dbo:abstract |
ڤيتّلسْبَاخ (بالألمانية: Wittelsbach) عائلة مالكة أوروبية وسلالة ألمانية من بافاريا. برتولد المارغريف البافاري (توفي 980)، هو الجد الأكبر لأوتو الأول كونت (توفي 1072)، استولى ابنه الثالث أوتو الثاني كونت داخاو على قلعة فيتلسباخ (قرب أيشاخ). ترك كونتات شييرن قلعة شييرن (شيدت حوالي سنة 940) في عام 1119 إلى قلعة فيتلسباخ. الكونت أوتو الثاني هو الجد الأكبر بافاريا (توفي 1156)، والذي نُصّبَ إبنه أوتو على دوقا لبافاريا من قبل الإمبراطور فريدريك الأول بربروسا في عام 1180 بعد سقوط هاينريش الأسد. واكتسب ابن الدوق أوتو أيضا بالاتينات في عام 1214، التي يملك حاكمها صفة الأمير الناخب المهمة. وأدى ذلك إلى انقسامها إلى فرعين الأول في بافاريا والآخر في بالاتينات الراينية حتى القرن الثامن عشر. دمرت قلعة فيتلسباخ نفسها في سنة 1209 بعد أن قام الكونت أوتو فيتلسباخ، وهو ابن شقيق الدوق أوتو، بقتل ملك ألمانيا فيليب دوق شوابيا. ولم يعد بنائها أبدا. تضم العائلة اثنين من أباطرة الرومانية المقدسة : لودفيغ الرابع (1328-1347) وكارل السابع (1742-1745)، وطوال نصف قرن من عام 1373 حكمت براندنبورغ أيضا شمال شرق ألمانيا. حكم آل فيتلسباخ دوقية بافاريا حتى عام 1918، وبالاتينات الراينية حتى عام 1805 والتي ضمت إلى بافاريا عام 1815، وكان نابليون قد استولى عليها عام 1806. (ar) Wittelsbachové (německy Haus Wittelsbach) jsou starý šlechtický rod německých knížat, jehož kořeny sahají do desátého století. Jejich vliv se soustřeďoval na území dnešního Německa, zejména na Rýnskou Falc (neboli Dolní Falc) a Bavorsko, kde jeho členové vládli jako vévodové a později od roku 1356 jako kurfiřti – nejprve jako falčtí kurfiřti a od roku 1623 i kurfiřti bavorští. Mezi lety 1583 až 1761 ovládali také kurfiřtství Kolínské. Roku 1806, na základě bratislavského míru (26. prosince 1805) a na znamení díků za vojenskou pomoc, povýšil francouzský císař Napoleon Bonaparte Bavorsko na království. Wittelsbachové pak v Bavorsku vládli jako králové až do roku 1918. Rodové jméno Wittelsbachů pochází někdy z období kolem roku 1115, kdy tento šlechtický rod, jehož původní titul zněl hrabata ze , převzal své nové jméno po hradu Witelinspach, neboli Wittelsbach (potok u lesa – Bach bei einem Wald – ve staré němčině nikoli „Wald" ale „Wittu"). Hrad se nachází nad údolím řeky u Aichachu, severovýchodně od Augsburgu. Tři z Wittelsbachů, Ludvík IV. Bavor, Ruprecht I. a Karel VII. Albrecht, dosáhli na titul císaře a krále Svaté říše římské. Další Wittelsbachy můžeme v dějinách nalézt také na některých evropských trůnech, jako krále švédské, norské, dánské, české, bavorské či řecké. Mezi nejznámější členy rodu v nedaleké minulosti patří např. pohádkový král Ludvík II. či matka rakouského císaře Františka Josefa I. Žofie a jeho manželka Alžběta (známější jako Sissi). (cs) Els Wittelsbach són una família reial europea i una dinastia alemanya de Baviera. La família Wittelsbach fou la dinastia governant dels territoris de Baviera des del 1180 fins al 1918 i de Renània-Palatinat des del 1214 fins al 1805; el 1815 aquest territori va ser parcialment incorporat a Baviera, elevat a la categoria de regne per Napoleó el 1806. La família va tenir dos emperadors del Sacre Imperi Romanogermànic: Lluís IV (1314-1347) i Carles VII (1742-1745), tots dos de la branca més jove de la dinastia, i un rei germànic amb Robert del Palatinat (1400-1410), un membre de la branca més antiga. La dinastia Wittelsbach es va dividir en dues branques el 1329, arran del . L'emperador Lluís IV, assegurava el Palatinat per als descendents del seu germà el duc Rodolf, Rodolf II, Rupert I i Rupert II, elector palatí del Rin. D'aquesta forma, Rodolf I esdevenia el continuador de la línia original (palatina) de la dinastia Wittelsbach, si bé va retornar el poder de Baviera en 1777 als descendents de Lluís IV, després de l'extinció de la línia jove (bavaresa). (ca) Ο Οίκος του Βίττελσμπαχ (γερμανικά: Wittelsbach, προφέρεται: [ˈvɪtəlsbax]) είναι ευρωπαϊκή βασιλική οικογένεια και ειδικότερα μια γερμανική δυναστεία από τη Βαυαρία. Μέλη της οικογένειας υπήρξαν Δούκες, Εκλέκτορες και Βασιλείς της Βαυαρίας (1180-1918), Κόμητες του Παλατινάτου του Ρήνου (1214-1803 και 1816-1918), Μαρκήσιοι του Βρανδεμβούργου (1323-1373), Κόμητες της Ολλανδίας, Αινώ και Ζηλανδίας (1345-1432), Εκλέκτορες-Αρχιεπίσκοποι της Κολωνίας (1583-1761), Δούκες του Γύλιχ και Μπεργκ (1614-1794/1806), Βασιλείς της Σουηδίας (1441-1448 και 1654-1720) και Δούκες της Βρέμης- (1654 -1719). Στην ίδια οικογένεια ανήκαν δύο Αυτοκράτορες της Αγίας Ρωμαϊκής Αυτοκρατορίας (1328/1742), ένας Βασιλιάς των Ρωμαίων (1400), δύο αντιβασιλείς της Βοημίας (1619/1742), ένας Βασιλιάς της Ουγγαρίας (1305), ένας Βασιλιάς της Δανίας και της Νορβηγίας (1440) και ένας Βασιλιάς της Ελλάδας (1832-1862). Κεφαλή της οικογένειας είναι από το 1996 ο Φραγκίσκος της Βαυαρίας. (el) La Vitelsbaĥoj (germane Wittelsbacher) estas unu el la plej aĝaj nobelaj dinastioj de Germanio. Jam en la jaro 1000 dokumento mencias la grafon Otto la 1-a de Scheyern, latine Otto comes de Skyrum, kiun oni konsideras pra-patron de la Vitelsbaĥoj. El la vitelsbaĥa dinastio venis dum pluraj jarcentoj la regantoj de Bavario kaj de Palatinato. Ilia familia sidejo, mezepoka fortikaĵo, situis en Oberwittelsbach, parto de la urbo Aichach, en la nuna distrikto Aichach-Friedberg de Bavario. Al la Vitelsbaĥoj apartenis, interalie: (eo) La Casa de Wittelsbach (en alemán, Das Haus Wittelsbach) es una Casa Real europea y una dinastía alemana originaria de Baviera. Los miembros de la familia sirvieron como Duques, Electores y Reyes de Baviera (1180-1918), Condes Palatinos del Rin (1214-1803 y 1816-1918), Margraves de Brandeburgo (1323-1373), Condes de Holanda, Henao y Zelanda (1345-1432), Arzobispos Electores de Colonia (1583-1761), Duques de Jülich y Berg (1614-1794/1806), Reyes de Suecia (1441-1448 y 1654-1720) y Duques de Bremen-Verden (1654 -1719). La familia también proporcionó dos emperadores del Sacro Imperio (1328/1742), un Rey de Romanos (1400), dos antirreyes de Bohemia (1619/1742), un rey de Hungría (1305), un rey de Dinamarca y Noruega (1440) y un rey de Grecia (1832-1862). La cabeza de la familia es, desde 1996, Francisco, duque de Baviera. (es) Das Haus Wittelsbach ist eines der ältesten deutschen Hochadelsgeschlechter. Es ist nach seinem Stammsitz im 12. Jahrhundert, der Burg Wittelsbach, benannt. Aus ihm gingen jahrhundertelang die Pfalzgrafen, die späteren Herzöge, Kurfürsten und Könige von Bayern (1180–1918) hervor, ebenso wie die Pfalzgrafen bei Rhein (1214–1803 und 1816–1918), die als Herrscher der Kurpfalz Kurfürsten des Heiligen Römischen Reichs waren. Zwei Wittelsbacher, Ludwig IV. und Karl VII., waren römisch-deutsche Kaiser (Kaiserkrönungen 1328 und 1742), ein weiterer, Ruprecht, wird zu den römisch-deutschen Königen (Wahl 1400) gezählt. Weitere Territorien des Heiligen Römischen Reichs, die zeitweilig von Mitgliedern des Hauses regiert wurden, waren das Kurfürstentum Köln (1583–1761), das Herzogtum Jülich-Berg (1614–1794/1806), das Hochstift Lüttich, die Mark Brandenburg (1323–1373), die Grafschaften Tirol (1342–1363/1369) sowie Holland, Hennegau und Seeland (1345–1432) sowie das Herzogtum Bremen-Verden (1654–1719). Zweimal, 1619 und 1742, waren Wittelsbacher Gegenkönige in Böhmen. Als eine der bedeutendsten Dynastien Europas stellten sie zeitweilig auch die Könige von Ungarn (1305), Schweden (1441–1448 und 1654–1720), Dänemark und Norwegen (1440) sowie von Griechenland (1832–1862). Die Wittelsbacherin Sophie von der Pfalz, mütterlicherseits eine Stuart, wurde durch den Act of Settlement von 1701 Erbin des englischen, ab 1707 britischen Throns. (de) Wittelsbacheko etxea germaniar noble familia izan zen, 1180tik 1918ra Bavariako eta Palatinatuko agintari izan zena. Suabiako herritik hurbil zegoen Wittelsbacheko gaztelutik dator izena. (eu) The House of Wittelsbach (German: Haus Wittelsbach) is a German dynasty, with branches that have ruled over territories including Bavaria, the Palatinate, Holland and Zeeland, Sweden (with Finland), Denmark, Norway, Hungary (with Romania), Bohemia, the Electorate of Cologne and other prince-bishoprics, and Greece. Their ancestral lands of the Palatinate and Bavaria were Prince-electorates, and the family had three of its members elected emperors and kings of the Holy Roman Empire. They ruled over the Kingdom of Bavaria which was created in 1805 and continued to exist until 1918. The House of Windsor, the reigning royal house of the British monarchy, are descendants of Sophia of Hanover, a Wittelsbach Princess of the Palatinate by birth and Electress of Hanover by marriage, who had inherited the succession rights of the House of Stuart and passed them on to the House of Hanover. (en) La maison de Wittelsbach est une famille souveraine d'Allemagne occidentale, l'une des plus anciennes et des plus puissantes du Saint-Empire romain germanique. Elle a régné en particulier sur la Bavière et sur le Palatinat, et a donné des souverains au Saint-Empire, à la Suède et à la Grèce. (fr) Wangsa Wittelsbach (pengucapan bahasa Jerman: [ˈvɪtəlsbax]) merupakan sebuah keluarga kerajaan Eropa dan wangsa Jerman asal Bayern. Anggota wangsa bertakhta sebagai Adipati Merania (1153-1180/82), Adipati-adipati, Elektor dan raja-raja Bayern (1180-1918), Comte Pfalz di Rhein (1214-1803 dan 1816-1918), Markgraf Brandenburg (1323-1373), Comte Holandia, Hainaut dan Zeeland (1345-1432), Elektor-uskup Agung Cologne (1583-1761), Adipati Jülich dan Berg (1614-1794/1806), Raja Swedia (1441-1448 dan 1654-1720) dan Adipati Bremen-Verden (1654-1719). Wangsa itu juga menyediakan dua Kaisar Romawi Suci (1328-1347/1742-1745), seorang Raja Romawi (1400-1410), dua Anti-Raja Bohemia (1619-20/1742-43), salah satu Raja Hongaria (1305-1309), salah satu Raja Denmark dan Norwegia (1440-1447) dan satu Raja Yunani (1832-1862). Kepala keluarga, sejak tahun 1996, adalah . (in) 비텔스바흐 가(Haus Wittelsbach)는 바이에른과 그리스에서 왕을 배출한 가문이다. (ko) Il casato dei Wittelsbach è una dinastia originaria della Baviera, che è assurta al rango di famiglia reale europea; è considerata la più antica dinastia tedesca tuttora esistente e una delle più antiche d'Europa. I ruoli principali che i Wittelsbach assunsero furono: duchi, poi elettori e quindi re di Baviera (1180–1918), conti e principi elettori palatini del Reno (1214–1803), margravi di Brandeburgo (1323–1373), conti d'Olanda, Hainaut e Zelanda (1345–1432), arcivescovi elettori di Colonia (1583–1761), duchi di Jülich e Berg (1614–1794/1806), re di Svezia (1441-1448 e 1654–1720) e un membro fu anche re di Grecia (1832–1862). La famiglia annovera inoltre due imperatori del Sacro Romano Impero (1328/1742), un re dei Romani (1400), due anti-re di Boemia (1619/1742), un re d'Ungheria (1305) e un re di Danimarca e Norvegia (1440). (it) Het huis Wittelsbach is een oud Duits vorstenhuis dat eeuwenlang de graven, hertogen en de koningen van Beieren leverde. Ze regeerden vanuit de Residentie van München. De naam is ontleend aan de burcht Wittelsbach bij Aichach in het westen van Beieren. In het jaar 1180 krijgt graaf Otto VI van Wittelsbach het Beierse hertogdom door keizer Frederik I Barbarossa in leen als dank voor goede diensten tijdens de expedities naar Rome. Graaf Otto noemde zich vanaf dat moment hertog Otto I van Wittelsbach. Zijn zoon Lodewijk de Kelheimer huwde de weduwe van de graaf van Bogen. Hierdoor kreeg Beieren het kenmerkende blauw-wit geruite wapen. Lodewijk bouwde ook in Landshut de burcht Trausnitz. In het jaar 1475 huwde een telg uit het geslacht Wittelsbach, George de Rijke in Landshut met de Poolse koningsdochter Hedwig. Dit huwelijk wordt sinds 1903 elke vier jaar als 'de Landshuter Hochzeit' nagespeeld. Het geslacht Wittelsbach kenmerkt zich door talloze delingen en samenvoegingen van de verschillende takken, waardoor de bezittingen altijd weer aan een overlevende tak kwamen en bijna nooit verloren gingen. Nog een kenmerk was dat er tamelijk veel psychische stoornissen onder de Wittelbachers voorkwamen. Het bekendste voorbeeld hiervan is koning Lodewijk II van Beieren. (nl) ヴィッテルスバッハ家(ドイツ語: Haus Wittelsbach)は、ドイツのバイエルン地方を発祥とするヨーロッパの有力な君主、諸侯の家系。バイエルンの君主(バイエルン公(選帝侯)、バイエルン王)の家系として有名だが、その他にもプファルツ選帝侯(ライン宮中伯)、ブランデンブルク辺境伯(選帝侯)、スウェーデン王の家系として続いていた。また神聖ローマ皇帝、ギリシャ王も一族から出ている。プファルツ系その他の全ての家系を含めて「バイエルン家」(フランス語: Maison de Bavièreなど)とも呼ばれる。 長い歴史を有する家系であるが、三十年戦争におけるプファルツ選帝侯フリードリヒ5世とバイエルン公マクシミリアン1世に顕著なように、同族内でしばしば内紛を繰り返し、ハプスブルク家やホーエンツォレルン家に後れを取ることになった。 ドイツ革命で玉座を失ったが、1923年にバイエルン州が設立したにより、一族は年間1400万ユーロを獲得している。 (ja) Wittelsbach var Bayerns kungahus och är en av de äldsta adelssläkterna i Tyskland. Ättens vapensköld med de blå och vita romberna, är känd inte bara från det bayerska statsvapnet, utan även genom BMW:s logotyp och flaggorna under Oktoberfesten. (sv) Wittelsbachowie – jedna z najstarszych dynastii niemieckich. Jej przedstawiciele panowali w krajach niemieckich: Bawarii, Palatynacie Reńskim oraz przejściowo w Brandenburgii. Trzykrotnie zdobywali tron władców Niemiec, jednak nie zdołali go utrzymać w swej rodzinie. Zasiadali także przejściowo na tronach kilku państw europejskich: Szwecji, Danii, Węgier, Czech, Holandii, Grecji. Współcześnie, od 1919 roku uznawani przez jakobitów za prawowitych królów Anglii, Szkocji i Irlandii. (pl) A Casa de Wittelsbach (em alemão: Haus von Wittelsbach) é uma dinastia da Baviera que governou este estado entre 1323 e 1918. A Baviera tornou-se um reino, em 1806, conforme o Tratado de Pressburgo, em consequência da dissolução do Sacro Império Romano-Germânico (962–1806). Com a Baviera independente do extinto governo imperial, os Witteslbach tornaram-se a família real nesse mesmo ano, embora o Ducado da Baviera já existisse desde 1323. Assim, Maximiliano IV José, que governava a Baviera desde 1799 como Príncipe-eleitor (em alemão: Kurfürst), tornou-se o rei Maximiliano I José da Baviera. O último rei da Baviera foi Luís III que abdicou em 1918. A casa real não foi somente a soberana do seu estado natal, mas deteve outros títulos nobiliárquicos, entre alguns de seus principais, estavam o de Eleitor do Palatinado, parte do Sacro Império Romano-Germânico. Atualmente o chefe da Casa de Wittelsbach é Francisco, duque da Baviera, como não se casou e não tem descendência, é o seu irmão Max Emanuel da Baviera (Max-Emanuel von Wittelsbach) o herdeiro presuntivo, mas como ele tem cinco filhas e a sucessão à Casa de Wittelsbach obedece às leis de sucessão agnática, e então passar, após sua morte, para seu primo, Príncipe Leopoldo Rodolfo da Baviera (Luitpold Rupprecht von Wittelsbach), (nascido em 1951), cujo casamento com Katharina Beatrix Wiegand foi reconhecido pelo Duque Francisco como dinástico em 3 de março de 1999, e depois passar para o filho mais velho, (Ludwig Heinrich von Wittelsbach), (nascido em 1982). (pt) Ви́ттельсбахи (нем. Wittelsbach) — немецкий феодальный род, с конца XII века и до конца Первой мировой войны правивший Баварией, Курпфальцем, а также некоторыми близлежащими землями. Пытались выводить своё происхождение от Луитпольдингов. Род получил своё название от замка Виттельсбах, до начала XIII века стоявшего на реке Зале в Верхней Баварии. Первые Виттельсбахи были маркграфами Мейсенскими и ландграфами Тюрингскими, после падения Генриха Льва (1180) закрепились в Баварском герцогстве. В 1214 году утвердились в Рейнском Пфальце. Во второй четверти XIV века разделились на две основные линии — старшую (пфальцграфы Рейнские) и младшую (герцоги Баварские). Пфальцграфы Рейнские в 1356 году стали курфюрстами. В 1623 году этот титул перешёл к герцогам Баварским, однако в 1648 году по Вестфальскому миру был создан ещё один титул курфюрста для Рейнских пфальцграфов. Младшая линия угасла в 1777 году, после чего герцогский титул перешёл в старшую линию (Пфальц-Цвейбрюкенская ветвь). В 1806 году герцоги Баварские стали королями, а герцогский титул перешёл к гельнгаузенской ветви Пфальц-Цвейбрюкенского дома. Одна из морганатических ветвей Виттельсбахов с XV века носит титул графов и князей Лёвенштейнов. В разное время Виттельсбахи были курфюрстами Бранденбургскими (1351—1364), графами Голландскими (1353—1417), королями датскими (1440—1448), чешскими (1619—1620), шведскими (1654—1741), греческими (1832—1862), а также императорами Священной Римской империи (1314—1347, 1400—1410, 1742—1745). По мнению якобитов, именно Виттельсбахам принадлежат в настоящее время права на британскую корону. Представителями рода вручается старинный орден святого Губерта. (ru) 维特尔斯巴赫家族(德語:Haus Wittelsbacher)是一个德意志的王公世家,曾经在德意志境内的数个公国和其它一些欧洲国家建立过长期的、连续的统治。自1996年开始,该家族的族長是巴伐利亚公爵弗朗茨。 (zh) Віттельсбахи (нім. Wittelsbach) — південнонімецька династія, що правила у період між 1180 та 1918 роками в Баварії. Одна з найдавніших династій Німеччини. Віттельсбахи отримали герцогства Баварію 1180 року після падіння Генріха Лева. В 1214 році вони утвердились також у Рейнському Пфальці. 1329 року династія розділилися на 2 гілки: старшу, яка правила в Пфальці (з 1356 — курфюрсти), і молодшу (в Баварії), до якої 1623 року перейшов титул курфюрста. З припиненням роду баварських Віттельсбахів (1777) пфальцькі Віттельсбахи після війни за Баварську спадщину об'єднали (1779) Баварію та Пфальц. В 1806-1918 Віттельсбахи — королі Баварії. З роду Віттельсбахів походили німецькі королі та імператори Священної Римської імперії: Людовик IV Баварський (правив між 1314 та 1347), Рупрехт Пфальцький (1400 — 1410), Карл VII (1742 — 1745). Представники династії Віттельсбахів також були курфюрстами Бранденбурзькими (1351 — 1364), графами голландськими (1353 — 1417), королями данськими (1440 — 1448), чеськими (1619 — 1620), шведськими (1654 — 1741), королями Греції (1832 — 1862). (uk) |
rdfs:comment |
La Vitelsbaĥoj (germane Wittelsbacher) estas unu el la plej aĝaj nobelaj dinastioj de Germanio. Jam en la jaro 1000 dokumento mencias la grafon Otto la 1-a de Scheyern, latine Otto comes de Skyrum, kiun oni konsideras pra-patron de la Vitelsbaĥoj. El la vitelsbaĥa dinastio venis dum pluraj jarcentoj la regantoj de Bavario kaj de Palatinato. Ilia familia sidejo, mezepoka fortikaĵo, situis en Oberwittelsbach, parto de la urbo Aichach, en la nuna distrikto Aichach-Friedberg de Bavario. Al la Vitelsbaĥoj apartenis, interalie: (eo) Wittelsbacheko etxea germaniar noble familia izan zen, 1180tik 1918ra Bavariako eta Palatinatuko agintari izan zena. Suabiako herritik hurbil zegoen Wittelsbacheko gaztelutik dator izena. (eu) La maison de Wittelsbach est une famille souveraine d'Allemagne occidentale, l'une des plus anciennes et des plus puissantes du Saint-Empire romain germanique. Elle a régné en particulier sur la Bavière et sur le Palatinat, et a donné des souverains au Saint-Empire, à la Suède et à la Grèce. (fr) 비텔스바흐 가(Haus Wittelsbach)는 바이에른과 그리스에서 왕을 배출한 가문이다. (ko) ヴィッテルスバッハ家(ドイツ語: Haus Wittelsbach)は、ドイツのバイエルン地方を発祥とするヨーロッパの有力な君主、諸侯の家系。バイエルンの君主(バイエルン公(選帝侯)、バイエルン王)の家系として有名だが、その他にもプファルツ選帝侯(ライン宮中伯)、ブランデンブルク辺境伯(選帝侯)、スウェーデン王の家系として続いていた。また神聖ローマ皇帝、ギリシャ王も一族から出ている。プファルツ系その他の全ての家系を含めて「バイエルン家」(フランス語: Maison de Bavièreなど)とも呼ばれる。 長い歴史を有する家系であるが、三十年戦争におけるプファルツ選帝侯フリードリヒ5世とバイエルン公マクシミリアン1世に顕著なように、同族内でしばしば内紛を繰り返し、ハプスブルク家やホーエンツォレルン家に後れを取ることになった。 ドイツ革命で玉座を失ったが、1923年にバイエルン州が設立したにより、一族は年間1400万ユーロを獲得している。 (ja) Wittelsbach var Bayerns kungahus och är en av de äldsta adelssläkterna i Tyskland. Ättens vapensköld med de blå och vita romberna, är känd inte bara från det bayerska statsvapnet, utan även genom BMW:s logotyp och flaggorna under Oktoberfesten. (sv) Wittelsbachowie – jedna z najstarszych dynastii niemieckich. Jej przedstawiciele panowali w krajach niemieckich: Bawarii, Palatynacie Reńskim oraz przejściowo w Brandenburgii. Trzykrotnie zdobywali tron władców Niemiec, jednak nie zdołali go utrzymać w swej rodzinie. Zasiadali także przejściowo na tronach kilku państw europejskich: Szwecji, Danii, Węgier, Czech, Holandii, Grecji. Współcześnie, od 1919 roku uznawani przez jakobitów za prawowitych królów Anglii, Szkocji i Irlandii. (pl) 维特尔斯巴赫家族(德語:Haus Wittelsbacher)是一个德意志的王公世家,曾经在德意志境内的数个公国和其它一些欧洲国家建立过长期的、连续的统治。自1996年开始,该家族的族長是巴伐利亚公爵弗朗茨。 (zh) ڤيتّلسْبَاخ (بالألمانية: Wittelsbach) عائلة مالكة أوروبية وسلالة ألمانية من بافاريا. برتولد المارغريف البافاري (توفي 980)، هو الجد الأكبر لأوتو الأول كونت (توفي 1072)، استولى ابنه الثالث أوتو الثاني كونت داخاو على قلعة فيتلسباخ (قرب أيشاخ). ترك كونتات شييرن قلعة شييرن (شيدت حوالي سنة 940) في عام 1119 إلى قلعة فيتلسباخ. دمرت قلعة فيتلسباخ نفسها في سنة 1209 بعد أن قام الكونت أوتو فيتلسباخ، وهو ابن شقيق الدوق أوتو، بقتل ملك ألمانيا فيليب دوق شوابيا. ولم يعد بنائها أبدا. (ar) Els Wittelsbach són una família reial europea i una dinastia alemanya de Baviera. La família Wittelsbach fou la dinastia governant dels territoris de Baviera des del 1180 fins al 1918 i de Renània-Palatinat des del 1214 fins al 1805; el 1815 aquest territori va ser parcialment incorporat a Baviera, elevat a la categoria de regne per Napoleó el 1806. (ca) Wittelsbachové (německy Haus Wittelsbach) jsou starý šlechtický rod německých knížat, jehož kořeny sahají do desátého století. Jejich vliv se soustřeďoval na území dnešního Německa, zejména na Rýnskou Falc (neboli Dolní Falc) a Bavorsko, kde jeho členové vládli jako vévodové a později od roku 1356 jako kurfiřti – nejprve jako falčtí kurfiřti a od roku 1623 i kurfiřti bavorští. Mezi lety 1583 až 1761 ovládali také kurfiřtství Kolínské. Roku 1806, na základě bratislavského míru (26. prosince 1805) a na znamení díků za vojenskou pomoc, povýšil francouzský císař Napoleon Bonaparte Bavorsko na království. Wittelsbachové pak v Bavorsku vládli jako králové až do roku 1918. (cs) Das Haus Wittelsbach ist eines der ältesten deutschen Hochadelsgeschlechter. Es ist nach seinem Stammsitz im 12. Jahrhundert, der Burg Wittelsbach, benannt. Aus ihm gingen jahrhundertelang die Pfalzgrafen, die späteren Herzöge, Kurfürsten und Könige von Bayern (1180–1918) hervor, ebenso wie die Pfalzgrafen bei Rhein (1214–1803 und 1816–1918), die als Herrscher der Kurpfalz Kurfürsten des Heiligen Römischen Reichs waren. (de) Ο Οίκος του Βίττελσμπαχ (γερμανικά: Wittelsbach, προφέρεται: [ˈvɪtəlsbax]) είναι ευρωπαϊκή βασιλική οικογένεια και ειδικότερα μια γερμανική δυναστεία από τη Βαυαρία. Μέλη της οικογένειας υπήρξαν Δούκες, Εκλέκτορες και Βασιλείς της Βαυαρίας (1180-1918), Κόμητες του Παλατινάτου του Ρήνου (1214-1803 και 1816-1918), Μαρκήσιοι του Βρανδεμβούργου (1323-1373), Κόμητες της Ολλανδίας, Αινώ και Ζηλανδίας (1345-1432), Εκλέκτορες-Αρχιεπίσκοποι της Κολωνίας (1583-1761), Δούκες του Γύλιχ και Μπεργκ (1614-1794/1806), Βασιλείς της Σουηδίας (1441-1448 και 1654-1720) και Δούκες της Βρέμης- (1654 -1719). (el) La Casa de Wittelsbach (en alemán, Das Haus Wittelsbach) es una Casa Real europea y una dinastía alemana originaria de Baviera. Los miembros de la familia sirvieron como Duques, Electores y Reyes de Baviera (1180-1918), Condes Palatinos del Rin (1214-1803 y 1816-1918), Margraves de Brandeburgo (1323-1373), Condes de Holanda, Henao y Zelanda (1345-1432), Arzobispos Electores de Colonia (1583-1761), Duques de Jülich y Berg (1614-1794/1806), Reyes de Suecia (1441-1448 y 1654-1720) y Duques de Bremen-Verden (1654 -1719). La cabeza de la familia es, desde 1996, Francisco, duque de Baviera. (es) The House of Wittelsbach (German: Haus Wittelsbach) is a German dynasty, with branches that have ruled over territories including Bavaria, the Palatinate, Holland and Zeeland, Sweden (with Finland), Denmark, Norway, Hungary (with Romania), Bohemia, the Electorate of Cologne and other prince-bishoprics, and Greece. Their ancestral lands of the Palatinate and Bavaria were Prince-electorates, and the family had three of its members elected emperors and kings of the Holy Roman Empire. They ruled over the Kingdom of Bavaria which was created in 1805 and continued to exist until 1918. (en) Wangsa Wittelsbach (pengucapan bahasa Jerman: [ˈvɪtəlsbax]) merupakan sebuah keluarga kerajaan Eropa dan wangsa Jerman asal Bayern. Anggota wangsa bertakhta sebagai Adipati Merania (1153-1180/82), Adipati-adipati, Elektor dan raja-raja Bayern (1180-1918), Comte Pfalz di Rhein (1214-1803 dan 1816-1918), Markgraf Brandenburg (1323-1373), Comte Holandia, Hainaut dan Zeeland (1345-1432), Elektor-uskup Agung Cologne (1583-1761), Adipati Jülich dan Berg (1614-1794/1806), Raja Swedia (1441-1448 dan 1654-1720) dan Adipati Bremen-Verden (1654-1719). Kepala keluarga, sejak tahun 1996, adalah . (in) Il casato dei Wittelsbach è una dinastia originaria della Baviera, che è assurta al rango di famiglia reale europea; è considerata la più antica dinastia tedesca tuttora esistente e una delle più antiche d'Europa. La famiglia annovera inoltre due imperatori del Sacro Romano Impero (1328/1742), un re dei Romani (1400), due anti-re di Boemia (1619/1742), un re d'Ungheria (1305) e un re di Danimarca e Norvegia (1440). (it) A Casa de Wittelsbach (em alemão: Haus von Wittelsbach) é uma dinastia da Baviera que governou este estado entre 1323 e 1918. A Baviera tornou-se um reino, em 1806, conforme o Tratado de Pressburgo, em consequência da dissolução do Sacro Império Romano-Germânico (962–1806). Com a Baviera independente do extinto governo imperial, os Witteslbach tornaram-se a família real nesse mesmo ano, embora o Ducado da Baviera já existisse desde 1323. Assim, Maximiliano IV José, que governava a Baviera desde 1799 como Príncipe-eleitor (em alemão: Kurfürst), tornou-se o rei Maximiliano I José da Baviera. (pt) Het huis Wittelsbach is een oud Duits vorstenhuis dat eeuwenlang de graven, hertogen en de koningen van Beieren leverde. Ze regeerden vanuit de Residentie van München. De naam is ontleend aan de burcht Wittelsbach bij Aichach in het westen van Beieren. In het jaar 1180 krijgt graaf Otto VI van Wittelsbach het Beierse hertogdom door keizer Frederik I Barbarossa in leen als dank voor goede diensten tijdens de expedities naar Rome. Graaf Otto noemde zich vanaf dat moment hertog Otto I van Wittelsbach. Zijn zoon Lodewijk de Kelheimer huwde de weduwe van de graaf van Bogen. Hierdoor kreeg Beieren het kenmerkende blauw-wit geruite wapen. Lodewijk bouwde ook in Landshut de burcht Trausnitz. (nl) Ви́ттельсбахи (нем. Wittelsbach) — немецкий феодальный род, с конца XII века и до конца Первой мировой войны правивший Баварией, Курпфальцем, а также некоторыми близлежащими землями. Пытались выводить своё происхождение от Луитпольдингов. Род получил своё название от замка Виттельсбах, до начала XIII века стоявшего на реке Зале в Верхней Баварии. Первые Виттельсбахи были маркграфами Мейсенскими и ландграфами Тюрингскими, после падения Генриха Льва (1180) закрепились в Баварском герцогстве. В 1214 году утвердились в Рейнском Пфальце. (ru) Віттельсбахи (нім. Wittelsbach) — південнонімецька династія, що правила у період між 1180 та 1918 роками в Баварії. Одна з найдавніших династій Німеччини. Віттельсбахи отримали герцогства Баварію 1180 року після падіння Генріха Лева. В 1214 році вони утвердились також у Рейнському Пфальці. 1329 року династія розділилися на 2 гілки: старшу, яка правила в Пфальці (з 1356 — курфюрсти), і молодшу (в Баварії), до якої 1623 року перейшов титул курфюрста. З припиненням роду баварських Віттельсбахів (1777) пфальцькі Віттельсбахи після війни за Баварську спадщину об'єднали (1779) Баварію та Пфальц. В 1806-1918 Віттельсбахи — королі Баварії. З роду Віттельсбахів походили німецькі королі та імператори Священної Римської імперії: Людовик IV Баварський (правив між 1314 та 1347), Рупрехт Пфальцький (140 (uk) |