавшим Израиль в ходе Войны Судного дня в его конфликте с Сирией и Египтом. Это касалось прежде всего США и их союзников в Западной Европе. В течение следующего года цена на нефть поднялась с трёх до двенадцати долларов за баррель. В марте 1974 года эмбарго было отменено. Нефтяной кризис 1973 года был первым энергетическим кризисом и до сих пор считается крупнейшим. ОАПЕК снизила объёмы добычи нефти не только для того, чтобы повлиять на мировые цены в свою пользу. Главная задача этой акции состояла в создании политического давления на мировое сообщество с целью уменьшения поддержки Израиля западными странами. Результатом экономического нажима ОПЕК стала декларация совета министров стран Общего рынка, поддержавшая позицию арабов. Кроме того, почти все государства Африки разорвали дипломатические отношения с Израилем. Создавшееся политическое положение усилило зависимость Израиля от США и вскрыло истинные масштабы зависимости экономики развитых стран от цен на нефть. В промышленных странах возросшие цены на нефть вызвали экономический кризис. Вместе с тем кризис способствовал увеличению экспорта нефти на Запад из Советского Союза. (ru)
Oljekrisen 1973 var en period under 1970-talet då priserna på olja gick upp mycket drastiskt. Detta föregicks av oktoberkriget 1973 mellan å ena sidan Egypten och Syrien och å andra sidan Israel. OPEC-länderna vägrade att exportera olja till stater som hjälpt Israel i oktoberkriget. Energin skulle sparas, och man började debattera alternativa energikällor. Den ekonomiska följden av oljekrisen blev att den mer eller mindre permanenta högkonjunktur som pågått i västvärlden sedan andra världskrigets slut dalade ner i en lågkonjunktur som kom att pågå några år in på 1980-talet. (sv)
Нафтова криза 1973 року (також відома під назвою «нафтове ембарго») розпочалась 17 жовтня 1973 року, коли ОАПЕК, до складу якої входили всі арабські країни-члени ОПЕК, а також Єгипет і Сирія, заявили в ході Жовтневої війни, що вони не будуть постачати нафту країнам, що підтримали Ізраїль у цьому конфлікті з Сирією та Єгиптом. Це стосувалось передусім США та їхніх союзників у Західній Європі. Упродовж наступного року ціна на нафту збільшилась із трьох до дванадцяти доларів за барель. Нафтова криза 1973 року була першою енергетичною кризою й донині вважається найбільшою. ОПЕК зменшила обсяги видобутку нафти не тільки для того, щоб вплинути на на свою користь. Головне завдання цієї акції полягало у створенні політичного тиску на світову спільноту з метою зменшення підтримки Ізраїлю з боку західних країн. Результатом економічного тиску ОПЕК стала декларація ради міністрів країн Спільного ринку, що підтримала позицію арабів. Окрім того, майже всі держави Африки розірвали дипломатичні стосунки з Ізраїлем. Політичне становище, що склалось, посилило залежність Ізраїлю від США й розкрило істинні масштаби залежності розвинених країн від ціни на нафту[ненейтрально]. Разом із тим, нафтова криза 1973 року сприяла посиленню експорту нафти на Захід з Радянського Союзу. (uk)
第一次石油危机，又称作1973年石油危机。始於1973年10月，當時以沙特阿拉伯為首的阿拉伯石油輸出國組織成員國宣布，對贖罪日戰爭期間支持以色列的國家實施石油禁運。最初的目標國家是加拿大、日本、荷蘭、英國和美國，隨後禁運也擴大到葡萄牙、羅得西亞和南非。禁運持續了將近一年，到1974年3月正式結束。禁運期間，全球石油價格上漲了近300%，從每桶3美元升至近12美元，許多國家的能源價格明顯上漲，對全球政治和全球經濟產生了許多短期和長期影響，是20世纪下半叶三大石油危机之一。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:caption

Price of oil (en)
Price of oil adjusted for inflation (en)

dbp:footer

West Texas Intermediate oil price history 1946–2022 (en)

dcterms:subject

rdfs:comment

Krisis minyak 1973 terjadi pada 15 Oktober 1973 hingga 1975. Naiknya harga minyak yang ditetapkan oleh OPEC dan tingginya biaya yang dikeluarkan Amerika Serikat pada Perang Vietnam menyebabkan terjadinya stagflasi di Amerika Serikat. Anggota OPEC sepakat untuk menggunakan pengaruh mereka atas dunia-harga minyak untuk pengaturan mekanisme untuk menstabilkan pendapatan bagi mereka dengan meningkatkan harga minyak dunia. Tindakan ini diikuti beberapa tahun suram penurunan pendapatan setelah , serta baru-baru kegagalan negosiasi dengan "Seven Sisters" di bulan sebelumnya. (in)
1973년 석유 위기는 1973년에 발생한 석유 파동이다. (ko)
Kryzys naftowy, określany też mianem kryzysu paliwowego, energetycznego lub szoku naftowego – kryzys gospodarczy w historii gospodarki, który rozpoczął się w roku 1973 i objął wszystkie kraje wysoko uprzemysłowione i uzależnione od ropy naftowej i wszystkie dziedziny gospodarki światowej. (pl)
Oljekrisen 1973 var en period under 1970-talet då priserna på olja gick upp mycket drastiskt. Detta föregicks av oktoberkriget 1973 mellan å ena sidan Egypten och Syrien och å andra sidan Israel. OPEC-länderna vägrade att exportera olja till stater som hjälpt Israel i oktoberkriget. Energin skulle sparas, och man började debattera alternativa energikällor. Den ekonomiska följden av oljekrisen blev att den mer eller mindre permanenta högkonjunktur som pågått i västvärlden sedan andra världskrigets slut dalade ner i en lågkonjunktur som kom att pågå några år in på 1980-talet. (sv)
第一次石油危机，又称作1973年石油危机。始於1973年10月，當時以沙特阿拉伯為首的阿拉伯石油輸出國組織成員國宣布，對贖罪日戰爭期間支持以色列的國家實施石油禁運。最初的目標國家是加拿大、日本、荷蘭、英國和美國，隨後禁運也擴大到葡萄牙、羅得西亞和南非。禁運持續了將近一年，到1974年3月正式結束。禁運期間，全球石油價格上漲了近300%，從每桶3美元升至近12美元，許多國家的能源價格明顯上漲，對全球政治和全球經濟產生了許多短期和長期影響，是20世纪下半叶三大石油危机之一。 (zh)
أزمة النفط عام 1973 أو صدمة النفط الأولى بدأت في 15 أكتوبر 1973، عندما قام أعضاء منظمة الأقطار العربية المصدرة للبترول (تتألف من الدول العربية أعضاء أوبك بالإضافة إلى مصر وسوريا) بإعلان حظر نفطي «لدفع الدول الغربية لإجبار إسرائيل على الانسحاب من الأراضي العربية المحتلة في حرب 1967» ، أوبك أعلنت أنها ستوقف إمدادات النفط إلى الولايات المتحدة والبلدان الأخرى التي تؤيد إسرائيل في صراعها مع سوريا ومصر والعراق. (ar)
La crisi del petroli del 1973 va ser una crisi econòmica iniciada l'octubre del 1973 quan els membres de l'Organització de Països Àrabs Exportadors de Petroli liderats per l'Aràbia Saudita van proclamar un embargament de petroli. L'embargament es va dirigir a les nacions que es percebia que donaven suport a Israel durant la guerra de Yom Kippur. L'objectiu inicial de l'embargament va ser Canadà, Japó, Països Baixos, Regne Unit i Estats Units, però també es va estendre a Portugal, Rhodèsia i Sud-àfrica. (ca)
The 1973 oil crisis or first oil crisis began in October 1973 when the members of the Organization of Arab Petroleum Exporting Countries (OAPEC), led by Saudi Arabia, proclaimed an oil embargo. The embargo was targeted at nations that had supported Israel during the Yom Kippur War. The initial nations targeted were Canada, Japan, the Netherlands, the United Kingdom and the United States, though the embargo also later extended to Portugal, Rhodesia and South Africa.By the end of the embargo in March 1974, the price of oil had risen nearly 300%, from US$3 per barrel ($19/m3) to nearly 12perbarrel(12 per barrel (12perbarrel(75/m3) globally; US prices were significantly higher. The embargo caused an oil crisis, or "shock", with many short- and long-term effects on global politics and the global economy. It was late (en)
Η πετρελαϊκή κρίση του 1973 ξεκίνησε τον Οκτώβριο του 1973, όταν τα μέλη του Οργανισμού Αραβικών Πετρελαιοπαραγωγών Χωρών ή OAPEC (αποτελούμενο από τα αραβικά μέλη του OPEC, καθώς και την Αίγυπτο, τη Συρία και την Τυνησία) διακήρυξαν εμπάργκο πετρελαίου. Μέχρι το τέλος του εμπάργκο τον Μάρτιο του 1974, η τιμή του πετρελαίου είχε αυξηθεί από 3 δολάρια ΗΠΑ το βαρέλι σε σχεδόν 12. Στον πόλεμο του Γιομ Κιπούρ το ίδιο έτος, η Αίγυπτος και η Συρία, με την υποστήριξη των άλλων αραβικών χωρών, εξαπέλυσαν μια στρατιωτική επίθεση εναντίον του Ισραήλ, κατά την ιερότερη μέρα του εβραϊκού ημερολογίου, προκειμένου να ανακτήσουν αραβικά εδάφη που απέσπασε το Ισραήλ στον πόλεμο των Έξι Ημερών, το 1967. Οι Ηνωμένες Πολιτείες επέλεξαν να επανεφοδιάσουν το Ισραήλ με όπλα και, σε απάντηση, ο OAPEC αποφάσισε ν (el)
La naftokrizo de 1973 komenciĝis en oktobro 1973, kiam la membroj de la Organizo de Arabaj Landoj Eksportantaj de Petrolo aŭ la OAPEC (konsistanta el la arabaj membroj de OPEC, kaj plie Egiptujo, Sirio kaj Tunizio) proklamis naftoembargon. Je ties fino en Marto de 1974, la prezo de nafto estis plialtigita el US$3 por barelo al preskaŭ $12. (eo)
La crisis del petróleo de 1973 (también conocida como primera crisis del petróleo) comenzó el 16 de octubre de 1973, a raíz de la decisión de la Organización de Países Árabes Exportadores de Petróleo (que agrupaba a los países árabes miembros de la Organización de Países Exportadores de Petróleo (OPEP) (más Egipto, Siria y Túnez) con miembros del golfo pérsico de la OPEP (lo que incluía a Irán) de no exportar más petróleo a los países que habían apoyado a Israel durante la guerra de Yom Kipur (llamada así por la fecha conmemorativa judía Yom Kipur), que enfrentaba a Israel con Siria y Egipto. (es)
1973ko petrolioaren krisia edo lehen petrolio krisia 1973ko abuztuaren 23an hasi zen, Petrolio Esportatzaileak diren Herrialde Arabiarren Erakundeak (PEHAE) hartutako erabakiaren ondorioz. Erabaki oso polemikoa izan zen, eta hortik aurrera erakunde horretako herrialdeek Yom Kippur Gerran Israel lagundu zuten herrialdeei petrolio gehiago ez saltzea erabaki zuten. Erabaki horrek Amerikako Estatu Batuak, Japonia, Kanada eta Mendebaldeko Europako hainat herrialde hartzen zituen barne eta beranduago Hegoafrikara edo Rhodesiara ere zabaldu zen, besteak beste. (eu)
Le premier choc pétrolier est une crise mondiale des prix du pétrole qui débute en 1973 à la suite du pic de production de pétrole des États-Unis et de l'abandon des accords de Bretton-Woods qui a pour effet une forte dévalorisation du dollar et donc des cours du pétrole libellés en dollars. (fr)
Con il nome di crisi energetica del 1973 si intende il brusco aumento del prezzo del greggio e dei suoi derivati che si verificò nel 1973. Nel giorno della ricorrenza dello Yom Kippur (6 ottobre), Egitto e Siria attaccarono Israele; questa guerra ha appunto preso il nome da quella festa ebraica di espiazione, cioè Guerra del Kippur (6-25 ottobre 1973). I paesi arabi associati all'OPEC (l'organizzazione dei paesi esportatori di petrolio) decisero di sostenere l'azione di Egitto e Siria tramite robusti aumenti del prezzo del barile ed embargo nei confronti dei paesi maggiormente filo-israeliani. Le misure dell'OPEC condussero ad una impennata dei prezzi e ad una repentina interruzione del flusso dell'approvvigionamento di petrolio verso le nazioni importatrici. (it)
De oliecrisis van 1973 of olieboycot van 1973, ten onrechte ook wel de eerste oliecrisis genoemd, betrof een wereldwijd opzettelijk gecreëerd tekort aan aardolie. De crisis werd veroorzaakt door een aantal politieke acties van de Arabische olieproducerende landen, gericht tegen het Westen. In 1979 ontstond een tweede oliecrisis, ook wel aangeduid als de oliecrisis van 1979, toen de sjah van Perzië Mohammad Reza Pahlavi tijdens de Iraanse Revolutie moest vluchten. (nl)
A crise petrolífera de 1973 teve início em outubro de 1973 quando os membros da Organização dos Países Árabes Exportadores de Petróleo (OPAEP) proclamaram um embargo petrolífero. O embargo foi direcionado as nações que eram vistas como apoiadoras de Israel durante a Guerra do Yom Kippur. As nações alvo do embargo foram inicialmente o Canadá, o Japão, a Holanda, o Reino Unido e os Estados Unidos, com o embargo também mais tarde se expandindo a Portugal, a Rodésia e a África do Sul. Até o fim do embargo, em março de 1974, o preço do petróleo subiu de US$ 3 por barril para cerca de US$ 12 no mundo inteiro; Os preços nos EUA foram ainda mais altos. O embargo causou uma crise, ou "choque" de petróleo, com muitos efeitos, de curto ou longo prazo, na política e economia global. Mais tarde, foi ch (pt)
Нафтова криза 1973 року (також відома під назвою «нафтове ембарго») розпочалась 17 жовтня 1973 року, коли ОАПЕК, до складу якої входили всі арабські країни-члени ОПЕК, а також Єгипет і Сирія, заявили в ході Жовтневої війни, що вони не будуть постачати нафту країнам, що підтримали Ізраїль у цьому конфлікті з Сирією та Єгиптом. Це стосувалось передусім США та їхніх союзників у Західній Європі. Упродовж наступного року ціна на нафту збільшилась із трьох до дванадцяти доларів за барель. Разом із тим, нафтова криза 1973 року сприяла посиленню експорту нафти на Захід з Радянського Союзу. (uk)
Нефтяной кризис 1973 года (также известен под названием «нефтяное эмбарго») начался 17 октября 1973 года. В этот день все арабские страны — члены ОАПЕК, а также Египет и Сирия заявили, что они не будут поставлять нефть странам (Великобритания, Канада, Нидерланды, США, Япония), поддержавшим Израиль в ходе Войны Судного дня в его конфликте с Сирией и Египтом. Это касалось прежде всего США и их союзников в Западной Европе. В течение следующего года цена на нефть поднялась с трёх до двенадцати долларов за баррель. В марте 1974 года эмбарго было отменено. (ru)

is dbo:wikiPageRedirects of