London Underground (original) (raw)

dbo:abstract

مترو أنفاق لندن (بالإنجليزية: London Underground)‏ هو نظام مواصلات يخدم جزء كبير من لندن الكبرى وبعض المناطق المجاورة. وهو أقدم نظام مترو أنفاق في العالم، ويعتبر من أطولهم من ناحية طول الطريق. بدأت الخدمات في 10 يوليو 1863 في خط القطار الميتروبوليتان؛ أغلبه الآن هو جزء من .بالرغم من اسمه، فحوالي 55% من الشبكة هي فوق الأرض. ولكن من التسميات المحلية أندرغراوند (Underground)، وبالعامية غالباً ما يدعى التيوب (the Tube) أي الأنبوب، ويشار بذلك إلى الشكل الإسطواني للأنفاق العميقة للنظام. ويخدم مترو الأنفاق 275 محطة مترو ويعمل على مدى 408كم (253 ميل) من الخط.هناك أيضاً العديد من المحطات المغلقة. (ar)
El Metro de Londres (en anglès, London Underground i popularment conegut com a the Tube) és un sistema de metro o ferrocarril metropolità de trànsit ràpid del Gran Londres (regió metropolitana de Londres) i algunes àrees properes com Essex, Hertfordshire i Buckinghamshire, a Anglaterra (Regne Unit). El primer tram es va obrir el 1863 i esdevingué la primera xarxa de metro del món. El 1890 es convertí en la primera a utilitzar trens elèctrics. Habitualment, és anomenat el tub (the Tube) per la forma que tenen els túnels, malgrat que 55% de la xarxa no és subterrània. Les línies més antigues de l'actual xarxa de metro de Londres van ser construïdes per diverses empreses privades i van esdevenir part d'un sistema integrat de transport el 1933 amb la creació de London Passenger Transport Board (LPTB), més coneguda com a London Transport. La xarxa no va tornar a una sola entitat fins al 1985, quan el govern del Regne Unit va crear London Underground Limited (LUL). Des del 2003, Transport for London (TfL) és el propietari de LUL. La corporació s'encarrega de gestionar la majoria dels aspectes relacionats amb el transport al Gran Londres i és dirigida per un consell i un comissionat designat per l'alcalde de Londres. El metro té 270 estacions i aproximadament 400 km de vies (250 milles). És la major xarxa de metro del món pel que fa a quilòmetres de vies i nombre d'estacions. El 2007 es van registrar mil milions de passatgers. El mapa del metro, amb el seu esquema de disseny no geogràfic i de codi de colors de línies, es considera un disseny clàssic, i molts altres mitjans de transport de tot el món han estat influenciats per aquest. (ca)
Metro v Londýně, Londýnské metro (London Underground) je podzemní dráha v oblasti Velkého Londýna a blízkého okolí. Jde o kolejový systém městské hromadné dopravy a navzdory svému názvu vede 55 % jeho tratí na povrchu a pouze zbytek v podzemí. Běžně je označován jménem Tube. Metro v současnosti (2021) zahrnuje 272 stanic a více než 408 km trati. V období let 2004 až 2005 přepravilo metro rekordní počet cestujících 976 miliónů, což představuje 2 670 000 lidí denně. (cs)
Το Μετρό του Λονδίνου, γνωστό επίσημα με την επωνυμία "London Underground" ή, σε συντομία, απλά ως "Underground" (Υπόγειος) ή και ως "the Tube" (ο Σωλήνας), είναι σιδηροδρομικό δίκτυο στο Λονδίνο, Ηνωμένο Βασίλειο, το οποίο εξυπηρετεί το μεγαλύτερο τμήμα του Μείζονος Λονδίνου (Greater London) και τμήματα του Έσσεξ, του Μπακιγχαμσάιρ και του . Το αρχικό τμήμα του μετρό είναι το παλαιότερο στην ιστορία των αστικών σιδηροδρόμων, καθώς άρχισε να λειτουργεί στις 10 Ιανουαρίου 1863 (κατ' άλλες πηγές στις 9 Ιανουαρίου 1863). Υπήρξε, επίσης, το πρώτο ηλεκτροκίνητο μετρό παγκοσμίως, από το 1890. Σήμερα το μετρό διαθέτει δίκτυο με συνολικό μήκος γραμμών 402 χλμ. (παρά την ονομασία του, μόνο το 45% από αυτά είναι υπόγειο) και 272 σταθμούς. Η μέση ταχύτητα των συρμών είναι 33 χιλιόμετρα την ώρα (21 μίλια την ώρα), η μέγιστη επιτρεπόμενη ταχύτητα είναι 80 χιλιόμετρα την ώρα (50 μίλια την ώρα) και κάθε συρμός διανύει ετησίως 184.269 χλμ. Είναι το τέταρτο σε μέγεθος μετρό του Κόσμου, πίσω από αυτά της Σεούλ, της Σανγκάης και του Πεκίνου, μεταφέροντας συνολικά 1,107 δισεκατομμύρια επιβάτες ετησίως. (el)
Die London Underground ist die älteste U-Bahn der Welt und besitzt nach der Metro Moskau die zweitgrößte Netzlänge europäischer U-Bahnen. Sie erschließt neben der City of London besonders nördlich der Themse weite Teile der britischen Hauptstadt London sowie einige angrenzende Gebiete. Der erste Streckenabschnitt der Metropolitan Railway (die heutige Metropolitan Line) wurde am 10. Januar 1863 als unterirdische, mit Dampflokomotiven befahrene Eisenbahn eröffnet. Obwohl von der Metropolitan Railway die weltweit häufigste Bezeichnung für eine U-Bahn – Metro – abgeleitet wurde, wich dieser Begriff im britischen Englisch bereits Ende des 19. Jahrhunderts der Bezeichnung Underground. In der Umgangssprache der Londoner wird die U-Bahn Tube (englisch für „Röhre“) genannt. Fast 150 Jahre lang war die Underground die längste U-Bahn der Welt; mittlerweile ist sie nach der Metro Shanghai und der U-Bahn Peking die viertlängste. Derzeit beträgt die Streckenlänge 402 Kilometer mit 272 Stationen auf 11 Linien, von denen 262 selbst verwaltet werden. Außerhalb der Innenstadt verkehren die Linien mehrheitlich an der Oberfläche, tatsächlich liegen nur 45 Prozent des Streckennetzes im Tunnel. Komplett unterirdisch verkehren lediglich die Victoria Line und die nur zwei Stationen umfassende Waterloo & City Line. Im Geschäftsjahr 2011 benutzten täglich durchschnittlich rund 3,2 Millionen Fahrgäste die Underground, an Werktagen bis zu 3,7 Millionen. In dieser Zeit wurden insgesamt 1,171 Milliarden Fahrten unternommen, was einen Rekordwert darstellte. Seit 2003 ist London Underground ein Teil von Transport for London (TfL), das auch für die übrigen öffentlichen Verkehrsmittel in Greater London mit Ausnahme der Eisenbahnen verantwortlich ist. Rechtlicher Betreiber ist jedoch die Tochtergesellschaft London Underground Limited. (de)
La Londona metroo (angle Underground [ANdagraŭnd] (subgrundo) aŭ the Tube [da TJUB] (la tubo)) estas la metroo kiu kunligas la 274 haltejojn disigitajn en areo de 408 km² en la Granda Londono. Ĝi komenciĝis plejparte sub la strata nivelo, sed ĉi-tempe 55% de la metroo estas ĉe stratnivelo (aŭ superstrate), precipe en ekstera Londono. La plej malnova parto de la sistemo estas apud la stacio Paddington. La servado komencis en 10-a de januaro 1863, al la ; hodiaŭ, plejparte la vojo komenca tia estas . Poste de 2003, la metroo estiĝis parto de (TfL), kio, krom de la metroo, regas busojn en la Londona administra regiono kaj faras multe da farindoj transportaj en la regiono; malposte, nomita London Underground Limited, ĝi estis parteto de la korporacio London Regional Transport. (eo)
El Metro de Londres (del inglés: London Underground) es una red de ferrocarril metropolitano operada por organismo público Transport for London y que da servicio al Gran Londres así como algunas zonas de los condados adyacentes de Buckinghamshire, Essex y Hertfordshire en Inglaterra. Coloquialmente también se le conoce como "the Tube" (el tubo), debido a la forma tubular característica de sus túneles. Tiene sus orígenes en el Metropolitan Railway, el primer sistema ferroviario subterráneo de transporte de pasajeros del mundo. Fue inaugurado el 10 de enero de 1863, y su trazado ahora forma parte de las líneas Circle, District, Hammersmith & City y Metropolitan. La primera locomotora eléctrica se usó en 1890, en el trayecto que ahora forma parte de la línea Northern. En el año 2021 tuvo 296 millones de pasajeros, siendo la primera red a nivel mundial en esta magnitud. Los primeros túneles fueron construidos a pocos metros bajo tierra, utilizando la técnica cut-and-cover; Más tarde, se excavaron a mayor profundidad túneles más pequeños y más o menos circulares, que dieron lugar a su apodo. La red cuenta con once líneas y 272 estaciones, a lo largo de más de 400 kilómetros. A pesar de su nombre, solo el 45% del sistema está soterrado: una buena parte del trazado a las afueras de Londres se encuentra en superficie. Además, el metro no cubre la mayoría de zonas al sur de Londres, ya que solo cuenta con 33 estaciones al sur del río Támesis. Las primeras líneas de metro, originalmente propiedad de varias empresas privadas, se unificaron bajo la marca Underground a principios del siglo XX, y finalmente se fusionaron junto con las líneas subterráneas y los servicios de autobús en 1933 para formar London Transport bajo el control de la organización (LPTB). El operador actual, London Underground Limited (LUL), es una filial de Transport for London (TfL), la corporación legal responsable de la mayoría de medios de transporte público de Londres. En 2015, el 92% de los costes operativos eran cubiertos por los billetes de los pasajeros. El metro de Londres es reconocido por sus contribuciones al diseño gráfico inglés y su influencia en el de otros medios de transporte del resto del mundo. El plano esquemático, diseñado por Harry Beck en 1931, fue galardonado en 2006 como icono nacional del diseño. Su identidad corporativa se extendió a otros sistemas de transporte público de la ciudad como el Overground, los autobuses de Londres el Docklands Light Railway o la Elizabeth Line. Otros elementos famosos de la marca Undeground incluyen su redondel (roundel) y la , creada por Edward Johnston en 1916. (es)
Londresko metroa Londres Handiko zati handi bat eta Buckinghamshire, Hertfordshire eta Essex konderrietako zenbait alde zerbitzatzen dituen metro sistema da. Munduan eraikitako lehen metroa da: 1863ko urtarrilaren 10ean inauguratu zen, Metropolitan Railway izenarekin. Gaur egun, munduko luzeena ere bada, guztira 410 kilometro baititu. Metroa hamabi lineak eta 275 geltokik osatzen dute. Lurrazpiko lehen garraiobidea izan zen. Gaur egun, jatorrizko ibilbide hori Hammersmith & City lineak osatzen du. (eu)
The London Underground (also known simply as the Underground or by its nickname the Tube) is a rapid transit system serving Greater London and some parts of the adjacent counties of Buckinghamshire, Essex and Hertfordshire in England. The Underground has its origins in the Metropolitan Railway, the world's first underground passenger railway. Opened on 10 January 1863, it is now part of the Circle, District, Hammersmith & City and Metropolitan lines. The first line to operate underground electric traction trains, the City & South London Railway in 1890, is now part of the Northern line. The network has expanded to 11 lines, and in 2020/21 was used for 296 million passenger journeys, making it one of the world's busiest metro systems. The 11 lines collectively handle up to 5 million passenger journeys a day and serve 272 stations. The system's first tunnels were built just below the ground, using the cut-and-cover method; later, smaller, roughly circular tunnels—which gave rise to its nickname, the Tube—were dug through at a deeper level. The system serves 272 stations and has 250 miles (400 km) of track. Despite its name, only 45% of the system is under the ground: much of the network in the outer environs of London is on the surface. In addition, the Underground does not cover most southern parts of Greater London, and there are only 33 stations south of the River Thames. The early tube lines, originally owned by several private companies, were brought together under the Underground brand in the early 20th century, and eventually merged along with the sub-surface lines and bus services in 1933 to form London Transport under the control of the London Passenger Transport Board (LPTB). The current operator, London Underground Limited (LUL), is a wholly owned subsidiary of Transport for London (TfL), the statutory corporation responsible for the transport network in London. As of 2015, 92% of operational expenditure is covered by passenger fares. The Travelcard ticket was introduced in 1983 and Oyster card, a contactless ticketing system, in 2003. Contactless bank card payments were introduced in 2014, the first public transport system in the world to do so. The LPTB commissioned many new station buildings, posters and public artworks in a modernist style. The schematic Tube map, designed by Harry Beck in 1931, was voted a national design icon in 2006 and now includes other transport systems such as the Docklands Light Railway, London Overground, Thameslink, the Elizabeth line, and Tramlink. Other famous London Underground branding includes the and the Johnston typeface, created by Edward Johnston in 1916. (en)
Le métro de Londres (en anglais : London Underground) est le réseau métropolitain qui dessert le Grand Londres et les comtés voisins de l'Essex, du Hertfordshire et du Buckinghamshire. Il est communément appelé Underground — qui signifie « Souterrain », bien que 55 % du réseau soit situé en surface — ou The Tube (« Le tube »), en référence à la forme cylindrique des tunnels de ses lignes profondes. Le premier projet d'un métro à Londres remonte à 1827. La Metropolitan Railway en est la première ligne, inaugurée le 10 janvier 1863, ce qui en fait le plus vieux réseau métropolitain au monde, son tracé constituant désormais dans sa majeure partie la Hammersmith & City line. Le réseau actuel compte 11 lignes et dessert 272 stations (dont certaines fermées) sur près de 402 kilomètres. Il permet le transport de 1,379 milliard de voyageurs lors du cycle annuel 2016-2017, soit une moyenne quotidienne de plus de 4,8 millions de passagers. Les lignes les plus anciennes du réseau actuel, construites par plusieurs entreprises privées, sont rattachées à un réseau de transport intégré (qui exclut les principales lignes de chemin de fer) en 1933, lors de la création du London Passenger Transport Board (LPTB), plus connu sous le nom de London Transport. Le réseau souterrain devient alors une entité unique lors de la création du London Underground Limited (LUL) par le gouvernement britannique en 1985. Depuis 2003, la LUL est une filiale à part entière de l'organisme Transport for London (TfL), entreprise publique chargée de la plupart des opérations de transport dans le Grand Londres, dirigée par un comité de direction et un commissaire nommé par le maire de Londres. Le métro circule sur une voie électrifiée par troisième rail et quatrième rail (630 V). Sur certaines lignes, un rail spécial assure le pilotage automatique des rames (pilotage qui reste toutefois surveillé par le conducteur de la rame). Un second réseau, le Docklands Light Railway, dessert également l'agglomération de Londres et plus particulièrement le quartier des Docklands et la City. (fr)
Is meitreo nó córas traenach faoi thalamh é an London Underground i Londain. Osclaíodh é sa bhliain 1863, ach níl sa lá atá inniu ann ar an meitreo is mó ar domhan, mar a deirtear uaireanta. Glaotar an "Tiúb" air mar leasainm mar gheall ar chruth na dtollán. Ar an 7ú Iúil 2005, tharla ionsaí sceimhlitheoireachta ann inar maraíodh 52 duine agus inar gortaíodh 700. * Príomhalt: 7 Iúil 2005 Buamáil Londan (ga)
London Underground (juga disebut the Tube atau the Underground) adalah jaringan angkutan cepat yang melayani daerah kota London dan London Raya seperti Buckinghamshire, Hertfordshire dan Essex. Jaringan ini memiliki panjang rute total 402 km dengan 272 stasiun. Underground merupakan sistem angkutan cepat tertua di dunia, sudah mulai beroperasi sejak 10 Januari 1863 pada Metropolitan Railway yang sekarang bagian dari Jalur Lingkar dan Jalur Hammersmith & City dan Jalur Metropolitan. Selain itu, jaringan ini juga merupakan jaringan pertama yang mengoperasikan kereta traksi listrik tahun 1890, sekarang bagian dari Jalur Utara. Terowongan pertama sistem ini dibangun persis di bawah permukaan tanah dengan metode , dan cukup besar untuk memuat ukuran kereta normal. Kemudian, terowongan berikutnya dibangun melalui pada kedalaman lebih dalam. Jalur-jalur awal yang dibuat dulunya disebut UNDERGROUND di awal abad 20. Perusahaan swasta yang memiliki dan mengoperasikan jalur ini digabung pada tahun 1933 untuk membentuk . Operator saat ini, London Underground Limited (LUL), adalah perusahaan yang dimiliki sepenuhnya oleh Transport for London (TfL), perusahaan yang bertanggung jawab atas semua jaringan transportasi di London Raya. Hingga 2012, 91% dari pengeluaran operasional tertutupi oleh tarif penumpang. Tiket diperkenalkan tahun 1983 dan kartu nirkotak Oyster, diperkenalkan 2003. yang skematik, didesain oleh tahun 1931, mendapat penghargaan ikon desain nasional tahun 2006 dan sekarang dipakai juga untuk sistem lainnya Docklands Light Railway dan London Overground - serta . Branding London Underground adalah simbol roundel dan font , yang dibuat tahun 1916. London Underground memperingati 150 tahun beroperasinya tahun 2013 dengan berbagai macam perayaan. (in)
La metropolitana di Londra (in inglese: London Underground), è la più antica rete metropolitana del mondo e la più estesa d'Europa. Effettua servizio ogni giorno dell'anno ad eccezione del 25 dicembre, e nei giorni di venerdì e sabato funziona, su alcune linee, 24 ore al giorno. La metropolitana di Londra, gestita dalla Transport for London, fu inaugurata il 10 gennaio 1863 e conta 382 stazioni dislocate in tutta l'area della Grande Londra. La velocità media commerciale dei treni (comprese le fermate) è pari a 33 km/h. Il gestore stima che ogni treno della metropolitana percorra circa 123600 km all'anno (pari a circa tre giri sulla circonferenza della Terra). Gli accessi registrati ogni anno sono circa 1 073 000 000, mentre contando solo i singoli passeggeri il numero è di circa 28 milioni. La metropolitana di Londra viene comunemente chiamata dai suoi utenti e dalla popolazione britannica The Tube ("Il Tubo") per la forma dei suoi tunnel, a sezione circolare. (it)
런던 지하철(영어: London Underground)은 영국 그레이터 런던과 에식스주, 하트퍼드셔주, 그리고 버킹엄셔주 등의 주변 지역에서 운영되고 있는 지하철이며 세계에서 가장 오래된 도시철도이다. 영업은 1863년 1월 10일에 에서 시작되었다. 그 이름에도 불구하고, 철도망의 55%는 지상 구간이다. 일반적으로 '지하철(the Underground)'이나 굴착 터널의 모양에서 이름을 딴 '튜브(the Tube)'라고 부르고 있다. 런던 지하철도망의 초기 노선은 여러 회사에서 착공하였는데, 이는 1933년에 (London Passenger Transport Board, LPTB)'라는 통합된 여객 운송 체계의 한 부분이 되었다. 지하철도망이 아직 개별적으로 존재했을 때, 영국 정부에서 (London Underground Limited, LUL)를 설치하였다. 2003년까지 LUL은 런던 교통공사(Transport for London, TfL)의 독점적인 보조 회사였는데, 이는 런던 수도권에 있는 대부분의 대중교통망에 대하여 거의 대부분의 책임을 지는 법인 회사로, 런던 시장(Mayor of London)이 임명한 위원회와 위원이 운영한다. 런던 지하철은 역이 270개이며 선로의 길이는 약 400 km(250 마일)인데, 이는 세계에서 노선 연장이 가장 긴 것이며, 또한 역 당 수송한 승객도 가장 많은 것이다. 2007년에는 10억 명이 넘는 탑승객 수를 기록하였다. (ko)
De metro van Londen (Engels: London Underground) is een openbaarvervoernetwerk, bestaande uit geëlektrificeerde spoorlijnen die in het centrum ondergronds en in de buitenwijken van Londen bovengronds lopen. Het is verreweg het oudste metrostelsel ter wereld, de eerste lijn werd geopend in 1863. (nl)
ロンドン地下鉄（ロンドンちかてつ、英: London Underground）は、イギリスの大ロンドン市域を走る世界最古の地下鉄である。最初の区間はメトロポリタン鉄道により1863年1月10日に開業した。初期の路線の大部分は、ハマースミス&シティー線の一部として使用されている。ロンドン地下鉄は、アメリカや日本の地下鉄のようにSubway（サブウェイ）とは呼ばれず、ロンドンの住民には単に "the Underground" または（より親しみをこめて）"the Tube"と呼ばれている。後者は、そのトンネルの形状に由来している。"Subway" はもっぱら地下道の意に用いられる。ロンドン地下鉄には2020年10月時点で270の駅が存在し、総延長距離は400km（250マイル）におよぶ。また、廃止となった駅、および路線も数多い。2004年 - 2005年の統計では、総利用者数は年間9億7,600万人、一日あたり267万人である。 2003年から、ロンドン地下鉄はロンドン交通局（Transport for London=TfL）の傘下に入った。交通局は他にも、赤い2階建てバスも含めた、ロンドンのバスの運行計画や運行会社への業務委託を行っている。それ以前は、ロンドン地方交通社（London Regional Transport）がロンドン地下鉄の持株会社として存在していた。 (ja)
O Metropolitano de Londres, também conhecido como Metro de Londres (português europeu) ou Metrô de Londres (português brasileiro), ou no seu nome original London Underground, conhecido ainda por The Tube, Tube, The Underground ou Underground, é um sistema de metropolitano que serve grande parte da Grande Londres e as áreas vizinhas de Essex, Hertfordshire e Buckinghamshire no Reino Unido, e constitui o sistema de metropolitano mais antigo e extenso do mundo. Foi também a primeira rede de metropolitano a operar com trens ou comboios elétricos. É geralmente referido como the Underground ou the Tube — um termo mais recente, devido à forma dos túneis do metrô, em forma de tubo — porém, cerca de 55% da rede do metropolitano é à superfície (apesar de o próprio nome do metropolitano ser Underground, que significa subterrâneo). Entrou em operação no dia 10 de Janeiro de 1863 com a Metropolitan Railway, de onde surgiu o termo "metro" (a maior parte dessa rota inicial é agora parte da Hammersmith & City line e uma parte dessa rota é parte da Metropolitan Line), e em 1890, começaram as primeiras operações com trens ou comboios eléctricos. As primeiras linhas da presente rede do Metropolitano de Londres, que foram construídas por várias empresas privadas, tornaram-se parte de um sistema de transporte integrado (que inclui também as principais linhas ferroviárias) em 1933 com a criação do London Passenger Transport Board (LPTB - Transporte de Passageiros de Londres em português), mais habitualmente conhecido pelo seu nome mais curto: "London Transport". O sistema de metropolitano londrino tornou-se uma entidade independente quando a London Underground Limited (LUL) foi formada pelo Governo do Reino Unido em 1985. Desde 2003, a LUL tem sido uma subsidiária integral da Transport for London (TfL), a corporação responsável pela maioria dos aspectos do sistema de transportes que serve a Grande Londres, que é dirigida por um quadro e um comissário, escolhidos pelo Prefeito de Londres. O Metropolitano de Londres tem 272 estações e aproximadamente 400 km (250 milhas) de caminhos de ferro ou trilhos; no entanto, há quem diga que tem 408 km (253 milhas) de comprimento, fazendo deste o maior sistema de metropolitano pelo comprimento da sua rota, e um dos mais servidos em termos de estações. Há, no entanto, um grande número de antigas estações e túneis que hoje em dia estão fechados. Em 2007, mais de um mil milhões de viagens foram efetuadas, por um número recorde de passageiros. De lembrar que, o seu recorde anterior era de 976 milhões de passageiros, numa média de 2,67 milhões de usuários por dia, em 2004 e 2005. A estação mais utilizada de todo o sistema de metropolitano é a Estação de King's Cross St Pancras. O Metropolitano de Londres fez história durante a Segunda Guerra Mundial, quando praticamente todos os cidadãos londrinos se refugiaram nos seus túneis durante os bombardeamentos alemães da Batalha da Inglaterra. Ao se esconderem nos túneis, os cidadãos conseguiram escapar a uma morte certa caso tivessem ficado à superfície (mesmo que fosse nas suas casas). O Mapa do Metropolitano de Londres, que é mostrado geralmente na sua versão não-geográfica e com as suas linhas desenhadas através de um sistema de código colorido, é considerado um marco do Metropolitano de Londres e um design clássico. Muitos outros mapas de transportes foram influenciados por este. Outro marco do Sistema de Metropolitano Londrino é o anúncio Mind the Gap, que serve para avisar os passageiros para terem cuidado entre o espaço deixado entre as carruagens do metropolitano e a plataforma das estações. Até 2025 estão previstos grandes investimentos no sistema de metropolitano londrino, entre os quais destacam-se a construção de uma nova linha, a expansão de outras e a reabilitação da maior parte da infraestrutura do metro. Até lá, também a frota de veículos será totalmente substituída, de forma a tornar o Metropolitano de Londres um dos mais modernos do mundo, em conforto, segurança, serviços, etc.. Com estas transformações, o metropolitano continuará a ser o maior do Mundo. (pt)
Metro w Londynie (ang. London Underground) – system lokalnych linii kolejowych przebiegających w podziemnych tunelach oraz na powierzchni, obsługujących większość obszaru Wielkiego Londynu. Jest najstarszym metrem na świecie – pierwsi podróżni skorzystali z niego 10 stycznia 1863 roku. Angielska nazwa wskazuje na podziemne położenie, jednak około 55% długości tras nie znajduje się pod ziemią. Metro londyńskie liczy 12 linii, 272 stacji (w tym 14 poza administracyjnymi granicami Wielkiego Londynu) oraz 402 km tras. Codziennie korzysta z niego ok. 3,67 miliona podróżnych. Od 2003 jest podporządkowane jednostce organizacyjnej zwanej Transport for London, zarządzającej w imieniu władz Wielkiego Londynu większością komunikacji miejskiej. (pl)
Ло́ндонский метрополите́н (англ. London Underground) — система линий метрополитена в Лондоне (Великобритания). Лондонский метрополитен — один из крупнейших в мире, его сеть состоит из 12 линий общей протяжённостью около 402 км, из которых 45 % проходит под землёй. По суммарной длине линий метрополитен занимает пятое место в мире после сеульского, пекинского, шанхайского и московского. Лондонское метро насчитывает 270 станций. Пассажиропоток в лондонском метрополитене в 2011 году составил 1171 миллион человек, в среднем более 3 миллионов пассажиров в день. По годовому пассажиропотоку метрополитен Лондона занимает одиннадцатое место в мире и третье в Европе после московского и парижского. Сеть лондонского метро обслуживает бо́льшую часть Большого Лондона, а также частично графства Бакингемшир, Хартфордшир и Эссекс. Лондонский метрополитен — старейший в мире. Его первая линия, построенная компанией «Метропо́литен рэйлуэй» (англ. Metropolitan Railway), открылась в 1863 году. Она связывала два крупных железнодорожных вокзала с Сити. После начала в 1896 году в Будапеште пассажироперевозок по первой в мире электрифицированной подземке лондонская «Метрополитен» в 1897 году установила контактный рельс на тестовом участке в Уэмбли-парк, в 1898 заключила соглашение с «Дистрикт» о совместной электрификации отрезка между High Street Kensington и Earls Court, и в мае 1900 года Лондонский метрополитен стал второй в Европе железнодорожной системой, где начали эксплуатироваться поезда на электротяге. В годы Второй мировой войны станции подземки служили убежищем десяткам тысяч мирных жителей во время бомбёжек. 18 ноября 1987 года на одной из станций вспыхнул сильный пожар, унёсший жизни 31 человека. 7 июля 2005 года лондонский метрополитен стал мишенью тройного теракта, в результате которого погибли 52 человека, не считая террористов. Раньше линии лондонского метрополитена строились разными частными компаниями. В 1933 году после создания Департамента лондонского пассажирского транспорта (London Passenger Transport Board) они стали частью единой транспортной системы. В 1985 году правительство Великобритании создало общество с ограниченной ответственностью London Underground (London Underground Limited), и метрополитен стал самостоятельной организацией. С 2003 года «London Underground Limited» (LUL) является собственной дочерней компанией корпорации «Transport for London» (TfL), которая отвечает практически за весь общественный транспорт Большого Лондона. Лондонцы называют метрополитен в своём городе «The Tube» («тьюб» — труба), по форме тоннелей глубокого заложения. Лондонская подземка является одним из символов Лондона. На карте лондонского метро также представлены Доклендское лёгкое метро и Лондонская надземка, которые не являются частью сети Лондонского метро. (ru)
Londons tunnelbana (officiellt kallad London Underground eller (the) Underground, eller skämtsamt the Tube) betjänar Storlondon i Storbritannien, och räknas som den första tunnelbanan i världen, och var dessutom den (till banlängden) största tunnelbanan (med en banlängd omkring 400 km) till decenniumskiftet 2010, då både tunnelbanan i Shanghai och i Peking (som byggts ut kraftigt sedan början av 21:a seklet) växte om. (sv)
倫敦地鐵（英語：London Underground）是英國倫敦的城市軌道交通系統，於1863年1月10日通車。地鐵車輛在倫敦市中心地底運行，至郊區在地面運行，其中地面運行路線佔55%。倫敦地鐵在英文中別稱The Tube（管子），名稱來源於車輛在像管道一樣的圓形隧道裡行駛。今天倫敦已經建成總長402公里的地鐵網，其中160公里在地底，共有11條路線、272個運作中的車站，每日載客量平均高達304萬人。2004至2005年度總載客人次為9億7600萬。2003年起，倫敦地鐵成為倫敦運輸局一部份，該公司同時營運市內巴士（包括倫敦著名的紅色雙層巴士）及倫敦地上鐵系統。倫敦地鐵是國際地鐵聯盟成員。 (zh)
Лондонський метрополітен (англ. London Underground) — система ліній метрополітену в Лондоні Велика Британія. Перший метрополітен у світі, відкритий 1863 року. Лондонський метрополітен — один із найбільших у світі, його мережа складається з 11 ліній загальною протяжністю 402 км, із яких 45 % проходить під землею. За сумарною довжиною ліній метрополітен посідає четверте місце у світі після сеульського, пекінського і шанхайського. Лондонське метро налічує 272 станції. Пасажиропотік у лондонському метрополітені 2011 року становив 1171 мільйон осіб, у середньому понад 3 мільйони пасажирів на день. За річним пасажиропотоком метрополітен Лондона посідає одинадцяте місце у світі та третє в Європі після московського і паризького. Мережа лондонського метро обслуговує більшу частину Великого Лондона, а також частково графства Бакінгемшир, Хартфордшир і Ессекс. Лондонський метрополітен — найстаріший у світі. Його перша лінія, яка називалася «Метрополітен рейлвей», відкрилася у 1863 році. Вона пов'язувала два великих залізничних вокзали із Сіті. У 1890 році лондонський метрополітен став однією з перших залізничних систем, де почали експлуатуватися поїзди на електротязі. У роки Другої світової війни станції підземки служили притулком десяткам тисяч мирних жителів під час бомбардувань. 18 листопада 1987 року на одній зі станцій спалахнула , що забрала життя 31 людини. 7 липня 2005 року лондонський метрополітен став мішенню для терористів. В результаті потрійного теракту загинули 56 осіб, у тому числі 4 арабських терористи. Спочатку лінії лондонського метрополітену будувалися різними приватними компаніями. У 1933 році після створення Департаменту лондонського пасажирського транспорту (англ. London Passenger Transport Board) вони стали частиною єдиної транспортної системи. У 1985 році уряд Великої Британії створив товариство з обмеженою відповідальністю London Underground (London Underground Limited), і метрополітен став самостійною організацією. З 2003 року «London Underground Limited» (LUL) є власною дочірньою компанією корпорації «Transport for London» (TfL), яка відповідає практично за весь громадський транспорт Великого Лондона. Лондонці називають метрополітен у своєму місті «The Tube» («тьюб» — труба), за формою тунелів глибокого закладення. Лондонська підземка є одним із символів Лондона. На карті лондонського метро також представлені Доклендське легке метро та London Overground, які не є частиною мережі Лондонського метро. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:alt

The nickname "Tube" comes from the circular tube-like tunnels through which the small profile trains travel. (en)
London Underground logo, known as the roundel, is made of a red circle with a horizontal blue bar. (en)
A London Underground S Stock train departs Farringdon with a Metropolitan Line service to Aldgate, with people waiting on the platform to board the next train. (en)
A photograph of a person in a wheelchair parked in the reserved space inside a tube train. (en)

dbp:image

Disabled person Tube train.jpeg (en)
Farringdon station MMB 22 S-Stock.jpg (en)
Why London Underground is nicknamed The Tube.jpg (en)

dbp:text

Documents and clippings about (en)

dbp:url

https://web.archive.org/web/20161026135500/http:/www.martinbrake.de/tramsystem/netz_london.html

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdf:type

rdfs:comment

مترو أنفاق لندن (بالإنجليزية: London Underground)‏ هو نظام مواصلات يخدم جزء كبير من لندن الكبرى وبعض المناطق المجاورة. وهو أقدم نظام مترو أنفاق في العالم، ويعتبر من أطولهم من ناحية طول الطريق. بدأت الخدمات في 10 يوليو 1863 في خط القطار الميتروبوليتان؛ أغلبه الآن هو جزء من .بالرغم من اسمه، فحوالي 55% من الشبكة هي فوق الأرض. ولكن من التسميات المحلية أندرغراوند (Underground)، وبالعامية غالباً ما يدعى التيوب (the Tube) أي الأنبوب، ويشار بذلك إلى الشكل الإسطواني للأنفاق العميقة للنظام. ويخدم مترو الأنفاق 275 محطة مترو ويعمل على مدى 408كم (253 ميل) من الخط.هناك أيضاً العديد من المحطات المغلقة. (ar)
Metro v Londýně, Londýnské metro (London Underground) je podzemní dráha v oblasti Velkého Londýna a blízkého okolí. Jde o kolejový systém městské hromadné dopravy a navzdory svému názvu vede 55 % jeho tratí na povrchu a pouze zbytek v podzemí. Běžně je označován jménem Tube. Metro v současnosti (2021) zahrnuje 272 stanic a více než 408 km trati. V období let 2004 až 2005 přepravilo metro rekordní počet cestujících 976 miliónů, což představuje 2 670 000 lidí denně. (cs)
Londresko metroa Londres Handiko zati handi bat eta Buckinghamshire, Hertfordshire eta Essex konderrietako zenbait alde zerbitzatzen dituen metro sistema da. Munduan eraikitako lehen metroa da: 1863ko urtarrilaren 10ean inauguratu zen, Metropolitan Railway izenarekin. Gaur egun, munduko luzeena ere bada, guztira 410 kilometro baititu. Metroa hamabi lineak eta 275 geltokik osatzen dute. Lurrazpiko lehen garraiobidea izan zen. Gaur egun, jatorrizko ibilbide hori Hammersmith & City lineak osatzen du. (eu)
Is meitreo nó córas traenach faoi thalamh é an London Underground i Londain. Osclaíodh é sa bhliain 1863, ach níl sa lá atá inniu ann ar an meitreo is mó ar domhan, mar a deirtear uaireanta. Glaotar an "Tiúb" air mar leasainm mar gheall ar chruth na dtollán. Ar an 7ú Iúil 2005, tharla ionsaí sceimhlitheoireachta ann inar maraíodh 52 duine agus inar gortaíodh 700. * Príomhalt: 7 Iúil 2005 Buamáil Londan (ga)
De metro van Londen (Engels: London Underground) is een openbaarvervoernetwerk, bestaande uit geëlektrificeerde spoorlijnen die in het centrum ondergronds en in de buitenwijken van Londen bovengronds lopen. Het is verreweg het oudste metrostelsel ter wereld, de eerste lijn werd geopend in 1863. (nl)
ロンドン地下鉄（ロンドンちかてつ、英: London Underground）は、イギリスの大ロンドン市域を走る世界最古の地下鉄である。最初の区間はメトロポリタン鉄道により1863年1月10日に開業した。初期の路線の大部分は、ハマースミス&シティー線の一部として使用されている。ロンドン地下鉄は、アメリカや日本の地下鉄のようにSubway（サブウェイ）とは呼ばれず、ロンドンの住民には単に "the Underground" または（より親しみをこめて）"the Tube"と呼ばれている。後者は、そのトンネルの形状に由来している。"Subway" はもっぱら地下道の意に用いられる。ロンドン地下鉄には2020年10月時点で270の駅が存在し、総延長距離は400km（250マイル）におよぶ。また、廃止となった駅、および路線も数多い。2004年 - 2005年の統計では、総利用者数は年間9億7,600万人、一日あたり267万人である。 2003年から、ロンドン地下鉄はロンドン交通局（Transport for London=TfL）の傘下に入った。交通局は他にも、赤い2階建てバスも含めた、ロンドンのバスの運行計画や運行会社への業務委託を行っている。それ以前は、ロンドン地方交通社（London Regional Transport）がロンドン地下鉄の持株会社として存在していた。 (ja)
Londons tunnelbana (officiellt kallad London Underground eller (the) Underground, eller skämtsamt the Tube) betjänar Storlondon i Storbritannien, och räknas som den första tunnelbanan i världen, och var dessutom den (till banlängden) största tunnelbanan (med en banlängd omkring 400 km) till decenniumskiftet 2010, då både tunnelbanan i Shanghai och i Peking (som byggts ut kraftigt sedan början av 21:a seklet) växte om. (sv)
倫敦地鐵（英語：London Underground）是英國倫敦的城市軌道交通系統，於1863年1月10日通車。地鐵車輛在倫敦市中心地底運行，至郊區在地面運行，其中地面運行路線佔55%。倫敦地鐵在英文中別稱The Tube（管子），名稱來源於車輛在像管道一樣的圓形隧道裡行駛。今天倫敦已經建成總長402公里的地鐵網，其中160公里在地底，共有11條路線、272個運作中的車站，每日載客量平均高達304萬人。2004至2005年度總載客人次為9億7600萬。2003年起，倫敦地鐵成為倫敦運輸局一部份，該公司同時營運市內巴士（包括倫敦著名的紅色雙層巴士）及倫敦地上鐵系統。倫敦地鐵是國際地鐵聯盟成員。 (zh)
El Metro de Londres (en anglès, London Underground i popularment conegut com a the Tube) és un sistema de metro o ferrocarril metropolità de trànsit ràpid del Gran Londres (regió metropolitana de Londres) i algunes àrees properes com Essex, Hertfordshire i Buckinghamshire, a Anglaterra (Regne Unit). El primer tram es va obrir el 1863 i esdevingué la primera xarxa de metro del món. El 1890 es convertí en la primera a utilitzar trens elèctrics. Habitualment, és anomenat el tub (the Tube) per la forma que tenen els túnels, malgrat que 55% de la xarxa no és subterrània. (ca)
Το Μετρό του Λονδίνου, γνωστό επίσημα με την επωνυμία "London Underground" ή, σε συντομία, απλά ως "Underground" (Υπόγειος) ή και ως "the Tube" (ο Σωλήνας), είναι σιδηροδρομικό δίκτυο στο Λονδίνο, Ηνωμένο Βασίλειο, το οποίο εξυπηρετεί το μεγαλύτερο τμήμα του Μείζονος Λονδίνου (Greater London) και τμήματα του Έσσεξ, του Μπακιγχαμσάιρ και του . Το αρχικό τμήμα του μετρό είναι το παλαιότερο στην ιστορία των αστικών σιδηροδρόμων, καθώς άρχισε να λειτουργεί στις 10 Ιανουαρίου 1863 (κατ' άλλες πηγές στις 9 Ιανουαρίου 1863). Υπήρξε, επίσης, το πρώτο ηλεκτροκίνητο μετρό παγκοσμίως, από το 1890. (el)
Die London Underground ist die älteste U-Bahn der Welt und besitzt nach der Metro Moskau die zweitgrößte Netzlänge europäischer U-Bahnen. Sie erschließt neben der City of London besonders nördlich der Themse weite Teile der britischen Hauptstadt London sowie einige angrenzende Gebiete. Im Geschäftsjahr 2011 benutzten täglich durchschnittlich rund 3,2 Millionen Fahrgäste die Underground, an Werktagen bis zu 3,7 Millionen. In dieser Zeit wurden insgesamt 1,171 Milliarden Fahrten unternommen, was einen Rekordwert darstellte. (de)
La Londona metroo (angle Underground [ANdagraŭnd] (subgrundo) aŭ the Tube [da TJUB] (la tubo)) estas la metroo kiu kunligas la 274 haltejojn disigitajn en areo de 408 km² en la Granda Londono. Ĝi komenciĝis plejparte sub la strata nivelo, sed ĉi-tempe 55% de la metroo estas ĉe stratnivelo (aŭ superstrate), precipe en ekstera Londono. La plej malnova parto de la sistemo estas apud la stacio Paddington. La servado komencis en 10-a de januaro 1863, al la ; hodiaŭ, plejparte la vojo komenca tia estas . (eo)
El Metro de Londres (del inglés: London Underground) es una red de ferrocarril metropolitano operada por organismo público Transport for London y que da servicio al Gran Londres así como algunas zonas de los condados adyacentes de Buckinghamshire, Essex y Hertfordshire en Inglaterra. Coloquialmente también se le conoce como "the Tube" (el tubo), debido a la forma tubular característica de sus túneles. (es)
The London Underground (also known simply as the Underground or by its nickname the Tube) is a rapid transit system serving Greater London and some parts of the adjacent counties of Buckinghamshire, Essex and Hertfordshire in England. (en)
London Underground (juga disebut the Tube atau the Underground) adalah jaringan angkutan cepat yang melayani daerah kota London dan London Raya seperti Buckinghamshire, Hertfordshire dan Essex. Jaringan ini memiliki panjang rute total 402 km dengan 272 stasiun. Underground merupakan sistem angkutan cepat tertua di dunia, sudah mulai beroperasi sejak 10 Januari 1863 pada Metropolitan Railway yang sekarang bagian dari Jalur Lingkar dan Jalur Hammersmith & City dan Jalur Metropolitan. Selain itu, jaringan ini juga merupakan jaringan pertama yang mengoperasikan kereta traksi listrik tahun 1890, sekarang bagian dari Jalur Utara. (in)
Le métro de Londres (en anglais : London Underground) est le réseau métropolitain qui dessert le Grand Londres et les comtés voisins de l'Essex, du Hertfordshire et du Buckinghamshire. Il est communément appelé Underground — qui signifie « Souterrain », bien que 55 % du réseau soit situé en surface — ou The Tube (« Le tube »), en référence à la forme cylindrique des tunnels de ses lignes profondes. Le premier projet d'un métro à Londres remonte à 1827. La Metropolitan Railway en est la première ligne, inaugurée le 10 janvier 1863, ce qui en fait le plus vieux réseau métropolitain au monde, son tracé constituant désormais dans sa majeure partie la Hammersmith & City line. Le réseau actuel compte 11 lignes et dessert 272 stations (dont certaines fermées) sur près de 402 kilomètres. Il permet (fr)
La metropolitana di Londra (in inglese: London Underground), è la più antica rete metropolitana del mondo e la più estesa d'Europa. Effettua servizio ogni giorno dell'anno ad eccezione del 25 dicembre, e nei giorni di venerdì e sabato funziona, su alcune linee, 24 ore al giorno. La metropolitana di Londra viene comunemente chiamata dai suoi utenti e dalla popolazione britannica The Tube ("Il Tubo") per la forma dei suoi tunnel, a sezione circolare. (it)
런던 지하철(영어: London Underground)은 영국 그레이터 런던과 에식스주, 하트퍼드셔주, 그리고 버킹엄셔주 등의 주변 지역에서 운영되고 있는 지하철이며 세계에서 가장 오래된 도시철도이다. 영업은 1863년 1월 10일에 에서 시작되었다. 그 이름에도 불구하고, 철도망의 55%는 지상 구간이다. 일반적으로 '지하철(the Underground)'이나 굴착 터널의 모양에서 이름을 딴 '튜브(the Tube)'라고 부르고 있다. 런던 지하철도망의 초기 노선은 여러 회사에서 착공하였는데, 이는 1933년에 (London Passenger Transport Board, LPTB)'라는 통합된 여객 운송 체계의 한 부분이 되었다. 지하철도망이 아직 개별적으로 존재했을 때, 영국 정부에서 (London Underground Limited, LUL)를 설치하였다. 2003년까지 LUL은 런던 교통공사(Transport for London, TfL)의 독점적인 보조 회사였는데, 이는 런던 수도권에 있는 대부분의 대중교통망에 대하여 거의 대부분의 책임을 지는 법인 회사로, 런던 시장(Mayor of London)이 임명한 위원회와 위원이 운영한다. (ko)
Metro w Londynie (ang. London Underground) – system lokalnych linii kolejowych przebiegających w podziemnych tunelach oraz na powierzchni, obsługujących większość obszaru Wielkiego Londynu. Jest najstarszym metrem na świecie – pierwsi podróżni skorzystali z niego 10 stycznia 1863 roku. Angielska nazwa wskazuje na podziemne położenie, jednak około 55% długości tras nie znajduje się pod ziemią. (pl)
O Metropolitano de Londres, também conhecido como Metro de Londres (português europeu) ou Metrô de Londres (português brasileiro), ou no seu nome original London Underground, conhecido ainda por The Tube, Tube, The Underground ou Underground, é um sistema de metropolitano que serve grande parte da Grande Londres e as áreas vizinhas de Essex, Hertfordshire e Buckinghamshire no Reino Unido, e constitui o sistema de metropolitano mais antigo e extenso do mundo. Foi também a primeira rede de metropolitano a operar com trens ou comboios elétricos. É geralmente referido como the Underground ou the Tube — um termo mais recente, devido à forma dos túneis do metrô, em forma de tubo — porém, cerca de 55% da rede do metropolitano é à superfície (apesar de o próprio nome do metropolitano ser Undergrou (pt)
Ло́ндонский метрополите́н (англ. London Underground) — система линий метрополитена в Лондоне (Великобритания). Лондонский метрополитен — один из крупнейших в мире, его сеть состоит из 12 линий общей протяжённостью около 402 км, из которых 45 % проходит под землёй. По суммарной длине линий метрополитен занимает пятое место в мире после сеульского, пекинского, шанхайского и московского. Лондонское метро насчитывает 270 станций. (ru)
Лондонський метрополітен (англ. London Underground) — система ліній метрополітену в Лондоні Велика Британія. Перший метрополітен у світі, відкритий 1863 року. Лондонський метрополітен — один із найбільших у світі, його мережа складається з 11 ліній загальною протяжністю 402 км, із яких 45 % проходить під землею. За сумарною довжиною ліній метрополітен посідає четверте місце у світі після сеульського, пекінського і шанхайського. Лондонське метро налічує 272 станції. (uk)

rdfs:label

London Underground (en)
مترو لندن (ar)
Metro de Londres (ca)
Metro v Londýně (cs)
London Underground (de)
Μετρό Λονδίνου (el)
Metroo de Londono (eo)
Metro de Londres (es)
Londresko metroa (eu)
London Underground (ga)
London Underground (in)
Metropolitana di Londra (it)
Métro de Londres (fr)
ロンドン地下鉄 (ja)
런던 지하철 (ko)
Metro van Londen (nl)
Metro w Londynie (pl)
Metropolitano de Londres (pt)
Londons tunnelbana (sv)
Лондонский метрополитен (ru)
Лондонський метрополітен (uk)
伦敦地铁 (zh)

is dbo:operator of

is dbo:wikiPageRedirects of