Василь ГАЛАЙБА ФОТОСПОМИН вулиця Ямська (original) (raw)

головна **_| автори	вступне слово	зміст	додаток	_**
вулиці	А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я
	Василь ГАЛАЙБА ФОТОСПОМИН КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ
вулиця Ямська
Міститься в Залізничному районі в Новій забудові. Пролягає від вулиці Івана Федорова до проїзду без назви між вулицями Боженка та Миколи Грінченка. Виникла в середині ХІХ ст. Назва - від розташованого колись тут селища Ямки. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Ямська вулиця була відома в Києві наявністю будинків розпусти, що увічнено в повісті О. Купріна "Яма"). Після їх заборони, з метою остаточно запобігти сумнівній репутації вулиці Ямської, мешканці її звернулися до міської думи з проханням назвати вулицю ім'ям письменника В. Жуковського. Проте влада надала їй іншу назву - вулиця Батиєва, від розташованої неподалік Батиєвої гори. 1944р. вулиці повернуто її історичну назву. До вулиці прилучаються вулиці Лабораторна, Володимиро-Либідська та Тельмана.
Ямська, 3/5 та 7 Будинки знесені протягом 1980-х рр.
Ямська, 7 Знесений в січні 1984р.
Ямська, 13, 15 та 17 В №13 містився будинок розпусти. Будинки знесені протягом 1983-1984рр.
Ямська, 23, 25 та 27 Будинки знесені до грудня 1983р.
Ямська, 36 та 34 Житлові будинки кінця ХІХ - початку ХХст. Знесені на початку 1983р.
Ямська, 57 та 59 Будинки знесені протягом 1980-х рр.
Ямська, 57 та 59 Будинки знесені в квітні 1987р.
Ямська, 58, 56 та 54 Будинки знесені в квітні 1987р.
Ямська, 61, 63 та 65 Будинки знесені протягом 1980-х рр..
вулиця Ярославiв Вал
Міститься в Радянському та Старокиївському районах. Пролягає від вулиці Володимирської до вулиці Воровського та Львівської площі. Виникла як дорога попід міським валом, що був насипаний ще за часів Ярослава Мудрого (XIIст.), звідки й походить її теперішня назва. Вперше згадується як запланована 1832р. Протягом ХІХ - на початку ХХст. існувала під назвами: Підвальна, Велика Підвальна та Ярославів Вал. Офіційну назву надано 1869р. на честь Ярослава Мудрого. В 1923-1928рр. мала ім'я Х.Раковського (1873-1941), революціонера, голови Тимчасового робітничо-селянського уряду України, соратника Л. Троцького (йому Троцький 1923р. присвятив відому книгу "Литература и революция"). В 1928-1957рр. вулиця мала ім'я К.Ворошилова, згодом маршала та голови Президії Верховної Ради СРСР; в 1957-1962рр. - ім'я А.Полупанова (тепер його ім'ям названо іншу вулицю). 1962р. повернуто назву Велика Підвальна, з 1975р. - нарешті Ярославів Вал. До Ярославова Вала прилучаються вулиці Золотоворітська, Лисенка, Івана Франка, Стрілецька та Олеся Гончара.
Ярославiв Вал, 23 Одноповерховий дерев'яний будинок з мезоніном, на цегляному цоколі, був споруджений в 1859-1861рр. одним з перших на вулиці після її сучасного трасування. Власник - генерал-майор П.Богуш. 1884р. фасад було обкладено цеглою. В будинку, що використовувався як особняк, було 12 кімнат з ліпними прикрасами, оранжерея, кахельні груби і камін. Входив до складу великої садиби кінця ХІХ - початку ХХст. на території сучасних домоволодінь по вул. Ярославів вал, 21-25 та Олеся Гончара, 28. Знесений в серпні 1980р.
Золотi ворота Головна урочиста брама Стародавнього Києва, пам'ятка архітектури, фортифікаційної техніки, історії часів Київської Руси. Про зведення Золотих воріт згадується в літопису під 1037р. Будувались водночас з новими укріпленнями Верхнього міста. Висота проїзжої частини Золотих воріт, що перерізувала оборонний мур, складала 12 метрів, ширина - 6,4 метра. Над будовою Золотих воріт височіла церква Благовіщення з позолоченим куполом (звідси, ймовірно, й назва воріт). Про Золоті ворота неодноразово згадують іноземні мандрівники XVI- XVIIст. 1750р. руїни Золо-тих воріт було засипано землею. 1832р. їх розкопав археолог К.Лохвицький, архітектор Ф.Мєхович скрі-пив їх металевими конструк-ціями. Навесні 1982р. бу-дівля умовно відтворена за проектом Є.Лопушинської, С.Висоцького та М.Холостенка. Руїни воріт законсер-вовані під "новоробом". Світлини 1981р.
<< попередня | вгору **_	наступна >>_**
головна **_| автори	вступне слово	зміст	додаток_**