Albanians in Montenegro (original) (raw)

dbo:abstract

Οι Αλβανοί στο Μαυροβούνιο (αλβανικά: Shqiptarët e Malit të Zi) είναι μια εθνοτική ομάδα αλβανικής καταγωγής, η οποία αποτελεί το 4,91% του συνολικού πληθυσμού του Μαυροβουνίου. Είναι η μεγαλύτερη μη σλαβική εθνοτική ομάδα στο Μαυροβούνιο. Οι Αλβανοί είναι συγκεντρωμένοι ιδιαίτερα στο νοτιοανατολικό και ανατολικό Μαυροβούνιο, κατά μήκος των συνόρων με την Αλβανία. Συγκεκριμένα βρίσκονται ακόλουθους δήμους Ούλτσιν (71% του συνολικού πληθυσμού), (68%), Πλαβ (19%), Μπαρ (6%), Ποντγκόριτσας (5%) και Ρόζαγιε (5%). Η μεγαλύτερη κοινότητα Αλβανών στο Μαυροβούνιο είναι η πόλη Ούλτσιν, όπου βρίσκονται και τα κεντρικά γραφεία της οργάνωσης . (el)
Albanians in Montenegro (Albanian: Shqiptarët e Malit të Zi; Montenegrin: Албанци у Црној Гори / Albanci u Crnoj Gori) are an ethnic group in Montenegro of Albanian descent, which constitute 4.91% of Montenegro's total population. They are the largest non-Slavic ethnic group in Montenegro. Albanians are particularly concentrated in southeastern and eastern Montenegro alongside the border with Albania in the following municipalities including Ulcinj (71% of total population), Tuzi (68%), Gusinje (40%), Plav (19%), Bar (6%), Podgorica (5%) and Rožaje (5%). The largest Montenegrin town with significant Albanian population is Ulcinj, where the Albanian National Council is located. In 2022, Dritan Abazović became the first ethnic Albanian to hold the office of Prime Minister of Montenegro. (en)
Met Albanezen in Montenegro (Albanees: Shqiptarët e Malit të Zi; Montenegrijns: Crnogorski Albanci) worden in Montenegro wonende etnische Albanezen, of Montenegrijnen van Albanese afkomst, aangeduid. In de volkstelling van 2011 werden 30.439 etnische Albanezen in Montenegro geregistreerd, hetgeen 4,91% van de Montenegrijnse bevolking is. De Albanezen vormen de grootste niet-Slavische etnische groep in Montenegro. (nl)
Албанцы (серб. Албанци у Црној Гори, черног. Albanci u Crnoj Gori, алб. Shqiptarët në Mal të Zi) являются крупнейшим неславянским национальным меньшинством республики Черногория и фактически единственным, чей язык разительно отличается от сербскохорватского. Албанцы традиционно проживают на юге страны вдоль границы с республикой Албания. Среди черногорских албанцев преобладают мусульмане (74 %), значительно количество католиков (26 %), православие практически не отмечается. В период СФРЮ албанцы Черногории ощущали себя частью албанского народа. Например, в 1969 году процессии школьников-албанцев с албанскими флагами и портретами Скандербега шли в черногорском Ульцине под руководством учителей, причем позже оказалось, что демонстрантов научили лозунгам преподаватели школы из косовской общины Глоговац, посетившие с экскурсией Ульцинь. По переписи 2003 года в Черногории проживало 31 163 албанца (5,03 %). Как и в Республике Македония, албанцы Черногории в большинстве своём исповедуют ислам (73,37 %), однако в отличие от македонских албанцев, показатели естественного движения черногорских демонстрируют негативную динамику, что объясняется их более активной эмиграцией в более развитые страны ЕС и Северной Америки: по переписи 2011 года албанцами себя назвали уже только 30 439 гражданина страны или 4,91 %. При этом албанский указали родным языком 32 671 человека или 5,27 % населения. Албанцы в Черногории в большинстве своём поддерживают интеграцию страны в ЕС и имеют антиюгославские взгляды: во время референдума 2006 года в муниципалитете Улцинь, где албанцы на тот момент составляли свыше 72 % населения, 88,50 % избирателей проголосовали за независимость Черногории. В целом, именно голоса албанского меньшинства обеспечили стране выход из состава Югославии. Тем не менее по состоянию на 2011—2012 годы, албанцы продолжают оставаться одним из самых проблемных меньшинств Черногории: наиболее серьёзной проблемой в их среде остаётся высокая безработица (даже в регионах близких столице страны, таких как преимущественно албанский г. Тузи), которая отчасти вызвана дискиминацией на рынке труда, в особенности в госсекторе, где лишь 2,8 % являются этническими албанцами. * Картографический материал * Динамика численности албанцев в Черногории с 1921 по 2011, переписи. * Расселение албанцев по муниципалитетам, %, 1953. * Расселение албанцев по муниципалитетам, %, 1961, перепись. * Расселение албанцев по муниципалитетам, %, 1971, перепись. * Расселение албанцев по муниципалитетам, %, 1981, перепись. * Расселение албанцев по муниципалитетам, %, 1991, перепись. * Расселение албанцев по муниципалитетам, %, 2003, перепись. * Расселение албанцев по муниципалитетам, %, 2011, перепись. (ru)
Albaner i Montenegro (albanska:Shqiptarët e Malit të Zi, montenegrinska:Albanci u Crnoj Gori) är den tredje största etniska minoriteten i Montenegro och utgör 4,91 procent av befolkningen. (sv)
Албанці є найбільшою неслов'янською національною меншиною республіки Чорногорія і фактично єдиною, чия мова разюче відрізняється від сербохорватської. Албанці традиційно проживають на півдні країни уздовж кордону з республікою Албанія. Серед чорногорських албанців переважають мусульмани (74 %), значна кількість католиків (26 %), православ'я практично не відзначається. За переписом 2003 року у Чорногорії проживало 31 163 албанця (5,03 %). Як і у Північної Македонії, албанці Чорногорії у більшості своїй сповідують іслам (73,37 %), проте на відміну від македонських албанців, показники природного руху чорногорських демонструють негативну динаміку, що пояснюється їх активнішою еміграцією до більш розвинених країни ЄС та Північної Америки: за переписом 2011 албанцями себе назвали вже тільки 30 439 громадянина країни або 4,91 %. Зокрема, албанську вказали рідною мовою 32 671 людини або 5,27 % населення. Албанці у Чорногорії переважно підтримують інтеграцію країни до ЄС і мають антиюгославські погляди: під час референдуму 2006 року у муніципалітеті Ульцинь, де албанці на той момент становили понад 72 % населення, 88,50 % виборців проголосували за незалежність Чорногорії. Загалом, саме голоси албанської меншини забезпечили країні вихід зі складу союзної держави Сербія та Чорногорія. Проте станом на 2011–2012 роки, албанці досі залишаються однією з найпроблемніших меншин Чорногорії: найбільш серйозною проблемою в їх середовищі залишається високе безробіття (навіть у близьких до столиці країни регіонах, таких як переважно албанське м. Тузі), яке частково викликано дискримінацією на ринку праці, особливо у держсекторі, де лише 2,8 % є етнічними албанцями. * Картографічний матеріал * Динаміка чисельності албанців в Чорногорії з 1921 по 2011, перепис. * Розселення албанців по муніципалітетах, %, 1953. * Розселення албанців по муніципалітетам, %, 1961, перепис. * Розселення албанців по муніципалітетах, %, 1971, перепис. * Розселення албанців по муніципалітетах, %, 1981, перепис. * Розселення албанців по муніципалітетах, %, 1991, перепис. * Розселення албанців по муніципалітетах, %, 2003, перепис. * Розселення албанців по муніципалітетах, %, 2011, перепис. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:region

dbp:rels

Roman Catholic minority (en)
Sunni Islam majority (en)

rdfs:comment

Met Albanezen in Montenegro (Albanees: Shqiptarët e Malit të Zi; Montenegrijns: Crnogorski Albanci) worden in Montenegro wonende etnische Albanezen, of Montenegrijnen van Albanese afkomst, aangeduid. In de volkstelling van 2011 werden 30.439 etnische Albanezen in Montenegro geregistreerd, hetgeen 4,91% van de Montenegrijnse bevolking is. De Albanezen vormen de grootste niet-Slavische etnische groep in Montenegro. (nl)
Albaner i Montenegro (albanska:Shqiptarët e Malit të Zi, montenegrinska:Albanci u Crnoj Gori) är den tredje största etniska minoriteten i Montenegro och utgör 4,91 procent av befolkningen. (sv)
Οι Αλβανοί στο Μαυροβούνιο (αλβανικά: Shqiptarët e Malit të Zi) είναι μια εθνοτική ομάδα αλβανικής καταγωγής, η οποία αποτελεί το 4,91% του συνολικού πληθυσμού του Μαυροβουνίου. Είναι η μεγαλύτερη μη σλαβική εθνοτική ομάδα στο Μαυροβούνιο. Οι Αλβανοί είναι συγκεντρωμένοι ιδιαίτερα στο νοτιοανατολικό και ανατολικό Μαυροβούνιο, κατά μήκος των συνόρων με την Αλβανία. Συγκεκριμένα βρίσκονται ακόλουθους δήμους Ούλτσιν (71% του συνολικού πληθυσμού), (68%), Πλαβ (19%), Μπαρ (6%), Ποντγκόριτσας (5%) και Ρόζαγιε (5%). (el)
Albanians in Montenegro (Albanian: Shqiptarët e Malit të Zi; Montenegrin: Албанци у Црној Гори / Albanci u Crnoj Gori) are an ethnic group in Montenegro of Albanian descent, which constitute 4.91% of Montenegro's total population. They are the largest non-Slavic ethnic group in Montenegro. Albanians are particularly concentrated in southeastern and eastern Montenegro alongside the border with Albania in the following municipalities including Ulcinj (71% of total population), Tuzi (68%), Gusinje (40%), Plav (19%), Bar (6%), Podgorica (5%) and Rožaje (5%). (en)
Албанцы (серб. Албанци у Црној Гори, черног. Albanci u Crnoj Gori, алб. Shqiptarët në Mal të Zi) являются крупнейшим неславянским национальным меньшинством республики Черногория и фактически единственным, чей язык разительно отличается от сербскохорватского. Албанцы традиционно проживают на юге страны вдоль границы с республикой Албания. Среди черногорских албанцев преобладают мусульмане (74 %), значительно количество католиков (26 %), православие практически не отмечается. * Картографический материал * Динамика численности албанцев в Черногории с 1921 по 2011, переписи. * * * * * * * (ru)
Албанці є найбільшою неслов'янською національною меншиною республіки Чорногорія і фактично єдиною, чия мова разюче відрізняється від сербохорватської. Албанці традиційно проживають на півдні країни уздовж кордону з республікою Албанія. Серед чорногорських албанців переважають мусульмани (74 %), значна кількість католиків (26 %), православ'я практично не відзначається. * Картографічний матеріал * Динаміка чисельності албанців в Чорногорії з 1921 по 2011, перепис. * Розселення албанців по муніципалітетах, %, 1953. * Розселення албанців по муніципалітетам, %, 1961, перепис. * * * * * (uk)

is dbp:ideology of