Presidency of Ronald Reagan (original) (raw)

dbo:abstract

بدأت رئاسة رونالد ريغان ظهرًا في المنطقة الزمنية الشرقية في 20 يناير 1981، حين نُصِّب رونالد ريغان الرئيس الأربعين للولايات المتحدة الأمريكية، وانتهت في 20 يناير 1989. استلم ريغان، وهو جمهوري من كاليفورنيا، الحكم عقب انتصار كاسح على الرئيس الديمقراطي الذي كان يشغل المنصب قبله جيمي كارتر في الانتخابات الرئاسية لعام 1980. تلا ريغان نائبه جورج إتش. دبليو. بوش الذي ربح الانتخابات الرئاسية عام 1988 بدعم ريغان. نتج انتخاب ريغان عام 1980 عن تحول كبير للمحافظين إلى اليمين في السياسة الأمريكية، تميز بفقدان الثقة في كل من البرنامج الليبرالي، وبرنامج الصفقة الجديدة، وبرنامج المجتمع العظيم والأولويات التي سيطرت على الأجندة الوطنية منذ ثلاثينيات القرن العشرين. محليًّا، وضعت إدارة ريغان تخفيضًا كبيرًا على الضرائب، وسعت لخفض الإنفاق غير العسكري، وألغت القوانين الناظمة الفدرالية. استلهمت سياسات الإدارة الاقتصادية، والتي عرفت باسم «اقتصاديات ريغان – Reganomics»، من اقتصاد جانب العرض. أدى مزيج تخفيض الضرائب وزيادة الإنفاق العسكري إلى ظهور حالات عجز في الميزانية، وازداد الدين الفدرالي بشكل كبير خلال عهد ريغان. وقع ريغان قانون الإصلاح الضريبي لعام 1986 (الذي بسط قانون الضرائب عن طريق خفض النسب وإزالة عدة إعفاءات ضريبية) وقانون إصلاح الهجرة والسيطرة عليها لعام 1986 (والذي فرض تغييرات مفصلية على قوانين الهجرة في الولايات المتحدة وعفا عن ثلاثة ملايين لاجئ غير شرعي). عين ريغان أيضًا قضاةً فدراليين أكثر من أي رئيس آخر، من بينهم أربع قضاة للمحكمة العليا. كان موقف ريغان في السياسة الخارجية حازمًا ضد الشيوعية؛ سعت خطته المعروفة باسم تعاليم ريغان إلى إرجاع التأثير العالمي للاتحاد السوفييتي إلى الوراء في محاولة لإنهاء الحرب الباردة. أطلقت إدارة ريغان وفق هذه التعاليم عملية بناء واسعة للجيش الأمريكي، وروجت لتقنيات حديثة كأنظمة الدفاع الصاروخية، وفي عام 1983 أخذت على عاتقها احتلال غرينادا، وهي أول حدث كبير للجنود الأمريكيين وراء البحار منذ نهاية حرب الفيتنام. خلقت الإدارة أيضًا جدلًا عندما منحت مساعدات لقوى غير نظامية تسعى للانقلاب على الحكومات اليسارية، وخاصة في أمريكا الوسطى وأفغانستان اللتين مزقتهما الحروب. وتحديدًا، انخرطت إدارة ريغان في صفقات بيع سرية للأسلحة لإيران لتمويل ثوار كونترا في نيكاراغوا الذين كانوا يحاربون للانقلاب على حكومة بلادهم الاشتراكية؛ أدت الفضيحة الناتجة إلى إدانة واستقالة العديد من المسؤولين في الإدارة. خلال فترة ريغان الرئاسية الثانية، سعى للحصول على علاقات أقوى مع القائد السوفييتي ميخائيل غورباتشوف، ووقع القائد اتفاقية مهمة للسيطرة على الأسلحة عرفت باسم معاهدة الصواريخ النووية متوسطة المدى. عند تركه الرئاسة في عام 1989، كان ريغان محافظًا على نسبة قبول 68% لدى الشعب الأمريكي. هذه النسبة تطابق نسب كل من بيل كلينتون وفرانكلين د. روزفلت كأعلى نسب قبول لرئيس مغادر في العصر الحديث. يصنف المؤرخون وخبراء العلوم السياسية بشكل عام ريغان كرئيس فوق المتوسط. بسبب أثر ريغان على المساق العام والترويج لتيار المحافظين الأمريكي؛ سمى بعض المؤرخين فترة رئاسته وما بعدها حقبةَ ريغان. (ar)
Ronald Reagan war von 1981 bis 1989 Präsident der Vereinigten Staaten, also zwei volle Amtsperioden. In dieser Zeit gab es in seinem Kabinett zahlreiche personelle Veränderungen. Als einziger Minister blieb Bauminister Samuel Pierce die kompletten acht Jahre in seinem Amt. Reagan berief auch Politiker, die bereits in früheren Kabinetten Minister gewesen waren: George Shultz, Arbeits- und Finanzminister im Kabinett Nixon, wurde Außenminister; Caspar Weinberger, Gesundheitsminister unter Nixon und Ford, wurde Verteidigungsminister. (de)
La présidence de Ronald Reagan débuta le 20 janvier 1981, date de l'investiture de Ronald Reagan en tant que 40e président des États-Unis, et prit fin le 20 janvier 1989. Membre du Parti républicain, Reagan entra en fonction après sa victoire écrasante face au président démocrate en exercice Jimmy Carter lors de l'élection présidentielle de 1980. Il se porta candidat à sa réélection quatre ans plus tard et défit son adversaire démocrate, l'ancien vice-président Walter Mondale, avec une marge encore plus importante. À la suite du scrutin présidentiel de 1988, son propre vice-président George H. W. Bush lui succéda à la Maison-Blanche. La présidence de Reagan est parfois appelée la « révolution Reagan » en reconnaissance du (en) des États-Unis en faveur des politiques nationales et étrangères conservatrices. Reagan et son gouvernement favorisèrent une réduction des programmes gouvernementaux, introduisirent de nombreuses réductions d'impôts et coupèrent dans les dépenses qui n'étaient pas liées à l'armée. Les politiques économiques instaurées à partir de 1981, connues sous le nom de Reaganomics, furent un exemple de politique de l'offre. La croissance économique fut très forte durant les années 1980 ; cependant, il existait une récession économique au début du mandat de Reagan et la dette publique, sous l'effet des baisses d'impôts et de l'augmentation des dépenses militaires, augmenta de manière très significative. En 1986, Reagan promulgua une importante réforme de la politique d'immigration et accorda l'amnistie à trois millions d'immigrés clandestins. Il détient par ailleurs le record de nominations de juges fédéraux, parmi lesquels quatre juges de la Cour suprême. En ce qui concernait la politique étrangère des États-Unis, l'administration Reagan prit une position radicalement anti-communiste envers l'Union soviétique et d'autres pays en menant une politique de refoulement visant à l'effondrement de l'URSS ainsi que la fin de la guerre froide. En vertu de cette doctrine, Reagan appuya fortement le développement de l'arsenal militaire américain : il encouragea le développement de nouvelles technologies telles que les systèmes de défense antimissile et lança en 1983 l'invasion de la Grenade, qui fut la première grande opération militaire américaine à l'étranger depuis la guerre du Viêt Nam. Son administration suscita également la controverse en soutenant les forces paramilitaires qui cherchaient à renverser des gouvernements de gauche, en particulier en Amérique centrale et en Afghanistan. L'affaire Iran-Contra eut ainsi pour origine les ventes secrètes d'armes américaines à l'Iran destinées à financer les rebelles Contras du Nicaragua, en lutte contre le gouvernement socialiste de leur pays ; le scandale qui en résulta se solda par la démission de plusieurs proches conseillers de Reagan. Sur le plan diplomatique, Reagan se rapprocha du dirigeant soviétique Mikhaïl Gorbatchev avec lequel il négocia un traité sur la limitation des armements nucléaires. Reagan fut le premier président depuis Dwight D. Eisenhower à effectuer deux mandats présidentiels complets, et sa cote d'approbation au moment de quitter ses fonctions était de 68 %, l'un des taux les plus élevés pour un président sortant. Il est généralement considéré par les historiens et les politologues comme un président supérieur à la moyenne. Son importance dans le débat public américain et sa défense du conservatisme ont amené certains spécialistes à qualifier sa présidence et les décennies suivantes d'« ère Reagan ». (fr)
Ronald Reagan's tenure as the 40th president of the United States began with his first inauguration on January 20, 1981, and ended on January 20, 1989. Reagan, a Republican from California, took office following a landslide victory over Democratic incumbent President Jimmy Carter in the 1980 presidential election. Four years later, in the 1984 election, he defeated Democrat former vice president Walter Mondale to win re-election in a larger landslide. Reagan was succeeded by his vice president, George H. W. Bush. Reagan's 1980 election resulted from a dramatic conservative shift to the right in American politics, including a loss of confidence in liberal, New Deal, and Great Society programs and priorities that had dominated the national agenda since the 1930s. Domestically, the Reagan administration enacted a major tax cut, sought to cut non-military spending, and eliminated federal regulations. The administration's economic policies, known as "Reaganomics", were inspired by supply-side economics. The combination of tax cuts and an increase in defense spending led to budget deficits, and the federal debt increased significantly during Reagan's tenure. Reagan signed the Tax Reform Act of 1986 (which simplified the tax code by reducing rates and removing several tax breaks) and the Immigration Reform and Control Act of 1986 (which enacted sweeping changes to U.S. immigration law and granted amnesty to three million illegal immigrants). Reagan also appointed more federal judges than any other president, including four Supreme Court Justices. Reagan's foreign policy stance was resolutely anti-communist; its plan of action, known as the Reagan Doctrine, sought to roll back the global influence of the Soviet Union in an attempt to end the Cold War. Under this doctrine, the Reagan administration initiated a massive buildup of the United States military; promoted new technologies such as missile defense systems; and, in 1983, undertook an invasion of Grenada, the first major overseas action by U.S. troops since the end of the Vietnam War. The administration also created controversy by granting aid to paramilitary forces seeking to overthrow leftist governments, particularly in war-torn Central America and Afghanistan. Specifically, the Reagan administration engaged in covert arms sales to Iran to fund Contra rebels in Nicaragua that were fighting to overthrow their nation's socialist government; the resulting scandal led to the conviction or resignation of several administration officials. During Reagan's second term, he sought closer relations with Soviet leader Mikhail Gorbachev, and the two leaders signed a major arms control agreement known as the INF Treaty. Leaving office in 1989, Reagan held an approval rating of 68%. This rating matches the approval ratings of Franklin D. Roosevelt and later Bill Clinton as the highest rating for a departing president in the modern era. Historians and political scientists generally rank Reagan as an above-average president. Due to Reagan's impact on public discourse and advocacy of American conservatism, some historians have described the period during and after his presidency as the Reagan Era. (en)
La presidenza di Ronald Reagan è la quarantesima presidenza degli Stati Uniti d'America, in carica a partire dal 20 gennaio 1981, giorno della presso il Campidoglio, sede del Congresso, con la quale Ronald Reagan divenne Presidente degli Stati Uniti d'America. (it)
Het kabinet–Reagan was de uitvoerende macht van de Verenigde Staten van Amerika van 20 januari 1981 tot 20 januari 1989. Voormalig gouverneur van Californië Ronald Reagan van de Republikeinse Partij werd gekozen als de 40e president van de Verenigde Staten na het winnen van de presidentsverkiezingen van 1980 van de kandidaat van de Democratische Partij, zittend president Jimmy Carter. Reagan werd herkozen voor een tweede termijn in 1984 na het verslaan van de Democratische kandidaat, voormalig vicepresident Walter Mondale. (nl)
A Presidência de Ronald Reagan teve início em 20 de janeiro de 1981, quando foi empossado o 40ºPresidente dos Estados Unidos. Ronald Wilson Reagan nasceu no estado do Illinois em 6 de fevereiro de 1911, e após ter sido governador da Califórnia entre 1967 e 1975, foi vitorioso nas eleições presidenciais de 1980, derrotando o então Presidente Jimmy Carter que buscava uma reeleição. O período em Reagan governou o país ficou conhecido historicamente como "a Revolução Reagan" devido ao realinhamento norte-americano às políticas interna e externa conservadoras. A administração Reagan seguiu uma doutrina basicamente anticomunista com relação à própria União Soviética e entre outros países, buscando ativamente um retrocesso ou colapso desta assim como um fim pacífico para a Guerra Fria. Na política interna, Reagan buscou primeiramente reduzir o quadro de programas do governo. Introduziu diversos cortes de taxas, apesar de posteriormente ter revertido este quadro. As política econômicas lançadas logo no primeiro ano de governo, conhecidas como "Reaganomics", foram perpetuadas como um modelo recente de economia pelo lado da oferta. O crescimento econômico foi marcante durante toda a década, exceto pela recessão do início de 1980 e o significante aumento da dívida pública do país. Com relação à política externa, Reagan acelerou o fortalecimento das Forças Armadas e liderou a Invasão de Granada, em 1983, o que se tornou a maior operação militar estadunidense desde a Guerra do Vietnã. A controversa "Doutrina Reagan" também forneceu apoio ideológico às forças paramilitares que se ergueram contra governos esquerdistas, particularmente na América Central e no Afeganistão. Reagan também investiu em novas tecnologias - como sistemas de defesa de mísseis - buscando confrontar, em termos de guerra ideológica - a União Soviética. Na diplomacia, Reagan foi bem-sucedido ao forjar uma forte e duradoura aliança com o governo britânico de Margaret Thatcher e trabalhou exaustivamente com o presidente soviético Mikhail Gorbachev para alcançar o fim da Guerra Fria. Em contrapartida, o Caso Irã-Contras foi responsável pelo afastamento de alguns assessores de Reagan durante seus segundo mandato. (pt)
Президентство Рональда Рейгана розпочалося опівдні EST 20 січня 1981 року, коли Рональд Рейган був приведений до присяги в якості 40-го президента Сполучених Штатів, і закінчилося 20 січня 1989 року. Рейган, республіканець з Каліфорнії, вступив в посаду після переконливої перемоги над Демократичним чинним президентом Джиммі Картером на президентських виборах в 1980 році. Рейгана змінив його віце-президент Джордж Герберт Вокер Буш, який переміг на президентських виборах 1988 року за підтримки Рейгана. Вибори Рейгана 1980 року були наслідком різкого консервативного зсуву вправо в американській політиці, включаючи втрату довіри до ліберальних програм, програми Новий курс та Великого суспільства, які домінували в національній програмі з 1930-х років. Внутрішньодержавна адміністрація Рейгана здійснила значне зниження податків, прагнула скоротити невійськові витрати та скасувала федеральні норми. Економічна політика адміністрації, відома як «Рейганоміка», була натхненна економікою пропозиції. Поєднання скорочень податків та збільшення витрат на оборону призвело до дефіциту бюджету, а федеральний борг значно збільшився під час перебування Рейгана. Рейган підписав Закон про податкову реформу 1986 року (який спростив податковий кодекс за рахунок зниження ставок та усунення кількох податкових пільг) та Закон про реформування та контроль за імміграцією 1986 р. (Який прийняв численні зміни до імміграційного закону США та призначив амністію для трьох мільйонів нелегальних іммігрантів). Рейган також призначив більше федеральних суддів, ніж будь-який інший президент, включаючи чотирьох суддів Верховного суду. Зовнішня політика Рейгана була рішуче антикомуністичною, її план дій, відомий як доктрина Рейгана, прагнув відмовити глобальний вплив Радянського Союзу в спробі припинити холодну війну. Відповідно до цієї доктрини, адміністрація Рейгана ініціювала масове нарощування військових США, пропагувала нові технології, такі як системи протиракетної оборони, і в 1983 році здійснив вторгнення в Гренаду, першу велику закордонну акцію американських військ з кінця війни у В'єтнамі. Адміністрація також створила суперечки, надавши допомогу воєнізованим силам прагнувши повалити ліві уряди, зокрема у Центральній Америці та Афганістані, розбитому війною. Зокрема, адміністрація Рейгана займалася прихованими продажами зброї до Ірану для фінансування повстанців Контрас в Нікарагуа, які боролися за повалення соціалістичного уряду своєї нації, виник скандал, що призвів до засудження і відставки декількох посадових осіб адміністрації. Під час другого терміну Рейгана він домагався тісніших відносин з радянським лідером Михайлом Горбачовим, і два лідери підписали основний договір про контроль над озброєнням, відомий як Договір INF. Покинувши посаду в 1989 році, Рейган мав рейтинг схвалення в 68 %. Цей рейтинг відповідає рейтингу схвалення Франкліна Д. Рузвельта та Білла Клінтона як найвищий рейтинг президента, який покидає посаду, в сучасну епоху. Історики та політологи загалом оцінюють Рейгана як президента вище середнього рівня. Через вплив Рейгана на публічний дискурс та пропаганду американського консерватизму, деякі історики назвали період під час і після його президентства як . (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:energyEnd

1982 (xsd:integer)
1985 (xsd:integer)
1989 (xsd:integer)

dbp:justiceEnd

1985 (xsd:integer)
1988 (xsd:integer)
1989 (xsd:integer)

dbp:laborStart

1981 (xsd:integer)
1985 (xsd:integer)
1987 (xsd:integer)

rdfs:comment

Ronald Reagan war von 1981 bis 1989 Präsident der Vereinigten Staaten, also zwei volle Amtsperioden. In dieser Zeit gab es in seinem Kabinett zahlreiche personelle Veränderungen. Als einziger Minister blieb Bauminister Samuel Pierce die kompletten acht Jahre in seinem Amt. Reagan berief auch Politiker, die bereits in früheren Kabinetten Minister gewesen waren: George Shultz, Arbeits- und Finanzminister im Kabinett Nixon, wurde Außenminister; Caspar Weinberger, Gesundheitsminister unter Nixon und Ford, wurde Verteidigungsminister. (de)
La presidenza di Ronald Reagan è la quarantesima presidenza degli Stati Uniti d'America, in carica a partire dal 20 gennaio 1981, giorno della presso il Campidoglio, sede del Congresso, con la quale Ronald Reagan divenne Presidente degli Stati Uniti d'America. (it)
Het kabinet–Reagan was de uitvoerende macht van de Verenigde Staten van Amerika van 20 januari 1981 tot 20 januari 1989. Voormalig gouverneur van Californië Ronald Reagan van de Republikeinse Partij werd gekozen als de 40e president van de Verenigde Staten na het winnen van de presidentsverkiezingen van 1980 van de kandidaat van de Democratische Partij, zittend president Jimmy Carter. Reagan werd herkozen voor een tweede termijn in 1984 na het verslaan van de Democratische kandidaat, voormalig vicepresident Walter Mondale. (nl)
بدأت رئاسة رونالد ريغان ظهرًا في المنطقة الزمنية الشرقية في 20 يناير 1981، حين نُصِّب رونالد ريغان الرئيس الأربعين للولايات المتحدة الأمريكية، وانتهت في 20 يناير 1989. استلم ريغان، وهو جمهوري من كاليفورنيا، الحكم عقب انتصار كاسح على الرئيس الديمقراطي الذي كان يشغل المنصب قبله جيمي كارتر في الانتخابات الرئاسية لعام 1980. تلا ريغان نائبه جورج إتش. دبليو. بوش الذي ربح الانتخابات الرئاسية عام 1988 بدعم ريغان. نتج انتخاب ريغان عام 1980 عن تحول كبير للمحافظين إلى اليمين في السياسة الأمريكية، تميز بفقدان الثقة في كل من البرنامج الليبرالي، وبرنامج الصفقة الجديدة، وبرنامج المجتمع العظيم والأولويات التي سيطرت على الأجندة الوطنية منذ ثلاثينيات القرن العشرين. (ar)
La présidence de Ronald Reagan débuta le 20 janvier 1981, date de l'investiture de Ronald Reagan en tant que 40e président des États-Unis, et prit fin le 20 janvier 1989. Membre du Parti républicain, Reagan entra en fonction après sa victoire écrasante face au président démocrate en exercice Jimmy Carter lors de l'élection présidentielle de 1980. Il se porta candidat à sa réélection quatre ans plus tard et défit son adversaire démocrate, l'ancien vice-président Walter Mondale, avec une marge encore plus importante. À la suite du scrutin présidentiel de 1988, son propre vice-président George H. W. Bush lui succéda à la Maison-Blanche. (fr)
Ronald Reagan's tenure as the 40th president of the United States began with his first inauguration on January 20, 1981, and ended on January 20, 1989. Reagan, a Republican from California, took office following a landslide victory over Democratic incumbent President Jimmy Carter in the 1980 presidential election. Four years later, in the 1984 election, he defeated Democrat former vice president Walter Mondale to win re-election in a larger landslide. Reagan was succeeded by his vice president, George H. W. Bush. Reagan's 1980 election resulted from a dramatic conservative shift to the right in American politics, including a loss of confidence in liberal, New Deal, and Great Society programs and priorities that had dominated the national agenda since the 1930s. (en)
A Presidência de Ronald Reagan teve início em 20 de janeiro de 1981, quando foi empossado o 40ºPresidente dos Estados Unidos. Ronald Wilson Reagan nasceu no estado do Illinois em 6 de fevereiro de 1911, e após ter sido governador da Califórnia entre 1967 e 1975, foi vitorioso nas eleições presidenciais de 1980, derrotando o então Presidente Jimmy Carter que buscava uma reeleição. (pt)
Президентство Рональда Рейгана розпочалося опівдні EST 20 січня 1981 року, коли Рональд Рейган був приведений до присяги в якості 40-го президента Сполучених Штатів, і закінчилося 20 січня 1989 року. Рейган, республіканець з Каліфорнії, вступив в посаду після переконливої перемоги над Демократичним чинним президентом Джиммі Картером на президентських виборах в 1980 році. Рейгана змінив його віце-президент Джордж Герберт Вокер Буш, який переміг на президентських виборах 1988 року за підтримки Рейгана. Вибори Рейгана 1980 року були наслідком різкого консервативного зсуву вправо в американській політиці, включаючи втрату довіри до ліберальних програм, програми Новий курс та Великого суспільства, які домінували в національній програмі з 1930-х років. (uk)

rdfs:seeAlso

is dbo:wikiPageRedirects of