Venezuelan presidential crisis (original) (raw)

dbo:abstract

A principis de 2019 Veneçuela va experimentat una crisi presidencial on es va qüestionar la legitimitat de qui havia d'ocupar la presidència del país. La reelecció de Nicolás Maduro com a president de Veneçuela va ser rebutjada per diferents organitzacions i governs nacionals. L'Assemblea Nacional de Veneçuela presidida per Juan Guaidó va proposar la Llei de Transició, que s'encarregués de conformar un govern transitori. El 23 de gener de 2019 es va realitzar un cabildo obert a Caracas en commemoració dels 61 anys de la caiguda de la dictadura de Marcos Pérez Jiménez, on va estar present Juan Guaidó que va assumir la presidència interina segons les atribucions que li atorga l'article 223 de la Constitució Nacional. Poc després del jurament, el president dels Estats Units, Donald Trump, va reconèixer a Guaidó com a president interí. El 24 de gener el ministre de defensa va donar suport a Maduro i no va reconèixer la investidura de Guaidó. Segons el dirigent opositor a l'exili , bona part de la cúpula militar es va veure obligada a donar suport a Maduro tot i els seus contactes amb Guaidó. (ca)
منذ 10 يناير 2019، تشهد فنزويلا أزمة رئاسية. وقد أُعلن الرئيس الحالي نيكولاس مادورو رئيساً في انتخابات عام 2018؛ غير أن نتائج تلك الانتخابات كانت محل خلاف على نطاق واسع. بلغ الخلاف ذروته في مطلع عام 2019 عندما صرحت الجمعية الوطنية لفنزويلا أن نتائج الانتخابات غير صالحة وأعلن خوان غوايدو بصفته الرئيس بالنيابة، واستشهد بالعديد من الأحكام الواردة في الدستور الفنزويلي لعام 1999. ثم قامت المعارضة بتنظيم احتجاجات وطنية ضد انتخاب مادورو والائتلاف الحاكم. وقد بدأ خوان غوايدو بتقديم التماسات بوصفه حكومة انتقالية، ودعا إلى عقد اجتماع مفتوح للعموم في 11 يناير. وقد بدأت المظاهرات والانشقاقات أيضاً. في 13 يناير، ألقت قوات الأمن الفنزويلية القبض بصورة موجزة على غوايدو، حيث ادعى كل جانب أن الطرف الآخر مسؤول؛ وادعى أنصار مادورو أن الاعتقال تم تدبيره بينما وصف غوايدو الاعتقال بأنه محاولة لمنع الجمعية الوطنية من تسلم السلطة. وبدأت فنزويلا في فرض الرقابة على بعض وسائط التواصل الاجتماعي ابتداء من 21 يناير. بعد أيام قليلة من إعلان الجمعية الوطنية، أدلت مختلف المجموعات الفنزويلية والدول الأجنبية والمنظمات الدولية ببيانات تدعم أيا من الطرفين. وأعلنت مجموعة ليما أن مادورو غير شرعي في 13 يناير. وبعد ذلك، أعربت منظمة الدول الأمريكية والاتحاد الأوروبي عن دعمهما للجمعية الوطنية إلى جانب بلدان غربية أخرى، بينما أعربت دول أخرى (من بينها جنوب أفريقيا، وروسيا، وإيران، وتركيا، والصين) عن دعمها لمادورو. في 23 يناير، اندلعت احتجاجات وأحداث عنف واسعة النطاق وأثارت المزيد من الردود من عدد من الحكومات والقادة الأجانب. (ar)
Το 2019 ξέσπασε προεδρική κρίση στη Βενεζουέλα, όταν η Εθνοσυνέλευση της χώρας, στην οποία έχει την πλειοψηφία η αντιπολίτευση, κήρυξε παράνομο τον πρόεδρο της χώρας, Νίκολας Μαδούρο και αναγνώρισε ως πρόεδρο της Βενεζουέλας, τον Πρόεδρο της Εθνοσυνέλευσης, Χουάν Γκουαϊδό. Ο Μαδούρο είχε εκλεγεί για δεύτερη φορά πρόεδρος της Βενεζουέλας στις προεδρικές εκλογές που διεξήχθησαν τον Μάιο του 2018, όμως τόσο η εκλογική διαδικασία όσο και τα αποτελέσματα των εκλογών αμφισβητήθηκαν έντονα. Στις 10 Ιανουαρίου 2019, την ημέρα της δεύτερης ορκωμοσίας του Μαδούρο, η Εθνοσυνέλευση ανακήρυξε παράνομη την επανεκλογή του. Από την άλλη πλευρά το Ανώτατο Δικαστήριο της χώρας, που πρόσκειται στον Μαδούρο, χαρακτήρισε αντισυνταγματική την απόφαση της Εθνοσυνέλευσης. Η κυβέρνηση της Βενεζουέλας έκανε λόγω για καθοδηγούμενο από τις Η.Π.Α πραξικόπημα προκειμένου να ανατρέψουν τον Μαδούρο και να ελέγξουν τα πετρελαϊκά αποθέματα της χώρας. Τους ισχυρισμούς αυτούς αρνήθηκε ο Γκουαϊδό, ο οποίος δήλωσε ότι το κίνημά του το στήριζαν φιλειρηνικοί διαδηλωτές. Στις 24 Ιανουαρίου πραγματοποιήθηκε έκτακτη συνεδρίαση των κρατών του Οργανισμού Αμερικανικών Κρατών. Ο Οργανισμός χαρακτήρισε παράνομη την κυβέρνηση του Μαδούρο και ζήτησε την εκ νέου διεξαγωγή προεδρικών εκλογών, στις οποίες θα τηρηθούν οι εγγυήσεις «για ελεύθερη, δίκαιη, διαφανή και νόμιμη διαδικασία».Στις 26 Ιανουαρίου συνήλθε το Συμβούλιο Ασφαλείας των Ηνωμένων Εθνών αλλά δεν κατέληξε σε ομόφωνη απόφαση. Ο Γενικός Γραμματέας του ΟΗΕ Αντόνιο Γκουτέρες κάλεσε σε διάλογο τις δύο πλευρές. (el)
La Crisis Presidencial de Venezuela es una crisis política en torno a la legitimidad de quién ocupa la presidencia de Venezuela, después de que el 10 de enero de 2019 la IV Legislatura de la Asamblea Nacional de Venezuela declarara que Nicolás Maduro “usurpa” el cargo de presidente y Juan Guaidó —en calidad de presidente de la Asamblea Nacional— se auto juramentó como presidente encargado del país. En 2017, el Tribunal Supremo se adjudicó las competencias de la Asamblea Nacional, proceso que se consideró inconstitucional por parte de la Fiscalía y que desembocó en una fuerte ola de protestas durante 2017. El gobierno reacciona a las protestas convocando a la elección de una Asamblea Nacional Constituyente (ANC). Esta elección fue rechazada por la oposición venezolana como fraudulenta, reclamo compartido por diferentes organismos internacionales y países de la región. En 2018, la Asamblea Nacional Constituyente adelantó la elección presidencial para mayo de ese año. Tanto la convocatoria, que recaía según la Constitución de 1999 en la Asamblea Nacional, como la campaña electoral y los resultados, fueron rechazados por buena parte de la comunidad internacional. A principios de 2019, la Asamblea Nacional declara la usurpación del cargo del presidente de acuerdo al artículo 233 de la Constitución. Tras asumir la presidencia interina, Guaidó. propuso tres objetivos centrales para su estrategia política: el cese de la “usurpación” del gobierno de Nicolás Maduro, el establecimiento de un “gobierno de transición” impulsado por la Asamblea Nacional (IV Legislatura) y la celebración de elecciones “libres y transparentes”. Aunque en la práctica, Guaidó no ejerce el poder ejecutivo como tal, limitándose a presidir un órgano, denominado Centro de Gobierno, el cual no tiene ejerce poder político alguno dentro de la instituciones del poder ejecutivo de la nación. Si bien, al principio Guaidó fue reconocido por más de cincuenta países como presidente encargado de Venezuela, incluyendo el Grupo de Lima, con la excepción de México, la mayoría de países de la Unión Europea, el Parlamento Europeo, Estados Unidos, Australia, Japón e Israel, entre otros; su reconocimiento internacional fue decayendo con el tiempo, tras no cumplir los objetivos que se había propuesto, especialente luego del 5 de enero de 2021, fecha en que la IV Asamblea Nacional finalizaba su periodo, aunque dicha institución alega continuidad administrativa a través de la Comisión Delegada, asimismo sin ejercer realmente poder legislativo alguno dentro del territorio venezolano. Es así que para fines de 2022, Maduro recuperó el reconocimiento internacional mayoritario, siendo actualmente su presidencia reconocida por más de cincuenta países, además de entablar diálogos con países y organizaciones que aún mantienen su reconocimiento a Guaidó. (es)
La crise présidentielle au Venezuela est une crise politique autour de la légitimité de la présidence du pays depuis le 10 janvier 2019. Elle oppose Nicolás Maduro, président élu en 2013 et réélu en 2018 lors d'élections contestées et auxquelles l'opposition traditionnelle n'a pas participé, et Juan Guaidó président de l'Assemblée nationale depuis le 5 janvier 2019. Juan Guaidó, à la suite des élections de 2018, considérées comme frauduleuses, et en vertu des articles 233, 333 et 350 de la Constitution du Venezuela qui lui permettent de le faire, déclare la présidence de Maduro illégitime et se proclame président par intérim du pays, jusqu'à la tenue d'élections transparentes. Il est reconnu président par une soixantaine de pays, dont les États-Unis, l'intégralité du Groupe de Lima (hormis le Mexique), et la France, mais n'a pas de pouvoir réel car le gouvernement a ôté à l'Assemblée nationale, où l'opposition est majoritaire depuis les élections législatives de 2015, ses pouvoirs en créant une Assemblée constituante qui siège en parallèle, et qui est entièrement composée de chavistes. Maduro, pour sa part, est reconnu notamment par la Chine, Cuba, l'Iran, le Mexique et la Russie. Il détient le pouvoir dans les faits grâce au soutien de l'armée. Le 27 mars 2020, Nicolas Maduro et d'autres membres du gouvernement sont officiellement inculpés de « narco-terrorisme » et trafic de drogues par le procureur général américain William Barr, avec une récompense symbolique de 15 millions de dollars pour toute information conduisant à leur capture. On l'accuse notamment d'avoir créé un cartel de drogue dit « cartel de los Soles », qui se serait donné pour mission d'inonder les États-Unis de cocaïne pour nuire au gouvernement américain, tout en s'enrichissant personnellement. C'est la deuxième fois dans l'histoire qu'un chef d'État est inculpé pour trafic de drogues aux États-Unis, après Manuel Noriega. (fr)
Krisis kepresidenan Venezuela tahun 2019 adalah sebuah perselisihan presiden yang menyebabkan krisis nasional di Venezuela, yang sudah berlangsung sejak 10 Januari 2019 lalu. Presiden petahana Nicolás Maduro dinyatakan sebagai pemenang pemilihan presiden Mei 2018; yang mana proses dan hasil pemilu itu banyak diperdebatkan. Pada 10 Januari 2019, Majelis Nasional Venezuela, yang mayoritas terdiri atas koalisi oposisi, menyatakan bahwa hasil pemilihan tidak sah dan mengangkat Juan Guaido sebagai penjabat presiden, dikutip dari beberapa klausul Konstitusi Venezuela 1999 yang disahkan oleh mantan presiden Hugo Chavez, pendahulu Maduro. Sebagai tanggapan, Mahkamah Agung yang ditunjuk Maduro menyebut pernyataan sikap oleh Majelis itu tidaklah konstitusional. Unjuk rasa massa di seluruh Venezuela dan dunia terjadi pada 23 Januari ketika Guaido meminta rakyat Venezuela untuk berdemonstrasi menentang Maduro. Sebuah demonstrasi untuk mendukung Revolusi Bolivarian dan mendukung pemerintah juga terjadi. Demonstrasi massal tersebut berlangsung hingga 30 Januari. Pertemuan khusus di Organisasi Negara-negara Amerika pada 24 Januari dan di PBB pada 26 Januari diadakan, tetapi tidak ada konsensus yang tercapai. Sekretaris Jenderal PBB António Guterres menyerukan dialog untuk meredakan ketegangan. Meksiko dan Uruguay kemudian mengumumkan akan adanya sebuah konferensi internasional untuk negara-negara dengan posisi netral di Montevideo pada 7 Februari. Pemerintahan Maduro menyatakan bahwa krisis saat ini adalah sebuah kudeta dipimpin oleh Amerika Serikat untuk menggulingkannya dan mengendalikan cadangan minyak negara yang besar. (in)
The Venezuelan presidential crisis is an ongoing political crisis concerning the leadership and the legitimate president of Venezuela; the office of the president has been contested since 10 January 2019, with the nation and the world divided in support for Nicolás Maduro or Juan Guaidó. The process and results of the 20 May 2018 presidential election were widely disputed. The opposition-majority National Assembly declared Maduro a "usurper" of the presidency on the day of his second inauguration and disclosed a plan to set forth its president Guaidó as the succeeding acting president of the country under article 233 of the Venezuelan Constitution. A week later, the Supreme Tribunal of Justice declared that the presidency of the National Assembly was the "usurper" of authority and declared the body to be unconstitutional. Minutes after Maduro took the oath as president, the Organization of American States (OAS) approved a resolution in a special session of its Permanent Council declaring Maduro's presidency illegitimate and urging new elections. Special meetings of the OAS on 24 January and in the United Nations Security Council on 26 January were held but no consensus was reached. Secretary-General of the United Nations António Guterres called for dialogue. During the 49th General Assembly of the Organization of American States on 27 June, Guaidó's presidency was recognized by the organization. Guaidó and the National Assembly declared he was acting president and swore himself in on 23 January. Maduro's government has accused the United States of organizing a coup d'état to remove him and take control of the country's oil reserves. Guaidó rejects the characterization of his actions as a coup, saying that his movement is backed by peaceful volunteers. Guaidó was recognized as legitimate by about 60 countries; Maduro by about 20 countries. Internationally, support has followed geopolitical lines, with Russia, China, Cuba, Iran, Syria, and Turkey supporting Maduro, while the majority of Western and Latin American countries supported Guaidó as acting president. On 5 January 2020, the National Assembly Delegated Committee election resulted in claimed victories by both Guaidó and legislator Luis Parra as the president of National Assembly, starting another crisis in the legislative body, in addition to the presidential crisis. Support for Guaidó has declined since a failed military uprising attempt in April 2019. Following the failed uprising, representatives of Guaidó and Maduro began mediation, with the assistance of the Norwegian Centre for Conflict Resolution. After the second meeting in Norway, no deal was reached. On 9 July 2019 negotiations started again in Barbados with representatives from both sides. On 15 September, Guaidó announced that the opposition concluded the dialogue after the absence of the government in the negotiations for forty days as a protest against the recent sanctions by the United States. In late March 2020, the United States proposed a transitional government that would exclude both Maduro and Guaidó from the presidency. U.S. Secretary of State Mike Pompeo said that sanctions did not apply to humanitarian aid during the coronavirus pandemic health emergency and that the United States would lift all sanctions if Maduro agreed to organize elections that did not include himself in a period of six to twelve months. Guaidó accepted the proposal, while Venezuela's foreign minister, Jorge Arreaza, rejected it and declared that only parliamentary elections would take place that year. By January 2020, efforts led by Guaidó to create a transitional government have been unsuccessful and Maduro continues to control Venezuela's state institutions. As of 6 January 2021, the European Union stopped recognizing Guaidó as president but still does not recognize Maduro as the legitimate president, threatening with further sanctions. After the announcement of regional elections in 2021, Guaidó announced a "national salvation agreement" and proposed the negotiation with Maduro with a schedule for free and fair elections, with international support and observers, in exchange of lifting the international sanctions. (en)
2019년 베네수엘라 대통령 위기는 가 부정 선거였다며 무효를 선언한 야권 지도자 후안 과이도 국회의장과 이에 저항하는 니콜라스 마두로 대통령과의 정치적 분쟁이다. 미국은 과이도를, 러시아는 마두로를 지지하고 있다. (ko)
La crisi presidenziale venezuelana del 2019 è una crisi politica incominciata nel gennaio 2019 in Venezuela, a seguito delle elezioni presidenziali del 2018, fortemente contestate e considerate irregolari dalle opposizioni e da diversi stati esteri, e del successivo re-insediamento di Nicolás Maduro. L'Assemblea nazionale, il parlamento controllato dall'opposizione ma di fatto esautorato, ha dichiarato invalide le elezioni e nominato Juan Guaidó presidente del Venezuela ad interim, tuttavia Maduro è riconosciuto dall'Assemblea nazionale costituente. Il governo di Maduro sostiene che la crisi sia un colpo di Stato guidato dagli Stati Uniti per rovesciarlo e controllare le riserve petrolifere del paese. Guaidó nega le accuse di un golpe, dichiarando che dei volontari pacifici sostengono il suo movimento. (it)
Kryzys prezydencki w Wenezueli – spór konstytucyjny o obsadę stanowiska prezydenta Wenezueli pomiędzy dotychczasowym prezydentem Nicolásem Maduro i przewodniczącym Zgromadzenia Narodowego Juanem Guaidó, epizod trwających od 2014 protestów. (pl)
De presidentiële crisis in Venezuela begon op 10 januari 2019, toen Nicolás Maduro officieel begon aan zijn tweede ambtstermijn als president. Twee weken na Maduro's inauguratie verklaarde oppositieleider Juan Guaidó zichzelf tot Maduro's opvolger, en kreeg de steun van een deel van de Venezolaanse bevolking. (nl)
Crise presidencial na Venezuela em 2019 refere-se às circunstâncias políticas de questionamento da legitimidade sobre quem ocupa a presidência da República Bolivariana da Venezuela, desde 10 de janeiro de 2019. Na eleição presidencial de maio de 2018, Nicolás Maduro foi reeleito, mas o processo eleitoral foi acusado de várias irregularidades, considerando-o assim inválido por alguns países. Desde então, políticos interna e externamente à Venezuela trataram da legitimidade da eleição, posse e exercício da Presidência por Maduro. O resultado eleitoral foi reconhecido pela Rússia, China, México e a ALBA. Maduro é apoiado pela Assembleia Constituinte, enquanto que Juan Guaidó é apoiado pela oposição da Assembleia Nacional. Maduro tomou posse em 10 de janeiro de 2019. (pt)
В январе 2019 года затянувшийся политический кризис в Венесуэле перешёл в более острую фазу — в результате действий оппозиции в стране возникли два центра власти. Спикер Национальной ассамблеи Хуан Гуайдо на фоне многотысячных митингов протеста, начавшихся после инаугурации Николаса Мадуро на второй президентский срок, провозгласил себя исполняющим обязанности президента. Сам действующий президент заявил, что останется на своём посту до истечения положенного ему срока в 2025 году. Николас Мадуро охарактеризовал происходящие события как попытку государственного переворота, за которой стоят американские власти, и объявил о разрыве дипломатических отношений с США. Обострившееся противостояние в Венесуэле вызвало поляризацию мирового сообщества. Хуана Гуайдо поддержали США, страны Группы Лимы (за исключением Мексики и Боливии), Организация американских государств, Австралия, Израиль и ряд других государств. Страны Евросоюза 26 января заявили, что призна́ют Гуайдо временным президентом, если Мадуро не объявит о проведении выборов в течение восьми дней. По истечении этого срока ряд стран ЕС признали Гуайдо временным президентом Венесуэлы. О поддержке Мадуро заявили власти России, Китая, Боливии, Кубы, Мексики, Никарагуа, Сальвадора, Ирана, Турции и ЮАР. Состоявшееся 26 января экстренное заседание Совета Безопасности ООН, инициированное США вопреки возражениям России, привело лишь к усугублению противостояния на внешнеполитическом уровне. Несмотря на призывы ряда стран урегулировать кризис путём переговоров и не допустить его интернационализации, внешнее давление на президента Николаса Мадуро усиливается. За три недели, прошедшие с того момента, как Хуан Гуайдо объявил о том, что принимает на себя полномочия президента страны, ситуация в стране, в отличие от 2017 года, когда в Каракасе шли уличные бои, оставалась спокойной. Страна продолжала жить обычной жизнью, настроившись на долгую борьбу между правительством и оппозицией. К осени 2019 года волна массовых протестов против Николаса Мадуро постепенно прекратилась. В декабре 2022 года в альтернативном государственному оппозиционном «законодательном собрании» за роспуск «временного правительства» Хуана Гуайдо проголосовали 72 из 104 представителей. (ru)
委内瑞拉总统与议长地位危机，是2019年1月10日至2023年1月5日期间在委内瑞拉发生的政治危机。 2019年1月，委内瑞拉执政党统一社会主义党领导人尼古拉斯·马杜罗在2018年委內瑞拉總統選舉中连任委内瑞拉总统一职，并得到中华人民共和国、俄羅斯、伊朗、南非以及美洲玻利瓦爾聯盟等国家和国际组织的支持和承認。时任委内瑞拉反对党领袖、全国代表大会议长胡安·瓜伊多在2019年1月10日自行宣布為臨時總統，并得到美国、利马集团、美洲国家组织以及歐洲聯盟等国家和国际组织的支持和承認，雙方及支持其國家互相拒絕承認對方為委内瑞拉总统。马杜罗則宣佈與美國断交，並限令美方外交官于24小时内离境。 2020年1月5日，作为委内瑞拉反对派中反瓜伊多势力的代表，委内瑞拉无党籍议员在中当选委内瑞拉全国代表大会议长一职，并得到了委内瑞拉马杜罗政府的承认。同日，胡安·瓜伊多与委内瑞拉反对派亲瓜伊多势力议员在《》社大楼内开会，会上瓜伊多宣布就任新一届议长，并得到了美国的承认。2021年1月5日，委内瑞拉统一社会主义党的在議會換屆後取代帕拉接任議長。2022年12月31日，委內瑞拉反對派通過解除瓜伊多的臨時總統身份及其領導之下的過渡政府，並於2023年1月5日生效。马杜罗政府则继续维持委内瑞拉政权的控制。 (zh)
Президентська криза у Венесуелі почалася 10 січня 2019 року. У 2018 році в країні , переможцем у яких було оголошено чинного президента Ніколаса Мадуро. Втім такий результат виклика́в сумніви, тож на початку 2019 року Національна Асамблея країни визнала вибори не дійсними. 23 січня голова Національних зборів Венесуели Хуан Гуайдо під час масштабних антиурядових протестів в Каракасі оголосив себе тимчасовим виконувачем обов'язків президента, цитуючи при цьому статті 1999 року. «Клянуся взяти на себе повноваження виконавчої влади країни як президент Венесуели та домогтися припинення узурпації влади. Я беру на себе відповідальність, згідно зі статтями Конституції 333 і 350, і обіцяю не вдаватися до насильства», — сказав він. Опозиція організувала протести проти обрання Мадуро і його владної коаліції. (uk)

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:caption

0001-01-05 (xsd:gMonthDay)
Juan Guaidó and Nicolás Maduro (en)

dbp:date

2019-01-10 (xsd:date)
(en)
April 2020 (en)

dbp:image

Operación Alacrán 1.jpg (en)
Operación Alacrán.jpg (en)

dbp:methods

Protests, support campaigns, foreign diplomatic pressure and international sanctions (en)

dbp:side

Transitional government *25px National Assembly *25px Supreme Tribunal of Justice in exile ---- *Supported by around 50 countries (en)
Incumbent government *25px Constituent National Assembly *25px Supreme Tribunal of Justice *25px National Electoral Council *25px National Bolivarian Armed Forces of Venezuela ---- *Supported by around 30 countries (en)

dbp:status

Ongoing *Juan Guaidó recognized as Venezuela's acting president by about 50 countries, while Nicolás Maduro is recognized as the election winner by around 30 countries. Other countries do not take a position on the election winner, and pre-election status quo remains. *Diplomatic and military desertions *The Organization of American States declares Nicolás Maduro's presidency illegitimate and urges new elections (en)

dbp:title

Venezuelan presidential crisis (en)

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

2019년 베네수엘라 대통령 위기는 가 부정 선거였다며 무효를 선언한 야권 지도자 후안 과이도 국회의장과 이에 저항하는 니콜라스 마두로 대통령과의 정치적 분쟁이다. 미국은 과이도를, 러시아는 마두로를 지지하고 있다. (ko)
Kryzys prezydencki w Wenezueli – spór konstytucyjny o obsadę stanowiska prezydenta Wenezueli pomiędzy dotychczasowym prezydentem Nicolásem Maduro i przewodniczącym Zgromadzenia Narodowego Juanem Guaidó, epizod trwających od 2014 protestów. (pl)
De presidentiële crisis in Venezuela begon op 10 januari 2019, toen Nicolás Maduro officieel begon aan zijn tweede ambtstermijn als president. Twee weken na Maduro's inauguratie verklaarde oppositieleider Juan Guaidó zichzelf tot Maduro's opvolger, en kreeg de steun van een deel van de Venezolaanse bevolking. (nl)
Crise presidencial na Venezuela em 2019 refere-se às circunstâncias políticas de questionamento da legitimidade sobre quem ocupa a presidência da República Bolivariana da Venezuela, desde 10 de janeiro de 2019. Na eleição presidencial de maio de 2018, Nicolás Maduro foi reeleito, mas o processo eleitoral foi acusado de várias irregularidades, considerando-o assim inválido por alguns países. Desde então, políticos interna e externamente à Venezuela trataram da legitimidade da eleição, posse e exercício da Presidência por Maduro. O resultado eleitoral foi reconhecido pela Rússia, China, México e a ALBA. Maduro é apoiado pela Assembleia Constituinte, enquanto que Juan Guaidó é apoiado pela oposição da Assembleia Nacional. Maduro tomou posse em 10 de janeiro de 2019. (pt)
委内瑞拉总统与议长地位危机，是2019年1月10日至2023年1月5日期间在委内瑞拉发生的政治危机。 2019年1月，委内瑞拉执政党统一社会主义党领导人尼古拉斯·马杜罗在2018年委內瑞拉總統選舉中连任委内瑞拉总统一职，并得到中华人民共和国、俄羅斯、伊朗、南非以及美洲玻利瓦爾聯盟等国家和国际组织的支持和承認。时任委内瑞拉反对党领袖、全国代表大会议长胡安·瓜伊多在2019年1月10日自行宣布為臨時總統，并得到美国、利马集团、美洲国家组织以及歐洲聯盟等国家和国际组织的支持和承認，雙方及支持其國家互相拒絕承認對方為委内瑞拉总统。马杜罗則宣佈與美國断交，並限令美方外交官于24小时内离境。 2020年1月5日，作为委内瑞拉反对派中反瓜伊多势力的代表，委内瑞拉无党籍议员在中当选委内瑞拉全国代表大会议长一职，并得到了委内瑞拉马杜罗政府的承认。同日，胡安·瓜伊多与委内瑞拉反对派亲瓜伊多势力议员在《》社大楼内开会，会上瓜伊多宣布就任新一届议长，并得到了美国的承认。2021年1月5日，委内瑞拉统一社会主义党的在議會換屆後取代帕拉接任議長。2022年12月31日，委內瑞拉反對派通過解除瓜伊多的臨時總統身份及其領導之下的過渡政府，並於2023年1月5日生效。马杜罗政府则继续维持委内瑞拉政权的控制。 (zh)
منذ 10 يناير 2019، تشهد فنزويلا أزمة رئاسية. وقد أُعلن الرئيس الحالي نيكولاس مادورو رئيساً في انتخابات عام 2018؛ غير أن نتائج تلك الانتخابات كانت محل خلاف على نطاق واسع. بلغ الخلاف ذروته في مطلع عام 2019 عندما صرحت الجمعية الوطنية لفنزويلا أن نتائج الانتخابات غير صالحة وأعلن خوان غوايدو بصفته الرئيس بالنيابة، واستشهد بالعديد من الأحكام الواردة في الدستور الفنزويلي لعام 1999. ثم قامت المعارضة بتنظيم احتجاجات وطنية ضد انتخاب مادورو والائتلاف الحاكم. وقد بدأ خوان غوايدو بتقديم التماسات بوصفه حكومة انتقالية، ودعا إلى عقد اجتماع مفتوح للعموم في 11 يناير. وقد بدأت المظاهرات والانشقاقات أيضاً. (ar)
A principis de 2019 Veneçuela va experimentat una crisi presidencial on es va qüestionar la legitimitat de qui havia d'ocupar la presidència del país. La reelecció de Nicolás Maduro com a president de Veneçuela va ser rebutjada per diferents organitzacions i governs nacionals. L'Assemblea Nacional de Veneçuela presidida per Juan Guaidó va proposar la Llei de Transició, que s'encarregués de conformar un govern transitori. (ca)
Το 2019 ξέσπασε προεδρική κρίση στη Βενεζουέλα, όταν η Εθνοσυνέλευση της χώρας, στην οποία έχει την πλειοψηφία η αντιπολίτευση, κήρυξε παράνομο τον πρόεδρο της χώρας, Νίκολας Μαδούρο και αναγνώρισε ως πρόεδρο της Βενεζουέλας, τον Πρόεδρο της Εθνοσυνέλευσης, Χουάν Γκουαϊδό. (el)
La Crisis Presidencial de Venezuela es una crisis política en torno a la legitimidad de quién ocupa la presidencia de Venezuela, después de que el 10 de enero de 2019 la IV Legislatura de la Asamblea Nacional de Venezuela declarara que Nicolás Maduro “usurpa” el cargo de presidente y Juan Guaidó —en calidad de presidente de la Asamblea Nacional— se auto juramentó como presidente encargado del país. (es)
Krisis kepresidenan Venezuela tahun 2019 adalah sebuah perselisihan presiden yang menyebabkan krisis nasional di Venezuela, yang sudah berlangsung sejak 10 Januari 2019 lalu. Presiden petahana Nicolás Maduro dinyatakan sebagai pemenang pemilihan presiden Mei 2018; yang mana proses dan hasil pemilu itu banyak diperdebatkan. Pada 10 Januari 2019, Majelis Nasional Venezuela, yang mayoritas terdiri atas koalisi oposisi, menyatakan bahwa hasil pemilihan tidak sah dan mengangkat Juan Guaido sebagai penjabat presiden, dikutip dari beberapa klausul Konstitusi Venezuela 1999 yang disahkan oleh mantan presiden Hugo Chavez, pendahulu Maduro. Sebagai tanggapan, Mahkamah Agung yang ditunjuk Maduro menyebut pernyataan sikap oleh Majelis itu tidaklah konstitusional. (in)
La crise présidentielle au Venezuela est une crise politique autour de la légitimité de la présidence du pays depuis le 10 janvier 2019. Elle oppose Nicolás Maduro, président élu en 2013 et réélu en 2018 lors d'élections contestées et auxquelles l'opposition traditionnelle n'a pas participé, et Juan Guaidó président de l'Assemblée nationale depuis le 5 janvier 2019. (fr)
The Venezuelan presidential crisis is an ongoing political crisis concerning the leadership and the legitimate president of Venezuela; the office of the president has been contested since 10 January 2019, with the nation and the world divided in support for Nicolás Maduro or Juan Guaidó. The process and results of the 20 May 2018 presidential election were widely disputed. The opposition-majority National Assembly declared Maduro a "usurper" of the presidency on the day of his second inauguration and disclosed a plan to set forth its president Guaidó as the succeeding acting president of the country under article 233 of the Venezuelan Constitution. A week later, the Supreme Tribunal of Justice declared that the presidency of the National Assembly was the "usurper" of authority and declared (en)
La crisi presidenziale venezuelana del 2019 è una crisi politica incominciata nel gennaio 2019 in Venezuela, a seguito delle elezioni presidenziali del 2018, fortemente contestate e considerate irregolari dalle opposizioni e da diversi stati esteri, e del successivo re-insediamento di Nicolás Maduro. L'Assemblea nazionale, il parlamento controllato dall'opposizione ma di fatto esautorato, ha dichiarato invalide le elezioni e nominato Juan Guaidó presidente del Venezuela ad interim, tuttavia Maduro è riconosciuto dall'Assemblea nazionale costituente. (it)
Президентська криза у Венесуелі почалася 10 січня 2019 року. У 2018 році в країні , переможцем у яких було оголошено чинного президента Ніколаса Мадуро. Втім такий результат виклика́в сумніви, тож на початку 2019 року Національна Асамблея країни визнала вибори не дійсними. 23 січня голова Національних зборів Венесуели Хуан Гуайдо під час масштабних антиурядових протестів в Каракасі оголосив себе тимчасовим виконувачем обов'язків президента, цитуючи при цьому статті 1999 року. «Клянуся взяти на себе повноваження виконавчої влади країни як президент Венесуели та домогтися припинення узурпації влади. Я беру на себе відповідальність, згідно зі статтями Конституції 333 і 350, і обіцяю не вдаватися до насильства», — сказав він. (uk)
В январе 2019 года затянувшийся политический кризис в Венесуэле перешёл в более острую фазу — в результате действий оппозиции в стране возникли два центра власти. Спикер Национальной ассамблеи Хуан Гуайдо на фоне многотысячных митингов протеста, начавшихся после инаугурации Николаса Мадуро на второй президентский срок, провозгласил себя исполняющим обязанности президента. Сам действующий президент заявил, что останется на своём посту до истечения положенного ему срока в 2025 году. Николас Мадуро охарактеризовал происходящие события как попытку государственного переворота, за которой стоят американские власти, и объявил о разрыве дипломатических отношений с США. (ru)

rdfs:label

Venezuelan presidential crisis (en)
الأزمة الرئاسية الفنزويلية (ar)
Crisi presidencial de Veneçuela de 2019 (ca)
Προεδρική κρίση στη Βενεζουέλα (2019) (el)
Crisis presidencial de Venezuela (es)
Crise présidentielle depuis 2019 au Venezuela (fr)
Krisis kepresidenan Venezuela (in)
Crisi presidenziale venezuelana del 2019 (it)
2019년 베네수엘라 대통령 위기 (ko)
Presidentiële crisis in Venezuela in 2019 (nl)
Kryzys prezydencki w Wenezueli (pl)
Crise presidencial na Venezuela em 2019 (pt)
Политический кризис в Венесуэле (с 2019 года) (ru)
委內瑞拉總統與議長地位危機 (zh)
Президентська криза у Венесуелі (uk)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:wikiPageWikiLink of

is rdfs:seeAlso of