вулиці |
А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я |
|
|
|
|
Василь ГАЛАЙБА ФОТОСПОМИН КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ |
|
|
|
вулиця Дегтярна |
|
|
|
|
Міститься в Подільському районі в місцевостях Дігтярі та Кожум'яки. Пролягає від вулиці Воздвиженської до Киянівського провулку. Вулиця Дегтярна - одна з найдавніших на Подолі, і зберегла своє первісне розпланування. Розташована у відомій ще за часів Київської Руси місцевості, де селилися ремісники - дігтярі, гончарі, кожум'яки. Їхні виробництва існували тут ще на початку ХІХ ст. Садибна малоповерхова забудова вулиці була знищена на початку 1980-х рр. |
|
|
|
|
Дегтярна, 5 та 7 З 1818 р. садиба № 5 належала київським міщанам Шаулам, які у квітні 1898 р. продають її київському міщанину М. Вереті. Ним на місці старої забудови 1830-х рр. 1898 р. споруд-жено двоповерховий дерев'яний будинок, флігель і сарай. Знесені наприкінці 1988 р. З 1872 р. садиба № 7 належала київському міщанину Гр. Нозі та його дружині, які на місці старої забудови 1892 р. споруд-жують фасадний двоповер-ховий дерев'яний будинок. Знесений наприкінці 1988 р. |
|
|
|
|
Дегтярна, 15 Садиба складається з двох дерев'яних будинків - одноповерхового і двоповерхового, споруджених київським міщанином Ф. Михайленком. Двоповерховий будинок був споруджений 1876 р. та надбудований у 1880-х рр. Одноповерховий - 1887 р. Забудова садиби знесена наприкінці 1988 р. |
|
|
|
|
вулиця Дегтярiвська |
|
|
|
|
Міститься в Радянському та Шевченківському районах на Лук'янівці, Шулявці та Сирці. Пролягає від вулиці Артема до проспекту Перемоги. Виникла у ХІХ ст. вздовж Старої Житомирської дороги, що згадується 1865 р. як Старожитомирське шосе. Пізніше ця назва вживалася для позначення "дальнього" відрізку вулиці Дегтярівської: від вулиці Зоологічної до проспекту Перемоги (приєднане 1958 р.). В 1908-1939 рр. та з 1992 р. має сучасну назву - від прізвища купця першої гільдії М. Дегтярьова, коштом якого тут було створено Дегтярівську богадільню поблизу Лук'янівської площі. У 1939-1944 рр. мала назву - вулиця Червоних командирів, у 1944-1992 рр. носила ім'я радянського військового діяча О. Пархоменка (1886-1921). |
|
|
|
|
Дегтярiвська рiг Зоологiчної Монументальний водограй з будівельних конструкцій навпроти будинку №15/12. Знесений наприкінці 1980-х рр. |
|
|
|
|
Дегтярiвська З 1889р. належала дворянці В.Олецькій. Цегляний двоповерховий з підвалом будинок споруджено 1897р. Проект в стилістиці історизму з елементами неготики розробив архітектор Я.Вольман. Будівництвом керував архітектор М.Гарденін. В архітектурі вдало використані можливості складного рельєфу. З вулиці будинок був двоповерховий, з двору - триповерховий з мезоніном. Інтер'єр прикрашали карнизні тяги, розетки, кахельні груби. Будинок використовувався як прибутковий: на першому та другому поверхах було по одній квартирі зі всіма зручностями, і двокімнатна квартира - в мезоніні. В підвалі було влаштовано крамницю. На початку ХХст. за цією адресою існує Київський вчительський інститут та приватна бібліотека Олецької. Знесений в березні 1980р. |
|
|
|
|
провулок Делегатський |
|
|
|
|
Міститься в Шевченківському районі на Татарці. Пролягає від вулиці Овруцької до кінця забудови. Виник наприкіці ХІХст. і мав назву провулок Федорівський (від Федорівської церкви, що містилася поблизу; знищена в 1930-х рр.). Сучасна назва - з 1955р. |
|
|
|
|
Делегатський, 5 Двоповерховий будинок кінця ХІХст. Знесений наприкінці 1985р. |
|
|
|
|
Делегатський, 11 Триповерховий будинок початку ХІХст. в стилістиці раціоналістичного модерну. Знесений в лютому 1986р. |
|
|
|
|
вулиця Десятинна |
|
|
|
|
Міститься в Шевченківському районі. Пролягає від Андріївського узвозу і Володимирської вулиці до Михайлівської площі. Прокладена в 1830-1840-х рр. Складала частину траси вул. Трьохсвятительської. 1919р. існував проект надати їй назву Княжий Двір (оскільки саме поблизу неї був розташований палац київських князів), з 1919р. - вулиця Жертв Революції, з 1955р. - вулиця Героїв Революції. 1958р. виділена в самостійну магістраль з сучасною назвою, яка походить від Десятинної церкви, що була розташована поблизу (вулиця Володимирська,2) і знищена 1935р. (архітектор В.Стасов, 1828-1842рр.). Розкопаний фундамент давньої церкви оголошено заповідною зоною. |
|
|
|
|
Десятинна,10 Двоповерховий з мезоніном особняк збудований 1891р. за проектом архітектора А.Геккера. 1891р. садибу придбала дружина дійсного статського радника О.Луначарська. Тут пройшли дитячі та юнацькі роки її сина, А. Луначарського (1875-1933), відомого журналіста, "філософа-богопошукувача" (з яким 1908р. полемізував В.Ленін в книзі "Матеріалізм та емпіріокритицизм"), драматурга, громад-ського діяча, за радянських часів - наркома просвіти. Будинок пере-бував на державному обліку як пам'ятка історії (рішення Київського міськвиконкому №1112 від 17.11.1987). Знесений 1994р. На його місці зведений шестиповерховий будинок на 8 квартир за проектом архітектора О.Злобіна. |
|
|
|
|
провулок Десятинний |
|
|
|
|
Міститься в Шевченківському районі. Пролягає від вулиці Володимирської до кінця забудови. Один з найдавніших провулків Києва. Його назва, так само, як і вулиці Десятинної, походить від Десятинної церкви, що була розташована поряд. |
|
|
|
|
Десятинний, 8, 6 та 4 Житлова забудова другої половини ХІХст. Знесена в травні 1982р. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
<< попередня **_| вгору |
наступна_** >> |
|
|
|
|
|
|
|
|
головна **_| автори |
вступне слово |
зміст |
додаток_** |
|