вулиці |
А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я |
|
|
|
|
Василь ГАЛАЙБА ФОТОСПОМИН КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ |
|
|
|
вулиця Андрiя Iванова |
|
|
|
|
Міститься в Печерському районі. Пролягає від площі Слави до Московської вулиці. Одна з давніх вулиць Печерська, у ХVІІІст. мала назву Шпетерська, з 1803р. відома як Бутишев провулок, або Бутишевська вулиця за ім'ям домовласника Бутишева. Паралельно мала назву - провулок Шестовський. Сучасна назва - з 1940р. на честь А.Іванова (1888-1927), керівника Січневого збройного повстання 1918р., робітника заводу "Арсенал". Його саме ім'ям названо київський фунікулер. |
|
|
|
|
Андрiя Iванова,13 На плані Печерської частини Києва, складеному 1803р. архітектором А.Меленським, зафіксована забудова цього кварталу. Будинок розташований на ділянці під №92. В експлікації до плану сказано: "Отданное прежде место господину полковнику Белухе по прошествии срочного времени как место то незастроено, то половина квартала отведена надворному советнику Матешкину под застройку 1-го номерного дому 1802 года мая 7 дня. - Застроено". До 1810р. садиба належала київському купцю Й.Карле. Будинок був характерним взірцем забудови Києва періоду класицизму початку ХІХст. Знесений 1999р. |
|
|
|
|
вулиця Iнститутська |
|
|
|
|
Міститься в Печерському районі на Липках. Пролягає від майдану Незалежності та Хрещатика до Кловського узвозу. Виникла на початку ХІХ ст. вздовж давнього, відомого з часів Київської Руси, Іванівського шляху. В 1820-ті рр. і до 1842р. - вулиця Бегічевська, за прізвищем генерала М. Бегічева, що був власником садиби в цьому районі. Сучасна назва - в 1842-1919рр. та з 1993р. - походить від збудованого в 1838-1842рр. на Інститутській вулиці Інституту шляхетних дівчат (згодом - Жовтневий палац, тепер - Міжнародний центр культури та мистецтва). Побутувала також паралельна назва - вулиця Дівоча. В 1919-1944рр. мала назву - вулиця 25-го Жовтня (на честь Жовтневого перевороту 1917 р.), в 1944-1993рр. - вулиця Жовтневої Революції. До Інститутської вулиці прилучаються вулиці Ольгинська, Банкова, Садова, Шовковична, Липська та Кріпосний провулок. |
|
|
|
|
Iнститутська,5 Споруджений 1934 р. як цегляний гараж облвиконкому, розрахований на 10 авто. Піз-ніш неодноразово перебудовувався, змінював вигляд і призначення. В 1970-1980рр. використовувався як Республіканський виставочний павільйон. Зараз перебуває в процесі перебудови для виставочного павільйону Національної спілки художників України. |
|
|
|
|
Iнститутська,9 Житловий чотириповерховий будинок початку ХХ ст. Багаторазово перебудовувався. Світлина 1980-х рр. |
|
|
|
|
Iнститутська,23/5 Садиба з березня 1878р. належала військовому інженер-капітану В.Катериничу. За його проектами зведено чимало будинків, що збереглись в центрі міста. Певна річ, що домовласник сам спроектував і керував будів-ництвом наріжного двоповерхового на півповерсі будинку з характерними неоготичними фасадами і двоповерхового цегляного флігеля з боку вулиці Інститутської. Обидві споруди збудовані 1879р., знесені в серпні 1978р. На цьому місці - корпуси готелю "Національний". |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вулиця Iрининська |
|
|
|
|
Міститься в Старокиївському районі. Пролягає від вулиці Володимирської до вулиці Паторжинського. Виникла в 1840-х рр. під такою саме назвою, що походить від Ірининського монастиря, через територію якого колись вона проходить і зараз. В 1938-1944рр. мала ім'я Ж. Жореса (1859-1914), французького соціаліста. З 1944р. - сучасна назва. |
|
|
|
|
Iрининська,8 Одноповерховий кам'яний будинок в стилістиці історизму споруджений 1885р. за проектом і під керівництвом київсь-кого міського архітектора В.Ніколаєва. Садиба на той час належала статському раднику В.Юскевич-Красковському та його брату лікарю О.Юскевич-Красковському. Їхній батько, вчитель латини Другої гімназії І. Юскевич-Красковський, володів і сусіднім одноповерховим дерев'яним будинком №10, що знесений 1977р. Він був давнім другом Т. Шевченка, і саме тут поет провів свій останній день і ніч перед від'їздом назавжди з Києва 1859р. Будинок №8 знесений 1978р. |
|
|
|
|
<< попередня **_| вгору |
наступна_** >> |
|
|
|
|
|
|
|
|
головна **_| автори |
вступне слово |
зміст |
додаток_** |
|