Boris III of Bulgaria (original) (raw)

dbo:abstract

Borís III (Sofia, 30 de gener de 1894 - Sofia, 28 d'agost de 1943) fou el segon rei de Bulgària de la dinastia dels Saxònia-Coburg Gotha. Rei de Bulgària des de 1918 quan substituí al seu pare, el rei Ferran I de Bulgària i fins a l'any 1943, quan morí en un accident automobilístic sobre el qual encara avui existeixen dubtes sobre un possible regicidi pels nacionalsocialistes. (ca)
Boris III. (30. ledna 1894 Sofie – 28. srpna 1943 tamtéž) byl od 3. října 1918 až do své smrti bulharský car (král). (cs)
الملك (بالبلغارية: Борис Клемент Роберт Мария Пий Луи Станислав Ксавие Сакскобургготски)‏ بوريس الثالث (30 يناير، 1894 - 28 أغسطس، 1943) (اسمه الكامل Boris Klemens Robert Maria Pius Ludwig Stanislaus Xaver)، ابن الملك فرديناند الأول ملك بلغاريا وأمه ماري لويز أميرة بلغاريا (1893-1899) وزوجته جيوفانا، وصل إلى العرش في 1918 بعد تنازل أبيه، حين هُزِمَت بلغاريا في الحرب العالمية الأولى. وقد كانت تلك ثانية خسارة كبرى للبلاد في خمسة سنوات فقط، بعد كارثة حرب البلقان الثانية عام 1913 وخلفه أبنه الملك سيميون الثاني. (ar)
Boris III. – gebürtig Boris Klemens Robert Maria Pius Ludwig Stanislaus Xaver Sakskoburggotski, Prinz von Tarnowo; bulgarisch Борис Клемент Роберт Мария Пий Луи Станислав Ксавие Сакскобургготски – (* 30. Januar 1894 in Sofia; † 28. August 1943 ebenda) war ein Angehöriger des Hauses Sachsen-Coburg-Koháry und von 1918 bis zu seinem Tod Zar von Bulgarien. (de)
Ο Μπόρις Γ' (Борис III, 30 Ιανουαρίου 1894 - 28 Αυγούστου 1943), ήταν ο προτελευταίος Τσάρος (Βασιλιάς) της Βουλγαρίας. Αρχικά Boris Klemens Robert Maria Pius Ludwig Stanislaus Xaver, γιος του Φερδινάνδου Α΄, ανέβηκε στο θρόνο το 1918, μετά την παραίτηση του πατέρα του, μετά την ήττα του Βασίλειου της Βουλγαρίας κατά τον Α' Παγκόσμιο Πόλεμο. Αυτή ήταν η δεύτερη μεγάλη ήττα της χώρας μέσα σε πέντε χρόνια, μετά τον καταστροφικό Β΄ Βαλκανικό Πόλεμο. Με τη Συνθήκη του Νεϊγύ η χώρα αναγκάστηκε να παραχωρήσει νέα εδάφη και να πληρώσει εξουθενωτικές αποζημιώσεις στους γείτονές της, απειλώντας έτσι την οικονομική και πολιτική της σταθερότητα. Δύο πολιτικές δυνάμεις, η Αγροτική Ένωση και το Κομμουνιστικό Κόμμα, ζητούσαν ανατροπή της μοναρχίας και αλλαγή της κυβέρνησης. Υπό αυτές τις συνθήκες ανέβηκε στο θρόνο ο Βόρις. Διακρίθηκε κατά τη διάρκεια του Β' Παγκοσμίου Πολέμου αντιτασσόμενος στον Αδόλφο Χίτλερ, όταν εκείνος του ζητούσε να εκτοπίσει τους Εβραίους της Βουλγαρίας. (el)
Boriso la 3-a estis la bulgara caro (la 30-an de januaro 1894 – 28-an de aŭgusto 1943) el familio Saksio-Koburgo kaj Gotao, lia patro estis bulgara caro . Baptopatro de Boriso estis la rusa caro, Nikolao la 2-a. Boriso la 3-a akiras klerecon en sofia armea akademio kaj universitato. Li fariĝas la bulgara caro, post abdiko de lia patro post la malvenko en la unua mondmilito. Post malsukcesa agado de Stambolijskij, la ĉefministro de Bulgario (1919-23), la dekstra opozicio organizas puĉon kun apogo de la caro. Unu tagon de la puĉo, Boriso vizitis la ĉefministron en la naskiĝvilaĝo la 8-an de junio 1923 kaj donacis al li flavmelonon. La puĉo okazis aŭrore, sekvatage kaj je la 11-a horo, la caro jam nomumis Cankov al ĉefministro, oficiroj murdis Stambolijski kelkajn tagojn poste. Responde al la puĉo, la komunistoj organizis ribelon en septembro, sed tio malsukcesis kaj la regantoj ekzekutis milojn el la ribelantoj. La caro geedziĝis en 1930 kun itala princino Johanna por fortigi la italan orientiĝon. En majo de 1934 okazis nova puĉo: la franc-amika Zveno-grupo - kiuj volis konfederacion kun Jugoslavio. Boriso forigis ilin unu jaron poste kaj enkondukis fortan caran diktaturon.1 Bulgario subskribis amikecan traktaton kun Jugoslavio en 1937. Post sukcesoj de Adolf Hitler, Bulgario turnis sin al Germanio kaj alianciĝis kun ĝi. La caro esperis teritoriajn akirojn per apogo de Germanio kaj Italio. Tio okazis en 1940-41, sed la akiritajn teritoriojn - krom Dobruĝo - perdis Bulgario post la denove perdita mondmilito. Reciproke al la teritoriaj akiroj, Bulgario devis pli kruele trakti la judojn. Printempe de 1943 la naziaj oficistoj postulis deportadojn de la judoj. Je premo de la religiaj estroj kaj ŝtataj eminentuloj, la caro rifuzis envagonigon de la 50.000 judoj. Pro tio Hitler invitis lin en somero de 1943 al si. Dum la renkontiĝo la 9-an de aŭgusto, Boriso defendis sian decidon kaj deklaris, ke ne volas ekmiliti kontraŭ la Sovetunio - pro la slava amikeco-. Ses tagojn poste, Hitler provis konvinki lin en Obersalzberg, sed sensukcese. La caro samtage hejmenflugis. Li sekvatage li ĉasis apron en Carska Bistrica kaj montgrimpis kun sia pli juna frato (la plej grandan bulgaran pinton Musalan). Boriso revenis en Sofion la 23-an de aŭgusto, kie li abrupte malsaniĝis. Boriso la 3-a malfacile povis spiri, havis vomsenton, sentis premon en la brusto kaj eĉ perdis la konscion unufoje. La kuracistoj diagnozis galproblemojn ĉe li. Tiam oni alvenigis la Berlinan kuraciston, kiu ektraktis lin pro kora insuficienco. La sanstato de la caro ne boniĝis kaj mortis la 28-an de aŭgusto, posttagmeze. Lian morton onidire antaŭanoncis - unu jaron pli frue - la fama bulgara klarvidanto Vanga. Pri lia morto naskiĝis konspiraj teorioj kaj oni akuzis la germanan, rusan, britan sekretservojn. (eo)
Boris III (Bulgarian: Борѝс III; 30 January [O.S. 18 January] 1894 – 28 August 1943), originally Boris Klemens Robert Maria Pius Ludwig Stanislaus Xaver (Boris Clement Robert Mary Pius Louis Stanislaus Xavier), was the Tsar of the Kingdom of Bulgaria from 1918 until his death in 1943. The eldest son of Ferdinand I, Boris assumed the throne upon the abdication of his father in the wake of Bulgaria's defeat in World War I. Under the 1919 Treaty of Neuilly, Bulgaria was forced to, amongst other things, cede various territories, pay crippling war reparations, and greatly reduce the size of its military. That same year, Aleksandar Stamboliyski of the agrarian Bulgarian Agrarian National Union became prime minister. After Stamboliyski was overthrown in a coup in 1923, Boris recognized the new government of Aleksandar Tsankov, who harshly suppressed the Bulgarian Communist Party and led the nation through a brief border war with Greece. Tsankov was removed from power in 1926, and a series of prime ministers followed until 1934, when the corporatist Zveno (Bulgarian: Звено) movement staged a coup and outlawed all political parties. Boris opposed the Zveno government and overthrew them in 1935, eventually installing Georgi Kyoseivanov as prime minister. For the remainder of his reign, Boris would rule as a de facto absolute monarch, with his prime ministers largely submitting to his will. Following the outbreak of World War II, Bulgaria initially remained neutral. In 1940, Bogdan Filov replaced Kyoseivanov as prime minister, becoming the last prime minister to serve under Boris. Later that year, with the support of Nazi Germany, Bulgaria received the region of Southern Dobrudja from Romania as part of the Treaty of Craiova. In January 1941, Boris approved the anti-Semitic Law for Protection of the Nation, which denied citizenship to Bulgarian Jews and placed numerous restrictions upon them. In March, Bulgaria joined the Axis. In exchange, Bulgaria received large portions of Macedonia and Thrace, both of which were key targets of Bulgarian irredentism. Boris refused to participate in the German invasion of the Soviet Union and largely resisted German attempts to deport Bulgarian Jews as part of the Holocaust. In 1942, Zveno, the Agrarian National Union, the Bulgarian Communist Party, and various other far-left groups united to form a resistance movement known as the Fatherland Front, which would later go on to overthrow the government in 1944. In August 1943, shortly after returning from a visit to Germany, Boris died at the age of 49. His six-year-old son, Simeon II, succeeded him as tsar. (en)
Boris III.a (bulgarieraz: Борис III; Sofia, 1894ko urtarrilaren 30a - Sofia, 1943ko abuztuaren 28a) Bulgariako erregea izan zen 1918tik 1943ra. (eu)
Boris III de Bulgaria (en búlgaro: Борис III; Sofía, 30 de enero de 1894-ibídem, 28 de agosto de 1943) fue el penúltimo zar de Bulgaria. Fue un monarca muy popular entre sus súbditos, además de una de las figuras clave en los Balcanes durante el periodo de entreguerras y la Segunda Guerra Mundial. Era el hijo mayor del zar Fernando I y accedió al trono tras la abdicación de su padre, acusado de llevar a Bulgaria a la derrota en la Primera Guerra Mundial. Asumió, con solo 24 años, el gobierno de un estado arruinado, al borde del caos y dividido entre los extremistas de izquierda y de derecha. A pesar de sus esfuerzos por estabilizar la vida política de su país, Boris no pudo contra el autoritarismo de sus primeros ministros Alejandro Stamboliski y Alejandro Tsankov. Boris era un filántropo, que solía viajar por el país para ayudar a la población más necesitada. También visitó otros países en pro de mejorar la imagen de Bulgaria tras la Primera Guerra Mundial. Fue durante uno de esos viajes cuando conoció a la princesa Juana de Saboya, con quien se casó en 1930. En 1934, la depresión económica y los conflictos políticos llevaron a un golpe militar organizado y liderado por oficiales del Zveno, que instauraron un régimen dictatorial con idea de establecer una república. Boris recuperó el control el año siguiente y, para evitar una nueva crisis política, impuso al país una dictadura. Contrario a los métodos brutales de los regímenes totalitarios, Boris intentó en vano aproximarse a las democracias occidentales, pero la indiferencia internacional lo llevó a estrechar relaciones con la Alemania nazi. Como pacifista convencido, intentó mantenerse neutral durante la Segunda Guerra Mundial; pero, en 1941, con el ejército alemán en la frontera búlgara, el monarca se vio obligado a alinearse con el Eje. A pesar de la alianza formal, no participó militarmente en el conflicto y se negó a deportar a los judíos hacia Alemania. En 1943, dos semanas después de una reunión con Adolf Hitler, Boris murió en extrañas circunstancias. Le sucedió su hijo Simeón. (es)
Boris III, né le 30 janvier 1894 à Sofia (Bulgarie) et mort le 28 août 1943 dans la même ville, de son nom bulgare complet Борис Клемент Роберт Мария Пий Луи Станислав Ксавие Сакскобургготски (Boris Klement Robert Maria Pie Louis Stanislav Ksavie Sakskoburggotski, en français Boris Clément Robert Marie Pie Louis Stanislas Xavier de Saxe-Cobourg-Gotha), a été roi des Bulgares du 3 octobre 1918 au 28 août 1943. Monarque extrêmement populaire en Bulgarie, Boris III est l’un des personnages clés des Balkans durant l’entre-deux-guerres et la Seconde Guerre mondiale. Fils aîné du roi Ferdinand Ier, il accède prématurément au trône après l’abdication de son père qui venait d’entraîner la Bulgarie dans le camp des vaincus de la Première Guerre mondiale. Assumant ces erreurs, il reprend à l’âge de vingt-quatre ans un État ruiné au bord du chaos, meurtri par les rivalités entre extrémistes de gauche et de droite. Malgré ses efforts pour stabiliser la vie politique de son pays, Boris est impuissant face à l'autoritarisme de ses présidents du Conseil, Aleksandăr Stamboliski puis Aleksandăr Cankov. Philanthrope, Boris effectue de nombreux voyages au sein de son pays pour venir en aide à ses sujets les plus démunis. Il se rend également de nombreuses fois à l’étranger pour tenter de rétablir la considération que son pays avait perdue. C’est au cours d’un de ces voyages qu’il rencontre la princesse Jeanne d'Italie, qu’il épouse en 1930. En 1934, la dépression économique et les luttes politiques entraînent un coup d’État militaire organisé par les officiers du Zveno qui instaurent un régime dictatorial et prévoient l’instauration d’une république. Boris, qui jusque-là est resté à l’écart du pouvoir, parvient, à l’aide de manœuvre politique, à chasser en 1935 les conspirateurs. Cependant, pour éviter une nouvelle crise politique il instaure, pour une période indéterminée, une dictature personnelle très limitée. Hostile aux méthodes brutales des régimes totalitaires, Boris essaie vainement de se rapprocher des démocraties occidentales qui, indifférentes, le poussent à poursuivre ses relations commerciales avec l'Allemagne nazie et rendent son pays dépendant de cette dernière. Toutefois, en tant que pacifiste convaincu, Boris tente de garder tout au long des événements de la Seconde Guerre mondiale une position neutre ; mais en 1941 l’armée allemande, stationnée à la frontière bulgare, contraint Boris à adhérer au Pacte tripartite. Malgré cette alliance officielle, il refuse toujours de participer militairement au conflit et, partageant le sentiment populaire, refuse de déporter les juifs bulgares. Deux semaines après une entrevue avec Adolf Hitler, il décède de façon inopinée et mystérieuse en 1943. Son fils Siméon II lui succède. (fr)
Boris III (bahasa Bulgaria: Борѝс III; 30 Januari [K.J.: 18 Januari] 1894 – 28 Agustus 1943), awalnya Boris Klemens Robert Maria Pius Ludwig Stanislaus Xaver adalah Tsar Bulgaria dari tahun 1918 hingga ia wafat. Putra sulung Ferdinand I, Boris naik takhta ketika ayahnya menyatakan turun takhta secara sukarela, setelah kekalahan Bulgaria selama Perang Dunia I. Kekalahan tersebut adalah kekalahan besar kedua bagi negara itu hanya dalam kurun waktu lima tahun, setelah sebelumnya kalah dalam Perang Balkan Kedua pada tahun 1913. Di bawah Perjanjian Neuilly, Bulgaria dipaksa untuk menyerahkan wilayah barunya dan membayar kerugian perang yang dialami negara tetangganya, sehingga mengancam stabilitas politik dan ekonomi. Dua kekuatan politik, Uni Agraria dan Partai Komunis, menyerukan penggulingan monarki dan pergantian pemerintahan. Dalam keadaan inilah Boris berhasil menduduki takhta. (in)
ボリス3世（ブルガリア語: Борис III, ラテン文字転写: Boris III、1894年1月30日 - 1943年8月28日）は、ブルガリアの国王（ツァール、在位：1918年10月3日 - 1943年8月28日）。父フェルディナントの退位によって即位した。母はパルマ公ロベルト1世の長女マリア・ルイーザ。 (ja)
보리스 3세(불가리아어: Борис III, 1894년 1월 30일 - 1943년 8월 28일)는 불가리아의 2대 차르이다. 제1차 세계 대전에 참전, 선왕 페르디난드 1세가 패전을 책임지고 사임하자, 곧바로 즉위했다. 제2차 세계 대전 때 추축국에 협력, 1943년에 서거하였다. 왕위는 6살이었던 시메온 2세에게 계승되었으나 1946년에 퇴위, 공산화되었다. 이탈리아의 비토리오 에마누엘레 3세의 딸인 조반나 공주와 결혼해 1남 1녀를 두었다. (ko)
Boris III di Bulgaria (nome completo: Boris Clemente Roberto Maria Pio Luigi Stanislao Saverio di Sassonia-Coburgo-Gotha, in bulgaro Борис Клемент Роберт Мария Пий Станислав Сакскобургготски) (Sofia, 30 gennaio 1894 – Sofia, 28 agosto 1943) è stato zar di Bulgaria dal 3 ottobre 1918 fino alla morte. Boris divenne re dopo l'abdicazione di suo padre, seguita alla sconfitta del Regno di Bulgaria nella prima guerra mondiale. Questa fu la seconda grande disfatta per il Paese in soli cinque anni, dopo la disastrosa seconda guerra balcanica (1913). Con il trattato di Neuilly la Bulgaria venne forzata a cedere i territori conquistati ai propri vicini e a pagare pesanti danni di guerra, mettendo così in crisi la propria stabilità politica ed economica. In queste circostanze Boris III ascese al trono a soli ventiquattro anni. Sposò la principessa Giovanna di Savoia, figlia di re Vittorio Emanuele III di Savoia, ad Assisi nel 1930. (it)
Boris Clemens Robert Maria Pius Lodewijk Stanislaus Xavier (Bulgaars: Борис Клемент Роберт Мария Пий Станислав Сакскобургготски) (Sofia, 30 januari 1894 – aldaar, 28 augustus 1943) was van 1918 tot 1943 tsaar van het Koninkrijk Bulgarije. Hij was de zoon van tsaar Ferdinand en Maria Louisa van Bourbon-Parma, dochter van Robert I van Parma. Na de Bulgaarse nederlaag in de Eerste Wereldoorlog zag Ferdinand zich gedwongen af te treden en kwam Boris op de troon. Ondertussen streefden de Bulgaarse Agrarische Nationale Unie onder Aleksandar Stambolijski en de Bulgaarse Communistische Partij het afschaffen van de monarchie na. Een jaar na Boris' aantreden werd Stamboeliski tot premier gekozen. Hij was populair bij de grote boerenbevolking, maar niet bij de middenklasse en het leger. Toen hij in april 1923 212 van de 245 zetels in de Sobranjie (parlement) won begon hij aan te dringen op een referendum over de toekomst van de monarchie. Hierop lieten Boris en het leger hem gevangennemen en vermoorden. In september onderdrukte hij wreed een communistische opstand en aan het eind van het jaar had hij de touwtjes stevig in handen en vestigde een militaire dictatuur. De opstand had 10.000 levens gekost. In juni 1934 pleegde de rechts-autoritaire Zveno en de Militaire Liga een staatsgreep en de belangrijkste man achter de coup, kolonel Damjan Veltsjev, benoemde Kimon Georgiev tot premier. Deze republikein wilde de macht van Boris danig inperken. In februari 1935 pleegde de monarchistische vleugel van de Militaire Liga echter weer een staatsgreep en de samenzweerders vluchtten naar het buitenland. Boris schafte in 1936 bijna elke vorm van parlementaire regering af. Hoewel er in 1938 verkiezingen waren - waar voor het eerst ook getrouwde vrouwen aan mochten deelnemen - deed de uitslag daarvan er niet zoveel toe. Alle vroegere partijen waren verboden en het parlement was slechts een raadgevend orgaan. Desondanks was Boris niet impopulair bij het volk en wandelde rustig door de straten van Sofia. De tsaar had fascistische sympathieën en nam deel aan de Tweede Wereldoorlog aan de zijde van de asmogendheden. Hij vocht mee met Duitsland tegen Griekenland en Joegoslavië. Koning Carol II van Roemenië werd door de Duitsers gedwongen een aantal gebieden af te staan, waaronder de Dobroedzja aan Bulgarije. Boris volgde Adolf Hitler echter niet slaafs na. Zo weigerde hij de Bulgaarse joden uit te leveren en deel te nemen aan de Duitse invasie van Rusland. Voor deze weigering wordt hij tot op de dag van vandaag door sommige joodse groeperingen als held vereerd. Hitler ontbood hem in Slot Klessheim te Salzburg en gaf hem te verstaan dat het lot van zijn land afhankelijk was van een totale Duitse overwinning. Boris scheen er weinig van onder de indruk te zijn. Bij een bezoek aan Hitler in Berlijn stemde de tsaar erin toe de oorlog te verklaren aan het verafgelegen Verenigd Koninkrijk en de Verenigde Staten, maar weigerde opnieuw betrokken te raken in de oorlog tegen de Sovjets. Kort hierna stierf hij plotseling. Velen denken dat hij is vergiftigd door Hitler die een nazi-regering wilde installeren, maar bewezen is dit nooit. Hij werd opgevolgd door zijn zes jaar oude zoontje Simeon II onder regentschap van zijn broer Cyril. Boris was in aanwezigheid van Benito Mussolini, in 1930 gehuwd met Johanna, dochter van Victor Emanuel III van Italië. Het paar kreeg twee kinderen: * Marie Louise (1933) * Simeon (1937). (nl)
Bóris Clemente Roberto Maria Pio Luís Estanislau Xavier (em búlgaro: Борис Клемент Роберт Мария Пий Луи Станислав Ксавие; Sófia, 30 de janeiro de 1894 - 28 de agosto de 1943) foi o penúltimo czar da Bulgária. Bastante popular entre seus súditos, foi uma das figuras-chave nos Balcãs durante o período entre guerras e a Segunda Guerra Mundial. Subiu ao trono após a abdicação de seu pai, Fernando I da Bulgária, acusado de levar a Bulgária à derrota na Primeira Guerra Mundial. Aos 24 anos, herdou um Estado arruinado à beira do caos, dividido pela rivalidade entre extremistas de esquerda e direita. Apesar de seus esforços para estabilizar a vida política do país, foi impotente contra o autoritarismo de seus primeiros-ministros Aleksandar Stamboliysky e Aleksandar Tsankov. Filantropo, costumava viajar pelo país para dar auxílio à população mais necessitada. Também visitou outros países, na tentativa de melhorar a imagem da Bulgária após a Primeira Guerra. Foi durante uma dessas viagens que conheceu a princesa Joana de Saboia, com quem se casou em 1930. Em 1934, a depressão econômica aliada aos conflitos políticos levaram a um golpe militar organizado e liderado por oficiais da Zveno, que instauraram um regime ditatorial visando o estabelecimento de uma república. Bóris recuperou o controle no ano seguinte e, para evitar uma nova crise política, impôs ao país uma ditadura. Contrário aos métodos brutais dos regimes totalitários, tentou em vão aproximar-se das democracias ocidentais, mas a indiferença internacional levou-o a estreitar relações com a Alemanha Nazista. Como pacifista, tentou manter uma posição de neutralidade ao longo dos acontecimentos da Segunda Guerra Mundial mas, em 1941, com o exército alemão estacionado na fronteira búlgara, o monarca foi forçado a alinhar-se às Potências do Eixo. Apesar da aliança formal, não participou militarmente do conflito e recusou-se a deportar judeus búlgaros para a Alemanha. Em 1943, duas semanas após um encontro com Adolf Hitler, morreu repentinamente em circunstâncias misteriosas. Seu filho Simeão II sucedeu-lhe. (pt)
Борис III (30 января 1894 — 28 августа 1943) — царь Болгарии с 1918 по 1943 годы из Саксен-Кобург-Готской династии. Имел чин германского адмирала (1916). Был чрезвычайно популярным монархом и является одним из ключевых персонажей балканской истории между двумя мировыми войнами и во время Второй мировой войны. Вступил на престол в возрасте 24 лет после поражения Болгарии в Первой мировой войне, где она выступила на стороне Германии, и отречения отца. Принял страну в состоянии на грани хаоса. Несмотря на все усилия подавить деятельность как левых, так и правых экстремистов и стабилизировать болгарскую политику, был фактически беспомощен во время авторитарных правительств Александра Стамболийского, затем Александра Цанкова. После переворота 19 мая 1934 года был установлен режим личной власти царя Бориса. В 1930 году женился на дочери Виктора Эммануила III — Джованне Савойской. (ru)
Borys III (ur. 30 stycznia 1894 w Sofii, zm. 28 sierpnia 1943 tamże) – car Bułgarii z dynastii Koburgów. (pl)
Boris III av Bulgarien, född 30 januari 1894 i Sofia, död 28 augusti 1943 i Sofia, var tsar av Bulgarien 1918-1943. (sv)
鲍里斯三世（保加利亞語：Борис III，1894年1月30日－1943年8月28日），全名鲍里斯·克莱门特·罗伯特·玛利亚·庇护·路德维希·斯坦尼斯拉夫·萨维尔（保加利亞語：Борис Клемент Роберт Мария Пий Станислав Сакскобургготски），现代保加利亚的第二任沙皇，1918年至1943年在位。 (zh)
Борис III (болг. Борис III, повне ім'я Борис Клемент Роберт Марія Пій Луї Станіслав Ксавіє Саксен-Кобург-Готський; 30 січня 1894 — 28 серпня 1943) — цар Болгарії з 3 жовтня 1918 до 28 серпня 1943 року, син Фердинанда I, із Саксен-Кобург-Готської династії. Мав чин німецького адмірала (1 вересня 1916 року). Був надзвичайно популярним монархом та є одним з ключових персонажів балканської історії між двома світовими війнами та під час Другої світової війни. Зійшов на престол у віці 24 років після поразки Болгарії в Першій світовій війні, де вона виступила на боці Німеччини, та зречення батька. Прийняв країну у стані на грані хаосу. Незважаючи на всі зусилля придушити діяльність як лівих, так і правих екстремістів та стабілізувати болгарську політику, був фактично безпорадним за часів авторитарних урядів Олександра Стамболійського, потім Александра Цанкова. 1930 року одружився з дочкою Віктора Еммануїла III Джованною (царицею Йоанною). (uk)

dbp:date

August 2018 (en)
October 2022 (en)

dcterms:subject

rdfs:comment

Borís III (Sofia, 30 de gener de 1894 - Sofia, 28 d'agost de 1943) fou el segon rei de Bulgària de la dinastia dels Saxònia-Coburg Gotha. Rei de Bulgària des de 1918 quan substituí al seu pare, el rei Ferran I de Bulgària i fins a l'any 1943, quan morí en un accident automobilístic sobre el qual encara avui existeixen dubtes sobre un possible regicidi pels nacionalsocialistes. (ca)
Boris III. (30. ledna 1894 Sofie – 28. srpna 1943 tamtéž) byl od 3. října 1918 až do své smrti bulharský car (král). (cs)
الملك (بالبلغارية: Борис Клемент Роберт Мария Пий Луи Станислав Ксавие Сакскобургготски)‏ بوريس الثالث (30 يناير، 1894 - 28 أغسطس، 1943) (اسمه الكامل Boris Klemens Robert Maria Pius Ludwig Stanislaus Xaver)، ابن الملك فرديناند الأول ملك بلغاريا وأمه ماري لويز أميرة بلغاريا (1893-1899) وزوجته جيوفانا، وصل إلى العرش في 1918 بعد تنازل أبيه، حين هُزِمَت بلغاريا في الحرب العالمية الأولى. وقد كانت تلك ثانية خسارة كبرى للبلاد في خمسة سنوات فقط، بعد كارثة حرب البلقان الثانية عام 1913 وخلفه أبنه الملك سيميون الثاني. (ar)
Boris III. – gebürtig Boris Klemens Robert Maria Pius Ludwig Stanislaus Xaver Sakskoburggotski, Prinz von Tarnowo; bulgarisch Борис Клемент Роберт Мария Пий Луи Станислав Ксавие Сакскобургготски – (* 30. Januar 1894 in Sofia; † 28. August 1943 ebenda) war ein Angehöriger des Hauses Sachsen-Coburg-Koháry und von 1918 bis zu seinem Tod Zar von Bulgarien. (de)
Boris III.a (bulgarieraz: Борис III; Sofia, 1894ko urtarrilaren 30a - Sofia, 1943ko abuztuaren 28a) Bulgariako erregea izan zen 1918tik 1943ra. (eu)
ボリス3世（ブルガリア語: Борис III, ラテン文字転写: Boris III、1894年1月30日 - 1943年8月28日）は、ブルガリアの国王（ツァール、在位：1918年10月3日 - 1943年8月28日）。父フェルディナントの退位によって即位した。母はパルマ公ロベルト1世の長女マリア・ルイーザ。 (ja)
보리스 3세(불가리아어: Борис III, 1894년 1월 30일 - 1943년 8월 28일)는 불가리아의 2대 차르이다. 제1차 세계 대전에 참전, 선왕 페르디난드 1세가 패전을 책임지고 사임하자, 곧바로 즉위했다. 제2차 세계 대전 때 추축국에 협력, 1943년에 서거하였다. 왕위는 6살이었던 시메온 2세에게 계승되었으나 1946년에 퇴위, 공산화되었다. 이탈리아의 비토리오 에마누엘레 3세의 딸인 조반나 공주와 결혼해 1남 1녀를 두었다. (ko)
Borys III (ur. 30 stycznia 1894 w Sofii, zm. 28 sierpnia 1943 tamże) – car Bułgarii z dynastii Koburgów. (pl)
Boris III av Bulgarien, född 30 januari 1894 i Sofia, död 28 augusti 1943 i Sofia, var tsar av Bulgarien 1918-1943. (sv)
鲍里斯三世（保加利亞語：Борис III，1894年1月30日－1943年8月28日），全名鲍里斯·克莱门特·罗伯特·玛利亚·庇护·路德维希·斯坦尼斯拉夫·萨维尔（保加利亞語：Борис Клемент Роберт Мария Пий Станислав Сакскобургготски），现代保加利亚的第二任沙皇，1918年至1943年在位。 (zh)
Ο Μπόρις Γ' (Борис III, 30 Ιανουαρίου 1894 - 28 Αυγούστου 1943), ήταν ο προτελευταίος Τσάρος (Βασιλιάς) της Βουλγαρίας. Αρχικά Boris Klemens Robert Maria Pius Ludwig Stanislaus Xaver, γιος του Φερδινάνδου Α΄, ανέβηκε στο θρόνο το 1918, μετά την παραίτηση του πατέρα του, μετά την ήττα του Βασίλειου της Βουλγαρίας κατά τον Α' Παγκόσμιο Πόλεμο. Αυτή ήταν η δεύτερη μεγάλη ήττα της χώρας μέσα σε πέντε χρόνια, μετά τον καταστροφικό Β΄ Βαλκανικό Πόλεμο. Με τη Συνθήκη του Νεϊγύ η χώρα αναγκάστηκε να παραχωρήσει νέα εδάφη και να πληρώσει εξουθενωτικές αποζημιώσεις στους γείτονές της, απειλώντας έτσι την οικονομική και πολιτική της σταθερότητα. Δύο πολιτικές δυνάμεις, η Αγροτική Ένωση και το Κομμουνιστικό Κόμμα, ζητούσαν ανατροπή της μοναρχίας και αλλαγή της κυβέρνησης. Υπό αυτές τις συνθήκες ανέβ (el)
Boris III (Bulgarian: Борѝс III; 30 January [O.S. 18 January] 1894 – 28 August 1943), originally Boris Klemens Robert Maria Pius Ludwig Stanislaus Xaver (Boris Clement Robert Mary Pius Louis Stanislaus Xavier), was the Tsar of the Kingdom of Bulgaria from 1918 until his death in 1943. (en)
Boriso la 3-a estis la bulgara caro (la 30-an de januaro 1894 – 28-an de aŭgusto 1943) el familio Saksio-Koburgo kaj Gotao, lia patro estis bulgara caro . Baptopatro de Boriso estis la rusa caro, Nikolao la 2-a. Boriso la 3-a akiras klerecon en sofia armea akademio kaj universitato. Li fariĝas la bulgara caro, post abdiko de lia patro post la malvenko en la unua mondmilito. Responde al la puĉo, la komunistoj organizis ribelon en septembro, sed tio malsukcesis kaj la regantoj ekzekutis milojn el la ribelantoj. (eo)
Boris III de Bulgaria (en búlgaro: Борис III; Sofía, 30 de enero de 1894-ibídem, 28 de agosto de 1943) fue el penúltimo zar de Bulgaria. Fue un monarca muy popular entre sus súbditos, además de una de las figuras clave en los Balcanes durante el periodo de entreguerras y la Segunda Guerra Mundial. Boris era un filántropo, que solía viajar por el país para ayudar a la población más necesitada. También visitó otros países en pro de mejorar la imagen de Bulgaria tras la Primera Guerra Mundial. Fue durante uno de esos viajes cuando conoció a la princesa Juana de Saboya, con quien se casó en 1930. (es)
Boris III (bahasa Bulgaria: Борѝс III; 30 Januari [K.J.: 18 Januari] 1894 – 28 Agustus 1943), awalnya Boris Klemens Robert Maria Pius Ludwig Stanislaus Xaver adalah Tsar Bulgaria dari tahun 1918 hingga ia wafat. (in)
Boris III, né le 30 janvier 1894 à Sofia (Bulgarie) et mort le 28 août 1943 dans la même ville, de son nom bulgare complet Борис Клемент Роберт Мария Пий Луи Станислав Ксавие Сакскобургготски (Boris Klement Robert Maria Pie Louis Stanislav Ksavie Sakskoburggotski, en français Boris Clément Robert Marie Pie Louis Stanislas Xavier de Saxe-Cobourg-Gotha), a été roi des Bulgares du 3 octobre 1918 au 28 août 1943. Monarque extrêmement populaire en Bulgarie, Boris III est l’un des personnages clés des Balkans durant l’entre-deux-guerres et la Seconde Guerre mondiale. (fr)
Boris III di Bulgaria (nome completo: Boris Clemente Roberto Maria Pio Luigi Stanislao Saverio di Sassonia-Coburgo-Gotha, in bulgaro Борис Клемент Роберт Мария Пий Станислав Сакскобургготски) (Sofia, 30 gennaio 1894 – Sofia, 28 agosto 1943) è stato zar di Bulgaria dal 3 ottobre 1918 fino alla morte. In queste circostanze Boris III ascese al trono a soli ventiquattro anni. Sposò la principessa Giovanna di Savoia, figlia di re Vittorio Emanuele III di Savoia, ad Assisi nel 1930. (it)
Boris Clemens Robert Maria Pius Lodewijk Stanislaus Xavier (Bulgaars: Борис Клемент Роберт Мария Пий Станислав Сакскобургготски) (Sofia, 30 januari 1894 – aldaar, 28 augustus 1943) was van 1918 tot 1943 tsaar van het Koninkrijk Bulgarije. Hij was de zoon van tsaar Ferdinand en Maria Louisa van Bourbon-Parma, dochter van Robert I van Parma. Boris was in aanwezigheid van Benito Mussolini, in 1930 gehuwd met Johanna, dochter van Victor Emanuel III van Italië. Het paar kreeg twee kinderen: * Marie Louise (1933) * Simeon (1937). (nl)
Bóris Clemente Roberto Maria Pio Luís Estanislau Xavier (em búlgaro: Борис Клемент Роберт Мария Пий Луи Станислав Ксавие; Sófia, 30 de janeiro de 1894 - 28 de agosto de 1943) foi o penúltimo czar da Bulgária. Bastante popular entre seus súditos, foi uma das figuras-chave nos Balcãs durante o período entre guerras e a Segunda Guerra Mundial. (pt)
Борис III (30 января 1894 — 28 августа 1943) — царь Болгарии с 1918 по 1943 годы из Саксен-Кобург-Готской династии. Имел чин германского адмирала (1916). Был чрезвычайно популярным монархом и является одним из ключевых персонажей балканской истории между двумя мировыми войнами и во время Второй мировой войны. Вступил на престол в возрасте 24 лет после поражения Болгарии в Первой мировой войне, где она выступила на стороне Германии, и отречения отца. Принял страну в состоянии на грани хаоса. Несмотря на все усилия подавить деятельность как левых, так и правых экстремистов и стабилизировать болгарскую политику, был фактически беспомощен во время авторитарных правительств Александра Стамболийского, затем Александра Цанкова. После переворота 19 мая 1934 года был установлен режим личной власти (ru)
Борис III (болг. Борис III, повне ім'я Борис Клемент Роберт Марія Пій Луї Станіслав Ксавіє Саксен-Кобург-Готський; 30 січня 1894 — 28 серпня 1943) — цар Болгарії з 3 жовтня 1918 до 28 серпня 1943 року, син Фердинанда I, із Саксен-Кобург-Готської династії. Мав чин німецького адмірала (1 вересня 1916 року). Був надзвичайно популярним монархом та є одним з ключових персонажів балканської історії між двома світовими війнами та під час Другої світової війни. (uk)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:monarch of