Fine art (original) (raw)

dbo:abstract

Krásná umění (anglicky Fine arts, německy Schöne Künste, francouzsky Beaux-arts) je souhrnné označení pro takové umělecké projevy, které byly vytvořeny z důvodů estetických nebo konceptuálních. Nespadá sem tedy užité umění. Nejčastěji se pojem krásná umění používá pro označení vizuálních uměleckých děl nebo performancí, kam typicky spadají malba, sochařství, hudba, tanec, divadlo, architektura, fotografie, grafická díla. V užším slova smyslu se pojem krásná umění někdy vztahuje na umění výtvarné. Typické je používání výrazu krásná umění (fine arts) v tomto smyslu v anglickojazyčném prostředí. Z historického hlediska zahrnoval pojem krásná umění pouze malbu, sochařství, architekturu a rytectví. Výtvarné projevy doprovází člověka od úsvitu dějin. Potřeba umělecky se projevovat je v člověku velice silná a projevuje se i ve stavech extrémní nouze jako jsou válečné útrapy, vězení apod. Krásná umění jsou nesmírně silným komunikačním nástrojem a jsou také takto využívána. Tuto jejich funkci s oblibou využívala církev, šlechta i vládci jako odznak svého vlivu a moci. (cs)
Les belles arts o arts majors són arts que es desenvolupen principalment per un concepte estètic més que no pas per una aplicació pràctica. «Art» és sovint sinònim de Belles Arts o Arts Majors. Alguns opinen que avui dia el terme s'ha quedat obsolet, sobretot després de l'adveniment de les avantguardes del segle xx. La polèmica sobre què és art, com s'ha d'anomenar i què inclou comença amb Plató i Aristòtil i sembla que mai no ha estat possible concretar. (ca)
المصطلح ذاته ظهر في عام 1767 وأصله الفرنسي beaux arts الذي أصبح fine arts وتمت ترجمته حرفيا للغات العالم. ويتم الإشارة بهذا المصطلح إلى الفنون التي ترتبط بالجمال والحس المرهف اللازم لتذوقها. عند بدء استخدامه كان يستخدم في وصف عدد محدود من الفنون المرئية كالنحت والطباعة وبشكل أساسي الرسم. عند النظر إلي كليات الفنون الجميلة الموجودة في مصر كمثال، نجد أنها أقسام الديكور والعمارة والتصوير بشعبتيه الجداري والزيتي وقسم التصميمات المطبوعة وقسم النحت. فيما تعدّ مثلا في الدول الغربية العمارة ليست من ضمن الفنون الجميلة وتكون في أكاديمية متخصصة على الرغم من وجودها على قمة الفنون واعتبارها الفن الأول قبل المسرح، ولكنها تعدّ فنا تطبيقيا منه جميل. وتجدر بنا الإشارة هنا لتصنيف الفنون السبعة لكونه التصنيف الأكثر كمالاً في مجال تصنيفات الفنون. وصف الجمال في المصطلح لا يعتمد بالدرجة الأولى على جمال الشكل وإنما الغرض من عمله أو بمعني أدق صفاء مضمونه من أغراض أخرى غير الجمال ذاته. أي أننا بهذا التعريف نستبعد الأعمال الحرفية أو ما يطلق عليه فنون تطبيقية كالمنسوجات. يتم عادة وصف بعض الأشياء خارج مجال الفنون بهذا المصطلح عندما يتقن شخص ما هذا العمل فمثلا نستطيع القول «انتقل بيليه بكرة القدم إلى مستوى الفن الجميل».يستخدم المصطلح في يومنا الحاضر بشكل خاطئ لوصف أي نوع من الفنون كتأكيد علي الجمال والجودة. ويظهر حالياً في الأوساط العالمية فن جديد من الفنون الجمالية يعتمد على إظهار الإبداعات في تصميم المواقع، تحت شعارات كثيرة، ويعدّ فن تصميم المواقع الذي نتحدث عنه عنه يختلف عن صناعة أو مهنة تصميم المواقع المتعارف عليها، حيث أن تصميم مواقع الويب كصناعة تعتمد على أدوات تصميم محدده مثل فرونت بيج وغيرها، أما ما نتحدث عنه هنا فهو نوع جديد من تصميم المواقع والشعارات يعتمد على التصاميم التي تبنى على ترتيب مجموعة من النقاط الملونه في شيفرة HTML لتشكل بذلك رسمة رائعة وكأنها حقيقة، فن تصميم المواقع هذا فن حديث جدا ظهر في بدايات العام 2004 وما زال محدود الانتشار. (ar)
Στις ευρωπαϊκές ακαδημαϊκές παραδόσεις, καλή τέχνη είναι η τέχνη που αναπτύσσεται κυρίως για την αισθητική ή την ομορφιά, η οποία ξεχωρίζει από την εφαρμοσμένη τέχνη η οποία πρέπει επίσης να εξυπηρετεί κάποια πρακτική λειτουργία, όπως η αγγειοπλαστική ή τα περισσότερα μεταλλικά έργα. Ιστορικά, οι πέντε μεγάλες καλές τέχνες ήταν η ζωγραφική, η γλυπτική, η αρχιτεκτονική, η μουσική και η ποίηση καθώς και τέχνες του θεάματος, συμπεριλαμβανομένου του θεάτρου και του χορού. Σήμερα, οι καλές τέχνες περιλαμβάνουν συνήθως επιπλέον μορφές, όπως ο κινηματογράφος, η φωτογραφία, η παραγωγή / επεξεργασία βίντεο, η σχεδίαση, η χαρακτική και άλλες. Ένας ορισμός της καλής τέχνης είναι ότι: Η καλή τέχνη είναι «μια εικαστική τέχνη που θεωρείται ότι έχει δημιουργηθεί κυρίως για αισθητικούς και πνευματικούς σκοπούς και κρίνεται για την ομορφιά και τη σημασία της, συγκεκριμένα, τη ζωγραφική, τη γλυπτική, το σχέδιο, την ακουαρέλα, τα γραφικά και την αρχιτεκτονική» Με αυτή την έννοια, υπάρχουν εννοιολογικές διαφορές μεταξύ των καλών τεχνών και των εφαρμοσμένων τεχνών. Όπως αντιλήφθηκε αρχικά και όπως κατανοήθηκε για μεγάλο μέρος της σύγχρονης εποχής, η αντίληψη των αισθητικών ιδιοτήτων απαιτούσε μια εκλεπτυσμένη κρίση που συνήθως αναφέρεται ως καλό γούστο, η οποία διαφοροποίησε την τέχνη από τη λαϊκή τέχνη και την ψυχαγωγία. Η λέξη "καλή" δεν υποδηλώνει τόσο την ποιότητα του εν λόγω έργου τέχνης, αλλά την καθαρότητα του επιστημονικού κλάδου σύμφωνα με τους παραδοσιακούς κανόνες της Δυτικής Ευρώπης. Αυτός ο ορισμός αποκλείει αρχικά τις εφαρμοσμένες ή διακοσμητικές τέχνες και τα προϊόντα που θεωρούνταν βιοτεχνίες. Στη σύγχρονη πρακτική αυτές οι διακρίσεις και οι περιορισμοί έχουν καταστεί ουσιαστικά χωρίς νόημα, δεδομένου ότι η έννοια ή η πρόθεση του καλλιτέχνη δίνεται σε υπεροχή, ανεξάρτητα από τα μέσα μέσω των οποίων εκφράζεται αυτός. (el)
Arto > Belartoj La belartoj estas nocio tradicie aplikata al kampoj de la homa agado, kiun oni konsideras arto en estetika senco, do arto kiu celas ĉefe al beleco. Kontraste al tio la metiartoj, la metioj, servas al praktika celo. Ekzemple ekspoziciita tekruĉo, kiu ne funkcias estas belartaĵo, sed tekruĉo servanta kiel ujo por teo estas metiaĵo. En klasika Eŭropo, dum la 18-a jarcento, validis la listo de ses belartoj, nome: arkitekturo, skulptarto, pentrado, muziko, gravuro kaj desegnado. Pli modernaj inventaĵoj pretendis je sekvaj lokoj en la listo: fotografio volis esti la sepa belarto, kino la oka belarto, kaj tiel plu... Jam siatempe la listo ĉiuokaze malagnoskis multajn artojn, kiuj zorgas pri belo. Certe en orientaziaj landoj oni pli volonte enkalkulus belskribon ol gravuron. Kaj en Eŭropo mem, tiu listo silentis pri artoj rigardataj kiel duarangaj ekzemple teatro, teksarto, meblarto... (eo)
In European academic traditions, fine art is developed primarily for aesthetics or creative expression, distinguishing it from decorative art or applied art, which also has to serve some practical function, such as pottery or most metalwork. In the aesthetic theories developed in the Italian Renaissance, the highest art was that which allowed the full expression and display of the artist's imagination, unrestricted by any of the practical considerations involved in, say, making and decorating a teapot. It was also considered important that making the artwork did not involve dividing the work between different individuals with specialized skills, as might be necessary with a piece of furniture, for example. Even within the fine arts, there was a hierarchy of genres based on the amount of creative imagination required, with history painting placed higher than still life. Historically, the five main fine arts were painting, sculpture, architecture, music, and poetry, with performing arts including theatre and dance. In practice, outside education, the concept is typically only applied to the visual arts. The old master print and drawing were included as related forms to painting, just as prose forms of literature were to poetry. Today, the range of what would be considered fine arts (in so far as the term remains in use) commonly includes additional modern forms, such as film, photography, video production/editing, design, and conceptual art. One definition of fine art is "a visual art considered to have been created primarily for aesthetic and intellectual purposes and judged for its beauty and meaningfulness, specifically, painting, sculpture, drawing, watercolor, graphics, and architecture." In that sense, there are conceptual differences between the fine arts and the decorative arts or applied arts (these two terms covering largely the same media). As far as the consumer of the art was concerned, the perception of aesthetic qualities required a refined judgment usually referred to as having good taste, which differentiated fine art from popular art and entertainment. The word "fine" does not so much denote the quality of the artwork in question, but the purity of the discipline according to traditional Western European canons. Except in the case of architecture, where a practical utility was accepted, this definition originally excluded the "useful" applied or decorative arts, and the products of what were regarded as crafts. In contemporary practice, these distinctions and restrictions have become essentially meaningless, as the concept or intention of the artist is given primacy, regardless of the means through which this is expressed. The term is typically only used for Western art from the Renaissance onwards, although similar genre distinctions can apply to the art of other cultures, especially those of East Asia. The set of "fine arts" are sometimes also called the "major arts", with "minor arts" equating to the decorative arts. This would typically be for medieval and ancient art. (en)
Mendebaldeko Europako tradizio akademikoan, arte ederra (baita pluralean ere, arte ederrak) helburu estetikoa duen adierazpide artistikoa da. kontrajartzen zaio, azken horrek funtzio praktikoren bat baitu, estetikoaz gain. Historikoki bost arte eder nagusi izan dira: margolaritza, eskultura, arkitektura, musika eta olerkigintza. Horiei arte eszenikoak ere gehitzen zaizkio, besteak beste antzerkigintza eta dantza. Gaur egun beste hainbat esparrutako formak ere arte ederren kontzeptuan sartzen dira: zinemagintza, argazkigintza, arte kontzeptuala eta . (eu)
El término bellas artes se popularizó en el siglo XVII para referirse a las principales artes y buen uso de la técnica. El primer libro que se conoce que las clasifica es Les Beaux-Arts réduits à un même principe (Las bellas artes, 1746) de Charles Batteux, quien pretendió unificar las numerosas teorías sobre belleza y gusto que existían en esa época. Batteux incluyó en las bellas artes originalmente a la danza, la escultura, la música, la pintura y la poesía; y se añadió posteriormente la elocuencia. Con el tiempo, la lista sufriría cambios según los distintos autores que añadirían o quitarían artes a esta lista (se eliminó la elocuencia). En 1911, Ricciotto Canudo es el primer teórico del cine en calificar a este como el séptimo arte, en su ensayo "Manifiesto de las Siete Artes", que se publicó en 1914. También por la evolución histórica del término, es habitual que el uso de bellas artes se asocie, en instituciones educativas y en museos de bellas artes, casi exclusivamente a las artes plásticas o artes visuales. En este sentido, la palabra arte también es muchas veces sinónimo de artes visuales, al emplearse en términos como galería de arte. (es)
Les beaux-arts sont dans la tradition académique occidentale un ensemble de disciplines artistiques. Ils incluent historiquement le dessin, la peinture, la sculpture, l'architecture, la musique, la poésie, le théâtre et la danse. S'ils concernent initialement les arts plastiques « visant à l'expression sensible du beau », le terme de beaux-arts est employé pour des disciplines diverses selon les pays et les cultures. (fr)
Dearcealaíona * Ceirmeacht * Péintéireacht * * Opera * * Dealbhóireacht * Amharclann (ga)
Seni murni adalah seni yang dikembangkan untuk dinikmati keindahannya. Seni murni mengutamakan sifat estetikanya dibandingkan kegunaannya dalam kehidupan sehari-hari. Sebagai contoh adalah lukisan, kaligrafi, dan patung. Berbeda dengan seni terapan, seni murni tidak untuk dimanfaatkan sebagai alat bantu lain. Yang dimanfaatkan pada seni ini adalah nilai keindahannya. Menurut sejarah, 5 seni murni terbesar adalah lukisan, patung, arsitektur, musik dan puisi dengan seni seni minor termasuk drama dan tari. akhir-akhir ini, Seni Murni biasanya termasuk bentuk seni visual dan seni perform. bagaimanapun, dalam beberapa lembaga-lembaga belajar atau musium seni murni. Seni murni sering dikaitkan dengan bentuk seni visual. (in)
Con l'espressione belle arti si indica ogni forma d'arte sviluppata principalmente con scopi estetici e concettualmente distinti dalla utilità. Tale forma d'arte è solitamente espressa nella produzione di manufatti artistici utilizzando forme di arte visiva, arti figurative e forme di arte scenica o arte teatrale.Tradizionalmente le principali belle arti sono considerate sette: 1. * Architettura 2. * Musica 3. * Pittura 4. * Scultura 5. * Poesia 6. * Danza 7. * Recitazione (comprendente cinema e teatro) Le scuole, gli istituti e le altre organizzazioni sono solite utilizzare il termine belle per indicare la prospettiva tradizionale relativa alle forme d'arte, di norma implicando un'associazione con i termini di arte classica ed arte accademica. In particolare per belle arti si intende un lavoro per produrre un'opera che sia la sintesi e la sinergia di tecnica e qualità. Entrambi gli elementi di tecnica e qualità devono essere conformi a standard professionali ed artistici, gli elementi si compensano con la creatività individuale. Si contrappongono all'arte commerciale in quanto rivendicano l'unicità dell'arte. (it)
미술(美術)은 공간적 또는 시각적 아름다움을 표현하는 예술로 공간예술 · 조형예술 등으로 불린다. 시각적(視覺的) 방법 또는 조형적(造形的)인 방법으로 사람의 감정이나 뜻을 나타내는 예술의 한 종류라고 말할 수 있다. 미술이라는 용어는 미(美)를 재현 또는 표현하는 것을 목표로 하는 여러 재주 또는 기예를 뜻한다. 미술은 주로 사용하는 도구와 표현하는 방법에 따라 장르를 나눈다. 판화를 포함한 회화, 조각이 전통적이고, 대표적인 미술의 장르지만 현대에 들어와서 그 영역이 아니라 한층 넓어져, 물리적인 재료를 특정 장소에 설치하여 미술가의 뜻을 전하고자 하는 , 백남준 등 다양한 작가들이 새로운 뉴미디어 매체를 통해 선보이는 비디오 아트, 마르쉘 뒤샹 이후 등장한, 개념 자체가 결과물이 되는 개념미술, 특정 풍경이나 장소를 대상으로 하는 장소특정적 대지미술 등이 새로이 이 영역에 추가되었다. 이 외에도 새로운 매체와 소재가 발견됨에 따라 미술의 영역은 계속 늘어나고 있다. 미술이란 무엇이냐는 것을 알기 위하여 기초 지식인 여러 가지 사항이 다음에 이야기 되어야만 된다. 기초 지식이란 미술 작품의 성립, 표현과 환경, 표현과 사람, 표현과 연령, 표현의 태도·양식 등에 걸친 것이다. (ko)
ファインアート（英語:fine art）、ファインアーツ(fine arts)は、芸術的価値を専らにする活動や作品を指す概念。日本語の芸術とほぼ同義であるが、とくに応用芸術、大衆芸術と区別して純粋芸術を意味する場合に使われる。芸術の中でも美術について使われることが多く、この場合、応用美術に対して純粋美術とも。ファインアートは、ハイカルチャーを構成する一部分である。ハイアート(high art)はファインアートとほぼ同義だが、ファインアートは応用芸術との対比で、ハイアートは大衆芸術との対比で使われることが多い。 1911年のブリタニカ百科事典第11版は、ファインアートの5大領域を建築、彫刻、絵画、音楽、詩（Poetry）とし、補助的領域としてダンスと演劇をあげている。美術分野の代表的なファインアートは絵画、彫刻であり、これに対するイラストレーションやデザイン、工芸と峻別されるが、20世紀最後の四半期以降、その領域は互いに浸透し、区分は曖昧なものになりつつある。 (ja)
De term schone kunsten of vrije kunsten heeft betrekking op elke kunstvorm die uitsluitend dient voor de opwekking van esthetisch genoegen of om een kunstzinnig idee tot uitdrukking te brengen. Schone kunsten dienen dus niet het economisch nut of gebruiksgemak in tegenstelling tot de toegepaste kunst. Het begrip schone kunsten heeft vooral betrekking op de beeldende kunsten en de podiumkunsten zoals schilderen, dansen, beeldhouwen, theater, architectuur, fotografie en op bepaalde toepassingen van de druktechniek. Scholen, instituten en andere organisaties gebruiken de term vaak als aanwijzing voor een traditionele manier van kunstvervaardiging, zoals bij klassieke of academische kunst. Er ontstaat soms verwarring wanneer mensen over schone kunsten spreken, terwijl podiumkunsten worden bedoeld. Het woord 'schone' slaat niet op de kwaliteit van de kunst maar op de discipline. De definitie van schone kunsten sluit alle beeldende kunst uit die kan worden gezien als handwerk, ambacht of toegepaste kunst. Dat schone kunsten worden gezien als iets dat losstaat van toegepaste kunst is mede het gevolg van een conflict in het Verenigd Koninkrijk tussen de aanhangers van de Arts-and-craftsbeweging, waaronder William Morris, en de eerste modernisten, waaronder Virginia Woolf en de Bloomsbury Group. (nl)
De sköna konsterna, ibland skön konst, skönkonst, även fri konst, avser - i kontrast till brukskonst - traditionellt de konstnärliga uttryck vars främsta inriktning är estetiska eller därmed förenliga värden, varav följande fem konster brukar inräknas: * De bildande konsterna: * Måleri * Skulptur * Arkitektur * De ljudande konsterna: * Poesi * Musik Den traditionella definitionen exkluderar andra konstarter som av vissa senare kommit att räknas som skönkonst. Till exempel: * Prosa * Teater * Dans * Film * Fotografi * Tecknade serier (sv)
Изя́щные иску́сства (фр. les beaux arts, от лат. bonae artes; нем. feine Künste или schöne Künste) — термин для обобщённого обозначения некоторых видов искусства — изобразительного искусства и архитектуры, музыки, поэзии, театра и искусства танца. Термин bonae artes известен в Европе, по меньше мере, с конца XVI века. Впервые был закреплён Шарлем Батё во второй половине XVIII века за жанрами и видами искусств, которые с эстетической точки зрения были ориентированы на создание красоты в отличие от декоративно-прикладных искусств. Традиционно изящные искусства противопоставляются так называемым механическим искусствам (artes mechanicae). Во Франции в эпоху короля Людовика XIV, в 1648 году стараниями кардинала Мазарини учреждается Королевская академия живописи и скульптуры. В 1671 году министр финансов Франции Жан-Батист Кольбер и архитектор Франсуа Блондель основали Королевскую академию архитектуры. В 1863 году Наполеон III даровал ей независимость от государства, и она слилась с другими академиями, в результате чего образовалась Школа изящных искусств. В России по западноевропейской академической традиции «высокие жанры» живописи (исторический и портретный) также именовали «изящными искусствами». Остальные жанры были объявлены «низшими». Архитектуру, несмотря на её бифункциональную природу, по причине её социального значения, также причисляли к изящным видам искусства. Так образовалась триада «изящных художеств», закреплённая академическим каноном: живопись, ваяние и зодчество. Императорская Академия художеств, учреждённая указом императрицы Елизаветы Петровны от 7 ноября 1757 года в Москве, а позднее в Санкт-Петербурге, так и называлась: «Академия трёх знатнейших (изящных) художеств». Школа ориентировалась на классические искусства и архитектуру, поэтому программа обучения включала живопись, скульптуру и архитектуру. С образованием Школы также произошло разделение между архитектурой и практическим строительным ремеслом — при этом последнее преподавалось в Национальной школе мостов и дорог, а также в Политехнической школе, которая и по сей день остаётся одним из крупнейших технических учебных заведений мира. (ru)
Витончені мистецтва (фр. les beaux arts,нім. feine Künste або schöne Künste) — загальний термін для позначення таких видів мистецтва як живопис, скульптура, архітектура, музика. Процес виділення витончених мистецтв почався в епоху пізнього Відродження. Вперше був закріплений у другій половині XVIII століття за жанрами та видами мистецтв, які з естетичної точки зору були орієнтовані на створення краси. Традиційно це поняття протиставляється так званим «механічним» мистецтвам (ремеслам), виведеному Іммануїлом Кантом. Той припустив, що прояви мистецтва можна поділити на ті, які існують для задоволення як такого, для приємного проводження часу (жарти, сміх, сервірування столу, застільна музика, кумедна річ, ігри), і на витончені мистецтва, які сприяють «культурі здібностей душі для спілкування між людьми». Він вважав, що на відміну від ремесла предмет витончених мистецтв повинен здаватися вільним від «усякої примусовості довільних правил» і може прекрасно описати речі, «які в природі потворні або огидні»; форма предмета витончених мистецтв гармоніює із задумом і дає можливість не ущемити свободу його польоту. За характеристикою Іммануїла Канта існувало 3 прояви витончених мистецтв: 1. * словесне (красномовство, поезія); 2. * образотворче (пластика, що складається зі скульптури та архітектури, живопис (і не тільки прекрасне зображення природи, а й витонченої компонування продуктів природи або декоративних рослин, а також прикрас інтер'єру і людини)); 3. * гра відчуттів (музика, прояви краси). 1671 року тодішній міністр фінансів Франції Жан-Батист Кольбер і архітектор Франсуа Блондель заснували Королівську академію архітектури; 1864 року Наполеон III подарував їй незалежність від держави, і вона злилася з іншими академіями, внаслідок чого утворилася Школа витончених мистецтв. Школа орієнтувалася на класичні мистецтва й архітектуру, тому програма навчання включала живопис, скульптуру й архітектуру. З утворенням Школи також відбувся поділ між архітектурою та практичним будівельним ремеслом — при цьому останнє викладалося в Національній школі мостів і доріг, а також в Політехнічній школі, яка і до цього дня залишається одним з найбільших технічних навчальних закладів світу. 1754 року була створена Данська королівська академія витончених мистецтв. Її студенти вивчають теоретичне та практичне мистецтво, а головними предметами є живопис, скульптура, мистецтвознавство. Наразі дослідники вважають, що художнє життя сучасності не схоже на класичне буття витончених мистецтв, а тому і поняття це старіє. Водночас у всьому світі продовжують існувати академії витончених мистецтв. І там, де вони втрачають свою специфіку, посилюється небезпека знецінення високого мистецтва й розмивання художніх цінностей у світі, де нас оточують комфортні речі й продукти техніки. (uk)
Em sentido estrito, a expressão belas-artes se refere às artes plásticas. Já em sentido amplo, "belas-artes" se refere ao conjunto formado por arquitetura, pintura, escultura, música, dança e teatro e literatura. O conceito também pode se referir a uma estilização expressiva de cores e modos. (pt)
美術（英語：fine art）是指讓人直接在視覺上獲得美感的藝術，主要指繪畫和雕塑，也可以指工藝美術和建築藝術，現代還可以指攝影和與藝術有關的設計，是各種視覺藝術的總稱。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:url

rdfs:comment

Les belles arts o arts majors són arts que es desenvolupen principalment per un concepte estètic més que no pas per una aplicació pràctica. «Art» és sovint sinònim de Belles Arts o Arts Majors. Alguns opinen que avui dia el terme s'ha quedat obsolet, sobretot després de l'adveniment de les avantguardes del segle xx. La polèmica sobre què és art, com s'ha d'anomenar i què inclou comença amb Plató i Aristòtil i sembla que mai no ha estat possible concretar. (ca)
Mendebaldeko Europako tradizio akademikoan, arte ederra (baita pluralean ere, arte ederrak) helburu estetikoa duen adierazpide artistikoa da. kontrajartzen zaio, azken horrek funtzio praktikoren bat baitu, estetikoaz gain. Historikoki bost arte eder nagusi izan dira: margolaritza, eskultura, arkitektura, musika eta olerkigintza. Horiei arte eszenikoak ere gehitzen zaizkio, besteak beste antzerkigintza eta dantza. Gaur egun beste hainbat esparrutako formak ere arte ederren kontzeptuan sartzen dira: zinemagintza, argazkigintza, arte kontzeptuala eta . (eu)
Les beaux-arts sont dans la tradition académique occidentale un ensemble de disciplines artistiques. Ils incluent historiquement le dessin, la peinture, la sculpture, l'architecture, la musique, la poésie, le théâtre et la danse. S'ils concernent initialement les arts plastiques « visant à l'expression sensible du beau », le terme de beaux-arts est employé pour des disciplines diverses selon les pays et les cultures. (fr)
Dearcealaíona * Ceirmeacht * Péintéireacht * * Opera * * Dealbhóireacht * Amharclann (ga)
Seni murni adalah seni yang dikembangkan untuk dinikmati keindahannya. Seni murni mengutamakan sifat estetikanya dibandingkan kegunaannya dalam kehidupan sehari-hari. Sebagai contoh adalah lukisan, kaligrafi, dan patung. Berbeda dengan seni terapan, seni murni tidak untuk dimanfaatkan sebagai alat bantu lain. Yang dimanfaatkan pada seni ini adalah nilai keindahannya. Menurut sejarah, 5 seni murni terbesar adalah lukisan, patung, arsitektur, musik dan puisi dengan seni seni minor termasuk drama dan tari. akhir-akhir ini, Seni Murni biasanya termasuk bentuk seni visual dan seni perform. bagaimanapun, dalam beberapa lembaga-lembaga belajar atau musium seni murni. Seni murni sering dikaitkan dengan bentuk seni visual. (in)
ファインアート（英語:fine art）、ファインアーツ(fine arts)は、芸術的価値を専らにする活動や作品を指す概念。日本語の芸術とほぼ同義であるが、とくに応用芸術、大衆芸術と区別して純粋芸術を意味する場合に使われる。芸術の中でも美術について使われることが多く、この場合、応用美術に対して純粋美術とも。ファインアートは、ハイカルチャーを構成する一部分である。ハイアート(high art)はファインアートとほぼ同義だが、ファインアートは応用芸術との対比で、ハイアートは大衆芸術との対比で使われることが多い。 1911年のブリタニカ百科事典第11版は、ファインアートの5大領域を建築、彫刻、絵画、音楽、詩（Poetry）とし、補助的領域としてダンスと演劇をあげている。美術分野の代表的なファインアートは絵画、彫刻であり、これに対するイラストレーションやデザイン、工芸と峻別されるが、20世紀最後の四半期以降、その領域は互いに浸透し、区分は曖昧なものになりつつある。 (ja)
De sköna konsterna, ibland skön konst, skönkonst, även fri konst, avser - i kontrast till brukskonst - traditionellt de konstnärliga uttryck vars främsta inriktning är estetiska eller därmed förenliga värden, varav följande fem konster brukar inräknas: * De bildande konsterna: * Måleri * Skulptur * Arkitektur * De ljudande konsterna: * Poesi * Musik Den traditionella definitionen exkluderar andra konstarter som av vissa senare kommit att räknas som skönkonst. Till exempel: * Prosa * Teater * Dans * Film * Fotografi * Tecknade serier (sv)
Em sentido estrito, a expressão belas-artes se refere às artes plásticas. Já em sentido amplo, "belas-artes" se refere ao conjunto formado por arquitetura, pintura, escultura, música, dança e teatro e literatura. O conceito também pode se referir a uma estilização expressiva de cores e modos. (pt)
美術（英語：fine art）是指讓人直接在視覺上獲得美感的藝術，主要指繪畫和雕塑，也可以指工藝美術和建築藝術，現代還可以指攝影和與藝術有關的設計，是各種視覺藝術的總稱。 (zh)
المصطلح ذاته ظهر في عام 1767 وأصله الفرنسي beaux arts الذي أصبح fine arts وتمت ترجمته حرفيا للغات العالم. ويتم الإشارة بهذا المصطلح إلى الفنون التي ترتبط بالجمال والحس المرهف اللازم لتذوقها. عند بدء استخدامه كان يستخدم في وصف عدد محدود من الفنون المرئية كالنحت والطباعة وبشكل أساسي الرسم. عند النظر إلي كليات الفنون الجميلة الموجودة في مصر كمثال، نجد أنها أقسام الديكور والعمارة والتصوير بشعبتيه الجداري والزيتي وقسم التصميمات المطبوعة وقسم النحت. فيما تعدّ مثلا في الدول الغربية العمارة ليست من ضمن الفنون الجميلة وتكون في أكاديمية متخصصة على الرغم من وجودها على قمة الفنون واعتبارها الفن الأول قبل المسرح، ولكنها تعدّ فنا تطبيقيا منه جميل. وتجدر بنا الإشارة هنا لتصنيف الفنون السبعة لكونه التصنيف الأكثر كمالاً في مجال تصنيفات الفنون. وصف الجمال في المصطلح لا يعتمد بالدرجة الأولى على جمال الشكل وإ (ar)
Krásná umění (anglicky Fine arts, německy Schöne Künste, francouzsky Beaux-arts) je souhrnné označení pro takové umělecké projevy, které byly vytvořeny z důvodů estetických nebo konceptuálních. Nespadá sem tedy užité umění. Nejčastěji se pojem krásná umění používá pro označení vizuálních uměleckých děl nebo performancí, kam typicky spadají malba, sochařství, hudba, tanec, divadlo, architektura, fotografie, grafická díla. V užším slova smyslu se pojem krásná umění někdy vztahuje na umění výtvarné. Typické je používání výrazu krásná umění (fine arts) v tomto smyslu v anglickojazyčném prostředí. (cs)
Στις ευρωπαϊκές ακαδημαϊκές παραδόσεις, καλή τέχνη είναι η τέχνη που αναπτύσσεται κυρίως για την αισθητική ή την ομορφιά, η οποία ξεχωρίζει από την εφαρμοσμένη τέχνη η οποία πρέπει επίσης να εξυπηρετεί κάποια πρακτική λειτουργία, όπως η αγγειοπλαστική ή τα περισσότερα μεταλλικά έργα. (el)
Arto > Belartoj La belartoj estas nocio tradicie aplikata al kampoj de la homa agado, kiun oni konsideras arto en estetika senco, do arto kiu celas ĉefe al beleco. Kontraste al tio la metiartoj, la metioj, servas al praktika celo. Ekzemple ekspoziciita tekruĉo, kiu ne funkcias estas belartaĵo, sed tekruĉo servanta kiel ujo por teo estas metiaĵo. (eo)
In European academic traditions, fine art is developed primarily for aesthetics or creative expression, distinguishing it from decorative art or applied art, which also has to serve some practical function, such as pottery or most metalwork. In the aesthetic theories developed in the Italian Renaissance, the highest art was that which allowed the full expression and display of the artist's imagination, unrestricted by any of the practical considerations involved in, say, making and decorating a teapot. It was also considered important that making the artwork did not involve dividing the work between different individuals with specialized skills, as might be necessary with a piece of furniture, for example. Even within the fine arts, there was a hierarchy of genres based on the amount of cr (en)
El término bellas artes se popularizó en el siglo XVII para referirse a las principales artes y buen uso de la técnica. El primer libro que se conoce que las clasifica es Les Beaux-Arts réduits à un même principe (Las bellas artes, 1746) de Charles Batteux, quien pretendió unificar las numerosas teorías sobre belleza y gusto que existían en esa época. Batteux incluyó en las bellas artes originalmente a la danza, la escultura, la música, la pintura y la poesía; y se añadió posteriormente la elocuencia. (es)
Con l'espressione belle arti si indica ogni forma d'arte sviluppata principalmente con scopi estetici e concettualmente distinti dalla utilità. Tale forma d'arte è solitamente espressa nella produzione di manufatti artistici utilizzando forme di arte visiva, arti figurative e forme di arte scenica o arte teatrale.Tradizionalmente le principali belle arti sono considerate sette: 1. * Architettura 2. * Musica 3. * Pittura 4. * Scultura 5. * Poesia 6. * Danza 7. * Recitazione (comprendente cinema e teatro) (it)
미술(美術)은 공간적 또는 시각적 아름다움을 표현하는 예술로 공간예술 · 조형예술 등으로 불린다. 시각적(視覺的) 방법 또는 조형적(造形的)인 방법으로 사람의 감정이나 뜻을 나타내는 예술의 한 종류라고 말할 수 있다. 미술이라는 용어는 미(美)를 재현 또는 표현하는 것을 목표로 하는 여러 재주 또는 기예를 뜻한다. 미술은 주로 사용하는 도구와 표현하는 방법에 따라 장르를 나눈다. 판화를 포함한 회화, 조각이 전통적이고, 대표적인 미술의 장르지만 현대에 들어와서 그 영역이 아니라 한층 넓어져, 물리적인 재료를 특정 장소에 설치하여 미술가의 뜻을 전하고자 하는 , 백남준 등 다양한 작가들이 새로운 뉴미디어 매체를 통해 선보이는 비디오 아트, 마르쉘 뒤샹 이후 등장한, 개념 자체가 결과물이 되는 개념미술, 특정 풍경이나 장소를 대상으로 하는 장소특정적 대지미술 등이 새로이 이 영역에 추가되었다. 이 외에도 새로운 매체와 소재가 발견됨에 따라 미술의 영역은 계속 늘어나고 있다. (ko)
De term schone kunsten of vrije kunsten heeft betrekking op elke kunstvorm die uitsluitend dient voor de opwekking van esthetisch genoegen of om een kunstzinnig idee tot uitdrukking te brengen. Schone kunsten dienen dus niet het economisch nut of gebruiksgemak in tegenstelling tot de toegepaste kunst. Het begrip schone kunsten heeft vooral betrekking op de beeldende kunsten en de podiumkunsten zoals schilderen, dansen, beeldhouwen, theater, architectuur, fotografie en op bepaalde toepassingen van de druktechniek. (nl)
Изя́щные иску́сства (фр. les beaux arts, от лат. bonae artes; нем. feine Künste или schöne Künste) — термин для обобщённого обозначения некоторых видов искусства — изобразительного искусства и архитектуры, музыки, поэзии, театра и искусства танца. Термин bonae artes известен в Европе, по меньше мере, с конца XVI века. Впервые был закреплён Шарлем Батё во второй половине XVIII века за жанрами и видами искусств, которые с эстетической точки зрения были ориентированы на создание красоты в отличие от декоративно-прикладных искусств. Традиционно изящные искусства противопоставляются так называемым механическим искусствам (artes mechanicae). (ru)
Витончені мистецтва (фр. les beaux arts,нім. feine Künste або schöne Künste) — загальний термін для позначення таких видів мистецтва як живопис, скульптура, архітектура, музика. Процес виділення витончених мистецтв почався в епоху пізнього Відродження. Вперше був закріплений у другій половині XVIII століття за жанрами та видами мистецтв, які з естетичної точки зору були орієнтовані на створення краси. Традиційно це поняття протиставляється так званим «механічним» мистецтвам (ремеслам), виведеному Іммануїлом Кантом. Той припустив, що прояви мистецтва можна поділити на ті, які існують для задоволення як такого, для приємного проводження часу (жарти, сміх, сервірування столу, застільна музика, кумедна річ, ігри), і на витончені мистецтва, які сприяють «культурі здібностей душі для спілкуванн (uk)

rdfs:label

Fine art (en)
فنون جميلة (ar)
Belles arts (ca)
Krásná umění (cs)
Καλές τέχνες (el)
Belartoj (eo)
Bellas artes (es)
Arte eder (eu)
Míndána (ga)
Beaux-arts (disciplines) (fr)
Seni murni (in)
Belle arti (it)
ファインアート (ja)
미술 (ko)
Schone kunsten (nl)
Belas artes (pt)
Изящные искусства (ru)
Вишукані мистецтва (uk)
De sköna konsterna (sv)
美術 (zh)

owl:sameAs

foaf:depiction

is dbo:field of

is dbo:wikiPageWikiLink of