| вулиці |
А Б В Г Д Є Е Ж З І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ч Ш Щ Ю Я |
|
|
|
 |
Василь ГАЛАЙБА ФОТОСПОМИН КИЇВ, ЯКОГО НЕМАЄ  |
|
|
|
| бульвар Тараса Шевченка |
|
|
|
|
| Міститься в Старокиївському та Радянському районах. Пролягає від Бессарабської площі до площі Перемоги через пагорб. Виник в 1830-ті рр. Вперше згадується 1834р. як Бульварне шосе, у 1850-1869рр. - вулиця Бульварна, інколи вживалася і паралельна назва - Університетський бульвар (від збудованого на сусідній Володимирській вулиці в 1837-1842рр. головного корпусу Імператорського університету св.Володимира). В 1869-1919рр. - Бібіковський бульвар - на честь київського, подільського та волинського генерал-губернатора Д.Бібікова (1792-1870), який в Бородинській битві втратив руку. На місці теперішнього пам'ятника М.Щорсу (1954р., скульптори М.Лисенко, М.Суходолов, В.Бородай, архітектори О.Власов, О.Заваров) стояв пам'ятник О.Бобринському. Прокладений як частина нового шосе на м. Житомир та м. Брест, бульвар Тараса Шевченка фактично від початку існування простягався до міської межі Києва, що у ХІХст. пролягала по лінії теперішнього Повітрофлотського шляхопроводу. В 1857-1900рр. тут стояли Тріумфальні ворота, споруджені з нагоди прибуття до Києва Государя Імператора Олександра II. До бульвару Тараса Шевченка прилучається низка вулиць. На бульварі Тараса Шевченка завжди будували міцні репрезентативні будинки. |
|
|
|
|
 Тараса Шевченка, 32 Одноповерховий цегляний будинок споруджено 1858р. в садибі колезького радника М.Модзелевського. Використовувався як особняк. В інтер'єрі ще в 1980-ті роки були ліпні та скульптурні прикраси, набірний паркет, гарні кахляні груби. Знесений в червні 1984р. разом із двоповерховим цегляним флігелем у формах неоґотики. |
|
|
|
|
 Тараса Шевченка, 33, 35 та 37 Садиба №35 належала дружині диякона Софійського собору Є. Крижанівській за купчою від 10 вересня 1887р. Тижнем пізніше, 17 вересня того саме року, міською управою було затверджено проект одноповерхового цегляного особняка, підписаний відомим будівничим А. Крауссом. Знесений в березні 1992р. |
|
|
|
|
 На першому плані - два будинки (двоповерховий і двоповерховий на цокольному поверсі). Обидва належали до однієї садиби №37 на розі вулиці Старовокзальної (колишньої Степанівської). Автор проектів, складених в 1886-1887рр., архітектор П.Спарро. Тогочасна власниця, як і сусідньої садиби №35 - дружина диякона Софійського собору Є.Крижанівська. Будинки знесені в серпні 1993р. |
|
|
|
|
 Тараса Шевченка, рiг провулку Чеслава Бєлiнського Малоповерхова житлова забудова кінця ХІХ - початку ХХст. Будинки знесені протягом 1980-х рр. |
|
|
|
|
| **_<< попередня | вгору |
наступна >>_** |
|
|
|
|
|
|
|
|
| головна **_| автори |
вступне слово |
зміст |
додаток_** |
|