Urease (original) (raw)
اليورياز هو أنزيم قادر على تكسير اليوريا إلى أمونيا وغاز ثنائي أوكسيد الكربون وفق المعادلة: (NH2)2CO + H2O → CO2 + 2NH3
| Property | Value |
|---|---|
| dbo:abstract | اليورياز هو أنزيم قادر على تكسير اليوريا إلى أمونيا وغاز ثنائي أوكسيد الكربون وفق المعادلة: (NH2)2CO + H2O → CO2 + 2NH3 (ar) L'Ureasa és un enzim que catalitza la hidròlisi d'urea a diòxid de carboni i amoníac. Segons la reacció: (NH₂)₂CO + H₂O → CO₂ + 2NH₃ El 1926, va demostrar que la ureasa és una proteïna. La ureasa es troba en bacteris, llevats, i diverses plantes superiors. L'estructura de la ureasa va ser primer resolta per P.A. Karplus el 1995. (ca) Die Urease ist das Enzym, das Harnstoff in Ammoniak und Kohlenstoffdioxid bzw. in Ammonium- und Carbonationen spaltet; da die Reaktion in wässriger Lösung stattfindet, entstehen zum Teil auch Hydrogencarbonationen: oder Die Urease zählt zur Gruppe der Amidasen und kommt häufig in Pflanzensamen, Bakterien, Krebsen und Meeresmuscheln vor. Pflanzenurease wirkt unabhängig von der harnstoffspaltenden Funktion als Insektizid und erzeugt in Säugetierblut eine Thrombozytenaggregation. Insbesondere die Urease in Bodenbakterien spielt eine wichtige Rolle im Stickstoffkreislauf, denn ohne sie wäre eine Stickstoffdüngung durch den in Abwesenheit von Enzymen zersetzungsbeständigen Harnstoff, eines Bestandteils der Jauche, nicht möglich. Auf der anderen Seite sind Urease-positive Bakterien in den Exkrementen die Ursache für unerwünschte Ammoniak-Emissionen in der landwirtschaftlichen Tierhaltung (in Deutschland im Jahr 2005 geschätzte 490.000 von 590.000 Tonnen Gesamt-Ammoniakemission). Durch die Katalyseaktivität des Enzyms wird die Reaktionsgeschwindigkeit sehr stark um den Faktor 1014 erhöht. Die Urease aus Bohnen (und wohl auch der Bakterien) ist ein Metalloenzym und enthält Nickel. Die Urease aus Jackbohnen war das erste Enzym, das 1926 durch James Batcheller Sumner gereinigt und kristallisiert werden konnte. Dafür gab es 1946 den Nobelpreis in Chemie. Urease wird auf Grund der Struktur des nickelhaltigen Zentrums in der metallorganischen Chemie als ein mögliches Modellsystem für die katalytische Aktivierung von Kohlenstoffdioxid angesehen. Komplexe N-Carbamate (Bindung des elektronenarmen Kohlenstoffatoms des Kohlenstoffdioxids an das elektronenreiche Stickstoffatom von Iminen/Aminen) mit Nickel (0- oder 2-wertig) als Zentralatom existieren und sind strukturell charakterisiert; infrarotspektroskopische Untersuchungen haben eine Energieabsenkung (Aktivierung) der thermodynamisch sehr stabilen C=O-Doppelbindungen nachweisen können. Jedoch steht der Nachweis der Übertragung von derartig „aktiviertem“ Kohlenstoffdioxid auf andere Substrate noch aus. (de) La ureasa (EC 3.5.1.5) es una enzima que cataliza la hidrólisis de urea a dióxido de carbono y amoníaco. La reacción ocurre de la siguiente manera:(NH2)2CO + H2O → CO2 + 2NH3 Específicamente, la ureasa cataliza la hidrólisis de la urea para producir amoniaco y carbamato, el carbamato producido es subsecuentemente degradado por medio de una hidrólisis espontánea para producir otra molécula de amoniaco y ácido carbónico. La actividad de la ureasa tiende a incrementar el pH del medio en el que se encuentra debido a la producción de amoniaco. Es producida por bacteria, hongos y varias plantas superiores. La ureasa, funcionalmente, pertenece a la superfamilia de las amidohidrolasas y fosfotriesterasas. En 1926, James Batcheller Sumner demostró que la ureasa es una proteína al examinar su forma cristalizada. El trabajo de Sumner ayudó a demostrar por primera vez que una proteína pura puede funcionar como una enzima, lo que llevó al reconocimiento de que la mayoría de las enzimas son de hecho proteínas. Gracias a esto, Sumner recibió el Premio Nobel de Química en 1946. La estructura de la ureasa fue resuelta por primera vez por P. A. Karplus en 1995. La ureasa fue la primera enzima en ser cristalizada. (es) Ureasaren proba laborategian bakterioak identifikatzeko erabiltzen den teknikaren bat da. (eu) L'uréase (découverte en 1876 par Musculus) est une enzyme qui catalyse la réaction de transformation de l'urée en dioxyde de carbone et ammoniac : (NH2)2CO + H2O → CO2 + 2 NH3. L'uréase est présente chez des bactéries, des levures et chez certaines plantes. Cette enzyme est un critère biochimique de différenciation très utilisé lors de l'identification bactérienne. Exemples de souches bactériennes possédant cette enzyme : * Helicobacter pylori ce qui lui permet de survivre en milieu acide (estomac) en formant des bases, ici de l'ammoniac NH3 ; * Proteus mirabilis ce qui provoque la formation de calcul dans les voies urinaires par des dépôts notamment d'ammoniac, mais aussi de phosphate et de magnésium qui se cristallisent ; * Ureaplasma urealyticum. (fr) Ureases (EC 3.5.1.5), functionally, belong to the superfamily of amidohydrolases and phosphotriesterases. Ureases are found in numerous bacteria, fungi, algae, plants, and some invertebrates, as well as in soils, as a soil enzyme. They are nickel-containing metalloenzymes of high molecular weight. These enzymes catalyze the hydrolysis of urea into carbon dioxide and ammonia: (NH2)2CO + H2O CO2 + 2NH3 The hydrolysis of urea occurs in two stages. In the first stage, ammonia and carbamic acid are produced. The carbamate spontaneously and rapidly hydrolyzes to ammonia and carbonic acid. Urease activity increases the pH of its environment as ammonia is produced, which is basic. (en) L'ureasi è un enzima, appartenente alla classe delle idrolasi, che catalizza l'idrolisi dell'urea in biossido di carbonio e ammoniaca con la seguente reazione: (NH2)2CO + H2O = CO2 + 2 NH3 Nel 1926 James Sumner dimostrò, tramite tecniche di cristallografia, che l'ureasi è una proteina. Con questo ed esperimenti successivi dimostrò l'ipotesi secondo cui tutti gli enzimi fossero di natura proteica. L'ureasi è stata successivamente trovata anche nei batteri, lieviti e in alcune piante. (it) Urease (ureum amidohydrolase) is een enzym dat de hydrolyse van ureum naar ammoniak katalyseert, dus niet-peptide C-N bindingen in lineaire amiden hydroliseert. Urease was in 1925 het eerste enzym dat gekristalliseerd werd, door James Batcheller Sumner. Hiervoor kreeg hij in 1946 de Nobelprijs voor Scheikunde. Omzetting van ureum naar ammoniak: In het actieve centrum van het enzym bevindt zich nikkel, en het enzym kan naast ureum ook omzetten. Met dit enzym kan de bacterie Helicobacter pylori in de zure pH van het maagzuur overleven. (nl) 유레이스(Urease, EC 3.5.1.5)는 요소를 이산화탄소와 암모니아로 가수분해하는데 관련되는 효소이다.반응식은 다음과 같다. 반응식 : (NH2)2CO + H2O → CO2 + 2NH3 (ko) ウレアーゼ (urease; EC 3.5.1.5) は尿素を加水分解により二酸化炭素とアンモニアに分解する酵素。 反応： 1926年にジェームズ・サムナーがナタマメのウレアーゼをタンパク質としては初めて結晶化することに成功し、酵素の主成分がタンパク質であることが明らかになった。その後、ウレアーゼは活性中心にニッケルを含む酵素であることが判明し、現在では完全な結晶構造も明らかになっている。 胃潰瘍の原因菌として知られるヘリコバクター・ピロリは本酵素を発現してアンモニアを産生し、局所的に胃酸を中和することで胃内での生息が可能となっている。 (ja) Ureaza (EC 3.5.1.5) – enzym z klasy hydrolaz. Katalizuje reakcję hydrolitycznego rozkładu mocznika na amoniak i dwutlenek węgla: H2N−CO−NH2 + H2O → 2NH3 + CO2 Optymalne warunki reakcji to 40 °C i pH 7. W centrum aktywnym zawiera jony niklu. Występuje w bakteriach, drożdżach i niektórych roślinach wyższych. Była pierwszym enzymem otrzymanym w postaci krystalicznej. Dokonał tego w roku 1926 amerykański chemik James Sumner, izolując ureazę z nasion kanawalii mieczokształtnej, w której występuje ona szczególnie obficie. Za osiągnięcie to przyznana została Nagroda Nobla. Ureaza była też pierwszym enzymem, w którym stwierdzono obecność niklu w miejscu aktywnym. (pl) Ureas är ett enzym vilket bryter ner urea till ammoniak och koldioxid. Resultatet blir en höjning av pH och därmed en vänligare miljö för bakterier som tillverkar det. Helicobacter pylori är ett exempel på en ureasproducerande bakterie. Ureaset gör att den klarar magsäckens sura miljö bättre. (sv) A urease é um enzima que catalisa a hidrólise da ureia em dióxido de carbono e amónia. A reacção é a seguinte: (NH2)2CO + H2O → CO2 + 2NH3 Em 1926 mostrou que a urease era uma proteína. A urease pode ser encontrada em bactérias, leveduras e várias plantas superiores. Urease tem como objetivo identificar o carbonato de amônio através do vermelho de fenol. (pt) Уреаза (от греч. ούρον — моча и -аза — стандартный аффикс биохимической номенклатуры, указывающий на принадлежность вещества к классу ферментов) — гидролитический фермент из группы , обладающий специфическим свойством катализировать гидролиз мочевины до диоксида углерода и аммиака: CO(NH2)2 + H2O → CO2 + 2NH3 Уреаза обнаружена в бактериях (например, у уробактерий), дрожжах, растениях (особенно много её содержится в семенах сои), а также у ряда беспозвоночных; в клетках животных, у которых в качестве основного продукта азотистого обмена образуется мочевина, уреаза отсутствует. В организме человека и животных уреаза образуется бактериальной флорой.В 1926 году американский биохимик Джеймс Самнер доказал, что уреаза —- это белок. (ru) Уреа́за (від грец. ούρον — сеча), карбамід-аміногідролаза, К.Ф.3.5.1.5 — гідролітичний фермент з групи амідаз, характеризується специфічною властивістю каталізувати гідролітичне розщеплення сечовини на вуглекислоту і амоніак: CO(NH2)2 + 2H2O = H2O + CO2 + 2NH3 При кімнатній температурі одна молекула уреази може розкласти 300000 молекул сечовини. Без каталізатора на цей процес могло б піти 3 млн років. Уреаза виявлена в бактеріях, в насінні багатьох рослин, особливо сої, а також у низки безхребетних тварин. В організмі безхребетних тварин, у яких в результаті азотистого обміну утворюється сечовина, уреаза відсутня. Уреаза — це набагато ширше визначення підклассу ферментів, здатних здійснювати перетворення групи атомів -С=NH(NH2) у сечовину. Наприклад, гідролітичне розщеплення аргініну. (uk) 脲酶（Urease，EC 3.5.1.5）是一种含镍的寡聚酶，它催化的是尿素水解为二氧化碳和氨的反应： 脲酶存在于细菌、酵母和一些高等植物中。1926年，詹姆斯·巴彻勒·萨姆纳得到脲酶的结晶，并用实验证明脲酶为蛋白质。 (zh) |
| dbo:ecNumber | 3.5.1.5 |
| dbo:thumbnail | wiki-commons:Special:FilePath/Urease_2KAU.png?width=300 |
| dbo:wikiPageExternalLink | https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK2417/ |
| dbo:wikiPageID | 169123 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageLength | 34910 (xsd:nonNegativeInteger) |
| dbo:wikiPageRevisionID | 1108579501 (xsd:integer) |
| dbo:wikiPageWikiLink | dbr:Calcium_carbonate dbr:Carbamic_acid dbr:Carbon_dioxide dbr:Carbonate dbr:Carbonic_acid dbr:Electrophile dbr:Enzyme_inhibitor dbr:Morganella_(bacterium) dbr:Mucous_membrane dbr:Nitrogen dbr:Bioconcrete dbr:Biomineralization dbr:Allophanate_hydrolase dbr:Antiferromagnetism dbr:Apatite dbr:Hydroxide dbr:Hydroxyurea dbr:Hyperammonemia dbr:Resonance dbr:Urea dbr:Carbonyl dbr:In_vitro dbr:Urea_carboxylase dbr:Proteus_mirabilis dbr:Proteus_vulgaris dbr:Proton-gated_urea_channel dbr:X-ray_absorption_spectroscopy dbr:Quinolone_antibiotics dbc:EC_3.5.1 dbr:Gastric_acid dbr:Circulatory_system dbr:Cirrhosis dbr:Cobalt dbr:Enzyme dbr:Fungi dbr:Mycoplasma dbr:N-(n-butyl)thiophosphoric_triamide dbr:Corynebacterium_urealyticum dbr:Crystallization dbr:Thiourea dbr:Opportunistic_infection dbr:Lewis_base dbr:Manganese dbr:Staphylococcus_aureus dbr:Stoichiometry dbr:Frédéric_Alphonse_Musculus dbr:Pathogen dbr:Pea dbr:Protein_subunit dbr:Bacteria dbr:Brucella dbr:Active_site dbr:Watermelon dbr:Helicobacter dbr:Jack_bean dbr:Algae dbr:Allicin dbr:Ammonia dbr:Cysteine dbr:Amidohydrolases dbr:Nickel dbr:Nocardia dbr:Oxygen dbr:PH dbr:Carbamate dbr:Carboxylate dbc:Nickel_enzymes dbr:Cryptococcus_(fungus) dbr:Enteric_bacteria dbr:Protein_family dbr:Protein dbr:Proteus_(bacterium) dbr:Providencia_(bacterium) dbr:H._pylori dbr:Helicobacter_pylori dbr:Hepatic_coma dbr:Hepatic_encephalopathy dbr:Invertebrates dbr:James_B._Sumner dbr:Hydrolysis dbr:Sporosarcina_pasteurii dbr:Struvite dbr:Soil_enzyme dbr:Atomic_mass_unit dbr:Biopesticide dbr:Pathogenesis dbr:Phenyl_phosphorodiamidate dbr:Hydrogen_bonds dbr:Hydrogen_ions dbr:Tight_junctions dbr:Dodecameric dbr:Metalloenzymes dbr:Imidazole dbr:Canavalia_ensiformis dbr:Catalysis dbr:Klebsiella dbr:Hexamer dbr:Lumen_(anatomy) dbr:Serratia dbr:Ulcer dbr:Nobel_prize_in_chemistry dbr:Eutrophication dbr:Molecular_weight dbr:Ureaplasma_urealyticum dbr:Staphylococcus_saprophyticus dbr:Periplasm dbr:Rapid_urease_test dbr:Zwitterionic dbr:Aquo_ligand dbr:Hydrogen-bonding dbr:Chelating_ligand |
| dbp:caption | 3 (xsd:integer) |
| dbp:casNumber | 9002 (xsd:integer) |
| dbp:ecNumber | 3.500000 (xsd:double) |
| dbp:goCode | 9039 (xsd:integer) |
| dbp:iubmbEcNumber | 3 (xsd:integer) |
| dbp:name | Urease (en) |
| dbp:wikiPageUsesTemplate | dbt:Authority_control dbt:Carbon-nitrogen_non-peptide_hydrolases dbt:Cite_book dbt:EC_number dbt:Enzymes dbt:Infobox_enzyme dbt:Main dbt:Missing_information dbt:Overset dbt:Portal_bar dbt:Reflist dbt:See dbt:Short_description dbt:NH3 dbt:Clinical_microbiology_techniques |
| dcterms:subject | dbc:EC_3.5.1 dbc:Nickel_enzymes |
| rdf:type | owl:Thing dbo:Biomolecule wikidata:Q206229 wikidata:Q8047 dbo:Enzyme |
| rdfs:comment | اليورياز هو أنزيم قادر على تكسير اليوريا إلى أمونيا وغاز ثنائي أوكسيد الكربون وفق المعادلة: (NH2)2CO + H2O → CO2 + 2NH3 (ar) L'Ureasa és un enzim que catalitza la hidròlisi d'urea a diòxid de carboni i amoníac. Segons la reacció: (NH₂)₂CO + H₂O → CO₂ + 2NH₃ El 1926, va demostrar que la ureasa és una proteïna. La ureasa es troba en bacteris, llevats, i diverses plantes superiors. L'estructura de la ureasa va ser primer resolta per P.A. Karplus el 1995. (ca) Ureasaren proba laborategian bakterioak identifikatzeko erabiltzen den teknikaren bat da. (eu) L'ureasi è un enzima, appartenente alla classe delle idrolasi, che catalizza l'idrolisi dell'urea in biossido di carbonio e ammoniaca con la seguente reazione: (NH2)2CO + H2O = CO2 + 2 NH3 Nel 1926 James Sumner dimostrò, tramite tecniche di cristallografia, che l'ureasi è una proteina. Con questo ed esperimenti successivi dimostrò l'ipotesi secondo cui tutti gli enzimi fossero di natura proteica. L'ureasi è stata successivamente trovata anche nei batteri, lieviti e in alcune piante. (it) Urease (ureum amidohydrolase) is een enzym dat de hydrolyse van ureum naar ammoniak katalyseert, dus niet-peptide C-N bindingen in lineaire amiden hydroliseert. Urease was in 1925 het eerste enzym dat gekristalliseerd werd, door James Batcheller Sumner. Hiervoor kreeg hij in 1946 de Nobelprijs voor Scheikunde. Omzetting van ureum naar ammoniak: In het actieve centrum van het enzym bevindt zich nikkel, en het enzym kan naast ureum ook omzetten. Met dit enzym kan de bacterie Helicobacter pylori in de zure pH van het maagzuur overleven. (nl) 유레이스(Urease, EC 3.5.1.5)는 요소를 이산화탄소와 암모니아로 가수분해하는데 관련되는 효소이다.반응식은 다음과 같다. 반응식 : (NH2)2CO + H2O → CO2 + 2NH3 (ko) ウレアーゼ (urease; EC 3.5.1.5) は尿素を加水分解により二酸化炭素とアンモニアに分解する酵素。 反応： 1926年にジェームズ・サムナーがナタマメのウレアーゼをタンパク質としては初めて結晶化することに成功し、酵素の主成分がタンパク質であることが明らかになった。その後、ウレアーゼは活性中心にニッケルを含む酵素であることが判明し、現在では完全な結晶構造も明らかになっている。 胃潰瘍の原因菌として知られるヘリコバクター・ピロリは本酵素を発現してアンモニアを産生し、局所的に胃酸を中和することで胃内での生息が可能となっている。 (ja) Ureas är ett enzym vilket bryter ner urea till ammoniak och koldioxid. Resultatet blir en höjning av pH och därmed en vänligare miljö för bakterier som tillverkar det. Helicobacter pylori är ett exempel på en ureasproducerande bakterie. Ureaset gör att den klarar magsäckens sura miljö bättre. (sv) A urease é um enzima que catalisa a hidrólise da ureia em dióxido de carbono e amónia. A reacção é a seguinte: (NH2)2CO + H2O → CO2 + 2NH3 Em 1926 mostrou que a urease era uma proteína. A urease pode ser encontrada em bactérias, leveduras e várias plantas superiores. Urease tem como objetivo identificar o carbonato de amônio através do vermelho de fenol. (pt) 脲酶（Urease，EC 3.5.1.5）是一种含镍的寡聚酶，它催化的是尿素水解为二氧化碳和氨的反应： 脲酶存在于细菌、酵母和一些高等植物中。1926年，詹姆斯·巴彻勒·萨姆纳得到脲酶的结晶，并用实验证明脲酶为蛋白质。 (zh) Die Urease ist das Enzym, das Harnstoff in Ammoniak und Kohlenstoffdioxid bzw. in Ammonium- und Carbonationen spaltet; da die Reaktion in wässriger Lösung stattfindet, entstehen zum Teil auch Hydrogencarbonationen: oder Die Urease zählt zur Gruppe der Amidasen und kommt häufig in Pflanzensamen, Bakterien, Krebsen und Meeresmuscheln vor. Pflanzenurease wirkt unabhängig von der harnstoffspaltenden Funktion als Insektizid und erzeugt in Säugetierblut eine Thrombozytenaggregation. (de) La ureasa (EC 3.5.1.5) es una enzima que cataliza la hidrólisis de urea a dióxido de carbono y amoníaco. La reacción ocurre de la siguiente manera:(NH2)2CO + H2O → CO2 + 2NH3 Específicamente, la ureasa cataliza la hidrólisis de la urea para producir amoniaco y carbamato, el carbamato producido es subsecuentemente degradado por medio de una hidrólisis espontánea para producir otra molécula de amoniaco y ácido carbónico. La actividad de la ureasa tiende a incrementar el pH del medio en el que se encuentra debido a la producción de amoniaco. Es producida por bacteria, hongos y varias plantas superiores. La ureasa, funcionalmente, pertenece a la superfamilia de las amidohidrolasas y fosfotriesterasas. (es) L'uréase (découverte en 1876 par Musculus) est une enzyme qui catalyse la réaction de transformation de l'urée en dioxyde de carbone et ammoniac : (NH2)2CO + H2O → CO2 + 2 NH3. L'uréase est présente chez des bactéries, des levures et chez certaines plantes. Cette enzyme est un critère biochimique de différenciation très utilisé lors de l'identification bactérienne. Exemples de souches bactériennes possédant cette enzyme : (fr) Ureases (EC 3.5.1.5), functionally, belong to the superfamily of amidohydrolases and phosphotriesterases. Ureases are found in numerous bacteria, fungi, algae, plants, and some invertebrates, as well as in soils, as a soil enzyme. They are nickel-containing metalloenzymes of high molecular weight. These enzymes catalyze the hydrolysis of urea into carbon dioxide and ammonia: (NH2)2CO + H2O CO2 + 2NH3 (en) Ureaza (EC 3.5.1.5) – enzym z klasy hydrolaz. Katalizuje reakcję hydrolitycznego rozkładu mocznika na amoniak i dwutlenek węgla: H2N−CO−NH2 + H2O → 2NH3 + CO2 Optymalne warunki reakcji to 40 °C i pH 7. W centrum aktywnym zawiera jony niklu. (pl) Уреаза (от греч. ούρον — моча и -аза — стандартный аффикс биохимической номенклатуры, указывающий на принадлежность вещества к классу ферментов) — гидролитический фермент из группы , обладающий специфическим свойством катализировать гидролиз мочевины до диоксида углерода и аммиака: CO(NH2)2 + H2O → CO2 + 2NH3 (ru) Уреа́за (від грец. ούρον — сеча), карбамід-аміногідролаза, К.Ф.3.5.1.5 — гідролітичний фермент з групи амідаз, характеризується специфічною властивістю каталізувати гідролітичне розщеплення сечовини на вуглекислоту і амоніак: CO(NH2)2 + 2H2O = H2O + CO2 + 2NH3 При кімнатній температурі одна молекула уреази може розкласти 300000 молекул сечовини. Без каталізатора на цей процес могло б піти 3 млн років. Уреаза — це набагато ширше визначення підклассу ферментів, здатних здійснювати перетворення групи атомів -С=NH(NH2) у сечовину. Наприклад, гідролітичне розщеплення аргініну. (uk) |
| rdfs:label | يورياز (ar) Ureasa (ca) Urease (de) Ureasa (es) Ureasaren proba (eu) Uréase (fr) Ureasi (it) 유레이스 (ko) ウレアーゼ (ja) Urease (nl) Ureaza (pl) Urease (pt) Urease (en) Уреаза (ru) Ureas (sv) 脲酶 (zh) Уреаза (uk) |
| owl:sameAs | freebase:Urease http://d-nb.info/gnd/4231554-2 wikidata:Urease dbpedia-ar:Urease http://bs.dbpedia.org/resource/Ureaza dbpedia-ca:Urease dbpedia-cy:Urease dbpedia-da:Urease dbpedia-de:Urease dbpedia-es:Urease dbpedia-eu:Urease dbpedia-fa:Urease dbpedia-fi:Urease dbpedia-fr:Urease dbpedia-gl:Urease dbpedia-he:Urease dbpedia-it:Urease dbpedia-ja:Urease dbpedia-ko:Urease http://lv.dbpedia.org/resource/Ureāze dbpedia-nl:Urease dbpedia-pl:Urease dbpedia-pt:Urease dbpedia-ru:Urease dbpedia-sh:Urease dbpedia-sr:Urease dbpedia-sv:Urease http://ta.dbpedia.org/resource/யூரியேசு dbpedia-uk:Urease dbpedia-vi:Urease dbpedia-zh:Urease https://global.dbpedia.org/id/26vHw |
| prov:wasDerivedFrom | wikipedia-en:Urease?oldid=1108579501&ns=0 |
| foaf:depiction | wiki-commons:Special:FilePath/Urease_2KAU.png |
| foaf:isPrimaryTopicOf | wikipedia-en:Urease |
| foaf:name | Urease (en) |
| is dbo:wikiPageRedirects of | dbr:Urea_amidohydrolase dbr:Urease-positive dbr:EC_3.5.1.5 |
| is dbo:wikiPageWikiLink of | dbr:Carbon-14 dbr:Amidohydrolase dbr:Ammonia_volatilization_from_urea dbr:Protocatechuic_acid dbr:Pyroglutamic_acid dbr:Enterococcus_raffinosus dbr:List_of_biomolecules dbr:List_of_enzymes dbr:METAP2 dbr:Metalloprotein dbr:Metallosphaera_hakonensis dbr:Nutrient_management dbr:Trichophyton_tonsurans dbr:Sharkdefense dbr:Bismuth_subcitrate dbr:Anthroponics dbr:Antibiotic dbr:Hyperammonemia dbr:Berthelot's_reagent dbr:List_of_EC_numbers_(EC_3) dbr:Peptic_ulcer_disease dbr:Urea dbr:Urea_breath_test dbr:Deinococcus_aerius dbr:Proteus_mirabilis dbr:Proton-gated_urea_channel dbr:Pseudogymnoascus_destructans dbr:Timeline_of_peptic_ulcer_disease_and_Helicobacter_pylori dbr:Corynebacterium_diphtheriae dbr:Anaerococcus_hydrogenalis dbr:Salicylhydroxamic_acid dbr:Geomyces_pannorum dbr:Plant_nutrition dbr:Seaweed_fertiliser dbr:Nitrosomonas dbr:Timeline_of_biology_and_organic_chemistry dbr:Enterobacter dbr:Enzyme dbr:Mission_Discovery dbr:Mycoplasmataceae dbr:N-(n-Butyl)thiophosphoric_triamide dbr:Controlled-release_fertiliser dbr:Corn_stover dbr:Corynebacterium_urealyticum dbr:Creatininase dbr:Cryptobacterium_curtum dbr:Staphylococcus_epidermidis dbr:Ligilactobacillus dbr:Snodgrassella_alvi dbr:Colorimetric_analysis dbr:Delta_cell dbr:Frédéric_Alphonse_Musculus dbr:Microsporum_fulvum dbr:Microsporum_nanum dbr:Mycoplasma_orale dbr:5_prime_ureB_sRNA dbr:Brucella dbr:Actinobacillus_pleuropneumoniae dbr:Agentase_Chemical_Agent_Detection_Kit dbr:Trichophyton_rubrum dbr:Dodecameric_protein dbr:Helicobacter dbr:Helicobacter_cetorum dbr:Helicobacter_felis dbr:Helicobacter_typhlonius dbr:Lederbergia dbr:Mineral_(nutrient) dbr:Nitrification dbr:Sporosarcina_aquimarina dbr:Acetohydroxamic_acid dbr:Achlorhydria dbr:Ebrotidine dbr:Nickel dbr:Nitrososphaera dbr:Nitrospira dbr:Carbamate dbr:Cattle_urine_patches dbr:Diagnostic_microbiology dbr:Diaper dbr:Histoplasma_duboisii dbr:History_of_biochemistry dbr:Kocuria_marina dbr:Legionella_cherrii dbr:Legionella_pneumophila dbr:List_of_MeSH_codes_(D08) dbr:Protein dbr:Proteus_(bacterium) dbr:Resistance-nodulation-cell_division_superfamily dbr:Hans_Kornberg dbr:Helicobacter_pylori dbr:Irritant_diaper_dermatitis dbr:James_B._Sumner dbr:Bacillus_fastidiosus dbr:Bordetella_avium dbr:Hydroponics dbr:Jeevamrutha dbr:Sporosarcina_pasteurii dbr:Soil_enzyme dbr:Staphylococcus_condimenti dbr:Kidney_stone_disease dbr:Binucleating_ligand dbr:Bioinorganic_chemistry dbr:Biological_roles_of_the_elements dbr:Bladder_stone_(animal) dbr:Blastopirellula_marina dbr:Cofactor_(biochemistry) dbr:Edwin_C._Webb dbr:Eikenella_corrodens dbr:Heterobasidion_annosum dbr:Virulence dbr:Renal_stone_formation_in_space dbr:Stomach_disease dbr:Diamidophosphate dbr:Arthrobacter_bussei dbr:Phenyl_phosphorodiamidate dbr:Cladophialophora_bantiana dbr:Cladophialophora_carrionii dbr:Fertilizer dbr:Micronutrient_deficiency dbr:Brucella_canis dbr:Naringenin dbr:Canavalia dbr:Canavalia_ensiformis dbr:Canavalin dbr:Candida_tropicalis dbr:Klebsiella_huaxiensis dbr:Nickel_compounds dbr:Sporosarcina dbr:Gut_microbiota dbr:Listeriolysin_O dbr:Lysinibacillus_fusiformis dbr:Pasteurella_canis dbr:Staphylococcus_felis dbr:Ocean_fertilization dbr:Sporidiobolus_salmonicolor dbr:Thraustochytrids dbr:Trichophyton_verrucosum dbr:Rhizopus_oryzae dbr:Mycobacterium_conspicuum dbr:Mycobacterium_elephantis dbr:Naganishia_albida dbr:Naganishia_bhutanensis dbr:Yersinia_pseudotuberculosis dbr:Sporosarcina_ureae dbr:Nitrospira_moscoviensis dbr:Proteus_penneri dbr:Phytogenics dbr:Uncinocarpus_orissi dbr:Uncinocarpus_queenslandicus dbr:Phenotypic_testing_of_mycobacteria dbr:Reuse_of_human_excreta dbr:Rapid_urease_test dbr:Staphylococcus_muscae dbr:Staphylococcus_nepalensis dbr:Xenophilus_azovorans dbr:Streamlining_theory dbr:Urea_amidohydrolase dbr:Urease-positive dbr:EC_3.5.1.5 |
| is foaf:primaryTopic of | wikipedia-en:Urease |
