Haakon VII of Norway (original) (raw)

dbo:abstract

هوكون السابع (بالنرويجية: Haakon VII‏) لفظ نرويجي: [ho̞:kɔ̞̈n]؛ (3 أغسطس 1872 – 21 سبتمبر 1957) عُرف باسم كارل أمير الدنمارك حتى عام 1905، كان ملك النرويج الأول بعد حل الاتحاد بين السويد والنرويج. يعتبر أحد أعظم النرويجيين في القرن العشرين، ويحظى بمكانة خاصة لشجاعته أثناء الغزو الألماني. توفي في 21 سبتمبر 1957 عن عمر ناهز 85 بعد أن حكم لمدة تقارب 52 عاماً. تزوّج الأمير كارل ابنة عمته الأميرة مود أميرة ويلز في قصر بكنغهام في 22 يوليو 1896، وهي الابنة الصغرى للملك إدوارد السابع ملك المملكة المتحدة (لاحقاً) وزوجته ألكسندرا أميرة الدنمارك. وُلد ابنهما - ولي العهد - الأمير ألكسندر في 2 يوليو 1903، والذي أصبح لاحقاً الملك أولاف الخامس ملك النرويج. الابن الثاني لملك الدنمارك المستقبلي فريدريك الثامن ولويزا من السويد، تعلم الأمير كارل في الأكاديمية البحرية الدنماركية الملكية وعمل في البحرية الدنماركية الملكية. بعد حل الاتحاد بين السويد والنرويج عام 1905، عُرض على الأمير كارل منصب ملك النرويج. بعد استفتاء نوفمبر، قبل بالعرض وانتُخب ملكًا للنرويج من قبل البرلمان النرويجي. اتَّخذ الاسم النوردي القديم هوكون واعتلى العرش باسم هوكون السابع، وأصبح أول ملك نرويجي مستقل منذ عام 1387. غزت ألمانيا النرويج في أبريل 1940. رفض هوكون المطالب الألمانية لإعطاء الشرعية للحكومة العميلة لنظام كفيشلينغ ورفض التخلي عن العرش بعد ذهابه إلى المنفى في بريطانيا العظمى. كذلك، لعب دورًا محوريًا في توحيد الأمة النرويجية في مقاومتها للاحتلال اللاحق لمدة خمس سنوات خلال الحرب العالمية الثانية. عاد إلى النرويج في يونيو 1945 بعد هزيمة ألمانيا. أصبحَ ملك النرويج عندما كان جده كريستيان التاسع ما زال يحكم في الدنمارك، وقبل أن يصبح والده وشقيقه الأكبر ملكين للدنمارك. رأى والده خلال حكمه، شقيقه الأكبر كرستيان العاشر، وابن أخيه فريدريك التاسع يعتلون عرش الدنمارك، في الأعوام 1906، 1912، و1947 على التوالي. توفي هوكون عن عمر يناهز 85 عامًا في سبتمبر 1957، بعد أن حكم لحوالي 52 سنة. خَلَفه ابنه الوحيد، الذي اعتلى العرش باسم أولاف الخامس. (ar)
Haakon VII. neboli Håkon VII. (3. srpna 1872 Charlottenlund, Dánsko – 21. září 1957 Oslo, Norsko) byl první norský král od znovuobnovení nezávislosti Norska v roce 1905 a zároveň také poslední norský král, který byl korunován (v roce 1908 byly korunovace parlamentem zrušeny). (cs)
Haakon VII de Noruega (Palau de Charlottenlund 1872 – Oslo 1957). Primer rei de Noruega després de la dissolució de la Unió Reial que l'unia a través de la monarquia amb Suècia. (ca)
Ο Χάακον Ζ´ (Haakon VII), γεννημένος Πρίγκιπας Κάρολος της Δανίας (3 Αυγούστου 1872 - 21 Σεπτεμβρίου 1957) ήταν ο Βασιλιάς της Νορβηγίας από το 1905 μέχρι το θάνατό του το 1957. Αρχικά Δανός πρίγκιπας, γεννήθηκε στην Κοπεγχάγη ως γιος του μετέπειτα Φρειδερίκου Η΄ της Δανίας και της Λουίζας της Σουηδίας. Ο Πρίγκιπας Κάρολος εκπαιδεύτηκε στη Βασιλική Ναυτική Ακαδημία της Δανίας και υπηρέτησε στο Βασιλικό Ναυτικό της Δανίας. Μετά τη διάλυση της ένωσης μεταξύ Σουηδίας και Νορβηγίας το 1905 του προσφέρθηκε το νορβηγικό στέμμα. Μετά από δημοψήφισμα το Νοέμβριο αποδέχθηκε την προσφορά και εκλέχθηκε επίσημα Βασιλιάς της Νορβηγίας από το Storting. Πήρε το Αρχαίο Νορδικό όνομα Χάακον και ανέβηκε στο θρόνο ως Χάακον Ζ΄, όντας ο πρώτος ανεξάρτητος Νορβηγός μονάρχης από το 1387. Η Νορβηγία δέχθηκε την εισβολή της Ναζιστικής Γερμανίας τον Απρίλιο του 1940. Ο Χάακον απέρριψε το γερμανικό αίτημα για νομιμοποίηση της κυβέρνησης-μαριονέτας του καθεστώτος Κουίσλιγκ και αρνήθηκε να παραιτηθεί μετά την αυτοεξορία του στη Μεγάλη Βρετανία. Ως εκ τούτου έπαιξε καθοριστικό ρόλο στην ένωση του νορβηγικού έθνους στην αντίστασή του στην εισβολή και την επακόλουθη πενταετή κατοχή κατά το Β΄ Παγκόσμιο Πόλεμο. Επέστρεψε στη Νορβηγία τον Ιούνιο του 1945 μετά την ήττα της Γερμανίας. Έγινε Βασιλιάς της Νορβηγίας ενώ ο παππούς του Χριστιανός Θ΄ εξακολουθούσε να βασιλεύει στη Δανία και πριν ο πατέρας του και ο μεγαλύτερος αδελφός του γίνουν βασιλείς της Δανίας. Κατά τη διάρκεια της βασιλείας του είδε τον πατέρα του, το μεγαλύτερο αδερφό του Χριστιανός Ι΄ και τον ανιψιό του Φρειδερίκος Θ΄ να ανεβαίνουν στο θρόνο της Δανίας, το 1906, το 1912 και το 1947 αντίστοιχα. Ο Χάακον πέθανε σε ηλικία 85 ετών τον Σεπτέμβριο του 1957, αφού βασίλεψε για σχεδόν 52 χρόνια. Τον διαδέχθηκε ο μοναδικός γιος του, που ανέβηκε στο θρόνο ως Όλαφ Ε΄. (el)
Haakon VII. – gebürtig Prinz Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel von Dänemark und Island – (* 3. August 1872 auf Schloss Charlottenlund, Gentofte; † 21. September 1957 im Königlichen Schloss, Oslo) war ein dänischer Prinz aus dem Haus Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg. 1905 nahm er als Haakon VII. die Wahl zum König von Norwegen an und übte das Amt bis zu seinem Lebensende 1957 aus. Nach der Besetzung Norwegens durch die deutsche Wehrmacht im Jahr 1940 floh er ins Exil und avancierte dort zum Symbol des nationalen Widerstands gegen die deutsche Besatzung. Haakon ist Stammvater der aktuellen norwegischen Königsfamilie. (de)
Haakon la 7-a, norvege Haakon VII aŭ Håkon VII [hokon] (naskiĝis la 3-an de aŭgusto 1872, mortis la 21-an de septembro 1957) estis la reĝo de Norvegio de 1905 ĝis sia morto. Li estis frato de la dana reĝo Kristiano la 10-a. (eo)
Haakon VII de Noruega (conocido hasta 1905 como Carlos de Dinamarca; Copenhague, 3 de agosto de 1872-Oslo, 21 de septiembre de 1957) fue rey electo de Noruega desde 1905 hasta 1957. Era también príncipe de Dinamarca, fue el segundo hijo de los reyes daneses Federico VIII y Luisa de Suecia. Se convirtió por elección popular en el primer soberano de una Noruega independiente en más de quinientos años. Destacó por su vocación democrática y la defensa de la soberanía de su país durante la invasión alemana en la Segunda Guerra Mundial. Ante la adversidad, estableció un gobierno paralelo al de los nazis, primero en el norte y este de Noruega, y posteriormente en Inglaterra, convirtiéndose en un símbolo de la resistencia. (es)
Haakon VII.a Norvegiakoa, jaiotze izenez Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel (1872ko abuztuaren 3a, , Kopenhagetik hurbil - 1957ko irailaren 21a, Osloko Errege Jauregia, Oslo) 1905eko azaroaren 18tik 1957ko irailaren 21ra Norvegiako errege izan zen. Horretaz gain, jaiotzez Danimarka eta Islandiako printzea ere bazen. 500 urte igaro eta Norvegiak bere independentzia berreskuratu arte ezin izan zen erregerik hautatu ahal izan, independentzia lortu ondoren norvegiarrek ordurarte Danimarka eta Islandiako printzea zen Carl hautatu eta Haakon VII.a Norvegiakoa izenez izendatu zuten. Hortaz, Haakon VII.a Norvegiako aro modernoko lehenbiziko erregea izan zen. Bigarren Mundu Gerran alemaniarrek Norvegia okupatzean, Haakon VII.a Norvegiaren burujabetasuna eta demokraziaren alde egiteagatik nabarmendu zen. Hortaz, Norvegia okupatuan naziek ezarritako gobernuarekiko pareleloa zen beste norvegiar gobernu bat eratu zuen, lehenbiziko Norvegiaren iparraldean eta ondoren Ingalaterran. Honela erresistentziaren ikur bilakatuz. (eu)
Haakon VII (Norwegian pronunciation: [ˈhôːkʊn]; born Prince Carl of Denmark; 3 August 1872 – 21 September 1957) was the King of Norway from November 1905 until his death in September 1957. Originally a Danish prince, he was born in Copenhagen as the son of the future Frederick VIII of Denmark and Louise of Sweden. Prince Carl was educated at the Royal Danish Naval Academy and served in the Royal Danish Navy. After the 1905 dissolution of the union between Sweden and Norway, Prince Carl was offered the Norwegian crown. Following a November plebiscite, he accepted the offer and was formally elected King of Norway by the Storting. He took the Old Norse name Haakon and ascended to the throne as Haakon VII, becoming the first independent Norwegian monarch since 1387. As king, Haakon gained much sympathy from the Norwegian people. Although the Constitution of Norway vests the King with considerable executive powers, in practice Haakon confined himself to non-partisan roles without interfering in politics, a practice continued by his son and grandson. Norway was invaded by Nazi Germany in April 1940. Haakon rejected German demands to legitimise the Quisling regime's puppet government, and refused to abdicate after going into exile in Great Britain. As such, he played a pivotal role in uniting the Norwegian nation in its resistance to the invasion and the subsequent five-year-long occupation during the Second World War. He returned to Norway in June 1945 after the defeat of Germany. He became King of Norway when his grandfather Christian IX was still reigning in Denmark, and before his father and elder brother became kings of Denmark. During his reign he saw his father Frederick VIII, his elder brother Christian X, and his nephew Frederick IX ascend the throne of Denmark, in 1906, 1912 (also of Iceland from 1918 to 1944), and 1947 respectively. Haakon died at the age of 85 in September 1957, after having reigned for nearly 52 years. He was succeeded by his only son, who ascended to the throne as Olav V. (en)
Haakon VII (Carl af Glücksborg), né le 3 août 1872 au palais de Charlottenlund et mort le 21 septembre 1957 au palais royal d’Oslo, est un prince de Danemark issu de la maison d’Oldenbourg, élu roi de Norvège à la suite de la dissolution de l’union entre la Suède et la Norvège en 1905. Son règne de plus de 51 ans est le deuxième plus long de l'histoire norvégienne. (fr)
Haakon VII (pengucapan Norwegia: ; HAW-kon) (Pangeran Carl dari Denmark dan Islandia, lahir dengan nama Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel) (3 Agustus 1872 – 21 September 1957), dikenal sebagai Pangeran Carl dari Denmark sampai 1905, adalah raja Norwegia pertama setelah uni personal dengan Swedia pada 1905. Ia adalah anggota Wangsa Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg. Ia wafat di usia 85 tahun pada 21 September 1957, setelah memerintah selama 52 tahun. (in)
Haakon VII di Norvegia, nato Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel Bertram, Principe di Danimarca (Charlottenlund, 3 agosto 1872 – Oslo, 21 settembre 1957), è stato il primo Re di Norvegia dopo la separazione con la Svezia nel 1905. Membro della casata di Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg, seppur da monarca eletto, Haakon seppe ben presto ottenere il rispetto e l'affetto del suo popolo e svolse un ruolo chiave nell'unire la nazione norvegese nella sua resistenza contro l'occupazione nazista durante la seconda guerra mondiale, periodo durante il quale egli evitò di abdicare salvando così la sua famiglia e lo Stato stesso con una netta opposizione contro l'invasore. Morì all'età di 85 anni il 21 settembre 1957 dopo ben 52 anni di regno. (it)
호콘 7세(노르웨이어: Haakon VII [ho̞ːkɔ̞̈n][*], 본명: 크리스티안 프레데리크 카를 게오르그 발데마르 악셀(Chrisitan Frederik Carl Gerog Valdemar Axel), 1872년 8월 3일 ~ 1957년 9월 21일)는 노르웨이의 국왕(재위: 1905년 11월 18일 ~ 1957년 9월 21일)이다. 1905년 노르웨이가 독립 국가 지위를 회복한 이후에 즉위한 최초의 국왕이기도 하다. 덴마크 코펜하겐 근처의 샬로텐룬궁에서 훗날 덴마크의 프레데리크 8세 국왕으로 즉위한 프레데리크 왕자의 둘째 아들로 태어났으며, 덴마크의 카를 왕자(Prins Carl)로 불렸다. 1889년부터 1893년까지 덴마크 왕립 해군사관학교에 재학하면서 군사 교육을 받았으며, 1894년에는 덴마크 해군 중위 계급을 받았다. 1896년에는 영국의 에드워드 7세 국왕의 딸로 자신에게 고종사촌이 되는 웨일스의 모드와 결혼하였다. 1905년 스웨덴-노르웨이 동군연합이 해산되자 왕좌에 올랐으며, 다만 자신이 노르웨이의 국민 투표로 인정이 되면 왕좌를 받아들이겠다고 동의하였다. 그해 11월 12일 노르웨이 의회에서 군주제가 압도적으로 인정되자, 11월 18일에 노르웨이 의회로부터 국왕으로 선출되었다. 그는 호콘이라는 노르웨이어 이름을 얻었다. 호콘 7세는 2차례의 세계 대전 동안에 노르웨이를 통치한 것으로 유명하다. 민주주의의 옹호자였던 그는 1940년 독일 군대가 베저위붕 작전을 통해 노르웨이를 침공하자 가족과 함께 영국으로 망명하였다. 독일의 압력에 놓여있던 노르웨이 의회가 노르웨이 국민들이 독일군의 점령에 저항하던 과정에서 그에게 퇴위를 명령하였으나, 그는 거부하였다. 제2차 세계 대전이 끝나자 1945년에 귀국, 사망할 때까지 왕좌에 남아있었다. 1957년 9월 21일 오슬로에서 사망하였다. (ko)
ホーコン7世（ノルウェー語: Haakon VII, 1872年8月3日 - 1957年9月21日）は、ノルウェー国王（在位：1905年 - 1957年）。 (ja)
Christiaan Frederik Karel George Waldemar Axel (Charlottenlund, 3 augustus 1872 – Oslo, 21 september 1957), roepnaam Karel, was als Haakon VII van 1905 tot 1957 de eerste koning van Noorwegen na het einde van de personele unie met Zweden. Hij was de tweede zoon van Frederik VIII van Denemarken. (nl)
Haakon VII (wymowa: ho:kon), właśc. Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel (ur. 3 sierpnia 1872 w Charlottenlund Slot k. Kopenhagi, zm. 21 września 1957 w Oslo) – król Norwegii (pierwszy po rozwiązaniu unii ze Szwecją) w latach 1905-1957 z dynastii Glücksburgów, bocznej linii Oldenburgów. (pl)
Haakon VII (Charlottenlund, 3 de agosto de 1872 – Oslo, 21 de setembro de 1957), nascido como príncipe Carlos da Dinamarca, foi o Rei da Noruega de sua eleição em 1905 até sua morte, sendo o primeiro monarca após a dissolução da união pessoal com a Suécia. Como um dos poucos monarcas eleitos, Haakon rapidamente ganhou o respeito e afeição do povo e teve papel importante ao unir os noruegueses em resistência a invasão nazista e a subsequente ocupação de cinco anos na Segunda Guerra Mundial. Na Noruega, é considerado como um dos maiores noruegueses do século XX, particularmente reverenciado por sua coragem durante a invasão alemã, ameaçando abdicar caso o governo cooperasse com os invasores, e por sua liderança e preservação da unidade do país durante o conflito. Viveu até os 85 anos, reinando por 52 anos, sendo sucedido por seu filho Olavo V. (pt)
Хо́кон VII (норв. Haakon VII, 3 августа 1872[…], Дворец Шарлоттенлунд, Гентофте — 21 сентября 1957[…], Королевский дворец, Осло) — король Норвегии с 25 ноября 1905 года (коронован 22 июня 1906 года) до 21 сентября 1957 года. (ru)
Håkon VII (norska Haakon VII), född som Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel den 3 augusti 1872 på slottet Charlottenlund i Gentofte, Själland, Danmark, död 21 september 1957 i Oslo, Norge, var kung av Norge från 1905 till 1957. Prins Carl av Danmark, som han kallades innan han valdes till norsk kung, föddes som son till Fredrik VIII av Danmark och Lovisa av Sverige, och var yngre bror till Kristian X av Danmark. Han tillhörde huset Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg, en gren av huset Oldenburg. Han var genom Karl XV:s dotter Louise av Sverige (drottning av Danmark) syssling med kung Gustaf VI Adolf av Sverige. Håkon VII blev vald till Norges förste kung efter unionsupplösningen med Sverige 1905. Som kung vann han stor respekt, inte minst för sina insatser under andra världskriget då han blev en symbol för kampen mot den tyska ockupationen. (sv)
Гокон VII (норв. Haakon VII, 3 серпня 1872 — 21 вересня 1957) — король Норвегії, перший після її відділення від Швеції (1905). Належить до династії Глюксбургів. Один з небагатьох вибраних монархів, котрий швидко заслужив пошану та прихильність своїх підданих і відігравав основну роль в об'єднанні норвезької нації в боротьбі за звільнення від німецької п'ятирічної окупації під час Другої світової війни. До своєї смерті у віці 85-ти років у 1957 році Гокон VII керував Норвегією уже 52-й рік. (uk)
哈康七世（Haakon VII av Norge, Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel，1872年8月3日－1957年9月21日）為挪威從瑞典獨立後第一任挪威国王，丹麦国王弗雷德里克八世與皇后瑞典的路易丝公主次子，1905年瑞典-挪威聯盟解體，議會選出他继承王位。 (zh)

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:coronation

1906-06-22 (xsd:date)
Nidaros Cathedral, Trondheim, Norway (en)

dct:subject

rdfs:comment

Haakon VII. neboli Håkon VII. (3. srpna 1872 Charlottenlund, Dánsko – 21. září 1957 Oslo, Norsko) byl první norský král od znovuobnovení nezávislosti Norska v roce 1905 a zároveň také poslední norský král, který byl korunován (v roce 1908 byly korunovace parlamentem zrušeny). (cs)
Haakon VII de Noruega (Palau de Charlottenlund 1872 – Oslo 1957). Primer rei de Noruega després de la dissolució de la Unió Reial que l'unia a través de la monarquia amb Suècia. (ca)
Haakon la 7-a, norvege Haakon VII aŭ Håkon VII [hokon] (naskiĝis la 3-an de aŭgusto 1872, mortis la 21-an de septembro 1957) estis la reĝo de Norvegio de 1905 ĝis sia morto. Li estis frato de la dana reĝo Kristiano la 10-a. (eo)
Haakon VII (Carl af Glücksborg), né le 3 août 1872 au palais de Charlottenlund et mort le 21 septembre 1957 au palais royal d’Oslo, est un prince de Danemark issu de la maison d’Oldenbourg, élu roi de Norvège à la suite de la dissolution de l’union entre la Suède et la Norvège en 1905. Son règne de plus de 51 ans est le deuxième plus long de l'histoire norvégienne. (fr)
Haakon VII (pengucapan Norwegia: ; HAW-kon) (Pangeran Carl dari Denmark dan Islandia, lahir dengan nama Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel) (3 Agustus 1872 – 21 September 1957), dikenal sebagai Pangeran Carl dari Denmark sampai 1905, adalah raja Norwegia pertama setelah uni personal dengan Swedia pada 1905. Ia adalah anggota Wangsa Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg. Ia wafat di usia 85 tahun pada 21 September 1957, setelah memerintah selama 52 tahun. (in)
ホーコン7世（ノルウェー語: Haakon VII, 1872年8月3日 - 1957年9月21日）は、ノルウェー国王（在位：1905年 - 1957年）。 (ja)
Christiaan Frederik Karel George Waldemar Axel (Charlottenlund, 3 augustus 1872 – Oslo, 21 september 1957), roepnaam Karel, was als Haakon VII van 1905 tot 1957 de eerste koning van Noorwegen na het einde van de personele unie met Zweden. Hij was de tweede zoon van Frederik VIII van Denemarken. (nl)
Haakon VII (wymowa: ho:kon), właśc. Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel (ur. 3 sierpnia 1872 w Charlottenlund Slot k. Kopenhagi, zm. 21 września 1957 w Oslo) – król Norwegii (pierwszy po rozwiązaniu unii ze Szwecją) w latach 1905-1957 z dynastii Glücksburgów, bocznej linii Oldenburgów. (pl)
Хо́кон VII (норв. Haakon VII, 3 августа 1872[…], Дворец Шарлоттенлунд, Гентофте — 21 сентября 1957[…], Королевский дворец, Осло) — король Норвегии с 25 ноября 1905 года (коронован 22 июня 1906 года) до 21 сентября 1957 года. (ru)
Гокон VII (норв. Haakon VII, 3 серпня 1872 — 21 вересня 1957) — король Норвегії, перший після її відділення від Швеції (1905). Належить до династії Глюксбургів. Один з небагатьох вибраних монархів, котрий швидко заслужив пошану та прихильність своїх підданих і відігравав основну роль в об'єднанні норвезької нації в боротьбі за звільнення від німецької п'ятирічної окупації під час Другої світової війни. До своєї смерті у віці 85-ти років у 1957 році Гокон VII керував Норвегією уже 52-й рік. (uk)
哈康七世（Haakon VII av Norge, Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel，1872年8月3日－1957年9月21日）為挪威從瑞典獨立後第一任挪威国王，丹麦国王弗雷德里克八世與皇后瑞典的路易丝公主次子，1905年瑞典-挪威聯盟解體，議會選出他继承王位。 (zh)
هوكون السابع (بالنرويجية: Haakon VII‏) لفظ نرويجي: [ho̞:kɔ̞̈n]؛ (3 أغسطس 1872 – 21 سبتمبر 1957) عُرف باسم كارل أمير الدنمارك حتى عام 1905، كان ملك النرويج الأول بعد حل الاتحاد بين السويد والنرويج. يعتبر أحد أعظم النرويجيين في القرن العشرين، ويحظى بمكانة خاصة لشجاعته أثناء الغزو الألماني. توفي في 21 سبتمبر 1957 عن عمر ناهز 85 بعد أن حكم لمدة تقارب 52 عاماً. (ar)
Ο Χάακον Ζ´ (Haakon VII), γεννημένος Πρίγκιπας Κάρολος της Δανίας (3 Αυγούστου 1872 - 21 Σεπτεμβρίου 1957) ήταν ο Βασιλιάς της Νορβηγίας από το 1905 μέχρι το θάνατό του το 1957. Αρχικά Δανός πρίγκιπας, γεννήθηκε στην Κοπεγχάγη ως γιος του μετέπειτα Φρειδερίκου Η΄ της Δανίας και της Λουίζας της Σουηδίας. Ο Πρίγκιπας Κάρολος εκπαιδεύτηκε στη Βασιλική Ναυτική Ακαδημία της Δανίας και υπηρέτησε στο Βασιλικό Ναυτικό της Δανίας. Μετά τη διάλυση της ένωσης μεταξύ Σουηδίας και Νορβηγίας το 1905 του προσφέρθηκε το νορβηγικό στέμμα. Μετά από δημοψήφισμα το Νοέμβριο αποδέχθηκε την προσφορά και εκλέχθηκε επίσημα Βασιλιάς της Νορβηγίας από το Storting. Πήρε το Αρχαίο Νορδικό όνομα Χάακον και ανέβηκε στο θρόνο ως Χάακον Ζ΄, όντας ο πρώτος ανεξάρτητος Νορβηγός μονάρχης από το 1387. (el)
Haakon VII. – gebürtig Prinz Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel von Dänemark und Island – (* 3. August 1872 auf Schloss Charlottenlund, Gentofte; † 21. September 1957 im Königlichen Schloss, Oslo) war ein dänischer Prinz aus dem Haus Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg. 1905 nahm er als Haakon VII. die Wahl zum König von Norwegen an und übte das Amt bis zu seinem Lebensende 1957 aus. Nach der Besetzung Norwegens durch die deutsche Wehrmacht im Jahr 1940 floh er ins Exil und avancierte dort zum Symbol des nationalen Widerstands gegen die deutsche Besatzung. (de)
Haakon VII de Noruega (conocido hasta 1905 como Carlos de Dinamarca; Copenhague, 3 de agosto de 1872-Oslo, 21 de septiembre de 1957) fue rey electo de Noruega desde 1905 hasta 1957. Era también príncipe de Dinamarca, fue el segundo hijo de los reyes daneses Federico VIII y Luisa de Suecia. (es)
Haakon VII (Norwegian pronunciation: [ˈhôːkʊn]; born Prince Carl of Denmark; 3 August 1872 – 21 September 1957) was the King of Norway from November 1905 until his death in September 1957. Originally a Danish prince, he was born in Copenhagen as the son of the future Frederick VIII of Denmark and Louise of Sweden. Prince Carl was educated at the Royal Danish Naval Academy and served in the Royal Danish Navy. After the 1905 dissolution of the union between Sweden and Norway, Prince Carl was offered the Norwegian crown. Following a November plebiscite, he accepted the offer and was formally elected King of Norway by the Storting. He took the Old Norse name Haakon and ascended to the throne as Haakon VII, becoming the first independent Norwegian monarch since 1387. (en)
Haakon VII.a Norvegiakoa, jaiotze izenez Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel (1872ko abuztuaren 3a, , Kopenhagetik hurbil - 1957ko irailaren 21a, Osloko Errege Jauregia, Oslo) 1905eko azaroaren 18tik 1957ko irailaren 21ra Norvegiako errege izan zen. Horretaz gain, jaiotzez Danimarka eta Islandiako printzea ere bazen. (eu)
Haakon VII di Norvegia, nato Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel Bertram, Principe di Danimarca (Charlottenlund, 3 agosto 1872 – Oslo, 21 settembre 1957), è stato il primo Re di Norvegia dopo la separazione con la Svezia nel 1905. (it)
호콘 7세(노르웨이어: Haakon VII [ho̞ːkɔ̞̈n][*], 본명: 크리스티안 프레데리크 카를 게오르그 발데마르 악셀(Chrisitan Frederik Carl Gerog Valdemar Axel), 1872년 8월 3일 ~ 1957년 9월 21일)는 노르웨이의 국왕(재위: 1905년 11월 18일 ~ 1957년 9월 21일)이다. 1905년 노르웨이가 독립 국가 지위를 회복한 이후에 즉위한 최초의 국왕이기도 하다. 덴마크 코펜하겐 근처의 샬로텐룬궁에서 훗날 덴마크의 프레데리크 8세 국왕으로 즉위한 프레데리크 왕자의 둘째 아들로 태어났으며, 덴마크의 카를 왕자(Prins Carl)로 불렸다. 1889년부터 1893년까지 덴마크 왕립 해군사관학교에 재학하면서 군사 교육을 받았으며, 1894년에는 덴마크 해군 중위 계급을 받았다. 1896년에는 영국의 에드워드 7세 국왕의 딸로 자신에게 고종사촌이 되는 웨일스의 모드와 결혼하였다. 제2차 세계 대전이 끝나자 1945년에 귀국, 사망할 때까지 왕좌에 남아있었다. 1957년 9월 21일 오슬로에서 사망하였다. (ko)
Haakon VII (Charlottenlund, 3 de agosto de 1872 – Oslo, 21 de setembro de 1957), nascido como príncipe Carlos da Dinamarca, foi o Rei da Noruega de sua eleição em 1905 até sua morte, sendo o primeiro monarca após a dissolução da união pessoal com a Suécia. Como um dos poucos monarcas eleitos, Haakon rapidamente ganhou o respeito e afeição do povo e teve papel importante ao unir os noruegueses em resistência a invasão nazista e a subsequente ocupação de cinco anos na Segunda Guerra Mundial. Viveu até os 85 anos, reinando por 52 anos, sendo sucedido por seu filho Olavo V. (pt)
Håkon VII (norska Haakon VII), född som Christian Frederik Carl Georg Valdemar Axel den 3 augusti 1872 på slottet Charlottenlund i Gentofte, Själland, Danmark, död 21 september 1957 i Oslo, Norge, var kung av Norge från 1905 till 1957. Håkon VII blev vald till Norges förste kung efter unionsupplösningen med Sverige 1905. Som kung vann han stor respekt, inte minst för sina insatser under andra världskriget då han blev en symbol för kampen mot den tyska ockupationen. (sv)

is dbo:wikiPageWikiLink of

is dbp:monarch of