| dbo:abstract |
هذه القائمة تحتوي على الملوك الذين حكموا الأراضي الألمانية منذ العصور الوسطى بعد تقسيم إمبراطورية الفرنجة في 843 (بحيث تم إنشاء مملكة الفرنجة الشرقية) حتى انهيار الإمبراطورية الألمانية في 1918، وأيضا شملت القائمة رؤساء مختلف الاتحادات الألمانية التي جاءت بعد انهيار الإمبراطورية الرومانية المقدسة في 1806؛ وأيضا رئيس كونفدرالي الشمالي بين 1867 حتى 1871. إذا كنت زوجاتهن أنظر قائمة ملكات ألمانيا. (ar) Els reis germànics, també coneguts com a reis d'Alemanya, governaren el Regne d'Alemanya: estat creat amb la zona oriental de l'Imperi Carolingi pel Tractat de Verdun de 843 i que continuà ininterromput fins que el 1806 fou succeït per la república de Weimar. Posteriorment, els estats alemanys individuals van formar diverses confederacions i s'unien en l'imperi Alemany de 1871. La monarquia finalment acabava amb l'abdicació del Kaiser Guillem II el 1918. Al llarg de la seva història, el seu abast varia considerablement, incloent-hi no només la majoria de l'Alemanya moderna, sinó també d'Àustria, Eslovènia, Suïssa, els Països Baixos, la República Txeca, parts orientals de França, del nord Itàlia i de Polònia occidental. (ca) Αυτός είναι ένας κατάλογος των μοναρχών που ηγεμόνευσαν στις Γερμανικές επικράτειες τις κεντρικής Ευρώπης από τη διάσπαση της Φραγκίας το 843 (με την οποία δημιουργήθηκε ξεχωριστό Ανατολικό Φραγκικό Βασίλειο), μέχρι το τέλος της Αυτοκρατορικής Γερμανίας το 1918. Περιλαμβάνει επίσης τις διάφορες Γερμανικές συνομοσπονδίες μετά την κατάρρευση της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας του Γερμανικού Έθνους το 1806. (el) This is a list of monarchs who ruled over East Francia, and the Kingdom of Germany (Regnum Teutonicum), from the division of the Frankish Empire in 843 and the collapse of the Holy Roman Empire in 1806 until the collapse of the German Empire in 1918. (en) Cet article dresse la liste des souverains ayant régné sur le territoire formant actuellement l'État allemand. Pour la plupart de ces souverains, avant la dissolution du Saint-Empire, les territoires de langue allemande ou Allemagne (Deutschland) ne constituaient qu'une partie des régions sous leur souveraineté. Elle regroupe les rois de Francie orientale, les rois de Germanie, les empereurs à l'époque du Saint-Empire romain, les présidents des différentes confédérations ainsi que les empereurs allemands. * Pour les rois des Romains, voir Roi des Romains * Pour seulement les empereurs romains du Saint-Empire, voir la liste des souverains du Saint-Empire. (fr) Liostaíonn an t-airteagal seo monarcaí na Gearmáine, iad siúd a rialaigh na críocha i Lár na hEorpa ina labhraítí an Ghearmáinis ó chruthú Ríocht na nOir-Fhrancach (Ríocht Lughaidh) sa bhliain 843 go dtí deireadh Impireacht na Gearmáine sa bhliain 1918. Áiríonn sé freisin cinnirí Chónaidhmeanna éagsúla na Gearmáine tar éis titim na hImpireachta Naofa Rómhánaí, sa bhliain 1806. Tá an caidreamh idir an teideal "rí" agus "impire" sa cheantar ar a dtugtar an Ghearmáin sa lá atá inniu ann díreach chomh casta le stair agus struchtúr na hImpireachta Naofa Rómhánaí í féin. Bhí ann roimh Impireacht na Gearmáine. 1. * Cuireadh tús le Ríocht na Gearmáine tar éis Conradh Verdun, sa bhliain 843, nuair scoilteadh . Cruthaíodh an Ríocht Oir-Fhrancach nó Ríocht Lughaidh as oirthear na ríochta agus thug na ríthe rex Francorum orthu féin, sé sin 'rí na bhFranc agus níos déanaí 'rex' amháin. Ní raibh aon tagairt do "Gearmánaigh", rud a léireofaí teacht chun cinn náisiún Gearmánach de chineál éigin, go dtí an aonú haois déag, nuair a thagair an Pápa dá namhaid Anraí IV mar 'rex teutonicorum', nó rí na nGearmánach', d'fhonn é a bhrandáil mar eachtrannach. D'aisfhreagair na ríthe go seasta ag baint úsáide as an teideal 'Rex Romanorum', 'Rí na Rómhánach', chun béim a leagan ar a riail uilíoch fiú sula raibh Impireacht acu. D'fhan an teideal seo leo go dtí deireadh na hImpireachta sa bhliain 1806. 2. * Ní raibh Ríocht na Gearmáine go hiomlán oidhreachtúil; in áit, bhí an tsinsearacht ina ceann amháin de na fachtóirí a chinneadh comharbas na ríthe. Thoghadh na huaisle an rí go foirmiúil, ag leanúint le traidisiún na bhFranc. De réir a chéile, is ar an ngrúpa prionsaí ar a dtugtar na toghthóirí (Gearmáinis: Die Kurfürsten) amháin a leagadh an phribhléid agus thug an sa bhliain 1356 sainmhíniú foirmiúil ar imeachtaí an toghcháin. 3. * Sa Mheán-Aois, níor ghlac an rí leis an teideal "Impire" (ón bhliain 982 ba é an teideal iomlán ná Imperator Augustus Romanorum, Impire Urramach na Rómhánach) go dtí gur bhronn an Pápa an choróin air. Ar dtús, bhí air Coróin Iarainn na Lombairde (Corona Ferrea) a fháil, tar éis sin ghlac sé an teideal rex Italiae, . Ina dhiaidh sin uilig, bheadh air dul ar aghaidh go dtí an Róimh agus bhronnadh an Pápa Coróin na hImpireachta air. 4. * Ba é an chéad rí a d'iompraigh an teideal Impire-tofa. Tar éis gur theip ar a iarracht chun máirseáil go dtí an Róimh sa bhliain 1508 agus an choróin a fháil ón Phápa, d'fhógair sé féin ina Impire-tofa le toiliú an Phápa. Ghlac a chomharba Séarlas V leis an teideal Impire-tofa freisin i ndiaidh a chorónú sa bhliain 1520 go dtí gur bhronn an Pápa coróin na hImpireachta air sa bhliain 1530. Ó ar aghaidh, bhí gach Impire ina Impire-tofa, ach de ghnáth thagraítí dóibh mar Impirí. Ag an am céanna, thagraítí dóibh siúd a bhí tofa ina gcomharbaí mar Rí na Rómhánach, má bhí siad tofa ag coláiste na dToghthóirí le linn a réamhtheachtaí bheith beo. (ga) 本項は東フランク王国とドイツ王国の君主の一覧である。843年のフランク王国分割から1918年のドイツ帝国解体までを含み、また1806年の神聖ローマ帝国から1871年のドイツ帝国成立までに存在した様々なドイツ連邦の元首も含む。 (ja) 독일의 군주는 843년 베르됭 조약으로 카롤링거 제국의 동쪽이 동 프랑크 왕국으로 분리된 이후 1918년 독일에서 제정이 폐지될 때까지 존재했다. 동프랑크 왕국은 신성 로마 제국으로 발전했고, 신성 로마 제국은 독일 연방으로 계승되었다. 여러 소공국, 분국, 제후국 등으로 쪼개진 독일의 여러 나라들은 1871년 오스트리아를 제외하고 독일 제국으로 통합되었고 독일 제국은 1918년까지 존속하다가 바이마르 공화국으로 바뀌면서 사라졌다. (ko) Questo è l'elenco dei sovrani di Germania, dall'843 (Trattato di Verdun) al 1918. (it) Po śmierci Ludwika I i trwającym w latach 840–843 sporze pomiędzy braćmi (władzę sprawował oficjalnie tylko najstarszy z synów Ludwika cesarz Lotar I) państwo Franków zostaje podzielone (traktat w Verdun z sierpnia 843 r.) pomiędzy synów Ludwika I na: * państwo Franków Zachodnich – (Królowie Franków Zachodnich) * państwa Franków Środkowych – (Królowie Franków Środkowych); * państwo Franków Wschodnich (pl) В данной статье содержится список монархов следующих государств и союзов, объединяющих территорию Германии: * Короли Восточно-Франкского королевства (843 — X век); * Императоры Священной Римской империи; * Имперские викарии Священной Римской империи (XV—XVIII века); * Протекторы Рейнского союза (1806—1813); * Президенты Германского союза (1815—1866); * Президенты Северогерманского союза (1866—1871); * Императоры Германской империи (1871—1918) (ru) Detta är en lista över Tysklands statsöverhuvuden. (sv) A relação entre o título de rei e imperador na área que é hoje chamada de Alemanha é tão complexa quanto a história e a estrutura do próprio Sacro Império Romano-Germânico. O Império Carolíngio começou quando o Carlos Magno foi coroado Imperator Romanorum ("imperador dos romanos") em 800 pelo papa Leão III. Entretanto, com a morte de seu filho Luís, o Piedoso (que reviveu o título romano Augustus) em 840 e a divisão do império, o título de imperador foi passado ao reino franco central que originou-se da divisão: a Lotaríngia. Mas, Oto I, rei da Germânia, ao ser coroado imperador [Augustus] pelo papa João XI em 2 de fevereiro de 962, fez o título imperial passar ao antigo reino franco oriental (conhecido como Germânia desde 919), criando o Sacro Império Romano-Germânico. O Reino da Germânia começou como a seção oriental do Império Carolíngio, que foi dividido pelo Tratado de Verdun em 843 (enquanto que a seção ocidental formou a França). Os governantes da área oriental passaram a se intitular Rex Francorum ("rei dos francos") e mais tarde simplesmente rex. Uma referência aos germanos, indicando o surgimento de algum tipo de "nação germânica", só apareceu depois do século XI, quando o papa se referiu ao seu inimigo Henrique IV como rex teutonicorum (rei dos Teutões), a fim de o rotular como estrangeiro. Os reis reagiram a isto usando constantemente o título de Rex Romanorum, ("Rei dos Romanos"), para enfatizar seu governo universal mesmo antes de se tornarem imperadores. Este título permaneceu até o fim do império em 1806 (contudo, para que não cause confusão, esses reis são chamados de "reis da Germânia" em assuntos a eles relacionados). O reino nunca foi completamente hereditário, pelo contrário, ancestralidade era apenas um dos fatores que determinavam a sucessão dos reis. O rei era formalmente eleito pelos líderes da nobreza no reino, continuando com a tradição dos francos. Aos poucos a eleição tornou-se um privilégio de um grupo de príncipes chamados de príncipes-eleitores, e a Bula Dourada de 1356 formalmente definia os procedimentos da eleição. Na Idade Média, o rei (Rex Romanorum) não recebia o título de imperador (Imperator [Augustus] Romanorum) até ser coroado pelo papa. Ele também tinha que ser coroado com a Coroa de Ferro da Lombardia, após o que ele recebia o título de rex Italicum, (rei da Itália). Após isso, ele subiria ao trono e seria coroado "Imperador" pelo papa. Em 1508, Maximiliano I foi o primeiro rei a anunciar que a partir daquele momento ele usaria o título de "imperador-eleito", depois de ter falhado a sua tentativa de marchar até Roma e ser coroado pelo papa. Seu sucessor, Carlos V, foi o último imperador a ser coroado pelo papa. A partir de Fernando I em diante, todos os imperadores eram simplesmente "imperadores-eleitos", embora normalmente eles fossem chamados de "o Imperador". Ao mesmo tempo, os sucessores escolhidos dos imperadores da Casa de Habsburgo eram chamados de "Rei dos Romanos", caso fossem eleitos enquanto seus pais ainda estavam vivos. Durante as Guerras Napoleônicas, o Sacro Império foi dissolvido em 1806 e foi criada a Confederação do Reno. Após a derrota de Napoleão Bonaparte em 1815, foi criada a Confederação Germânica, e em 1867, a Confederação da Alemanha do Norte, percussora do Império Alemão, que viria a reunir novamente o estados separados em 1806 (ambas uniões continham os antigos estados do Sacro Império e outros criados com o decorrer do tempo, entretanto, independentes.). Entre 1806 e 1867, após a Guerra Austro-Prussiana, alternavam-se os títuloa, variando entre os monarcas do Império Austríaco e do Reino da Prússia. A monarquia foi abolida em 1918, com a Revolução Alemã. Durante os interregnos, a autoridade imperial foi exercida por dois vigários imperiais - o Eleitor da Saxônia, em seu papel de , exerceu seu cargo no norte da Alemanha, e o Eleitor do Palatinado, como Conde Palatino do Reno, exerceu-o no sul da Alemanha. A confusão sobre o eleitorado palatino durante e depois da Guerra dos Trinta Anos e levou a alguma confusão sobre quem era o legítimo vigário nos anos finais do Império. (pt) У даній статті міститься список монархів наступних держав і союзів, які об'єднують територію Німеччини: * Королі Східно-Франкського королівства (843-X століття); * Королі Німеччини (X століття-1806), включаючи імператорів Священної Римської імперії; * Імперські вікарії Священної Римської імперії (XV-XVIII століття); * Протектори Рейнського союзу (1806-1813); * Президенти Німецького союзу (1815-1866); * Президенти Північнонімецького союзу (1866-1871); * Імператори Німецької імперії (1871-1918) (uk) 德国君主列表给出了从843年《凡尔登条约》（该条约三分了法兰克王国，从而导致了东法兰克王国的诞生）签订，到1918年德意志帝国帝制终结为止的统治德国地区的历代君主，也包括神圣罗马帝国崩溃后各种德国地区邦联的领导者。 (zh) |
| rdfs:comment |
هذه القائمة تحتوي على الملوك الذين حكموا الأراضي الألمانية منذ العصور الوسطى بعد تقسيم إمبراطورية الفرنجة في 843 (بحيث تم إنشاء مملكة الفرنجة الشرقية) حتى انهيار الإمبراطورية الألمانية في 1918، وأيضا شملت القائمة رؤساء مختلف الاتحادات الألمانية التي جاءت بعد انهيار الإمبراطورية الرومانية المقدسة في 1806؛ وأيضا رئيس كونفدرالي الشمالي بين 1867 حتى 1871. إذا كنت زوجاتهن أنظر قائمة ملكات ألمانيا. (ar) Αυτός είναι ένας κατάλογος των μοναρχών που ηγεμόνευσαν στις Γερμανικές επικράτειες τις κεντρικής Ευρώπης από τη διάσπαση της Φραγκίας το 843 (με την οποία δημιουργήθηκε ξεχωριστό Ανατολικό Φραγκικό Βασίλειο), μέχρι το τέλος της Αυτοκρατορικής Γερμανίας το 1918. Περιλαμβάνει επίσης τις διάφορες Γερμανικές συνομοσπονδίες μετά την κατάρρευση της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας του Γερμανικού Έθνους το 1806. (el) This is a list of monarchs who ruled over East Francia, and the Kingdom of Germany (Regnum Teutonicum), from the division of the Frankish Empire in 843 and the collapse of the Holy Roman Empire in 1806 until the collapse of the German Empire in 1918. (en) 本項は東フランク王国とドイツ王国の君主の一覧である。843年のフランク王国分割から1918年のドイツ帝国解体までを含み、また1806年の神聖ローマ帝国から1871年のドイツ帝国成立までに存在した様々なドイツ連邦の元首も含む。 (ja) 독일의 군주는 843년 베르됭 조약으로 카롤링거 제국의 동쪽이 동 프랑크 왕국으로 분리된 이후 1918년 독일에서 제정이 폐지될 때까지 존재했다. 동프랑크 왕국은 신성 로마 제국으로 발전했고, 신성 로마 제국은 독일 연방으로 계승되었다. 여러 소공국, 분국, 제후국 등으로 쪼개진 독일의 여러 나라들은 1871년 오스트리아를 제외하고 독일 제국으로 통합되었고 독일 제국은 1918년까지 존속하다가 바이마르 공화국으로 바뀌면서 사라졌다. (ko) Questo è l'elenco dei sovrani di Germania, dall'843 (Trattato di Verdun) al 1918. (it) Po śmierci Ludwika I i trwającym w latach 840–843 sporze pomiędzy braćmi (władzę sprawował oficjalnie tylko najstarszy z synów Ludwika cesarz Lotar I) państwo Franków zostaje podzielone (traktat w Verdun z sierpnia 843 r.) pomiędzy synów Ludwika I na: * państwo Franków Zachodnich – (Królowie Franków Zachodnich) * państwa Franków Środkowych – (Królowie Franków Środkowych); * państwo Franków Wschodnich (pl) В данной статье содержится список монархов следующих государств и союзов, объединяющих территорию Германии: * Короли Восточно-Франкского королевства (843 — X век); * Императоры Священной Римской империи; * Имперские викарии Священной Римской империи (XV—XVIII века); * Протекторы Рейнского союза (1806—1813); * Президенты Германского союза (1815—1866); * Президенты Северогерманского союза (1866—1871); * Императоры Германской империи (1871—1918) (ru) Detta är en lista över Tysklands statsöverhuvuden. (sv) У даній статті міститься список монархів наступних держав і союзів, які об'єднують територію Німеччини: * Королі Східно-Франкського королівства (843-X століття); * Королі Німеччини (X століття-1806), включаючи імператорів Священної Римської імперії; * Імперські вікарії Священної Римської імперії (XV-XVIII століття); * Протектори Рейнського союзу (1806-1813); * Президенти Німецького союзу (1815-1866); * Президенти Північнонімецького союзу (1866-1871); * Імператори Німецької імперії (1871-1918) (uk) 德国君主列表给出了从843年《凡尔登条约》（该条约三分了法兰克王国，从而导致了东法兰克王国的诞生）签订，到1918年德意志帝国帝制终结为止的统治德国地区的历代君主，也包括神圣罗马帝国崩溃后各种德国地区邦联的领导者。 (zh) Els reis germànics, també coneguts com a reis d'Alemanya, governaren el Regne d'Alemanya: estat creat amb la zona oriental de l'Imperi Carolingi pel Tractat de Verdun de 843 i que continuà ininterromput fins que el 1806 fou succeït per la república de Weimar. (ca) Cet article dresse la liste des souverains ayant régné sur le territoire formant actuellement l'État allemand. Pour la plupart de ces souverains, avant la dissolution du Saint-Empire, les territoires de langue allemande ou Allemagne (Deutschland) ne constituaient qu'une partie des régions sous leur souveraineté. Elle regroupe les rois de Francie orientale, les rois de Germanie, les empereurs à l'époque du Saint-Empire romain, les présidents des différentes confédérations ainsi que les empereurs allemands. (fr) Liostaíonn an t-airteagal seo monarcaí na Gearmáine, iad siúd a rialaigh na críocha i Lár na hEorpa ina labhraítí an Ghearmáinis ó chruthú Ríocht na nOir-Fhrancach (Ríocht Lughaidh) sa bhliain 843 go dtí deireadh Impireacht na Gearmáine sa bhliain 1918. Áiríonn sé freisin cinnirí Chónaidhmeanna éagsúla na Gearmáine tar éis titim na hImpireachta Naofa Rómhánaí, sa bhliain 1806. (ga) A relação entre o título de rei e imperador na área que é hoje chamada de Alemanha é tão complexa quanto a história e a estrutura do próprio Sacro Império Romano-Germânico. O Império Carolíngio começou quando o Carlos Magno foi coroado Imperator Romanorum ("imperador dos romanos") em 800 pelo papa Leão III. Entretanto, com a morte de seu filho Luís, o Piedoso (que reviveu o título romano Augustus) em 840 e a divisão do império, o título de imperador foi passado ao reino franco central que originou-se da divisão: a Lotaríngia. Mas, Oto I, rei da Germânia, ao ser coroado imperador [Augustus] pelo papa João XI em 2 de fevereiro de 962, fez o título imperial passar ao antigo reino franco oriental (conhecido como Germânia desde 919), criando o Sacro Império Romano-Germânico. (pt) |
