Unix-like (original) (raw)
- Unix-Like és un sistema operatiu semblant a Unix, que comparteix moltes de les característiques del sistema operatiu Unix, que va ser escrit, entre d'altres, el 1969 per Ken Thompson, Dennis Ritchie i Douglas McIlroy als Laboratoris Bell (Bell Labs). (ca)
- شبيه-يونكس (بالإنجليزية: Unix-Like) (يشار إليه أيضا بشكل مختصر بـ UN*X أو nix*، للتحايل على المسائل المتعلقة بالعلامات التجارية)، هو نظام التشغيل يحاكي ويتصرف مثل يونكس لكن ليس من الضروري أن يكون مبنيًّا أو معتمدًا على أي إصدار من مواصفات يونكس الواحدة. يمكن أن يشمل هذا المصطلح الأنظمة الحرة أو مفتوحة المصدر تلك التي استوحت تصميم يونكس من مختبرات بيل أو لتحاكي خصائصه، باختصار تنبع التسمية من كون النظام صمم ليطابق معايير يونكس (Unix) لكنه في ذات الوقت ليس يونكس، ولا يقتصر في تصميمه على يونكس بل يسعى للأفضل حتى وإن كان موجودا في يونكس. (ar)
- UN*X (anglicky Unix-like) je označení pro víceúlohový a víceuživatelský operační systém, vycházející z filosofie operačního systému UNIX. Teoreticky každý UNIX je UN*Xem, ale v praxi se jako UN*X označují pouze operační systémy, které nejsou UNIX. Na rozdíl od různých klonů UNIXu, které jsou zpravidla proprietárním vlastnictvím různých firem a jejich licence nedovoluje jejich volné šíření a úpravy kódu, mnohé UN*Xové operační systémy mají otevřený zdrojový kód a je možno je volně šířit a volně upravovat. Z těchto důvodů nastal zejména v průběhu devadesátých let minulého století takový bouřlivý vývoj, že počet jejich implementací mnohonásobně převýšil počet komerčně vyvíjených UNIXů. Některé firmy dokonce přistoupily na to, že zdrojové kódy svých UNIXových operačních systémů uvolnily a zpřístupnily. Na UN*Xové bázi je založeno velké množství dnes používaných operačních systémů na serverech, na pracovních stanicích i na osobních počítačích. (cs)
- Ein unixoides, unixähnliches oder unixartiges System ist ein Betriebssystem, das versucht, die Verhaltensweise von Unix zu implementieren. Bis zur Mitte der 1990er Jahre bezog man sich dabei auf die Referenz des von AT&T vertriebenen Unix-System-V-Produkts, mit dem andere Softwarehersteller kompatibel blieben. Nachfolgend bezeichnet es Systeme, die die Single UNIX Specification der Open Group nur teilweise umsetzen, darunter die BSD-artigen-Systeme, oder die volle Konformität nicht nachweisen, darunter Linux. (de)
- Unix-moduko sistema eragileak Unix sistemen moduan funtzionatzen duten sistemei deitzen zaie, baina ez dute zertan espezifikazioa bete edo onartu behar. Termino honek UNIX-en inspiratutako iturri irekiko sistema eragileak edo hauen ezaugarriak emulatzeko diseinatuak dauden iturri irekiko sistema eragileak, komertzialak edo jabetasun lanez egindakoak, edo UNIX bertsioren bateko lizentzia dutenak (eta ondorioz Unix-modukoa izateaz gain UNIX marka erregistratua erabili dezakete) elkartzen ditu. Ez dago termino hau formalki zehazteko araurik, eta ondorioz iritzi ezberdinak daude sistema eragileak Unix-modukoak diren ala ez esateko. (eu)
- Un sistema operativo Unix-like (a veces abreviado como UN*X o *nix para no tener problemas con la marca registrada) es un sistema que se comporta de manera similar a un sistema Unix, aunque no es necesario que sea certificado en ninguna versión de la Single Unix Specification. En español el término Unix-like se puede traducir en como Unix o tipo Unix.No hay una norma para definir el término por lo que se generaron diferentes opiniones sobre cuándo otorgar a un sistema operativo el calificativo "Unix-like". El término puede incluir software libre y de código abierto inspirado en el sistema Unix desarrollado en los laboratorios Bell, software propietario, comercial, o incluso versiones basadas en el código fuente licenciado de Unix. Las versiones libres u open source, son a veces llamadas Freenix. (es)
- Un système d’exploitation de type Unix (en anglais : Unix-like) est un système d’exploitation qui se comporte d’une façon semblable à un système Unix, bien que n’étant pas nécessairement conforme ou certifié par une quelconque version de la Single UNIX specification. Le terme peut regrouper les systèmes d’exploitations libres ou open source inspirés par Unix des laboratoires Bell ou conçu pour imiter ses fonctionnalités. (fr)
- Mirip Unix (Inggris: Unix-like) adalah keluarga sistem operasi yang karakteristik dan fungsinya menyerupai dengan sistem operasi Unix, tetapi tidak memiliki ikatan langsung ke Unix asli. Mirip Unix juga dapat didefinisikan sebagai keluarga sistem operasi Unix yang diturunkan dan dimodifikasi, terutama untuk mendekripsikan sistem BSD. Tidak ada definisi baku untuk istilah ini. Sistem operasi yang mendeskripsikan dirinya sebagai Unix juga disebut mirip Unix. Selain istilah mirip Unix digunakan untuk merujuk keluarga sistem operasi ini, istilah-istilah lainnya seperti UN*X, Un*x, *NIX dan *nix juga terkadang digunakan. (in)
- Unix系(ユニックスけい、Unix-like、ユニックスライク)とは、Unixに類似した振る舞いをするオペレーティングシステム (OS) を指す用語である。その判断基準や範囲には複数の議論がある。 (ja)
- A Unix-like (sometimes referred to as UN*X or *nix) operating system is one that behaves in a manner similar to a Unix system, although not necessarily conforming to or being certified to any version of the Single UNIX Specification. A Unix-like application is one that behaves like the corresponding Unix command or shell. There is no technical standard defining the term, and opinions can differ about the degree to which a particular operating system or application is Unix-like. The term can include free and open-source operating systems inspired by Bell Labs' Unix or designed to emulate its features, commercial and proprietary workalikes, and versions based on the licensed UNIX source code, which may be sufficiently Unix-like to pass certification and bear the UNIX trademark. (en)
- 유닉스 계열(Unix-like)는 '유닉스와 비슷하면서 유닉스가 아니다'는 뜻으로, 유닉스(UNIX)와는 별개의 용어이다. 유닉스가 아님에도 기능적으로 유닉스 규격에 호환되어 유닉스의 대체품으로 쓸 수 있는, 유닉스와 비슷한 운영 체제를 말한다. 대표적으로는 리눅스가 있다. 유닉스계열은 UNIX(유닉스) 글자를 일부 가림처리하는 방식으로 만들어낸 조어 UN*X 또는 *nix라고 부르기도 하는데, 이 경우 멸시나 조롱의 뜻으로도 쓰인다. 유닉스계열(Unix-like)은 유닉스가 아니라는 뜻임에도, 넓은 의미로는 유닉스 상표를 허가받은 IBM의 z/OS 운영체제마저도 포함한다. 이 용어에 대한 표준이 공식적으로 정의된 바는 없으며, '상표 유닉스'가 유닉스(UNIX)인가 유닉스계열(Unix-like)인가에 대해선 일부 의견차가 있다. 리눅스는 UNIX가 아니기에, 리눅스재단에서도 UNIX 표기는 쓰지 않으며, 소스코드또한 유닉스와 별개이기에 리눅스 운영체제는 항상 Unix-like로 분류된다. 애플의 macOS는 유닉스 운영체제이기에 Unix-like가 아니라 항상 UNIX로 분류된다. (ko)
- In informatica, Unix-like (talvolta UN*X o *nix), o tipo Unix, è una caratteristica riferita ad un singolo o ad un gruppo di sistemi operativi che consiste nell'essere simile a Unix, o più precisamente nell'ispirarsi ai suoi princìpi base; generalmente non sono certificati né sono necessariamente conformi alle specifiche SUS (Single UNIX Specification). Alcuni sistemi possono adottare un design simile a System V (sviluppato presso la AT&T), altri invece simile a BSD (sviluppato presso l'Università di Berkeley in California), altri ancora possono avere caratteristiche sia dell'uno (System V) sia dell'altro (BSD). L'espressione Unix-like può comprendere sistemi operativi completamente o in parte open source, software libero, commerciali, proprietari, e persino versioni basate su licenza UNIX. (it)
- System uniksopodobny – system operacyjny zbliżony budową do systemu Unix, jednak niewywodzący się bezpośrednio ani pośrednio z kodu BSD lub System V. Oznacza to, że kod źródłowy systemu został napisany od zera lub został zaczerpnięty z innego systemu niebędącego systemem Unix. System taki posiada interfejs programistyczny i interfejs użytkownika zbliżony do standardów używanych przez systemy Unix lub oparty jest na standardach POSIX. Współcześnie najpopularniejszymi systemami uniksopodobnymi są: Linux, GNU, system FreeBSD (do wersji 4.4BSD Lite jest w pełni i formalnie Uniksem) i jego pochodne. (pl)
- Um sistema operacional do tipo Unix (Unix-like em inglês) referido também como UN*X ou *nix é um sistema similar ao Unix, não estando necessariamente de acordo com o Single UNIX Specification. Este termo pode incluir os sistemas operativos de software livre/open source inspirado pelo Unix da Bell Labs ou que suporta as suas características. Não existe nenhum documento que defina as regras de um sistemas Unix-like, ao contrário do Unix que é definido pelo Single UNIX Specification. (pt)
- Ett unixliknande operativsystem (ibland kallat UN*X eller *nix) är ett som beter sig och fungerar likt systemet Unix, men som inte nödvändigtvis uppfyller alla officiella eller inofficiella krav för att få kallas Unix. Vanliga exempel som nämns idag brukar vara GNU/Linux och de olika varianterna av BSD. Mac OS är sedan 2007 certifierat som ”äkta” UNIX, versioner 10.0–10.4 är ”unixliknande”. The Open Group äger varumärket UNIX® och hanterar specifikationen , vilket ett operativsystem kan certifieras mot och får då rätten att bära namnet UNIX (med stora bokstäver). I dagligt tal används dock ofta "Unix" som en allmän beskrivning av ett operativsystem med vissa karaktärsdrag, ungefär som Vespa används som synonym för skoter, eller Jacuzzi för massagebadkar. Jokernamnet *nix används ofta i informella sammanhang för att beteckna unixliknande operativsystem. Detta kan ses som ett sätt att demonstrativt kringgå åtgärder som ämnar skydda varumärket. (sv)
- Unix-подобная операционная система (иногда сокр. как *nix или UN*X) — операционная система, которая образовалась под влиянием Unix. Термин включает свободные/открытые операционные системы, образованные от Unix компании Bell Labs или эмулирующие его возможности, коммерческие и запатентованные разработки, а также версии, основанные на исходном коде Unix. Нет стандарта, определяющего термин, и допустимы различные точки зрения о том, считать определённый продукт Unix-подобным или нет. (ru)
- 类Unix系统(英語:Unix-like;经常被称为UN*X或*nix)指各种Unix的衍生系统,比如FreeBSD、OpenBSD、SUN的Solaris,以及各种与传统Unix类似的系统,例如Minix、Linux、QNX等。它们虽然有的是自由软件,有的是私有软件,但都相当程度地继承了原始UNIX的特性,有许多相似处,并且都在一定程度上遵守POSIX规范。 UNIX的商標權由國際開放標準組織所擁有,只有符合單一UNIX規範的UNIX系統才能使用UNIX這個名稱,否則只能稱為類UNIX(UNIX-like)。 (zh)
- UNIX-подібна операційна система (інколи скорочено як *nix) — операційна система, яка виникла під впливом UNIX. Термін охоплює вільні/відкриті операційні системи, утворені від UNIX компанії Bell Labs або емульовані його можливості, комерційні і запатентовані розробки, а також версії, засновані на сирцевому коді UNIX. Немає стандарту, який визначає термін, і припустимі різні точки зору про те, чи вважати певний продукт UNIX-подібним чи ні. (uk)
- dbc:Unix_variants
- dbr:Environmental_subsystem
- dbr:List_of_Unix_commands
- dbr:List_of_Unix_systems
- dbr:Windows_API
- dbr:Bell_Labs
- dbr:Berkeley_Software_Distribution
- dbr:Bourne_Shell
- dbr:Dennis_Ritchie
- dbc:Operating_system_families
- dbr:Application_software
- dbr:Architecture_of_Windows_NT
- dbr:Hummingbird_Connectivity
- dbr:List_of_Linux_distributions
- dbr:Perl
- dbr:Ubuntu_(operating_system)
- dbr:Ultrix
- dbr:University_of_California,_Berkeley
- dbr:Unix
- dbr:Unix_shell
- dbr:De_facto
- dbr:Inspur_K-UX
- dbr:List_of_operating_systems
- dbr:Proprietary_software
- dbr:MSYS
- dbr:Compatibility_layer
- dbr:Ancient_UNIX
- dbr:Coherent_(operating_system)
- dbr:FreeBSD
- dbr:Free_Software_Foundation
- dbr:Free_and_open-source_software
- dbr:Minix
- dbr:Linux
- dbr:Linux_kernel
- dbr:MKS_Toolkit
- dbr:MSYS2
- dbr:MacOS
- dbr:Mac_OS_X_Leopard
- dbr:Z/OS
- dbr:Single_UNIX_Specification
- dbr:Trademark
- dbr:BSD/OS
- dbr:C_shell
- dbr:Tru64_UNIX
- dbr:UNIX_System_Services
- dbr:UNOS_(operating_system)
- dbr:Windows_NT
- dbr:Windows_Subsystem_for_Linux
- dbr:GNU
- dbr:GNU_Project
- dbr:Linux_Standard_Base
- dbr:Linux_distribution
- dbr:A/UX
- dbr:AT&T
- dbr:AT&T_Corporation
- dbr:Cygwin
- dbr:Darwin_(operating_system)
- dbr:Eric_S._Raymond
- dbr:EulerOS
- dbr:Executable_and_Linkable_Format
- dbr:POSIX
- dbr:HP-UX
- dbr:Hamilton_C_shell
- dbr:Technical_standard
- dbc:Unix
- dbr:Wildcard_character
- dbr:SunOS
- dbr:Genericized_trademark
- dbr:The_Open_Group
- dbr:Solaris_(operating_system)
- dbr:IBM_AIX
- dbr:IRIX
- dbr:Idris_(operating_system)
- dbr:Illumos
- dbr:Interix
- dbr:Microsoft_Windows
- dbr:Open-source_software
- dbr:Operating_system
- dbr:Certification_mark
- dbr:XNU
- dbr:Xenix
- dbr:Shell_(computing)
- dbr:UWIN
- dbr:Resource_Kit
- dbr:Software_license
- dbr:UniFlex
- dbr:UNIX
- dbr:Open_Group
- dbr:System_V
- dbr:Command_line_interpreter
- dbr:Subsystem_for_Unix-based_Applications
- dbr:File:Unix_history-simple.svg
- dbr:File:Unix_timeline.en.svg
- Grokline's UNIX Ownership History Project a project to map out the technical history of UNIX and Unix-like systems (en)
- Unix-Like és un sistema operatiu semblant a Unix, que comparteix moltes de les característiques del sistema operatiu Unix, que va ser escrit, entre d'altres, el 1969 per Ken Thompson, Dennis Ritchie i Douglas McIlroy als Laboratoris Bell (Bell Labs). (ca)
- شبيه-يونكس (بالإنجليزية: Unix-Like) (يشار إليه أيضا بشكل مختصر بـ UN*X أو nix*، للتحايل على المسائل المتعلقة بالعلامات التجارية)، هو نظام التشغيل يحاكي ويتصرف مثل يونكس لكن ليس من الضروري أن يكون مبنيًّا أو معتمدًا على أي إصدار من مواصفات يونكس الواحدة. يمكن أن يشمل هذا المصطلح الأنظمة الحرة أو مفتوحة المصدر تلك التي استوحت تصميم يونكس من مختبرات بيل أو لتحاكي خصائصه، باختصار تنبع التسمية من كون النظام صمم ليطابق معايير يونكس (Unix) لكنه في ذات الوقت ليس يونكس، ولا يقتصر في تصميمه على يونكس بل يسعى للأفضل حتى وإن كان موجودا في يونكس. (ar)
- Ein unixoides, unixähnliches oder unixartiges System ist ein Betriebssystem, das versucht, die Verhaltensweise von Unix zu implementieren. Bis zur Mitte der 1990er Jahre bezog man sich dabei auf die Referenz des von AT&T vertriebenen Unix-System-V-Produkts, mit dem andere Softwarehersteller kompatibel blieben. Nachfolgend bezeichnet es Systeme, die die Single UNIX Specification der Open Group nur teilweise umsetzen, darunter die BSD-artigen-Systeme, oder die volle Konformität nicht nachweisen, darunter Linux. (de)
- Unix-moduko sistema eragileak Unix sistemen moduan funtzionatzen duten sistemei deitzen zaie, baina ez dute zertan espezifikazioa bete edo onartu behar. Termino honek UNIX-en inspiratutako iturri irekiko sistema eragileak edo hauen ezaugarriak emulatzeko diseinatuak dauden iturri irekiko sistema eragileak, komertzialak edo jabetasun lanez egindakoak, edo UNIX bertsioren bateko lizentzia dutenak (eta ondorioz Unix-modukoa izateaz gain UNIX marka erregistratua erabili dezakete) elkartzen ditu. Ez dago termino hau formalki zehazteko araurik, eta ondorioz iritzi ezberdinak daude sistema eragileak Unix-modukoak diren ala ez esateko. (eu)
- Un système d’exploitation de type Unix (en anglais : Unix-like) est un système d’exploitation qui se comporte d’une façon semblable à un système Unix, bien que n’étant pas nécessairement conforme ou certifié par une quelconque version de la Single UNIX specification. Le terme peut regrouper les systèmes d’exploitations libres ou open source inspirés par Unix des laboratoires Bell ou conçu pour imiter ses fonctionnalités. (fr)
- Unix系(ユニックスけい、Unix-like、ユニックスライク)とは、Unixに類似した振る舞いをするオペレーティングシステム (OS) を指す用語である。その判断基準や範囲には複数の議論がある。 (ja)
- 유닉스 계열(Unix-like)는 '유닉스와 비슷하면서 유닉스가 아니다'는 뜻으로, 유닉스(UNIX)와는 별개의 용어이다. 유닉스가 아님에도 기능적으로 유닉스 규격에 호환되어 유닉스의 대체품으로 쓸 수 있는, 유닉스와 비슷한 운영 체제를 말한다. 대표적으로는 리눅스가 있다. 유닉스계열은 UNIX(유닉스) 글자를 일부 가림처리하는 방식으로 만들어낸 조어 UN*X 또는 *nix라고 부르기도 하는데, 이 경우 멸시나 조롱의 뜻으로도 쓰인다. 유닉스계열(Unix-like)은 유닉스가 아니라는 뜻임에도, 넓은 의미로는 유닉스 상표를 허가받은 IBM의 z/OS 운영체제마저도 포함한다. 이 용어에 대한 표준이 공식적으로 정의된 바는 없으며, '상표 유닉스'가 유닉스(UNIX)인가 유닉스계열(Unix-like)인가에 대해선 일부 의견차가 있다. 리눅스는 UNIX가 아니기에, 리눅스재단에서도 UNIX 표기는 쓰지 않으며, 소스코드또한 유닉스와 별개이기에 리눅스 운영체제는 항상 Unix-like로 분류된다. 애플의 macOS는 유닉스 운영체제이기에 Unix-like가 아니라 항상 UNIX로 분류된다. (ko)
- System uniksopodobny – system operacyjny zbliżony budową do systemu Unix, jednak niewywodzący się bezpośrednio ani pośrednio z kodu BSD lub System V. Oznacza to, że kod źródłowy systemu został napisany od zera lub został zaczerpnięty z innego systemu niebędącego systemem Unix. System taki posiada interfejs programistyczny i interfejs użytkownika zbliżony do standardów używanych przez systemy Unix lub oparty jest na standardach POSIX. Współcześnie najpopularniejszymi systemami uniksopodobnymi są: Linux, GNU, system FreeBSD (do wersji 4.4BSD Lite jest w pełni i formalnie Uniksem) i jego pochodne. (pl)
- Um sistema operacional do tipo Unix (Unix-like em inglês) referido também como UN*X ou *nix é um sistema similar ao Unix, não estando necessariamente de acordo com o Single UNIX Specification. Este termo pode incluir os sistemas operativos de software livre/open source inspirado pelo Unix da Bell Labs ou que suporta as suas características. Não existe nenhum documento que defina as regras de um sistemas Unix-like, ao contrário do Unix que é definido pelo Single UNIX Specification. (pt)
- Unix-подобная операционная система (иногда сокр. как *nix или UN*X) — операционная система, которая образовалась под влиянием Unix. Термин включает свободные/открытые операционные системы, образованные от Unix компании Bell Labs или эмулирующие его возможности, коммерческие и запатентованные разработки, а также версии, основанные на исходном коде Unix. Нет стандарта, определяющего термин, и допустимы различные точки зрения о том, считать определённый продукт Unix-подобным или нет. (ru)
- 类Unix系统(英語:Unix-like;经常被称为UN*X或*nix)指各种Unix的衍生系统,比如FreeBSD、OpenBSD、SUN的Solaris,以及各种与传统Unix类似的系统,例如Minix、Linux、QNX等。它们虽然有的是自由软件,有的是私有软件,但都相当程度地继承了原始UNIX的特性,有许多相似处,并且都在一定程度上遵守POSIX规范。 UNIX的商標權由國際開放標準組織所擁有,只有符合單一UNIX規範的UNIX系統才能使用UNIX這個名稱,否則只能稱為類UNIX(UNIX-like)。 (zh)
- UNIX-подібна операційна система (інколи скорочено як *nix) — операційна система, яка виникла під впливом UNIX. Термін охоплює вільні/відкриті операційні системи, утворені від UNIX компанії Bell Labs або емульовані його можливості, комерційні і запатентовані розробки, а також версії, засновані на сирцевому коді UNIX. Немає стандарту, який визначає термін, і припустимі різні точки зору про те, чи вважати певний продукт UNIX-подібним чи ні. (uk)
- UN*X (anglicky Unix-like) je označení pro víceúlohový a víceuživatelský operační systém, vycházející z filosofie operačního systému UNIX. Teoreticky každý UNIX je UN*Xem, ale v praxi se jako UN*X označují pouze operační systémy, které nejsou UNIX. Na UN*Xové bázi je založeno velké množství dnes používaných operačních systémů na serverech, na pracovních stanicích i na osobních počítačích. (cs)
- Un sistema operativo Unix-like (a veces abreviado como UN*X o *nix para no tener problemas con la marca registrada) es un sistema que se comporta de manera similar a un sistema Unix, aunque no es necesario que sea certificado en ninguna versión de la Single Unix Specification. En español el término Unix-like se puede traducir en como Unix o tipo Unix.No hay una norma para definir el término por lo que se generaron diferentes opiniones sobre cuándo otorgar a un sistema operativo el calificativo "Unix-like". Las versiones libres u open source, son a veces llamadas Freenix. (es)
- Mirip Unix (Inggris: Unix-like) adalah keluarga sistem operasi yang karakteristik dan fungsinya menyerupai dengan sistem operasi Unix, tetapi tidak memiliki ikatan langsung ke Unix asli. Mirip Unix juga dapat didefinisikan sebagai keluarga sistem operasi Unix yang diturunkan dan dimodifikasi, terutama untuk mendekripsikan sistem BSD. (in)
- In informatica, Unix-like (talvolta UN*X o *nix), o tipo Unix, è una caratteristica riferita ad un singolo o ad un gruppo di sistemi operativi che consiste nell'essere simile a Unix, o più precisamente nell'ispirarsi ai suoi princìpi base; generalmente non sono certificati né sono necessariamente conformi alle specifiche SUS (Single UNIX Specification). Alcuni sistemi possono adottare un design simile a System V (sviluppato presso la AT&T), altri invece simile a BSD (sviluppato presso l'Università di Berkeley in California), altri ancora possono avere caratteristiche sia dell'uno (System V) sia dell'altro (BSD). L'espressione Unix-like può comprendere sistemi operativi completamente o in parte open source, software libero, commerciali, proprietari, e persino versioni basate su licenza UNIX (it)
- A Unix-like (sometimes referred to as UN*X or *nix) operating system is one that behaves in a manner similar to a Unix system, although not necessarily conforming to or being certified to any version of the Single UNIX Specification. A Unix-like application is one that behaves like the corresponding Unix command or shell. There is no technical standard defining the term, and opinions can differ about the degree to which a particular operating system or application is Unix-like. (en)
- Ett unixliknande operativsystem (ibland kallat UN*X eller *nix) är ett som beter sig och fungerar likt systemet Unix, men som inte nödvändigtvis uppfyller alla officiella eller inofficiella krav för att få kallas Unix. Vanliga exempel som nämns idag brukar vara GNU/Linux och de olika varianterna av BSD. Mac OS är sedan 2007 certifierat som ”äkta” UNIX, versioner 10.0–10.4 är ”unixliknande”. (sv)
- Unix-like (en)
- شبيه يونكس (ar)
- Unix-like (ca)
- UN*X (cs)
- Unixoides System (de)
- Unix-like (es)
- UNIX-moduko (eu)
- Mirip Unix (in)
- Type Unix (fr)
- Unix-like (it)
- Unix系 (ja)
- 유닉스 계열 (ko)
- System uniksopodobny (pl)
- Sistema operacional tipo Unix (pt)
- Unix-подобная операционная система (ru)
- Unixliknande (sv)
- UNIX-подібні операційні системи (uk)
- 类Unix系统 (zh)
is dbo:operatingSystem of
- dbr:Cabal_(software)
- dbr:Cal_(command)
- dbr:Calligra
- dbr:Calligra_Plan
- dbr:Cantor_(software)
- dbr:Cat_(Unix)
- dbr:PowerDNS
- dbr:Pr_(Unix)
- dbr:ProBiS
- dbr:Protein_Local_Optimization_Program
- dbr:Ps_(Unix)
- dbr:Psi_(instant_messaging_client)
- dbr:Puddletag
- dbr:Puppet_(software)
- dbr:Pwd
- dbr:PyMC
- dbr:PyRoom
- dbr:PySynth
- dbr:Pyspread
- dbr:QCAD
- dbr:Qbox
- dbr:Qmail
- dbr:Quanta_Plus
- dbr:Quassel_IRC
- dbr:QuickCheck
- dbr:Quickly_(software)
- dbr:Rocket_Streaming_Audio_Server
- dbr:Roff_(software)
- dbr:Rsyslog
- dbr:Rubinius
- dbr:Ruby_Version_Manager
- dbr:Rudder_(software)
- dbr:Sbase
- dbr:Scintilla_(software)
- dbr:Env
- dbr:Nl_(Unix)
- dbr:MCU_8051_IDE
- dbr:Printf_(Unix)
- dbr:Procmail
- dbr:Ssh-agent
- dbr:Basename
- dbr:Bash_(Unix_shell)
- dbr:Bc_(programming_language)
- dbr:Beamer_(LaTeX)
- dbr:Berkeley_DB
- dbr:Berkeley_Packet_Filter
- dbr:Berkeley_Yacc
- dbr:Berkeley_r-commands
- dbr:Bitflu
- dbr:Bonnie++
- dbr:Dbndns
- dbr:Dbx_(debugger)
- dbr:Dc_(computer_program)
- dbr:Dd_(Unix)
- dbr:Ddrescue
- dbr:DeaDBeeF
- dbr:Alias_(command)
- dbr:Apropos_(Unix)
- dbr:Join_(Unix)
- dbr:Joomla
- dbr:JuK
- dbr:Patch_(Unix)
- dbr:Pax_(command)
- dbr:Pcap
- dbr:PeerTube
- dbr:Pencil2D
- dbr:Performance_Co-Pilot
- dbr:Phabricator
- dbr:RethinkDB
- dbr:RetroArch
- dbr:Revision_Control_System
- dbr:Rex_(software)
- dbr:Rhythmbox
- dbr:Rm_(Unix)
- dbr:UUCP
- dbr:Umask
- dbr:Uname
- dbr:Unbound_(DNS_server)
- dbr:Uniface_(programming_language)
- dbr:Uniq
- dbr:Unix2dos
- dbr:Uzbl
- dbr:Velvet_assembler
- dbr:Verilog-to-Routing
- dbr:Vi
- dbr:Vidalia_(software)
- dbr:Vinagre
- dbr:Vino_(VNC_server)
- dbr:Vmstat
- dbr:Posadis
- dbr:Links_(web_browser)__Links__1
- dbr:ROX_Desktop__ROX-Filer__1
- dbr:RTorrent__rTorrent__1
- dbr:Rzip__lrzip__1
- dbr:Collectd
- dbr:Comm
- dbr:Command_(Unix)
- dbr:CommuniGate_Pro
- dbr:Compiz
- dbr:Compress
- dbr:Concurrent_Versions_System
- dbr:Contao
- dbr:Cosm_(software)
- dbr:Cp_(Unix)
- dbr:Cpio
- dbr:Cron
- dbr:Crypt_(Unix)
- dbr:CryptoNote
- dbr:Master_Password_(algorithm)
- dbr:Mathomatic
- dbr:Meld_(software)
- dbr:Rzip
- dbr:SAMtools
- dbr:SLiM
- dbr:SOGo
- dbr:SP-Forth
- dbr:SQL-Ledger
- dbr:Salome_(software)
- dbr:Salt_(software)
- dbr:Pushd_and_popd
- dbr:Webmin
- dbr:WHOIS
- dbr:Chown
- dbr:Chroot
- dbr:CinePaint
- dbr:Cinnamon_(desktop_environment)
- dbr:Cksum
- dbr:Clang
- dbr:Clear_(Unix)
- dbr:Clip_(compiler)
- dbr:Cmp_(Unix)
- dbr:Cmus
- dbr:Effi_(C++)
- dbr:Eggdrop
- dbr:EgoNet
- dbr:Elm_(email_client)
- dbr:EmelFM2
- dbr:Enlightenment_(software)
- dbr:Enlightenment_Foundation_Libraries
- dbr:Enonic_XP
- dbr:Eqn_(software)
- dbr:FreeNATS
- dbr:Freeciv
- dbr:Fuser_(Unix)
- dbr:Fyne_(software)
- dbr:GAMESS_(US)
- dbr:GEDA
- dbr:GENESIS_(software)
- dbr:GLib
- dbr:GNOME
- dbr:GNOME_1
- dbr:GNOME_2
- dbr:GNOME_3
- dbr:GNOME_Archive_Manager
- dbr:GNOME_Builder
- dbr:GNOME_Calculator
- dbr:GNOME_Core_Applications
- dbr:GNOME_Devhelp
- dbr:GNOME_Recipes
- dbr:GNOME_Screenshot
- dbr:GNOME_Software
- dbr:GNOME_Terminal
- dbr:GNOME_Terminator
- dbr:GNOME_Videos
- dbr:GNOME_Web
- dbr:GNU_Bison
- dbr:GNU_Common_Lisp
- dbr:GNU_Compiler_for_Java
- dbr:GNU_Core_Utilities
- dbr:GNU_Debugger
- dbr:GNU_Emacs
- dbr:GNU_Mach
- dbr:GNU_Mailman
- dbr:GNU_Screen
- dbr:GNU_TeXmacs
- dbr:GNUnited_Nations
- dbr:GPRename
- dbr:GROMOS
- dbr:GTK
- dbr:GThumb
- dbr:GaiaEHR
- dbr:Galeon
- dbr:Geary_(e-mail_client)
- dbr:Generic_Mapping_Tools
- dbr:Getmail
- dbr:Gforth
- dbr:Glade_Interface_Designer
- dbr:Gnopernicus
- dbr:Gnumeric
- dbr:Gollum_(software)
- dbr:Grace_(plotting_tool)
- dbr:Mkdir
- dbr:Mkfs
- dbr:Mktemp
- dbr:Mongrel2
- dbr:Mothur
- dbr:Motif_Window_Manager
- dbr:Mount_(Unix)
- dbr:Mpg123
- dbr:Msmtp
- dbr:Mtools
- dbr:MuPDF
- dbr:Munin_(software)
- dbr:Music_Player_Daemon
- dbr:Mutter_(software)
- dbr:Mv_(Unix)
- dbr:Csplit
- dbr:Ctags
- dbr:The_Sleuth_Kit
- dbr:Therion_(software)
- dbr:Thompson_shell
- dbr:Openwall_Project
- dbr:Jikes_RVM__Jikes_RVM__1
- dbr:Lynx_(web_browser)__Lynx__1
- dbr:Ansible_(software)
- dbr:Apache_HTTP_Server
- dbr:Ar_(Unix)
- dbr:LedgerSMB
- dbr:Ledger_(software)
- dbr:Lex_(software)
- dbr:LiSiCA
- dbr:LibSBML
- dbr:Libcaca
- dbr:Libffi
- dbr:LibreCAD
- dbr:Libt2n
- dbr:Libxslt
- dbr:LifeLines
- dbr:Linux_Screen_Reader
- dbr:Linux_Test_Project
- dbr:Ln_(Unix)
- dbr:Locate_(Unix)
- dbr:Logname
- dbr:Lspci
- dbr:Luit
- dbr:Lumina_(software)
- dbr:Lzip
- dbr:MATE_(software)
- dbr:MDynaMix
- dbr:MKVToolNix
- dbr:MLDonkey
- dbr:MTR_(software)
- dbr:MUMPS_(software)
- dbr:MagicPoint
- dbr:Mail_(Unix)
- dbr:Bmon
- dbr:Shinken_(software)
- dbr:Shyster_(expert_system)
- dbr:Siemens_NX
- dbr:Sleep_(command)
- dbr:Smartmontools
- dbr:StackStorm
- dbr:Stack_(Haskell)
- dbr:Stan_(software)
- dbr:Stevie_(text_editor)
- dbr:Strip_(Unix)
- dbr:StumpWM
- dbr:Su_(Unix)
- dbr:Sudo
- dbr:Yudit
- dbr:ZMailer
- dbr:ZNC
- dbr:Zathura_(document_viewer)
- dbr:Zenity
- dbr:Ziproxy
- dbr:Fc_(Unix)
- dbr:Fsck
- dbr:HarfBuzz
- dbr:Host_(Unix)
- dbr:Iconv
- dbr:LessTif
- dbr:PAUP*
- dbr:Par_(command)
- dbr:Paste_(Unix)
- dbr:Plan_9_from_User_Space
- dbr:Ptx_(Unix)
- dbr:Spell_(Unix)
- dbr:Tail_(Unix)
- dbr:Talk_(software)
- dbr:Md5sum
- dbr:Authbind
- dbr:B.A.T.M.A.N.
- dbr:Backdrop_CMS
- dbr:Budgie_(desktop_environment)
- dbr:BusyBox
- dbr:Byobu_(software)
- dbr:CERN_httpd
- dbr:CHARMM
- dbr:CUPS
- dbr:Ccache
- dbr:Cd_(command)
- dbr:Cdist
- dbr:Thunar
- dbr:Tmux
- dbr:Toonloop
- dbr:Tor_(network)
- dbr:Touch_(command)
- dbr:Toybox
- dbr:Tput
- dbr:Tr_(Unix)
is dbo:wikiPageWikiLink of
- dbr:Cabal_(software)
- dbr:Cal_(command)
- dbr:Calculate_Linux
- dbr:Caldera_OpenLinux
- dbr:Calligra
- dbr:Calligra_Flow
- dbr:Calligra_Plan
- dbr:Calligra_Sheets
- dbr:Calligra_Stage
- dbr:Calligra_Words
- dbr:CalyxOS
- dbr:Canaima_(operating_system)
- dbr:Cantor_(software)
- dbr:Carbon_(API)
- dbr:Cat_(Unix)
- dbr:Amiga_Hunk
- dbr:Amsterdam_Density_Functional
- dbr:Bell_character
- dbr:PowerDNS
- dbr:PowerPC
- dbr:Pr_(Unix)
- dbr:Preemption_(computing)
- dbr:Pretty_Easy_privacy
- dbr:Printer_driver
- dbr:PrivatOS
- dbr:ProBiS
- dbr:ProFTPD
- dbr:Process_Monitor
- dbr:Project.net
- dbr:Protein_Local_Optimization_Program
- dbr:Proxmox_Backup_Server
- dbr:Proxmox_Virtual_Environment
- dbr:Ps_(Unix)
- dbr:Psi_(instant_messaging_client)
- dbr:PuTTY
- dbr:Puavo
- dbr:Puddletag
- dbr:Puppet_(software)
- dbr:Puppy_Linux
- dbr:Pure-FTPd
- dbr:PureOS
- dbr:Puredyne
- dbr:Pwd
- dbr:PyChess
- dbr:PyMC
- dbr:PyRoom
- dbr:PySynth
- dbr:Pyspread
- dbr:Python_(programming_language)
- dbr:Q-Chem
- dbr:QCAD
- dbr:QNX
- dbr:Qbox
- dbr:Qmail
- dbr:Qmodem
- dbr:Qore_(programming_language)
- dbr:Qshell
- dbr:Qt_(software)
- dbr:Quagga_(software)
- dbr:Quanta_Plus
- dbr:Quassel_IRC
- dbr:Qubes_OS
- dbr:QuickCheck
- dbr:Quickly_(software)
- dbr:Robot_Operating_System
- dbr:Rocket_Streaming_Audio_Server
- dbr:Rocks_Cluster_Distribution
- dbr:Rocky_Linux
- dbr:Roff_(software)
- dbr:Rosegarden
- dbr:Rsync
- dbr:Rsyslog
- dbr:Rubinius
- dbr:Ruby_Version_Manager
- dbr:Rudder_(software)
- dbr:Samba_(software)
- dbr:Samsung_Experience
- dbr:Sbase
- dbr:Sc_(spreadsheet_calculator)
- dbr:Scientific_Linux
- dbr:Scintilla_(software)
- dbr:Branded_Unix
- dbr:EnGarde_Secure_Linux
- dbr:Encapsulated_PostScript
- dbr:Entropy-supplying_system_calls
- dbr:Entry_point
- dbr:Env
- dbr:Epoch_(computing)
- dbr:List_of_Unix_commands
- dbr:List_of_Unix_systems
- dbr:List_of_arbitrary-precision_arithmetic_software
- dbr:List_of_concept-_and_mind-mapping_software
- dbr:List_of_digital_forensics_tools
- dbr:List_of_disk_partitioning_software
- dbr:List_of_dock_applications
- dbr:List_of_file-sharing_programs_for_Linux_and_BSD
- dbr:List_of_file_formats
- dbr:List_of_free_and_open-source_software_packages
- dbr:Monolithic_kernel
- dbr:Multi-Environment_Real-Time
- dbr:Name_Service_Switch
- dbr:Network_File_System
- dbr:Network_block_device
- dbr:Nl_(Unix)
- dbr:MAI_Systems
- dbr:MCU_8051_IDE
- dbr:MUD_client
- dbr:MacMach
- dbr:Mac_operating_systems
- dbr:Memory_protection
- dbr:Message_delivery_agent
- dbr:SubSpace_(video_game)
- dbr:The_Linux_Schools_Project
- dbr:Windows_API
- dbr:Raw_device
- dbr:Wienux
- dbr:Printf_(Unix)
- dbr:Privilege_separation
- dbr:Process_identifier
- dbr:Procmail
- dbr:Proggy_programming_fonts
- dbr:Ssh-agent
- dbr:BasKet_Note_Pads
- dbr:Basename
- dbr:Bash_(Unix_shell)
- dbr:Batch_file
- dbr:Batch_renaming
- dbr:Baudline
- dbr:Bc_(programming_language)
- dbr:Bcfg2
- dbr:Beagle_(software)
- dbr:Beamer_(LaTeX)
- dbr:Berkeley_DB
- dbr:Berkeley_Packet_Filter
- dbr:Berkeley_Yacc
- dbr:Berkeley_r-commands
- dbr:Berry_Linux
- dbr:Bharat_Operating_System_Solutions
- dbr:Big_Medium
- dbr:BioBIKE
- dbr:BioSLAX
- dbr:Bird_Internet_routing_daemon
- dbr:BitchX
- dbr:Bitflu
- dbr:BlackArch
- dbr:BlackBerry_10
- dbr:BlackBerry_Tablet_OS
- dbr:Black_Lab_Linux
- dbr:Blackbox
- dbr:BlankOn_Linux
- dbr:Blue_screen_of_death
- dbr:Bodhi_Linux
- dbr:Bogosort
- dbr:Bonnie++
- dbr:Bourne_shell
- dbr:Brasero_(software)
- dbr:BridgeOS
- dbr:Daylight_saving_time
- dbr:Dbndns
- dbr:Dbx_(debugger)
- dbr:Dc_(computer_program)
- dbr:Dd_(Unix)
- dbr:Ddrescue
- dbr:DeaDBeeF
- dbr:DebWRT
- dbr:Debbugs
- dbr:Debian
- dbr:Debian_configuration_system
- dbr:Deepin
- dbr:Denial-of-service_attack
- dbr:Dennis_Ritchie
- dbr:DesktopBSD
- dbr:Desktop_metaphor
- dbr:Devuan
- dbr:Alias_(command)
- dbr:Anonymous_pipe
- dbr:App_store
- dbr:AppleSingle_and_AppleDouble_formats
- dbr:Apple_Filing_Protocol
- dbr:Apple_Open_Directory
- dbr:Apple_Partition_Map
- dbr:Apple_keyboards
- dbr:Apropos_(Unix)
- dbr:ArchBang
- dbr:ArchOne
- dbr:Architecture_of_Windows_NT
- dbr:History_of_Unix
- dbr:History_of_operating_systems
- dbr:History_of_the_graphical_user_interface
- dbr:Hoodie_(software)
- dbr:Htop
- dbr:Huayra_GNU/Linux
- dbr:HylaFAX
- dbr:Hyperbola_GNU/Linux-libre
- dbr:Hypermail
- dbr:Join_(Unix)
- dbr:Joli_OS
- dbr:Joomla
- dbr:Joplin_(software)
- dbr:JuK
- dbr:Bharati_Script
- dbr:List_of_Dutch_inventions_and_innovations
- dbr:List_of_Gentoo_Linux_derivatives
- dbr:List_of_TCP_and_UDP_port_numbers
- dbr:List_of_Unix_daemons
- dbr:List_of_archive_formats
- dbr:List_of_compilers
- dbr:List_of_historical_Gnutella_clients
- dbr:List_of_iOS,_iPadOS,_tvOS,_and_watchOS_devices
- dbr:List_of_mergers_and_acquisitions_by_Apple
- dbr:List_of_software_that_supports_Office_Open_XML
- dbr:LiteOS
- dbr:Lites
- dbr:Patch_(Unix)
- dbr:Pax_(command)
- dbr:Pcap
- dbr:Pdnsd
- dbr:PeerTube
- dbr:PelicanHPC
- dbr:Pencil2D
- dbr:Pentoo
- dbr:Peppermint_OS
- dbr:Percona_Server_for_MySQL
- dbr:Performance_Co-Pilot
- dbr:Perl
- dbr:Phabricator
- dbr:Phantom_OS
- dbr:Request_Tracker
- dbr:RethinkDB
- dbr:RetroArch
- dbr:Revision_Control_System
- dbr:Revolution_(software_platform)
- dbr:Rex_(software)
- dbr:Rhapsody_(operating_system)
- dbr:Rhythmbox
- dbr:Richard_Stallman
- dbr:Rkhunter
- dbr:Rm_(Unix)
- dbr:Character_encoding
- dbr:DLL_injection
- dbr:DNIX
- dbr:UTF-16
- dbr:UUCP
- dbr:UberStudent
- dbr:Ubuntu
- dbr:Ubuntu_Budgie
- dbr:Ubuntu_GNOME
- dbr:Ubuntu_JeOS
- dbr:Ubuntu_Kylin
- dbr:Ubuntu_MATE
- dbr:Ubuntu_Netbook_Edition
- dbr:Ubuntu_Studio
- dbr:Ubuntu_Unity
- dbr:Umask
- dbr:Uname
- dbr:Unbound_(DNS_server)
- dbr:Unices
- dbr:Unicode
- dbr:Uniface_(programming_language)
- dbr:Uniq
- dbr:Unity_Operating_System
- dbr:Univention_Corporate_Server
- dbr:University_of_California,_Berkeley
- dbr:Unix
- dbr:Unix2dos
- dbr:Unix_filesystem
- dbr:Unix_shell
- dbr:UnxUtils
- dbr:Upstart_(software)
- dbr:Uruk_GNU/Linux
- dbr:Usage_share_of_operating_systems
- dbr:Ututo
- dbr:Uzbl
- dbr:VDPAU
- dbr:VSTa
- dbr:Vanguard_(microkernel)
- dbr:VectorLinux
- dbr:Velvet_assembler
- dbr:Verilog-to-Routing
- dbr:Versatile_Real-Time_Executive
- dbr:Vi
- dbr:Vibrante
- dbr:Vidalia_(software)
- dbr:Vidix
- dbr:Vim_(text_editor)
- dbr:Vinagre
- dbr:Vine_Linux
- dbr:Vino_(VNC_server)
- dbr:Vinux
- dbr:VisualCron
- dbr:Vmstat
- dbr:Void_Linux
- dbr:Desktop_environment
- dbr:Desktop_publishing
- dbr:Device_file
- dbr:Double-click
- dbr:Dup_(system_call)
- dbr:Dvorak_keyboard_layout
- dbr:Dynamic_linker
- dbr:EDonkey_network
is dbp:operatingSystem of
- dbr:Cal_(command)
- dbr:Calligra
- dbr:Calligra_Flow
- dbr:Calligra_Plan
- dbr:Calligra_Sheets
- dbr:Calligra_Stage
- dbr:Calligra_Words
- dbr:Cat_(Unix)
- dbr:PowerDNS
- dbr:Pr_(Unix)
- dbr:ProBiS
- dbr:Protein_Local_Optimization_Program
- dbr:Ps_(Unix)
- dbr:Psi_(instant_messaging_client)
- dbr:Puddletag
- dbr:Puppet_(software)
- dbr:Pwd
- dbr:PyChess
- dbr:PyMC
- dbr:PyRoom
- dbr:PySynth
- dbr:Pyspread
- dbr:QCAD
- dbr:Qbox
- dbr:Qmail
- dbr:Quagga_(software)
- dbr:Quanta_Plus
- dbr:Quassel_IRC
- dbr:QuickCheck
- dbr:Quickly_(software)
- dbr:Rsyslog
- dbr:Rubinius
- dbr:Ruby_Version_Manager
- dbr:Rudder_(software)
- dbr:Sbase
- dbr:Env
- dbr:MCU_8051_IDE
- dbr:Ssh-agent
- dbr:BasKet_Note_Pads
- dbr:Basename
- dbr:Bc_(programming_language)
- dbr:Beamer_(LaTeX)
- dbr:Berkeley_DB
- dbr:Berkeley_Yacc
- dbr:BioBIKE
- dbr:Bird_Internet_routing_daemon
- dbr:Bitflu
- dbr:Bonnie++
- dbr:Brasero_(software)
- dbr:Dbndns
- dbr:Dc_(computer_program)
- dbr:Dd_(Unix)
- dbr:Ddrescue
- dbr:Alias_(command)
- dbr:HylaFAX
- dbr:Join_(Unix)
- dbr:Joomla
- dbr:JuK
- dbr:List_of_software_that_supports_Office_Open_XML
- dbr:Pax_(command)
- dbr:Pdnsd
- dbr:PeerTube
- dbr:Pencil2D
- dbr:Performance_Co-Pilot
- dbr:Phabricator
- dbr:RethinkDB
- dbr:Revision_Control_System
- dbr:Rex_(software)
- dbr:Rhythmbox
- dbr:Rkhunter
- dbr:Rm_(Unix)
- dbr:Unbound_(DNS_server)
- dbr:Uniface_(programming_language)
- dbr:Uniq
- dbr:Unix2dos
- dbr:Uzbl
- dbr:Velvet_assembler
- dbr:Verilog-to-Routing
- dbr:Vi
- dbr:Vidalia_(software)
- dbr:Vidix
- dbr:Vinagre
- dbr:Vino_(VNC_server)
- dbr:Posadis
- dbr:Comm
- dbr:Common_Desktop_Environment
- dbr:CommuniGate_Pro
- dbr:Compiere
- dbr:Compress
- dbr:Concurrent_Versions_System
- dbr:Contao
- dbr:Cosm_(software)
- dbr:Cp_(Unix)
- dbr:Cream_(software)
- dbr:Crypt_(Unix)
- dbr:CryptoNote
- dbr:Mathomatic
- dbr:Rzip
- dbr:SAMtools
- dbr:SOGo
- dbr:SP-Forth
- dbr:Salome_(software)
- dbr:Salt_(software)
- dbr:Pushd_and_popd
- dbr:WHOIS
- dbr:Chromium_B.S.U.
- dbr:Chrony
- dbr:Chroot
- dbr:Cilk
- dbr:CinePaint
- dbr:Cinnamon_(desktop_environment)
- dbr:Cksum
- dbr:Clang
- dbr:Clear_(Unix)
- dbr:Clip_(compiler)
- dbr:Cmp_(Unix)
- dbr:Cmus
- dbr:Code_Saturne
- dbr:Effi_(C++)
- dbr:Eggdrop
- dbr:EgoNet
- dbr:Embeddable_Common_Lisp
- dbr:Enlightenment_(software)
- dbr:Enlightenment_Foundation_Libraries
- dbr:Enonic_XP
- dbr:Environment_Modules_(software)
- dbr:Eqn_(software)
- dbr:Franz_Lisp
- dbr:FreeNATS
- dbr:FreeRADIUS
- dbr:Fyne_(software)
- dbr:GDesklets
- dbr:GEDA
- dbr:GKrellM
- dbr:GLib
- dbr:GNOME_1
- dbr:GNOME_2
- dbr:GNOME_3
- dbr:GNOME_Archive_Manager
- dbr:GNOME_Builder
- dbr:GNOME_Calculator
- dbr:GNOME_Character_Map
- dbr:GNOME_Core_Applications
- dbr:GNOME_Devhelp
- dbr:GNOME_Dictionary
- dbr:GNOME_Evolution
- dbr:GNOME_Files
- dbr:GNOME_Panel
- dbr:GNOME_Recipes
- dbr:GNOME_Screenshot
- dbr:GNOME_Software
- dbr:GNOME_Videos
- dbr:GNOME_Web
- dbr:GNU_Bison
- dbr:GNU_Common_Lisp
- dbr:GNU_Compiler_for_Java
- dbr:GNU_Core_Utilities
- dbr:GNU_Debugger
- dbr:GNU_Mach
- dbr:GNU_Mailman
- dbr:GNU_Screen
- dbr:GNU_TeXmacs
- dbr:GNUnited_Nations
- dbr:GPhoto
- dbr:GROMOS
- dbr:GTK
- dbr:GThumb
- dbr:GaiaEHR
- dbr:Galaxy_(computational_biology)
- dbr:Gcov
- dbr:Geary_(e-mail_client)
- dbr:Geeqie
- dbr:Gentoo_(file_manager)
- dbr:Getmail
- dbr:Getopts
- dbr:Gforth
- dbr:Glade_Interface_Designer
- dbr:Glibc
- dbr:Gnopernicus
- dbr:Gnumeric
- dbr:Go!_(programming_language)
- dbr:Gollum_(software)
- dbr:GpsDrive
- dbr:Mkdir
- dbr:Mongrel2
- dbr:Motif_Window_Manager
- dbr:Mpg123
- dbr:Msmtp
- dbr:Mtools
- dbr:MuCommander
- dbr:MuPDF
- dbr:Munin_(software)
- dbr:Mutter_(software)
- dbr:Mv_(Unix)
- dbr:NSD
- dbr:NTFS-3G
- dbr:Passwd
- dbr:Openwall_Project
- dbr:Anjuta
- dbr:Ansible_(software)
- dbr:Apache_HTTP_Server
- dbr:Ar_(Unix)
- dbr:Lex_(software)
- dbr:LiSiCA
- dbr:LibSBML
- dbr:Libffi
- dbr:LibreCAD
- dbr:Libt2n
- dbr:LifeLines
- dbr:Links_(web_browser)
- dbr:Linux_Screen_Reader
- dbr:Ln_(Unix)
- dbr:Lsh
- dbr:Lspci
- dbr:Lynx_(web_browser)
- dbr:Lzip
- dbr:MATE_(software)
- dbr:MDynaMix
- dbr:MKVToolNix
- dbr:MLDonkey
- dbr:MTR_(software)
- dbr:Mail_(Unix)
- dbr:Make_(software)
- dbr:Maliit
- dbr:Shinken_(software)
- dbr:Shutdown_(computing)
- dbr:Shyster_(expert_system)
- dbr:SiSU
- dbr:Simula
- dbr:Sleep_(command)
- dbr:Smail
- dbr:StackStorm
- dbr:Stan_(software)
- dbr:Stand-alone_shell
- dbr:Stevie_(text_editor)
- dbr:Strings_(Unix)
- dbr:Strip_(Unix)
- dbr:StumpWM
- dbr:Sudo
- dbr:Demos_Commander
- dbr:Yudit
- dbr:ZMailer
- dbr:ZNC
- dbr:ZPE_Programming_Environment
- dbr:Zathura_(document_viewer)
- dbr:Zenity
- dbr:Ziproxy
- dbr:Fc_(Unix)
- dbr:HarfBuzz
- dbr:Host_(Unix)
- dbr:Iconv
- dbr:LessTif
- dbr:Plan_9_from_User_Space
- dbr:Spell_(Unix)
- dbr:Tail_(Unix)
- dbr:Talk_(software)
- dbr:Authbind
- dbr:Awesome_(window_manager)
- dbr:B.A.T.M.A.N.
- dbr:Backdrop_CMS
- dbr:Budgie_(desktop_environment)
- dbr:BusyBox
- dbr:Byobu_(software)
- dbr:CERN_httpd
- dbr:CHARMM
- dbr:CUPS
- dbr:CVSNT
- dbr:Ccache
- dbr:Cd_(command)
- dbr:Cdist
- dbr:Cdrkit
- dbr:Thunar
- dbr:TinTin++
- dbr:Tmux
- dbr:Toonloop
- dbr:Top_(software)
- dbr:Touch_(command)
- dbr:Toybox
- dbr:Tr_(Unix)
- dbr:Transmission_(BitTorrent_client)
- dbr:Tsort
- dbr:TupiTube
- dbr:Twin_(windowing_system)
- dbr:UDE
- dbr:DataScene
- dbr:W3m
- dbr:Watch_(command)
- dbr:Wc_(Unix)
- dbr:Which_(command)
- dbr:Who_(Unix)
- dbr:Whoami
- dbr:WindowLab
- dbr:Window_Maker
- dbr:Distributed_Codec_Engine
- dbr:Hash_(Unix)
- dbr:Head_(Unix)
- dbr:Ipcrm
- dbr:Ipcs
- dbr:Ssh-keygen
- dbr:Xbiff
is gold:hypernym of
- dbr:Lites
- dbr:EkkoBSD
- dbr:Embeddable_Linux_Kernel_Subset
- dbr:FreeBSD
- dbr:GNO/ME
- dbr:LUnix
- dbr:Linux
- dbr:MachTen
- dbr:Sprite_(operating_system)
- dbr:386BSD
- dbr:DEMOS
- dbr:DragonFly_BSD
- dbr:HeliOS
- dbr:TUNIS
- dbr:Plurix
- dbr:Idris_(operating_system)
- dbr:MidnightBSD
- dbr:NetBSD
- dbr:MNOS
- dbr:Eunice_(software)
- dbr:Dreamshell
- dbr:GhostBSD
- dbr:PC-BSD
- dbr:UniFLEX