Alan Turing (original) (raw)

dbo:abstract

Alan Turing (anglès: Alan Mathison Turing) (Maida Vale, 23 de juny de 1912 - Wilmslow, 7 de juny de 1954) fou un científic, matemàtic, lògic, criptoanalista, biomatemàtic i maratonià britànic. Va treballar en camps com la informàtica teòrica, la criptoanàlisi o la intel·ligència artificial. És considerat el pare de la informàtica moderna. Algunes de les seves principals aportacions a la informàtica teòrica i a la intel·ligència artificial van ser la màquina de Turing, la computabilitat universal o el test de Turing. Sota els serveis d'intel·ligència britànics, i al llarg de la Segona Guerra Mundial, va treballar a Bletchley Park, el centre de criptografia britànic, on va dirigir durant un temps el Hut 8, la secció responsable de la criptoanàlisi naval alemanya. Va desenvolupar unes quantes tècniques per desxifrar els codis alemanys, inclosa la "bomba", una màquina electromecànica que podia desxifrar el codi de la màquina alemanya de criptografia Enigma. Això va ser crucial per al desenvolupament de la Batalla de l'Atlàntic. Va ser el primer científic que va usar computadores amb aplicacions a la matemàtica. Va ser perseguit el 1952 pel servei d'intel·ligència britànic a causa de la seva homosexualitat. Per no anar a la presó, Turing va acceptar sotmetre's a un tractament d'hormones (estrògens) que s'utilitzava en aquella època per la reorientació sexual. Turing va acabar suïcidant-se el 1954 menjant-se una poma amb cianur. El 10 de setembre de 2009, després d'una campanya a Internet, el primer ministre britànic Gordon Brown es va disculpar per la forma en què Turing va ser tractat després de la guerra. El 2019 el banc d'Anglaterra va anunciar que els nous bitllets de 50 lliures (en circulació a partir de 2021) portarien la imatge de Turing. (ca)
آلان ماتيسون تورنغ (23 حزيران/يونيو 1912 – 7 حزيران/يونيو 1954) كان عالِم رياضياتٍ وحاسوبٍ وعالم منطقٍ فضلًا عن كونهِ محلِّلَ شفراتٍ وفيلسوف وعالِم أحياءٍ رياضي. كان تورنغ مؤثرًا بشكلٍ كبيرٍ في تطوير علم الحاسوب النَّظري، حيثُ قدَّم صياغة رسمية لمفهومَي الخوارزمية والحوسَبة باستخدام آلة تورنغ، والتي يُمكن اعتبارها من ببينِ النماذج الأولى للحواسيب مثلما هي عليهِ اليوم. يُنظر إلى تورنغ على نطاقٍ واسعٍ على أنه «أبو علوم الكمبيوتر النظريّة والذكاء الاصطناعي». وُلِد تورنغ في مايدا فالي بالعاصِمة لندن، ونشأ في جنوب إنجلترا. تخرَّج من كينجز كوليدج في مدينة كامبريدج في تخصّصه المفضَّل الرياضيات. بينما كان زميلًا في كامبريدج، نشر آلان دليلًا يُوضِّح فيهِ أنَّ بعض الأسئلة الرياضية البحتة المُجاب عليها مسبقًا بطريقةٍ من الطرق (وخاصّة تلك الأسئلة المُجَاب عليها بنعم أو لا فقط) هي أسئلةٌ لا يُمكن الإجابة عليها أبدًا عن طريق الحساب وتحديدًا عن طريقِ آلة تورنغ، واستمرَّ الزميلُ في كينجز كوليدج في إثبات أنَّ ما يُعرف في الرياضيات بمسألة التوقف لآلات تورنغ غير قابلةٍ للحساب. حصلَ آلان في عام 1938 على شهادة الدكتوراه من قسم الرياضيات في جامعة برينستون، ثمَّ عملَ خلال الحرب العالمية الثانية في مكاتب الاتصالات الحكومية ومدرسة سايفر في بلتشلي بارك، وتحديدًا في مركز فكّ الشفرات البريطاني. قادَ تورنغ لفترةٍ من الوقت كوخ 8، وهو القسم الذي كان مسؤولًا عن تحليلِ ومحاولةِ فكّ الشفرات البحريّة الألمانيّة. ابتكرَ آلان خلال عملهِ في هذا القسم عددًا من التقنيات لتسريع كسر الشفرات السريّة الألمانية، بما في ذلك محاولاتٍ جادّةٍ لفهم طريقة عمل آلة بومبا البولنديّة قبل الحرب، وهي آلة كهروميكانيكية كان بإمكانها إيجادُ إعدادات آلة إنجما الآلة التي اعتمَد عليها الألمان في التشفير وحماية اتصالاتهم التجاريّة والدبلوماسيّة والعسكريّة. لعب تورنغ دورًا حاسمًا في فكِّ الرسائل المشفَّرة التي اعترضها الإنجليز والتي مكَّنت الحلفاء من هزيمة دول المِحور في العديدِ من المعارك والاشتباكات الحاسمة، بما في ذلكَ معركة الأطلسي. عَمِلَ تورنغ بعد الحرب العالميّة في المختبر الفيزيائي الوطني، حيث صمَّمَ (ACE)، وهو أحد التصميمات الأولى لما كان يُعرف حينها بالحاسوب المخزِّن للبرامج. انضمَّ تورنغ عام 1948 إلى التابع لماكس نيومان في جامعة فيكتوريا في مانشستر، حيثُ ساعد في تطوير ، وأصبح مهتمًا بعلم الأحياء الرياضي. كتبَ ورقةً بحثيّةً حول الأساس الكيميائي للتشكّل الحيوي كما توسَّع في تحليل وتفسير التفاعلات الكيميائية المتذبذبة مثل تفاعل بيلوسوف-زابوتينسكي، الذي لُوحظ لأول مرة في الستينيات. على الرغم من كلّ هذه الإنجازات، لم يُعترف بآلان تورنغ بشكلٍ رسميٍّ في وطنه خلال حياته وذلك على اعتبارِ أنَّ الكثير من عمله كان مشمولًا . حُوكِمَ تورنغ في عام 1952 بتهمة «ممارسة علاقات جنسية مثليّة»، فقَبِلَ العلاج الهرموني بثنائي إيثيل ستيلبوستيرول (أو ما يُسمَّى بالإخصاء الكيميائي) كعقابٍ بديلٍ عن السّجن. بعد حملة على الإنترنت في عام 2009، قدَّم رئيس الوزراء البريطاني حينها جوردون براون اعتذارًا رسميًا علنيًا نيابة عن الحكومة البريطانية عن «الطريقة المروّعة التي عُومِلَ بها تورنغ»، فيمَا منحَت الملكة إليزابيث الثانية آلان عفوًا ملكيًا في عام 2013 بعد وفاته بعشرات السنين. أصبحَ الآن مصطلحًا غير رسمي لقانونٍ صدر عام 2017 في المملكة المتحدة والذي أصدر عفوًا بأثرٍ رجعيٍّ عن الرجال الذين أُدينوا بموجب التشريع القانوني السابق والذي كان يحظرُ العلاقات الجنسيّة المثليّة. تُوفيَّ تورنغ في عام 1954، وذلك قُبيل 16 يومًا من عيد ميلاده الثاني والأربعين، بسببِ تسمُّمِ السيانيد. توصَّل تحقيقٌ إلى أنَّ موته كان انتحارًا، مع ذلك فقد لُوحظ أن الدليل الذي اعتُمَد عليه في التحقيق يتوافقُ أيضًا مع التسمُّم العَرَضِي. تركَ تورنغ في الجانبِ المُقابل إرثًا كبيرًا في المملكة المتحدة وحتى باقي دول العالَم وخاصّة في المجالات العلميّة التي نشطَ فيها وأحبَّها، فبُنيت تماثيل للرجل كما سُميّت العديد من الأماكن والجوائز باسمه، بما في ذلك جائزة سنوية حملت اسمه تخصُّ أفضل الابتكارات في علوم الكمبيوتر. يظهرُ تورنغ أيضًا في الورقة النقديّة الحاليّة من بنك إنجلترا بقيمة 50 جنيهًا إسترلينيًا، والتي صدرت بالتزامنِ مع عيد ميلاده كنوعٍ من الاحتفال به والإشادة بما قدَّم. اختارتهُ قناة بي بي سي في برنامجها الذي صدرَ عام 2019 بعنوان الأيقونات: أعظم شخصٍ في القرن العشرين (بالإنجليزية: Icons: The Greatest Person of the 20th Century)‏ كأعظم شخصيّة عاشت في القرن العشرين حسبَ تصويت الجمهور. (ar)
Alan Mathison Turing, OBE (23. června 1912 Londýn — 7. června 1954 Wilmslow) byl britský matematik, logik, kryptoanalytik a zakladatel moderní informatiky. Veřejně známý je pro své zásluhy o dešifrování nacistických tajných kódů během 2. světové války – Enigmy. V 50. letech byl odsouzen za homosexuální akt na základě zákona z roku 1885 a posmrtně rehabilitován královnou v roce 2013. (cs)
Ο Άλαν Μάθισον Τούρινγκ ή Τιούρινγκ(Alan Matheson Turing, 23 Ιουνίου 1912 – 7 Ιουνίου 1954) ήταν Άγγλος μαθηματικός, καθηγητής της λογικής, κρυπτογράφος και θεωρητικός βιολόγος. Θεωρείται ο «πατέρας της επιστήμης υπολογιστών», χάρη στην πολύ μεγάλη συνεισφορά του στο γνωστικό πεδίο της θεωρίας υπολογισμού κατά τη δεκαετία του 1930, αλλά και της τεχνητής νοημοσύνης, χάρη στο λεγόμενο , την οποία πρότεινε το 1950: έναν τρόπο για να διαπιστωθεί πειραματικά αν μία μηχανή έχει αυθεντικές γνωστικές ικανότητες και μπορεί να σκεφτεί. Το έργο του από τη δεκαετία του '30 προσέδωσε στην ως τότε άτυπη έννοια του αλγορίθμου μία επίσημη, αυστηρή μαθηματική διατύπωση μέσω της λεγόμενης Μηχανής Τούρινγκ. Ακόμα, ο Τούρινγκ διατύπωσε από κοινού με τον Αλόνζο Τσερτς την περίφημη εικασία του, ευρέως αποδεκτή, σύμφωνα με την οποία οποιοδήποτε μαθηματικό μοντέλο υπολογισμού είναι είτε ισοδύναμο είτε υποδεέστερο της Καθολικής Μηχανής Τούρινγκ, επομένως αυτή περιγράφει τον ευρύτερο δυνατό υπολογιστή γενικού σκοπού: είναι θεωρητικά ικανή να υπολογίσει ό,τι είναι δυνατό να υπολογιστεί αλγοριθμικά. Οι επιστημονικές συνεισφορές του Τούρινγκ κατά τη διάρκεια του Β' Παγκοσμίου Πολέμου δεν αναγνωρίστηκαν ποτέ δημόσια κατά τη διάρκεια της ζωής του επειδή η εργασία του ήταν απόρρητη. Στο Μπλέτσλεϊ Παρκ (Bletchley Park), κέντρο της Βρετανικής Υπηρεσίας Αντικατασκοπείας, ήταν το κεντρικό πρόσωπο στην αποκρυπτογράφηση των γερμανικών στρατιωτικών κωδικών, όντας ο προϊστάμενος της Ομάδας 8. Η ομάδα αυτή ήταν που επιφορτίστηκε με την αποκωδικοποίηση της γερμανικής κρυπτογραφικής συσκευής Enigma. Μετά τον Πόλεμο, σχεδίασε έναν από τους πρώτους ηλεκτρονικούς προγραμματίσιμους ψηφιακούς υπολογιστές στο Εθνικό Φυσικό Εργαστήριο, όπως λεγόταν, και κατασκεύασε μια δεύτερη υπολογιστική μηχανή στο Πανεπιστήμιο του Μάντσεστερ. Ο Τούρινγκ πέθανε το 1954, 16 μέρες πριν τα 42α γενέθλιά του από δηλητηρίαση από κυάνιο. Έρευνα προσδιόρισε το θάνατό ως αυτοκτονία, αλλά είναι γνωστό ότι τα στοιχεία επίσης στηρίζουν την πιθανότητα τυχαίας δηλητηρίασης. Το Βραβείο Τούρινγκ, η ύψιστη επιστημονική διάκριση στον χώρο της πληροφορικής από το 1966 κι έπειτα, ονομάστηκε έτσι προς τιμήν του. (el)
Alan Mathison Turing OBE FRS (/ˈtjʊərɪŋ/; 23 June 1912 – 7 June 1954) was an English mathematician, computer scientist, logician, cryptanalyst, philosopher, and theoretical biologist. Turing was highly influential in the development of theoretical computer science, providing a formalisation of the concepts of algorithm and computation with the Turing machine, which can be considered a model of a general-purpose computer. He is widely considered to be the father of theoretical computer science and artificial intelligence. Born in Maida Vale, London, Turing was raised in southern England. He graduated at King's College, Cambridge, with a degree in mathematics. Whilst he was a fellow at Cambridge, he published a proof demonstrating that some purely mathematical yes–no questions can never be answered by computation and defined a Turing machine, and went on to prove that the halting problem for Turing machines is undecidable. In 1938, he obtained his PhD from the Department of Mathematics at Princeton University. During the Second World War, Turing worked for the Government Code and Cypher School (GC&CS) at Bletchley Park, Britain's codebreaking centre that produced Ultra intelligence. For a time he led Hut 8, the section that was responsible for German naval cryptanalysis. Here, he devised a number of techniques for speeding the breaking of German ciphers, including improvements to the pre-war Polish bomba method, an electromechanical machine that could find settings for the Enigma machine. Turing played a crucial role in cracking intercepted coded messages that enabled the Allies to defeat the Axis powers in many crucial engagements, including the Battle of the Atlantic. After the war, Turing worked at the National Physical Laboratory, where he designed the Automatic Computing Engine (ACE), one of the first designs for a stored-program computer. In 1948, Turing joined Max Newman's Computing Machine Laboratory, at the Victoria University of Manchester, where he helped develop the Manchester computers and became interested in mathematical biology. He wrote a paper on the chemical basis of morphogenesis and predicted oscillating chemical reactions such as the Belousov–Zhabotinsky reaction, first observed in the 1960s. Despite these accomplishments, Turing was never fully recognised in Britain during his lifetime because much of his work was covered by the Official Secrets Act. Turing was prosecuted in 1952 for homosexual acts. He accepted hormone treatment with DES, a procedure commonly referred to as chemical castration, as an alternative to prison. Turing died on 7 June 1954, 16 days before his 42nd birthday, from cyanide poisoning. An inquest determined his death as a suicide, but it has been noted that the known evidence is also consistent with accidental poisoning. Following a public campaign in 2009, the British Prime Minister Gordon Brown made an on behalf of the British government for "the appalling way [Turing] was treated". Queen Elizabeth II granted a posthumous pardon in 2013. The term "Alan Turing law" is now used informally to refer to a 2017 law in the United Kingdom that retroactively pardoned men cautioned or convicted under historical legislation that outlawed homosexual acts. Turing has an extensive legacy with statues of him and many things named after him, including an annual award for computer science innovations. He appears on the current Bank of England £50 note, which was released on 23 June 2021, to coincide with his birthday. A 2019 BBC series, as voted by the audience, named him the greatest person of the 20th century. (en)
Alan Mathison TURING [TUring], laŭ PIV2005 Turingo (naskiĝis la 23-an de junio 1912 en Londono, mortis la 7-an de junio 1954 en Cheshire) estis angla, do brita matematikisto, komputosciencisto, logikisto, filozofo, teoria biologo kaj kriptografisto, dum multaj jaroj profesoro en la Kembriĝa reĝa kolegio. Oni konsideras lin la fondinto de komputiko apud John von Neumann kaj aliaj sciencistoj. En 1936, responde al la demando de Godelo pri tio, kio estas komputebla, Alan Turing verkis artikolon nomitan "On Computable Numbers" (Pri komputeblaj nombroj), en kiu li priskribis modelon de komputilo en formo plej simpla, abstrakta kaj esenca – tian modelon oni nun nomas universala Maŝino de Turing. La maŝino de Turing estas gravega nocio en matematika logiko kaj teorio de algoritmoj, kaj povas esti konsiderata frua modelo de ĝeneral-cela komputilo. Dum la Dua Mondmilito, Turing laboris por la registara lernejo Government Code and Cypher School (GC&CS) en Bletchley Park, nome centro por kriptorompo de Britio kiu produktis la spionaĵaron Ultra. Dum ioma tempo li estris Hut 8, nome sekcio kiu estis responsa pri la kriptorompo de la Germana Ŝiparmeo. Tie, li desegnis nombrajn teknikojn por rapidigi la rompon de la germanaj ĉifroj, inklude plibonigojn de antaŭ-milita pola kontraŭĉifra metodo nome "bomba", nome elektromekanika maŝino kiu pavimis la vojon por la maŝino Enigma. Li sukcesis rompi la ĉifron uzatan de la Nazioj (per sia elektromeĥanika maŝino nomita la Bombe). La germanoj ŝanĝadis la ĉifron ĉiutage je nula horo, kaj post ĉirkaŭ du horoj la maŝino konstruita de Turing deĉifradis la germanan ĉifron. La nazioj estis tiom certaj je sia ĉifro, ke ili kredis, ke ĝin ne eblas deĉifri, kaj senĉese serĉis la "perfidulon", kiu "transdonadis" la ĉifron al la britoj. Turing ludis gravan rolon en la rompo de interkaptitaj kodigitaj mesaĝoj kio ebligis, ke la Aliancanoj venku super la Nazioj en multaj gravaj bataloj, kiel la Batalo de Atlantiko, kaj farante tion li helpis al la venko en la milito. Pro la problemoj de la kontraŭ-aga historio, estas facila ĉirkaŭkalkuli la precizan efikon kiun la sciaro de "Ultra" havis sur la milito, sed je la ĝusta fino oni ĉirkaŭkalkulis, ke tiu laboro mallongigis la militon en Eŭropo je pli ol du jaroj kaj savis ĉirkaŭ 14 milionojn da vivoj. Post la mondmilito li helpis realigi la modernan komputilon. Tiam Turing laboris en la Nacia Fizika Laboratorio, kie li desegnis la Aŭtomatan Komputan Motoron. La Aŭtomata Komputa Motoro estis unu el la unuaj desegnaĵoj por stok-programara komputilo. En 1948 Turing aliĝis al la Komputika Laboratorio de Max Newman, en la Viktoria Universitato de Manĉestro, kie li helpis disvolvigi la Manĉesterajn komputilojn kaj iĝis interesata en matematika biologio. Li verkis artikolon pri la kemia bazo de morfogenezo kaj antaŭdiris la oscilantajn kemiajn reakciojn kiel la reakcio Belousov–Zhabotinsky, unufoje observata en la 1960-aj jaroj. En la 1950-aj jaroj li filozofiis pri artefarita inteligento kaj biologio kaj proponis la faman Teston de Turing pri komputila inteligento. Tiel oni konsideras lin "la patro" kaj de la teoria komputiko kaj de la artefarita inteligento. Spite tiujn atingojn, li ne estis tute agnoskita en sia hejmlando dum sia vivodaŭro pro sia samseksemo, kaj ĉar multo de lia laboro estis kovrita per la leĝo de oficialaj sekretoj ("Official Secrets Act"). En 1952, Alan Turing estis arestita pro akuzo de samseksemo, post kiam la brita polico trovis lin kaj alian viron seksagante. En tiu epoko la Labouchere Amendment de 1885 estis establinta ke "gross indecency" estis krima ofendo en Unuiĝinta Reĝlando. Post tiam, li estis devigita ricevi "hormon-terapion" (alternative de malliberigado), kiu forte perturbis lian menson; kaj post du jaroj de deprimo li sinmortigis per cianido en 1954, 16 tagojn antaŭ sia 42a naskiĝtago. Kvankam tio estis proklamita kiel "sinmortigo" la veneniĝo per cianido povis esti hazarda aŭ intencita kaj ne restis pruvaro por tio lasta. Ekde 1966 omaĝe al Alan Turing oni ĉiujare atribuas la Premion Turing al komputikisto kiu signife kontribuis al la evoluo de komputiko. En 2009, post kampanjo en Interreto, la brita ĉefministro Gordon Brown faris oficialan publikan apologion de la brita registaro pro "la terura maniero laŭ kiu li estis traktita". La reĝino Elizabeta la 2-a garantiis al Turing postmortan pardonon en 2013. La "Leĝo Alan Turing" estas nune neformala termino por leĝo de 2017 en Unuiĝinta Reĝlando kiu retroire pardonis virojn akuzitaj aŭ eĉ kondamnitaj per historia leĝaro kiu eksterleĝigis samseksajn agojn. (eo)
Alan Mathison Turing OBE, FRS [ˈælən ˈmæθɪsən ˈtjʊəɹɪŋ] (* 23. Juni 1912 in London; † 7. Juni 1954 in Wilmslow, Cheshire) war ein britischer Logiker, Mathematiker, Kryptoanalytiker und Informatiker. Er gilt heute als einer der einflussreichsten Theoretiker der frühen Computerentwicklung und Informatik. Turing schuf einen großen Teil der theoretischen Grundlagen für die moderne Informations- und Computertechnologie. Als richtungsweisend erwiesen sich auch seine Beiträge zur theoretischen Biologie. Das von ihm entwickelte Berechenbarkeitsmodell der Turingmaschine bildet eines der Fundamente der Theoretischen Informatik. Während des Zweiten Weltkrieges war er maßgeblich an der Entzifferung der mit der deutschen Rotor-Chiffriermaschine Enigma verschlüsselten deutschen Funksprüche beteiligt. Der Großteil seiner Arbeiten blieb auch nach Kriegsende unter Verschluss. Turing entwickelte 1953 eines der ersten Schachprogramme, dessen Berechnungen er mangels Hardware selbst vornahm. Nach ihm benannt sind der Turing Award, die bedeutendste Auszeichnung in der Informatik, sowie der Turing-Test zum Überprüfen des Vorhandenseins von künstlicher Intelligenz. Im März 1952 wurde Turing wegen seiner Homosexualität, die damals noch als Straftat verfolgt wurde, zur chemischen Kastration verurteilt. Turing erkrankte in Folge der Hormonbehandlung an einer Depression und starb etwa zwei Jahre später durch Suizid. Im Jahr 2009 sprach der damalige britische Premierminister Gordon Brown eine offizielle Entschuldigung im Namen der Regierung für die „entsetzliche Behandlung“ Turings aus und würdigte dessen „außerordentliche Verdienste“ während des Krieges; eine Begnadigung wurde aber noch 2011 trotz einer Petition abgelehnt. Am Weihnachtsabend, dem 24. Dezember 2013, sprach Königin Elisabeth II. postum ein „Royal Pardon“ (Königliche Begnadigung) aus. (de)
Alan Mathison Turing matematikaria, kriptografoa eta filosofoa izan zen. Informatika modernoaren gurasotzat hartzen da. Haren ekarpenen artean, Turingen makina eta algoritmoen kontzeptuaren formalizazioa daude. (eu)
Alan Mathison Turing (Paddington, Londres; 23 de junio de 1912-Wilmslow, Cheshire; 7 de junio de 1954) fue un matemático, lógico, informático teórico, criptógrafo, filósofo y biólogo teórico británico. Está considerado uno de los padres de la ciencia de la computación y precursor de la informática moderna. Proporcionó una influyente formalización de los conceptos de algoritmo y computación: la máquina de Turing. Formuló su propia versión que hoy es ampliamente aceptada como la tesis de Church-Turing (1936). Durante la segunda guerra mundial, trabajó en descifrar los códigos nazis, particularmente los de la máquina Enigma, y durante un tiempo fue el director de la sección Naval Enigma de Bletchley Park. Se ha estimado que su trabajo acortó la duración de esa guerra entre dos y cuatro años. Tras la guerra, diseñó uno de los primeros computadores electrónicos programables digitales en el Laboratorio Nacional de Física del Reino Unido y poco tiempo después construyó otra de las primeras máquinas en la Universidad de Mánchester. En el campo de la inteligencia artificial, es conocido sobre todo por la concepción de la prueba de Turing (1950), un criterio según el cual puede juzgarse la inteligencia de una máquina si sus respuestas en la prueba son indistinguibles de las de un ser humano. La carrera de Turing terminó súbitamente tras ser procesado por homosexualidad en 1952. Dos años después de su condena, murió —según la versión oficial por suicidio; sin embargo, su muerte ha dado lugar a otras hipótesis, incluida la del envenenamiento accidental —. Después de una campaña pública en 2009, el primer ministro británico, Gordon Brown, se disculpó públicamente en nombre del gobierno británico por «la forma espantosa en que [Turing] había sido tratado». La reina Isabel II le otorgó un indulto póstumo en 2013. El término «ley Alan Turing» ahora se usa de manera informal para referirse a una ley de 2017 en el Reino Unido que perdona retroactivamente a hombres amonestados o condenados en virtud de la legislación que prohibía los actos homosexuales. Turing tiene un extenso legado con estatuas y muchas cosas que llevan su nombre, incluido un premio anual por innovación en informática. Aparece en el billete actual de 50 libras del Banco de Inglaterra, que se lanzó el 23 de junio de 2021, coincidiendo con su cumpleaños. Un programa de la BBC de 2019, votado por la audiencia, lo nombró la persona más grande del siglo XX. (es)
Ba mhatamaiticeoir, ríomheolaí, , crioptanailísí, bitheolaí agus fealsamh Sasanach é Alan Mathison Turing (23 Meitheamh 1912 - 7 Meitheamh 1954). Is duine de bhunaitheoirí an ríomheolaíochta é. Tá aithne ar Turing mar athair na ríomheolaíochta nua-aoisigh agus na intleachta saorga araon. In ainneoin na sár-éachtaí luachmhara a bhain sé amach, ní bhfuair Turing an aitheantas ceart lena linn féin agus ina thír dhúchais - fear aerach a bhí ann a bhí ag obair faoi cheilt le linn an Dara Cogadh Domhanda. (ga)
Alan Mathison Turing, né le 23 juin 1912 à Londres et mort le 7 juin 1954 à Wilmslow, est un mathématicien et cryptologue britannique, auteur de travaux qui fondent scientifiquement l'informatique. Pour résoudre le problème fondamental de la décidabilité en arithmétique, il présente en 1936 une expérience de pensée que l'on nommera ensuite machine de Turing et des concepts de programme et de programmation, qui prendront tout leur sens avec la diffusion des ordinateurs, dans la seconde moitié du XXe siècle. Son modèle a contribué à établir la thèse de Church, qui définit le concept mathématique intuitif de fonction calculable. Durant la Seconde Guerre mondiale, il joue un rôle majeur dans la cryptanalyse de la machine Enigma utilisée par les armées allemandes : l'invention de machines usant de procédés électroniques, les bombes, fera passer le décryptage à plusieurs milliers de messages par jour. Mais tout ce travail doit forcément rester secret, et ne sera connu du public que dans les années 1970. Après la guerre, il travaille sur un des tout premiers ordinateurs, puis contribue au débat sur la possibilité de l'intelligence artificielle, en proposant le test de Turing. Vers la fin de sa vie, il s'intéresse à des modèles de morphogenèse du vivant conduisant aux « (en) ». Poursuivi en justice en 1952 pour homosexualité, il choisit, pour éviter la prison, la castration chimique par prise d'œstrogènes. Il est retrouvé mort par empoisonnement au cyanure le 8 juin 1954 dans la chambre de sa maison à Wilmslow. La reine Élisabeth II le reconnaît comme héros de guerre et lui accorde une grâce royale à titre posthume en 2013. (fr)
Alan Mathison Turing (23 Juni 1912 – 7 Juni 1954) di Maide Vale, London, Inggris, ia adalah seorang peneliti matematika dan komputer, dan pahlawan perang Inggris. Dia adalah dari peneliti-peneliti komputer modern digital pertama. Selain itu dia adalah orang pertama yang berpikir menggunakan komputer untuk berbagai keperluan. Dia mengatakan bahwa komputer dapat menjalankan berbagai program. Dia juga memberikan ide tentang mesin Turing, mesin yang dapat menjalankan sekumpulan perintah. Turing juga yang mencetuskan tes Turing. Namanya diabadikan dalam nama Penghargaan Turing. Pada tahun 1936, ia melanjutkan studi ke Universitas Princeton di Amerika Serikat kemudian kembali ke Inggris pada tahun 1938. Di sana, ia mulai bekerja secara rahasia sebagai tenaga paruh waktu untuk Departemen Kriptoanalisis Inggris, Kode Pemerintah dan Sekolah Cypher. Pada saat pecah Perang Dunia II, ia mengambil pekerjaan penuh waktu di kantor pusatnya, Bletchley Park. Di sini ia memainkan peran penting dalam menguraikan pesan yang dienkripsi oleh mesin enigma Jerman, yang menyediakan data intelijen penting bagi sekutu. Dia memimpin sebuah tim yang merancang sebuah mesin yang dikenal sebagai yang berhasil menerjemahkan sandi pesan Jerman. Sejak saat itu, ia menjadi tokoh terkenal dan agak eksentrik di Bletchley. Setelah Perang Dunia II selesai, ia berubah pikiran untuk mengembangkan mesin yang secara logis akan memproses informasi. Dia bekerja pertama untuk National Physical Laboratory (1945-1948). Rencananya itu ditolak oleh rekan-rekannya dan laboratorium yang diusulkan untuk proyek tersebut kalah untuk menjadi yang pertama merancang sebuah komputer digital. Pada tahun 1949, ia pergi ke Manchester University di situ dia memimpin laboratorium komputasi dan mengembangkan sebuah mesin yang membantu untuk membentuk dasar-dasar pada bidang kecerdasan buatan. Pada tahun 1951 dia dipilih sebagai salah satu anggota dari Royal Society. (in)
Alan Mathison Turing (Londra, 23 giugno 1912 – Manchester, 7 giugno 1954) è stato un matematico, logico, crittografo e filosofo britannico, considerato uno dei padri dell'informatica e uno dei più grandi matematici del XX secolo. La firma di Alan Turing Il suo lavoro ebbe una vasta influenza sulla nascita della disciplina dell'informatica, grazie alla sua formalizzazione dei concetti di algoritmo e calcolo mediante l'omonima macchina, che a sua volta costituì un significativo passo avanti nell'evoluzione verso il moderno computer. Per questo contributo è solitamente considerato il padre della scienza informatica e dell'intelligenza artificiale, da lui teorizzate già negli anni trenta del '900, ed anche uno dei più brillanti crittoanalisti che operarono nel Regno Unito durante la seconda guerra mondiale, per decifrare i messaggi scambiati da diplomatici e militari delle Potenze dell'Asse. Turing lavorò infatti a Bletchley Park, il principale centro di crittoanalisi del Regno Unito, dove ideò una serie di tecniche per violare i cifrari tedeschi, incluso l'utilizzo di una macchina elettromeccanica (chiamata "Bomba") in grado di decodificare codici creati dalla macchina crittografica Enigma. Si suicida all'età di soli 41 anni, il 7 giugno 1954. (it)
アラン・マシスン・チューリング（Alan Mathison Turing、英語発音: [tjúǝrɪŋ]〔音写の一例：テュァリング〕, OBE, FRS 1912年6月23日 - 1954年6月7日）はイギリスの数学者、暗号研究者、計算機科学者、哲学者である。電子計算機の黎明期の研究に従事し、計算機械チューリングマシンとして計算を定式化して、その知性や思考に繋がりうる能力と限界の問題を議論するなど情報処理の基礎的・原理的分野において大きな貢献をした。また、偏微分方程式におけるパターン形成の研究などでも先駆的な業績がある。 (ja)
( 튜링은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 튜링 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 앨런 매시슨 튜링(영어: Alan Mathison Turing, OBE, FRS, 1912년 6월 23일 ~ 1954년 6월 7일)은 잉글랜드의 수학자, 암호학자, 논리학자, 컴퓨터과학자이며 컴퓨터 과학의 선구적 인물이다. 알고리즘과 계산 개념을 튜링 기계라는 추상 모델을 통해 형식화함으로써 컴퓨터 과학의 발전에 지대한 공헌을 했다. 튜링 테스트의 고안으로도 유명하다. ACM에서 컴퓨터 과학에 중요한 업적을 남긴 사람들에게 매년 시상하는 튜링상은 그의 이름을 따 제정한 것이다. 이론 컴퓨터 과학과 인공지능 분야에 지대한 공헌을 했기 때문에 "컴퓨터 과학의 아버지 아버지" 즉 "컴퓨터 과학의 할아버지"라고 불린다. 1945년에 그가 고안한 튜링 머신은 초보적 형태의 컴퓨터로, 복잡한 계산과 논리 문제를 처리할 수 있었다. 하지만 튜링은 1952년에 당시에는 범죄로 취급되던 동성애 혐의로 영국 경찰에 체포돼 유죄 판결을 받았다. 그리고 뇌에 정신적 질환을 앓고 있는 것으로 밝혀져 있다. 감옥에 가는 대신 화학적 거세를 받아야 했던 그는, 2년 뒤인 1954년에 사이안화 칼륨에 중독되어 사망했다. 사망 원인은 자살이라고 알려져 있으나 명확한 근거는 없다. 사후 59년만인 2013년 12월 24일에 엘리자베스 2세 여왕이 크리스 그레일링 법무부 장관의 건의를 받아들여 튜링의 동성애 죄를 사면하였다. 이어서 무죄 판결을 받고 사면되었다. (ko)
Alan Mathison Turing (Maida Vale (Londen), 23 juni 1912 – Wilmslow, 7 juni 1954) was een Britse wiskundige, computerpionier en informaticus, mathematisch bioloog en logicus. (nl)
Alan Mathison Turing (Londres, 23 de junho de 1912 — , Cheshire, 7 de junho de 1954) foi um matemático, cientista da computação, lógico, criptoanalista, filósofo e biólogo teórico britânico. Turing foi altamente influente no desenvolvimento da moderna ciência da computação teórica, proporcionando uma formalização dos conceitos de algoritmo e computação com a máquina de Turing, que pode ser considerada um modelo de um computador de uso geral. Ele é amplamente considerado o pai da ciência da computação teórica e da inteligência artificial. Apesar dessas realizações ele nunca foi totalmente reconhecido em seu país de origem durante sua vida por ser homossexual e porque grande parte de seu trabalho foi coberto pela Lei de Segredos Oficiais. Durante a Segunda Guerra Mundial Turing trabalhou para a Escola de Código e Cifras do Governo (GC&CS) em Bletchley Park, o centro britânico de criptoanálise que produzia ultra inteligência. Por um tempo ele liderou a Hut 8, a seção responsável pela análise criptográfica naval alemã. Lá ele desenvolveu várias técnicas para acelerar a quebra das cifras alemãs, incluindo melhorias no método de bombardeio polonês antes da guerra, bem como uma máquina eletromecânica que poderia encontrar configurações para a máquina Enigma. Turing desempenhou um papel crucial na quebra de mensagens codificadas interceptadas que permitiram aos Aliados derrotar os nazistas em muitos compromissos cruciais, incluindo a Batalha do Atlântico, e ao fazê-lo os ajudou a vencer a guerra. Devido aos problemas da história contrafactual, é difícil estimar o efeito preciso que a inteligência ultra teve na guerra mas foi estimado que este trabalho encurtou a guerra na Europa em mais de dois anos e salvou mais de 14 milhões de vidas. Após a guerra Turing trabalhou no Laboratório Nacional de Física, onde projetou o Mecanismo de Computação Automática, um dos primeiros projetos para um computador de programa armazenado. Em 1948 Turing ingressou no Laboratório de Máquinas de Computação de Max Newman, na Victoria University de Manchester, onde ajudou a desenvolver os computadores de Manchester e se interessou por biologia matemática. Ele escreveu um artigo sobre as bases químicas da morfogênese e previu reações químicas oscilantes, como a reação de Belousov – Zhabotinsky, observada pela primeira vez na década de 1960. Turing foi processado judicialmente em 1952 por atos homossexuais: a Emenda Labouchere de 1885 determinara que "indecência grosseira" era uma ofensa criminal no Reino Unido. Ele aceitou o tratamento de castração química, com dietilestilbestrol, como alternativa à prisão. Turing morreu em 1954, 16 dias antes de seu 42º aniversário, por envenenamento por cianeto. Um inquérito determinou sua morte como suicídio, mas se observou que a evidência conhecida também é consistente com envenenamento acidental. Em 2009, após uma campanha na Internet, o primeiro-ministro britânico Gordon Brown fez um pedido de desculpas público e oficial a Turing em nome do governo britânico pela "maneira terrível como foi tratado". A rainha Elizabeth II concedeu a Turing um perdão póstumo em 2013. A "lei Alan Turing" é agora um termo informal para uma lei britânica de 2017 que retroativamente perdoou homens advertidos ou condenados sob a legislação histórica que proibia atos homossexuais. (pt)
Alan Mathison Turing (ur. 23 czerwca 1912 w Londynie, zm. 7 czerwca 1954 w Wilmslow k. Manchesteru) – brytyjski matematyk, kryptolog, twórca koncepcji maszyny Turinga i jeden z twórców informatyki. Uważany za ojca sztucznej inteligencji. (pl)
Sir Alan Mathison Turing (IPA: [ˈælən ˈmæθɪsən ˈtjʊəɹɪŋ]), OBE, FRS, född 23 juni 1912 i , London, död genom förgiftning den 7 juni 1954 i Wilmslow, Cheshire, var en brittisk matematiker, logiker och kryptoanalytiker. Han studerade vid King's College, Cambridge och sedan vid Princeton 1936–1938. Alan Turing lade en stor del av grunderna för dagens informations- och datorteknologi, samtidigt som han av många anses vara fadern till området artificiell intelligens. Han är mest känd för turingtestet, turingmaskinen och sina insatser i andra världskriget med kodknäckandet av tyskarnas Enigmachiffer. (sv)
А́лан Мэ́тисон Тью́ринг, OBE (англ. Alan Mathison Turing [ˈtjʊərɪŋ]; 23 июня 1912 — 7 июня 1954) — английский математик, логик, криптограф, оказавший существенное влияние на развитие информатики. Кавалер Ордена Британской империи (1945), член Лондонского королевского общества (1951). Предложенная им в 1936 году абстрактная вычислительная «Машина Тьюринга», которую можно считать моделью компьютера общего назначения, позволила формализовать понятие алгоритма и до сих пор используется во множестве теоретических и практических исследований. Научные труды А. Тьюринга — общепризнанный вклад в основания информатики (и в частности — теории искусственного интеллекта). Во время Второй мировой войны Алан Тьюринг работал в Правительственной школе кодов и шифров, располагавшейся в Блетчли-парке, где была сосредоточена работа по взлому шифров и кодов стран Оси. Он возглавлял группу Hut 8, ответственную за криптоанализ сообщений военно-морского флота Германии. Тьюринг разработал ряд методов взлома, в том числе теоретическую базу для Bombe — машины, использованной для взлома немецкого шифратора «Enigma». После войны Тьюринг работал в Национальной физической лаборатории, где по его проекту был реализован первый в мире компьютер с хранимой в памяти программой — ACE. В 1948 учёный присоединился к вычислительной лаборатории Макса Ньюмана в Университете Манчестера, где ассистировал при создании Манчестерских компьютеров, а позднее заинтересовался математической биологией. Тьюринг опубликовал работу по химическим основам морфогенеза и предсказал протекающие в химические реакции, такие как реакция Белоусова — Жаботинского, которые впервые были представлены научному сообществу в 1968 году. В 1950 году предложил эмпирический тест Тьюринга для оценки искусственного интеллекта компьютера. В 1952 году Алан Тьюринг был признан виновным по обвинениям в совершении «грубой непристойности» в соответствии с «поправкой Лабушера», согласно которой преследовали гомосексуальных мужчин. Тьюрингу был предоставлен выбор между принудительной гормональной терапией, призванной подавить либидо, или тюремным заключением. Учёный выбрал первое. Алан Тьюринг умер в 1954 году от отравления цианидом. Следствие установило, что Тьюринг совершил самоубийство, хотя мать учёного считала, что произошедшее было случайностью. Алан Тьюринг был признан «одной из самых известных жертв гомофобии в Великобритании». 24 декабря 2013 года королева Великобритании Елизавета II помиловала Алана Тьюринга посмертно. В честь учёного названа Премия Тьюринга — самая престижная в мире награда в области информатики. (ru)
艾伦·麦席森·图灵，OBE，FRS（英語：Alan Mathison Turing，又译阿兰·图灵，Turing也常翻譯成涂林或者杜林，1912年6月23日－1954年6月7日）是英国電腦科學家、数学家、邏輯學家、密码分析学家和理论生物学家，他被誉为计算机科学與人工智能之父。二次世界大战期间，「Hut 8」小组，负责德国海军密码分析。期间他设计了一些加速破译德国密码的技术，包括改进波兰战前研制的机器，一种可以找到恩尼格玛密码机设置的机电机器。图灵在破译截获的编码信息方面发挥了关键作用，使盟军能够在包括大西洋战役在内的许多重要交战中击败軸心國海軍，并因此帮助赢得了战争。图灵对于人工智能的发展有诸多贡献，例如图灵曾写过一篇名为《》的论文，提問「机器会思考吗？」（Can Machines Think?），作為一种用于判定机器是否具有智能的测试方法，即图灵测试。至今，每年都有试验的比赛。此外，图灵提出的著名的图灵机模型为现代计算机的逻辑工作方式奠定了基础。图灵是著名的男同性恋者，并因为其性倾向而遭到当时的英国政府迫害，职业生涯尽毁。他亦患有花粉过敏症。图灵还是一位世界级的长跑运动员。他的马拉松最好成绩是2小時46分03秒（手動計時），比1948年奥林匹克运动会金牌成绩慢11分钟。1948年的一次越野赛跑中，他跑赢了同年奥运会银牌得主汤姆·理查兹。 (zh)
Алан Ма́тісон Тю́рінг (англ. Alan Mathison Turing; 23 червня 1912, , Чешир, Англія, Велика Британія — 7 червня 1954, , Чешир, Англія, Велика Британія) — англійський математик, логік і криптограф. Тюрінга часто вважають батьком сучасної інформатики. До Другої світової війни навчався в британському Королівському коледжі Кембриджу та в американському Принстонському університеті. Під час війни працював над зламуванням шифрів німецького командування разом з американськими науковцями та військовими в британському секретному інституті Блечлі-Парк. Зокрема, брав участь у розшифровуванні повідомлень, закодованих німецькою шифрувальною машиною «Енігма». Згідно з історичною літературою, що лише зараз виходить після багаторічного засекречення подробиць, ця робота, хоча й не завжди успішна, допомогла союзникам виграти деякі військові кампанії та зберегти тисячі людських життів. Зробив вагомий внесок у дослідження штучного інтелекту; запропонував експеримент, який став відомим як тест Тюрінга. Був засуджений за гомосексуальність на хімічну терапію жіночими гормонами. Закінчив життя самогубством. (uk)

dbo:knownFor

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:knownFor

Turing machine (en)
(en)
"The Chemical Basis of Morphogenesis" (en)
Cryptanalysis of the Enigma (en)
Turing pattern (en)
Turing reduction (en)
Turing test (en)
Turing's proof (en)
Unorganised machine (en)

dbp:text

The American Bombe programme was to produce 336 Bombes, one for each wheel order. I used to smile inwardly at the conception of Bombe hut routine implied by this programme, but thought that no particular purpose would be served by pointing out that we would not really use them in that way. Their test can hardly be considered conclusive as they were not testing for the bounce with electronic stop finding devices. Nobody seems to be told about rods or offiziers or banburismus unless they are really going to do something about it. (en)

dbp:thesisUrl

https://web.archive.org/web/20121023103503/https:/webspace.princeton.edu/users/jedwards/Turing%20Centennial%202012/Mudd%20Archive%20files/12285_AC100_Turing_1938.pdf

dbp:wikiPageUsesTemplate

dcterms:subject

rdfs:comment

Alan Mathison Turing, OBE (23. června 1912 Londýn — 7. června 1954 Wilmslow) byl britský matematik, logik, kryptoanalytik a zakladatel moderní informatiky. Veřejně známý je pro své zásluhy o dešifrování nacistických tajných kódů během 2. světové války – Enigmy. V 50. letech byl odsouzen za homosexuální akt na základě zákona z roku 1885 a posmrtně rehabilitován královnou v roce 2013. (cs)
Alan Mathison Turing matematikaria, kriptografoa eta filosofoa izan zen. Informatika modernoaren gurasotzat hartzen da. Haren ekarpenen artean, Turingen makina eta algoritmoen kontzeptuaren formalizazioa daude. (eu)
Ba mhatamaiticeoir, ríomheolaí, , crioptanailísí, bitheolaí agus fealsamh Sasanach é Alan Mathison Turing (23 Meitheamh 1912 - 7 Meitheamh 1954). Is duine de bhunaitheoirí an ríomheolaíochta é. Tá aithne ar Turing mar athair na ríomheolaíochta nua-aoisigh agus na intleachta saorga araon. In ainneoin na sár-éachtaí luachmhara a bhain sé amach, ní bhfuair Turing an aitheantas ceart lena linn féin agus ina thír dhúchais - fear aerach a bhí ann a bhí ag obair faoi cheilt le linn an Dara Cogadh Domhanda. (ga)
アラン・マシスン・チューリング（Alan Mathison Turing、英語発音: [tjúǝrɪŋ]〔音写の一例：テュァリング〕, OBE, FRS 1912年6月23日 - 1954年6月7日）はイギリスの数学者、暗号研究者、計算機科学者、哲学者である。電子計算機の黎明期の研究に従事し、計算機械チューリングマシンとして計算を定式化して、その知性や思考に繋がりうる能力と限界の問題を議論するなど情報処理の基礎的・原理的分野において大きな貢献をした。また、偏微分方程式におけるパターン形成の研究などでも先駆的な業績がある。 (ja)
Alan Mathison Turing (Maida Vale (Londen), 23 juni 1912 – Wilmslow, 7 juni 1954) was een Britse wiskundige, computerpionier en informaticus, mathematisch bioloog en logicus. (nl)
Alan Mathison Turing (ur. 23 czerwca 1912 w Londynie, zm. 7 czerwca 1954 w Wilmslow k. Manchesteru) – brytyjski matematyk, kryptolog, twórca koncepcji maszyny Turinga i jeden z twórców informatyki. Uważany za ojca sztucznej inteligencji. (pl)
艾伦·麦席森·图灵，OBE，FRS（英語：Alan Mathison Turing，又译阿兰·图灵，Turing也常翻譯成涂林或者杜林，1912年6月23日－1954年6月7日）是英国電腦科學家、数学家、邏輯學家、密码分析学家和理论生物学家，他被誉为计算机科学與人工智能之父。二次世界大战期间，「Hut 8」小组，负责德国海军密码分析。期间他设计了一些加速破译德国密码的技术，包括改进波兰战前研制的机器，一种可以找到恩尼格玛密码机设置的机电机器。图灵在破译截获的编码信息方面发挥了关键作用，使盟军能够在包括大西洋战役在内的许多重要交战中击败軸心國海軍，并因此帮助赢得了战争。图灵对于人工智能的发展有诸多贡献，例如图灵曾写过一篇名为《》的论文，提問「机器会思考吗？」（Can Machines Think?），作為一种用于判定机器是否具有智能的测试方法，即图灵测试。至今，每年都有试验的比赛。此外，图灵提出的著名的图灵机模型为现代计算机的逻辑工作方式奠定了基础。图灵是著名的男同性恋者，并因为其性倾向而遭到当时的英国政府迫害，职业生涯尽毁。他亦患有花粉过敏症。图灵还是一位世界级的长跑运动员。他的马拉松最好成绩是2小時46分03秒（手動計時），比1948年奥林匹克运动会金牌成绩慢11分钟。1948年的一次越野赛跑中，他跑赢了同年奥运会银牌得主汤姆·理查兹。 (zh)
آلان ماتيسون تورنغ (23 حزيران/يونيو 1912 – 7 حزيران/يونيو 1954) كان عالِم رياضياتٍ وحاسوبٍ وعالم منطقٍ فضلًا عن كونهِ محلِّلَ شفراتٍ وفيلسوف وعالِم أحياءٍ رياضي. كان تورنغ مؤثرًا بشكلٍ كبيرٍ في تطوير علم الحاسوب النَّظري، حيثُ قدَّم صياغة رسمية لمفهومَي الخوارزمية والحوسَبة باستخدام آلة تورنغ، والتي يُمكن اعتبارها من ببينِ النماذج الأولى للحواسيب مثلما هي عليهِ اليوم. يُنظر إلى تورنغ على نطاقٍ واسعٍ على أنه «أبو علوم الكمبيوتر النظريّة والذكاء الاصطناعي». (ar)
Alan Turing (anglès: Alan Mathison Turing) (Maida Vale, 23 de juny de 1912 - Wilmslow, 7 de juny de 1954) fou un científic, matemàtic, lògic, criptoanalista, biomatemàtic i maratonià britànic. Va treballar en camps com la informàtica teòrica, la criptoanàlisi o la intel·ligència artificial. És considerat el pare de la informàtica moderna. El 10 de setembre de 2009, després d'una campanya a Internet, el primer ministre britànic Gordon Brown es va disculpar per la forma en què Turing va ser tractat després de la guerra. (ca)
Alan Mathison Turing OBE FRS (/ˈtjʊərɪŋ/; 23 June 1912 – 7 June 1954) was an English mathematician, computer scientist, logician, cryptanalyst, philosopher, and theoretical biologist. Turing was highly influential in the development of theoretical computer science, providing a formalisation of the concepts of algorithm and computation with the Turing machine, which can be considered a model of a general-purpose computer. He is widely considered to be the father of theoretical computer science and artificial intelligence. (en)
Ο Άλαν Μάθισον Τούρινγκ ή Τιούρινγκ(Alan Matheson Turing, 23 Ιουνίου 1912 – 7 Ιουνίου 1954) ήταν Άγγλος μαθηματικός, καθηγητής της λογικής, κρυπτογράφος και θεωρητικός βιολόγος. Θεωρείται ο «πατέρας της επιστήμης υπολογιστών», χάρη στην πολύ μεγάλη συνεισφορά του στο γνωστικό πεδίο της θεωρίας υπολογισμού κατά τη δεκαετία του 1930, αλλά και της τεχνητής νοημοσύνης, χάρη στο λεγόμενο , την οποία πρότεινε το 1950: έναν τρόπο για να διαπιστωθεί πειραματικά αν μία μηχανή έχει αυθεντικές γνωστικές ικανότητες και μπορεί να σκεφτεί. (el)
Alan Mathison Turing OBE, FRS [ˈælən ˈmæθɪsən ˈtjʊəɹɪŋ] (* 23. Juni 1912 in London; † 7. Juni 1954 in Wilmslow, Cheshire) war ein britischer Logiker, Mathematiker, Kryptoanalytiker und Informatiker. Er gilt heute als einer der einflussreichsten Theoretiker der frühen Computerentwicklung und Informatik. Turing schuf einen großen Teil der theoretischen Grundlagen für die moderne Informations- und Computertechnologie. Als richtungsweisend erwiesen sich auch seine Beiträge zur theoretischen Biologie. (de)
Alan Mathison TURING [TUring], laŭ PIV2005 Turingo (naskiĝis la 23-an de junio 1912 en Londono, mortis la 7-an de junio 1954 en Cheshire) estis angla, do brita matematikisto, komputosciencisto, logikisto, filozofo, teoria biologo kaj kriptografisto, dum multaj jaroj profesoro en la Kembriĝa reĝa kolegio. Oni konsideras lin la fondinto de komputiko apud John von Neumann kaj aliaj sciencistoj. (eo)
Alan Mathison Turing (Paddington, Londres; 23 de junio de 1912-Wilmslow, Cheshire; 7 de junio de 1954) fue un matemático, lógico, informático teórico, criptógrafo, filósofo y biólogo teórico británico. Está considerado uno de los padres de la ciencia de la computación y precursor de la informática moderna. Proporcionó una influyente formalización de los conceptos de algoritmo y computación: la máquina de Turing. Formuló su propia versión que hoy es ampliamente aceptada como la tesis de Church-Turing (1936). (es)
Alan Mathison Turing (23 Juni 1912 – 7 Juni 1954) di Maide Vale, London, Inggris, ia adalah seorang peneliti matematika dan komputer, dan pahlawan perang Inggris. Dia adalah dari peneliti-peneliti komputer modern digital pertama. Selain itu dia adalah orang pertama yang berpikir menggunakan komputer untuk berbagai keperluan. Dia mengatakan bahwa komputer dapat menjalankan berbagai program. Dia juga memberikan ide tentang mesin Turing, mesin yang dapat menjalankan sekumpulan perintah. Turing juga yang mencetuskan tes Turing. Namanya diabadikan dalam nama Penghargaan Turing. (in)
Alan Mathison Turing, né le 23 juin 1912 à Londres et mort le 7 juin 1954 à Wilmslow, est un mathématicien et cryptologue britannique, auteur de travaux qui fondent scientifiquement l'informatique. Pour résoudre le problème fondamental de la décidabilité en arithmétique, il présente en 1936 une expérience de pensée que l'on nommera ensuite machine de Turing et des concepts de programme et de programmation, qui prendront tout leur sens avec la diffusion des ordinateurs, dans la seconde moitié du XXe siècle. Son modèle a contribué à établir la thèse de Church, qui définit le concept mathématique intuitif de fonction calculable. (fr)
( 튜링은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 튜링 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 앨런 매시슨 튜링(영어: Alan Mathison Turing, OBE, FRS, 1912년 6월 23일 ~ 1954년 6월 7일)은 잉글랜드의 수학자, 암호학자, 논리학자, 컴퓨터과학자이며 컴퓨터 과학의 선구적 인물이다. 알고리즘과 계산 개념을 튜링 기계라는 추상 모델을 통해 형식화함으로써 컴퓨터 과학의 발전에 지대한 공헌을 했다. 튜링 테스트의 고안으로도 유명하다. ACM에서 컴퓨터 과학에 중요한 업적을 남긴 사람들에게 매년 시상하는 튜링상은 그의 이름을 따 제정한 것이다. 이론 컴퓨터 과학과 인공지능 분야에 지대한 공헌을 했기 때문에 "컴퓨터 과학의 아버지 아버지" 즉 "컴퓨터 과학의 할아버지"라고 불린다. 1945년에 그가 고안한 튜링 머신은 초보적 형태의 컴퓨터로, 복잡한 계산과 논리 문제를 처리할 수 있었다. 사후 59년만인 2013년 12월 24일에 엘리자베스 2세 여왕이 크리스 그레일링 법무부 장관의 건의를 받아들여 튜링의 동성애 죄를 사면하였다. 이어서 무죄 판결을 받고 사면되었다. (ko)
Alan Mathison Turing (Londra, 23 giugno 1912 – Manchester, 7 giugno 1954) è stato un matematico, logico, crittografo e filosofo britannico, considerato uno dei padri dell'informatica e uno dei più grandi matematici del XX secolo. La firma di Alan Turing Turing lavorò infatti a Bletchley Park, il principale centro di crittoanalisi del Regno Unito, dove ideò una serie di tecniche per violare i cifrari tedeschi, incluso l'utilizzo di una macchina elettromeccanica (chiamata "Bomba") in grado di decodificare codici creati dalla macchina crittografica Enigma. (it)
А́лан Мэ́тисон Тью́ринг, OBE (англ. Alan Mathison Turing [ˈtjʊərɪŋ]; 23 июня 1912 — 7 июня 1954) — английский математик, логик, криптограф, оказавший существенное влияние на развитие информатики. Кавалер Ордена Британской империи (1945), член Лондонского королевского общества (1951). В честь учёного названа Премия Тьюринга — самая престижная в мире награда в области информатики. (ru)
Alan Mathison Turing (Londres, 23 de junho de 1912 — , Cheshire, 7 de junho de 1954) foi um matemático, cientista da computação, lógico, criptoanalista, filósofo e biólogo teórico britânico. Turing foi altamente influente no desenvolvimento da moderna ciência da computação teórica, proporcionando uma formalização dos conceitos de algoritmo e computação com a máquina de Turing, que pode ser considerada um modelo de um computador de uso geral. Ele é amplamente considerado o pai da ciência da computação teórica e da inteligência artificial. Apesar dessas realizações ele nunca foi totalmente reconhecido em seu país de origem durante sua vida por ser homossexual e porque grande parte de seu trabalho foi coberto pela Lei de Segredos Oficiais. (pt)
Sir Alan Mathison Turing (IPA: [ˈælən ˈmæθɪsən ˈtjʊəɹɪŋ]), OBE, FRS, född 23 juni 1912 i , London, död genom förgiftning den 7 juni 1954 i Wilmslow, Cheshire, var en brittisk matematiker, logiker och kryptoanalytiker. Han studerade vid King's College, Cambridge och sedan vid Princeton 1936–1938. (sv)
Алан Ма́тісон Тю́рінг (англ. Alan Mathison Turing; 23 червня 1912, , Чешир, Англія, Велика Британія — 7 червня 1954, , Чешир, Англія, Велика Британія) — англійський математик, логік і криптограф. Тюрінга часто вважають батьком сучасної інформатики. До Другої світової війни навчався в британському Королівському коледжі Кембриджу та в американському Принстонському університеті. Зробив вагомий внесок у дослідження штучного інтелекту; запропонував експеримент, який став відомим як тест Тюрінга. Був засуджений за гомосексуальність на хімічну терапію жіночими гормонами. Закінчив життя самогубством. (uk)

foaf:depiction

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:subject of