Classical period (music) (original) (raw)

dbo:abstract

En la música occidental, el classicisme musical correspon aproximadament a la música composta entre els anys 1750 i el 1820, amb superposicions considerables als dos extrems amb la música dels períodes precedent, el barroc musical, i posterior, el romanticisme musical. El període clàssic se situa entre el Barroc i el Romanticisme. Els compositors més destacats són Joseph Haydn, Wolfgang Amadeus Mozart, Ludwig van Beethoven i Franz Schubert, tot i que també posseeixen un gran renom autors com Luigi Boccherini, Muzio Clementi, , Johann Ladislaus Dussek, Carl Philipp Emanuel Bach, Johann Christian Bach, Michael Haydn, Leopold Mozart, François-André Danican Philidor, Pierre-Alexandre Monsigny, André Grétry, Niccolò Piccinni, Giovanni Paisiello, Domenico Cimarosa, Carl Ditters von Dittersdorf, Johann Baptist Wanhal, Georg Christoph Wagenseil, Georg Matthias Monn, Johann Georg Albrechtsberger i Christoph Willibald Gluck. En determinades ocasions, Ludwig van Beethoven és considerat compositor romàntic o figura de transició al Romanticisme, com també Franz Schubert, Johann Nepomuk Hummel, Luigi Cherubini, Gaspare Spontini, Gioachino Rossini, Niccolò Paganini i Carl Maria von Weber. Classicisme vienès (en alemany: Wiener Klassik) és un altre terme llargament emprat per referir-se a aquesta època i que té el seu origen en el fet que, Gluck, Haydn, Salieri, Mozart, Beethoven i Schubert, van treballar, en major o menor mesura, a la ciutat de Viena, constituint l'anomenada Primera Escola de Viena. Però avui és clar que compositors d'arreu d'Europa, especialment de punts allunyats geogràficament i cultural de Viena van practicar un estil veritablement clàssic però ben poc vienès. (ca)
الفترة الكلاسيكية في الموسيقى (بالإنجليزية: Classical period) تاريخها يقع بين 1750 وحتى عام 1825 م وتقع الفترة الكلاسيكية بين عصر الباروك والعصر الرومانسي. أشهر المؤلفين في هذه المرحلة هم جوزيف هايدن، فولفغانغ أماديوس موتسارت، لودفيج فان بيتهوفن، وفرانز شوبرت؛ وأسماء أخرى تشمل بوكريني، كلمنتي، سالييري، ، ستامتز، كارل فيليب إيمانويل باخ، وجلوك. يعتبر بتهوفن مؤلف رومانسي أو في المرحلة الانتقالية قبل الرومانسية. وشوبرت أيضا شخصية انتقالية بين الكلاسيكية والرومانسية. (ar)
Období hudebního klasicismu se datuje zhruba mezi lety 1750–1820. Je to éra zejména Wolfganga Amadea Mozarta, Josepha Haydna a Ludwiga van Beethovena. Melodicky a harmonicky se snaží o ucelené a přehledné hudební dílo. Oproti hudbě baroka a následujícího romantismu je klasicismus klidnější směr. Klasicistický hudební styl vznikl v souvislosti s všeobecnými kulturními a vědeckými proudy v Evropě, byl ovlivněn racionalismem a návratem k antice. Složení orchestrů bylo obohaceno o lesní rohy, trubky, tympány či klarinety. Každý hudební sloh je ovšem vytvářen více nebo méně plynule: zatím co jeden styl doznívá, druhý vzniká. V období klasicismu se prosadily nové, oproti dosavadním hudebním útvarům složitější formy, např. sonátová forma, sonáta, sonatina, smyčcový kvartet atd. V éře klasicismu bylo zavedeno mnoho norem kompozice, přednesu a stylu. Byla to také doba, kdy se dominantním klávesovým nástrojem stal klavír. Došlo ke standardizaci základních nástrojů potřebných v orchestrech; jejich počet a spektrum se v pozdějších dobách ovšem dále rozšiřovaly. Velký rozvoj zaznamenalo hudební divadlo, především žánr opery, zejména vzrostla popularita opery buffa. Jako zcela nová hudební forma vznikla symfonie. Rozvinula se forma koncertů pro sólové nástroje a orchestr, buď komorní nebo symfonický. Mezi významné skladatele tohoto období patřili Wolfgang Amadeus Mozart, Ludwig van Beethoven, Joseph Haydn, Christoph Willibald Gluck, Johann Christian Bach, Luigi Boccherini, Carl Philipp Emanuel Bach, Muzio Clementi, Antonio Salieri, Johann Nepomuk Hummel, Carl Maria von Weber a Michail Ivanovič Glinka. Nejvýznamnějšími skladateli z českých zemí, kteří se do značné míry prosadili a proslavili ve světě, byli Jan Václav Stamic, Jiří Antonín Benda, František Xaver Brixi, Josef Mysliveček, Jan Křtitel Vaňhal, Leopold Koželuh, Jakub Jan Ryba, Florian Leopold Gassmann, Pavel Vranický a Antonín Rejcha. (cs)
Με τον όρο κλασική εποχή της μουσικής αναφερόμαστε στην κλασική περίοδο της Δυτικής μουσικής, η οποία ξεκίνησε περίπου το 1750 και τερματίστηκε μεταξύ του 1810 και 1830. Η κλασική εποχή ακολούθησε την Μπαρόκ περίοδο και προηγήθηκε του ρομαντισμού. Αποτέλεσε την περίοδο κατά την οποία ξεχώρισαν οι μορφές πολύ σημαντικών συνθετών, όπως του Γιόζεφ Χάυντν, του Βόλφγκανγκ Αμαντέους Μότσαρτ και του Μπετόβεν. Επιπλέον μπορεί να ενταχθεί σε μια γενικότερη πολιτιστική αλλαγή που συντελέστηκε από τα μέσα του 18ου αιώνα, έχοντας ως σημαντική επιρροή τις ιδέες του Διαφωτισμού, με αποτέλεσμα τη δημιουργία εξαιρετικών μουσικών επιτευγμάτων. (el)
La termino klasikisma muziko celas la klasikan epokon enokcidenta muziko, kiu okazis en granda parto de la 18-a jarcento,kaj en la frua 19-a jarcento.Kvankam la terminon klasika muzikooni uzas kiel ĝeneralan terminon,kiu signifas ĉiajn specojnde muziko en tiu ĉi tradicio,ĝi malpli ofte povas signifi ankaŭtiun ĉi apartan epokon interne de tiu tradicio.Kiel limdatojn por la periodooni ofte citas la jarojn 1750 kaj 1820,sed estis konsiderinda komuna tempoje ambaŭ flankoj kun la antaŭa kaj posta periodoj,same kiel okaze de ĉiuj muzikaj epokoj.Kaj iuj fontoj eĉ mencias 1730 kiel la komencan jaron. La klasika periodo venis inter la barokakaj romantika periodoj.Inter ĝiaj komponistoj troviĝis Joseph Haydn, Muzio Clementi,Jan Ladislav DUSÍK, kaj Carl Philipp Emanuel Bach,sed verŝajne la plej konataj komponistoj el tiu ĉi periodo estasWolfgang Amadeus Mozart kaj Ludwig van Beethoven— Beethoven ankaŭ listiĝas kiel aŭ romantika komponisto,aŭ komponisto, kiu estis parto de la transiro al la romantikismo. (eo)
The Classical period was an era of classical music between roughly 1750 and 1820. The Classical period falls between the Baroque and the Romantic periods. Classical music has a lighter, clearer texture than Baroque music, but a more sophisticated use of form. It is mainly homophonic, using a clear melody line over a subordinate chordal accompaniment, but counterpoint was by no means forgotten, especially in liturgical vocal music and, later in the period, secular instrumental music. It also makes use of style galant which emphasized light elegance in place of the Baroque's dignified seriousness and impressive grandeur. Variety and contrast within a piece became more pronounced than before and the orchestra increased in size, range, and power. The harpsichord was replaced as the main keyboard instrument by the piano (or fortepiano). Unlike the harpsichord, which plucks strings with quills, pianos strike the strings with leather-covered hammers when the keys are pressed, which enables the performer to play louder or softer (hence the original name "fortepiano," literally "loud soft") and play with more expression; in contrast, the force with which a performer plays the harpsichord keys does not change the sound. Instrumental music was considered important by Classical period composers. The main kinds of instrumental music were the sonata, trio, string quartet, quintet, symphony (performed by an orchestra) and the solo concerto, which featured a virtuoso solo performer playing a solo work for violin, piano, flute, or another instrument, accompanied by an orchestra. Vocal music, such as songs for a singer and piano (notably the work of Schubert), choral works, and opera (a staged dramatic work for singers and orchestra) were also important during this period. The best-known composers from this period are Joseph Haydn, Wolfgang Amadeus Mozart, Ludwig van Beethoven, and Franz Schubert; other names in this period include: Carl Philipp Emanuel Bach, Johann Christian Bach, Luigi Boccherini, Domenico Cimarosa, Joseph Martin Kraus, Muzio Clementi, Christoph Willibald Gluck, Carl Ditters von Dittersdorf, André Grétry, Pierre-Alexandre Monsigny, Leopold Mozart, Michael Haydn, Giovanni Paisiello, Johann Baptist Wanhal, François-André Danican Philidor, Niccolò Piccinni, Antonio Salieri, Georg Christoph Wagenseil, Georg Matthias Monn, Johann Gottlieb Graun, Carl Heinrich Graun, Franz Benda, Georg Anton Benda, Johann Georg Albrechtsberger, Mauro Giuliani, Christian Cannabich and the Chevalier de Saint-Georges. Beethoven is regarded either as a Romantic composer or a Classical period composer who was part of the transition to the Romantic era. Schubert is also a transitional figure, as were Johann Nepomuk Hummel, Luigi Cherubini, Gaspare Spontini, Gioachino Rossini, Carl Maria von Weber, Jan Ladislav Dussek and Niccolò Paganini. The period is sometimes referred to as the era of Viennese Classicism (German: Wiener Klassik), since Gluck, Haydn, Salieri, Mozart, Beethoven, and Schubert all worked in Vienna. (en)
Aldi klasikoa edo klasizismoa europar musikan, Barrokoaren eta Erromantizismoaren arteko aldia izan zen (XVIII. mendearen amaiera eta XIX. mendearen hasiera bitartekoa). J. Haydn eta W.A. Mozart konpositoreen musika da aldi horretako sorkuntzaren adierazle aipatuena (L. Van Beethoven ere klasizismoaren barnean kokatu ohi dute aditu batzuek). Egun Neoklasizismo deituriko garai kultural eta artistikoarekin (arkitekturan, literaturan eta beste arteetan) bat dator. Bere hiriburuak Berlin, Paris, Mannheim eta, batez ere, Viena izan ziren. Testuren argitasuna, esaldien simetria, tonalitate osoaren finkapena eta forma musikal klasikoen ezarpena (sinfonia, sonata, laukotea...) ditu ezaugarri. (eu)
El término clasicismo es el nombre del estilo de la música culta europea desarrollado aproximadamente entre 1750 y 1820 por compositores como Joseph Haydn, Wolfgang Amadeus Mozart y Ludwig van Beethoven. Coincide con la época cultural y artística (en la arquitectura, la literatura y las demás artes) hoy denominada Neoclasicismo. Tuvo sus grandes centros de difusión en Berlín, París, Mannheim y, sobre todo, Viena. Se caracteriza por la claridad de las texturas, la simetría de las frases, la consolidación de la tonalidad plena y el establecimiento de las formas musicales clásicas (sinfonía, sonata, cuarteto, concierto...). (es)
Zaman Klasik atau Periode Klasik dalam sejarah musik Barat berlangsung selama sebagian besar abad ke-18 sampai dengan awal abad ke-19. Walaupun istilah musik klasik biasanya digunakan untuk menyebut semua jenis musik dalam tradisi ini, istilah tersebut juga digunakan untuk menyebut musik dari zaman tertentu ini dalam tradisi tersebut. Zaman ini biasanya diberi batas antara tahun 1750 dan 1820, tetapi dengan batasan tersebut terdapat tumpang tindih dengan zaman sebelum dan sesudahnya, sama seperti pada semua batasan zaman musik yang lain. Zaman klasik berada di antara Zaman Barok dan Zaman Romantik. Beberapa komponis zaman klasik adalah Joseph Haydn, Muzio Clementi, Johann Ladislaus Dussek, Andrea Luchesi, Antonio Salieri dan Carl Philipp Emanuel Bach, walaupun mungkin komponis yang paling terkenal dari zaman ini adalah Wolfgang Amadeus Mozart dan Ludwig van Beethoven. Ciri-ciri musik zaman klasik: 1. * Menggunakan peralihan dinamik dari lembut sampai keras atau (crescendo) dan dari keras menjadi lembut (decrescendo). 2. * Perubahan-perubahan tempo dengan percepatan atau (accelerando) dan perlambatan (ritardando). 3. * Hiasan/ornamentik diperhemat pemakaiannya. 4. * Pemakaian akord 3 nada. (in)
La musique de la période classique recouvre par convention la musique écrite entre la mort de Johann Sebastian Bach soit 1750 et le début de la période romantique, soit les années 1820. Par extension, on appelle « musique classique » (ou grande musique) toute la musique savante européenne, de la musique du Moyen Âge à la musique contemporaine. Il convient donc de bien dissocier la musique de style classique (dont les compositeurs phares sont Christoph Willibald Gluck, Michael Haydn, Leopold Mozart, Karl Ditters von Dittersdorf, Jean-Baptiste Vanhal, Georg Christoph Wagenseil, Georg Mathias Monn, Johann Gottlieb Graun, Carl Heinrich Graun, Franz Benda, Georg Anton Benda, Johann Georg Albrechtsberger, Luigi Boccherini, Muzio Clementi, François-Joseph Gossec, Étienne Nicolas Méhul, François-Adrien Boieldieu, Joseph Bologne de Saint-George, Ferdinand Hérold, Niccolò Piccinni, Giovanni Paisiello, Domenico Cimarosa, François-André Danican Philidor, Pierre-Alexandre Monsigny, André Grétry, Luigi Cherubini, Gaspare Spontini, Joseph Haydn, Wolfgang Amadeus Mozart, ou certaines des premières œuvres de Ludwig van Beethoven et Franz Schubert), d'avec la musique classique (dite encore musique « savante ») opposée à la musique populaire, en Occident ou ailleurs (on parle de « Musique classique indienne », par exemple). (fr)
고전주의 음악(古典主義音樂, Classical Music)이란, 음악에서 1750년경부터 1810년경까지 주로 오스트리아 빈을 중심으로 발전한 서양음악사조를 말한다. '고전'이라는 말뜻에는 '모범적 예술, 균형적 형식, 누구에게나 쉽게 이해되는 성격, 시대초월적 성격'이 포함되어 이미 질적인 가치를 함축하고 있다. 고전주의 음악의 개념을 처음으로 사용한 음악사학자는 루트비히 판 베토벤으로 하이든과 모차르트의 음악을 독일문학에서의 를 모델로 삼아 이라고 명명하였다. 음악에서 '고전(Klassik)'ref>미술사에서 고전은 빙켈만이 고대 그리스의 미술을 지칭하던 말로써 음악에 적용되었는데, 다른 예술 분야와 달리 음악의 고전 개념은 옛 고대의 규범을 따르지 않는다. 홍정수 외, 1997, p.20.이라는 개념이 처음 나왔을 때는 시대 개념이 아니라, 하이든, 모차르트, 베토벤의 음악과 다른 음악을 구별하는 질적 개념으로 쓰였다. 이들의 교향곡이 1800년 초 음악회장의 모범적 레퍼토리로 고정되면서, 호프만(E.T.A Hoffmann)과 같은 사람들이 이를 기악음악의 절정으로 평가하였다. , 보케리니, 클레멘티, 케루비니, 메율 등도 하이든, 모차르트, 베토벤과 같은 작곡 양식을 썼으므로, '고전'은 음악사에서 이들 전체를 통칭하는 시대 개념으로 쓰이게 된다. 고전파 음악은 '자연스러움', 을 강조한 결과이다. '자연스러움'은 파악이 어려운 변화나 이론적 딱딱함을 가지고 듣기를 강요하지 않는, 감정적으로 자연스럽게 '같이 느끼게 하는' 방식을 추구하게 된다. '단순성'의 추구는 예술 음악의 출발점을 민요적인 것으로 삼게 한다. '보편성'은 세상 사람 누구나 알아들을 수 있는 세계성을 지향한다. 물론 이러한 생각은 초기에만 강력하였고, 시간이 지나면서 약화되어 베토벤과 같이 예술가의 독창성과 작품성이 강조된다. 고전파 음악의 특징으로는 주요 3화음을 중심으로 한 의 확립, 소나타 형식에서의 제1, 제2주제의 조성을 으뜸음과 딸림음과의 관계에서 파악하여 두 주제의 성격적 대비를 갖게 했다는 점, 그리고 주제를 유기적으로 전개하는 '(主題勞作)'원리의 확립, 2관편성의 오케스트라, 소나타 형식에 바탕을 둔 교향곡, 협주곡, 실내악곡, 독주곡과같은 악곡형식을 낳았다는 점 등을 들 수 있다. 바로크 시대와 고전파 사이에서 고전파에의 디딤돌 구실을 한 시대를 (1720-1760경)라고 한다. 로코코 음악은 18세기의 화려한 궁정생활을 반영한 것이나 로코코 시대의 경쾌하고 우아한 양식을 '갈랑 양식'(gallant style)이라 하며 대위법적인 수법에서 화성적 수법으로의 이행을 나타내며 섬세하고 우아한 멜로디와 단순한 형식, 세속적이며 사교적인 성격을 지닌 소곡 등을 그 특징으로 한다. 이 양식을 전형적으로 나타낸 것이 18세기 중엽 프랑스의 인 프랑수아 쿠프랭, 장 필립 라모, 등의 작품이다. 그리고 이 경향에서 18세기 후기에 북독일에서 빌헬름 프리데만 바흐나 칼 필립 엠마누엘 바흐, , 등에 의하여 대표되는 자연스럽고 풍부한 감정표출을 지향한 이 일어났다. 또 1770년에서 1795년경 독일에서 발생한 헤르더, 괴테, 실러 등의 문학운동인 슈투름 운트 드랑(질풍노도양식)이 음악에도 영향을 미쳐 나 , 관현악법에 두드러진 대조적 효과를 주었다. 슈베르트, 슈타미츠의 기악곡, , , 등의 가곡에서 그 예를 볼 수 있다. 빈에서는 등이 교향곡의 악곡구성 면에서 기초를 이룩하였다. 그리고 만하임에서는 예술을 애호했던 선제후 의 궁정에서 요한 벤젤 안톤 슈타미츠, , 리히터, 등이 활발히 활동하였다. 빠름-느림-빠름의 3악장에 미뉴에트를 쓴 4악장의 악곡 구성, 제1, 2주제의 성격적 대비, 크레셴도, 디미누엔도, 포르테, 피아노 등의 음량변화, 관악기의 중시, 장식법 등이 고전파 음악에 대하여 많은 공적을 남기고 있다. 그 밖에 이탈리아에서는 스카를라티, 등의 쳄발로 소나타, 파리에서는 고세크, 런던에서는 크리스티안 바흐 등이 전기 고전파에 활약한 사람으로 유명하다. (ko)
古典派音楽（こてんはおんがく）は、クラシック音楽の歴史において、1730年代から1820年代まで続いた時期の芸術音楽の総称。 (ja)
Nella storia della musica, il classicismo, detto anche periodo classico o epoca classica, è il periodo che si colloca fra il barocco e il romanticismo, avvenuti maggiormente in Francia e nei dintorni, nella seconda metà del Settecento, con appendice nella prima parte dell'Ottocento. Il polo del movimento classicista è in particolare Vienna (tanto che si parla di Classicismo viennese o Wiener Klassik), città dove operavano Franz Joseph Haydn, Wolfgang Amadeus Mozart e Ludwig van Beethoven, i tre più grandi protagonisti della stagione classicista. (it)
Het classicisme is een periode in de muziekgeschiedenis van grofweg 1750 (de dood van Johann Sebastian Bach) tot 1820. Het classicisme volgt op de barok en wordt op zijn beurt gevolgd door de romantiek. Het speelde zich af in de westerse muziek in ongeveer dezelfde tijd als het classicisme in de beeldende kunst en de literatuur, maar het verschil is dat er geen sprake is van het teruggrijpen op vormen van de muziek in de Oudheid. (nl)
Klasycyzm – okres w rozwoju muzyki poważnej pomiędzy barokiem a romantyzmem. Styl klasycystyczny w muzyce pojawił się w drugiej połowie XVIII wieku. Przyjmuje się, że trwał od roku 1750 – śmierci Johanna Sebastiana Bacha, do roku 1814 – powstanie pieśni romantycznej Franza Schuberta „Małgorzata przy kołowrotku” lub 1827 - śmierć Beethovena. Daty te są umowne, autorzy książek i podręczników często przyjmują różne daty graniczne. Przymiotnik klasycystyczny pochodzi od łacińskiego classicus, czyli doskonały. Po barokowym bogactwie formalnym i upodobaniu do kontrastów zwrócono się w stronę przeciwną, ku przejrzystości, symetrii i równowadze w stosowaniu środków artystycznych. Muzykę okresu klasycyzmu w Europie nazywa się niekiedy muzyką klasyczną, choć termin ten z czasem zaczął być stosowany na określenie muzyki poważnej. Kompozytorzy odeszli od skomplikowanych technik polifonicznych, preferując znacznie bardziej klarowną pod względem strukturalnym muzykę homofoniczną. Najczęściej używane przez nich formy to rondo, wariacje i sonata, z tego względu nazwane później formami klasycznymi. Do cech muzyki okresu klasycyzmu należą także: rezygnacja z basso continuo (partie instrumentów harmonicznych są precyzyjnie zapisane) i rozkwit muzyki instrumentalnej. (pl)
O período clássico foi uma era da música clássica entre aproximadamente 1730 e 1820. O período clássico situa-se entre os períodos barroco e romântico A música clássica tem uma textura mais clara do que a música barroca e é menos complexa. É principalmente homofônico, usando uma linha melódica clara sobre um acompanhamento de acordes subordinados, mas o contraponto não foi de forma alguma esquecido, especialmente mais tarde no período. Também faz uso do estilo galant que enfatiza a elegância leve em lugar da seriedade digna e grandiosidade impressionante do barroco. A variedade e o contraste dentro de uma peça tornaram-se mais pronunciados do que antes e a orquestra aumentou em tamanho, alcance e poder. O cravo foi substituído como instrumento de teclado principal pelo piano. Ao contrário do cravo, que dedilha as cordas com penas, os pianos batem nas cordas com martelos revestidos de couro quando as teclas são pressionadas, o que permite ao músico tocar mais alto ou mais suave (daí o nome original "fortepiano"; em contraste, a força com que um executante toca as teclas do cravo não altera o som. A música instrumental foi considerada importante pelos compositores do período clássico. Os principais tipos de música instrumental foram sonata, trio, quarteto de cordas, quinteto, sinfonia (executado por uma orquestra) e o concerto solo, que apresentava um músico virtuoso tocando uma obra solo para violino, piano, flauta ou outro instrumento, acompanhado por uma orquestra. A música vocal, como canções para um cantor e piano (nomeadamente a obra de Schubert), obras corais e ópera (uma obra dramática encenada para cantores e orquestra) também foram importantes durante este período. Os compositores mais conhecidos desse período são Joseph Haydn, Wolfgang Amadeus Mozart, Ludwig van Beethoven e Franz Schubert; outros nomes notáveis incluem Carl Philipp Emanuel Bach, Johann Christian Bach, Luigi Boccherini, Domenico Cimarosa, Muzio Clementi, Christoph Willibald Gluck, André Grétry, Pierre-Alexandre Monsigny, Leopold Mozart, Giovanni Paisiello, François-André Danican Philidor, Niccolò Piccinni,Antonio Salieri, Mauro Giuliani, Christian Cannabich e o Chevalier de Saint-Georges. Beethoven é considerado um compositor romântico ou um compositor do período clássico que fez parte da transição para a era romântica. Schubert também é uma figura de transição, assim como Johann Nepomuk Hummel, Luigi Cherubini, Gaspare Spontini, Gioachino Rossini, Carl Maria von Weber, Jan Ladislav Dussek e Niccolò Paganini. O período é às vezes referido como a era do Classicismo vienense (em alemão: Wiener Klassik), já que Gluck, Haydn, Salieri, Mozart, Beethoven e Schubert trabalharam em Viena. (pt)
Музыка эпохи классицизма (или музыка классицизма) — академическая музыка второй половины XVIII — начала XIX веков. (ru)
古典主义音乐指的是1750至1825年时期的欧洲主流音乐。海顿、莫扎特和贝多芬是古典主义音乐的杰出代表，由于他们都在维也纳度过自己的创作成熟时期，因而也称作“维也纳古典乐派”。也有說法是1750至1820年。但古典時期的結束是以貝多芬第九號交響曲為分水嶺，當代認為在貝多芬第九號交響曲的古典時期特色已消失。 (zh)
Музика епохи класицизму або музика класицизму — академічна музика XVII—XVIII століття. У середині 18-го століття Європа почала рухатися в сторону нового стилю в архітектурі, літературі, мистецтві — класицизму. Цей стиль прагнув наслідувати ідеали античності, головним чином Класичної Греції. Класицизм, як художній напрямок, був створений у Франції в першій половині XVII століття. Цікавість, яка виникла ще в епоху Відродження, до античної культури, спричинила наслідування в усіх видах мистецтва античним зразкам. Естетика класицизму була заснована на переконанні розумності та гармонічності світоустрою, що проявилося в увазі до збалансованості частин твору, ретельній обробці деталей, розробці основних канонів музичної форми. Саме в цей період остаточно сформувалася сонатна форма, заснована на розробці і протиставленні двох контрастних тем, визначився класичний склад частин сонати та симфонії. Просвітництва в 2-й гюл. 18 ст. (uk)

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:id

People from the Classical era (en)

rdfs:comment

الفترة الكلاسيكية في الموسيقى (بالإنجليزية: Classical period) تاريخها يقع بين 1750 وحتى عام 1825 م وتقع الفترة الكلاسيكية بين عصر الباروك والعصر الرومانسي. أشهر المؤلفين في هذه المرحلة هم جوزيف هايدن، فولفغانغ أماديوس موتسارت، لودفيج فان بيتهوفن، وفرانز شوبرت؛ وأسماء أخرى تشمل بوكريني، كلمنتي، سالييري، ، ستامتز، كارل فيليب إيمانويل باخ، وجلوك. يعتبر بتهوفن مؤلف رومانسي أو في المرحلة الانتقالية قبل الرومانسية. وشوبرت أيضا شخصية انتقالية بين الكلاسيكية والرومانسية. (ar)
Με τον όρο κλασική εποχή της μουσικής αναφερόμαστε στην κλασική περίοδο της Δυτικής μουσικής, η οποία ξεκίνησε περίπου το 1750 και τερματίστηκε μεταξύ του 1810 και 1830. Η κλασική εποχή ακολούθησε την Μπαρόκ περίοδο και προηγήθηκε του ρομαντισμού. Αποτέλεσε την περίοδο κατά την οποία ξεχώρισαν οι μορφές πολύ σημαντικών συνθετών, όπως του Γιόζεφ Χάυντν, του Βόλφγκανγκ Αμαντέους Μότσαρτ και του Μπετόβεν. Επιπλέον μπορεί να ενταχθεί σε μια γενικότερη πολιτιστική αλλαγή που συντελέστηκε από τα μέσα του 18ου αιώνα, έχοντας ως σημαντική επιρροή τις ιδέες του Διαφωτισμού, με αποτέλεσμα τη δημιουργία εξαιρετικών μουσικών επιτευγμάτων. (el)
Aldi klasikoa edo klasizismoa europar musikan, Barrokoaren eta Erromantizismoaren arteko aldia izan zen (XVIII. mendearen amaiera eta XIX. mendearen hasiera bitartekoa). J. Haydn eta W.A. Mozart konpositoreen musika da aldi horretako sorkuntzaren adierazle aipatuena (L. Van Beethoven ere klasizismoaren barnean kokatu ohi dute aditu batzuek). Egun Neoklasizismo deituriko garai kultural eta artistikoarekin (arkitekturan, literaturan eta beste arteetan) bat dator. Bere hiriburuak Berlin, Paris, Mannheim eta, batez ere, Viena izan ziren. Testuren argitasuna, esaldien simetria, tonalitate osoaren finkapena eta forma musikal klasikoen ezarpena (sinfonia, sonata, laukotea...) ditu ezaugarri. (eu)
El término clasicismo es el nombre del estilo de la música culta europea desarrollado aproximadamente entre 1750 y 1820 por compositores como Joseph Haydn, Wolfgang Amadeus Mozart y Ludwig van Beethoven. Coincide con la época cultural y artística (en la arquitectura, la literatura y las demás artes) hoy denominada Neoclasicismo. Tuvo sus grandes centros de difusión en Berlín, París, Mannheim y, sobre todo, Viena. Se caracteriza por la claridad de las texturas, la simetría de las frases, la consolidación de la tonalidad plena y el establecimiento de las formas musicales clásicas (sinfonía, sonata, cuarteto, concierto...). (es)
古典派音楽（こてんはおんがく）は、クラシック音楽の歴史において、1730年代から1820年代まで続いた時期の芸術音楽の総称。 (ja)
Nella storia della musica, il classicismo, detto anche periodo classico o epoca classica, è il periodo che si colloca fra il barocco e il romanticismo, avvenuti maggiormente in Francia e nei dintorni, nella seconda metà del Settecento, con appendice nella prima parte dell'Ottocento. Il polo del movimento classicista è in particolare Vienna (tanto che si parla di Classicismo viennese o Wiener Klassik), città dove operavano Franz Joseph Haydn, Wolfgang Amadeus Mozart e Ludwig van Beethoven, i tre più grandi protagonisti della stagione classicista. (it)
Het classicisme is een periode in de muziekgeschiedenis van grofweg 1750 (de dood van Johann Sebastian Bach) tot 1820. Het classicisme volgt op de barok en wordt op zijn beurt gevolgd door de romantiek. Het speelde zich af in de westerse muziek in ongeveer dezelfde tijd als het classicisme in de beeldende kunst en de literatuur, maar het verschil is dat er geen sprake is van het teruggrijpen op vormen van de muziek in de Oudheid. (nl)
Музыка эпохи классицизма (или музыка классицизма) — академическая музыка второй половины XVIII — начала XIX веков. (ru)
古典主义音乐指的是1750至1825年时期的欧洲主流音乐。海顿、莫扎特和贝多芬是古典主义音乐的杰出代表，由于他们都在维也纳度过自己的创作成熟时期，因而也称作“维也纳古典乐派”。也有說法是1750至1820年。但古典時期的結束是以貝多芬第九號交響曲為分水嶺，當代認為在貝多芬第九號交響曲的古典時期特色已消失。 (zh)
En la música occidental, el classicisme musical correspon aproximadament a la música composta entre els anys 1750 i el 1820, amb superposicions considerables als dos extrems amb la música dels períodes precedent, el barroc musical, i posterior, el romanticisme musical. (ca)
Období hudebního klasicismu se datuje zhruba mezi lety 1750–1820. Je to éra zejména Wolfganga Amadea Mozarta, Josepha Haydna a Ludwiga van Beethovena. Melodicky a harmonicky se snaží o ucelené a přehledné hudební dílo. Oproti hudbě baroka a následujícího romantismu je klasicismus klidnější směr. Nejvýznamnějšími skladateli z českých zemí, kteří se do značné míry prosadili a proslavili ve světě, byli Jan Václav Stamic, Jiří Antonín Benda, František Xaver Brixi, Josef Mysliveček, Jan Křtitel Vaňhal, Leopold Koželuh, Jakub Jan Ryba, Florian Leopold Gassmann, Pavel Vranický a Antonín Rejcha. (cs)
The Classical period was an era of classical music between roughly 1750 and 1820. The Classical period falls between the Baroque and the Romantic periods. Classical music has a lighter, clearer texture than Baroque music, but a more sophisticated use of form. It is mainly homophonic, using a clear melody line over a subordinate chordal accompaniment, but counterpoint was by no means forgotten, especially in liturgical vocal music and, later in the period, secular instrumental music. It also makes use of style galant which emphasized light elegance in place of the Baroque's dignified seriousness and impressive grandeur. Variety and contrast within a piece became more pronounced than before and the orchestra increased in size, range, and power. (en)
La termino klasikisma muziko celas la klasikan epokon enokcidenta muziko, kiu okazis en granda parto de la 18-a jarcento,kaj en la frua 19-a jarcento.Kvankam la terminon klasika muzikooni uzas kiel ĝeneralan terminon,kiu signifas ĉiajn specojnde muziko en tiu ĉi tradicio,ĝi malpli ofte povas signifi ankaŭtiun ĉi apartan epokon interne de tiu tradicio.Kiel limdatojn por la periodooni ofte citas la jarojn 1750 kaj 1820,sed estis konsiderinda komuna tempoje ambaŭ flankoj kun la antaŭa kaj posta periodoj,same kiel okaze de ĉiuj muzikaj epokoj.Kaj iuj fontoj eĉ mencias 1730 kiel la komencan jaron. (eo)
La musique de la période classique recouvre par convention la musique écrite entre la mort de Johann Sebastian Bach soit 1750 et le début de la période romantique, soit les années 1820. Par extension, on appelle « musique classique » (ou grande musique) toute la musique savante européenne, de la musique du Moyen Âge à la musique contemporaine. Il convient donc de bien dissocier la musique de style classique (dont les compositeurs phares sont Christoph Willibald Gluck, Michael Haydn, Leopold Mozart, Karl Ditters von Dittersdorf, Jean-Baptiste Vanhal, Georg Christoph Wagenseil, Georg Mathias Monn, Johann Gottlieb Graun, Carl Heinrich Graun, Franz Benda, Georg Anton Benda, Johann Georg Albrechtsberger, Luigi Boccherini, Muzio Clementi, François-Joseph Gossec, Étienne Nicolas Méhul, François-A (fr)
Zaman Klasik atau Periode Klasik dalam sejarah musik Barat berlangsung selama sebagian besar abad ke-18 sampai dengan awal abad ke-19. Walaupun istilah musik klasik biasanya digunakan untuk menyebut semua jenis musik dalam tradisi ini, istilah tersebut juga digunakan untuk menyebut musik dari zaman tertentu ini dalam tradisi tersebut. Zaman ini biasanya diberi batas antara tahun 1750 dan 1820, tetapi dengan batasan tersebut terdapat tumpang tindih dengan zaman sebelum dan sesudahnya, sama seperti pada semua batasan zaman musik yang lain. Ciri-ciri musik zaman klasik: (in)
고전주의 음악(古典主義音樂, Classical Music)이란, 음악에서 1750년경부터 1810년경까지 주로 오스트리아 빈을 중심으로 발전한 서양음악사조를 말한다. '고전'이라는 말뜻에는 '모범적 예술, 균형적 형식, 누구에게나 쉽게 이해되는 성격, 시대초월적 성격'이 포함되어 이미 질적인 가치를 함축하고 있다. 고전주의 음악의 개념을 처음으로 사용한 음악사학자는 루트비히 판 베토벤으로 하이든과 모차르트의 음악을 독일문학에서의 를 모델로 삼아 이라고 명명하였다. 음악에서 '고전(Klassik)'ref>미술사에서 고전은 빙켈만이 고대 그리스의 미술을 지칭하던 말로써 음악에 적용되었는데, 다른 예술 분야와 달리 음악의 고전 개념은 옛 고대의 규범을 따르지 않는다. 홍정수 외, 1997, p.20.이라는 개념이 처음 나왔을 때는 시대 개념이 아니라, 하이든, 모차르트, 베토벤의 음악과 다른 음악을 구별하는 질적 개념으로 쓰였다. 이들의 교향곡이 1800년 초 음악회장의 모범적 레퍼토리로 고정되면서, 호프만(E.T.A Hoffmann)과 같은 사람들이 이를 기악음악의 절정으로 평가하였다. , 보케리니, 클레멘티, 케루비니, 메율 등도 하이든, 모차르트, 베토벤과 같은 작곡 양식을 썼으므로, '고전'은 음악사에서 이들 전체를 통칭하는 시대 개념으로 쓰이게 된다. (ko)
O período clássico foi uma era da música clássica entre aproximadamente 1730 e 1820. O período clássico situa-se entre os períodos barroco e romântico A música clássica tem uma textura mais clara do que a música barroca e é menos complexa. É principalmente homofônico, usando uma linha melódica clara sobre um acompanhamento de acordes subordinados, mas o contraponto não foi de forma alguma esquecido, especialmente mais tarde no período. Também faz uso do estilo galant que enfatiza a elegância leve em lugar da seriedade digna e grandiosidade impressionante do barroco. A variedade e o contraste dentro de uma peça tornaram-se mais pronunciados do que antes e a orquestra aumentou em tamanho, alcance e poder. (pt)
Klasycyzm – okres w rozwoju muzyki poważnej pomiędzy barokiem a romantyzmem. Styl klasycystyczny w muzyce pojawił się w drugiej połowie XVIII wieku. Przyjmuje się, że trwał od roku 1750 – śmierci Johanna Sebastiana Bacha, do roku 1814 – powstanie pieśni romantycznej Franza Schuberta „Małgorzata przy kołowrotku” lub 1827 - śmierć Beethovena. Daty te są umowne, autorzy książek i podręczników często przyjmują różne daty graniczne. (pl)
Музика епохи класицизму або музика класицизму — академічна музика XVII—XVIII століття. У середині 18-го століття Європа почала рухатися в сторону нового стилю в архітектурі, літературі, мистецтві — класицизму. Цей стиль прагнув наслідувати ідеали античності, головним чином Класичної Греції. Класицизм, як художній напрямок, був створений у Франції в першій половині XVII століття. Цікавість, яка виникла ще в епоху Відродження, до античної культури, спричинила наслідування в усіх видах мистецтва античним зразкам. (uk)

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:genre of

is dbp:style of