Franz Joseph I of Austria (original) (raw)

dbo:abstract

فرانز جوزيف الأول (بالألمانية: Franz Joseph I)‏ (‏18 أغسطس 1830 – 21 نوفمبر 1916) إمبراطور النمسا-المجر، وُلد في قصر في فيينا كأكبر أبناء الأرشدوق فرانز كارل، تولى مقاليد الحكم في عام 1848 وتزوج في سنة 1853 من إليزابيث من بافاريا. وقد تعرض في حياته إلى العديد من الصدمات كان أولها اعدام شقيقه الأصغر عام 1867 ماكسيميليان الذي كان امبراطوراً للمكسيك، وأيضا انتحر ابنه الأرشيدوق رودلف سنة 1889، ثم وفاة شقيقها كارل لودفيغ ولي العهد في عام 1896 بعد مرض تعرض له بسبب شربه لمياه ملوثة خلال رحلته إلى الأراضي المقدسة. بعد وفاة شقيقه بسنتين قُتلت زوجته إليزابيث في جنيف على يد منشق إيطالي وبعد ذلك أصبحت عمليه وراثة العرش معقدة. فلذلك برز ابن شقيقه المتوفي «كارل لودفيغ» وهو فرانز فرديناند الذي أصبح ولي عهد التالي، ولكن بسبب زواجه من صوفي شوتيك مرغنطي، منع أبنائهم من ورثة العرش، حضر زفاف القيصر الألماني فيلهلم الثاني والقيصر الروسي نيكولاس الثاني، ومع ذلك لم يحضر الإمبراطور فرانز يوزف حفلة زفافه في عام 1900 وأيضاً جنازته بعد أن اغتيل في سنة 1914 في سراييفو على يد طالب صربي متشدد وكان السبب الرئيسي لـ حرب العالمية الأولى، وبعد أن اشتعلت الحرب العالمية الأولى توفي الامبراطور في 21 نوفمبر 1916 بعد حكم لمدة 66 سنة وتولى بعده حفيد أخيه الأصغر كارل الأول. كان فرانز جوزيف منزعجًا من القومية طوال فترة حكمه. أنهى التسوية النمساوية المجرية لعام 1867، والتي منحت استقلالًا أكبر من الحكم الذاتي للمجر وحولت الإمبراطورية النمساوية إلى الملكية المزدوجة للنمسا-المجر. حكم سلميًا لمدة 45 عامًا، لكنه عانى على الصعيد الشخصي من مآسي إعدام شقيقه، إمبراطور المكسيك ماكسيميليان عام 1867، وانتحار ابنه الوحيد وولي العهد الأمير رودولف، في عام 1889، واغتيال زوجته، الإمبراطورة إليزابيث («السيسي»)، عام 1898، واغتيال ابن أخيه ووريثه المفترض، الأرشيدوق فرانز فرديناند، عام 1914. بعد الحرب النمساوية البروسية، وجهت النمسا-المجر اهتمامها إلى البلقان، والتي كانت نقطة ساخنة وحساسة للتوتر الدولي بسبب تضارب المصالح مع الإمبراطورية الروسية. كانت الأزمة البوسنية نتيجة لضم فرانز جوزيف للبوسنة والهرسك في عام 1908، والتي احتلتها قواته منذ مؤتمر برلين (1878). في 28 يونيو 1914، أدى اغتيال ابن أخيه ووريثه المفترض، الأرشيدوق فرانز فرديناند في سراييفو إلى إعلان النمسا والمجر الحرب ضد مملكة صربيا، التي كانت حليفة للإمبراطورية الروسية. أدى ذلك إلى نشاط نظام التحالفات ما أدى إلى اندلاع الحرب العالمية الأولى. توفي فرانز جوزيف في 21 نوفمبر 1916، بعد أن حكم لما يقرب 68 عامًا، ليموت واحدًا من أطول الملوك حكمًا في التاريخ الحديث. وخلفه ابن أخيه تشارلز الأول. (ar)
Francesc Josep I d'Àustria (Viena, Imperi Austríac 1830 - íd., Imperi austrohongarès 1916) fou emperador d'Àustria, rei de Bohèmia i Hongria entre 1846 i 1916, esdevenint el penúltim sobirà d'una de les famílies més importants de la història europea, la Dinastia Habsburg. Francesc Josep va estar preocupat pel nacionalisme durant tot el seu regnat. Va concloure el de 1867, que va atorgar una major autonomia a Hongria i va transformar l’Imperi austríac en la d’Àustria-Hongria. Va governar pacíficament durant els següents 45 anys, però va patir personalment les tragèdies de l'execució del seu germà, l'emperador Maximilià I de Mèxic el 1867, el suïcidi del seu únic fill i hereu, el príncep Rudolf, el 1889, l'assassinat de la seva dona, l'emperadriu Elisabeth ("Sisi"), el 1898, i l'assassinat del seu nebot i presumpte hereu, l'arxiduc Francesc Ferran, el 1914. Després de la guerra austroprussiana, Àustria-Hongria va dirigir la seva atenció als Balcans, que era un punt calent de tensió internacional a causa dels conflictes d'interessos amb l'Imperi rus. La crisi de Bòsnia va ser el resultat de l'annexió de Bòsnia i Hercegovina el 1908, que havia estat des del Congrés de Berlín (1878). El 28 de juny de 1914, l'assassinat del seu nebot i presumpte hereu, l'arxiduc Francesc Ferran d'Àustria, a Sarajevo va donar lloc a la declaració de guerra de l'Imperi Austrohongarès contra el Regne de Sèrbia, que era un aliat de l'Imperi Rus. Això va activar un sistema d'aliances que va donar lloc a la Primera Guerra Mundial. Francesc Josep va morir el 21 de novembre de 1916, després de governar durant gairebé 68 anys com un dels monarques més longeus de la història moderna. El va succeir el seu renebot Carles, que va regnar fins al col·lapse de l'Imperi després de la seva derrota el 1918. (ca)
František Josef I. (18. srpna 1830 zámek Schönbrunn, Vídeň – 21. listopadu 1916 tamtéž) z rodu Habsbursko-lotrinského byl v letech 1848–1916 císař rakouský, král český (nekorunovaný) a uherský (korunovace 1867), král lombardský a benátský, dalmatský, chorvatský, slavonský atd. Vládl téměř 68 let, což ho řadí mezi nejdéle efektivně vládnoucí panovníky světové historie. Svou matkou arcivévodkyní Žofií byl během dospívání veden ke zbožnosti a přesvědčení o nedotknutelnosti panovnické moci. Na trůn nastoupil po abdikaci svého strýce Ferdinanda Dobrotivého 2. prosince 1848 v Olomouci a po porážce revoluce vládl zpočátku absolutisticky (resp. neoabsolutisticky). Roku 1854 se oženil se svou sestřenicí Alžbětou Bavorskou. Poté, co roku 1859 prohrál válku s Italy, přecházel postupně ke konstituční formě vlády. Neúspěchem skončila i Františkova válka s Pruskem z roku 1866, po níž následovalo vyrovnání s Uherskem a další vlna liberalizace. Kabinety, které císař jmenoval v sedmdesátých až devadesátých letech 19. století, prováděly reformy např. školství a volebního zákona a snažily se udržet pod kontrolou národnostní spory v monarchii. S přibývajícími roky se František Josef ve své říši stal všeobecně uctívanou osobností a ke konci života až jakousi legendární postavou, která svou prací a vůbec existencí udržovala mnohonárodnostní říši pohromadě. Rakouská expanze na Balkán ale vyústila roku 1914 v první světovou válku, jejíhož konce se císař již nedožil. Zemřel roku 1916 v Schönbrunnu, Rakousko-Uhersko ho přežilo o pouhé dva roky. V osobním životě František příliš šťastný nebyl a prožil řadu tragédií. Jeho prvorozená dcera zemřela jako dítě na černý kašel, s manželkou se postupně odcizili (a roku 1898 byla zavražděna), jeho jediný syn a následník Rudolf spáchal roku 1889 se svou milenkou sebevraždu, bratra Maxmiliána zastřelili republikáni v Mexiku. Pro jeho povahu byla typická velká píle, se kterou plnil své panovnické povinnosti, a konzervativní smýšlení. (cs)
Ο Φραγκίσκος Ιωσήφ Α΄ (γερμανικά: Franz Joseph I, ουγγρικά: Ferenc József Károly, 18 Αυγούστου 1830 - 21 Νοεμβρίου 1916) ήταν ο Αυτοκράτορας της Αυστρίας, ο Βασιλιάς της Ουγγαρίας και άλλων κρατών της από τις 2 Δεκεμβρίου 1848 μέχρι τον θάνατο του στις 21 Νοεμβρίου 1916. Από την 1 Μαΐου 1850 μέχρι της 24 Αυγούστου 1866 ήταν επίσης πρόεδρος της Γερμανικής Συνομοσπονδίας. Υπήρξε ο μακροβιότερος ηγεμόνας της Αυστροουγγρικής Αυτοκρατορίας. Τον Δεκέμβριο του 1848, ο θείος του Φραγκίσκου Ιωσήφ, Αυτοκράτορας Φερδινάνδος, παραιτήθηκε από τον θρόνο για να τερματίσει τις Επαναστάσεις του 1848 στην Ουγγαρία. Στη συνέχεια, ο Φραγκίσκος Ιωσήφ ανήλθε στο θρόνο. Θεωρούμενος σε μεγάλο βαθμό αντιδραστικός, πέρασε την πρώιμη βασιλεία του αντιστεκόμενος στις συνταγματικές αρχές. Η Αυστριακή Αυτοκρατορία αναγκάστηκε να παραχωρήσει την κυριαρχία της στην Τοσκάνη και το μεγαλύτερο μέρος των διεκδικήσεών της επί της στο Βασίλειο της Σαρδηνίας, μετά τον (1859) και τον (1866). Αν και ο Φραγκίσκος Ιωσήφ δεν παραχώρησε εδάφη στο Βασίλειο της Πρωσίας, μετά την αυστριακή ήττα στον Αυστροπρωσικό Πόλεμο, η (23 Αυγούστου 1866) διευθέτησε το υπέρ της Πρωσίας, γεγονός που εμπόδισε την ενοποίηση της Γερμανίας υπό τον Οίκο των Αψβούργων. Ο Φραγκίσκος Ιωσήφ ήρθε αντιμέτωπος με εθνικιστικά κινήματα σε όλη τη διάρκεια της βασιλείας του. Το 1867 υπέγραψε τον , ο οποίος παραχώρησε μεγαλύτερη αυτονομία στην Ουγγαρία και μετέτρεψε την Αυστριακή Αυτοκρατορία στη της Αυστροουγγαρίας. Για τα επόμενα 45 χρόνια κυβέρνησε με μεγαλύτερη σταθερότητα, όμως συγκλονίστηκε από πολλές οικογενειακές τραγωδίες, στις οποίες περιλαμβάνονταν η εκτέλεση του αδελφού του Αυτοκράτορα Μαξιμιλιανού Α΄ του Μεξικού το 1867, η αυτοκτονία του μοναχογιού του το 1889, η δολοφονία της συζύγου του Αυτοκράτειρας Ελισάβετ («Σίσσυ») το 1898 και η δολοφονία του ανιψιού του Αρχιδούκα Φραγκίσκου Φερδινάνδου το 1914. Η Αυστροουγγαρία είχε πάντα στραμμένο το βλέμμα της στα Βαλκάνια, την πυριτιδαποθήκη της Ευρώπης, όπου συγκρούονταν τα συμφέροντα της Αυστρίας με την Οθωμανική Αυτοκρατορία, της Ρωσική Αυτοκρατορία και τα εθνικοαπελευθερωτικά κινήματα. Η ήταν αποτέλεσμα της προσάρτησης της Βοσνίας και της Ερζεγοβίνης από τον Φραγκίσκο Ιωσήφ το 1908, η οποία βρισκόταν υπό τον έλεγχο των αυστριακών στρατευμάτων ήδη από το 1878. Στις 28 Ιουνίου του 1914, η δολοφονία του ανιψιού του, Φραγκίσκου Φερδινάνδου, στο Σαράγιεβο είχε ως αποτέλεσμα την κήρυξη του πολέμου από την Αυστροουγγαρία ενάντια στο Βασίλειο της Σερβίας, το οποίο ήταν σύμμαχος της Ρωσικής Αυτοκρατορίας. Αυτό ενεργοποίησε ένα σύστημα συμμαχιών που κήρυξαν πόλεμο η μια στην άλλη και οδήγησε στον Α΄ Παγκόσμιο Πόλεμο. Ο Αυτοκράτορας πέθανε το 1916, αφού κυβέρνησε τα εδάφη του για σχεδόν 68 χρόνια. Τον διαδέχθηκε ο ανιψιός του Κάρολος Α΄ της Αυστρίας. (el)
Franz Joseph I. (* 18. August 1830 im Schloss Schönbrunn; † 21. November 1916 ebenda), mit vollem Namen Franz Joseph Karl, aus dem Haus Habsburg-Lothringen, war vom 2. Dezember 1848 bis zu seinem Tod Kaiser von Österreich, Apostolischer König von Ungarn und König von Böhmen. Mit einer Regierungszeit von nahezu 68 Jahren übertraf er jeden anderen Regenten seiner Dynastie. Nach den revolutionären Erhebungen von 1848 war sein Onkel Ferdinand I. als Kaiser nach Meinung der Dynastie zu schwach, die Regierung fortzusetzen. Franz Josephs Vater, Franz Karl von Österreich, verzichtete insbesondere durch Einfluss seiner Gattin Sophie Friederike von Bayern auf die Nachfolge. Daher trat der erst 18-jährige Franz Joseph am 2. Dezember 1848 auf Wunsch seiner Familie die Nachfolge als Kaiser von Österreich an. Er hob die Verfassungszugeständnisse auf und regierte ab 1851 zunächst absolutistisch und zentralistisch. Die militärischen Niederlagen im Sardinischen Krieg (1859) und im Deutschen Krieg (1866) zwangen ihn zur Verständigung mit den Magyaren (Ungarn) und zur Umwandlung des einheitlichen Kaisertums Österreich in zwei konstitutionelle Monarchien: Der Ausgleich von 1867 schuf die Doppelmonarchie Österreich-Ungarn als Realunion zweier Staaten. Außenpolitisch wuchs unter seiner Regierung der Gegensatz zu Russland in der Balkanfrage, während er sich immer enger an das Deutsche Kaiserreich anlehnte (Zweibund). Da sich Franz Joseph I. in Cisleithanien innenpolitisch föderalistischen Reformen verweigerte (in Transleithanien verweigerten sich die magyarischen Eliten), wurde der sich stetig vergrößernde Nationalitätenkonflikt die zentrale Problematik des Vielvölkerstaats. Die anhaltenden Spannungen auf dem Balkan und die starke Überschätzung von Österreich-Ungarns militärischen Möglichkeiten mündeten 1914 nach der Ermordung des Thronfolgers Franz Ferdinand in Franz Josephs Kriegserklärung an Serbien, die sich unter anderem auf Grund der Bündnisdynamik zum Ersten Weltkrieg entwickelte. Franz Joseph war mit Elisabeth von Österreich-Ungarn (genannt Sisi) – einer geborenen Wittelsbacherin – bis zu ihrem gewaltsamen Tod 1898 verheiratet. Ihr gemeinsamer Sohn Kronprinz Rudolf beging 1889 Suizid, sodass die Erbfolge an die Linie von Franz Josephs Bruder Karl Ludwig ging. Der Tod Franz Josephs am 21. November 1916 leitete, im Verein mit der militärischen Niederlage und den divergierenden nationalen Interessen der Völker, die Auflösung Österreich-Ungarns ein, die im Herbst 1918 stattfand. (de)
Francisko Jozefo la 1-a (n. la 18-an de aŭgusto 1830 en Vieno-Schönbrunn; m. la 21-an de novembro 1916 samloke), el la dinastio Habsburgo-Loreno, estis imperiestro de Aŭstrio de 1848 ĝis 1916 kaj apostola reĝo de Hungario de 1848 (kronita en 1867) ĝis 1916. Liaj gepatroj estis arkiduko (filo de Francisko la 1-a) kaj Sofia Vitelsbaĥa (filino de bavaria reĝo Maksimiliano la 1-a Jozefo). (eo)
Franz Joseph I or Francis Joseph I (German: Franz Joseph Karl, Hungarian: Ferenc József Károly, 18 August 1830 – 21 November 1916) was Emperor of Austria, King of Hungary, and the other states of the Habsburg monarchy from 2 December 1848 until his death on 21 November 1916. In the early part of his reign, his realms and territories were referred to as the Austrian Empire, but were reconstituted as the dual monarchy of the Austro-Hungarian Empire in 1867. From 1 May 1850 to 24 August 1866, Franz Joseph was also President of the German Confederation. In December 1848, Franz Joseph's uncle Emperor Ferdinand abdicated the throne at Olomouc, as part of Minister President Felix zu Schwarzenberg's plan to end the Revolutions of 1848 in Hungary. Franz Joseph then acceded to the throne. Largely considered to be a reactionary, he spent his early reign resisting constitutionalism in his domains. The Austrian Empire was forced to cede its influence over Tuscany and most of its claim to Lombardy–Venetia to the Kingdom of Sardinia, following the Second Italian War of Independence in 1859 and the Third Italian War of Independence in 1866. Although Franz Joseph ceded no territory to the Kingdom of Prussia after the Austrian defeat in the Austro-Prussian War, the Peace of Prague (23 August 1866) settled the German Question in favour of Prussia, which prevented the unification of Germany from occurring under the House of Habsburg. Franz Joseph was troubled by nationalism during his entire reign. He concluded the Austro-Hungarian Compromise of 1867, which granted greater autonomy to Hungary and created the dual monarchy of Austria-Hungary. He ruled peacefully for the next 45 years, but personally suffered the tragedies of the execution of his brother Emperor Maximilian I of Mexico in 1867, the suicide of his son Crown Prince Rudolf in 1889, the assassination of his wife Empress Elisabeth ("Sisi") in 1898, and the assassination of his nephew and heir-presumptive, Archduke Franz Ferdinand, in 1914. After the Austro-Prussian War, Austria-Hungary turned its attention to the Balkans, which was a hotspot of international tension because of conflicting interests of Austria with not only the Ottoman but also the Russian Empire. The Bosnian Crisis was a result of Franz Joseph's annexation in 1908 of Bosnia and Herzegovina, which had already been occupied by his troops since the Congress of Berlin (1878). On 28 June 1914, the assassination of his nephew Franz Ferdinand in Sarajevo resulted in Austria-Hungary's declaration of war against the Kingdom of Serbia, which was an ally of the Russian Empire. That activated a system of alliances declaring war on each other, which resulted in World War I. The Emperor died in 1916, after ruling his domains for almost 68 years. He was succeeded by his grandnephew Charles I & IV. (en)
Frantzisko Josef I.a (alemanez: Franz Joseph I., hungarieraz: I. Ferenc József, eslovenieraz: Franc Jožef I.; Schönbrunn jauregia, Viena, 1830eko abuztuaren 18a - Schönbrunn jauregia, Viena, 1916ko azaroaren 21a) 1848-1916 bitartean Austriako enperadorea eta Hungariako erregea izan zen. (eu)
Francisco José I de Austria (en alemán: Franz Joseph I.; Viena, 18 de agosto de 1830-Viena, 21 de noviembre de 1916) fue emperador de Austria, rey de Hungría y rey de Bohemia, entre otros títulos, desde el 2 de diciembre de 1848 hasta su muerte. Su reinado de casi 68 años es el sexto más prolongado de la historia europea, después de Luis XIV de Francia, Isabel II del Reino Unido y Juan II de Liechtenstein. Su lema personal era Viribus Unitis (‘Con unión de fuerzas’). (es)
François-Joseph Ier (en allemand Franz Joseph I.), né le 18 août 1830 à Vienne et mort le 21 novembre 1916 dans la même ville, est empereur d’Autriche et roi apostolique de Hongrie. Membre de la maison de Habsbourg-Lorraine, il règne sur l'Autriche et la Hongrie du 2 décembre 1848 au 21 novembre 1916. Du 1er mai 1850 au 24 août 1866, il occupe également la fonction de président de la Confédération germanique. Il détient le plus long règne en tant que souverain d'Autriche et de Hongrie, ainsi que le quatrième plus long règne de tous les pays de l'histoire européenne, après le roi de France Louis XIV, la reine Élisabeth II du Royaume-Uni et le prince Jean II de Liechtenstein, soit près de 68 ans. En décembre 1848, à la suite du Printemps des peuples et de la révolution autrichienne, l'empereur Ferdinand Ier abdiqua le trône, dans le cadre du plan du ministre-président Felix zu Schwarzenberg visant à mettre fin aux révolutions de 1848 en Hongrie. Cela permit à François-Joseph, neveu de Ferdinand, d'accéder au trône. Largement considéré comme un réactionnaire, François-Joseph a passé son règne à résister au constitutionnalisme dans ses domaines. L’Empire autrichien fut contraint de céder son influence sur la Toscane et l’essentiel de ses prétentions sur le royaume de Lombardie-Vénétie au royaume de Piémont-Sardaigne, à la suite de la deuxième guerre d'indépendance italienne en 1859 et de la troisième en 1866. Malgré la défaite de l'Empire après la guerre austro-prussienne, l'Autriche, avec la paix de Prague signée le 23 août 1866, ne céda aucun territoire au royaume de Prusse, mais dut abandonner ses prétentions à l'unification de l'Allemagne sous l'égide de la maison de Habsbourg. Le règne de François-Joseph a été troublé par le nationalisme dans plusieurs de ses territoires. Il conclut le compromis austro-hongrois de 1867, accordant une plus grande autonomie à la Hongrie et transformant l'empire autrichien en une double monarchie austro-hongroise. Il régna pacifiquement pendant 45 ans, mais il subit personnellement les tragédies de l'exécution de son frère, l'empereur Maximilien Ier du Mexique en 1867, de la mort dans des conditions mystérieuses de son fils et héritier, le prince Rodolphe en 1889, de l'assassinat de sa femme, l'impératrice Élisabeth (« Sissi ») en 1898, et de l'assassinat de son neveu et héritier présomptif, l'archiduc François-Ferdinand, en 1914. Après la guerre austro-prussienne, les intérêts de l’Autriche-Hongrie se sont portés vers les Balkans, point chaud de la tension internationale en raison de conflits d’intérêts avec l’Empire russe. La crise en Bosnie est le résultat de l'annexion de la Bosnie-Herzégovine par François-Joseph en 1908. Celle-ci était occupée par les troupes autrichiennes depuis le Congrès de Berlin en 1878. Le 28 juin 1914, l'assassinat à Sarajevo de l'archiduc François-Ferdinand, son neveu et héritier présomptif, aboutit à la déclaration de guerre au royaume de Serbie, allié de l'Empire russe. Cela déclenche le système d'alliances qui débouche sur la Première Guerre mondiale. François-Joseph décède le 21 novembre 1916, après avoir régné sur l'Autriche pendant près de 68 ans. Son petit-neveu Charles lui succède. (fr)
Franz Josef I (bahasa Jerman: Franz Josef Karl; 18 Agustus 1830 – 21 November 1916) adalah Kaisar Austria dan Raja Bohemia dari tahun 1848 hingga 1916, serta Raja Apostolik Hongaria dari 1867 hingga 1916. Ia berasal dari Dinasti Habsburg. Putra tertua dari Adipati Agung , yang merupakan saudara Kaisar Ferdinand I, Franz juga adalah kakak Maximilian I dari Meksiko. Pada usia 13 tahun ia memulai karier sebagai kolonel dalam angkatan bersenjata Austria. Ia menjadi Kaisar Austria saat Ferdinand turun takhta pada akhir Revolusi 1848, pada tanggal 2 Desember 1848. Tahun 1854, Franz Josef menikahi Putri Elisabeth dari Bayern. Putra semata wayang mereka, , bunuh diri pada tahun 1889. Saat Perang Dunia I pecah, Austria-Hongaria bersekutu dengan Jerman, tetapi tentara mereka ternyata tidak memiliki persiapan dan peralatan yang memadai. Salah satu penyebabnya adalah sikap Franz Josef yang konservatif. Ia menolak saran agar para tentara mendapatkan persenjataan yang baru (dalam kasus ini, tank). Ketiga anaknya yang lain adalah (1855 - 1858), (1856 - 1932), dan (1868 - 1924). (in)
フランツ・ヨーゼフ1世（ドイツ語: Franz Joseph I.、1830年8月18日 - 1916年11月21日）は、オーストリア皇帝（在位：1848年 - 1916年）。ハンガリー国王などを兼ねた。全名はフランツ・ヨーゼフ・カール・フォン・ハプスブルク＝ロートリンゲン（ドイツ語: Franz Joseph Karl von Habsburg-Lothringen）。ハンガリー国王としてはフェレンツ・ヨージェフ1世（ハンガリー語: I. Ferenc József）、オーストリア帝国内のベーメン国王としてはフランティシェク・ヨゼフ1世（チェコ語: František Josef I.）である。 68年に及ぶ長い在位と、国民からの絶大な敬愛から、オーストリア帝国（オーストリア＝ハンガリー帝国）の「国父」とも称された。晩年は「不死鳥」とも呼ばれ、オーストリアの象徴的存在でもあった。皇后は美貌で知られるエリーザベトである。後継者となった最後の皇帝カール1世は統治期間が2年に満たなかったため、しばしばオーストリア帝国の実質的な「最後の」皇帝と呼ばれる。 (ja)
Francesco Giuseppe I d'Austria (in tedesco Franz Joseph I. von Österreich; Vienna, 18 agosto 1830 – Vienna, 21 novembre 1916) è stato un sovrano austriaco. Fu Imperatore d'Austria, Re d'Ungheria e Re di Boemia dal 1848 alla morte; inoltre, dal 1850 al 1866 fu presidente della Confederazione germanica. Regnò sul neo riformato Impero austro-ungarico dal 1867, mentre sul Regno Lombardo-Veneto fino al 1866. Apparteneva alla casa d'Asburgo-Lorena e fu di fatto l'ultimo vero sovrano assoluto europeo per diritto divino fino alla morte, nonché l'ultimo grande rappresentante dell'impero asburgico. Nel dicembre 1848 suo zio Ferdinando I, ritenuto troppo debole per affrontare la crisi politica, abdicò al trono presso la città di Olomouc, come parte del piano del principe Felix Schwarzenberg per domare le rivoluzioni in Ungheria. Questo permise al diciottenne Francesco Giuseppe di accedere al trono dopo che il padre, Francesco Carlo d'Asburgo-Lorena, ebbe rinunciato alla successione; venne incoronato imperatore d'Austria il 2 dicembre 1848, su richiesta della sua famiglia. Il suo regno di quasi 68 anni ha superato la durata di ogni altro sovrano della sua dinastia, ma le scelte di governo in politica interna ed estera, ritenute reazionarie, lo imposero come il responsabile del disgregamento e della dissoluzione dell'Impero austro-ungarico. Monarca autoritario di stile feudale, per salvare il passato, abrogò nel 1851 le concessioni costituzionali e instaurò un regime assolutista e centralista. Il suo regno fu travagliato dalle spinte nazionaliste all'interno dell'impero. Le sconfitte militari nella seconda guerra d'indipendenza italiana (del 1859) e nella guerra austro-prussiana (del 1866) lo videro costretto a scendere a patti con i magiari e convertire l'Impero austriaco in due monarchie costituzionali: il compromesso del 1867 creò la doppia monarchia austro-ungarica come una vera e propria unione di due Stati, ponendosi in una situazione di neutralità che durò per più di 40 anni. Sotto il suo regno crebbe l'opposizione alla crescente influenza della Russia nei Balcani, mentre si avvicinò all'Impero tedesco, firmando la Duplice alleanza. Il rifiuto di avviare un processo di riforme nella Cisleitania da parte di Francesco Giuseppe, nelle Terre della Corona di Santo Stefano, il non riconoscimento dell'élite magiara e il sempre più ampio conflitto tra le diverse nazionalità avviarono l'impero verso il collasso. Le tensioni in atto nei Balcani e la sovrastima delle forze militari dell'Austria-Ungheria condussero l'Austria nell'estate 1914 a dichiarare guerra alla Serbia, atto che portò, nel quadro del meccanismo di alleanze tra potenze europee, a scatenare la prima guerra mondiale. Nella vita privata visse molte tragedie: la fucilazione in Messico del fratello Massimiliano (nel 1867); la morte del suo unico figlio maschio ed erede, Rodolfo (nel 1889); la morte del fratello Carlo Ludovico (nel 1896); l'omicidio della moglie Sissi (nel 1898); l'assassinio del nipote Francesco Ferdinando a Sarajevo (nel 1914). Alla sua morte, nel 1916, seguì la sconfitta militare austro-tedesca nella Grande Guerra: i divergenti interessi nazionali dei popoli e la cacciata degli Asburgo-Lorena dall'Austria con la proclamazione della repubblica portarono alla dissoluzione dell'Impero il 3 aprile 1919. (it)
Frans Jozef Karel (Duits: Franz Joseph Karl; Hongaars: Ferenc József Károly) (Schloss Schönbrunn, Wenen, 18 augustus 1830 — aldaar, 21 november 1916) was van 1848 tot 1916 keizer van Oostenrijk en apostolisch koning van Hongarije (na 1867 bekend als Oostenrijk-Hongarije). Hij was een zoon van Frans Karel van Oostenrijk, een jongere broer van keizer Ferdinand I. (nl)
( 같은 이름을 가진 다른 사람에 대해서는 프란츠 요제프 1세 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 프란츠 요제프 1세(독일어: Franz Joseph I, 1830년 8월 18일 - 1916년 11월 21일)는 오스트리아 제국(재위: 1848년 ~ 1867년) 및 오스트리아-헝가리 제국(재위: 1867년 ~ 1916년)의 황제이다. 보헤미아의 국왕 프란티셰크 요세프 1세(체코어: František Josef I.), 헝가리와 크로아티아의 국왕 페렌츠 요제프 1세(헝가리어: I. Ferenc József, 슬로바키아어: František Jozef I. 프란티셰크 요제프 1세, 크로아티아어: Franjo Josip I. 프라뇨 요시프 1세)에 해당한다. 1866년까지는 독일의 군주였으나 프로이센의 빌헬름 1세에게 빼앗겼다. 준식민지로 영향력을 행사하던 세르비아인들과 갈등을 빚다가 1914년에는 세르비아를 침공, 제1차 세계 대전을 일으켰다. 항상 백발의 노장의 모습을 하고 있었다는 그는 68년의 재위 기간 동안 전제 군주로서의 책임을 훌륭하게 완수하였으며, 종이에 여유분이 없으면 공문서조차도 이면지로 사용할 정도로 근면 검소하였다. (ko)
Franciszek Józef I (niem. Franz Joseph; węg. Ferenc József; ur. 18 sierpnia 1830 w pałacu Schönbrunn koło Wiednia, zm. 21 listopada 1916 tamże) – przedstawiciel domu habsbursko-lotaryńskiego, w latach 1848–1916 cesarz Austrii i król Węgier, król Czech i król Chorwacji, w latach 1848–1866 Prezydent Związku Niemieckiego. (pl)
Francisco José I, Alemão: Franz Joseph I.; (Viena, 18 de agosto de 1830 – Viena, 21 de novembro de 1916) foi o Imperador da Áustria e Rei da Hungria, Croácia e Boêmia de 1848 até à data da sua morte. De maio de 1850 a agosto de 1866, também foi presidente da Confederação Germânica. Restabeleceu a ordem no império e restaurou o domínio da Áustria na Confederação Germânica. Seu reinado, que durou 67 anos e 355 dias, é o quarto mais longo da história europeia, depois de Luís XIV de França, de Isabel II do Reino Unido, e de João II de Liechtenstein e o sexto entre os monarcas com reinados mais longos no mundo. É o mais famoso monarca europeu do Século XIX, atrás apenas de Napoleão I da França. (pt)
Frans Josef (tyska: Franz Joseph I, ungerska: I. Ferenc József), född 18 augusti 1830 på Schönbrunn i Wien, död 21 november 1916 på Schönbrunn, var kejsare av Österrike från 1848 och kung av Ungern från 1867 fram till sin död 1916. Han besteg tronen i Österrike sedan hans farbror, Ferdinand I av Österrike, abdikerat till följd av oroligheterna 1848. Hans far hade avsagt sig rätten till tronen redan tidigare, efter påtryckningar från sin fru, Sofia, som ansåg att sonen var bättre lämpad. Han besegrades i kriget mot Sardinien 1859 och mot Preussen 1866. Dessa båda förluster resulterade i 1867 års författningsreform (Ausgleich), vilket bland annat innebar att det ungerska kungadömet återupprättades, i union med Österrike. Med 68 år på tronen är Franz Joseph den monark som regerat tredjen längst tid som myndig i världshistorien, efter Bhumibol Adulyadej och Elizabeth II. (sv)
Фра́нц Ио́сиф I (нем. Franz Joseph I., венг. I. Ferenc József, чеш. František Josef I.; 18 августа 1830, дворец Шёнбрунн, Вена — 21 ноября 1916, дворец Шёнбрунн, Вена) — император Австрии и король Богемии со 2 декабря 1848 года, Апостолический король Венгрии со 2 декабря 1848 по 14 апреля 1849 года (1-й раз) и с 13 августа 1849 (2-й раз). С 15 марта 1867 года — глава двуединого государства — Австро-Венгерской монархии. С 1 мая 1850 года по 24 августа 1866 года был также Германского союза. Правление Франца Иосифа продолжалось 68 лет и стало одним из самых долгих в мировой истории. Являлся самым долго правящим главой государства в мире с 22 января 1901 года, после кончины королевы Великобритании — Виктории и вплоть до своей смерти 21 ноября 1916 года от пневмонии. Старший сын эрцгерцога Франца Карла — сына императора Франца II и младшего брата императора Фердинанда I. Мать — принцесса София Баварская. В ходе Австрийской революции 1848 года его дядя отрёкся от престола, а отец отказался от прав наследования в пользу сына, и 18-летний Франц Иосиф I оказался во главе многонациональной державы Габсбургов. (ru)
弗朗茨·約瑟夫一世（德語：Franz Josef I；匈牙利語：I. Ferenc József；1830年8月18日－1916年11月21日），奥地利皇帝兼匈牙利國王(1848年－1916年在位)，德意志邦聯主席 (1850年－1866年在位)。在他近68年的統治中，獲得大多數國民的敬愛，因此在晚年被尊稱為奥匈帝国"国父"。 (zh)
Франц Йосиф I (нім. Franz Joseph I., угор. I. Ferenc József; 18 серпня 1830 — 21 листопада 1916, Відень) — імператор Австрійської імперії і король Богемії з 2 грудня 1848 року, апостольний король Угорщини з 2 грудня 1848 до 14 квітня 1849 року (1-й раз) та з 13 серпня 1849 року (2-й раз); король Галичини та Володимирії; великий герцог Буковини; з 15 березня 1867 року — голова двоєдиної держави — Австро-Угорської монархії. Правив 68 років; його правління — епоха в історії народів, що входили до складу Дунайської монархії. Старший син ерцгерцога Франца Карла, сина Франца II та молодшого брата Фердинанда I. Мати — Софія Баварська. У ході австрійської революції 1848 року його дядько зрікся престолу, батько відмовився від права спадщини, 18-річний Франц Йосиф опинився на чолі багатонаціональної монархії Габсбургів. (uk)

dbp:name

Franz Joseph I of Austria (en)
Franz Joseph I (en)
Ferenc József I of Hungary (en)
Franz Joseph I of Austria-Hungary (en)

dbp:spouse

1854 (xsd:integer)
1898 (xsd:integer)
(en)
d (en)
Duchess Elisabeth in Bavaria]] (en)

dcterms:subject

rdfs:comment

Francisko Jozefo la 1-a (n. la 18-an de aŭgusto 1830 en Vieno-Schönbrunn; m. la 21-an de novembro 1916 samloke), el la dinastio Habsburgo-Loreno, estis imperiestro de Aŭstrio de 1848 ĝis 1916 kaj apostola reĝo de Hungario de 1848 (kronita en 1867) ĝis 1916. Liaj gepatroj estis arkiduko (filo de Francisko la 1-a) kaj Sofia Vitelsbaĥa (filino de bavaria reĝo Maksimiliano la 1-a Jozefo). (eo)
Frantzisko Josef I.a (alemanez: Franz Joseph I., hungarieraz: I. Ferenc József, eslovenieraz: Franc Jožef I.; Schönbrunn jauregia, Viena, 1830eko abuztuaren 18a - Schönbrunn jauregia, Viena, 1916ko azaroaren 21a) 1848-1916 bitartean Austriako enperadorea eta Hungariako erregea izan zen. (eu)
Francisco José I de Austria (en alemán: Franz Joseph I.; Viena, 18 de agosto de 1830-Viena, 21 de noviembre de 1916) fue emperador de Austria, rey de Hungría y rey de Bohemia, entre otros títulos, desde el 2 de diciembre de 1848 hasta su muerte. Su reinado de casi 68 años es el sexto más prolongado de la historia europea, después de Luis XIV de Francia, Isabel II del Reino Unido y Juan II de Liechtenstein. Su lema personal era Viribus Unitis (‘Con unión de fuerzas’). (es)
フランツ・ヨーゼフ1世（ドイツ語: Franz Joseph I.、1830年8月18日 - 1916年11月21日）は、オーストリア皇帝（在位：1848年 - 1916年）。ハンガリー国王などを兼ねた。全名はフランツ・ヨーゼフ・カール・フォン・ハプスブルク＝ロートリンゲン（ドイツ語: Franz Joseph Karl von Habsburg-Lothringen）。ハンガリー国王としてはフェレンツ・ヨージェフ1世（ハンガリー語: I. Ferenc József）、オーストリア帝国内のベーメン国王としてはフランティシェク・ヨゼフ1世（チェコ語: František Josef I.）である。 68年に及ぶ長い在位と、国民からの絶大な敬愛から、オーストリア帝国（オーストリア＝ハンガリー帝国）の「国父」とも称された。晩年は「不死鳥」とも呼ばれ、オーストリアの象徴的存在でもあった。皇后は美貌で知られるエリーザベトである。後継者となった最後の皇帝カール1世は統治期間が2年に満たなかったため、しばしばオーストリア帝国の実質的な「最後の」皇帝と呼ばれる。 (ja)
Frans Jozef Karel (Duits: Franz Joseph Karl; Hongaars: Ferenc József Károly) (Schloss Schönbrunn, Wenen, 18 augustus 1830 — aldaar, 21 november 1916) was van 1848 tot 1916 keizer van Oostenrijk en apostolisch koning van Hongarije (na 1867 bekend als Oostenrijk-Hongarije). Hij was een zoon van Frans Karel van Oostenrijk, een jongere broer van keizer Ferdinand I. (nl)
( 같은 이름을 가진 다른 사람에 대해서는 프란츠 요제프 1세 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 프란츠 요제프 1세(독일어: Franz Joseph I, 1830년 8월 18일 - 1916년 11월 21일)는 오스트리아 제국(재위: 1848년 ~ 1867년) 및 오스트리아-헝가리 제국(재위: 1867년 ~ 1916년)의 황제이다. 보헤미아의 국왕 프란티셰크 요세프 1세(체코어: František Josef I.), 헝가리와 크로아티아의 국왕 페렌츠 요제프 1세(헝가리어: I. Ferenc József, 슬로바키아어: František Jozef I. 프란티셰크 요제프 1세, 크로아티아어: Franjo Josip I. 프라뇨 요시프 1세)에 해당한다. 1866년까지는 독일의 군주였으나 프로이센의 빌헬름 1세에게 빼앗겼다. 준식민지로 영향력을 행사하던 세르비아인들과 갈등을 빚다가 1914년에는 세르비아를 침공, 제1차 세계 대전을 일으켰다. 항상 백발의 노장의 모습을 하고 있었다는 그는 68년의 재위 기간 동안 전제 군주로서의 책임을 훌륭하게 완수하였으며, 종이에 여유분이 없으면 공문서조차도 이면지로 사용할 정도로 근면 검소하였다. (ko)
Franciszek Józef I (niem. Franz Joseph; węg. Ferenc József; ur. 18 sierpnia 1830 w pałacu Schönbrunn koło Wiednia, zm. 21 listopada 1916 tamże) – przedstawiciel domu habsbursko-lotaryńskiego, w latach 1848–1916 cesarz Austrii i król Węgier, król Czech i król Chorwacji, w latach 1848–1866 Prezydent Związku Niemieckiego. (pl)
Francisco José I, Alemão: Franz Joseph I.; (Viena, 18 de agosto de 1830 – Viena, 21 de novembro de 1916) foi o Imperador da Áustria e Rei da Hungria, Croácia e Boêmia de 1848 até à data da sua morte. De maio de 1850 a agosto de 1866, também foi presidente da Confederação Germânica. Restabeleceu a ordem no império e restaurou o domínio da Áustria na Confederação Germânica. Seu reinado, que durou 67 anos e 355 dias, é o quarto mais longo da história europeia, depois de Luís XIV de França, de Isabel II do Reino Unido, e de João II de Liechtenstein e o sexto entre os monarcas com reinados mais longos no mundo. É o mais famoso monarca europeu do Século XIX, atrás apenas de Napoleão I da França. (pt)
弗朗茨·約瑟夫一世（德語：Franz Josef I；匈牙利語：I. Ferenc József；1830年8月18日－1916年11月21日），奥地利皇帝兼匈牙利國王(1848年－1916年在位)，德意志邦聯主席 (1850年－1866年在位)。在他近68年的統治中，獲得大多數國民的敬愛，因此在晚年被尊稱為奥匈帝国"国父"。 (zh)
فرانز جوزيف الأول (بالألمانية: Franz Joseph I)‏ (‏18 أغسطس 1830 – 21 نوفمبر 1916) إمبراطور النمسا-المجر، وُلد في قصر في فيينا كأكبر أبناء الأرشدوق فرانز كارل، تولى مقاليد الحكم في عام 1848 وتزوج في سنة 1853 من إليزابيث من بافاريا. بعد الحرب النمساوية البروسية، وجهت النمسا-المجر اهتمامها إلى البلقان، والتي كانت نقطة ساخنة وحساسة للتوتر الدولي بسبب تضارب المصالح مع الإمبراطورية الروسية. كانت الأزمة البوسنية نتيجة لضم فرانز جوزيف للبوسنة والهرسك في عام 1908، والتي احتلتها قواته منذ مؤتمر برلين (1878). (ar)
Francesc Josep I d'Àustria (Viena, Imperi Austríac 1830 - íd., Imperi austrohongarès 1916) fou emperador d'Àustria, rei de Bohèmia i Hongria entre 1846 i 1916, esdevenint el penúltim sobirà d'una de les famílies més importants de la història europea, la Dinastia Habsburg. Francesc Josep va morir el 21 de novembre de 1916, després de governar durant gairebé 68 anys com un dels monarques més longeus de la història moderna. El va succeir el seu renebot Carles, que va regnar fins al col·lapse de l'Imperi després de la seva derrota el 1918. (ca)
František Josef I. (18. srpna 1830 zámek Schönbrunn, Vídeň – 21. listopadu 1916 tamtéž) z rodu Habsbursko-lotrinského byl v letech 1848–1916 císař rakouský, král český (nekorunovaný) a uherský (korunovace 1867), král lombardský a benátský, dalmatský, chorvatský, slavonský atd. Vládl téměř 68 let, což ho řadí mezi nejdéle efektivně vládnoucí panovníky světové historie. Pro jeho povahu byla typická velká píle, se kterou plnil své panovnické povinnosti, a konzervativní smýšlení. (cs)
Ο Φραγκίσκος Ιωσήφ Α΄ (γερμανικά: Franz Joseph I, ουγγρικά: Ferenc József Károly, 18 Αυγούστου 1830 - 21 Νοεμβρίου 1916) ήταν ο Αυτοκράτορας της Αυστρίας, ο Βασιλιάς της Ουγγαρίας και άλλων κρατών της από τις 2 Δεκεμβρίου 1848 μέχρι τον θάνατο του στις 21 Νοεμβρίου 1916. Από την 1 Μαΐου 1850 μέχρι της 24 Αυγούστου 1866 ήταν επίσης πρόεδρος της Γερμανικής Συνομοσπονδίας. Υπήρξε ο μακροβιότερος ηγεμόνας της Αυστροουγγρικής Αυτοκρατορίας. (el)
Franz Joseph I. (* 18. August 1830 im Schloss Schönbrunn; † 21. November 1916 ebenda), mit vollem Namen Franz Joseph Karl, aus dem Haus Habsburg-Lothringen, war vom 2. Dezember 1848 bis zu seinem Tod Kaiser von Österreich, Apostolischer König von Ungarn und König von Böhmen. Mit einer Regierungszeit von nahezu 68 Jahren übertraf er jeden anderen Regenten seiner Dynastie. Der Tod Franz Josephs am 21. November 1916 leitete, im Verein mit der militärischen Niederlage und den divergierenden nationalen Interessen der Völker, die Auflösung Österreich-Ungarns ein, die im Herbst 1918 stattfand. (de)
Franz Joseph I or Francis Joseph I (German: Franz Joseph Karl, Hungarian: Ferenc József Károly, 18 August 1830 – 21 November 1916) was Emperor of Austria, King of Hungary, and the other states of the Habsburg monarchy from 2 December 1848 until his death on 21 November 1916. In the early part of his reign, his realms and territories were referred to as the Austrian Empire, but were reconstituted as the dual monarchy of the Austro-Hungarian Empire in 1867. From 1 May 1850 to 24 August 1866, Franz Joseph was also President of the German Confederation. (en)
François-Joseph Ier (en allemand Franz Joseph I.), né le 18 août 1830 à Vienne et mort le 21 novembre 1916 dans la même ville, est empereur d’Autriche et roi apostolique de Hongrie. Membre de la maison de Habsbourg-Lorraine, il règne sur l'Autriche et la Hongrie du 2 décembre 1848 au 21 novembre 1916. Du 1er mai 1850 au 24 août 1866, il occupe également la fonction de président de la Confédération germanique. François-Joseph décède le 21 novembre 1916, après avoir régné sur l'Autriche pendant près de 68 ans. Son petit-neveu Charles lui succède. (fr)
Franz Josef I (bahasa Jerman: Franz Josef Karl; 18 Agustus 1830 – 21 November 1916) adalah Kaisar Austria dan Raja Bohemia dari tahun 1848 hingga 1916, serta Raja Apostolik Hongaria dari 1867 hingga 1916. Ia berasal dari Dinasti Habsburg. Saat Perang Dunia I pecah, Austria-Hongaria bersekutu dengan Jerman, tetapi tentara mereka ternyata tidak memiliki persiapan dan peralatan yang memadai. Salah satu penyebabnya adalah sikap Franz Josef yang konservatif. Ia menolak saran agar para tentara mendapatkan persenjataan yang baru (dalam kasus ini, tank). (in)
Francesco Giuseppe I d'Austria (in tedesco Franz Joseph I. von Österreich; Vienna, 18 agosto 1830 – Vienna, 21 novembre 1916) è stato un sovrano austriaco. Fu Imperatore d'Austria, Re d'Ungheria e Re di Boemia dal 1848 alla morte; inoltre, dal 1850 al 1866 fu presidente della Confederazione germanica. Regnò sul neo riformato Impero austro-ungarico dal 1867, mentre sul Regno Lombardo-Veneto fino al 1866. Apparteneva alla casa d'Asburgo-Lorena e fu di fatto l'ultimo vero sovrano assoluto europeo per diritto divino fino alla morte, nonché l'ultimo grande rappresentante dell'impero asburgico. (it)
Frans Josef (tyska: Franz Joseph I, ungerska: I. Ferenc József), född 18 augusti 1830 på Schönbrunn i Wien, död 21 november 1916 på Schönbrunn, var kejsare av Österrike från 1848 och kung av Ungern från 1867 fram till sin död 1916. Han besteg tronen i Österrike sedan hans farbror, Ferdinand I av Österrike, abdikerat till följd av oroligheterna 1848. Hans far hade avsagt sig rätten till tronen redan tidigare, efter påtryckningar från sin fru, Sofia, som ansåg att sonen var bättre lämpad. (sv)
Фра́нц Ио́сиф I (нем. Franz Joseph I., венг. I. Ferenc József, чеш. František Josef I.; 18 августа 1830, дворец Шёнбрунн, Вена — 21 ноября 1916, дворец Шёнбрунн, Вена) — император Австрии и король Богемии со 2 декабря 1848 года, Апостолический король Венгрии со 2 декабря 1848 по 14 апреля 1849 года (1-й раз) и с 13 августа 1849 (2-й раз). С 15 марта 1867 года — глава двуединого государства — Австро-Венгерской монархии. С 1 мая 1850 года по 24 августа 1866 года был также Германского союза. Правление Франца Иосифа продолжалось 68 лет и стало одним из самых долгих в мировой истории. (ru)
Франц Йосиф I (нім. Franz Joseph I., угор. I. Ferenc József; 18 серпня 1830 — 21 листопада 1916, Відень) — імператор Австрійської імперії і король Богемії з 2 грудня 1848 року, апостольний король Угорщини з 2 грудня 1848 до 14 квітня 1849 року (1-й раз) та з 13 серпня 1849 року (2-й раз); король Галичини та Володимирії; великий герцог Буковини; з 15 березня 1867 року — голова двоєдиної держави — Австро-Угорської монархії. Правив 68 років; його правління — епоха в історії народів, що входили до складу Дунайської монархії. (uk)

foaf:depiction

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:monarch of