Structuralism (original) (raw)

About DBpedia

Strukturalismus je velmi široký vědecký směr i metoda v jazykovědě, literární vědě a jiných humanitních vědách, který vznikl ve 20. století. Proti analytické metodě rozkladu a studia jednoduchých prvků zdůrazňuje význam struktur, tj. celkového uspořádání složitých systémů a vztahů mezi jejich prvky. Zdůrazňuje také účelovou, komunikační povahu jazyka.

Property Value
dbo:abstract L'estructuralisme és una escola teòrica de les ciències socials i humanes originada amb Ferdinand de Saussure i desenvolupada per Lévi Strauss. Considera l'objecte d'estudi com un sistema dividit en elements que es relacionen entre si. S’atorga prioritat als significants, davant dels significats. La relació, i per tant, la comparació és el que origina el significat. Per analitzar-lo científicament, cal, doncs, estudiar aquestes relacions i com n'afecten la globalitat, que adquireix un significat més enllà de la suma de les parts. Per exemple, la diferència entre el fred i la calor dota de significat a ambdues paraules. No podem entendre el fred si no concebem la calor. L'estructuralisme, a més, deixa de banda la idea humanista de que l’ésser humà és al centre, i es posen les estructures al centre. Per tant, els éssers humans hem estat creats per les estructures on naixem i ens socialitzem. L'estructuralisme disposa, a més, d'un corrent important en art i arquitectura, desenvolupat bàsicament entre els anys 1950 i 1970, així com una posició teòrica científica dins de la filosofia analítica. (ca) Strukturalismus je velmi široký vědecký směr i metoda v jazykovědě, literární vědě a jiných humanitních vědách, který vznikl ve 20. století. Proti analytické metodě rozkladu a studia jednoduchých prvků zdůrazňuje význam struktur, tj. celkového uspořádání složitých systémů a vztahů mezi jejich prvky. Zdůrazňuje také účelovou, komunikační povahu jazyka. (cs) Με τον όρο δομισμός, ή στρουκτουραλισμός (εκ του αντίστοιχου αγγλικού και γαλλικού όρου), φέρεται μια κοινή θεωρία ανθρωπολογικών επιστημών με στόχο την ανάλυση των ανθρωπίνων πραγμάτων ως υποσύνολο ενός ευρύτερου συνόλου που αλληλοπροσδιορίζονται με βάση κάποιους κανόνες κατά την έννοια της δόμησης. Πρόκειται για είδος μεθοδολογίας των κοινωνικών επιστημών χωρίς φιλοσοφική προέκταση. Βασικές έννοιες του δομισμού είναι η ολότητα και η διάδραση σε μια ιδανική μορφή που επιδέχονται μια λογικο-μαθηματική διατύπωση. Η έννοια του δομισμού άρχισε να εμφανίζεται περί τα μέσα του 20ου αιώνα σε τρεις βασικά επιστήμες: στη γλωσσολογία με τις εργασίες και την προσέγγιση του Φερντινάντ ντε Σωσσύρ (1857 - 1913), στην ψυχολογία με την λεγόμενη "μορφολογική θεωρία" ή "θεωρία της μορφής" και στην ανθρωπολογία με τον λεγόμενο "λειτουργισμό" από τις οποίες και μετεμφυτεύτηκε στις κοινωνικές επιστήμες. Ακαδημαϊκοί και στοχαστές από διαφορετικά γνωστικά πεδία, όπως η κοινωνική ανθρωπολογία, η κοινωνιολογία ή η ψυχολογία, επιχείρησαν να αξιοποιήσουν κατά την εικοσαετία 1950 - 1970 τον δομισμό ως κεντρικό παράδειγμα ερμηνείας φαινομένων στους τομείς τους και να τον συγχωνεύσουν με παλαιότερες θεωρητικές προσεγγίσεις, όπως ο μαρξισμός ή η ψυχανάλυση, πλην όμως στα μόνα πεδία που φέρεται να υπήρξε γόνιμη η θεωρία αυτή είναι η γλωσσολογία και η ανθρωπολογία στην κοινωνική της διάσταση. Ο αρχικός γλωσσολογικός δομισμός του Σωσσύρ επέφερε μεγάλες αλλαγές στον χώρο κατά τις αρχές του 20ου αιώνα, καταδεικνύοντας την ανάγκη για συγχρονική μελέτη της γλώσσας στο αφηρημένο παρόν, όχι στο πλαίσιο της διαχρονικής της εξέλιξης, μα και τονίζοντας τη φύση της ως ένα σύστημα αλληλεπιδρώντων στοιχείων (π.χ. φωνήματα) τα οποία αποκτούν νόημα μέσα από τις μεταξύ τους σχέσεις και αντιθέσεις. Πρωτοπόρος στην επεξεργασία ενός καθολικού δομιστικού παραδείγματος στις κοινωνικές επιστήμες και εισηγητής του όρου υπήρξε ο Γάλλος ανθρωπολόγος Κλοντ Λεβί-Στρος (1908 - 2009), ο οποίος εφάρμοσε τον δομισμό στο πεδίο του την ίδια στιγμή που ο γλωσσολογικός δομισμός υποχωρούσε προς όφελος της του Νόαμ Τσόμσκι. Μετέπειτα στοχαστές οι οποίοι αξιοποίησαν τον δομισμό είναι ο Ζακ Λακάν, σε μία προσπάθεια ενοποίησής του με την ψυχανάλυση, ο Λουί Αλτουσέρ και ο Νίκος Πουλαντζάς, σε δύο διαφορετικά προγράμματα δομιστικής προσέγγισης στον μαρξισμό, καθώς και ο Ρολάν Μπαρτ στη λογοτεχνική ανάλυση. Από τις αρχές της δεκαετίας του 1970 ωστόσο, ο δομισμός άρχισε να γίνεται στόχος κριτικής για τον ανιστορικό / συγχρονικό και άκαμπτο χαρακτήρα του, ακόμα και από θεωρητικούς που αρχικά είχαν θεωρηθεί δομιστές (π.χ. ο Μισέλ Φουκώ). Το αποτέλεσμα ήταν η ουσιαστική εγκατάλειψη του δομιστικού προγράμματος και η ανάδυση του μεταδομισμού, ο οποίος διατήρησε κάποια μόνο από τα χαρακτηριστικά του προκατόχου του και απέρριψε άλλα, ενώ τελικά αποτέλεσε κεντρικό στοιχείο του ευρύτερου μεταμοντερνισμού στη φιλοσοφία. Βασικό γνώρισμα του δομισμού είναι η έμφασή του σε καθολικές, αφηρημένες δομές κάτω από την επιφάνεια των πολιτισμικών και κοινωνικών φαινομένων, οι οποίες ρυθμίζουν μηχανιστικά τα τελευταία και τα αλληλοσυσχετίζουν συστηματικά. Έτσι ο δομισμός έρχεται σε αντίθεση με την ανθρωπιστική δυτική παράδοση και την υπαρξιστική φιλοσοφική σχολή των μέσων του 20ου αιώνα, όπου τοποθετείται αξία στην ελευθερία και στη βούληση του ατομικού υποκειμένου να αποφασίζει αυτόνομα και να επηρεάζει τον κόσμο. Για τον δομισμό, το υποκείμενο σφυρηλατείται από παρασκηνιακές κοινωνικές δυνάμεις εκφραζόμενες διαμέσου των υπό εξέταση υποκείμενων δομών και συνιστά όχι αυτόνομη ουσία αλλά αποτέλεσμα κοινωνικών πρακτικών. Η εύρεση και περιγραφή των εν λόγω αφηρημένων, βαθέων δομών είναι το κεντρικό ζήτημα μίας δομιστικής προσέγγισης σε ένα γνωστικό πεδίο, ενώ τα κύρια χαρακτηριστικά τους είναι η στατική τους φύση και η πλήρης διάκρισή τους τόσο από τις πραγματικές, υλικές και απτές οργανώσεις της πραγματικότητας, όσο και από τις φανταστικές, νοητές συλλήψεις της κουλτούρας. (el) البنيوية أساسا مستخدم في عدة تقوم على دراسة العلاقات المتبادلة بين العناصر الأساسية المكونة لبنى يمكن أن تكون: عقلية مجردة، لغوية، اجتماعية، ثقافية.بالتالي فإن البنيوية تصف مجموعة نظريات مطبقة في علوم ومجالات مختلفة مثل الإنسانيات والعلوم الاجتماعية لكن ما يجمع جميع هذه النظريات هو تأكيدها على أن العلاقات البنيوية بين المصطلحات تختلف حسب اللغة/الثقافة وأن هذه العلاقات البنيوية بين المكونات والاصطلاحات يمكن كشفها ودراستها. بالتالي تصبح البنيوية مقاربة أو طريقة (منهج) ضمن التخصصات الأكاديمية بشكل عام يستكشف العلاقات الداخلية للعناصر الأساسية في اللغة، أو الأدب، أوالحقول المختلفة للثقافة بشكل خاص مما يجعلها على صلة وثيقة الذي يعنى بدراسة الثقافات المختلفة. تتضمن دراسات البنيوية محاولات مستمرة لتركيب «شبكات بنيوية» أو بنى اجتماعية أو لغوية أو عقلية عليا. من خلال هذه الشبكات البنيوية يتم إنتاج ما يسمى «المعنى» (meaning) من خلال شخص معين أو نظام معين أو ثقافة معينة. يمكن اعتبار البنيوية كاختصاص أكاديمي أو مدرسة فلسفية بدأت حوالي وبلغت ذروتها في الستينات والسبعينات. (ar) Strukturalismus ist ein Sammelbegriff für interdisziplinäre Methoden und Forschungsprogramme, die Strukturen und Beziehungsgefüge in den weitgehend unbewusst funktionierenden Mechanismen kultureller Symbolsysteme untersuchen. (de) Strukturismo estas scienca metodo, kiu esploras unuopajn erojn de sistemo koncerne al la strukturita tuto. Strukturismon enkondukis lingvisto Ferdinand de Saussure, kiu montris klarigan potencon de la vidpunkto, ke lingvoj estas sistemoj de signoj. El lingvoscienco simila vidpunkto etendiĝis al aliaj sociaj sciencoj, kie ĝi estis moda precipe en la 1960-aj jaroj. Pro tio, kelkaj kleruloj apartigas strukturismon "klasikan", uzeblan ĉefe en lingvistiko, kaj "novan", plivastigitan kaj iom miskomprenitan. Marksistoj, kiu havis preskaŭ "monopolon" en Eŭropa sociologio antaŭ la "nova strukturismo" sentis sin minacataj kaj atakis la teorion. La esprimo poststrukturismo indikas malsamajn alirojn kaj metodojn en la homaraj kaj sociaj sciencoj, kiuj unue aperis en Francio fine de la 1960-aj jaroj kaj kiuj traktas kritike en malsamaj manieroj la rilaton inter lingva praktiko kaj socia realeco. La decida faktoro ĉi tie estas la opinio, ke lingvo ne nur bildigas la realon, sed ankaŭ kreas ĝin per siaj kategorioj kaj distingoj. (eo) El estructuralismo es un enfoque de investigación de las ciencias sociales que creció hasta convertirse en uno de los métodos más utilizados para analizar el lenguaje, la cultura y la sociedad en la segunda mitad del siglo XX. (es) Estrukturalismoa XX. mendean sortutako eta giza eta gizarte-zientzien metodologia eta korrontea da, gizarte errealitatea objektuen arteko erlazio multzo moduan aztertzen duena, objektuak euren esentziaz haraindi beste objektu batzuekin harremanetan duten zeinuak definituz. Humanismo, , enpirismo eta historizismoaren aurkako joera da, nia baztertuz, objektu bakoitzaren egitate partikularrak ukatuz eta azterketa aldeztuz hurrenik hurren. Estrukturalismoaren jatorria Ferdinand de Saussurek 1916 urtean plazaraturiko liburuan dago, non hizkuntza elementuen arteko baliokidetasun eta aurkakotasun harremanen bitartez definitzen duen. Beste pentsalari estrukturalista nabarmen batzuk Claude Lévi-Strauss, antropologia arloan,Roland Barthes eta Louis Althusser izan dira. (eu) Dalam sosiologi, antropologi, arkeologi, sejarah, filsafat, dan linguistik, strukturalisme adalah teori umum mengenai budaya dan metodologi yang menyiratkan bahwa unsur-unsur budaya manusia harus dipahami melalui hubungannya dengan sistem yang lebih luas. Ia bekerja untuk mengungkap struktur yang mendasari semua hal yang manusia lakukan, pikirkan, rasakan, dan merasa. Atau, seperti yang dirangkum oleh filsuf Simon Blackburn, strukturalisme adalah "keyakinan bahwa fenomena kehidupan manusia yang tidak dimengerti kecuali melalui keterkaitan mereka. Hubungan ini merupakan struktur, dan belakang variasi lokal dalam fenomena yang muncul di permukaan ada hukum konstan dari budaya abstrak". Strukturalisme di Eropa dikembangkan di awal tahun 1900-an, di bidang linguistik struktural dari Ferdinand de Saussure berikutnya Praha, sekolah Moskow dan Copenhagen linguistik. Pada akhir 1950-an dan awal 60-an, ketika linguistik struktural menghadapi tantangan serius dari orang-orang seperti Noam Chomsky dan dengan demikian memudar di pentingnya, array sarjana di humaniora meminjam konsep Saussure untuk digunakan dalam bidang masing-masing studi. Antropolog Prancis Claude Levi-Strauss dikatakan sebagai ilmuwan pertama, memicu minat yang luas dalam hal Strukturalisme. Model strukturalis penalaran telah diterapkan dalam berbagai bidang, termasuk antropologi, sosiologi, psikologi, kritik sastra, ekonomi dan arsitektur. Pemikir yang paling menonjol terkait dengan strukturalisme termasuk Levi-Strauss, ahli linguistik Roman Jakobson, dan psikoanalis Jacques Lacan. Sebagai gerakan intelektual, strukturalisme awalnya dianggap menjadi pewaris eksistensialisme. Namun, pada 1960-an, banyak dari prinsip dasar strukturalisme diserang dari gelombang baru intelektual terutama dari Prancis seperti filsuf dan sejarawan Michel Foucault, filsuf dan komentator sosial Jacques Derrida, filsuf Marxis Louis Althusser, dan kritikus sastra Roland Barthes. Meskipun unsur pekerjaan mereka selalu berhubungan dengan strukturalisme dan diinformasikan oleh itu, teori ini umumnya disebut sebagai post-strukturalis. Pada 1970-an, strukturalisme dikritik karena kekakuan dan ahistorisme. Meskipun demikian, banyak pendukung strukturalisme, seperti Lacan, terus menegaskan pengaruh pada filsafat kontinental dan banyak asumsi dasar dari beberapa kritikus strukturalis bahwa pasca-strukturalis adalah kelanjutan dari strukturalisme. (in) In sociology, anthropology, archaeology, history, philosophy, and linguistics, structuralism is a general theory of culture and methodology that implies that elements of human culture must be understood by way of their relationship to a broader system. It works to uncover the structures that underlie all the things that humans do, think, perceive, and feel. Alternatively, as summarized by philosopher Simon Blackburn, structuralism is: [T]he belief that phenomena of human life are not intelligible except through their interrelations. These relations constitute a structure, and behind local variations in the surface phenomena there are constant laws of abstract structure. Structuralism in Europe developed in the early 20th century, mainly in France and the Russian Empire, in the structural linguistics of Ferdinand de Saussure and the subsequent Prague, Moscow, and Copenhagen schools of linguistics. As an intellectual movement, structuralism became the heir to existentialism. After World War II, an array of scholars in the humanities borrowed Saussure's concepts for use in their respective fields. French anthropologist Claude Lévi-Strauss was arguably the first such scholar, sparking a widespread interest in structuralism. The structuralist mode of reasoning has since been applied in a range of fields, including anthropology, sociology, psychology, literary criticism, economics, and architecture. Along with Lévi-Strauss, the most prominent thinkers associated with structuralism include linguist Roman Jakobson and psychoanalyst Jacques Lacan. By the late 1960s, many of structuralism's basic tenets came under attack from a new wave of predominantly French intellectuals/philosophers such as historian Michel Foucault, Jacques Derrida, Marxist philosopher Louis Althusser, and literary critic Roland Barthes. Though elements of their work necessarily relate to structuralism and are informed by it, these theorists eventually came to be referred to as post-structuralists. Many proponents of structuralism, such as Lacan, continue to influence continental philosophy and many of the fundamental assumptions of some of structuralism's post-structuralist critics are a continuation of structuralist thinking. (en) Lo strutturalismo, in sociologia, è stato un approccio che ha conosciuto, nella seconda metà del Novecento, importanti apporti teorici che hanno contribuito a definire e specificare il concetto di "struttura" nell'ambito dell'organizzazione sociale, oltre che della cultura. (it) Le structuralisme est un ensemble de courants de pensée holistes apparus principalement en sciences humaines et sociales au milieu du XXe siècle, ayant en commun l'utilisation du terme de structure entendue comme modèle théorique (inconscient, ou non empiriquement perceptible) organisant la forme de l'objet étudié pris comme un système, l'accent étant mis moins sur les unités élémentaires de ce système que sur les relations qui les unissent. La référence explicite au terme de structure, dont la définition n'est pas unifiée entre ces différents courants, s'organise progressivement avec la construction institutionnelle des sciences humaines et sociales à partir de la fin du XIXe siècle dans la filiation positiviste ; elle reste l'apanage de la linguistique et de la phonologie jusqu'à sa généralisation après 1945. La délimitation des frontières intellectuelles du structuralisme après 1945 est devenu un champ de recherche à part entière, complexe et en évolution, avec des divergences importantes en fonction des pays et des disciplines universitaires. Le terme désigne communément le mouvement d'idées pluridisciplinaire essentiellement français des années 1950 à 1970 marqué par sa volonté de rupture intellectuelle, son rejet de la dimension historique et temporelle (diachronie) et son formalisme dans la notion de structure ; ce « moment structuraliste », inspiré essentiellement de la linguistique saussurienne, a débordé largement les frontières universitaires pour envahir le champ littéraire, médiatique et politique. Il s'est organisé autour d'un petit nombre de personnalités-phares comme Claude Lévi-Strauss en anthropologie, Roland Barthes en littérature, Jacques Lacan en psychanalyse, Michel Foucault et Louis Althusser en philosophie. Cependant la pluralité des disciplines concernées et des méthodologies employées rend compte du caractère hétérogène de cette définition classique, et certains auteurs (comme Jean Piaget en psychologie, Jean Petitot en épistémologie) préfèrent insérer le structuralisme dans une histoire des idées scientifiques sur la longue durée, en tant que manifestation contemporaine des théories de la connaissance, avec une généalogie remontant jusqu'à la philosophie de la forme chez Aristote. Dans cette lignée, le structuralisme est souvent considéré par les historiens de la systémique comme l'un de ses courants précurseurs dans les années 1950, parallèlement à la cybernétique et à la théorie de l'information aux États-Unis. (fr) 構造主義（こうぞうしゅぎ、仏: structuralisme）とは、狭義には1960年代に登場し主にフランスで発展していった20世紀の現代思想のひとつである。構造主義の代表的な思想家としてクロード・レヴィ＝ストロース、ルイ・アルチュセール、ジャック・ラカン、ミシェル・フーコー、ロラン・バルトなどが活躍した。広義には、現代思想から拡張されて、あらゆる現象に対して、その現象に潜在する構造を抽出し、その構造によって現象を理解し、場合によっては制御するための方法論を指す語である。 (ja) 구조주의(構造主義, 영어: structuralism)는 인문학과 사회과학을 비롯한 여러 학문 분야에 영향을 미친 철학의 한 조류로, 근본 요소들 사이의 상호 관계 위에 정신적, 언어적, 사회적, 문화적 '구조'가 성립하며, 그 구조에서 특정 개인이나 문화의 의미가 생산된다는 관점이다. 본디 언어학에서 출발했지만 점차 그 적용 범위를 넓혀가면서 언어, 문화, 정치, 사회를 분석하는 가장 유명한 접근 방법들 중 하나가 되었다. 구조주의의 출발은 보통 페르디낭 드 소쉬르의 언어학 연구라고 보며, 프랑스 학자들이 소쉬르의 구조적 접근법을 다른 학문에 적용시키면서 유행하게 되었다. (ko) Structuralisme is een benaderingswijze die ervan uitgaat dat niet-direct waarneembare of onbewuste structuren ten grondslag liggen aan alle sociale verschijnselen. Deze structuren zijn verzamelingen van de relaties tussen de elementen waaruit de sociale werkelijkheid is opgebouwd. Het structuralisme bestaat uit een aantal interdisciplinaire methodes en onderzoeksprogramma's die stellen dat er uitgebreide onbewust functionerende culturele symboolsystemen zijn die het alledaagse in grote mate bepalen en daarom onderzocht moeten worden. Deze intellectuele stroming binnen de sociale wetenschappen en hedendaagse filosofie kende een bloeitijd in de jaren 1960-70. (nl) Strukturalizm – w socjologii oraz antropologii: jedna z głównych orientacji badawczych i nurtów myślowych, mająca znamiona paradygmatu. W swoim najbardziej ogólnym znaczeniu termin ten jest używany przede wszystkim do określenia każdego podejścia, w którym uznaje się, że struktura społeczna jest istotniejsza niż działanie społeczne. Natomiast szczegółowe znaczenie terminu „strukturalizm” odnosi się przede wszystkim do konkretnie sprecyzowanej perspektywy teoretycznej, której okres największej popularności przypada na koniec lat sześćdziesiątych i początek lat siedemdziesiątych dwudziestego wieku. Strukturalizm oddziaływał na socjologię głównie poprzez antropologię strukturalną Claude Lévi-Straussa. Przedstawicielami strukturalizmu są też m.in.: Edmund Leach czy Maurice Godelier. U podstaw podejścia strukturalizmu leży założenie, że poza często płynnymi i zmiennymi przejawami możemy stwierdzić istnienie struktur, stanowiących ich fundament. Istotnym ich aspektem jest fakt, że struktury te nie są uświadamiane sobie przez członków społeczności, w której funkcjonują. Właściwym przedmiotem badań strukturalnych są szczególne modele stosunków społecznych, zwanych właśnie strukturami. Szczegółowość ta polega na tym, że spełniają one następujące kryteria: * struktura ma charakter uporządkowanego systemu, to znaczy, iż składa się z takich elementów, że modyfikacja jednego elementu powoduje modyfikacje pozostałych; * można przewidzieć, w jaki sposób dana struktura będzie reagowała w przypadku modyfikacji któregoś z elementów; * dana struktura należy zawsze do pewnej grupy struktur o podobnych zależnościach; * skonstruowana jest w ten sposób, że jej funkcjonowanie pozwala wyjaśnić wszystkie obserwowane fakty zbiorowości, w której ona występuje. (pl) O estruturalismo é uma corrente de pensamento nas ciências humanas que se inspirou no modelo da linguística e que depreende a realidade social a partir de um conjunto considerado elementar (ou formal) de relações. Para a sociologia, antropologia e linguística, o estruturalismo é a metodologia pela qual elementos da cultura humana devem ser entendidos em face a sua relação com um sistema ou estrutura maior, mais abrangente. O estruturalismo opera no sentido de descobrir as estruturas que sustentam todas as coisas que os seres humanos fazem, pensam, percebem e sentem. O filósofo Simon Blackburn resume afirmando que o estruturalismo é "a crença de que os fenômenos da vida humana não são inteligíveis exceto através de suas inter-relações. Estas relações constituem uma estrutura e, ainda por trás das variações locais dos fenômenos superficiais, existem leis constantes do extrato cultural". (pt) Структурали́зм — междисциплинарное направление в социальных науках XX века, объединившее различные течения на основе изучения структур, использования лингвистических моделей для анализа общества и культуры, на принципах объективизма и холизма. Структурализм включал общефилософские, эпистемологические и социально-критические аспекты, его разновидности различались в зависимости от дисциплин. Структурализм вырос из структурной лингвистики, у истоков которой стоял Фердинанд де Соссюр. Французские структуралисты провозгласили научную революцию в гуманитарных науках, их реорганизацию и интеграцию с помощью лингвистических методов. Структурализм заявил о приоритете бессознательных структур над субъектом и сознанием, отношений над элементами, синхронии над диахронией, холизма над атомизмом. Культура рассматривалась как знаковая система, а общество — как символический порядок. Структуралистские идеи применялись в антропологии, психоанализе, семиотике, литературоведении, религиоведении, истории, социологии и других областях. Во Франции в 1950-е и 1960-е годы структурализм имел беспрецедентный успех в научном сообществе и массмедиа, после 1968 года его популярность снизилась, а к 1980-м годам сошла на нет. Структурализм не смог реализовать заявленные цели, сциентистские и универсалистские амбиции, но оказал заметное влияние на дальнейшее развитие гуманитарных наук. Основными фигурами в истории движения считаются Фердинанд де Соссюр, Роман Якобсон, Клод Леви-Стросс, Ролан Барт, Жак Лакан, Мишель Фуко. (ru) Strukturalism är ett samlingsnamn på ett betraktelsesätt inom skilda områden som studerar strukturer och system istället för subjekt, sanning eller innehåll. Strömningen var som mest populär under 1960-talet i Frankrike. Två exempel på kritiker mot strukturalism är Henri Lefbvre och Guy Debord. Betraktelsesättet är utvecklat från lingvistiken, men uppstod som egen idéströmning i andra, delvis nya vetenskapsdiscipliner, framförallt sociologi, antropologi, religionshistoria och olika ämnen i humaniora och filosofin. Genom centrala personers popularitet blev detta en modefilosofi, senare utgrenad i poststrukturalismen och dekonstruktion. Strukturalistisk metod går ut på att jämföra teckens betydelse (symbolers innebörd) genom att se dem som delar av strukturer (eller system) av teckengrupper (symbolsystem). Varje tecken är meningsbärande, och får sin betydelse genom sin funktion för strukturen och relation till andra tecken. Strukturalismen bröt mot synsättet att språket utgjordes av självständiga delar, och fokuserade på samband och förhållanden. (sv) Структуралі́зм — методологія гуманітарних наук, яка намагається аналізувати певну специфічну галузь, наприклад, міфологію, як складну систему взаємопов'язаних частин. Цей підхід виник в лінгвістиці завдяки роботам Фердинанда де Сосюра. Французькі інтелектуали знайшли для цього методу ширшу область застосувань, пристосувавши його до антропології, психоаналізу, літературознавства й архітектури. Таким чином структуралізм став не просто методом, а інтелектуальним рухом, який в 60-х роках XX-го століття прийшов на заміну екзистенціалізму. Структуралізм — це філософський напрямок, що трактує явища буття, як певну структуру, частини якої пов'язані між собою і утворюють більш всеосяжну систему або структуру. Структуралізм має на меті розкрити структури, які лежать в основі всіх речей, які роблять люди, думають, сприймають і відчувають. За словами філософа Саймона Блекберна, структуралізм — це «віра, що явища людського життя не зрозумілі, окрім як через їх взаємовідносини». Структуралізм, як філософська система, виникає на початку ХХ ст. Бувши обґрунтованим у школі Дюркгайма, структуралізм в 1940-х роках та післявоєнний період стає надзвичайно популярним в історіописанні та соціології. Захоплення структуралізмом протривало до 1960-х. В 1970-х роках структуралізм потрапив під вогонь критики. Його звинувачували в жорсткості й антиісторичності. Проте чимало теоретиків структуралізму, таких як Мішель Фуко й Жак Лакан, продовжують впливати на європейську філософію. Окрім літературознавства, існують структуралістські теорії у філософії науки, антропології та соціології. На думку , для структуралізму характерні чотири фундаментальні ідеї, з яких сформований «інтелектуальний тренд». По-перше, структура — це те, що визначає позицію кожного елемента в цілому, по-друге, кожна система на думку структуралістів має структуру. По-третє, структуралісти цікавляться структурними законами, які мають відношення радше до існування, ніж до змін. І, нарешті, структура — це та реальна річ, яка лежить під поверхнею чи видимістю значення. (uk) 結構主義（英語：Structuralism）是一种科學流派，側重對結構的認識，不追究對本質的了解，提倡学科之間互通有無，以及一種整體的科學，要透過表面的現象，尋求底層的關係，以期獲得放諸四海而皆準的結構。結構主義是二十世紀下半叶分析研究語言、文化與社會的流行方法。 (zh)
dbo:wikiPageID 27763 (xsd:integer)
dbo:wikiPageLength 34928 (xsd:nonNegativeInteger)
dbo:wikiPageRevisionID 1121510039 (xsd:integer)
dbo:wikiPageWikiLink dbr:Capitalist_mode_of_production_(Marxist_theory) dbr:Prague_linguistic_circle dbr:Protests_of_1968 dbr:Psychoanalysis dbr:Psychology dbr:Roland_Barthes dbr:Roman_Jakobson dbr:Romeo_and_Juliet dbr:Sartre dbr:Engaged_theory dbr:Mythology dbr:Structural_Marxism dbc:Critical_theory dbr:Deconstruction dbr:Deleuze dbr:Determinism dbr:Alliance_theory dbc:Structuralism dbr:Antihumanism dbr:Archetypal_literary_criticism dbr:Holism dbr:John_Rupert_Firth dbr:Literature dbr:Paul_Ricœur dbr:Cultural_anthropology dbr:Culture dbr:United_Nations_Economic_Commission_for_Latin_America_and_the_Caribbean dbr:Validity_(logic) dbr:Vladimir_Propp dbr:Incest_taboo dbr:Intellectual_history dbr:Intertextuality dbr:Johannes_Angermuller dbr:Post-structuralism dbr:Seminars_of_Jacques_Lacan dbr:Perceive dbr:Constructivist_epistemology dbr:Cornelius_Castoriadis dbr:Critical_theorist dbr:Mathematics dbr:Russian_Empire dbr:S/Z dbr:Genre dbr:Sherry_Ortner dbr:Square_of_opposition dbr:Moscow_linguistic_circle dbr:Mythologiques dbr:Structural_linguistics dbr:Claude_Lévi-Strauss dbr:English_language dbr:French_Third_Republic dbr:French_language dbr:Gilles_Deleuze dbc:Theories_of_language dbr:Morphemes dbc:Metatheory dbr:Continental_philosophy dbr:Contrastive_distribution dbr:The_New_School dbr:The_Real dbr:Think dbr:Eric_Wolf dbr:Structuralist_film_theory dbr:Phonemes dbr:Anthony_Giddens,_Baron_Giddens dbr:Anthropology dbr:Antoine_Meillet dbr:Archaeology dbr:Lexemes dbr:Louis_Althusser dbr:Sign_(linguistics) dbr:Simon_Blackburn dbr:Structuration_theory dbr:Colonialism dbr:Élisabeth_Roudinesco dbr:Émile_Benveniste dbr:Émile_Durkheim dbr:Feeling dbr:Feminist_theory dbr:François_Châtelet dbr:Derrida dbr:Ideology dbr:Social_anthropology dbr:Paradigm dbr:Pattern_language dbr:Phonology dbr:Social_structure dbr:Structuralism_(architecture) dbr:Symbolic_system dbr:Synchronic_analysis dbr:Syntagma_(linguistics) dbr:The_Symbolic dbr:Maurice_Godelier dbc:Linguistic_turn dbr:Celso_Furtado dbr:Agency_(philosophy) dbr:Ahistoricism dbc:Philosophical_anthropology dbr:West_Side_Story_(musical) dbr:James_Boon dbr:Langue_and_parole dbr:Linguistics dbr:Minimal_pair dbr:Adam_Kuper dbr:Algirdas_Julien_Greimas dbr:Alison_Assiter dbr:Althusser dbc:Literary_criticism dbc:Intellectual_history dbr:Economics dbr:Edmund_Leach dbr:Evolutionary_linguistics dbr:Existentialism dbr:Ferdinand_de_Saussure dbr:France dbr:Nicos_Poulantzas dbr:Nikolai_Trubetzkoy dbr:Northrop_Frye dbr:Biogenetic_Structuralism dbr:Foucault–Habermas_debate dbr:Historical_linguistics dbr:Isomorphism dbr:Literary_criticism dbr:Russian_formalism dbr:Structural_functionalism dbr:Practice_theory dbc:History_of_philosophy dbr:Hachette_(publisher) dbr:Hermeneutic dbr:History dbr:Jacques_Derrida dbr:Jacques_Lacan dbr:Japanese_language dbr:Jean-Paul_Sartre dbr:Jean_Piaget dbr:Course_in_General_Linguistics dbr:Structuralist_economics dbc:Sociological_theories dbc:Continental_philosophy dbc:Psychoanalytic_theory dbr:Jürgen_Habermas dbr:Kantianism dbr:Binary_opposition dbr:System dbr:Terms_of_trade dbr:Reading_Capital dbc:Linguistic_theories_and_hypotheses dbr:Marcel_Mauss dbr:Marshall_Sahlins dbr:Marxism dbr:Marxist_philosophy dbr:Philosophy dbr:Pierre_Bourdieu dbr:Political_economy dbr:Positivism dbr:Social_theory dbr:Great_Depression dbr:Human_behavior dbr:Humanities dbr:Methodology dbr:Meyer_Fortes dbr:Michel_Foucault dbr:Narrative_structure dbr:Natural_sciences dbr:New_York_City dbr:Catherine_Belsey dbr:Rationalism dbr:Raúl_Prebisch dbr:Reasoning dbr:Secret_society dbr:World_War_II dbr:Kinship dbr:Louis_Hjelmslev dbr:The_Imaginary_(psychoanalysis) dbr:Genetic_structuralism dbr:Meaning_(semiotics) dbr:School_of_thought dbr:Social_science dbr:Social_sciences dbr:Social_system dbr:Sociology dbr:Victor_Turner dbr:Neuroanthropology dbr:Neuroscience dbr:New_Criticism dbr:Import_substitution_industrialization dbr:Literary_theory dbr:Rodney_Needham dbr:Speech_act dbr:Semiotics dbr:Performative_contradiction dbr:Prague_Linguistic_Circle dbr:Signifiant dbr:The_order_of_things dbr:Semiology dbr:Canguilhem dbr:Structural_Anthropology dbr:Gift_exchange dbr:Two-valued_logic dbr:Singer–Prebisch_thesis dbr:Philip_Noel_Pettit dbr:Phonemics dbr:Fieldwork dbr:Transcendental_subject dbr:The_Elementary_Structures_of_Kinship dbr:Literary_critic dbr:Signifié dbr:Human_Freedom dbr:Edward_Evans-Pritchard dbr:Ecole_Pratique_des_Hautes_Etudes dbr:The_Copenhagen_school_(linguistics) dbr:Theory_of_culture
dbp:wikiPageUsesTemplate dbt:Sociology dbt:Human_geography dbt:Anchor dbt:Authority_control dbt:Commonscat dbt:Dubious dbt:Linguistics dbt:Main dbt:Other_uses dbt:Reflist dbt:Rp dbt:Short_description dbt:Positivism dbt:Continental_philosophy dbt:Anthropology dbt:Philosophy_of_language dbt:Use_British_(Oxford)_English
dct:isPartOf http://zbw.eu/stw/mapping/dbpedia/target
dct:subject dbc:Critical_theory dbc:Structuralism dbc:Theories_of_language dbc:Metatheory dbc:Linguistic_turn dbc:Philosophical_anthropology dbc:Literary_criticism dbc:Intellectual_history dbc:History_of_philosophy dbc:Sociological_theories dbc:Continental_philosophy dbc:Psychoanalytic_theory dbc:Linguistic_theories_and_hypotheses
gold:hypernym dbr:Methodology
rdf:type owl:Thing dbo:Software dbo:MusicGenre
rdfs:comment Strukturalismus je velmi široký vědecký směr i metoda v jazykovědě, literární vědě a jiných humanitních vědách, který vznikl ve 20. století. Proti analytické metodě rozkladu a studia jednoduchých prvků zdůrazňuje význam struktur, tj. celkového uspořádání složitých systémů a vztahů mezi jejich prvky. Zdůrazňuje také účelovou, komunikační povahu jazyka. (cs) Strukturalismus ist ein Sammelbegriff für interdisziplinäre Methoden und Forschungsprogramme, die Strukturen und Beziehungsgefüge in den weitgehend unbewusst funktionierenden Mechanismen kultureller Symbolsysteme untersuchen. (de) El estructuralismo es un enfoque de investigación de las ciencias sociales que creció hasta convertirse en uno de los métodos más utilizados para analizar el lenguaje, la cultura y la sociedad en la segunda mitad del siglo XX. (es) Estrukturalismoa XX. mendean sortutako eta giza eta gizarte-zientzien metodologia eta korrontea da, gizarte errealitatea objektuen arteko erlazio multzo moduan aztertzen duena, objektuak euren esentziaz haraindi beste objektu batzuekin harremanetan duten zeinuak definituz. Humanismo, , enpirismo eta historizismoaren aurkako joera da, nia baztertuz, objektu bakoitzaren egitate partikularrak ukatuz eta azterketa aldeztuz hurrenik hurren. Estrukturalismoaren jatorria Ferdinand de Saussurek 1916 urtean plazaraturiko liburuan dago, non hizkuntza elementuen arteko baliokidetasun eta aurkakotasun harremanen bitartez definitzen duen. Beste pentsalari estrukturalista nabarmen batzuk Claude Lévi-Strauss, antropologia arloan,Roland Barthes eta Louis Althusser izan dira. (eu) Lo strutturalismo, in sociologia, è stato un approccio che ha conosciuto, nella seconda metà del Novecento, importanti apporti teorici che hanno contribuito a definire e specificare il concetto di "struttura" nell'ambito dell'organizzazione sociale, oltre che della cultura. (it) 構造主義（こうぞうしゅぎ、仏: structuralisme）とは、狭義には1960年代に登場し主にフランスで発展していった20世紀の現代思想のひとつである。構造主義の代表的な思想家としてクロード・レヴィ＝ストロース、ルイ・アルチュセール、ジャック・ラカン、ミシェル・フーコー、ロラン・バルトなどが活躍した。広義には、現代思想から拡張されて、あらゆる現象に対して、その現象に潜在する構造を抽出し、その構造によって現象を理解し、場合によっては制御するための方法論を指す語である。 (ja) 구조주의(構造主義, 영어: structuralism)는 인문학과 사회과학을 비롯한 여러 학문 분야에 영향을 미친 철학의 한 조류로, 근본 요소들 사이의 상호 관계 위에 정신적, 언어적, 사회적, 문화적 '구조'가 성립하며, 그 구조에서 특정 개인이나 문화의 의미가 생산된다는 관점이다. 본디 언어학에서 출발했지만 점차 그 적용 범위를 넓혀가면서 언어, 문화, 정치, 사회를 분석하는 가장 유명한 접근 방법들 중 하나가 되었다. 구조주의의 출발은 보통 페르디낭 드 소쉬르의 언어학 연구라고 보며, 프랑스 학자들이 소쉬르의 구조적 접근법을 다른 학문에 적용시키면서 유행하게 되었다. (ko) Structuralisme is een benaderingswijze die ervan uitgaat dat niet-direct waarneembare of onbewuste structuren ten grondslag liggen aan alle sociale verschijnselen. Deze structuren zijn verzamelingen van de relaties tussen de elementen waaruit de sociale werkelijkheid is opgebouwd. Het structuralisme bestaat uit een aantal interdisciplinaire methodes en onderzoeksprogramma's die stellen dat er uitgebreide onbewust functionerende culturele symboolsystemen zijn die het alledaagse in grote mate bepalen en daarom onderzocht moeten worden. Deze intellectuele stroming binnen de sociale wetenschappen en hedendaagse filosofie kende een bloeitijd in de jaren 1960-70. (nl) 結構主義（英語：Structuralism）是一种科學流派，側重對結構的認識，不追究對本質的了解，提倡学科之間互通有無，以及一種整體的科學，要透過表面的現象，尋求底層的關係，以期獲得放諸四海而皆準的結構。結構主義是二十世紀下半叶分析研究語言、文化與社會的流行方法。 (zh) البنيوية أساسا مستخدم في عدة تقوم على دراسة العلاقات المتبادلة بين العناصر الأساسية المكونة لبنى يمكن أن تكون: عقلية مجردة، لغوية، اجتماعية، ثقافية.بالتالي فإن البنيوية تصف مجموعة نظريات مطبقة في علوم ومجالات مختلفة مثل الإنسانيات والعلوم الاجتماعية لكن ما يجمع جميع هذه النظريات هو تأكيدها على أن العلاقات البنيوية بين المصطلحات تختلف حسب اللغة/الثقافة وأن هذه العلاقات البنيوية بين المكونات والاصطلاحات يمكن كشفها ودراستها. بالتالي تصبح البنيوية مقاربة أو طريقة (منهج) ضمن التخصصات الأكاديمية بشكل عام يستكشف العلاقات الداخلية للعناصر الأساسية في اللغة، أو الأدب، أوالحقول المختلفة للثقافة بشكل خاص مما يجعلها على صلة وثيقة الذي يعنى بدراسة الثقافات المختلفة. تتضمن دراسات البنيوية محاولات مستمرة لتركيب «شبكات بنيوية» أو بنى اجتماعية أو لغوية أو عقلية عليا. من خلال هذه الشبكات البنيوية يتم إ (ar) L'estructuralisme és una escola teòrica de les ciències socials i humanes originada amb Ferdinand de Saussure i desenvolupada per Lévi Strauss. Considera l'objecte d'estudi com un sistema dividit en elements que es relacionen entre si. S’atorga prioritat als significants, davant dels significats. La relació, i per tant, la comparació és el que origina el significat. Per analitzar-lo científicament, cal, doncs, estudiar aquestes relacions i com n'afecten la globalitat, que adquireix un significat més enllà de la suma de les parts. Per exemple, la diferència entre el fred i la calor dota de significat a ambdues paraules. No podem entendre el fred si no concebem la calor. (ca) Με τον όρο δομισμός, ή στρουκτουραλισμός (εκ του αντίστοιχου αγγλικού και γαλλικού όρου), φέρεται μια κοινή θεωρία ανθρωπολογικών επιστημών με στόχο την ανάλυση των ανθρωπίνων πραγμάτων ως υποσύνολο ενός ευρύτερου συνόλου που αλληλοπροσδιορίζονται με βάση κάποιους κανόνες κατά την έννοια της δόμησης. Πρόκειται για είδος μεθοδολογίας των κοινωνικών επιστημών χωρίς φιλοσοφική προέκταση. Βασικές έννοιες του δομισμού είναι η ολότητα και η διάδραση σε μια ιδανική μορφή που επιδέχονται μια λογικο-μαθηματική διατύπωση. (el) Strukturismo estas scienca metodo, kiu esploras unuopajn erojn de sistemo koncerne al la strukturita tuto. Strukturismon enkondukis lingvisto Ferdinand de Saussure, kiu montris klarigan potencon de la vidpunkto, ke lingvoj estas sistemoj de signoj. El lingvoscienco simila vidpunkto etendiĝis al aliaj sociaj sciencoj, kie ĝi estis moda precipe en la 1960-aj jaroj. Pro tio, kelkaj kleruloj apartigas strukturismon "klasikan", uzeblan ĉefe en lingvistiko, kaj "novan", plivastigitan kaj iom miskomprenitan. Marksistoj, kiu havis preskaŭ "monopolon" en Eŭropa sociologio antaŭ la "nova strukturismo" sentis sin minacataj kaj atakis la teorion. (eo) Le structuralisme est un ensemble de courants de pensée holistes apparus principalement en sciences humaines et sociales au milieu du XXe siècle, ayant en commun l'utilisation du terme de structure entendue comme modèle théorique (inconscient, ou non empiriquement perceptible) organisant la forme de l'objet étudié pris comme un système, l'accent étant mis moins sur les unités élémentaires de ce système que sur les relations qui les unissent. La référence explicite au terme de structure, dont la définition n'est pas unifiée entre ces différents courants, s'organise progressivement avec la construction institutionnelle des sciences humaines et sociales à partir de la fin du XIXe siècle dans la filiation positiviste ; elle reste l'apanage de la linguistique et de la phonologie jusqu'à sa géné (fr) Dalam sosiologi, antropologi, arkeologi, sejarah, filsafat, dan linguistik, strukturalisme adalah teori umum mengenai budaya dan metodologi yang menyiratkan bahwa unsur-unsur budaya manusia harus dipahami melalui hubungannya dengan sistem yang lebih luas. Ia bekerja untuk mengungkap struktur yang mendasari semua hal yang manusia lakukan, pikirkan, rasakan, dan merasa. Atau, seperti yang dirangkum oleh filsuf Simon Blackburn, strukturalisme adalah "keyakinan bahwa fenomena kehidupan manusia yang tidak dimengerti kecuali melalui keterkaitan mereka. Hubungan ini merupakan struktur, dan belakang variasi lokal dalam fenomena yang muncul di permukaan ada hukum konstan dari budaya abstrak". (in) In sociology, anthropology, archaeology, history, philosophy, and linguistics, structuralism is a general theory of culture and methodology that implies that elements of human culture must be understood by way of their relationship to a broader system. It works to uncover the structures that underlie all the things that humans do, think, perceive, and feel. Alternatively, as summarized by philosopher Simon Blackburn, structuralism is: (en) Strukturalizm – w socjologii oraz antropologii: jedna z głównych orientacji badawczych i nurtów myślowych, mająca znamiona paradygmatu. W swoim najbardziej ogólnym znaczeniu termin ten jest używany przede wszystkim do określenia każdego podejścia, w którym uznaje się, że struktura społeczna jest istotniejsza niż działanie społeczne. Natomiast szczegółowe znaczenie terminu „strukturalizm” odnosi się przede wszystkim do konkretnie sprecyzowanej perspektywy teoretycznej, której okres największej popularności przypada na koniec lat sześćdziesiątych i początek lat siedemdziesiątych dwudziestego wieku. Strukturalizm oddziaływał na socjologię głównie poprzez antropologię strukturalną Claude Lévi-Straussa. Przedstawicielami strukturalizmu są też m.in.: Edmund Leach czy Maurice Godelier. (pl) O estruturalismo é uma corrente de pensamento nas ciências humanas que se inspirou no modelo da linguística e que depreende a realidade social a partir de um conjunto considerado elementar (ou formal) de relações. Para a sociologia, antropologia e linguística, o estruturalismo é a metodologia pela qual elementos da cultura humana devem ser entendidos em face a sua relação com um sistema ou estrutura maior, mais abrangente. (pt) Strukturalism är ett samlingsnamn på ett betraktelsesätt inom skilda områden som studerar strukturer och system istället för subjekt, sanning eller innehåll. Strömningen var som mest populär under 1960-talet i Frankrike. Två exempel på kritiker mot strukturalism är Henri Lefbvre och Guy Debord. (sv) Структурали́зм — междисциплинарное направление в социальных науках XX века, объединившее различные течения на основе изучения структур, использования лингвистических моделей для анализа общества и культуры, на принципах объективизма и холизма. Структурализм включал общефилософские, эпистемологические и социально-критические аспекты, его разновидности различались в зависимости от дисциплин. (ru) Структуралі́зм — методологія гуманітарних наук, яка намагається аналізувати певну специфічну галузь, наприклад, міфологію, як складну систему взаємопов'язаних частин. Цей підхід виник в лінгвістиці завдяки роботам Фердинанда де Сосюра. Французькі інтелектуали знайшли для цього методу ширшу область застосувань, пристосувавши його до антропології, психоаналізу, літературознавства й архітектури. Таким чином структуралізм став не просто методом, а інтелектуальним рухом, який в 60-х роках XX-го століття прийшов на заміну екзистенціалізму. (uk)
rdfs:label Structuralism (en) بنيوية (ar) Estructuralisme (ca) Strukturalismus (cs) Strukturalismus (de) Δομισμός (el) Strukturismo (eo) Estructuralismo (filosofía) (es) Estrukturalismo (eu) Strukturalisme (in) Structuralisme (fr) Strutturalismo (sociologia) (it) 構造主義 (ja) 구조주의 (ko) Structuralisme (sociale wetenschappen) (nl) Strukturalizm (socjologia) (pl) Estruturalismo (pt) Структурализм (ru) Strukturalism (sv) 結構主義 (zh) Структуралізм (uk)
owl:sameAs freebase:Structuralism http://d-nb.info/gnd/4058129-9 wikidata:Structuralism dbpedia-af:Structuralism dbpedia-ar:Structuralism http://ast.dbpedia.org/resource/Estructuralismu dbpedia-az:Structuralism http://azb.dbpedia.org/resource/ياپيسالچيليق dbpedia-bg:Structuralism dbpedia-ca:Structuralism dbpedia-cs:Structuralism dbpedia-da:Structuralism dbpedia-de:Structuralism dbpedia-el:Structuralism dbpedia-eo:Structuralism dbpedia-es:Structuralism dbpedia-et:Structuralism dbpedia-eu:Structuralism dbpedia-fa:Structuralism dbpedia-fi:Structuralism dbpedia-fr:Structuralism dbpedia-he:Structuralism http://hi.dbpedia.org/resource/संरचनावाद dbpedia-hr:Structuralism dbpedia-hu:Structuralism http://hy.dbpedia.org/resource/Ստրուկտուրալիզմ http://ia.dbpedia.org/resource/Structuralismo dbpedia-id:Structuralism dbpedia-is:Structuralism dbpedia-it:Structuralism dbpedia-ja:Structuralism dbpedia-ka:Structuralism dbpedia-kk:Structuralism http://kn.dbpedia.org/resource/ರಚನಾಕೌಶಲ್ಯ dbpedia-ko:Structuralism dbpedia-la:Structuralism http://lt.dbpedia.org/resource/Struktūralizmas http://lv.dbpedia.org/resource/Strukturālisms http://mg.dbpedia.org/resource/Stroktoralisma dbpedia-mk:Structuralism http://ml.dbpedia.org/resource/ഘടനാവാദം dbpedia-nl:Structuralism dbpedia-no:Structuralism dbpedia-oc:Structuralism http://pa.dbpedia.org/resource/ਸੰਰਚਨਾਵਾਦ dbpedia-pl:Structuralism dbpedia-pt:Structuralism dbpedia-ro:Structuralism dbpedia-ru:Structuralism http://sco.dbpedia.org/resource/Structuralism dbpedia-sh:Structuralism dbpedia-simple:Structuralism dbpedia-sk:Structuralism dbpedia-sl:Structuralism dbpedia-sr:Structuralism http://su.dbpedia.org/resource/Strukturalisme dbpedia-sv:Structuralism http://ta.dbpedia.org/resource/கட்டமைப்பியம் dbpedia-th:Structuralism dbpedia-tr:Structuralism dbpedia-uk:Structuralism http://ur.dbpedia.org/resource/ساختیات http://uz.dbpedia.org/resource/Strukturalizm dbpedia-vi:Structuralism dbpedia-zh:Structuralism https://global.dbpedia.org/id/jZqB
skos:closeMatch http://zbw.eu/stw/descriptor/16724-6
prov:wasDerivedFrom wikipedia-en:Structuralism?oldid=1121510039&ns=0
foaf:isPrimaryTopicOf wikipedia-en:Structuralism
is dbo:academicDiscipline of dbr:Jacques_Ehrmann
is dbo:genre of dbr:Ba._Venkatesan dbr:Fereydoon_Motamed
is dbo:ideology of dbr:Great_Order_Party
is dbo:mainInterest of dbr:T._K._Seung
is dbo:movement of dbr:Hilaire_Hiler
is dbo:nonFictionSubject of dbr:Discourse,_Figure dbr:The_Eiffel_Tower_and_Other_Mythologies
is dbo:notableIdea of dbr:Paul_Ricœur dbr:Robert_B._Pippin dbr:Cornelius_Castoriadis dbr:Claude_Lévi-Strauss dbr:Edgar_Morin dbr:Jacques_Bouveresse dbr:Jürgen_Habermas
is dbo:philosophicalSchool of dbr:Roland_Barthes dbr:Maurice_Halbwachs dbr:Maurice_Merleau-Ponty dbr:Claude_Lévi-Strauss dbr:Tzvetan_Todorov dbr:Ferdinand_de_Saussure dbr:Jacques_Lacan dbr:Jan_Mukařovský dbr:Suzanne_Briet dbr:Philippe_Descola dbr:Pierre_Bourdieu
is dbo:wikiPageDisambiguates of dbr:Structuralism_(disambiguation)
is dbo:wikiPageRedirects of dbr:Theatre_of_Meaning dbr:Structural_semiotics dbr:Structuralisms dbr:Structuralist_literary_criticism dbr:Structuralist_semiotics dbr:Structuralist_view dbr:Structuralistic dbr:Structuralists
is dbo:wikiPageWikiLink of dbr:Cameron_Rowland dbr:Carlos_Andrés_Segovia dbr:Benjamin_Harshav dbr:Pāṇini dbr:Roland_Barthes dbr:Roman_Jakobson dbr:Romanian_philosophy dbr:Rosalind_E._Krauss dbr:Sanaz_Mazinani dbr:Encoding_(semiotics) dbr:Epistemic_humility dbr:List_of_University_of_Paris_people dbr:List_of_University_of_Pennsylvania_academics dbr:Michael_Heller_(poet) dbr:Mernet_Larsen dbr:Metaphor_and_metonymy dbr:Metrical_phonology dbr:Structural_Marxism dbr:Biblical_criticism dbr:Branko_Cvetkovic dbr:Deconstruction dbr:All_That_Is_Solid_Melts_into_Air dbr:Alliance_theory dbr:Annales_school dbr:Anthony_Wilden dbr:Anthropology_of_development dbr:Antihumanism dbr:Antoinette_Fouque dbr:Archetypal_literary_criticism dbr:History_of_anthropology dbr:History_of_evolutionary_thought dbr:Honoré_de_Balzac dbr:Humboldt_University_of_Berlin dbr:John_Urry_(sociologist) dbr:Jonathan_Culler dbr:Joseph_Greenberg dbr:Julia_Kristeva dbr:List_of_political_parties_in_Azerbaijan dbr:Paul_Ricœur dbr:Paul_de_Man dbr:Peter_McLaren dbr:Peter_Serracino_Inglott dbr:Peter_Wollen dbr:Reid_Hall dbr:Renata_Adler dbr:Richard_Webster_(British_author) dbr:Robert_B._Pippin dbr:Robert_F._Murphy_(anthropologist) dbr:Character_pairing_in_The_Lord_of_the_Rings dbr:Charles_Bally dbr:Charles_Laughlin dbr:Cultural_anthropology dbr:Cultural_depictions_of_ravens dbr:Cultural_studies dbr:Culture dbr:D._A._Miller dbr:Utrechtse_Heuvelrug dbr:Vittorio_Cotesta dbr:Vladimir_Propp dbr:David_Ezra_Okonşar dbr:David_Jobling dbr:Dependency_theory dbr:Index_of_cognitive_science_articles dbr:Index_of_linguistics_articles dbr:Index_of_philosophy_articles_(R–Z) dbr:Index_of_philosophy_of_language_articles dbr:Index_of_psychology_articles dbr:Indexicality dbr:Indigenous_archaeology dbr:Infatuation dbr:Inside_the_Neolithic_Mind dbr:Interactive_storytelling dbr:International_relations_theory dbr:Jan_Broekman dbr:Social_alienation dbr:Libidinal_Economy dbr:List_of_linguists dbr:List_of_philosophies dbr:List_of_schools_of_philosophy dbr:Sociocultural_anthropology dbr:Paulo_Francis dbr:Post-processual_archaeology dbr:Post-structuralism dbr:Postcolonial_international_relations dbr:Postmodern_feminism dbr:Postmodernity dbr:Procrustes dbr:Roland_C._Jordan dbr:November_1915 dbr:Sorin_Alexandrescu dbr:Timeline_of_Western_philosophers dbr:Cornelius_Castoriadis dbr:Crime dbr:Critical_race_theory dbr:Critique_of_Dialectical_Reason dbr:Croatian_literature dbr:Anatoly_Liberman dbr:Maurice_Halbwachs dbr:Maurice_Merleau-Ponty dbr:Max_Wertheimer dbr:Russian_phonology dbr:S/Z dbr:Children's_literature_criticism dbr:Ernesto_Balducci dbr:Gender_Trouble dbr:Generative_grammar dbr:Genetic_epistemology dbr:Geneva_School dbr:Genre_studies dbr:Gentrification dbr:George_Devereux dbr:Mieke_Bal dbr:V._Y._Mudimbe dbr:Semiotic_literary_criticism dbr:Walter_J._Ong dbr:Serial_art dbr:Structural_linguistics dbr:Transignification dbr:Citroën_DS dbr:Claude_Lévi-Strauss dbr:Colin_MacCabe dbr:Alf_Sommerfelt dbr:Ellen_Meiksins_Wood dbr:Elmar_Holenstein dbr:Empire dbr:François_Dosse dbr:Françoise_Héritier dbr:Fredric_Jameson dbr:Free_association_(psychology) dbr:Froma_Zeitlin dbr:G._B._Caird dbr:Gareth_Stedman_Jones dbr:Geneva dbr:George_Lyman_Kittredge dbr:Glossary_of_literary_terms dbr:Glossary_of_philosophy dbr:Gopi_Chand_Narang dbr:Government_phonology dbr:Great_Order_Party dbr:Greek_mythology dbr:Mladen_Dolar dbr:Mocedades_de_Rodrigo dbr:Conceptual_art dbr:Constructivism_(international_relations) dbr:Contemporary_philosophy dbr:Continental_philosophy dbr:Contrastive_analysis dbr:Contrastive_rhetoric dbr:Copenhagen_School_(linguistics) dbr:Creative_nonfiction dbr:Critical_Quarterly dbr:Critical_lens dbr:Critical_terrorism_studies dbr:Cross-cultural dbr:The_Real dbr:The_Theatre_of_Mistakes dbr:The_Turn_of_the_Screw dbr:Thomas_Römer dbr:Eric_A._Havelock dbr:Lacanianism dbr:Martian_scientist dbr:Structuralist_film_theory dbr:1902_in_France dbr:1976_in_France dbr:1981_in_literature dbr:André_Gorz dbr:Animal_consciousness dbr:Anomie dbr:Anthropology dbr:Aron_Gurevich dbr:Bernard_Claverie dbr:Leo_Weisgerber dbr:Louis_Althusser dbr:Lucien_Goldmann dbr:Lucien_Tesnière dbr:Ludwig_Föppl dbr:Luigi_Malerba dbr:Simon_Clarke_(sociologist) dbr:Slavoj_Žižek dbr:State_(polity) dbr:Structural_anthropology dbr:Structuration_theory dbr:Structure_and_agency dbr:Stéphane_Mallarmé dbr:Combinatory_literature dbr:Comparative_mythology dbr:Deleuze_and_Guattari dbr:Demetri_Porphyrios dbr:Yury_Tynyanov dbr:École_normale_supérieure_(Paris) dbr:Émile_Benveniste dbr:Émile_Durkheim dbr:Feminist_art_criticism dbr:Feminist_theory dbr:Frank_Haven_Hall dbr:Frans_Van_Coetsem dbr:François_Wahl dbr:Functional_linguistics dbr:John_J._Cove dbr:John_M._Lipski dbr:Patrick_Baert dbr:Social_anthropology dbr:Phenomenology_(philosophy) dbr:Popular_culture dbr:Madness_and_Civilization dbr:Social_structure dbr:Structuralism_(architecture) dbr:Structuralism_(disambiguation) dbr:Structuralism_(philosophy_of_science) dbr:Structure_(disambiguation) dbr:Marc_Angenot dbr:Marcel_Raymond dbr:Max_Bense dbr:Michael_Riffaterre dbr:Rat_Man dbr:The_Savage_Mind dbr:1966_in_literature dbr:Ba._Venkatesan dbr:Actant dbr:Thunderbolt_and_Lightfoot dbr:Traian_Herseni dbr:Tzvetan_Todorov dbr:Western_philosophy dbr:Wik-Mungkan_people dbr:William_Shakespeare dbr:Distinction_(book) dbr:Distributionalism dbr:Galeries_Dalmau dbr:January_1916 dbr:John_C._G._Röhl dbr:Jungian_archetypes dbr:Karsten_Konrad dbr:Language_(journal) dbr:Languages_of_Venezuela dbr:Linguistic_turn dbr:Linguistics dbr:Linguistics_in_the_United_States dbr:Lionel_Gossman dbr:Ljubljana_school_of_psychoanalysis dbr:Logical_Investigations_(Husserl) dbr:Logocentrism dbr:Postmodern_philosophy dbr:Vasily_Abaev dbr:Women,_Fire,_and_Dangerous_Things dbr:Robert_Jaulin dbr:20th-century_French_philosophy dbr:A_Sun dbr:Abderrahmane_Hadj-Salah dbr:Adolf_Bastian dbr:Albert_Béguin dbr:Aleksei_Losev dbr:American_anthropology dbr:Culture_theory dbr:Daniel_Lagache dbr:Edgar_Morin dbr:Alternatives_to_Darwinian_evolution dbr:Essentialism dbr:Ethics dbr:Ethnology dbr:Evolutionary_linguistics dbr:F._L._Lucas dbr:Fantastic dbr:Ferdinand_de_Saussure dbr:Fereydoon_Motamed dbr:André_Jolles dbr:André_Martinet dbr:André_Paul dbr:Angus_M._Bowie dbr:Barbara_Johnson dbr:Base_and_superstructure dbr:Nicolas_Bourbaki dbr:Nikolai_Trubetzkoy dbr:Norman_K._Denzin dbr:Centre_for_Contemporary_Cultural_Studies dbr:Centre_for_Lusophone_and_European_Literatures_and_Cultures dbr:Christopher_Tilley dbr:Diego_Medrano dbr:Discourse dbr:Discourse,_Figure dbr:False_consciousness dbr:False_necessity dbr:Family_and_Kinship_in_East_London dbr:Folklore_studies dbr:Fordicidia dbr:Glossematics dbr:Grand_theory dbr:Historiography_of_Romanisation dbr:History_of_atheism dbr:History_of_linguistics dbr:History_of_sociology dbr:Judicial_interpretation dbr:Kiki_of_Paris dbr:Literary_criticism dbr:The_Conceptual_Framework dbr:List_of_Cornell_University_faculty dbr:List_of_Duke_University_people dbr:List_of_Eastern_Orthodox_Christians dbr:Marcel_Detienne dbr:Russian_formalism dbr:Structural_functionalism
is dbp:field of dbr:Jacques_Ehrmann
is dbp:genre of dbr:Fereydoon_Motamed
is dbp:ideology of dbr:Great_Order_Party
is dbp:mainInterests of dbr:T._K._Seung
is dbp:movement of dbr:Hilaire_Hiler
is dbp:notableIdeas of dbr:Claude_Lévi-Strauss dbr:Lucien_Goldmann
is dbp:schoolTradition of dbr:Roland_Barthes dbr:Maurice_Merleau-Ponty dbr:Claude_Lévi-Strauss dbr:Lucien_Tesnière dbr:Tzvetan_Todorov dbr:Ferdinand_de_Saussure dbr:Jacques_Lacan dbr:Jan_Mukařovský dbr:Suzanne_Briet dbr:Philippe_Descola
is dbp:subject of dbr:Discourse,_Figure dbr:The_Eiffel_Tower_and_Other_Mythologies
is dbp:subjects of dbr:The_Savage_Mind dbr:Mythologies_(book)
is rdfs:seeAlso of dbr:Nicolas_Bourbaki
is foaf:primaryTopic of wikipedia-en:Structuralism