Self-organization (original) (raw)

dbo:abstract

L'autoorganització és un procés en el qual l'organització interna d'un sistema, generalment obert, augmenta de complexitat sense ser guiat per cap agent extern. Normalment, els sistemes autoorganitzats exhibeixen propietats emergents. L'autoorganització és objecte d'estudi interdisciplinar, car és una propietat característica dels sistemes complexos, ja siguen aquests matemàtics, físics, químics, biològics, socials o econòmics. (ca)
Samoorganizace je proces, při němž vzájemným působením mezi složkami neuspořádaného systému vzniká nějaká podoba řádu. Tento proces je spontánní a není nijak centrálně řízen. Samoorganizace se vyskytuje ve fyzikálních, chemických, biologických, sociálních a kognitivních systémech. (cs)
التنظيم الذاتي هو عملية حيث شكل النظام العام أو التنسيق ينشأ من التفاعلات المحلية بين الأجزاء الصغيرة المكونة في بداية اختلال النظام. عملية التنظيم الذاتي يمكن أن تكون تلقائية، وليس بالضرورة التحكم بها من قبل أي أداة مساعدة خارج النظام. وغالبا مايتأثر بالتقلبات العشوائية التي يتم تضخيمها من قبل ردود الفعل الإيجابية. نتائج التنظيم هي غير مركزية أو موزعة بالكامل على كل مكونات النظام. كما أن التنظيم هو بالإجمال محكم وقادر على أن يبقيك على قيد الحياة وحتى يصلح الذات وأضرارها الكبيرة أو اضطراباتها. نظرية الفوضى تناقش التنظيم الذاتي من حيث الجزر من القدرة على التوقع في بحر الفوضى المتقلبة. فالتنظيم الذاتي يحدث في مجموعة متنوعة من النظم الفيزيائية، والكيميائية، والبيولوجية، والآلية، والاجتماعية، والإدراكية. أمثلة على تحقيقها يمكن أن نجدها في البلورة، والحمل الحراري من السوائل، والذبذبة الكيميائية، واحتشاد الحيوانات، والشبكات العصبية. (ar)
Die Selbstorganisation ist in der Systemtheorie eine Form der Systementwicklung, bei der formgebende oder gestaltende Einflüsse von den Elementen des Systems selbst ausgehen. In Prozessen der Selbstorganisation werden strukturelle Ordnungen, bzw. Musterbildungen erreicht, ohne dass diese nachweislich durch äußere (fremdorganisierte), steuernde Einflüsse entstehen oder linear spezifischen Ursachen zugeordnet werden können. Selbstorganisation ist eine Eigenschaft komplexer, dynamischer Systeme, die in der Synergetik – der Theorie vom Zusammenwirken der Elemente – untersucht werden. Bei diesem oft spontanen Entstehen von Ordnungsmustern aus der Systemdynamik heraus, spricht man von Emergenz, bzw. von emergenten Phänomenen. Im politischen oder organisationstheoretischen Gebrauch bezeichnet Selbstorganisation die Gestaltung der Lebensverhältnisse nach flexiblen, selbstbestimmten Vereinbarungen und ähnelt dem Autonomiebegriff. Der politische oder organisationale Gebrauch des Wortes Selbstorganistion wird oft fälschlicherweise mit systemtheoretischen und naturwissenschaftlichen Begründungen legitimiert, steht aber mit diesen Erklärungsmodellen in keinem direkten Ableitungszusammenhang. Konkret eingesetzt wird der Begriff bei sich selbst organisierenden Karten, einer Variante der künstlichen neuronalen Netze. (de)
Φαινόμενα στη φύση και στην τεχνολογία τα οποία περιγράφουν την εμφάνιση πολυπλοκότητας κατά την οργάνωση μερών απλούστερων σε δομή περιγράφονται από τους όρους αυτο-συναρμολόγηση και αυτο-οργάνωση. Οι δύο αυτές έννοιες συχνά συγχέονται μεταξύ τους ως προς το ακριβές νόημα ενώ πολλές φορές μέσα στα πλαίσια κάποιων συγκεκριμένων πεδίων έρευνας θεωρούνται έως και ταυτόσημες. Ωστόσο δύο αρκετά περιεκτικοί ορισμοί δίνονται παρακάτω. (el)
L'auto-organisation ou autoorganisation est un phénomène par lequel un système s'organise lui-même. Les systèmes physiques, biologiques ou écologiques, sociaux, ont tendance à s'organiser d'eux-mêmes. Il s'agit soit de l'organisation initiale du système lors de son émergence spontanée, soit lorsque le système existe déjà de l'apparition d'une organisation plus structurée ou complexe. L'auto-organisation agit ainsi à l'encontre de l'entropie (on parle alors de néguentropie), qui est une mesure de désordre. L'auto-organisation se produit par des interactions internes et externes au système, au sein de son milieu et avec lui. Elle consomme de l'énergie qui sert ainsi à établir et maintenir le système auto-organisé. L'auto-organisation s'oppose aux cas où un système est organisé ou réorganisé de force de l'extérieur, c'est-à-dire à la violence, aux actes de pouvoir : cela rejoint aussi le contraste entre autonomie et hétéronomie. Typiquement, un système auto-organisé a des propriétés émergentes. Passé un seuil critique de complexité, les systèmes peuvent aussi changer d'état, ou passer d'une phase instable à une phase stable ou inversement. S'ils croissent, leur croissance peut changer de rythme ; on peut observer le passage d'une croissance initiale d'apparence exponentielle à une croissance logistique en cas de diminution des ressources. (fr)
La autoorganización es un proceso en el que alguna forma global de orden o coordinación surge de las interacciones locales entre los componentes de un sistema inicialmente desordenado. Este proceso es espontáneo: no está dirigido ni controlado por ningún agente o subsistema dentro o fuera del sistema; sin embargo, las leyes seguidas por el proceso y sus condiciones iniciales pueden escogerse o ser causadas por un agente. El proceso es generalmente desencadenado por fluctuaciones aleatorias que son amplificadas por realimentación positiva. La organización resultante está completamente descentralizada o distribuida sobre todos los componentes del sistema; esta organización resulta típicamente muy robusta, capaz de sobrevivir y auto-reparar daños o perturbaciones sustanciales. La autoorganización se da en una gran variedad de fenómenos físicos, químicos, biológicos, sociales y sistemas cognitivos. Ejemplos comunes son: la cristalización, la emergencia de patrones de convección en un fluido, osciladores químicos, la mano invisible de la economía, enjambres de grupos de animales y el modo en que la aprende a reconocer patrones complejos. (es)
Self-organization, also called spontaneous order in the social sciences, is a process where some form of overall order arises from local interactions between parts of an initially disordered system. The process can be spontaneous when sufficient energy is available, not needing control by any external agent. It is often triggered by seemingly random fluctuations, amplified by positive feedback. The resulting organization is wholly decentralized, distributed over all the components of the system. As such, the organization is typically robust and able to survive or self-repair substantial perturbation. Chaos theory discusses self-organization in terms of islands of predictability in a sea of chaotic unpredictability. Self-organization occurs in many physical, chemical, biological, robotic, and cognitive systems. Examples of self-organization include crystallization, thermal convection of fluids, chemical oscillation, animal swarming, neural circuits, and black markets. (en)
'자기조직화는 의 이론을 토대로 하여 출현한 이론이다. 자기조직화를 행정시스템적 관점에서 바라보면, 자기조직화(self-organization)란 시스템의 구조가 외부로부터의 압력이나 관련이 없이 스스로 혁신적인 방법으로 조직을 꾸려나가는 것을 말한다. 즉, 한 시스템안에 있는 수많은 요소들이 얼기설기 얽혀 상호관계나 복잡한 관계를 통하여 끊임없이 재구성하고 환경에 적응해 나간다. 자기조직화의 대표적인 사례로 일리야 프리고진의 사례를 들 수 있다. 그는 점균류 곰팡이를 관찰하여 자기조직화 이론을 도출해내었는데, 점균류 곰팡이는 영양분이 모자라게 되면 서로 신호를 보내어 수만 마리가 일제히 요동을 시작하여 한 곳에 모여 어떤 수준에 도달하게 되면 그들은 응집 덩어리를 형성하고 하나의 유기체가 되어 기어다니며 영양을 섭취한다. 이 후에, 환경이 다시 나아지면 다시 흩어져서 단세포 생물의 자리로 돌아가는 것이다. 이처럼 자기조직화 이론은 과학적인 측면에서뿐만 아니라 혁신을 주도하는 세계의 흐름 속에서 주목 받는 이론이라고 정의할 수 있다. (ko)
自己組織化（じこそしきか、英: self-organization）とは、物質や個体が、系全体を俯瞰する能力を持たないのに関わらず、個々の自律的な振る舞いの結果として、秩序を持つ大きな構造を作り出す現象のことである。自発的秩序形成とも言う。複雑かつ幾何学的な形状を持つ雪の結晶の成長や、孔雀の羽に浮かび上がるフォトニック結晶構造に由来する模様など、様々な自然現象の中にも見出すことができる。生殖も、極めて高度な自己組織化の結果と考えられている。 (ja)
Nella teoria dei sistemi, l'auto-organizzazione è principalmente una forma di sviluppo del sistema attraverso influenze ordinanti e limitative provenienti dagli stessi elementi che costituiscono il sistema oggetto di studio e che permettono di raggiungere un maggior livello di complessità. Questo concetto riveste notevole importanza pratica in ambito multidisciplinare, interessando vasti campi sia delle scienze naturali che delle scienze umane. In cibernetica una applicazione pratica consiste nella Self-Organizing Map.Normalmente, i sistemi auto-organizzanti esibiscono proprietà emergenti. (it)
Zelforganisatie is het proces waarbij in een chaotisch systeem structuren ontstaan doordat de onderdelen van het systeem ongeleid interacties met elkaar aangaan. Het proces kan spontaan zijn als er voldoende energie beschikbaar is. Zelforganisatie wordt vaak veroorzaakt door willekeurige (stochastische) fluctuaties die versterkt worden door positieve terugkoppeling. Zelforganisatie komt voor in veel fysische, chemische, biologische en technische systemen. Voorbeelden van zelforganisatie zijn kristallisatie, thermische convectie van vloeistoffen, chemische oscillatie, vorming van zwermen bij dieren en kunstmatige neurale netwerken. (nl)
Samoorganizacja, samoporządkowanie (ang. self-organisation, self-assembly) – zjawiska, w których elementy układu złożonego ulegają spontanicznemu uporządkowaniu; tworzenie się zorganizowanych struktur przestrzennych lub korelacji w przestrzeni i czasie pod wpływem oddziaływań zachodzących pomiędzy elementami układu, oraz między układem a jego otoczeniem. (pl)
Auto-organização, também chamada de ordem espontânea nas ciências sociais, é um processo em que alguma forma de geral surge de interações locais entre partes de um sistema inicialmente desordenado. O processo pode ser espontâneo quando há energia suficiente disponível, não necessitando de controle por nenhum agente externo. Muitas vezes é desencadeada por aparentemente aleatórias, amplificadas por feedback positivo. A organização resultante é totalmente descentralizada, distribuída por todos os componentes do sistema. Como tal, a organização é tipicamente robusta e capaz de sobreviver ou autorreparar perturbações substanciais.A teoria do caos discute a auto-organização em termos de ilhas de previsibilidade em um mar de imprevisibilidade caótica. A auto-organização ocorre em muitos sistemas físicos, químicos, biológicos, robóticos e cognitivos. Exemplos de auto-organização incluem cristalização, convecção térmica de fluidos, , , circuitos neurais e mercados negros. (pt)
Самоорганиза́ция — процесс упорядочения элементов одного уровня в системе за счёт внутренних факторов, без специфического внешнего воздействия, хотя внешние условия могут иметь как стимулирующий, так и подавляющий эффект. В ходе самоорганизации некоторая форма общего порядка возникает из локальных взаимодействий между частями изначально неупорядоченной системы. Процесс может быть спонтанным, когда имеется достаточное количество энергии, не требующей контроля со стороны внешнего агента. Результат — появление единицы следующего качественного уровня. В зависимости от подхода к описанию самоорганизации в определение включают характеристики системы, тип внутреннего фактора, особенности процесса. Полученная в результате организация полностью децентрализована, распределена по всем компонентам системы. Как правило, организация устойчива и способна пережить или самостоятельно устранить существенные возмущения. Теория хаоса рассматривает самоорганизацию в терминах островов предсказуемости в море хаотической непредсказуемости. Самоорганизация происходит во многих физических, химических, биологических, роботизированных и когнитивных системах. Примеры самоорганизации включают кристаллизацию, тепловую конвекцию жидкостей, химические колебания, роение животных, нервные сети и теневую экономику. Очень близким к явлению самоорганизации является явление самоупорядоченности систем (то есть более узким по отношению к самоорганизации понятием). Самоорганизация используется как в физике неравновесных процессов, так и в химических реакциях, где она часто описывается как самосборка. В биологии эта концепция применяется от молекулярного до экосистемного уровня. Приведенные примеры самоорганизующегося поведения также встречаются в литературе многих других дисциплин, как в естественных, так и в социальных науках, таких как экономика или антропология. Самоорганизация также наблюдалась в математических системах, таких как клеточные автоматы. Самоорганизация связана с концепцией эмерджентности. Самоорганизация опирается на четыре основных компонента: * сильная динамическая нелинейность, часто, хотя и не обязательно включающая положительную и отрицательную обратную связь * баланс использования и исследования * множественные взаимодействия * наличие энергии (для преодоления естественной энтропии) (ru)
自我組織，也称自组织或自发秩序，是一系統內部組織化的過程，通常是一開放系統，在缺乏外部來源的引導或管理之下會自行增加其複雜性。自组织是从最初的无序系统中各部分之间的局部相互作用，产生某种全局有序或协调的形式的一种过程。这种过程是自发产生的，它不由任何中介或系统内部或外部的子系统所主导或控制。 (zh)
Самоорганіза́ція — термін, який вживається для визначення процесів виникнення складних структур при відсутності нав'язаного зовнішньою дією порядку. Процес, в ході якого створюється, відтворюється або вдосконалюється організація складної динамічної системи. Самоорганізація виникає у відкритих нелінійних, нерівноважних, складних системах. Одним із проявів самоорганізації вважається виникнення та існування життя. До прикладів самоорганізації належать виникнення автоколивань і періодичних структур на зразок комірок Бенара, автохвилі, бі- та тощо. Процеси самоорганізації вивчає сучасний міждисциплінарний розділ науки — синергетика. Концепція самоорганізації одержує поширення не тільки в природознавстві, але й у соціально-гуманітарному пізнанні. Оскільки більшість наук вивчають процеси еволюції систем, то вони змушені аналізувати й механізми їхньої самоорганізації. Наприклад, органи самоорганізації населення — представницькі органи, що створюються жителями, які проживають на законних підставах на певній території, населеному пункті, для вирішення окремих питань місцевого значення. (uk)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:date

2016-04-21 (xsd:date)
2016-06-11 (xsd:date)

dbp:url

dbp:wikiPageUsesTemplate

rdfs:comment

L'autoorganització és un procés en el qual l'organització interna d'un sistema, generalment obert, augmenta de complexitat sense ser guiat per cap agent extern. Normalment, els sistemes autoorganitzats exhibeixen propietats emergents. L'autoorganització és objecte d'estudi interdisciplinar, car és una propietat característica dels sistemes complexos, ja siguen aquests matemàtics, físics, químics, biològics, socials o econòmics. (ca)
Samoorganizace je proces, při němž vzájemným působením mezi složkami neuspořádaného systému vzniká nějaká podoba řádu. Tento proces je spontánní a není nijak centrálně řízen. Samoorganizace se vyskytuje ve fyzikálních, chemických, biologických, sociálních a kognitivních systémech. (cs)
Φαινόμενα στη φύση και στην τεχνολογία τα οποία περιγράφουν την εμφάνιση πολυπλοκότητας κατά την οργάνωση μερών απλούστερων σε δομή περιγράφονται από τους όρους αυτο-συναρμολόγηση και αυτο-οργάνωση. Οι δύο αυτές έννοιες συχνά συγχέονται μεταξύ τους ως προς το ακριβές νόημα ενώ πολλές φορές μέσα στα πλαίσια κάποιων συγκεκριμένων πεδίων έρευνας θεωρούνται έως και ταυτόσημες. Ωστόσο δύο αρκετά περιεκτικοί ορισμοί δίνονται παρακάτω. (el)
'자기조직화는 의 이론을 토대로 하여 출현한 이론이다. 자기조직화를 행정시스템적 관점에서 바라보면, 자기조직화(self-organization)란 시스템의 구조가 외부로부터의 압력이나 관련이 없이 스스로 혁신적인 방법으로 조직을 꾸려나가는 것을 말한다. 즉, 한 시스템안에 있는 수많은 요소들이 얼기설기 얽혀 상호관계나 복잡한 관계를 통하여 끊임없이 재구성하고 환경에 적응해 나간다. 자기조직화의 대표적인 사례로 일리야 프리고진의 사례를 들 수 있다. 그는 점균류 곰팡이를 관찰하여 자기조직화 이론을 도출해내었는데, 점균류 곰팡이는 영양분이 모자라게 되면 서로 신호를 보내어 수만 마리가 일제히 요동을 시작하여 한 곳에 모여 어떤 수준에 도달하게 되면 그들은 응집 덩어리를 형성하고 하나의 유기체가 되어 기어다니며 영양을 섭취한다. 이 후에, 환경이 다시 나아지면 다시 흩어져서 단세포 생물의 자리로 돌아가는 것이다. 이처럼 자기조직화 이론은 과학적인 측면에서뿐만 아니라 혁신을 주도하는 세계의 흐름 속에서 주목 받는 이론이라고 정의할 수 있다. (ko)
自己組織化（じこそしきか、英: self-organization）とは、物質や個体が、系全体を俯瞰する能力を持たないのに関わらず、個々の自律的な振る舞いの結果として、秩序を持つ大きな構造を作り出す現象のことである。自発的秩序形成とも言う。複雑かつ幾何学的な形状を持つ雪の結晶の成長や、孔雀の羽に浮かび上がるフォトニック結晶構造に由来する模様など、様々な自然現象の中にも見出すことができる。生殖も、極めて高度な自己組織化の結果と考えられている。 (ja)
Nella teoria dei sistemi, l'auto-organizzazione è principalmente una forma di sviluppo del sistema attraverso influenze ordinanti e limitative provenienti dagli stessi elementi che costituiscono il sistema oggetto di studio e che permettono di raggiungere un maggior livello di complessità. Questo concetto riveste notevole importanza pratica in ambito multidisciplinare, interessando vasti campi sia delle scienze naturali che delle scienze umane. In cibernetica una applicazione pratica consiste nella Self-Organizing Map.Normalmente, i sistemi auto-organizzanti esibiscono proprietà emergenti. (it)
Samoorganizacja, samoporządkowanie (ang. self-organisation, self-assembly) – zjawiska, w których elementy układu złożonego ulegają spontanicznemu uporządkowaniu; tworzenie się zorganizowanych struktur przestrzennych lub korelacji w przestrzeni i czasie pod wpływem oddziaływań zachodzących pomiędzy elementami układu, oraz między układem a jego otoczeniem. (pl)
自我組織，也称自组织或自发秩序，是一系統內部組織化的過程，通常是一開放系統，在缺乏外部來源的引導或管理之下會自行增加其複雜性。自组织是从最初的无序系统中各部分之间的局部相互作用，产生某种全局有序或协调的形式的一种过程。这种过程是自发产生的，它不由任何中介或系统内部或外部的子系统所主导或控制。 (zh)
التنظيم الذاتي هو عملية حيث شكل النظام العام أو التنسيق ينشأ من التفاعلات المحلية بين الأجزاء الصغيرة المكونة في بداية اختلال النظام. عملية التنظيم الذاتي يمكن أن تكون تلقائية، وليس بالضرورة التحكم بها من قبل أي أداة مساعدة خارج النظام. وغالبا مايتأثر بالتقلبات العشوائية التي يتم تضخيمها من قبل ردود الفعل الإيجابية. نتائج التنظيم هي غير مركزية أو موزعة بالكامل على كل مكونات النظام. كما أن التنظيم هو بالإجمال محكم وقادر على أن يبقيك على قيد الحياة وحتى يصلح الذات وأضرارها الكبيرة أو اضطراباتها. نظرية الفوضى تناقش التنظيم الذاتي من حيث الجزر من القدرة على التوقع في بحر الفوضى المتقلبة. فالتنظيم الذاتي يحدث في مجموعة متنوعة من النظم الفيزيائية، والكيميائية، والبيولوجية، والآلية، والاجتماعية، والإدراكية. (ar)
Die Selbstorganisation ist in der Systemtheorie eine Form der Systementwicklung, bei der formgebende oder gestaltende Einflüsse von den Elementen des Systems selbst ausgehen. In Prozessen der Selbstorganisation werden strukturelle Ordnungen, bzw. Musterbildungen erreicht, ohne dass diese nachweislich durch äußere (fremdorganisierte), steuernde Einflüsse entstehen oder linear spezifischen Ursachen zugeordnet werden können. Selbstorganisation ist eine Eigenschaft komplexer, dynamischer Systeme, die in der Synergetik – der Theorie vom Zusammenwirken der Elemente – untersucht werden. Bei diesem oft spontanen Entstehen von Ordnungsmustern aus der Systemdynamik heraus, spricht man von Emergenz, bzw. von emergenten Phänomenen. (de)
La autoorganización es un proceso en el que alguna forma global de orden o coordinación surge de las interacciones locales entre los componentes de un sistema inicialmente desordenado. Este proceso es espontáneo: no está dirigido ni controlado por ningún agente o subsistema dentro o fuera del sistema; sin embargo, las leyes seguidas por el proceso y sus condiciones iniciales pueden escogerse o ser causadas por un agente. El proceso es generalmente desencadenado por fluctuaciones aleatorias que son amplificadas por realimentación positiva. La organización resultante está completamente descentralizada o distribuida sobre todos los componentes del sistema; esta organización resulta típicamente muy robusta, capaz de sobrevivir y auto-reparar daños o perturbaciones sustanciales. (es)
L'auto-organisation ou autoorganisation est un phénomène par lequel un système s'organise lui-même. Les systèmes physiques, biologiques ou écologiques, sociaux, ont tendance à s'organiser d'eux-mêmes. Il s'agit soit de l'organisation initiale du système lors de son émergence spontanée, soit lorsque le système existe déjà de l'apparition d'une organisation plus structurée ou complexe. (fr)
Self-organization, also called spontaneous order in the social sciences, is a process where some form of overall order arises from local interactions between parts of an initially disordered system. The process can be spontaneous when sufficient energy is available, not needing control by any external agent. It is often triggered by seemingly random fluctuations, amplified by positive feedback. The resulting organization is wholly decentralized, distributed over all the components of the system. As such, the organization is typically robust and able to survive or self-repair substantial perturbation. Chaos theory discusses self-organization in terms of islands of predictability in a sea of chaotic unpredictability. (en)
Zelforganisatie is het proces waarbij in een chaotisch systeem structuren ontstaan doordat de onderdelen van het systeem ongeleid interacties met elkaar aangaan. Het proces kan spontaan zijn als er voldoende energie beschikbaar is. Zelforganisatie wordt vaak veroorzaakt door willekeurige (stochastische) fluctuaties die versterkt worden door positieve terugkoppeling. (nl)
Auto-organização, também chamada de ordem espontânea nas ciências sociais, é um processo em que alguma forma de geral surge de interações locais entre partes de um sistema inicialmente desordenado. O processo pode ser espontâneo quando há energia suficiente disponível, não necessitando de controle por nenhum agente externo. Muitas vezes é desencadeada por aparentemente aleatórias, amplificadas por feedback positivo. A organização resultante é totalmente descentralizada, distribuída por todos os componentes do sistema. Como tal, a organização é tipicamente robusta e capaz de sobreviver ou autorreparar perturbações substanciais.A teoria do caos discute a auto-organização em termos de ilhas de previsibilidade em um mar de imprevisibilidade caótica. (pt)
Самоорганіза́ція — термін, який вживається для визначення процесів виникнення складних структур при відсутності нав'язаного зовнішньою дією порядку. Процес, в ході якого створюється, відтворюється або вдосконалюється організація складної динамічної системи. Самоорганізація виникає у відкритих нелінійних, нерівноважних, складних системах. Одним із проявів самоорганізації вважається виникнення та існування життя. До прикладів самоорганізації належать виникнення автоколивань і періодичних структур на зразок комірок Бенара, автохвилі, бі- та тощо. (uk)
Самоорганиза́ция — процесс упорядочения элементов одного уровня в системе за счёт внутренних факторов, без специфического внешнего воздействия, хотя внешние условия могут иметь как стимулирующий, так и подавляющий эффект. В ходе самоорганизации некоторая форма общего порядка возникает из локальных взаимодействий между частями изначально неупорядоченной системы. Процесс может быть спонтанным, когда имеется достаточное количество энергии, не требующей контроля со стороны внешнего агента. Самоорганизация опирается на четыре основных компонента: (ru)

rdfs:label

Self-organization (en)
تنظيم ذاتي (ar)
Autoorganització (ca)
Samoorganizace (cs)
Selbstorganisation (de)
Αυτο-οργάνωση (el)
Autoorganización (es)
Auto-organisation (fr)
Auto-organizzazione (it)
自己組織化 (ja)
자기조직화 (ko)
Zelforganisatie (nl)
Samoorganizacja (pl)
Auto-organização (pt)
Самоорганизация (ru)
自我組織 (zh)
Самоорганізація (uk)

owl:sameAs

is dbo:wikiPageRedirects of