Palatal consonant (original) (raw)
Una consonant palatal (o simplement palatal en l'àmbit de la fonètica) és aquella consonant que s'articula recolzant la llengua sobre el paladar, amb obstrucció o no de l'aire. És el punt o lloc d'articulació més ampli i per aquest motiu es pot dividir en palatal i post-palatal per precisar més com es fa un determinat fonema (tot i que aquesta distinció no es recull a la transcripció de l'AFI).
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | Una consonant palatal (o simplement palatal en l'àmbit de la fonètica) és aquella consonant que s'articula recolzant la llengua sobre el paladar, amb obstrucció o no de l'aire. És el punt o lloc d'articulació més ampli i per aquest motiu es pot dividir en palatal i post-palatal per precisar més com es fa un determinat fonema (tot i que aquesta distinció no es recull a la transcripció de l'AFI). (ca) Palatála, též předopatrová souhláska, je zvuk, který je při řeči tvořen přiblížením nebo kontaktem hřbetu jazyka s tvrdým (předním) patrem (lat. palatum durum = tvrdé patro). Souhlásky tvořené prohnutím jazyka a obrácením špičky směrem k tvrdému patru nejsou palatální, ale retroflexní. Palatální souhlásky jsou v češtině tradičně vnímány jako měkké (ď, ť, ň, j). (cs) الأصوات الغارية هي الصوامت التي يكون فيها الحنك الصلب (الغار) ، مثل الياء والجيم السوداني. (ar) Τα ουρανικά σύμφωνα στην φωνητική είναι σύμφωνα κατά την προφορά των οποίων χρησιμοποιείται το πίσω μέρος της γλώσσα και έρχεται σε επαφή με το μπροστινό μέρος του ουρανίσκου. Σε φωνητικό επίπεδο, τα ουρανικά σύμφωνα της νέας ελληνικής είναι τα [ɟ] και [c], τα τριβόμενα [ʝ] και [ç], το [ɲ] και το πλάγιο [ʎ], κανένα από τα οποία δεν είναι φώνημα. (el) In der Phonetik beschreibt palatal den Artikulationsort eines Lautes am Gaumen. Ein palataler Laut oder Palatal (deutsch auch Vordergaumenlaut) wird durch direkten Kontakt der Zunge mit dem vorderen (harten) Gaumen (lat. palatum durum) oder durch Annäherung der Zunge an diesen gebildet (vergleiche: Velar). Mit dem Internationalen Phonetischen Alphabet werden die folgenden durch den Kontakt mit dem Gaumen gebildeten palatalen Konsonanten dargestellt: * [c] Stimmloser palataler Plosiv * [ɟ] Stimmhafter palataler Plosiv * [ɲ] Stimmhafter palataler Nasal * [ç] Stimmloser palataler Frikativ (im Deutschen: „ich“-Laut) * [ʝ] Stimmhafter palataler Frikativ, die stimmhafte Entsprechung zum deutschen (stimmlosen) Ich-Laut * [j] Stimmhafter palataler Approximant * [ʎ] Stimmhafter palataler lateraler Approximant * [ʄ] Stimmhafter palataler Implosiv (de) Palata konsonanto, aŭ palatalo estas konsonanto artikulaciata per la langodorso levita kontraŭ la (malmola) palato. Konsonantoj kun la langopinto kurbigita dorsen kontraŭ la palaton nomiĝas retrofleksoj. (eo) Las consonantes palatales son consonantes articuladas con el cuerpo de la lengua elevado contra el paladar duro (la parte media de la cavidad superior de la boca). Las consonantes articuladas con el ápice de la lengua curvada hacia atrás contra el paladar se llaman retroflejas. Las consonantes palatalizadas son consonantes con otra articulación primaria que tienen como articulación secundaria la articulación palatal, es decir, estas consonantes se pronuncian además de con la obstrucción o estrechamiento en el punto de articulación primario se articulan con la elevación de la parte media de lengua hacia el paladar duro. Este tipo de articulación palatalizada es común en muchos fonemas de las lenguas eslavas y en muchas de otras lenguas. Las consonantes palatales que tienen signos específicos en el Alfabeto Fonético Internacional son: (es) Une consonne palatale est, en phonétique articulatoire, une consonne dorsale dont le lieu d'articulation est situé sur la partie supérieure du palais dite palais dur (par opposition au palais mou ou voile du palais) ; l'organe articulateur est le dos de la langue. (fr) Palatals are consonants articulated with the body of the tongue raised against the hard palate (the middle part of the roof of the mouth). Consonants with the tip of the tongue curled back against the palate are called retroflex. (en) Konsonan langit-langit atau konsonan palatal adalah konsonan di mana anggota lidah dinaikkan ke langit-langit keras (bagian pusat langit-langit mulut). Konsonan yang dihasilkan dengan ujung lidah pada langit-langit disebut tarik-belakang. Konsonan-konsonan yang dituturkan di daerah lain juga boleh "dipalatalkan", yaitu diiringi dengan penaikan permukaan lidah ke arah langit-langit keras. Contohnya, sh [ʃ] dalam bahasa Inggris ada, tetapi penyebutannya melibatkan ujung lidah dan gusi atas (penyebutan seperti ini disebut ). * l * * s (in) 경구개음(硬口蓋音, 문화어: 앞천장소리) 또는 센입천장소리는 전설과 경구개 사이에서 조음해서 내는 자음이다. 혀끝이 아랫니에 붙어 있는 것이 혀끝소리와 다른 점이다. (ko) In fonetica articolatoria, una consonante palatale è una consonante, classificata secondo il proprio luogo di articolazione. Essa viene articolata accostando il dorso della lingua al palato, in modo che l'aria, costretta dall'ostacolo, produca un rumore nella sua fuoriuscita. La consonante palatale è inoltre molto usata nella pronuncia della lettera L. (it) 硬口蓋音（こうこうがいおん、英: palatal）は、前舌面またはを硬口蓋に密着ないし接近させ気流を妨げることによって作られる子音。 国際音声記号（IPA）による硬口蓋音の表記は以下のとおり。 (ja) Palataal betekent in de fonetiek de vorming van een spraakklank (klinker (klank) of medeklinker) door de tong met het harde verhemelte (Lat. palatum) contact te laten houden. Afhankelijk van de druk waarmee dit wordt gedaan en van de bijkomende kromming van de tong en van de mate van doorlaten van lucht, zal de geproduceerde klank dan gaan van een zachte /ng/ over /nj/ of /ñ/, /j/, /ch/ naar /sj/. Door de tongpunt naar boven te richten ontstaan de /l/-klanken. In het Sanskriet wordt ook voor andere palatale klanken gebruikgemaakt van de tongpunt, door die helemaal verticaal omhoog midden tegen het verhemelte te houden. Dit noemt men retroflex. Op die manier ontstaan in de meeste Indo-Europese talen onbekende klanken zoals de getongde nasale /ṭ/ /ṭh/ /ḍ/ /ḍh/ /ṇ/ /ṛ/ /ṝ/ /ḷ/ /ḹ/ /ṣ/ ... In het Pools worden vrijwel alle klanken gepalataliseerd voor i. Dit verschijnsel is zo universeel dat een geschreven i voor een andere klinker alleen maar dient het palatale karakter van de voorafgaande medeklinker weer te geven, zoals in dzień ("dag"). De i zelf wordt niet uitgesproken. In het Nederlands wordt het palatale karakter van een klank in de geschreven taal meestal aangegeven met een 'j' na de letter. Dat komt overeen met het klankgevoel van de Nederlander en Vlaming, die nauwelijks verschil hoort. Het woord huisje wordt bijvoorbeeld meestal met een post-alveolare š uitgesproken, maar wie een gewone 's' en een 'j' uitspreekt, spreekt ook goed Nederlands. Dat is anders in het Frans. Een Fransman constateert vaak dat een Nederlander 'moncheur' zegt, met een palatale 's', in plaats van 'monsieur', met een 's' en een 'i'. De Nederlander hoort het verschil niet. Ook maakt men in het Frans een duidelijk onderscheid tussen 'les jeux' (de spellen, met een palatale 'z') en 'les yeux' (de ogen, met een 'z' en een 'i'), terwijl een Nederlander geen verschil hoort en zich afvraagt waarom hij verkeerd verstaan wordt. (nl) Spółgłoska podniebienna, inaczej palatalna – spółgłoska średniojęzykowa wymawiana, gdy środkowa część języka dotyka podniebienia twardego. W międzynarodowym systemie zapisu fonetycznego IPA występują symbole dla następujących spółgłosek podniebiennych: * [c] – np. w węgierskim kutya „pies” * [ɟ] – np. w węgierskim wyrazie egy „jeden” * [ç] – w języku niemieckim w zaimku pierwszej osoby liczby pojedynczej ich * [ʝ] – w języku hiszpańskim alofon fonemu [j] np. w wyrazie yema „żółtko” * [ɲ] – polskie ń w wyrazie „koń”, hiszpańskie ñ w niño, francuskie gn w agneau * [j] – polskie j w wyrazie „jabłko” * [ʎ] – włoskie gl w wyrazie figlio Spółgłoski zwarte podniebienne są dość rzadkie w językach świata. Zazwyczaj są zastępowane przez zwarto-szczelinowe lub szczelinowe spółgłoski zadziąsłowe. Proces ten zaszedł również w historii języka polskiego (tak zwana pierwsza palatalizacja) – stąd mamy oboczności: bok-boczek, noga-nóżka. (pl) Палатальные согласные (среднеязычные, средненёбные, твердонёбные) — согласные, образуемые между средней частью спинки языка и твёрдым нёбом (palatum). Активным речевым органом является средняя часть спинки языка, которая поднимается и соприкасается (при смычных) или сближается (при щелевых) с твёрдым нёбом. В названии «палатальные» отражается пассивный орган (нёбо), а в названии «среднеязычные» — активный орган (язык). Артикуляционно (но не акустически) близкие ретрофлексные согласные образуются при загнутом вверх и назад до твёрдого нёба переднем крае языка. Известны следующие палатальные согласные: Серединные палатальные аффрикаты [c͡ç, ɟ͡ʝ] часто выступают как возможная реализация палатальных взрывных. Например, венгерские взрывные могут реализоваться как аффрикаты. Наиболее распространённым из палатальных согласных является плавный [j], который входит в десять самых распространённых звуков в языках мира. Носовой сонант [ɲ] также довольно обычен, встречаясь в 35 % из всех языков. При этом в большинстве из них среди шумных смычных ему соответствует не палатальный [c], а альвео-палатальная аффриката [tʃ]. Лишь в нескольких языках северной Евразии, Америки и центральной Африки палатальные взрывные противопоставлены переднеязычным аффрикатам, например в венгерском и албанском. (ru) En palatal fon uttalas genom att tungan trycks mot gommen. I svenskan finns tre palatala konsonanter: * två frikativor: tonlös alveolo-palatal [ɕ] (tje-ljudet), tonande [ʝ] (variant av j-ljudet), samt * en approximant: [j] (variant av j-ljudet). (sv) Uma consoante palatal ou simplesmente uma palatal é uma consoante que, em sua pronúncia o obstáculo é formado pela aproximação ou o contato do dorso da língua com o palato duro ou céu da boca. São chamadas por vezes de consoantes linguopalatais. (pt) Середньопіднебінні приголосні (теж середньоязичні приголосні; палаталізовані приголосні), утворюються тертям видихового струму повітря об хребет язика й тверде піднебіння (й, південно-західний позиційний варіант х, шелесні ш, ж), проривом зімкнення й тертям (африкати ч, дж) чи перед і, е, и проривом зімкнення (південно-західні позиційні варіанти к', ґ’ / до к, ґ чи до т', д'); й внаслідок поширеної щілини й послабленого тертя набирає характеру нескладового голосного і з діалектною тенденцією до занику поміж голосними в закінченевих морфемах гол. прикметника (півд.-зах. — доброю — дóброў), ш, ж, ч, дж належать до іст. і функційно — щодо їх сполук з аломорфами закінчень — м'яких фонем (ножéм: колóм, душéю: рукóю); вони м'які по карп. говірках; у м'яких варіантах виступають ш, ж, ч як фонетично довгі чи подвоєні на шві кореневих і флексійних морфем перед а, у (Запоріжжя, піддашшя, піччю), а довгі тверді ш, ж, ч ще й на шві префіксних і кореневих морфем (зшити, зжати, відчинити). (uk) 硬腭音（英語：Palatal consonant，也称硬腭輔音、上腭音），為以舌面接近或抵著硬腭部分（口腔上中部）而發出之輔音，屬舌面音（舌面中音）。如以舌尖捲起回抵著硬腭而發的輔音則稱之為捲舌音。 (zh) |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Xsampa-J.png?width=300 |
| dbo:wikiPageID | 25779664 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 6058 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1090474422 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Romance_languages dbr:Principle_of_least_effort dbr:Apical_consonant dbr:Approximant dbr:Hungarian_language dbr:Voiced_palatal_fricative dbr:Voiced_palatal_plosive dbr:Voiceless_palatal_fricative dbr:Voiceless_palatal_plosive dbr:Voiceless_palatal_stop dbr:Index_of_phonetics_articles dbr:Nǁng_language dbr:Consonant dbr:English_language dbr:German_language dbr:Phonemes dbr:Lenis dbr:Macedonian_language dbr:Malay_language dbr:Slovak_language dbr:Dental_consonant dbr:Phonology dbr:Turkish_language dbr:Irish_phonology dbr:Affricate_consonant dbr:Albanian_language dbr:Alveolar_nasal dbr:Czech_language dbr:Alveolar_consonant dbr:Alveolo-palatal_consonant dbc:Palatal_consonants dbc:Place_of_articulation dbr:Palatal_approximant dbr:Palatal_click dbr:Palatal_lateral_approximant dbr:Palatal_nasal dbr:Palatalization_(phonetics) dbr:Palatalization_(sound_change) dbr:Palatoalveolar_consonant dbr:Fortis_and_lenis dbr:Hard_palate dbr:Italian_language dbr:Latvian_language dbr:Swahili_language dbr:Coarticulation dbr:Place_of_articulation dbr:Spanish_language dbr:Spanish_phonology dbr:Nasal_consonant dbr:Obstruent dbr:Voiced_palatal_implosive dbr:Retroflex_consonant dbr:Secondary_articulation dbr:Laminal dbr:Palatoalveolars dbr:Palatovelar dbr:Primary_articulation dbr:File:Xsampa-C2.png dbr:File:Xsampa-J.png dbr:File:Xsampa-Jslash.png dbr:File:Xsampa-Jslash_lessthan.png dbr:File:Xsampa-L2.png dbr:File:Xsampa-c.png dbr:File:Xsampa-equalsslash.png dbr:File:Xsampa-j2.png dbr:File:Xsampa-jslash2.png |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Example_needed dbt:IPA dbt:More_citations_needed dbt:Reflist dbt:Section_link dbt:Short_description dbt:SOWL dbt:IPAblink dbt:IPA_notice dbt:Articulation_navbox dbt:IPA_navigation |
| dct:subject | dbc:Palatal_consonants dbc:Place_of_articulation |
| gold:hypernym | dbr:Consonants |
| rdf:type | yago:WikicatConsonants yago:WikicatPalatalConsonants yago:Abstraction100002137 yago:Consonant107115021 yago:LanguageUnit106284225 yago:Part113809207 yago:Phone107111047 yago:Relation100031921 |
| rdfs:comment | Una consonant palatal (o simplement palatal en l'àmbit de la fonètica) és aquella consonant que s'articula recolzant la llengua sobre el paladar, amb obstrucció o no de l'aire. És el punt o lloc d'articulació més ampli i per aquest motiu es pot dividir en palatal i post-palatal per precisar més com es fa un determinat fonema (tot i que aquesta distinció no es recull a la transcripció de l'AFI). (ca) Palatála, též předopatrová souhláska, je zvuk, který je při řeči tvořen přiblížením nebo kontaktem hřbetu jazyka s tvrdým (předním) patrem (lat. palatum durum = tvrdé patro). Souhlásky tvořené prohnutím jazyka a obrácením špičky směrem k tvrdému patru nejsou palatální, ale retroflexní. Palatální souhlásky jsou v češtině tradičně vnímány jako měkké (ď, ť, ň, j). (cs) الأصوات الغارية هي الصوامت التي يكون فيها الحنك الصلب (الغار) ، مثل الياء والجيم السوداني. (ar) Τα ουρανικά σύμφωνα στην φωνητική είναι σύμφωνα κατά την προφορά των οποίων χρησιμοποιείται το πίσω μέρος της γλώσσα και έρχεται σε επαφή με το μπροστινό μέρος του ουρανίσκου. Σε φωνητικό επίπεδο, τα ουρανικά σύμφωνα της νέας ελληνικής είναι τα [ɟ] και [c], τα τριβόμενα [ʝ] και [ç], το [ɲ] και το πλάγιο [ʎ], κανένα από τα οποία δεν είναι φώνημα. (el) Palata konsonanto, aŭ palatalo estas konsonanto artikulaciata per la langodorso levita kontraŭ la (malmola) palato. Konsonantoj kun la langopinto kurbigita dorsen kontraŭ la palaton nomiĝas retrofleksoj. (eo) Une consonne palatale est, en phonétique articulatoire, une consonne dorsale dont le lieu d'articulation est situé sur la partie supérieure du palais dite palais dur (par opposition au palais mou ou voile du palais) ; l'organe articulateur est le dos de la langue. (fr) Palatals are consonants articulated with the body of the tongue raised against the hard palate (the middle part of the roof of the mouth). Consonants with the tip of the tongue curled back against the palate are called retroflex. (en) Konsonan langit-langit atau konsonan palatal adalah konsonan di mana anggota lidah dinaikkan ke langit-langit keras (bagian pusat langit-langit mulut). Konsonan yang dihasilkan dengan ujung lidah pada langit-langit disebut tarik-belakang. Konsonan-konsonan yang dituturkan di daerah lain juga boleh "dipalatalkan", yaitu diiringi dengan penaikan permukaan lidah ke arah langit-langit keras. Contohnya, sh [ʃ] dalam bahasa Inggris ada, tetapi penyebutannya melibatkan ujung lidah dan gusi atas (penyebutan seperti ini disebut ). * l * * s (in) 경구개음(硬口蓋音, 문화어: 앞천장소리) 또는 센입천장소리는 전설과 경구개 사이에서 조음해서 내는 자음이다. 혀끝이 아랫니에 붙어 있는 것이 혀끝소리와 다른 점이다. (ko) In fonetica articolatoria, una consonante palatale è una consonante, classificata secondo il proprio luogo di articolazione. Essa viene articolata accostando il dorso della lingua al palato, in modo che l'aria, costretta dall'ostacolo, produca un rumore nella sua fuoriuscita. La consonante palatale è inoltre molto usata nella pronuncia della lettera L. (it) 硬口蓋音（こうこうがいおん、英: palatal）は、前舌面またはを硬口蓋に密着ないし接近させ気流を妨げることによって作られる子音。 国際音声記号（IPA）による硬口蓋音の表記は以下のとおり。 (ja) En palatal fon uttalas genom att tungan trycks mot gommen. I svenskan finns tre palatala konsonanter: * två frikativor: tonlös alveolo-palatal [ɕ] (tje-ljudet), tonande [ʝ] (variant av j-ljudet), samt * en approximant: [j] (variant av j-ljudet). (sv) Uma consoante palatal ou simplesmente uma palatal é uma consoante que, em sua pronúncia o obstáculo é formado pela aproximação ou o contato do dorso da língua com o palato duro ou céu da boca. São chamadas por vezes de consoantes linguopalatais. (pt) 硬腭音（英語：Palatal consonant，也称硬腭輔音、上腭音），為以舌面接近或抵著硬腭部分（口腔上中部）而發出之輔音，屬舌面音（舌面中音）。如以舌尖捲起回抵著硬腭而發的輔音則稱之為捲舌音。 (zh) In der Phonetik beschreibt palatal den Artikulationsort eines Lautes am Gaumen. Ein palataler Laut oder Palatal (deutsch auch Vordergaumenlaut) wird durch direkten Kontakt der Zunge mit dem vorderen (harten) Gaumen (lat. palatum durum) oder durch Annäherung der Zunge an diesen gebildet (vergleiche: Velar). Mit dem Internationalen Phonetischen Alphabet werden die folgenden durch den Kontakt mit dem Gaumen gebildeten palatalen Konsonanten dargestellt: (de) Las consonantes palatales son consonantes articuladas con el cuerpo de la lengua elevado contra el paladar duro (la parte media de la cavidad superior de la boca). Las consonantes articuladas con el ápice de la lengua curvada hacia atrás contra el paladar se llaman retroflejas. Las consonantes palatales que tienen signos específicos en el Alfabeto Fonético Internacional son: (es) Palataal betekent in de fonetiek de vorming van een spraakklank (klinker (klank) of medeklinker) door de tong met het harde verhemelte (Lat. palatum) contact te laten houden. Afhankelijk van de druk waarmee dit wordt gedaan en van de bijkomende kromming van de tong en van de mate van doorlaten van lucht, zal de geproduceerde klank dan gaan van een zachte /ng/ over /nj/ of /ñ/, /j/, /ch/ naar /sj/. Door de tongpunt naar boven te richten ontstaan de /l/-klanken. (nl) Spółgłoska podniebienna, inaczej palatalna – spółgłoska średniojęzykowa wymawiana, gdy środkowa część języka dotyka podniebienia twardego. W międzynarodowym systemie zapisu fonetycznego IPA występują symbole dla następujących spółgłosek podniebiennych: Spółgłoski zwarte podniebienne są dość rzadkie w językach świata. Zazwyczaj są zastępowane przez zwarto-szczelinowe lub szczelinowe spółgłoski zadziąsłowe. Proces ten zaszedł również w historii języka polskiego (tak zwana pierwsza palatalizacja) – stąd mamy oboczności: bok-boczek, noga-nóżka. (pl) Палатальные согласные (среднеязычные, средненёбные, твердонёбные) — согласные, образуемые между средней частью спинки языка и твёрдым нёбом (palatum). Активным речевым органом является средняя часть спинки языка, которая поднимается и соприкасается (при смычных) или сближается (при щелевых) с твёрдым нёбом. В названии «палатальные» отражается пассивный орган (нёбо), а в названии «среднеязычные» — активный орган (язык). Артикуляционно (но не акустически) близкие ретрофлексные согласные образуются при загнутом вверх и назад до твёрдого нёба переднем крае языка. (ru) Середньопіднебінні приголосні (теж середньоязичні приголосні; палаталізовані приголосні), утворюються тертям видихового струму повітря об хребет язика й тверде піднебіння (й, південно-західний позиційний варіант х, шелесні ш, ж), проривом зімкнення й тертям (африкати ч, дж) чи перед і, е, и проривом зімкнення (південно-західні позиційні варіанти к', ґ’ / до к, ґ чи до т', д'); й внаслідок поширеної щілини й послабленого тертя набирає характеру нескладового голосного і з діалектною тенденцією до занику поміж голосними в закінченевих морфемах гол. прикметника (півд.-зах. — доброю — дóброў), ш, ж, ч, дж належать до іст. і функційно — щодо їх сполук з аломорфами закінчень — м'яких фонем (ножéм: колóм, душéю: рукóю); вони м'які по карп. говірках; у м'яких варіантах виступають ш, ж, ч як фонетич (uk) |
| rdfs:label | غاري (ar) Consonant palatal (ca) Palatální souhláska (cs) Palatal (de) Ουρανικά σύμφωνα (el) Palatalo (eo) Consonante palatal (es) Konsonan langit-langit (in) Consonante palatale (it) Consonne palatale (fr) 경구개음 (ko) 硬口蓋音 (ja) Palatal consonant (en) Palataal (nl) Spółgłoska podniebienna (pl) Consoante palatal (pt) Palatal konsonant (sv) Палатальные согласные (ru) 硬腭音 (zh) Середньопіднебінний приголосний (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Palatal consonant yago-res:Palatal consonant wikidata:Palatal consonant dbpedia-af:Palatal consonant dbpedia-als:Palatal consonant dbpedia-ar:Palatal consonant http://ast.dbpedia.org/resource/Consonante_palatal dbpedia-bar:Palatal consonant dbpedia-bg:Palatal consonant http://bn.dbpedia.org/resource/তালব্য_ব্যঞ্জনধ্বনি dbpedia-br:Palatal consonant dbpedia-ca:Palatal consonant dbpedia-cs:Palatal consonant dbpedia-cy:Palatal consonant dbpedia-da:Palatal consonant dbpedia-de:Palatal consonant dbpedia-el:Palatal consonant dbpedia-eo:Palatal consonant dbpedia-es:Palatal consonant dbpedia-et:Palatal consonant dbpedia-fa:Palatal consonant dbpedia-fi:Palatal consonant dbpedia-fr:Palatal consonant dbpedia-gl:Palatal consonant dbpedia-he:Palatal consonant http://hi.dbpedia.org/resource/तालव्य_व्यंजन dbpedia-hu:Palatal consonant http://ia.dbpedia.org/resource/Consonante_palatal dbpedia-id:Palatal consonant dbpedia-it:Palatal consonant dbpedia-ja:Palatal consonant dbpedia-ko:Palatal consonant http://li.dbpedia.org/resource/Palataal dbpedia-lmo:Palatal consonant http://lv.dbpedia.org/resource/Palatāls_līdzskanis dbpedia-mk:Palatal consonant http://ml.dbpedia.org/resource/താലവ്യം dbpedia-ms:Palatal consonant dbpedia-nl:Palatal consonant dbpedia-nn:Palatal consonant dbpedia-no:Palatal consonant dbpedia-pl:Palatal consonant dbpedia-pt:Palatal consonant dbpedia-ro:Palatal consonant dbpedia-ru:Palatal consonant dbpedia-simple:Palatal consonant dbpedia-sv:Palatal consonant http://ta.dbpedia.org/resource/அண்ண_மெய் http://tl.dbpedia.org/resource/Katinig_na_palatal http://tt.dbpedia.org/resource/Тел_уртасы_тартыклары dbpedia-uk:Palatal consonant http://ur.dbpedia.org/resource/حنکی_حروف_صحیح http://vec.dbpedia.org/resource/Consonante_pałatałe dbpedia-vi:Palatal consonant dbpedia-zh:Palatal consonant https://global.dbpedia.org/id/2Bmuz |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Palatal_consonant?oldid=1090474422&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Xsampa-C2.png wiki-commons:Special:FilePath/Xsampa-J.png wiki-commons:Special:FilePath/Xsampa-Jslash.png wiki-commons:Special:FilePath/Xsampa-Jslash_lessthan.png wiki-commons:Special:FilePath/Xsampa-L2.png wiki-commons:Special:FilePath/Xsampa-c.png wiki-commons:Special:FilePath/Xsampa-j2.png wiki-commons:Special:FilePath/Xsampa-jslash2.png wiki-commons:Special:FilePath/Xsampa-equalsslash.png |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Palatal_consonant |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Palatal_consonants dbr:Palatal_position dbr:Palatal_affricate dbr:Palatal_spirant dbr:Palatals dbr:Dorso-palatal dbr:Dorso_palatal |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Caac_language dbr:Caddo_language dbr:Cahuilla_language dbr:Caló_language dbr:Canela_dialect dbr:Cantonese_phonology dbr:Canzés_dialect dbr:Cape_Verdean_Creole dbr:Car_language dbr:Carian_language dbr:Carib_language dbr:Catalan_language dbr:Catalan_phonology dbr:Amele_language dbr:Americanist_phonetic_notation dbr:Amurdak_language dbr:Baïnounk_Gubëeher dbr:Beja_language dbr:Belhare_language dbr:Bena_language dbr:Potawatomi_language dbr:Primitive_Irish dbr:Proto-Algonquian_language dbr:Proto-Altaic_language dbr:Proto-Baltic_language dbr:Proto-Balto-Slavic_language dbr:Proto-Central_Pacific_language dbr:Proto-Dravidian_language dbr:Proto-Finnic_language dbr:Proto-Germanic_language dbr:Proto-Micronesian_language dbr:Proto-Norse_language dbr:Proto-Oceanic_language dbr:Proto-Semitic_language dbr:Proto-Slavic_language dbr:Proto-Turkic_language dbr:Proto-Uralic_language dbr:Puluwat_language dbr:Punjabi_language dbr:Purépecha_language dbr:Purí_language dbr:Puyuma_language dbr:Qaqet_language dbr:Qimant_language dbr:Quebec_French_phonology dbr:Quechuan_languages dbr:Quenya dbr:Rohingya_language dbr:Romagnol_dialects dbr:Romance_linguistics dbr:Romani_language dbr:Romanian_phonology dbr:Romansh_language dbr:Romic_alphabet dbr:Rui'an_dialect dbr:Rukai_language dbr:Sama_language dbr:Samaritan_Hebrew dbr:Samre_language_of_Pursat dbr:San_Vicente_Zapotec dbr:Sanapaná_language dbr:Sandawe_language dbr:Sango_language dbr:Sanskrit_grammar dbr:Santa_Cruz_language dbr:Santa_language dbr:Santali_language dbr:Sar_language dbr:Saraiki_language dbr:Sardinian_phonology dbr:Sarikoli_language dbr:Sasak_language dbr:Saurashtra_language dbr:Savosavo_language dbr:Sayula_Popoluca dbr:Saʽidi_Arabic dbr:Scots_language dbr:Enawene_Nawe_language dbr:Enga_language dbr:English_terms_with_diacritical_marks dbr:Eperara_language dbr:List_of_consonants dbr:Meixian_dialect dbr:Mende_language dbr:Mentawai_language dbr:Meriam_language dbr:Mian_language dbr:Minoan_language dbr:Mising_language dbr:Mlabri_language dbr:Mojave_language dbr:Moma_language dbr:Mongondow_language dbr:Mono_language_(Congo) dbr:Mozhi_(transliteration) dbr:Muna_language dbr:Muna–Buton_languages dbr:Munduruku_language dbr:Muong_language dbr:Muria_language dbr:Northern_Sierra_Miwok dbr:Maastrichtian_dialect_phonology dbr:Maay_Maay dbr:Melpa_language dbr:Menya_language dbr:Yolŋu_languages dbr:Plains_Miwok_language dbr:Oluta_Popoluca dbr:Pará_Arára_language dbr:Pataxó_language dbr:Ubykh_phonology dbr:Tiipai_language dbr:Āryabhaṭa_numeration dbr:Barngarla_language dbr:Basaa_language dbr:Basque_language dbr:Bassa_language dbr:Batak_languages dbr:Bavarian_language dbr:Bemba_language dbr:Bengali_alphabet dbr:Bengkulu_language dbr:Berber_languages dbr:Berta_language dbr:Bhadarwahi dbr:Bhili_language dbr:Biak_language dbr:Biatah_language dbr:Bila_language dbr:Bilinarra_language dbr:Bilua_language dbr:Binumarien_language dbr:Bisayan_languages dbr:Blaan_language dbr:Boiken_language dbr:Bolinao_language dbr:Bolognese_dialect dbr:Bonan_language dbr:Bontoc_language dbr:Bora_language dbr:Bororo_language dbr:Brahmi_script dbr:Breton_language dbr:Bribri_language dbr:Dawera-Daweloor_language dbr:Deg_Xinag_language dbr:Demotic_(Egyptian) dbr:Denaʼina_language dbr:Devanagari dbr:Algerian_Arabic dbr:Ankave_language dbr:Anterior_consonant dbr:Anuak_language dbr:Apalachee_language dbr:Approximant dbr:Arabic_Afrikaans dbr:Aramaic dbr:Arapesh_languages dbr:Arawak_language dbr:Araweté_language dbr:Archi_language dbr:Hittite_language dbr:Hittite_phonology dbr:Hmong_language dbr:Hokkien dbr:Hopi_language dbr:Horpa_language dbr:Huambisa_language dbr:Huamelultec_language dbr:Huarijio_language dbr:Huastec_language dbr:Huasteca_Nahuatl dbr:Huave_language dbr:Hungarian_language dbr:Hungarian_phonology dbr:Hunsrik dbr:Hunzib_language dbr:Hup_language dbr:Hupa_language dbr:Hurrian_language dbr:Jola-Fonyi_language dbr:Jordanian_Arabic dbr:Jru'_language dbr:Judaeo-Spanish dbr:Judeo-Tat dbr:Lithuanian_language dbr:Lithuanian_phonology dbr:Paumarí_language dbr:Paya_language dbr:Pemako_Tshangla_dialect dbr:Permyak_language dbr:Persian_language dbr:Persian_phonology dbr:Rejang_language dbr:Resian_dialect dbr:Rime_table dbr:Rinconada_Bikol_language dbr:Rio_Grande_do_Sul dbr:Rioplatense_Spanish dbr:Cubeo_language dbr:Cuitlatec_language dbr:Cuzco_Quechua_language dbr:Cypriot_Turkish dbr:Cyrillic_phonetic_alphabet dbr:Czech–Slovak_languages dbr:Cèmuhî_language dbr:Daai_language dbr:Dagbani_language dbr:Dahalik_language dbr:Dahalo_language dbr:Udege_language dbr:Udi_language dbr:Udmurt_language dbr:Ukrainian_phonology dbr:Ukue_language dbr:Ulch_language dbr:Ulster_Irish dbr:Umbundu dbr:Umpila_language dbr:Upper_Necaxa_Totonac dbr:Upper_Sorbian_language dbr:Upper_Sorbian_phonology dbr:Upper_Tanana_language dbr:Uralic_Phonetic_Alphabet dbr:Urdu dbr:Urhobo_language dbr:Urum_language dbr:Uvbie_language dbr:Uyghur_language dbr:Uzbek_language dbr:Užican_dialect dbr:Valencian_language dbr:Valyrian_languages dbr:Vedda_language dbr:Velar_consonant dbr:Venda_language dbr:Venetian_language dbr:Veps_language dbr:Vietnamese_language dbr:Vietnamese_phonology dbr:Votic_language dbr:Daza_language dbr:Dongotono_language dbr:Dorsal_consonant dbr:Dorset_dialect dbr:Duruwa_language dbr:Dâw_language dbr:Early_Middle_Japanese dbr:Early_Modern_Japanese dbr:Early_Romani dbr:Eastern_Pomo_language dbr:Eastern_Pwo_language dbr:Eastern_Yugur_language dbr:Index_of_linguistics_articles dbr:Index_of_phonetics_articles dbr:Influences_on_the_Spanish_language dbr:Ingrian_phonology dbr:Inor_language dbr:Interlingue dbr:International_Alphabet_of_Sanskrit_Transliteration dbr:Interslavic dbr:Inuit_languages dbr:Iwal_language dbr:Iwam_language dbr:Izere_language dbr:Izon_language dbr:Jad_language dbr:Jah_Hut_language dbr:Jalaa_language dbr:Jambi_Malay dbr:Jaminjung_language dbr:Kunza_language dbr:Kupsabiny_language dbr:Kurdish_phonology dbr:Kuria_language dbr:Kuteb_language dbr:Kuvi_language dbr:Kven_language dbr:Kwadi_language dbr:Kwangali_language dbr:Kwanyama_dialect dbr:Kwoma_language dbr:Kwʼadza_language dbr:Kēlen dbr:Levantine_Arabic_phonology dbr:Limilngan_language dbr:Old_Javanese dbr:Zou_language dbr:Nùng_language_(Tai) dbr:Nüpode_Huitoto_language dbr:Nǁng_language dbr:Nukunu_language dbr:Numic_languages dbr:Nyindrou_language dbr:Songe_language dbr:Suruí_do_Pará_dialect dbr:Takelma_language dbr:Pemon_language dbr:Pre-Greek_substrate dbr:Punjabi_grammar |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Palatal_consonant |
