Russo-Ukrainian War (original) (raw)

dbo:abstract

في 2014، نفّذت روسيا العديد من العمليات العسكرية في الأراضي الأوكرانية، بعد احتجاجات الميدان الأوروبي وعزل الرئيس الأوكراني فيكتور يانوكوفيتش، سيطر الجنود الروس على مواقع إستراتيجية وحيوية في شبه جزيرة القرم، بعد ذلك ضمّت روسيا القرم تحت سيادتها، بعد الاستفتاء في القرم، حيث صوتَ سكّان القرم لصالح الانضمام إلى روسيا الاتحادية، بحسب النتائج الرسمية، بعد ذلك تصاعدت مظاهرات الجماعات الانفصالية المؤيدة لروسيا في دونباس، مما أدى إلى حدوث صراع مسلح بين الحكومة الأوكرانية والجماعات الانفصالية المدعومة من روسيا. في شهر أغسطس، عبرتْ المدرعات الروسية حدود دونيتسك من عدة مواقع، اُعتبرَ توغل الجيش الروسي مسؤولاً عن هزيمة القوات الأوكرانية في بداية سبتمبر في نوفمبر 2014، أعلن الجيش الأوكراني عن تحرك مكثف للقوات والمعدات الروسية تجاه المناطق التي يسيطر عليها الانفصاليون في الشرق الأوكراني، ، وذكرت وكالة أنباء اسوشييتد برس ان 80 مركبة عسكرية مجهولة تتحرك في المناطق التي يسيطر عليها المتمردون، ورصدت وحدة رصد خاصة تابعة لمنظمة الأمن والتعاون في أوروبا قوافل من الأسلحة الثقيلة والدبابات في الأراضي التي تسيطر عليها جمهورية دونيتسك الشعبية راصدو المنظمة كذلك لاحظوا مركبات تنقل الذخيرة وجثث الجنود عبر الحدود الروسية-الأوكرانية "تحت غطاء مساعدات إنسانية. في أوائل أغسطس 2015، لاحظت وحدة الرصد تلك، أكثر من 21 مركبة تحمل الرمز العسكري الروسي للجنود الذين قُتلوا في المعركة. بحسب صحيفة موسكو تايمز، حاولت روسيا تهديد وإسكات العاملين في مجال حقوق الإنسان الذين يتناولون قضية مقتل الجنود الروس في الصراع الدائر. منظمة الأمن والتعاون الأوربية أعلنت مراراً أن راصديها منعوا من الدخول إلى الأراضي التي تسيطر عليها القوات الروسية جنباً إلى جنب مع القوات الإنفصالية. أدان المجتمع الدولي والمنظمات الحقوقية مثل منظمة العفو الدولية ما فعلته روسيا في أوكرانيا، متهمةً إيّاها بخرق القانون الدولي، وانتهاك السيادة الأوكرانية. وفرض كٌل مِن الأتحاد الأوربي والولايات المتحدة عقوبات إقتصادية على روسيا، وعلى أفراد وشركات روسية. في أكتوبر 2015، صحيفة واشنطن بوست نشرت تقريراً عن أن روسيا قامت بنقل بعض من قوات النخبة من أوكرانيا إلى سوريا لدعم الرئيس السوري بشار الأسد. في ديسمبر 2015، الرئيس الروسي فلاديمير بوتين أعترف َ بأن بعض ضباط المخابرات الروسية العسكرية كانوا يعملون في أوكرانيا. (ar)
Rusko-ukrajinská válka je označení pro činnost ozbrojených sil Ruské federace, která od roku 2014 probíhá na území Ukrajiny. Válka je vyústěním ukrajinské krize, jejíž podstatou byla otázka zahraniční orientace Ukrajiny a odhodlání Ruska vměšovat se do jejích vnitřních záležitostí. Konflikt propukl v reakci na ukrajinské události, které vedly k sesazení proruských představitelů země a jsou známy pod označením Euromajdan. Rusko vojensky ovládlo ukrajinský poloostrov Krym a na základě uspořádaného referenda jej anektovalo. Současně také propukla válka na východní Ukrajině, kde proruští separatisté vyhlásili samostatnou Doněckou a Luhanskou lidovou republiku a která se proměnila ve vleklý konflikt. Rusko účast v obou případech popíralo. Do nové fáze se válka dostala v únoru 2022, kdy Rusko uznalo obě samozvané republiky a zahájilo invazi na Ukrajinu, částečně i z území Běloruska. Oficiálním cílem invaze je „denacifikace a demilitarizace Ukrajiny“, tedy její přetvoření v loutkový stát dosazením proruské vlády a zbavení možnosti se vojensky bránit dalším intervencím. (cs)
Η Ρωσο-ουκρανική σύγκρουση (Ουκρανικά: російсько-український конфлікт / Ρωσικά: российско-украинский конфликт) είναι μια συνεχής και παρατεταμένη σύγκρουση μεταξύ Ρωσίας και Ουκρανίας που ξεκίνησε τον Φεβρουάριο του 2014 και κλιμακώθηκε τον Φεβρουάριο του 2022 με την στρατιωτική εισβολή της Ρωσίας στην Ουκρανία. Ο πόλεμος επικεντρώθηκε στο καθεστώς της Κριμαίας και των τμημάτων του Ντονμπάς, που αναγνωρίζονται διεθνώς ως τμήμα της Ουκρανίας. Μετά τις διαδηλώσεις του Euromaidan και την επακόλουθη απομάκρυνση του ρωσόφιλου Ουκρανού προέδρου Βίκτορ Γιανουκόβιτς στις 22 Φεβρουαρίου και εν μέσω φιλορωσικών αναταραχών στην Ουκρανία, Ρώσοι στρατιώτες χωρίς διακριτικά ανέλαβαν τον έλεγχο στρατηγικών θέσεων και υποδομών εντός του ουκρανικού εδάφους της Κριμαίας. Την 1η Μαρτίου 2014, το Ομοσπονδιακό Συμβούλιο της Ρωσικής Ομοσπονδίας ενέκρινε ομόφωνα ψήφισμα, το οποίο ζητούσε από τον Ρώσο πρόεδρο Βλαντίμιρ Πούτιν να χρησιμοποιήσει στρατιωτική δύναμη στην Ουκρανία. Το ψήφισμα εγκρίθηκε αρκετές ημέρες αργότερα, μετά την έναρξη της ρωσικής στρατιωτικής επιχείρησης για την «Επιστροφή της Κριμαίας». Στη συνέχεια, η Ρωσία προσάρτησε την Κριμαία μετά από ένα τοπικό δημοψήφισμα που διοργάνωσε η Ρωσία μετά την κατάληψη του Κοινοβουλίου της Κριμαίας στο οποίο ο πληθυσμός της Αυτόνομης Δημοκρατίας της Κριμαίας ψήφισε υπέρ της προσχώρησης στη Ρωσική Ομοσπονδία. Τον Απρίλιο, οι διαδηλώσεις από φιλορωσικές ομάδες στην περιοχή Ντονμπάς της Ουκρανίας κλιμακώθηκαν σε πόλεμο μεταξύ της ουκρανικής κυβέρνησης και των υποστηριζόμενων από τη Ρωσία αυτονομιστικών δυνάμεων των αυτοαποκαλούμενων Λαϊκών Δημοκρατιών Ντόνετσκ και Λουγκάνσκ. Τον Αύγουστο, ρωσικά στρατιωτικά οχήματα διέσχισαν τα σύνορα σε διάφορες τοποθεσίες της Περιφέρειας του Ντόνετσκ. Η εισβολή του ρωσικού στρατού θεωρήθηκε ως υπεύθυνη για την ήττα των ουκρανικών δυνάμεων στις αρχές Σεπτεμβρίου. Τον Νοέμβριο του 2014, ο ουκρανικός στρατός ανέφερε έντονη μετακίνηση στρατευμάτων και εξοπλισμού από τη Ρωσία στα ελεγχόμενα από τους αυτονομιστές περιοχές της ανατολικής Ουκρανίας. Το Associated Press ανέφερε 40 στρατιωτικά οχήματα χωρίς διακριτικά να κινούνται σε περιοχές που ελέγχονται από τους αντάρτες. Παρατηρητές από τον Οργανισμό για την Ασφάλεια και τη Συνεργασία στην Ευρώπη (ΟΑΣΕ) ανέφεραν νηοπομπές βαρέων όπλων και τανκς σε ελεγχόμενη από τη ΛΔΔ έδαφος χωρίς διακριτικά. Οι παρατηρητές του ΟΑΣΕ δήλωσαν περαιτέρω ότι παρατήρησαν οχήματα που μετέφεραν πυρομαχικά και πτώματα στρατιωτών να περνούν τα ρωσο-ουκρανικά σύνορα υπό το πρόσχημα των νηοπομπών ανθρωπιστικής βοήθειας . Από τις αρχές Αυγούστου 2015, ο ΟΑΣΕ παρατήρησε πάνω από 21 τέτοια οχήματα που φέρουν τον ρωσικό στρατιωτικό κώδικα να μεταφέρουν στρατιώτες που σκοτώθηκαν στη μάχη. Σύμφωνα με τους The Moscow Times, η Ρωσία προσπάθησε να εκφοβίσει και να φιμώσει τους εργαζόμενους σε ΜΚΟ που συζητούσαν για τους θανάτους Ρώσων στρατιωτών στη σύγκρουση. Ο ΟΑΣΕ έχει επανειλημμένα αναφέρει ότι απαγορεύτηκε στους παρατηρητές του η πρόσβαση στις περιοχές που ελέγχονται από "συνδυασμένες ρωσικές-αποσχιστικές δυνάμεις". Η πλειοψηφία των μελών της διεθνούς κοινότητας και οργανισμών όπως η Διεθνής Αμνηστία έχουν καταδικάσει τη Ρωσία για τις ενέργειές της στη μεταεπαναστατική Ουκρανία, κατηγορώντας την για παραβίαση του διεθνούς δικαίου και παραβίαση της ουκρανικής κυριαρχίας. Πολλές χώρες επέβαλαν οικονομικές κυρώσεις κατά της Ρωσίας, Ρώσων ατόμων ή εταιρειών. Τον Δεκέμβριο του 2015, ο Πρόεδρος της Ρωσικής Ομοσπονδίας Βλαντίμιρ Πούτιν παραδέχτηκε ότι Ρώσοι αξιωματικοί των στρατιωτικών πληροφοριών δρούσαν στην Ουκρανία, επιμένοντας ωστόσο ότι δεν ήταν το ίδιο με τα τακτικά στρατεύματα. Από τον Φεβρουάριο του 2019, το 7% του εδάφους της Ουκρανίας βρίσκεται υπό κατοχή. (el)
Der Russisch-Ukrainische Krieg (bis Februar 2022 hauptsächlich als Ukraine-Konflikt, allgemein als Ukraine-Krise, Ukraine-Krieg, Krieg gegen die Ukraine oder russisch-ukrainischer Konflikt bezeichnet) begann Ende Februar 2014 in Form eines regionalen bewaffneten Konflikts auf der ukrainischen Halbinsel Krim. Im Anschluss an die völkerrechtswidrige Annexion der Krim folgten weitere Eskalationen durch Russland insbesondere mit dem Aufbau prorussischer bewaffneter Milizen im ostukrainischen Donbass, die dort gemeinsam mit regulären russischen Truppen gegen die ukrainischen Streitkräfte und Freiwilligenmilizen kämpften. Die mit internationaler Hilfe zustande gekommenen Minsker Abkommen von September 2014 und Februar 2015 sahen für den Krieg in der Ostukraine einen dauerhaften Waffenstillstand vor; tatsächlich erreicht wurde bestenfalls eine Stabilisierung des lokalen Konflikts mit fortlaufenden Provokationen durch die russisch-separatistische Seite. Nach einem relativen Abflauen baute Russland ab Sommer 2021 massiv Truppen an der ukrainischen Grenze auf, bestritt aber Angriffspläne. Ab dem 24. Februar 2022 folgte ein groß angelegter Angriff durch die russische Armee aus mehreren Richtungen mit dem vermuteten Ziel, die ukrainische Regierung zu stürzen und durch ein prorussisches Regime zu ersetzen. Die russischen Truppen zogen sich nach unerwarteten schweren Verlusten ab Ende März 2022 aus dem Norden und Nordwesten der Ukraine zurück, um ihre Offensive ausschließlich auf den Osten des Landes zu konzentrieren. Nach ihrem Rückzug wurden in den zuvor besetzten Gebieten Beweise für schwere Kriegsverbrechen der russischen Truppen gegen Zivilisten entdeckt. Die russische Offensive kam im Sommer 2022 kaum voran, und ab Ende August ging die Ukrainische Armee im Osten und im Süden zu einer Gegenoffensive über, die erhebliche Geländegewinne erzielte, woraufhin Präsident Wladimir Putin im September 2022 eine Mobilmachung Russlands verfügte und Russland große Teile der Süd- und Ostukraine annektierte. Somit wurde eine von Russland kontrollierte Landverbindung zwischen dem russischen Festland und der 2014 annektierten Krim geschaffen. (de)
Errusia-Ukraina gerra gatazka luze eta endekatua da, 2014ko otsailean hasi zena. Nagusiki Errusiak eta errusiazaleen indarrek parte hartzen dute, alde batetik, eta Ukrainak, bestetik. Gerra Krimearen estatusean eta Donbasseko zati batzuetan oinarritu da, nazioartean Ukrainaren zati gisa aitortzen direnak. Otsailaren 22an Euromaidaneko protestak egin eta Viktor Janukovitx Ukrainako presidentea , eta Ukrainako errusiazaleen istiluen erdian, Krimeako lurralde ukrainarrean posizioak eta azpiegitura estrategikoak kontrolatu zituzten. 2014ko martxoaren 1ean, aho batez erabaki zuen Vladimir Putin Errusiako presidenteari Ukrainan indar militarra erabiltzeko eskatzea. Ebazpena egun batzuk geroago hartu zen, Errusiaren "Krimeako itzulera" operazio militarra hasi ondoren. Ondoren, Errusiak Krimea anexionatu zuen, Errusiak antolatutako tokiko erreferendum kritikatu baten ondoren. Horren ondorioz, Krimeako Errepublika Autonomoa Errusiar Federazioari atxiki zitzaion. Apirilean, talde errusiazaleen manifestazioak Ukrainako Gobernuaren eta Errusiak Donetsk eta Luhansk herri aldarrikapenetatik babestutako indar separatisten arteko gerra bihurtu ziren. Abuztuan, Errusiako ibilgailu militarrek muga zeharkatu zuten Donetsk eskualdeko hainbat herritan. Errusiar militarren erasoaldia Ukrainako indarren porrotaren erantzuletzat hartu zen irailaren hasieran. 2014ko azaroan, Ukrainako militarrek jakinarazi zuten tropa eta ekipo asko mugitu zirela Errusiatik Ukraina ekialdeko separatisten kontrolpeko eremuetara. Associated Pressek jakinarazi zuen 40 ibilgailu militar ibili zirela markatu gabe matxinoen kontrolpeko eremuetan. Behaketa Misio Bereziak arma astunen eta tankeen konboiak ikusi zituen DHEak kontrolatutako lurraldean, intsigniarik gabe. OSCEko behatzaileek adierazi zuten, gainera, munizioak eta soldaduen gorpuak zeramatzaten ibilgailuak ikusi zituztela, laguntza humanitarioko konboi itxura hartuta muga errusiar-ukrainarra zeharkatzen ari zirenak. 2015eko abuztuaren hasieran, mota horretako 21 ibilgailu baino gehiago ikusi zituen OSCEk, borrokan hildako soldaduen Errusiako kode militarrarekin markatuta. egunkariaren arabera, Errusia giza eskubideen langileak beldurtzen eta isilarazten saiatu da, gatazkan soldadu errusiarren heriotzei buruz hitz egiten dutelako. OSCEk jakinarazi duenez, "Errusiar-separatista indar konbinatuek" kontrolatutako eremuetara sartzea ukatu zieten behatzaileei. kide gehienek eta Amnistia Internazionala bezalako erakundeek Errusia kondenatu dute egindako ekintzengatik, nazioarteko zuzenbidea haustea eta Ukrainako subiranotasuna urratzea egotzita. Herrialde askok ezarri zituzten Errusiaren, pertsona edo enpresa errusiarren aurka. 2015eko urrian, The Washington Post-ek jakinarazi zuen Errusiak bere eliteko unitate batzuk berriro zabaldu zituela Ukrainatik Siriara, Baxar al-Assad presidente siriarrari babesa emateko. 2015eko abenduan, Errusiako Federazioko presidenteak, Vladimir Putinek, onartu zuen Errusiako inteligentzia militarreko ofizialak Ukrainan ari zirela lanean, baina azpimarratu zuen ez zirela tropa erregularren gauza bera. 2019ko otsailean, Ukrainako gobernuak Ukrainako lurraldearen % 7 aldi baterako okupatutako lurralde gisa sailkatu zuen. 2021 eta 2022 artean krisia areagotu zen, eta 2022ko otsailaren 21ean Errusiak Luhanskeko Herri Errepublika eta Donetskeko Herri Errepublika onartu zituen. Azkenean, 2022ko otsailaren 24an aurretik gerra deklaraziorik egin gabe Errusiak Ukrania inbaditu zuen gerra latz bati hasiera emanez. (eu)
La guerra ruso-ucraniana es un conflicto bélico entre la Federación de Rusia y Ucrania, que se encuentra actualmente en curso y que se acrecentó tras el tenso período de la crisis ruso-ucraniana de 2021-2022, conflicto que el 24 de febrero de 2022 finalmente desembocó en la invasión rusa de Ucrania, si bien esta confrontación se ha desarrollado desde 2014 y ha tenido varias etapas entre las que se destacan la adhesión de Crimea a Rusia y la guerra del Dombás que comenzó ese mismo año y aún sigue en progreso. Asimismo, las manifestaciones de Euromaidán que marcan el inicio del conflicto ucraniano comenzaron en noviembre de 2013 en Kiev, la capital ucraniana, debido a la suspensión de la firma del Acuerdo de Asociación entre Ucrania y la Unión Europea. El 22 de febrero de 2014, tras varios meses de protestas y disturbios y tras el llamado Jueves Negro (20 de febrero) en el que murieron más de 60 manifestantes, los opositores tomaron las riendas del país y ocuparon irregularmente las principales instituciones con sede en Kiev. Seguidamente, la Rada Suprema tomó el control del país en ausencia de buena parte de sus miembros y Oleksandr Turchínov asumió la coordinación del Gobierno y la presidencia del Parlamento, cayendo así el gobierno de Víktor Yanukóvich. La Rada Suprema destituyó del cargo a Yanukóvich y tomó el control del país votando la vuelta a la Constitución de 2004, acordada el día anterior. Rusia no reconoció este gobierno como autoridad legítima de Ucrania y declaró que lo ocurrido fue un «golpe de Estado». En consecuencia, el Congreso de diputados y gobernadores regionales del Este y Sur de Ucrania hizo un llamamiento a la resistencia y acusó a la oposición de incumplir el acuerdo de paz que había sido firmado el 21 de febrero con el destituido presidente. A partir de entonces, residentes de la mitad suroriental de Ucrania se manifestaron en contra del nuevo gobierno de Kiev. Por su parte, la crisis de Crimea de 2014 comenzó en febrero de ese año cuando el gobierno regional realizó el referéndum sobre el estatus político de Crimea. Entonces se produjo una intervención militar, donde las Fuerzas Armadas de Rusia se desplegaron en la península de Crimea —incluyendo Sebastopol— con el objetivo de garantizar la integridad de los ucranianos prorrusos habitantes de Crimea y las bases rusas estacionadas allí, hasta que se normalizara la situación socio-política; desoyendo las advertencias de no invadir lanzadas por Estados Unidos y Kiev. Así, el 17 de mayo, fue proclamada la independencia de la República de Crimea y al día siguiente fue aprobada la adhesión de Crimea a Rusia. Esto fue rechazado por la Unión Europea, Estados Unidos y otros países, mientras fue apoyado por Bielorrusia, Corea del Norte, Siria, Nicaragua y Venezuela; la Asamblea General de las Naciones Unidas, mediante su resolución 68/262, rechazó la incorporación de Crimea. En los días posteriores, las tropas militares ucranianas se enfrentaron en contados incidentes con el ejército ruso hasta finalmente replegarse y hacer abandono de la península, aunque el gobierno de Kiev aún considera Crimea como parte de los territorios temporalmente ocupados de Ucrania. Entre tanto, la guerra del Dombás comenzó el 6 de abril de 2014. El gobierno interino de Ucrania inició un operativo armado contra los grupos separatistas rusófonos del este de Ucrania tras la anexión de Crimea. Las tropas rusas invadieron el territorio del este de Ucrania y las tropas ucranianas lanzaron una operación antiterrorista. En el mes siguiente fueron realizados los referéndums sobre el estatus político de Donetsk y Lugansk por parte de los separatistas regionales que formaron la confederación de Nueva Rusia, un efímero Estado que sería disuelto en mayo de 2015. (es)
Perang Rusia-Ukraina adalah perang berkelanjutan antara Rusia (bersama dengan pasukan separatis pro-Rusia) dan Ukraina. Konflik ini dimulai pada Februari 2014 setelah Revolusi Martabat Ukraina, dan awalnya berfokus pada status Krimea dan bagian dari Donbas, yang diakui secara internasional sebagai bagian dari Ukraina. Delapan tahun pertama konflik termasuk aneksasi Krimea oleh Rusia (2014) dan perang di Donbas (2014–sekarang) antara Ukraina dan separatis yang didukung Rusia, serta insiden angkatan laut, perang siber, dan ketegangan politik. Menyusul pembangunan militer Rusia di perbatasan Rusia-Ukraina dari akhir 2021, konflik meluas secara signifikan ketika Rusia meluncurkan invasi skala penuh ke Ukraina pada 24 Februari 2022. Menyusul protes Euromaidan dan revolusi yang mengakibatkan tersingkirnya Presiden pro-Rusia Viktor Yanukovich pada Februari 2014, kerusuhan pro-Rusia meletus di beberapa bagian Ukraina. Tentara Rusia tanpa lencana mengambil kendali posisi strategis dan infrastruktur di wilayah Ukraina Krimea, dan merebut Parlemen Krimea. Rusia menyelenggarakan referendum yang dikritik secara luas, yang hasilnya adalah agar Krimea bergabung dengan Rusia. Itu kemudian mencaplok Krimea. Pada April 2014, demonstrasi oleh kelompok pro-Rusia di wilayah Donbas Ukraina meningkat menjadi perang antara militer Ukraina dan separatis yang didukung Rusia dari republik Donetsk dan Lugansk yang dideklarasikan sepihak. Pada Agustus 2014, kendaraan militer Rusia tanpa lencana melintasi perbatasan ke republik Donetsk. Perang yang tidak diumumkan dimulai antara pasukan Ukraina di satu sisi, dan separatis bercampur dengan pasukan Rusia di sisi lain, meskipun Rusia berusaha menyembunyikan keterlibatannya. Perang berakhir menjadi konflik statis, dengan upaya gencatan senjata yang berulang kali gagal. Pada 2015, perjanjian Minsk II ditandatangani oleh Rusia dan Ukraina, tetapi sejumlah perselisihan mencegahnya untuk diimplementasikan sepenuhnya. Pada 2019, 7% wilayah Ukraina diklasifikasikan oleh pemerintah Ukraina sebagai wilayah pendudukan sementara. Pada tahun 2021 dan awal 2022, terdapat pembangunan militer besar Rusia di sekitar perbatasan Ukraina. NATO menuduh Rusia merencanakan invasi, yang dibantahnya. Presiden Rusia Vladimir Putin mengkritik perluasan NATO sebagai ancaman bagi negaranya dan menuntut Ukraina dilarang bergabung dengan aliansi militer. Dia juga mengungkapkan pandangan iredentisme Rusia, mempertanyakan Ukraina hak untuk berdiri, dan menyatakan secara salah bahwa Ukraina diciptakan oleh Soviet Rusia. Pada 21 Februari 2022, Rusia secara resmi mengakui dua negara separatis yang memproklamirkan diri di Donbas, dan secara terbuka mengirim pasukan ke wilayah tersebut. Tiga hari kemudian, Rusia menginvasi Ukraina. Banyak komunitas internasional mengutuk Rusia atas tindakannya di Ukraina pasca-revolusioner, menuduhnya melanggar hukum internasional dan melanggar kedaulatan Ukraina. Banyak negara menerapkan sanksi ekonomi terhadap Rusia, individu Rusia, atau perusahaan, terutama setelah invasi 2022. (in)
La guerre russo-ukrainienne est un important conflit post-soviétique, militaire et diplomatique, opposant la Russie et les forces séparatistes pro-russes à l'Ukraine. Elle a commencé en février 2014, à la suite de la révolution ukrainienne de la Dignité, et s'est initialement concentrée sur le statut de la Crimée et de certaines parties du Donbass, internationalement reconnues comme faisant partie de l'Ukraine. Les huit premières années du conflit ont vu l'annexion de la Crimée par la Russie en 2014 et la guerre du Donbass (depuis 2014) entre l'Ukraine et les séparatistes soutenus par la Russie, ainsi que des incidents navals, la cyberguerre et des tensions politiques. À la suite d'un renforcement militaire russe à la frontière entre la Russie et l'Ukraine à partir de la fin 2021, le conflit s'est considérablement étendu lorsque la Russie a lancé une invasion à grande échelle de l'Ukraine le 24 février 2022. L'origine du conflit remonte au 21 novembre 2013, à la suite de la décision du gouvernement ukrainien de ne pas signer l'accord d'association entre l'Ukraine et l'Union européenne. Des manifestations de grande ampleur (l'Euromaïdan) se déclenchent alors et aboutissent le 22 février 2014 à la fuite puis à la destitution du président ukrainien Viktor Ianoukovytch, remplacé par Oleksandr Tourtchynov. Un nouveau gouvernement, dirigé par Arseni Iatseniouk, est mis en place. En réaction, des groupes armés russes prennent le contrôle du Parlement de Crimée, qui élit un nouveau Premier ministre favorable à l'union avec la Russie. Un référendum, organisé sous le contrôle de la Russie, aboutit à un vote favorable au rattachement de la Crimée à la Russie, provoquant une crise diplomatique internationale. Plusieurs autres provinces ukrainiennes à forte population russophone, notamment le Donbass, connaissent des soulèvements similaires et organisent à leur tour des référendums d'autodétermination afin de se séparer du gouvernement ukrainien en place. Ces derniers évènements débouchent sur la guerre du Donbass, la Russie, pays frontalier, étant accusée de soutenir militairement les insurgés en y menant une guerre hybride. Le 17 juillet 2014, le vol Malaysia Airlines 17 est abattu près de la frontière russo-ukrainienne alors qu'il survole le Donbass. La destruction de cet avion civil amplifie la crise diplomatique, l'armée ukrainienne et les « séparatistes pro-russes » s'en accusant mutuellement. Une enquête identifie les tireurs comme appartenant à l'armée russe, pourtant censée ne pas être présente sur le terrain. Le 21 février 2022, dans le cadre de la crise russo-ukrainienne de 2021-2022, le président russe Vladimir Poutine annonce la reconnaissance russe de l'indépendance des « républiques populaires » autoproclamées de Donetsk et de Lougansk et les forces armées russes envahissent l'Est de l'Ukraine contrôlé par les « séparatistes pro-russes ». Le 23 février, Poutine annonce lancer une « opération militaire spéciale » en Ukraine. Dans la nuit du 23 au 24, le territoire ukrainien est bombardé et les troupes russes commencent l'invasion du territoire ukrainien. Les Russes occupent rapidement l'oblast de Kherson et une grande partie de l'oblast de Zaporijjia lors d'une offensive du Sud réussie, mais sont repoussés lors d'offensives infructueuses contre Kiev et contre Kharkiv. Les Russes occupent Marioupol après un long siège, prenant le contrôle de toute la côte de la mer d'Azov. Une nouvelle offensive du Donbass fait tomber l'oblast de Louhansk sous contrôle russe. L'invasion provoque une large réaction internationale, menant à un isolement sans précédent de la Russie et à une assistance multiforme à l'Ukraine par les membres de l'OTAN et de l'Union européenne. (fr)
The Russo-Ukrainian War has been ongoing between Russia (alongside Russian separatists in Ukraine) and Ukraine since February 2014. Following Ukraine's Revolution of Dignity, Russia annexed Crimea from Ukraine and supported pro-Russian separatists in the war in Donbas against Ukrainian government forces; fighting for the first eight years of the conflict also included naval incidents, cyberwarfare, and heightened political tensions. In February 2022, the conflict saw a major escalation as Russia launched a full-scale invasion of Ukraine. In early 2014, pro-Russian Ukrainian president Viktor Yanukovych was ousted from office as a result of the pro-European Euromaidan and the Revolution of Dignity. Shortly after Yanukovych's overthrow and exile to Russia, pro-Russian unrest erupted in Ukraine's eastern and southern regions. Simultaneously, unmarked Russian troops moved into Ukraine's Crimea and took control of strategic positions and infrastructure, including government buildings. Russia soon annexed Crimea after a highly disputed Crimean status referendum. In April 2014, pro-Russian separatists in Ukraine's eastern Donbas region proclaimed the establishment of the Donetsk People's Republic and the Luhansk People's Republic with considerable but clandestine support from Russia. Ukrainian attempts in late 2014 to retake separatist-held areas were unsuccessful, leading to a protracted war in Donbas. Although Russia continued to deny involvement, Russian troops directly participated in the undeclared war. In February 2015, the Minsk II agreements were signed by both Russia and Ukraine in an attempt to end the conflict, but the agreements were never fully implemented in the years that followed. The war in Donbas settled into a violent but static conflict between Ukraine and Russian proxies, with frequent brief ceasefires but no lasting peace and few changes in territorial control. Beginning in 2021, Russia built up a large military presence near its border with Ukraine, including from within neighbouring Belarus. Russian president Vladimir Putin criticized the enlargement of NATO and demanded that Ukraine be barred from ever joining the military alliance. He also expressed irredentist views and questioned Ukraine's right to exist. On 21 February 2022, Russia officially recognized the Donetsk People's Republic and the Luhansk People's Republic as independent states. Three days later, Putin announced a "special military operation" in Ukraine during a televised broadcast, marking the start of a full-scale invasion of Ukraine. The invasion was internationally condemned, leading to many countries to impose sanctions against Russia and ramping up existing sanctions. The ongoing full-scale war has resulted in a major refugee crisis and tens of thousands of deaths. Russia abandoned an attempt to take Kyiv in early April 2022 amid fierce resistance. In late September, Russia announced its annexation of several parts of southern and eastern Ukraine, drawing widespread condemnation. Ukrainian counteroffensives in the south and northeast have recently retaken significant areas. (en)
Il conflitto russo-ucraino è uno scontro politico, diplomatico e militare iniziato de facto dal febbraio del 2014 e che dal febbraio 2022 vede fronteggiare le truppe regolari dei due paesi dell’Europa orientale. In seguito all'Euromaidan, alla fuga in Russia e la successiva rimozione del presidente ucraino Viktor Janukovyč (avvenuta il 22 febbraio 2014), in Crimea iniziarono ad avere luogo alcune proteste filorusse e, al contempo, gruppi di soldati russi senza insegne (i cosiddetti omini verdi) presero il controllo delle principali infrastrutture e dei centri amministrativi della regione. A questi avvenimenti seguì l'invio ufficiale delle forze armate russe in Crimea e il 16 marzo, dopo un referendum ritenuto non valido dall'Assemblea generale delle Nazioni Unite con 100 voti favorevoli, 11 contrari e 58 astenuti, la Russia annesse la penisola alla Federazione. Ad aprile di quello stesso anno nelle maggiori città del Donbass scoppiarono delle violente proteste filorusse che sfociarono in una guerra tra il governo ucraino e le forze secessioniste, nel frattempo costituitesi nelle repubbliche popolari di Doneck e Lugansk, dichiaratesi indipendenti l'11 maggio in seguito a un referendum. Le ostilità tra le milizie secessioniste del Donbass e l'esercito ucraino proseguirono incessantemente, provocando anche l'abbattimento del volo Malaysia Airlines 17. Il 5 settembre 2014 i presidenti di Russia e Ucraina, con la presenza dei rappresentati delle due repubbliche popolari, si incontrarono a Minsk e siglarono un protocollo per stabilire il cessate il fuoco, che fu però violato più volte da entrambe le parti. Per provare a fermare nuovamente le ostilità in Donbass il 12 febbraio 2015, grazie alla mediazione di Francia e Germania, Ucraina e Russia siglarono un nuovo protocollo per stabilire la tregua. Anche questo secondo accordo venne violato numerose volte e nel 2018 si verificò un incidente nello stretto di Kerč' che coinvolse direttamente navi russe e ucraine. Tra l'ottobre e il novembre del 2021 la Russia diede inizio a una vasta mobilitazione delle sue forze armate sul confine ucraino, dispiegando ulteriori forze in Bielorussia, Transnistria e Crimea oltre alla flotta del Mar Nero. Il 21 febbraio del 2022 la Russia riconobbe le repubbliche popolari del Donbass e tre giorni dopo diede inizio all'invasione dell'Ucraina. (it)
De Russisch-Oekraïense Oorlog is een gewapend conflict tussen enerzijds Rusland samen met pro-Russische separatisten uit de Donbas en de Krim en anderzijds Oekraïne, dat zich vanaf 2014 afspeelt (nl)
( 이 문서는 2014년 러시아의 크림 반도 점령부터 시작된 러시아와 우크라이나의 전반적인 분쟁에 관한 것입니다. 2022년에 일어난 러시아의 우크라이나 침공에 대해서는 2022년 러시아의 우크라이나 침공 문서를 참고하십시오.) 러시아-우크라이나 전쟁(러시아어: российско-украинская война, 우크라이나어: російсько-українська війна)은 2014년 2월부터 시작된 분쟁으로, 우크라이나와 침략국 러시아 및 간의 분쟁을 뜻한다. 여러 국가가 우크라이나에게 다양한 수준의 지원을 제공하였으며, 벨라루스는 2022년 러시아의 우크라이나 전면 침공 당시 벨라루스 영토 내 러시아군의 통행을 제공하였다. 2014년 우크라이나 혁명 직후 러시아가 적대 행위를 시작하였으며 이는 대부분 크림반도와 돈바스의 정치적 지위 문제에 집중되었는데 돈바스의 경우에는 국제적으로 우크라이나의 영토로 인정받고 있다. 우크라이나 영토 침공 행위는 러시아의 크림반도 합병으로 절정에 달했고, 그로부터 얼마 지나지 않아 러시아의 지원을 받는 분리주의 세력과 우크라이나 사이 돈바스 전쟁이 발발하였다. 그 외에도 분쟁 시작 후 8년 동안 해상 충돌, , 다양한 정치적 긴장 고조 등 여러 사건이 발생하였다. 2021년 내내 우크라이나 영토 주변 러시아군의 증강으로 양국 간 긴장이 고조되었으며, 2022년 2월 24일 러시아의 우크라이나 침공으로 분쟁이 전면전으로 격화되었다. 2014년 2월 2일, 당시 우크라이나의 대통령이었던 빅토르 야누코비치가 협상을 거부하고 유라시아 경제 연합과 더욱 긴밀히 연계하기로 결정하자 발생한 유로마이단 시위와 이후 일어난 혁명으로 쫓겨났다. 야누코비치가 러시아로 망명한 직후 동부와 남부 우크라이나에서는 친러 봉기가 발발하였다. 같은 시기 이 우크라이나의 크림반도로 이동하여 주요 전략지대와 인프라를 장악하고, 2014년 2월 27일에는 하였다. 3월 16일에는 러시아로 합병하자는 크림 주민투표를 열고 주민투표가 열린지 이틀 후에는 크림 공화국이 러시아 영토로 합병되었으나 국제적으로는 인정받지 못하고 있다. 2014년 4월에는 동부 우크라이나의 친러 분리주의 세력이 러시아로부터 정치인, 특수부대, 부인할 수 없는 군사 고문관 등의 지원을 받아 우크라이나 도네츠크주에 도네츠크 인민 공화국을, 루한스크주에는 루한스크 인민 공화국을 세워 분리독립을 선언했다. 2014년 8월에는 표식이 없는 러시아 군용 차량 행렬이 을 넘어 우크라이나 도네츠크주로 진입하기 시작했다. 러시아는 개입 시도를 감추러 시도했지만 러시아군이 돈바스에서 일어난 전쟁에서 여러 중요 전투에 참여하였고 필요한 때에는 우크라이나 내로 진입할 수 있는 전략예비대도 유지하였다. 2015년 2월 러시아와 우크라이나의 양국간 분쟁을 종식하기 위한 양자협정인 협정이 체결되었지만 여러 분쟁으로 인해 협정의 조항이 완전하게 지켜지진 못했다. 돈바스 전쟁은 결국 우크라이나와 러시아의 지원을 받는 2개 괴뢰국 사이 정적인 분쟁으로 고착화되었으며 여러 차례의 해결 시도에도 휴전이 유지되지 않고 있다. 2019년에는 우크라이나 정부가 우크라이나 영토의 7%를 러시아가 일시적으로 점령중이라고 발표했다. 2022년 9월 기준으로는 우크라이나 영토의 최대 18%를 러시아가 점령했다. 2021년 초부터 2022년 1월까지 러시아는 벨라루스와 함께 대규모 군사 주둔을 통해 우크라이나를 포위하였다. 북대서양 조약 기구(NATO)는 러시아가 우크라이나 침공을 준비하고 있다고 비난했지만 러시아 정부는 이를 부인했다. 긴장이 고조되면서 러시아의 블라디미르 푸틴 대통령은 을 비판하며 을 절대 금지할 것을 요구하였다. 또한 러시아 민족통일주의을 주창하고 러시아의 를 부정하며 우크라이나는 소련 시기 블라디미르 레닌이 수립했다는 틀린 주장을 펼쳤다. 2022년 2월 21일에는 러시아가 공식적으로 도네츠크 인민공화국과 루간스크 인민공화국을 국가승인했으며 공개적으로 우크라이나 내 두 공화국이 수립된 지역에 러시아군을 파견하기 시작했다. 3일 후인 2월 24일 푸틴 대통령은 텔레비전 방송을 통해 "특수 군사 작전의 실행에 대하여"를 발표하며 러시아가 우크라이나 본토를 전면 침공하기 시작했다고 발표하였다. 러시아군이 우크라이나 동부와 남부로, 또한 벨라루스를 향해 우크라이나 북부를 침공하면서 러시아가 대대적으로 우크라이나를 침공하자 국제사회의 수많은 국가와 단체가 러시아가 우크라이나의 주권과 국제법을 심각하게 위반했다며 하였다. 2014년 이후 여러 국가에서 어떤 형태로든 부과되었던 대러시아 제재는 2022년 2월 이후 . 추가로 러시아의 침공을 적극적으로 지원하던 벨라루스도 과 경제 제재에 들어가게 되었다. (ko)
ウクライナ紛争 (ウクライナふんそう）は2014年に発生した尊厳革命（マイダン革命、ウクライナ騒乱）後、クリミア半島（クリミア自治共和国）とウクライナ本土のドンバス地方（ドネツィク州とルハーンシク州）で起こった2014年クリミア危機、およびウクライナ軍と、親露派武装勢力や反ウクライナ政府組織、ロシア連邦政府・軍との紛争（軍事衝突や対立）である。2021年秋にはロシアがウクライナ国境への軍の集結を開始し（ロシア・ウクライナ危機）、2022年2月24日にはロシアがウクライナに侵攻した。ロシア・ウクライナ戦争 (漢字：露宇戦争、宇露戦争、英語: Russo-Ukrainian War、ロシア語: pоссийско-украинская война, tr. rossiysko-ukrainskaya voyna; ウクライナ語: російсько-українська війна)とも呼ばれる。 (ja)
Wojna rosyjsko-ukraińska – zbrojna agresja Federacji Rosyjskiej na Ukrainę rozpoczęta w lutym 2014. Początkowo działania rosyjskie przybierały postać wojny hybrydowej, której elementami były między innymi: interwencja militarna na Krymie i jego aneksja, wojna w Donbasie oraz incydent w Cieśninie Kerczeńskiej. Od jesieni 2021 konflikt zaczął eskalować, przeradzając się 24 lutego 2022 w otwarty konflikt zbrojny o charakterze regularnej wojny, kiedy to Rosja rozpoczęła zakrojoną na szeroką skalę inwazję na Ukrainę. W obliczu inwazji Prezydent Ukrainy Wołodymyr Zełenski wprowadził stan wojenny. Natomiast społeczność międzynarodowa zintensyfikowała wprowadzane od 2014 sankcje na Rosję oraz wsparcie militarne dla Ukrainy. (pl)
Rysk-ukrainska kriget är ett pågående krig mellan Ryssland och Ukraina. Det påbörjades i februari 2014 av Ryssland, efter Euromajdan, och fokuserade till en början på Krim och delar av Donbass, båda regioner i Ukraina. De första åtta åren av konflikten omfattade den olagliga ryska annekteringen av Krim (2014) samt kriget i Donbass (2014–nuvarande) mellan Ukraina och ryssvänliga separatister, sannolikt med stöd av ryska soldater. Därtill tillkom bland annat och politiska spänningar. I slutet av 2021 började den ryska militären bygga upp sin kapacitet vid gränsen mellan Ryssland, Belarus och Ukraina. USA:s president Joe Biden varnade under februari 2022 vid flera tillfällen för en rysk invasion av Ukraina. Stats- och regeringschefer som Emmanuel Macron i Frankrike och Olaf Scholz i Tyskland försökte lösa konflikten med hjälp av diplomati. Ryssland ställde å sin sida krav som Ukraina inte accepterade. Samtidigt förflyttade Ryssland trupper till Belarus gräns mot Ukraina och även till sin egen gräns mot Ukraina. Den 21 februari 2022 erkände Ryssland de ukrainska utbrytarrepublikerna Donetsk och Lugansk som Ryssland aktivt stött sedan 2014. Tre dagar senare inledde Ryssland en storskalig militär invasion av Ukraina. En stor del av det internationella samfundet har fördömt Ryssland för dess agerande i Ukraina och anklagat Ryssland för att bryta mot internationell rätt liksom att kränka ukrainsk suveränitet. Även anklagelser om ryskt folkmord har förekommit. Rysslands agerande under perioden har lett till att många länder infört sanktioner mot Ryssland, ryska individer och företag, och mängden avbrutna affärsrelationer mellan Ryssland och västvärlden efter 2022 års invasion har ökat kraftigt. Europarådet, en mellanstatlig europeisk samarbetsorganisation bestående av 46 medlemsstater som verkar för demokrati, mänskliga rättigheter och rättsstatsutveckling, i vilket Ryssland var medlem i 26 år, fördömde Rysslands oprovocerade angrepp på Ukraina. Till följd av Rysslands invasion av Ukraina i februari 2022, uteslöts landet ur organisationen den 16 mars 2022. (sv)
Guerra Russo-Ucraniana (em ucraniano: російсько-українська війна, transl. rosiisko-ukrainska viina) é um conflito contínuo e prolongado que começou em fevereiro de 2014, envolvendo principalmente a Rússia, forças pró-russas e, Ucrânia; concentrada na península da Crimeia e partes do território de Donbas, que são internacionalmente reconhecidas como parte do território ucraniano. As tensões entre a Rússia e a Ucrânia explodiram especialmente de 2021 a 2022, quando ficou claro que a Rússia estava considerando lançar uma invasão militar da Ucrânia. Em fevereiro de 2022, a crise se aprofundou e as negociações diplomáticas para subjugar a Rússia falharam; isso aumentou quando a Rússia moveu forças para as regiões controladas pelos separatistas em 22 de fevereiro de 2022. Após os protestos do Euromaidan e a subsequente remoção do presidente ucraniano pró-Rússia Viktor Yanukovych em 22 de fevereiro de 2014, e em meio a agitação pró-Rússia na Ucrânia, soldados russos sem insígnias assumiram o controle de posições estratégicas dentro do território ucraniano da Crimeia. Em 1 de março de 2014, o Conselho da Federação da Federação Russa adotou por unanimidade uma resolução para fazer uma petição ao presidente russo Vladimir Putin para usar a força militar na Ucrânia. A resolução foi adotada vários dias depois, após o início da operação militar russa no "Retorno da Crimeia". A Rússia então anexou a Crimeia após um referendo local amplamente criticado que foi organizado pela Rússia após a captura do Parlamento da Crimeia, cujo resultado foi a adesão da República Autônoma da Crimeia à Federação Russa. Em abril, manifestações de grupos pró-Rússia na área de Donbas, na Ucrânia, se transformaram em uma guerra entre o governo ucraniano e as forças separatistas apoiadas pela Rússia das autodeclaradas "repúblicas populares" de Donetsk e Luhansk. Em agosto, veículos militares russos cruzaram a fronteira em vários locais do oblast de Donetsk. A incursão dos militares russos foi vista como responsável pela derrota das forças ucranianas no início de setembro. A maioria dos membros da comunidade internacional e organizações como a Anistia Internacional condenaram a Rússia por suas ações na Ucrânia pós-revolucionária, acusando-a de violar o direito internacional e violar a soberania ucraniana. Muitos países implementaram sanções econômicas contra a Rússia, indivíduos ou empresas russas. Em fevereiro de 2019, 7% do território da Ucrânia foi classificado pelo governo ucraniano como territórios ocupados temporariamente pelos russos. (pt)
Російсько-українська війна, також Російська збройна агресія проти України, також Війна за незалежність України, також Війна за суверенітет України — пряме й опосередковане застосування збройної сили Російською Федерацією проти суверенітету і територіальної цілісності України. Відкритими складовими російської збройної агресії проти України, що розпочалася 2014 року, є: * Російське збройне вторгнення в Крим у лютому-березні 2014 року (з подальшим початком тимчасової окупації півострова Росією 20 лютого 2014). * Війна на сході України (на Донбасі) з квітня 2014 року, яка розпочалася зі створення під прикриттям «народних» виступів спецслужбами РФ терористичних так званих Донецької і Луганської «народних республік» та тривала до початку широкомасштабного вторгнення. * Широкомасштабне вторгнення Росії в Україну з 24 лютого 2022 року, яке розпочалося після тривалого військового нарощування та визнання Росією своїх маріонеткових утворень ДНР та ЛНР як незалежних держав. 27 січня 2015 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію агресором. 22 травня 2022 року Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-терористом із тоталітарним неонацистським режимом та заборонила його пропаганду, а також пропаганду акту агресії Росії проти України. Станом на січень 2021 року, за даними ООН, загальна кількість людських втрат у війні становила 13 100—13 300 осіб. До цього числа входять 3 375 загиблих цивільних осіб, приблизно 4 150 загиблих українських військових, а також приблизно 5 700 загиблих проросійських бойовиків. Майже 1,8 млн осіб стали вимушеними переселенцями. На 2021 рік під російською окупацією перебувало 43 300 кв. км, або 7 % української території. Після початку російського вторгнення 2022 року ця площа зросла у 2,9 рази. Окупованими є Автономна Республіка Крим, частини Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей та місто Севастополь. (uk)
Росси́йско-украи́нская война́ (укр. російсько-українська війна) — война между Россией (и впоследствии аннексированными ею ДНР и ЛНР) и Украиной. Военное вмешательство России на Украине началось в феврале 2014 года после победы Евромайдана и смены власти в стране, когда российские войска оккупировали полуостров Крым — регионы Украины Автономная Республика Крым и Севастополь — и Россия аннексировала их. В апреле 2014 года протесты против нового правительства Украины в Донецкой и Луганской областях перешли в стадию вооружённого конфликта, в котором Россия поддерживала самопровозглашённые ДНР и ЛНР. До 24 февраля 2022 года военные действия были локализованы в Донбассе и Крыму. С апреля 2021 года в отношениях России и Украины начался сильный кризис из-за повышения российского присутствия на границе с Украиной, которое говорило о возможности полномасштабной войны. Несмотря на подобные заявления, правительство России неоднократно отрицало подготовку вторжения на территорию Украины. В феврале 2022 года кризис обострился, а дипломатические попытки урегулировать ситуацию не привели к успеху. 21 февраля Россия признала независимость самопровозглашённых ДНР и ЛНР, 22 февраля уже официально ввела войска на контролируемую ими территорию, а 24 февраля начала полномасштабное вторжение на Украину. Международные медиа и политологи разных стран на протяжении всего конфликта описывали происходящее как войну России против Украины. Россия неоднократно отрицала применение своих регулярных войск в Донбассе до февраля 2022 года и утверждала, что конфликт в Донбассе вплоть до этого времени якобы носил внутренний характер. (ru)
俄乌战争（烏克蘭語：російсько-українська війна；俄語：российско-украинская война）是2014年2月20日起俄罗斯与乌克兰之间一場曠日持久的混合战争，前期以低強度戰爭方式進行，2022年2月24日俄羅斯總統普京以“非军事化、去纳粹化”为战争借口動員俄軍侵略乌克兰，衝突正式白熱化為全面戰爭，迅速发展为二戰後欧洲最大规模的戰爭之一，被普遍視為侵略。俄方稱引發戰爭原因為苏联解体后烏克蘭乌克兰化、去俄罗斯化、境内俄裔俄罗斯民族主义所致国族认同分裂、“北约东扩”引发俄罗斯的不安全感、俄罗斯在苏联地区重建影响力、俄罗斯的扩张主义传统，导火索為烏克蘭親歐示威後親俄總統维克托·亚努科維奇下臺、随后於烏克蘭東部南部爆發的克里米亞吞併和頓巴斯戰爭。西方世界認為俄羅斯侵略烏克蘭的原因包括缺乏天然屏障、設法取得不凍港、與相鄰北約國家的緩衝地帶減少、部分天然氣管道受制於烏克蘭、對外擴張爭取更多資源及維持其支持度等。2022年6月9日与青年企业家会晤中，普京间接承认是为了如同俄国沙皇彼得大帝一般擴張領土而发动战争。 2014年9月和2015年2月，俄乌签署旨在化解乌克兰武装部队和乌克兰东部亲俄武装冲突的《明斯克協議》與《新明斯克協議》，此后主要战争行为结束但仍有冲突发生，俄乌双方多次指责对方违反停火协议。2019年10月至12月，乌克兰爆发不投降運動抗议政府对顿巴斯地区的妥协。 2021年3月开始，乌克兰总统弗拉基米尔·泽连斯基签署夺回顿巴斯地区的总统令并视察前线，同时乌军加强在前线的兵力部署，开始频繁与乌东武装交火。同年12月，俄羅斯於俄乌边境屯兵超過10萬人。俄乌边境出现二战以来欧洲最大的军事动员。2022年1月，在德法俄乌“诺曼底模式”四方会谈首脑政治顾问会议召开前，乌克兰最高拉达撤回一项《关于过渡期的国家政策》方案，里面将俄罗斯定性为“侵略国”，这被视作为谈判释放缓和信号。 2022年2月24日正式宣战前，俄羅斯政府稱战争状态为乌克兰政府单方面宣称，否认有任何參與，并称所有涉及乌境内衝突的俄方人員均為「志願軍」。 2022年伊始，局势紧张程度进一步上升。美国情报部门曾认为基辅时间2022年2月16日凌晨3点是俄罗斯向乌克兰出兵20万大军的时间，俄方则稱俄军在15日撤离了边境，受该情报影响，乌克兰汇率直降、外国资本逃离、航班停飞。2022年2月21日，俄罗斯宣布承认頓涅茨克人民共和國和卢甘斯克人民共和国，并签署友好合作互助条约，根据协议，俄军“维和部队”进入顿巴斯协助抵御乌军，并获得建立军事基地的权利。次日俄罗斯联邦委员会准许总统在境外动武。24日清晨，俄罗斯兵分四路从东、南、北、东北四个方向入侵乌克兰。25日，首批俄军攻入乌克兰首都基輔附近。26日，俄乌双方在基辅外围展开巷战。28日，雙方展开首轮谈判。3月2日俄军攻占乌克兰南部重要战略城市赫尔松，该市成为开战以来俄军攻占的首个主要城市。3月3日，雙方再次展开谈判。7日，雙方展开第三轮谈判。10日，两国外长在土耳其举行会谈。11日，俄军首次向烏克蘭西部发起进攻。14日，双方开展第四轮谈判。29日，双方举行第五轮谈判。 (zh)

dbo:commander

dbo:wikiPageExternalLink

dbo:wikiPageWikiLink

dbp:casualties

Reports vary widely, but tens of thousands at a minimum. See Casualties of the Russo-Ukrainian War for details. (en)

dbp:commander

Petro Poroshenko (en)
Vladimir Putin (en)
Volodymyr Zelenskyy (en)
(en)
Sergei Shoigu (en)
Oleksandr Turchynov (en)
Oleksii Reznikov (en)
Valerii Zaluzhnyi (en)
Valery Gerasimov (en)

dbp:date

0001-02-20 (xsd:gMonthDay)
(en)
July 2022 (en)

dbp:reason

The summary should be extended to include other points discussed on the meeting , preferably be re-written using a secondary source, or excluded. (en)

dcterms:subject

rdfs:comment

De Russisch-Oekraïense Oorlog is een gewapend conflict tussen enerzijds Rusland samen met pro-Russische separatisten uit de Donbas en de Krim en anderzijds Oekraïne, dat zich vanaf 2014 afspeelt (nl)
ウクライナ紛争 (ウクライナふんそう）は2014年に発生した尊厳革命（マイダン革命、ウクライナ騒乱）後、クリミア半島（クリミア自治共和国）とウクライナ本土のドンバス地方（ドネツィク州とルハーンシク州）で起こった2014年クリミア危機、およびウクライナ軍と、親露派武装勢力や反ウクライナ政府組織、ロシア連邦政府・軍との紛争（軍事衝突や対立）である。2021年秋にはロシアがウクライナ国境への軍の集結を開始し（ロシア・ウクライナ危機）、2022年2月24日にはロシアがウクライナに侵攻した。ロシア・ウクライナ戦争 (漢字：露宇戦争、宇露戦争、英語: Russo-Ukrainian War、ロシア語: pоссийско-украинская война, tr. rossiysko-ukrainskaya voyna; ウクライナ語: російсько-українська війна)とも呼ばれる。 (ja)
في 2014، نفّذت روسيا العديد من العمليات العسكرية في الأراضي الأوكرانية، بعد احتجاجات الميدان الأوروبي وعزل الرئيس الأوكراني فيكتور يانوكوفيتش، سيطر الجنود الروس على مواقع إستراتيجية وحيوية في شبه جزيرة القرم، بعد ذلك ضمّت روسيا القرم تحت سيادتها، بعد الاستفتاء في القرم، حيث صوتَ سكّان القرم لصالح الانضمام إلى روسيا الاتحادية، بحسب النتائج الرسمية، بعد ذلك تصاعدت مظاهرات الجماعات الانفصالية المؤيدة لروسيا في دونباس، مما أدى إلى حدوث صراع مسلح بين الحكومة الأوكرانية والجماعات الانفصالية المدعومة من روسيا. في شهر أغسطس، عبرتْ المدرعات الروسية حدود دونيتسك من عدة مواقع، اُعتبرَ توغل الجيش الروسي مسؤولاً عن هزيمة القوات الأوكرانية في بداية سبتمبر (ar)
Rusko-ukrajinská válka je označení pro činnost ozbrojených sil Ruské federace, která od roku 2014 probíhá na území Ukrajiny. Válka je vyústěním ukrajinské krize, jejíž podstatou byla otázka zahraniční orientace Ukrajiny a odhodlání Ruska vměšovat se do jejích vnitřních záležitostí. (cs)
Η Ρωσο-ουκρανική σύγκρουση (Ουκρανικά: російсько-український конфлікт / Ρωσικά: российско-украинский конфликт) είναι μια συνεχής και παρατεταμένη σύγκρουση μεταξύ Ρωσίας και Ουκρανίας που ξεκίνησε τον Φεβρουάριο του 2014 και κλιμακώθηκε τον Φεβρουάριο του 2022 με την στρατιωτική εισβολή της Ρωσίας στην Ουκρανία. Ο πόλεμος επικεντρώθηκε στο καθεστώς της Κριμαίας και των τμημάτων του Ντονμπάς, που αναγνωρίζονται διεθνώς ως τμήμα της Ουκρανίας. (el)
Der Russisch-Ukrainische Krieg (bis Februar 2022 hauptsächlich als Ukraine-Konflikt, allgemein als Ukraine-Krise, Ukraine-Krieg, Krieg gegen die Ukraine oder russisch-ukrainischer Konflikt bezeichnet) begann Ende Februar 2014 in Form eines regionalen bewaffneten Konflikts auf der ukrainischen Halbinsel Krim. Im Anschluss an die völkerrechtswidrige Annexion der Krim folgten weitere Eskalationen durch Russland insbesondere mit dem Aufbau prorussischer bewaffneter Milizen im ostukrainischen Donbass, die dort gemeinsam mit regulären russischen Truppen gegen die ukrainischen Streitkräfte und Freiwilligenmilizen kämpften. Die mit internationaler Hilfe zustande gekommenen Minsker Abkommen von September 2014 und Februar 2015 sahen für den Krieg in der Ostukraine einen dauerhaften Waffenstillstand (de)
La guerra ruso-ucraniana es un conflicto bélico entre la Federación de Rusia y Ucrania, que se encuentra actualmente en curso y que se acrecentó tras el tenso período de la crisis ruso-ucraniana de 2021-2022, conflicto que el 24 de febrero de 2022 finalmente desembocó en la invasión rusa de Ucrania, si bien esta confrontación se ha desarrollado desde 2014 y ha tenido varias etapas entre las que se destacan la adhesión de Crimea a Rusia y la guerra del Dombás que comenzó ese mismo año y aún sigue en progreso. Asimismo, las manifestaciones de Euromaidán que marcan el inicio del conflicto ucraniano comenzaron en noviembre de 2013 en Kiev, la capital ucraniana, debido a la suspensión de la firma del Acuerdo de Asociación entre Ucrania y la Unión Europea. (es)
Errusia-Ukraina gerra gatazka luze eta endekatua da, 2014ko otsailean hasi zena. Nagusiki Errusiak eta errusiazaleen indarrek parte hartzen dute, alde batetik, eta Ukrainak, bestetik. Gerra Krimearen estatusean eta Donbasseko zati batzuetan oinarritu da, nazioartean Ukrainaren zati gisa aitortzen direnak. kide gehienek eta Amnistia Internazionala bezalako erakundeek Errusia kondenatu dute egindako ekintzengatik, nazioarteko zuzenbidea haustea eta Ukrainako subiranotasuna urratzea egotzita. Herrialde askok ezarri zituzten Errusiaren, pertsona edo enpresa errusiarren aurka. (eu)
La guerre russo-ukrainienne est un important conflit post-soviétique, militaire et diplomatique, opposant la Russie et les forces séparatistes pro-russes à l'Ukraine. Elle a commencé en février 2014, à la suite de la révolution ukrainienne de la Dignité, et s'est initialement concentrée sur le statut de la Crimée et de certaines parties du Donbass, internationalement reconnues comme faisant partie de l'Ukraine. Les huit premières années du conflit ont vu l'annexion de la Crimée par la Russie en 2014 et la guerre du Donbass (depuis 2014) entre l'Ukraine et les séparatistes soutenus par la Russie, ainsi que des incidents navals, la cyberguerre et des tensions politiques. À la suite d'un renforcement militaire russe à la frontière entre la Russie et l'Ukraine à partir de la fin 2021, le confl (fr)
Perang Rusia-Ukraina adalah perang berkelanjutan antara Rusia (bersama dengan pasukan separatis pro-Rusia) dan Ukraina. Konflik ini dimulai pada Februari 2014 setelah Revolusi Martabat Ukraina, dan awalnya berfokus pada status Krimea dan bagian dari Donbas, yang diakui secara internasional sebagai bagian dari Ukraina. Delapan tahun pertama konflik termasuk aneksasi Krimea oleh Rusia (2014) dan perang di Donbas (2014–sekarang) antara Ukraina dan separatis yang didukung Rusia, serta insiden angkatan laut, perang siber, dan ketegangan politik. Menyusul pembangunan militer Rusia di perbatasan Rusia-Ukraina dari akhir 2021, konflik meluas secara signifikan ketika Rusia meluncurkan invasi skala penuh ke Ukraina pada 24 Februari 2022. (in)
The Russo-Ukrainian War has been ongoing between Russia (alongside Russian separatists in Ukraine) and Ukraine since February 2014. Following Ukraine's Revolution of Dignity, Russia annexed Crimea from Ukraine and supported pro-Russian separatists in the war in Donbas against Ukrainian government forces; fighting for the first eight years of the conflict also included naval incidents, cyberwarfare, and heightened political tensions. In February 2022, the conflict saw a major escalation as Russia launched a full-scale invasion of Ukraine. (en)
Il conflitto russo-ucraino è uno scontro politico, diplomatico e militare iniziato de facto dal febbraio del 2014 e che dal febbraio 2022 vede fronteggiare le truppe regolari dei due paesi dell’Europa orientale. Ad aprile di quello stesso anno nelle maggiori città del Donbass scoppiarono delle violente proteste filorusse che sfociarono in una guerra tra il governo ucraino e le forze secessioniste, nel frattempo costituitesi nelle repubbliche popolari di Doneck e Lugansk, dichiaratesi indipendenti l'11 maggio in seguito a un referendum. (it)
( 이 문서는 2014년 러시아의 크림 반도 점령부터 시작된 러시아와 우크라이나의 전반적인 분쟁에 관한 것입니다. 2022년에 일어난 러시아의 우크라이나 침공에 대해서는 2022년 러시아의 우크라이나 침공 문서를 참고하십시오.) 러시아-우크라이나 전쟁(러시아어: российско-украинская война, 우크라이나어: російсько-українська війна)은 2014년 2월부터 시작된 분쟁으로, 우크라이나와 침략국 러시아 및 간의 분쟁을 뜻한다. 여러 국가가 우크라이나에게 다양한 수준의 지원을 제공하였으며, 벨라루스는 2022년 러시아의 우크라이나 전면 침공 당시 벨라루스 영토 내 러시아군의 통행을 제공하였다. 2014년 우크라이나 혁명 직후 러시아가 적대 행위를 시작하였으며 이는 대부분 크림반도와 돈바스의 정치적 지위 문제에 집중되었는데 돈바스의 경우에는 국제적으로 우크라이나의 영토로 인정받고 있다. 우크라이나 영토 침공 행위는 러시아의 크림반도 합병으로 절정에 달했고, 그로부터 얼마 지나지 않아 러시아의 지원을 받는 분리주의 세력과 우크라이나 사이 돈바스 전쟁이 발발하였다. 그 외에도 분쟁 시작 후 8년 동안 해상 충돌, , 다양한 정치적 긴장 고조 등 여러 사건이 발생하였다. 2021년 내내 우크라이나 영토 주변 러시아군의 증강으로 양국 간 긴장이 고조되었으며, 2022년 2월 24일 러시아의 우크라이나 침공으로 분쟁이 전면전으로 격화되었다. (ko)
Wojna rosyjsko-ukraińska – zbrojna agresja Federacji Rosyjskiej na Ukrainę rozpoczęta w lutym 2014. Początkowo działania rosyjskie przybierały postać wojny hybrydowej, której elementami były między innymi: interwencja militarna na Krymie i jego aneksja, wojna w Donbasie oraz incydent w Cieśninie Kerczeńskiej. Od jesieni 2021 konflikt zaczął eskalować, przeradzając się 24 lutego 2022 w otwarty konflikt zbrojny o charakterze regularnej wojny, kiedy to Rosja rozpoczęła zakrojoną na szeroką skalę inwazję na Ukrainę. (pl)
Guerra Russo-Ucraniana (em ucraniano: російсько-українська війна, transl. rosiisko-ukrainska viina) é um conflito contínuo e prolongado que começou em fevereiro de 2014, envolvendo principalmente a Rússia, forças pró-russas e, Ucrânia; concentrada na península da Crimeia e partes do território de Donbas, que são internacionalmente reconhecidas como parte do território ucraniano. As tensões entre a Rússia e a Ucrânia explodiram especialmente de 2021 a 2022, quando ficou claro que a Rússia estava considerando lançar uma invasão militar da Ucrânia. Em fevereiro de 2022, a crise se aprofundou e as negociações diplomáticas para subjugar a Rússia falharam; isso aumentou quando a Rússia moveu forças para as regiões controladas pelos separatistas em 22 de fevereiro de 2022. (pt)
Rysk-ukrainska kriget är ett pågående krig mellan Ryssland och Ukraina. Det påbörjades i februari 2014 av Ryssland, efter Euromajdan, och fokuserade till en början på Krim och delar av Donbass, båda regioner i Ukraina. De första åtta åren av konflikten omfattade den olagliga ryska annekteringen av Krim (2014) samt kriget i Donbass (2014–nuvarande) mellan Ukraina och ryssvänliga separatister, sannolikt med stöd av ryska soldater. Därtill tillkom bland annat och politiska spänningar. (sv)
俄乌战争（烏克蘭語：російсько-українська війна；俄語：российско-украинская война）是2014年2月20日起俄罗斯与乌克兰之间一場曠日持久的混合战争，前期以低強度戰爭方式進行，2022年2月24日俄羅斯總統普京以“非军事化、去纳粹化”为战争借口動員俄軍侵略乌克兰，衝突正式白熱化為全面戰爭，迅速发展为二戰後欧洲最大规模的戰爭之一，被普遍視為侵略。俄方稱引發戰爭原因為苏联解体后烏克蘭乌克兰化、去俄罗斯化、境内俄裔俄罗斯民族主义所致国族认同分裂、“北约东扩”引发俄罗斯的不安全感、俄罗斯在苏联地区重建影响力、俄罗斯的扩张主义传统，导火索為烏克蘭親歐示威後親俄總統维克托·亚努科維奇下臺、随后於烏克蘭東部南部爆發的克里米亞吞併和頓巴斯戰爭。西方世界認為俄羅斯侵略烏克蘭的原因包括缺乏天然屏障、設法取得不凍港、與相鄰北約國家的緩衝地帶減少、部分天然氣管道受制於烏克蘭、對外擴張爭取更多資源及維持其支持度等。2022年6月9日与青年企业家会晤中，普京间接承认是为了如同俄国沙皇彼得大帝一般擴張領土而发动战争。 2022年2月24日正式宣战前，俄羅斯政府稱战争状态为乌克兰政府单方面宣称，否认有任何參與，并称所有涉及乌境内衝突的俄方人員均為「志願軍」。 (zh)
Росси́йско-украи́нская война́ (укр. російсько-українська війна) — война между Россией (и впоследствии аннексированными ею ДНР и ЛНР) и Украиной. Военное вмешательство России на Украине началось в феврале 2014 года после победы Евромайдана и смены власти в стране, когда российские войска оккупировали полуостров Крым — регионы Украины Автономная Республика Крым и Севастополь — и Россия аннексировала их. В апреле 2014 года протесты против нового правительства Украины в Донецкой и Луганской областях перешли в стадию вооружённого конфликта, в котором Россия поддерживала самопровозглашённые ДНР и ЛНР. До 24 февраля 2022 года военные действия были локализованы в Донбассе и Крыму. (ru)
Російсько-українська війна, також Російська збройна агресія проти України, також Війна за незалежність України, також Війна за суверенітет України — пряме й опосередковане застосування збройної сили Російською Федерацією проти суверенітету і територіальної цілісності України. Відкритими складовими російської збройної агресії проти України, що розпочалася 2014 року, є: (uk)

rdfs:seeAlso

is dbo:battle of

is dbo:usedInWar of

is dbo:wikiPageWikiLink of

is rdfs:seeAlso of