Nucleon (original) (raw)
Un nucleó és qualsevol de les partícules hadròniques (neutrons o protons) que componen el nucli d'un àtom. El nombre de protons (que tenen càrrega positiva) més el nombre de neutrons (que tenen càrrega neutra) constitueixen el nombre màssic d'un àtom. De dos núclids que tenen el mateix nombre de nucleons es diu que són isòbars. En la , el protó i el neutró són diferents estats de la mateixa partícula elemental: el nucleó. Aquesta simetria no és estrictament certa, ja que el protó i el neutró no tenen exactament la mateixa massa, però és útil considerar-la en el cas de les interaccions fortes.
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Un nucleó és qualsevol de les partícules hadròniques (neutrons o protons) que componen el nucli d'un àtom. El nombre de protons (que tenen càrrega positiva) més el nombre de neutrons (que tenen càrrega neutra) constitueixen el nombre màssic d'un àtom. De dos núclids que tenen el mateix nombre de nucleons es diu que són isòbars. En la , el protó i el neutró són diferents estats de la mateixa partícula elemental: el nucleó. Aquesta simetria no és estrictament certa, ja que el protó i el neutró no tenen exactament la mateixa massa, però és útil considerar-la en el cas de les interaccions fortes. (ca) Nukleon je společný název pro proton a neutron, tedy částice, z nichž se skládá jádro atomu. (cs) نواة أي ذرة تحتوي على بروتونات ونيوترونات، ويدعى كل من البروتون والنيوترون باسم مشترك هو النويّة أو بالترجمة الحرفية نوكليون. وعن كلمة نوكليون أخذ المصطلح نوكليد أو (النويدة) لتعريف أي نواة ذرية. أي أن النواة الذرية تتكون من نويات وتشمل هذه النويات البروتونات والنيوترونات. وتوجد النويات في نواة الذرة، أما الإلكترونات فهي تحوم حول النواة مشكلة غلافا الذرة من الإلكترونات. تتساوى النويات في الكتلة تقريباً، أما الإلكترون فكتلته أخف من كتلة النوية نحو 1830 مرة. حتى الستينيات، كان يُعتقد أن النيوكليونات هي جسيمات أولية، وليست مكونة من أجزاء أصغر. من المعروف الآن أنها جسيمات مركبة، مكونة من ثلاثة كواركات مرتبطة ببعضها البعض عن طريق التفاعل القوي. يُطلق على التفاعل بين نوتين أو أكثر التفاعل الداخلي أو القوة النووية، والذي ينتج أيضًا في النهاية عن التفاعل القوي. (قبل اكتشاف الكواركات، كان مصطلح «تفاعل قوي» يشير فقط إلى التفاعلات الدولية.) النوكليونات تقع عند الحد حيث تتداخل فيزياء الجسيمات والفيزياء النووية. توفر فيزياء الجسيمات، وخاصة الديناميكا اللونية الكمومية، المعادلات الأساسية التي تصف خصائص الكواركات والتفاعل القوي. تصف هذه المعادلات كميًا كيف يمكن للكواركات أن تتحد معًا في البروتونات والنيوترونات (وجميع الهادرونات الأخرى). ومع ذلك، عندما يتم تجميع عدة نيوكليونات في نواة ذرية (نوكليد)، يصبح حل هذه المعادلات الأساسية أمرًا صعبًا للغاية (انظر ). بدلاً من ذلك، يتم دراسة النويدات في الفيزياء النووية، والتي تدرس النوكليونات وتفاعلاتها من خلال التقريبات والنماذج، مثل نموذج الغلاف النووي. يمكن أن تصف هذه النماذج خصائص النوكليد بنجاح، على سبيل المثال، ما إذا كانت نوكليدة معينة تخضع للاضمحلال الإشعاعي أم لا. يوجد البروتون والنيوترون في مخطط فئات تكون في آنٍ واحد الفرميونات والهادرونات والباريونات. يحمل البروتون صافي شحنة موجبة، بينما يحمل النيوترون صافي شحنة صفرية؛ كتلة البروتون أقل بحوالي 0.13٪ فقط من كتلة النيوترون. وبالتالي، يمكن اعتبارهما حالتين من نفس النواة. (ar) Τα νουκλεόνια είναι τα σωματίδια που αποτελούν συστατικά του πυρήνα του ατόμου, δηλαδή τα πρωτόνια και τα νετρόνια. Τα νουκλεόνια αλληλεπιδρούν μεταξύ τους μέσω της πυρηνικής δύναμης, που αποτελεί έκφραση της ισχυρής δύναμης. Δεν είναι στοιχειώδη σωματίδια, αλλά το καθένα τους αποτελείται από τρία κουάρκ. Ο πυρήνας ως δομή και τα νουκλεόνια που τον αποτελούν από άποψης μελέτης βρίσκονται στο όριο ανάμεσα στην κλασική φυσική και την κβαντομηχανική. Η συγκρότηση του πυρήνα και η σταθερότητά του εξηγείται θεωρητικά με το . Νουκλεόνια θεωρούνται και τα αντισωματίδια των πρωτονίων και των νετρονίων, τα αντιπρωτόνια και τα αντινετρόνια. Οι πυρήνες που συγκροτούνται από αυτά τα σωματίδια είναι βασικές δομικές μονάδες της αντιύλης. Το άθροισμα των νουκλεονίων του πυρήνα καλείται μαζικός αριθμός. Ο αριθμός των πρωτονίων είναι ο ατομικός αριθμός, μοναδικός για κάθε χημικό στοιχείο, ενώ αυτό των νετρονίων διαφέρει ανάμεσα στα ισότοπα του ίδιου στοιχείου. (el) Nukleonoj (laŭ la latina nucleus - kerno) estas la elementaj partikloj, el kiuj la atomkerno konstruiĝas, nome la protonoj kaj neŭtronoj. Ĉiu atomo – krom tiu de hidrogeno kaj la heliumo-3-izotopo (2 protonoj, 1 neŭtrono) - havas en sia kerno almenaŭ same multajn neŭtronojn kaj protonojn. Ju pli peza estas la kerno, des pli granda estas la proporcio de la neŭtronoj rilate al la protonoj. La nukleonoj mem ne estas elementaj partikloj, ĉar ili havas internan strukturon. Ĉiu nukleono konsistas el 3 kvarkoj. (eo) Als Nukleonen [nukleˈoːnən] (Singular Nukleon [ˈnuːkleɔn]; von lat. nucleus „Kern“) bezeichnet man die beiden Teilchenarten, aus denen Atomkerne bestehen, nämlich Protonen und Neutronen. Der experimentelle Befund, dass die an Atomkernen beobachtbare starke Wechselwirkung keinen Unterschied zwischen Proton und Neutron macht, brachte Heisenberg zu dem Konzept, die beiden Teilchenarten formal als zwei Zustände ein und derselben Teilchenart Nukleon zu betrachten; die beiden Zustände unterscheiden sich nur durch eine Quantenzahl, die formal wie die Spinquantenzahl für Spin 1/2 erscheint und Isospin heißt. „Nukleon“ wurde in der Folge zunächst zur Sammelbezeichnung für die beiden Teilchenarten. Die Anzahl der Nukleonen eines Atomkerns, die Massenzahl, dient zur genauen Bezeichnung der Atomart (Nuklid) wie z. B. „Sauerstoff-16“ oder „Eisen-56“. Im heutigen (2018) Standardmodell sind Nukleonen definiert als diejenigen Baryonen, die ausschließlich aus den leichten Up- und Down-Quarks zusammengesetzt sind und den Isospin 1/2 haben. Außer Proton und Neutron in ihren Grundzuständen gehören dazu auch angeregte Zustände mit einer solchen Quarkzusammensetzung, die sehr kurzlebigen Nukleonenresonanzen. Zählt man diese – wie in diesem Fall üblich – als eigene Teilchenarten, gibt es laut Particle Data Group mindestens 16 und möglicherweise bis zu 29 Nukleonen (Stand 2015). Hierbei werden die Ladungszustände nicht unterschieden; Proton und Neutron sind bei dieser Zählweise also ein und dasselbe Nukleon. Die oben genannten je drei Quarks, die Valenzquarks, machen nur etwa 5 Prozent der Masse eines Nukleons aus. Die restliche Masse wird mit den virtuellen Seequarks und Gluonen erklärt. Die genaue Aufteilung ergibt sich nach 2018 veröffentlichten QCD-Rechnungen zu: Quarks (konstituierenden Quarks und die Seequarks) rund 9 % zur Masse, die restlichen Anteile entstammen der Bewegungsenergie der Quarks mit rund ein Drittel, verursacht durch die Bewegungsenergie nach der Unschärferelation da sie auf engem Raum „gefangen“ sind, und Beiträgen der Gluonen (ein Feldstärkebeitrag von rund 37 Prozent und ein anomaler Gluonenbetrag von rund 23 Prozent). Einer Gruppe im Forschungszentrum Jülich (Budapest-Marseille-Wuppertal-Kollaboration) gelang es 2008, die Massen von Proton und Neutron im Rahmen der QCD-Gittereichtheorie theoretisch mit einer Genauigkeit von 1 bis 2 Prozent zu berechnen. Die Simulationen waren das Ergebnis von über zwei Jahrzehnten Forschung an Supercomputern, QCD in Gittereichformulierung und entsprechenden Algorithmen und war fehlerkontrolliert. (de) Nukleoi nukleo atomikoa osatzen duten partikulei deritze, neutroi eta protoiei alegia. Nukleoan dauden protoi eta neutroien kopuruak adierazten du masa zenbakia (A). Neutroi kopurua lortzeko zenbaki atomikoa (Z) (elementuaren protoi kopurua) masa zenbakiari (A) kentzen zaio. Hala ere, nukleoaren masa ez da osatzen duten nukleoien masen batuketa, masa totala batuketa hori baino txikiagoa izatea eragiten duen ekartuta mantentzen dituen lotura energia bat baitago (masa eta energiaren arteko baliokidetza erlatibista dela eta). (eu) En física nuclear, un nucleón corresponde al nombre colectivo para dos partículas: el neutrón y el protón (ambas formadas por cuarks de primera generación, los más ligeros). Los nucleones son dos de los constituyentes del núcleo atómico, que también contendría piones portadores de la interacción que mantiene unidos a los nucleones. Hasta los años 60, los nucleones fueron considerados partículas elementales; posteriormente se postuló que podrían estar formados por cuarks, y la evidencia sólida de que estaban formados por constituyentes discernibles apareció en la década de los 70. Actualmente se sabe que son partículas compuestas, cada una formada por tres cuarks unidos mediante la fuerza fuerte transmitida por gluones. La masa de los nucleones está asociada tanto a las propias masas de los cuarks como al campo de gluones. Existe un tipo interacción no-electromagnética entre un nucleón y un leptón que conlleva la transformación de un neutrón en un protón (o vicersa); es conocida como decaimiento débil o desintegración beta. Esta desintegración está asociada a la fuerza nuclear débil. Tanto el protón como el neutrón son parte de los bariones y, por tanto, se comportan como fermiones. La posibilidad de los nucleones de transformarse el uno en el otro está asociada a que en la terminología de la física de partículas, estas dos partículas poseen un isospín doblete 1/2. Esto explicaría por qué sus masas son tan similares, con el neutrón siendo solo un 0,1% más pesado que el protón. Se podría decir que los nucleones se encuentran en la línea donde la física de partículas y la física nuclear se entremezclan. La teoría cuántica de campos, en particular la cromodinámica cuántica, provee de las ecuaciones fundamentales que explican las propiedades de los cuarks y de la fuerza nuclear fuerte. Estas ecuaciones explican cuantitativamente cómo los cuarks se unen entre sí para formar protones y neutrones (y todos los demás hadrones). Sin embargo, cuando varios nucleones se unen para formar un núcleo atómico (nucleido), estas ecuaciones fundamentales se vuelven muy difíciles de resolver (ver retículo QCD). En vez de eso, los nucleidos son estudiados por la física nuclear, que analizan los nucleones y sus interacciones mediante modelos y aproximaciones, tales como el modelo de capas nuclear. Estos modelos pueden explicar satisfactoriamente propiedades de los nucleidos, como por ejemplo, cuándo un cierto nucleido sufrirá un decaimiento radiactivo. (es) Le terme nucléon désigne de façon générique les composants du noyau atomique, c'est-à-dire les protons et les neutrons qui sont tous deux des baryons. Le nombre de nucléons par atome est généralement noté « A », et appelé « nombre de masse ». Jusque dans les années 1960, les nucléons étaient considérés comme des particules élémentaires. Il est désormais connu que ce sont des particules composées de quarks et de gluons. Les propriétés de ces particules sont régies en grande partie par l'interaction forte. Le proton est le plus léger des baryons, et c'est le seul qui soit stable. Plus exactement, les mesures qui ont été faites montrent que le proton a une durée de vie supérieure à 1030 années, ce qui apporte une contrainte forte sur les théories spéculatives qui essaient d'aller au-delà du modèle standard. De son côté, le neutron a une durée de vie moyenne d'environ 1⁄4 d'heure et se désintègre par interaction faible en proton, électron et antineutrino électronique. Le neutron et le proton sont associés au doublet (similaire au spin 1/2) de SU(2).Le proton et le neutron forment un doublet d'isospin I=1⁄2.L'isospin d'un noyau de deutérium est de I=1. (fr) In physics and chemistry, a nucleon is either a proton or a neutron, considered in its role as a component of an atomic nucleus. The number of nucleons in a nucleus defines the atom's mass number (nucleon number). Until the 1960s, nucleons were thought to be elementary particles, not made up of smaller parts. Now they are known to be composite particles, made of three quarks bound together by the strong interaction. The interaction between two or more nucleons is called internucleon interaction or nuclear force, which is also ultimately caused by the strong interaction. (Before the discovery of quarks, the term "strong interaction" referred to just internucleon interactions.) Nucleons sit at the boundary where particle physics and nuclear physics overlap. Particle physics, particularly quantum chromodynamics, provides the fundamental equations that describe the properties of quarks and of the strong interaction. These equations describe quantitatively how quarks can bind together into protons and neutrons (and all the other hadrons). However, when multiple nucleons are assembled into an atomic nucleus (nuclide), these fundamental equations become too difficult to solve directly (see lattice QCD). Instead, nuclides are studied within nuclear physics, which studies nucleons and their interactions by approximations and models, such as the nuclear shell model. These models can successfully describe nuclide properties, as for example, whether or not a particular nuclide undergoes radioactive decay. The proton and neutron are in a scheme of categories being at once fermions, hadrons and baryons. The proton carries a positive net charge, and the neutron carries a zero net charge; the proton's mass is only about 0.13% less than the neutron's. Thus, they can be viewed as two states of the same nucleon, and together form an isospin doublet (I = 1/2). In isospin space, neutrons can be transformed into protons and conversely by SU(2) symmetries. These nucleons are acted upon equally by the strong interaction, which is invariant under rotation in isospin space. According to the Noether theorem, isospin is conserved with respect to the strong interaction. (en) Is é is núicléón ann ná cáithnín núicléach, nó cáithnín fo-adamhach den chineál atá le fáil i núicléas an adaimh. Tá dhá chineál núicléón ann, mar atá, an prótón agus an neodrón. is ea iad, is é sin, cáithníní atá comhdhéanta as trí chuarc. Go dtí na seascaidí, ba nós a shíleadh gur buncháithníní a bhí iontu, agus nach bhféadfaí struchtúr inmheánach a aithint iontu. Inniu, tá a fhios ag na saineolaithe go bhfuil cuarcanna ann, agus iad á ngreamú dá chéile ag na glúóin. Tá na núicléóin féin á gcoinneáil le chéile i núicléas an adaimh ag na fórsaí núicléacha. Sna laethanta a bhí, ba nós "idirghníomhaíocht láidir" a thabhairt ar na fórsaí seo, ach is é an tuiscint atá ag na fisiceoirí inniu gur fearr a rá gurb í an idirghníomhaíocht idir na cuarcanna agus na glúóin an "idirghníomhaíocht láidir". Is í an chrómaidinimic chandamach an teoiric is nua-aimseartha le taighde a dhéanamh ar an idirghníomhaíocht láidir le saintréithe na núicléón a mhíniú. Is é an prótón an barón is éadroime atá ann, agus is í cobhsaíocht an phrótóin atá ina miosúr ar imchoimeád na h. Cuireann cobhsaíocht an phrótóin diansrianta leis na teoiricí tuairimíochta atá ag iarraidh samhail chaighdeánach na a fhairsingiú. Is dual don neodrón meath lag a theacht air, ionas go n-iompóidh sé ina phrótón, rud is cúis leis an radaighníomhach. (ga) Nukleon adalah suatu nama kolektif yang digunakan untuk merujuk pada neutron dan proton dalam fisika. Kedua partikel ini merupakan partikel penyusun inti atom dan sampai dengan tahun 1960 diduga sebagai partikel elementer. Namun, pada zaman sekarang, kedua partikel tersebut diketahui merupakan yang tersusun atas kuark. Pemahaman sifat-sifat nukleon adalah salah satu tujuan utama . (in) Nucleon is het woord dat wordt gebruikt om een neutron of een proton aan te duiden, de deeltjes die samen de atoomkern vormen. Het woord nucleon is gebaseerd op het Latijnse nucleus, dat kern betekent. Het totale aantal nucleonen in de kern van een atoom is het massagetal. Beide nucleonen hebben een massa die dicht bij een atomaire massaeenheid ligt. In bredere zin worden ook het antiproton en het antineutron tot de nucleonen gerekend. De kleinere atomen hebben ongeveer evenveel neutronen als protonen in de kern. Hoe zwaarder een atoomkern is, des te groter is de verhouding tussen het aantal neutronen en protonen. Nucleonen zijn geen elementaire deeltjes, omdat zij een inwendige structuur hebben. Ieder nucleon bestaat uit drie quarks, die interactie met elkaar hebben via de gluonen. Proton: 2 up-quarks met elk een lading van +2/3 + 1 down-quark met een lading van −1/3Neutron: 1 up-quark met een lading van +2/3 + 2 down-quarks met een lading van −1/3 (nl) 핵자(核子, nucleon) 혹은 핵알은 원자핵을 구성하고 있는 양성자와 중성자 등을 총칭하여 부르는 말이다. 양성자와 중성자는 아이소스핀 = 1/2인 (doublet)을 구성한다. 두 핵자 사이에는 핵력이 작용하나, 둘 사이의 거리가 가깝지 않다면 그 힘을 무시할 수 있다. (ko) Il nucleone è una particella subatomica componente del nucleo, cioè un protone o un neutrone. Un'unica definizione per protone e neutrone deriva dal fatto che lo studio di tali particelle al livello di energia della forza nucleare forte porta a considerarle come due stati di isospin opposto della stessa particella. Il numero totale di nucleoni di un nucleo si dice numero di massa e si indica tradizionalmente con A.In un nucleo con Z protoni e N neutroni si ha A=Z+N, dove Z è il numero atomico ed N il numero neutronico. I nucleoni fanno parte della famiglia dei barioni, facenti parte a loro volta degli adroni.Sono fermioni aventi spin 1/2 e sono soggetti all'interazione forte. (it) 核子（かくし、英: nucleon）は、原子核を構成する陽子と中性子の総称。原子の原子核は陽子と中性子により構成されていることにより、これらを総称して核子と呼ぶ。陽子も中性子もバリオンの一種であるため、核子もまたバリオンの一種である。 核子はダウンクォーク(d)とアップクォーク(u)により構成される（中性子は2個のdと1個のu、陽子は1個のdと2個のu）。これに対し、ストレンジという重いクォークを含んだ重いバリオンをハイペロンと呼び、Λ（アイソスピン0、uds）, Σ（アイソスピン1、uus, uds, dds）, Ξ（アイソスピン1/2、uss, dss）, Ω（アイソスピン0, sss）と呼ばれる。また、原子核を構成する粒子にハイペロンを含んだ核をハイパー核と呼ぶ。 (ja) Nukleony – wspólna nazwa protonów i neutronów, czyli podstawowych cząstek tworzących jądro atomu. Nukleony składają się z kwarków. Choć przez obecne teorie cząstek protony i neutrony nie są uznawane za cząstki elementarne, ale z historycznych względów zalicza się je do cząstek elementarnych. Można też powiedzieć, że nukleony to bariony złożone tylko z kwarków górnych i dolnych. Dlatego również cząstka Δ bywa do nich zaliczana. Stany wzbudzone protonu i neutronu o izospinie 1/2 oznacza się zwykle wspólnym symbolem N lub N*. Zespoły nukleonów (jądra atomowe) zwane są nuklidami. (pl) Em física, núcleon (português brasileiro) ou nucleão (português europeu) é um próton ou um nêutron. Os núcleons compõem o núcleo atômico. Até a década de 1960 acreditava-se que os núcleons eram partículas fundamentais. Hoje se sabe que são constituídos por três quarks e que a interação existente entre eles é resultado da ação da força nuclear forte. Compreender os núcleons é um dos maiores objetivos da cromodinâmica quântica. (pt) Nukleon (lat. och eng. nucleus=kärna) kallas en partikel som ingår i en atomkärna (nuklid). Det är alltså en sammanfattande benämning på protoner och neutroner, dvs både protonen och neutronen kallas var för sig för nukleon i och med att de ingår i atomen. Det sammanlagda antalet nukleoner i en nuklid är lika med dess masstal. Som de andra baryonerna består nukleoner av tre kvarkar, men endast av upp- och ner-kvarkar. Protonen är uud, neutronen är udd. Båda är fermioner med spinn ½. En fri neutron är lite tyngre än en fri proton och sönderfaller genom β-emission med en halveringstid på 12 minuter. Protonen är stabil. Både protonen och neutronen har ett magnetiskt dipolmoment. (sv) Нукло́н (англ. nucleon, нім. Nukleon n, Kernbaustein m, Kernbestandteil m) — загальна назва протона і нейтрона – частинок, з яких складається ядро атома. Мають відповідні античастинки – антипротон і антинейтрон. Протон і нейтрон розглядаються як два зарядові стани однієї частинки – нуклону. На нуклони припадає основна частина маси атома. Незважаючи на різницю в деяких властивостях і поведінці, нейтрони і протони, на думку фізиків, є досить схожими, щоб вважати їх членами однієї родини. Їхні маси відрізняються не більше ніж на 1 %, а спіни однакові. Крім того, між двома нейтронами чи двома протонами на малих відстанях (10–15 м і менше) діють майже однакові сили. Найістотнішою різницею між протоном і нейтроном є наявність у протона електричного заряду, якого нейтрон (звідси і його назва) не має. Близькість мас і властивостей нейтрона й протона навела на думку характеризувати її спеціальним квантовим числом — ізотопічним спіном. Протону присвоюється ізотопічний спін 1/2, нейтрону -1/2. Дотичні терміни (англ. isobars nuclear, [isobaric nuclides]) — нукліди з однаковим масовим числом, але різні за атомними номерами. Синонім — ізобарні нукліди. Нуклонне число (англ. nucleon number) — число нуклонів у атомному ядрі. (uk) Нукло́ны (от лат. nucleus «ядро») — общее название для составляющих атомное ядро протонов и нейтронов. С точки зрения электромагнитного взаимодействия протон и нейтрон — разные частицы, так как протон электрически заряжен, а нейтрон — нет. Однако, с точки зрения сильного взаимодействия, которое является определяющим в масштабе атомных ядер, эти частицы неразличимы, поэтому и был введён термин нукло́н, а протон и нейтрон стали рассматриваться как два различных состояния нуклона, различающихся проекцией изотопического спи́на. Близость свойств изоспиновых состояний нуклона является одним из проявлений изотопической инвариантности. Нуклоны относятся к семейству барионов (группа N-барионов). Они являются самыми лёгкими из известных барионов. (ru) 在化學和物理學裏，核子（nucleon）是組成原子核的粒子。每個原子核都擁有至少一個核子，每個原子又是由原子核與圍繞原子核的一個或多個電子所組成。核子共有兩種：中子和質子。任意原子同位素的質量數就是其核子數。因此有時人們也會稱這個數字為「核子數」。 在1960年代之前，核子被認為是基本粒子，不是由更小的部份組成的。今天我們知道核子是複合粒子，由三個夸克經強相互作用綑綁在一起組成。兩個或多個核子之間的交互作用稱為核力，最終這也是強交互作用引起的。（在發現夸克之前，「強交互作用」一詞只用於核子間的交互作用。） 核子研究屬於粒子物理學和原子核物理學的交叉領域。粒子物理學，特別是量子色動力學，提供了解釋夸克及強交互作用屬性的公式。這些公式用定量方法解釋夸克是如何結合成為中子和質子（以及所有其他的強子）。然而，當多個核子組合為一個原子核（核素）時，這些基礎方程式變得非常難直接求解，必須使用核物理學的方法。核物理學利用近似法和模型來研究多個核子之間的交互作用，例如用核殼層模型。這些模型能夠準確解釋核素的屬性，比如哪些核素會進行核衰變等。 質子和中子都是重子和費米子。質子和中子特別相似，除了中子不帶有電荷以外，中子的質量比質子僅僅高0.1%，它們的質量非常相近，因此它們可以視為同樣核子的兩種狀態，共同組成了一個同位旋二重態（I = 1⁄2），在抽象的同位旋空間做旋轉變換，就可以從中子變換為質子，或從質子變換為中子。這兩個幾乎相同的核子都感受到相等的強相互作用，這意味著強相互作用對於同位旋空間旋轉變換具有不變性。按照諾特定理，對於強相互作用，同位旋守恆。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Nucleus_drawing.svg?width=300 |
| dbo:wikiPageID | 21961 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 35107 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1119536952 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Proton dbr:Proton_decay dbr:Quantum_state dbr:Quark dbr:Quark_confinement dbr:Quark_model dbr:Quarks dbr:Boundary_condition dbr:Electric_charge dbr:Motion dbr:Noether_theorem dbr:North-Holland_Publishing dbr:SU(4) dbr:SU(6) dbr:Topological_soliton dbr:Topological_winding_number dbr:Total_angular_momentum dbr:Beta_decay dbr:Bottom_quark dbr:Delta_baryon dbr:Antiparticle dbc:Baryons dbc:Nucleons dbr:Relativistic_Breit–Wigner_distribution dbr:Up_quark dbr:Mass_number dbr:Nuclear_force dbr:Nucleon_magnetic_moment dbr:Nuclide dbr:Color_charge dbr:Composite_particle dbr:Mass dbr:Mean_lifetime dbr:SU(2) dbr:SU(3) dbr:Nuclear_physics dbr:Eightfold_way_(physics) dbr:Electron dbr:Electron_antineutrino dbr:Electron_capture dbr:Electron_shell dbr:Electroweak_interaction dbr:Elementary_charge dbr:Elementary_particle dbr:Equations_of_motion dbr:Free_neutron dbr:Geometry dbr:Gluon dbr:Bottomness dbr:Antineutron dbr:Antiproton dbr:Lewis_Carroll dbr:Magnetic_moment dbr:Sigma_baryon dbr:Strange_quark dbr:Particle_Data_Group dbr:Particle_physics dbr:Physics dbr:Strangeness dbr:Supercomputer dbc:Neutron dbr:Top_quark dbr:Topology dbr:Hedgehog_space dbr:Ion dbr:Lattice_QCD dbr:Spin_quantum_number dbr:Strong_interaction dbr:Alpha_particle dbr:Dalton_(unit) dbr:Down_quark dbr:Flavour_(particle_physics) dbr:Baryon dbr:Baryon_number dbr:Nuclear_shell_model dbr:Parity_(physics) dbr:Charm_(quantum_number) dbr:Isospin dbr:Journal_of_Physics_G dbr:Pauli_exclusion_principle dbr:Quantum_chromodynamics dbr:Hadron dbr:Half-life dbr:Hilbert_space dbr:Asymptotic_freedom dbr:Atomic_nucleus dbr:Hyperon dbr:Charge-to-mass_ratio dbr:Charm_quark dbr:Chemistry dbr:Cheshire_Cat dbr:Lambda_baryon dbr:Dirac_equation dbr:Azimuthal_quantum_number dbc:Hadrons dbr:CPT_symmetry dbr:Pion dbr:Speed_of_light dbr:Spin_(physics) dbr:Fermion dbr:Maxwell_equations dbr:Antideuterium dbr:Meson dbr:Neutron dbr:Radioactive_decay dbr:Xi_baryon dbr:Nuclear_magnetic_resonance dbr:Nuclear_magneton dbr:Roper_resonance dbr:Singlet_state dbr:Electron_volt dbr:Neutron_radiation dbr:Neutron_scattering dbr:Skyrmion dbr:Lithium-6 dbr:Vacuum_expectation_value dbr:Excited_state dbr:Spectroscopic_notation dbr:Unit_of_measure dbr:Internucleon_interaction dbr:Spectral_asymmetry dbr:Vector_current dbr:Orbital_quantum_number dbr:Dirac_particle dbr:Radar_cavity dbr:Nuclear_shell dbr:Nuclear_spin dbr:Antiquarks dbr:Spectrum_of_an_operator dbr:File:Nucleus_drawing.svg dbr:Axial_vector_current dbr:Axial_coupling_constant |
| dbp:align | right (en) |
| dbp:alt | Neutron (en) Proton (en) Antineutron (en) Antiproton (en) |
| dbp:caption | Antineutron : (en) Antiproton : (en) Neutron : (en) Proton : (en) |
| dbp:direction | vertical (en) |
| dbp:footer | A proton is composed of two up quarks and one down quark : uud. A neutron has one up quark and two down quarks : udd. An antiproton has two up antiquarks and one down antiquark : . An antineutron has one up antiquark and two down antiquarks : . The color charge of individual quarks is arbitrary, but all three colors must be present. (en) |
| dbp:group | PDG (en) |
| dbp:header | Quark composition of a nucleon (en) |
| dbp:image | Quark structure antineutron.svg (en) Quark structure antiproton.svg (en) Quark structure neutron.svg (en) Quark structure proton.svg (en) |
| dbp:liststyle | decimal-leading-zero (en) |
| dbp:width | 183 (xsd:integer) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:= dbt:About dbt:As_of dbt:Authority_control dbt:Cite_book dbt:Cite_journal dbt:Confusing dbt:Efn dbt:Main_article dbt:Math dbt:Multiple_image dbt:Mvar dbt:Note dbt:Notelist dbt:Ref dbt:Reflist dbt:Rp dbt:Sfrac dbt:Short_description dbt:Snd dbt:Sort dbt:Sub dbt:Val dbt:SubatomicParticle dbt:Particles dbt:PhysicsParticle |
| dcterms:subject | dbc:Baryons dbc:Nucleons dbc:Neutron dbc:Hadrons |
| gold:hypernym | dbr:Particles |
| rdf:type | owl:Thing dbo:Food |
| rdfs:comment | Un nucleó és qualsevol de les partícules hadròniques (neutrons o protons) que componen el nucli d'un àtom. El nombre de protons (que tenen càrrega positiva) més el nombre de neutrons (que tenen càrrega neutra) constitueixen el nombre màssic d'un àtom. De dos núclids que tenen el mateix nombre de nucleons es diu que són isòbars. En la , el protó i el neutró són diferents estats de la mateixa partícula elemental: el nucleó. Aquesta simetria no és estrictament certa, ja que el protó i el neutró no tenen exactament la mateixa massa, però és útil considerar-la en el cas de les interaccions fortes. (ca) Nukleon je společný název pro proton a neutron, tedy částice, z nichž se skládá jádro atomu. (cs) Nukleonoj (laŭ la latina nucleus - kerno) estas la elementaj partikloj, el kiuj la atomkerno konstruiĝas, nome la protonoj kaj neŭtronoj. Ĉiu atomo – krom tiu de hidrogeno kaj la heliumo-3-izotopo (2 protonoj, 1 neŭtrono) - havas en sia kerno almenaŭ same multajn neŭtronojn kaj protonojn. Ju pli peza estas la kerno, des pli granda estas la proporcio de la neŭtronoj rilate al la protonoj. La nukleonoj mem ne estas elementaj partikloj, ĉar ili havas internan strukturon. Ĉiu nukleono konsistas el 3 kvarkoj. (eo) Nukleoi nukleo atomikoa osatzen duten partikulei deritze, neutroi eta protoiei alegia. Nukleoan dauden protoi eta neutroien kopuruak adierazten du masa zenbakia (A). Neutroi kopurua lortzeko zenbaki atomikoa (Z) (elementuaren protoi kopurua) masa zenbakiari (A) kentzen zaio. Hala ere, nukleoaren masa ez da osatzen duten nukleoien masen batuketa, masa totala batuketa hori baino txikiagoa izatea eragiten duen ekartuta mantentzen dituen lotura energia bat baitago (masa eta energiaren arteko baliokidetza erlatibista dela eta). (eu) Nukleon adalah suatu nama kolektif yang digunakan untuk merujuk pada neutron dan proton dalam fisika. Kedua partikel ini merupakan partikel penyusun inti atom dan sampai dengan tahun 1960 diduga sebagai partikel elementer. Namun, pada zaman sekarang, kedua partikel tersebut diketahui merupakan yang tersusun atas kuark. Pemahaman sifat-sifat nukleon adalah salah satu tujuan utama . (in) 핵자(核子, nucleon) 혹은 핵알은 원자핵을 구성하고 있는 양성자와 중성자 등을 총칭하여 부르는 말이다. 양성자와 중성자는 아이소스핀 = 1/2인 (doublet)을 구성한다. 두 핵자 사이에는 핵력이 작용하나, 둘 사이의 거리가 가깝지 않다면 그 힘을 무시할 수 있다. (ko) 核子（かくし、英: nucleon）は、原子核を構成する陽子と中性子の総称。原子の原子核は陽子と中性子により構成されていることにより、これらを総称して核子と呼ぶ。陽子も中性子もバリオンの一種であるため、核子もまたバリオンの一種である。 核子はダウンクォーク(d)とアップクォーク(u)により構成される（中性子は2個のdと1個のu、陽子は1個のdと2個のu）。これに対し、ストレンジという重いクォークを含んだ重いバリオンをハイペロンと呼び、Λ（アイソスピン0、uds）, Σ（アイソスピン1、uus, uds, dds）, Ξ（アイソスピン1/2、uss, dss）, Ω（アイソスピン0, sss）と呼ばれる。また、原子核を構成する粒子にハイペロンを含んだ核をハイパー核と呼ぶ。 (ja) Nukleony – wspólna nazwa protonów i neutronów, czyli podstawowych cząstek tworzących jądro atomu. Nukleony składają się z kwarków. Choć przez obecne teorie cząstek protony i neutrony nie są uznawane za cząstki elementarne, ale z historycznych względów zalicza się je do cząstek elementarnych. Można też powiedzieć, że nukleony to bariony złożone tylko z kwarków górnych i dolnych. Dlatego również cząstka Δ bywa do nich zaliczana. Stany wzbudzone protonu i neutronu o izospinie 1/2 oznacza się zwykle wspólnym symbolem N lub N*. Zespoły nukleonów (jądra atomowe) zwane są nuklidami. (pl) Em física, núcleon (português brasileiro) ou nucleão (português europeu) é um próton ou um nêutron. Os núcleons compõem o núcleo atômico. Até a década de 1960 acreditava-se que os núcleons eram partículas fundamentais. Hoje se sabe que são constituídos por três quarks e que a interação existente entre eles é resultado da ação da força nuclear forte. Compreender os núcleons é um dos maiores objetivos da cromodinâmica quântica. (pt) نواة أي ذرة تحتوي على بروتونات ونيوترونات، ويدعى كل من البروتون والنيوترون باسم مشترك هو النويّة أو بالترجمة الحرفية نوكليون. وعن كلمة نوكليون أخذ المصطلح نوكليد أو (النويدة) لتعريف أي نواة ذرية. أي أن النواة الذرية تتكون من نويات وتشمل هذه النويات البروتونات والنيوترونات. وتوجد النويات في نواة الذرة، أما الإلكترونات فهي تحوم حول النواة مشكلة غلافا الذرة من الإلكترونات. تتساوى النويات في الكتلة تقريباً، أما الإلكترون فكتلته أخف من كتلة النوية نحو 1830 مرة. (ar) Τα νουκλεόνια είναι τα σωματίδια που αποτελούν συστατικά του πυρήνα του ατόμου, δηλαδή τα πρωτόνια και τα νετρόνια. Τα νουκλεόνια αλληλεπιδρούν μεταξύ τους μέσω της πυρηνικής δύναμης, που αποτελεί έκφραση της ισχυρής δύναμης. Δεν είναι στοιχειώδη σωματίδια, αλλά το καθένα τους αποτελείται από τρία κουάρκ. Ο πυρήνας ως δομή και τα νουκλεόνια που τον αποτελούν από άποψης μελέτης βρίσκονται στο όριο ανάμεσα στην κλασική φυσική και την κβαντομηχανική. Η συγκρότηση του πυρήνα και η σταθερότητά του εξηγείται θεωρητικά με το . (el) Als Nukleonen [nukleˈoːnən] (Singular Nukleon [ˈnuːkleɔn]; von lat. nucleus „Kern“) bezeichnet man die beiden Teilchenarten, aus denen Atomkerne bestehen, nämlich Protonen und Neutronen. Der experimentelle Befund, dass die an Atomkernen beobachtbare starke Wechselwirkung keinen Unterschied zwischen Proton und Neutron macht, brachte Heisenberg zu dem Konzept, die beiden Teilchenarten formal als zwei Zustände ein und derselben Teilchenart Nukleon zu betrachten; die beiden Zustände unterscheiden sich nur durch eine Quantenzahl, die formal wie die Spinquantenzahl für Spin 1/2 erscheint und Isospin heißt. „Nukleon“ wurde in der Folge zunächst zur Sammelbezeichnung für die beiden Teilchenarten. Die Anzahl der Nukleonen eines Atomkerns, die Massenzahl, dient zur genauen Bezeichnung der Atomart (N (de) En física nuclear, un nucleón corresponde al nombre colectivo para dos partículas: el neutrón y el protón (ambas formadas por cuarks de primera generación, los más ligeros). Los nucleones son dos de los constituyentes del núcleo atómico, que también contendría piones portadores de la interacción que mantiene unidos a los nucleones. Hasta los años 60, los nucleones fueron considerados partículas elementales; posteriormente se postuló que podrían estar formados por cuarks, y la evidencia sólida de que estaban formados por constituyentes discernibles apareció en la década de los 70. Actualmente se sabe que son partículas compuestas, cada una formada por tres cuarks unidos mediante la fuerza fuerte transmitida por gluones. La masa de los nucleones está asociada tanto a las propias masas de los (es) In physics and chemistry, a nucleon is either a proton or a neutron, considered in its role as a component of an atomic nucleus. The number of nucleons in a nucleus defines the atom's mass number (nucleon number). (en) Is é is núicléón ann ná cáithnín núicléach, nó cáithnín fo-adamhach den chineál atá le fáil i núicléas an adaimh. Tá dhá chineál núicléón ann, mar atá, an prótón agus an neodrón. is ea iad, is é sin, cáithníní atá comhdhéanta as trí chuarc. Go dtí na seascaidí, ba nós a shíleadh gur buncháithníní a bhí iontu, agus nach bhféadfaí struchtúr inmheánach a aithint iontu. Inniu, tá a fhios ag na saineolaithe go bhfuil cuarcanna ann, agus iad á ngreamú dá chéile ag na glúóin. (ga) Le terme nucléon désigne de façon générique les composants du noyau atomique, c'est-à-dire les protons et les neutrons qui sont tous deux des baryons. Le nombre de nucléons par atome est généralement noté « A », et appelé « nombre de masse ». Le neutron et le proton sont associés au doublet (similaire au spin 1/2) de SU(2).Le proton et le neutron forment un doublet d'isospin I=1⁄2.L'isospin d'un noyau de deutérium est de I=1. (fr) Il nucleone è una particella subatomica componente del nucleo, cioè un protone o un neutrone. Un'unica definizione per protone e neutrone deriva dal fatto che lo studio di tali particelle al livello di energia della forza nucleare forte porta a considerarle come due stati di isospin opposto della stessa particella. Il numero totale di nucleoni di un nucleo si dice numero di massa e si indica tradizionalmente con A.In un nucleo con Z protoni e N neutroni si ha A=Z+N, dove Z è il numero atomico ed N il numero neutronico. (it) Nucleon is het woord dat wordt gebruikt om een neutron of een proton aan te duiden, de deeltjes die samen de atoomkern vormen. Het woord nucleon is gebaseerd op het Latijnse nucleus, dat kern betekent. Het totale aantal nucleonen in de kern van een atoom is het massagetal. Beide nucleonen hebben een massa die dicht bij een atomaire massaeenheid ligt. In bredere zin worden ook het antiproton en het antineutron tot de nucleonen gerekend. (nl) Nukleon (lat. och eng. nucleus=kärna) kallas en partikel som ingår i en atomkärna (nuklid). Det är alltså en sammanfattande benämning på protoner och neutroner, dvs både protonen och neutronen kallas var för sig för nukleon i och med att de ingår i atomen. Det sammanlagda antalet nukleoner i en nuklid är lika med dess masstal. Både protonen och neutronen har ett magnetiskt dipolmoment. (sv) Нукло́ны (от лат. nucleus «ядро») — общее название для составляющих атомное ядро протонов и нейтронов. С точки зрения электромагнитного взаимодействия протон и нейтрон — разные частицы, так как протон электрически заряжен, а нейтрон — нет. Однако, с точки зрения сильного взаимодействия, которое является определяющим в масштабе атомных ядер, эти частицы неразличимы, поэтому и был введён термин нукло́н, а протон и нейтрон стали рассматриваться как два различных состояния нуклона, различающихся проекцией изотопического спи́на. Близость свойств изоспиновых состояний нуклона является одним из проявлений изотопической инвариантности. (ru) Нукло́н (англ. nucleon, нім. Nukleon n, Kernbaustein m, Kernbestandteil m) — загальна назва протона і нейтрона – частинок, з яких складається ядро атома. Мають відповідні античастинки – антипротон і антинейтрон. Протон і нейтрон розглядаються як два зарядові стани однієї частинки – нуклону. Близькість мас і властивостей нейтрона й протона навела на думку характеризувати її спеціальним квантовим числом — ізотопічним спіном. Протону присвоюється ізотопічний спін 1/2, нейтрону -1/2. Дотичні терміни Нуклонне число (англ. nucleon number) — число нуклонів у атомному ядрі. (uk) 在化學和物理學裏，核子（nucleon）是組成原子核的粒子。每個原子核都擁有至少一個核子，每個原子又是由原子核與圍繞原子核的一個或多個電子所組成。核子共有兩種：中子和質子。任意原子同位素的質量數就是其核子數。因此有時人們也會稱這個數字為「核子數」。 在1960年代之前，核子被認為是基本粒子，不是由更小的部份組成的。今天我們知道核子是複合粒子，由三個夸克經強相互作用綑綁在一起組成。兩個或多個核子之間的交互作用稱為核力，最終這也是強交互作用引起的。（在發現夸克之前，「強交互作用」一詞只用於核子間的交互作用。） 核子研究屬於粒子物理學和原子核物理學的交叉領域。粒子物理學，特別是量子色動力學，提供了解釋夸克及強交互作用屬性的公式。這些公式用定量方法解釋夸克是如何結合成為中子和質子（以及所有其他的強子）。然而，當多個核子組合為一個原子核（核素）時，這些基礎方程式變得非常難直接求解，必須使用核物理學的方法。核物理學利用近似法和模型來研究多個核子之間的交互作用，例如用核殼層模型。這些模型能夠準確解釋核素的屬性，比如哪些核素會進行核衰變等。 (zh) |
| rdfs:label | نوية (ذرة) (ar) Nucleó (ca) Nukleon (cs) Nukleon (de) Νουκλεόνιο (el) Nukleono (eo) Nucleón (es) Nukleoi (eu) Núicléón (ga) Nukleon (in) Nucleone (it) Nucléon (fr) 核子 (ja) 핵자 (ko) Nucleon (en) Nukleony (pl) Nucleon (nl) Núcleon (pt) Нуклон (ru) Nukleon (sv) 核子 (zh) Нуклон (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Nucleon http://d-nb.info/gnd/4042777-8 wikidata:Nucleon dbpedia-af:Nucleon dbpedia-ar:Nucleon dbpedia-be:Nucleon dbpedia-bg:Nucleon http://bn.dbpedia.org/resource/নিউক্লিয়ন dbpedia-br:Nucleon http://bs.dbpedia.org/resource/Nukleon dbpedia-ca:Nucleon http://ckb.dbpedia.org/resource/ناوکۆکە dbpedia-cs:Nucleon http://cv.dbpedia.org/resource/Нуклон dbpedia-da:Nucleon dbpedia-de:Nucleon dbpedia-el:Nucleon dbpedia-eo:Nucleon dbpedia-es:Nucleon dbpedia-et:Nucleon dbpedia-eu:Nucleon dbpedia-fa:Nucleon dbpedia-fi:Nucleon dbpedia-fr:Nucleon dbpedia-ga:Nucleon dbpedia-gl:Nucleon dbpedia-he:Nucleon http://hi.dbpedia.org/resource/न्यूक्लिऑन dbpedia-hr:Nucleon dbpedia-hu:Nucleon http://hy.dbpedia.org/resource/Նուկլոն http://ia.dbpedia.org/resource/Nucleon dbpedia-id:Nucleon dbpedia-io:Nucleon dbpedia-is:Nucleon dbpedia-it:Nucleon dbpedia-ja:Nucleon dbpedia-kk:Nucleon dbpedia-ko:Nucleon dbpedia-ku:Nucleon http://ky.dbpedia.org/resource/Нуклон http://li.dbpedia.org/resource/Nucleon dbpedia-lmo:Nucleon http://lt.dbpedia.org/resource/Nukleonas http://lv.dbpedia.org/resource/Nukloni dbpedia-mk:Nucleon http://ml.dbpedia.org/resource/ന്യൂക്ലിയോൺ http://mn.dbpedia.org/resource/Нуклон dbpedia-mr:Nucleon dbpedia-ms:Nucleon dbpedia-nds:Nucleon dbpedia-nl:Nucleon dbpedia-nn:Nucleon dbpedia-no:Nucleon http://pa.dbpedia.org/resource/ਨਿਊਕਲੀਆਨ dbpedia-pl:Nucleon dbpedia-pnb:Nucleon dbpedia-pt:Nucleon dbpedia-ro:Nucleon dbpedia-ru:Nucleon dbpedia-sh:Nucleon http://si.dbpedia.org/resource/නියුක්ලියෝන dbpedia-simple:Nucleon dbpedia-sk:Nucleon dbpedia-sl:Nucleon dbpedia-sr:Nucleon dbpedia-sv:Nucleon http://ta.dbpedia.org/resource/அணுக்கருனி dbpedia-th:Nucleon dbpedia-tr:Nucleon http://tt.dbpedia.org/resource/Nuklon dbpedia-uk:Nucleon http://uz.dbpedia.org/resource/Nuklonlar http://vec.dbpedia.org/resource/Nucleon dbpedia-vi:Nucleon http://yi.dbpedia.org/resource/נוקלעאן dbpedia-zh:Nucleon https://global.dbpedia.org/id/6RJN |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Nucleon?oldid=1119536952&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Nucleus_drawing.svg wiki-commons:Special:FilePath/Quark_structure_antineutron.svg wiki-commons:Special:FilePath/Quark_structure_antiproton.svg wiki-commons:Special:FilePath/Quark_structure_neutron.svg wiki-commons:Special:FilePath/Quark_structure_proton.svg |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Nucleon |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Chiral_bag_model dbr:Nucleons dbr:Antinucleon dbr:N-baryons dbr:Nuclear_particle dbr:Nucleonic dbr:Bag_model dbr:N_baryon |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Caesium dbr:Calvin_Howell dbr:Casimir_effect dbr:Proton dbr:Quantum_number dbr:Quark_model dbr:Sam_Treiman dbr:Electromagnetism dbr:Michelson–Morley_experiment dbr:Mole_(unit) dbr:MINERνA dbr:Ben_Roy_Mottelson dbr:Beta_decay dbr:Bound_state dbr:Delta_baryon dbr:Deuterium dbr:Annihilation dbr:Hypercharge dbr:List_of_examples_of_lengths dbr:List_of_integer_sequences dbr:List_of_nuclides dbr:List_of_particles dbr:Lithium dbr:Reinhard_Oehme dbr:Relativistic_Heavy_Ion_Collider dbr:Resonance dbr:Richard_E._Taylor dbr:Richard_Feynman dbr:Richard_Wilson_(physicist) dbr:Robert_Hofstadter dbr:Virtual_particle dbr:David_B._Cline dbr:Double_beta_decay dbr:Détecteur_à_Grande_Acceptance_pour_la_Physique_Photonucléaire_Expérimentale dbr:EMC_effect dbr:Index_of_biochemistry_articles dbr:Index_of_biology_articles dbr:Index_of_physics_articles_(N) dbr:Integrated_Science_Investigation_of_the_Sun dbr:Interacting_boson_model dbr:Mass_number dbr:Particle_accelerator dbr:Limits_of_computation dbr:List_of_nonlinear_partial_differential_equations dbr:Nuclear_density dbr:Nuclear_emulsion dbr:Nuclear_fission_product dbr:Nuclear_magnetic_moment dbr:Nuclear_structure dbr:Nucleon_magnetic_moment dbr:Nucleon_pair_breaking_in_fission dbr:Nucleon_spin_structure dbr:Omega_baryon dbr:Urca_process dbr:Mass dbr:Chemical_element dbr:Chemical_symbol dbr:Chiral_bag_model dbr:Gauge_theory dbr:Gell-Mann–Okubo_mass_formula dbr:Low_Energy_Ion_Ring dbr:NESTOR_Project dbr:Nuclear_physics dbr:Orders_of_magnitude_(molar_concentration) dbr:Yrast dbr:Photo-meson dbr:Quantum_chromodynamics_binding_energy dbr:Quantum_hadrodynamics dbr:Quark_star dbr:Timeline_of_the_early_universe dbr:Cold_fusion dbr:Elementary_particle dbr:Elena_Long dbr:Enrico_Fermi dbr:Free_neutron_decay dbr:Future_of_an_expanding_universe dbr:Glossary_of_chemistry_terms dbr:Glossary_of_engineering:_M–Z dbr:Glossary_of_physics dbr:Glossary_of_string_theory dbr:Gluon dbr:Modern_searches_for_Lorentz_violation dbr:Muon dbr:NOAA-10 dbr:NOAA-11 dbr:NOAA-12 dbr:NOAA-13 dbr:NOAA-6 dbr:NOAA-7 dbr:NOAA-8 dbr:NOAA-9 dbr:NOAA-B dbr:Lagrangian_(field_theory) dbr:Three-body_force dbr:Woods–Saxon_potential dbr:Lorella_Jones dbr:Magnetic_monopole dbr:Chiral_perturbation_theory dbr:Chlorine-37 dbr:Sigma_baryon dbr:Stopping_power_(particle_radiation) dbr:Subatomic_particle dbr:Subscript_and_superscript dbr:Collider dbr:Compact_star dbr:Yukawa_interaction dbr:Femtotechnology dbr:Clock-comparison_experiment dbr:Haiyan_Gao_(physicist) dbr:Hot_spot_effect_in_subatomic_physics dbr:Nuclear_pasta dbr:Primordial_black_hole dbr:Nucleosynthesis dbr:Synthetic_element dbr:Time_projection_chamber dbr:Mass_excess dbr:Michael_Moravcsik dbr:Tung-Mow_Yan dbr:Avogadro_constant dbr:Tony_Skyrme dbr:Two-body_Dirac_equations dbr:Dark_Matter_Time_Projection_Chamber dbr:Weak_interaction dbr:GSI_Helmholtz_Centre_for_Heavy_Ion_Research dbr:Helium dbr:Iron_peak dbr:Irvine–Michigan–Brookhaven_(detector) dbr:Spin_quantum_number dbr:Strong_interaction dbr:Split_supersymmetry dbr:A._Carl_Helmholz dbr:Aage_Bohr dbr:Advanced_Composition_Explorer dbr:Albert_Wattenberg dbr:Alkali_metal dbr:Alpha_particle dbr:Alpha_process dbr:Alpha_decay dbr:Eta_and_eta_prime_mesons dbr:Explorer_18 dbr:Explorer_21 dbr:Explorer_25 dbr:Explorer_28 dbr:Explorer_34 dbr:Explorer_35 dbr:Explorer_41 dbr:Explorer_43 dbr:Explorer_47 dbr:Explorer_50 dbr:Extended_periodic_table dbr:Flavour_(particle_physics) dbr:Flerovium dbr:Force dbr:Aneutronic_fusion dbr:Baryon dbr:Bremsstrahlung dbr:Nickel-62 dbr:Nuclear_fission dbr:Nuclear_fusion dbr:Nuclear_shell_model dbr:Nucleons dbr:Pandya_theorem dbr:Diquark dbr:Force_carrier dbr:Form_factor_(quantum_field_theory) dbr:GlueX dbr:History_of_subatomic_physics dbr:Isospin dbr:Isotone dbr:Isotope dbr:Isotopes_of_astatine dbr:Isotopes_of_darmstadtium dbr:Isotopes_of_lithium dbr:Kaonic_hydrogen dbr:Kawtar_Hafidi dbr:T2K_experiment dbr:Radio_Ice_Cherenkov_Experiment dbr:List_of_Super_Proton_Synchrotron_experiments dbr:Quantum_chromodynamics dbr:Nuclear_reaction dbr:Resonance_(particle_physics) dbr:Thomas_Ranken_Lyle_Medal dbr:Hadron dbr:Helium-4 dbr:Henry_Way_Kendall dbr:Atom dbr:Atomic_nucleus dbr:Atomic_number dbr:Introduction_to_the_heaviest_elements dbr:Iron-56 dbr:Isobar_(nuclide) dbr:Isotopes_of_helium dbr:James_Bjorken dbr:James_Chadwick dbr:Technetium dbr:Technetium-99m dbr:Hyperon dbr:Jiffy_(time) dbr:Maria_Fidecaro dbr:Strange_matter dbr:Astatine dbr:ALICE_experiment dbr:Ab_initio_methods_(nuclear_physics) dbr:Chemistry dbr:Chiral_symmetry_breaking dbr:Chirality_(physics) dbr:Kameshwar_C._Wali dbr:Kaon dbr:Large_Hadron_Collider dbr:Large_numbers dbr:Big_Bang_nucleosynthesis dbr:Binding_energy dbr:Superheavy_element dbr:Supernova_nucleosynthesis dbr:Table_of_nuclides dbr:High_energy_density_physics dbr:Preon dbr:Discovery_of_nuclear_fission dbr:Don_Lind dbr:Double_electron_capture dbr:BCS_theory dbr:Mannque_Rho dbr:CDHS_experiment dbr:Pion dbr:Polarizability dbr:Solar_Anomalous_and_Magnetospheric_Particle_Explorer dbr:Fermi's_interaction dbr:Fermi_energy dbr:Fermi_gas dbr:Fermi_motion dbr:Fermilab_E-906/SeaQuest dbr:ISEE-1 dbr:Antinucleon dbr:Neutron dbr:Neutron_star dbr:Orders_of_magnitude_(length) dbr:Radioactive_decay dbr:Christine_Aidala dbr:Xenon dbr:Xi_baryon dbr:Magic_number_(physics) dbr:Mass_(mass_spectrometry) dbr:Matter dbr:Mean_free_path dbr:Nuclear_magneton dbr:Roper_resonance dbr:Particle_shower dbr:Semi-inclusive_deep_inelastic_scattering dbr:Unbiquadium dbr:Neutrinoless_double_beta_decay dbr:Pseudovector_meson dbr:QCD_matter dbr:Skyrmion dbr:Superfluidity dbr:Polarized_target dbr:Timeline_of_the_far_future dbr:Tandem_Accelerator_Superconducting_Cyclotron dbr:Static_forces_and_virtual-particle_exchange dbr:Unit_of_time dbr:Sum_rules_(quantum_field_theory) dbr:Nambu–Jona-Lasinio_model dbr:Ruprecht_Machleidt dbr:Particle_Astrophysics_Magnet_Facility dbr:Semi-empirical_mass_formula dbr:Synchro-Cyclotron_(CERN) dbr:N-baryons dbr:Nuclear_binding_energy dbr:Nuclear_isomer dbr:Molecular_physics dbr:Multipolarity_of_gamma_radiation dbr:Photoexcitation dbr:Pion_decay_constant dbr:Separation_energy dbr:Spallation dbr:Thrice_Upon_a_Time dbr:Virginia_Brown dbr:Volker_Burkert dbr:Structure_function dbr:Nuclear_particle dbr:Nucleonic dbr:Bag_model dbr:N_baryon |
| is rdfs:seeAlso of | dbr:Future_of_an_expanding_universe |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Nucleon |
