Simeon I of Bulgaria (original) (raw)

dbo:abstract

Simeó I el Gran (búlgar: Симеон I Велики, trans. Simeon I Veliki antic búlgar, Сѷмєѡнъ А҃ Вєликъ; 864 / 865 - 27 maig de 927), Kan dels búlgars (893-927). Fou un sobirà guerrer que va fer de la seva cort un centre cultural. Simeó va succeir al seu pare, Borís I, en 893 després del breu regnat del seu germà gran, Vladímir. La seva ambició d'ascendir al tron imperial romà d'Orient, una aspiració compartida així mateix per molts tsars búlgars posteriors, va conduir a Simeó a embarcar-se en moltes guerres amb l'Imperi Romà d'Orient (894, 896, 913, 917, 923). Mai va aconseguir prendre Constantinoble, tot i que va estar diverses vegades a la seva mercè, però va prendre per a si el títol de basileu o «tsar de tots els búlgars» (925) i també va declarar l'Arquebisbat autònom búlgar com a autocèfal i el va elevar a la categoria de Patriarcat. En els Balcans, va estendre el poder de Bulgària sobre el sud de Macedònia, el sud d'Albània, i Sèrbia, que es van convertir en els seus vassalls , però el domini búlgar al nord del Danubi es va perdre probablement durant el seu regnat. Simeó es va casar dues vegades i va deixar quatre fills, dels quals el major del seu segon matrimoni, , el va succeir. (ca)
سيميون يُسمى أيضًا بسايمون (Symeon) الأكبر الأول ((بالبلغارية: Симеон I Велики)‏، يترجم حرفيًا إلى Simeon I Veliki) حكم بلغاريا من عام 893 وحتى عام 927، خلال عهد الإمبراطورية البلغارية الأولى. وقد ساهمت الحملات العسكرية الناجحة لسيميون ضد البيزنطيين والمجريين والصرب في أكبر توسع لحجم بلغاريا وساهمت في تحويلها إلى أقوى إمبراطورية معاصرة في أوروبا الشرقية. وقد مثلت فترة حكمه أيضًا ازدهارًا ثقافيًا وتنويريًا لا مثيل له واعتبرت بعد ذلك العصر الذهبي للثقافة البلغارية. وخلال فترة حكم سيميون، توسعت إمبراطورية بلغاريا لتشمل المنطقة الواقعة بين إيجة والبحر الأدرياتيكي والبحر الأسود و وقد قيل أن العاصمة البلغارية الجديدة بريسلاف كانت تضاهي القسطنطينية. وقد أصبحت الكنيسة البلغارية الأرثوذكسية المستقلة الجديدة البطريركية الأولى إلى جانب المجمع الخماسي للبطاركة وانتشرت ترجمات الغلاغوليستية البلغارية للنصوص المسيحية في العالم السلافي وقد حصل سيميون على لقب إمبراطور في منتصف مدة حكمه، وكان قد حصل على لقب أمير قبل ذلك . (ar)
Simeon I. (864 nebo 865 – 27. května 927) byl bulharský kníže, později první bulharský car, jeden z nejvýznamnějších panovníků staré bulharské říše, za jehož vlády dosáhl bulharský stát největšího rozmachu a politického významu; dokončil poslovanštění Bulharů; třetí (nejmladší) syn Borise I. (cs)
Ο Συμεών Α΄ ο Μέγας (Симео̀н I Велѝки, 864 - 27 Μαΐου 927) κυβέρνησε τη Βουλγαρία από το 893 έως το 927, κατά τη διάρκεια της Πρώτης Βουλγαρικής Αυτοκρατορίας. Οι επιτυχίες των εκστρατειών του Συμεών κατά των Βυζαντινών, των Ούγγρων και των Σέρβων οδήγησαν τη Βουλγαρία στη μεγαλύτερη εδαφική επέκταση στην ιστορία της, καθιστώντας την το ισχυρότερο κράτος της Ανατολικής Ευρώπης εκείνη την εποχή. Η βασιλεία του ήταν επίσης περίοδος απαράμιλλης πολιτιστικής ευημερίας και διαφώτισης, που αργότερα θεωρήθηκε ως η χρυσή εποχή του βουλγαρικού πολιτισμού. Κατά τη διάρκεια της βασιλείας του Συμεών η βουλγαρική επικράτεια εκτείνονταν από το Αιγαίο Πέλαγος ώς την Αδριατική και τον Εύξεινο Πόντο, και η νέα βουλγαρική πρωτεύουσα, η , ειπώθηκε ότι μπορούσε να ανταγωνιστεί την Κωνσταντινούπολη. Η νεαρή ανεξάρτητη Βουλγαρική Ορθόδοξη Εκκλησία αναγορεύτηκε σε πατριαρχείο, το πρώτο νέο μετά τα πέντε πρεσβυγενή, ενώ τα μεταφρασμένα στα βουλγαρικά και καταγραμμένα στο γλαγολιτικό αλφάβητο χριστιανικά κείμενα εξαπλώθηκαν σε όλο τον σλαβικό κόσμο. Στα μέσα της βασιλείας του ο Συμεών έλαβε τον τίτλο του αυτοκράτορα (τσάρου), ενώ πρωτύτερα είχε τον τίτλο του ηγεμόνα (χάνου ή κνιαζ). (el)
Simeon I. auch Simeon der Große genannt (oder Symeon) (bulgarisch Симеон I. Велики/Simeon I. Weliki; * 864 in Pliska; † 27. Mai 927 im Preslaw) war von 893 bis 913 Knjaz und von 913 bis 927 Zar des Bulgarischen Reichs. Seine Regierungszeit gilt allgemein als ein Glanzpunkt der bulgarischen Geschichte und wird heute als das „Goldene Zeitalter“ der bulgarischen Machtentfaltung gesehen. (de)
Simeon I.a Bulgariakoa (bulgarieraz: Симеон I Велики); ?, c. 864/865 – , 927ko maiatzaren 27a) Bulgariako tsarra izan zen 893-927 bitartean. Boris I.aren semea. Bulgariako lehen errege kristaua izan zen. Erreinua zabaltzea izan zuen helburu nagusia: bizantziarren aurka borrokatu zen, Hadrianopolis eskuratu zuen eta Konstantinopla hartzerik lortu ez bazuen ere Aita Santuak eskubide bereziak eman zizkion. Balkanetako penintsula ia osoa hartzen zuen inperioa antolatu zuen. Artea eta jakintzak indartu zituen. (eu)
Simeón I, llamado Simeón el Grande (en búlgaro, Симеон I Велики, trans. Simeon I Veliki, antiguo búlgaro, Сѷмєѡнъ А҃ Вєликъ; 864/865-27 de mayo de 927), fue zar (emperador) del Primer Imperio búlgaro (925-927) y un soberano guerrero que hizo de su corte un centro cultural. Educado en Constantinopla (actual Estambul), Simeón sucedió a su padre, Boris I, en 893 después del breve reinado de su hermano mayor, Vladimir. Su ambición dominante, que fue ascender al trono imperial de Bizancio, una aspiración compartida así mismo por muchos zares búlgaros posteriores, condujo a Simeón a embarcarse en muchas guerras con el Imperio bizantino (894, 896, 913, 917, 923). Nunca consiguió tomar Constantinopla, a pesar de que estuvo varias veces a su merced, pero tomó para sí el título de «zar de todos los búlgaros» (925) y también declaró el Arzobispado autónomo búlgaro como autocéfalo y lo elevó a la categoría de Patriarcado. En los Balcanes, extendió el poder de Bulgaria sobre el sur de Macedonia, el sur de Albania, y Serbia, que se convirtieron en sus vasallos; pero el dominio búlgaro al norte del Danubio se perdió probablemente durante su reinado. Simeón se casó dos veces y dejó cuatro hijos, de los cuales el mayor de su segundo matrimonio, Pedro I, lo sucedió. (es)
Ríaltóir na Bulgáire i rith Céad Impireachta na Bulgáire. (ga)
Simeon (juga dijuluki Symeon) I yang Agung (bahasa Bulgaria: Симеон I Велики, ditransliterasikan menjadi Simeon I Veliki; diucapkan [simɛˈɔn ˈpɤrvi vɛˈliki]) berkuasa atas Bulgaria dari tahun 893 hingga 927, selama era Kekaisaran Bulgaria Pertama. Kampanye Simeon yang berhasil terhadap Kekaisaran Bizantium, Magyar dan menyebabkan Bulgaria mencapai puncak kejayaannya, menjadikannya negara paling kuat di Eropa Timur. Era kekuasaannya juga merupakan periode kesuburan budaya dan menimbulkan masa keemasan Bulgaria. (in)
Siméon Ier le Grand (en bulgare : Симеон I Велики (Simeon I Veliki), /si.mɛ.ˈɔn ˈpɤr.vi vɛ.ˈli.ki/), parfois Syméon, est knèze puis tsar de Bulgarie entre 893 et 27 mai 927. Les campagnes qu'il mena contre l'Empire byzantin, les Magyars et les Serbes conduisirent à l'apogée territorial de la Bulgarie, qui devint la puissance dominante des Balkans et de l'Europe orientale. Son époque, également marquée par une prospérité culturelle sans précédent, fut par la suite considérée comme l'âge d'or de la civilisation bulgare. Sous son règne, la Bulgarie s'étendit sur un territoire compris entre la mer Égée, la mer Adriatique et la mer Noire, et la nouvelle capitale bulgare, Preslav, était comparée à Constantinople. L'Église orthodoxe bulgare devint le premier patriarcat depuis la Pentarchie, et les traductions glagolitiques bulgares des textes chrétiens se répandirent dans tout le monde slave de l'époque. Vers la moitié de son règne, Siméon abandonna ses titres de khan et puis de prince (knèze) et prit celui d'empereur (tsar) en 913 ou 917. (fr)
Tsar Simeon (also Symeon) I the Great (Church Slavonic: цѣсар҄ь Сѷмеѡ́нъ А҃ Вели́къ, romanized: cěsarĭ Sỳmeonŭ prĭvŭ Velikŭ Bulgarian: цар Симеон I Велики, romanized: Simeon I Veliki [simɛˈɔn ˈpɤrvi vɛˈliki] Greek: Συμεών Αʹ ὁ Μέγας, romanized: Sumeṓn prôtos ho Mégas) ruled over Bulgaria from 893 to 927, during the First Bulgarian Empire. Simeon's successful campaigns against the Byzantines, Magyars and Serbs led Bulgaria to its greatest territorial expansion ever, making it the most powerful state in contemporary Eastern and Southeast Europe. His reign was also a period of unmatched cultural prosperity and enlightenment later deemed the Golden Age of Bulgarian culture. During Simeon's rule, Bulgaria spread over a territory between the Aegean, the Adriatic and the Black Sea. The newly independent Bulgarian Orthodox Church became the first new patriarchate besides the Pentarchy, and Bulgarian Glagolitic and Cyrillic translations of Christian texts spread all over the Slavic world of the time. It was at the Preslav Literary School in the 890s that the Cyrillic alphabet was developed. Halfway through his reign, Simeon assumed the title of Emperor (Tsar), having prior to that been styled Prince (Knyaz). (en)
Simeone I, detto il Grande (bulgaro: Симеон I Велики, Simeon I Veliki; 864/865 – Preslav, 27 maggio 927), è stato zar di Bulgaria dall'893 alla sua morte, durante il Primo impero bulgaro. A metà del suo regno assunse il titolo di zar ("imperatore"), dopo aver tenuto quello di Knjaz ("principe"). Le sue vittoriose campagne contro l'Impero bizantino, gli Ungari e i Serbi segnarono la massima espansione territoriale della Bulgaria, che divenne il più potente stato dell'Europa orientale dell'inizio del X secolo. Il suo regno fu caratterizzato da una vitalità culturale mai più raggiunta, considerata l'età d'oro della cultura bulgara. Sotto il dominio di Simeone, la Bulgaria si espanse su di un territorio che andava dal mar Egeo, al mar Adriatico, al mar Nero, La Chiesa Ortodossa Bulgara, divenuta indipendente, fu il primo nuovo patriarcato dopo la Pentarchia, e le traduzioni nell'alfabeto glagolitico bulgaro si diffusero nel mondo slavo dell'epoca. (it)
시메온 1세(Симеон I)은 제1차 불가리아 제국의 차르이다. 불가리아에 기독교를 받아들인 보리스 1세의 아들이다. 그는 어렸을 때부터 동로마 제국의 신학교에서 교육을 받았으며, 원래는 성직자가 되기로 하였으나 이교도적 정책을 펴 폐위당한 형 의 뒤를 이어 893년에 즉위한 뒤에는 불가리아의 교회를 동로마 제국으로부터 독립시켜서 수좌대주교를 총대주교로 승격시켰다. 그는 스스로 동로마 제국의 황제가 되길 원하여 동로마을 수차게 공격하여 정복전쟁을 펼쳐 3차례에 걸쳐 콘스탄티노폴리스를 공격하는 등 발칸일대를 장악하여 919년에는 '모든 불가리아인과 그리스인의 전제군주'라고 칭하였다. 920년경에는 동로마 제국을 발칸반도에서 몰아낼 뻔도 하였었으나, 927년 그의 갑작스러운 죽음은 1차 불가리아 제국이 갑작스레 쇠퇴하게 되는 계기가 되었다. 그의 후계자였던 는 유약하여 불가리아의 영토를 크게 줄어들게 하였다. (ko)
Simeon I de Grote (Bulgaars: Симеон I Велики, Simeon I Veliki) (c. 866 – 27 mei 927) was de tweede zoon van knjaz Boris I. Hij regeerde over het Eerste Bulgaarse Rijk van 893 tot 927. (nl)
シメオン1世（ブルガリア語: Симеон I, 864年頃 - 927年5月27日）は、第一次ブルガリア帝国の君主（在位：893年 - 927年）。バルカン半島の大半を占めるブルガリア帝国の最大版図を築き、一時期は東ローマ帝国を圧倒して、自らを「ローマ人とブルガリア人の皇帝にして専制君主」と称した。シメオン大帝とも呼ばれる。ボリス1世の三男で母はマリア。兄弟にヴラディミルなど5人、妻は大貴族ゲオルギの妹。子にミハイル、ペタル、イヴァン、ベニヤミン（ボヤン）、娘が一人。 (ja)
Simeão I, o Grande (em búlgaro: Симеон I Велики; romaniz.: Simeon I Veliki), também chamado de Simão, governou a Bulgária entre 893 e 927. Suas campanhas vitoriosas contra os bizantinos, magiares e sérvios levaram seu país à maior expansão territorial de sua história e fizeram dele o mais poderoso país da Europa Oriental na época. Seu reinado foi também um período de inigualável prosperidade cultural e que foi considerado posteriormente como uma era de ouro da cultura búlgara. Durante o governo de Simeão, o território búlgaro se estendia entre os mares Egeu, Adriático e Negro e sua nova capital, Preslava, rivalizava com Constantinopla. A recém-fundada e independente Igreja Ortodoxa Búlgara se tornou o primeiro patriarcado fora da Pentarquia e as traduções glagolíticas búlgaras de textos cristãos se espalharam por entre os povos eslavos da época. Na segunda metade de seu reinado, Simeão assumiu o título de "imperador" (czar). Até então, ele se intitulava "príncipe" (knyaz). (pt)
Symeon I Wielki (bułg. Цар Симеон Велики) (ur. 866, zm. 27 maja 927) – władca Bułgarii w latach 893-927, car bułgarski od 913, trzeci z synów Borysa I Michała i jego żony Marii. Najwybitniejszy przedstawiciel dynastii Kruma. Podczas swego panowania Symeon odniósł szereg zwycięstw nad Bizantyńczykami, Madziarami i Serbami, co pozwoliło mu znacznie poszerzyć terytorium bułgarskie czyniąc z Bułgarii najpotężniejsze państwo we wschodniej Europie. Bułgaria Symeona rozciągała się między morzami: Egejskim, Czarnym, a Adriatykiem, a nowa stolica Presław rywalizowała o pierwszeństwo z Konstantynopolem. Czasy jego panowania są również okresem niezwykłego rozkwitu kulturalnego Bułgarii i są nazywane złotym wiekiem kultury bułgarskiej. (pl)
Simeon (även Symeon) I, eller Simeon den store, (Симеон I Велики, translittererat Simeon I Veliki; IPA: /si.mɛ.ˈɔn ˈpɤr.vi vɛ.ˈli.ki/) härskade över Bulgarien från 893 till 927, under det första bulgariska riket. Simeons framgångsrika fälttåg mot bysantinerna, magyarerna och serberna förde Bulgarien till dess största territoriella utvidgning någonsin, och gjorde landet till den mäktigaste staten i det dåtida Östeuropa. Hans styre var också en period av då oöverträffat kulturellt välstånd och upplysning, som senare kallats den bulgariska kulturens guldålder. Under Simeons styre utvidgades Bulgarien över ett territorium mellan Egeiska havet, Adriatiska havet och Svarta havet, och den nya bulgariska huvudstaden Preslav uppgavs konkurrera med Konstantinopel. Den nyblivet självständiga Bulgariska ortodoxa kyrkan blev det första nya patriarkatet efter de fem tidiga patriarkaten och bulgariska översättningar av kristna texter i glagolitisk skrift spreds över hela den dåvarande slaviska världen. Efter halva sin regeringstid antog Simeon titeln kejsare (tsar), efter att tidigare ha kallats furste (knjaz). (sv)
Симео́н I Вели́кий (болг. Симеон Велики, 864—927) — князь Болгарии c 893 года, с 918 года — царь. Потомок Крума, третий сын князя Бориса I и отец Петра I. Пришёл к власти после того, как Борис I сверг своего царствующего сына Владимира-Расате, возглавившего языческую реакцию. С именем царя Симеона связан Золотой век болгарского государства. Его военные кампании против Византии, венгров и сербов, довели болгарское государство до территориального апогея, сравнимого только с эпохой Крума. Болгария превратилась в самое могущественное государство на Балканах и во всей Восточной Европе. В его времена Болгария простиралась от Будапешта, северных склонов Карпат и Днепра на севере до Адриатического моря на западе, Эгейского моря на юге и Чёрного моря на востоке. Эпоха Симеона I характеризовалась беспрецедентным культурным подъёмом, названным впоследствии золотым веком болгарской цивилизации. Новая столица Великий Преслав была сравнима с Константинополем. Болгарская православная церковь стала первой патриаршей после пентархии в христианстве (главенства пяти патриархов церквей: Римской, Константинопольской, Александрийской, Антиохийской и Иерусалимской). Это была первая самостоятельная (автокефальная) национальная церковь в Европе, во главе которой стоял патриарх. Глаголические переводы на болгарский язык священных текстов распространились по всем славянским землям и превратили древнеболгарский в литургический, известный как церковнославянский. В эту эпоху в Преславской книжной школе была создана и новая азбука, названная в честь св. Кирилла кириллицей, которая начала заменять созданную Кириллом и Мефодием глаголицу. В середине своего правления Симеон заменил свой титул «князь» на «царь» (император, василевс). Византийская империя была вынуждена признать царский титул Симеона. Это был второй подобной случай после Карла Великого. Государственная концепция, которую утвердил Симеон, заключалась в построении цивилизованного, христианского и славянского государства во главе с императором (царем), самостоятельная (автокефальная) национальная церковь во главе с патриархом и значимые книжные школы. (ru)
Симеон, Симеон I Великий (болг. Симеон Велики, 864 або 865–927) — князь Болгарії з 893 року, з 918 року — цар. Третій син князя Бориса I, батько Петра I. Успішні кампанії Симеона проти Візантії, Угорщини та Сербії привели Болгарію до її найбільшої територіальної експансії. Болгарія перетворилася на наймогутнішу державу на Балканах та у всій Східній Європі. З ім'ям царя Симеона пов'язана Золота доба болгарської держави. За часів його царювання Болгарія територіально простягалась від Будапешта, північних схилів Карпат і Дніпра на півночі до Адріатичного моря на заході, Егейського моря на півдні та Чорного моря на сході. Болгарська православна церква стала першою патріаршою після Пентархії (Римської, Константинопольської, Олександрійської, Антіохійської та Єрусалимської церков). Це була перша самостійна (автокефальна) національна церква в Європі, на чолі якої стояв патріарх. Глаголицькі переклади болгарською мовою священних текстів поширилися на всіх слов'янських землях і перетворили староболгарської мову на мову літургії, відому як церковнослов'янська. У цю добу в Преславській книжковій школі була створена нова абетка, названа на честь святого Кирила— кирилиця, яка почала замінювати створену Кирилом та Мефодієм глаголицю. У середині свого правління Симеон замінив свій титул «князь» на «цар» (імператор, басилевс). Державна концепція, яку затвердив Симеон, полягала в побудові цивілізованої, християнської та слов'янської держави на чолі з імператором (царем), самостійної (автокефальної) національної церкви на чолі з патріархом і значимих книжкових шкіл. (uk)
西美昂一世（大帝）（保加利亞語：Симеон I Велики），又译西蒙一世（约864年－927年5月27日）保加利亚沙皇（893年—927年在位）。鲍里斯一世大公的第三子，893年继承兄长的大公位。他在位时期是保加利亚第一帝國国势最强盛的时期，也被稱為「西美昂大帝」。西美昂一世即位后不久即击退拜占庭帝国和匈牙利的进攻（894年），并迫使外强中干的拜占庭帝国求和。897年与拜占庭皇帝利奥六世缔结和约。但此后双方仍是交锋不断。913年，西美昂进攻拜占庭，第二年自己撤走。917年西美昂经多次武力征服迫使塞尔维亚人成为自己的臣属。同年再度发兵侵袭拜占庭帝国。923年，西美昂与阿拉伯人结成反拜占庭联盟。925年，西美昂宣布自己为“全体保加利亚人和希腊人的皇帝”。他这个称号得到了天主教教皇的認许。東正教的拜占庭帝国提出抗议，但无济于事。当时9世紀末，10世紀初巴爾幹半島北边、南歐、中歐東南端是勢力交錯的。大約狀況是遷入潘諾尼亞平原的馬扎爾人到處侵擾並驻扎于多瑙河中游蒂萨河流域一带，領袖是阿爾帕德及其繼任领袖。另一方面，達爾馬提亞公爵、克羅地亞人領袖之一托米斯拉夫在位。托米斯拉夫任內統一潘諾尼亞、達爾馬提亞兩地，924年擊退侵擾的馬扎爾人。同年924年，由投靠西蒙的塞爾維亞人领袖率领的保加利亚军队向西终于击破多年与保加利亚对抗、拜占庭帝国影响的塞爾維亞地区；塞爾維亞地区势力向西流亡克羅地亞。另外，拜占庭帝国因外交巩固了和克羅地亞的合作关系。在西美昂的视角中，此合作关系与克羅地亞收容塞爾維亞地区流亡势力威胁著保加利亚的西边边防與障礙著西美昂向西施影響力。926年，克羅地亞与保加利亚之间的战役爆发。克羅地亞军队在波斯尼亞地區击败可能包括馬扎爾人、由保加利亚贵族率领的军队。在罗马教廷的调停下克羅地亞与保加利亚停战。调停间，西美昂一世突然去世。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:date

2007-08-10 (xsd:date)
2007-08-28 (xsd:date)

dbp:name

Simeon the Great (en)
Симеон І Велики (en)

Simeon I. (864 nebo 865 – 27. května 927) byl bulharský kníže, později první bulharský car, jeden z nejvýznamnějších panovníků staré bulharské říše, za jehož vlády dosáhl bulharský stát největšího rozmachu a politického významu; dokončil poslovanštění Bulharů; třetí (nejmladší) syn Borise I. (cs)
Simeon I. auch Simeon der Große genannt (oder Symeon) (bulgarisch Симеон I. Велики/Simeon I. Weliki; * 864 in Pliska; † 27. Mai 927 im Preslaw) war von 893 bis 913 Knjaz und von 913 bis 927 Zar des Bulgarischen Reichs. Seine Regierungszeit gilt allgemein als ein Glanzpunkt der bulgarischen Geschichte und wird heute als das „Goldene Zeitalter“ der bulgarischen Machtentfaltung gesehen. (de)
Simeon I.a Bulgariakoa (bulgarieraz: Симеон I Велики); ?, c. 864/865 – , 927ko maiatzaren 27a) Bulgariako tsarra izan zen 893-927 bitartean. Boris I.aren semea. Bulgariako lehen errege kristaua izan zen. Erreinua zabaltzea izan zuen helburu nagusia: bizantziarren aurka borrokatu zen, Hadrianopolis eskuratu zuen eta Konstantinopla hartzerik lortu ez bazuen ere Aita Santuak eskubide bereziak eman zizkion. Balkanetako penintsula ia osoa hartzen zuen inperioa antolatu zuen. Artea eta jakintzak indartu zituen. (eu)
Ríaltóir na Bulgáire i rith Céad Impireachta na Bulgáire. (ga)
Simeon (juga dijuluki Symeon) I yang Agung (bahasa Bulgaria: Симеон I Велики, ditransliterasikan menjadi Simeon I Veliki; diucapkan [simɛˈɔn ˈpɤrvi vɛˈliki]) berkuasa atas Bulgaria dari tahun 893 hingga 927, selama era Kekaisaran Bulgaria Pertama. Kampanye Simeon yang berhasil terhadap Kekaisaran Bizantium, Magyar dan menyebabkan Bulgaria mencapai puncak kejayaannya, menjadikannya negara paling kuat di Eropa Timur. Era kekuasaannya juga merupakan periode kesuburan budaya dan menimbulkan masa keemasan Bulgaria. (in)
시메온 1세(Симеон I)은 제1차 불가리아 제국의 차르이다. 불가리아에 기독교를 받아들인 보리스 1세의 아들이다. 그는 어렸을 때부터 동로마 제국의 신학교에서 교육을 받았으며, 원래는 성직자가 되기로 하였으나 이교도적 정책을 펴 폐위당한 형 의 뒤를 이어 893년에 즉위한 뒤에는 불가리아의 교회를 동로마 제국으로부터 독립시켜서 수좌대주교를 총대주교로 승격시켰다. 그는 스스로 동로마 제국의 황제가 되길 원하여 동로마을 수차게 공격하여 정복전쟁을 펼쳐 3차례에 걸쳐 콘스탄티노폴리스를 공격하는 등 발칸일대를 장악하여 919년에는 '모든 불가리아인과 그리스인의 전제군주'라고 칭하였다. 920년경에는 동로마 제국을 발칸반도에서 몰아낼 뻔도 하였었으나, 927년 그의 갑작스러운 죽음은 1차 불가리아 제국이 갑작스레 쇠퇴하게 되는 계기가 되었다. 그의 후계자였던 는 유약하여 불가리아의 영토를 크게 줄어들게 하였다. (ko)
Simeon I de Grote (Bulgaars: Симеон I Велики, Simeon I Veliki) (c. 866 – 27 mei 927) was de tweede zoon van knjaz Boris I. Hij regeerde over het Eerste Bulgaarse Rijk van 893 tot 927. (nl)
シメオン1世（ブルガリア語: Симеон I, 864年頃 - 927年5月27日）は、第一次ブルガリア帝国の君主（在位：893年 - 927年）。バルカン半島の大半を占めるブルガリア帝国の最大版図を築き、一時期は東ローマ帝国を圧倒して、自らを「ローマ人とブルガリア人の皇帝にして専制君主」と称した。シメオン大帝とも呼ばれる。ボリス1世の三男で母はマリア。兄弟にヴラディミルなど5人、妻は大貴族ゲオルギの妹。子にミハイル、ペタル、イヴァン、ベニヤミン（ボヤン）、娘が一人。 (ja)
سيميون يُسمى أيضًا بسايمون (Symeon) الأكبر الأول ((بالبلغارية: Симеон I Велики)‏، يترجم حرفيًا إلى Simeon I Veliki) حكم بلغاريا من عام 893 وحتى عام 927، خلال عهد الإمبراطورية البلغارية الأولى. وقد ساهمت الحملات العسكرية الناجحة لسيميون ضد البيزنطيين والمجريين والصرب في أكبر توسع لحجم بلغاريا وساهمت في تحويلها إلى أقوى إمبراطورية معاصرة في أوروبا الشرقية. وقد مثلت فترة حكمه أيضًا ازدهارًا ثقافيًا وتنويريًا لا مثيل له واعتبرت بعد ذلك العصر الذهبي للثقافة البلغارية. (ar)
Simeó I el Gran (búlgar: Симеон I Велики, trans. Simeon I Veliki antic búlgar, Сѷмєѡнъ А҃ Вєликъ; 864 / 865 - 27 maig de 927), Kan dels búlgars (893-927). Fou un sobirà guerrer que va fer de la seva cort un centre cultural. Simeó va succeir al seu pare, Borís I, en 893 després del breu regnat del seu germà gran, Vladímir. (ca)
Ο Συμεών Α΄ ο Μέγας (Симео̀н I Велѝки, 864 - 27 Μαΐου 927) κυβέρνησε τη Βουλγαρία από το 893 έως το 927, κατά τη διάρκεια της Πρώτης Βουλγαρικής Αυτοκρατορίας. Οι επιτυχίες των εκστρατειών του Συμεών κατά των Βυζαντινών, των Ούγγρων και των Σέρβων οδήγησαν τη Βουλγαρία στη μεγαλύτερη εδαφική επέκταση στην ιστορία της, καθιστώντας την το ισχυρότερο κράτος της Ανατολικής Ευρώπης εκείνη την εποχή. Η βασιλεία του ήταν επίσης περίοδος απαράμιλλης πολιτιστικής ευημερίας και διαφώτισης, που αργότερα θεωρήθηκε ως η χρυσή εποχή του βουλγαρικού πολιτισμού. (el)
Simeón I, llamado Simeón el Grande (en búlgaro, Симеон I Велики, trans. Simeon I Veliki, antiguo búlgaro, Сѷмєѡнъ А҃ Вєликъ; 864/865-27 de mayo de 927), fue zar (emperador) del Primer Imperio búlgaro (925-927) y un soberano guerrero que hizo de su corte un centro cultural. Educado en Constantinopla (actual Estambul), Simeón sucedió a su padre, Boris I, en 893 después del breve reinado de su hermano mayor, Vladimir. (es)
Siméon Ier le Grand (en bulgare : Симеон I Велики (Simeon I Veliki), /si.mɛ.ˈɔn ˈpɤr.vi vɛ.ˈli.ki/), parfois Syméon, est knèze puis tsar de Bulgarie entre 893 et 27 mai 927. Les campagnes qu'il mena contre l'Empire byzantin, les Magyars et les Serbes conduisirent à l'apogée territorial de la Bulgarie, qui devint la puissance dominante des Balkans et de l'Europe orientale. Son époque, également marquée par une prospérité culturelle sans précédent, fut par la suite considérée comme l'âge d'or de la civilisation bulgare. (fr)
Tsar Simeon (also Symeon) I the Great (Church Slavonic: цѣсар҄ь Сѷмеѡ́нъ А҃ Вели́къ, romanized: cěsarĭ Sỳmeonŭ prĭvŭ Velikŭ Bulgarian: цар Симеон I Велики, romanized: Simeon I Veliki [simɛˈɔn ˈpɤrvi vɛˈliki] Greek: Συμεών Αʹ ὁ Μέγας, romanized: Sumeṓn prôtos ho Mégas) ruled over Bulgaria from 893 to 927, during the First Bulgarian Empire. Simeon's successful campaigns against the Byzantines, Magyars and Serbs led Bulgaria to its greatest territorial expansion ever, making it the most powerful state in contemporary Eastern and Southeast Europe. His reign was also a period of unmatched cultural prosperity and enlightenment later deemed the Golden Age of Bulgarian culture. (en)
Simeone I, detto il Grande (bulgaro: Симеон I Велики, Simeon I Veliki; 864/865 – Preslav, 27 maggio 927), è stato zar di Bulgaria dall'893 alla sua morte, durante il Primo impero bulgaro. A metà del suo regno assunse il titolo di zar ("imperatore"), dopo aver tenuto quello di Knjaz ("principe"). Le sue vittoriose campagne contro l'Impero bizantino, gli Ungari e i Serbi segnarono la massima espansione territoriale della Bulgaria, che divenne il più potente stato dell'Europa orientale dell'inizio del X secolo. Il suo regno fu caratterizzato da una vitalità culturale mai più raggiunta, considerata l'età d'oro della cultura bulgara. (it)
Symeon I Wielki (bułg. Цар Симеон Велики) (ur. 866, zm. 27 maja 927) – władca Bułgarii w latach 893-927, car bułgarski od 913, trzeci z synów Borysa I Michała i jego żony Marii. Najwybitniejszy przedstawiciel dynastii Kruma. (pl)
Simeão I, o Grande (em búlgaro: Симеон I Велики; romaniz.: Simeon I Veliki), também chamado de Simão, governou a Bulgária entre 893 e 927. Suas campanhas vitoriosas contra os bizantinos, magiares e sérvios levaram seu país à maior expansão territorial de sua história e fizeram dele o mais poderoso país da Europa Oriental na época. Seu reinado foi também um período de inigualável prosperidade cultural e que foi considerado posteriormente como uma era de ouro da cultura búlgara. (pt)
Simeon (även Symeon) I, eller Simeon den store, (Симеон I Велики, translittererat Simeon I Veliki; IPA: /si.mɛ.ˈɔn ˈpɤr.vi vɛ.ˈli.ki/) härskade över Bulgarien från 893 till 927, under det första bulgariska riket. Simeons framgångsrika fälttåg mot bysantinerna, magyarerna och serberna förde Bulgarien till dess största territoriella utvidgning någonsin, och gjorde landet till den mäktigaste staten i det dåtida Östeuropa. Hans styre var också en period av då oöverträffat kulturellt välstånd och upplysning, som senare kallats den bulgariska kulturens guldålder. (sv)
Симео́н I Вели́кий (болг. Симеон Велики, 864—927) — князь Болгарии c 893 года, с 918 года — царь. Потомок Крума, третий сын князя Бориса I и отец Петра I. Пришёл к власти после того, как Борис I сверг своего царствующего сына Владимира-Расате, возглавившего языческую реакцию. С именем царя Симеона связан Золотой век болгарского государства. Его военные кампании против Византии, венгров и сербов, довели болгарское государство до территориального апогея, сравнимого только с эпохой Крума. Болгария превратилась в самое могущественное государство на Балканах и во всей Восточной Европе. (ru)
Симеон, Симеон I Великий (болг. Симеон Велики, 864 або 865–927) — князь Болгарії з 893 року, з 918 року — цар. Третій син князя Бориса I, батько Петра I. Успішні кампанії Симеона проти Візантії, Угорщини та Сербії привели Болгарію до її найбільшої територіальної експансії. Болгарія перетворилася на наймогутнішу державу на Балканах та у всій Східній Європі. Глаголицькі переклади болгарською мовою священних текстів поширилися на всіх слов'янських землях і перетворили староболгарської мову на мову літургії, відому як церковнослов'янська. (uk)
西美昂一世（大帝）（保加利亞語：Симеон I Велики），又译西蒙一世（约864年－927年5月27日）保加利亚沙皇（893年—927年在位）。鲍里斯一世大公的第三子，893年继承兄长的大公位。他在位时期是保加利亚第一帝國国势最强盛的时期，也被稱為「西美昂大帝」。西美昂一世即位后不久即击退拜占庭帝国和匈牙利的进攻（894年），并迫使外强中干的拜占庭帝国求和。897年与拜占庭皇帝利奥六世缔结和约。但此后双方仍是交锋不断。913年，西美昂进攻拜占庭，第二年自己撤走。917年西美昂经多次武力征服迫使塞尔维亚人成为自己的臣属。同年再度发兵侵袭拜占庭帝国。923年，西美昂与阿拉伯人结成反拜占庭联盟。925年，西美昂宣布自己为“全体保加利亚人和希腊人的皇帝”。他这个称号得到了天主教教皇的認许。東正教的拜占庭帝国提出抗议，但无济于事。 (zh)

rdfs:label

سيميون الأول ملك بلغاريا (ar)
Simeó I el Gran (ca)
Symeon I. (cs)
Simeon I. (Bulgarien) (de)
Συμεών Α΄ της Βουλγαρίας (el)
Simeón I de Bulgaria (es)
Simeon I.a Bulgariakoa (eu)
Síomóin I na Bulgáire (ga)
Simeon I dari Bulgaria (in)
Simeone I il Grande (it)
Siméon Ier de Bulgarie (fr)
시메온 1세 (ko)
シメオン1世 (ja)
Symeon I (pl)
Simeon I van Bulgarije (nl)
Simeon I of Bulgaria (en)
Simeão I da Bulgária (pt)
Симеон I (ru)
Simeon I av Bulgarien (sv)
西美昂一世 (zh)
Симеон (цар Болгарії) (uk)

owl:sameAs

foaf:depiction

foaf:name

Simeon the Great (en)
Симеон І Велики (en)

is dbo:commander of

is dbo:wikiPageWikiLink of